Journal articles: 'Відчуження земельних ділянок'

1

Мартин, А. "Земельний аукціон як механізм відчуження земельних ділянок." Земельне право України: теорія і практика, no. 5 (2010): 5–10.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Мартин, А. "Земельний аукціон як механізм відчуження земельних ділянок." Земельне право України: теорія і практика, no. 5 (2010): 5–10.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Гаєцька-Колотило, Я. З. "Про заборону відчуження (мораторій) окремих земельних ділянок сільськогосподарського призначення." Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Юридична, Вип. 1 (2006): 133–39.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Кальніченко, А. "Деякі питання порядку посвідчення договорів про відчуження земельних ділянок." Юридичний радник, no. 1 (2006): 21–23.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Алданова, К. Ю. "Алгоритм дій нотаріуса при посвідченні правочинів про відчуження земельних ділянок." Юриспруденція: теорія і практика, no. 6 (80) (2011): 19–24.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Алданова, К. Ю. "Алгоритм дій нотаріуса при посвідченні правочинів про відчуження земельних ділянок." Юриспруденція: теорія і практика, no. 6 (80) (2011): 19–24.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Кисилиця, Н. Д. "ЗНИЩЕННЯ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ ЯК ПІДСТАВА ПРИПИНЕННЯ ПРАВА ОРЕНДИ ЗЕМЛІ." Kyiv Law Journal, no. 1 (May 11, 2022): 97–103. http://dx.doi.org/10.32782/klj/2022.1.15.

Full text

Abstract:

Анотація. У статті проаналізовано таку підставу припинення права оренди землі як знищення земельної ділянки. Встановлено, що знищення об’єкта оренди землі, як підстава розірвання договору оренди землі, матиме опосередкований вплив на припинення права оренди землі. Досліджено позиції науковців щодо знищення земельної ділянки. Деякі науковці вважають, що земельна ділянка не може бути знищена, інші, що земельна ділянка може бути знищена через явища природного характеру. Проаналізовано поняття «знищення земельної ділянки» та співставлено із поняттям «пошкодження земельної ділянки». Розмежовано поняття «знищення земельної ділянки» та «пошкодження земельної ділянки» за фізичною, економічною та юридичною ознаками. Фізична ознака знищення земельної ділянки характеризується втратою можливості для її фізичного відновлення, тобто можливість використання за цільовим призначенням. Аналіз економічного критерію дозволяє встановити що земельна ділянка у результаті знищення виключається із обігу, тобто не може відчужуватися, а отже і права на неї також не можуть бути відчужені. Відповідно до юридичного критерію, внаслідок знищення земельної ділянки, особа позбавляється можливості володіти та користуватися такою ділянкою. Встановлено, що у зарубіжних країнах також використовується поняття «знищення земельної ділянки», як-от, у Турецькій Республіці. Аналіз іноземного законодавства та доктрини дозволив встановити, що в якості об’єкта знищення розглядаються тільки землі сільськогосподарського призначення, які неможливо використання за цільовим призначенням земельної ділянки. У статті розглядається як знищення земельної ділянки співвідноситься із знищенням нерухомого майна, що знаходиться на ній. З’ясовано, що у разі неможливості використовувати земельну ділянку внаслідок землетрусів, підтоплень, забруднень хімічними речовинами та іншими факторами, що негативно вливають на земельні ділянки, орендодавець чи орендар можуть звернутися до органів державної влади чи місцевого самоврядування для прийняття ними рішення про консервацію або укладення договору про консервацію земель.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Борута, М. "Особливості відчуження земельних ділянок, що перебувають у приватній власності. Зміни порядку переходу права власності на земельну ділянку тривають." Земельне право України: теорія і практика, no. 2 (2010): 15–18.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Ільків, Н. В. "Судова практика у справах про відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності." Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична, вип. 4 (2017): 127–37.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Мартинюк, О. "Визначення та застосування грошової оцінки земельних ділянок при укладанні договорів відчуження та спадкуваня." Мала енциклопедія нотаріуса, no. 1 (97), лютий 2018 р. (2018): 7–18.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Суєтнов, Є. П. "Суб’єктний склад правовідносин з відчуження земельних ділянок для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності." Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Право", no. 1106 (2014): 152–57.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Chernetsky, Alexey, and Anna Chernetskaya. "Проблемні аспекти ведення лісового господарства на землях оборони." Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 10, no. 4 (August 31, 2020): 78–88. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2020.10.4.7.

Full text

Abstract:

В статті розглянуто історичні аспекти та сучасний стан ведення лісового господарства на землях, наданих для потреб оборони. Досліджено проблематику організації ведення лісового господарства суб’єктами лісогосподарської діяльності, органом управління яких є Міністерство оборони України. Проведений автором статті аналіз дозволив йому дійти висновку про те, що з 1991 року постійно змінювалась і перекручувалась основна мета створення та функціонування у сфері оборонного відомства лісогосподарських підрозділів. На момент створення у 1949 році військові лісгоспи забезпечували організацію ведення взірцевого лісового господарства та відтворення лісів на землях оборони навколо військових аеродромів, полігонів, арсеналів тощо. Натомість, на цей час основна мета діяльності лісогосподарських суб’єктів господарювання, органом управління яких є Міністерство оборони України, була зведена до отримання прибутку. Крім того, зловживання посадовими особами різних рівнів та бездіяльність оборонного відомства, як органу управління майном, призвели до безпідставного відчуження земельних ділянок та засобів виробництва, якими лісогосподарські підрозділи наділялись при створенні та в процесі функціонування. Безпідставність відчуження майна лісогосподарських підрозділів оборонного відомства, на думку автора, зумовлена особливим статусом майна військових лісгоспів. Аналіз національного законодавства засвідчив, що з набуттям Україною незалежності майно установ і організацій, які увійшли до складу Збройних Сил України набуло статусу військового майна. Отже, відчуження такого майна неможливе без прийняття урядом України відповідних рішень. Також, на думку автора, в реаліях сьогодення ведення лісового господарства на землях оборони має бути організовано неприбутковими лісогосподарськими підрозділами зі сфери управління Міністерства оборони України.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Ющенко, Т. В. "Сутність адміністративної процесуальної правосуб"єктності органів місцевого самоврядування у справах про примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності." Часопис Київського університету права, no. 3 (2014): 124–27.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Камаралі, С. Є. "УКРАЇНСЬКА УРЯДОВА ПОЛІТИКА В ГАЛУЗІ АГРАРНОГО ПИТАННЯ: ІСТОРИКО- ПРАВОВИЙ ВИМІР." Ірпінський юридичний часопис, no. 1(5) (September 7, 2021): 13–22. http://dx.doi.org/10.33244/2617-4154.1(5).2021.13-22.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена дослідженню різних історико-правових аспектів діяльності уряду гетьмана П. Скоропадського в аграрній галузі. Визначені пріоритетні вектори земельної політики в період кризи державотворення. З використанням широкого кола архівних матеріалів автором висвітлені процеси вироблення земельного закону, організації спеціальних державних установ; подані матеріали активної співпраці міністерств Української Держави із представниками аграрно-промислових кіл; проаналізована законотворча діяльність міністерства земельних справ. Мета статті реалізована в проведеному аналізі законотворчої діяльності Ради міністрів у рамках реформування аграрного сектору економіки України. Визначені негативні чинники, що впливали на державну політику. Особлива увага присвячується заходам влади, спрямованим на подолання наслідків наказу Г. фон Ейхгорна – голови німецької адміністрації в Україні, про негайний засів ланів та запровадження німецьких військових судів на території України. Автором визначено, що відкрите втручання у внутрішні справи України з боку австрійського командування, селянські повстання, відсутність політичної єдності в національних колах, складні умови Брест-Литовських зобов’язань ставили перед урядом гетьмана необхідність прискорення процесу створення земельного закону, здійснення комплексної програми реформування і пояснення процесу земельного реформування населенню. Зроблено висновок, що в основу земельної реформи були покладені такі принципи: 1) уряд бере на себе цілковиту відповідальність за проведення реформи і її наслідки; 2) створюється державний земельний фонд за рахунок державних, церковних, монастирських і частини приватних земель (з повним відшкодуванням їхнім власникам вартості відчужених ділянок); 3) проводиться продаж ділянок малоземельним селянам і козакам; 4) держава сприяє створенню дрібних, але економічно міцних господарств; 5) провадиться докорінне поліпшення справи дрібного сільськогосподарського кредиту. Але всі ці заходи щодо землеволодіння та землекористування, повернення права на врожай 1918 року, заміна земельних комітетів земельними й земельно-ліквідаційними комісіями тощо не дали бажаних результатів в умовах економічної нестабільності і політичної кризи в Українській Державі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Сєдих, Юлія, and Лілія Тимченко. "ПРАВОВА ПРИРОДА ТА ОСОБЛИВОСТІ ДОГОВОРУ КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК." Молодий вчений, no. 11 (99) (November 30, 2021): 323–26. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-11-99-71.

Full text

Abstract:

У даній статті розглядаються питання що стосуються договору купівлі-продажу земельних ділянок, істотні умови даного виду договору. Досліджуються особливості цивільно-правового регулювання договірних відносин, які в першу чергу пов'язані з визначенням кола істотних умов за договором купівлі-продажу земельних ділянок. Розкрито зміст та структуру даного виду договору. Стаття містить аналіз законодавства, що регулює договір купівлі-продажу. Звернено увагу, що за своєю правовою характеристикою договір купівлі-продажу є консенсуальним, двостороннім (взаємним), відплатним. Його мета полягає в оплатному відчуженні майна від однієї сторони та переданні його у власність іншій стороні. Зазначається, що на сучасному етапі оновлення цивільного законодавства характерним є пошук моделей правового регулювання договірних зобов’язань, в тому числі й купівлі-продажу земельних ділянок.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Барабаш, Алла Георгівна, and Анастасія Юріївна Лось. "МОРАТОРІЙ НА ВІДЧУЖЕННЯ ЗЕМЕЛЬ ТОВАРНОГО СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА: НОВЕЛИ ЗАКОНОДАВСТВА." Часопис цивілістики, no. 37 (July 29, 2020): 103–7. http://dx.doi.org/10.32837/chc.v0i37.358.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено характеристиці правового регулювання мораторію на відчуження земель товарного сільськогосподарського виробництва. Авторами висвітлено способи обходу мораторію, які застосовувалися протягом його існування, та положення законів, які удосконалювали заборону на відчуження. Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що питання обігу земель сільськогосподарського призначення є одним із найгостріших питань в українському суспільстві протягом останніх двох десятиліть. Прийняття Верховною Радою України Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення» від 31.03.2020 є визначальною подією в правовому та економічному житті нашої країни. Звідси особливого значення набувають питання характеристики змісту цього Закону. Метою статті є визначення основних змін у правовому регулюванні мораторію на відчуження земель товарного сільськогосподарського виробництва. Особлива увага приділяється тлумаченню основних положень прийнятого Верховною Радою України Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення» від 31.03.2020. Охарактеризовано етапи запровадження обігу земель сільськогосподарського призначення, визначено склад суб’єктів, які зможуть набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, а також перелік об’єктів, на які розповсюджується дія прийнятого Закону. Проаналізовано вимоги Закону щодо ціни земельної ділянки, переважного права орендаря на купівлю земельної ділянки. Обґрунтована точка зору щодо участі іноземних осіб у вітчизняному ринку земель сільськогосподарського призначення. Автори доходять висновку, що новоприйнятий Верховною Радою України Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення» скасовує мораторій на відчуження земель сільськогосподарського призначення приватної власності частково, а також не врегульовує питання участі в земельному ринку іноземних фізичних та юридичних осіб, характеризується встановленням низки обмежень та заборон.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Пейчев, К. "Поняття земельної ділянки як специфічного об"єкта відчуження." Підприємництво, господарство і право, no. 11 (2002): 41–44.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Ракул, О. "Присадибні земельні ділянки та деякі особливості їх відчуження." Мала енциклопедія нотаріуса, no. 2 (98), квітень 2018 р. (2018): 120–24.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Кирієнко, О. "Зміни до земельного кодексу України. Захист прав громадян на земельні ділянки та недопущення їх незаконного відчуження." Вісник податкової служби України, no. 11 (2006): 35.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Відчуження земельних ділянок'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles