Academic literature on the topic 'Відраза'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Відраза.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Відраза"
1
Зборовська, Н. "Бажання і відраза у меланхолійному письмі Ольги Кобилянської." Вісник Черкаського університету. Філологічні науки, Вип. 58 (2004): 85–93.
Find full text
2
Лободзінська, Катерина, and Валентина Марченко. "ОСОБЛИВОСТІ ВІДТВОРЕННЯ НАРАТИВНОЇ НАПРУГИ В АНГЛОМОВНІЙ ЛІТЕРАТУРІ ЖАХІВ." Молодий вчений, no. 10 (98) (October 31, 2021): 333–37. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-10-98-70.
Full textAbstract:
Cтаття присвячена комплексному аналізу відтворення наративної напруги в англомовній літературі жахів та дослідженню наративу, наративної стратегії та наративного тексту в теоретичному аспекті. У розвідці розглянуто ґенезу та особливості літератури жахів, здійснено теоретичний огляд художнього наративу, охарактеризовано види художнього наративу, а також специфіку відтворення наративної напруги на різних рівнях мови при перекладі англомовної літератури жахів сучасною українською літературною мовою. Встановлено, що для створення наративної напруги характерне звернення до психології (емоційної маніпуляції), міфів (використання емоційно-чуттєвих образів та символів, у вигляді чудовиськ, божеств та інших істот, чиї вчинки не дають змоги персонажам спокійно існувати). Дослідження виявило широкий спектр лінгвостилістичних засобів на різних рівнях мови, які допомагають створити наративну напругу в тексті та викликати спалах емоцій у читачів. Превалюючі емоції в жанрі: страх, тривога, занепокоєння, відчай, розгубленість, відраза.
3
Nazarevich, Victoria. "ВИЗНАЧЕННЯ ОСТРАКІЗМУ В СИСТЕМІ НАУКОВИХ ПОНЯТЬ." HUMANITARIUM 42, no. 1 (November 14, 2019): 110–19. http://dx.doi.org/10.31470/2308-5126-2019-42-1-110-119.
Full textAbstract:
У статті висвітлено особливості поняття остракізму як різновиду соціальної ізоляції. Встановлено, що група, яка піддається остракізму, стає більш згуртованою, але саме соціальне відчуження є однією з причин актів насилля, антигуманної і насильницької поведінки, спричиняє деструктивне формування суспільних мотивів самовираження. Проаналізовано усвідомлення особою акту неприйняття її іншими, що стає причиною виникнення мотивів: підвищення бажання соціальних зв’язків – соціально-направлені мотиви; гнівні, асоціальні спонукання – злість, дія відповідно до агресивних намірів; уникнення повторного виключення – відхід від соціальних контактів. Здійснено спробу аналізу індивідуальних і ситуативних чинників, які впливають на особливості реакцій індивіда, а також психологічних характеристик осіб, що переживають ситуацію суспільної неприналежності. Висвітлено особливості рефлексивних реакцій і відповідей індивіда на остракізм, роль соціального статусу, самооцінки особистості, соціальної підтримки в ситуаціях переживання особистістю явища витіснення. Досліджено, що особистість, яка відчуває первинні ознаки явища остракізму, буде володіти низкою психологічних реакцій, таких як: відраза, високе напруження, емоційне виснаження, депресія, зниження задоволеності життям. Зроблено висновки про явище остракізму як акту ігнорування і виключення індивідів, яке відрізняється від соціальної ізоляції тим, що зазвичай вимагає відсутності уваги та відірваності від соціуму, як акту поєднання відчуження зі словесним, фізичним насильством, що має на увазі відсутність або незначну увагу до особистості або групи.
4
Chunikhina, Svitlana. "КОЛЕКТИВНІ ПОЧУТТЯ ЯК ЧИННИКИ СТАНОВЛЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ІНКЛЮЗІЇ." Проблеми політичної психології 22 (December 31, 2019): 140–52. http://dx.doi.org/10.33120/popp-vol22-year2019-19.
Full textAbstract:
На основі міждисциплінарного аналізу досліджень процесів соціального виключення уточнюється зміст поняття «соціальна інклюзія». Зокрема, у межах соціологічних досліджень увага зосереджується на горизонтальній диференціації суб’єктів соціальної взаємодії на «інсайдерів» і «аутсайдерів». Економічний підхід до проблеми соціального залучення базується на способах усунення бар’єрів у доступі до ресурсів. З позицій філософської перспективи соціальна інклюзія розглядається як можливість повернення соціального суб’єкта до активної соціальної діяльності. Психологічні аспекти дослідження впровадження інклюзивної освіти фокусуються насамперед на соціально-психологічних диспозиціях та емоційних реакціях залучених осіб. Виокремлено три рівні становлення соціальної інклюзії в Україні: інституційний – зачіпає модель соціальної політики держави, яка консервує патерналістські настановлення громадян, призводить до зростання кількості дискримінованих груп та посилення конкуренції між ними за державну підтримку; соцієтальний – пов’язаний із функціонуванням у суспільній свідомості досить жорсткої системи диспозицій щодо норми/нетиповості або меж між ін- і аутгрупами; суб’єктивно-емоційний – визначається патернами емоційного реагування громадян на взаємодію з дискримінованими групами та особами. Конкретизується поняття «колективних почуттів» як реакції на певні події, які є типовими для членів певного суспільства і стало проявляються в різних поколінь. Показано, що серед колективних почуттів, пов’язаних з процесами соціальної інклюзії, в українському суспільстві переважають «емоції дистанціювання» (страх, гнів, відраза) або амбівалентні емоції (співчуття, поєднане з агресивними інтенціями) та спостерігається нестача «емоцій близькості» (солідарність, довіра). Визначено напрями подальших досліджень модальності та динаміки колективних почуттів у процесах соціальної інклюзії, зокрема шляхів набуття позитивного колективного емоційного досвіду, пов’язаного з інклюзією.
5
Панікар, І. І. "Біохімічні особливості формування поросят першої доби життя." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 3 (September 27, 2013): 129–32. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2013.03.26.
Full textAbstract:
Рівень майже всіх показників клінічного метаболі-зму, а особливо білкових фракцій, у сироватці крові поросят у «домолозивному» періоді значно відріз-няється від показників поросят першої доби життя, які отримували молозиво. Зміна показни-ків білкового обміну пов’язана з надходженням в організм білків молозива. Підвищення активності АлАт, ЛДГ рівня вмісту глюкози, концентрації загального білірубіну за зниження лужної фосфа-тази та сечовини в крові свідчить про стресовий стан організму, що можна пояснити стресовим фактором, отриманим організмом під час та відразу після народження.
The level of many indicators of clinical metabolism, especially protein fractions in the blood serum of piglets in the «pre-colostrum» period significantly differ from that of the piglets of the first day of life fed by colostrum. Changing the parameters of protein metabolism is associated with intake of colostrum proteins. Increase of ALT, LDH levels of glucose, serum total bilirubin with a decrease of alkaline phosphatase and urea in the blood indicates a stressful condition of the body, which can be explained by a stress factor, obtained by the body during and immediately after birth.
6
Лозінський, М. В., Г. Л. Устинова, С. В. Ображій, and В. М. Діхтяренко. "Особливості успадкування маси зерна з головного колосу за гібридизації різних за скоростиглістю сортів пшениці м'якої озимої." Аграрні інновації, no. 9 (December 14, 2021): 61–68. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.9.10.
Full textAbstract:
Мета дослідження – встановлення особливостейуспадкування маси зерна головного колосу у гібридів першого покоління, отриманих унаслідок гібридизації різних за скоростиглістю сортів пшениці м’якоїозимої.Методи. В умовах дослідного поля науково-виробничого центру Білоцерківського НАУ у 2018–2020 рр.досліджували 45 комбінацій, отриманих від схрещування ранньостиглих сортів Мир. рання, Кольчуга, Б.Ц.н/к.; середньоранніх – Золот., Чорнява, Щед. н.; середньостиглих – Стол., Відрада, Мир. 61, Антон., Єдність;середньопізніх – Добірна, Пивна і Вдала. НасінняF1 і батьківських форм висівали за схемою ♀–F1–♂.Біометричний аналіз досліджуваного матеріалу здійснювали за середнім зразком 25 рослин у триразовійповторності.Статистичну обробку отриманих біометричнихданих здійснювали за методикою Б. А. Доспєхова(1985). Гіпотетичний та істинний гетерозис за масоюзерна головного колосу в F1 визначали за Matzinger D. F.(1962), S. Fonseca, F. Patterson (1968). Ступінь фенотипового домінування визначали за B. Griffing (1950),а отримані результати класифікували за G. M. Beil,R. E. Atkins (1965).Результати. Упродовж трьох років позитивнийгіпотетичний гетерозис визначено у 27, а істинний –у 18 з 45 комбінацій схрещування. Стабільно високимгіпотетичним та істинним гетерозисом характеризувалися такі гібридні комбінації, як Вдала / Пивна; Єдність /Відрада; Золот. / Відрада; Золот. / Стол.; Вдала / Стол.;Золот. / Щед. н.; Б.Ц. н/к. / Відрада. За винятком Золот. /Щед. н. і Б.Ц. н/к. / Відрада всі інші гібриди за показником маси зерна головного колосу перевищували середій за дослідом показник.Висновки. Дослідженням установлено, що масазерна головного колосу пшениці м’якої озимої є генетично обумовленою ознакою, яка піддається впливуумов середовища і реалізується під час взаємодії «генотип-умови року». Виявлено значний вплив батьківських компонентівгібридизації та умов року на формування маси зернаголовного колосу, показники гетерозису і ступінь фенотипового домінування у гібридів першого покоління.Найпоширенішим типом успадкування маси зернаголовного колосу в F1 пшениці м’якої озимої є позитивненаддомінування (визначено у 82,5% гібридів).Виділено комбінації Вдала / Пивна, Золот. / Стол.,Кольчуга / Стол., Вдала / Стол., Золот. / Відрада,Єдність / Відрада, Антон. / Стол., Мир. рання / Єдністьіз позитивним наддомінуванням, котрі у середньому заперіод 2018-2020 роки формували високу продуктивність колосу – 2,66–3,11 г.
7
Botvinko-Botiuk, Olena, and Elina Koliada. "VERBALIZATION OF THE EMOTIONAL STATE OF DISGUST IN ENGLISH LITERARY TEXT." Naukovì zapiski Nacìonalʹnogo unìversitetu «Ostrozʹka akademìâ». Serìâ «Fìlologìâ» 1, no. 3(71) (October 25, 2018): 59–62. http://dx.doi.org/10.25264/2519-2558-2018-3(71)-59-62.
Full text
8
Кузнєцов, М. В. "Порядок співіснування гомоклінічних траєкторій для відображень відрізка." Український математичний журнал 71, no. 7 (2019): 1003–8.
Find full text
9
Каращук, Наталія Миколаївна, В’ячеслав Пилипович Манойлов, Петро Петрович Мартинчук, and Катерина Сергіївна Терех. "Широкосмугова антена у вигляді відрізка коаксіального хвилеводу." Технічна інженерія, no. 1(87) (June 16, 2021): 110–15. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2021-1(87)-110-115.
Full textAbstract:
Антена у вигляді відкритого відрізка коаксіального хвилеводу в режимі хвилі типу широко використовується як самостійний випромінювач. Особливістю такої антени є її погане узгодження з вільним простором. Для покращення узгодження антени у вигляді відрізка коаксіального хвилеводу застосовано діелектричний чвертьхвильовий трансформатор. Отримано формули (1)–(5) для розрахунку параметрів діелектричного чвертьхвильового трансформатора та представлено експериментальні дані, які підтверджують розрахунки. А саме: активної (1) та реактивної (2) зовнішніх провідностей відкритого кінця коаксіальної лінії; коефіцієнта відбиття хвилі в коаксіальній лінії (4) і коефіцієнта корисної дії (5). У таблиці 1 наведено значення результатів розрахунків геометричних розмірів та місця включення виготовлених зразків діелектричних чвертьхвильових трансформаторів, що підтверджені експериментально. Наведено розраховані та експериментально зняті графіки зміни коефіцієнта стоячої хвилі за напругою (КСХН) у смузі частот для різних типів діелектричних чвертьхвильових трансформаторів та діаграм спрямованості антени різних розмірів.
10
Тищук, Т. "Класифікація періодичних траєкторій неперервних відображень відрізка в себе." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Математика. Механіка, вип. 1 (31) (2014): 41–44.
Find full textDissertations / Theses on the topic "Відраза"
1
Жураківська, О. Я., and І. В. Перетятко. "Морфофункціональні зміни ендокринної системи серця та наднирників відразу після впливу холодового фактора." Thesis, Сумський державний університет, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32064.
Full textAbstract:
В останні роки в медико-біологічних дослідженнях і в клінічній практиці все ширше використовують методи штучної гіпотермії, в основі лікувальної і захисної дії якої лежать ефекти зворотної залежності швидкості хімічних і біохімічних реакцій від температурних умов середовища. При охолодженні посилюються синтез і секреція тиреоїдних гормонів, глюкокортикоїдів і катехоламінів. Такі гормональні і метаболічні зрушення, в свою чергу, призводять до змін з боку ендокринної функції серця. Саме міоендокринні клітини серця продукують передсердний натрійуретичний пептид (ПНУП), за участю якого знижується синтез альдостерону клубочковою зоною наднирників, здійснюється гальмівний вплив на секрецію реніну юкстагломерулярним комплексом нирок, що, в кінцевому результаті, проявляється вазодилятацією.
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32064
2
Карапутна, І. В. "Морфо-функціональні особливості провідникового апарату та кровоносного русла сідничного нерва щура відразу після впливу загальної глибокої гіпотермії." Thesis, Сумський державний університет, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32044.
Full textAbstract:
Інтерес до всестороннього вивчення структурно-функціональної організації периферичної нервової системи неуклінно зростає, оскільки в живих організмах немає жодної тканини, жодного органа, які б не перебували під її контролем. Тому метою даного дослідження було встановити морфо-функціональні особливості провідникового апарату та кровоносного русла сідничого нерва щурів в нормі та відразу після впливу загальної глибокої гіпотермії.
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32044
3
Радченко, Олександр Романович. "Порівняльний аналіз вживання фразеологізмів на матеріалі роману Х. Томпсона "Страх та відраза у Лас-Вегасі" та його екранізації." Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/4041.
Full textAbstract:
Радченко О. Р. Порівняльний аналіз вживання фразеологізмів на матеріалі роману Х. Томпсона "Страх та відраза у Лас-Вегасі" та його екранізації : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 "Філологія" / наук. керівник О. В. Шевчук. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 69 с.UA : Робота викладена на 69 сторінках друкованого тексту. Перелік посилань включає 133 джерела. Об’єкт дослідження: фразеологізми та сленгові фразеологізми в тексті роману X. Томпсона «Страх та відраза у Лас-Вегасі» та його екранізації «Страх і ненависть у Лас-Вегасі» Мета роботи: здійснення порівняльного аналізу вживання фразеологізмів на матеріалі роману X. Томпсона «Страх та відраза у ЛасВегасі» та його екранізації «Страх і ненависть у Лас-Вегасі». Теоретико-методологічні засади: грунтуються на роботах вітчизняних та зарубіжних вчених, присвячених проблемам дослідження фразеологізмів (В.В. Виноградов, Ш. Баллі, О.О. Потебня, 0 .0 . Шахматов, Я.А. Баран), зокрема роботи, повязані із принципом класифікації фразеологічних одиниць (Ш. Баллі, В.В. Виноградов, М.М. Шанський, Ю.А. Гвоздарєв, 0.1. Єфімов, Б.О. Ларін, О.С. Ахманова і С.І. Ожегов). Отримані результати: можливість використання отриманих результатів на заняттях з теоретичної граматики, стилістики та розмовної практики англійської мови. Розроблений алгоритм аналізу фразеологізмів та сленгових фразеологізмів на матеріалі роману X. Томпсона «Страх та ненависть у Лас- Вегасі» та екранізації «Страх і відраза у Лас-Вегасі» та опису їх спільних фразеологізмів. Описані закономірності та особливості їх вживаності, визначено різні відмінні риси їх лексичного значення та описано особливості вживання суміжних фразеологізмів у романі та його екранізації.
EN : The work is presented on 69 pages of printed text. The list of references includes 133 sources. The object of research is phraseology and slang phraseology in the text of H. Thompson's novel "Fear and Disgust in Las Vegas" and his film adaptation "Fear and Loathing in Las Vegas". The purpose of this study is to make a comparative analysis of the use of phraseology on the material of H. Thompson's novel "Fear and Disgust in Las Vegas" and his film adaptation "Fear and Loathing in Las Vegas." Theoretical and methodological principles of the study are based on the works of domestic and foreign scholars on the problems of research of phraseology (V.V. Vinogradov, Sh. Balli, O.O. Potebnya, O.O. Shakhmatov, Ya.A. Baran), in particular, related to the principle of classification of phraseological units (Sh. Balli, V.V. Vinogradov, M.M. Shansky, Y.A. Gvozdarev, O.I. Efimov, B.O. Larin, O.S. Akhmanova and S.I. Ozhegov). Obtained results: lies in the possibility of using the obtained results in classes on theoretical grammar, stylistics and conversational practice of the English language. An algorithm for the analysis of phraseology and slang phraseology based on H. Thompson's novel "Fear and Loathing in Las Vegas" and the film adaptation of "Fear and Disgust in Las Vegas" and a description of their common phraseology.
4
Крисанова, Т. А. "Актуалізація негативних емоцій в англомовному кінодискурсі: когнітивно-комунікативний і семіотичний аспекти." Thesis, 2020. http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123456789/15835.
Full textReports on the topic "Відраза"
1
Бережна, Маргарита Василівна. Мовленнєвий портрет Червоної Королеви у фільмі Т. Бертона Alice in Wonderland. Південноукраїнська організація «Центр філологічних досліджень», 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4425.
Full textAbstract:
Дослідження присвячене мовленнєвому портрету Червоної Королеви, однієї з головних героїнь пригодницького фентезі-фільму Тіма Бертона 2010 року за мотивами однойменної книги Льюїса Керрола. За класифікацією В. Шмідт відносимо персонаж до архетипу «Горгона» (Gorgon). Серед її психологічних характеристик бачимо такі: персонаж не знає докорів сумління; вершить швидке (і як правило несправедливе) правосуддя; може бути засліплена гнівом; у відповідь на образу реагує емоційно та надмірно; поводиться як диктатор; вважає, що правді та закону не місце на полі бою; має у минулому давнішню психологічну травму чи глибоку образу; легковажна, агресивна, непостійна та дратівлива. У ході роботи вибрано 70 реплік, які належать Червоній Королеві. Серед особливостей її мовлення можна виокремити такі: 1) частотне використання окличних речень, що свідчить про емоційність, агресивність та дратівливість персонажа; 2) частотне використання директивів (переважно у вигляді речень з дієсловом у наказовому способі, модальним дієсловом або бездієслівних наказових речень). Вважаємо такі показники проявом диктаторської натури персонажа, впевненістю, що будь-яка її воля буде виконана; 3) частотне використання прямих запитань, які вимагають відповіді. Це свідчить про звичку завжди отримувати бажане, нестримність і легковажність у спілкуванні, порушення норм ввічливості; 4) використання оцінних та неполіткоректних лексем, що реалізується в експліцитних висловлюваннях, і свідчить про нестриманість і неввічливість, презирливе ставлення до оточуючих; 5) використання дієслів на позначення позитивних емоцій у відношенні до об’єктів, які у середньостатистичного глядача викликають відразу чи страх, що зумовлює формування негативного сприйняття глядачем.
2
Бережна, Маргарита Василівна. Мовленнєвий портрет персонажів, які відповідають архетипу «Горгона» (у фільмі Т. Бертона Alice in Wonderland). Видавничий дім «Гельветика», 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5316.
Full textAbstract:
Розвідку присвячено особливостям формування мовленнєвого портрета кіноперсонажів у залежності від їх архетипу. Роботу виконано на матеріалі фентезі-фільму Т. Бертона Alice in Wonderland (2010 р.) за однойменною книгою Л. Керрола. Роботу присвячено порівнянню особливостей мовлення Червоної Королеви та Леді Ескот як типових персонажів, які відповідають архетипу «Горгона». За основу визначення архетипів обираємо розгорнуту класифікацію архетипів В. Шмідт, в якій дослідниця розрізняє сорок п’ять видів персонажів за їх психотипом. Досліджуємо мовлення Червоної Королеви та Леді Ескот. Для персонажів, які відповідають архетипу «Горгона» у досліджуваному матеріалі, характерні окличні речення для висловлювання гніву, роздратування, нетерплячості, образи; прямі та непрямі директиви; прямі квеситиви; лексеми на позначення позитивних емоцій відповідно до об’єктів, що викликають у глядача страх або відразу і навпаки, лексеми на позначення негативних емоцій щодо об’єктів, які переважно викликають позитивні відчуття; оцінні та неполіткоректні лексеми; займенник першої особи однини. Певні розбіжності у статистичних показниках кількості окличних речень та директивів визначаються різницею у соціальному статусі та функції персонажів: Червона Королева – монарх, що одноосібно править країною, по суті узурпатор. Вона – дійова особа уявної країни, країни мрій і фантазій, тому події, які відбуваються за її участі, мають сприйматися як дещо нереальні, подібні до казки. Цьому сприяють нереалістичні пейзажі та персонажі; відповідно і мовлення цих персонажів дещо сюрреалістичне, гіперболізоване. З іншого боку, Леді Ескот – дама із вищого суспільства Великобританії, яка живе у реальному світі, отже її мовлення має відповідати певним правилам і нормам поведінки того часу. Цим зумовлюється використання непрямих мовленнєвих актів та нижчий показник окличних речень.
3
Бережна, Маргарита Василівна. Червона Королева vs Біла Королева: мовленнєвий портрет (у фільмі Т. Бертона "Alice in Wonderland"). Видавничий дім «Гельветика», 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5060.
Full textAbstract:
Дослідження присвячене визначенню особливостей формування мовленнєвого портрета персонажів художнього фільму у залежності від їх архетипу. Наразі робіт, у яких розглядається взаємозв’язок між архетипом персонажа і його мовленням, нараховується невелика кількість. Вони, як правило, концентруються на застосуванні машинних способів аналізу тексту і не застосовують розгорнутих класифікацій видів персонажів. Роботу виконано на матеріалі фентезі-фільму Т. Бертона Alice in Wonderland (2010 р.) за однойменною книгою Л. Керрола. Вважаємо, що кінематограф є дієвим засобом впливу на масову свідомість, а моделі, за якими побудовані діалоги у фільмах є загальнозрозумілими та прийнятними для широкого загалу реципієнтів незалежно від країни, культури, мови, віку та інших соціальних характеристик. У роботі проаналізовано особливості мовлення Червоної та Білої Королеви, загальним обсягом сто реплік. За класифікацією В. Шмідт відносимо Червону Королеву до архетипу «Горгона», а Білу Королеву – до архетипу «Спокуслива Муза». Отримані результати свідчать, що для мовленнєвого портрета Червоної Королеви характерні окличні речення для висловлювання таких емоцій як гнів, роздратування, нетерплячість, образа; прямі реквестиви та директиви у вигляді речень з дієсловом у наказовому способі, модальним дієсловом, бездієслівних речень (їх кількість у порівнянні з мовленням інших персонажів значно вища); лексеми на позначення позитивних емоцій відповідно до об’єктів, що викликають у глядача страх або відразу; оцінні та неполіткоректні лексеми; займенник першої особи однини. У мовленні Білої Королеви майже відсутні окличні речення, прямі реквестиви та директиви, оцінні лексеми з негативним значенням (їх кількість у порівнянні з мовленням інших персонажів значно нижча); для неї характерне вираження позитивних емоцій, стриманість у висловлюваннях і оцінках; займенник другої особи однини й множини слугує як прояв піклування про інших, концентрація на співрозмовнику.