Journal articles on the topic 'Візуальний аналіз'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Візуальний аналіз.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Візуальний аналіз.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Кремень, Василь Григорович, and Володимир Васильович Ільїн. "ПРЕЗЕНТАЦІЯ ВІЗУАЛЬНОЇ ГРАМОТНОСТІ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ ТА ЇЇ ЕКСПЛІКАЦІЯ В КУЛЬТУРІ МИСЛЕННЯ." Information Technologies and Learning Tools 75, no. 1 (February 24, 2020): 1–12. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v75i1.3660.
Full textAbstract:
У статті висвітлюється креативність і особливості застосування візуальної грамотності, що набула актуальності в епоху розвитку інформаційно-комп’ютерних технологій, упровадження яких в освіту підносить її на рівень сучасних вимог. Здійснено аналіз «візуального повороту», у результаті якого виникла візуальна культура. У її контексті набув розвитку комплекс наукових розвідок щодо проблеми візуальності, розв’язання якої формує способи обробки візуальної інформації, використання візуального сприйняття в освітніх процесах і комунікації, а також технік аргументації на основі візуальної інформації. Підкреслюється вплив візуалізації на освіту, в основі якої тепер лежить не тільки мова, а й мультимедійна екранна комунікація, що формує сучасну грамотність. Зазначається, що грамотність ХХІ століття мультимодальна, здатна до швидкої та творчої інтерпретації, означає навчання з власними правилами конструювання, спрямована на інтерактивні комунікації в режимі реального часу, передбачає можливість використання медіа для виклику емоційних реакцій, має потенціал зміни способів, методів, технологій, форм навчання. Вказуються ключові академічні досягнення сучасності: грамотність цифрової доби; базова, наукова, економічна, технологічна, візуальна, інформаційна, мультикультурна грамотність і глобальна обізнаність; винахідницьке мислення; ефективна комунікація; висока продуктивність. Виявлено, що під візуальною грамотністю розуміємо здатність сприймати та використовувати візуальні образи, разом із здатністю індивіда мислити, вчитися і виражати думки в зображеннях. Це означає сприйняття логіки, емоцій і смислів, які наявні у візуальній інформації, а також здатність продукувати образи в комунікації. Зазначається, що візуально грамотні учні та студенти мають практичні знання зі створення та відтворення візуальної інформації в цифрових медіа, а також постають продуктивними візуальними комунікаторами, які мислять відповідно до запитів цифрової реальності. Зазначається, що візуальна спрямованість сучасних освітніх практик обумовлена розвитком інформаційно-комп’ютерних технологій, які породжують екранно-образну реальність.
2
Kremen, Vasyl, and Volodymyr Ilyin. "Психолінгвістичні особливості дискурсу візуальної епістемології: від logos’у до visio." PSYCHOLINGUISTICS 28, no. 1 (November 8, 2020): 168–86. http://dx.doi.org/10.31470/2309-1797-2020-28-1-168-186.
Full textAbstract:
Вступ. Стаття присвячена психолінгвістичному аналізу візуальних досліджень у дискурсах сучасної епістемології, які відкривають нові формати взаємодії «слова» і «бачення», визначають співвідношення між мовою та свідомістю, вербальним і візуальним у пізнанні та мисленні.
Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні використання методів психолінгвістики в концептуалізації візуальних студій як нового формату сучасних епістемологічних дискурсів, що засновані на герменевтиці, когнітивістиці, психології сприйняття та її модифікаціях.
Методи дослідження. Міждисциплінарний підхід, методи сучасної епістемології та візуалістики, герменевтичні, феноменологічні, когнітивні практики, дані експериментальних досліджень.
Результати. Теоретичний аналіз підтвердив важливість герменевтичної інтерпретації текстів, де людина через психологічне споглядання та дологічний, дорефлексивний, допонятійний досвід відкриває нові горизонти знання про світ і себе. Мова як «дім буття» є психолінгвістичною сферою, що зумовлює перехід від загальних структур свідомості до її психосемантичного зв’язку з сутнісним змістом знання. Сфера бачення (vision) як дискурс сучасної епістемології, в умовах соціальної, лінгвістичної, медіа-візуальної активності розширює психологічне, когнітивне, інтелектуальне, вербальне сприйняття світу та його розуміння. Візуальне сприйняття в ролі перцептивної діяльності в епістемології нероздільно пов’язане з культурою мовлення, практикою логічної аргументації, що дає змогу здійснювати психолінгвістичну оцінку наукового, філософського, культурного знання. Отримані в результаті сприйняття образи утворюють нову реальність, яка презентує себе в інтенціях візуальної культури.
Висновки. Візуальні студії у формах візуальної культури, візуального сприйняття, візуального мислення постають новими аспектами сучасної епістемології, відкривають перспективи вербальної комунікації в процесах когнітивно-інтелектуальної діяльності, активізуючи психолінгвістичну сферу наукового аналізу.
3
Кондратенко, Ю. В., І. Г. Зотова, and В. В. Грицюк. "Візуальний аналіз політик безпеки в ERP-системах." Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень НУОУ імені Івана Черняховського, no. 1-62 (May 16, 2018): 68–73. http://dx.doi.org/10.33099/2304-2745/2018-1-62/68-73.
Full text
4
Astapova-Vyazmina, Olena Igorivna. "СЕМІОТИКА ГЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ (ВІЗУАЛЬНИЙ АНАЛІЗ РЕКЛАМИ НА ТБ)." Epistemological Studies in Philosophy Social and Political Sciences 4, no. 2 (December 25, 2021): 3–10. http://dx.doi.org/10.15421/342116.
Full textAbstract:
Метою статті є визначення поля гендерних стереотипів в рекламній продукції вітчизняного телебачення. Семіотичне дослідження спрямовано проаналізувати роль перекладачів комунікативного процесу при використанні знакових систем для трансляції суб’єктивного досвіду. Використання режиму образів дозволяє коректувати версію гендерних стереотипів буденної культури та формувати сучасний погляд на поведінку чоловіків та жінок, їх ціннісні орієнтири. Артикуляція шаблонного розуміння соціальних функцій сучасної родини дозволяє нейтралізувати моделювання оціночного судження щодо упередженого ставлення до гендерної проблематики в соціальному контексті. В якості ілюстрації порівняємо вербальну складову та візуальний образ реклами кастингу реаліті-шоу «Хата-на-тата».
5
Костенко, П. Ю., В. В. Слободянюк, Д. В. Карлов, Є. В. Ветлугін, and В. О. Лєбєдєв. "Метод фільтрації мультиплікативного шуму на зображеннях з використанням технології сурогатних даних." Системи обробки інформації, no. 4(167) (December 26, 2021): 45–57. http://dx.doi.org/10.30748/soi.2021.167.04.
Full textAbstract:
У статті розглядається метод фільтрації мультиплікативного шуму на цифровому зображенні, заснований на представленні гомоморфного образу зображення в векторно-матричному фазовому просторі і використанні нетрадиційних методів багатомірного статистичного аналізу, а саме – технології сурогатних даних, яка дозволяє з єдиного зображення, спотвореного мультиплікативним шумом, формувати псевдоансамбль “сурогатних” зображень із подальшим їхнім усередненням. Проведено імітаційне моделювання запропонованого методу фільтрації шуму. Проведений візуальний порівняльний аналіз просторової і радіометричної роздільної здатності запропонованого й деяких відомих методів фільтрації шуму та їх чисельних мір якості. Показано, що запропонований метод демонструє кращу просторову та радіометричну роздільну здатність у порівнянні з найпоширенішими методами фільтрації шуму.
6
Zhuravel, I. M., and V. M. Maksymovych. "Кількісний аналіз орієнтації та видовженості зерен на металографічних зображеннях за допомогою перетворень Хафа." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 5 (May 31, 2018): 135–39. http://dx.doi.org/10.15421/40280528.
Full textAbstract:
Однією з форм представлення результатів неруйнівного контролю різноманітних металоконструкцій є металографічні зображення. Це зображення мікроструктури металу, які формуються за допомогою мікроскопа і фотофіксувального пристрою. З погляду матеріалознавства, мікроструктура відображає внутрішню будову металу та складається із різноманітних об'єктів – зерен, меж зерен, карбідів, різноманітних включень тощо, які характеризуються розміром, формою, орієнтацією. Мікроструктура матеріалу є віддзеркаленням його фізико-механічних характеристик. Отже, актуальною є задача аналізу мікроструктури матеріалів, яка надасть нові можливості щодо кількісного оцінювання їх фізико-механічних властивостей. Візуальний аналіз не забезпечує потрібної швидкодії та точності опрацювання, тому для вирішення задачі аналізу мікроструктури найдоцільніше використовувати методи оброблення цифрових зображень. Залежно від поставленої мети, задача аналізу мікроструктури полягатиме у пошуку та обчисленні метричних розмірів складників мікроструктури, оцінюванні їх форми, формуванні певної статистики тощо. У цій роботі розроблено метод кількісного аналізу орієнтації та видовженості зерен на металографічних зображеннях за допомогою перетворення Хафа. Результати цього аналізу є основою для досліджень залишкових напружень та пластичних деформацій металів.
7
Васюта, К. С., У. Р. Збежховська, В. В. Слободянюк, В. С. Загривий, and В. І. Чистов. "Метод прихованої передачі інформації в системах з Orthogonal frequency division multiplexing (OFDM) модуляцією." Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, no. 2(43), (May 11, 2021): 132–39. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2021.43.18.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано можливості використання сигналів з Orthogonal frequency division multiplexing (OFDM) модуляцією для організації скритного радіозв’язку в системах спеціального призначення. Побудовано та проаналізовано “образ” сигналу з OFDM модуляцією в псевдофазовому просторі. Візуальний аналіз “образу” показав, що його структура є близькою до структури регулярних процесів. Дана оцінка скритності функціонування систем з OFDM модуляцією за допомогою непараметричної Brock Dechert Scheinkman (BDS) статистики. Запропоновано метод підвищення скритності сигналів з OFDM модуляцією за допомогою використання поліномів Чебишева. Проведено порівняльний аналіз Independent аnd Identically Distributed (IID) скритності хаотичних та гармонічних OFDM сигналів. Отримані результати показують, що запропонований метод формування OFDM сигналів дозволяє забезпечити вищий рівень IID скритності.
8
Гальченко, Максим Сергійович, Євген Руславович Борінштейн, Наталія Володимирівна Іванова, and Галина Володимирівна Ільїна. "ВІЗУАЛЬНІ МЕТАФОРИ В ЦИФРОВОМУ ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ." Information Technologies and Learning Tools 81, no. 1 (February 23, 2021): 1–14. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v81i1.3846.
Full textAbstract:
У статті висвітлюється продуктивність дії візуальної метафори в контексті використання інформаційно-комунікаційних технологій, упровадження яких змінює формат освітнього процесу. Проведено аналіз візуальних метафор у парадигмі філософії освіти, які використовуються для опису різноманітних моделей світобачення, пізнання та рефлексії над смислом понять і знань, що стають предметом вивчення. Візуалізацію визначено як створення зображень для передачі і виразу символів, що надає можливість більш повного розуміння тексту, даних, відомостей, доповнюючи наукове пояснення або логічну аргументацію. З огляду на те, що в повсякденному сприйнятті метафори застосовуються як засоби візуалізації для «бачення» абстрактних понять, проаналізовано поняття «концептуальна метафора», яка в когнітивно-лінгвістичних дослідженнях асоціює мислення з візією та пояснює складні феномени, що визначають хід думок. Постулюється думка про залучення до процесу застосування інформаційно-комунікаційних технологій і засобів навчання візуальних метафор, які через комп’ютерну графічну презентацію сприяють більш глибокому розумінню тексту навчального матеріалу, його застосування. Доведено, що візуальні метафори є засобом підвищення рівня концепту, спрямовують думку в певне русло, а за умов використання інформаційно-комунікаційних технологій більш повно інформують, презентують, створюють можливості для рефлексій над смислами конкретних знань. Зазначається, що візуальні метафори виникають як в зображеннях, так і в мові, апелюючи до погляду, бачення, світла, візуального сприйняття, візуального досвіду. Проаналізовано ряд ключових візуальних метафор – «зорового споглядання», «сліпоти», «дзеркала», «світла» – та їх застосування в практиці проведення навчальних занять з гуманітарних дисциплін. Автори вбачають перспективними подальші дослідження використання інформаційно-комунікаційних технологій для формування всіх складників візуальної культури.
9
Zhuravel, I. M. "ВИБІР НАЛАШТУВАНЬ ПІД ЧАС ОБЧИСЛЕННЯ ПОЛЯ ФРАКТАЛЬНИХ РОЗМІРНОСТЕЙ ЗОБРАЖЕННЯ." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 2 (March 29, 2018): 159–63. http://dx.doi.org/10.15421/40280230.
Full textAbstract:
Результати досліджень в біології, медицині, дистанційному зондуванні Землі, матеріалознавстві доволі часто представляють у вигляді цифрових зображень. Такі зображення, здебільшого, характеризуються не дуже високою візуальною якістю та складною структурою. Усі ці чинники істотно впливають на подальший аналіз візуальних даних. Незважаючи на інтелектуальні властивості зорового сприйняття, людина не може справитися з великим потоком інформації та забезпечити необхідну продуктивність її опрацювання, тому кількісний аналіз візуальних даних доцільно перекласти на обчислювальні системи. Це призвело до того, що останнім часом розвиток значного сегменту сучасних інформаційних технологій націлений на створення методів опрацювання та аналізу візуальної інформації. Результат процесу опрацювання та аналізу є надзвичайно важливим, оскільки він лежить в основі прийняття відповідальних рішень, для прикладу, в медицині чи на виробництві. Традиційні підходи, які базуються на евклідовій геометрії, не завжди є ефективними в разі опрацювання зображень зі складною структурою. Перспективним інструментарієм для аналізу таких зображень є фрактальна розмірність. Загалом вона дає змогу обчислювати тільки глобальні характеристики зображення. Для кількісного аналізу складноструктурованих зображень доцільно формувати поле фрактальних розмірностей. Встановлено, що для обчислення поля фрактальних розмірностей важливим є правильний вибір налаштувань. Серед них треба виділити – розмір локальної апертури, крок зміщення та метод бінаризації. Розмір локальної апертури істотно впливає на деталізацію під час аналізу зображення. Для найкращої локалізації розмір ковзного околу повинен бути співмірним з розміром об'єктів зацікавлення на зображенні. Другим важливим параметром є крок зміщення локальної апертури. Він пропорційний до часу опрацювання та обернено пропорційний до розміру зображення поля фрактальних розмірностей. Збільшення кроку зміщення доцільне під час опрацювання зображень великих розмірів, але це призводить до зменшення деталізації об'єктів. Оскільки більшість методів обчислення фрактальних розмірностей використовує за вхідні бінарні зображення, важливим є вибір методу порогової бінаризації, який має забезпечити найкращу деталізацію об'єктів інтересу.
10
Шандренко, Ольга Миколаївна, Катерина Олександрівна Кисельова, and Олена Володимирівна Радчук. "ХУДОЖНІ ЗАСОБИ ВИРАЗНОСТІ В КОЛЕКЦІЯХ ОДЯГУ УКРАЇНСЬКИХ ДИЗАЙНЕРІВ 2009-2019 РОКІВ." Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», no. 44 (June 25, 2021): 227–33. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1176.44.2021.235439.
Full textAbstract:
Мета дослідження – виявити та проаналізувати найбільш характерні художні засоби виразності у творчих роботах українських дизайнерів одягу впродовж 2009–2019 років. Методи. У роботі використані загальнонаукові методи дослідження: аналіз, синтез та узагальнення художніх засобів виразності в дизайні одягу. Наукова новизна. Виявлені основні силуетні форми, основна колірна гама, види матеріалів, види декорування та оздоблення, види аксесуарів, що були притаманні творчим роботам українських дизайнерів одягу впродовж 2009–2019 років. Висновки. Здійснено аналіз творчості провідних українських дизайнерів одягу. Проаналізовано їх творчий доробок за останнє десятиліття, який уособив персональну манеру їх творчості. Аналіз моделей одягу здійснено за такими параметрами: силуетна форма, колірна гамма, види матеріалів, види декорування та оздоблення, аксесуари. Систематизовано художні засоби виразності, які використовувались українськими дизайнерами упродовж останніх десяти років. Виявлено спільні та відмінні риси, які притаманні творчості вітчизняних дизайнерів одягу. Візуальний аналіз колекцій за силуетною формою, колірною гаммою, матеріалами, декоруванням, оздобленням та аксесуарами виявив, що найбільш вживаним силуетом упродовж 2009–2019 років для українських дизайнерів одягу стала прямокутна форма; при виборі кольорової гами дизайнери віддавали перевагу трьом кольорам, а саме, бежевому, білому і чорному. До найбільш популярних матеріалів при виготовлені одягу можна віднести: трикотажні полотна, шкіру, шовкові легкі тканини. Серед найбільш поширених принципів декорування переважали авторські принти, вишивка, а серед конструктивних принципів декорування – складки та защіпи.
11
Малімон, Леся, and Яна Барило. "ЛІНГВОКОГНІТИВНІ ОСОБЛИВОСТІ КІНОДИСКУРСУ ТВОРІВ КВЕНТІНА ТАРАНТІНО (НА МАТЕРІАЛІ ФІЛЬМУ “БЕЗСЛАВНІ ВИРОДКИ”)." Актуальні питання іноземної філології, no. 12 (June 22, 2021): 132–41. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-12-20.
Full textAbstract:
Стаття присвячена аналізу особливостей кінодискурсу творів режисера Квентіна Тарантіно на матеріалі фільму “Безславні виродки”. Поняття “кінодискурс” розглядається як комплексне, що включає в себе велику кількість аспектів та складових, а саме вербальних, невербальних та екстралінгвальних. У статті досліджено специфічні риси кінодискурсу цього фільму як окремо взяті, так і ті, що формують неповторний режисерський стиль та повторюються в багатьох фільмах Тарантіно. На думку авторів, аналіз кінодискурсу та сам факт виділення його серед інших видів дискурсу є ключовим для розуміння багатьох факторів комунікації, оскільки кіно як мистецтво є засобом відтворення реальності та соціального пізнання. Останні ж, зі свого боку, піддаються впливу кінодискурсу. У статті доведено, що головними та яскраво вираженими рисами кінодискурсу цього фільму є інтертекстуальність, цілісність, широке використання підтексту та створення ефекту саспенсу, при чому більшість із цих ознак є взаємопов’язаними та виступають як результат впливу окремих мовних явищ. Ці характерні риси виступають як засоби передачі інформації (вербальної, невербальної або ж екстралінгвальної), допомагають правильно інтерпретувати внутрішні почуття мовців у певній ситуації та зрозуміти їхнє бачення цих ситуацій, сприйняття інших мовців чи об’єкта дискусії. Автори наголошують, що всі раніше згадані риси, а саме: використання багатьох мов, перемикання мовних кодів, застовування вербальних маніпуляцій, велика кількість сюжетних ліній, які зрештою мають об’єднатись в одне, формують структуру, стиль та розуміння кінокартини. Кінотекст є важливою складовою в синтетичній структурі кіно, поруч із такими значущими для смислової та естетичної завершеності екстралінгвальними складовими, як візуальний ряд, звукова інформація, візуальні та механічні спеціальні ефекти, комп’ютерна графіка та ін. Стаття звертає увагу на важливість аналізу кінодискурсу у світлі збільшення впливу, і, як наслідок, популярності й релевантності мистецтва кіно, яке на сьогодні є не лише розвагою чи частиною масової культури, але й засобом впливу на комунікацію та соціальне пізнання; а окремі фільми є важливою складовою світового кіноресурсу та кінодискурсу.
12
Петров, В. В., О. П. Мінцер, А. А. Крючин, and Є. А. Крючина. "ВІЗУАЛЬНА АНАЛІТИКА — ЕФЕКТИВНА ТЕХНОЛОГІЯ ОБРОБЛЕННЯ BIG DATA В МЕДИЦИНІ." Medical Informatics and Engineering, no. 2 (July 13, 2020): 50–61. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2020.2.11173.
Full textAbstract:
Представлено аналіз перспектив застосування візуальної аналітики в клінічній та експериментальній медицині, системі менеджменту охорони здоров'я, фармації та клінічних дослідженнях, у першу чергу для оброблення Big Data. Показано, що візуальна аналітика забезпечує більш доступний та інтуїтивно зрозумілий підхід до аналізу медико-біологічної інформації, дозволяє підвищити ефективність використання зібраних і накопичених даних, виявляти нові та невідомі знання шляхом знаходження зв'язків, патернів, трендів і аномалій у Big Data. Візуальна аналітика забезпечує управління даними, проведення їх дослідження та аналізу. Розроблені методи представлення даних у вигляді зображень, діаграм спрямовані на максимально повне використання реєстрів медичних даних, використання накопиченої інформації для прогнозування можливості розвитку захворювань та їх профілактики та в цілому має сприяти вирішенню проблем інформаційного перевантаження. Наведені дані свідчать, що технології візуальної аналітики сприятимуть суттєвому покращенню якості медичного обслуговування населення.
13
Eiben, H. S. "СУЧАСНІ АНАЛІТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИЯВЛЕННЯ ФАЛЬСИФІКОВАНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ." Фармацевтичний часопис, no. 2 (June 9, 2020): 69–75. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2020.2.11182.
Full textAbstract:
Мета роботи. Провести аналіз сучасних аналітичних технологій виявлення фальсифікованих лікарських засобів та обґрунтувати науково-практичні підходи щодо їх використання під час оптової та роздрібної реалізації лікарських засобів.
Матеріали і методи. Дані вітчизняних і зарубіжних джерел щодо сучасних аналітичних методів контролю ліків, вітчизняні нормативно-правові акти у сфері обігу та контролю лікарських засобів, аналітичні методи фармацевтичного аналізу; аналіз логічний, структурний, порівняльний, експертна оцінка, узагальнення і систематизація.
Результати й обговорення. Встановлено, що візуальні методи виявлення фальсифікованих ліків під час контролю якості лікарських засобів в аптечних закладах на сьогодні є малоефективними. Візуальна оцінка дозволяє виявляти лише грубі підробки за зовнішніми ознаками упаковки та самого препарату. Сучасний досконалий рівень виготовлення фальсифікованих лікарських засобів потребує на сьогодні впровадження в практику інноваційних технологій контролю ліків, які дають можливість з високою вірогідністю відрізнити підробку від оригіналу. Сучасні аналітичні методи виступають як ефективний засіб швидкого і надійного моніторингу якості лікарських засобів при здійсненні їх контролю. У статті наведено сутність та кваліфікаційні ознаки доступних у використанні та обслуговуванні аналітичних методів та устаткування, що застосовуються при проведенні контролю ліків в економічно розвинутих країнах, а також можуть бути рекомендовані для використання в Україні.
Висновки. Проведений аналіз сучасних технологічних підходів до виявлення фальсифікованих лікарських засобів свідчить про необхідність доповнення візуальних методів контролю якості ліків у вітчизняних аптечних закладах сучасними аналітичними методами експрес-аналізу з метою підвищення якості та безпеки фармацевтичної допомоги населенню.
14
Vermenych, Ya V. "Emergence of Conceptual Metaphors in Ecological Filmic Discourse." Alfred Nobel University Journal of Philology 20, no. 2 (2020): 160–65. http://dx.doi.org/10.32342/2523-4463-2020-2-20-16.
Full textAbstract:
У статті подано аналіз мультимодальних реалізацій концептуальних метафор, референт яких на- лежить до домену ЕКОЛОГІЯ, та які утворюються в екологічному кінодискурсі, зокрема англомовних документальних фільмах екологічної проблематики. Дослідження базується на сучасному варіанті теорії концептуальної метафори, яка включає мультимодальний та емергентний підходи. У статті кон- цептуальна метафора трактується як емергентний феномен, а саме пояснюється посиланням не лише на лінгвістичні засоби, а й на екстралінгвістичні, при цьому особлива увага приділяється взаємодії цих засобів. У кінодискурсі знаки різних семіотичних систем або модусів беруть участь у процесі ви- никнення екологічних метафор: розмовна мова (вербальний модус), письмова мова (візуальний мо- дус), динамічні образи (візуальний модус) і музика та звуки (аудіальний модус). Мультимодальні концептуальні метафори, тобто такі, у яких референт та корелят виражені у різних модусах, мають сильний емоційний вплив на глядача. Дослідження екологічного кінодискурсу показує, що вербаль- ний модус може яскраво ілюструвати концептуальну метафору, представлену вербально� звертати- ся до тілесного досвіду глядачів� або виділяти важливість певних рис концептуального перенесення. У статті продемонстровано, що відповідно до їх мотивації метафори екологічної проблематики, які виникають в екологічному кінодискурсі, можуть бути таких типів: кореляційні метафори, метафори, що базуються на подібності, та метафори, які виникають в результаті операції схематизації. За допо- могою цих трьох типів метафор здійснюється концептуалізація складних екологічних концептів або реконцептуалізація тих концептів, які традиційно трактуються неправильно. Це стає можливим за- вдяки зверненню до схожості цих концептів із простішими, до тілесного досвіду, або схематизації ключової риси концепту в референт метафори.
15
Філіпова, Ганна. "ГРАВЮРА «ПОХОВАННЯ ГРАФА ФЕДОРА ГОЛОВІНА» З ФОНДОВОЇ ЗБІРКИ НАЦІОНАЛЬНОГО КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОГО ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОГО ЗАПОВІДНИКА." City History, Culture, Society, no. 11 (4) (February 10, 2021): 266–75. http://dx.doi.org/10.15407/mics2020.11.266.
Full textAbstract:
Дослідження присвячено введенню до історичного контексту гравюри із фондової колекції Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. Розглядуваний витвір гравірувального мистецтва зображує процесію на похоронах графа Федора Головіна (1650–1706). Відбиток, про який іде мова, датовано ХІХ ст., однак зроблено його з дошки XVIII ст. Дошку виконав невідомий гравер, найпевніше – іноземного походження. Візуальний ряд гравюри містить низку символів, характерних для жалобної культури епохи бароко. Авторка дослідила окремі мотиви, відображені у гравюрі (геральдичні символи, стилізовані античні образи, тема лицарства тощо). Проведено компаративний аналіз зображення поховальної процесії Федора Головіна і відтворених у джерелах похорон інших російських державних діячів того часу, зокрема імператора Петра І. Зауважено, що риси, продемонстровані у творі, тяжіють до польсько-шляхетської традиції pompa funebris. Цю традицію, своєю чергою, росіяни могли запозичити росіянами у козацької старшини Гетьманщини. Також у дослідженні окреслено перспективи вивчення таких творів як джерел барокової поховальної і жалобної ритуалістики.
16
Горбунов, Віктор Володимирович, and Дмитро Володимирович Петров. "Вдосконалення автоматизованої системи оцінювання рівня знань студентів «ZELIS»." New computer technology 15 (April 27, 2017): 150–53. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v15i0.630.
Full textAbstract:
Метою дослідження є удосконалення основних модулів системи оцінювання рівня знань студентів «ZELIS» (розробники О. С. Зеленський та В. С. Лисенко) Задачами дослідження є вдосконалення окремих модулів системи та розробка наступних алгоритмів:
– уведення даних із документа у форматі rtf;
– валідація даних при їх записі до бази даних;
– розпізнавання відповідей на поставлені питання з бланків;
– дистанційне навчання за допомогою клієнт-серверних технологій.
Об’єктом дослідження є система оцінювання рівня знань студентів «ZELIS». Предметом дослідження є вдосконалення існуючих модулів системи та розширення її можливостей. У роботі проведено аналіз, узагальнення та систематизацію досліджень, передбачено візуальний контроль вхідних даних, надано можливість їх корегування. Система виконує контроль не тільки даних з документу, а й при формуванні бази даних з питаннями і відповідями. При роботі з системою доступні різні режими тестування. Результати дослідження планується узагальнити для формування рекомендацій щодо оптимальних способів обробки вхідних даних і подальшої роботи з ними, а також можливі шляхи подальшого вдосконалення системи.
17
Ткаченко, Ірина Олександрівна. "БАЛЕТМЕЙСТЕРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ІРЖІ КИЛІАНА: ВІД БАЛЕТНОЇ СЦЕНИ ДО КІНОТАНЦЮ." Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», no. 45 (December 17, 2021): 218–23. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1176.45.2021.247398.
Full textAbstract:
Мета статті — висвітлити етапи балетмейстерської діяльності Іржі Киліана та їх вплив на розвиток хореографічного мистецтва епохи постмодерну. Методологія дослідження. Аналіз, синтез, узагальнення, систематизація, які застосовувалися для з’ясування стану розробленості проблеми, виявлення біографічних відомостей, характеристики балетмейстерської діяльності Іржі Киліана; біографічний метод, який посприяв вивченню творчої діяльності балетмейстера; історико-генетичний аналіз та метод періодизації, які дозволили розглянути проблему дослідження у часовому континуумі та виокремити чотири етапи балетмейстерської діяльності хореографа-філософа, з’ясувати особливості стилю, хореографічної мови на кожному із етапів. Наукова новизна. Уперше в українському мистецтвознавстві висвітлено етапи балетмейстерської діяльності Іржі Киліана; розкрито сутність його унікального авторського стилю; узагальнено методику та специфіку роботи митця із танцівниками власно створеної трупи при Нідерландському театрі танцю; виявлено особливості хореографічної мови Киліана крізь призму постмодерністської епохи. Висновки. Доведено, що балетмейстерська діяльність Іржі Киліана характеризується чотирма етапами (сюжетно-драматургічний, «чорно-білий», віддалено-ілюзійний, візуальний) та відзначається авторським стилем, експериментальним новаторством, який полягає у поділі балетної трупи за віковою категорією та участю танцівників у постановочному процесі. Постмодерністська філософсько-естетична концепція сприяє пошуку нового авторського хореографічного напряму, який втілюється в кінотанці Іржі Киліана. Традиційна версія балету «Кармен», представлена Киліаном у новій трагікомічній інтерпретації, стала еталоном короткометражних хореографічних фільмів та продемонструвала широкому загалу зовсім інше трактування. Класичні взаємини та почуття між чоловіком і жінкою, які присутні в «Кармен» Бізе, Киліан перетворює на любов жінки до автомобіля, що пояснюється буденністю постіндустріального суспільства.
18
Жарова, I., O. Пашов, and O. Бісмак. "Особливості програми фізичної терапії осіб з невропатією лицевого нерва у відновлювальному періоді." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 2 (February 15, 2021): 106–11. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2020.2.106-111.
Full textAbstract:
Мета. Охарактеризувати програму фізичної терапії осіб з невропатією лицевогонерва у відновлювальний період. Матеріал і методи. У дослідженні брали участь 60 пацієнтівз невропатією лицевого нерва, які були розподілені на дві групи: основну (31 особа) та контрольну(29 осіб). У процесі дослідження використано методи аналізу, синтезу та узагальненняданих науково-методичної літератури, контент-аналіз медичних карт хворих, реабілітацій-не обстеження. Результати. На підставі реабілітаційного обстеження розроблено програмуфізичної терапії, основною особливістю якої було використання методологічного підходуМКФ, направленого на відновлення не лише структури і функції, але й на підвищення рівняфізичної та соціальної активності пацієнтів з невропатією лицевого нерва. На рівні структуриі функції використовували такі засоби фізичної терапії, як кінезитерапія (терапевтичні вправидля м’язів обличчя перед дзеркалом, дихальні вправи), нейром’язове перенавчання, масаж,самомасаж, тейпування, рефлексотерапія; на рівні діяльності та участі такі, як кінезитерапіяз нейром’язовою активацією (терапевтичні вправи для мімічних та жувальних м’язів переддзеркалом), дзеркальна терапія із симуляцією виразів різноманітних емоцій відповідно до со-ціального контексту, звукова гімнастика. На рівні структури і функції за МКФ для нормалізаціїм’язового тонусу і профілактики розвитку синкінезій основну увагу приділяли нейром’язовомуперенавчанню з біологічно зворотним зв’язком. Як біологічний зворотний зв’язок викори-стовували візуальний контроль – дзеркало. На рівні діяльності та участі дзеркальна терапіябула направлена на відновлення та покращення мовлення та комунікації пацієнтів. Висновки.Розроблена програма будувалася з урахуванням поліморфізму симптоматики і широкогоарсеналу засобів фізичної терапії. Основний фокус застосування реабілітаційних засобів увідновлювальний період – боротьба з контрактурами та синкінезіями на ураженому боці та від-новлення мовлення, харчування та спілкування, що сприяє покращенню якості життя пацієнтівз даною патологією.
19
Ярош, Г. В. "СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ ТЕХНОЛОГІЇ КОРЕКЦІЇ ПОРУШЕНЬ ПРОСТОРОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТІЛА У БОКСЕРІВ НА ЕТАПІ ПОЧАТКОВОЇ ПІДГОТОВКИ." Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), no. 9 (March 21, 2022): 126–34. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2021.9.16.
Full textAbstract:
Упродовж останніх років науковим співтовариством накопичено значний досвід, який дозволяє здійснювати спортивну підготовку юних спортсменів з урахуванням особливостей розвитку організму в період росту. Сучасні тренди процесу підготовки спортивного резерву свідчать про необхідність розширення завдань на етапі початкової підготовки, який вирішував би не тільки завдання щодо підвищення фізичної підготовленості й набуття рухових вмінь та навичок, а й корекції порушень просторової організації тіла юних боксерів, підвищення мотивації до занять обраного виду спорту. Матеріал і методи. Учасники дослідження. У ході експерименту було залучено 60 боксерів віком від 10 до 12 років ДЮСШ (м. Київ). Методи дослідження. Для виконання поставлених завдань використано такі методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури й документальних матеріалів, антропометрія, педагогічне тестування. Для визначення порушень постави обстежуваних боксерів проводили візуальний «скринінг». Педагогічний експеримент. Результати, отримані в процесі дослідження, було оброблено з використанням методів математичної статистики. Авторська технологія спирається на принципи проектування і інтеграції педагогічних технологій в тренувальному процесі, дидактичні та спеціальні функції управління технологією, складається з адаптаційно-підготовчого, основного, контрольно-оціночного етапів, модулів теорії та корекційно-профілактичних блоків (корекційного, динамічна постава, вертикальна стійкість, профілактичного, рухливі ігри та естафети, стретчинг), а також критерії ефективності.
20
Bokhan, Y. V., and F. O. Chmilenko. "Тест-методи хімічного аналізу з візуальною та сканерною індикацією в екоаналітичному моніторингу природних водойм кіровоградщини." Biosystems Diversity 16, no. 1 (March 3, 2007): 15–19. http://dx.doi.org/10.15421/010803.
Full textAbstract:
Розглянуто особливості тестового аналізу з візуальною та сканерною індикацією для виявлення та напівкількісного визначення загальних забруднювачів і показників якості водних об’єктів. Запропоновано оцінювання деяких метрологічних характеристик відомих тестових методик визначення рН, концентрації розчиненого кисню, нітрат- та фосфат-іонів, іонів заліза із застосуванням візуальних та комп’ютерних сканер-технологій.
21
СИДЕЛЬНИКОВА, Лариса. "ЛІТЕРНА СИМВОЛІКА СУЧАСНОГО ФРАНЦУЗЬКОГО ПИСЬМА." Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, no. 47 (January 27, 2022): 185–92. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.47.25.
Full textAbstract:
Мета дослідження – встановити символічні конотації окремих літерних знаків французької мови, представити основні символи та концепти, які становлять образно-поняттєву систему ініціалей французької картини світу, визначити семантичне співвідношення між літерою французького алфавіту і цифрою, розкрити філософсько-символічний аспект алфавітної системи французького письма. Об’єкт дослідження – літерні знаки французької писемної мови; предмет – символічні, метафоричні, ідеографічні особливості літер сучасного французького письма. Встановлення символічного значення літер французького алфавіту має за основу конструктивний метод, який допоміг визначити елементарні складники літерних знаків, а також виявити зв’язки між ними; структурний – для встановлення поняттєвої структури орфограм шляхом вивчення лексико-семантичних полів із тими чи тими ініціалями; семантико-когнітивний – для виявлення й опису відповідних концептів, закладених у літерному знаку, а також графонімічний аналіз, використаний для з’ясування місця й ролі кожної окремої літери в лінійній системі алфавіту. Наукова новизна полягає в тому, що вперше встановлена образно-поняттєва система ініціалей французького алфавіту, що містять біблійні символи, символи природи, архетипні символи, символи почуттів тощо, уперше описані характеристики літер як геометричних форм та як числові відповідники, які всередині системи відображають універсальні метафоричні поняття. У статті доведено, що літерний знак – це певний візуальний образ, співвідносний із певними філософськими поняттями та концептами, що французька орфографіка є символічною системою, яка забезпечує універсалізацію та кодифікацію повідомлень і передбачає знання механізмів реалізації цих процесів.
22
Pasko, Oleh, Fuli Chen, and Xuefeng Yao. "Snapshot and Trends of Corporate Governance Research in the Past 5 Years: Statistics and Visual Analysis Based on CiteSpace." Accounting and Finance, no. 4(90) (2020): 120–29. http://dx.doi.org/10.33146/2307-9878-2020-4(90)-120-129.
Full textAbstract:
Corporate governance is not only one of the important issues of modern enterprise management, but also a hot topic in academic research. Bibliometric analysis of the current status of global corporate governance research in the past five years can help researchers and decision-makers grasp the main trends in corporate governance at present and in the future. The purpose of this research is to analyze the current status, hot spots and trends of corporate governance research in the past five years. Using the core collection of the WOS database as the data source, we searched English language journals related to corporate governance and obtained 607 literature search results. We utilize bibliometric methods and use CiteSpace to conduct statistical analysis and visual analysis. Through statistical literature publication year, country (region), author and literature citation situation, draw keyword co-occurrence map, research hotspot map, clustering map, burst hotspot map, systematically show the corporate governance research field in the past 5 years Basic information, research hotspots and development trends.The research results show that the number of corporate governance-related documents has continued to increase in the past five years. The United States, the United Kingdom, China, Spain, and Australia are the five countries with the largest number of corporate governance studies. The top 5 most cited authors are M.C. Jensen, A. Shleifer, E.F. Fama, R.La. Porta and P. Gompers. Among the top 10 most cited documents, the most cited are 178 words and the least cited 65 times. Research hotspots in corporate governance include agency theory, emerging market, capital structure, family firms, and real earnings management. Future research trends include merger, ownership concentration, equity and institution.
23
Хаустов, Дмитро Євгенович, Юрій Адамович Настишин, Ярослав Євгенович Хаустов, and Анатолій Михайлович Андрієнко. "Ймовірність виконання візуальної задачі як сигмоїдна функція." Озброєння та військова техніка 31, no. 3 (February 3, 2022): 80–94. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2021.3(31).80-94.
Full textAbstract:
Розглядаються питання вирішення візуального завдання зі збору інформації багатоканальним прицільно-спостережним комплексом зразка бронетанкового озброєння в інтересах усвідомлення ціле-фонової обстановки, супроводження та знищення озброєння та військової техніки противника на максимальних дальностях (в межах дії основного штатного озброєння зразків бронетанкового озброєння). В якості критерію ефективності виконання завдання з виявлення/розпізнавання/ідентифікації цілі виступає ймовірність виконання відповідної візуальної задачі. Проведено аналіз сучасних підходів щодо оцінки ефективності виконання завдання зі збору даних про ціль, основу яких складають моделі Джонсона та ТТР (Targeting Task Performance, ефективність задачі прицілювання). Пороговий характер зорового сприйняття свідчить про те, що ймовірність виконання візуальної задачі також повинна мати пороговий характер. Тому дво-порогова лінійна апроксимація, запропонована в цій роботі, є більш адекватним модельним представленням, ніж власне сигмоїдні функції, які моделюють ймовірності виконання візуальних задач в рамках моделей Джонсона та моделі TTP.
24
Коваль, Тамара Іванівна, and Олена Петрівна Бесклінська. "ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ОСВІТНІХ РЕСУРСІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ МАТЕМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ." Information Technologies and Learning Tools 77, no. 3 (June 19, 2020): 145–61. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v77i3.3411.
Full textAbstract:
У статті розглядається використання засобів візуалізації для створення електронних ресурсів у процесі навчання математичних дисциплін у закладах вищої освіти. Особлива увага приділяється програмним засобам візуалізації математичних даних, які дозволяють представити числа, кількісні відношення, просторові об’єкти і процеси як абстрактні мультимедійні статичні або динамічні моделі, що імітують сутність предмета пізнання і на яких математичні дані можуть бути подані одночасно в комбінації різних форм: текстових, звукових, графічних, анімаційних, фото і відео. Встановлено, що при створенні електронних ресурсів для навчання математичних дисциплін з використанням засобів візуалізації навчального матеріалу доцільно дотримуватись таких основних принципів: когнітивної візуалізації, інформаційної насиченості, наочності, стиснення, повноти, цілісності сприйняття, достовірності, актуальності і точності математичних даних. Проведено аналіз програмних засобів візуалізації навчальних даних за такими характеристиками як вільно поширювальний програмний продукт, зручність і простота використання, багатий візуальний матеріал, інтеграція з системою управління навчанням Moodle і сервісами хмарних інформаційних технологій, зручність працювати на екранах будь-якого розміру: від смартфонів до комп’ютерів. Визначено спеціальне і загальне програмне забезпечення, що відповідає цим вимогам і застосування якого для наочного подання математичних даних дає змогу зробити складний навчальний матеріал зрозумілим і доступним для усвідомлення, представити його в організованому, компактному і концентрованому вигляді. Наведено приклади використання програмних засобів візуалізації математичних даних як спеціального (програма динамічної математики – GeoGebra), так і загального програмного забезпечення (MindMeister, Google таблиці, Screencast-o-matic, iSpring Suite, Draw.io Pro, RealTimeBoard, ThingLink) для створення мультимедійних моделей візуалізації математичних даних з використанням таких засобів, як таблиці, графіки, діаграми, інтелект-карти, навчальні фільми, інфографіка, мультимедійні презентації та інтерактивні плакати.
25
Zhuravel, I. M. "Інформаційна технологія автоматизованого аналізу металографічних і фрактографічних зображень." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 10 (November 29, 2018): 120–23. http://dx.doi.org/10.15421/40281023.
Full textAbstract:
Результати моніторингу стану об'єктів в біології, медицині, дистанційному зондуванні Землі, матеріалознавстві доволі часто подаються у вигляді цифрових зображень. Здебільшого такі зображення характеризуються недостатньою візуальною якістю, мають великі розміри, містять велику кількість однотипних деталей складної форми тощо. Задачі оброблення та аналізу цих зображень є проблемно орієнтованими і потребують індивідуального підбору методів та алгоритмів для кожної предметної області. У цій роботі за таку предметну область вибрано матеріалознавство, металографічні та фрактографічні зображення. Спільним недоліком відомих систем оброблення зображень у металографії та методів, на підставі яких вони створені, є низький рівень автоматизації, велика кількість налаштувань, необхідність постійного контролю з боку оператора, обмеженість функціональних можливостей аналізу складних зображень, що загалом негативно впливає на ефективність вирішення спеціалізованих задач кількісної металографії. Для усунення цих недоліків розроблено нові методи опрацювання та оцінювання кількісних характеристик структурних складників візуальних даних. На цій основі побудовано інформаційну технологію, яка характеризується підвищеним рівнем автоматизації, швидкодії та точності аналізу металографічних і фрактографічних зображень.
26
Oksana, Dondyk. "Новітні жанрово-стильові тенденції у концертній діяльності академічного камерного хору «Хрещатик» (на прикладі аналізу сценічного проекту «Класика жартома: Choir Smiles»)." Музичне мистецтво і культура, no. 25 (December 20, 2017): 326–38. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2017-25-326-338.
Full textAbstract:
Мета дослідження: проаналізувати прояви новітніх жанрово-стильових тенденцій, котрі простежуються у сучасній концертно-сценічній практиці Академічного камерного хору «Хрещатик» (на прикладі аналізу сценічного проекту «Класика жартома: Choir Smiles»). Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні універсальних наукових методів: індукції, дедукції, аналізу, синтезу, структурного та компаративного аналізу, систематизації, узагальнення. Використання вказаних методів дає змогу виявити і детально проаналізувати концертно-сценічні та образно-драматургічні параметри, покладені в основу творчих пошуків у процесі роботи над мистецьким проектом «Класика жартома: Choir Smiles». У цьому контексті особливого значення набуває аналіз оригінальних новаційних алгоритмів, творчо втілених режисером-постановником та керівництвом хору, сутність яких актуалізується на перетині різних мистецьких площин та жанрово-стильових і хронотопічних ареалів. Наукова новизна полягає у збагаченні сучасного музикознавства новими аналітичними розробками та спостереженнями щодо функціонування новітніх жанрово-стильових тенденцій у сучасній вітчизняній камерно-хоровій сценічній практиці. В зв’язку з цим особливої наукової цінності набуває впровадження в науковий вжиток цілком оригінальної авторської дефініції, котра характеризує створення принципово нового жанру мистецтва – «театр хорової мініатюри». Висновки. Виходячи з проведеного аналізу сценічного проекту «Класика жартома: Choir Smiles», є підстави стверджувати, що у мистецькій діяльності Академічного камерного хору «Хрещатик» простежуються, принаймні, дві новітні жанрово-стильові тенденції. Одна з них спрямована на залучення до хорової концертно-сценічної практики специфічних лексичних елементів, притаманних суто театральним, хореографічним та кінематографічним жанрам: використання візуально-сценічних ефектів (застосування характерних кінематографічно-операторських прийомів, зокрема рапіду, стоп-кадру, зіставлення різних візуальних ракурсів тощо). Інша – характеризується прагненням до хронотопічно-еклектичного стильового синтезу, пов’язаного із поліваріантним поєднанням всесвітньо відомих музичних «емблем», втілених у конкретних інтонаційно-ритмічних формулах вітчизняної та зарубіжної музики минулого і сучасності. Принципово важливим новаторським фактором творчої діяльності колективу є трансформація аудіо-візуальних параметрів сценічного простору (переміщення різних груп хористів-виконавців, хореографічні мізансцени, різнорольові співвідношення), яка здійснюється відповідно до режисерського задуму, водночас, оптимально враховуючи актуальні запити різноманітної аудиторії. Отже, є підстави стверджувати, що невід’ємною складовою мистецької діяльності Академічного камерного хору «Хрещатик» є експериментальний пошук оригінальних музично-драматургічних алгоритмів, спрямованих на оптимальне розкодування музично-сценічної інформації, запрограмованої в мистецькій концепції режисера-постановника та художньому задумі конкретного композитора.Ключові слова: концертна діяльність Академічного камерного хору «Хрещатик», жанрово-стильовий синтез, експериментальні сценічно-хорові концепції, театр хорової мініатюри.
27
Яницька, О. Ю., and О. В. Іванюта. "ТЕХНОЛОГІЇ СТИМУЛЮВАННЯ ВІЗУАЛЬНОГО МИСЛЕННЯ ПІДЛІТКІВ." Психологія: реальність і перспективи, no. 11 (October 23, 2019): 59–66. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi11.10.
Full textAbstract:
Наукове повідомлення висвітлює проблему стимулювання візуального мислення особистості. У роботі обговорюється сутність когнітивних процесів візуалізації. Виокремлюються основні лінії аналізу явища у зарубіжній і вітчизняній літературі. Визначаються основні принципи і лінії організації розвивальної роботи з питань підвищення рівня візуальних процесів у представників молодшого, середнього і старшого підліткового віку. Розкривається зміст і структуру тренінгової програми. Презентуються результати констатувального і формувального етапу дослідження з питань розвитку різних аспектів візуального мислення. У статті запропоновано комплекс методів, які, дозволяють розвивати візуальні мисленнєві процеси підлітків. Представлено систему тренінгів, ігор розвитку активності висунення гіпотези, категоріальної гнучкості, конструктивної активності візуального мислення в підлітковому віці.
28
Gorokhovatsky, V. O., D. V. Pupchenko, and K. G. Solodchenko. "АНАЛІЗ ВЛАСТИВОСТЕЙ, ХАРАКТЕРИСТИК ТА РЕЗУЛЬТАТІВ ЗАСТОСУВАННЯ НОВІТНІХ ДЕТЕКТОРІВ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ОСОБЛИВИХ ТОЧОК ЗОБРАЖЕННЯ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, no. 47 (February 8, 2018): 93–98. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.1.093.
Full textAbstract:
Вирішується задача інваріантного розпізнавання візуальних об’єктів з використанням структурнихметодів на основі описів у вигляді множини особливих точок зображення. Проведено аналіз характеристикта засобів програмного моделювання сучасних методів ORB та BRISK для визначення особливих точок.Запропоновано метод бінарного аналізу для формування центрів класів та подальшої класифікації. Проведено програмне моделювання методу у порівнянні з мережею Кохонена, отримано підтвердження результативності розробленого методу для прикладної бази зображень.
29
Романишин, Наталія, and Олег Бій. "ТУРИСТИЧНИЙ ДИСКУРС ЯК ПРАГМА-КОМУНІКАТИВНИЙ ФЕНОМЕН." Молодий вчений, no. 11 (99) (November 30, 2021): 228–31. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-11-99-51.
Full textAbstract:
У цій статті увага зосереджується на майстерності використання лексики, що сприяє просуванню туристичної діяльності на просторах інтернету. Також на розкритті семантичних значень лексичних одиниць, що застосовуються для опису реалій і на виділенні окремих лексико-семантичних груп. Показати, що невід’ємною складовою будь-якої онлайн платформи, вебсайту – є приваб-ливі зображення, знімки самої місцевості, описи поїздок та її маршрутів, що виконанні майстрами своєї справи, адже візуальний ефект відіграє важливу роль у сприйнятті і подальшому виборі. Нас цікавили англомовні сайти і для того щоб чіткіше окреслити тип матеріалу, відбиралися веб-аплікації відомих і загальнонаціональних компаній. Ми провели лінгвістичний аналіз матеріа-лу в ручну. Для цього важливим аспектом, насамперед було наявність сайту і подача інформації загалом разом із зображенням, так як туристичний дис-курс можна розглядати як мультимодальний тип дискурсу. Ілюстрації в на-шій роботі помагали краще розкрити всі аспекти теми, визначення поняття модус та його ролі для досягнення поставленої мети. Аналізувати текст, при цьому не досліджувати вплив використаного фото, фону, кольорів, чи шриф-тів – це те саме як слухати розмову з середини, або чути лише початок, але ніколи її кінцівки. Саме зображення і виступає тим втраченим пазлом, без якого ви попросту не зможете повноцінно усвідомити інформацію. Туризм і надалі лишається невивченою областю в сфері лінгвістики, так як щораз з’являються нові ідеї щодо можливостей привернути увагу потенційних від-відувачів. Ми ще дуже багато чого не знаємо про манеру спілкування в ту-ристичному бізнесі, тому напрямки для розвитку і детального вивчення за-лишаються все ще відкритими. За останні десятиліття туристична галузь роз-глядалася як велике джерело фінансової вигоди для багатьох країн світу. Це робить туристичний дискурс надзвичайно важливим і потрібним, оскільки краще розуміння основних систем формування смислу і значення в ньому сприятиме розробці туристичних текстів, які можуть залучити більшу кіль-кість охочих.
30
Arkhipova, A. A. "Гендерна мімікрія в повсякденні: приклади візуальної аналітики жіночого макіяжу." Науково-теоретичний альманах "Грані" 19, no. 10(138) (January 26, 2017): 72. http://dx.doi.org/10.15421/1716108.
Full textAbstract:
Стаття присвячена проблемі позиціонування гендерної ідентичності у сучасному суспільстві, яке постійно виробляє еталонно-стереотипні установки та зв’язані з цим сукупності патернів реагування на соціальну дійсність. Проведено аналіз окремої поведінкової стратегії «жіночої мімікрії» з використанням структурно-семіотичного аналізу, представленого у чотирьох рівнях базових онтологій: тілесному, психічному, соціальному, культурному. На окремих прикладах охарактеризовані особливості невербальної мімікрії із застосуванням макіяжу, представленого в семіотичних кодах культури, які визначають специфіку використання візуально-аналітичних прийомів у повсякденній реальності. Виділено ряд критеріїв, використання яких, дозволяє інтерпретувати соціальний імпринт інформаційних інтенцій, представлених у соціокультурних кодах серійного і фрагментарного макіяжу. Порушено питання гендерної приналежності, що спостерігається в соціально-рольових атрибуціях маскулінності у жінок і фемінності у чоловіків. Проведений аналіз підтверджує наявність форм змішаного гендеру в сучасному суспільстві, який постійно виробляється і відтворюється на рівні соціальних паноптикумів, ці процеси відображаються в структурі особистісної інтроекції.
31
Федоренко, Раїса, and Тамара Дучимінська. "АНАЛІЗ ВПЛИВУ ПСИХОСЕКСУАЛЬНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ПАРТНЕРІВ НА ЗАДОВОЛЕНІСТЬ ШЛЮБОМ НА РІЗНИХ СТАДІЯХ ПОДРУЖНЬОГО ЖИТТЯ." Психологія: реальність і перспективи, no. 14 (April 1, 2020): 215–20. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi14.172.
Full textAbstract:
Стаття присвячена теоретичному обґрунтуванню та емпіричному розгляду особливостей психосексуальної привабливості партнерів, її впливу на задоволеність подружніми взаєминами на різних стадіях подружнього життя. Проаналізовано зміст проблеми в науковій літературі, визначено основні компоненти сексуальної привабливості партнерів; досліджено психосексуальну привабливість подружніх пар з різним стажем шлюбу тощо. Виявлено, що задоволеність шлюбом залежить від низки факторів психосексуальної привабливості, а саме: емоційності взаємин партнерів, наявності взаєморозуміння; спільності поглядів й інтересів партнерів; емоційно-візуальної привабливості; сексуальної привабливості; інтенсивності і змісту спілкування; функціонально-рольової узгодженості. Досліджено, що чим більший подружній стаж, тим вищими є показники окремих компонентів психосексуальної привабливості, а саме: товариськість, впевненість у собі, візуальна привабливість, спільність поглядів. При цьому знижуються сексуальний потяг, психологічне благополуччя, сексуальна задоволеність. Доведено, що психосексуальна привабливість впливає на задоволеність шлюбом та його стабільність. Разом з тим, із збільшенням подружнього стажу виявлено зниження показників задоволеності шлюбом та психосексуальної привабливості. Отримані результати мають важливе практичне значення і можуть використовуватись сімейними психологами у роботі з подружніми парами з метою надання психологічної допомоги щодо гармонізації подружніх взаємин.
32
Друшляк, Марина, and Володимир Шамоня. "ЗАСОБИ ФОРМУВАННЯ ВІЗУАЛЬНО-ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ ТА ІНФОРМАТИКИ." Physical and Mathematical Education 31, no. 5 (November 18, 2021): 28–35. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-031-5-005.
Full textAbstract:
Формулювання проблеми. Сучасний вчитель математики та інформатики повинен мати високий рівень сформованості візуально-інформаційної культури, тобто повинен мати ціннісні установки, прагнення до розвитку в галузі візуалізації та інформатизації освіти; володіти інформатико-математичні, психолого-педагогічні та технологічні знаннями; уміннями сприймати, аналізувати, порівнювати, зіставляти, інтерпретувати, продукувати з використанням інформаційних технологій, структурувати, інтегрувати, оцінювати поданий наочно навчальний матеріал. Це залежить, серед іншого, від методу пізнавальної теоретичної та практичної діяльності викладачів і студентів, який передбачає постановку мети, необхідну систему дій, відповідні засоби й одержаний результат – високий рівень сформованості візуально-інформаційної культури майбутніх учителів математики та інформатики. Матеріали і методи. Основою дослідження стали наукові розвідки вітчизняних і закордонних учених, які займаються вивченням питань підготовки майбутніх вчителів математики та інформатики. Для досягнення мети були використані методи теоретичного рівня наукового пізнання: аналіз наукової літератури, синтез, формалізація наукових джерел, опис, зіставлення, узагальнення власного досвіду. Результати. З метою формування візуально-інформаційної культури майбутніх учителів математики та інформатики використані нами засоби навчання можна умовно поділити на групи: друковані засоби (навчально-методична література, навчальні посібники, навчальні програми, системи задач для лабораторних робіт), комп’ютерні засоби (програмне забезпечення предметного спрямування, програми динамічної математики, хмаро орієнтовані сервіси, віртуальні лабораторії), інтерактивні засоби (візуалізовані завдання, інтерактивні аплети, когнітивно-візуальні моделі). Висновки. За результатами впровадження розглядуваних засобів у професійну підготовку у майбутніх учителів математики та інформатики спостерігалося підвищення рівнів сформованості візуально-інформаційної культури за всіма компонентами: професійно-мотиваційним, когнітивним, операційно-діяльнісним та рефлексивним.
33
Яценко, Оксана Іванівна, and Людмила Миколаївна Чумак. "КРИТЕРІЇ ДОБОРУ СЕРЕДОВИЩА НАВЧАННЯ ПРОГРАМУВАННЯ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ІКТ-КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ." Information Technologies and Learning Tools 78, no. 4 (September 11, 2020): 219–36. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v78i4.2912.
Full textAbstract:
Одним з основних завдань закладів вищої педагогічної освіти є підготовка вчителя до життя в інформаційному суспільстві та до використання комп’ютерної техніки та програмних засобів у професійній діяльності. У статті розкрито умови вибору середовища програмування як засобу розвитку ІКТ-компетентності майбутніх учителів початкової школи. На основі аналізу наукових праць вітчизняних і зарубіжних науковців визначено, що на початковому етапі навчання програмуванню візуальні середовища програмування мають значні преваги в порівнянні з текстовими. Зазначено групи критеріїв, що впливають на вибір візуального середовища програмування. До групи критеріїв, пов’язаних з можливостями середовища програмування, зараховано: наявність підтримки виконання основних математичних та логічних операцій, можливість запису формул у математичній формі, наявність та підтримка основних алгоритмічних конструкцій, можливість генерації текстового коду; до критеріїв «зручність використання на початковому етапі навчання» – візуальну привабливість та зручність інтерфейсу, складність створення програми, наявність методичного забезпечення; технологічний критерій містить такі показники: кросплатформність, підтримка робототехнічних конструкторів, наявність мобільної та онлайн версій, вид ліцензії, підтримка та розвиток середовища. У роботі представлено порівняльний аналіз популярних на сьогодні навчальних середовищ візуального програмування (Alice, Google Blockly, Kodu, Scratch, Snap!) за всіма критеріями і показниками. Визначено, що відповідно до зазначених критеріїв і показників найбільш доцільними, зручними та ефективними середовищем візуального програмування для формування та розвитку ІКТ-компетентності майбутніх учителів початкової школи, не зважаючи на певні недоліки, є Scratch та Scratch-подібні середовища.
34
Друшляк, Марина. "ЗАСОБИ ФОРМУВАННЯ ВІЗУАЛЬНО-ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ ТА ІНФОРМАТИКИ (ПРОДОВЖЕННЯ)." Physical and Mathematical Education 32, no. 6 (January 27, 2022): 23–28. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-032-6-004.
Full textAbstract:
Формулювання проблеми. Сучасний вчитель математики та інформатики повинен мати високий рівень сформованості візуально-інформаційної культури, тобто повинен мати ціннісні установки, прагнення до розвитку в галузі візуалізації та інформатизації освіти; володіти інформатико-математичні, психолого-педагогічні та технологічні знаннями; уміннями сприймати, аналізувати, порівнювати, зіставляти, інтерпретувати, продукувати з використанням інформаційних технологій, структурувати, інтегрувати, оцінювати поданий наочно навчальний матеріал. Це залежить, серед іншого, від методу пізнавальної теоретичної та практичної діяльності викладачів і студентів, який передбачає постановку мети, необхідну систему дій, відповідні засоби й одержаний результат – високий рівень сформованості візуально-інформаційної культури майбутніх учителів математики та інформатики. Матеріали і методи. Основою дослідження стали наукові розвідки вітчизняних і закордонних учених, які займаються вивченням питань підготовки майбутніх вчителів математики та інформатики. Для досягнення мети були використані методи теоретичного рівня наукового пізнання: аналіз наукової літератури, синтез, формалізація наукових джерел, опис, зіставлення, узагальнення власного досвіду. Результати. З метою формування візуально-інформаційної культури майбутніх учителів математики та інформатики використані нами засоби навчання можна умовно поділити на групи: друковані засоби (навчально-методична література, навчальні посібники, навчальні програми, системи задач для лабораторних робіт), комп’ютерні засоби (програмне забезпечення предметного спрямування, програми динамічної математики, хмаро орієнтовані сервіси, віртуальні лабораторії), інтерактивні засоби (візуалізовані завдання, інтерактивні аплети, когнітивно-візуальні моделі). У даній статті обґрунтовано доцільність використання таких засобів навчання як скрайбінг, інфографіка та віртуальні фізичні лабораторії. Висновки. За результатами впровадження розглядуваних засобів у професійну підготовку у майбутніх учителів математики та інформатики спостерігалося підвищення рівнів сформованості візуально-інформаційної культури за всіма компонентами: професійно-мотиваційним, когнітивним, операційно-діяльнісним та рефлексивним.
35
Gorokhovatskyi, V., S. Gadetska, and R. Ponomarenko. "СТАТИСТИЧНІ РОЗПОДІЛИ ТА ЛАНЦЮЖКОВЕ ПОДАННЯ ДАНИХ ПРИ ВИЗНАЧЕННІ РЕЛЕВАНТНОСТІ СТРУКТУРНИХ ОПИСІВ ВІЗУАЛЬНИХ ОБ’ЄКТІВ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 6, no. 52 (December 13, 2018): 87–92. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.6.087.
Full textAbstract:
Предметом досліджень статті є моделі для встановлення рівня релевантності зображень у просторі розподілів для дескрипторів ключових точок при розпізнаванні візуальних об’єктів у системах комп’ютерного зору. Метою є створення методу структурного розпізнавання зображень на підставі впровадження ланцюжкових моделей даних із використанням ймовірнісних розподілів множини дескрипторів. Завдання: розроблення математичних та програмних моделей для ефективного за швидкодією аналізу даних при визначенні релевантності структурних описів, вивчення властивостей, атрибутів застосування, значень параметрів цих моделей, оцінювання результативності за наслідками оброблення конкретних зображень. Застосовуваними методами є: детектор BRISK для формування дескрипторів ключових точок, апарат інтелектуального аналізу даних, методи побітового оброблення та побудови розподілів бітових даних, апарат метричного визначення релевантності, програмне моделювання. Отримані такі результати. Перехід від опису множин дескрипторів до ймовірнісних розподілів фрагментів і зіставлення образів у просторі розподілів забезпечують необхідну результативність розпізнавання. Оброблення та аналіз даних виконується у сотні разів швидше, ніж традиційний підрахунок голосів. Оброблення та аналіз сполучень бітів формує значимі властивості для сукупності елементів опису зі збереженням структури даних і їх уніфікації. Зі збільшенням числа бітів у фрагменті розподілу зростає відстань між зображеннями, що сприяє збільшенню ступеня їх розрізнення. Ланцюговим поданням та застосуванням розподілів створюється новий простір даних, що дає можливість суттєво покращити показники функціонування систем розпізнавання зображень. Висновки. Наукова новизна дослідження полягає в удосконаленні методу структурного розпізнавання зображень на основі впровадження узагальненої ланцюгової структури опису із використанням значень розподілу для фрагментів множини дескрипторів ключових точок, що змістовно відображають властивості зображень об’єктів і забезпечують результативне розпізнавання. Практична значущість – досягнення суттєвого рівня підвищення швидкодії обчислення релевантності, підтвердження результативності запропонованих модифікацій на прикладах зображень, отримання прикладних програмних моделей для дослідження та впровадження методів класифікації в системах комп’ютерного зору.
36
Найденко, Тарас. "Репрезентація колективної пам’яті на радянському плакаті 1950-х – 1980-х років." Старожитності Лукомор'я, no. 1 (February 10, 2021): 84–97. http://dx.doi.org/10.33782/2708-4116.2021.1.51.
Full textAbstract:
У статті, на засадах порівняльно-семіотичного аналізу радянських плакатів 1950-х – 1980-х рр., досліджуються особливості художньої репрезентації колективної пам’яті у радянському масовому образотворчому мистецтві. Виявлені особливості зображення меморіальних знаків і символів у динаміці від пізньої сталінської доби до «перебудови». Аналіз візуальних джерел та їх порівняння допомогли відслідкувати зміни у процесі конструювання радянської версії колективної пам’яті «нової людини». Показано, що на репрезентаціях меморійних знаків та елементів відбилася еволюція радянського суспільства, його структура та специфіка відношення тоталітарного суспільства до власної пам’яті. З’ясовано вплив агітації та пропаганди на відображення відносин «вчитель–учень» у семіотичному тексті плакату.
37
Матіїшин, А. Я. "ПАРАВЕРБАЛЬНІ ЗАСОБИ КОМУНІКАЦІЇ У ВІЗУАЛЬНО-ГРАФІЧНОМУ РОМАНІ ВІЛЛА АЙСНЕРА «НЬЮ-ЙОРК – ВЕЛИКЕ МІСТО»." Nova fìlologìâ, no. 82 (August 10, 2021): 147–52. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-24.
Full textAbstract:
У статті висвітлюється проблема використання паравербальних засобів комунікації в романі відомого американського коміксиста Вілла Айснера «Нью-Йорк – велике місто» у площині методології мультимодальності. Розглянуто поняття невербальних засобів комунікації та визначено шляхи їх проявів у романі Вілла Айснера. Здійснено комплексний аналіз шрифтів, використання кольору, позиції тексту на сторінці. Проаналізовано взаємозв’язок вербального та невербального компонентів у художньому тексті та подано приклади їх вживання. Усі текстові фрагменти супроводжуються ілюстративним матеріалом. Доведено, що використання автором різноманітних шрифтів, збільшеної гарнітури літер вказують на основні елементи мультимодального тексту. Виявлено, що для акцентуалізації сказаного автор капіталізує текст та виділяє його жирним шрифтом. Таке виділення додає більшої експресії та емоційності. Невербальний канал комунікації у візуально-графічному романі відіграє надзвичайно велику роль у сприйнятті та розумінні мультимодального тексту. Також було з’ясовано, що у візуально-графічному романі звуки передаються за допомогою вербальних засобів через фоносемантичний канал невербальної комунікації. Увесь роман написано в єдиному стилі, похилим шрифтом. Текстове повідомлення автор позиціонує на сторінці по-різному – з лівого боку, посередині та з правого боку. Таке розміщення тексту візуалізується і, як наслідок, легше сприймається читачем. Автор наближує читачів до героїв, відкриваючи їхні думки, які на сторінці зображено у спеціальних хмаринках. Вілл Айснер висвітлює людські проблеми та переживання, тим самим демонструє реальне життя містян. Використання такого прийому вкотре доводить, що візуально-графічні романи містять серйозний контент і не створені для розваги. Читач має володіти візуальною грамотністю, щоб правильно сприйняти та інтерпретувати мультимодальний текст. Лише в такому разі можливе продуктивне декодування.
38
Семеніхіна, Олена, and Марина Друшляк. "ФОРМУВАННЯ У МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ НАВИЧОК КОМП’ЮТЕРНОГО МОДЕЛЮВАННЯ У ПРОЦЕСІ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ТЕКСТОВИХ ЗАДАЧ." Physical and Mathematical Education 34, no. 2 (May 9, 2022): 38–42. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2022-034-2-006.
Full textAbstract:
Формулювання проблеми. Розвиток інформаційних технологій і засобів зумовив появу спеціалізованого програмного забезпечення математичного спрямування, в якому є можливим процес математичного моделювання різних класів математичних задач, у т.ч. й текстових. Проте аналіз науково-методичних розвідок засвідчив відсутність напрацьованих методик формування у майбутніх учителів математики навичок комп’ютерного моделювання у процесі розв’язування текстових задач. Матеріали і методи. Використано теоретичні (теоретичний аналіз, систематизація та узагальнення результатів наукових розвідок для виявлення стану розробленості проблеми, обґрунтування її актуальності в умовах професійної підготовки вчителів математики; моделювання для теоретичного обґрунтування методики формування у майбутніх учителів математики навичок комп’ютерного моделювання у процесі розв’язування текстових задач), емпіричні (педагогічний експеримент для отримання емпіричних результатів упровадження авторської методики) та статистичні (статистичний аналіз (критерій знаків) для підтвердження ефективності розробленої методики формування у майбутніх учителів математики навичок комп’ютерного моделювання у процесі розв’язування текстових задач) методи. Результати. Розроблена методика формування у майбутніх учителів математики навичок комп’ютерного моделювання у процесі розв’язування текстових передбачає три кроки: 1 крок – викладачем пропонується приклад візуальної моделі текстової задачі, а студенти при цьому мають самостійно скласти алгоритм побудови моделі; 2 крок – викладач пропонує надає готовий алгоритм, за яким студенти самостійно відтворюють візуальну модель; 3 крок – студентам пропонується тип текстової задачі (задача на рух, на спільну роботу, на суміші та сплави тощо), вони підбирають відповідну задачу та самостійно конструюють візуальну модель. Висновки. Розроблена методика зорієнтована не лише на формування у майбутнього вчителя навичок моделювання інструментами GeoGebra, а й завдяки рольовій грі на третьому етапі своєї реалізації уможливлює усвідомлення як власних помилок у майбутній професійній діяльності, так і типових помилок учнів, які можливі у процесі побудови моделей до текстових задач. Перспективними науковими розвідками вбачається поширення розробленої методики на підготовку вчителів природничих спеціальностей (біології, хімії, географії) та перевірку її ефективності на базі іншого спеціалізованого програмного забезпечення.
39
Вовченк, А. М. "Аналіз візуальної лексики з позицій фреймової семантики." Проблеми семантики слова, речення та тексту, Вип. 8 (2002): 53–58.
Find full text
40
Вовченк, А. М. "Аналіз візуальної лексики з позицій фреймової семантики." Проблеми семантики слова, речення та тексту, Вип. 8 (2002): 53–58.
Find full text
41
Друшляк, Марина. "ФОРМУВАННЯ ВІЗУАЛЬНО-ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ ТА ІНФОРМАТИКИ: ПІЗНАВАЛЬНИЙ КРИТЕРІЙ." Physical and Mathematical Education 29, no. 3 (June 23, 2021): 51–57. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-029-3-008.
Full textAbstract:
Формулювання проблеми. В умовах зростання обсягів навчального контенту та збільшення ролі візуалізації в освітньому процесі володіння уміннями сприймати, аналізувати, порівнювати, зіставляти, інтерпретувати, продукувати з використанням інформаційних технологій, структурувати, інтегрувати, оцінювати поданий наочно навчальний матеріал підвищують конкурентоздатність учителів на ринку праці, тобто затребуваними стають вчителі із сформованою візуально-інформаційною культурою. Матеріали і методи. Основою дослідження стали наукові розвідки вітчизняних і закордонних учених, які займаються вивченням питань підготовки майбутніх вчителів математики та інформатики. Для досягнення мети були використані методи теоретичного рівня наукового пізнання: аналіз наукової літератури, синтез, формалізація наукових джерел, опис, зіставлення та статистичні методи: критерій Пірсона; t-критерій Стьюдента. Результати. Пізнавальний критерій характеризується наявністю предметних, методичних, психологічних та технологічних знань щодо візуалізації та діджіталізації освіти. Показниками пізнавального критерію є: ступінь інформованості про наявність засобів комп’ютерної візуалізації та можливість їх використання в освітньому процесі; наявність системи знань в галузі візуалізації інформації та основ когнітивно-візуальних технологій, про класифікацію спеціальних програмних засобів предметного спрямування, про засоби комп’ютерної візуалізації, про можливості використання засобів комп’ютерної візуалізації з урахуванням навчальної мети, обраних форм і методів навчання, про психологічні та вікові особливості сприймання навчального контенту, про структурування навчального контенту; рівень розвитку візуального мислення. Статистичні розрахунки підтвердили, що експериментальні групи ЕГ1, ЕГ2 і контрольна група КГ мають статистично різні середні на рівні значущості 0,05. Висновки. Позитивну динаміку зрушень за показниками пізнавального критерію сформованості візуально-інформаційної культури неможливо було б забезпечити у рамках традиційного підходу до професійної підготовки майбутніх учителів математики та інформатики. Це засвідчуює ефективність впровадження авторської педагогічної системи формування візуально-інформаційної культури майбутніх учителів математики та інформатики, що реалізується шляхом корекції змісту підготовки майбутніх учителів (впровадження спецкурсів, поглиблення змісту професійно-спрямованих дисциплін), активного залучення студентів до науково-дослідної роботи (збільшення кількості курсових робіт з проблем когнітивної візуалізації, участь у студентських наукових конференціях), використання неформальної освіти (участь у тренінгах, майстер-класах, вебінарах).
42
Khizhnyak, I., H. Khudov, I. Ruban, A. Makoveychuk, Yu Solomonenko, and V. Khudov. "МЕТОД ТЕМАТИЧНОГО СЕГМЕНТУВАННЯ КОЛЬОРОВОГО ЗОБРАЖЕННЯ БОРТОВОЇ СИСТЕМИ ОПТИКО-ЕЛЕКТРОННОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 5, no. 51 (October 30, 2018): 13–19. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.5.013.
Full textAbstract:
Предметом вивчення в статті є метод тематичного сегментування кольорового зображення бортової системи оптико-електронного спостереження. Метою є розробка методу тематичного сегментування, в основу якого покладений ройовий метод штучної бджолиної колонії. Завдання: аналіз властивостей метаевристичних методів оптимізації, аналіз основних операцій метаевристичних методів оптимізації, формулювання оптимізаційної задачі вибору порогу тематичного сегментування оптико-електронного зображення при використанні ройового методу штучної бджолиної колонії, розробка схеми методу тематичного сегментування оптико-електронних зображень бортових систем оптико-електронного спостереження, отримання гістограм розподілу яскравості по кожному каналу яскравості кольорового зображення, викладення сутності методу тематичного сегментування кольорового зображення бортової системи оптико-електронного спостереження, аналіз ітераційного процесу пошуку оптимальних порогів тематичного сегментування в кольорових каналах оптико-електронного зображення, визначення оптимального значення порогового рівня для кожного каналу яскравості, отримання результату тематичного сегментування вихідного оптико-електронного зображення, візуальна оцінки якості сегментованого зображення. Використовуваними методами є: методи теорії імовірності, математичної статистики, ройового інтелекту, кластерізації даних, еволюційних обчислень, методи оптимізації, математичного моделювання та цифрової обробки зображень. Отримані такі результати. Встановлено, що для тематичного сегментування зображення бортової системи оптико-електронного спостереження доцільно використання метаевристичних методів оптимізації. Встановлено, що метод тематичного сегментування кольорового зображення заснований на ройовому методі штучної бджолиної колонії, у якості цільової функції використовується сума дисперсії тематичних сегментів, а оптимізаційна задача полягає в мінімізації цільової функції. Встановлено, що оптимальне значення порогового рівня для кожного каналу яскравості відповідає мінімуму цільової функції для кожного каналу яскравості. Висновки. Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному: підвищення візуальної якості сегментованого кольорового зображення, що в подальшому суттєво впливає на вирішення завдання дешифрування зображення.
43
Друшляк, Марина. "ФОРМУВАННЯ ВІЗУАЛЬНО-ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ ТА ІНФОРМАТИКИ: РЕФЛЕКСИВНО-ОЦІНЮВАЛЬНИЙ КРИТЕРІЙ." Physical and Mathematical Education 30, no. 4 (September 13, 2021): 54–60. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-030-4-008.
Full textAbstract:
Формулювання проблеми. Сучасний вчитель математики та інформатики повинен мати високий рівень сформованості візуально-інформаційної культури, структурі якої з необхідністю виділяємо рефлексивний компонент, що характеризується здатністю до аналізу, прогнозування і рефлексії власної професійної діяльності з візуалізації навчального матеріалу з використанням засобів комп’ютерної візуалізації, яка забезпечує професійний саморозвиток і самовдосконалення.
Матеріали і методи. Основою дослідження стали наукові розвідки вітчизняних і закордонних учених, які займаються вивченням питань підготовки майбутніх вчителів математики та інформатики. Для досягнення мети були використані методи теоретичного рівня наукового пізнання: аналіз наукової літератури, синтез, формалізація наукових джерел, опис, зіставлення та статистичний метод – t-критерій Стьюдента.
Результати. Для визначення рівня сформованості візуально-інформаційної культури майбутніх учителів математики та інформатики виокремлено серед іншого рефлексивно-оцінювальний критерії, який характеризується здатністю до самоаналізу, оцінювання та рефлексивної інтерпретації результатів власної професійної діяльності щодо впровадження засобів комп’ютерної візуалізації в освітній процес. Статистичні розрахунки за показниками рефлексивно-оцінювального критерію (критичне ставлення до обраного засобу комп’ютерної візуалізації, до обраної технології візуалізації навчального контенту, усвідомлення типових помилок при впровадженні інформаційних технологій у освітній процес (Р1 «Здатність до самоаналізу»); потреба у самовдосконаленні, у оновленні і поповненні власних знань, умінь та навичок у галузі інформатико-математичних дисциплін та цифрових технологій (Р2 «Здатність до самовдосконалення») підтвердили статистичну відмінність обраних сукупностей: по кожній парі сукупностей ЕГ1 – КГ і ЕГ2 – КГ по кожному показнику отримано та статистичну однорідність по групам ЕГ1 – ЕГ2, оскільки по кожному показнику отримано .
Висновки. За результатами впровадження системи формування візуально-інформаційної культури майбутніх учителів математики та інформатики студенти проявляли критичне ставлення до обраного засобу комп’ютерної візуалізації в ході написання конспектів уроків чи розв’язування професійних завдань, бажання обговорювати шляхи використання засобів комп’ютерної візуалізації при вивченні певних тем шкільного курсу математики, інформатики з подальшим аналізом та корекцією власної професійної діяльності, усвідомлення типових помилок при застосуванні інформаційних технологій в освітньому процесі, зацікавленість у поповненні власних знань у галузі когнітивної візуалізації за рахунок вивчення досвіду інших, опрацювання науково-методичної літератури.
44
Дундяк, Ірина Миколаївна. "ШЕВЧЕНКІАНА ОПАНАСА ЗАЛИВАХИ: КОНТЕКСТИ ТА СМИСЛИ." Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», no. 44 (June 25, 2021): 11–17. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1176.44.2021.235214.
Full textAbstract:
Мета статті – проаналізувати особливості створення та типологічні й художньо-композиційні аспекти творів художника-шістдесятника Опанаса Заливахи, здійснити мистецтвознавчий аналіз образотворчої шевченкіани майстра в контексті історико-культурних процесів. Методологічні засади дослідження базуються на системі загальних науково- дослідних принципів, методів і підходів. У статті застосували системний та комплексний методи, а також принципи історизму, всебічності, об’єктивності, які забезпечують різнопланове вивчення об’єкта і предмета дослідження. Водночас використали структурно-типологічний метод для систематизації та опрацювання текстових і візуальних джерел, застосували іконологічний метод для розкриття образно-символічного змісту зображень Т. Шевченка. Наукова новизна. Вперше у статті зробили спробу окреслити значення художньої шевченкіани О. Заливахи в контексті взаємодії історико-культурних процесів. Крім того, ввели до наукового обігу твори на шевченківську тематику та усебічно проаналізували образно-смисловий зміст авторського доробку художника. Висновки. Під час системного опрацювання естетичних та філософсько-змістових смислів у художній шевченкіані О. Заливахи чітко визначили варіанти вшанування поета художниками-шістдесятниками. Пильну увагу зосередили на трактуванні образу Шевченка як національно-революційного пророка України, на поступовій зміні семантики образу від Шевченка-Бунтаря до Шевченка-Філософа і згодом знову до Шевченка-Борця. Візуальні образи Т. Шевченка, виконані О. Заливахою, мають потужне духовно-естетичне наповнення, сприяють розумінню мистецького та національного світогляду шістдесятників другої половини ХХ століття.
45
Біла, Світлана, Ірина Лозинська, and Лілія Вовк. "ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ ПОВСЯКДЕННЯ ДРОГОБИЧЧИНИ (1944–1953 рр.) У СТАРШІЙ ШКОЛІ." Problems of humanities. History, no. 7/49 (July 20, 2021): 13–53. http://dx.doi.org/10.24919/2312-2595.7/49.234430.
Full textAbstract:
Анотація. Мета дослідження розгляд ефективних форм, засобів і методичних прийомів вивчення історії повсякдення Дрогобиччини у 30–50-і рр. ХХ ст. Методологія дослідження базується на загальнонаукових методах (аналізу, синтезу, верифікації та узагальнення), а також на методологічних підходах мікроісторії, зокрема методі усної історії. Наукова новизна полягає у тому, що вперше висвітлено теоретико-методичні засади вивчення історії повсякдення післявоєнного Дрогобича у школі. Висновки. Для вивчення історії повсякдення Дрогобиччини у 30–50-і рр. ХХ ст. необхідно під час практичних занять або роботи історико-краєзнавчого факультативу і гуртка організовувати самостійну роботу учнів з писемними та візуальними джерелами. Найбільш доступні й водночас найбільш ефективні візуальні засоби для вивчення повсякденної історії регіону – фотографії. Провідними методами вивчення старшокласниками повсякденної історії є творчо-пошукові проєкти та застосування методу усної історії. Саме спогади тогочасних мешканців Дрогобиччини відображають найбільш повно ментальну мікроісторію регіону, мрії, потреби, переживання, емоції, побут, традиції, особливості дозвілля та відпочинку пересічних людей. Учні, беручи інтерв’ю, мимовільно емпатійно переживають за родичів та знайомих, які жили у недалекому минулому.
46
Рогова, Тетяна, and Микита Гапонов. "Візуальна репрезентація міста Запоріжжя у кіновиробництві." Український інформаційний простір, no. 2(8) (November 15, 2021): 220–33. http://dx.doi.org/10.31866/2616-7948.2(8).2021.245887.
Full textAbstract:
У статті здійснено спробу історичного аналізу кінематографічних робіт, які знімалися на локаціях індустріального міста Запоріжжя та презентації думок істориків і кінокритиків, які аналізували обрані фільми. Візуальна репрезентація міста може проявлятися в постановочних та документальних сценах різножанрового матеріалу та мати різні форматні прояви залежно від сюжету та поставлених завдань перед режисерською групою. У часи гібридної війни із Росією грамотна інформаційна політика має включати представлення урбаністичних образів різних регіонів, у тому числі, для формування проукраїнської позиції серед численної аудиторії та підвищення інвестиційної привабливості регіону.
У процесі дослідження встановлено, що образ міста, репрезентований в екранних роботах, часто залежить від історичної епохи та актуального стану розвитку міста. Було з’ясовано, які саме об’єкти найчастіше демонструвалися в документальних, рідше в постановочних фільмах; описані нетипові та конфліктні ситуації під час зйомок та виходу екранних робіт у прокат. Завдяки історичному методу вдалося прослідкувати та описати конкретні фільми, вказати роки їх виходу, режисерську групу, описати візуальні засоби, що використовувались. Застосовуючи метод синтезу, описали типові історичні події, які можна презентувати в будь-який час завдяки постановочній ретроспективній зйомці, а за допомогою методу прогнозування окреслили, якими в подальшому можуть бути ключові візуальні об’єкти, що демонструватимуться у фільмах, відзнятих в індустріальному місті недалеко від зони ООС із багатовіковою історією. Розвідка охоплює питання, що цікаві дослідникам сучасної журналістики та соціальних комунікацій, іміджології, мистецтва, кінематографії, архітектурного та історичного коду міста.
47
O.O., Zabolotska, and Zabolotska O.V. "ДЕМОТИВАТОР ЯК ОСОБЛИВИЙ ТИП КОМУНІКАЦІЇ ІНТЕРНЕТ-ДИСКУРСУ." South archive (philological sciences), no. 83 (November 4, 2020): 108–16. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2020-83-19.
Full textAbstract:
In the situation of computerization of modern society, the influence of the media on the way of life, the worldview and the consciousness of most people is evident.An attempt to overcome the language barrier of representatives of various linguistic cultures is playing a dominant role of non-verbal information in today’s global communication and the emergence of new visual and verbal forms of the Internet communication.The purpose is to distinguish functional and pragmatic potential of demotivators in the Internet discourse.Methods. In the course of the study, the following methods were used: a descriptive method, the method of semantic analysis, of stylistic analysis, of interpretive and textual analysis.Demotivational posters are a special way of transmitting information, as prepositions are important for the fullest possible understanding of its meaning: the demotivator can contain such semantic components that do not find direct expression, and the reader decodes these meanings on the basis of their own experience, knowledge of typical situations, historical and cultural background and knowledge. The main function of demotivational posters is considered to be a cognitive one, as the information presented in demotivators can form the thinking of youth audience, its evaluative and normative system. Demotivators also realize volutative, axiological, aesthetic, emotional and expressive functions and the function of forming reality.Results. The analysis of demo poster showed that the type of demotivators can determine their pragmatic potential: original, philosophical, social and advertising demotivators promote the main values and realize the volitional intention of the speaker, i.e. suggestive impact on the recipient that helps to create a spiritual guidance and a new type of thinking among young people; humorous and esoteric demotivators depict famous facts from youth’s life in an ironical and sarcastic manner, disclose social reality, have entertaining character, carrying out both emotional, expressive functions and a function of forming virtual reality.Conclusions. Demotivational poster is a special way of transmitting information in the Internet discourse, which defines its moral and value orientations, the attitude towards the surrounding world. Сучасний світ можна назвати цивілізацією гіпертексту, сучасну людину – віртуальною, мережевою людиною, а сучасне суспіль-ство – інформаційним. Стає очевидним, що вербальна комунікація припиняє існувати ізольовано, вона має тенденцію до залучення інших знакових систем, серед яких провідне місце посідає візуальна комунікація, яка унаочнює інформацію, що передається.Актуальність статті зумовлена загальною спрямованістю сучасних філологічних студій на вивчення системи комунікації з урахуванням ефективності мовних засобів та інтегрованості різних семіотичних ресурсів у сучасному комунікативному процесі, де простежується взаємодія вербальної складової частини повідомлення і його паравербальних (нелінгвістичних) компонентів.Мета статті – визначити функційно-прагматичні особливості англомовних демотиваційних постерів мережі Інтернет.Методи. У процесі дослідження було використано такі методи: описовий метод (для дескрипції характерних рис інтернет-дискурсу та візуально-вербальної природи демотиваційного постеру), метод семантичного аналізу (для виявлення семантики лексичних одиниць у контексті), метод стилістичного аналізу (для визначення стилістичних засобів, що увиразнюють демо-тиваційні постери інтернет-дискурсу), метод інтерпретаційно-текстового аналізу (для визначення специфіки використання демотиваторів у процесі інтернет-комунікації).Інтернет, будучи високотехнологічним і водночас високо динамічним комунікативним простором, перебуває в постійному русі, постійній еволюції. Відповідно, з’являються абсолютно нові форми інтернет-комунікації, а старі видозмінюється тим чи іншим чином.Демотиватор (демотиваційний постер) як предмет філологічних досліджень є актуальним, оскільки нині зросла зацікав-леність у проблемі полікодових або креолізованих текстів як особливих форм комунікації (банери, реклама, кліпи, демотива-тори). Сучасну людину весь час оточують різні знакові системи, а невербальні засоби дедалі більше беруть участь у передачі та збереженні інформації.Результати. Аналіз мовного матеріалу показав, що значна кількість демотиваційних постерів має синсематичний тип відношень між вербальною та візуальною його частинами. Іконічний компонент не просто доповнює розуміння вербальної складової частини повідомлення демотиватора, а й впливає на його інтерпретацію й унаочнює основну думку, заохочуючи реципієнта до певних роздумів.Глобалізаційні процеси, які знаходять відображення в демотиваційних постерах через повтор структурно-композиційної будови тексту і стереотипне вживання мовних засобів впливу, забезпечують залучення індивідуального реципієнта до світо-вого суспільства. Це зумовлює постійний потік стандартизованих цінностей із метою формування пересічного погляду на довколишній світ та уніфікованої картини світу.Висновки. Демотиватор постає візуальною рефлексією реального світу, реакцією на впроваджуване позитивне мислення. Комбінація режимів сприйняття образів призводить до появи нових форм цього процесу, нового типу мислення – від вербаль-ного до візуального, образного, спрямованого на викриття традиційних цінностей та авторитетів.
48
Gorokhovatskyi, V., S. Gadetska, and R. Ponomarenko. "ЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ТА ОБРОБЛЕННЯ ДАНИХ ЗАДЛЯ КЛАСИФІКАЦІЇ ЗОБРАЖЕНЬ НА ПІДСТАВІ ФОРМУВАННЯ СТАТИСТИЧНОГО ЦЕНТРУ ОПИСУ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 4, no. 56 (September 11, 2019): 43–48. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.4.043.
Full textAbstract:
Предметом досліджень є моделі для класифікації зображень у просторі описів як множини дескрипторів ключових точок при розпізнаванні візуальних об’єктів у системах комп’ютерного зору. Метою є розвинення структурного методу класифікації шляхом впровадження логічного оброблення даних із використанням ймовірнісного розподілу у вигляді статистичного центру. Завдання: розроблення математичних та програмних моделей для обчислення релевантності описів зображень із використанням логічного аналізу, вивчення властивостей, варіантів застосування, значень параметрів моделей, оцінювання результативності за наслідками оброблення експериментальної бази зображень. Застосовуваними методами є: детектор BRISK для формування дескрипторів ключових точок, інтелектуальний аналіз даних, математична статистика, засоби визначення релевантності для множин даних, програмне моделювання. Отримані результати: ефективність способу класифікації на основі логічного аналізу з використанням статистичних центрів залежить від відстаней між центрами еталонів бази. Застосування логічного аналізу спрощує оброблення і підвищує швидкодію класифікації. Найкращі результати щодо класифікації окремих дескрипторів показав підхід з використанням уточнених центрів. Використання концентрованої частки даних опису дає можливість ретельніше зосередитися на його відмінностях з іншими описами. Висновки. Наукова новизна – удосконалення методу класифікації зображень на основі впровадження логічного аналізу на підставі статистичного центру опису, що дає можливість модифікувати склад опису зі збереженням властивостей об’єктів в аспекті результативної класифікації. Практична значущість роботи полягає у досягненні прийнятого рівня ефективності класифікації за визначеною моделлю релевантності, підтвердженні працездатності запропонованих модифікацій оброблення даних на прикладах зображень, розробленні програмних моделей для впровадження описаних методів класифікації у системах комп’ютерного зору.
49
Smolanka, I. I., O. A. Aksonov, O. G. Aksonova, and G. A. Bilonenko. "Прицільні візуально контрольовані мініінвазивні втручання в онкохірургії грудної залози (огляд наукової літератури й аналіз власного досвіду)." Klinicheskaia khirurgiia 86, no. 9 (September 28, 2019): 59–64. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2019.09.59.
Full text
50
Tarasov, V. V. "Повсякденне життя у таборах переміщених осіб в окупованій Німеччині (за матеріалами журналу «ДіПініада», 1946-1947 рр.)." Науково-теоретичний альманах "Грані" 19, no. 10(138) (January 26, 2017): 98. http://dx.doi.org/10.15421/1716112.
Full textAbstract:
Стаття присвячена проблематиці повсякденного життя у таборах переміщених осіб (т.зв. ДіПі) упродовж 1946-1947 рр. в американській зоні окупації Німеччини. Визначено головні особливості устрою післявоєнного соціального середовища окупованої Німеччини, що були пов’язані із цілим комплексом соціально-економічних та політичних обставин. Використовуючи історичні джерела 1945-1947 рр. (матеріали преси, звіти чиновників ЮНРРА, рапорти фахівців громадських організацій) встановлені основні побутові тактики життя переміщених осіб в таборах ДіПі. Практика табірного повсякдення розглянута на прикладі матеріалів із приватного архіву родини В. Елліса – харківського інженера та поета, що упродовж зазначеного періоду часу разом із своїм другом, художником В. Одіноковим випускав самвидавний альманах «ДіПІніада». Встановлено, що альманах як візуальне джерело має надзвичайно цінну контекстуальність. Коло тем, що показані у «ДіПініаді», дозволяють істотно якісніше описати побутові та повсякденні практики взаємовідносин місцевого німецького населення із біженцями, американської окупаційної адміністрації із колишніми в’язнями німецьких концтаборів тощо та проаналізувати увесь складний вузол протиріч та взаємин, який становить основний зміст подій 1945-1947 рр. в американській зоні окупації Німеччини. Зауважено, що дослідження має подальшу перспективу щодо аналізу історії повсякдення у контексті візуальної антропології джерел, які є водночас мистецьким та літературним явищем свого часу.