Academic literature on the topic 'Відшкодування (компенсація) шкоди'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Відшкодування (компенсація) шкоди.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Відшкодування (компенсація) шкоди"
1
Григор’єва, М. "Згладжування заподіяної шкоди при звільненні особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з її дійовим каяттям." Юридичний вісник, no. 4 (February 5, 2020): 217–22. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i4.994.
Full textAbstract:
Cтаттю присвячено розгляду проблемних питань, що стосуються особливостей згладжування заподіяної шкоди при звільненні особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з її дійовим каяттям. Проаналізовано існуючі в науці кримінального права різні точки зору науковців щодо визначення понять шкода та збитки. Доведено, що збитками слід називати втрати, які наносяться майну особи в результаті суспільно небезпечного діяння. У зв’язку з чим ст.45 КК України передбачає саме відшкодування збитків, а не їх ліквідування чи усунення. Зазначено, що під відшкодуванням збитків необхідно розуміти добровільне відновлення по можливості тих майнових благ, яких винний позбавив потерпілу особу в результаті вчинення злочину. Дії по відшкодуванню збитків полягають: у поверненні незаконного вилученого майна або майна аналогічного викраденому; відновленні пошкодженого або знищеного майна (як своїми силами, так і з чиєюсь допомогою); у передачі потерпілому певної суми грошей тощо, тобто відшкодування збитків – це повернення, заміна чи компенсація результату злочину, який має майнове вираження і завжди відповідає певному грошовому чи майновому еквіваленту. Доведено, що під шкодою в ст. 45 КК слід розуміти будь-які моральні чи фізичні втрати, яких зазнала потерпіла особа в результаті вчинення злочину. Звідси, усунення заподіяної шкоди передбачає компенсацію законними засобами того негативного результату, який був завданий вчиненим злочином. Саме тому шкоду необхідно усувати, а збитки тільки відшкодовувати. Визначено, що залагоджування заподіяної шкоди – це добровільне відновлення тих прав і благ, яких злочинець позбавив потерпілу особу в результаті вчинення злочину.
2
Никончук, Наталія, and Наталія Коробцова. "ВІДШКОДУВАННЯ МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ У ДОГОВІРНИХ ЗОБОВ'ЯЗАННЯХ: АНАЛІЗ ПРАВОЗАСТОСОВНОЇ ПРАКТИКИ." Молодий вчений, no. 4 (92) (April 30, 2021): 102–5. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-4-92-22.
Full textAbstract:
У даній статті висвітлено питання щодо застосування інституту моральної шкоди у договірних зобов’язаннях як одного із основних способів цивільно-правового захисту з огляду на правозастосувальну практику національних судів протягом останніх років. Проаналізовано зміст права на відшкодування моральної шкоди в цілому та висвітлено зміни в правових позиціях Верховного суду щодо компенсації моральної шкоди на підставі статті 23 Цивільного кодексу України. Відповідно до проведеного аналізу правозастосовної практики, положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб’єктивного цивільного права зроблено висновок про те, що компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства задля забезпечення принципу правової визначеності як одного із фундаментальних аспектів верховенства права.
3
Бурбела, Ю. "Добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди: проблеми понятійно-категоріального апарату." Вісник Пенітенціарної асоціації України, no. 1 (May 28, 2020): 214–23. http://dx.doi.org/10.34015/2523-4552.2020.1.21.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано актуальні проблеми застосування термінів «шкода», «збиток», «відшкодування», «усунення», «компенсація», «загладжування» в контексті заохочувальних кримінально-правових норм, що стосуються добровільного відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди. Визначено переваги та недоліки їх застосування у КК України. Сформульовано пропозиції щодо уніфікації зазначених термінів з метою вироблення єдиних підходів щодо узгодженого їх застосування в кримінальному, кримінально-процесуальному та цивільному законодавстві.
4
Горбачова, І. М. "ІНСТИТУТ ЗАХОДІВ БЕЗПЕКИ В КОНЦЕПЦІЇ РЕФОРМУВАННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА." Знання європейського права, no. 1 (September 21, 2020): 86–90. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i1.55.
Full textAbstract:
У процесі опрацювання концепції кримінального законодавства пропонується передбачити новий для України захід кримінально-правового впливу - заходи безпеки. До таких заходів у перспективі планується відносити: примусову психіатричну допомогу, обмежувальні заходи, оприлюднення інформації про засудження особи. Окремими розділами пропонується виділяти заходи реституції та компенсації, заходи конфіскації та вилучення майна. У кримінальному законодавстві різних країн схожі або однакові за своєю сутністю заходи безпеки називаються по-різному, враховуючи специфіку термінології кримінального законодавства, що викликано культурою суспільства та правовими ідеологіями, які домінують у певному суспільстві. Підставами призначення заходів безпеки визнаються: «суспільно небезпечний стан» особи, що виявляється у вчиненні нею суспільно небезпечного діяння та схильністю до його вчинення, злочинною діяльністю; підвищена криміногенність елементів конкретних життєвих ситуацій, а їх основною метою - захист суспільства від антисоціальної активності таких осіб, кримі-ногенність ситуації. Визначення правової природи та призначення (підстави та мети) заходів безпеки дозволить оптимально відпрацювати систему таких заходів та порядок їх застосування.
Відповідно до концепції також пропонується ввести такий захід, як реституція та компенсація. Це є позитивною тенденцією, але одночасно з їх нормативним закріпленням слід виходити з того, що держава повинна забезпечити безпеку кожного члена суспільства, а якщо її органи не в змозі попередити злочин, відшкодування спричиненої злочином шкоди має стати завдання держави. Слід передбачити можливість своєчасної компенсації, тобто до винесення обвинувального вироку суду чи до розшуку особи, яка вчинила злочин, коли потерпілий гостро потребує в матеріальній допомозі для термінового лікування. Державна компенсація має відбуватися у випадках, коли відсутні відомості про особу, яка вчинила злочин. Виплата матеріальної допомоги має виключатися, якщо особа, якій спричинена шкода, уклала угоду страхування життя та здоров'я, майна, та отримує страхову премію, або особа своїми діями сприяла вчиненню злочину.
5
БЛАЖІВСЬКА, НАТАЛІЯ. "Захист гудвілу та клієнтури відповідно до практики Європейського суду з прав людини." Право України, no. 2018/05 (2018): 224. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2018-05-224.
Full textAbstract:
Доба інформаційного суспільства та сучасний рівень глобалізації надає невідомого досі значення нематеріальним активам, подекуди навіть більш вагомого, ніж значення матеріальних активів. Це зумовлює необхідність створення та вдосконалення правових конструкцій володіння і користування такими активами, а також їх захисту від протиправного втручання. Це повною мірою стосується закріплення права на гудвіл і клієнтуру, їх цивільно-правового захисту. Метою статті є дослідження поняття, підстави та умови захисту гудвілу й клієнтуру відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ). Встановлено, що практика ЄСПЛ щодо визнання таких нематеріальних активів, як гудвіл та клієнтура, майном у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є достатньо усталеною. З’ясовано, що практика ЄСПЛ визнає право на гудвіл (клієнтуру) незалежно від його формального закріплення на рівні національного законодавства. Суб’єктами такого права можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, які здійснюють певний вид професійної та (або) підприємницької діяльності, яка приносить їм прибуток. Перелік видів такої діяльності не є вичерпним і може бути продовжений. Виникнення права на гудвіл (клієнтуру) може бути обумовлене як об’єктивними (тривале здійснення відповідної діяльності; набуття спеціального правового статусу; отримання передбачених законом ліцензій та дозволів), так і суб’єктивними (власне ділова репутація суб’єкта) факторами. Доведено, що практика ЄСПЛ виділяє такі умови захисту гудвілу: заявник повинен володіти певним рівнем гуд вілу; заявник повинен мати можливість використовувати свій гудвіл при здійс ненні конкретного виду діяльності; слід встановити факт протиправного втручання у право заявника на володіння та користування своїм гудвілом; таке втручання призвело до заподіяння заявнику майнової шкоди. Проаналізовані способи захисту “гудвілу”, якими можуть бути як відшкодування майнової шкоди, так і компенсація моральної шкоди. Оскільки практика ЄСПЛ застосовується як джерело права в Україні, то гудвіл та (або) клієнтура повинні забезпечуватись цивільно-правовим захистом. Допоки право на гудвіл та (або) клієнтуру формально незакріплено на рівні національного законодавства, можливість володіння, користування гудвілом та (або) клієнтурою, їх захист повинен визнаватись охоронюваним законом інтересом.
6
Мазур, М. Р. "ОСОБЛИВОСТІ КОМПЕНСАЦІЇ МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ, ЗАВДАНОЇ НЕЗАКОННИМИ РІШЕННЯМИ, ДІЯМИ ЧИ БЕЗДІЯЛЬНІСТЮ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ." Знання європейського права, no. 2 (October 27, 2020): 73–77. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i2.78.
Full textAbstract:
Конституція України гарантує право кожній особі на відшкодування за кошт держави матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень. А також право особи на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої безпідставним засудженням, у разі скасування вироку суду як неправосудного.
Ці конституційні положення відтворені у ст. 130 Кримінального процесуального кодексу України, в якій указується, що шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оператив-но-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою за кошт Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом.
Стаття присвячена дослідженню теоретичних та практичних особливостей компенсації моральної шкоди, завданої у кримінальному провадженні, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює опе-ративно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
У роботі проаналізовано законодавство (зокрема, КПК України, ЦК України та Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшуко-ву діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури й суду»), наукові позиції та судова практика щодо питання компенсації моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
З'ясовано поняття, суть, підстави та умови компенсації державою моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю її органів. Охарактеризовано особливості компенсації моральної шкоди особі у кримінальному провадженні. Досліджено основні законотворчі та правозастосовні проблеми забезпечення права особи на компенсацію моральної шкоди.
На основі аналізу наукових джерел та чинного кримінального та цивільного законодавства обґрунтовується доцільність запровадження презумпції моральної шкоди особі, завданої незаконними рішеннями, діями, бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
Сформульовано теоретичні висновки з вивчених питань та практичні положення, спрямовані на вдосконалення інституту компенсації моральної шкоди.
7
СТЕФАНЧУК, РУСЛАН. "Методика компенсації моральної шкоди: Unus Passus ad Creationem." Право України, no. 1/2019 (2019): 237. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2019-01-237.
Full textAbstract:
Проблема компенсації моральної шкоди є однією з найбільш дискусійних у сучасній цивілістичній науці. Недосконалість норм, що регулюють досліджувані правовідносини, а також суперечливість судової практики з приводу їхнього застосування зумовлюють існування різних підходів до визначення розміру компенсації моральної шкоди та, як наслідок, недосконалість механізмів компенсації. Тому вирішення теоретичних і практичних аспектів цієї проблеми є досить важливим для дотримання прав та законних інтересів осіб. Мета статті полягає у висвітленні різноманітних наукових позицій і правозастосовної практики щодо визначення розміру компенсації моральної шкоди та розкритті способів удосконалення механізму компенсації моральної шкоди. У статті досліджено зміст поняття “моральна шкода”, зокрема з’ясовано сутність категорії “страждання”, охарактеризовано різні методики, запропоновані науковцями для визначення розміру моральної шкоди, яка підлягає компенсації, а також розкрито підхід Європейського суду з прав людини з цього питання. Доведено, що “моральна шкода” повинна охоплювати негативні наслідки немайнового характеру, що заподіяні фізичній особі внаслідок завданих їй фізичних, психічних, моральнісних та (або) соціальних страждань, що пов’язані з порушенням її прав чи охоронюваних законом інтересів, або загрозою вчинення такої поведінки. На підставі аналізу юридичної літератури та судової практики запропоновано власну методику грошового відшкодування моральної шкоди, в основу якої покладено підхід, відповідно до якого визначення розміру компенсації моральної шкоди має певний комплексний характер і складається із декількох рівнів: першого “загального” (гарантованого) рівня і другого – рівня “експертного”. У статті також розкрито початковий критерій визначення моральної шкоди, яка підлягає компенсації (ним може бути усереднений рівень соціальних гарантій), та перелік коригувальних коефіцієнтів, які є факторами, що впливають на розмір моральної шкоди.
8
Анненко, О., and П. Зубаков. "Правові аспекти застосування помилування за законодавством Україні." Юридичний вісник, no. 3 (February 4, 2020): 123–29. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i3.953.
Full textAbstract:
Стаття присвячена аналізу сучасного стану правового регулювання застосування помилування до засуджених в Україні. Чинні нормативно - правові джерела які регламентують зазначений правовий інститут, не позбавлені недоліків. Предметом дослідження є проблеми строків, після відбуття яких можливо застосування помилування до осіб, засуджених вперше та до осіб раніше судимих, відшкодування, особами відносно яких застосовано помилування, спричиненої кримінальним правопорушенням шкоди, застосування помилування стосовно осіб, які скоїли умисні злочини під час випробувального терміну при умовному засудженні, відносно яких раніше застосовувалось помилування, амністія, умовно дострокове звільнення від відбуття покарання або заміна його на більш м`яке. Законодавство України про кримінальну відповідальність забезпечує правовий захист прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного ладу України від злочинних посягань; забезпечення миру та безпеки людства та запобігання злочинності. Для виконання цього завдання Кримінальний кодекс України визначає, які суспільно небезпечні діяння є злочинами та які покарання повинні застосовуватися до винних осіб. У той же час питання застосування механізмів звільнення від кримінальної відповідальності залишається актуальним для чинного законодавства про кримінальну відповідальність. Помилування займає чільне місце в законодавстві України, в системі видів звільнення від кримінальної відповідальності. Тому в період політичної реформи в Україні проблема ефективності застосування інституту помилування до ув'язнених в Україні є досить актуальною. Актуальність порушених у статті питань обумовлена необхідністю законодавчого регулювання деяких положень щодо застосування помилувань до засуджених в Україні. У статті проаналізовано сучасний стан правового регулювання використання помилувань для ув'язнених в Україні. Зазначається, що чинні нормативно-правові джерела, що регулюють інститут застосування помилувань до ув'язнених в Україні, не позбавлені прогалин. Предметом дослідження є проблеми строків, після яких заява про помилування засудженим може бути відшкодована, особам, щодо яких застосовано помилування, компенсація, спричинена кримінальним правопорушенням, можливість застосування помилування до осіб, які вчиняли навмисне злочини під час випробування, із умовно-достроковим покаранням раніше застосовували помилування, амністію, умовно-дострокове звільнення або заміни більш м'яким, раніше судимим. Автори статті також надають необхідні рекомендації щодо вдосконалення правового регулювання використання помилувань для засуджених в Україні.
9
Куліцька, С. В. "Щодо обсягу відшкодування (компенсації) шкоди, завданої органами судової влади." Часопис цивільного і кримінального судочинства, no. 4 (31) (2016): 155–63.
Find full text
10
Оверко, Г. Я. "ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ У ГОСПОДАРСЬКОМУ ПРАВІ." Актуальні проблеми держави і права, no. 92 (January 24, 2022): 71–79. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i92.3264.
Full textAbstract:
Оверко Г. Я. Відшкодування збитків у господарському праві. – Стаття.У цій статті розглянуто поняття збитків, досліджено співвідношення поняття реальних збитків за цивільним та господарським законодавством, окремі питання практики відшкодування збитків, вивчено роз’яснення вищих судів з цієї проблематики, оцінено та досліджено практику відшкодуванняокремих видів збитків. Зауважено, що умовами (підставами) відшкодування збитків у практиці господарських судів є: наявність правопорушення; наявність виду збитку; причинно-наслідковий зв’язок між правопорушенням і збитком; наявність вини правопорушника. Встановлено, що за господарським законодавством до збитків, як однієї з найпоширеніших господарсько-правових санкцій, належать і моральна шкода, заподіяна суб’єкту господарювання, і вартість майна, що могло бути або пошкодженим, або знищеним, і витрати, що додатково понесені, як-то штрафні санкції, сплачені іншим контрагентам, і неодержані прибутки, що називаються втраченою вигодою. Збитки можуть виникнути у разі будь-якого господарського правопорушення, якщо інше прямо не передбачено законом, незалежно від того чи це договірні чи позадоговірні відносини. Наведено перелік випадків заподіяння моральної (немайнової) шкоди суб’єкту господарювання. Зауважено, що до складу збитків, що є додатковимивитратами, відносять штрафні санкції, що сплачені іншим суб’єктам. Такі штрафні санкції підлягають компенсації лише за наявності доказів фактичної їх сплати за умови їх безпосереднього зв’язку з конкретним правопорушенням. На практиці суди приділяють окрему увагу вирішенню спорів про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди. Суди повинні дослідити, чи могли такі збитки бути реально понесені кредитором та чи вживав кредитор заходів щодо їх відшкодування. Збитки у вигляді недоотриманого прибутку, втраченої вигоди, що були спричинені незаконною перевіркою представників органів державної влади, безпідставно накладеними арештами на майно та рахунки суб’єкта господарювання чи інше, відшкодовуються за загальним правилом, як і шкода, що заподіяна протиправною поведінкою представників органів державної влади. У такому разі збитки відшкодовуються з державного чи місцевого бюджету.
Dissertations / Theses on the topic "Відшкодування (компенсація) шкоди"
1
Бутинський, В. Я., and О. А. Бєлкін. "Компенсація моральної шкоди." Thesis, Національний Авіаційний Університет, 2020. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/43187.
Full textAbstract:
Завершальною дією звернення до суду є відновлення порушеного права та відшкодування шкоди, завданої таким порушенням. Якщо у випадку із відшкодуванням збитків і матеріальної шкоди, як правило, особливо гострих та суперечливих питань щодо визначення факту їх наявності та розмірів не виникає (все це можна встановити за допомогою відповідної документації - чеків, актів прийому-передачі тощо), то у разі заявлення у позові вимоги про відшкодування моральної шкоди, ситуація значно ускладнюється. Одразу виникає питання - як виразити у грошових одиницях душевні страждання і переживання? Як довести їх наявність та причинно-наслідковий зв’язок між правопорушенням і їх появою? Саме через свою суперечливість та наявність суб’єктивного фактору, дана тема
заслуговує детальнішого дослідження.
2
Лапкін, А. В. "Участь прокурора у відшкодуванні потерпілому заподіяної злочином шкоди." Thesis, Українська академія банківської справи Національного банку України, 2009. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/60932.
Full textAbstract:
Одним із найважливіших напрямків забезпечення прав і законних
інтересів потерпілого в кримінальному судочинстві можна вважати
проблему відшкодування заподіяної злочином шкоди. Вона знайшла
відображення на міжнародному, європейському та національному рівні. Серед
широкого кола питань, що виникають у зв’язку із цією проблемою,
надзвичайно актуальним є дослідження механізмів участі прокурора у
відшкодуванні потерпілому заподіяної злочином шкоди.
3
Стєбєлєв, А. М. "Правове регулювання відшкодування (компенсації) шкоди у кримінальному процесі України." Thesis, 2017. http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123456789/12500.
Full textAbstract:
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук зі спеціальності 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність. – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Міністерство освіти і науки України. – Харків, 2017 р.
Дисертація присвячена дослідженню теоретичних та практичних проблем правового регулювання відшкодування (компенсації) шкоди у кримінальному процесі України.
Розглянуто сутність та форми відшкодування (компенсації) шкоди у кримінальному процесі України; процесуальний порядок добровільного та примусового відшкодування (компенсації) шкоди, завданої злочином, та відшкодування (компенсації) шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю органів досудового розслідування, прокуратури та суду; особливості забезпечення цивільного позову з урахуванням дії антикорупційних законів та даних електронних декларацій; визначені обставини, що виключають можливість відшкодування (компенсації) шкоди.
4
Дроздова, О. В. "Цивільно-правовий захист прав пацієнтів в контексті практики Європейського суду з прав людини." Thesis, 2017. http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123456789/13330.
Full textAbstract:
Дроздова О.В. Цивільно-правовий захист прав пацієнтів в контексті практики Європейського суду з прав людини: дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. – Харків: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2017.Дисертація є першим в Україні комплексним дослідженням механізму цивільно-правового захисту прав пацієнтів, у якому обґрунтовується концептуальна модель розвитку інституту цивільно-правового захисту прав пацієнтів в Україні з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У роботі дано характеристику захисту прав пацієнта в Україні, зокрема, охарактеризовано пацієнта як суб’єкта правовідносин з приводу надання медичної допомоги, розкрито форми, способи та засоби захисту прав пацієнта за законодавством України. Комплексно досліджено склад цивільного правопорушення у разі заподіяння шкоди життю чи здоров’ю пацієнта. Значну увагу приділено висвітленню цивільно-правових способів захисту прав пацієнта. Виокремлено та узагальнено права пацієнта в рішеннях Європейського суду з прав людини. Визначено шляхи імплементації практики Європейського суду з прав людини щодо захисту прав пацієнта у цивільне законодавство України.
Conference papers on the topic "Відшкодування (компенсація) шкоди"
1
Коміссарчук, Юлія, and Яна Катрук. "ВІДШКОДУВАННЯ (КОМПЕНСАЦІЯ) ШКОДИ, ЗАВДАНОЇ КРИМІНАЛЬНИМ ПРАВОПРОШЕННЯМ, ТА ФОРМИ ВІДШКОДУВАННЯ (КОМПЕНСАЦІЇ) ШКОДИ ЗА КРИМІНАЛЬНИМ ПРОЦЕСУАЛЬНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ." In СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ НАУКИ: ФАКТОРИ ВПЛИВУ ТА ВЗАЄМОДІЇ. Міжнародний центр наукових досліджень, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/22.05.2020.v4.06.
Full text