To see the other types of publications on this topic, follow the link: Галузеві термінології.
Journal articles on the topic 'Галузеві термінології'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Галузеві термінології.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Ріба-Гринишин, Оксана. "СПЕЦИФІКА СТРУКТУРИ НІМЕЦЬКОЇ ГАЛУЗЕВОЇ ТЕРМІНОСИСТЕМИ ВІДНОВЛЮВАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ." Молодий вчений, no. 4 (104) (April 30, 2022): 36–38. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2022-4-104-8.
Full textAbstract:
Досліджено специфіку структури німецької галузевої терміносистеми відновлювальної енергетики. Охарактеризовано основні ознаки досліджуваного галузевого терміна та проаналізовано структурні особливості терміносистеми відновлювальної енергетики. Специфіку досліджуваної галузі науки і техніки визначають ознаки її термінології: значний об’єм сукупностей термінів, в основному складних іменників, перевага конкретних понять, наявність єдиної теорії (концепції), якій підпорядковується процес відбору лексичних одиниць. Компонентний аналіз термінологічних одиниць сприяв дослідженню структури термінології відновлювальної енергетики, головним критерієм-ознакою якої виступає точне позначення поняття терміна, яке зафіксоване у вигляді дефініції.
2
Єнчева, Г. Г., and Т. Г. Семигінівська. "КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ АПАРАТ ТЕРМІНОСИСТЕМИ ІСАО ЯК СКЛАДОВОЇ ЧАСТИНИ ФАХОВОЇ МОВИ АВІАЦІЇ." Nova fìlologìâ 1, no. 81 (June 23, 2021): 129–34. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-1-20.
Full textAbstract:
У статті описано модель концептуального апарату англомовної термінології ІСАО, що фіксує положення концептів у фреймовій структурі, з виділенням її концептуальних центрів, враховуючи поняттєво-логічні відношення понять досліджуваної спеціальної галузі. У статті представлено метод фреймової семантики як найбільш дієвий стосовно дослідження структур знання, які стоять за терміном. Англомовна термінологія ІСАО, представлена у вигляді фреймового моделювання, відтворює фрагменти дійсності, що відображають культуру авіаційного управління, властиву «діловому іносоціумові». Сутність методу фреймової семантики полягає в тому, що значення термінів розглядаються як структури знання, породжені реальними професійними ситуаціями, також фрейми володіють універсальною властивістю до звуження концептуального змісту і фокусування уваги на будь-якій його частині. Описання фреймової моделі узгоджується з ознаками, котрі диференціюють систему в термінології, згідно з якою терміносистема представлена у вигляді низки графів, що визначають зв’язки між термінами. Аналіз уможливив виявлення у проаналізованій терміносистемі 11 концептуальних груп. Дослідження засвідчило, що фрейм «БЕЗПЕКА АВІАЦІЇ» складається із трьох концептуальних центрів, які позначають основні категорії безпеки авіації: «БЕЗПЕКА ПОЛЬОТІВ», «АВІАЦІЙНА БЕЗПЕКА», «ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА». З кожним із центрів співвідносяться певні концептуальні групи термінів із відповідним поняттєвим навантаженням. Такий підхід дозволяє представити логічну систему понять, що сконцентровані навколо ключового наукового концепту. У перспективі варто зупинитися на окремих значущих сегментах авіаційної діяльності, вказати на їхню структурованість, яка у мікроваріанті покаже всі особливості, властиві структурі термінології ІСАО на етапі розуміння її перекладачем.
3
Товстенко, В. Р. "ДИНАМІЧНІ ПРОЦЕСИ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ЕКОНОМІЧНІЙ ТЕРМІНОСИСТЕМІ." Nova fìlologìâ 2, no. 81 (June 23, 2021): 155–63. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-23.
Full textAbstract:
У статті досліджено одну з найактуальніших і найскладніших проблем українського мовознавства ХХІ століття – формування економічної термінології на національній основі. Термінологічна лексика є показником рівня розвитку наукової мови в суспільстві, отже, і науки загалом. Термінологічна лексика – це той вид барометра, який визначає рівень професійної освіти, оскільки багата термінологія є одним із важливих показників рівня професійної освіти у країні. Стандартизація економічної термінології, визначення її ролі у формуванні лінгвістичної та професійної компетентності фахівців у будь-якій галузі знань є головною проблемою натепер. У статті проаналізовано типи лексичного запозичення, досліджено загальні риси, що визначають суть будь-якого терміна; зосереджено увагу на термінах-стандартах. Використовуються діалектичний, емпіричний, емпірично-теоретичний та теоретичний методи. З’ясовано загальні та специфічні особливості термінологічної номінації економічних понять, що сприятиме уніфікації, стандартизації та кодифікації цієї термінології; досліджено проблему асиміляції іншомовних елементів. Наголошено на тому, що стандартизація термінологічних систем на національному та міжнародному рівнях є необхідною й актуальною, оскільки вона спрямована на вибір термінологічного стандарту та затвердження його як обов’язкового варіанта. У статті проаналізовано історію української економічної термінології від часів Київської Русі, з’ясовано загальні та специфічні особливості термінологічного номінування економічних понять, досліджено проблему засвоєння та передавання іншомовних елементів, визначено типи лексичної інтерференції, наведено спільні ознаки, які визначають суть будь-якого терміна як лексичної одиниці спеціального, обмеженого функціонування; проаналізовано терміни з повним структурним збігом та терміни із частковою заміною компонентів, оформлені словотвірними засобами мови-реципієнта; визначено позамовні та внутрішньомовні причини запозичень. Наголошено, що важливим аспектом класифікації термінологічних одиниць економічної сфери є їхні словотвірні особливості.
4
ТОВСТЕНКО, Вікторія. "СПЕЦИФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТЕРМІНОЛОГІЧНОГО НОМІНУВАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ПОНЯТЬ." Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, no. 47 (January 27, 2022): 215–23. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.47.29.
Full textAbstract:
У статті досліджено одну з найактуальніших і найскладніших проблем українського мовознавства ХХІ століття – формування економічної термінології на національній основі. Термінологічна лексика є показником рівня розвитку наукової мови в суспільстві й науки загалом. Це барометр, який визначає рівень професійної освіти, позаяк багата термінологія є одним із показників високого рівня професійної освіти у країні. Стандартизація економічної термінології, визначення її ролі у формуванні лінгвістичної та професійної компетентності фахівців у будь-якій галузі знань є головною проблемою сьогодення. У статті проаналізовано типи лексичних запозичень, досліджено загальні риси, що визначають суть будь-якого терміна; зосереджено увагу на термінах-стандартах. Використано діалектичний, емпіричний, емпірично-теоретичний і теоретичний методи дослідження. З’ясовано загальні та специфічні особливості термінологічної номінації економічних понять, що сприятиме уніфікації, стандартизації та кодифікації цієї термінології; досліджено проблему асиміляції іншомовних елементів. Наголошено на тому, що стандартизація термінологічних систем на національному та міжнародному рівнях є необхідною й актуальною, оскільки вона спрямована на вибір термінологічного стандарту та затвердження його як обов’язкового варіанта. У статті проаналізовано історію української економічної термінології від часів Київської Русі, з’ясовано специфічні особливості термінологічного номінування економічних понять, досліджено проблему засвоєння та передавання іншомовних елементів, визначено типи лексичної інтерференції, наведено спільні ознаки, які визначають суть терміна як лексичної одиниці обмеженого функціонування; проаналізовано чужомовні терміни з повним структурним збігом та терміни із частковою заміною компонентів, оформлені словотвірними засобами мови-реципієнта; визначено позамовні та внутрішньомовні причини запозичень. Наголошено, що важливим аспектом класифікації термінологічних одиниць економічної сфери є їхні словотвірні особливості.
5
Заліпська, І. Я. "СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ТЕРМІНІВ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ МЕДИЧНОЇ КОМУНІКАЦІЇ." Лінгвістичні дослідження, no. 55 (2021): 59–67. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2021.55.06.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано сучасну наукову літературу, що розглядає особливості функціонування та етапи вивчення медичної термінології в лінгвістичній науці. Аргументовано актуальність та перспективність дослідження зазначеної проблеми. Під медичною термінологією розуміємо терміносистему, що відповідає галузі знань «Медицина» загалом, і сукупність лексем, які описують та позначають частини, органи, процеси людського організму зокрема. Джерельною базою дослідження слугували лексеми на позначення сучасних українських медичних термінів. У науковій студії проаналізовано медичний термін як одиницю української терміносистеми в процесі професійного спілкування лікаря з пацієнтом. Розглянуто особливості професійної діяльності лікаря в медичному дискурсі. Схарактеризовано принципи класифікації медичних термінів. Наголошено, що під час професійної комунікації лікаря з пацієнтом частотність уживання конкретних медичних термінів відрізняється від інших типів спілкування. Виокремлено такі тематичні групи медичних термінів: назви захворювань, лексеми на позначення симптомів хвороб та їхніх ознак, назви органів (анатомічні терміни), назви інструментів і приладів, терміни на позначення методів діагностики, назви відділень медичних закладів. Встановлено, що ефективне спілкування характеризується спільною метою, довірою, повагою та співпрацею лікаря з пацієнтом. Важливими засобами цього є використання зрозумілої пацієнтові медичної термінології, а також дотримання правил етикету спілкування та загальних правил поведінки. Аргументовано значущість теми наукової студії в опануванні фахової термінології в процесі спілкування «лікар – пацієнт». Проблеми формування, функціонування та розвитку медичних термінів потребують розробки єдиної концепції термінотворення з урахуванням досвіду та позитивних досягнень науковців різних поколінь. Систематичне вивчення сучасної української медичної термінології може покращити та систематизувати знання в цій сфері.
6
Литвинко, О. А. "ОМОНІМІЯ В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ ТЕРМІНОЛОГІЧНІЙ ПІДСИСТЕМІ НАСОСОБУДУВАННЯ." Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", no. 1 (September 17, 2021): 124–28. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2021-1-17.
Full textAbstract:
Стаття присвячена вивченню феномену омонімії в сучасній англійській термінологічній підсистемі насособудування. Наявність омонімії в терміносистемах різних галузей є очевидною. Лексичні одиниці термінологічної підсистеми насособудування відповідають основним вимогам, що висуваються до термінів. Проте термінологія зазначеної підсистеми не позбавлена омонімічних відношень. Виникнення омонімії в термінологічній підсистемі насособудування пояснюється процесами дивергенції та конвергенції лексичних одиниць, а також запозиченнями з інших мов. Омонімами вважаємо слова, які мають спільне звучання, але семантизують різні поняття. Серед омонімів, що функціонують у термінологічній підсистемі насособудування, виокремлюються загальнотехнічні терміни, що вживаються в суміжних галузях науки і техніки, терміни-омоніми, що функціонують у несуміжних галузях науки і техніки, та терміни-омоніми, що властиві лише субмові насособудування. Міждисциплінарні терміни-омоніми піддалися переосмисленню і ввійшли в терміносистему іншої наукової сфери. Нами було виявлено, що за такими термінами закріплені різні дефініції, ці терміни функціонують у суміжних і несуміжних термінологічних підсистемах. До міждисциплінарних омонімів відносять відповідні скорочені одиниці. Внутрішньогалузевій омонімії властива та сама форма слова, що має різні значення в межах згаданої технічної галузі. Аналіз субмови насособудування свідчить, що міждисциплінарні омоніми не мають ні негативних, ні позитивних рис. Міждисциплінарні омонімічні скорочення зручні для користування з огляду на їхню форму, але вони спричиняють непорозуміння між фахівцями. Терміни-омоніми, що властиві лише галузі насособудування, ускладнюють професійну комунікацію. Теоретичне значення пропонованого дослідження визначається його внеском у загальну теорію терміна і термінологію. Результати дослідження доповнюють наукові знання про особливості термінологічної номінації та основні тенденції термінотворення в сучасній англійській термінологічній підсистемі насособудування.
7
КОРДЮК, О. М., М. Г. СЕМЕРДЖАН, and О. Ю. БИЧКОВ. "ФОРМУВАННЯ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ." АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, no. 4 (April 18, 2022): 106–12. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.1.16.
Full textAbstract:
У статті наголошено, що сучасна вища освіта спрямована на формування компетентного студента, майбутнього вчителя НУШ, який усебічно засвоїв фахові предмети, передбачені навчальним планом спеціальності; з’ясовано, що магістральною ознакою конкурентоспроможного спеціаліста є оволодіння термінологічною лексикою, тобто формування термінологічної компетентності, в основі якої є здатність із точністю, доречністю і правильністю використовувати терміни в усному й писемному професійному мовленні; на основі аналізу наукових джерел встановлено, що термінологічна компетентність – це глибоке оволодіння термінологією обраного фаху на рівні спеціальних (фахових) та психолого-педагогічних дисциплін, уміння оперувати терміносистемою під час практичної підготовки, у процесі виконання самостійної роботи; простудійовано поняття «термін» у лінгвістичному обігу; розмежовано поняття «термін» та «загальновживане слово»; охарактеризовано ознаки термінів, до яких належать: системність; наявність класифікаційної дефініції; стислість; жорстка конвенційність; стилістична нейтральність; залучення до системи певної галузі; відповідність нормам мови; точність і короткість; дериваційна здатність; інваріантність; висока інформаційність; проаналізовано групи термінів і види термінів – загальновживані (звичайні слова, які набули значного поширення); міжгалузеві терміни (взяті з різних галузей науки, техніки; найменування предметів, якостей, ознак, дій, явищ, що однаково використовуються в побутовій мові, художній літературі та в документах); вузькоспеціальні терміни (спеціально вироблена термінологія для обслуговування потреб лише однієї конкретної галузі); з’ясовано домінантні вимоги до використання термінів, що передбачають вживання терміна в одній, зафіксованій у словнику формі, з одним значенням, закріпленим у словнику, дотримання правил утворення від нього похідних форм; підкреслено, що активний приплив в український словник іншомовних термінів, співіснування в терміносистемі національного та інтернаціонального не завжди є виправданим.
8
ПЕТРОВА, Тетяна Олексіївна. "СУЧАСНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ МЕТАФОРИЗАЦІЇ ТЕРМІНІВ В УКРАЇНСЬКОМУ ТЕРМІНОЗНАВСТВІ (актуалізація когнітивного підходу)." Мова, no. 35 (July 29, 2021): 173–81. http://dx.doi.org/10.18524/2307-4558.2021.35.237852.
Full textAbstract:
Мета статті – висвітлити особливості когнітивного підходу до інтерпретації феномена метафоризації термінів. Аналіз здійснено з актуалізацією економічної лексики. Об’єкт аналізу – терміни-метафори, утворені на основі когнітивних процесів. Предметом розгляду обрано когнітивні механізми їх метафоризації. Для цього застосовано описовий метод, прийоми дефінітивного, структурно-семантичного, порівняльного та лексикографічного аналізу. Результати дослідження. Доведено значущість когнітивного метафоричного термінотворення. Установлено, що когнітивна термінологічна метафора – це інструмент, який дає змогу репрезентувати нове спеціальне поняття через відомі об’єкти, реалії іншої сфери знань, і реалізується не лише як засіб номінації, але і як спосіб дефініювання понять. Визначено, що особливість когнітивної метафоризації термінів полягає у здатності фахівця встановлювати подібність між різними елементами окремих галузей знань, баченні одного компонента через інший. Відстежено найчастотніші різновиди когнітивної метафоризації в економічній термінології: гештальтний, дифузний, структурний. З’ясовано, що потужний чинник формування термінології економічної галузі – це прецедентні метафори, утворені на основі актуалізації образів героїв відомих творів. Галузь застосування результатів: зібраний і опрацьований матеріал може бути використаний під час укладання термінологічних словників, подальшого упорядкування й опису економічної термінології. Висновки. Термінологічна метафора в економічній терміносистемі має високу активність і когнітивний характер. Прецедентність – невід’ємна ознака сучасної термінології. Термінологічні словники не «встигають» фіксувати нові метафоризовані одиниці, але виважено й вивірено кодифікують їх, максимально засвідчуючи рівень інтелектуального ресурсу й когнітивного мислення нації.
9
Ланова, Ірина. "Значення української фахової термінології у формуванні професійної мовленнєвої компетентності майбутнього спеціаліста." Освітній вимір 41 (May 8, 2014): 73–77. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v41i0.2868.
Full textAbstract:
Ланова І. В. Значення української фахової термінології у формуванні професійної мовленнєвої компетентності майбутнього спеціаліста.
Висвітлюється завдання вищої школи на сучасному етапі підготовки майбутніх фахівців до опанування професійного мовлення – галузевої термінології. Розглянуто різні погляди щодо поняття «термін». Запропоновано різновиди вправ для ефективного засвоєння термінів та їх активного використання в українському фаховому мовленні.
10
Амеліна, Світлана Миколаївна. "Зарубіжний досвід формування термінологічного складника перекладацької компетентності." Освітній вимір 45 (June 25, 2015): 208–13. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v45i0.2617.
Full textAbstract:
Амеліна С. М. Зарубіжний досвід формування термінологічного складника перекладацької компетентності.
У статті розглядаються особливості вивчення термінології майбутніми перекладачами в університетах Німеччини, Великої Британії, США. З’ясовано, що формування у студентів термінологічного складника їхньої перекладацької компетентності в зарубіжних університетах відбувається різними шляхами: за рахунок вивчення відповідних модулів;пропозиції дисциплін (обов’язкових або елективних), спрямованих на засвоєння термінології конкретної галузі; запровадження спеціалізації бакалаврських та магістерських програм.
11
Тягло, Любов Василівна. "Лексико-семантичні зв’язки в термінології ракетно-космічної галузі." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 5 (November 23, 2010): 110–14. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v5i0.896.
Full text
12
Милованов, Є. В. "Становлення основної термінології в органічному секторі аграрної галузі." Економіка АПК, no. 6 (296) (2019): 83–91.
Find full text
13
Соколова, А. Д., and О. Ю. Медведєва. "РОЛЬ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ В МОРСЬКІЙ ГАЛУЗІ В ОПАНУВАННІ КУРСУ «УКРАЇНСЬКА МОВА (ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ)»." Vodnij transport, no. 2(33) (December 14, 2021): 126–32. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2021.2.33.14.
Full textAbstract:
У роботі актуалізовано увагу щодо самостійної роботи студентів під час вивчення дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)». При цьому акцентується увага на тому, що ця дисципліна підпорядковує певні навички для подальшого навчання, серед яких зазначаються такі: розвиток професійної термінології, використання технічної літератури, здатність до професійного усного та письмового спілкування та і т.д. Результатом вивчення даного курсу є вміння правильно складати документи, вільно користуватися спеціалізованими інформаційними джерелами, зокрема довідковими, застосовувати фахову термінологію в різних ситуаціях професійного спілкування, давати розгорнуті відповіді на питання дискусійного та підсумкового характеру, редагувати та перекладати фахові тексти, використовувати нормативні мовні конструкції, готувати інформаційні повідомлення.Зазначається, що аудиторних годин не вистачає для оволодіння необхідними доречними компетенція ми та обсягом всіх необхідних знань, тому самостійна робота має важливе значення. Визначено пріоритетну тематику самостійних робіт студентів морських ЗВО. Акцентовано увагу на тому, що роль викладача в організації самостійної роботи студентів та їх мотивації є дуже великою. Сучасний підхід до організації освітнього процесу в ЗВО полягає в тому, що цей процес орієнтований на формування у студентів умінь самостійно здобувати нові знання, використовувати їх у своїй професійній діяльності. Обрано напрямок на підвищення ролі та збільшення самостійної роботи студентів у різноманітних її формах.Таким чином, самостійна робота студентів має ряд переваг і недоліків, які можна охарактеризувати відповідно з можливостями та їх відсутністю в процесі безпосередньої СРС. Так, як самостійна робота дає можливість для навчання у будь-який час, але при цьому постає питання щодо доступності до навчальних матеріалів. Вирішення цього питання також можна повернути в позитивний бік –доступ до навчальних матеріалів через запропонований викладачем матеріал у паперовому або електронному виглядах, або з застосуванням комп’ютера та Інтернету.Ключові слова: морські ЗВО, українська мова (за професійним спрямуванням), мотивація, самостійна робота, компетенції.
14
Зевако, Валентина Іванівна. "Формування мовної культури майбутнього лікаря при вивченні медичної термінології (практичні матеріали)." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 11 (November 13, 2014): 267–74. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v11i0.393.
Full textAbstract:
У статті проаналізовані питання мовної культури у галузі медичної термінології, значення цього розділу для майбутніх фахівців та подано практичні матеріали, що використовується автором у викладанні курсу української мови (за професійним спрямуванням) при вивченні лексичних норм.
15
Харченко, І. І. "КРИТЕРІАЛЬНА ОСНОВА ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ РІВНІВ СФОРМОВАНОСТІ КУЛЬТУРИ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМУНІКАЦІЇ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З ЕКОНОМІКИ." Педагогіка та психологія, no. 62 (August 2019): 193–200. http://dx.doi.org/10.34142/2312-2471.2019.62.21.
Full textAbstract:
У статті описано засоби, якими можна схарактеризувати рівні сформованості компонентів культури професійної комунікації майбутніх фахівців в галузі економіки. Педагогічна теорія та практика накопичили значний досвід вирішення проблем, пов’язаних з мовою та підготовкою майбутніх економістів, тоді як бракує комплексних досліджень щодо формування культури професійної комунікації майбутніх економістів в умовах інформаційно-освітнього середовища закладу вищої освіти. У статті під культурою професійної комунікації майбутнього фахівця з економіки розуміється складова його професійної культури, яка необхідна фахівцю для ефективного здійснення комунікативної діяльності, та проявляється в позитивному особистісному ставленні до комунікативної взаємодії, досконалому володінні комплексом загальних і спеціальних знань, нормами мови й мовлення та вміннях їх коректного застосування у процесі передачі думки в усіх видах фахового спілкування. Культура професійної комунікації майбутніх економістів має нетривіальну структуру і розглядається як єдність аксіологічного (цінності та мотиви професійного спілкування), теоретичного (уявлення майбутніх економістів про систему мови та знання мови та мовлення) компонентів, а також це – професійна термінологія (вміння користуватися економічною термінологією), економічна мова для професійних цілей та розуміння мовлення інших), процесуальний (здатність використовувати мову як засіб спілкування в різних професійних ситуаціях), особистий (здатність розмірковувати про професійне спілкування) складники. Розроблено відповідно п’ять критеріїв: ціннісно-мотиваційний, когнітивний, словесно-операційний, поведінково-комунікативний та рефлексивний. Їх показниками є: загальнокультурна обізнаність, граматична обізнаність, лексична обізнаність, інформаційна обізнаність, здатність оперувати термінами, перцептивні та мовленнєві здібності, навички електронного спілкування, професійні та творчі навички, вольові якості, здатність до самооцінки. Рівнями сформованості культури професійної комунікації майбутніх фахівців в галузі економіки визначено досконалий, високий, середній, базовий.
16
Ільченко, Тамара. "СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ТА ТЕНДЕНЦІЇ ПЕРЕКЛАДУ МЕДИЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ В УКРАЇНІ." Молодий вчений, no. 6 (94) (June 30, 2021): 38–41. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-6-94-9.
Full textAbstract:
Ця стаття присвячена дослідженню медичної перекладацької сфери. В нашій роботі проведено загальний огляд новітніх методів перекладання у галузі медицини і охорони здоров’я з метою ознайомлення з ними, адже протягом останніх років підходи до аналізу перекладу значно змінилися та з’явилось багато нових понять у сфері медицини, що вимагає від філологів, перекладачів та дослідників обізнаності з усіма новітніми тенденціями в сфері медичного перекладу. Останнім часом це питання набирає актуальності серед дослідників та лінгвістів, адже в умовах сучасного світу все більше потрібні професіонали, які спеціалізуються саме у медичній галузі. У процесі дослідження перекладацької діяльності, не можна не враховувати особливості медичної термінології, тому що медичний переклад – специфічний, потребуючий від перекладача цілковитої відповідальності, вид перекладацьких послуг. Переклад медичної документації має здійснювати лише обізнаний у цій сфері фахівець, який знає її особливості та впевнено орієнтується у сучасних термінах медичного поприща.
17
Петренко, Оксана. "СИНОНІМІЧНІ ВІДНОШЕННЯ НІМЕЦЬКОМОВНИХ ТЕРМІНІВ У ГАЛУЗІ РОБОТОТЕХНІКИ." Актуальні питання іноземної філології, no. 12 (June 22, 2021): 167–73. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-12-24.
Full textAbstract:
У статті досліджено явище синонімії термінів німецької мови галузі робототехніки на матеріалі 1670 мовних одиниць, відібраних шляхом суцільної вибірки з 16 фахових джерел (фахові тексти з робототехніки). Окреслено причини, які зумовлюють потребу в дослідженні синонімічних відношень німецькомовних термінів робототехніки, предмета, об’єкта, методів та завдань. Розглянуто два протилежні погляди на проблему термінологічної синонімії. Ідентифіковано поняття синонім, дублет, синонімія, синонімічні відношення. Проведено зіставний аналіз синонімічних рядів на семантичному та структурному рівнях. Якщо більшість визначень синонімії в загальнолітературній мові ґрунтуються на близькості значення лексичних одиниць, то термінологічні синоніми визначаються як мовні одиниці, абсолютно тотожні за значенням і взаємозамінні в будь-якому контексті, а поняття «термінологічна синонімія» найбільш адекватно виражає наявність декількох найменувань для одного означуваного. З погляду походження та структурно-словотвірних особливостей виокремлено вісім різновидів груп синонімів, до складу яких увійшли 159 синонімічних пар досліджуваної термінології: іншомовний термін – німецький термін (19 %), різнокореневі складені слова (17 %), спільнокореневі складені слова (14 %), терміни-однослови – багатокомпонентні складені слова (13 %), німецькі різнокореневі синоніми (13 %), повне (німецьке або іншомовне) та скорочене найменування (12 %), терміни-композити – термінологічні сполучення (9 %), німецькі однокореневі синоніми – (3 %). Найбільший синонімічний пласт у досліджуваній термінології складають дублетні терміносиноніми іншомовного та німецького походження. Це пов’язане із запозиченням іншомовних слів та штучним утворенням термінів на базі німецької мови з метою уникнення запозичень та створення власних термінів. Рекомендується у фаховій мові уникати синонімічних термінологічних найменувань та узаконювати лише одне найменування. Визначено перспективи подальших досліджень лексико-семантичної організації німецькомовної терміносистеми в галузі робототехніки.
18
I.S., Synelnykova. "TRANSLATION PECULIARITIES OF ENGLISH POLYSEMIC AND HOMONYMOUS POULTRY TERMS INTO UKRAINIAN." South archive (philological sciences), no. 86 (June 29, 2021): 126–30. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2021-86-19.
Full textAbstract:
Purpose. The purpose of this article is to single out some specific problems of English terms translation used in poultry farming into the Ukrainian language, special attention paid topolysemic and homonymous poultry terminological units.Methods. The research material is about 700 English zootechnical terms of the poultry farming field. The words were selected from the relevant English texts on the corresponding professional topics (scientific articles and didactic materials, manuals for specialists). The research is methodologically based on the systemic-structural approach, so it enables synchronous analysis of linguistic phenomena that are based on connections and relationships between these elements. The analysis of the paradigmatic terminological relations is based on the principles of semantic fields and the thematic organization of terminology. Descriptive and comparative methods are also applied.Results. The review of the relevant scientific literature confirmed the ambiguity in interpretation of homonymy and polysemy in terminology. Problems in the translation of homonymous and polysemic poultry terms are identified and possible ways of solving the problems are proposed. The types of terminological homonymy and polysemy of simple units and abbreviations are described. It has been found out that the most difficulties arise in the translation of intra-industry simple terms.Conclusions. The analysis of the notion “term” has shown that terms can be scientific and technical words used only in certain field, as well as widely used words that have commonly known meanings; when translating polysemous and homonymous terms, intra-industry ones are the most difficult to interpret adequately, since their translation completely depends on the context. The translation of a homonymous or polysemic term requires good knowledge in the poultry farming field as well as clear understanding of the English term volume, awareness of the relevant Ukrainian terminology is necessary. In the long term development of the Ukrainian translation studies it is important to accumulate, work out and systematize the terminological apparatus of the zootechnical industry in general, and poultry farming one in particular; bilingual reference books and dictionaries for this branch of agriculture should also be a priority.Key words: terminology, homonymy, polysemy, inter-sectoral and intra-industry terms. Мета. Метою цієї статті є виявлення специфіки перекладу англомовних термінів, які вживаються у межах підмови птахівництва українською мовою, особлива увага приділена багатозначним та омонімічним термінологічним одиницям.Методи. Матеріалом дослідження є близько 700 англійських зоотехнічних термінів птахівницького напряму, які були відібрані з відповідних англійських фахових текстів (наукових статей та науково-дидактичних матеріалів, інструкцій для фахівців). Дослідження методологічно базується на системно-структурному підході, що дозволяє провести синхронний аналіз мовних явищ на основі зв’язків і відношень між цими елементами. Аналіз парадигматичних відношень термінології проводився на основі принципів семантичного поля та тематичної організації терміно-понять. Було також застосовано описовий та порівняльний методи.Результати. Проведений огляд літератури підтвердив неодностайність дослідників у тлумаченні омонімії та багатознач-ності в термінології. Окреслено проблеми під час перекладу омонімічних та багатозначних термінів підмови птахівництва та запропоновані можливі шляхи вирішення цих проблем. Описано види термінологічної омонімії та полісемії простих одиниць та абревіатур. З’ясовано, що найбільші складності виникають у перекладі внутрішньогалузевих простих термінів.Висновки. Проведений аналіз показав, що під поняттям «термін» розуміють одиниці, що застосовуються виключно в науково-технічному контексті чи в певній галузі, загальнонародні слова, які мають загальновідомі значення; у роботі з полісемічними та омонімічними термінами найбільшу складність становлять внутрішньогалузеві слова та словосполучення, оскільки їх переклад цілком визначається контекстом. Коректність перекладу омонімічного чи багатозначного терміна вимагає обізнаності у галузі птахівництва та розуміння змісту англійського терміна, а також знання відповідної термінології української мови. Українське перекладознавство має накопичувати, обробляти та систематизувати термінологічний апарат зоотехнічної галузі загалом та птахівництва зокрема; укладання двомовних довідників та словників для цієї галузі сільського господарства також має бути пріоритетним. Ключові слова: термінологія, омонімія, полісемія, міжгалузеві та внутрішньогалузеві терміни.
19
Ostrovska, B. V. "20-річний ювілей Конвенції Ов’єдо: досягнення і перспективи." Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, no. 2 (April 8, 2017): 99–104. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2017.02.16.
Full textAbstract:
У статті досліджується актуальна проблема захисту прав і гідності людини у зв’язку із науково-технічним прогресом у галузі біології та медицини на основі Конвенції Ов’єдо. На міжнародному рівні визначається необхідність внесення змін до Конвенції Ов’єдо, зокрема уніфікація біомедичної термінології. На національному рівні – її ратифікація з метою укріплення міжнародного співробітництва країн Ради Європи у сфері прав людини.
20
Паніна, О. В. "Лексичні трансформації в науково-технічному перекладі (на матеріалі загальнотехнічної і галузевої термінології)." Містобудування та територіальне планування, Вип. 58 (2015): 392–97.
Find full text
21
Паніна, О. В. "Лексичні трансформації в науково-технічному перекладі (на матеріалі загальнотехнічної і галузевої термінології)." Містобудування та територіальне планування, Вип. 58 (2015): 392–97.
Find full text
22
Яловега, І., and С. Зуб. "НОВАЦІЯ, НОВОВВЕДЕННЯ, ІННОВАЦІЯ – СЕМАНТИКА БАЗОВИХ ПОНЯТЬ ІННОВАТИКИ." Physical and Mathematical Education 28, no. 2 (April 27, 2021): 89–98. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-028-2-015.
Full textAbstract:
Формулювання проблеми. Підготовка до інноваційної діяльності майбутніх фахівців, що на теперішній час є одним з головних завдань освіти, вимагає насамперед обов’язкового опанування понятійним апаратом інноватики, в якій і досі не існує чітко сформованої терміносистеми. На сьогодні існує величезна кількість визначень поняття «інновації» в залежності від сфери застосування результатів інноваційної діяльності. Найчастіше разом з поняттям «інновація» використовують такі споріднені поняття як «відкриття», «винахід», «новація», «нововведення», якими нерідко заміняють «інновацію», вважаючи їх синонімами. «Новація», «нововведення», «інновація» є широко вживаними в україномовних та російськомовних джерелах, при цьому в англомовних джерелах найчастіше поняття «інновація» є загальним та включає в себе всі ці три поняття. Метою статті є семантичний аналіз базових термінів інноватики, аналіз відмінностей в схожих за змістом поняттях, і, як наслідок, формулювання загальних для різних галузей означень понять «новація», «нововведення», «інновація».
Матеріали і методи. У дослідженні використовувалися такі методи: аналіз і синтез змісту філософських, культурологічних, лінгвістичних, економічних, технічних, психолого-педагогічних, історичних наукових та методичних досліджень проблеми формування понятійного апарату інноватики; порівняльно-історичний, ретроспективний методи; структурно-логічний аналіз.
Результати. Проведений в роботі етимологічний аналіз слів «відкриття», «винахід», «новація», «нововведення», «інновація» (в українській, російській, англійській мовах) надав можливість зрозуміти закладену сутність цих слів на початку їх появи. Окреме дослідження походження пари слів «новація – інновація» на основі аналізу подібних пар латинських слів надало роз’яснення смислового навантаження залучення латинської приставки «in-» до первинного слова. При аналізі україномовних, російськомовних та англомовних наукових праць з інноватики виявилась суттєва розбіжність у використанні основних термінів. Семантичний аналіз понять «новація», «нововведення», «інновація», визначення особливостей використання цих понять у філософії, культурології та економіці надали можливості виокремити співпадіння у смисловому навантаженні та спільні частини формулювань у їх означеннях. На основі проведеного дослідження запропоновано використання термінів «новація», «нововведення», «інновація» в інноватиці, як окремих категорій, та сформульовано загальні означення цих понять для будь-якої галузі застосування.
Висновки. Проведене дослідження виявило існування великої кількості розбіжностей, неточностей і протиріч у означеннях понять, невідповідностей термінології в різних мовах. Запропоновані в роботі формулювання загальних означень понять, які відповідають стадіям інноваційного процесу, надають можливість у подальшому розробити онтологічну модель в інноватиці, визначити її структуру та взаємозв’язки між об’єктами, що також має важливе значення для представлення даних в алгоритмічному машино-інтерпретованому вигляді. Формування понятійного апарату, чіткої термінології, формулювання загальних для різних галузей означень базових понять є необхідним етапом становлення та подальшого розвитку інноватики.
23
Chernyakov, Volodymyr Volodymyrovych, Oleksndr Mykhailovych Dudorov, and Volodymyr Petrovych Samiylenko. "ТЕРМІНОЛОГІЧНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ФАХІВЦЯ З ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ – ЗАПОРУКА УСПІШНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ." SOCIAL WORK ISSUES: PHILOSOPHY, PSYCHOLOGY, SOCIOLOGY, no. 1(13) (2019): 87–92. http://dx.doi.org/10.25140/2412-1185-2019-1(13)-87-92.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Проблема підвищення рівня термінологічної компетентності фахівця з фізичного виховання на сьогоднішній день набуває особливого значення, що обумовлюється як викликами сучасного суспільства так і новим розумінням фізкультурно-оздоровчої роботи. Постановка проблеми. Підготовка висококваліфікованого та конкурентоспроможного спеціаліста будь-якого фаху у сучасних умовах розвитку українського суспільства передбачає набуття ним обов’язкових знань та умінь із галузі фізичного виховання. Реалізацію цього завдання цілком покладено на фахівців з фізичного виховання, які повинні мати високий рівень професійної компетентності. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання сутності і змісту термінологічної компетентності фахівців з фізичного виховання розглядалися такими вітчизняними дослідниками як В. Арефьєв, В. Шегімага, І. Терещенко, Р. Райтер, Ю. Салямін (гімнастична термінологія), В. Арефьєв, Б. Шиян, О. Худолій, В. Айунц (теорія і методика підготовки фахівців з фізичного виховання), Б. Шиян, В. Гетман, Ю. Новицький, В. Акімова, І. Вржеснєвський, Г. Вржесневська, Н. Турчина, Е. Черняєв (методика проведення занять з фізичного виховання у ВНЗ) та інші. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Малодослідженим залишаються теоретичні та практичні аспекти реалізації термінологічної компетентності фахівців з фізичного виховання у процесі фахової діяльності. Постановка завдання полягає у визначенні основних недоліків термінологічної компетентності фахівців з фізичного виховання, що виявляються у процесі фахової діяльності та наданні рекомендацій щодо їх усунення. Виклад основного матеріалу. Вивчення термінологічної компетентності фахівця з фізичного виховання як важливої складової його професійної компетентності обумовлене застосуванням єдиного підходу до використання гімнастичної термінології у фаховій діяльності відповідно до вимог, що висуваються до неї. Уніфікація термінологічної компетентності фахівця з фізичного виховання дозволить підвищити рівень професійної компетентності та професійно-педагогічного саморозвитку, забезпечити стабільну результативну фахову діяльність. Висновки. Осмислення та свідоме використання коректних термінологічних назв і термінів дозволить підвищити рівень мовно-термінологічного компоненту професійної компетентності фахівців з фізичного виховання.
24
Jóźwikiewicz, Przemysław. "Z problematyki nazewnictwa grzybów wielkoowocnikowych w języku ukraińskim i polskim — przegląd źródeł." Slavica Wratislaviensia 165 (February 1, 2018): 169–78. http://dx.doi.org/10.19195/0137-1150.165.15.
Full textAbstract:
On the Terminology of Macrofungi in Ukrainian and Polish. An Overview of SourcesThe aim of this article was to discuss Ukrainian and Polish sources of mycological vocabulary and to highlight the necessity of initiating ascholarly discourse on this subject. The analyzed vocabulary especially myconims appears in numerous scholarly texts not only mycological, popular science books, literature, as well as in folklore. Each of these areas provides alinguist with apotential source of datasince linguistic research can be conducted in many fields i.e. paremiology, dialectology, terminology, etymology.З проблем найменивання макроміцетів в українській і польській моwах — оґляд джерелНазвано і обговорено українські та польські джерела мікологічної лексики, а також обґрунтовано необхідність започаткувати мовознавчі дослідження у цій галузі. Функціонування мікологічної лексики на рівні тексту, зокрема міконімів, зводиться до її присутності внаукових з різних галузей, не тільки у мікологічних працях iнауково-популярних роботах, в літературних текстах, у сфері фольклору. Кожна з названих ділянок — це для мовознавця потенційне джерело потужних лексичних ресурсів, aмовознавчі дослідження можна буде вести на багатьох рівнях пареміологія, діалектологія, термінологія, етимологія тощо.
25
Ставицька, В. В. "X Міжнародний науково-теоретичний семінар "Термінологія документознавства та суміжних галузей знань"." Український історичний журнал, no. 3 (534), травень - червень (2017): 226–27.
Find full text
26
Mylovanov, Yevhen. "Formation of a basic terminology in the organic sector of agriculture." Ekonomika APK, no. 6 (June 27, 2019): 83–91. http://dx.doi.org/10.32317/2221-1055.201906083.
Full text
27
Мангура, Світлана, and Яна Руденко. "Особливості перекладу англомовних технічних термінів українською мовою (на матеріалі термінології нафтогазової галузі)." Лінгвістичні студії 2, no. 40 (2020): 116–23. http://dx.doi.org/10.31558/1815-3070.2020.40.2.13.
Full text
28
ЖУРАВЕЛЬ-ЗМЄЄВА, Лілія. "ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ НАРОДНОЇ, ТЕХНІЧНОЇ ТА НАУКОВОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ В ГАЛУЗІ ДИЗАЙНУ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТИЛЮ." Humanities science current issues 5, no. 28 (July 28, 2020): 89–94. http://dx.doi.org/10.24919/2308-4863.5/28.208900.
Full text
29
ЛИТВИНКО, Оксана. "ПРОБЛЕМА АБРЕВІАЦІЇ В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ СУБМОВІ НАСОСОБУДУВАННЯ." Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, no. 47 (January 27, 2022): 105–10. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.47.14.
Full textAbstract:
Стаття присвячена проблемі скорочення слів у сучасній англійській субмові насособудування, що в терміносистемах різних галузей є очевидною. Вона актуальна й для субмови насособудування. Ця галузь зазнає сьогодні бурхливого розвитку й потребує, відповідно, уніфікації й кодифікації власної термінології. Продуктивним способом творення термінів насособудування є абревіація. Тож постала необхідність виявити особливості цього явища, прояснити причини з’яви скорочених термінів. Мета статті – вивчення специфіки процесу скорочення слів у словотвірній системі англійської мови й ідентифікація основних моделей скорочених термінів насособудування. Застосована в дослідженні методика має комплексний характер. Тут використано описовий метод, який уможливив опис словотвірної структури лексичних одиниць термінологічної підсистеми насособудування; структурний – використаний для ідентифіації словотвірних моделей, за якими утворено терміни насособудування; метод компонентного аналізу – для опису значень терміноодиниць цієї підсистеми; метод кількісного підрахунку – для виявлення тенденцій уживання терміноодиниць. Наукова новизна роботи визначається тим, що в ній уперше здійснено аналіз сучасної англійської термінологічної лексики насособудування; ідентифіковано способи творення скорочених термінів, виявлено словотвірні моделі. Висновки. Аналіз способів термінотворення субмови насособудування свідчить про те, що в ній лексичні одиниці, утворені шляхом скорочення, становлять 12%. Цей спосіб посідає четверте місце серед продуктивних способів словотвору розглядуваної субмови (після афіксації, словоскладання й конверсії). Серед способів абревіації галузі насособудування виокремлюємо ініціальну абревіацію, абревіацію, подану у вигляді комбінації ініціальних літер з повним словом, абревіацію у вигляді урізання, внутрішньослівну абревіацію однослівних термінів, абревіацію на основі елімінування, тобто випадіння певних компонентів, абревіацію, що реалізується у вигляді акронімів, абревіацію на основі телескопії.
30
Artyomtsev, O. "Translation Peculiarities of German Economic Terminology of International Business Field into Ukrainian." Mìžnarodnij fìlologìčnij časopis 12, no. 1 (December 22, 2020): 70–74. http://dx.doi.org/10.31548/philolog2021.01.070.
Full text
31
Jóźwikiewicz, Przemysław. "SŁOWNICTWO MYKOLOGICZNE W JĘZYKU UKRAIŃSKIM I POLSKIM — ZARYS PROBLEMATYKI, STRUKTURA TERMINÓW." Studia Ukrainica Posnaniensia 5 (March 24, 2017): 81–89. http://dx.doi.org/10.14746/sup.2017.5.09.
Full textAbstract:
У статті подано аналіз проблем, пов’язаних з функціонуванням мікологічної лексики в українській та польській мовах. Мікологія (раніше один з розділів ботаніки) вивчає систему грибів, досліджує їхню морфологію, фізіологію, значення для людини тощо; це наука, що має оригінальний термінологічний апарат. Мовознавчі дослідження, що базуються на термінології цієї галузі, нечисленні: це твердження стосується як українського, так і польського мовних матеріалів. Мета пропонованого дослідження — проаналізувати доступну наукову літературу щодо актуалізованої проблеми, надати висновки на основі зіставлення двох зазначених лексичних підсистем. Таке порівняння на сьогодні відсутнє, однак, ураховуючи багатство досліджуваного лексичного матеріалу та його різноманітність, висновки мають відповідну теоретичну і практичну значущість.
32
Шундікова, І. І. "РОЛЬ ПОЗАМОВНИХ ЧИННИКІВ У ФОРМУВАННІ І ФУНКЦІОНУВАННІ ТЕРМІНІВ (НА МАТЕРІАЛІ АНГЛІЙСЬКИХ ТЕРМІНІВ КОСМЕТОЛОГІЇ ТА ЕСТЕТИЧНОЇ МЕДИЦИНИ)." Nova fìlologìâ 2, no. 81 (June 23, 2021): 222–27. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-33.
Full textAbstract:
Функціонування термінів у різних професійних сферах привертає увагу не лише лінгвістів, а й представників суспільних наук. Такий інтерес зумовлений тим, що мова – це соціальне явище, а термін безпосередньо пов’язаний із професійними чинниками та виконує роль засобу інформаційного обміну. Одним із яскравих прикладів експліцитного впливу суспільства на функціонування термінів може слугувати англомовна термінологія косметології та естетичної медицини, понятійний апарат якої зараз активно розвивається в унісон із науковим прогресом, глобалізацією економіки, розширенням культурних зв’язків, мобільністю населення та поширеністю мультилінгвізму. До зовнішніх чинників впливу, які зумовили еволюцію фахової мови галузей косметології та естетичної медицини, належать соціоекономічні, соціокомунікативні, соціоісторичні та соціопсихологічні чинники. Мета статті – розглянути вплив соціальних змін на семантичні та функціональні особливості англійських термінів зазначених галузей, які вжито в рекламних текстах, а також окреслити їхній внесок у формування провідних цінностей сучасного глобалізованого суспільства. Дослідження виконане в межах напряму соціотермінознавства, актуальність якого полягає в розкритті й урахуванні впливу позамовних чинників на розвиток терміносистем. Проведений аналіз показав, що термінологія косметології та естетичної медицини, з одного боку, зазнає впливу суспільних змін, що виявляється крізь семантичні процеси метафоризації, поширення термінів-англіцизмів в інші мови та запозичення і термінологізацію іншомовної лексики. із другого боку, терміни, що функціонують і взаємодіють з іншими лексичними одиницями в рекламних контекстах, беруть участь у насадженні таких атрибутів сучасного глобалізованого суспільства, як індивідуалізм, толерантність, споживацька свідомість, соціальна самоідентифікація за допомогою торгових брендів, ґендерна уніфікація. Отже, результати здійсненої розвідки підтверджують взаємодію і взаємовплив соціальних чинників та особливостей мовного функціонування.
33
Петрина, О. С., and Д. Р. Цюцюра. "ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ ЕКОНОМІЧНОЇ ГАЛУЗІ." Nova fìlologìâ, no. 84 (December 30, 2021): 193–99. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-27.
Full textAbstract:
Статтю присвячено дослідженню способів перекладу фразеологічних одиниць англійської економічної термінології українською мовою. У статті представлено основні труднощі, які виникають під час перекладу фразеологізмів з англійської українською мовою. Окреслено чинники, від яких залежать правильність і точність перекладу фразеологічних одиниць, серед яких перше місце посідає джерело походження фразеологізму (однакове чи відмінне) у мові оригіналу та в мові перекладу. У роботі розглянуто способи перекладу фразеологічних одиниць загалом і бізнес-фразеологізмів зокрема. Основні способи перекладу фразеологічних одиниць поділяють на фразеологічні (переклад за допомогою фразеологічного аналога та переклад за допомогою абсолютного/відносного еквівалента) та нефразеологічні (описовий переклад, дослівний переклад та контекстуальна заміна). Встановлено, що переклад фразеологічних одиниць економічної сфери діяльності здійснюється за допомогою описового способу, фразеологічного аналога, фразеологічного еквівалента, дослівно, а також за допомогою транслітерації з поясненням. Здійснено аналіз зазначених способів перекладу, описано переваги і недоліки кожного з них. З’ясовано, що для передачі фразеологічних одиниць економічної сфери діяльності найефективнішим та найрегулярнішим способом перекладу є описовий. Використання описового способу перекладу надає можливість точно та змістовно передати значення термінологічного фразеологізму. Найсуттєвішими недоліками зазначеного способу перекладу є його громіздкість та здатність позбавити фразеологічну одиницю образності. Переклад за допомогою фразеологічного аналога та дослівний переклад належать до менш регулярних способів перекладу термінологічних фразеологізмів. Особливість дослівного способу перекладу полягає в його додатковому поясненні, яке часом може бути надто громіздким та позбавляти фразеологічну одиницю лаконічності, проте воно сприяє правильному розумінню фразеологічної одиниці. Визначено, що переклад за допомогою фразеологічного еквівалента та транслітерація з додатковим поясненням для передачі фразеологічних одиниць економічної сфери діяльності українською мовою використовуються вкрай рідко.
34
Аврамова, О. Є. "Особливості правового статусу підприємств житлово-комунальної галузі." Актуальні проблеми держави і права, no. 85 (August 12, 2020): 3–10. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i85.1818.
Full textAbstract:
Стаття присвячена визначенню особливостей правового статусу підприємств житлово-комунальної галузі. Вказується, що в державі сформувався ринковий підхід до підприємств житлово-комунальної галузі, який передбачає визначати їх з точки зору господарювання, без врахування соціального значення послуг, які ними виробляються, надаються, та ролі місцевого самоврядування в їх виконанні. Тому найбільш широкий підхід до термінології дослідження полягає у використанні терміну «підприємства житлово-комунальної галузі», який дозволяє враховувати як ринковий підхід до цих підприємств, так і визначити сферу їх діяльності.
Визначено, що спеціальний правовий статус підприємств житлово-комунальної галузі – це сукупність елементів, які характеризують правове положення окремих суб’єктів господарювання в сфері виробництва, постачання та інших дій у сфері житлово-комунальної послуги. Цей статус зумовлено: 1) наявністю трудових ресурсів, матеріально-технічного забезпечення, засобів, що надають можливість здійснювати діяльність у сфері виробництва, постачання, обслуговування у сфері електроенергетики, на ринку природного газу, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільними) тепловими мережами, постачання теплової енергії; 2) незамінністю послуг у споживанні, які надаються суб’єктом; 3) можливістю обмеження правосуб’єктністю підприємств житлово-комунальної галузі у випадках, встановлених законом; 4) ліцензуванням діяльності; 5) соціальним значенням діяльності підприємств житлово-комунальної галузі.
Встановлено, що підприємства житлово-комунальної галузі можуть поділятися залежно від: 1) становища на ринку: суб’єкт природної монополії та суб’єкт господарювання; 2) організаційно-правової форми: індивідуальні та складні підприємства; 3) виникаючого контролю між суб’єктами: вертикально інтегровані суб’єкти господарювання (інтегрована організація) та незалежні суб’єкти від вертикально інтегрованого суб’єкта (оператори систем газотранспортної системи, газосховища).
35
Левченко, Інна. "СТАНДАРТИЗАЦІЯ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ПРАЦІ: ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТА ПРАВОВЕ ПОЛЕ." Society. Document. Communication, no. 8 (February 7, 2020): 249–63. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2019-8-249-263.
Full textAbstract:
У статті розглянуто комплекс теоретичних і практичних питань у сфері стандартизації охорони праці, здійснено порівняльний аналіз європейських та міжнародних стандартів у галузі охорони праці.
Авторка зауважила на адаптації законодавства України, яке передбачає реформування її правової системи та поступове приведення у відповідність із європейськими та міжнародними стандартами охорони праці, з метою визначення єдиних та загальноприйнятих правових, соціально-економічних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини під час трудової діяльності.
У дослідженні висвітлено стан стандартизації у сфері охорони праці, проведено порівняльно-правовий аналіз відповідності та розробки рекомендацій з метою подальшого наближення законодавства України до вимог acquis communautairе.
Подано визначення основної термінології, яка розкриває суть проблеми: «система стандартів безпеки праці», «стандартизація», «стандарти» тощо. Розглянуто види стандартизації та зроблено опис деяких стандартів національної системи стандартизації охорони праці.
У дослідженні йдеться про новий стандарт ISO 45001:2018 «Системи менеджменту охорони здоров'я та безпеки праці. Вимоги та рекомендації щодо застосування», який є одним з найбільш очікуваних стандартів у світі.
Авторкою закцентовано на важливості й необхідності формування чіткої системи стандартизації в Україні, що покращить стан у галузі охорони праці.
36
Фесенко, І. М., and О. М. Сивачук. "АНГЛОМОВНА КОМП’ЮТЕРНА ТЕРМІНОЛОГІЯ: СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА СПОСОБИ ТВОРЕННЯ." Nova fìlologìâ, no. 84 (December 30, 2021): 248–54. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-35.
Full textAbstract:
Стаття присвячена розгляду структурно-семантичних особливостей комп’ютерних термінів сучасної англійської мови й основних способів їх творення. На текучість комп’ютерної лексики впливають декілька чинників: науково-технічний прогрес, іманентна тенденція комп’ютерної лексики до швидкого оновлення, зміна актуальних тем для обговорення. На початку XXI століття постіндустріальна цивілізація вступила в еру електроніки й інформатики. Інтернет привів до революції в системах комунікації. Персональний комп’ютер став невід’ємною частиною роботи і відпочинку. Розвиток нової галузі знання приводить до розвитку та систематизації спеціальної термінології. У зв’язку із цим особливого значення набувають дослідження, спрямовані на виявлення специфіки комп’ютерної термінології, вивчення однієї із професійних підмов – підмови комп’ютерних технологій, що найбільш динамічно розвивається. У процесі дослідження було зроблено такі висновки. Термін є самостійною єдиною одиницею найменування, якій притаманна складна внутрішня семантична структура. Термін має спеціальне термінологічне значення, яке відображає основні, суттєві на даному етапі розвитку науки і техніки, ознаки певного поняття. Варто зауважити, що для створення термінів здавна використовуються відомі способи, серед основних такі: конверсія, словоскладання, афіксація, скорочення, телескопія. У досліджуваній терміносистемі більшість термінів утворені афіксальним способом. Прості терміни утворюються за допомогою суфіксації та префіксації. Терміни – складні слова проникають в англійську мову, оскільки значення складного слова завжди більш точне, ніж значення словосполучення. Серед термінів-словосполучень поширені поєднання іменника із прикметником, іменника з іменником у непрямому відмінку. Існують терміни-словосполучення, компонентами яких є самостійні слова, які можуть уживатись окремо, терміни-словосполучення, у яких один із компонентів – технічний термін, а другий – слово загальновживаної лексики, терміни-словосполучення, утворені на основі наявних у мові слів із новим значенням.
37
ДРОЗДОВ, ОЛЕКСАНДР, ЄВГЕН ГРИГОРЕНКО, ОЛЕКСАНДР ПЕРЕДЕРІЙ, and АНТОН СТЄБЄЛЄВ. "Експерт з питань права: теоретико-методологічні засади та вектори реалізації." Право України, no. 2021/06 (2021): 221. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2021-06-221.
Full textAbstract:
Статтю присвячено висвітленню теоретико-методологічних засад реалізації правового статусу експертів з питань права, формуванню їхніх висновків та напрацюванню пропозицій щодо основних векторів подальшого розвитку правового статусу. Мета статті полягає у висвітленні аспектів правового статусу експертів з питань права з точки зору місця у правовій системі, ролі та значення у процесі правотворчості та правозастосування (насамперед судового правозастосування), а також тлумачення права. Авторами реалізовано спробу провести узагальнене дослідження правової природи наукових висновків експертів у галузі права саме як міжгалузевого загальнопроцесуального субінституту, що виконує важливе навантаження у процесі розвит ку соціально-юридичної практики. При цьому автори звертають увагу на те, що експерти з питань права та їхні висновки є різновидом amicus curiae та з точки зору місця відповідних процесуальних норм у системі права, їхньої однорідності у спрямуванні правового регулювання, а також ідентичності правових норм, що мають місце у відповідних галузях права, вважають, що їх можна розглядати як міжгалузевий правовий субінститут такого інституту, як учасник судового процесу/провадження (конституційного, кримінального тощо), що володіє спеціальними знаннями. Автори наголошують на специфіці об’єктів та суб’єктів відповідних правовідносин у межах міжгалузевого інституту учасника судового процесу/провадження (конституційного, кримінального), який володіє спеціальними знаннями, що визначає модифікацію методу, способів та засобів регулювання у межах субінституту експерта з питань права. Крім того, автори акцентують увагу на таких специфічних властивостях вказаного субінституту. По-перше, правовий статус експертів з питань права регулюється низкою галузей права, а саме галузей процесуального права, а тому є загальнопроцесуальним інститутом. По-друге, має об’єктивно-суб’єктивну природу. По-третє, обумовлює специфіку предмета правового регулювання. По-четверте, є відносно самостійним (автономним) у системі права. По-п’яте, його норми взаємодіють із загальноправовими і міжгалузевими принципами та з нормами відповідних процесуальних галузей права. Це вказує на системність зв’язків цього субінстиуту (генетичних, субординаційних і координаційних). По-шосте, є за своєю сутністю унікальним і виконує тільки йому властиву функцію. По-сьоме, закріплює особливість свого предмета, юридичного статусу суб’єктів, фіксуючи їх специфічною термінологією, законодавчими конструкціями, дефініціями. По-восьме, є формально визначеним. По-дев’яте, має власну функціональну спрямованість.
38
Kornovenko, Larysa, Наталія Іванова, and Ольга Рижченко. "ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ ВИВЧЕННЯ ПОДАТКОВОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ В РОСІЙСЬКІЙ МОВІ." Мова: кодифікація, компетенція, комунікація, no. 1(4) (June 30, 2021): 66–82. http://dx.doi.org/10.24025/2707-0573.1(4).2021.233118.
Full textAbstract:
Резюме Постановка проблеми. У сучасному мовознавстві відчувається посилення інтересу до історичних досліджень мови, особливо в галузі функціонування термінологічної лексики. Подібний аналіз мовних одиниць є актуальним для всіх гуманітарних наук, його значущість можна пояснити тим, що саме в мові відбиваються найважливіші за своїми наслідками зміни, що відбулися у світогляді і житті східних слов’ян, зокрема у формі та змісті семантичного класу слів, об’єднаних загальнокатегоріальним значенням «податок». Проблеми оподаткування й організації ефективного державного податкового контролю цікавили людство з давніх часів, сьогодні вони стали предметом вивчення переважно економічної науки та історії (Р. Бобринев, М. Буланже, О. Василик, Б. Греков, Л. Ларионов, Н. Міллер, Н. Нечай, О. Толкушкін). Є окремі розвідки щодо історії формування терміносистеми російської мови в історичному аспекті (В. Гончаров), однак, наскільки нам відомо, номінації, що слугують на позначення податків, ще не отримали комплексного висвітлення в лінгвістичній літературі. Мета нашого дослідження – аналіз номінацій, що утворюють семантичний клас слів зі значенням «податок, мито, побори». Вивчення специфіки їхньої семантики й функціонування в словниковому контексті дозволить з'ясувати низку питань, пов’язаних з історією формування податкової термінології в цілому. Методологія дослідження. Основними методами дослідження – описовий та порівняльно-історичний, за допомогою яких ми прослідковуємо зміни в означеній групі лексичних одиниць, було застосовано також елементи кількісного аналізу. На матеріалі 313 лексичних одиниць (номінацій на позначення податків та пов’язаних з податковою сферою), відібраних методом суцільної вибірки зі словників проаналізовано історичні зміни, які відбулися із зазначеною лексикою в процесі розвитку. Хронологічні межі охоплюють XI-XVII століття. Основні результати дослідження. Дослідження історії розвитку податкової терміносистеми російської мови має як теоретичне значення – усвідомлення того, як віддзеркалюється навколишній світ і реалії у соціумі під впливом різноманітних факторів, а також і практичне застосування, оскільки цей прошарок лексики стосується різних сфер політичного, культурного, економічного життя й недостатньо описаний лінгвістами. Проаналізовані нами номінації, що позначають різні податки, побори, повинності, одиниці податкової сфери, найменування осіб і територій, оподатковуваних і не оподатковуваних даниною, уможливили виділити шість функціонально-тематичних груп номінацій податкової терміносистеми. Аналіз кожної з груп дозволяє зробити висновки, що окремі номінації мали не одне, а кілька термінологічних значень (наприклад, данина). Багаточисельними виявилися найменування, що відображають родо-видові номінації зборів, данини, пені тощо. Найчастіше ці номінації поєднують два значення: побору і повинності, мита та збору, податку і плати, що засвідчує неврегульованість у сфері податкової термінології і лексичної системи у цілому. Нами репрезентовано продуктивні і непродуктивні способи словотворення номінацій, виявлено, що морфологічний спосіб творення зазначених слів є найбільш продуктивним. В системі податкової термінології зафіксовано явище синонімії та антонімії. Двослівні (складені) назви замінюються однослівними субстантивами (возовое від «мито з воза»; носовоiе «мито з носа судна»). Висновки і перспективи. Отже, численні найменування податкової терміносфери не увійшли до словникового складу сучасної російської літературної мови. Лише деякі з них (дань, оброкъ) можна зустріти в літературних творах, в яких описано подібні реалії («Подорож із Петербурга до Москви» О. Радищева, «Мертві душі» М. Гоголя, «Кому на Русі жити добре» М. Некрасова та інші); інші (дача, даръ) взагалі втратили значення «данини, податку». Перспективи вбачаємо у дослідженні функціональної динаміки номінацій податкової терміносистеми, а також з’ясуванні їхньої ролі у російській мовній картині світу. Ключові слова: історія мови, лексика, номінації на позначення податків, семантика, словотворча модель.
39
Магльований, А. В., В. С. Гриновець, and В. В. Синиця. "ДО 80-РІЧЧЯ ВІДОМОГО ПРОФЕСОРА СТОМАТОЛОГІЇ ВАЛЕНТИНА ФЕДОРОВИЧА МАКЄЄВА." Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), no. 9 (March 21, 2022): 217–22. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2021.9.29.
Full textAbstract:
Цього року стоматологічній спільноті випала велика честь відзначати 80-річчя видатної особи української стоматології – лікаря, вченого, організатора медичної галузі, педагога Валентина Федоровича Макєєва. Валентин Федорович – представник першого випуску стоматологічного факультету Львівського державного медичного інституту 1963 року. За час багаторічної наукової діяльності професор В.Ф. Макєєв концентрував увагу на таких напрямах наукових досліджень, як діагностика, лікування та профілактика функціональної патології зубощелепної системи. Професор В.Ф. Макєєв є автором понад 400 наукових та науково-методичних праць, у т.ч. 16 монографій, 25 авторських свідоцтв та 23 патентів України, опублікував 3 методичні рекомендації та 15 нововведень у галузевому реєстрі Міністерства охорони здоров’я України для практичної охорони здоров’я, а також словник стоматологічної термінології. За спеціальністю «Ортопедична стоматологія» професор В.Ф. Макєєв підготував 2 докторів медичних наук, 35 кандидатів медичних наук, 35 магістрів медицини.
40
Тимченко, Руслана, and Алла Овсієнко. "СТАНДАРТИЗАЦІЯ: ІСТОРИЧНІ ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ В УКРАЇНІ." Society. Document. Communication, no. 10 (January 9, 2021): 128–48. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2020-10-128-148.
Full textAbstract:
У статті здійснено аналіз літературних джерел, досліджено історичні передумови розвитку системи стандартизації в Україні та світі. Розглянуто особливості виникнення та розвитку стандартизації. Багатовікова історія стандартизації дуже цікава та корисна для суспільства, адже діяльність в галузі стандартизації прослідковується ще з древніх часів. Елементи стандартизації з’явилися тоді, коли ще не існувало поняття про цей термін.
Подано визначення основної термінології, яка розкриває суть проблеми: «стандартизація», «стандарти» тощо. З’ясовано, що стандарт встановлює призначені для загального та багаторазового використання правил, інструкції або характеристики, що стосуються діяльності чи їх результатів, включаючи продукцію, процеси або послуги, дотримання яких є необов'язковим. Стандарт може містити вимоги до термінології, позначення, пакування, маркування чи етикетування, які застосовуються до певної продукції, процесу чи послуги. Стандартизація акумулює найсучасніші досягнення у сфері науки і техніки, легко поєднує в собі фундаментальну і прикладну науку, сприяючи швидкому впровадженню цих наукових досягнень в практику, допомагає визначити найбільш перспективні напрямки економічного і технічного прогресу і стан економіки. Стандартизація є одним з найбільш результативних шляхів удосконалювання виробничих і торгівельних відносин, зниження витрат, підвищення якості та конкурентоспроможності продукції на всіх стадіях її життєвого циклу. Вона встановлює правила, загальні принципи чи характеристики стосовно різних видів діяльності або її результатів.
Досліджено види стандартизації та особливості виникнення міжнародної та національної стандартизації, створення організацій зі стандартизації, розвиток стандартизації в Україні. З’ясовано, що перші результати національної і міжнародної стандартизації мали велике практичне значення для розвитку продуктивних сил і призвели до створення національних організацій зі стандартизації.
41
Печеранський, І. П. "Енергетична етика – прикладна етика чи не завжди етика?" Studies in history and philosophy of science and technology 29, no. 2 (December 5, 2020): 3–11. http://dx.doi.org/10.15421/272015.
Full textAbstract:
У процесі з’ясування предметної специфіки енергетичної етики було доведено, що, незважаючи на тривалий період актуалізації моральних питань, пов’язаних з енергетичними рішеннями у глобальному та національному масштабах, її дослідницьке поле починає формуватися лише на початку ХХІ ст. й досі цей процес триває. Розглянуто моральні колізії, які закладено у питаннях виробництва й вжитку енергії, енергетичної безпеки, наявних ініціатив у царині енергоефективності та отримання чистої енергії з поновлюваних джерел, а також пов’язаних із розвитком енергетичної галузі як такої.
Наголошено, що сьогодні не існує універсального керівництва чи посібника з енергетичної етики, як і жодного базового документа, який би об’єднав різні підходи та теми. У західній науці домінує тенденція до об’єднання концепту енергетичної етики та системи енергетичної справедливості, що не зовсім вірно з огляду на дезорганізованість енергетичної етики як сфери досліджень. Пріоритетним напрямком у межах студій з енергетичної етики залишається концептуалізація та стандартизація термінології.
Аналіз дослідницького поля енергетичної етики й відсутність стандартизованого керівництва для створення етичних приписів до дій не дають підстави говорити про існування прикладної енергетичної етики як галузі. Тому для багатьох фахівців з енергетичних питань енергетична етика не є етикою по своїй суті, а для дослідників, які розглядають етичні аспекти, зазначена галузь перебуває у процесі становлення як етико-прикладне та проектно-орієнтоване знання, вибудовуючи архітектоніку та організаційно-методологічні засади.
42
Zorina, Nataliya. "TERMINOLOGICAL DICTIONARY AS AN EFFICIENT MEANS OF FORMATION OF LIBRARY EMPLOYEES’ PROFESSIONAL LANGUAGE." RESEARCH AND EDUCATIONAL STUDIES, no. 5 (2021): 161–72. http://dx.doi.org/10.32405/2663-5739-2021-5-161-172.
Full text
43
Іващенко, Вікторія, Галина Горбенко, and Сергій Гіденко. "Tермінографічна база даних TERM_IN у міжслов’янському діалозі." Rasprave Instituta za hrvatski jezik i jezikoslovlje 46, no. 2 (October 30, 2020): 669–91. http://dx.doi.org/10.31724/rihjj.46.2.12.
Full textAbstract:
З огляду на інформаційно-знаннєві запити сучасного суспільства значних обертів сьогодні набирає е-термінографія. Одним із її прикладних аспектів є проєктування та ведення термінографічних баз даних, віртуальних термінографічних лабораторій як різновидів і/або складників словникових баз, бібліотек словникових праць, словникових порталів, словникових вебсторінок, орієнтованих не лише на національні пріоритети, а й на інтеграцію до світових лексикографічних систем у напрямі розбудови багатомовних електронних ресурсів. Узагальнення слов’янського термінографічного досвіду кінця ХХ – початку ХХІ ст. у форматі укладання бібліографічного покажчика Слов’янська термінографія (1990 – 2017) задля його утримання в інтерактивному актуалізованому стані вимагає створення багатомовної термінографічної бази даних TERM_IN. Пропонований для проєктування на сайті Термінологічної комісії при Міжнародному комітеті славістів новий інтегрований ресурс передбачає програмне забезпечення з можливістю вибору користувацького інтерфейсу англійською та 10-ма слов’янськими мовами (українською, польською, російською, білоруською, хорватською, словенською, чеською, словацькою, сербською, македонською). Такий ресурс сприятиме частковому вирішенню проблеми забезпечення фахівців у галузі термінології інформацією про наявні славістичні термінографічні праці, зібрані на одній технологічній платформі в єдиній системі бібліографічного запису.
44
Morozova, О. I. "МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ПРОЦЕСІВ, ЩО ПРОТІКАЮТЬ В ОСВІТНІХ ТА ВИРОБНИЧИХ СИСТЕМАХ, ЗАСНОВАНА НА ВИКОРИСТАННІ ОНТОЛОГІЧНОГО ІНЖИНІРИНГУ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, no. 54 (April 11, 2019): 135–38. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.2.135.
Full textAbstract:
В роботі наведено модель формування процесів, що протікають в освітніх та виробничих системах, заснована на використані онтологічного інжинірингу. В основу моделі входить термінологічна система предметної галузі «Організація та функціонування закладу вищої освіти», терміни якої пов'язані між собою гіперономічними відносинами. Основною метою побудови термінологічної системи є відокремлення з термінологічної низки три групи термінів, тобто їх попередня класифікація. Така класифікація передбачає упорядкування певних термінів з метою пошуку між них однорідних зв’язків та відносин. Рівень корінного поняття має троє термінів та їх поняття, які формують три гілки понять. Наведено укрупнену схему термінології предметної галузі «організація та функціонування вищого навчального закладу». Як кореневий термін, який задає своєрідний розмір термінологічного дерева предметної області «організація і функціонування закладу вищої освіти» обраний термін «вища освіта». Виділено три гілки термінів, які утворюють термінологічне дерево, яке покриває своїми визначеннями предметну область. Перша гілка передбачає використання відносин «загальне – часткове» та «рід – вид». Друга гілка буде формуватися на просторо часових відносинах або як кажуть темпоральних відносинах, а також причино-наслідних зв’язків між певними поняттями. Третя гілка, в корні якої полягає термін «педагогіка вищої школи» передбачає будь які відносини між низ лежачими термінами. Одержану термінологічну систему предметної галузі представлено у виді онтологічної моделі, структура якої має деревовидний вигляд. Таке представлення дає можливість формалізувати предметну галузь. Корисність даної термінологічної системи у тому, що вона може стати основою для множини навчальних дисциплін, які називаються «Вступ до спеціальності». Крім того, словник дає методичну основу викладачам, які формують або оновлюють робочі навчальні програми на етапі обмірковування назв навчальних модулів, тим, а також анотацій до них з метою створення укрупненого термінологічного дерева навчальної дисципліни, яке буде основою для наповнення її навчальним матеріалом.
45
Козіцька, Оксана, and Наталія Поліщук. "Види вправ на заняттях з української мови (за професійним спрямуванням) для студентів психологічних спеціальностей." New pedagogical thought 107, no. 3 (December 7, 2021): 101–6. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-107-3-101-106.
Full textAbstract:
У статті розглянуто основні положення щодо вивчення курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)» у закладі вищої освіти, проаналізовано зміст навчального предмета «Українська мова (за професійним спрямуванням» і принципи його реалізації у процесі підготовки фахівців психологічних спеціальностей, з’ясовано професійні аспекти та результати навчання студентів-психологів. Виокремлено мету курсу, завдання та методи навчання, основні аспекти викладання ділової української мови у гуманітарних закладах вищої освіти, окреслено перспективи.
Проаналізовано види вправ на заняттях з української мови (за професійним спрямуванням), що формують професійну компетентність магістра психології, сприяють ефективному розвитку та активному застосуванню базових мовленнєвих умінь здобувачів освіти. Обґрунтовано методику вивчення нових термінів і понять у процесі засвоєння студентами фахової термінології, визначено основні аспекти у формуванні та вдосконаленні термінологічної компетентності під час вивчення дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)», проілюстровано методи успішного засвоєння та активного використання професійної лексики, зокрема ефективне поєднання різних вправ. Представлено основні типи завдань, які сприяють кращому засвоєнню фахової лексики. Здійснено аналіз сучасного стану викладання професійної лексики, редагування, коригування, перекладу наукових текстів та основ професійного ділового мовлення. Окреслено проблему використання словників, передусім галузевих, під час опрацювання фахових текстів, що супроводжується виконанням вправ на закріплення фахової термінолексики.
46
Ільченко, Тамара. "ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ ІНШОМОВНИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ ТА СПОСОБИ ЇХ ПЕРЕКЛАДУ." Молодий вчений, no. 12 (100) (December 30, 2021): 58–61. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-12-100-12.
Full textAbstract:
Ця стаття присвячена дослідженню іншомовних запозичень у сучасній англійській мові та способам їх передачі у період сьогодення. В цій роботі проведено загальний огляд іншомовних запозичень, визначені фактори, які впливають на їх утворення, наведені дані с дослідження сфери використання іншомовних запозичень, з метою ознайомлення з ними. Отже протягом останніх десятирічь, підходи до аналізу перекладу змінюються раз-у-раз та виринає безліч сучасних понять у сфері перекладу, що потребує від знавців мови, перекладачів, лінгвістів та науковців усвідомленості з новими спрямуваннями у галуззі перекладу. У період сьогодення ця проблема стає надзвичайно актуальною посеред лінгвістів та перекладачів, через те, що вимогам модернізованого світу повинні підходити фахівці та спеціалісти, які є обізнаними саме у трьох мовах, а точніше: у мові вхідній (мова оригіналу), в нашій роботі це іноземна мова, в особливості китайська; цільовій мові, у нас це – англійська мова, і українській мові, яка потребує адаптації і порівняння мовних одиниць вищезгаданих мов. У процесі дослідження перекладу, слід звернути увагу на особливості китайськомовної термінології, тому що цей різновид перекладу – специфічний, що потребує повної відповідальності. Переклад іншомовних запозичень певної сфери має здійснювати лише досвідчений у цій сфері спеціаліст, який володіє її особливостями та досконало орієнтується у сучасних віяннях перекладацького поприща.
47
Баклаженко, Юлія. "ЛІНГВІСТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКОГО ПРОФЕСІЙНО ОРІЄНТОВАНОГО ПИСЕМНОГО МОВЛЕННЯ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ." Актуальні питання іноземної філології, no. 13 (June 22, 2021): 10–16. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-13-2.
Full textAbstract:
2021-06-22Навчання професійно орієнтованого писемного мовлення як засобу віддаленої комунікації та професіоналізації відіграє сьогодні значну роль у зв’язку з високими вимогами до підготовки фахівців ыз різних галузей знань. У статты розглянуто лінгвістичні передумови навчання англійського професійно орієнтованого писемного мовлення у закладах вищої освіти. Зокрема, окреслено характерні відмінності професійно орієнтованого технічного, академічного та творчого письма як комунікативних актів; визначено екстралінгвістичні й власне мовні риси професійно орієнтованого писемного мовлення, такі як точність викладу, лаконічність, доступне оформлення документа; орієнтованість на аудиторію, граматична, лексична та змістова правильність тексту. Виявлено, що для навчання професійно орієнтованого писемного мовлення важливе врахування таких характерних рис, як використання термінології, точність значення, усталений порядок слів у фразах, використання сталих висловів, застосування слів із вираженим технічним забарвленням, використання складних і складених лексем, утворених за різними моделями, застосування абревіатур, скорочень, пасивних конструкцій, інфінітива, герундія та герундіальних конструкцій, дієприкметника та дієприкметникових конструкцій. Зазначено також труднощі лінгвістичного характеру, із якими стикаються студенти під час написання текстів на професійно-технічну тематику. Проаналізовано загальностилістичнні риси жанру ділового листа, його комунікативну функцію, структурно-композиційну будову, лінгвістичні особливості й відмінності з погляду навчання англійського професійно орієнтованого писемного мовлення в закладах вищої освіти.
48
Решетник, О. А. "ДЕФІНІЦІЇ ПОНЯТТЯ «ДІАГНОСТИКА» НА ТЛІ СУМІЖНИХ ТЕРМІНІВ." Nova fìlologìâ, no. 84 (December 30, 2021): 215–21. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-30.
Full textAbstract:
Від діагностики поточного стану проблеми залежить опрацювання заходів і процедур, спрямованих на поліпшення розуміння проблеми й імплементацію практичних заходів її розв’язання. Метою статті є визначення сутності поняття «діагностика» на тлі суміжних термінів, що передбачає аналіз зазначених понять у різних галузях знань (діагностика у філософському розумінні, технічна, медична, економічна, психологічна, педагогічна, лінгвістична діагностика), окреслення параметрів, які розкривають зміст поняття «діагностика». У статті розкриті перспективи дослідження нової для психолінгвістики корпусно-експериментальної діагностичної процедури. Поняття «діагностика» в міждисциплінарному вимірі позначає теорію, принципи, підходи, методи й інструменти розпізнання, оцінки й вимірювання об’єктів дослідження, визначення причин і динаміки їх змін із метою подальшого прогнозу й надання рекомендацій щодо покращення актуального стану. Продукція кваліфікованої діагностики дозволяє скласти актуальну картину стану досліджуваного об’єкта, визначити процеси, які відбуваються з об’єктом, виміряти їх інтенсивність, установити направленість, окреслити причинно-наслідкові й функційні зв’язки з навколишнім середовищем. Діагностика завжди опосередкована методологічним підґрунтям і діагностичним інструментарієм і використовує прийняту для певної галузі термінологію. Перспективним напрямом дослідження в психолінгвістиці є корпусно-експериментальна діагностика (А.В. Корольова, О.О. Черхава, Н.М. Бобер, Я.В. Капранов), яка дозволяє сформувати науковий об’єм певного поняття за допомогою відбору інформації в корпусі й опрацювати її експериментальним шляхом завдяки комплексу методів і методик. Підґрунтям корпусно-експериментальної діагностики як нової методологічної процедури й методу наукового пізнання стали напрацювання в галузі корпусної лінгвістики, дослідження якої зосереджені на вивченні питань відбору й способів представлення інформації в корпусі для отримання повного уявлення щодо досліджуваного явища й певної мови в цілому.
49
ЛИНДІНА, Євгенія. "ІСТОРИЧНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЛОГОПЕДІЮ: СТАРОДАВНІЙ СВІТ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (April 29, 2021): 34–40. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2021-1-1-34-40.
Full textAbstract:
Необхідні зміни в освіти неможливі без урахування та оцінки наукового досвіду попередніх поколінь. Вивчення та історико-педагогічний аналіз витоків логопедичної допомоги дають змогу простежити процес формування логопедії, взаємозв’язок її з іншими науками. Метою статті є дослідження проблеми зародження знань про мовленнєві порушення, причини та засоби їх усунення, аналіз та обґрунтування розвитку. Для досягнення мети вивчались архівні джерела та наукові доробки вчених, які досліджували це питання. У науковій статті висвітлюються факти перших логопедичних знань періоду до н.е. – початку н.е. Зокрема, йдеться про науковців різних галузей, які займалися вивченням мовлення у осіб з різними мовленнєвими недоліками, причин цих порушень та різних засобів їх усунення. Простежуються в порівняні з сучасною логопедією знання про порушення мовленнєвого розвитку, які збереглись й актуальні сьогодні. У період до н.е. – початку н.е. порушення мовлення відносились до хвороб та лікувались виключно лікарями. Про це свідчать описи в священних писаннях та працях Геродота, Гіппократа, Аристотеля, Плутарха, Цельса, Галена, Квінтіліана, Антілла, Орібазія, Авіценна. З початком н.е., вивчаючи механізми утворення акту мовлення, відомі діячі, оратори та лікарі почали залучати до методів усунення мовленнєвих порушень деякі педагогічні підходи. Але це не призвело до виокремлення недоліків мовлення від медичної сфери. У статті окреслюються важливі для історії логопедії факти пояснення Гіппократом механізму вимови звуків, введення наукової термінології хвороб мовлення Галеном та застосування мовленнєвих вправ у процесі лікування недоліків мовлення. Ключові слова: логопедія, історія логопедії, порушення мовлення, витоки, спеціальна освіта.
50
Даниленко, Олександр. "ЗАСТОСУВАННЯ ТРЕНАЖЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ СУДНОВОДІЇВ ДО ВИКОРИСТАННЯ НАВІГАЦІЙНОГО ОБЛАДНАННЯ ІНТЕГРОВАНОГО ХОДОВОГО МІСТКА СУДНА." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 24, no. 1 (April 26, 2021): 97–107. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v24i1.632.
Full textAbstract:
Актуальність запропонованої у публікації проблеми полягає у тому, що використання тренажерів у професійній підготовці майбутніх судноводіїв прямо залежить від якості цієї підготовки. Автор обґрунтовано розкриває значення тренажерних технологій не лише у підготовці майбутніх судноводіїв, а й у загальнодержавних масштабах, аналізуючи відповідні нормативно-правові документи, прийняті в Україні, а також організаціями міжнародного рівня. Досліджено наукові праці, зокрема дисертаційні роботи, монографії та публікації, що підтверджують актуальність запропонованої проблеми. У статті проаналізовано специфічну термінологію, дотичну до морської галузі (місток, ходовий місток, інтегрований ходовий місток), функції капітана на інтегрованому ходовому містку, з метою отримання достовірної та повної інформації. Основними методами дослідження є пошуково-бібліографічний, контент-аналіз, що використовувались з метою вивчення етимології основних категорій представленої проблеми. На основі аналізу психолого-педагогічної та інженерно-технічної літератури визначено зміст базових понять дослідження, здійснено теоретичне обґрунтування їх сутнісних характеристик. Установлено співвідношення між поняттями “тренажер” та “симуляція” з точки зору організації професійної підготовки майбутніх судноводіїв у закладі вищої освіти. Подано класифікацію тренажерних технологій із наведенням конкретних прикладів щодо їх застосування. Результатом дослідження є обґрунтування доцільності використання змішаних тренажерних технологій у підготовці до використання навігаційного обладнання майбутніми судноводіями на інтегрованому ходовому містку. Сформульовано висновки дослідження та перспективні напрямки подальших наукових розвідок.