Academic literature on the topic 'Гази димові'

Наведено результати досліджень щодо застосування в конденсаційних водогрійних теплоутилізаторах систем глибокої утилізації теплоти відхідних газів котельних установок пучків оребрених біметалевих труб певної конфігурації, а саме: з інтенсифікаторами (турбулізаторами) теплообміну всередині сталевих труб та з зовнішнім алюмінієвим оребренням. При цьому димові гази омивають оребрену поверхню, а рух нагріваної води здійснюється усередині труб. Використання таких труб дає змогу посилити теплообмін на внутрішній частині труб, що особливо важливо для конденсаційної зони теплоутилізатора, де відбувається інтенсифікація теплообміну, і з боку димових газів в разі їх охолодження нижче температури точки роси водяної пари та її конденсації. Для конденсаційної зони трубного пучка визначали раціональні геометричні параметри сталевих труб і турбулізаторів потоку на їхній внутрішній поверхні за умови рівності термічних опорів з боку димових газів і води. За результатами виконаних досліджень визначено оптимальні співвідношення параметрів сталевої труби і турбулізаторів потоку, що забезпечують значну інтенсифікацію теплообміну за відносно помірного росту аеродинамічного опору. Показано, що застосування пропонованих труб поліпшує також теплообмін і шляхом уповільнення процесу накипоутворення за рахунок турбулізації пристінного шару нагріваної води. Так відносне зменшення товщини відкладень для труб з турбулізаторами потоку порівняно з гладкими трубами зростає з часом і в деяких режимах перевищує значення 2.

Мета – розробка методики визначення ефективності використання технологічного кисню для збагачення повітря горіння при опаленні теплотехнічних агрегатів в металургії.Методика. Під час виконання дослідження використано: математичну модель повітронагрівача, яка дозволяє при заданих його конструктивних параметрах та витраті дуття визначати витрати палива, повітря горіння і димових газів, зміну температури димових газів і дуття по висоті насадки; методику розрахунку горіння палива та визначення калориметричної температури його горіння; методику розрахунку коефіцієнта використання теплоти палива.Результати. Дослідження теплової роботи блоку повітронагрівачів доменної печі дозволило визначити, що використання технологічного кисню для збагачення повітря горіння забезпечує роботу повітронагрівачів на доменному газі і задану температуру дуття при вмісті кисню у повітрі горіння 26 %, але потребує збільшення витрати доменного газу на 32 %. При цьому питомі витрати на опалення блоку повітронагрівачів збільшуються на 20,9 %, що робить впровадження цього заходу економічно недоцільним. Дослідження зміни показників енергоефективності методичної печі та парового котла при їх опаленні природним газом та використанні для спалювання палива атмосферного або збагаченого киснем повітря дозволило встановити, що ефективність використання кисню в методичній печі є значно вищою, ніж в котлах. При підвищенні вмісту кисню в повітрі горіння до 31 % економія палива в методичній печі складає 11,6 %, а питома витрата технологічного кисню – 6,28 м3/м3 заощадженого природного газу, в той час як в котлі ці показники відповідно складають 1,7 % та 48,67 м3/м3.Наукова новизна. З використанням розрахункових методів та математичного моделювання теплової роботи доменних повітронагрівачів обґрунтовано, що використання технологічного кисню для збагачення повітря горіння забезпечує отримання заданої температури дуття та економію природного газу, але потребує суттєвого збільшення витрати доменного газу. Встановлено аналітичну залежність, що обґрунтовує максимальну вартість технологічного кисню для його беззбиткового використання в доменних повітронагрівачах. Для нагрівальних печей та парових котлів, що опалюються природним газом та використовують для спалювання палива атмосферне повітря, збагачене технологічним киснем, встановлено аналітичні залежності, які дозволяють визначати: витрату технологічного кисню для економії 1 м3 палива; максимальну вартість технологічного кисню, при якій його застосування не призводить до зростання сумарних витрат на паливо та технологічний кисень.Практична значущість. Розроблені методики визначення ефективності використання технологічного кисню для збагачення повітря горіння при спалюванні палива можуть застосовуватися в системах енергетичного менеджменту металургійного комбінату для управління тепловим балансом підприємства і вибору теплотехнічних агрегатів, в яких використання тимчасових надлишків технологічного кисню дозволяє забезпечити найбільшу економію палива та є економічно доцільним.

У цій статті досліджується комплекс проблем, починаючи від отримання газоподібного діоксиду вуглецю з різних джерел постачання та завершуючи аналізом характеристик вуглекислотних установок. Удосконалення вуглекислотних установок безпосередньо пов'язано з підвищенням ефек­тивності застосовуваних в них процесів, способів і схем. Приділено увагу економічному отриманню СО2 з продуктів згорання природного газу. Пропонується заміна в абсорбційно-десорбційній установці абсорбенту МЕА на абсорбент МДЕА (метилдіетаноламін), що дозволить заощадити гріючий пар і зменшити кратність циркуляції розчину. Розглянуто два типи вуглекислотних стан­цій, що працюють на природному газі: традиційної технологічної побудови; і з новими схемами, в яких застосовуються процеси когенерації та тригенерації. В даний час вважається, що доцільніше виробляти один універсальний продукт – низькотемпературний рідкий діоксид вуглецю, який легко можна трансформувати в будь-який інший його вид і необхідний стан. Обґрунтовано зниження енергетичних витрат в установках традиційного типу. На їх основі можна проводити модернізацію і реконструкцію існуючих вуглекислотних станцій. Показано, що при використанні продуктів згорання від стороннього джерела, наприклад, котельні установки, вуглекислотна станція для виробництва тієї ж кількості низькотемпературного рідкого діоксиду вуглецю буде витрачати, як мінімум, на 30% менше природного газу. Включення когенераційної установки до складу вуглекислотної станції дозволить одночасно виробляти крім рідкого діоксиду вуглецю, також електроенергію і теплоту. Утилізація теплових потоків в такій вуглекислотній станції може здійснюватися в паротурбінній установці, яка генерує додатково до 40% електроенергії. Видалення кисню з димових газів і повне осушення і очищення викидного потоку з абсорбера дозволяє отримати чистий газоподібний азот як додатковий продукт. Ексергетичний ККД запропонованого енерготехнологічного комплексу досягає 40%, тобто в 10 разів перевищує його значення для традиційних вуглекислотних станцій

У статті наведено результати розрахунково-аналітичної оцінки впливу конструкції верхнього продувального пристрою на основні техніко-економічні показники процесу виплавки сталі в кисневих конвертерах з донною подачею нейтрального газу. Проведення комплексної економічної оцінки базувалося на сумуванні відхилення відносних витрат виробництва, що пов’язані з забезпеченням виплавки залізовуглецевого напівпродукту (вартість основних шихтових матеріалів), без врахування вартості модернізації основного технологічного устаткування. За результатами проведених досліджень встановлено, що при використанні класичної конструкції верхньої кисневої фурми нижча теплота згоряння конвертерного газу складає 10 МДж/м3. У порівнянні з класичною конструкцією двоярусна, двоконтурна та триярусна фурми забезпечують зниження нижчої теплоти згоряння конвертерного газу на 8,5, 4,4 та 27,1 % відн. відповідно. При компенсації зниження теплоти згоряння димових газів за рахунок використання природного газу та врахування усіх основних параметрів технологічного процесу виплавки сталі економія складає 3,23 $ США / т сталі для двоконтурної, 6,81 $ США / т сталі – для двохярусної та 11,61 $ США / т сталі – для трьохярусної конструкції фурм у порівнянні з використанням класичної конструкції.

Метою дослідження є удосконалення технологічної схеми утилізації теплоти та очищення відхідних газів електротермічних печей киплячого шару для рафінування графіту на основі радіаційного охолоджувача поверхневого типу із водяним охо-лодженням та вивчення впливу його режимних та геометричних параметрів на глиби-ну охолодження запиленого газового потоку. Параметричні дослідження процесів тепло- та масообміну у радіаційному охолоджувачі виконані теоретичним шляхом на основі розробленої математичної моделі. У моделі враховані процеси радіаційного-конвективного теплообміну в об’ємі пило-газового потоку, залежність теплофізичних властивостей газу та матеріалу від температури, а також теплові ефекти фазового переходу. На основі проведених розрахунків встановлено, що основними факторами, які впливають на глибоке охолодження відхідних газів є його довжина, діаметру каналу, дотримання газодинамічного режиму печі з мінімальним виходом димових газів та концентрації пилу. Водночас початкова температура газів та введення «охолоджуючого» (додаткового) пилу характеризуються незначним впливом на кінцеву температуру за визначеної довжини теплообмінника. Показано, що через високу температуру, для забезпечення надійності роботи радіаційного охолоджувача, за інших рівних умов доцільні інтенсифікація тепловіддачі з боку холодного теплоносія, введення «охолоджуючого» пилу або використання додаткових вставок із вуглецевої повсті

The article touches upon the problem of cleaning of the coke oven gas from sulfur compounds, which is relevant in connection with the requirements for reducing of the sulfur dioxide emissions into the atmosphere and ensuring of the environmental safety of production in general. At present, the sulfur dioxide emissions from coke-chemical plants account for about 20 % of the total emissions of pollutants from coke ovens and are calculated from the concentration of hydrogen sulfide in coke oven gas after its purification before feeding to coke oven batteries heating systems. However, in addition to hydrogen sulfide, coke oven gas also contains organosulfur compounds such as carbon disulfide (CS2), carbon oxysulfide (COS), thiophene (C4H4S), mercaptans, etc. The authors of the article carried out a study to determine the content of organic sulfur compounds in the original and purified coke oven gas, as well as the contribution of these substances to sulfur dioxide emissions from the smokestacs of coke oven batteries. The calculation has been performed of the additional volume of sulfur dioxide, which is formed due to the combustion of organosulfur compounds of coke oven gas during its combustion in the heating system of coke ovens. It has been found that under the condition of complete conversion of organic sulfur compounds into sulfur dioxide during the combustion of coke oven gas in the heating system of coke ovens, the concentration of sulfur dioxide in flue gases can be approximately 25.0-35.0 mg/m3 (in recount on 5 % oxygen content in flue gases). It has been also shown that the share of emissions of the sulfur dioxide formed as a result of the combustion of hydrogen sulfide in coke oven gas is 90-95 %, and that formed as a result of combustion of the organic sulfur compounds is 5-10 %, even if they are completely transformed into the sulfur dioxide. It has been concluded that it is legitimate to calculate the volume of sulfur dioxide emissions based on the concentration of hydrogen sulfide in purified coke oven gas, supplied as an energy carrier to the heating system of coke ovens.

Незважаючи на позитивний досвід використання вільного програмного забезпечення (ВПЗ) в освіті у країнах ближнього та далекого зарубіжжя, в Україні досі не прийнято відповідної концепції. Водночас зусиллями ентузіастів у закладах освіти України ВПЗ все ж таки використовують. Через відсторонену позицію Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України немає докладної інформації про досвід використання ВПЗ в освіті. Завдяки тому, що у Львівському національному університеті імені Івана Франка 1-6 лютого 2011 р. відбулась доволі представницька міжнародна науково-практична конференція «FOSS Lviv-2011», з’явилась можливість проведення аналізу використання ВПЗ у ВНЗ України. Доповіді [1], подані на цю конференцію можна згрупувати за такими напрямками:1. Дистанційне навчання. Цій тематиці присвячено десять доповідей:– «Розроблення електронного деканату для системи управління дистанційним навчання MOODLE» – Артеменко В. Б., Львівська комерційна академія;– «Вибір платформи дистанційного навчання» – Коцаренко М. В., Бойко О. В., Львівський нац. мед. ун-т ім. Данила Галицького;– «Використання контрольно-діагностичної програми iTest у ході моніторингу якості процесу навчання старшокласників» – Макаренко І. Є., Мерзлікін П. В., Криворізький держ. пед. ун-т;– «Використання системи Moodle для організації контролю знань майбутніми вчителями-гуманітаріями» – Маркова Є. С., Бердянський держ. пед. ун-т;– «Тестування в Moodle як елемент менеджменту якості освіти: перший досвід» – Сергієнко В. П., Сліпухіна І. А., НПУ ім. М. П. Драгоманова;– «Особливості програмного забезпечення в електронному навчанні» – Жарких Ю. С., Лисоченко С. В., Сусь Б. Б., Третяк О. В., Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка;– «Інформаційно-аналітична система управління навчальним процесом ВНЗ на базі Moodle» – Триус Ю. В., Черкаський держ. технол. ун-т;– «Використання CMS JOMLA! та LCMS MOODLE у ВНЗ» – Франчук В. М., НПУ ім. М. П. Драгоманова;– «Локалізація системи MOODLE» – Франчук В. М., НПУ ім. М. П. Драгоманова;– «Застосування вільного програмного забезпечення для дистанційного навчання у вищих навчальних закладах» – Захарченко В. М., Шапо В. М., Одеська нац. морська академія;2. Використання систем комп’ютерної математики. Шість доповідей можна зарахувати до математичної тематики:– «Використання вільно-поширюваного ПЗ математичного призначення в університеті» – Бугаєць Н. О., НПУ ім. М. П. Драгоманова;– «Вільно-поширювані системи комп’ютерної математики в освіті і науці» – Лазурчак І. І., Кобильник Т. П., Дрогобицький держ. ун-т ім. І. Франка;– «Використання комп’ютерних математичних систем у професійній підготовці майбутнього вчителя математики» – Лов’янова І. В., Криворізький держ. пед. ун-т;– «Моделювання задач електротехніки у XCOS» – Філь І. М., Донецький нац. техн. ун-т;– «Розробка і використання web-інтерфейсів для роботи з системами комп’ютерної математики» – Чичкарьов Є. А., Приазовський держ. техн. ун-т;– «Про комп’ютерний супровід викладання геометрії» – Яхненко І. В., Лутфулін М. В., Полтавський нац. пед. ун-т ім. В. Г. Короленка;3. Загальні питання використання ВПЗ в освіті. Цій тематиці присвячено сім доповідей:– «Використання вільного програмного забезпечення в навчанні та наукових дослідженнях у Львівському національному університеті імені Івана Франка» – Апуневич С. Є., Злобін Г. Г., Рикалюк Р. Є., Шувар Р. Я., Львівський нац. ун-т ім. І. Франка;– «Використання вільного програмного забезпечення в системі дистанційної освіти» – Воронкін О. С., Луганський держ. ін-т культури і мистецтв;– «Вільно-поширюване програмне забезпечення курсу “Нові інформаційні технології” для студентів спеціальності “Біологія”» – Єфименко В. В., НПУ ім. М. П. Драгоманова;– «Використання вільного програмного забезпечення у професійній підготовці майбутніх інженерів» – Покришень Д. А., Дрозд О. П., Сподаренко І. Й., Чернігівський держ. технол. ун-т;– «Про досвід використання ОС у навчальному процесі Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького» – Риковський П. А., Львівський нац. мед. ун-т ім. Данила Галицького;– «LINUX та VIRTUAL-BOX у навчанні абстрактних понять теорії операційних систем» – Спірін О. М., Сверчевська О. С., Житомирський держ. ун-т ім. І. Франка;– «З досвіду використання вільного програмного забезпечення при вивченні інформатики» – Харченко В. М., Ніжинський держ. ун-т ім. М. Гоголя;4. Використання відкритих засобів програмування. Ця група нараховує чотири доповіді:– «Використання відкритих програмних засобів в процесі навчання статистичним дисциплінам» – Коркуна Т. Й., Самбірський технікум економіки та інформатики;– «Построение практикумов по программированию и архитектуре ЭВМ на базе GNU/LINUX» – Костюк Д. А., Брестський держ. техн. ун-т;– «Розрахунок фотоіонізаційних моделей небулярного газу в ОС LINUX UBUNTU 10.10 та WINDOWS 7» – Мелех Б. Я., Тишко Н. Л., Коритко Р. І., Львівський нац. ун-т ім. І. Франка;– «Реалізація розподілених обчислень на основі грід-платформи з відкритим кодом BOINC» – Шийка Ю. Я., Шувар Р. Я., Львівський нац. ун-т ім. І. Франка;– «Реалізація високопродуктивної обчислювальної системи на базі ОС LINUX» – Шувар Р. Я., Бойко Я. В., Львівський нац. ун-т ім. І. Франка;5. Розробка програмного забезпечення. Цій тематиці посвячено сім доповідей:– «Комплекс програм для лазерних спостережень штучних супутників Землі» – Мартинюк-Лотоцький К. П., Білінський А. І., Львівський нац. ун-т ім. І. Франка;– «Розробка системи спектральної діагностики димової плазми» – Сподарець Д. В., Драган Г. С., Одеський нац. ун-т імені І. І. Мечнікова;– «Використання вільного програмного забезпечення для створення програми керування інформаційним автоматом» – Злобін Г. Г., Скляр В., Чмихало О., Шевчик В., Львівський нац. ун-т ім. І. Франка;– «Використання бібліотеки класів GEANT4 в ОС Linux у розробці програмного забезпечення для моделювання процесів взаємодії випромінювання з речовиною» – Малихіна Т. В., Харківський нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна;6. Окремі доповіді. І, нарешті, п’ять доповідей не можна віднести до жодного перерахованого вище напряму:– «Інформаційна технологія управління навчальним навантаженням у вищих навчальних закладах» – Гриценко В. Г., Черкаський нац. ун-т ім. Б. Хмельницького;– «Про досвід використання офісного пакету OpenOffice.org.ukr в курсі інформатики для економічних і юридичних спеціальностей ВЗО» – Злобін Г. Г., Львівський нац. ун-т ім. І. Франка;– «Досвід використання редактора Gimp при вивченні курсу “Комп'ютерна графіка і дизайн”» – Матвієнко Ю. С., Полтавський нац. пед. ун-т ім. В. Г. Короленка;– «Використання програми GANTPROJECT для побудови календарних графіків при розробці ПВР» – Грицук Ю. В., Меліхов О. І., Донбаська академія будівництва і архітектури;– «Вільне ПЗ для підготовки наукових текстів і презентацій» – Лутфулін М. В., Моторний М. І., Полтавський нац. пед. ун-т ім. В. Г. Короленка.Отже, можна констатувати як широкий спектр використання ВПЗ в українських закладах освіти – від дистанційного навчання до розробки відкритого програмного забезпечення, так і широку географію використання ВПЗ від Луганська на сході до Львова на заході та від Чернігова на півночі до Одеси на півдні.

Мета роботи - дослідження процесів розподілу тепла від потоку димових газів, що відходять з твердопаливного котла через цегляний димохідний канал. В роботі визначено умови за яких руйнуються цегляні димохідні канали; за допомогою дослідного експерименту визначено параметри для розрахунку; проведено моделювання процесу відходження димових газів з твердопаливного котла через димохідний канал; на основі отриманих даних оцінено стан каналу, та зроблена рекомендація утеплення; повторно проведено моделювання із вже утепленим каналом та оцінено результати утеплення. Предметом дослідження є змодельований процес відходження димових газів з твердопаливного котла через цегляний димохідний канал. Об’єктом дослідження є стан теплових параметрів потоку димових газів та цегляних стін димохідного каналу.

Дипломний проєкт першого (бакалаврського) рівня вищої освіти на тему « Система газоочищення енергетичного блоку Дарницької ТЕЦ-4 у м. Київ»: пояснювальна записка на 74 с., 11 рис., 13 табл., 16 бібліографічних найменувань; 2 дод.; креслень – 4 арк. Ф. А1. Мета проекту – реконструкція системи газоочищення ТЕЦ із заміною існуючих мокрих золовловлювачей з трубою Вентурі на високоефективні електрофільтри. Проведено аналіз екологічних показників експлуатації об’єкту. Наведені особливості експлуатації енергооб’єкту та позитивні характеристики після реконструкції. Наведені та описані методи очищення димових газів від сірки, та розглянуто декілька варіантів очищення димових газів від шкідливих компонентів і особливо від оксидів азоту NOx. Використовуючи нормативні матеріали, проектну документацію та паспортні дані енергетичного парового котла ТП-15, наведено розрахунки технологічних характеристик електрофільтру для різних видів вугілля, що спалюється у котлі. За результатами розрахунків виконано порівняння характеристик очищення димових газів електрофільтром для різних видів вугілля з проектним паливом. Розроблено основні заходи та засоби щодо організаційно-технічного забезпечення охорони праці. На кресленнях наведено розрізи газоочисної установки (електрофільтр) та монтажно-технологічні схеми системи золовидалення котла.
Graduation project of first (Bachelor) level of higher education on the theme: «Gas-cleaning system of Darnytskd CHP-4 power units in the Kyiv»: explanatory note for 74 p., 11 figures, 13 tables, 16 bibliographic names; 2 add,; drawings – 4 arcs. f. A1. The purpose of the project is to reconstruct the CHP gas cleaning system with the replacement of existing wet ash traps with a Venturi pipe with high-efficiency electrostatic precipitators. The analysis of ecological indicators of operation of the object is carried out. Features of operation of the energy facility and positive characteristics after reconstruction are given. Methods for cleaning flue gases from sulfur are presented and described, and several options for cleaning flue gases from harmful components and especially from nitrogen oxides NOx are considered. Using regulatory materials, design documentation and passport data of the TP-15 power steam boiler, calculations of technological characteristics of the electrostatic precipitator for different types of coal burned in the boiler are given. According to the results of calculations, a comparison of the characteristics of flue gas cleaning with an electrostatic precipitator for different types of coal with design fuel was performed. The main measures and tools for organizational and technical support of labor protection have been developed. The drawings show sections of the gas cleaning unit (electrostatic precipitator) and the assembly and technological schemes of the boiler ash removal system.
Дипломный проект первого (бакалаврского) уровня высшего образования на тему: «Система газоочистки энергетического блоку Дарницкой ТЕЦ-4 в г. Киев»: пояснительная записка на 74 с., 11 рис., 13 табл., 16 библиографических наименований; 2 прилож.; чертежей – 4 л. ф. А1. Цель проекта – реконструкция системы газоочистки ТЕЦ с заменой существующих мокрых золоуловителей с трубой Вентури на высокоэффективные электрофильтры. Проведен анализ экологических показателей эксплуатации объекта. Приведенные особенности эксплуатации энергообъекта и положительные характеристики после реконструкции. Приведенные и описаны методы очистки дымовых газов от серы, и рассмотрены несколько вариантов очистки дымовых газов от вредных компонентов и особенно от оксидов азота NOx. Используя нормативные материалы, проектную документацию и паспортные данные энергетического парового котла ТП-15, приведены расчеты технологических характеристик электрофильтра для различных видов угля, сжигаемого в котле. По результатам расчетов выполнено сравнение характеристик очистки дымовых газов электрофильтром для различных видов угля с проектным топливом. Разработаны основные мероприятия и средства по организационно-техническому обеспечению охраны труда. На чертежах приведены газоочистительная установка (электрофильтр) и монтажно-технологическая схема системы золоудаления котла.

Вирішена науково-технічна задача заощадження енергетичних ресурсів та зниження рівня аеротехногенного забруднення навколишнього середовища викидами промислових підприємств нафтогазового комплексу. На основі наукових досліджень виявлені закономірності процесів змішування димових газів в потоці повітряного середовища, встановлені математичні залежності для визначення коефіцієнтів лінійної дифузії. Виявлені чинники впливу на характер дисипації домішок в атмосфері, запропонована методика визначення коефіцієнтів просторової турбулентної дифузії димових газів. Розроблена математична модель формування просторово-часового поля техногенного забруднення атмосфери з урахуванням властивостей шкідливих речовин, що містяться у викидах підприємств нафтогазового комплексу. Запропоновані адаптовані до умов виробничих об'єктів нафтогазової промисловості енергоощадні технології раціонального використання некондиційних вуглеводневих сумішей, що спалюються на факельних установках. Обґрунтована необхідність застосування у вихлопному тракті поршневих газоперекачувальних агрегатів шумопоглинаючих пристроїв, як засіб нейтралізації та зниження емісії токсичних речовин викидних газів.
Диссертация состоит из введения, четырех глав, выводов, списка использованных источников и приложений. В первом разделе приведена характеристика существующего состояния загрязнения атмосферного воздуха выбросами промышленных предприятий нефтегазовой промышленности, технологические процессы которых связаны с сжиганием углеводородного топлива. Обоснована необходимость снижения уровня энергоемкости производственных объектов, посредством внедрения энергосберегающих технологий как решающих средств экономии углеводородного сырья и защиты окружающей среды от загрязнения. Рассмотрены процессы образования, эмиссии и распространения в атмосферном воздухе вредных веществ, содержащихся в выбросах таких источников загрязнения как факельные и газомотокомпрессорные установки. С целью возможности разработки природоохранных мероприятий, направленных на снижения уровня аэротехногенного загрязнения необходимо оценить масштабы влияния производственных объектов на окружающую среду, что возможно осуществить на основании закономерностей диффузионного распространения вредных веществ в приземном слое атмосферного воздуха. Анализ научных публикаций показал, что данной проблеме уделено достаточно много внимания, однако, учитывая сложность природы процессов атмосферной диффузии и существования множества факторов, влияющих на ее характер, вопрос окончательного решения поставленного задания остается пока что открытым. Во втором разделе представлены результаты экспериментальных и аналитических исследований процессов смешивания дымовых газов в потоке воздушной среды. Определено в пространственно-временном измерении распределение концентраций и параметров, характеризующих турбулентную диффузию вредных примесей в атмосфере, установлены математические зависимости для определения коэффициентов смешивания газов в продольном направлении распространения дымового облака. Третий раздел содержит описание экспериментальной установки и методики проведения исследований процессов распространения дымовых газов в приземном слое атмосферного воздуха. Выявлены факторы влияния на характер диссипации в атмосфере продуктов сгорания от факельных установок и предложена методика определения коэффициентов пространственной турбулентной диффузии. Разработана математическая модель формирования пространственно-временного поля техногенного загрязнения атмосферы с учетом особенностей ведения производственных процессов и свойств вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий нефтегазового комплекса. В четвертом разделе представлены разработанные адаптированные к условиям ведения производственных процессов энергосберегающие технологии рационального использования некондиционных углеводородных смесей, сжигаемых на факельных установках. Предложено после отбора и компремирования использовать их в топливной системе технологических установок. Использование утилизированных факельных газов в качестве топлива для поршневых газоперекачивающих агрегатов, эксплуатируемых рядом предприятий переработки, транспорта и хранения газов, предоставит дополнительную возможность снизить уровень эмиссии токсических веществ выхлопных газов в результате протекания процессов гегерогенно-каталитического восстановления оксидов азота до молекулярного азота и углекислого газа.
The scientific and technical problem of energy saving and reduction of aerotechnogenic pollution by oil and gas industry emissions is solved and implemented. Based on the experimental and analytical studies the patterns of mixing processes of flue gases in the air flow are revealed, mathematical expressions for determining the coefficients of gas mixing in the longitudinal direction of smoke cloud propagation are set. The influence factors on dissipation of the combustion products from flare units in the atmosphere have been defined and the technique of determining the coefficients of turbulent diffusion in space and time during the process of emission plume has been offered. The mathematical model of forming of the spatiotemporal field of technogenic atmosphere pollution with the account of production processes and the properties of hazardous substances, contained in emissions from oil and gas companies, has been developed. The adapted to the conditions of production of oil and gas industry energy-saving technologies of the rational use of substandard hydrocarbon mixtures burned in the flare units are proposed. The necessity of application of gas compressor units of noise cancelling devices as means to neutralize and reduce the emission of toxic substances in the exhaust tract is grounded.

Проведено аналіз роботи різних типів утилізаторів теплоти відхідних газів на водогрійних котельнях, що працюють на природному газі, оцінку та порівняння показників їх роботи.
An analysis of the work of different types of waste heat utilizers on water heating boilers operating on natural gas, evaluation and comparison of their performance indicators was performed.