To see the other types of publications on this topic, follow the link: Військові технології.
Journal articles on the topic 'Військові технології'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Військові технології.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Дурач, В. М., С. М. Осипенко, and Л. Г. Ніколайчук. "ЗАКУПІВЛІ У ВІЙСЬКОВУ УСТАНОВУ ЯК ВАЖЛИВА СКЛАДОВА ЛОГІСТИКИ." Підприємництво і торгівля, no. 32 (December 20, 2021): 17–25. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-32-03.
Full textAbstract:
Умови перших років дестабілізації ситуації на сході України, розгорнення повномасштабних військових дій засвідчили недосконалу здатність українських збройних сил, оборонного комплексу та українського уряду загалом здійснювати військові операції, а також якісно забезпечувати потреби фронту. Українська влада виявилась неспроможною спорядити сили ООС (операції об’єднаних сил) найнеобхіднішим, зокрема амуніцією, провіантом, зброєю, технікою. Відсутність зрозумілої схеми поставок матеріального забезпечення військовим вимагала формування військової логістики, першочерговими завданнями якої є налагодження вчасного та якісного забезпечення технікою, зв’язком, матеріально-технічними засобами та створення чинної інфраструктури, що забезпечуватиме успіх і тактичних, і стратегічних операцій. Нині напрям досліджень військової логістики є різновекторним: від моделей інтегрованої військової логістики ланцюга поставок, що об’єднує всю систему військової підтримки (систему тилового забезпечення, інформаційну та систему обслуговування військ), до взаємозв’язку між військовою і комерційною логістикою з точки зору їх цілей в управлінні ланцюгами поставок, яка об’єднує управління закупівлями, запасами, складуванням, транспортування, необхідні мережі, потік інформації, технології та управління безпекою. Збройні сили багатьох країн світу мають свої дослідні інститути, які працюють над винаходами логістики на користь армії, реагують на зміни ринку, користуються «цивільними» рішеннями, адаптуючи їх до своїх потреб. Однак не в Україні. Сьогодні, на порозі вступу до НАТО, Україна потребує глибокого вивчення та визначення напрямів покращення логістики збройних сил, особливо це стосується таких її складових частин, як речове забезпечення та процес закупівлі майна, тому існує нагальна потреба вивчення сучасного стану та обґрунтування пріоритетного розвитку логістики ЗС України. У сучасних умовах ведуться пошуки нових способів і форм матеріального забезпечення військ та змінюється законодавство щодо проведення закупівель речового та іншого майна у військових установах.
2
Кузьменко В.В. "ПРОВІДНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ВІЙСЬКОВОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ." ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, no. 50 (November 25, 2021): 202–10. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi50.324.
Full textAbstract:
У статті описано сучасний стан розвитку системи військової освіти в Україні. Зазначено, що сьогодні вища військова освіти є корпоративною системою підготовки військових, основне призначення яких полягає у виконанні професійних завдань у конкретних умовах. Звернуто увагу на те, що вища військова освіта надається у спеціалізованих закладах вищої освіти та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти. Акцентовано, що останніми роками вектор розвитку військової освіти України спрямовано на вступ у НАТО, інтеграцію в ЄС та приведення чинної системи до відповідних міжнародних стандартів. Зокрема, в Україні впроваджується проєкт «Професійна військова освіта», спрямований на вдосконалення системи військової освіти та її законодавчої бази.Висвітлено сутність та зміст спрощеної системи військової освіти, яка запроваджується сьогодні в Україні. Наведено приклади імплементації системи лідерських курсів у вищі військові заклади освіти держави (Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут, Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, Київський інститут Національної гвардії України). Виділено провідні тенденції розвитку військової освіти в Україні на початку ХХІ століття: удосконалення чинної законодавчої бази, що спрямована на інтеграцію світових стандартів та нарощування власних військових спроможностей; перехід на перспективну систему військової освіти, що передбачає припинення заочного навчання за держбюджетні кошти та уведення системи лідерських L-курсів на заміну існуючим; створення відповідних умов для взаємовизнання та зарахування сертифікатів, які були отримані у вищих військових закладах держав-членів НАТО; запровадження передових методів, засобів навчання, технологій, що сприятимуть формуванню ключових компетентностей сучасних військових у контексті світових вимог.
3
Кохановська О.В. "ВИКОРИСТАННЯ ІМЕРСИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ВИЩІЙ ВІЙСЬКОВІЙ ОСВІТІ УКРАЇНИ: ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ ТА СУЧАСНІСТЬ." ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, no. 50 (January 22, 2022): 63–70. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi50.302.
Full textAbstract:
У статті висвітлено історичні аспекти досвіду використання імерсивних технологій у підготовці майбутніх військових у закладах вищої освіти України.Акцентовано, що на сьогодні імерсивні технології широко використовуються в усіх галузях, зокрема – військовій освіті. Констатовано, що аналіз наукового доробку вітчизняних науковців щодо використання імерсивних технологій у військовій підготовці засвідчив недостатню розробленість цієї проблеми, що підкреслило актуальність теми статті.Розкрито сутність понять «імерсивні технології», «віртуальна реальність», «доповнена реальність», «змішана реальність». Висвітлено континуум Мілграма «реальність – віртуальність», у якому віртуальна реальність виступає як середовище повного занурення у синтетичний світ із можливістю взаємодії. Окреслено історію використання у військовій сфері в Україні та за кордоном тренажерів і симуляторів. Наголошено на значенні та необхідності імерсивних технологій у підготовці військових фахівців, особливо щодо максимального наближення віртуальних умов до реальних, можливості імітації будь-які деталі, враховуючи фізику, створення нескінченної кількості сценаріїв та їх комбінацій. Подано інформацію про підприємства, які нині випускають повнофункціональні тренажери для військової сфери та окремі їх види для різних видів військової підготовки. Висвітлено досвід використання імерсивних тренажерів та симуляторів у Військовому інституті танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», у Харківському авіаційному університеті, Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут. Наголошено, що використання імерсивних технологій у військовій освіті залишає певний відбиток на діяльності науково-педагогічних кадрів закладів вищої військової освіти. Зокрема, ключовим завданням військових фахівців, які забезпечують освітній процес, є адміністрування віртуального освітнього середовища.Зроблено висновок, що тренажери та симулятори із використанням імерсивних технологій містять величезний потенціал для системи підготовки військових України, адже здатні впливати на їхню свідомість та готувати майбутніх фахівців в умовах, максимально наближених до реальності, тим самим підвищуючи ефективність навчання.
4
Якименко, Ігор, Ольга Гапеєва, and Володимир Коваль. "ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ПІДГОТОВЦІ ФАХІВЦІВ ПО РОБОТІ З ПЕРСОНАЛОМ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 16, no. 1 (June 12, 2021): 433–45. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v16i1.716.
Full textAbstract:
Змістова складова військової освіти ґрунтується на досягненні інноваційних педагогічних технологій, належному інформаційно-методичному забезпеченні навчального процесу та удосконаленні й поєднанні існуючих форм навчання. Реалізація кінцевої мети навчальної діяльності – підготовка військового професіонала – обумовлює необхідність створення високоякісного інформаційно-освітнього середовища та розробку інноваційних навчальних продуктів. Окрім підготовки майбутніх офіцерів, на сучасному етапі розбудови Збройних Сил України військові виші здійснюють курсову підготовку та перепідготовку осіб сержантського складу, офіцерів, у т. ч. признаних із запасу, та державних службовців, що потребує впровадження ефективних методик навчання з метою забезпечення більшої результативності у короткий термін.У статті розглядаються особливості підготовки та перепідготовки фахівців по роботі з персоналом, що здійснюється на основі особистісно орієнтованої парадигми навчання в системі курсової підготовки військовослужбовців. Визначено фактори, які впливають на необхідність забезпечення гнучкості системи підготовки зазначеної категорії військовослужбовців із врахуванням соціальних і демографічних характеристик, а також рівня професійних знань, та запропоновано низку новітніх підходів. Проаналізовано особливості наявних систем електронного навчання у країнах-членах НАТО. Визначено структурні компоненти, з яких має складатися забезпечення навчання у системі курсової підготовки. Розглянуто структурні елементи навчально-методичних комплексів як обов’язкових складових дистанційного навчання та педагогічні умови інформаційного забезпечення самостійної підготовки слухачів. Виокремлено переваги комп’ютерно-орієнтованих тестових програм контролю знань із застосуванням технологій адаптивного тестування. Запропоновано основні напрями застосування інформаційних технологій у підготовці й навчанні фахівців по роботі з персоналом.
5
Zaitsev, Ihor. "Організаційно-педагогічні умови підготовки майбутніх офіцерів морської піхоти засобами інформаційно-комунікаційних технологій." Педагогічний дискурс, no. 29 (December 10, 2020): 82–87. http://dx.doi.org/10.31475/ped.dys.2020.29.11.
Full textAbstract:
Трансформаційні процеси в Україні потребують підвищення ефективності підготовки майбутніх фахівців у системі вищої освіти, зокрема і у вищих військових навчальних закладах. На сучасному етапі система військової освіти повинна забезпечити ефективну підготовку майбутніх офіцерів морської піхоти до військово-професійної діяльності відповідно до сучасних вимог та державних стандартів освіти. Модернізація системи вищої військової освіти України в контексті Болонської декларації, інтеграція системи освіти України в європейське та світове освітнє співтовариство, налагодження співпраці українських вищих військових навчальних закладів із зарубіжними партнерами із країн-членів НАТО, а також об’єктивно потреба підготовки висококваліфікованих військових фахівців зумовлюють потребу пошуку нових, ефективних форм, методів, засобів, прийомів організації освітнього процесу, реформування змісту військової освіти. Нині відбуваються процеси модернізації вітчизняної системи вищої військової освіти відповідно до Болонської декларації. З огляду на це, важливим напрямом наукових студій закономірно стали інформаційно-комунікаційні технології організації освітнього процесу, зокрема і які використовуються при підготовці майбутніх офіцерів морської піхоти. Тому в статті здійснено аналіз основних організаційно-педагогічних умов підготовки майбутніх офіцерів морської піхоти засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Встановлено та обґрунтовано, що підготовка майбутніх офіцерів морської піхоти до професійної діяльності із використанням засобів інформаційно-комунікаційних технологій відбуватиметься більш ефективно за таких організаційно-педагогічних умов: організація самостійної роботи курсантів засобами ІКТ; впровадження сучасних комп’ютерно орієнтованих методів та засобів організації освітнього процесу у ВВНЗ; використання методу проєктів в професійній підготовці майбутніх офіцерів.
6
Shyshka, Oleh Yu. "ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ТЕХНОЛОГІЇ ПРОГРАМНО-ІМІТАЦІЙНИХ ТРЕНАЖЕРІВ У СФЕРІ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ." Information Technologies and Learning Tools 42, no. 4 (September 1, 2014): 159–67. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v42i4.1101.
Full textAbstract:
Розглянуто проблему напрямів розвитку програмно-імітаційних тренажерів у професійній підготовці військовослужбовців. Окреслено теоретичні підходи до розуміння інформаційно-комунікаційних технологій навчання. З’ясовано сутнісні ознаки понять «програмно-імітаційний тренажер», «педагогічна технологія», «технологія навчання», «програмоване навчання». Проаналізовано вітчизняний, зарубіжний та міжнародний досвід використання програмно-імітаційних тренажерів у військово-освітній сфері. Наведено загальноосвітні тенденції впровадження інформаційно-комунікаційних технологій і визначено їх вплив на напрями розвитку технології програмно-імітаційних тренажерів військово-професійного спрямування.
7
Нечхаєв, С. М., О. П. Луганський, and І. М. Крижанівський. "Технологія групового проектного навчання у підготовці слухачів оперативного рівня." Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, no. 4(70) (November 25, 2021): 118–24. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2021.70.17.
Full textAbstract:
Подальший розвиток систем військової освіти, воєнної науки та підготовки особового складу на основі принципів і стандартів НАТО вимагає втілення у підготовку військових фахівців оперативного рівня інтерактивних методів навчання, які забезпечують не тільки отримання ними професійних знань, умінь та навичок, але і їх спроможність приймати відповідальні рішення в ситуаціях вибору, вирізнятись мобільністю, динамізмом, конструктивізмом, здатністю реалізовувати свої професійні та творчі здібності у службовій діяльності. В статті розглянуто проєктну технологію, як одну з інтерактивних технологій навчання та основні принципи проєктної діяльності. Доведено, що проєктна технологія передбачає наявність проблеми, розв’язання якої потребує інтегрованих знань та дослідницького пошуку. Запропонований алгоритм дій при використанні дослідницьких методів в проєктній технології. Метод проєктів представлений як спосіб реалізації завдань компетентнісно-орієнтованої освіти, спрямований не на інтеграцію фактичних знань, а на їх застосування і придбання нових. Враховуючи специфіку та особливості підготовки слухачів оперативного рівня складено типологію групових проєктів за різними класифікаційними ознаками. На підставі узагальнення досвіду проведення групового проєкту зі слухачами оперативного рівня підготовки розроблений алгоритм виконання робіт групового проєкту.
8
ШПОРТЬКО, Володимир. "PEDAGOGICAL MODELING OF DEVELOPMENT OF PROFESSIONAL CULTURE OF MILITARY DOCTORS IN THE SYSTEM OF MILITARY MEDICAL EDUCATION." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 3 (December 2020): 428–37. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-3-428-437.
Full textAbstract:
АНОТАЦІЯ У статті викладено і обґрунтовано найбільш важливі умови розвитку професійної культури військових лікарів. Наведена авторська методика формування професіональної культури та її педагогічне моделювання у процесі навчання майбутніх військових лікарів в системі медичних університетів України. Актуальність дослідження професійної культури майбутніх військових лікарів пов’язана із зростанням ролі військових лікарів, зважаючи на продовження російсько-української війни і поширенням пандемії COVID – 19. Зазначається що професійна культура, як соціально-психологічний компонент, притаманний відповідному професійному середовищу і визначає професійні, морально-психологічні якості особистості, відповідний рівень професійної підготовки військового лікаря. Для розвитку професійної культури майбутніх військових лікарів необхідно застосовувати відповідну педагогічну технологію, створити необхідні педагогічні умови із використанням моделі суб’єктно-діяльнісного навчання студентів. При застосуванні авторської методики формування професіональної культури військових лікарів у системі військово-медичної освіти автор пропонує застосовувати оптимальні форми і методи навчання, мотивувати студентів, інтенсифікувати практичну професійну підготовку. Педагогічні умови розглядаються як сукупність системних педагогічних обставин, які створюються педагогами у медичних університетах для цілеспрямованої практичної підготовки майбутніх військових лікарів. З метою розвитку професійної культури майбутніх лікарів слід використовувати модель суб’єктно-діяльнісного навчання студентів. Головними етапами методики є мотиваційний, теоретичний, праксиологічний, оцінювальний і рефлекторний. Ключові слова: професійна культура, педагогічні умови, педагогічне моделювання, педагогічна технологія, майбутні військові лікарі.
9
Sokyrko, Oleksii. "Western European Military Practices and Technologies in Ukraine in XVIII Century." European Historical Studies, no. 13 (2019): 183–202. http://dx.doi.org/10.17721/2524-048x.2019.13.183-202.
Full textAbstract:
The “Military Revolution”, which became a concentrated manifestation of Europe’s political leadership during the XVIIth – XVIIIth centuries, produced new realities in the military sphere: regular armies, subordinated and held by centralized states, unified arms and clothing, division into types of military forces, special drill and education for soldiers and officers. Leadership in military technology consisted of fortifications and artillery that developed in the direction of increasing technical capacity, unification and standardization of new weapons. New approaches to the organization of the armed forces changed the character of wars. If in the XVIIth century East and West of Europe had a kind of parity in their military achievements and technologies, then in the XVIIIth century it finally moved to the West. In this context, an important issue is how Western European achievements were spread in Ukraine, in particular the Cossack Hetmanate, whose military-political model was clearly structured for military purposes. The analysis of these influences and borrowings shows that they were heterogeneous in nature. In the Cossack army, elements of the regular troop duty and sentry service and even drill instructions were gradually being appeared. The Cossack starshyna (officials) faced with the practice of the regular army during the Russian imperial wars. However, all these influences were episodic and spontaneous, without changing the essence of the military institutions of the Hetmanate. In artillery, technical innovations were implemented more actively, but were hampered by lack of funding. In the fortification area, the control of which was completely transferred to imperial power, Western technologies and specialists, were used by metropolitan power in their own defensive projects. It is significant that the acquaintance and borrowing of any military innovations in the XVIIIth century occurred almost exclusively through Russian mediation. This tendency was fully in line with the gradual loss of the Hetmanate’s sovereignty, the destruction of its army.
10
Мірошніченко, В. І. "ОБҐРУНТУВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ STEM-ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 92, no. 5 (November 29, 2019): 150–61. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-92-5-150-161.
Full textAbstract:
Стаття присвячена обґрунтуванню доцільності використання stem-технологій у процесі підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників.
Звертається увага, що STEM-освіта не лише спрямовує увагу на природничо-науковий компонент навчання та інноваційні технології, але й активно розвиває творчу складову особистості та критичне мислення.
Розглянуто доцільність використання stem-технологій у процесі підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників на прикладі вивчення навчальної дисципліни «Основи бойового забезпечення».
Метою вивчення дисципліни «Основи бойового забезпечення» є підготовка компетентного, вольового, добре обізнаного співробітника Державної прикордонної служби України, здатного виконувати якісні та своєчасні завдання на державному кордоні в надзвичайних ситуаціях; формування військово-професійних компетенцій відповідно до вимог освітніх програм (стандартів вищої військової освіти) зі створення сприятливих умов для успішного ведення бою, ефективного використання підрозділів, підтримки їх боєздатності.
Автор доводить, що використання stem-технологій у процесі навчання майбутніх офіцерів-прикордонників навчальній дисципліні «Основи бойового забезпечення» передбачає вміння педагогів діагностувати індивідуальні властивості та можливості кожного курсанта.
З’ясовано, що грамотно організована діяльність щодо використання stem-технологій у процесі підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників, зокрема під час вивчення навчальної дисципліни «Основи бойового забезпечення», виступає засобом формування професійних знань, умінь та навичок майбутнього офіцера-прикордонника. Це відповідає завданню вищої військової освіти сприяти перетворенню мети навчання на засіб розвитку пізнавальних творчих можливостей майбутнього офіцера, а його самого – на суб’єкта свого професійного розвитку.
Ключові слова: stem-технології, підготовка майбутніх офіцерів-прикордонників, педагогічні технології, навчальна дисципліна, критичне мислення.
11
Майстренко, Олександр Васильович. "ЗАСТОСУВАННЯ ПРОГРАМНОГО СЕРЕДОВИЩА MILCHAT У ВІЙСЬКОВІЙ ОСВІТІ З УРАХУВАННЯМ ОСОБЛИВОСТЕЙ НАВЧАННЯ ПІД ЧАС ПАНДЕМІЇ." Information Technologies and Learning Tools 84, no. 4 (September 28, 2021): 80–103. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v84i4.4198.
Full textAbstract:
Дослідження присвячене визначенню особливостей військової служби та особливостей організації освітнього процесу в умовах пандемії; визначенню вимоги до засобів інформаційно-комунікаційних технологій та критеріїв відбору обумовлених специфікою військової служби та особливостями організації освітнього процесу в умовах пандемії; аналізу та класифікації існуючих засобів інформаційно-комунікаційні технології; аналізу програмного середовища МіlChat та висвітленню елементів методики проведення заняття з його використанням; розробленню методики вибору нових засобів інформаційно-комунікаційних технологій та оцінюванню ефективності їх застосування у відповідних умовах (пандемія, військова освіта). У статті обґрунтовано сукупність критеріїв відбору нових засобів інформаційно-комунікаційних технологій на підставі визначених вимог до них, обумовлених особливостями військової служби та організацією освітнього процесу в умовах пандемії. Також у цьому дослідженні проведено класифікацію існуючих засобів інформаційно-комунікаційних технологій. Означена класифікація ґрунтується на кластерному аналізі експертних висновків та враховує вимоги до засобів інформаційно-комунікаційних технологій, обумовлених особливостями військової служби та організацією освітнього процесу в умовах пандемії. Основними класами існуючих інформаційно-комунікаційних технологій визначено такі: ті, які застосовуються безпосередньо в освітньому процесі; ті, які застосовуються для організації освітнього процесу. До того ж розроблена методика вибору нових засобів інформаційно-комунікаційних технологій та оцінювання ефективності їх застосування у відповідних умовах базується на методові аналізу ієрархій. Також проведено оцінювання ефективності застосування засобів інформаційно-комунікаційних технологій в умовах військової освіти та організації освітнього процесу в умовах пандемії та виявлено перевагу середовища МіlChat порівняно з аналогами на 13…19%. Новизна цього дослідження полягає у тому, що вперше проведено оцінювання засобів інформаційно-комунікаційних технологій для застосування в системі військової освіти, яке базується на критеріях, обґрунтованих з урахуванням особливостей військової освіти та обмежень, накладених пандемією.
12
МІШЕНЮК, Роман, and Вікторія ГАНАБА. "ВИКОРИСТАННЯ ЛАЗЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ВИВЧЕННІ ТАКТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН В НАЦІОНАЛЬНІЙ АКАДЕМІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 23, no. 4 (March 26, 2021): 264–75. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v23i4.599.
Full textAbstract:
Застосування сучасних високотехнологічних технічних засобів з використанням лазерних технологій в теорії і практиці тактичної підготовки і пов’язане із низкою питань, зокрема й теоретико-методологічного характеру. Одним з основних питань розвитку такої теорії – це її основи, початком для розробки якої є визначення основних методологічних принципів їх застосування. Незважаючи на велику кількість праць, присвячених дослідженню різних аспектів застосування лазерних технологій у навчальному процесі у вищих військових навчальних закладах в межах тактичних дисциплін, необхідно констатувати, що у педагогічній літературі так і не сформовано певних педагогічних умов, методів та методик навчання тактичним дисциплінам з застосуванням лазерного симулятора двостороннього вогневого контакту типу LaserTag.
Мета статті є огляд на початковому етапі педагогічних основ застосування системи лазерного симулятора двостороннього вогневого контакту типу LaserTag в системі підготовки майбутніх офіцерів прикордонників з військово-прикладних дисциплін. Розгляд та висвітлення їх різнорідного та спільного характеру для вироблення цілісного уявлення про способи розуміння та використання лазерного симулятора двостороннього вогневого контакту типу LaserTag в тактичній підготовці майбутніх офіцерів-прикордонників, а також формування власного бачення щодо оптимальної методологічної основи для застосування сучасних технічних засобів в навчанні курсантів. Встановлено, що у сучасний період подібні технологічні засоби широко застосовуються під час навчання в вищих військових та правоохоронних навчальних закладах не тільки України, але й за кордоном, під час проведення міжнародних військових навчань.
Застосування лазерних технологій у вивченні тактичних дисциплін на базі лазерного симулятора двостороннього вогневого контакту типу LaserTag дозволить об’єднати розрізнені навчальні дисципліни, де умови стрілецьких вправ пов’язані із обстановкою на заняттях з військової (тактичної) підготовки, тактико-спеціальної підготовки, тактики прикордонної служби, заняттями із захисту від зброї масового ураження, військової топографії, зв’язку та формують необхідні знання і уміння для дій у якості офіцера тактичного рівня.
13
Honcharenko, Ivan F. "ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОГО ПРАЦІВНИКА У СФЕРІ ВІЙСЬКОВО-МЕДИЧНОЇ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ." Information Technologies and Learning Tools 42, no. 4 (August 22, 2014): 47–55. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v42i4.1098.
Full textAbstract:
Стаття присвячена місцю і ролі інформаційно-комунікаційних технологій у науковій і педагогічній діяльності науково-педагогічного працівника військово-медичної сфери. Розкрито ставлення науково-педагогічних працівників до використання інформаційно-комунікаційних технологій і засобів навчання у системі підготовки і підвищення кваліфікації у сфері військово-медичної післядипломної освіти. Представлено результати опитування науково-педагогічних працівників щодо використання ІКТ. Виокремлено й узагальнено проблеми сформованості інформаційно-комунікаційної компетентності науково-педагогічного працівника сфери військової медицини в організації і проведенні підвищення кваліфікації, які нині вбачають науково-педагогічні працівники у використанні ІКТ у процесі їх викладацької діяльності.
14
ЛАРІОНОВ, Володимир, Костянтин ХОМ’ЯК, Георгій МАТВЄЄВ, Олена СТАДНІЧУК, and Лілія КРОПИВНИЦЬКА. "МУЛЬТИМЕДІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 26, no. 3 (November 5, 2021): 82–96. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v26i3.881.
Full textAbstract:
У статті розглянуто один з перспективних методів навчання, що базується на комп’ютерно-інформаційних технологіях, а саме – мультимедійній технології. Метою дослідження було узагальнити накопичений досвід вивчення можливостей використання мультимедійних технологій для надання навчальної інформації курсантам вищих військових закладів освіти різними методами, що дозволяють розвивати необхідні професійні якості для забезпечення ефективної служби, прийомів психологічного контакту та компетентної роботи з людьми. Завдання дослідження: визначення впливу мультимедійних технологій на навчальну успішність та якість залишкових знань. Показана можливість застосування мультимедійних технологій під час проведення не лише лекційних, а й практичних занять. Проведено аналіз наповненості матеріалами мультимедійних компонентів і виявлено, що основними є текст (31,7 %), зображення (18,3 %), відео- (19,5 %) та аудіоматеріали (18,3 %), анімація (11 %) та 3D-технології (1,4 %). Доведено, що існує прямий та тісний зв’язок між вивченням курсантами тем з практичною складовою, заліковими результатами і глибиною засвоєння курсантами тем дисципліни “Радіаційний, хімічний та біологічний захист підрозділів (у тому числі екологія)”, які адекватно відображають знання, набуті слухачами. Установлено, що використання мультимедійних технологій збільшує ефективність усвідомлення матеріалу та практичних навичок до 20 %, а різниця у засвоєнні знань в експериментальних контрольній групах складала 22÷31 %. Підтверджено, що застосування елементів візуалізації за допомогою мультимедійних технологій позитивно впливає на засвоєння курсантами навчального матеріалу. Ефективне засвоєння інформаційних технологій, поєднання педагогічної майстерності дозволяють викладачу підвищувати якість навчального процесу і, як наслідок, якість знань курсантів. Уміння швидко аналізувати та використовувати великий обсяг інформації з метою прийняття подальшого вірного рішення – це важливі навички, які необхідно набувати курсантам для майбутньої роботи в сучасних умовах.
15
САГАН, Віталій. "АНАЛІЗ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ВІЙСЬКОВИХ ФОРМУВАНЬ І ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ З ПИТАНЬ ЛОГІСТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 26, no. 3 (November 5, 2021): 127–48. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v26i3.884.
Full textAbstract:
У статті проведено аналіз підготовки фахівців військових формувань та правоохоронних органів за напрямом логістичного забезпечення у вищих військових навчальних закладах України на прикладі Військової академії (м. Одеса) та Національної академії Національної гвардії України (м. Харків). Проведений аналіз дає змогу порівняти та врахувати підходи ВВНЗ освіти до питань логістичного спрямування. Починаючи із 2020 року у Військовій академії (м. Одеса) та Національної академії Національної гвардії України (м. Харків) розпочато підготовку фахівців з логістики за новими підходами відповідно до стандартівд ержав-членів НАТО. Розвиток логістичного компоненту відбувається з урахуванням завдань, що визначені Стратегічним оборонним бюлетенем України та Державними програмами розвитку Збройних Сил України та Національної гвардії України щодо створення ефективної системи логістичного забезпечення. Ключовими питаннями підготовки фахівців логістики для військових формувань та правоохоронних органів є: впровадження стандартів НАТО під час навчання курсантів; науково-методичне забезпечення підготовки фахівців з логістики з урахуванням нових розробок та досягнень у галузі підвищення якості військової освіти; підготовка військових фахівців враховуючи нові вимоги до особового складу, вивчення можливостей інноваційних технологій для забезпечення функціонування автоматизованих систем управління логістичним забезпеченням. Вищезазначені ВВНЗ мають достатньо розвинуту систему підготовки курсантів, яка базується на сучасних нормативно-правових документах з логістичного забезпечення, сучасній матеріально-технічній базі, що здатна забезпечити навчання з усієї номенклатури підрозділів матеріально-технічного забезпечення, обізнаності науково-викладацького складу з питань логістичного забезпечення, постійній співпраці з військовослужбовцями-інструкторами держав-членів НАТО. Посилює практичну складову підготовки курсантів й участь науково-педагогічного складу (службові відрядження) у зоні проведення операції об’єднаних сил, що дозволяє відчувати тенденції розвитку та реформування системи логістичного забезпечення, які відбуваються у підрозділах ЗСУ. Такий підхід сприяє проведенню наближених до реалій сьогодення різних видів навчальних занять та робить їх корисними й актуальними. Аналіз наведеного матеріалу дає можливість стверджувати, що впровадження у освітній процес Національної академії Державної прикордонної служби України стандартів НАТО, досвіду участі прикордонних підрозділів в операції об’єднаних сил, розроблення нових нормативних документів з логістичного забезпечення, розроблення науково-методичного забезпечення, застосуванням сучасних інноваційних технологій навчання у освітньому процесі може і буде впливати на якість навчання курсантів НАДПСУ з питань ЛЗ.
16
ПАЗЮРА, Наталія, Тетяна НОВІКОВА, Олександр ДІДЕНКО, Олександр ГНИДЮК, and Олександра ІСЛАМОВА. "ОСОБЛИВОСТІ ВІЙСЬКОВО-ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ У ПРОВІДНИХ КРАЇНАХ АЗІЇ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 22, no. 3 (January 16, 2021): 159–76. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v22i3.520.
Full textAbstract:
У статті представлено результати аналізу наукових джерел щодо особливостей військово-професійної підготовки фахівців сектору безпеки і оборони у провідних країнах Азії – Республіці Індія, Китайській Народній Республіці, Японії, Південній Кореї, Ізраїлі. З’ясовано, що ці країни зазнають впливу гібридних загроз, які впливають на розвиток систем національної безпеки та військово-професійної підготовки фахівців сектору безпеки і оборони. На основі аналізу наукових досліджень та нормативно-правових актів виокремлено вимоги до військово-професійної підготовки фахівців сектору безпеки і оборони в сучасних умовах з урахуванням реальних та потенційних загроз. З’ясовано, що військово-професійній підготовці військовослужбовців у закладах освіти притаманні такі особливості, як орієнтація на імплементацію модернізаційних змін з метою відповіді на гібридні військово-політичні загрози; врахування міжнародних стандартів з метою підвищення ефективності виконання завдань, що постають перед військовими формуваннями та правоохоронними органами; дотримання національних традицій у підготовці військовослужбовців з одночасним застосуванням інноваційних технологій навчання. Однією з особливостей підготовки фахівців сектору безпеки і оборони в цих країнах є емерджентність – властивість системи військово-професійної підготовки, яка підвищує ефективність освітнього процесу у військових закладах освіти. Емерджентна система військово-професійної підготовки військових фахівців є динамічною, саморегульованою, адаптивною до виконання комплексних неочікуваних та нелінійних вимог, які висуваються до неї, і сприяє формуванню готовності військовослужбовців до протидії гібридним загрозам. У статті детально представлено особливості систем військово-професійної підготовки фахівців сектору безпеки і оборони у військових закладах освіти у кожній з зазначених країн та зроблено висновок, що в подальшому окремі елементи можна імплементувати у процес підготовки військовослужбовців у вищих військових навчальних закладах в Україні.
17
Лапицький, Сергій Володимирович, Олександр Валерійович Зубарєв, and Олександр Олексійович Свергунов. "Системний аналіз та оцінка ефективності систем розвитку науки і технологій при реалізації науково-технічної складової військово-технічної політики держав." Озброєння та військова техніка 25, no. 1 (February 7, 2022): 3–11. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2020.1(25).3-11.
Full textAbstract:
Проведено системний аналіз різних факторів впливу на ефективність систем розвитку науки і технологій при реалізації науково-технічної складової військово-технічної політики держав, що виникли в останні роки в умовах швидкого розвитку науково-технічного прогресу та сформульовано методичний підхід з оцінки впливу таких факторів на ефективність систем розвитку науки і технологій, які, можливо, будуть використані при розробках нових озброєнь і військової техніки.
18
Poltorak, M. F., M. V. Orda, N. D. Kozak, L. A. Levitska, and O. V. Bielozorova. "Світові тенденцій розвитку дистанційного навчання: системоутворюючі фактори системи дистанційного навчання у вищих військових навчальних закладах." Ukrainian Journal of Military Medicine 2, no. 1 (April 19, 2021): 19–27. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2021.1(2)-019.
Full textAbstract:
Вступ. Останніми роками в Україні питання дистанційного навчання перебуває в процесі постійного наукового обговорення і є новою формою навчання, включаючи військову національну освіту в Україні.
Метою статті є аналіз факторів, що суттєво впливають на ефективність системи дистанційного навчання Збройних Сил України, а також розуміння світових тенденцій розвитку систем дистанційного навчання як елементу електронного навчання.
Матеріали та методи. Аналіз, порівняння та систематизація наукових джерел.
Результати. проведений аналіз питань, що стосуються світових тенденцій розвитку систем дистанційного навчання як елементу електронного навчання. Розглянуто фактори, що суттєво впливають на ефективність системи дистанційного навчання Збройних Сил України. Розкрито сутність дистанційного навчання у вищих військових навчальних закладах (ВВНЗ) та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти (ВНП ЗВО) як особливої форми цілеспрямованого процесу оволодіння знаннями, вміннями та навичками військовими спеціалістами. Визначено основну особливість дистанційного навчання у вищих навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти (екстериторіальність - необов’язкове перебування слухачів (курсантів) у військовому навчальному закладі; відсутність заперечення щодо участі науково-педагогічних працівників у ході проведення освітнього процесу).
Висновки. Впровадження технологій дистанційного навчання в систему підготовки Збройних Сил України покликане забезпечити появу нових можливостей для оновлення змісту викладання та методики викладання дисциплін та розповсюдження знань, розширення доступу до освітніх ресурсів. Отже, це потребує подальших досліджень щодо розвитку дистанційного навчання та його впровадження, зокрема, у національній системі військової освіти.
19
Бородавка, В. А. "Застосування інформаційних технологій в системі дистанційного навчання під час підготовки та перепідготовки військових фахівців." Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, no. 2(64), (June 15, 2020): 7–11. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2020.64.01.
Full textAbstract:
В статті розглядаються основні сучасні тенденції модернізації професійної освіти в системі дистанційного навчання, яка базується на використанні сучасних інформаційних технологій та сучасних формах навчання. Запропоновані рішення, які дозволять розвинути технології дистанційного навчання, підвищити якість засвоєння знань на базі інноваційних інформаційних технологій в системі дистанційного навчання під час підготовки та перепідготовки військових фахівців.
20
Miroshnуchenko, Valentуna, and Oleg Stavytskyi. "Педагогічні умови формування готовності майбутніх офіцерів до використання STEM-технологій в освітньому процесі вищих військових навчальних закладів." Освітній простір України 17 (November 15, 2019): 310–17. http://dx.doi.org/10.15330/esu.17.310-317.
Full textAbstract:
Стаття присвячена визначенню та обґрунтуванню педагогічних умов формування готовності майбутніх офіцерів до використання STEM-технологій в освітньому процесі.Готовність майбутніх офіцерів до використання STEM-технологій в освітньому процесі авторами розуміється як інтегрована характеристика особистості, що ґрунтується на усвідомленні курсантами ролі STEM-технологій як вагомого чинника набуття професійними компетентностями на основі міждисциплінарних зв’язків, здатності до творчості та критичного професійного мислення. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури та з метою вдосконалення процесу формування готовності майбутніх офіцерів до використання STEM-технологій в освітньому процесі визначено такі педагогічні умови: формування професійної мотивації майбутніх офіцерів за допомогою STEM-методик; запровадження спецкурсу “використан-ня STEM-технологій у вищій військовій школі”; підготовка науково-педагогічних кадрів до застосування stem-технологій в освітньому процесі; методичне забезпечення використання stem-технологій в освітньому процесі вищих військових навчальних закладів.
21
ОСИПЕНКО, Валерій, Ігор ЗАЙЦЕВ, and Володимир СУСЛОВ. "ІННОВАЦІЙНІ СИСТЕМИ ОЦІНКИ РЕЗУЛЬТАТІВ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВИЩОГО ВІЙСЬКОВОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 22, no. 3 (January 16, 2021): 146–58. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v22i3.519.
Full textAbstract:
Проблема інновацій в освіті протягом останніх двох десятиліть залишається однією з основних для освітнього співтовариства. Інновації – багатобічне поняття, що відбиває результати творчого мислення і нестандартних рішень. Інновації у військовій справі, особливо в професійній військовій освіті, завжди оцінювалися більш пильно, ніж десь ще. Це пов’язане, насамперед, з можливими ризиками втрат бойової ефективності офіцера, високою «ціною помилки». Крім того, відмітною рисою військової педагогіки є прихильність традиціям у професійній підготовці свого суб’єкта, які, у свою чергу, перевірені самою вимогливою практикою. Водночас на підставі аналізу наукових публікацій можна дійти висновку, що питання необхідності інноваційних перетворень у військовій освіті розглянуті недостатньо та потребують подальшого дослідження. У даній статті розкриті науково-теоретичні аспекти і провідні тенденції в розвитку інноваційних процесів у системі військової освіти, виділяються два види інновацій, а саме процесно-орієнтовані (результатом є нові процеси або технології, що ведуть до виробництва нових продуктів) і продукто-орієнтовані (результатом є конкретний продукт). Позначені вимоги, які пред’являються до інновацій, фактори інноваційного розвитку системи військової освіти. Розглядаються інновації в професійній військовій освіті. У публікації говориться про виділення груп моделей оцінки освітньої діяльності з урахуванням спрямованості оцінювання і способу вираження результату, з деякою часткою узагальнення (моделі, що відображають особливості суспільно або професійно орієнтованого навчання; моделі оцінювання, які забезпечували сучасні форми навчання; накопичувальні моделі оцінювання; моделі оцінювання, побудовані на принципі порівняння навчальних досягнень курсантів, слухачів, студентів). У статті виділені області задач інноваційних систем оцінки результатів освітньої діяльності ВВНЗ та ВНП ЗВО і надано їхній опис.
22
Skliar, Nadiia. "Технонаціоналістичні тенденції розвитку глобальних акторів військових інновацій." Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, no. 2 (April 18, 2021): 70–80. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.2.7.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню теорії та практиці однієї із шкіл управління національною конкурентоспроможністю - технонаціоналізму. Метою дослідження є визначення особливостей розвитку сучасного технонаціоналізму, практик управління національної конкурентоспроможності в секторі оборонної промисловості країн світового технологічного ядра та окреслення потенційних загроз впливу впровадження такої політики на глобальну та національні безпеки інших країн.
Розглянуті специфічні характеристики сучасних технологій, які пов’язані з подвійним використанням. Досліджена рейтингова позиція країн-лідерів по технологіям за секторами економіки з визначенням особливостей технонаціоналістичних політик європейських та азійських країн. Зазначені фундаментально-ідеологічні відмінності між двома системами. Визначено сучасні інноваційні тренди технологій, які пов’язані з технологіями подвійного використання США та Китаю. Доведено посилення впливу уряду Америки на інші ринки новітніх технологій країн світу.
Розглянуто тяжіння технонаціональної політики Пекіну до нових квантових розробок (QC), що обумовлює не тільки підвищення воєнно-технологічного потенціалу країни, а й можливі майбутні виклики глобального та регіонального масштабів. Окреслені технологічні тенденції розвитку інноваційних технологій, що викликають стурбованість світової спільноти та можуть бути підставами формування національних та глобальних ризиків та загроз безпеці.
23
Andres, Andrii, Valeriy Kryzhanovsky, and Olha Rymar. "Соціально-особистісні аспекти психофізичної підготовки особового складу Національної Гвардії України." Physical education, sport and health culture in modern society, no. 2(54) (July 1, 2021): 3–11. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2021-02-03-11.
Full textAbstract:
Актуальність. Соціальна спрямованість професійної підготовки, особливості розвитку й формування психофізичної готовності правоохоронних органів України в цей час зумовлені, передусім, ускладненням соціально-політичної ситуації в державі та труднощами розвитку українського суспільства. Психофізичні особливості працівників правоохоронних органів України повинні визначати зміст професійно-прикладної фізичної підготовки. Із підвищенням рівня розвитку психофізичних якостей покращується функціональний стан організму й забезпечується його стійкість до впливу несприятливих чинників в екстремальних умовах. Мета роботи – з’ясування ступеня важливості та впливу професійно-прикладної психофізичної підготовки на ефективність роботи військовослужбовців. Матеріали і методи. У роботі використано методи теоретичного аналізу й узагальнення даних спеціальної науково-методичної літератури та інформаційних ресурсів мережі Інтернет; соціологічний метод (анкетування) та методи статистичної обробки даних. У ході дослідження про- ведено опитування 168 фахівців військово-облікових спеціальностей Київського національного університету Національної гвардії України з актуальних питань професійно-прикладної психофізичної підготовки військово- службовців. Результати дослідження та ключові висновки. З’ясовано, що потребує розв’язання проблема встановлення мирного врегулювання воєнного конфлікту на Сході країни, пошуку ефективних засобів, методів і технологій для покращення фізичної підготовленості офіцерів та модернізація озброєння військових. Перспек- тивними напрямами вдосконалення фахової підготовки військовослужбовців є формування психофізичної підготовки та розвиток професійно важливих якостей особового складу Національної гвардії України. 92,3% фахівців відзначили актуальність питання пошуку шляхів удосконалення психофізичних професійно-важливих якостей офіцерів Національної гвардії України. 51,2 % фахівців військової сфери відзначили, що підвищення психофізичної підготовленості в особистісному аспекті матиме позитивний вплив на психічне й соматичне здоров’я офіцерів. У соціальному плані вдосконалення психофізичної підготовленості, на думку 44,6 % фахівців, сприятиме покращенню обороноздатності країни та 42,3 % указали на підвищення іміджу офіцерів.
24
Толубко, Є. В. "Трансформерні технології у військовій справі." Озброєння та військова техніка 3, no. 3 (September 23, 2014): 40–44. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2014.3(3).40-44.
Full textAbstract:
Проведено аналіз інформаційних матеріалів, які присвячено розробкам екзоскелетних систем із використанням сучасних трансформерних технологій для їхнього застосування в збройних силах із метою підвищення функціональних можливостей військовослужбовців.
25
РАДВАНСЬКИЙ, Іван. "ЗАСТОСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 27, no. 4 (January 1, 2022): 160–69. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v27i4.917.
Full textAbstract:
Стаття присвячена проблемі професійної підготовки майбутніх офіцерів Національної гвардії України. Метою статті був узагальнений аналіз інноваційних педагогічних технологій у підготовці майбутніх офіцерів Національної гвардії України. Автор довів актуальність запропонованої у статті проблеми: зміст професійної підготовки офіцерських кадрів НАНГУ повинен враховувати кращий світовий досвід підготовки фахівців сектору безпеки та оборони, постійні зміни у сучасній світовій спільноті, і водночас – Євроінтеграційний напрям України. Одним зі шляхів забезпечення якісної професійної підготовки майбутніх офіцерів НАНГУ є застосування педагогічних інновацій. Відповідно до проблеми здійснено аналіз науково-педагогічної та психологічної літератури. Виокремлення інноваційних педагогічних технологій у професійній підготовці майбутніх офіцерів Національної гвардії України проведено за компонентами цієї підготовки: морально-психологічним, правовим, управлінським, військово-прикладним. Для реалізації морально-психологічного компонента професійної підготовки автором запропоновано тренінги та воркспейси; військово-прикладного – технологію моделювання професійних ситуацій, а також використання тренажерів і симуляторів для вогневої підготовки та підготовки з особистої безпеки майбутніх офіцерів; для управлінського компоненту запропоновано вивчення нових управлінських інструментів за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій. Сформульовано висновки проведеного дослідження та перспективи подальших наукових пошуків (аналіз досвіду підготовки фахівців сектору безпеки та оборони у країнах із високим рівнем розвитку, а також вивчення стандартів НАТО щодо підготовки таких фахівців).
26
Komarchuk, Oleksandr. "Гібридна війна: сутність та структура феномену." Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, no. 1 (3) (April 26, 2018): 48–54. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2018-01-48-54.
Full textAbstract:
Відзначається, що агресія з боку Російської Федерації стала суттєвою несподіванкою для українського суспільства, а сучасний російсько-український конфлікт має офіційний статус АТО, але, на жаль, це єдина можливість охарактеризувати «гібридну війну» на правовому рівні.
Аналізуючи ступінь наукової розробки дослідження проблеми, констатуємо, що загалом у політичній науці обмаль наукових розвідок щодо поняття «гібридна війна». Застосовуючи системний та історичний підходи до аналізу поняття «гібридна війна», наголошено на необхідності комплексного підходу до вивчення зазначеного явища. Указано, що для вирішення конфліктних питань або задоволення геополітичних інтересів виступати відкрито для держави-агресора стало досить невигідним в економічному та небезпечним у політичному плані, тому наприкінці XX ст. людство зіткнулося з новим способом ведення збройних конфліктів, що отримало неофіційну назву «гібридною». Цей термін пояснює нову військову стратегію, яка поєднує в собі «звичайну війну», «малу війну» та «кібервійну» і служить для поєднання дій із залученням ядерної, біологічної, хімічної зброї та засобів інформаційної війни.
Застосовуючи сучасні підходи до вивчення феномену «гібридної війни», інтерпретуємо це явище як сукупність заздалегідь підготовлених та оперативно реалізованих державою дій військового, дипломатичного та інформаційного характеру, спрямованих на досягнення стратегічних цілей. При цьому важливе значення має відсутність необхідності в розробці нових систем зброї й військової техніки. Гібридна війна включає реалізацію комплексу гібридних загроз різного виду, а саме: традиційні, нестандартні, масштабний тероризм, а також підривні дії, у ході яких використовують інноваційні технології для протидії військовій силі супротивника, такі як масовані кібератаки, підривні дії в енергетичній, економічній сферах тощо.
Зазначено, що відмінність між класичними війнами та гібридними полягає не лише в способі їх ведення, а й у засобах та цілях, які переслідує агресор, оскільки метою «гібридної війни» є не контроль території, а економічна та політична дестабілізація держави, тримання в страху населення в цілому, яке проживає за межами безпосереднього конфлікту. Дестабілізація країни в усіх цих аспектах удається завдяки терористичним і диверсійним актам, активній пропаганді серед місцевого населення, ведення повномасштабних бойових дій на певній території країни, а кінцевою метою є схилення легального уряду країни до вигідних для агресора дій або його зміни. Усі вищевказані етапи підготовки та реалізації військових дій неможливі без участі засобів масової комунікації, які безпосередньо є технологічним інструментом організації та проведення «гібридних війн».
27
Тушко, К., В. Торічний, Г. Топольницька, and С. Совва. "МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «СТАРТ-АП-ТЕХНОЛОГІЇ» МАЙБУТНІМ ОФІЦЕРАМ-ПРИКОРДОННИКАМ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 100, no. 1 (April 28, 2021): 270–80. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-100-1-270-280.
Full textAbstract:
У статті висвітлено специфіку методики викладання навчальної дисципліни «Старт-ап-технології» майбутнім офіцерам-прикордонникам. Автори торкнулись проблем якості вищої освіти в Україні і, зокрема, вищої військової освіти. Проаналізовано низку наукових праць з проблеми дослідження: і публікації, і монографії, і дисертації. Сутність методики викладання «Старт-ап-технологій» автори розкрили на прикладі спеціальності «Телекомунікації та радіотехніка» у прикордонній академії. Основними особливостями методики є: побудова робочої програми згаданої навчальної дисципліни із врахуванням змісту професійної діяльності офіцерів-прикордонників; розподіл аудиторних годин було здійснено таким чином, щоб більша їх частка забезпечувала практичну підготовку майбутніх офіцерів-прикордонників. Приблизно 26 навчальних годин з 46 аудиторних – це практичні заняття, решта лекційні та семінарські; під час проведення практичних та семінарських занять з майбутніми офіцерами-прикордонниками використовувався широкий спектр педагогічних технологій: від інтерактивних бесід до колабораційних технологій; забезпечення міждисциплінарного зв’язку, оскільки «Старт-ап-технології» пов’язані із дисциплінами «Філософія», «Політичні та економічні системи», «Управління проектами» та іншими; використання управлінського потенціалу навчальної дисципліни, з метою формування здатності до прийняття рішень та усвідомлення відповідальності за ці рішення; формування нового стилю мислення, що демонструють власники старт-апів всього світу; розширення світогляду курсантів-прикордонників; забезпечення виховання майбутніх офіцерів-прикордонників, зокрема таких якостей, як толерантність, стриманість тощо. Методика викладання сучасної навчальної дисципліни «Старт-ап-технології» вимагає врахування специфіки організації освітнього процесу у навчальному закладі, змісту професійної діяльності майбутніх офіцерів-прикордонників та оптимального рівня підготовленості до її викладання науково-педагогічних працівників.
28
Pavlovskyi, Oleh, Oleh Sova, and Volodymyr Koval. "Шляхи удосконалення системи метрологічного забезпечення в сучасних умовах розвитку Збройних Сил України." Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, no. 4 (August 31, 2021): 169–76. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.4.15.
Full textAbstract:
Система метрологічного забезпечення Збройних Сил України призначена здійснювати вимірювання та контроль параметрів зразків озброєння і військової техніки. Метрологічне забезпечення в Збройних Силах України організується і здійснюється службами метрології та стандартизації військових частин, оперативних (повітряних) командувань, Генерального штабу Збройних Сил України, а його вдосконалення є важливою науково-технічною задачею, актуальність якої підтверджується необхідністю підтримання озброєння та військової техніки військ (сил) у боєздатному стані.
В статті проведено аналіз системи метрологічного забезпечення Збройних Сил України та запропоновані шляхи її удосконалення враховуючи поетапний перехід Збройних Сил України на стандарти НАТО, розвиток озброєння та військової техніки, збільшення обсягів вимірювальних параметрів та стрімкий розвиток інформаційних технологій.
Розвиток високоточного озброєння та військової техніки, систем управління ними, впровадження системи логістичного забезпечення вимагає від нас удосконалення й системи метрологічного забезпечення Збройних Сил України для її інтеграції в єдину систему управління забезпеченням військ (сил), що дасть змогу оперативно та ефективно вирішувати питання метрологічного обслуговування озброєння та військової техніки, вчасного укомплектування засобами вимірювальної техніки військового призначення, та адекватного контролю за станом метрологічного забезпечення Збройних Сил України.
29
Zatserkovnyi, Vitalii, Pavlo Savkov, Igor Pampukha, and Iryna Syniavska. "ОЦІНКА ПЕРЕВАГ МЕРЕЖЕЦЕНТРИЗМУ ТА МЕРЕЖЕЦЕНТРИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ РОЗБУДОВИ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, no. 3(21) (2020): 163–84. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-3(21)-163-184.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Зважаючи на зміни характеру ведення сучасних війн і шляхи досягнення ін-формаційної переваги над супротивником, дослідження мережецентричних технологій є надзвичайно актуальним. Підвищення маневреності підрозділів, їхньої здатності до виконання бойових завдань на підставі безперервного інформаційного супроводження дає можливість отримати значну перевагу над противником, попереджувати, запобігати та знешкоджувати реальні та потенційні загрози національній безпеці. Постановка проблеми. Сучасний рівень автоматизації, інформатизації та системи управління Збройних сил України за сукупністю значень характеристик своїх основних складових частин не відповідає сучасним вимогам Аналіз останніх досліджень і публікацій. Розглянуто проблематику зовнішніх інформаційних впливів та інформаційних аспектів забезпечення національної безпеки держави, концептуальні проблеми війни й миру та проблему мережецентричних війн. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Основною проблемою застосування принципів мереже-центризму під час організації сучасного бою є недостатньо ефективні та неадаптовані до сучасних вимог інформаційні системи. Постановка завдання. Першочерговим завданням є формування ефективної інформаційної системи на основі мережецентричних технологій, що дозволить скоротити час на прийняття рішення та прогнозувати можливі варіанти розвитку ситуацій та запобігати можливим наслідкам. Виклад основного матеріалу. Завдяки прогресу у сфері інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) з’явились нові зразки високоточної зброї, сучасні засоби розвідки, автоматичні і автоматизовані системи управління (АСУ) військами та зброєю. Комп'ютерні технології дали можливість керувати зброєю на відстані в кілька тисяч кілометрів, формувати високоточні точкові удари, корегувати дії військових підрозділів, здійснювати дії військових формувань відразу в декількох напрямках з метою знищення об’єктів супротивника або захоплення його території, досягати результату за короткий проміжок часу тощо. Необхідність максимального використання можливостей всіх наявних засобів розвідки і бойових платформ спричинила перехід від платформоцентричної моделі управління військами і зброєю, де основний акцент робився на кількість озброєння та військової техніки, до мережецентричної. Висновки відповідно до статті. Визначена роль мережецентричних війн та їхній вплив на розвиток збройних сил передових в економічному сенсі країн. Застосування мережецентричних підходів спричинило появу чималих нових нетрадиційних форм і способів збройної боротьби, таких як «спеціальна операція», «тривимірна повітряно-наземна форма удару по супротивнику», «далекій вогневий бій» тощо, під час яких кораблі і підводні човни, літаки, космічні апарати, безпілотні літальні апарати (БПЛА), танки, польові радіостанції і портативні комп’ютери тощо спільно використовували інформацію за допомогою єдиних інтерфейсів, стандартів і протоколів. Визначені складові високої ефективності мережецентричних війн.
30
Бенчук, Віталій Олександрович, and Володимир Васильович Трофимович. "ТЕХНОЛОГІЯ ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ РОСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ (НА ПРИКЛАДІ ДОНЕЧЧИНИ)." Військово-науковий вісник, no. 36 (November 16, 2021): 3–26. http://dx.doi.org/10.33577/2313-5603.36.2021.3-26.
Full textAbstract:
У статті розглядається технологія військової агресії Росії проти України на прикладі Донеччини. Її динаміка й еволюція прослідковуються в суспільно-політичних і військових процесах, які відбувалися під час так званої російської весни 2014 р. Відзначено, що на початковому етапі була спроба сценарію «народного заколоту», втім через низку причин він не спрацював. Через те під керівництвом службових осіб ЗС РФ, ФСБ, представників російської політичної влади була утворена терористична організація «ДНР» з власними парамілітарними воєнізованими групами. Її мета полягала в провокуванні збройного конфлікту методом масового терору та провокацій. Ці дії супроводжували інші види інструментарію гібридної війни, серед яких важливе місце зайняла потужна інформаційна кампанія російських медіа ресурсів, контент якої еволюціонував в залежності від ситуації. З’ясовано, що успішне звільнення українськими військами тимчасово окупованих територій призвело до вторгнення регулярних російських військ, підписання Мінських домовленостей та переходу до збройного конфлікту в режим різного ступеня інтенсивності.
31
Майстренко, Олександр, and Юлія Франчук. "ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В СИСТЕМІ ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ У МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ СЛУЖБИ РАКЕТНО-АРТИЛЕРІЙСЬКОГО ОЗБРОЄННЯ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 19, no. 4 (May 8, 2020): 227–38. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v19i4.269.
Full textAbstract:
Сучасна воєнно-політична ситуація в Україні умовах військової агресії та трансформації систем й озброєння, які відбуваються у нашому суспільстві, висувають принципово нові вимоги до професійної підготовки фахівців у сфері забезпечення ракетно-артилерійського озброєння (РАО) у Збройних Силах України (ЗСУ), їх адаптаційних можливостей до роботи в умовах, які динамічно змінюються.Відповідальність і реалії сьогодення вимагають підготувати офіцерів у сфері забезпечення РАО, які не тільки добре володіють сучасним РАО та технікою, але й здатні, у короткі терміни опанувати нові зразки озброєння та техніки, яка активно надходять у підрозділи ЗСУ, приймати рішення і відповідати за їх результати, бути самостійними у своїх діях і домаганнях.Метою статті є аналіз використання інтерактивних технологій в системі формування вмінь у майбутніх офіцерів служби ракетно-артилерійського озброєння.Інтерактивні технології навчання визначається дослідниками як спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету – створення комфортних умов навчання, за яких кожна людина відчуває свою успішність та інтелектуальну спроможність. Її суть полягає в тому, що навчальний процес успішно розгортається за умови постійної, активної взаємодії всіх його учасників.Ефективність інтерактивного навчання пояснюється багатьма чинниками. Насамперед воно забезпечує “включення” колективного розуму групи майбутніх офіцерів служби РАО, що здатний до вирішення багато задач більш інтенсивно та ефективно. Розв’язуючи спільно поставлене навчальне завдання, навчальна група майбутніх офіцерів служби РАО здійснює співробітництво, співтворчість.У статті досліджено, що використання інтерактивних технологій навчання при вивченні військових та військово-спеціальних дисциплін є методика проведення практичних занять. Разом з тим, встановлено висока ефективність організації подібних занять забезпечується підвищеною внутрішньою мотивацією курсантів до навчання, яка полягає у: відповідальності курсантів-керівників за підготовку до заняття не тільки перед викладачем, але і перед своїми товаришами; результатах кінцевої оцінки курсантів-керівників за заняття, де враховується ступінь навченості ними курсантів навчальної групи відповідним технологічним операціям. Щодо курсантів групи, то їх внутрішня мотивація підвищується нагальними прикладами курсантів-керівників, які самі добре засвоїли матеріал заняття і навчають товаришів, а також таким компонентом співпраці, як особистісна взаємодія.У статті розкриті окремі теоретико-методичні аспекти інтерактивного навчання та проаналізовано організаційно-педагогічні умови їх використання в підготовці майбутніх офіцерів служби ракетно-артилерійського озброєння до ефективного виконання службових обов’язків, що дозволяє забезпечувати формування їх професійної готовності на рівні вимог сьогодення.На конкретних прикладах досліджено, що організація інтерактивного навчання в процесі підготовки майбутнього офіцера передбачає моделювання структури і змісту практичної діяльності, а також функціональних ситуацій, застосування рольових ігор, спільне розв’язання проблеми на основі аналізу обставин. У результаті цього встановлено, що у процесі навчальної діяльності курсантів з використанням інтерактивних методів навчання створюється можливість моделювання цілісного змісту майбутньої професійної діяльності, формування сталих вмінь; інтенсифікується процес навчання, підвищується пізнавальна активність майбутніх офіцерів служби РАО, виникає не абстрактна, а конкретна, соціально значима мотивація навчання.
32
Казєв, О. В., М. М. Овчар, and І. В. Кошельник. "ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 100, no. 1 (April 28, 2021): 93–103. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-100-1-93-103.
Full textAbstract:
Стаття присвячена аналізу питань вищої військової освіти. У цій загальній проблемі виділено питання загальновійськової підготовки майбутніх фахівців прикордонного відомства. Завдання щодо захисту та охорони державного кордону в українському суспільстві покладені на прикордонне відомство. Зазначена відомча структура має тривалу історію розвитку, і має можливість здійснювати підготовку власних офіцерських кадрів в єдиному вищому військовому навчальному закладі прикордонної служби – Національній академії. Мета загальновійськової підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників полягає у створенні системних знань, умінь та навичок щодо вимог та потенціалу застосування бойової/спеціальної техніки; ведення бойових дій, виконання професійних завдань у мирний час та особливий період; щодо порядку дій у зоні різного виду зараження.
Основними завданнями загальновійськової підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників є розуміння загальної характеристики сучасного бою. Пріоритетність цього завдання полягає в тому, що сучасній історичній епосі притаманна поява безлічі несистемних явищ та процесів, а це напряму вплинуло на загальні риси сучасного бою: висока напруженість; маневреність; короткочасність; максимальна швидкість; нові способи ведення бойових дій тощо. Виділено такі інноваційні технології, що варто застосовувати у загальновійськовій підготовці курсантів-прикордонників та які дають змогу виділити більше часу саме для практики: технології імітаційного моделювання; проектні технології, технології тренінгу та workshop, технологія індивідуального навчання, коучінг. Ефективність підготовки не матиме позитивної динаміки, якщо науково-педагогічні працівники будуть категоричними по відношенню до певної технології, методики, прийому або засобу.
33
Plekhanov, Dmytro, and Oksana Plekhanova. "УДОСКОНАЛЕННЯ КАДРОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ В ЗБРОЙНИХ СИЛАХ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ РЕФОРМ ОБОРОННОЇ СФЕРИ." Public Administration and Regional Development, no. 3 (April 11, 2019): 128–41. http://dx.doi.org/10.34132/pard2019.03.08.
Full textAbstract:
Стаття присвячена проблемам забезпечення якісним персоналом ЗСУ, формуванню нових механізмів залучення фахівців до лав ЗСУ в контексті оборонної, кадрової та інших реформ, з урахуванням сучасних міжнародних та військових факторів, які впливають на формування дієздатної армії України. Основна увага зосереджена на формуванні комплексної Концепції кадрової політики в ЗСУ. В статті акцентовано увагу на тому що на вітчизняному ринку праці тривалий час формувалася дуже низька конкурентоспроможність військової сфери внаслідок недостатнього грошового забезпечення військових, недосконалої системи соціальних гарантій, наявності серйозних житлових проблем та відсутності впевненості щодо перспектив професійного та кар’єрного зростання, що в кінцевому випадку призвело до дестабілізації ситуації в Збройних Силах України та відпливу з них найбільш досвідчених та підготовлених військових фахівців за кордон або в інші сфери життєдіяльності суспільства.
Автором зроблено висновок про те що подальших досліджень потребують визначення термінів та понять, якими має бути доповнена Концепція кадрової політики в ЗСУ, приділена належна увага методам та технологіям кадрового менеджменту.
34
Lazorenko, Borys, and Kateryna Kalnytska. "Теоретична модель соціально-психологічного супроводу реадаптації ветеранів." Scientific Studios on Social and Political Psychology, no. 44(47) (December 20, 2019): 26–36. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi44(47).114.
Full textAbstract:
Розроблено теоретичну модель соціально-психологічного супроводу реадаптації (СПСР) ветеранів в умовах гібридних війни і миру. За допомогою методик визначення посттравматичних станів та адаптивності у форматі “case study” представлено їхню динаміку у двох ветеранів після завершення ними реабілітаційного етапу відновлення. Виокремлено чинники ретравматичного впливу на їхню особистість в умовах гібридних війни і миру. До зовнішніх соціальних чинників віднесено тривання обстрілів і загибель українських військовослужбовців та мирного населення на сході країни, проросійські настрої певної частини українських громадян, до психологічних чинників – внутрішній конфлікт субособистостей “ворога” і “захисника”, зумовлені ним проєкції і неадекватні поведінкові прояви. Обстоюється необхідність соціально-психологічного супроводу реадаптації ветеранів та членів їхніх сімей, аби нейтралізувати й усунути деструктивну дію цих чинників. З’ясовано мотиви участі ветеранів у супроводі: допомога побратимам, зміцнення психіки, покращення стосунків у сім’ї, забезпечення належної якості життя сім’ї, родини і країни. Розроблено теоретичну модель супроводу реадаптації ветеранів в умовах гібридних війти і миру, показано доцільність використання принципів командотворення і технології взаємодії “рівний – рівному” в реадаптаційному процесі. Центральне місце в моделі відведено команді фахівців і ветеранів – учасників програми реадаптації, до її периферійних елементів віднесено мережу громадських та державних організацій, які працюють у сфері психологічної, медичної та соціальної підтримки ветеранів. Окреслено коло таких організацій: громадські – це організації ветеранів і волонтерів, які працюють у регіонах; державні – це обласні відділи департаментів Міністерства ветеранів України, військові госпіталі, соціальні центри для сім’ї, дітей та молоді, центри зайнятості, територіальні центри соціального обслуговування тощо. У структурі моделі виокремлено такі підрозділи: реабілітаційно-профілактичний, соціальної та професійної адаптації, науково-дослідний та інформаційний. Реабілітаційно-профілактичний підрозділ має убезпечувати ветеранів від ретравматизації, залежностей та суїцидальної поведінки в умовах гібридних війни і миру; підрозділ соціальної та професійної адаптації покликаний допомагати ветеранам у пошуку роботи та набутті необхідної професійної кваліфікації; науково-дослідний підрозділ має забезпечувати ефективність реалізації супроводу, проводити моніторинг отриманих результатів, оптимізувати зворотний зв’язок між основними структурними елементами СПСР і системою в цілому; інформаційна структура має надавати необхідну інформацію користувачам та фахівцям центру щодо обміну досвідом між учасниками супроводу, інформувати потенційних користувачів, партнерські організації, інших представників громади про труднощі і здобутки супроводу ветеранів. У ході подальших досліджень належить з’ясувати ефективність розробленої моделі, умови і засоби її поширення за необхідності в інших регіонах України.
35
Устінова, Л. А., Н. В. Курділь, В. І. Сагло, Р. М. Швець, О. А. Євтодьєв, and В. Л. Богаєнко. "Modern military toxicology: world practice of implementation of remote consultative technologies in the field of military medicine." Current aspects of military medicine. Сучасні аспекти військової медицини 27, no. 1 (2020): 52–68. http://dx.doi.org/10.32751/2310-4910-2020-27-05.
Full text
36
Пащук, Юрій. "ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ І ВПРОВАДЖЕННЯ ДОСВІДУ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ВИЩИХ ВІЙСЬКОВИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 24, no. 1 (April 26, 2021): 299–317. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v24i1.645.
Full textAbstract:
У статті розкриваються теоретико-методологічні основи вивчення і впровадження досвіду освітньої діяльності у вищих військових навчальних закладах, ґрунтуючись на засадах концепції організаційного вивчення та впровадження досвіду, у тому числі теорії управління процесом вивчення і впровадження досвіду.Одним із дієвих шляхів вирішення сучасної проблеми підвищення якості підготовки військових фахівців Збройних Сил України є покращання організаційних спроможностей вищих військових навчальних закладів із вивчення, поширення та впровадження досвіду. Тому актуальним науковим завданням є обґрунтування методологічних підходів до формування та функціонування Підсистеми вивчення і впровадження досвіду освітньої діяльності у рамках створення перспективної Системи вивчення і впровадження досвіду Збройних Сил України.
Дослідження здійснюється з урахуванням досвіду та передової практики інших країн, у тому числі держав-членів Північноатлантичного Альянсу, за чотирма напрямами: 1) організаційна структура; 2) стандартизований Процес вивчення та впровадження досвіду; 3) підготовка особового складу із питань вивчення та впровадження досвіду; 4) засоби, що використовуються для вивчення та впровадження досвіду освітньої діяльності. За результатами проведеного аналізу пропонуються шляхи підвищення ефективності функціонування Підсистеми вивчення і впровадження досвіду освітньої діяльності, зокрема, що стосується широкого використання інформаційно-комунікаційних технологій для покращання процесу вивчення і впровадження досвіду.Дослідження є важливим у контексті особливостей організації освітньої діяльності у вищих військових навчальних закладах, що визначає специфіку організаційного вивчення та впровадження досвіду у системі військової освіти.
37
Karpchuk, Nataliia. "МЕДІА ЯК НЕВОЄННИЙ МЕТОД ВПЛИВУ В ГІБРИДНІЙ ВІЙНІ." Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, no. 2 (4) (October 25, 2018): 41–49. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2018-02-41-49.
Full textAbstract:
У статті здійснено аналіз невоєнних методів впливу в гібридній війні. Зазначено, що в гібридній війні поряд із регулярними й нерегулярними військовими діями використовують технології створення псевдореальності, які формують бажану для агресора «картину дійсності» у свідомості споживачів інформації. Найпотужнішим інструментом такого невоєнного методу є медіа, які в сучасних умовах використовують як новітню інформаційну зброю масового враження, що спроможна формувати й трансформувати громадську думку в напрямі, бажаному для агресора. Невоєнні методи ведення гібридної війни здатні зрівняти технологічну перевагу будь-якої армії; у процесі прийняття рішень невоєнні методи спроможні змістити акцент із військової площини в етичну й моральну. Як наслідок, створюється ситуація хаосу, коли важко визначити переможця й розмежувати правду й брехню. Одними з найпоширеніших маніпулятивних медіа-технологій є маніпулювання соціологією, темами, часом, порядком, гостями. Визначено чинники, які в Україні уможливлюють використання медіа як зброї.
Зазначено, що на кожному етапі гібридної війни застосовують специфічні методи медіа-впливу, які сприяють досягненню стратегічних цілей агресора. Зокрема, хакерські атаки, медіа-віруси, медіа-активізм, твітер-шторм, фейкові новини, інформаційний шум належать до арсеналу сучасної потужної інформаційної зброї. На етапі латентного розгортання конфлікту вони формують сприятливе інформаційне й психологічне поле для подальшої агресії; на етапі розгортання конфлікту вони є засобом дестабілізації суспільства й виправдання агресії благородними цілями захисту «скривджених»; на етапі відкритої агресії забезпечують ефективну інформаційну підтримку легітимізації офіційних військових дій, створення образу визволителя для агресора.
У статті наголошено, що подолати загрози негативного медіа-впливу, зокрема й у період гібридної війни, можна завдяки впровадженню самоцензури медіа, підвищенню медіа-грамотності населення й дотриманню національного законодавства.
38
Криворучко, І. Я. "ДИДАКТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ОФІЦЕРСЬКИХ КАДРІВ." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, no. 3 (April 29, 2021): 196–200. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-2-29.
Full textAbstract:
Стаття присвячена сучасним проблемам вищої військової освіти в Україні. У контексті проблематики виокремлено питання психологічної підготовки фахівців непсихологічних спеціалізацій Державної прикордонної служби України. Проаналізовано зміст психологічної підготовки загалом у вищій освіті, а також у прикордонному відомстві. Метою статті є аналіз дидактичних особливостей викладання психологічних навчальних дисциплін майбутнім офіцерам-прикордонникам. Наведено мету та завдання психологічної підготовки у вищому військовому навчальному закладі прикордонної служби. Для детального аналізу дидактичних особливостей викладання психологічних навчальних дисциплін взято дисципліну «Морально-психологічне забезпечення». Визначено основну специфіку цієї дисципліни на основі аналізу змісту професійної діяльності офіцерів прикордонних підрозділів. Виокремлено основні дидактичні особливості викладання зазначеної вище навчальної дисципліни: доступне викладання (психологія використовує досить складну термінологію, а для майбутніх офіцерів-прикордонників психологічну освіту можна вважати початковою); відсутність систематичної психологічної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників вимагає від науково-педагогічних працівників здійснювати ретельну побудову тематичного плану (послідовну, логічну, раціональну) та добір педагогічних технологій, методик, методів, прийомів та засобів; формування основ критичного аналізу наукових положень; визначення рівня знайомства курсантів- прикордонників із досягненнями поп-психології (популярної психології, що формує хибні явлення про наукову психологію) та спрямування зусиль на заміщення хибних знань та умінь на професійні; виділення вагомої частки аудиторних годин на практичну підготовку (оволодіння навичками проведення психологічних досліджень у прикордонному колективі та обробки їх результатів); дотримання принципу міждисциплінарності (зв’язку навчальної дисципліни з гуманітарними, природничими та військово-професійними дисциплінами); забезпечення чуттєвого наповнення змісту психологічної підготовки (здатність до міркувань про психіку інших людей); дотримання принципу цінності наукових професійних умінь порівняно зі знаннями. Сформульовано висновки за результатами проведеної дослідної роботи (доведено необхідність психологічної підготовки та дидактичні особливості викладання психологічних наук) та перспективи подальших наукових досліджень (присвячених вивченню зарубіжного досвіду та пропозицій щодо удосконалення змісту психологічної підготовки військових фахівців).
39
Лютий, В. М. "СТАН РОЗРОБЛЕНОСТІ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ МОВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В ОФІЦЕРІВ ВІЙСЬКОВИХ ЧАСТИН НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, no. 3 (April 29, 2021): 85–95. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-2-13.
Full textAbstract:
Актуальність статті зумовлена наявністю розбіжностей у тлумаченні поняття «мовна компетентність», усвідомлення означеної проблеми, а також потребою вивчення стану розробленості проблеми формування мовної компетентності офіцера НГУ для більш ефективного її формування. Метою статті є з’ясування зміст терміна «мовна компетентність» і її місця в структурі професійної компетентності офіцера НГУ, узагальнення теоретичних підходів її формування із урахуванням принципів навчання, визначення використання різноманітних технологій навчання, методів і форм навчання, впровадження педагогічних, дидактичних, організаційних умов формування мовної компетентності офіцера. Як свідчить аналіз наукової літератури, вченими досліджено певні аспекти порушеної проблеми. А отже, нами проведено синтез отриманого в ході аналізу матеріалу для узагальнення результатів. Наукова новизна полягає у з’ясуванні змісту терміна «мовна компетентність» і її місця у структурі загальної та професійної компетентності офіцера НГУ. Визначено, що поняття «іншомовна компетентність», «іншомовна професійна компетентність», «іншомовна комунікативна компетентність» є дзеркальним відображенням сутності і структури базового поняття «мовна компетентність» з урахуванням особливостей професійної підготовки фахівця, і відрізняє їх від мовної компетентності лише додатковий фактор вивчення іноземної мови, а мовну компетентність можна формувати як на базі рідної мови, так і на базі іноземної мови. Узагальнено теоретичні підходи і технології, методики формування мовної компетентності із урахуванням принципів навчання, визначено використання різноманітних технологій навчання, методів і форм навчання, впровадження педагогічних, дидактичних, організаційних умов формування мовної компетентності офіцера. Доведено, що всі наявні дослідження стосуються переважно формування мовної компетентності майбутніх офіцерів, що ми і будемо враховувати у своєму подальшому дослідженні та спиратися на них. Перспективою подальших досліджень є діагностування стану сформованості мовної компетентності офіцерів НГУ у військових частинах, розробка інструментів її діагностики.
40
ТУШКО, Клавдія, Ірина КОВАЛЬСЬКА, and Ірина МАЦЬКІВ. "ДИДАКТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ТЬЮТОРСЬКОЇ ТЕХНОЛОГІЇ В СУЧАСНІЙ ВІЙСЬКОВІЙ ОСВІТНІЙ СИСТЕМІ УКРАЇНИ." Acta Paedagogica Volynienses, no. 6 (February 14, 2022): 182–87. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.6.28.
Full textAbstract:
Стаття присвячена проблемі впровадження тьюторської технології в освітній процес Національної академії Державної прикордонної служби України. Метою статті є узагальнений аналіз досвіду впровадження тьюторської технології у підготовку майбутніх фахівців. Автор довела актуальність запропонованої у статті проблеми: зміст професійної підготовки майбутніх офіцерських кадрів Державної прикордонної служби України повинен використовувати передовий досвід підготовки фахівця сектору безпеки та оборони. З-поміж напрямів забезпечення високого рівня професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників є застосування освітніх інновацій, зокрема демократичного спрямування. Відповідно до запропонованої проблеми проведено ретельний аналіз наукової педагогічної літератури. Автор навела визначення тьюторської технології як форми гуманістичного навчання. Конкретизовано зміст діяльності викладачів-тьюторів в академії прикордонної служби як певної спеціалізації професійної педагогічної діяльності науково-педагогічного працівника, що виникла та реалізує свої функції у нових організаційних умовах освітнього процесу. Проаналізовано комплекс методів, притаманних тьюторській технології (вербальні та невербальні (практичні, наочні); індуктивні (від часткового до узагальненого) та дедуктивні (від загально до часткового); проблемно-пошукові). Визначено специфічні особливості реалізації тьюторської технології в академії прикордонної служби. Наведено рівні тьюторської діяльності в академії прикордонної служби (тьютори першого рівня виступають посередниками, консультантами, асистентами; тьютори другого рівня виконують роль експертів, аналітиків, дослідників та радників; тьютори третього рівня виступають топ-управлінцями, котрі компетентно формують освітню політику. Сформульовано висновки та напрями подальших наукових досліджень.
41
Matsko, Oleksander, and Ivan Havryliuk. "Аналіз трендів розвитку науки і технологій у контексті імплементації інструментів сучасного менеджменту у процес трансформації логістики Збройних сил України." Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, no. 1 (February 26, 2021): 163–78. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.1.16.
Full textAbstract:
Результати проведеного дослідження можуть бути корисними для науковців та управлінців усіх рівнів, що досліджують та практично займаються проблематикою розвитку логістики не лише в секторі безпеки та оборони, а й у державному секторі в цілому. Систематизація літературних джерел та підходів до вирішення проблеми розвитку військової логістики засвідчила відсутність чіткого алгоритму щодо її трансформації та розвитку. За результатами проведеного дослідження ідентифікований ряд факторів, що мають негативний вплив на розвиток логістики у Збройних Силах України. Також, у статті, проаналізовано загальний зміст логістики ЗС України, підходи до організації логістики країн-членів НАТО та сформульовані питання, що потребують першочергового вирішення. Приділено значної уваги глобальним трендам розвитку науки і технологій, що можуть бути використані у сучасній військовій логістиці. Змодельовані підходи до застосування інструментів сучасного менеджменту у логістиці ЗС України. Визначені на основі застосування сучасних інструментів менеджменту вимоги до перспективної системи логістики ЗСУ із формулюванням відповідного проекту технічного завдання системи логістики.
42
Kementsev, Denis, Lilia Semenenkо, Susana Pasichnyk, Yuri Pashchuk, and Yuzef Dobrovolsky. "Сучасні виклики та шляхи впровадження дистанційної та on-line форм вивчення іноземної мови у вищих військових навчальних закладах." Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 10, no. 6 (December 31, 2020): 151–60. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2020.10.6.14.
Full textAbstract:
151
Високі вимоги до підготовки військового фахівця, передбачають підвищення якості мовної освіти слухачів військових вузів, яке можливо здійснити за рахунок реформування неефективних методик навчання іноземній мові. Причому, під час оновлення та удосконалення існуючих методик, а також під час розроблення нових технологій навчання іноземним мовам необхідно враховувати специфіку навчального закладу, закритість і відособленість військової організації. З урахуванням зазначених особливостей сучасна методика викладання іноземної мови у військових вузах повинна бути спрямована, на формування професійної компетенції, і на розвиток різнобічної особистості, здатної грамотно висловлювати свої думки. Дистанційне навчання як новітня форма дидактичної практики стало важливим випробуванням не лише для педагогічних працівників, адміністрації, а й для тих, хто навчається. У статті проаналізовано основні проблеми, що стоять перед забезпеченням ефективності навчального процесу. У всесвітній мережі можна знайти багато автентичних матеріалів, як соціальних, так і професійних, військових, а інструменти для оброблення таких ресурсів, які знаходяться на платформі дистанційного навчання, дозволяють перетворити їх на якісний методичний матеріал. Автори аналізують функціональність централізованої системи електронного навчального контенту Moodle, котра дозволяє зв’язати всіх учасників навчального процесу, налагодити ефективний зв’язок між ними в єдиній площині; одночасно проводити диференційовану роботу для певних груп студентів, а також ефективно здійснювати контроль за якістю навчального процесу; розробляти якісний систематизований освітній контент з дотриманням вимог до подання інформації у цифровій формі, пристосованої до сучасного рівня цифрових технологій; проводити цілеспрямовану роботу з підвищення рівня компетентності всього педагогічного складу щодо оволодіння не лише цифровими, а й педагогічними технологіями. У статті акцентовано увагу на важливість використання комунікативного підходу у системі мовної діяльності, а саме мовного спілкування, співвідношення англійської та рідної мов; аналіз системи мовного сприйняття, мовної взаємодія, а також тексту як системи мовних продуктів у формі монологу, діалогу, монологу в діалозі, різних типів мовних висловів та повідомлень, окрім того дослідження процесу опанування англійською мовою у поєднанні з особливістю мовної поведінки людини. Відтак, впровадження педагогічних технологій дистанційного навчання, зокрема у вивченні іноземних мов, повинно дати можливість досягти успішних результатів через опосередковане спілкування між викладачами та слухачами за допомогою ресурсів, які існують у всесвітній мережі та є доступними і простими у використанні суб’єктами навчального процесу.
43
Лютий, Володимир. "ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ МОВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У ОФІЦЕРІВ ВІЙСЬКОВИХ ЧАСТИН НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ В ПРОЦЕСІ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ." Молодий вчений, no. 6 (94) (June 30, 2021): 168–78. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-6-94-34.
Full textAbstract:
Становлення та розвиток України як самостійної та незалежної держави, перехід до професійної армії визначає важливу роль фахівця який вміє на гідному рівні комунікувати з представниками збройних формувань країн-партнерів. Розвиток системи підготовки особового складу НГУ передбачає впровадження європейських стандартів підготовки, забезпечення обміну досвідом з навчальними закладами правоохоронних органів України та іноземних держав; створення та запровадження системи професійних компетенцій і сучасних механізмів оцінювання особового складу на її основі. А отже, сучасні освітні технології спрямовані на те, щоб сформувати компетентності, які допоможуть у виконанні службових обов’язків. У статті розкривається комплекс умов формування мовної компетентності у офіцерів військових частин Національної гвардії України в процесі дистанційного навчання. Розкриті умови, що побудовані на концептуальних положеннях дистанційної освіти сприяють формуванню цифрових компетентностей викладачів та слухачів та якісному формуванню мовної компетентності у офіцерів військових частин Національної гвардії України в процесі дистанційного навчання. Нами визначено такі педагогічні умови формування мовної компетентності у офіцерів військових частин Національної гвардії України в процесі дистанційного навчання: розвиток позитивної мотивації слухача до процесу формування мовної компетентності, формування цифрової педагогічної компетентності викладачів щодо використання дистанційних технологій в освітньому процесі та формування цифрової грамотності офіцерів-слухачів, навчально-методичне забезпечення використання засобів формування мовної компетентності у офіцерів в процесі дистанційного навчання. Особлива увага приділена розгляду особливостей педагогічних умов формування мовної компетентності в процесі дистанційного навчання у Національній гвардії України та факторів, що впливають на вибір певних засобів дистанційного навчання військових фахівців, які найбільшою мірою задовольняє цілям і задачам формування мовної компетентності у офіцерів в процесі дистанційного навчання.
44
Кучерявий, А. "ТЕХНОЛОГІЯ ПРОЕКТУВАННЯ ДИСТАНЦІЙНИХ НАВЧАЛЬНИХ КУРСІВ У ВІЙСЬКОВІЙ ОСВІТІ." Військова освіта 35, no. 1 (May 7, 2019): 108–14. http://dx.doi.org/10.33099/2617-1783/2017-1/108-114.
Full text
45
Кучерявий, А. О. "Технологія проектування дистанційних навчальних курсів у військовій освіті." Військова освіта, no. 1 (35) (2017): 108–14.
Find full text
46
ТОРІЧНИЙ, Олександр. "МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДІВ АКТИВНОГО НАВЧАННЯ У ФОРМУВАННІ ВІЙСЬКОВО-СПЕЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 28, no. 1 (May 17, 2022): 193–212. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v28i1.985.
Full textAbstract:
У статті розкрито методику організації формування військово-спеціальної компетентності у майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі неперервної освіти в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, які навчаються за спеціальностями “Безпека державного кордону” і “Право” за першим (бакалаврським) рівнем підготовки вищої освіти, а також характеристику результатів експериментального дослідження. Особливу увагу приділено проведенню формувального експерименту, який надав можливість реалізувати керований та цілеспрямований вплив на процес формування військово-спеціальної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників; перевірити ефективність педагогічної системи формування військово-спеціальної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі неперервної освіти; реалізувати розроблену методику формування військово-спеціальної компетентності курсантів НАДПСУ. При формуванні військово-спеціальної компетентності робився вагомий акцент на розробку науково-методичного семінару для підготовки викладацького складу до використання методів активного навчання, інформаційно-комунікаційних технологій та застосування акмеологічного підходу під час формування у курсантів військово-спеціальної компетентності. Науково-методичний семінар надав змогу викладачам творчо усвідомити педагогічну теорію і сформувати необхідні вміння щодо використання теоретичних знань у своїй професійній діяльності. Формування теоретичної бази відбувалося через використання проблемних лекцій, практичні вміння формувалися у процесі навчальних ділових ігор, що містили дискусії та проблемні і рольові ситуації, а також під час проведення занять з використанням інформаційно-комунікаційних технологій та методів активного навчання. Результативність формування показників військово-спеціальної компетентності детерміновано педагогічними впливами, які були застосовані під час упровадження педагогічної системи формування у майбутніх офіцерів-прикордонників військово-спеціальної компетентності.
47
КОШЕЛЬНИК, Ігор. "СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 21, no. 2 (September 12, 2020): 77–86. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v21i2.421.
Full textAbstract:
Представлена стаття належить до статей, що присвячені проблемам удосконалення професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників, зокрема удосконаленню їх загальновійськової підготовки. Автор у вступі звернувся до аналізу проблеми реформування військових та правоохоронних структур українського суспільства, щоб довести актуальність запропонованої проблематики. За логікою написання наукових публікацій було застосовано пошуково-бібліографічний метод, що передбачав вивчення наукових джерел: монографій, дисертацій, статей тощо. Надалі було сформульовано мету запропонованої публікації.
У подальшому змісті представленої статті автором розкрито зміст і значення загальновійськової підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників. Визначення сучасних тенденцій у реалізації загальновійськової підготовки здійснювалось на основі аналізу зарубіжного передового досвіду, зокрема досвіду згаданої підготовки у країн високого рівня розвитку. Такими країнами є країни Європи, США. Частково автор торкнувся і аналізу підготовки військовослужбовців країн Тихоокеанського регіону, що демонструють на сьогодні стрімкі показники розвитку.
З-поміж пріоритетних сучасних тенденцій щодо змісту загальновійськової підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників, автор виокремив напрям використання технологій імітаційного моделювання. Представлено ті технології, що створені у Великій Британії, Франції та США і які існують на українському освітньому ринку. Проаналізовані такі продукти імітаційного моделювання: тактичний тренажер для використання зброї САТТ, навчальна система Terrier, програма Alliance, навчальна програма Allied Deployment and Movement System.
Таким чином, у представленій статті, здійснено науковий пошук щодо значення загальновійськової підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників та вирішення проблем щодо її удосконалення. Визначені переваги технологій імітаційного моделювання: сприяння розвитку аналітичного мислення; можливість вивчення об’єкту завдяки ідеально створеному його аналогу; легкість використання технологій.
48
КОШЕЛЬНИК, Ігор, and Віталій ГАВРИЛЮК. "СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 22, no. 3 (January 16, 2021): 103–12. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v22i3.515.
Full textAbstract:
Представлена стаття належить до статей, що присвячені проблемам удосконалення професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників, зокрема удосконаленню їх загальновійськової підготовки. Автор у вступі звернувся до аналізу проблеми реформування військових та правоохоронних структур українського суспільства, щоб довести актуальність запропонованої проблематики. За логікою написання наукових публікацій було застосовано пошуково-бібліографічний метод, що передбачав вивчення наукових джерел: монографій, дисертацій, статей тощо. Надалі було сформульовано мету запропонованої публікації. У подальшому змісті представленої статті автором розкрито зміст і значення загальновійськової підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників. Визначення сучасних тенденцій у реалізації загальновійськової підготовки здійснювалось на основі аналізу зарубіжного передового досвіду, зокрема досвіду згаданої підготовки у країн високого рівня розвитку. Такими країнами є країни Європи, США. Частково автор торкнувся і аналізу підготовки військовослужбовців країн Тихоокеанського регіону, що демонструють на сьогодні стрімкі показники розвитку. З-поміж пріоритетних сучасних тенденцій щодо змісту загальновійськової підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників, автор виокремив напрям використання технологій імітаційного моделювання. Представлено ті технології, що створені у Великій Британії, Франції та США і які існують на українському освітньому ринку. Проаналізовані такі продукти імітаційного моделювання: тактичний тренажер для використання зброї САТТ, навчальна система Terrier, програма Alliance, навчальна програма Allied Deployment and Movement System. Таким чином, у представленій статті, здійснено науковий пошук щодо значення загальновійськової підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників та вирішення проблем щодо її удосконалення. Визначені переваги технологій імітаційного моделювання: сприяння розвитку аналітичного мислення; можливість вивчення об’єкту завдяки ідеально створеному його аналогу; легкість використання технологій.
49
ПОЗІГУН, Сергій, Сергій ГОЛУШКО, Олександр ВАХНІН, Іван ПАВЛЕНКО, and В’ячеслав ІВАНОВ. "ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СОНЯЧНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ В СВІТІ ТА В УКРАЇНІ: ВИКОРИСТАННЯ ПРИСТРОЇВ СОНЯЧНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ ДЛЯ АВТОНОМНОГО ЖИВЛЕННЯ ЕНЕРГІЄЮ СИСТЕМ РОЗВІДКИ ТА ЗВ’ЯЗКУ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 82, no. 1 (February 2, 2021): 270–85. http://dx.doi.org/10.32453/3.v82i1.544.
Full textAbstract:
На прикладі сонячної енергетики розглянуто розвиток альтернативних джерел живлення, що є надзвичайно важливими для автономних військових систем розвідки та зв’язку. Сонячні панелі забезпечують компактні та безшумні джерела живлення зі значним віковим ресурсом, що вигідно відрізняє їх як від традиційних генераторів (які завжди шумлять), так і вітрових генераторів (які легко побачити).
Показана висока позитивна динаміка розвитку сонячної енергетики та оцінені її перспективи. У теперішній час щорічний обсяг встановлених сонячних потужностей є найбільшим серед усіх інших технологій (такими як викопне паливо, ядерна енергетика, гідроелектростанції). До кінця 2020 р. загальна світова потужність сонячних електростанцій сягне 740 ГВт. У країнах Євросоюзу сонячні потужності вже забезпечують до 8% загальної генерації електрики. Висока адаптивність сонячної енергетики щодо розмірів відповідних електростанцій обумовлює привабливість сонячних технологій. Є можливість користуватися лише однією сонячною панеллю або ж забезпечити інсталяцію промислових потужностей у десятки й сотні МВт.
Проведено порівняльну характеристику сонячних елементів, створених на основі різних матеріалів. Велика різноманітність похідних матеріалів для сонячної енергетики дозволяє вибрати оптимальний варіант, що адаптує сонячну електростанцію як для індивідуальних споживачів, так і для промислової генерації. Є можливість вибирати сонячні панелі кристалічні або плівкові, із системою орієнтації на сонце або без неї, із концентрацією світла або без неї.
Окрім того, сучасний ринок пропонує плівкові технології, які можна монтувати безпосередньо на вікна приміщень (напівпрозорі сонячні панелі); сонячні батареї у вигляді черепиці для дахів та інші привабливі вироби.
Подальший розвиток сонячної енергетики буде включати в себе підвищення ефективності та терміну експлуатації панелей, спрощенням процедури їх монтажу й адаптації до силової електромережі та подальшим зниженням собівартості сонячних потужностей. Все це робить сонячну енергетику дуже привабливою для військових автономних систем малої та середньої потужності.
50
Vitchenko, A. O. "Розвиток лідерських якостей майбутніх військових магістрів використанням кейс-технології." Наука і оборона 5, no. 4 (August 21, 2019): 43–48. http://dx.doi.org/10.33099/2618-1614-2018-5-4-43-48.
Full text