To see the other types of publications on this topic, follow the link: Військові стандарти.
Journal articles on the topic 'Військові стандарти'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Військові стандарти.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Кузьменко В.В. "ПРОВІДНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ВІЙСЬКОВОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ." ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, no. 50 (November 25, 2021): 202–10. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi50.324.
Full textAbstract:
У статті описано сучасний стан розвитку системи військової освіти в Україні. Зазначено, що сьогодні вища військова освіти є корпоративною системою підготовки військових, основне призначення яких полягає у виконанні професійних завдань у конкретних умовах. Звернуто увагу на те, що вища військова освіта надається у спеціалізованих закладах вищої освіти та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти. Акцентовано, що останніми роками вектор розвитку військової освіти України спрямовано на вступ у НАТО, інтеграцію в ЄС та приведення чинної системи до відповідних міжнародних стандартів. Зокрема, в Україні впроваджується проєкт «Професійна військова освіта», спрямований на вдосконалення системи військової освіти та її законодавчої бази.Висвітлено сутність та зміст спрощеної системи військової освіти, яка запроваджується сьогодні в Україні. Наведено приклади імплементації системи лідерських курсів у вищі військові заклади освіти держави (Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут, Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, Київський інститут Національної гвардії України). Виділено провідні тенденції розвитку військової освіти в Україні на початку ХХІ століття: удосконалення чинної законодавчої бази, що спрямована на інтеграцію світових стандартів та нарощування власних військових спроможностей; перехід на перспективну систему військової освіти, що передбачає припинення заочного навчання за держбюджетні кошти та уведення системи лідерських L-курсів на заміну існуючим; створення відповідних умов для взаємовизнання та зарахування сертифікатів, які були отримані у вищих військових закладах держав-членів НАТО; запровадження передових методів, засобів навчання, технологій, що сприятимуть формуванню ключових компетентностей сучасних військових у контексті світових вимог.
2
Arkushenko, P., A. Verweiko, M. Yakovlev, and A. Florin. "ВИЗНАЧЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ СТАНДАРТІВ США ЩОДО МЕТРОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИПРОБУВАНЬ ОЗБРОЄННЯ ТА ВІЙСЬКОВОЇ ТЕХНІКИ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 5, no. 57 (October 30, 2019): 7–10. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.5.007.
Full textAbstract:
Метою статті є визначення особливостей стандартів США, які визначають вимоги щодо метрологічного забезпечення випробувань озброєння та військової техніки на основі їх аналізу. Для міністерства оборони США розробка і впровадження документів по стандартизації здійснюється за програмою оборонної стандартизації Defense Standardization Program в рамках діяльності з управління стандартизацією Standardization Management Activities. Документи зі стандартизації включають 5 видів. У США метрологічне забезпечення озброєння та військової техніки для всіх видів військ регламентовано десятками стандартів, серед яких виділено 4 основних: MIL-STD-1839D, MIL-HDBK-1839A, DI-QCIC-80278C, MIL-STD-810D. Метрологічне забезпечення випробувань за стандартом MIL-STD-810G, представлене в узагальненому вигляді, регламентує вимоги до випробувального і вимірювального обладнання, інтервалів калібрування та сумарної похибки (або невизначеності вимірювань) випробувального та вимірювального обладнання. Згідно стандартів США все обладнання, що має метрологічні характеристики, розділене на 4 види, які об'єднані в дві групи, а саме: 1) випробувальне, вимірювальне та діагностичне обладнання (Test, Measurement, and Diagnostic Equipment (TMDE); 2) вбудоване обладнання для випробувань (Built-in-Test Equipment (BITE)). Зведені вимоги до калібрування та вимірювання (Calibration and measurements requirements summary (CMRS)) MIL-HDBK-1839A деталізують вимоги: щодо вимірювальної системи, підсистеми або обладнання; TMDE; до стандартів та обладнання калібрування, які необхідні для забезпечення метрологічної простежуваності всіх вимірювань через окремі військові відомчі метрологічні та калібрувальні програми до затверджених національних стандартів. Військовий стандарт MIL-STD-810G регламентує ряд стандартних параметрів для великої кількості лабораторних випробувань військової продукції, що дозволяє визначити стійкість широкого переліку обладнання до різних впливів. Визначені за результатами аналізу стандартів США особливості потрібно враховувати при розробці нормативних документів з метрологічного забезпечення випробувань в Збройних Силах України.
3
Мішеглина, К. М. "Європейські стандарти морської політики та розвиток морської доктрини України." Актуальні проблеми політики, no. 66 (January 18, 2021): 135–41. http://dx.doi.org/10.32837/app.v0i66.718.
Full textAbstract:
У статті розглядаються основні підходи до формування та адміністрування національної морської політики. Зазначається, що така політика грунтується на правах та обов'язках держави, які випливають із її зобов'язань в рамках міжнародних договорів з морських питань. Базовим міжнародним актом у цій сфері є Конвенція ООН з морського права 1982 року.
Практична реалізація морської політики відбувається через морську адміністрацію. Остання є тим механізмом, який забезпечує ефективність впливу уряду на морську сферу. Здебільшого морська політика охоплює такі сфери як торговельне мореплавство та охорона морського природного середовища, але у більш широкому розумінні до неї включаються і функціонування портової інфраструктури, суднобудування та військові аспекти морської діяльності.
Для України у контексті європейської інтеграції велике значення має досвід ЄС у сфері формування рамкових стандартів морської політики. Особливо це стосується шляхів і способів планування у цій сфері. Важливим фактором є те, що підхід ЄС заснований на концепції інтегрованої морської політики. Окремо необхідно зазначити такі прийоми та способи формування морської політики як інтегрований менеджмент морських зон і морське просторове планування. На цьому тлі доктринальні основи морської політики України виглядають застарілими, а сама Морська доктрина України не відображає сучасних стандартів до планування політики у цій сфері.
Досвід України свідчить про важливість військово-політичного фактору морської політики. Для України це пов'язано із наслідками незаконної анексії Криму, яку здійснила Російська Федерація, що призвело до втрати ефективного контролю над значними морськими зонами у Чорному та Азовському морях. Очевидно, що Морська доктрина України потребує переосмислення та оновлення з урахуванням сучасних європейських стандартів управління морськими просторами.
4
Скворчевський, Олександр, and Аліна Лаврук. "МІЖНАРОДНІ ТА НАЦІОНАЛЬНІ СТАНДАРТИ ЯК ОСНОВА РЕАЛІЗАЦІЇ CALS5КОНЦЕПЦІЇ В УКРАЇНІ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 79, no. 1 (February 21, 2020): 250–63. http://dx.doi.org/10.32453/3.v79i1.111.
Full textAbstract:
Актуальність теми статті обґрунтовується законодавчо закріпленими прагненнями України впровадити стандарти НАТО в силових структурах та оборонно-промисловому комплексі. Стандарти у сфері логістики, зокрема у сфері інтегрованої логістичної підтримки життєвих циклів зразків озброєння та військової техніки, дозволяють уніфікувати взаємодію між силовими структурами та постачальниками товарів та послуг для них. Поставлене задання вирішувалось шляхом аналізу науково-методичних рекомендацій НАТО по стандартизації в обраній галузі, де НАТО має достатньо гнучку по-зицію. Гнучкість досягається шляхом поділу стандартів на п’ять категорій: тимчасовий стандарт, новий стандарт, рекомендований стандарт, нерекомендований стандарт, стандарт із невизначеним статусом. Це забезпечує високий рівень стандартизації при одночасній відсутності гальмування інноваційних процесів. Основу стандартизації НАТО складають міжнародні стандарти, у тому числі стандарти ISO. Там, де це неможливо, використовують національні та галузеві стандарти. На основі проведеного аналізу розроблені принципи впровадження стандартів НАТО в українську систему інтегрованої логістичної підтримки життєвих циклів зразків озброєння та військової техніки на основі CALS-концепції. Запропоновані в статті принципи впровадження стандартів у сфері CALS-технологій та систем дозволять реалізувати поставлені цілі з мінімальними витратами фінансових та організаційних ресурсів при обмеженому часі їх впровадження. Використання стандартів ISO буде мати не тільки стимулюючий вплив на розвиток українського озброєння та військової техніки, а й підвищить конкурентоздатність нашого цивільного машинобудування.
5
Кашаєв, І. О., О. А. Усачова, С. М. Новічонок, Г. С. Степанов, К. Ю. Сурков, and Є. І. Ряполов. "Формування підходу до визначення вартісних параметрів життєвого циклу підрозділів та засобів аеродромно-технічного забезпечення польотів." Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, no. 4(70) (November 25, 2021): 45–53. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2021.70.07.
Full textAbstract:
У статті розглянуті основні підходи до визначення вартісних параметрів життєвого циклу підрозділів та наземних засобів аеродромно-технічного забезпечення польотів в контексті життєвого циклу носіїв спроможності – підрозділів військових частин та окремих засобів (зразків) ОВТ. Запропонований підхід базується на використанні принципів та стандартів країн – членів НАТО під час оборонного планування на основі спроможностей. Державні стандарти “Система розроблення і поставлення на виробництво озброєння та військової техніки” є нормативною основою для визначення та застосування процесного підходу в галузі створення сучасних військово-технічних систем та моделювання життєвого циклу зразків озброєння та військової техніки.
6
Кононенко, Оксана. "Негативний вплив перфекціонізму на виконання військових обов’язків." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(50)T1 (2019): 134–44. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-1-134-144.
Full textAbstract:
Середовище і умови військової діяльності пред'являють досить жорсткі вимоги до особистості молодої людини, покликаного на військову службу. Проблема розвитку особистості збройного захисника вітчизни на тлі досить складних соціально-економічних перетворень і реформування суспільства.Питання ефективності підготовки майбутніх офіцерів та виконання військових обов’язків постає актуальним в сучасному українському суспільстві. Отже зростає необхідність в створюванні умов реалізації перспективних можливостей досягнення професійного еталону.Особливості військової служби в сучасних умовах зумовлені низкою зовнішніх (соціально-економічне реформування суспільства) і внутрішніх (реорганізація армії в умовах її різкого скорочення) причин. Сучасний офіцер для виконання поставлених завдань повинен мати високий рівень компетентності, сумлінність, бути результативним, повністю відданим військовій справі, ототожнювати себе з військовою організацією в цілому. Важливе значення у структурі особистості офіцера мають перфекціоністські риси особистості, відображені у прагненні відповідати високим стандартам військово-професійної діяльності, функціональної результативності та постійного особистісно-професійного самовдосконалення. Мета статті – на основі аналізу сучасних досліджень довести негативний вплив перфекціонізму на виконання військових обов’язків. Численні теоретичні та емпіричні дослідження перфекціонізму свідчать про інтерес до перфекціонізму, який виявляється в різних поглядах науковців, що відображають як позитивні, так і негативні його наслідки. З одного боку, перфекціонізм сприяє розвитку професіоналізму, конкурентоспроможності та соціальній активності особистості, яка прагне досягати досконалості в різних сферах життєдіяльності, а з іншого – виступає предиктором формування деструктивних проявів у емоційній сфері, різних видів узалежненої поведінки та соматоморфних розладів.Основними характеристиками особистості із негативним перфекціонізмом є: перманентна невдоволеність зробленим (отриманий результат ніколи не здається достатнім), до себе пред’являються дуже високі очікування, основний мотив поведінки – страх невдачі, схильність до переживання сильної тривоги, сорому, провини; схильність до уникнення (концентрація уваги на власних недоліках і думці про те, як би уникнути помилки). Отже перфекціонізм, а особливо негативний перфекціонізм заважає виконувати на високому рівні військовослужбовцю свої обов’язки.
7
Сиротенко, А. М., А. О. Вітченко, В. І. Осьодло, and В. І. Алещенко. "Розвиток військово-гуманітарної вищої освіти в Україні: від усвідомлення пріоритетності до концептуалізації." Наука і оборона, no. 4 (March 4, 2021): 46–52. http://dx.doi.org/10.33099/2618-1614-2020-13-4-46-52.
Full textAbstract:
Статтю присвячено обґрунтуванню концепції розвитку військово-гуманітарної вищої освіти в умовах реформування вищої військової школи, переходу Збройних Сил України на стандарти НАТО.
Аналіз стану порушеної проблеми засвідчив наявність суттєвих недоліків у її теоретико-технологічному розв’язанні, що знижують якість морально-психологічної підготовки курсантів і слухачів ВВНЗ, спричиняють виникнення цілої низки об’єктивних і суб’єктивних чинників, які негативно позначатимуться на ефективності управлінської діяльності майбутніх військових керівників. Таким чином, доведено нагальність концептуалізації вітчизняної військово-гуманітарної вищої освіти, необхідність визначення й розроблення провідних ідей, поглядів, підходів до гуманітаризації освітнього процесу у вищій військовій школі з урахуванням актуальних потреб і перспектив розбудови професійної української армії.
Авторами спроєктовано модель військово-гуманітарної вищої освіти, стисло охарактеризовано її концептуальний, цільовий, змістовий, технологічний і результативний компоненти, єдність і взаємозумовленість яких забезпечує набуття майбутніми військовими керівниками відповідних світоглядних, морально-ціннісних, інтелектуальних, емоційно-вольових, поведінково-праксеологічних якостей. Окрему увагу приділено умовам, що впливають на якість гуманітарної підготовки майбутніх офіцерів.
8
Romaniuk, Nataliia. "ВІЙСЬКОВО-ТЕХНІЧНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО УКРАЇНИ ТА КАНАДИ." Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, no. 2 (4) (October 25, 2018): 137–46. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2018-02-137-146.
Full textAbstract:
У статті досліджено особливості співробітництва України й Канади у військово-технічній сфері у період військового конфлікту на Сході України. Відповідно до мети поставлено та виконано такі завдання: проаналізовано статистичні дані й виявлено особливості співробітництва двох держав у військово-технічній сфері; дано оцінку нормативно-правовим документам, які сприяють військово-технічній співпраці України та Канади; визначено основні фактори, які впливають на співробітництво двох держав у цій сфері на сучасному етапі; охарактеризовано основні заходи з боку обох країн для реалізації проектів у військово-технічній сфері. Визначено, що базовим документом співробітництва обох держав у цій сфері є українсько-канадська оборонна угода, яка передбачає допомогу Україні у військовій освіті, логістиці, розробці нових видів озброєння, закупівлі озброєння, військово-технічному співробітництві. Канада є у четвірці лідерів країн, які надають іноземну військову допомогу для України у формі військової техніки та підготовки солдатів. Канада підтримує особливе партнерство між Україною й НАТО та допомагає в запровадженні та дотриманні стандартів Альянсу, надаючи допомогу у формі тактичного тренування та стратегічного консультування.
9
Zakharchenko V. "НА ШЛЯХУ ДО ЦИФРОВОГО СТАНДАРТУ СВІТОВОЇ ВАЛЮТНОЇ СИСТЕМИ." Economic forum 1, no. 1 (March 13, 2022): 90–99. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2022-1-11.
Full textAbstract:
У статті узагальнено питання щодо переходу на новий стандарт світової валютної системи в контексті світової фінансової кризи 2008 р. та кризи, спричиненої COVID-19. Основною метою дослідження є аналіз проблеми переходу під впливом ряду фундаментальних чинників на новий (цифровий) стандарт світової валютної системи. Систематизація літературних джерел та підходів до вирішення цієї проблеми показала, що в перші післякризові роки більшість авторів акцентувала увагу на необхідності модернізації світової валютної системи на основі паперово-доларового стандарту. Однак у наступні роки наукові пошуки перемістилися в сторону обгрунтування переходу на цифровий стандарт. Це свідчить про те, що світову валютну систему чекає кардинальна «ломка» та швидкий перехід на новий стандарт. Актуальність вирішення даної наукової проблеми полягає в тому, що перехід на цифровий стандарт дозволить запобігти в майбутньому багатьом кризовим ситуаціям. Дослідження проблеми здійснено в такій логічній послідовності: спочатку проаналізовано фундаментальні чинники, що трансформують світову валютну систему, а потім проведено порівняльний аналіз можливих варіантів переходу її на новий стандарт. Методологічним інструментарієм дослідження слугували: системний підхід, методи аналізу й синтезу, історичний, логічного узагальнення, порівняння та ін. Об’єктом дослідження обрано стандарти світової валютної системи, а предметом – вибір оптимального стандарту. У статті виокремлено чинники, які обумовлюють необхідність переходу на цей стандарт, а саме: зміцнення військово-економічного потенціалу Китаю; зростання державного боргу США; необхідність подолання наслідків фінансово-економічних криз; надмірна емісія резервних валют; електронізація грошового обігу. Їх аналіз показав, що можливими варіантами оптимального стандарту світової валютної системи є такі: повернення до золотого стандарту; запровадження так званих «вільних грошей»; перехід на бінарні грошові еквіваленти; створення валютних союзів; підвищення ролі, як світової валюти, спеціальних прав запозичення; створення світової електронної валюти; перехід до віртуальних грошей. Дослідження підтверджує та теоретично доводить, що оптимальним стандартом світової валютної системи на найближчі десятиліття має бути стандарт електронних грошей. Результати дослідження можуть бути корисними в плані запобігання руйнівним наслідкам світових фінансово-економічних криз.
10
Артамощенко, В. С. "Методологічний аспект формування професійної кваліфікації офіцерів сил оборони на шляху впровадження нових рівнів військової освіти." Наука і оборона, no. 2 (August 18, 2021): 34–41. http://dx.doi.org/10.33099/2618-1614-2021-15-2-34-41.
Full textAbstract:
За результатами аналізу кількісних показників галузей знань, спеціальностей та спеціалізацій для підготовки військових кадрів, змісту і побудови перспективного каталогу військових посад осіб офіцерського складу, континууму професійної військової освіти та кваліфікаційних рівнів, прийнятих у збройних силах держав – членів НАТО, і на засадах класифікації рівнів мислення в когнітивній (пізнавальній) сфері за таксономією Блума обґрунтовано принцип класифікації рівнів військової освіти в Україні.
Розроблено концептуальну модель рамки кваліфікацій рівнів військової освіти на підґрунті класифікації видів економічної діяльності, класифікації професій, вимог Національній рамки кваліфікацій, перспективного змісту підготовки офіцерського складу для здобуття нових рівнів військової освіти, вимог щодо наявності відповідності спеціальності (спеціалізації) підготовки військово-обліковим спеціальностям військової посади осіб офіцерського складу. До моделі рамки кваліфікацій впроваджено кваліфікаційні рівні для оцінювання продуктивності професійної діяльності за стандартами НАТО.
11
Малихіна, Яна, and Алла Брацлавська. "ТЕСТУВАННЯ ЯК МЕТОД КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ З АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ СПЕЦІАЛІСТІВ ВІЙСЬКОВОЇ АВІАЦІЇ ЗА ВИМОГАМИ МІЖНАРОДНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ЦИВІЛЬНОЇ АВІАЦІЇ (ІКАО)." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 16, no. 1 (June 12, 2021): 267–78. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v16i1.704.
Full textAbstract:
У статті розглядається тестування як метод контролю якості знань з англійської мови курсантів льотного факультету Харківського національного університету Повітряних Сил імені І. Кожедуба, з урахуванням особливостей військової авіації. Метою контролю є визначення відповідності якості знань курсантів рівневі 4 (операційний) за шкалою ІКАО, під час вивчення дисципліни “Іноземна мова професійного спрямування” у процесі професійної підготовки військових льотчиків та офіцерів бойового управління у ХНУПС. Тести для льотчиків, офіцерів бойового управління та диспетчерів військової авіації у ХНУПС повинні не тільки відповідати стандартам ІКАО, але також мають містити автентичні матеріали з військової тематики, без яких неможлива підготовка таких спеціалістів до ефективної роботи у спільному повітряному просторі з іноземними військовими авіаційними фахівцями та їхньої взаємосумісності під час спільних навчань. Співвідношення між кількістю завдань з військової та цивільної тематики має бути на користь військової авіації, бо курсанти набувають саме військову спеціальність. Тест ІКАО складається з 5-ти завдань для перевірки розуміння на слух та спроможності розмовляти англійською мовою. Результати тесту оцінюються за допомогою 6-ти холістичних дескрипторів: вимова, плавність та швидкість мовлення, використання граматичних структур, вживання лексики, розуміння на слух та взаємодія з рейтером під час розмови. Ефективність упровадження таких мовних тестів була доведена за допомогою експерименту, проведеного з курсантами льотного факультету у ХНУПС. Результати експерименту продемонстрували, що експериментальна група, яка була протестована за допомогою тестів, що містили більшу кількість завдань з військовою лексикою, та мали у своєму складі відкриті форми контролю, впоралася із завданнями успішніше. Мовні тести ІКАО, розроблені рейтерами кафедри авіаційної англійської мови ХНУПС, можна вважати валідними, достатньо об’єктивними та надійними. Такі тести довели свою ефективність і можуть у подальшому використовуватися під час тестування майбутніх військових льотчиків та офіцерів бойового управління за вимогами ІКАО у ХНУПС.
12
Zaitsev, Ihor. "Організаційно-педагогічні умови підготовки майбутніх офіцерів морської піхоти засобами інформаційно-комунікаційних технологій." Педагогічний дискурс, no. 29 (December 10, 2020): 82–87. http://dx.doi.org/10.31475/ped.dys.2020.29.11.
Full textAbstract:
Трансформаційні процеси в Україні потребують підвищення ефективності підготовки майбутніх фахівців у системі вищої освіти, зокрема і у вищих військових навчальних закладах. На сучасному етапі система військової освіти повинна забезпечити ефективну підготовку майбутніх офіцерів морської піхоти до військово-професійної діяльності відповідно до сучасних вимог та державних стандартів освіти. Модернізація системи вищої військової освіти України в контексті Болонської декларації, інтеграція системи освіти України в європейське та світове освітнє співтовариство, налагодження співпраці українських вищих військових навчальних закладів із зарубіжними партнерами із країн-членів НАТО, а також об’єктивно потреба підготовки висококваліфікованих військових фахівців зумовлюють потребу пошуку нових, ефективних форм, методів, засобів, прийомів організації освітнього процесу, реформування змісту військової освіти. Нині відбуваються процеси модернізації вітчизняної системи вищої військової освіти відповідно до Болонської декларації. З огляду на це, важливим напрямом наукових студій закономірно стали інформаційно-комунікаційні технології організації освітнього процесу, зокрема і які використовуються при підготовці майбутніх офіцерів морської піхоти. Тому в статті здійснено аналіз основних організаційно-педагогічних умов підготовки майбутніх офіцерів морської піхоти засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Встановлено та обґрунтовано, що підготовка майбутніх офіцерів морської піхоти до професійної діяльності із використанням засобів інформаційно-комунікаційних технологій відбуватиметься більш ефективно за таких організаційно-педагогічних умов: організація самостійної роботи курсантів засобами ІКТ; впровадження сучасних комп’ютерно орієнтованих методів та засобів організації освітнього процесу у ВВНЗ; використання методу проєктів в професійній підготовці майбутніх офіцерів.
13
КЛАЧКО, Володимир, Сергій БІЛЯВЕЦЬ, Олександр ДІДЕНКО, and Юрій ДЕМ’ЯНЮК. "СТАН, ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ТРАНСФОРМАЦІЇ ВІЙСЬКОВОЇ ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ СТАНДАРТІВ НАТО." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 28, no. 1 (April 20, 2022): 90–104. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v28i1.958.
Full textAbstract:
У статті узагальнено результати досліджень, публікацій та нормативно-правових актів, у яких розкриваються стан, проблеми та перспективи трансформації військової освіти в контексті реалізації стандартів НАТО. З’ясовано, що удосконалення системи військової освіти є на часі, оскільки вона є важливим компонентом сектору безпеки і оборони України і забезпечує Збройні Сили, інші військові формування та окремі складові сектору безпеки та оборони, зокрема Національну гвардію України та Державну прикордонну службу України, офіцерським складом. Особливістю системи військової освіти України є те, що вона інтегрована у загальнодержавну систему освіти і регулюється як нормативними документами з питань загальної освіти, так і відомчими нормативно-правовими актами. Трансформація військової освіти в контексті реалізації стандартів НАТО передбачає створення єдиної уніфікованої системи підготовки персоналу для сил оборони з урахуванням досвіду держав-членів НАТО та досягнення сумісності зі збройними силами цих держав, а також формування ефективної системи професійної військової освіти, яка інтегрована в державну систему освіти. Дослідження систем професійної військової освіти країн-членів НАТО показує, що за зовнішньої схожості вони мають низку суттєвих відмінностей щодо поєднання професійної військової підготовки та освіти, термінів здобуття освіти або проходження підготовки. Для України, як і для європейських країн-членів НАТО, характерним є те, що освітні програми побудовані на європейській кредитно-трансферній системі (ECTS), для якої характерними є триступенева система вищої освіти. Тому за нинішніх умов важливим є поєднання і врахування в системі військової освіти як вимог європейськоїкредитно-трансферної системи, так і норм і правил, передбачених стандартами НАТО. З’ясовано, що трансформація військової освіти в контексті реалізації стандартів НАТО може супроводжуватися певними негативними явищами, що потрібно врахувати на етапі розробки та обґрунтування концепції військової освіти та її нормативного забезпечення. У процесі трансформації військової освіти в контексті реалізації стандартів НАТО важливо врахувати також особливості функціонування окремих складових сектору безпеки і оборони.
14
Аніщенко, Олександр. "СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ВІЙСЬКОВОГО СПІВРОБІТНИЦТВА ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ З НАТО ТА ЄС." Воєнно-історичний вісник 42, no. 4 (May 25, 2022): 117–33. http://dx.doi.org/10.33099/2707-1383-2021-42-4-117-133.
Full textAbstract:
Метою статті є встановлення сучасних тенденцій військового співробітництва Збройних Сил України з НАТО і ЄС за період 2014–2021 рр.
Для вирішення завдань дослідження використовувалися методи історичного і логічного аналізу, метод емпіричних досліджень.
Історична декомпозиція військового співробітництва Збройних Сил України з державам-членами НАТО і ЄС в період 2014–2021 рр. дозволила визначити сучасні тенденції вказаного співробітництва: 1) зростання рівня інтенсивності військової співпраці; 2) використання створених та формування нових механізмів і програм військової співпраці з урахуванням змін в безпековому середовищі, трансформацій у військовій сфері;
3) позитивна еволюція характеру воєнно-політичних відносин: від рівня партнерства до перспективи членства в НАТО; 4) активізація військового співробітництва у напрямках, які безпосередньо впливають на розвиток Збройних Сил України та наближення їх за рівнем сумісності до стандартів НАТО; 5) розширення сфер військового співробітництва в інтересах забезпечення обороноздатності України.
Ключові слова: воєнно-політична співпраця, Збройні Сили України, військові навчання, НАТО, ЄС, Rapid Trident, ORBITAL.
15
ДИЯК, Вадим. "ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ОФІЦЕРІВ ОПЕРАТИВНОГО РІВНЯ У ВИЩИХ ВІЙСЬКОВИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 28, no. 1 (April 20, 2022): 47–57. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v28i1.955.
Full textAbstract:
Стаття містить аналіз особливостей соціально-економічної підготовки офіцерів оперативного рівня у вищій військовій освіті. Конкретизовано зміст підготовки слухачів магістратури вищого військового навчального закладу у чинних державних стандартах та визначено невідповідність сучасним вимогам до рівня соціально-економічної підготовки військового та наявних можливостей реалізації такої підготовки у вищих військових навчальних закладах України. Визначено перспективи та основні проблеми вдосконалення соціально-економічної підготовки в магістратурі вищих військових навчальних закладів відповідно внесених змін до деяких законів України щодо військової освіти та науки. У статті уточнюється поняття соціально-економічної компетентності тасхарактеризованійогоособливості як базового аспекту соціально-економічної підготовки магістрантів у ВВНЗ. З’ясовано, що структура соціально-економічної компетентності військового має включати у себе формування економічної грамотності, економічного мислення, загальноекономічної свідомості з урахуванням соціальних орієнтирів. Схарактеризовано основні напрями покращення соціально-економічної підготовки в освітньому процесі ВВНЗ, удосконалення економічної культури майбутніх військових командирів середньої ланки. До таких напрямів віднесено вдосконалення навчальних програм для магістерського рівня вищої військової освіти з урахуванням соціально-економічної підготовки; посилення уваги до соціально-економічних та гуманітарних дисциплін, які орієнтують слухачів магістри ВВНЗ на засвоєння й оновлення соціально-економічних знань; забезпечення ВВНЗ необхідними засобами навчання та створення у вищих військових навчальних закладах сучасної науково-експериментальної бази за відповідними напрямами наукових досліджень.
16
Kasianenko, Maxim. "Аналіз проблем професійної підготовки громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу." Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 10, no. 5 (October 31, 2020): 161–68. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2020.10.5.15.
Full textAbstract:
Стаття присвячена аналізу стану підготовки майбутніх офіцерів запасу. Події на Сході України розкрили цілу низку проблем у системі підготовки офіцерів запасу. За результатами аналізу наукових праць встановлено, що у процесі військової підготовки громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу не враховуються такі чинники, як зміна способу комплектування військових формувань, впровадження стандартів країн НАТО у військовій сфері, досвід бойових дій на Сході України. У статті визначено особливості та запропоновано шляхи вдосконалення системи підготовки офіцерів запасу.
Мета статті є аналіз основних проблеми професійної підготовки громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу та розглянути шляхи подальшого удосконалення системи підготовки офіцерів запасу, як одного з видів військового обов’язку.
17
Lappo, I., Y. Dobryshkin, M. Herashchenko, О. Chervotoka, and N. Sokorynska. "ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОВЕДЕННЯ ВИПРОБУВАНЬ ЗРАЗКІВ ОЗБРОЄННЯ ТА ВІЙСЬКОВОЇ ТЕХНІКИ." Наукові праці Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки, no. 2 (December 23, 2019): 112–18. http://dx.doi.org/10.37701/dndivsovt.2.2019.15.
Full textAbstract:
Розглядаються основні питання нормативно-технічного забезпечення проведення механічних, електричних та кліматичних випробувань зразків озброєння та військової техніки. Метою дослідження є питання застосування міжнародних нормативних та нормативно-технічних документів у процесі розроблення нових стандартів військового призначення під час проведення випробувань зразків ОВТ, порядку внесення змін до них, виявлення проблеми та можливі шляхи її вирішення. Визначено нагальну потребу в розробці проектів військових стандартів із врахуванням положень стандартів НАТО та військових стандартів провідних країн світу за напрямком проведення механічних, електричних і кліматичних випробувань.
18
САГАН, Віталій. "АНАЛІЗ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ВІЙСЬКОВИХ ФОРМУВАНЬ І ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ З ПИТАНЬ ЛОГІСТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 26, no. 3 (November 5, 2021): 127–48. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v26i3.884.
Full textAbstract:
У статті проведено аналіз підготовки фахівців військових формувань та правоохоронних органів за напрямом логістичного забезпечення у вищих військових навчальних закладах України на прикладі Військової академії (м. Одеса) та Національної академії Національної гвардії України (м. Харків). Проведений аналіз дає змогу порівняти та врахувати підходи ВВНЗ освіти до питань логістичного спрямування. Починаючи із 2020 року у Військовій академії (м. Одеса) та Національної академії Національної гвардії України (м. Харків) розпочато підготовку фахівців з логістики за новими підходами відповідно до стандартівд ержав-членів НАТО. Розвиток логістичного компоненту відбувається з урахуванням завдань, що визначені Стратегічним оборонним бюлетенем України та Державними програмами розвитку Збройних Сил України та Національної гвардії України щодо створення ефективної системи логістичного забезпечення. Ключовими питаннями підготовки фахівців логістики для військових формувань та правоохоронних органів є: впровадження стандартів НАТО під час навчання курсантів; науково-методичне забезпечення підготовки фахівців з логістики з урахуванням нових розробок та досягнень у галузі підвищення якості військової освіти; підготовка військових фахівців враховуючи нові вимоги до особового складу, вивчення можливостей інноваційних технологій для забезпечення функціонування автоматизованих систем управління логістичним забезпеченням. Вищезазначені ВВНЗ мають достатньо розвинуту систему підготовки курсантів, яка базується на сучасних нормативно-правових документах з логістичного забезпечення, сучасній матеріально-технічній базі, що здатна забезпечити навчання з усієї номенклатури підрозділів матеріально-технічного забезпечення, обізнаності науково-викладацького складу з питань логістичного забезпечення, постійній співпраці з військовослужбовцями-інструкторами держав-членів НАТО. Посилює практичну складову підготовки курсантів й участь науково-педагогічного складу (службові відрядження) у зоні проведення операції об’єднаних сил, що дозволяє відчувати тенденції розвитку та реформування системи логістичного забезпечення, які відбуваються у підрозділах ЗСУ. Такий підхід сприяє проведенню наближених до реалій сьогодення різних видів навчальних занять та робить їх корисними й актуальними. Аналіз наведеного матеріалу дає можливість стверджувати, що впровадження у освітній процес Національної академії Державної прикордонної служби України стандартів НАТО, досвіду участі прикордонних підрозділів в операції об’єднаних сил, розроблення нових нормативних документів з логістичного забезпечення, розроблення науково-методичного забезпечення, застосуванням сучасних інноваційних технологій навчання у освітньому процесі може і буде впливати на якість навчання курсантів НАДПСУ з питань ЛЗ.
19
ПАЗЮРА, Наталія, Тетяна НОВІКОВА, Олександр ДІДЕНКО, Олександр ГНИДЮК, and Олександра ІСЛАМОВА. "ОСОБЛИВОСТІ ВІЙСЬКОВО-ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ У ПРОВІДНИХ КРАЇНАХ АЗІЇ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 22, no. 3 (January 16, 2021): 159–76. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v22i3.520.
Full textAbstract:
У статті представлено результати аналізу наукових джерел щодо особливостей військово-професійної підготовки фахівців сектору безпеки і оборони у провідних країнах Азії – Республіці Індія, Китайській Народній Республіці, Японії, Південній Кореї, Ізраїлі. З’ясовано, що ці країни зазнають впливу гібридних загроз, які впливають на розвиток систем національної безпеки та військово-професійної підготовки фахівців сектору безпеки і оборони. На основі аналізу наукових досліджень та нормативно-правових актів виокремлено вимоги до військово-професійної підготовки фахівців сектору безпеки і оборони в сучасних умовах з урахуванням реальних та потенційних загроз. З’ясовано, що військово-професійній підготовці військовослужбовців у закладах освіти притаманні такі особливості, як орієнтація на імплементацію модернізаційних змін з метою відповіді на гібридні військово-політичні загрози; врахування міжнародних стандартів з метою підвищення ефективності виконання завдань, що постають перед військовими формуваннями та правоохоронними органами; дотримання національних традицій у підготовці військовослужбовців з одночасним застосуванням інноваційних технологій навчання. Однією з особливостей підготовки фахівців сектору безпеки і оборони в цих країнах є емерджентність – властивість системи військово-професійної підготовки, яка підвищує ефективність освітнього процесу у військових закладах освіти. Емерджентна система військово-професійної підготовки військових фахівців є динамічною, саморегульованою, адаптивною до виконання комплексних неочікуваних та нелінійних вимог, які висуваються до неї, і сприяє формуванню готовності військовослужбовців до протидії гібридним загрозам. У статті детально представлено особливості систем військово-професійної підготовки фахівців сектору безпеки і оборони у військових закладах освіти у кожній з зазначених країн та зроблено висновок, що в подальшому окремі елементи можна імплементувати у процес підготовки військовослужбовців у вищих військових навчальних закладах в Україні.
20
Радзіковський, Сергій. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ЗАПРОВАДЖЕННЯ СУЧАСНОЇ МОДЕЛІ БОЙОВОЇ ПІДГОТОВКИ У СУХОПУТНИХ ВІЙСЬКАХ НА ОСНОВІ СТАНДАРТІВ НАТО." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 84, no. 1 (September 12, 2021): 65–85. http://dx.doi.org/10.32453/3.v84i1.804.
Full textAbstract:
У статті викладено погляди на концептуальні засади запровадження сучасної моделі бойової підготовки у військових частинах (підрозділах) Сухопутних військ Збройних Сил України шляхом адаптації стандартів НАТО, які слід вдумливо використовувати в ході підготовки військових формувань до виконання завдань за призначенням. Запропонована модель підготовки передбачає принципово інший підхід як до процесу навчання військ (сил), так і до системи їх оцінювання, що полягає в пріоритетному вирішенні завдань бойової підготовки, їх цільовому фінансуванні та матеріально-технічному забезпеченні. Продумана організація та беззаперечне виконання заходів бойової підготовки у Сухопутних військах повинно стати основним змістом повсякденної життєдіяльності військових колективів. Стаття має на меті обґрунтування необхідності запровадження сучасної моделі бойової підготовки у Сухопутних військах як дієвого та вкрай важливого інструменту стримування противника та відсічі можливій широкомасштабній збройній агресії проти України. Запровадження сучасної моделі бойової підготовки передбачає єдині підходи до основ організації системи підготовки військ (сил), а також вимоги до планування та проведення навчальних заходів. Процес бойового навчання організовується відповідно до визначених військовим частинам (підрозділам) завдань, з урахуванням досягнутого ними рівня навченості та переліків бойових спроможностей для набуття (нарощування, підтримання) протягом періоду навчання і реальних обсягів ресурсного забезпечення, виділеного на проведення заходів підготовки, а також набутого бойового досвіду та досвіду проведення сумісної підготовки з військовими формуваннями країн – членів НАТО. Основною вимогою щодо організації бойової підготовки є творчий підхід, уникнення шаблонності під час навчання форм і способів ведення маневрених бойових дій з урахуванням обстановки та тактики дій противника, спрямування зусиль на поліпшення фахової майстерності особового складу, ефективне використання підлеглими озброєння та військової техніки, досягнення перемоги з найменшими втратами у силах, засобах і ресурсах.
21
Гребенюк, Леся. "СУТНІСТЬ І СТРУКТУРА ІНШОМОВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 16, no. 1 (June 12, 2021): 70–80. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v16i1.690.
Full textAbstract:
У статті розкрито сутність і зміст іншомовної компетентності, проведено їх порівняльний аналіз та надано власне авторське визначення. Процес євроінтеграції України та перехід Збройних Сил на військові стандарти НАТО висуває підвищені вимоги до освітньої підготовки майбутніх офіцерів. Особливо гостро ця проблема торкнулася мовної підготовки. У процесі формування іншомовної компетентності курсанти ВВНЗ отримують можливість розширити свій соціокультурний простір і усвідомлювати себе рівноправним членами тих перетворень, які стосуються країни в цілому та ЗСУ зокрема. Проаналізовано ряд досліджень щодо компетентності як наукової категорії, що її розкривали В. В. Балабін, О. В. Діденко, В. І. Свистунов, В. В. Ягупов. Питаннями формування іншомовної компетентності займалися такі науковці як І. В. Атаманова, Н. А. Копилова, Л. В. Петько, І. В. Ставицька, В. А. Ургапов, В. В. Черниш Описували та надавали обґрунтування поняття іншомовна компетентність В. В. Балабін, Г. Іванчук, М. М. Моцар, О. В. Нечипорук. Про сутність компетенції як результату діяльності людини говорить М. М. Моцар та І. В. Ставицька. Іншомовну компетентність як інтегративне утворення особистості трактує О. В. Нечипорук. На необхідності формування стресостійкості військовослужбовців для покращення якості іншомовної компетентності наполягають О. С. Лагодинський та Ю. М. Захарчишина. На основі аналізу змісту та сутності іншомовної компетентності було визначено, що іншомовна компетентність офіцера Збройних Сил України – це складне системне утворення, яке забезпечує формування особистості військовослужбовця в системі освітнього процесу вищого військового навчального закладу в поєднанні теоретичної підготовки (здібності, знання, навички, вміння) і практичної діяльності для здійснення міжмовної, міжкультурної комунікації під час виконання своїх професійних соціально значимих обов’язків в іншомовному середовищі із забезпечення миру і безпеки. У цьому контексті встановлено, що формування іншомовної компетентності в рамках професійної діяльності майбутніх офіцерів є надзвичайно важливим процесом, оскільки у військовослужбовців недостатньо знань про культури народів, здійснення міжкультурної комунікації, з питань гендерної рівності та знань про етичні норми поведінки з іноземцями.
22
Грубель, М. Г., Л. В. Крайник, and А. М. Андрієнко. "Основи формування національної нормативної бази щодо прохідності колісної військової автомобільної техніки." Системи озброєння і військова техніка, no. 2(62), (June 8, 2020): 7–17. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2020.62.01.
Full textAbstract:
У статті виконано порівняльний аналіз нормативних законодавчих баз країн НАТО та Росії щодо прохідності колісної військової автомобільної техніки (ВАТ) вимог та методів оцінки. Встановлено, що у країнах НАТО чинними є стандарти, які для експериментальної оцінки несної здатності опорних поверхонь (ОП) руху, ґрунтується на використанні конусного індексу СІ (англ. Сone index), який на відміну від характерного для України «радянського підходу», комплексно враховує вологість ґрунту, характеристики ОП театру бойових дій та дозволяє за допомогою стандартизованого програмного комп’ютерного забезпечення визначати найбільш раціональні маршрути і орієнтовні швидкості руху відповідних переміщень колісної ВАТ. Сформовано порогові значення показників опорної і профільної прохідності залежно від категорії та класу колісної ВАТ. Сформована класифікація ВАТ за прохідністю, яка дозволила розмежовувати класи за повною масою перспективних зразків колісної ВАТ та визначити порогові значення регламентованих показників профільної прохідності при яких забезпечується рух зразків колісної ВАТ: глибину броду, максимальні кути підйому та косогору, висоту порогової перешкоди, ширина рову (окопу). Опрацьовані методичні засади експериментальної оцінки опорної прохідності та визначення максимальних швидкостей руху ВАТ для найбільш характерних типів ОП. З метою визначення прохідності зразків колісної ВАТ за показником ММР (англ. Mean measure presure) методику його визначення удосконалено для врахування особливостей компоновки зразків колісної ВАТ. Сформовано основи національного стандарту ДСТУ-В “Військова автомобільна техніка. Прохідність та методи оцінки”.
23
Фурдик, В. Д. "ДОСВІД ПІДГОТОВКИ КЕРІВНИХ КАДРІВ ВІЙСЬКОВОЇ МЕДИЦИНИ У КРАЇНАХ СПІВДРУЖНОСТІ НЕЗАЛЕЖНИХ ДЕРЖАВ." Таврійський науковий вісник. Серія: Публічне управління та адміністрування, no. 3 (February 18, 2022): 145–55. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-pub.2021.3.20.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано досвід організації військової медицини та підготовки управлінських кадрів у Республіці Білорусь, Республіці Казахстан, Республіці Узбекистан, Республіці Молдова. Проведено науково-теоретичне дослідження формування та реалізації стандартів НАТО у підготовці керівних кадрів для збройних сил країн СНД, визначено шляхи створення та розвиток системи підготовки військово-медичних кадрів у цих державах. Протягом останніх десятиліть країни СНД ведуть ґрунтовну дискусію щодо того, як надати людині належні знання та вміння для забезпечення гармонійної взаємодії із глобальним суспільством, яке швидко розвивається. Відбувається нарощування процесів переоснащення медичної служби медичним майном, підвищення ролі медичного забезпечення військових і гуманітарних операцій у різних регіонах ближнього та далекого зарубіжжя, що впливає на рівень вимог до медичних кадрів, до якості їхньої підготовки. Встановлено, що кожна з перерахованих вище держав прагне створити свою систему підготовки високопрофесійних військових лікарів для потреб власних збройних сил, переосмислити той багаж знань, вмінь та оснащення, яке перейшло у спадок від колишнього СРСР. Кінцевою метою таких перетворень є формування добре підготовлених і оснащених армій, здатних ефективно та вчасно надавати медичну допомогу пораненим, вміло організовувати та надійно керувати медичним забезпеченням, захищаючи національні інтереси країни. Проблема підготовки керівних кадрів відомчої медицини нині знаходяться на етапі масштабних перетворень, викликаних порушенням чинної системи стратегічної стабільності у світі, зміною воєнних загроз для України, новими засобами та способами збройної боротьби. У статті наголошено на тому, що питання підготовки військово-медичних фахівців для власних збройних сил кожної держави особливо стає актуальним у період її реформування. Аналогічні структурні перетворення відбуваються й у медичній службі. Накопичений світовий досвід організації медичного забезпечення будь-якого збройного конфлікту показує, що результат лікування поранених насамперед залежить від підготовленості кадрів, часу надання своєчасної та повноцінної медичної допомоги, результатів наукових досліджень, а це вимагає якнайшвидшого впровадження у практику отриманих результатів.
24
Pavlovskyi, Oleh, Oleh Sova, and Volodymyr Koval. "Шляхи удосконалення системи метрологічного забезпечення в сучасних умовах розвитку Збройних Сил України." Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, no. 4 (August 31, 2021): 169–76. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.4.15.
Full textAbstract:
Система метрологічного забезпечення Збройних Сил України призначена здійснювати вимірювання та контроль параметрів зразків озброєння і військової техніки. Метрологічне забезпечення в Збройних Силах України організується і здійснюється службами метрології та стандартизації військових частин, оперативних (повітряних) командувань, Генерального штабу Збройних Сил України, а його вдосконалення є важливою науково-технічною задачею, актуальність якої підтверджується необхідністю підтримання озброєння та військової техніки військ (сил) у боєздатному стані.
В статті проведено аналіз системи метрологічного забезпечення Збройних Сил України та запропоновані шляхи її удосконалення враховуючи поетапний перехід Збройних Сил України на стандарти НАТО, розвиток озброєння та військової техніки, збільшення обсягів вимірювальних параметрів та стрімкий розвиток інформаційних технологій.
Розвиток високоточного озброєння та військової техніки, систем управління ними, впровадження системи логістичного забезпечення вимагає від нас удосконалення й системи метрологічного забезпечення Збройних Сил України для її інтеграції в єдину систему управління забезпеченням військ (сил), що дасть змогу оперативно та ефективно вирішувати питання метрологічного обслуговування озброєння та військової техніки, вчасного укомплектування засобами вимірювальної техніки військового призначення, та адекватного контролю за станом метрологічного забезпечення Збройних Сил України.
25
Артамощенко, В. С. "Розвиток системи військової освіти. Розроблення програмного документа Кабінету Міністрів України." Наука і оборона, no. 4 (February 24, 2022): 26–33. http://dx.doi.org/10.33099/2618-1614-2021-17-4-26-33.
Full textAbstract:
У статті наведено обґрунтування найменування, структури та змісту програмного документа Кабінету Міністрів України щодо розвитку системи військової освіти та підготовки військових кадрів сил оборони на основі принципів і стандартів НАТО. Визначено, що розпорядженням Кабінету Міністрів України затверджуватиметься Концепція розвитку системи військової освіти України. Підкреслено, що підґрунтям концепції є метод оцінювання спільних спроможностей за складовими DOTMLPFI, критерії SMART і SWOT-аналіз. Формулювання причин виникнення проблеми, обґрунтування шляхів її розв’язання та оцінювання очікуваних результатів реалізації концепції структуровано за складовими DOTMLPFI. Концепція призначена для формування єдиних поглядів державних органів сектору безпеки та оборони на процеси розвитку системи військової освіти на основі спроможностей та програмно-проєктного управління розвитком системи.
26
Окіпняк, Дмитро, Анатолій Окіпняк, Андрій Баранов, Юрій Баранов, Олег Шеремета, and Олександр Корольов. "СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ІНЖЕНЕРНИМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ ЗА СТАНДАРТАМИ НАТО." Молодий вчений, no. 2 (102) (February 28, 2022): 41–44. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2022-2-102-8.
Full textAbstract:
Порівняльний моніторинг підходів та керівних документів щодо інженерного забезпеченням бойових дій військової частини в різних видах бою країн-членів Північноатлантичного Альянсу та ЗС України дає можливість прийти до висновку про ряд принципових розбіжностей як в структурі та принципах так і в основних процедурах, в тому числі це стосується процесу управління інженерним забезпеченням. Аналіз відмінностей надав можливість визначити концептуальну структуру військово-інженерної концепції НАТО, її основні оперативні напрямки, мету та основні функції інженерного забезпечення у відповідності до керівних документів країн-членів НАТО та подальшої їхньої імплементації у ЗС України; дослідити основні заходи, що здійснюються інженерними підрозділами з метою виконання повного спектру завдань інженерного забезпечення підрозділів ЗС України в спільних операціях з країнами Альянсу; розглянути вертикаль системи управління інженерним забезпеченням за стандартами країн-членів НАТО та принципові відмінності між існуючою та можливою, перспективною структурою системи управління інженерним забезпеченням ЗС України.
27
Храбан, Тетяна, and Олексій Сілко. "ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ УЯВЛЕНЬ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ ЩОДО СТРУКТУРИ КОМПЕТЕНЦІЙ ВІЙСЬКОВОГО ЛІДЕРА." Психологія: реальність і перспективи, no. 16 (July 1, 2021): 207–20. http://dx.doi.org/10.35619/praprv.v1i16.202.
Full textAbstract:
Мета статті – проаналізувати пріоритизацію лідерських компетенцій майбутніми офіцерами, через оцінку ними значення поведінкових стандартів для ефективного виконання місії та удосконалення структури військового формування. Респондентами були обрані курсанти, які навчаються у Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації за спеціальністю «Військове управління», – майбутні офіцери по роботі з особовим складом. Кількість респондентів, які були обрані для участі в опитуванні, склала 50 осіб, серед них 37 чоловіків й 13 жінок. Основу діагностичного опитувальника склав перелік поведінкових стандартів як показників лідерських компетенцій, визначених у відповідності з Доктриною ADP 6-22 «Army Leadership and the Profession». Отримані результати вказують, що чільне місце у відповідях респондентів займає лідерська компетенція, яка проявляється у вмінні змусити підлеглих вийти за рамки своїх особистих інтересів й працювати на загальне благо. Нами були встановлені певні гендерні відмінності у пріоритетах курсантів-жінок та курсантів-чоловіків. Так, курсанти-жінки вбачають розвиток лідерського потенціалу в пріоритизації компетенції управління людськими ресурсами, а саме – у володінні навичками ефективного спілкування і здатності зміцнювати довіру в колективі. При цьому лідерські компетенції розглядаються ними як результат прагнення до саморозвитку. Для курсантів-чоловіків визначальною є функціональна спрямованість лідерських компетенцій, оскільки вони розглядають лідерські поведінкові стандарти як практичні інструменти постановки і досягнення мети. Вони вважають, що між лідером та іншими членами групи має зберігатися певна дистанція, критерієм його ефективності служать не міжособистісні відносини з підлеглими, а виконання завдання, яке він повинен забезпечити. Курсанти обох статей демонструють інтегральний підхід до розуміння військового лідерства, яке поєднує парадигми командного духу і харизматичності особистості. Квінтесенція інтегрального підходу полягає в об’єднанні індивідуальної та командної природи лідерства, при якому реалізується іманентна потреба особистості в пошуках своєї ідентичності, коли індивідуальність схвалюється, і вміння підпорядковувати свої інтереси інтересам військової організації (місії)
28
Олексієнко, Борис, Юрій Пунда, Василь Телелим, and Олексій Шепіцен. "ЩОДО АКТУАЛЬНИХ ПИТАНЬ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕСІВ ОБОРОННОГО ПЛАНУВАННЯ ВІДПОВІДНО ДО ПРОЦЕДУР І СТАНДАРТІВ КРАЇН-ЧЛЕНІВ НАТО." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 80, no. 2 (February 23, 2020): 138–53. http://dx.doi.org/10.32453/3.v80i2.195.
Full textAbstract:
У науковій статті надано результати аналізу стану і основних проблемних питань методичного забезпечення процесів оборонного планування в Україні, його відповідності сучасним реаліям, процедурам та стандартам країн-членів НАТО. Окреслено основи та запропоновано ряд рекомендацій щодо методичного забезпечення перспективного оборонного планування, як одного з важливих питань оборонної реформи в Україні. Визначено низку чинників, які обумовлюють важливість та актуальність створення перспективної системи оборонного планування. На основі вивчення стандартів держав-членів НАТО виокремлено метод оборонного планування на основі спроможностей (Capability-based planning) та розкрито ряд його важливих особливостей. Обґрунтовано, що першим і водночас найскладнішим кроком у створенні перспективної системи оборонного планування має бути розроблення її методичного забезпечення. Зазначено загальний склад методика планування на основі спроможностей та розкрито її етапи. За результатами дослідження акцентовано увагу на тому, що формування методичного забезпечення системи оборонного планування повинно здійснюватись через застосування методів планування на основі спроможностей і планування на основі загроз, із урахуванням відповідних процедур і стандарти НАТО. Крім того, встановлено, що для забезпечення потреб оборони необхідно об’єднати оборонний огляд з аналізом економічних можливостей держави щодо забезпечення потреб оборони: фінансові можливості щодо забезпечення розвитку сил оборони, їх технічного оснащення, створення інфраструктури в інтересах оборони, соціального забезпечення особового складу та членів їхніх сімей; можливості вітчизняної промисловості щодо задоволення потреб сил оборони в озброєнні, військовій техніці, боєприпасах та інших матеріальнотехнічних засобах, а також можливості закупівлі необхідного військового майна за імпортом.
29
Badiuk, M. I., I. V. Pasko, V. V. Solarik, and O. O. Mykyta. "З історії співпраці Української військово-медичної академії з керівниками медико-санітарної служби Бундесверу." Ukrainian Journal of Military Medicine 1, no. 2 (July 5, 2020): 66–73. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2020.2(1)-066.
Full textAbstract:
Метою дослідження визначено систематизацію і аналіз матеріалів офіційних науково-практичних заходів УВМА в 1995-2005 роках, спрямованих на встановлення фахових взаємовідносин між військово-медичними службами ЗС України і ФРН.
Матеріали і методи. В статті використані оригінальні першоджерела з історії міжнародної співпраці в галузі військової медицини керівників військово-медичної служби ЗС України і УВМА з керівниками медико-санітарної служби Бундесверу.
Результати. В статті висвітлені перші організаційні та науково-практичні заходи, що заклали основу для професійних взаємовідносин між військово-медичними службами України і ФРН. Викладений зміст та визначені головні тенденції перспективної співпраці українських і німецьких військово-медичних фахівців в 1995-2005 рр. Відображена активна участь УВМА в міжнародних науково-практичних форумах НАТО, зокрема Бундесверу, які сприяли оволодінню специфікою організації медичної служби у відповідності до вимог Воєнно-медичної доктрини НАТО.
Висновки. В ході навчань НАТО, в яких брало участь керівництво та провідні фахівці УВМА із середини 1990-х – до початку 2000-х рр., вперше відбувалося їх практичне ознайомлення із завданнями медичної служби в операціях альянсу. Активна участь УВМА в міжнародних науково-практичних форумах НАТО, зокрема Бундесверу, активно сприяли оволодінню специфікою організації медичної служби у відповідності до вимог Воєнно-медичної доктрини НАТО. Організація офіційного візиту керівника Військово-медичної академії Бундесверу генерала, доктора Петера К. Фрапса до УВМА в липні 2001 року сприяло співпраці між українськими військово-медичними фахівцями і керівництвом медичної служби Бундесверу. Участь провідних фахівців УВМА у багатонаціональних навчаннях в передових навчальних центрах НАТО, організованих Бундесвером на території Німеччини в 1999-2005 рр., заклала підвалини підготовки висококваліфікованих фахівців УВМА, орієнтованих на стандарти НАТО.
30
Тогочинський, Олексій, and Валентина Мірошніченко. "СУТНІСТЬ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ В МАГІСТРАТУРІ ВИЩОГО ВІЙСЬКОВОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 19, no. 4 (May 8, 2020): 406–15. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v19i4.283.
Full textAbstract:
У статті аналізується необхідність соціально-економічної підготовки в магістратурі вищого військового навчального закладу. Уточнено зміст підготовки магістрів вищого військового навчального закладу у чинних державних стандартах та визначено невідповідність сучасним вимогам до рівня соціально-економічної підготовки військового та наявних можливостей реалізації такої підготовки у вищих військових навчальних закладах України. Визначено перспективи та основні проблеми удосконалення рівня соціально-економічної підготовки в магістратурі вищих військових навчальних закладів.У статті також уточнено поняття та особливості соціально-економічної компетентності як базового аспекту соціально-економічної підготовки військових у ВВНЗ. З’ясовано, що структура соціально-економічної компетентності військового має включати у себе формування економічної грамотності, економічного мислення, загальноекономічної свідомості з урахуванням соціальних орієнтирів.Окреслено основні напрямки покращення соціально-економічної підготовки у системі військової освіти та виховання, удосконалення економічної культури майбутніх військових керівників. До таких напрямків віднесено удосконалення навчальних програм для освітньої кваліфікації магістр вищих військових навчальних закладів з урахуванням соціально-економічної підготовки; посилення уваги до соціально-економічних та гуманітарних дисциплін, які орієнтують магістрів ВВНЗ на засвоєння та оновлення соціально-економічних знань; забезпечення ВВНЗ необхідними засобами навчання та створення у вищих військових навчальних закладах сучасної науково-експериментальної бази за відповідними напрямами наукових досліджень.
31
Маслій, Олег. "МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПІДГОТОВКИ ДО МАЙБУТНЬОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОФІЦЕРІВ СЛУЖБИ РАКЕТНОЮ-АРТИЛЕРІЙСЬКОГО ОЗБРОЄННЯ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 16, no. 1 (June 12, 2021): 279–98. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v16i1.705.
Full textAbstract:
Актуальність теми обумовлена задачами, поставленими перед вітчизняною вищою військовою школою в умовах проголошеного стратегічного курсу держави на інтеграцію в ЄС і НАТО, ведення бойових дій на Сході країни щодо організації ефективної підготовки військових фахівців загалом і офіцерів служби ракетно-артилерійського озброєння (РАО) зокрема.У статті проаналізовано методологічні засади підготовки до майбутньої професійної діяльності офіцерів служби РАО в сучасних умовах адаптації до військовоосвітнього простору країн-членів НАТО як комплекс базових наукових підходів, а саме: системного, концептуального, логістичного, особистісно орієнтованого, компетентнісного, синергетичного, акмеологічного і підходу з позицій розвитку лідерства, та відповідних їм принципів організації підготовки.Концептуальний підхід як підхід з позицій Концепції підготовки Збройних Сил України, підготовленої відповідно до Воєнної доктрини-2015, групується на принципах: професійної спрямованості, яка ґрунтується на стандартах НАТО та відповідає критерію високої ефективності за прийнятних витрат; науковості; систематичності і послідовності; комплексності; доступності і наочності; максимального наближення умов навчання до обстановки реальних бойових дій; а також індивідуального підходу до тих, хто навчається.Принципи компетентнісного підходу впливають на організацію підготовки офіцерів РАО таким чином: принцип метазнань та фундаменталізації військової освіти обумовлює введення метапредметів, їх зв’язок із іншими навчальними курсами, поєднання військової та цивільної освіти; принцип професійної мобільності передбачає таку побудову змісту органічно поєднаних військової та цивільної освіти, за якою майбутній офіцер РАО буде здатним опановувати нові спеціальності, підвищувати свою кваліфікацію в умовах швидкозмінних поколінь військової техніки і нових технологій; принцип адаптованості до вимог і потреб суспільства реалізується через посилення практичної складової підготовки, залучення до викладання й оцінювання результатів навчання фахівців з досвідом АТО і ООС, залучення курсантів до наукової діяльності.За синергетичним підходом, організація підготовки офіцерів РАО полягає у створенні умов, які є необхідними і достатніми для їхнього цілеспрямованого саморозвитку, раніше, аніж під якимось іншим впливом у них сформуються протилежні тенденції. Принципи самоактуалізації, самоорганізації комунікативності, цілісності передбачають посилення самостійної і творчої роботи курсантів, формування в них навиків, потрібних для навчання впродовж всього життя, що реалізується через організацію підготовки на основі інноваційних педагогічних технологій, сумісних із застосовуваними в країнах-членах НАТО, в інтерактивних формах, координацію викладачем їхньої самостійної роботи, а принцип відкритості спрямовує організацію підготовки на залучення кращого вітчизняного та зарубіжного досвіду.Акмеологічний підхід передбачає організацію підготовки офіцерів РАО на пріоритеті та органічному поєднанні принципів професіоналізму, порядності, патріотизму.Логістичний підхід до організації підготовки офіцерів РАО полягає в розробці оптимізаційних методів їх навчання для вирішення ряду практичних завдань на основі принципів: системності, функціональності (домінуючі функції: навчання, виховання, формування і розвиток ключових компетенцій, контроль і оцінка результатів); інтеграції та інтегрального визначення цілей навчання; вирішення інформаційних проблем шляхом стандартизації даних відповідно до стандартів НАТО; пріоритету потреб тих, хто навчається, і потреб ринку праці (в аспекті майбутнього працевлаштування, мобільності на ринку праці, що обумовлює обов’язковість органічного взає280мозв’язку вищої військової і вищої цивільної освіти, відповідно стандартам підготовки офіцерського складу у військовому училищі Вест-Пойнт (США)); взаємодії всіх компонентів системи підготовки і координації дій спеціалістів різних підрозділів ВВНЗ, орієнтації на кінцевий результат, що фіксується в досягненні майбутніми офіцерами РАО заданої якості підготовки і рівня сформованості ключових компетенцій; варіативності стратегій, методів і методик організації підготовки, спрямованих на зазначений кінцевий результат. Принципи “точно в термін” (JIT – just in time) і “джит-надійності” (JIT–reliability) обумовлюють оптимізацію і надійність функціонування системи підготовки шляхом резервування інформації (наявності надлишкової інформації), що треба закладати у зміст і методику навчання.Підхід з позицій розвитку лідерства передбачає організацію і впровадження курсу лідерства, аналогічного прийнятому у навчальних закладах країн-членів НАТО. Даний курс має складатися із теоретичної частини, в якій аналізуються сутність лідерства і сучасні теоретичні концепції та форми (стилі) лідерства, і практичної частини, в якій розробляється методика або алгоритм розвитку лідерства майбутніх офіцерів за етапами навчання у ВВНЗ.На цих засадах уперше розроблено методику розвитку лідерства майбутніх офіцерів РАО у процесі навчання за структурно-логічною схемою їхньої підготовки у ВВНЗ, яка спрямована змістовно та за часом на отримання ними необхідних компетенцій, що мають прив’язку до конкретних посад у військах.
32
Гончар, Володимир. "ВИЗНАЧЕННЯ ІНСТРУМЕНТАРІЮ ДІАГНОСТУВАННЯ ГОТОВНОСТІ ОФІЦЕРІВ ДО ЗДІЙСНЕННЯ МОВНОЇ ПІДГОТОВКИ У ВІЙСЬКОВИХ ЧАСТИНАХ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ." Молодий вчений, no. 6 (94) (June 30, 2021): 153–58. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-6-94-31.
Full textAbstract:
Для ефективного визначення офіцерів-викладачів (інструкторів) готових до здійснення мовної підготовки у військових частинах Національної гвардії України, обґрунтовання дієвого інструментарію формування готовності офіцерів до здійснення мовної підготовки проведено аналіз та визначенно рівні готовності (високий, середній, низький), критерії готовності офіцерів до здійснення мовної підготовки та відповідні їм показники: для мотиваційного критерію – професійна стійкість, професійні інтереси, професійні наміри; для пізнавального – здатність до аналізу військово-педагогічної діяльності, здатність до самоаналізу, рівень оволодіння іноземною мовою за стандартами НАТО STANAG 6001 2+/2+/2+/2+; для результативного – здатність накопичення й усвідомлення здобувачами досвіду участі в реальному освітньому процесі, здатність передачі накопичених знань та практичного досвіду в процесі здійснення мовної підготовки. Здатність організовувати освітній процес. Визначений інструментарій діагностування готовності офіцерів до здійснення мовної підготовки у військових частинах Національної гвардії України. Він бу розроблений спираючись на такі роботи: «Сенсожиттєвої орієнтації» (С. Мадді), «Методика вивчення мотиваційного профілю особистості» (Ш. Річі та П. Мартін), адаптований опитувальник Е. Зеєра «Професійні наміри», «Прогресивні матриці Равена», «Мотивація успіху і острах невдачі» (А.А. Равен), вихідне тестування за стандартами НАТО STANAG 6001, результати контролю навчальних досягнень за підсумками періоду навчань: проведення відкритих занять, екзамен після закінчення навчання за програмою підвищення кваліфікації не нижче 90 за 100 бальною системою.
33
Magomedov, Andriі. "Міжнародні військові навчання країн-членів НАТО за участю підрозділів Збройних сил України та програми Альянсу з підтримки миру в Україні." Pereiaslav Chronicle, no. 15 (August 20, 2019): 37–44. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7732-2019-1(15)-37-44.
Full textAbstract:
У статті розглянуто питання анексії РФ в Україні Кримського півострова та подальшого розгортання сепаратистського руху в південно-східних областях, який згодом переріс у збройний конфлікт на Сході України. Проаналізовано напрями і характер співпраці між Збройними силами України та військовими підрозділами Альянсу. Визначено ступінь практичної взаємодії в межах діючих програм двостороннього партнерства на рівні Україна – НАТО, включаючи військово-навчальну підготовку. Досліджено хронологію трансформації організаційних форм присутності української армії на Сході України від Антитерористичної операції до Операції Об’єднаних Сил і роль НАТО в цьому процесі. Безпосередньо вказано на складові елементи впливу Північноатлантичного Альянсу на реформування українського війська відповідно до вимог і стандартів, визначених Організацією. Відображено роль розташованого у м. Києві Офісу зв’язку НАТО та Центру захисту й обробки інформації. Окрему увагу приділено питанню боротьби з кіберзлочинністю та захисту інформаційних систем держави від впливу ззовні. Зокрема, мова йде про захист об’єктів критичної інфраструктури держави (атомні електростанції, стратегічні державні підприємства тощо), електронних реєстрів виборчих списків громадян, баз даних банківської системи держави. Зазначено про діяльність операційних центрів НАТО з протидії кіберзлочинам та створення подібних установ в Україні. Відмічено морську складову взаємодії у співпраці України та Організації Північноатлантичного договору, особливу актуальну на тлі загострення ситуації в Азово-Чорноморському регіоні протягом 2018 року, пов’язаної з проходом українських військових кораблів Азовської флотилії Військово-морських сил України Керченською протокою, яка перебуває під контролем окупаційних військ Збройних сил Російської Федерації, і викликаних цим так званих «прикордонних конфліктів», останній із яких у листопаді минулого року призвів до захоплення росіянами українських військових суден та полону українських військових моряків.
34
Badiuk, M. I., O. O. Mykyta, I. P. Semeniv, V. V. Kosarchuk, and O. P. Mykhailyk. "Невідкладні стани військовослужбовців з хірургічною бойовою травмою." Klinicheskaia khirurgiia 85, no. 11 (November 1, 2018): 49–52. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2018.11.49.
Full textAbstract:
Мета. Дослідження актуальних невідкладних станів поранених військовослужбовців та обгрунтування необхідності застосування адаптованих алгоритмів і протоколів НАТО для організації хірургічної допомоги в медичному забезпеченні військ.
Матеріали і методи. Досліджено дані історій хвороб військовослужбовців, які проходили лікування в Національному військово-медичному клінічному центрі «Головний військовий клінічний госпіталь», із застосуванням статистичного, бібліографічного, проспективного та ретроспективного методів аналізу.
Результати. Проведеним дослідженням встановлено основні невідкладні стани військовослужбовців, що потребують медичної допомоги за сучасними алгоритмами і стандартами. Структуру невідкладних станів у військовослужбовців аналізували, порівнюючи показники до і після початку збройного конфлікту в Україні. Доведено, що кількість військовослужбовців, доставлених у тяжкому і вкрай тяжкому стані, після початку збройного конфлікту збільшилась на 48% за рахунок бойової хірургічної травми.
Висновки. Визначені актуальні невідкладні стани поранених, що є пріоритетними на догоспітальному етапі. Для вдосконалення організації хірургічної допомоги пораненим необхідні розробка і впровадження сучасних алгоритмів і протоколів за стандартами НАТО.
35
Майстренко, Олександр, Олександр Лихольот, and Максим Кольченко. "Застосування методу двох функцій для вирішення завдань бойового забезпечення ракетних військ і артилерії." Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 42, no. 3 (December 17, 2021): 5–16. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2021-42-3-5-16.
Full textAbstract:
Дослідження присвячене обґрунтуванню підходів щодо розробки та впровадження програми пов’язаної із визначенням потреби у засобах метеорологічного забезпечення та повноти метеорологічної інформації у відповідних військових формуваннях.
У статті проаналізовано існуючі форми подачі метеорологічної інформації. Виявлено, що форми подачі такої інформації залежать від потреб споживача, однак мають частину інформації, яка корисна для потреб військових споживачів, зокрема для потреб ракетних військ і артилерії. До такої інформації належать: температура повітря, атмосферний тиск, швидкість і напрямок вітру, вологість повітря.
Також, у роботі розроблено порядок переводу метеорологічної інформації отриманої з різних джерел у форму потрібну для військових формувань. Основними етапами порядку є: переведення величини атмосферного тиску; побудова графіку вертикального розподілу стандартних ізобаричних поверхонь та переведення цього графіку з стандартних ізобаричних поверхонь до стандартних висот прийнятих в ракетних військах і артилерії; побудова графіків залежності величин температури повітря, напряму та швидкості вітру від стандартних висот; перерахунок напряму та швидкості вітру в балістичні складові вітру по стандартним висотам; врахування прогнозованих величин метеоелементів; узагальнення метеорологічних та гідрологічних явищ.
До того ж, у статті розроблено методику оптимального розподілу джерел метеорологічної інформації за споживачами. Сутність методики полягає у застосуванні методу нелінійного програмування, так званого методу двох функцій, для розподілу неоднорідних, за можливостями, джерел метеоінформації між неоднорідними, за потребами, споживачів такої інформації. Ця методика дозволяє оперативно здійснювати розподіл наявних джерел метеоінформації між споживачами такої інформації.
Ще у дослідженні запропонована процедура застосування програмного засобу «Повнота метеоінформації». Ця процедура включає послідовність дій та їх змістовне наповнення щодо застосування зазначеного програмного засобу. Вказана процедура дозволяє зменшити час на засвоєння навичок роботи з вказаним програмним засобом.
36
ВАСИЛЬЧУК, Іван, Богдан КОВАЛЬ, and Олег БОРОВИК. "НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ І ТЕХНОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОСВІТНЬОЇ ПІДГОТОВКИ ПЕРСОНАЛУ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ВІЙСЬКОВОЇ ОСВІТИ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 28, no. 1 (April 20, 2022): 5–19. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v28i1.952.
Full textAbstract:
що регламентують оцінку механізмів реалізації шляхів і способів удосконалення освітньої підготовки персоналу Державної прикордонної служби України (ДПСУ) в умовах трансформації військової освіти. Здійснено оцінку базових положень, що повинні бути прийняті до уваги при цьому, визначено мету і строки реалізації завдань з удосконалення освітньої підготовки персоналу. Представлено прогноз очікуваних результатів. З’ясовано, що вдосконалення освітньої підготовки персоналу ДПСУ передбачає врахування основних базових положень нормативно-правових і технологічних засад, зокрема: реалізацію підготовки військовослужбовців за євроатлантичними стандартами та за уніфікованими програмами підготовки прикордонників країн ЄС; урахування вимог чинних стандартів вищої освіти з усіх спеціальностей; можливість припинення підготовки вищими військовими навчальним закладами фахівців за спеціальністю “Правоохоронна діяльність”; можливість продовження освітньої підготовки персоналу ДПСУ зі спеціальностей, які не належать до галузі знань 25 “Воєнні науки, національна безпека, безпека державного кордону”. Метою вирішення досліджуваного завдання є вдосконалення освітньої підготовки персоналу ДПСУ в контексті трансформації військової освіти, а саме визначення вектору розвитку та створення методичної основи професіоналізації системи базової і післядипломної освіти в ДПСУ, гармонізація співвідношення складових військової освіти та уніфікованих програм підготовки прикордонників країн ЄС, а також визначення інноваційних підходів до вдосконалення освітнього процесу в закладах освіти ДПСУ в межах державних стандартів освіти. Запропоновано реформування освітньої підготовки персоналу ДПСУ здійснювати в три етапи, кожен з яких передбачає реалізацію заходів інформаційного, кадрового забезпечення, удосконалення навчальної матеріально-технічної бази закладів освіти ДПСУ, а також заходів моніторингу. Комплексна реалізація нормативно-правових і технологічних засад удосконалення освітньої підготовки персоналу може забезпечити досягнення візії сил оборони зразка 2030 року.
37
КОВАЛЬ, Богдан, Олег БОРОВИК, and Олег СТАВИЦЬКИЙ. "ЩОДО МЕХАНІЗМІВ СЕРТИФІКАЦІЇ РЕЗУЛЬТАТІВ ОСВІТНЬОЇ ПІДГОТОВКИ ПЕРСОНАЛУ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ ЗА СТАНДАРТАМИ НАТО." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 28, no. 1 (May 17, 2022): 107–23. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v28i1.980.
Full textAbstract:
У статті проведено оцінку можливих механізмів сертифікації результатів освітньої підготовки персоналу Державної прикордонної служби України (ДПСУ) за стандартами НАТО. Оцінка проведена з урахуванням цілей і умов трансформації військової освіти в Україні. Досліджено питання функціонування центрів сертифікації підготовки за стандартами НАТО у зарубіжних країнах та підготовки персоналу в Україні, а також оцінено особливості функціонування таких центрів за результатами аналізу досвіду участі військовослужбовців ДПСУ у міжнародних навчаннях Rapid Trident. За результатами проведеного дослідження зроблено певні висновки: стандартизація підготовки персоналу в Україні загалом і в ДПСУ зокрема визначається нормативними документами (державними стандартами, стандартами вищої освіти тощо). Рівень відповідності якості освіти стандартам перевіряється під час підсумкової атестації випускників закладів освіти; на даний час існують механізми оцінювання спроможностей підрозділів Збройних Сил України (ЗСУ) діяти сумісно з військовими формуваннями НАТО; теоретично можливим є приєднання ДПСУ до Програми перевірки та зворотнього зв’язку Концепції оперативних можливостей НАТО; Державна прикордонна служба України для оцінювання спроможностей своїх окремих підрозділів діяти спільно з військовими формуваннями НАТО теоретично може сформувати в своєму складі відомчий Центр сертифікації; потребує більш глибокого вивчення питання визначення переліку підрозділів ДПСУ, спроможності яких доцільно оцінювати на предмет можливості діяти разом з військовими формуваннями НАТО, і доцільності такого оцінювання.
38
Дєнєжкін, М. М., and М. Я. Ткач. "Погляд на оцінювання здатності військових формувань Збройних Сил України виконати поставлені завдання з використанням принципів і правил країн-членів НАТО." Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, no. 3(44) (July 22, 2021): 18–25. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2021.44.02.
Full textAbstract:
У статті на основі результатів аналізу керівних документів, що регламентують переведення системи оборонного планування на планування розвитку військових формувань Збройних Сил України (ЗС України) на основі здатності виконати поставлені завдання, отриманого досвіду визначено, що невирішеним залишається питання оцінювання здатності військових формувань виконати поставлені завдання. Невирішеність цього питання не дозволяє якісно формувати вихідні дані для планування розвитку ЗС України з використанням принципів та правил, якими користуються країни-члени НАТО. Визначено, що здатність військового формування виконати поставлені завдання для досягнення мети операції вимірюється показниками, які визначаються стандартами (нормативами), що характеризують успішність виконання типових завдань (стратегічних, оперативних, тактичних, спеціальних) для типових умов. Військове формування здатне виконати поставлені завдання за умов відповідності наявних значень показників, що характеризують успішність виконання поставлених завдань, вимогам до них. Приведення наявних показників, що характеризують здатності військового формування виконати завдання, до вимог здійснюється шляхом усунення або мінімізації дефіциту, що і складає сутність їх розвитку. Запропоновано оцінювання здатності військового формування ЗС України для планування їх розвитку виконати поставлені завдання шляхом комбінації характеристик, що використовують ЗС України та країни-члени НАТО. Це дозволяє для планування розвитку ЗС України використовувати кращі практики, норми, принципи і правила країни-членів НАТО.
39
Ганьба, О. Б. "НОВІ ВИДИ ПРАВОВИХ ВІДНОСИН У СФЕРІ ПРИКОРДОННОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ ТА ОКРЕМІ КРИТЕРІЇ ЇХ КЛАСИФІКАЦІЇ." Прикарпатський юридичний вісник 1, no. 3(28) (March 13, 2020): 20–23. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v1i3(28).313.
Full textAbstract:
У статті узагальнюються та аналізуються нові публічно-правові відносини регулятивного, охоронного та захисного характеру у сфері прикордонної безпеки України з урахуванням їх прояву у досліджуваній сфері. Акцентується увага на тому, що анексія Автономної Республіки Крим, стан гібридної війни з Російською Федерацією та окупація частини території Донбасу значно прискорили оновлення чинного законодавства сфери прикордонної безпеки України, правові норми якого нині закріплюють нові моделі правових відносин, що спонукають до формування сучасних правових зв’язків суб’єктів права відповідно до кращих світових стандартів.
Зазначається, що до нових публічно-правових відносин регулятивного, охоронного та захисного характеру у сфері прикордонної безпеки України належать такі: оперативно-розшукові, військово-контролюючі міжнародні, оперативно-безпекові службові відносини, оперативно-військові антитерористичні відносини, контрольно-біометричні, військово-службові відносини підвищеної небезпеки, кримінально-процесуальні, оперативно-службові відносини співробітництва Держприкордонслужби України, кримінально-аналітичні, інформаційно-аналітичні, кінологічні відносини тощо.Автором пропонується на основі критерію буття всіх правовідносин у часі поділяти їх на такі види: 1) сучасні правовідносини (правові відносини, які наявні і реалізуються у теперішньому часі); 2) ретроправовідносини (правовідносини, що мали місце у минулому часі); 3) прогнозовані правові відносини (ті, що матимуть місце у майбутньому).З урахуванням стану втілення в життя змісту правовідносин пропонується поділяти їх на абстрактно-теоретичні та конкретні (реальні). При цьому до абстрактно-теоретичних варто віднести нереалізовані правовідносини, ті, які існують поки що у вигляді теоретичної конструкції абстрактної моделі, в якій втілюється лише задум правотворчого органу. А конкретними або реальними правовідносинами, на думку автора, є правові відносини, зміст яких втілений або втілюється в реальне життя їх учасниками. У таких правовідносинах знаходить своє відображення динамічна сторона буття права.
40
Iskra, N. I., and V. Yu Kuzmin. "Основні аспекти навчання медичних праціників на кафедрі медицини катастроф та військово-медичної підготовки з надання медичної допомоги в умовах сучасних бойових дій на прикладі проведення АТО на сході України." Health of Society 10, no. 6 (March 7, 2022): 201–4. http://dx.doi.org/10.22141/2306-2436.10.6.2021.281.
Full textAbstract:
Актуальність. Ситуація, що склалась в країні протягом останніх років, значно змінила вимоги до навчального процесу і безпосередньо до викладання надання АТО/ООС на Сході України. Результатом цього є впровадження новітніх стандартів з надання екстреної медичної допомоги з елементами домедичної допомоги постраждалим у відповідності до клінічних протоколів та вимог клінічної практики. Мета: запровадити міжнародний досвід з надання медичної допомоги та визначити шляхи удосконалення підготовки медичних працівників наданню медичної допомоги на догоспітальному етапі з врахуванням досвіду Збройних сил України в антитерористичній операції на сході України та визначити основні аспекти організації взаємодії цивільної та військової системи охорони здоров’я за умов бойових дій. Матеріали та методи. Робота базується на аналізі даних динамічного вивчення наукової, практичної та навчально-методичної роботи кафедри медицини катастроф та військово-медичної підготовки на протязі 2015 - 2021 рр. Використані методи системного аналізу, соціологічний та медико-статистичний методи. Результати. За результатами даних, що отримані під час дослідження запропоновано комплексний підхід щодо використання на заняттях різноманітних сучасних технічних засобів і наближення учбових ситуації до реальних умов. Показано впровадження представленої форми навчання як стимулювання мотивації до удосконалення професійної компетенції лікарів, формування емоційної зацікавленості та продуктивної діяльності. Висновки. Використання в навчальному процесі активних форм навчання на кафедрі медицини катастроф та військово-медичної підготовки сприяє поглибленню знань і практичних навичок слухачами з усіх спеціальностей, а також сформувати модель поведінки для збереження позитивного психічного стану, можливості долати емоційну напругу та її небезпечні наслідки.
41
ГНИДЮК, Олександр. "ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ОФІЦЕРІВ У ВІЙСЬКОВИХ ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ В СПОЛУЧЕНИХ ШТАТАХ АМЕРИКИ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 27, no. 4 (January 1, 2022): 76–92. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v27i4.911.
Full textAbstract:
У статті представлено результати аналізу особливостей фізичної підготовки офіцерів у військових закладах освіти США на початку XXI століття. З’ясовано, що фізична підготовка майбутніх офіцерів має децентралізований характер, оскільки збройні сили США розділені між різними міністерствами, що обумовлює відсутність єдиної системи керівних документів. Система військової професійної освіти в США охоплює широку мережу закладів, що відрізняються один від одного відомчою приналежністю, особливостями і якістю освіти, а також її основними завданнями. Водночас ці заклади освіти входять до державного сектору американської вищої школи та керуються встановленими стандартами освіти. Фізична підготовка є однією з основних навчальних дисциплін. Навчальні програми з фізичної підготовки у військових школах дещо різняться залежно від належності до видів збройних сил. Проте загальними характерними їхніми рисами є висока насиченість занять фізичними вправами і дух змагальності. Є також спільні завдання, якими передбачено розвиток фізичних якостей та оволодіння кадетами руховими навичками; формування психічної стійкості до умов бойових дій і здатності діяти в екстремальних умовах; формування впевненості у своїх силах, згуртованості військових підрозділів; формування потреби у щоденних заняттях фізичними вправами та дотримання принципів здорового способу життя. Курсанти постійно беруть участь у різних змаганнях, що проводяться як на рівні закладу, так і в масштабах збройних сил або національних турнірів. Фізична підготовленість є одним із основних критеріїв відбору кандидатів під час вступу до військових шкіл, коледжів та академій. Фізична програма сприяє розвитку лідерів-професіоналів, забезпечуючи основу для їхніх фізичних базових навичок. Цей розвиток досягається за допомогою основних курсових занять з фізичної підготовки, перевірки фізичної підготовленості. Кожен курсант повинен брати участь в університетських або міжвузівських змаганнях упродовж навчального року, бути членом спортивного клубу.
42
Макаров, С. А., О. М. Чекунова, О. П. Ковальчук, and С. В. Селезньов. "Аналіз електромагнітної сумісності між радіоелектронними засобами повітряної телеметрії Збройних Сил України та засобами загальних користувачів у смузі частот 1427-1532 МГц." Системи озброєння і військова техніка, no. 3(67) (November 2, 2021): 87–92. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.67.11.
Full textAbstract:
У роботі проведено аналіз нормативно-правових документів у сфері використання радіочастотного спектру України. Для проведення оцінки й прогнозування електромагнітної сумісності РЕЗ стандарту LTE із засобами повітряної телеметрії Збройних Сил України та засобами цифрового звукового мовлення стандарту T-DAB проаналізовано діапазони робочих частот РЕЗ стандарту LTE з метою визначення смуг частот сумісного використання як загальними, так і спеціальними користувачами. У визначених смугах частот проаналізовано перелік військової техніки повітряної телеметрії Збройних Сил України, які використовують та потребують захисту від ненавмисних завад, створюваних випромінюванням РЕЗ стандарту LTE. Визначено необхідність досліджень удосконалення моделі множинної взаємодії РЕЗ стандарту LTE та засобів повітряної телеметрії Збройних Сил України і засобів цифрового звукового мовлення стандарту T-DAB на міжсистемному рівні для визначення найгірших умов їх взаємодії.
43
Мірошніченко, В. І. "ОБҐРУНТУВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ STEM-ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 92, no. 5 (November 29, 2019): 150–61. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-92-5-150-161.
Full textAbstract:
Стаття присвячена обґрунтуванню доцільності використання stem-технологій у процесі підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників.
Звертається увага, що STEM-освіта не лише спрямовує увагу на природничо-науковий компонент навчання та інноваційні технології, але й активно розвиває творчу складову особистості та критичне мислення.
Розглянуто доцільність використання stem-технологій у процесі підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників на прикладі вивчення навчальної дисципліни «Основи бойового забезпечення».
Метою вивчення дисципліни «Основи бойового забезпечення» є підготовка компетентного, вольового, добре обізнаного співробітника Державної прикордонної служби України, здатного виконувати якісні та своєчасні завдання на державному кордоні в надзвичайних ситуаціях; формування військово-професійних компетенцій відповідно до вимог освітніх програм (стандартів вищої військової освіти) зі створення сприятливих умов для успішного ведення бою, ефективного використання підрозділів, підтримки їх боєздатності.
Автор доводить, що використання stem-технологій у процесі навчання майбутніх офіцерів-прикордонників навчальній дисципліні «Основи бойового забезпечення» передбачає вміння педагогів діагностувати індивідуальні властивості та можливості кожного курсанта.
З’ясовано, що грамотно організована діяльність щодо використання stem-технологій у процесі підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників, зокрема під час вивчення навчальної дисципліни «Основи бойового забезпечення», виступає засобом формування професійних знань, умінь та навичок майбутнього офіцера-прикордонника. Це відповідає завданню вищої військової освіти сприяти перетворенню мети навчання на засіб розвитку пізнавальних творчих можливостей майбутнього офіцера, а його самого – на суб’єкта свого професійного розвитку.
Ключові слова: stem-технології, підготовка майбутніх офіцерів-прикордонників, педагогічні технології, навчальна дисципліна, критичне мислення.
44
ВАСИЛЬЧУК, Іван, Олег БОРОВИК, Юлія СТЕПАНОВА, and Михайло СТРЕЛЬБІЦЬКИЙ. "ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ПЕРСПЕКТИВНИХ МОДЕЛЕЙ ОСВІТНЬОЇ ПІДГОТОВКИ ПЕРСОНАЛУ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ: ФІНАНСОВИЙ АСПЕКТ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 28, no. 1 (May 17, 2022): 18–33. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v28i1.974.
Full textAbstract:
У статті проведено оцінку ефективності реалізації перспективних моделей освітньої підготовки персоналу Державної прикордонної служби України (ДПСУ) з фінансової точки зору. За результатами проведеного дослідження зроблено такі висновки: загалом реалізація перспективних моделей освітньої підготовки персоналу ДПСУ потребує фінансової підтримки за напрямами навчального, методичного, матеріально-технічного забезпечення освітнього процесу; на даний час стан освітнього забезпечення підготовки персоналу ДПСУ є таким, що за напрямами навчального та методичного забезпечення потреба у фінансовій підтримці реалізації проєкту є номінальною; на сьогодні основна стаття витрат з реалізації перспективних моделей освітньої підготовки персоналу ДПСУ стосується вдосконалення навчальної матеріально-технічної бази; фінансова підтримка реалізації перспективних моделей освітньої підготовки персоналу ДПСУ має бути багатоетапною та систематичною; для ефективної реалізації перспективних моделей освітньої підготовки персоналу ДПСУ перспективним вбачається залучення міжнародної технічної допомоги, підтримка держав-партнерів у питаннях військової освіти та підготовки військ (сил), удосконалення систем управління, автоматизації, логістичного, медичного та іншого забезпечення, розвитку військово-технічного співробітництва. Зроблено попередню позитивну оцінку можливості та доцільності впровадження перспективних моделей підготовки офіцерів-прикордонників за військовими стандартами, прийнятими у збройних силах держав-членів НАТО.
45
Shmatenko, O. P., M. V. Bilous, T. V. Prikhodko, O. V. Galan, V. V. Trokhymchuk, D. V. Drozdov, and N. O. Takhtaulova. "ЕТАПИ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ВІЙСЬКОВО-МЕДИЧНОГО ПОСТАЧАННЯ В КОНТЕКСТІ ІСТОРІЇ БУДІВНИЦТВА ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ." Фармацевтичний часопис, no. 3 (September 9, 2019): 51–59. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2019.3.10406.
Full textAbstract:
Метою роботи є дослідження етапів становлення та розвитку системи військово-медичного постачання в контексті історії будівництва Збройних Сил України.
Матеріали та методи. Для досягнення поставленої мети дослідження проведено огляд вітчизняних наукових джерел та чинної нормативно-правової бази. Під час виконання дослідження використано методи інформаційного пошуку, систематизації, контент-аналізу, порівняння та узагальнення.
Результати та їх обговорення. При проведенні дослідження етапів становлення та розвитку системи військово-медичного постачання в контексті історії будівництва Збройних Сил України, встановлено, що на момент створення Збройних Сил України військово-медична служба та система медичного постачання будувалась з використанням підходів Радянської Армії. З’ясовано, що прийняття оборонної доктрини, зміна економічних засад в країні та обмеженість ресурсів обумовили перехід до медичного забезпечення та постачання медичною технікою та майном за територіальним принципом. Це, в свою чергу, потребувало скорочення чисельності як Збройних Сил України, так і медичної служби до оптимальної кількості. Визначено, що недостатність бюджетного фінансування на протязі всіх років існування Збройних Сил України не дозволила в повному обсязі побудувати ефективну модель медичного постачання та провести технічне переоснащення медичної служби. Проведений ретроспективний аналіз еволюції органів управління медичною службою Збройних Сил України показав, що в періоди 1991-1994 рр. та 2005-2007 рр. існувало дублювання управлінської функції з медичного забезпечення в Міністерстві оборони України та Генеральному штабі Збройних Сил України. При цьому, в період з 1998-2005 рр. управління медичним забезпеченням здійснював єдиний орган управління, що сприяло більш ефективному вирішенню питань медичного забезпечення.
Висновки. В статті проведено дослідження етапів становлення та розвитку системи військово-медичного постачання в контексті історії будівництва Збройних Сил України. Також визначено, що на сучасному етапі реалізується принцип єдиного органу управління медичною службою, що відповідає стандартам НАТО. Станом на сьогодні, розвиток системи медичного постачання Збройних Сил України орієнтований на інтеграцію у єдину ефективну систему логістичного забезпечення ЗС України, яка функціонує відповідно до норм та стандартів Альянсу. Таким чином, для вибору науково-обґрунтованої моделі військово-медичного постачання в сучасних реаліях необхідним є узагальнення історичного досвіду формування системи постачання медичним майном Збройних Сил України. Отже, предметом нашого подальшого дослідження є визначення еволюційних етапів розвитку управління потоковими процесами у системі медичного постачання Збройних Сил України.
46
Нечхаєв, С. М., О. П. Луганський, and І. М. Крижанівський. "Технологія групового проектного навчання у підготовці слухачів оперативного рівня." Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, no. 4(70) (November 25, 2021): 118–24. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2021.70.17.
Full textAbstract:
Подальший розвиток систем військової освіти, воєнної науки та підготовки особового складу на основі принципів і стандартів НАТО вимагає втілення у підготовку військових фахівців оперативного рівня інтерактивних методів навчання, які забезпечують не тільки отримання ними професійних знань, умінь та навичок, але і їх спроможність приймати відповідальні рішення в ситуаціях вибору, вирізнятись мобільністю, динамізмом, конструктивізмом, здатністю реалізовувати свої професійні та творчі здібності у службовій діяльності. В статті розглянуто проєктну технологію, як одну з інтерактивних технологій навчання та основні принципи проєктної діяльності. Доведено, що проєктна технологія передбачає наявність проблеми, розв’язання якої потребує інтегрованих знань та дослідницького пошуку. Запропонований алгоритм дій при використанні дослідницьких методів в проєктній технології. Метод проєктів представлений як спосіб реалізації завдань компетентнісно-орієнтованої освіти, спрямований не на інтеграцію фактичних знань, а на їх застосування і придбання нових. Враховуючи специфіку та особливості підготовки слухачів оперативного рівня складено типологію групових проєктів за різними класифікаційними ознаками. На підставі узагальнення досвіду проведення групового проєкту зі слухачами оперативного рівня підготовки розроблений алгоритм виконання робіт групового проєкту.
47
Табуненко, В. О., О. П. Марценяк, and В. І. Кужелович. "Удосконалення методу оцінки показників відновлюваності озброєння та військової техніки в умовах бойових дій." Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, no. 4(66), (October 22, 2020): 113–17. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2020.66.16.
Full textAbstract:
В теперішній час забезпечення боєздатності озброєння і військової техніки на необхідному рівні залежить від організації заходів технічного забезпечення, його відновлення, яке здійснюється з метою приведення пошкоджених виробів військової техніки в готовність до бойового застосування. Але, поняття відновлюваності озброєння та військової техніки не визначене державними стандартами, унаслідок чого виникають усілякі тлумачення цієї властивості. В роботі проведений аналіз найбільш вживаних визначень відновлюваності та отримані залежності для оцінки рівня відновлюваності виробів військової техніки при виконанні завдань за призначенням.
48
СЕРДЮК, Сергій, and Олег БОРОВИК. "КОНЦЕПЦІЯ ТРАНСФОРМАЦІЇ ОСВІТНЬОЇ ПІДГОТОВКИ ПЕРСОНАЛУ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 28, no. 1 (May 17, 2022): 166–92. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v28i1.984.
Full textAbstract:
У статті представлено проєкт Концепції трансформації освітньої підготовки персоналу Державної прикордонної служби України. Запропонований варіант Концепції сформовано на основі аналізу системи освітньої підготовки персоналу в Державній прикордонній службі України, чинного варіанта реалізації освітньої підготовки у відомчому вищому військовому навчальному закладі, чинних моделей підготовки здобувачів освіти в навчальних закладах прикор-донного відомства, а також проблем, що потребують розв’язання в кожному з них. У Концепції наведено нормативно-правову базу (стратегічні документи у сфері національної безпеки, на підставі вимог яких вона сформована), окреслено стан освітньої підготовки персоналу в Державній прикордонній службі України та проблеми, що потребують розв’язання. Концепція містить шляхи і способи розв’язання проблем, мету, строки й очікувані результати її реалізації, прогноз впливу на ключові аспекти діяльності зацікавлених сторін. У Концепції окреслено питання використання фінансових ресурсів для її реалізації. Концепція сформована на основі законів України в галузі освіти та національної безпеки, указів Президента України, постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, Статутів Збройних Сил України. Для її обґрунтування враховані сучасні тенденції розвитку освіти і військової освіти в Україні. В основу Концепції покладено такі базові положення: підготовка військовослужбовців Державної прикордонної служби України відбувається на основі професіоналізації військової освіти згідно зі стандартами НАТО, гармонізації співвідношення складових військової освіти та уніфікованих програм підготовки персоналу прикордонних служб країн ЄС; удосконалення системи курсової підготовки офіцерського, сержантського та старшинського складу, у тому числі на курсах лідерства, передбачає оптимізацію переліку та змісту курсів підвищення кваліфікації; удосконалення освітнього процесу в закладах освіти ДПСУ здійснюється в межах державних стандартів освіти. Реалізація Концепції може забезпечити досягнення візії сил оборони зразка 2030 року.
49
Шкурупій, C. C., В. М. Пилипенко, О. О. Клімішен, М. І. Кожушко, and І. О. Атаманенко. "Аналіз методів синхронізації еталонних частотно-часових сигналів військовим користувачам." Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, no. 4(45) (November 25, 2021): 116–23. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2021.45.15.
Full textAbstract:
В статті розглядаються основи побудови, зберігання, відтворення, синхронізації та передачі розміру одиниці часу та частоти для військових користувачів. Порівнюються методи синхронізації сигналів статичних та динамічних стандартів за основними джерелами похибок, видами синхросигналів, алгоритмами порівняння, апаратурною реалізацією. Високі темпи вдосконалення еталонів часу і частоти, їх відносна нестабільність визначає актуальність підвищення точності опорних генераторів та удосконалення методів синхронізації. Аналізуються параметри нестабільності фази сигналу синхронізації від автономних стандартів частоти та глобальних навігаційних супутникових систем. Обґрунтовується вибір методу двосторонньої передачі сигналів часу та частоти як найбільш прецизійного.
50
МАШТАЛЕР, Анатолій, Олександр ЛАЗОРЕНКО, and Василь БАРАТЮК. "ДОСВІД ВИКОРИСТАННЯ РОЛЬОВИХ ІГОР У НАВЧАННІ ВІЙСЬКОВО-СПЕЦІАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН МАЙБУТНІХ БАКАЛАВРІВ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 23, no. 4 (March 26, 2021): 239–50. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v23i4.601.
Full textAbstract:
У статті узагальнюється практичний досвід застосування рольових ігор у навчанні військово-спеціальних дисциплін майбутніх бакалаврів безпеки державного кордону як одного з аспекту їх підготовки до майбутньої діяльності на керівних посадах в підрозділах охорони державного кордону.
Описано місце, мету, завдання, характеристику і особливості рольових ігор у процесі навчання військово-спеціальних дисциплін на різних етапах підготовки майбутніх бакалаврів безпеки державного кордону. Встановлено зв'язок між формою навчання «рольова гра» та формуванням компетентностей, якими курсант оволодіває в стінах Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького.
Визначено, що рольова гра як форма навчання військово-спеціальних дисциплін майбутніх бакалаврів безпеки державного кордону є важливою складовою навчання, інтегруючим і формуючим елементом професійного становлення курсантів, яка перетворює теорію охорони державного кордону в практичну спроможність виконувати службові обов’язків за призначенням. Вона забезпечує поглиблення та закріплення знань та практичних навичок, а також сприяє формуванню комплексу умінь, відповідно до вимог стандарту вищої освіти за спеціальністю.
Використання рольової гри у навчанні військово-спеціальних дисциплін майбутніх бакалаврів безпеки державного кордону має свої особливості, певні цілі та завдання в залежності від курсу навчання, додаткового професійного спрямування підготовки та потреб прикордонного відомства. Її зміст і послідовність визначаються вимогами які висуваються до спеціалістів прикордонного відомства.