To see the other types of publications on this topic, follow the link: Вірус грипу.

Journal articles on the topic 'Вірус грипу'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 20 journal articles for your research on the topic 'Вірус грипу.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Buryachenko, S. V., and B. T. Stegniy. "ПОЛІМОРФІЗМ ГЕНІВ НЕЙРАМІНІДАЗИ ТА НУКЛЕОПРОТЕЇНУ ШТАМІВ ВІРУСУ ПТАШИНОГО ГРИПУ А H1N1 І H7N9." Medical and Clinical Chemistry, no. 3 (November 7, 2019): 37–43. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2019.v.i3.10557.

Full text
Abstract:
Вступ. На сьогодні вірус грипу є основною причиною захворюваності людей будь-якого віку. Грип щорічно призводить до смерті значної кількості населення та завдає суттєвого економічного збитку. Вірулентність і патогенність цього вірусу значною мірою зумовлені наявністю в нього нейрамінідази та нуклеопротеїну, які забезпечують вірусну адгезію на клітині-хазяїні й реплікацію. Генетичний моніторинг є важливим ключовим елементом епідеміологічного спостереження, яке включає в себе раннє виявлення та ідентифікацію сезонних (циркулюючих) вірусів грипу, а також вірусів грипу нових підтипів, які можуть викликати пандемію. Для запобігання пандеміям необхідна інформація про молекулярно-генетичний аналіз зразків вірусів грипу, рівень колективного імунітету, чутливість до противірусних препаратів, антигенні характеристики вірусу. Мета дослідження – визначити молекулярно-генетичний поліморфізм генів нейрамінідази та нуклео­протеїну штамів вірусу пташиного грипу А H1N1 і H7N9 та його вплив на структуру доменів кодованих протеїнів біоінформатичними методами. Методи дослідження. Було проаналізовано нуклеотидні послідовності генів нейрамінідази та нуклео­протеїну штамів вірусу грипу А Н1N1 і Н7N9, а також визначено домени продуктів цих генів за допомогою кластерного аналізу та програми DELTA-BLAST. Результати й обговорення. За результатами дослідження, визначено поліморфізм і генетичні дистанції між алелями генів нейрамінідази та нуклеопротеїну штамів вірусу грипу А Н1N1 і Н7N9. Показано тип і локалізацію мутацій. Визначено домени продуктів досліджуваних нуклеотидних послідовностей. Показано роль і вплив мутацій у нуклеотидних послідовностях алелів досліджуваних генів на поліморфізм нейрамінідази та нуклеопротеїну. Висновки. Визначено поліморфізм генів нейрамінідази та нуклеопротеїну. Показано відсутність впливу поліморфізму нуклеотидних послідовностей генів нейрамінідази та нуклеопротеїну штамів вірусу грипу А Н1N1 і Н7N9 на доменовий склад цих протеїнів і, таким чином, на властивості даних штамів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Мартинова, О. Л. "ІМУНОПРОФІЛАКТИКА ГРИПУ КОНЕЙ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 27, 2012): 177–79. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2012.04.41.

Full text
Abstract:
Детально розглянуто зареєстровані в Україні вак-цини, що використовуються для імунопрофілакти-ки грипу коней. Було проведено порівняння їх анти-генної структури та складу. Досліджено схемивакцинацій, запропоновані виробниками даних іму-нобіологічних препаратів (Форт додж ЕнімалХелз, США; АТ «Біовета», Чехія). Розглянуто мо-жливі причини прориву імунітету за вакцинацій.Згідно з цим даються рекомендації щодо застосу-вання окремих вакцин проти грипу коней у конего-сподарствах України. Виявлено, що для активноїімунізації коней доцільно використовувати вакци-ни з тим набором антигенів, що відповідає вірус-ному пейзажу конкретного господарства, а та-кож залежить від того, чи є необхідність вакци-нувати коней проти правця кожен рік. The vaccines registered in Ukraine and used for immunoprophylaxis of equine influenza are examined in details. Comparison of their anti-gene structure and composition was carried out.The schemes of vaccination offered by producers of thesepreparations are considered. The possible reasons of break ofimmunity at vaccination are assumed. According to these recommendations concerning using of vaccines against equineinfluenza in farms are made. It is defined that for active immunization of horses it is necessary to use vaccines from subjects of anti-genes sets which correspond to a virus landscape of aconcrete farm, and also depends on, whether there is a need tovaccinate horses from tetanus every year.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Andreychyn, M. A., N. A. Nychyk, N. A. Zavidniuk, and Ia I. Iosyk. "ПРОБЛЕМА ПАНДЕМІЧНОГО ГРИПУ А/H1N1." Інфекційні хвороби, no. 2 (July 30, 2019): 45–57. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2019.2.10326.

Full text
Abstract:
Мета роботи – навести основні дані літератури про етіологію, епідеміологічні особливості, клінічні прояви та лабораторну діагностику каліфорнійського грипу А/H1N1, подати основні рекомендації ВООЗ і CDC стосовно його профілактики та лікування. Узагальнено дані про етіологію, специфічні антигени, механізми походження пандемічних штамів, реасортантів, можливості появи нових штамів, котрі матимуть здатність спричиняти пандемії. Показано, що генна структура нового вірусу А/H1N1 є складною та має в собі гени вірусу свинячого грипу, що вражає свиней Америки, Європи й Азії; гени вірусу пташиного грипу і гени вірусу людського грипу. По суті, гени нового вірусу походять з чотирьох різних джерел. Описано історію появи даного вірусу, подано дані звіту ВООЗ про пандемію 2009-2010 рр. Висвітлено епідеміологічні особливості поширення цього вірусу як серед людей, так і серед тварин, зокрема свиней. Проаналізовано сучасні уявлення про властивості вірусних антигенів – гемаглютиніну і нейрамінідази та процеси цитокінової бурі при грипі. Наведено клінічні особливості пандемічного грипу А/H1N1: хвороба розпочинається раптово, з ознобу, температура тіла різко підвищується до 38-40 °С, з’являються біль у голові, горлі та м’язах, закладення носа, нежить, приєднується кашель. Можлива поява симптомів ураження шлунково-кишкового тракту: біль у животі, нудота, блювання, діарея. Частіше захворювання перебігає легко; за відсутності ускладнень хворі видужують протягом 7-9 днів. Показано, що при тяжкому перебігу захворювання можливе виникнення пневмонії зі стрімким розвитком дихальної недостатності та респіраторного дистрес-синдрому дорослих (РДСД). Незважаючи на проведення штучної вентиляції легень, у найближчі 1-2 тижні хворі можуть померти. Наведено критерії діагностики, перераховано й описано низку лабораторних методів підтвердження діагнозу. Особливу увагу приділено лікуванню. Описано три групи протигрипозних препаратів, що володіють доведеною клінічною ефективністю: блокатори М2-каналів (амантадин, ремантадин), інгібітори вірусної нейрамінідази (занамівір, озелтамівір) і синтетичні нуклеозиди (рибавірин). Найчастіше використовуються озельтамівір (таміфлю) і занамівір (реленза). Згадується новітній препарат – ксофлюза (xofluza, балоксавір марбоксил), схвалений поки що лише в США та Японії. Наведено профілактичні заходи стосовно населення і медичного персоналу. Окремо розглянуто досягнення і проблеми вакцинопрофілактики.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Юрко, К. В., Д. В. Кацапов, А. В. Бондаренко, П. В. Нартов, Т. Є. Максуль, and О. М. Харченко. "КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛЕТАЛЬНИХ ВИПАДКІВ ВІД ПАНДЕМІЧНОГО ГРИПУ А/H1N1 ПОРІВНЯНО З ТЯЖКИМИ ФОРМАМИ COVID-19." Інфекційні хвороби, no. 3 (November 29, 2021): 21–26. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2021.3.11432.

Full text
Abstract:
У поточному епідемічному сезоні продовжується циркуляція вірусів грипу, зокрема А – A(H3N2) та A(H1N1)pdm09, а також вірусу грипу В, переважно (98 %) лінії B/Victoria. За даними центру Громадського здоров’я МОЗ України, рівень щеплення проти грипу залишається низьким, становлячи близько 0,6 % населення України, а серед груп професійного та епідемічного ризику – 22,8 %. У сучасних умовах одночасна циркуляція вірусів грипу та SARS-CoV-2 може призвести до труднощів диференційної діагностики та лікування. Мета роботи – порівняння клініко-лабораторних особливостей тяжкого перебігу грипу, ускладненого пневмонією, спричиненого пандемічним вірусом грипу A(H1N1) pdm09 в епідемічному сезоні 2015/2016 років із COVID-19. Пацієнти і методи. Проведено аналіз клінічних симптомів і даних лабораторного обстеження 19 хворих на грип, ускладнений негоспітальною пневмонією ІV клінічної групи, які перебували на лікуванні в ОКІЛ м. Харкова, та їх порівняння з такими у хворих на COVID-19 за даними літератури. Результати досліджень та їх обговорення. Серед досліджених хворих переважали чоловіки – 12 осіб (63,2 %) віком (50,7±11,9) років. Більшість мала супутні захворювання. На початку захворювання переважали помірна слабкість, головний біль, фебрильна температура, незначні катаральні явища, у зв’язку з чим ушпиталення затримувалось. Із 3-4-ї доби недуги стан суттєво погіршувався, приєднувались задишка, ціаноз. Типовими початковими симптомами COVID-19 були гарячка різного ступеня (73 %), непродуктивний кашель (59 %) та задишка або відчуття нестачі повітря, що швидко прогресувало. Важливу роль у ранній діагностиці тяжких форм COVID-19 відіграє комп’ютерна томографія легень. Висновки. У хворих на COVID-19 та тяжкий грип спостерігається здебільшого гострий початок захворювання, який супроводжувався помірною слабкістю, головним болем та гарячкою до 38 °С. Ураження верхніх дихальних шляхів характеризувалось симптомами фарингіту. При грипі відбувається затримка звернення за медичною допомогою та ушпиталення на (6,2±1,5) добу від початку захворювання. Тяжкість грипу зумовлена приєднанням негоспітальної пневмонії, на відміну від COVID-19, де типовими ознаками є дифузне, переважно субплевральне ураження легень. Для запобігання тяжкому ускладненому перебігу грипу, спричиненого пандемічним вірусом A/H1N1pdm в умовах пандемії COVID-19 необхідна вакцинація осіб із груп ризику до початку епідемічного сезону.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

РОШУ, Віктор Тудор. "ЯК ІСПАНСКИЙ ГРИП ВПЛИНУВ НА СОЮЗ ТРАНСИЛЬВАНІЇ І РУМУНІЇ 1918 РОКУ?" Східноєвропейський історичний вісник, no. 21 (December 24, 2021): 87–96. http://dx.doi.org/10.24919/2519-058x.21.246904.

Full text
Abstract:
Національні збори, заплановані в Альба-Юлії на 1 грудня 1918 р., мали проголосити союз Трансильванії, Банату та Партіуму (частини Австро-Угорської імперії до 1918 р., але з румунською етнічною більшістю) з Королівством Румунія. Одним із найлютіших ворогів організації цієї Асамблеї був іспанський грип. Ближче до кінця 1918 р. пояснення цієї пандемії стали частково сучасними. Трансильванські газети докладали певних зусиль, щоб змалювати іспанський грип, підкреслюючи науковий вимір, час від часу надаючи простір для медичних дискусій, хоча також були присутні теорії без наукових пояснень. У деяких країнах світу застосовувалися сучасні заходи проти поширення грипу, наприклад, носіння маски і заборона організовувати заходи з численними учасниками, але в Трансильванії наприкінці війни виявилося, що мало хто піклується про реальні кроки проти пандемії. Головні імперативи того періоду стовідсотково були спрямовані на національну емансипацію. Сформувався й вакуум влади, який потрібно було заповнити. Депутатів Національних зборів обирали за 4–7 днів до заходу, призначеного для проведення в Альба-Юлії. Значна частина з них у цей період захворіли, не будучи в змозі поїхати до Альба-Юлії. Більшість надсилали телеграми організаторам Асамблеї, уточнюючи, що вони постраждали від іспанського грипу і змушені залишатися вдома. Деякі з цих депутатів були замінені вже обраними заступниками. Проте інші румунські лідери, хоча й були дуже хворі, доклали значних зусиль і змогли бути присутніми на заході. Перенесення мікробів грипу (знання про віруси були вкрай обмежені) і нараження на небезпеку інших не вважалися великими проблемами
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Kryvoshyia, P., and О. Rud. "The immunobiological state of horses and tension of post-vaccination immunity to influenza virus." Bulletin "Veterinary biotechnology" 36 (2020): 118–28. http://dx.doi.org/10.31073/vet_biotech36-12.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Muzyka, D., B. Stegniy, O. Rula, S. Tkachenko, O. Pishchanskyi, and O. Napnenko. "Biological properties of low pathogenic avian influenza virus H7N3 isolated from wild ducks." Bulletin "Veterinary biotechnology" 32, no. 2 (2018): 383–90. http://dx.doi.org/10.31073/vet_biotech32(2)-47.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Stegniy, B., D. Muzyka, O. Pischanskiy, O. Rula, S. Tkachenko, and A. Gerilovych. "Isolation of highly pathogenic avian influenza H5N8 from wild birds in Ukraine." Bulletin "Veterinary biotechnology" 32, no. 1 (2018): 492–99. http://dx.doi.org/10.31073/vet_biotech32(1)-66.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Buriachenko, S. V., and B. T. Stegniy. "The research of epizootic situation of avian influenza H1N1 and H7N9 in subtypes variability on the territory of Ukraine." Animal Biology 21, no. 4 (December 2019): 9–17. http://dx.doi.org/10.15407/animbiol21.04.009.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Grydina, T. L., A. S. Fedchuk, L. I. Shitikova, V. E. Kuzmin, A. G. Artemenko, S. S. Basok, and A. A. Gruzevsky. "Molecular design and directed synthesis of new compounds with antiviral activity against avian influenza virus." Bulletin "Veterinary biotechnology" 32, no. 1 (2018): 85–91. http://dx.doi.org/10.31073/vet_biotech32(1)-09.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Зубченко, Світлана, Ігор Гайдучок, and Валентина Чопяк. "ДОСЛІДЖЕННЯ РОЛІ MIR-BART-13 І MIR-BART-15 У ПАТОГЕНЕЗІ АЛЕРГІЧНИХ ХВОРОБ НА ТЛІ ХРОНІЧНОЇ ЕПШТЕЙНА-БАРР ВІРУСНОЇ ІНФЕКЦІЇ." Immunology and Allergy: Science and Practice, no. 1-2 (May 21, 2021): 13–18. http://dx.doi.org/10.37321/immunology.2021.1-2-02.

Full text
Abstract:
Вступ. Віруси герпесу надзвичайно поширені в людській популяції і здатні вражати практично всі органи і системи, викликати маніфестацію супутніхзахворювань, їх атиповий перебіг і стійкість до традиційних методів терапії. За літературними даними і власними клінічними спостереженнями сьогодні частіше зустрічається інфекція, викликана вірусом Епштейна-Барр (EBV). Одним із механізмів уникнення вірусом імунного нагляду є здатність до продукції власних miRNAs, зокрема miR-BART-13 і miRBART-15. Дослідження ролі вірусних miRNAs у патогенезі різних хвороб, в т.ч. алергічних, є актуальними.Мета. Дослідити рівні miR-BART-13 і miRBART-15 у пацієнтів з алергічними хворобами (АХ) на тлі різних фаз хронічної EBV-інфекції.Матеріали та методи. Виконували детальний аналіз анамнестичних даних, клінічний огляд, загальні лабораторні, цитологічні, інструментальні, специфічні алергологічні, молекулярно-генетичні дослідження, статистичний аналіз. Визначення експресії miRBART-13 і miR-BART-15 у зразках сироватки визначали методом зворотної транскрипції і ПЛР у реальному часі. Виокремили 46 хворих на АХ на тлі активної та латентної фаз хронічної EBV-інфекції, з них 63,0 % жінок, 37,0 % чоловіків, віком 18-59 років. Контрольну групу склали 20 ЕBV-серонегативних осіб з АХ відповідного віку і статі.Результати дослідження. Концентрація miRBART-13 і miR-BART-15 була вищою у пацієнтів з персистуючою бронхіальною астмою (БА) на тлі активної фази EBV-інфекції порівняно з латентною фазою ЕВV-інфекції і пацієнтами з іншими АХ (р<0,05). У хворих на БА на тлі хронічної EBV-інфекції в активнійфазі концентрація miR-BART-13 зворотно (r=-0,391, p=0,038) корелювала з показниками функцій зовнішнього дихання (ОФВ1).Висновки. У пацієнтів з БА, персистуючою на тлі активної фази EBV-інфекції, рівні BART-15 і miRBART-13 були вищими порівняно з пацієнтами з іншими АХ та з латентною фазою EBV-інфекції. Наявність зворотного кореляційного зв›язку між рівнями miRBART-13 та ОФВ1 вказувала на участь вірусу в активній фазі в патогенезі алергічного запального процесу в нижніх дихальних шляхах і роль miR-BART-13 як біологічного маркера тяжкості цього процесу.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

Stepaniuk, S. V. "DEVELOPMENT OF TEST KIT OR DETECTION OF PANDEMIC STRAIN INFLUENZA VIRUS A (H1N1 2009) BY REAL TIME POLYMERASE CHAIN REACTION." Biotechnologia Acta 6, no. 2 (2013): 85–91. http://dx.doi.org/10.15407/biotech6.02.085.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

Stepaniuk, S. V. "TEST KIT FOR THE DETECTION AND GENOTYPING OF HIGHLY PATHOGENIC INFLUENZA VIRUS A H5N1 BY REAL-TIME POLYMERASE CHAIN REACTION." Biotechnologia Acta 7, no. 3 (2014): 102–8. http://dx.doi.org/10.15407/biotech7.03.102.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

Kostruba, Natalia, and Zhanna Virna. "Вербальна репрезентація концепту “таїнство” у мовній свідомості студентів." PSYCHOLINGUISTICS 28, no. 1 (November 8, 2020): 149–67. http://dx.doi.org/10.31470/2309-1797-2020-28-1-149-167.

Full text
Abstract:
Мета дослідження – психолінгвістичний аналіз вербальних репрезентацій концепту «таїнство». Процедура дослідження. Дослідження реалізувалося шляхом вільного асоціативного експерименту. Респонденти отримали десять слів-стимулів, що пов’язані з релігійним дискурсом. У цій статті представлено аналіз асоціацій виключно на концепт «таїнство». Вибірка дослідження представлена 246 студентами, середній вік яких – 18.6 років. Це студенти Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (спеціальності: «біологія», «психологія», «видавнича справа»). Результати. У результаті здійсненого асоціативного експерименту концепту «таїнство» було отримано 277 реакцій (131 різних асоціацій). Аналіз асоціацій дозволив виявити найчастотніші реакції: «сповідь», «хрещення», «причастя», «вінчання» та «таємниця». Тобто загалом опитувані часто пов’язують таїнства із одним із традиційних церковно-культових обрядів або із їхнім таємничим чи сакраментальним змістом. Опрацювання отриманих асоціацій на «таїнство» здійснено за логічним та граматичним критерієм, що дозволило виявити переважання центральних та парадигматичних реакцій на слово-стимул. Аналіз отриманих асоціацій здійснено за змістовним критерієм, що дозволило виокремити сім різних тематичних категорій: церковний обряд, таємниця, сакральне, сокровенне, очищення, емоційний досвід, організація. Найчисельнішою виявлено тематичну групу, яка пов’язує «таїнство» з церковною обрядовістю. Найменш чисельнішою серед інших виявилась тематична група «організація». Кластерний аналіз дав можливість виявити, що вербалізований концепт «таїнство» репрезентується двома семантичними групами асоціацій: «церковний обряд» і «таємниця - організація». Висновки. Молодь розглядає таїнства не лише крізь призму обрядовості (сповідь, хрещення) та периферійних її складових (молитва, ікона), але й здійснюють спроби осмислення сакрального змісту таїнств (через призму віри чи емоційного досвіду). Спроба такого осмислення здійснюється за допомогою використання засобів метафори, що демонструє віру молоді у надприродну, чудодійну і сакральну природу таїнств.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

Bychkova, S. A., R. L. Stepanenko, and O. A. Bychkov. "Роль герпетичної інфекції в прогресуванні коморбідної соматичної патології." ACTUAL INFECTOLOGY 9, no. 5-6 (January 26, 2022): 53–56. http://dx.doi.org/10.22141/2312-413x.9.5-6.2021.246697.

Full text
Abstract:
Мета роботи: визначити особливості клітинної та гуморальної ланок імунної системи у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) груп В та С, GOLD 2–3, які мають ознаки метаболічного синдрому (МС), із наявністю ознак інфікування вірусами групи Herpesviridae. Матеріали та методи. Були обстежені 42 хворі на ХОЗЛ груп В та С, GOLD 2–3, поєднане із МС. 18 осіб мали поєд­нання ХОЗЛ та МС і були інфіковані вірусами Herpesviridae. Середній вік пацієнтів становив 51,3 ± 4,2 роки. У групу порівняння ввійшли 24 пацієнти з ХОЗЛ та МС без герпесвірусної інфекції. Усім хворим було проведене визначення антигенів вірусу простого герпесу (ВПГ) І типу та цитомегаловірусу (ЦМВ) у крові та слині, титру специфічних IgG- та IgM-антитіл до ВПГ І типу та ЦМВ, комплексне імунологічне обстеження з дослідженням показників клітинної та гуморальної ланок імунної системи, цитокінового статусу. Результати. При дослідженні активності вірусів родини герпесу в крові пацієнтів основної групи не було виявлено активної реплікації вірусів ВПГ 1-го типу та ЦМВ, а в слині в 15 хворих (83,3 %) була виявлена активна реплікація ВПГ 1-го типу, а у 12 осіб (66,7 %) — ЦМВ. У всіх пацієнтів основної групи відмічався тяжкий перебіг герпесвірусної інфекції з частотою загострень більше 6 разів на рік. В імунологічному статусі хворих основної групи спостерігалися імунодефіцит переважно Т-клітинної ланки імунної системи та NK-клітин, значне підвищення відносної кількості Т- та В-лімфоцитів із раннім та пізнім маркерами активації на тлі автоімунних проявів та запальних змін у периферичній крові. Висновки. Наявність хронічної персистуючої інфекції ВПГ 1-го типу та ЦМВ обумовлює тяжкий перебіг ХОЗЛ, поєднаного з МС, індукує розвиток інфекційних загострень ХОЗЛ та більш виражені прояви системного запалення при атеросклерозі як морфологічному субстраті МС.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

Веклич, Ксенія, Микола Попов, Тетяна Лядова, Олександр Мартиненко, and Ольга Сорокіна. "ОСОБЛИВОСТІ ЕКСПРЕСІЇ TOLL-LIKE РЕЦЕПТОРІВ 9 ТИПУ НА ІМУНОКОМПЕТЕНТНИХ КЛІТИНАХ ПЕРИФЕРІЙНОЇ КРОВІ ПАЦІЄНТІВ З КОРОВОЮ ІНФЕКЦІЄЮ РІЗНОГО СТУПЕНЯ ТЯЖКОСТІ." Immunology and Allergy: Science and Practice, no. 1-2 (May 21, 2021): 29–38. http://dx.doi.org/10.37321/immunology.2021.1-2-04.

Full text
Abstract:
Мета дослідження: визначення рівню експресії Toll-like рецепторів 9 типу на лімфоцитах та моноцитах периферійної крові у пацієнтів з кором різногоступеня тяжкості як з ускладненнями, так і без них.Матеріали та методи. У дослідження було включено 65 пацієнтів з діагнозом «кір», що знаходились на лікуванні у КЗОЗ КНП ХОР ОКІЛ в період з 2017 до 2019 роки. В залежності від тяжкості перебігу захворювання та наявності ускладнень пацієнти, залучені у дослідження, були розділені на 4 групи. Контрольну групу склали 20 добровільних донорів, що на момент відбору зразків крові не мали критеріїв виключення. Усім пацієнтам у день надходження до стаціонару проводилось визначення у суспензії лейкоцитів рівню експресії Toll-like рецепторів 9 типу, концентрації у сироватці крові про- та протизапальних цитокінів (ІЛ-1, ІЛ-6, ІЛ-4, ІЛ-10) та інтерферонів альфа і гамма, а також визначення рівня у сироватці крові вірус- специфічних імуноглобулінів класів М, А та G з рівнем авідності останніх. На підставі отриманих даних було проведено кореляційний аналіз між показниками рівню експресії Toll-like рецепторів та рівнями продукції вказаних показників.Результати. Проведена робота дозволила виявити серед пацієнтів з кором три типи цитокінового реагування – нормореактивний, дисоціативний та гіпореактивний, кожен з яких характеризується різним характером реакції цитокінової мережі на корову інфекцію та має прямий зв’зок з тяжкістю перебігу захворювання та ризиком розвитку ускладнень.Встановлено, що корова інфекція у дорослого населення розвивається на фоні низьких титрів специфічних антитіл і їх низької авідності, а тяжкий перебіг захворювання в певній мірі обумовлюється реакцією імунної системи за первинним типом, що підтверджується високими рівнями специфічних IgM на початку захворювання.Аналіз даних, отриманих при вивченні рівню експресії Toll-like рецепторів 9 типу, продемонстрував, що в пацієнтів 1 та 2 груп, що мали нормореактивний тип цитокінового реагування та достовірно вищі рівні IgA та IgG, рівень експресії TLR9 на мононуклеарах периферійної крові був вищим, ніж у осіб контрольної групи. У пацієнтів 3 групи, що мали дисоціативний тип цитокінового реагування та більш значне, у порівнянні з пацієнтами 1 та 2 груп, зниження рівнів IgA та IgG, рівень експресії TLR9 був у 1,33 рази нижчий, ніж у осіб контрольної групи. У пацієнтів 4 групи, що мали гіпореактивний тип цитокінового реагування та статистично значуще зниження рівнів IgA та IgG, рівень експресії TLR9 був найнижчим; у пацієнтів цієї групи показник експресії TLR9 був у 1,35 рази нижчий, ніж у осіб контрольної групиПроведення кореляційного аналізу Пірсона, проведеного щодо показників в день надходження пацієнтів до стаціонару, продемонструвало наявність прямого кореляційного зв’язку між рівнем експресії TLR9 та рівнем у сироватці крові інтерферону альфа, інтерферону гамма та прозапальних цитокінів (ІЛ-1 та ІЛ-6). У відношенні протизапальних цитокінів – інтерлейкінів 4 та 10 – встановлено зворотній кореляцій-ний зв’язок.Висновки. Тяжкість перебігу корової інфекції асоціюється з рівнем експресії Toll-like рецепторів 9 типу. Рівень експресії TLR9 знаходиться у прямомукореляційному зв’язку з активністю продукції прозапальних цитокінів, інтерферонів альфа та гамма і може розглядатися як фактор, що впливає на стан імунної відповіді на корову інфекцію. Зниження активності експресії TLR9 на мононуклеарах може розглядатися як фактор тяжкості перебігу корової інфекції і її ускладнень, ризику розвитку бактеріальної пневмонії. Дослідження порушення активності експресії TLR9 на імунокомпетентних клітинах переферійної крові може використовуватися для більш глибокого розуміння порушень імунної системи у пацієнтів із вірусними захворюваннями у якості предиктора та можливого фактора тяжкого перебігу захворювання та розвитку ускладнень.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

Stepaniuk, S. V., V. A. Shevchuk, and M. Y. Spivak. "Evaluation Of A Multiplex Taqman Real-Time Reverse Transcription-Pcr Assays For The Detection Of A( H1n1) Pdm Influenza Viruses In Clinical Specimens." Naukovì dopovìdì Nacìonalʹnogo unìversitetu bìoresursiv ì prirodokoristuvannâ Ukraïni, no. 5(62) (August 26, 2016). http://dx.doi.org/10.31548/dopovidi2016.05.006.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

Boichuk, A. V., V. S. Shadrina, V. V. Sopel, and V. O. Khudobiak. "СУЧАСНІ АСПЕКТИ ДІАГНОСТИКИ ПАТОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ШИЙКИ МАТКИ В ЖІНОК ІЗ ЕНДОКРИННИМ НЕПЛІДДЯМ." Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, no. 2 (October 4, 2017). http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2017.2.8042.

Full text
Abstract:
Мета дослідження – вивчити особливості гормональних змін в організмі жінки при патологічних процесах шийки матки.Матеріали та методи. Під час обстеження використовували клінічні, біохімічні, гістологічні, апаратно-інструментальні методи обстеження. Зокрема вивчали анамнестичні дані, результати CVU, цитології, Пап-тесту, даних розширеної кольпоскопії, гістологічного обстеження, УЗД, базальної температури, результатів обстеження на ІПСШ і ВПЛ методом ПЛР, гормонального обстеження.Результати дослідження та їх обговорення. За період з 2011 по 2015 рік під спостереженням перебували 105 жінок віком від 18 до 42 років, середній вік яких становив (25,92±0,61) року. Критеріями для включення пацієнток у дослідження були патологічні процеси шийки матки і порушення менструального циклу. Пацієнток було поділено на 2 групи, по 40 жінок у кожній. Першу групу становили жінки із фоновими процесами шийки матки (ектопії, ектропіони, цервіцити), другу групу – жінки із передраковими захворюваннями шийки матки (дисплазії, лейкоплакії). До групи контролю входили 25 гінекологічно здорових невагітних жінок віком від 18 до 38 років, середній вік яких становив (21,44±0,38) року. При аналізі рівнів гормональних показників у жінок із ендокринними порушеннями і патологічними процесами шийки матки було встановлено вплив гіперандрогенії і недостатності лютеїнової фази на перебіг проліферативних процесів шийки матки. Виявлено, що у таких жінок спостерігається високий відсоток гіперандрогенії (у 46,25 %) та недостатності лютеїнової фази (у 32,5 %), рідше – гіперестрогенемія (у 11,25 %).Висновки. Встановлено, що серед етіологічних факторів розвитку захворювань шийки матки провідне місце належить вірусним асоціаціям, видовий спектр яких складають переважно асоціації родини герпесвірусів (цитомегаловірус – 43,75 %, вірус простого герпесу ½ типу – 41,25 %, вірус Епштейна–Барр – 27,5 %), а також вірус папіломи людини – 40,0 % та інфекції, що передаються статевим шляхом (Ureaplasma spp. – 62,5 %, Chlamydia trachomаtis – 11,25 %, Mycoplasma genitalium – 3,75 %).
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

Boychuk, A. V., and V. A. Khudobyak. "ХАРАКТИКА ПОКАЗНИКІВ АПОПТОЗУ ТА РІВНЯ ЛОКАЛЬНОГО ІМУНІТЕТУ В ЖІНОК ІЗ ПАТОЛОГІЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ ШИЙКИ МАТКИ." Вісник наукових досліджень, no. 3 (November 11, 2015). http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2015.3.5201.

Full text
Abstract:
<p>Метою було дослідження стану локального імунітету та показників апоптозу в жінок із патологічними процесами шийки матки і супутнім вірусним інфікуванням. Під нашим спостереженням перебувало 80 жінок із патологією шийки матки і супутнім вірусним інфікуванням у віці від 18 і до 46 років<em>, </em>середній вік яких становив 25,2 року. Контрольну групу склали 20 гінекологічно здорових невагітних жінок. Визначення збудників Chlamydia trachomatis, Mycoplasma genitalium, Ureaplasma spp. (urealiticum+parvum), вірусу папіломи людини, вірусу герпесу ½ типу, цитомегаловірусу, вірусу Епштейна–Барр проводили методом полімеразно-ланцюгової реакції. Для оцінки показників місцевого імунітету використовували змиви з цервікального каналу і шийки матки. Рівень імуноглобулінів класів G, A визначали методом радіальної імунодифузії в гелі за Манчіні. При оцінці рівня апоптозу крові визначали декілька параметрів: індекс апоптозу (AN) та індекс некрозу (PI). Отримані результати представляли у відсотках. Виявлено, що процеси апоптозу в пацієнток із патологічними станами шийки матки (AN=(21,67±1,13) %, PI=(1,71±0,12) % у першій групі та AN=(22,45±1,71) %, PI=(1,87±0,08) % у другій групі) достовірно відрізняються від показників рівня апоптозу в пацієнток контрольної групи (AN=(30,98±0,59) %, PI=(1,16±0,08) %), що може свідчити про негативний вплив вірусного інфікування шийки матки на стан апоптозу в організмі жінки і прогностично несприятливий перебіг захворювання. Також у жінок із патологічними процесами шийки матки виявлено, що співвідношення IgG/IgA підвищується більше ніж в 1,7 раза порівняно із здоровими жінками. Це також свідчить про негативний вплив вірусного інфікування на стан локального імунітету жінок. Аналізуючи отримані дані, можна зробити висновок, що з метою підвищення частоти виліковування і зниження кількості рецидивів необхідна розробка комплексного методу лікування, який буде враховувати усі ланки патогенезу даного захворювання.</p>
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

Dola, О. L., V. P. Lakatosh, V. V. Bila, М. I. Аntonyuk, and P. V. Lakatosh. "ХАРАКТЕРИСТИКА IМУННОГО СТАТУСУ У ЖІНОК З ЛАТЕНТНОЮ ПАПІЛОМАВІРУСНОЮ ІНФЕКЦІЄЮ ШИЙКИ МАТКИ." Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, no. 1 (April 27, 2017). http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2017.1.7382.

Full text
Abstract:
Мета дослідження – аналіз змін показників, що характеризують стан імунітету, у жінок з генітальною латентною папіломавірусною інфекцією, часто поєднаною з урогенітальною інфекцією, на початку обстеження та через 6 місяців спостереження.Матеріали та методи. Обстежено жінок репродуктивного віку (від 18 до 45 років, 1200 осіб), що звернулись до гінекологічних відділень Перинатального центру та клінічної лікарні № 18 м. Києва за період з 2011 до 2016 рр. Контрольну групу склали 15 здорових жінок. Дослідження проведено за допомогою таких методів, як: цитологічний, кольпоскопічний, бактеріологічний, методу ПЛР, фенотипування лімфоцитів периферичної крові та статистичних методів.Результати дослідження та їх обговорення. При обстеженні 1200 жінок у 210 (16,0 %) виявлена ДНК вірусу папіломи людини (ВПЛ) за відсутності клінічних та морфологічних ознак інфекції, що свідчило про латентну папіломавірусну інфекцію (ПВІ). З них у 84 – діагностована моноінфекція, у 126 – поєднана папіломавірусна та урогенітальна інфекції (УГІ). Інфікування ВПЛ і вірогідність подальшого розвитку захворювання (елімінація або персистенція вірусу) значною мірою визначається клітинними та гуморальними факторами імунітету. Для з’ясування ролі імунної системи людини при латентній ПВІ проведено фенотипування лімфоцитів периферичної крові з використанням моноклональних антитіл та визначення рівня імуноглобулінів (Ig) А, М, G за методом радіальної імунодифузії на початку обстеження і через 6 місяців. У 140 жінок встановлена транзиторна ПВІ, у 70 – персистуюча.У жінок з латентною ПВІ шийки матки виявлені деякі ознаки вторинної імунної недостатності, що виражалось у зниженні відсотка Т-лімфоцитів та Т-хелперів з одночасним підвищенням кількості цитотоксичних лімфоцитів та природних кілерів (NK) на тлі активації гуморальної ланки імунітету. Супутня УГІ статевих органів підтримувала, а іноді і посилювала виявлені особливості імунореактивності при ПВІ. У жінок з транзиторною ПВІ спостерігалась нормалізація показників клітинного та гуморального імунітету, а подальша персистенція ВПЛ у шийці матки призводила до більш суттєвого пригнічення реакцій не тільки клітинної, а й гуморальної ланок імунітету (зниження кількості NK та імунорегуляторного індексу, рівня IgA).Висновок. Таким чином, у жінок з латентною ПВІ ШМ виявлялись деякі ознаки вторинної імунної недостатності, що виражалось у зниженні відсотку Т-лімфоцитів та Т-хелперів, з одночасним підвищенням кількості цитотоксичних лімфоцитів та природних кілерів на тлі активації гуморальної ланки імунітету.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography