To see the other types of publications on this topic, follow the link: Галузь фармації.
Journal articles on the topic 'Галузь фармації'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Галузь фармації.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Шаповалов, Валентин, Валерій Шаповалов, Вікторія Шаповалова та Аліна Осинцева. "Розробка робочої програми з нормативного освітнього компонента 25 вступ у фармацію освітньої програми другого (магістерського) рівня вищої освіти галузі знань 22 охорона здоров’я спеціальності 226 фармація, промислова фармація, спеціалізації 226.01 фарма". Actual Problems of Medicine and Pharmacy 5, № 1 (2024): 1–19. http://dx.doi.org/10.52914/apmp.v5i1.62.
Full textAbstract:
В статті проаналізовано особливості робочої програми нормативного освітнього компонента 25 Вступ у фармацію освітньої програми другого (магістерського) рівня вищої освіти галузі знань 22 Охорона здоров’я, спеціальності 226 Фармація, промислова фармація, спеціалізації 226.01 Фармація. Приведено приклад розробленої авторами статті РП 25 Вступ у фармацію. Основний акцент авторами програми було зроблено на викладання ОК з формуванням у здобувачів освіти знань розвитку фармації; ознайомлення здобувачів освіти з міждисциплінарним контекстом фармацевтичної науки та практики; формування у здобувачів освіти теоретичних основ та важливих професійних навичок щодо організації забезпечення лікарськими засобами населення; знання основ належних практик GxP; формування у здобувачів освіти первинних професійних знань щодо вимог до обігу лікарських засобів різних клініко-фармакологічних, класифікаційно-правових, номенклатурно-правових груп в закладах охорони здоров’я; виробничої діяльності аптек, правил техніки безпеки та санітарно-протиепідемічного режиму аптек; набуття здобувачами освіти правового мислення в системі правовідносин «лікар-пацієнт-фармацевт», практичних компетенцій у сфері професійної діяльності фармацевтичних працівників.
2
Lekhmak, Ya B., I. V. Kubarieva, L. A. Karpenko та V. V. Horbanyov. "ДОСЛІДЖЕННЯ ІСТОРИЧНИХ АСПЕКТІВ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ВІЙСЬКОВОЇ ФАРМАЦІЇ В УКРАЇНІ". Фармацевтичний часопис, № 2 (14 липня 2021): 87–96. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2021.2.12124.
Full textAbstract:
Мета роботи. Здійснити дослідження основних етапів становлення та розвитку військової фармації (ВФ) в Україні в історичному аспекті. Матеріали і методи. Методологічну основу дослідження складають принципи історизму, об’єктивності і системності. У роботі використано комплекс загальнонаукових та спеціальних методів: теоретичний, історичний, метод узагальнення, систематизації даних, порівняння, методи вивчення літературно-історичних джерел та аналізу й ін. Результати й обговорення. Становлення і розвиток ВФ у різних країнах світу значною мірою пов’язані зі створенням армій і веденням бойових дій. На території нашої держави ВФ як самостійна галузь знань сформувалася лише у XVII ст., що пов’язано з діяльністю Аптекарського приказу у Російській імперії, одним із основних завдань якого було медичне та лікарське забезпечення армії. Відгалуженню ВФ в окрему дисципліну сприяла діяльність таких видатних вчених, як О. Нелюбін, С. Пржибитек, М. Пирогов та ін. Національний фармацевтичний університет відігравав провідну роль у розвитку ВФ як в освітянському, так і в науковому напрямку, за радянських часів та в новітній історії України. На сьогодні освітньо-науковим центром підготовки військових провізорів в Україні є Українська військово-медична академія. Висновки. У статті проаналізовано історичні аспекти становлення та розвитку ВФ в Україні. Визначено дев’ять основних етапів становлення ВФ, сформульовано основні фактори впливу, характеристики та напрямки її розвитку. За результатами наукового узагальнення історичного досвіду представлено вагомі здобутки вітчизняної ВФ в освітянському, науковому та практичному напрямках, зазначено роль і місце видатних особистостей у формуванні ВФ.
3
LYSENKO, NATALIIA. "ІДЕЇ МЕНЕДЖМЕНТУ ТА МАРКЕТИНГУ В КОНТЕКСТІ ФАХОВИХ ДИСЦИПЛІН У СИСТЕМІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАРМАЦЕВТІВ". Освітні обрії 51, № 2 (2020): 132–36. http://dx.doi.org/10.15330/obrii.51.2.132-136.
Full textAbstract:
У статті розкрито значення міждисциплінарного підходу до професійної підготовки майбутніх спеціалістів фармацевтичної галузі у процесі викладання фахових дисциплін. Визначено профільні дисципліни, які мають буди складовими в підготовці випускників спеціальності “Фармація”. Надано характеристику й оцінку курсу з основ менеджменту та маркетингу у фармації, що викладається у вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладах. Встановлено, що процес вивчення менеджменту та маркетингу у фармації як самостійної науки потребує удосконалення. За основу роботи автором узято маркетингові дослідження в галузі сервісного обслуговування відвідувачів аптек та власний досвід під час проведення теоретичних і практичних занять з організації та економіки фармації з основами менеджменту та маркетингу у вищому медичному навчальному закладі.
4
Krychkovska, A. M., N. L. Zayarnyuk, I. I. Hubytska та O. I. Lopatynska. "АНАЛІЗ КОМПОНЕНТ ОСВІТНІХ ПРОГРАМ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «ФАРМАЦІЯ, ПРОМИСЛОВА ФАРМАЦІЯ»". Фармацевтичний часопис, № 2 (2 грудня 2022): 27–39. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2022.2.12877.
Full textAbstract:
Мета роботи. Порівняльний аналіз компонент освітніх програм закладів вищої освіти різного підпорядкування, в яких здійснюється підготовка фахівців для фармацевтичної галузі, а також вивчення досвіду формування та оцінка рівня схожості компонент цих програм. Матеріали і методи. Об’єктами дослідження слугували освітньо-професійні програми «Фармація, промислова фармація» закладів вищої освіти, а саме: Національного університету «Львівська політехніка» та Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. У роботі використано методи: контент-аналізу, порівняльного аналізу, декомпозиції та моделювання. Результати й обговорення. Аналіз освітніх програм спеціальності 226 «Фармація, промислова фармація», за якими здійснюється підготовка фахівців у Національному університеті «Львівська політехніка» (бакалаврів та магістрів з фармації, промислової фармації) та Львівському національному медичному університету імені Данила Галицького (магістрів фармації) свідчить про значний обсяг спільних освітніх компонент, а саме фармацевтичного спрямування, що є позитивною ознакою для створення в майбутньому Стандартів освіти. Однак слід зазначити, що в освітньо-професійній програмі підготовки бакалавра з фармації, промислової фармації є достатньо великий обсяг дисциплін циклу загальної і професійної підготовки, які необхідні та є базовими елементами для подальших компонентів освітньої програми, що безпосередньо формують фахівця з промислової технології фармацевтичних препаратів, а отримані компетенції дають змогу якісно виконати кваліфікаційну роботу та успішно реалізовувати набуті знання в умовах промислового фармацевтичного виробництва. Висновки. Створення та затвердження на державному рівні Стандарту освіти за спеціальністю 226 «Фармація, промислова фармація» є надзвичайно важливим та актуальним елементом розвитку вітчизняної фармацевтичної освіти, що дасть змогу гармонізувати та привести до єдиного формату і змісту перелік компонент освітніх програм, уніфікувати форму державної атестації та гарантувати всім здобувачам вищої освіти конкурентну здатність на ринку праці.
5
Шаповалов, Валентин, Вікторія Шаповалова, Аліна Осинцева, Сергій Негрецький, Анатолій Деркач та Олександр Січкаренко. "РОЗРОБКА ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ ДРУГОГО (МАГІСТЕРСЬКОГО) РІВНЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ ГАЛУЗІ ЗНАНЬ 22 ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я СПЕЦІАЛЬНОСТІ 226 ФАРМАЦІЯ, ПРОМИСЛОВА ФАРМАЦІЯ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ 226.01 ФАРМАЦІЯ НА ОСНОВІ НОВОГО СТАНДАРТУ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Actual Problems of Medicine and Pharmacy 4, № 1 (2023): 1–47. http://dx.doi.org/10.52914/apmp.v4i1.54.
Full textAbstract:
Заклади вищої освіти для навчання магістрів другого рівня вищої освіти галузі знань 22 Oхорона здоров’я спеціальності 226 Фармація, промислова фармація, Cпеціалізацїї 226.01 Фармація з 2023/2024 навчального року повинні керуватись новим Cтандартом вищої освіти. Визначено, що Стандарт приводить відмінності для спеціалізацій у сфері фармації. Містить відомості про відповідність визначених Стандартом компетентностей дескрипторам Національної рамки квалфіацій і відповідність визначених Стандартом результатів навчання та компетентностей. Приведено приклад розробленої авторами статті проєкту освітньої програми другого (магістерського) рівня.
6
Павлюк, Б. В. "ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ «СИСТЕМИ ЯКОСТІ У ФАРМАЦІЇ» НА ФАРМАЦЕВТИЧНОМУ ФАКУЛЬТЕТІ". Медична освіта, № 3 (30 грудня 2022): 42–46. http://dx.doi.org/10.11603/m.2414-5998.2022.3.13260.
Full textAbstract:
У статті представлено досвід викладання нормативної дисципліни «Системи якості у фармації» для студентів спеціальності 226 «Фармація, промислова фармація» другого (магістерського) рівня вищої освіти галузі знань 22 «Охорона здоров’я». Вивчення дисципліни спрямоване на підготовку майбутніх фахівців фармації до виконання професійних обов’язків, таких, як вибір стратегії спілкування, здатність працювати в команді та з експертами з інших галузей знань/видів економічної діяльності, можливість оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт, здатність організовувати та брати участь у виробництві лікарських засобів в умовах фармацевтичних підприємств, включаючи вибір та обґрунтовування технологічного процесу, обладнання згідно з вимогами належної виробничої практики (GMP) з відповідною розробкою та оформленням необхідної документації, визначати стабільність лікарських засобів. Також у статті висвітлено та обґрунтовано питання актуальності вивчення студентами дисципліни, її значення для формування професійної компетентності майбутніх спеціалістів та показано міждисциплінарну інтеграцію.
7
Лисенко, Наталія. "МІЖДИСЦИПЛІНАРНИЙ ПІДХІД У ВИКЛАДАННІ ФАХОВИХ ДИСЦИПЛІН В СИСТЕМІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАРМАЦЕВТІВ". Молодь і ринок, № 2/210 (31 березня 2023): 150–56. http://dx.doi.org/10.24919/2308-4634.2023.276116.
Full textAbstract:
Розкрито сутність міждисциплінарного підходу в системі підготовки майбутніх бакалаврів спеціальності “Фармація, промислова фармація”. Обґрунтовано, що міждисциплінарний підхід у викладанні фахових дисциплін є важливим з точки зору забезпечення якості фахового вишколу майбутніх спеціалістів практичної фармації. Акцентовано увагу не лише на процесі підготовки фахівців-фармацевтів, а й на використанні міждисциплінарного підходу при підготовці випускників до комплексного кваліфікаційного іспиту.
 За результатами проведеного дослідження окреслено першочергові завдання, які становлять організаційно-педагогічну основу фахової підготовки майбутніх фармацевтів на засадах міждисциплінарного підходу. Наголошено на необхідності розроблення адекватних форм і методів стимулювання студентів до самостійної роботи як невід’ємної складової підготовки фахівців фармацевтичної галузі.
8
Кучеренко, Інна, Ірина Ніженковська, Тетяна Рева та Ярослава Пушкарьова. "ДЕЯКІ АСПЕКТИ ВНУТРІШНЬОЇ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ В НМУ ІМЕНІ О. О. БОГОМОЛЬЦЯ ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ МАГІСТРІВ ФАРМАЦІЇ". Медицина та фармація: освітні дискурси, № 1 (30 січня 2025): 62–67. https://doi.org/10.32782/eddiscourses/2025-1-11.
Full textAbstract:
У сучасних умовах інноваційного розвитку фармацевтичної науки та технологій підготовка кваліфікованих фахівців є важливим фактором досягнення високого рівня фармацевтичної допомоги. Важливу роль у цьому процесі відіграє внутрішня система забезпечення якості освіти, що дає змогу інтегрувати випускників у глобальний ринок праці, сприяючи їхній конкурентоспроможності. Метою статті є висвітлення основних аспектів внутрішньої системи забезпечення якості освіти в контексті підготовки магістрів фармації в Національному медичному університеті імені О. О. Богомольця. Методологічну основу дослідження складають теоретичні та емпіричні методи, зокрема аналіз нормативних документів, опитування учасників освітнього процесу, стейкхолдерів та системний аналіз. Важливими складовими частинами внутрішньої системи забезпечення якості освіти є актуалізація змісту освітньої програми «Фармація» другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальністю «Фармація, промислова фармація» відповідно до актуальних потреб ринку праці, взаємодія з роботодавцями фармацевтичного сектору, процес моніторингу якості навчання та активна комунікація зі здобувачами освіти. Основними результатами аналізу є підкреслення важливості практико-орієнтованого навчання, інтеграції теоретичних знань з практичними навичками, що дає змогу здобувачам вищої освіти активно залучатися до реальних умов роботи в галузі. Використання різноманітних методів оцінювання знань сприяє об’єктивності та прозорості процесу і гарантує належну підготовку магістрів фармації, здатних вирішувати складні завдання фармацевтичної практики. Стаття демонструє важливість постійного вдосконалення внутрішньої системи забезпечення якості освіти як необхідної умови підготовки конкурентоспроможних фармацевтів, які відповідають вимогам сучасної фармацевтичної науки та професійної діяльності.
9
ШВЕД, О. В., І. І. ГУБИЦЬКА, Ж. Д. ПАРАЩИН та ін. "Особливості освітнього процесу у сфері біотехнології та промислової фармації в технічних університетах". EUROPEAN HUMANITIES STUDIES: State and Society 3, № II (2019): 152–68. http://dx.doi.org/10.38014/ehs-ss.2019.3-ii.12.
Full textAbstract:
Проаналізовано сучасний стан навчального процесу у вищій школі для здобуття професії у сферах сучасної біотехнології та фармації. Ці галузі відкривають можливості для підвищення якості життя за умови їх розвитку, використання з дотриманням заходів безпеки щодо довкілля і здоров'я людини, біоетичних норм поведінки відносно біосфери при застосуванні нових технологій. Впроваджено розроблені стандарти та матеріали у навчальний процес підготовки фахівців зі спеціальності 162 “Біотехнології та біоінженерія” і 226 “Фармація, промислова фармація”. Завдяки оптимальному та логічно послідовному поєднанню начальних дисциплін в ОПП та ОНП у студентів закладається фаховий фундамент для професійної діяльності для розуміння і застосування наукових підходів зі збереження природних ресурсів через залучення до інтерактивних інноваційних проектів в рамках мережевої інтеграції освіта-наука-виробництво.
10
Теремецький, В. І., та О. С. Ховпун. "Сучасні понятійні інтерпретації терміна «фармація» як адміністративно-правової категорії". Прикарпатський юридичний вісник, № 2(31) (4 вересня 2020): 121–24. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i2(31).578.
Full textAbstract:
У статті розглянуто категоріальні інтерпретації терміна «фармація» в аспекті її адміністративно-правового забезпечення. Мета статті полягає у визначенні понятійної інтерпретації терміна «фармація» як адміністративно-правової категорії. Необхідність дослідження терміна «фармація» зумовлена відсутністю його тлумачення у Законах України «Про лікарські засоби», «Основи законодавства України про охорону здоров'я», а також неоднаковим розумінням у юридичній і фармацевтичній науках.
 Встановлено наявність конкуренції таких термінів, як «фармація», «фармацевтична сфера», «фармацевтична діяльність». У зв'язку з цим сформульована авторська позиція щодо цих понять. Підкреслено, що найбільш базовим терміном є «фармація», який охоплює всі напрями діяльності людини, пов'язані з лікарськими засобами, зокрема державне управління фармацевтичною діяльністю, фармацевтичну науку, підготовку фармацевтичних працівників, управління фармацевтичним підприємством, господарську фармацевтичну діяльність. Наголошено, що фармацевтична сфера - це самостійна частина фармації, фармацевтична діяльність - науково-практична господарська діяльність, яка охоплює фармацевтичний ланцюг. Під останнім розуміється система дій від розробки до реалізації лікарських засобів, включаючи маркетингові дослідження для встановлення потреби на ринку лікарських препаратів, інноваційні розробки нових ліків, контроль їхньої якості, проведення клінічних досліджень нових ліків, їх реєстрація, фармацевтична логістика, реалізація лікарських засобів, фармацевтичний маркетинг, управління фармацевтичним підприємством і підготовка фармацевтичних кадрів. Наведений підхід може використовуватися у подальших наукових дослідженнях у галузі адміністративного права, адже надає можливість найбільш об'єктивно виявити різні аспекти терміна «фармація».
11
Костюк, Ірина Анатоліївна, та Костянтин Леонідович Косяченко. "ФОРМУВАННЯ КОНЦЕПЦІЇ ВИКЛАДАННЯ ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ОЦІНКА МЕДИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ» ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ 226 «ФАРМАЦІЯ, ПРОМИСЛОВА ФАРМАЦІЯ»". Медицина та фармація: освітні дискурси, № 3 (30 жовтня 2024): 60–64. http://dx.doi.org/10.32782/eddiscourses/2024-3-8.
Full textAbstract:
Актуальність. На сучасному етапі перед фармацевтичною освітою постають значні виклики, які актуалізують проблему дослідження перспектив розвитку підготовки майбутніх фармацевтів. Сьогодні одним з ефективних інструментів для прийняття рішень щодо раціонального використання коштів у системі охорони здоров’я України є оцінка медичних технологій. Стрімкий розвиток його використання в нашій країні актуалізує питання формування необхідних компетенцій та, як наслідок, професійного середовища. Мета. Формування концепції викладання вибіркової дисципліни «Оцінка медичних технологій» для здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальністю 226 «Фармація, промислова фармація». Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети було використано інформаційно-аналітичний метод дослідження та викладення власного досвіду авторів щодо формування концепції викладання вибіркової дисципліни «Оцінка медичних технологій» здобувачам другого (магістерського) рівня з урахуванням стандарту вищої освіти зі спеціальності 226 «Фармація, промислова фармація». Виклад основного матеріалу. Навчальна дисципліна «Оцінка медичних технологій» викладається на кафедрі організації та економіки фармації Національного медичного університету імені О.О. Богомольця та входить до варіативної складової частини циклу професійно-орієнтованої підготовки фахівців спеціальності 226 «Фармація, промислова фармація». Метою її викладання є формування фахових компетентностей у майбутніх працівників фармацевтичної галузі для проведення оцінки медичних технологій задля підвищення якості медичної та фармацевтичної допомоги, а також раціонального використання коштів на охорону здоров’я. Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою. Програма структурована на 1 змістовий модуль, що містить 30 аудиторних годин та 60 годин самостійної роботи. Проаналізовано та викладено тематичний план практичних занять, особливості виконання індивідуальних завдань, а також можливості залучення стейкхолдерів до освітнього процесу. Висновки. Досвід упровадження у навчальний процес вибіркової дисципліни «Оцінка медичних технологій» та аналіз її навчально-методичного комплексу встановив, що вивчення цієї дисципліни сприятиме оптимізації навчального процесу, опануванню загальних та фахових компетенцій з урахуванням сучасних потреб стейкхолдерів та фармацевтичної галузі загалом.
12
Shapovalov (Jr.), V. V., V. A. Shapovalova та V. V. Shapovalov. "Розвиток судово-фармацевтичних досліджень у межах організації фармацевтичної справи, технології ліків та фармацевтичного права в Україні, що стосуються обігу контрольованих лікарських засобів і речовин". Health of Society 10, № 3 (2021): 98–106. http://dx.doi.org/10.22141/2306-2436.10.3.2021.246351.
Full textAbstract:
Актуальність. В останні роки пандемія COVID-19 захопила та розвивається у всіх без винятку країнах світу, що зачіпає не тільки медико-фармацевтичні, а й соціально-економічні, токсикологічні та кримінально-правові аспекти. У таких умовах велике значення у сфері охорони здоров’я та фармацевтичній галузі України має удосконалення системи правовідносини «лікар-пацієнт-провізор», що базуються виключно на принципах фармацевтичного і медичного права. Серед складових медичного та фармацевтичного права виступає судова фармація, що вивчає причини вчинення правопорушень у сфері охорони здоров’я. Мета дослідження: аналіз історії становлення та розвитку в Україні судово-фармацевтичних досліджень у межах організації фармацевтичної справи, технології ліків та фармацевтичного права. Матеріали та методи. При проведенні дослідження використовували законодавчі, нормативно-правові документи; наукові публікації за напрямком «судова фармація»; Інтернет-ресурси. Застосовували нормативно-правовий, документальний, історичний, бібліографічний, судово-фармацевтичний, порівняльний та графічний методи аналізу. Результати. Судова фармація у світі як науковий напрямок відома та розвивається з 1946 р. Стаття охоплює період 1990-2004 рр. У становленні судової фармації велике значення мали видатні вчені України. Становлення судової фармації почалося з узагальнення судово-фармацевтичної практики в історичній ретроспективі «від поліцейської хімії до судової хіміко-фармацевтичної експертизи – від судової фармації до фармацевтичного права і медичного права» завдяки підтримці проф. Черних В. П. У період 1997-2003 рр. розвиток судової фармації відбувався шляхом удосконалення нормативно-правового забезпечення контрольно-дозвільної системи обігу лікарських засобів. Установлено тенденції поширеності захворювань, які полягають у безконтрольному та нераціональному вживанні і зловживанні психоактивними речовинами (ПАР). Досліджено причинно-слідчі зв’язки наркоманії, токсикоманії і злочинності. Удосконалено тлумачення «сильнодіюча», «отруйна» речовина у нормативно-правових актах України. Обґрунтовано, що основним показником віднесення лікарських засобів (ЛЗ) до категорії «сильнодіюча» та «отруйна» речовина є судово-медичний критерій, який кваліфікує наслідки нераціонального вживання ЛЗ по тяжкості тілесних ушкоджень: від легких, середньої тяжкості до тяжких тілесних ушкоджень або таких, що спричинили смертельні наслідки. На наступному етапі (2003-2004 рр.) досліджувалося науково-теоретичне узагальнення і новий підхід до вирішення проблеми, яка пов’язана з розробкою науково-обґрунтованих принципів оптимізації системи державного контролю за обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів. Вивчено можливість участі спеціаліста фармації (провізора-криміналіста) на стадіях: дослідчої перевірки, досудового слідства при проведенні судових хіміко-фармацевтичних досліджень речових доказів та участі в якості судового-експерта при розгляді кримінальної справи в суді. Висновки. Обґрунтовано, що становлення судово-фармацевтичних досліджень у межах організації фармацевтичної справи, технології ліків та фармацевтичного права в Україні відбулося. Необхідні подальші судово-фармацевтичні дослідження щодо гармонізації вітчизняного законодавства, міжнародно-правових стандартів захисту прав людини у сфері охорони здоров’я, правового регулювання фармацевтичного ринку та ринку медичних послуг.
13
Shapovalova, Вікторія, Аліна Осинцева, Надія Малех та Валерій Шаповалов. "ФАРМАЦІЯ МАЙБУТНЬОГО: РОЗРОБКА ЦИКЛУ ТЕМАТИЧНОГО УДОСКОНАЛЕННЯ «НАЙНОВІШІ ВІДКРИТТЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ У СФЕРІ ФАРМАЦІЇ»". Actual Problems of Medicine and Pharmacy 5, № 2 (2024): 1–18. http://dx.doi.org/10.52914/apmp.v5i2.66.
Full textAbstract:
Масове впровадження штучного інтелекту у фармацевтичну науку та медичні технології в системі правовідносин «лікар-пацієнт-фармацевт» викликає значні зміни у світлі сучасних наукових відкриттів і технологічних інновацій. Задля забезпечення цього потрібна успішна реалізація програми навчання, проведеного кафедрою фармації факультету післядипломної освіти Вищого приватного навчального закладу «Львівський медичний університет» циклу тематичного удосконалення «Найновіші відкриття та перспективи у сфері фармації». Це важливий крок у напрямку постійного професійного зростання фахівців у сфері фармації. Актуальність циклу тематичного удосконалення визнається як важливий чинник у підтримці професійного розвитку у фармацевтичній галузі. Слухачі цього циклу отримують можливість ознайомитися з останніми досягненнями та тенденціями у фармації, що сприяє поглибленню їхніх знань та розумінню сучасних викликів. Цикл сприяє розвитку ключових компетенцій фахівців у сфері фармації, що важливо для їхньої успішної професійної діяльності. Використання інноваційних методів навчання, таких як платформа Moodle, додатково підкреслює важливість модернізації навчального процесу у відповідності до сучасних вимог. Разом з тим, цикл тематичного удосконалення стимулює розвиток сфери охорони здоров’я і фармації. Сприяє підвищенню рівня професійної компетентності учасників правовідносин «лікар-пацієнт-фармацевт». Покращує якість, своєчасність і доступність персоналізованої медико-фармацевтичної допомоги. Усі ці фактори підкреслюють важливість та ефективність реалізації циклу тематичного удосконалення, а також його значуще місце у сучасній системі післядипломного професійного навчання та розвитку фармації.
14
Klos, Lyudmyla. "ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ МАГІСТРІВ ФАРМАЦІЇ". Professional Pedagogics 1, № 20 (2020): 64–70. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2020.20.64-70.
Full textAbstract:
Актуальність: стрімке поширення в усьому світі вірусних захворювань потребує зосередження уваги на запровадження дистанційного навчання майбутніх магістрів фармації із таких дисциплін, як мікробіологія, вірусологія та імунологія. З огляду на це, зумовлюється необхідність визначення та обґрунтування організаційно-педагогічних умов дистанційного навчання майбутніх магістрів фармації в період поширення вірусних захворювань. Йдеться про зовнішні, внутрішні та технологічні організаційно-педагогічні умови. Реалізація цих умов передбачає створення у вищих медичних закладах освіти інформаційно-освітнього навчального середовища як веб-ресурсу з електронними аудиторіями.
 Мета: полягає в обґрунтуванні та висвітленні організаційно-педагогічних умов дистанційного навчання майбутніх магістрів фармаціїв період поширення вірусних захворювань.
 Методи: теоретичні методи дослідження: аналіз джерел та літератури з проблеми для виявлення стану досліджуваного питання в педагогічній теорії та практиці, синтез, узагальнення.
 Результати: досліджено, що нинішній стан поширення вірусних захворюваньдетермінує пошук і запровадження нових технологій (цифрових) і форм підготовки фармацевтів, що сприятимуть безперервному оновленню їхніх знань та вмінь; виявлено, що в умовах карантину дистанційне навчання майбутніх фахівців фармацевтичної галузі дає змогу формувати професійні компетентності на основі індивідуального навчання здобувачів фармацевтичної освіти.
 Висновки. У період поширення вірусних захворювань ефективність дистанційного навчання майбутніх магістрів фармації потребує забезпечення необхідних для цього зовнішніх, внутрішніх та технологічних організаційно-педагогічних умов. Їх реалізація дає змогу: забезпечити індивідуалізацію навчання здобувачів освіти в режимі online та offline; формувати практичні навички, оволодівати професійними компетентностями. Дистанційне навчання майбутніх магістрів фармації має низку очевидних переваг над аудиторною формою здобуття освіти: надається гарантований швидкий та віддалений доступ до найновішого фармацевтичного контенту; навчальна інформація та інші матеріали безперервно оновлюються з офіційних джерел фармацевтичних та медичних компаній; є можливість ознайомлення із професійним досвідом фармацевтичних і медичних компаній, технологічними особливостями виробничого процесу відповідно до потреб здобувачів освіти; відкриваються можливості для організації самостійної роботи здобувачів освіти.
15
Куцик, В. І., та Ю. О. Майборода. "ОСОБЛИВОСТІ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ В УКРАЇНІ ТА ЗА ЇЇ МЕЖАМИ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 61 (22 грудня 2020): 74–77. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-61-11.
Full textAbstract:
Розвиток фармацевтичної промисловості набув загальнопланетарних масштабів. Зовнішньо-економічна діяльність у цій галузі є важливою для конкурентоспроможності підприємств фармацевтичної галузі. Лідерами на світовому фармацевтичному ринку є транснаціональні компанії, які беруть активну участь у зовнішньоекономічній діяльності та створюють бар'єри для входу нових компаній. У статті розкри-то теоретичні та практичні аспекти зовнішньоекономічної діяльності підприємств на світовому фармацев-тичному ринку. Досліджено та сформовано сутність поняття “зовнішньоекономічна діяльність”, а також зазначено про важливість її здійснення для успішного функціонування підприємств у галузі фармацевтики. У роботі представлено ряд особливостей діяльності підприємств у цій сфері, що обумовлює конкурентоспро-можність компаній на світовому ринку. Значну увагу було приділено дослідженню ролі науково-дослідних ро-біт та основним складнощам, що виникають у процесі їх здійснення. Представлено порівняльний аналіз ви-трат на дослідження між низкою високотехнологічних галузей: аерокосмічна промисловість, виробництво комп'ютерів та оргтехніки, виробництво електронних комунікацій, фармацевтична промисловість Незважа-ючи на важкі часи для людства та світової економіки, успішні фармацевтичні компанії демонструють дуже високу рентабельність діяльності. У статті визначено систему факторів, що безпосередньо впливає на діяль-ність фармацевтичних підприємств. Обгрунтовано стійку потребу підприємств галузі в системних інвестиці-ях у розвиток власної науково-дослідної бази на основі аналізу діяльності провідних міжнародних фармацевти-чних компаній. Одним з аспектів, який обговорюється в роботі, є державне регулювання діяльності фармаце-втичних компаній. Авторами представлені інші специфічні аспекти функціонування та розвитку підприємств у фармацевтичній промисловості.
16
ШУНКОВ, ВАСИЛЬ. "РЕТРОСПЕКТИВА РОЗВИТКУ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ОСВІТИ У ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ". Comparative Professional Pedagogy 13, № 1 (2023): 101–9. http://dx.doi.org/10.31891/2308-4081/2023-13(1)-13.
Full textAbstract:
Стаття присвячена аналізу ретроспективи розвитку фармацевтичної освіти у Великій Британії. Встановлено, що фармацевтична освіта у Великій Британії має багату історію, яка починається з середини XIX століття. Сучасну історію фармації у Великій Британії можна простежити до заснування Фармацевтичного товариства в 1841 році. 
 Констатовано, що Королівське фармацевтичне товариство Великої Британії стало головною професійною організацією фармацевтів. З’ясовано, що перші фармацевтичні коледжі у Великій Британії були засновані у середині XIX століття. Перший ступінь бакалавра у галузі фармації (BSc) було запропоновано університетом Манчестера (1904 р.), а 1921 року у Лондонському університеті вперше започатковано підготовку фармацевтів за трирічною програмою бакалавра фармації (BPharm).
 Встановлено, що у другій половині XX століття у Великій Британії були засновані факультети фармації в університетах і запроваджені програми бакалаврської та магістерської освіти в галузі фармації. Трирічну програму BPharm було припинено в 1997 році (разом з будь-якими іншими бакалаврськими програмами) і замінено чотирирічним магістром фармації (MPharm), щоб відповідати вимогам європейської Директиви про фармацевтів та Директиви про навчання 1985 року.
 Охарактеризовано органи та організації фармацевтичної галузі Великої Британії, які забезпечують її керівництво та регулювання. Проаналізовано основні нормативно-правові документи, що регулюють діяльність університетів Великої Британії та законодавство у сфері фармацевтики і фармацевтичної освіти. 
 Встановлено, що фармацевтична освіта у Великій Британії була докорінно змінена з 2012 року запровадженням «інтегрованих» освітніх програм підготовки фармацевтів та набуває нових вимірів, зокрема в напрямі розвитку клінічної фармації та пацієнтоорієнтованої практики.
 Зроблено висновок, що фармацевтична освіта у Великій Британії є добре організованою і надає майбутнім фахівцям широкий спектр знань та навичок.
17
Афанасьєва, Інна, та Ірина Андрущенко. "РОЛЬ І МІСЦЕ ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ФАРМАЦЕВТИЧНА ПАЛІАТИВНА ДОПОМОГА» У ФОРМУВАННІ ФАХОВО СПРЯМОВАНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МАЙБУТНІХ ФАРМАЦЕВТІВ". Медицина та фармація: освітні дискурси, № 1 (30 січня 2025): 11–15. https://doi.org/10.32782/eddiscourses/2025-1-2.
Full textAbstract:
У контексті модернізації вищої фармацевтичної освіти в Україні сьогодні тривають розроблення та впровадження нових навчальних програм, що стає актуальним завданням комплексної паліативної допомоги, що, зокрема, стосується майбутніх фармацевтів. Реалізація можливості навчити студента фармацевтичного факультету інноваційній моделі фармацевтичної паліативної підтримки є своєчасною потребою для подальшої роботи у фармацевтичній галузі. Мета роботи – висвітлення структури циклу варіативної дисципліни «Фармацевтична паліативна допомога» для набуття компетентностей майбутніх фармацевтів з оптимізації фармакотерапії пацієнтів, які потребують паліативної допомоги. Методи досліджень: інформаційно-аналітичний метод, структурно-логічний аналіз. Виклад основного матеріалу роботи. У 2024–2025 навчальному році в Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця запроваджена вибіркова складова частина навчальної дисципліни «Фармацевтична паліативна допомога» для студентів за освітнім рівнем «другий (магістерський) рівень вищої освіти», за спеціальністю 226 «Фармація, промислова фармація», 4-го (5-го) курсу фармацевтичного факультету, які почнуть своє практичне навчання весною 2025 року. Представлено структуру дисципліни: кількість годин та опис лекцій, практичних занять, самостійної роботи студентів. Форма контролю успішності вивчення вибіркової дисципліни – диференційований залік. Колективне та самостійне обговорення клінічного матеріалу під час практичних занять сприяє формуванню комунікативної компетентності фахівця фармації в майбутньому, що є необхідним у наданні фармацевтичної допомоги паліативним пацієнтам. Висновки. Набуття студентами фармацевтичного факультету діапазону знань та умінь, що належать до паліативної допомоги пацієнтам, приводить до здатності їх володіти навичками креативного мислення та вмінню самостійно ухвалювати рішення щодо проблеми поліфармації пацієнтів, які потребують паліативної допомоги.
18
Mykhalkiv, M. M., I. B. Ivanusa та H. Ya Zahrychuk. "АНАЛІТИЧНА ХІМІЯ У ФАРМАЦЕВТИЧНІЙ ОСВІТІ УКРАЇНИ ТА ПОЛЬЩІ". Медична освіта, № 4 (6 січня 2021): 47–51. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2020.4.11659.
Full textAbstract:
Аналітична хімія належить до базових дисциплін у фармацевтичній освіті. Вона є підґрунтям для подальшого вивчення таких дисциплін, як фармацевтична хімія, токсикологічна та судова хімія, стандартизація лікарських засобів тощо, та передбачає формування умінь застосування одержаних знань для вивчення спеціальних дисциплін та у професійній діяльності. Навички виконання якісного та кількісного аналізу хімічними й інструментальними методами вкрай необхідні для подальшого успішного засвоєння фізичної та колоїдної, органічної, біологічної, фармацевтичної, токсикологічної та судової хімії, технології ліків й інших спеціальних дисциплін.
 У рамках проєкту “New and innovative teaching methods in pharmacy” доценти Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України (ТНМУ) М. М. Михалків, І. Б. Івануса та Г. Я. Загричук відвідали Uniwersytet Medyczny w Lublinie. Ми мали можливість відвідати кафедри, на яких навчаються студенти фармацевтичного факультету, та поспілкуватися із професорсько-викладацьким складом цих кафедр щодо методик викладання дисциплін, у тому числі й аналітичної хімії, та познайомитися із напрямками їх наукових досліджень.
 В Україні, відповідно до навчального плану підготовки здобувачів вищої освіти галузі знань 22 «Охорона здоровʼя», спеціальності 226 «Фармація, промислова фармація» (другий (магістерський) рівень вищої освіти), кваліфікації «Магістр фармації», аналітична хімія належить до нормативних навчальних дисциплін, а саме до циклу загальної підготовки. Дану дисципліну студенти вивчають на другому курсі навчання (3 та 4 семестри).
 У Польщі, а саме в Люблінському медичному університеті до 2019 р. аналітичну хімію на фармацевтичному факультеті (спеціальність «Фармація») студенти вивчали також на другому курсі навчання (3 та 4 семестри), тоді як з 2019–2020 навчального року студенти вивчатимуть аналітичну хімію на першому курсі (2 семестр). Спільні підходи та відмінності у викладанні аналітичної хімії в Україні та Польщі наведено в даній статті.
19
Sholoiko, N. "ORGANIZATIONAL AND MANAGEMENT CONDITIONS OF ACTIVITY OF SPECIALISTS IN THE DOMESTIC PHARMACEUTICAL INDUSTRY IN THE 1920s-1960s." Ukrainian professional education, no. 16 (October 31, 2024): 115–26. http://dx.doi.org/10.33989/2519-8254.2024.16.314315.
Full textAbstract:
У статті окреслено шляхи розвитку вітчизняної фармацевтичної галузіу 20-60-х роках ХХ століття, появу нових форм лікарського обслуговування населення та управлінських структур з організації аптечної справи в країні. Проведено історико-ретроспективний аналіз передумов підготовки фахівців для фармацевтичної сфери в Україні в один із основних періодів її становлення, висвітлено закономірності розвитку в загальному контексті професійної медичної освіти та з’ясовано обставини виникнення провідних ознак організаційно-управлінської культури у фармації. Доведено, що в попередні історичні періоди розвитку галузі передумовами виникнення організаційно-управлінської культури фармацевтів були: структурування аптечної справи, її зосередження в руках держави, розширення медичної промисловості й поліпшення лікарського обслуговування населення, вирішення науково-практичних питань щодо фармацевтичної освіти, нової народної аптеки й організації контролю якості аптечної продукції, розширення фармацевтичної промисловості та централізація постачання в аптечній мережі. Проаналізовано науковий доробок видатних діячів фармації (М. Бергольц, Н. Валяшко, А. Гінзберг, Г. Коган, В. Дзвонів, А. Орєхов, А. Степанов, Я. Фіалков, С. Шубін, Д. Щербачов та ін.), які в цей період внесли своєю працею значний доробок у розвиток фармацевтичної науки, побудову і вдосконалення системи фармацевтичної освіти, а саме: створення перших підручників з фармації, з технології лікарських форм; заснування школи вивчення органічних речовин шляхом спектрографічних досліджень; розробка та впровадження технології лікарських форм і галенових препаратів; дослідження лікарських рослин, вміле поєднання експерименту з науковими дослідженнями тощо. Це сприяло науковій розробці питань теорії та практики фармації, підвищенню кваліфікації членів товариства, розширенню й поглибленню їхніх спеціальних знань, а також вихованню на основі кращих традицій вітчизняної фармації, медицини та природознавства, наданню науково-методичної та практичної допомоги працівникам і керівникам аптечних мереж.
20
Шаповалова, Вікторія, Валерій Шаповалов та Аліна Осинцева. "ПІДГОТОВКА ФАРМАЦЕВТІВ-ОРГАНІЗАТОРІВ: ОСОБЛИВОСТІ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ ТА НАВЧАЛЬНІ КОМПОНЕНТИ". Actual Problems of Medicine and Pharmacy 6, № 1 (2025): 1–25. https://doi.org/10.52914/apmp.v6i1.73.
Full textAbstract:
У статті розглядається освітня програма спеціалізації «Організація і управління фармацією», спрямована на підвищення кваліфікації фармацевтів та підготовку фахівців до управлінської діяльності в аптечних закладах. Аналізуються структура програми, навчальні компоненти, методи навчання, система контролю знань та критерії атестації, що забезпечують комплексний підхід до підготовки фахівців. Програма містить обов’язкові та додаткові навчальні модулі, які охоплюють питання фармацевтичного менеджменту, економіки, стандартизації та сертифікації лікарських засобів, клінічної фармації, технології виготовлення ліків, а також діяльності аптек в умовах надзвичайних ситуацій. Важливу роль відіграють сучасні методи навчання, які включають лекції, практичні заняття, тренінги, групові дискусії, тестування та самостійну роботу слухачів. Оцінювання результатів навчання здійснюється через поточний контроль, заліки та підсумкову атестацію, яка включає іспит та співбесіду. Успішне завершення програми підтверджується Сертифікатом фармацевта-спеціаліста, що дає можливість працювати на керівних посадах у фармацевтичній галузі. Результати дослідження підтверджують ефективність програми як інструменту професійного розвитку фармацевтів, що відповідає сучасним вимогам ринку та міжнародним стандартам фармацевтичної освіти.
21
Гаврилюк, О. Г. "Особливості створення нового товару у галузі ветеринарної фармації". Актуальні проблеми економіки, № 8 (2006): 97–110.
Find full text
22
Пушкарьова, Ярослава Миколаївна, Наталія Василівна Стучинська та Галина Миколаївна Зайцева. "ЗМІСТ І СТРУКТУРА ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ОСНОВИ ХІМІЧНОЇ МЕТРОЛОГІЇ» ДЛЯ ПІДГОТОВКИ МАГІСТРІВ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ 226 «ФАРМАЦІЯ, ПРОМИСЛОВА ФАРМАЦІЯ»". Медицина та фармація: освітні дискурси, № 3 (30 жовтня 2024): 97–104. http://dx.doi.org/10.32782/eddiscourses/2024-3-14.
Full textAbstract:
Сучасні фармацевти все більше залучаються до роботи в мультидисциплінарних командах, де їхній внесок у діагностику, лікування та профілактику захворювань стає більш значущим. Хімічна метрологія, як наука про вимірювання, відіграє важливу роль у фармацевтичній практиці, оскільки дає змогу забезпечити точність і надійність хімічних аналізів, необхідних для розроблення, виробництва та контролю якості лікарських препаратів. Знання хімічної метрології є цінним фактором у формуванні компетентного працівника фармацевтичної галузі, здатного забезпечувати високу якість і безпеку фармацевтичної продукції та сприяти інноваціям у галузі. У статті висвітлено структуру і зміст вибіркового компонента «Основи хімічної метрології» для студентів ІІ курсу фармацевтичного факультету денної форми навчання Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Обґрунтовано необхідність викладання цієї дисципліни здобувачам вищої освіти за спеціальністю 226 «Фармація, промислова фармація». Курс спрямований на формування розуміння метрологічного обґрунтування методик контролю якості лікарських засобів та їх метрологічного забезпечення, підготовку здобувачів вищої освіти до виконання професійних обов’язків згідно з вимогами національних та/або міжнародних стандартів. Визначено компетентності та очікувані результати навчання, набуттю яких сприяє вивчення запропонованої навчальної дисципліни. Засвоєні практичні навички та уміння полягають у самостійному проведенні статистичного оброблення результатів хімічного (фармацевтичного) експерименту, інтерпретації та оцінюванні результатів аналізу лікарських засобів згідно з вимогами Державної Фармакопеї України. Конкретизовано тематику лекцій та практичних занять, їхню мету та основні завдання. Проаналізовані особливості проведення практичних занять. Кейс-технології визначаються ефективним навчальним методом для досягнення поставлених освітніх цілей. Саме застосування кейсів під час лекцій та практичних занять допомогло показати здобувачам вищої освіти міцний зв’язок між метрологією та фармацією, відкрити практичну значущість отриманих знань та умінь, що сприяло глибшому розумінню матеріалу та підвищенню активації пізнавальної діяльності.
23
Свинтозельський, О. О., О. В. Крайдашенко та О. А. Михайлик. "ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ КЛІНІЧНОГО МИСЛЕННЯ В КОНТЕКСТІ ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ". Медична освіта, № 3 (5 грудня 2023): 79–83. http://dx.doi.org/10.11603/m.2414-5998.2023.3.14273.
Full textAbstract:
Формування клінічного мислення у магістрів фармації з використанням дистанційних форм навчання в освітньому процесі викликає потребу в методологічних змінах технологій навчання та організації самого освітнього процесу, що формує нові виклики в педагогічній роботі. Мета роботи – визначити можливості використання дистанційних форм навчання при викладанні дисциплін «Фармакотерапія з основами фармакокінетики» і «Клінічна фармація та фармацевтична опіка» при формуванні клінічного мислення у студентів 4 та 5 курсів фармацевтичних факультетів і розробити можливі шляхи їх удосконалення. Матеріал для дослідження – досвід організації та проведення навчального процесу студентів, магістрів фармації ЗДМФУ з використанням дистанційних та змішаних форм навчання за останні 3 роки, звітна й інша облікова документація, анкетування студентів. Під час роботи використали методи контент-аналізу, наративного синтезу, групування, логіки та узагальнення. Підготовка майбутніх фахівців фармацевтичної галузі в Запорізькому державному медико-фармацевтичному університеті відбувається за дистанційною формою з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій та on-line сервісів, таких, як Office 365: MS Teams, MS Forms, MS SharePoint; Skype, Zoom, Ратос та EdX. У ЗДМФУ створені всі необхідні умови для реалізації інтернет-технологій навчання, що дозволяє студентам, успішно використовуючи інтерактивні методи, оволодіти всіма необхідними компетентностями відповідно до Освітньо-професійної програми. Моделювання різних компонентів та форм завдань, наближених до практичної роботи майбутнього фармацевта, у свою чергу, сприяє формуванню основ клінічного мислення у студентів старших курсів фармацевтичних факультетів. На нашу думку, використання в безперервному процесі освіти дистанційних технологій навчання за допомогою комп’ютерних навчальних on-line сервісів, таких, як Office 365: MS Teams, MS Forms, MS SharePoint; Skype, Zoom, Ратос та EdX, повинно отримати свою роль в удосконаленні навчального процесу, а саме: подання лекційного матеріалу повинно відбуватися в режимі реального часу, у вигляді відеоконференції, з використанням платформ MS Teams, Skype або Zoom, та можливістю попереднього доступу студентів до лекційного матеріалу, моделювання клінічних ситуацій для самостійної роботи з використанням on-line сервісів Office 365: MS Teams, MS Forms, Ратос сприяє оволодінню майбутніми магістрами фармації професійними навичками із формуванням клінічного мислення; впровадження та використання платформи «Інтерактивний пацієнт» (Body interactтм), або створення подібної спеціалізованої платформи, в умовах відсутності безпосереднього спілкування студент – хворий, є перспективним у формуванні клінічного мислення у студентів фармацевтичних факультетів та потребує подальшого вдосконалення у впровадженні в навчальний процес.
24
Филиппова, Лариса. "ВЛИЯНИЕ СОВРЕМЕННЫХ ТРЕБОВАНИЙ НА ОБУЧЕНИЕ ХИМИЧЕСКИХ ДИСЦИПЛИН МАГИСТРАРАМЫ ФАРМАЦИИ". SWorldJournal, № 07-04 (31 березня 2018): 102–7. http://dx.doi.org/10.30888/2663-5712.2021-07-04-061.
Full textAbstract:
В статті розглядається як впливають тенденції розвитку фармацевтичної галузі на професійно орієнтоване вивчення хімічних дисциплін майбутніми магістрами фармації. Проаналізуємо принципи та підходи, на яких мають базуватися теоретичні засади професійно ор
25
Филиппова, Лариса. "ВЛИЯНИЕ СОВРЕМЕННЫХ ТРЕБОВАНИЙ НА ОБУЧЕНИЕ ХИМИЧЕСКИХ ДИСЦИПЛИН МАГИСТРАРАМЫ ФАРМАЦИИ". SWorldJournal, № 07-04 (31 березня 2018): 102–7. http://dx.doi.org/10.30888/2410-6615.2020-07-04-061.
Full textAbstract:
В статті розглядається як впливають тенденції розвитку фармацевтичної галузі на професійно орієнтоване вивчення хімічних дисциплін майбутніми магістрами фармації. Проаналізуємо принципи та підходи, на яких мають базуватися теоретичні засади професійно ор
26
Hromovyk, B. P., та O. B. Pankevych. "ФАРМАЦЕВТИЧНА ОСВІТА КРІЗЬ ПРИЗМУ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ: АНАЛІТИКА В УМОВАХ ПОВНОМАСШТАБНОЇ РОСІЙСЬКОЇ АГРЕСІЇ". Фармацевтичний часопис, № 1 (29 березня 2024): 35–42. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2024.1.14517.
Full textAbstract:
Мета роботи. Дослідження з погляду національної безпеки специфіки освітнього фармацевтичного процесу в умовах повномасштабної війни через аналіз змін динаміки кількості здобувачів фармацевтичної освіти. Матеріали і методи. Використано інформаційні повідомлення центральних органів виконавчої влади, наукові публікації вітчизняних дослідників, дані Реєстру суб'єктів освітньої діяльності (СОД) станом на 23.02.2022–2024 рр., а також методи: системний, спостереження, описовий, порівняння, аналізу, узагальнення, статистики. Результати й обговорення. За незмінності кількості СОД (45) з підготовки молодших бакалаврів (МБ), зростанні на 10,0 % (з 20 до 22) та 14,3 % (з 28 до 32) СОД стосовно бакалаврів (БФ) і магістрів (МФ) фармації число студентів за період дослідження скоротилося на 10,6 %, 42,0 % та 33,4 % відповідно. Заочна форма навчання найменш характерна для МБ (26,4, 27,2 та 31,5 % за три роки дослідження), середньо – БФ (52,6, 47,8 та 49,1 % відповідно), найвище – МФ (57,2, 57,8 та 59,2 % відповідно). Вcтановлено малочисельність набору (до 10 студентів) у 2023 р. на спеціалізацію 226.01 Фармація у 15,4 % і 13,6 % СОД на очну та заочну форму навчання відповідно. За спеціалізацією 226.02 «Промислова фармація» цей показник щодо заочної форми навчання становив 50,0 %. Висновки. Загальна кількість СОД фармацевтичного спрямування в умовах повномасштабного вторгнення росії в Україну зменшилась лише на 1,3 % при незмінності кількості СОД щодо підготовки МБ та зростанні на 10,0 % і 14,3 % кількості СОД стосовно БФ і МФ відповідно. З’ясована тенденція до скорочення на понад одну четверту числа студентів, зокрема за освітнім рівнем МБ – на десяту частину, БФ – на дві п’ятих, МФ – на третину. Для багатьох СОД встановлена малочисельність обсягу набору МФ на 1 курс у 2023 р. Визначено, що зростання СОД з підготовки МФ на фоні зниження контингенту потенційних абітурієнтів, академічна та економічна недоцільність нечисленного набору не сприятиме формуванню компетентностей, необхідних МФ для належної реалізації професійних ролей відповідно до концепції «фармацевт десяти зірок», а від цього прямо залежить забезпечення національної безпеки України в частині фармацевтичної галузі.
27
Алєкперова, Наталія. "АНАЛІЗ ЛІДЕРСЬКИХ КОМПЕТЕНЦІЙ ТА МОЖЛИВОСТЕЙ РОЗВИТКУ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ТА ФАХІВЦІВ ФАРМАЦІЇ". Медицина та фармація: освітні дискурси, № 4 (27 грудня 2024): 3–9. https://doi.org/10.32782/eddiscourses/2024-4-1.
Full textAbstract:
Розвиток лідерських компетентностей у процесі підготовки та безперервного професійного розвитку фармацевтів є результатами навчання згідно національних освітніх та професійних стандартах у багатьох країнах. Метою роботи стало вивчення лідерських компетентностей відповідно до стандартів, розроблених Міжнародною фармацевтичною федерацією (МФФ), а також можливості розвитку лідерства для студентів та фахівців фармації. Для цього було проведено систематичний огляд літератури офіційних звітів МФФ, академічних публікацій, освітніх програм, даних національних агенцій у сфері охорони здоров’я, etc. МФФ у 2016 році було сформульовано тринадцять цілей розвитку робочої сили, однією з яких стало така ціль як «лідерський розвиток». У 2022 році ці цілі були доповнені, також було описано механізм їх реалізації на трьох рівнях: елемент робочої сили (інтеграція лідерства з професійними компетентностями); практичний елемент (розвиток лідерства на формування професійної автономії); науковий елемент (інтеграція лідерства у науку). Відповідно до звіту МФФ (2022) «лідерський розвиток» є пріоритетним для таких регіонів як західна частина Тихого океану (Японія, Сінгапур), східне Середземномор’я (Єгипет) та Африка (Південна Африка). У той же час, найбільша кількість альтернатив розвитку лідерства характерна для таких країн як Великобританія, Канада, Австралія, Сінгапур. Відповідно до цілей розвитку, молодим фахівцям у фармацевтичній галузі рекомендується розвивати такі лідерські компетентності як натхнення та розширення можливостей інших, спілкування, вирішення конфліктів, стратегічне мислення, проактивність тa інші навичкі. Відповідно до Global Advanced Development Framework (GADP) слід звертати увагу на безперервний професійний розвиток фармацевтичних працівників протягом усієї кар’єри. Відповідно до GADP лідерські компетентності поділені на три кластери: для фармацевтичних працівників на початкових етепах професійного розвитку, для лідера в фармації на локальному та регіональному рівнях, а також лідерів у фармації на національному та міжнародному рівнях. Можливості для розвитку лідерських компетентностей для професіоналів у галузі фармації доступні в таких країнах як США, Великобританія, Австралія, Канада, Сінгапур, Малайзія, Індонезія, Японія, Філіппіни, Південна Африка та інше. В Україні у Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця розроблено елективний курс Лідерство у фармації відповідно до міжнародних стандартів.
28
Babenko, M. M. "ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА ПРОБЛЕМ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ У КОНТЕКСТІ РЕФОРМУВАННЯ ВІТЧИЗНЯНОЇ ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я". Фармацевтичний часопис, № 2 (30 червня 2024): 85–92. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2024.2.14637.
Full textAbstract:
Мета роботи. Вивчити проблеми публічного управління у контексті реформування вітчизняної галузі охорони здоров’я (ОЗ) та розвитку оцінки медичних технологій (ОМТ). Матеріали і методи. Експертне опитування з використанням анкети «Google-form» (період: вересень–грудень 2023 р.). Відбирали експертів (n=164) для участі в опитуванні цілеспрямовано (критерії: компетентність у питаннях публічного управління, реформування галузі, досвід роботи на керівних посадах різного рівня). Для обробки та інтерпретації результатів використано методи: наукове узагальнення, математико-статистичні, аналітичний. Результати й обговорення. Досліджено думку експертів щодо стану та проблем публічного управління у сфері ОЗ та фармації. Встановлено, що 2/3 опитаних вважають важливим перехід до принципів публічного управління. Основними проблемами визначено: недосконалість законодавства (47 %), бюрократичні перешкоди (44 %), відсутність ефективної взаємодії між рівнями управління в галузі та загалом у державі (37 %). Рівень впровадження ОМТ в Україні та її вплив на систему ОЗ експерти оцінюють у цілому позитивно. На думку опитаних, впровадження ОМТ значно поліпшить ситуацію щодо підвищення ефективності медичної допомоги і фармацевтичного забезпечення. Висновки. За результатами експертного опитування виявлено основні проблеми публічного управління системою ОЗ та фармації. Визначено пріоритетні напрямки удосконалення публічного управління щодо реалізації європейських принципів належного врядування, враховуючи специфіку галузі й важливість дотримання пацієнторієнтованого підходу, а також досягнення соціального й економічного ефектів.
29
Чебанов, Валентин Анатолійович. "Хімічні дослідження для вітчизняної фармації як складова національної безпеки". Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, № 9 (26 вересня 2022): 15–21. http://dx.doi.org/10.15407/visn2022.09.015.
Full textAbstract:
У доповіді йдеться про найбільш важливі результати фундаментальних і прикладних досліджень та науково-технічні розробки НТК «Інститут монокристалів» у галузі хімії і технології матеріалів фармацевтичного та медико-біологічного призначення, створення нових фізіологічно активних сполук, а також досягнення у відповідних фізико-хімічних і хіміко-аналітичних напрямах.
30
Коzyrieva, Olena Vadymivna, Olga Ivanivna Garafonova та Andrei Vadymovych Yakovlev. "СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ РЕАЛІЗАЦІЇЇ КЛАСТЕРНОЇ МОДЕЛІ РОЗВИТКУ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ГАЛУЗІ В УКРАЇНІ". SCIENTIFIC BULLETIN OF POLISSIA, № 1(17) (2019): 14–25. http://dx.doi.org/10.25140/2410-9576-2019-1(17)-14-25.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Сьогодні кластерна модель економіки упроваджується майже в усіх країнах світу, кластери функціонують у багатьох (і найчастіше в інноваційних) галузях економіки. Постановка проблеми. Для України актуальність створення фармацевтичних регіональних кластерів обумовлена необхідністю своєчасності забезпечення населення високоякісними лікарськими засобами в необхідних обсягах за доступною ціною. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми кластеризац ії в фармації на сьогодні ще не знайшли широкого розповсюдження. Окремі аспекти розвитку вертикальної і горизонтальної інтеграції фармацевтичної галузі в умовах її розвитку розглядалися в роботах В. А. Загорія, З. М. Мнушко, А. С. Немченко, М. С. Пономаренко, О. В. Посилкіної, В. М. Толочка. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Основними проблемами, які перешкоджають створенню кластерів в Україні, є недовіра підприємців один одному, їх небажання до кооперації, недосконала державна, регіональна й місцева політика підтримки кластерів і нормативна база їх функціонування, фінансові перепони тощо. Постановка завдання. Метою даного дослідження є формування та реалізаціїя кластерної моделі розвитку фармацевтичної галузі в Україні під призмою актуалізації аспекту кластеризації в зарубіжних країнах. Виклад основного матеріалу. Проведений аналіз кластерізації саме фармацевтичного сектору в країнах Європейського Союзу продемонстрував, що стабільне економічне зростання суб’єктів фармацевтичної галузі забезпечується завдяки створенню кластерів з метою поєднання зусиль при розробці, виробництві й виведенні на ринок оригінальних лікарських засобів. Висновки. Проведені дослідження дозволяють зробити висновок, що реалізація кластерного підходу сприяє оптимізації забезпечення населення лікарськими засобами за доступними цінами, підвищенню конкурентоспроможності СФГ і прозорості відносин між учасниками кластера.
31
Pidhirnyi, V. V., L. S. Fira та M. B. Chubka. "ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ПРОВІЗОРІВ-ІНТЕРНІВ НА КАФЕДРІ ФАРМАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-НАУКОВОГО ІНСТИТУТУ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ". Медична освіта, № 4 (14 вересня 2018): 153–56. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2018.4.8821.
Full textAbstract:
Мета роботи – проаналізувати основні фактори, які впливають на організацію навчального процесу для провізорів-інтернів на кафедрі фармації ННІ ПО Тернопільського державного медичного університету імені І. Я. Горбачевського.
 Основна частина. Кафедра фармації Навчально-наукового інституту післядипломної освіти Тернопільського державного медичного університету імені І. Я. Горбачевського є базовою для навчання та підготовки в інтернатурі провізорів до самостійної та успішної роботи у фармацевтичній галузі, оснащена аудиторіями, науковою лабораторією та відповідними технічними засобами: комп’ютерами, відеосистемами, проектором, які використовуються для активних методів навчання.
 Колектив висококваліфікованих викладачів, із досвідом практичної роботи, відстежує важливі тенденції у вітчизняній та світовій фармації, впроваджує відповідні зміни у робочих програмах та доносить цю осучаснену інформацію до інтернів.
 При складанні навчально-методичних матеріалів дотримується концепція, згідно з якою фармацевт може покращити відповідальне вживання лікарських засобів, і, відповідно, потрібно розвивати такі навики для досягнення цієї мети, що є однією з рекомендацій FIP.
 Під час навчання в інтернатурі молоді спеціалісти засвоюють як основні фармацевтичні науки, так і основи застосування лікарських засобів у контексті фармацевтичної опіки. Після закінчення програми підготовки в інтернатурі провізори підлягають атестації для визначення рівня знань і практичних навичок.
 Висновок. Підготовка професійних кадрів, провізорів вимагає використання усіх наявних національних ресурсів та рекомендацій Міжнародної фармацевтичної федерації відповідно до міжнародних стандартів і національних інтересів, чим і керується у своїй роботі колектив кафедри фармації ННІ ПО Тернопільського державного медичного університету.
32
Board, Editorial. "До 80-річчя професора Т. А. Грошового". Фармацевтичний часопис, № 4 (17 лютого 2022): 82–86. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2021.4.12749.
Full textAbstract:
26 листопада 2021 року святкує своє 80-річчя доктор фармацевтичних наук, професор Тарас Андрійович Грошовий. Грошовий Тарас Андрійович – доктор фармацевтичних наук, професор, видатний український вчений у галузі фармації, завідувач кафедри управління та економіки фармації з технологією ліків Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського, засновник наукової школи застосування математичного планування експерименту при фармацевтичних дослідженнях в Україні – підготував 3 докторів і 27 кандидатів фармацевтичних наук, співрозробник 5 лікарських засобів, автор і співавтор понад 600 наукових праць, 3 монографій, 3 посібників, 29 патентів на винаходи і корисні моделі, у різний час – член спеціалізованих вчених рад на здобуття наукових ступенів кандидата і доктора фармацевтичних наук при Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького, Запорізькому державному медичному університеті, Національному фармацевтичному університеті, Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, Державному науковому центрі лікарських засобів.
33
Шолойко, Наталія Василівна. "ОРГАНІЗАЦІЙНО-УПРАВЛІНСЬКА КУЛЬТУРА МАГІСТРІВ ФАРМАЦІЇ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ". Природнича освіта та наука, № 4 (20 листопада 2024): 57–63. http://dx.doi.org/10.32782/nser/2024-4.09.
Full textAbstract:
У статті на підставі розгорнутого аналізу низки понять («професійна культура майбутніх магістрів фармації», «професійна компетентність фармацевта», «професійна компетентність магістра фармації», «професійна управлінська компетентність фармацевтів») організаційно-управлінську культуру майбутніх фармацевтів витлумачено як інтегративну характеристику, яка системно й компетентнісно представляє професійні та особистісні якості фахівців, включає опанування методології ефективного управління в галузі, здатність до цілеспрямованого регулювання соціальних і виробничих процесів з урахуванням їхньої специфіки та характеру розвитку, знання принципів системності, готовність до застосування інноваційних методів і новітніх технологій, спроможність до вибору та використання таких впливів на об’єкт управління, які зможуть оптимально забезпечити досягнення поставленої мети в обставинах перебігу процесів внутрішніх змін підпорядкованої структури та впливу ієрархічних рівнів індустрії фармації та конкуруючого управління. У фахівця зі сформованою організаційно-управлінською культурою існує можливість бути керівником команд підлеглих і залучених спеціалістів, він стає менеджером завдяки своїм умінням, знанням, навичкам, здатності та готовності виконувати місію соціально відповідальної професійної сфери, планувати, аналізувати, прогнозувати подальший її розвиток з метою підвищення ефективності діяльності на ринку послуг і засобів забезпечення здоров’я людей. Підготовка майбутніх фармацевтів до використання в роботі стратегічних, проєктних і методичних аспектів професійної діяльності, застосування інструментарію менеджменту й маркетингу, участь у розробленні й реалізації інноваційних соціально відповідальних рішень потребує додаткових теоретичних знань, практичної роботи, опанування індивідуальних технологій креативної самореалізації у професії.
34
Harvas, H. D., та P. M. Myzuka. "Кластеризація виробництва ветеринарних препаратів в умовах Євроінтеграції". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 81 (2017): 118–22. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8121.
Full textAbstract:
Інтерес до кластерів у світі постійно зростає, наукові дослідження в різних країнах підтверджують, що саме впровадження кластерних структур – це запорука соціально-економічного розвитку та ефективного функціонування держави в цілому. Економіка територій, яка формується на основі кластерів, – це модель конкурентоспроможної та інвестиційно привабливої економіки, яка базується на використанні ефектів синергії та масштабу. Кластерні мережі територіально-виробничих систем є джерелами й факторами забезпечення високого рівня та якості життя населення, економічного зростання і сталого розвитку територій. Сучасний розвиток економіки України – це підвищення конкурентоспроможності продукції, використання власних ресурсів для забезпечення потреб внутрішнього і зовнішнього ринку. Як свідчить світовий досвід, кластерний розвиток економіки країни базується на географічній близькості відповідних економічних видів діяльності, що дає можливість для вищого рівня продуктивності та інновацій. Важливими рушійними факторами у кластерній системі виступають безпосередня близькість виробника, постачальника сировини, постачальника послуг, науково-дослідні організації, навчальні установи, та інші установи в певній економічній галузі. Що стосується галузі ветеринарної фармації провідні місця на ринку займають підприємства-виробники які впроваджують кластерну систему в частині якості (система якості GMР). У впровадженні системи якості (GMP) на підприємствах-виробниках беруть активну участь і провідні науковці ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок, які тісно співпрацюють з такими країнами світу, як Польща, Чехія, Франція, Нідерланди, Німеччина, і інші та враховують набутий ними досвід. Обмін досвідом і знаннями через міжнародні науково-практичні конференції, тренінги, виставки і семінари – це складові кластерного підходу, який допомагає розвиватися галузі ветеринарної фармації в Україні та вирішувати проблемні питання як виробництва, так і участі підприємств ветеринарної медицини на ринку.
35
Muzyka, Pavlo, Ihor Kotsiumbas, and Halyna Harvas. "Prospects for formation of cluster structure in the veterinary pharmacy of Ukraine." Ekonomika APK, no. 10 (October 26, 2018): 64–71. http://dx.doi.org/10.32317/2221-1055.201810064.
Full text
36
Савич, А. О., Л. В. Слободянюк та С. М. Марчишин. "МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ВИКЛАДАННЯ ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ «НУТРИЦІОЛОГІЯ» ДЛЯ СТУДЕНТІВ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ". Медична освіта, № 2 (5 серпня 2021): 59–63. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2021.2.12014.
Full textAbstract:
У статті висвітлено шляхи вирішення основних проблем, з якими стикаються викладачі при підготовці фахівців другого (магістерського) рівня вищої освіти галузі знань 22 «Охорона здоров’я» під час викладання вибіркової дисципліни «Нутриціологія». Проаналізовано основні проблеми, які можуть впливати на результативність навчання студентів фармацевтичного факультету денної форми навчання зі спеціальності 226 «Фармація, промислова фармація». Дослідження базується на вивченні матеріалів, отриманих із відкритих джерел інформації та власного досвіду авторів. У статті наведені сучасні технології викладання та тестування студентів з дисципліни «Нутриціологія», впроваджені на кафедрі фармакогнозії з медичною ботанікою Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України. Метою викладання дисципліни «Нутриціологія» є формування системи знань і вмінь, які однозначно дадуть можливість майбутньому фахівцю фармацевтичної галузі повноцінно та якісно виконувати свої професійні обов’язки у сфері лікувальної нутриціології, й допоможе набути знання з виробництва, класифікації та сфери застосування дієтичних добавок і харчових продуктів функціонального та спеціального призначення. Запропонований метод дозволяє викладачеві успішніше будувати освітній процес, що, в кінцевому підсумку, позитивно позначається на загальному засвоєнні курсу.
37
Іванець, Л. М., та Д. О. Польовий. "ВІЗУАЛІЗАЦІЯ ПОНЯТЬ ПРИ ВИВЧЕННІ ДИСЦИПЛІНИ «ФІЗИЧНА ТА КОЛОЇДНА ХІМІЯ» ЗДОБУВАЧАМИ ВИЩОЇ ОСВІТИ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «ФАРМАЦІЯ»". Медична освіта, № 1 (24 квітня 2024): 14–19. http://dx.doi.org/10.11603/m.2414-5998.2024.1.14448.
Full textAbstract:
У статті розглянуто використання візуалізації як доповнення до пояснювально-ілюстративного методу навчання під час викладання навчальної дисципліни «Фізична та колоїдна хімія» для здобувачів вищої освіти за освітньою програмою «Фармація» магістерського рівня вищої освіти, галузі знань 22 «Охорона здоровʼя», спеціальності 226 «Фармація, промислова фармація». Стаття присвячена проблемі підвищення ефективності викладання фізичної та колоїдної хімії з огляду на те, що зміст дисципліни насичений символами, формулами та абстрактними поняттями. З року в рік ми виявляємо труднощі у студентів при вивченні окремих розділів предмета. Даються взнаки і недостатній рівень засвоєння знань при вивченні загальної хімії, і низька мотивація студентів. У статті викладений власний досвід авторів, який спирається на дослідження в галузі методики викладання хімічних дисциплін. Описані методи подачі деяких складних питань фізичної хімії за допомогою засобів візуалізації. Запропоновано прийоми, за допомогою яких можна покращити засвоєння абстрактних понять із хімічної термодинаміки та хімічної кінетики. Обґрунтовано переваги впровадження засобів, які зумовлюють зорову асоціацію з абстрактним поняттям (словесні образи-порівняння, логічні схеми, цікаві графічні залежності та ін.). Вони допоможуть розширити можливості викладача при подачі матеріалу з особливо важких тем дисципліни і набути необхідного професійного досвіду. У свою чергу, полегшиться процес розуміння змісту і, як наслідок – формування наукового типу мислення здобувачів вищої освіти, що входить до переліку загальних компетентностей майбутнього фахівця. Ми пересвідчилися, що студенти легше оперують поняттями, коли вони підкріплені певними образами, тому вважаємо, що візуалізація понять є раціональним та перспективним процесом і його варто застосовувати та розвивати.
38
Зайцева, Галина Миколаївна, Наталія Василівна Стучинська та Тетяна Анатоліївна Лисенко. "ДОСВІД ВПРОВАДЖЕННЯ ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ «НЕОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ У ФАРМАЦІЇ» СТУДЕНТАМ-ФАРМАЦЕВТАМ НАЦІОНАЛЬНОГО МЕДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ О.О. БОГОМОЛЬЦЯ". Медицина та фармація: освітні дискурси, № 3 (30 жовтня 2024): 35–40. http://dx.doi.org/10.32782/eddiscourses/2024-3-4.
Full textAbstract:
Стаття присвячена аналізу досвіду проєктування змісту навчальної вибіркової дисципліни «Неорганічні сполуки у фармації» в умовах модернізації освітнього процесу в вищих медичних навчальних закладах. Основна увага приділяється впровадженню принципу вільного вибору компонентів освітніх програм, що дає змогу студентам формувати індивідуальні освітні траєкторії відповідно до власних інтересів і професійних уподобань. Такий підхід спрямований на підтримку усвідомленого та відповідального вибору студентами своєї освітньої траєкторії, що стає особливо актуальним в умовах сучасних викликів у сфері фармацевтичої освіти. У статті детально розглянуто науково-методичний підхід до розроблення основних складових частин програми вибіркової дисципліни «Неорганічні сполуки у фармації». Цей підхід не лише передбачає традиційне викладання базових знань з хімії неорганічних сполук, але й враховує сучасні тенденції у фармацевтичній науці, інтеграцію міждисциплінарних знань, а також розвиток навичок критичного мислення і наукового аналізу. Проєктування змісту дисципліни базується на принципах доступності та практичної спрямованості навчання. Курс охоплює широкий спектр тем, зокрема хімічні властивості та реакції неорганічних сполук, їхню роль у фармацевтичних процесах, а також безпеку та екологічні аспекти використання таких сполук у фармації. Особлива увага приділяється питанням щодо застосування неорганічних сполук у розробленні та виробництві лікарських засобів, їхньої взаємодії з біологічними системами та впливу на організм людини. Навчальна дисципліна побудована таким чином, щоб максимально відповідати потребам сучасних студентів, які прагнуть здобути ґрунтовні знання у сфері неорганічної хімії, а також розвинути навички, необхідні для професійної діяльності в майбутньому. З огляду на значення неорганічних сполук у фармації курс спрямований на формування у студентів цілісного уявлення про сучасний стан і перспективи розвитку цієї галузі науки. Завдяки впровадженню вибіркової дисципліни студенти отримують можливість самостійно вибирати теми та напрями досліджень, що відповідають їхнім інтересам. Це сприяє більш глибокому зануренню у навчальний матеріал, підвищенню мотивації до навчання та розвитку дослідницьких навичок. Описаний досвід проєктування змісту дисципліни демонструє важливість індивідуалізації освітнього процесу в умовах сучасної фармацевтичої освіти, а також підкреслює необхідність постійного оновлення навчальних програм відповідно до новітніх досягнень науки і технологій. Таким чином, вибіркова дисципліна «Неорганічні сполуки у фармації» є необхідним елементом освітньої програми, що дає змогу студентам не лише здобути необхідні знання, але й розвинути компетенції, які знадобляться їм у професійній діяльності.
39
Шаповалова, Вікторія, Валерій Шаповалов, Аліна Осинцева, Сергій Негрецький та Анатолій Деркач. "Організація фармацевтичної справи, промислова фармація та судова фармація щодо компетенцій управління якістю під час обігу лікарських засобів: стандарти GxP". Actual Problems of Medicine and Pharmacy 3, № 2 (2022): 1–20. http://dx.doi.org/10.52914/apmp.v3i2.44.
Full textAbstract:
Проведено дослідження компетенцій для управління якістю у фармацевтичній галузі під час обігу ЛЗ у відповідності до стандартів GxP (GDP, GLP, GCP, GSP, GDP, GPP) в межах організації фармацевтичної справи, промислової та судової фармації. Проаналізовано зміни, що відбулися в сучасній системі фармацевтичного забезпечення населення, у відносинах між суб’єктами фармацевтичного ринку та державою. Вивчено роль фармацевтичних підприємств і закладів охорони здоров’я у контексті впровадження комплексу належних практик GxP. Акцентовано увагу на моделі формування організаційно-управлінської культури управління якістю у майбутніх фармацевтів в системі правовідносин «лікар-пацієнт-фармацевт-адвокат». Система правовідносин заснована на юридичній, фармацевтичній опіці, інтеграції загальних і спеціальних компетенцій. Актуалізовано потребу обґрунтування наукових засад професійної підготовки фармацевтів нової генерації, що володіють основами організаційно-управлінської культури та відповідними освітніми та комунікаційними технологіями щодо управління якістю за стандартами GxP упродовж обігу лікарських засобів на фармацевтичному ринку.
40
Kovalchuk, I. S. "The essence and structure of professional competence of future specialists in the field of pharmacy." Science and Education a New Dimension IX(256), no. 100 (2021): 15–19. http://dx.doi.org/10.31174/send-pp2021-256ix100-03.
Full textAbstract:
The article is devoted to the analysis of such concepts as ꞌꞌcompetenceꞌꞌ, ꞌꞌcompetencyꞌꞌ and ꞌꞌprofessional competenceꞌꞌ. Types, qualities and components of professional competence are considered; the professional competencies of a pharmacist are defined in accordance with the requirements of the World Health Organization (WHO). The article contains the results of an anonymous survey and the analysis of answers given by the students of Zhytomyr college of pharmacy on the distribution of priority positions of future professional activities. The factors that influence the process of forming the professional competences of future pharmacists during their studies at the college have been identified
41
ШУНКОВ, ВАСИЛЬ, та МИКОЛА РУДНІЧЕНКО. "ОСОБЛИВОСТІ ІНТЕГРОВАНИХ МАГІСТЕРСЬКИХ ПРОГРАМ ФАРМАЦІЇ (MPharm) В УНІВЕРСИТЕТАХ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ". Comparative Professional Pedagogy 13, № 2 (2023): 69–77. http://dx.doi.org/10.31891/2308-4081/2023-13(2)-8.
Full textAbstract:
Стаття присвячена вивченню особливостей інтегрованих магістерських програм підготовки фармацевтів (MPharm) в університетах Великої Британії. З’ясовано, що фармацевтична освіта у Великій Британії готує студентів до отримання знань і навичок, необхідних для досягнення успіху в усіх потенційних напрямах кар’єри фармацевтів – громадській фармації, лікарняній фармації, промисловості, дослідницькій і науковій діяльності. Наголошено на необхідності врахування випереджувального та пропорційного підходів до формування змісту фармацевтичної освіти, а також використання ефективних технологій навчання, адаптованих до змін у професійний діяльності. Встановлено, що освітня програма MPharm охоплює фундаментальну та прикладну науку, клінічну та професійну практику в контексті догляду за пацієнтами. Вона передбачає три основні блоки (біологічну науку та терапевтику, фармацевтичні науки та професійну практику), які забезпечуються річними модулями і втілюються в життя через взаємодію з реальними пацієнтами. Охарактеризовано суттєві відмінності між кваліфікаційними дескрипторами для ступенів бакалавра з відзнакою (HE3) та магістра (HE4) згідно з рамкою кваліфікацій вищої освіти Великої Британії. Окреслено особливості інтегрованої магістерської програми MPharm (магістр фармації): комплексність програми; практична спрямованість; інтеграція теорії та практики; введення у професійну діяльність (можливість практикуватися в аптеці або інших фармацевтичних установах, де студенти отримують досвід роботи з пацієнтами та реаліями фармацевтичної практики); підготовка до реєстрації та отримання фармацевтичної ліцензії. З’ясовано, що у програмах MPharm традиційний акцент з наукового елементу зміщений на заохочення до аптечної практики та клінічної фармації. У зв’язку з цим відбулося зміщення навчального балансу підготовки фармацевтів від чистих наук (хімія, біологія, фізіологія) до нових предметних галузей, які включають біотехнології, фармакоекономіку, фармаконагляд, критичну оцінку, управлінські навички. Встановлено, що деякі фармацевтичні школи удосконалили свої бакалаврські програми, втіливши в підготовку фармацевтів ідеї самокерованого навчання, розширення індивідуальних можливостей студентів та реалізацію стратегії навчання впродовж життя.
42
Нікітін, Віктор, та Андрій Дубко. "Вимірювання імпедансу біологічних тканин та інших середовищ за допомогою оціночної плати EVAL AD5933EBZ". International Science Journal of Engineering & Agriculture 1, № 4 (2022): 80–91. http://dx.doi.org/10.46299/j.isjea.20220104.04.
Full textAbstract:
Аналіз та вимірювання електрофізичних властивостей біологічних матеріалів, рідин і суспензій є важливою прикладною задачею практично для всіх галузей медицини, хімії, фармації, фізики й інших галузей, що потребують досліджень властивостей і структури речовини. Сучасна електронна компонентна база дозволяє створювати мініатюрні прилади й вимірювальні системи для аналізу електричних кіл, такою є спеціалізована інтегральна мікросхема AD5933. Ця мікросхема є інтегральним перетворювачем спектрального складу імпедансу в широкому діапазоні частот. У мікросхемі AD5933 застосовується метод цифрової обробки сигналів, як для генерації тестової гармонійної напруги, так і аналізу струму двополюсника. Вона є базою оціночної плати EVAL-AD5933EBZ, яка дозволяє впроваджувати методи імпедансної спектроскопії у медицину, промисловість та сільське господарство.
43
Проворова, Вероніка Олександрівна. "ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ ПРОЄКТІВ ПРИ ВИВЧЕННІ ОРГАНІЧНОЇ ХІМІЇ МАЙБУТНІМИ МАГІСТРАМИ ФАРМАЦІЇ". Health & Education, № 1 (1 травня 2025): 218–23. https://doi.org/10.32782/health-2025.1.33.
Full textAbstract:
Нині ключовими аспектами під час викладання хімічних дисциплін студентам фармацевтичного факультету є висока зацікавленість та залученість здобувачів освіти до навчального матеріалу. Фармацевтична освіта потребує нових підходів до викладання хімічних дисциплін, зокрема й органічної хімії як фундаментальної дисципліни, у межах якої майбутні магістри фармації повинні набути низку базових компетентностей, які є необхідними для подальшого професійного зростання у вибраній галузі фармації.Актуальним залишається питання ефективного використання сучасних методів навчання, одним із яких є метод проєктів, що активно залучає студентів до вивчення нового матеріалу. Такий метод можна вдало поєднувати з традиційними методами навчання та використовувати у разі аудиторної, дистанційної або змішаної форми. Метод проєктів має низку переваг, однією з яких є сприяння кращому засвоєнню матеріалу, оскільки для виконання такого завдання студент повинен глибоко зануритися у вибрану тематику. Самостійний пошук інформації, її аналіз, обробка й узагальнення, вирішення конкретних завдань сприяють розвитку критичного мислення та пізнавальної активності під час вивчення органічної хімії. Такий метод потребує від студентів сконцентрованості, виваженості, дослідницького та творчого підходу, а також достатньої кількості часу й зусиль. Своєю чергою викладач виконує роль консультанта, який наставляє здобувача освіти під час підготовки навчального проєкту. Під час виконання проєктів студенти користуються інформаційними технологіями та онлайн-інструментами, що впливає на формування відповідних компетентностей. У цій публікації був описаний метод проєктів під час вивчення органічної хімії майбутніми магістрами фармації, складена поетапна схема виконання індивідуальних навчальних проєктів у межах експерименту; розкриті особливості впровадження проєктно-орієнтованого підходу під час вивчення органічної хімії студентами фармацевтичного факультету та його можливий вплив на формування компетентностей.
44
Стучинська, Наталія Василівна, та Марія Дмитрівна Андрійчук. "ФОРМУВАННЯ ФАХОВО СПРЯМОВАНИХ ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МАГІСТРІВ ФАРМАЦІЇ ЗАСОБАМИ МОДЕЛЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РЕКЛАМИ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ". Медицина та фармація: освітні дискурси, № 2 (11 липня 2024): 35–42. http://dx.doi.org/10.32782/eddiscourses/2024-2-7.
Full textAbstract:
У цій роботі проведено ґрунтовний аналіз наукової літератури, що описує фізичні процеси, у яких спостерігається явище гістерезису, а також геометричні характеристики s-подібних (логістичних) кривих. Проаналізовано публікації, що містять математичні моделі, застосовувані в маркетингу та менеджменті. Основну увагу приділено дослідженню можливостей поєднання фізичних і математичних аспектів у навчальному процесі під час викладання дисципліни «Комп’ютерне моделювання у фармації». У роботі детально розглянуто використання логістичної кривої для моделювання ефективності рекламних кампаній фармацевтичної продукції як засіб формування фахово спрямованих предметних компетентностей студентів фармацевтичних спеціальностей. Зокрема, досліджено, як математичні моделі можуть бути застосовані для аналізу та прогнозування результативності рекламних заходів, визначення оптимальних стратегій і ресурсів, що дають змогу підвищити конкурентоспроможність фармацевтичних підприємств. Окремо виділено аспекти, пов’язані з формуванням професійно спрямованих предметних компетентностей студентів фармацевтичних спеціальностей. Зокрема, розглядається, як інтеграція фізичних і математичних аспектів у навчальний процес сприяє розвитку навичок аналізу даних, математичного моделювання та стратегічного мислення. Це підвищує здатність майбутніх фахівців ефективно працювати в умовах ринкової економіки, розробляти та впроваджувати ефективні маркетингові стратегії, а також здійснювати обґрунтоване прийняття рішень на основі аналізу даних. У процесі дослідження комп’ютерна модель логістичної кривої була реалізована за допомогою двох програмних засобів: мови програмування Python та Mathcad 15. Під час реалізації моделі в Mathcad 15 було використано математичну модель, яку розв’язували методом Рунге – Кутта. Використання цих інструментів дало змогу забезпечити високу точність та надійність отриманих результатів, а також продемонструвало практичні аспекти застосування різних програмних платформ для моделювання й аналізу. Значну увагу приділено практичним аспектам впровадження запропонованої моделі в освітній процес. Зокрема, описано конкретні методики та підходи, що дають змогу ефективно інтегрувати теоретичні знання з фізики та математики у практичні заняття з комп’ютерного моделювання. Таким чином, робота являє собою комплексне дослідження, що поєднує теоретичні та практичні аспекти, спрямовані на вдосконалення навчального процесу й підвищення конкурентоспроможності фармацевтичних підприємств за допомогою ефективного використання математичних моделей у маркетингу. Мета нашої роботи полягає у вдосконаленні фахово спрямованих предметних компетентностей магістрів фармації та їх практичних навичок із метою підвищення конкурентоспроможності на фармацевтичному ринку. У цьому дослідженні ми розглядаємо можливості використання моделювання ефективності реклами як інструмента для розвитку вказаних компетентностей. Ми прагнемо навчити майбутніх фахівців ефективно використовувати теоретичні знання для успішного вирішення реальних завдань, зокрема аналізу можливостей використання логістичної кривої для моделювання ефективності реклами у фармацевтичній сфері. Результати досліджень та їх обговорення. Формування фахових компетентностей у студентів є одним із ключових завдань сучасної освіти. Це процес, спрямований на розвиток не лише теоретичних знань, але й практичних навичок та особистісних якостей, які потрібні для успішної професійної діяльності. У контексті нашого дослідження формування фахових компетентностей у магістрів фармації може передбачати розвиток їхньої здатності застосовувати математичні моделі для аналізу ефективності рекламних кампаній у фармацевтичній галузі. Такий підхід допомагає студентам збагатити свій арсенал професійних інструментів і підвищити їхню конкурентоспроможність на ринку праці. Результати дослідження щодо моделювання ефективності реклами фармацевтичної продукції з використанням логістичної кривої показали, що використання математичних моделей, таких як логістична крива, дає змогу підібрати оптимальні рекламні стратегії для фармацевтичних продуктів. Це може буи оптимальне розподілення рекламного бюджету між різними каналами реклами, а також визначення оптимальних моментів і частоти рекламних кампаній. Дослідження також дало змогу виявити точку насичення, коли додаткові рекламні витрати припиняють приносити значний зріст споживчого попиту. Висновки. Отримані результати вказують на важливість поєднання теоретичних знань із практичним досвідом у навчальному процесі. Дослідження підтверджує, що моделювання ефективності реклами фармацевтичної продукції є актуальною темою, особливо з урахуванням потреби у формуванні фахово спрямованих предметних компетентностей магістрів фармації. Цей підхід дає змогу не лише аналізувати ефективність рекламних стратегій, але й розвивати у студентів необхідні навички для професійного використання таких інструментів у майбутній кар’єрі. Таке дослідження є важливим кроком у покращенні навчального процесу та підвищенні якості освіти у галузі фармації.
45
Litvinova, O. V., та O. V. Posilkina. "АКТУАЛЬНІСТЬ ВПРОВАДЖЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА ПРИ РЕАЛІЗАЦІЇ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ ЗІ СТВОРЕННЯ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ, ПРИЗНАЧЕНИХ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ СОЦІАЛЬНО ЗАГРОЗЛИВИХ ЗАХВОРЮВАНЬ". Фармацевтичний часопис, № 1 (2 квітня 2019): 79–87. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2019.1.9931.
Full textAbstract:
Мета роботи. Аналіз стану і тенденцій розвитку державно-приватного партнерства (ДПП) за кордоном при рішенні глобальних проблем при створенні інноваційних лікарських засобів (ЛЗ) для лікування соціально загрозливих захворювань, узагальнення світового досвіду щодо доцільності використання певних інструментів ДПП і розробка системи індикаторів для оцінювання результативності ДПП у фармації.
 Матеріали і методи. У процесі дослідження використано загальнонаукові методи пізнання, зокрема, системний підхід з використанням методів ретроспективного та системно-логічного аналізу, контент-аналіз.
 Результати й обговорення. Визначені умови ефективної реалізації проектів ДПП, найбільш застосовані в різних країнах державні інструменти підтримки ДПП. Проаналізовані переваги і ризики застосування механізмів ДПП при реалізації інноваційних проектів, спрямованих на розробку ЛЗ, призначених для лікування соціально загрозливих захворювань. Запропоновано систему індикаторів оцінки результативності ДПП в фармації за напрямами: співпраця, дослідна активність, практичні знання, людський капітал, фінанси.
 Висновки. Розвиток ДПП для активізації процесів створення інноваційних ЛЗ для лікування соціально загрозливих захворювань (гепатит, ВІЛ, онкопатології, антибіотикорезистентність, туберкульоз та ін.) сприяє об’єднанню унікальних інноваційних ресурсів та розподілу ризиків, пов’язаних із високим ступенем невизначеності результатів інноваційній діяльності; нарощуванню інноваційного потенціалу фармацевтичної галузі в процесі спільної діяльності організацій; дозволяє розширити фінансові ресурси, необхідні для реформування системи охорони здоров’я, сприяє оптимізації бюджетних витрат, підвищує ефективність інвестицій в охорону здоров’я, що в кінцевому підсумку сприяє підвищенню якості медичних і фармацевтичних послуг.
46
Снісар, Олена, Любов Білик, Ольга Самогулова, Оксана Кухнюк та Федір Боєчко. "ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО ВИКЛАДАННЯ ПРИРОДНИЧИХ ДИСЦИПЛІН У ЗАКЛАДАХ МЕДИЧНОЇ ТА ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ОСВІТИ". Молодь і ринок, № 1/233 (13 лютого 2025): 70–74. https://doi.org/10.24919/2308-4634.2025.320330.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано інноваційні підходи, які доцільно застосовувати при викладанні природничих дисциплін, що враховують сучасні досягнення біології та хімії у галузях генних і клітинних технологій, імунотерапії, фармакогенетики, персоналізованої медицини, їх впровадження у медицину та фармацію. Акцентовано увагу на інтерактивному навчанні, міждисциплінарній інтеграції, технології проблемного навчання, застосуванні структурно-логічних схем, візуалізації за допомогою комп’ютерного та мультимедійного обладнання, віртуальних лабораторій, використанні ліцензійних програмних продуктів.
47
Рябуха, Ольга. "COVID-19: мультидисциплінарні дослідження щодо вивчення діяльності щитоподібної залози під час пандемії та постковідних процесів". Actual Problems of Medicine and Pharmacy 3, № 1 (2022): 1–25. http://dx.doi.org/10.52914/apmp.v3i1.39.
Full textAbstract:
В сучасних умовах планетарного поширення пандемії Covid-19, яка спостерігається серед усіх верств населення, щитоподібна залоза може відігравати одну з провідних ролей як у клінічному перебігові захворювання, так і в процесах постковідного відновлення функціональної активності людини. Саме мультидисциплінарні дослідження, що охоплюють такі галузі як медицина, математика, фармація, право та ін., підтверджують важливе значення щитоподібної залози для забезпечення життєдіяльності. У такому разі розкриття глибинної суті процесів, які відбуваються в ній в нормі та патології, можливе на основі інноваційного використання кореляційного аналізу з побудовою кореляційних портретів основних напрямків діяльності фолікулярних тироцитів.
48
Bolukh, V. A. "СУЧАСНІ МАТЕМАТИЧНІ МОДЕЛІ В ТЕРМОДИНАМІЦІ БІОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ". Медична освіта, № 4 (17 вересня 2018): 127–31. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2018.4.9007.
Full textAbstract:
Мета роботи – продемонструвати шляхи формування математичної грамотності та науково-пізнавального інтересу у студентів на заняттях із дисципліни “Біофізика з фізичними методами аналізу”.
 Основна частина. Стаття присвячена проблемі формування науково-пізнавального інтересу у студентів на заняттях з біофізики з фізичними методами аналізу. Приділено увагу ефективному використанню математичного моделювання у наукових дослідженнях з біології, хімії, медицини та фармації. На прикладі змістового модуля “Термодинаміка біологічних процесів” розглянуто сучасні математичні моделі опису реальних біологічних систем, зокрема проаналізована невирішена проблема математичного опису фазових переходів. 
 Висновок. Для підвищення науково-пізнавального інтересу студентів та покращення рівня розуміння навчального матеріалу з дисципліни “Біофізика з фізичними методами аналізу” слід на заняттях інформувати студентів про найновітніші відкриття в даній галузі знань, особливу увагу приділяти науковим розробкам сучасних наукових математичних та фізичних шкіл, адже це значною мірою є мотиваційним фактором вивчення дисципліни.
49
Hroshovyi, T. A., B. V. Pavliuk, M. B. Chubka та M. M. Dobrynchuk. "ПЕРСПЕКТИВА ВИКОРИСТАННЯ СЛИЗУ РІЗНИХ ВИДІВ РАВЛИКІВ У МЕДИЦИНІ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 4 (25 лютого 2021): 137–42. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.4.11371.
Full textAbstract:
Резюме. Здавна відомо про терапевтичні властивості слизу різних видів равликів. У світі зростає інтерес науковців щодо можливостей застосування слизу равликів різних видів, зокрема Helix pomatia, Helix aspersa maxima, Helix aspersa muller у медицині. Мета дослідження – узагальнити дані літературних джерел щодо перспективності використання слизу равликів як активного фармацевтичного інгредієнта у медичній галузі та у фармацевтичній промисловості. Матеріали і методи. Проаналізовано та узагальнено дані понад 50 джерел, із яких у даному огляді використано 30 джерел сучасної іноземної та вітчизняної літератури щодо доцільності використання слизу равликів у медицині, фармації та косметології. У дослідженні опрацьовано наукові публікації за останнє десятиліття, які доступні у мережі «Інтернет», ключовими словами були муцин, слиз, равлик, ліофілізація, технологія ліків. Результати. На основі представлених літературних даних можна зробити висновок, що слиз равлика має велике практичне значення для різних галузей медицини (дерматологія, ортопедія, терапія), широко використовується у технології лікарських засобів як активний фармацевтичний інгредієнт та основа для трансдермальних терапевтичних систем. Фармакологічна активність слизу равликів забезпечується збагаченим хімічним складом, адже активними компонентами є протеоглікани, глікозаміноглікани (зокрема, гіалуронова кислота), глікопротеїнові ферменти, амінокислоти, пептиди (мідні, антимікробні), вітаміни (A, C, E, B1 та B6), макро- та мікроелементи (Na, Ca, K, Mg, P, Cu, Zn, Fe, Mn), муцин, колаген, гліколева кислота, еластин та алантоїн. Доведено, що слиз равликів має антиоксидантні, антибактеріальні, регенеративні, протизапальні властивості, а також при його застосуванні забезпечується зволожувальна, очищувальна та захисна дії. Висновки. На сьогодні слиз равликів широко використовують у дерматології та косметології, що підтверджують результати фармакологічних досліджень. Актуальним та перспективним є використання слизу як основи-носія для створення лікарських засобів, а також як активного фармацевтичного інгредієнта з широким спектром фармакологічної дії.
50
Posolenyk, L. Ya, O. Ya Vydoynyk та O. V. Avdeev. "АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ПІДГОТОВКИ ТА ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ЗНАНЬ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ В ГАЛУЗІ ЗНАНЬ “ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я” ШЛЯХОМ СКЛАДАННЯ ТЕСТОВИХ ІСПИТІВ. НАПЕРЕДОДНІ ЗАПРОВАДЖЕННЯ ЄДКІ". Медична освіта, № 1 (26 квітня 2019): 27–31. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.1.10078.
Full textAbstract:
Мета роботи – провести огляд літератури щодо застосування тестового контролю в оцінці рівня знань студентів-здобувачів вищої освіти у сфері медицини.
 Основна частина. Медицина відноситься до такої сфери діяльності, де вимоги до рівня підготовки фахівців є вкрай високими, а контроль якості знань студентів, що здобувають освіту лікаря, часто є питанням життя або смерті. Завдяки імплементації інтерактивних методів підготовки та дистанційних онлайн-форм навчання створюються необхідні умови для безперервного підвищення якості, доступності й конкурентоспроможності національної освіти та науки на світовому ринку праці. Проведено аналіз сучасних навчально-методичних публікацій, присвячених удосконаленню підготовки до складання ліцензійних іспитів. За даними Центру тестування професійної компетентності фахівців з напрямів підготовки “Медицина” і “Фармація” при МОЗ України, середній результат складання субтесту з іноземної мови професійного спрямування ліцензійного іспиту Крок 1. 2018; спеціальності “Медицина”, “Стоматологія”, “Фармація” свідчить про середній, низький, а в окремих закладах вищої освіти дуже низький рівень володіння студентами громадянами України іноземною мовою професійного спрямування.
 Висновки. Проведений огляд літератури вказує на те, що у вищих медичних навчальних закладах України існує достатньо новітніх інноваційних освітніх технологій, які дають широкі можливості вдосконалення знань, оптимізації підготовки та оцінки рівня знань студентів-здобувачів вищої освіти у медицині, і вони є ефективними. Водночас виявлено, що більша увага приділяється студентам старших курсів та лікарям-інтернам при підготовці до ліцензійних іспитів “Крок 2” і “Крок 3”. Удосконалення та більш широке впровадження онлайн-систем підготовки й оцінки рівня знань студентів до субтесту з іноземної мови професійного спрямування ліцензованого іспиту “Крок 1” сприятиме підвищенню рівня професійної підготовки, розвитку компетентностей студентів необхідних для оволодіння майбутньою професією.