Relevant bibliographies by topics / В. Стефаник

Academic literature on the topic 'В. Стефаник'

Author: Grafiati
Published: 30 May 2022
Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Contents

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'В. Стефаник.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "В. Стефаник"

1

Ясь, Олексій Васильович. "Василь Стефаник у світлі історіографічної та культурної рецепції." Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, no. 5 (May 25, 2021): 3–11. http://dx.doi.org/10.15407/visn2021.05.003.

Full text
Abstract:
У статті висвітлюються стильові та жанрові риси творчості Василя Стефаника, які потрапили в епіцентр історіографічної й культурної рецепції. Розглянуто основі тенденції та метаморфози, що спричинили кардинальні зміни його сприйняття в українській думці. Проаналізовано причини використання творів В. Стефаника у політичних концептуалізаціях та ідеологічних кампаніях. Обстоюється теза, що кардинальна зміна рецепції пов’язана із загальнолюдськими вимірами творчості В. Стефаника.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Королько, Андрій. "ГРОМАДСЬКО-ПОЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА НА ПОКУТТІ НА ПОЧАТКУ ХХ ст." Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис "Галичина", no. 34 (December 10, 2021): 77–92. http://dx.doi.org/10.15330/gal.34.77-92.

Full text
Abstract:
У статті досліджується громадсько-політична діяльність відомого українського письменника Василя Стефаника на Покутті на початку ХХ ст. Простежено особливості формування світогляду та становлення суспільно-політичних поглядів українського письменника-новеліста у кінці ХІХ ст. Про­аналізовано його участь у передвиборчих кампаніях до Державної ради (австрійського парламенту) та Галицького крайового сейму, які відбувалися на теренах краю. Розглянуто основні напрямки практичної діяльності громадсько-політичного діяча в УРП на початку ХХ ст.: участь у роботі з’їздів УРП, на­родних віч; агітація на підтримку членів УРП під час виборів до австрійського парламенту і Гали­цького крайового сейму. Показано його внесок в організацію українського січового руху та діяль­ність това­риства “Просвіта” на Покутті, зокрема, на Снятинщині. Простежено участь пись­менника в ювілейних заходах з нагоди вшанування сторіччя від дня народження Тараса Шевченка. Ключові слова: Василь Стефаник, Українська радикальна партія, Покуття, віче, Державна Рада, Галицький крайовий сейм, “Січ”, “Просвіта”.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Воробьев, В. В. "Cтефан Александрийский как _наследник_ Аммония." Logical Investigations 24, no. 1 (May 30, 2018): 90–98. http://dx.doi.org/10.21146/2074-1472-2018-24-1-90-98.

Full text
Abstract:
В работе рассмотрен комментарий философа поздней неоплатонической школы Стефана Александрийского (вторая половина 6 в. – начало 7 в. н. э.) на 9 главу _Об истолковании_ Аристотеля. Стефан Александрийский предположительно был учеником Иоанна Филопона, одного из учеников Аммония Гермия (435/445–517-526 гг.), и особого внимания историков философии до сих пор не привлекал, хотя до нас дошли его сочинения по философии. Комментарий Стефана невелик по объему и по содержанию весьма близок к такому же комментарию Аммония. Сделан и проанализирован перевод соответствующего фрагмента текста Стефана. Отмечено, что он принимает так называемую традиционную, или стандартную, интерпретацию проблемы «завтрашнего морского сражения». Её смысл, в самом общем виде, состоит в том, что существуют различия при определении истинности высказываний, имеющих временные характеристики. Высказывания о событиях прошлого и настоящего мы считаем истинными или ложными, а высказывания о случайных событиях будущего имеют иной истинностный статус. Стефан (вслед за Аммонием) для характеристики таких высказываний вводит термин «определенно (horismenos) истинно». Переведен также текст, содержащий известный «парадокс жнеца». Этот парадокс упоминается многими античными авторами, но до нас он дошел только в изложении Аммония, Стефана и еще одного анонимного автора. В издании Диогена Лаэртского имеется примечание, в котором содержится перевод _жнеца_. Однако этот перевод, к сожалению, сокращенный, вследствие чего очень искаженный. Парадокс _Жнец_ в последнее время привлекает внимание современных авторов и требует дальнейшего исследования.DOI: 10.21146/2074-1472-2018-24-1-90-98
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Королев, А. А. "МУЧЕНИК СТЕФАН, БОГАТЫЙ СВЯТОЙ: (ИЗ ИСТОРИИ ЛИМОЖСКОГО СОБОРНОГО КАПИТУЛА В IX–XII ВЕКАХ), "Средние века"." Средние века, no. 1 (2021): 75–93. http://dx.doi.org/10.7868/s0131878021010037.

Full text
Abstract:
Статья посвящена характерному для западноевропейского Средневековья явлению – использованию образа святого-покровителя в качестве «юридического лица». Святого представляли как обладателя имущественных и других прав, которыми на деле пользовалась церковная община. Чаще всего образ «святого-собственника» фигурировал в дарственных грамотах (как получатель дарения). В статье сделана попытка продемонстрировать на примере лиможского соборного капитула, как использование образа святого (в данном случае – мученика Стефана, которому был посвящен кафедральный собор) помогало реализовать имущественные права общины, формально такими правами не обладавшей. Документы, сохранившиеся в соборном картулярии, позволяют проследить развитие представлений о правах соборного капитула. В каролингских документах юридические права принадлежат «Лиможскому престолу» или «Лиможской церкви», т.е. локальной церковной организации во главе с епископом, обладающей единым штатом служителей и общим патримонием. В частных актах X–XI вв. руководящая роль епископа упоминается все реже, а получателем дарений и владельцем церковного имущества обычно именуется св. Стефан. Со временем в качестве равноправных участников сделок начинают упоминаться каноники (как группа лиц, а не община). Право каноников на доходы от подаренного имущества постепенно сменяется владельческими правами (для их обозначения используются разные термины). Несмотря на терминологию частноправовых актов, существование общины каноников так и не было формализовано, о чем свидетельствует папская привилегия 1105 г.: в ней подтверждаются владельческие права «Лиможской церкви», а каноники упомянуты только как группа церковных должностных лиц в подчинении у епископа. Важно, что каноники не стремились к обособлению от епископа и признавали его главенство. Этому во многом способствовали специфические местные условия, в том числе конкуренция с могущественным бенедиктинским аббатством св. Марциала. Прикрываясь образом св. Стефана, соборная община получила возможность обладать и распоряжаться имуществом, не претендуя при этом на формальную автономию.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Черепенин, Александр Александрович. "The Pontificates of Romanus and Theodore II: The Solution of the Formosian Problem." Церковный историк, no. 2(4) (June 15, 2020): 68–75. http://dx.doi.org/10.31802/ch.2020.4.2.003.

Full text
Abstract:
В статье рассмотрены понтификаты римских пап Романа и Теодора II. Первый управлял Римской Церковью с августа по ноябрь 897 г., второй - в течение 20 дней в декабре 897 г. Оба понтифика принадлежали к формозианской партии в Риме. Их задачей была реабилитация почившего папы Формоза (896 г.), которого спустя 9 месяцев после смерти эксгумировал и судил его преемник папа Стефан VI. Наследовав Стефану, Роман и Теодор оправдали Формоза. The article is devoted to the pontificates of the Roman popes Romanus and Theodore II. The former governed the Roman Church from August to September 897; the latter was the Pope for no longer than 20 days in December 897. Both popes belonged to the Formosian party; both aimed to rehabilitate the reposed (896) Pope Formosus who had been, nine months after his death, exhumed, put on trial and condemned by his successor, Pope Stephen VI. Having succeeded to Stephen, Romanus and Theodore acquitted Formosus.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Гудзенко, В. "Експресіоністичні первини В. Стефаника у творчості В. Портяка." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика, Вип. 21 (2010): 4–6.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Кравець, Ярема. "Польський Еміль Вергарн (до історії бельгійсько-польсько-українських літературних зв’язків)." Sultanivski Chytannia, no. 9 (May 1, 2020): 7–20. http://dx.doi.org/10.15330/sch.2020.9.7-20.

Full text
Abstract:
У статті розглядається історія рецепції та перекладання поезії і драматургії бельгійського французькомовного письменника Еміля Вергарна (1855-1916) польськими літераторами і перекладачами кінця ХІХ- першої половини ХХ ст. Метою статті є панорамне висвітлення важливіших епізодів критичного прочитання та інтерпретації літературної спадщини класика бельгійської літератури через акцентування на важливіших підставових проблемах його творчості. Дослідницька методика. У статті використову- ється системний підхід із застосуванням історико-літературознавчого, генетичного та порівняльного методів. На основі цих методів було з’ясовано історію входження окремих зразків поезії та драматургії Еміля Вергарна у польське красне письменство, уточнено причини, що спонукали до зацікавлення конк- ретними художніми текстами. Результати. У дослідженні подано історію польського прочитання окремих творів із поетичної і драматургійної спадщини Еміля Вергарна за період з 1896 р. до 30-х рр. ХХ ст. Говориться також про висвітлення творчості бельгійського поета на сторінках польської періодики зазначеного періоду, зокрема про її прочитання українськими літераторами І. Франком, В. Стефаником, Б.-І. Антоничем. Наукова новизна. Стаття є першою студією в українському літературознавстві про історію польського прочитання поетичної і драматургійної спадщини Еміля Вергарна; окремі елементи цієї проблеми були висвітлені у монографічному дослідженні про перегуки поетичної спадщини бельгійського поета у творчості І. Франка, В. Стефаника та Б.-І. Антонича. Вагомим є акцентування на тій ролі, яку відіграли польські періодичні видання зазначеного періоду для пізнання українськими письмен- никами Галичини творчості Е. Вергарна. Практична вартість. Стаття може стати підґрунтям для глибшого прочитання спадщини видатного бельгійського французькомовного поета, пізнання його поетики в теоретичному і перекладознавчому аспектах.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Микуш, С. "Поезія в прозі Василя Стефаника. Поетика." Вісник Львівського університету ім. Івана Франка. Серія філологічна, Вип. 39, ч. 1 (2007): 207–15.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Полєк, В. "Богдан Лепкий - дослідник творчості В. Стефаника." Krakowskie zeszyty ukrainoznawcze 7, no. /8 (1998): 221–33.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Лисенко, Н. "Постать Василя Стефаника в творчості Євгена Маланюка." Krakowskie zeszyty ukrainoznawcze 7, no. /8 (1998): 259–64.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Dissertations / Theses on the topic "В. Стефаник"

1

Дяченко, Олена Валеріївна. "Видатні сторінки в літературному процесі: новеліст Василь Стефаник." Thesis, СПД "Охотнік", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/41919.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Роговська, Аліна Святославівна. "Ойконімія Старосинявського району Хмельницької області." Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2021. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/11286.

Full text
Abstract:
Творчість В. Стефаника неодноразово ставала об’єктом пильної уваги з боку вчених, однак у зв’зку з появою низки сучасних студій, присвячених впливу філософії екзистенціоналізму актуальним є дослідження творчості В. Стефаника з урахуванням цієї світоглядної парадигми. Твори письменника, передусім новели, виразно означені впливом ідей філософії екзистенціоналізму. У новелістиці В. Стефаник створює низку картин, у яких розкривається людська екзистенція через відтворення трагічної атмосфери. У своєму розумінні трагічного він постає наслідувачем к’єркегорівської моделі світосприйняття: його естетика спрямована на розкриття глибинних порухів людської душі, нерідко гіперболізованих проявів підсвідомості, надламаної психіки, надмірної душевної чутливості. Центральним об’єктом рефлексій у новелах письменника постає людина, її буття у світі, її почуття, переживання, ставлення до навколишнього середовища, прийняття або неприйняття тих чи інших форм ііснування.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Дяченко, Олена Валеріївна. "Експресіонізм і новелістика В. Стефаника." Thesis, Харківський національний аграрний університет ім. В. В.Докучаєва, 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/46738.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Романюга, Н. В. "Компаративний аналіз синтаксичних особливостей творів Василя Стефаника в оригіналі та англомовних перекладах." Thesis, Видавництво СумДУ, 2009. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/17523.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Ячменьов, Володимир Олександрович, Владимир Александрович Ячменев, Volodymyr Oleksandrovych Yachmenov, Валентина Володимирівна Ніколенко, Валентина Владимировна Николенко, and Valentyna Volodymyrivna Nikolenko. "Решение задачи Стефана в случае нелокальных процессов." Thesis, Сумский государственный университет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/65444.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Пащенко, Сергій Олександрович, and Дмитро Васильович Бреславський. "Дослідження температурного поля в околі блока гіроскопів штучного супутника Землі "Січ-2"." Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/46792.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Герман, Вікторія Василівна, Viktoriia Vasylivna Herman, Наталія Василівна Громова, and Nataliia Vasylivna Hromova. "Структурно-семантичні типи питальної модальності в новелах В. Стефаника." 2019. http://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/8962.

Full text
Abstract:
У дослідженні з‘ясовується місце і роль педагогічної практики у підготовці, становленні та самореалізації майбутнього вчителя-словесника; практика розглядається як внутрішня потреба особистості до повного розкриття своїх потенційних можливостей (професійних та особистісних якостей).
The study clarifies the place and role of pedagogical practice in the preparation, formation and self-realization of future teachers of vocabulary; practice is seen as an internal need of the individual to fully disclose their potential (professional and personal qualities).
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Колмогорова, Олеся Дмитрівна. "Авторська картина світу Стефана Малларме у транслатологічному аспекті." Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/4325.

Full text
Abstract:
Колмогорова О. Д. Авторська картина світу Стефана Малларме у транслатологічному аспекті : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 "Філологія" / наук. керівник Ю. Ю. Третьяк. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 71 с .
UA : Дипломна робота – 71 стор., 62 джерела. Об’єкт дослідження : вербалізована засобами французької мови авторська картина світу Стефана Малларме, репрезентована в віршах Парнаського періоду (тобто раннього до 1884 року) в збірці «Poésies» С. Малларме. Мета роботи: дослідження комплексу перекладацьких рішень, до яких запобігають перекладачі творів Стефана Малларме для відтворення його авторської картини світу, через виокремлення використаних перекладацьких трансформацій . Теоретико-методологічні засади: теоретичні засади дослідження проблем відображення картини світу , засоби її вербалізації в тексті твору (І. С. Алексеєва, Н. Д. Арутюнова, В. А. Маслова, Й. А. Стернін), проблеми художнього перекладу (В. Н. Комісаров, В. С. Виноградов та ін.). Отримані результати: В віршах авторська картина світу відображає сприйняття оточуючої дійсності Стефаном Малларме та вебралізується різними засобами: використання лексики певних тематичних груп із різною частотністю, підбором певних елементів змісту, унікальними авторськими мовними засобами та використанням тропів і фігур. Нами був здійснений аналіз віршів поетичної збірки Стефана Малларме «Poésies» 1887, завядки якому ми виявили головні особливості авторської картини світу та класифікували складові авторської картини світу на три групи: флорообрази, просторові образи, образи стихій. Також ми проаналізували переклади віршів і виявили наскільки адекватно вони відтворюють картину світу автора. Перекладачі використовували цілий комплекс перекладацьких трансформацій , проте були випадки, коли їм не вдавалося віднайти відповідник , який би повністю відображав семантичну ємність образу , створеного Стефаном Малларме.
FR : L’objet d’étude de notre travail de master est la vision du monde de l’écrivain français Stéphane Mallarmé, verbalisée dans son collection de poésie «Poésies» 1887 . Le sujet d’étude est le système d’images de la nature créé par Stéphane Mallarmé dans son collection de poésie «Poésies» 1887. Les images de la nature constituent la base de la vision du monde de l'auteur Stéphane Mallarmé, donc elles doivent être rétablies correctement dans la traduction. L’objectif de notre travail est d’examiner l’unité de résolutions de la traduction vers une autre langue . La vison du monde de l'auteur est le résultat de sa perception, de sa pensée, de son imagination. Dans le collection de poésie «Poésies» 1887 de Stéphane Mallarmé nous avons analysé le contenu et des moyens linguistiques et stylistiques. Les moyens linguistiques et stylistiques comprennent les groupes thématiques et la fréquence d’emploi des unités lexicales, l’utilisation des tropes et des figures rhétoriques. La représentation de la vision du monde de Stéphane Mallarmé pose un problème de traduction en raison de sa nature métaphorique . Les traducteurs ont utilisé différentes transformations, par exemple, déplacements , adjonctions et omissions, modulation , concrétisation, généralisation, division et union de phrases, remplacements lexicaux et grammaticaux, etc.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Books on the topic "В. Стефаник"

1

Горак, Р. Дім на Софіївці. Харків: Майдан, 2010.

Find full text
Abstract:
Його називали Володарем дум селянських, Мужицьким Бетховеном, а він вважав себе Великим страдником. Над ним висіло прокляття за сподіяний предками злочин — знав, що має спокутувати його. Від того все навколо було чорним, як мужицьке поле. Чув себе листком берези, котрого пірвав вітер, забрав від мами. Постійно мучив його неспокій. Ніде не знаходив пристановища. Вчився на лікаря, але не став ним. Був послом до віденського парламенту, але нічого суттєвого зробити не зміг. Жив у боргах. Соромився своєї бідності. Боліли йому людські страждання. Натягував від того струни душі своєї і виливав свій біль на папері. Постійно сумнівався, чи його письмо буде зрозумілим. Франко вважав його своїм наслідником у літературі, критикував тих, хто хотів спримітизувати написане ним. Таким постає Василь Стефаник в есе-біографії Романа Горака «Кров на чорній ріллі».
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Горак, Р. Дім на Софіївці. Харків: Майдан, 2010.

Find full text
Abstract:
Його називали Володарем дум селянських, Мужицьким Бетховеном, а він вважав себе Великим страдником. Над ним висіло прокляття за сподіяний предками злочин — знав, що має спокутувати його. Від того все навколо було чорним, як мужицьке поле. Чув себе листком берези, котрого пірвав вітер, забрав від мами. Постійно мучив його неспокій. Ніде не знаходив пристановища. Вчився на лікаря, але не став ним. Був послом до віденського парламенту, але нічого суттєвого зробити не зміг. Жив у боргах. Соромився своєї бідності. Боліли йому людські страждання. Натягував від того струни душі своєї і виливав свій біль на папері. Постійно сумнівався, чи його письмо буде зрозумілим. Франко вважав його своїм наслідником у літературі, критикував тих, хто хотів спримітизувати написане ним. Таким постає Василь Стефаник в есе-біографії Романа Горака «Кров на чорній ріллі».
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Пантев, А. За Стефан Стамболов в часа на България. София: Едем 21, 1995.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Пантев, А. За Стефан Стамболов в часа на България. София: Едем 21, 1995.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Пантев, А. За Стефан Стамболов в часа на България. София: Едем 21, 1995.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Львівська наукова бібліотека ім. В. Стефаника АН УРСР. К., 1989.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Львівська наукова бібліотека ім. В. Стефаника АН УРСР. К., 1989.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Прижизненные и редкие издания произведений К. Маркса, Ф. Энгельса, В.И. Ленина в фондах Львовской научной библиотеки им. В. Стефаника. Львов: Львов. науч. б-ка, 1986.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Book chapters on the topic "В. Стефаник"

1

Гаврюшина, Лидия Константиновна. "Доментиан, сербский агиограф XIII в." In Материалы для виртуального Музея Славянских Культур. Выпуск 1, 16–21. Институт славяноведения РАН, 2020. http://dx.doi.org/10.31168/0436-7.2.

Full text
Abstract:
Статья посвящена Доментиану — выдающемуся сербскому агиографу ХIII в., иеро монаху афонского Хиландарского монастыря. Он явился автором жития св. Саввы, архиепископа Сербского(ок.1170–1235), завершенного им в 1243 или 1254 г. Позднее на его основе и при использовании жития, написанного в 1216 г. Стефаном Первовенчанным (1165–1227), он создал житие святого Симеона Сербского. Агиографические сочинения Доментиана возникли в период рас-цвета сербской государственности, их отличает высокий панегирический стиль.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Турилов, Анатолий Аркадьевич. "Материалы к биографии св. Саввы, архиепископа Сербского." In Материалы для виртуального Музея Славянских Культур. Выпуск 1, 282–88. Институт славяноведения РАН, 2020. http://dx.doi.org/10.31168/0436-7.47.

Full text
Abstract:
В статье освещается биография Саввы Сербского, создателя сербской автокефальной церкви, духовного пастыря и просветителя своего народа. Отвергнув соблазны светской власти, которая должна была ему достаться по наследству от отца — правителя Сербии Стефана Немани, юноша тайно бежал на Афон, принял постриг и со временем стал одним из крупнейших религиозных деятелей на Балканах. Савва выступил как переводчик и писатель, создатель первого для сербов свода церковных и светских законов и дипломат, способный решать сложнейшие политические конфликты.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Живова, Маргарита В. "Фигура и почитание св. Стефана (Иштвана) I, короля венгерского, в русинских (карпато-русских) „Месяцесловах” середины XIX – первой трети ХХ вв. .......... 35." In Słowianie w monarchii Habsburgów. Literatura, język, kultura. Ksiegarnia Akademicka Publishing, 2020. http://dx.doi.org/10.12797/9788381382533.02.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
You might also be interested in the extended bibliographies on the topic 'В. Стефаник' for particular source types:
Journal articles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography