Journal articles on the topic 'Відновлення функції'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Відновлення функції.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Відновлення функції.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Tretyak, I. B., A. A. Gatskiy, I. V. Kovalenko, and A. I. Tretyakova. "Поєднані ушкодження нервових та сухожилково-м’язових структур на передпліччі, що супроводжуються їх значними дефектами: роль вимушеної транспозиції м’язів у відновленні основних функцій кисті." Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, no. 3 (October 16, 2018): 18–27. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2018.3.9436.
Full textAbstract:
Мета роботи: оцінити ефективність “вимушених” транспозицій при ушкодженнях сухожилково-м’язових та нервових структур на відновлення основних захватів кисті.
Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз результатів реконструктивних втручань у 9 пацієнтів (6 чоловіків та 3 жінки) віком від 9 до 70 року (середній вік 36,4 року) із наслідками проксимальних поєднаних ушкоджень довгих нервів та сухожилково-м’язового апарату передньої поверхні передпліччя. Травма сухожилково-м’язового апарату була поєднана із ушкодженням в 4 випадках серединного нерва, в 4 випадках серединного та ліктьового нервів, в одному випадку – серединного нерва та поверхневої гілки променевого нерва. Термін, в який проводились реконструктивні втручання, складав у середньому 5 місяців (від 2 до 11 місяців) після травми. У 6 пацієнтів хірургічна реконструкція нервів полягала у виконанні автологічної пластики, у 2 пацієнтів – невролізу, в одного пацієнта – шва нерва. У 5 випадках “вимушена” транспозиція була виконана з метою відновлення незалежної функції довгого згинача 1 пальця, у 6 випадках – незалежної функції глибоких згиначів 2–3 пальців. Відновлення неврологічних функцій оцінювали за MRC Scale, класифікацією за Seddon, відновленням 4 захватів кисті, власною оцінкою відновлених функцій за Brief Michigan Hand Questionnaire.
Результати досліджень та їх обговорення. У всіх 4 пацієнтів із ушкодженням лише серединного нерва відновлення чутливості становило в середньому 3,75 за Seddon. У 4 пацієнтів із ушкодженням серединного та ліктьового нервів відновлення чутливості становило в середньому 3 та 2 за Seddon відповідно. Неефективне відновлення протиставлення першого пальця в 2 пацієнтів скореговано транспозицією за Bunnel. У 4 пацієнтів із ушкодженням серединного та ліктьового нервів ми спостерігали незадовільне відновлення “внутрішніх” м’язів кисті. У 5 пацієнтів «вимушені» транспозиції відновили незалежну функцію довгого згинача 1 пальця, у 6 пацієнтів – незалежну функцію глибоких згиначів 2–3 пальців. У 9 пацієнтів комплексна хірургічна реконструкція відновила функцію поперечного долонного, діагонального долонного та щипкового захватів. У 4 пацієнтів (44 %) не досягнуто відновлення ключового захвату, у зв’язку із незадовільним відновленням “внутрішніх” м’язів кисті (ліктьовий нерв). Середня власна оцінка функції кисті за MBHQ відповідала задовільній у 9 пацієнтів – 70,12 балів в середньому (від 43,75 до 89,6).
2
Виноградов, Олег, Олена Гужва, Ігор Козловський, and Вікторія Володіна. "Оцінювання динаміки відновлення функції верхньої кінцівки у пацієнтів після перенесеного ішемічного інсульту." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 1 (September 18, 2021): 48–51. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2021.1.48-51.
Full textAbstract:
Резюме. Одним із провідних чинників обмеження життєдіяльності людей є порушення рухових функцій верхньої кінцівки, спричинене ішемічним інсультом. Мета. Оцінити динаміку відновлення функції верхньої кінцівки у пацієнтів після перенесеного ішемічного інсульту на стаціонарному етапі реабілітації. Методи. Використання спеціалізованих шкал, комплексу реабілітаційних заходів (терапевтичні вправи, лікувальний масаж, електротерапія). Результати. У ході дослідження виявлено позитивний вплив реабілітаційних заходів на відновлення функції верхньої кінцівки у пацієнтів після перенесеного ішемічного інсульту, про що свідчать достовірні відмінності показників функціональних можливостей верхньої кінцівки порівняно з вихідними даними, починаючи з другого тижня інтенсивної комплексної реабілітації. Між показниками, що відображають функціональну активність верхньої кінцівки, та показниками шкали MAS (рівень загальної моторики) встановлено позитивний кореляційний зв’язок. Максимальна динаміка відновлення функції верхньої кінцівки за показниками шкали FMA-UE спостерігалася протягом перших п’яти днів реабілітації. За показниками шкали ARAT, темпи відновлення зростали перші тижні реабілітації, досягаючи максимуму на 10-й день. Починаючи з 10-го дня, темпи відновлення знижу-вались і на 21-й день зрівнювалися з темпами відновлення за показниками FMA-UE.Ключові слова: фізична терапія, терапевтичні вправи, ішемічний інсульт, верхня кінцівка, стандартизовані шкали.
3
Khizhniak, A. A., K. H. Mykhnevych, Ye O. Bausov, and S. S. Dubivska. "Вплив загальної анестезії на ступінь когнітивних змін у хворих похилого віку з ургентною хірургічною патологією." EMERGENCY MEDICINE, no. 5.68 (October 8, 2015): 140–43. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.5.68.2015.78560.
Full textAbstract:
У статті розглядається питання збереження та відновлення головних вищих мозкових функцій після оперативного втручання в умовах загальної анестезії з подальшою розробкою методів їх корекції у хворих похилого віку.Отримані нами дані дослідження когнітивної функції у пацієнтів усіх груп у післяопераційному періоді порівняно з доопераційним вказують на наявність легких змін когнітивної сфери. Включення до комплексу стандартного лікувального протоколу тіоцетаму та особливо цитофлавіну дозволяє якісно відновити рівень когнітивної функції.
4
Khizhniak, A. A., K. H. Mykhnevych, Ye O. Bausov, and S. S. Dubivska. "Вплив загальної анестезії на ступінь когнітивних змін у хворих похилого віку з ургентною хірургічною патологією." EMERGENCY MEDICINE, no. 1.64 (March 15, 2015): 132–35. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.1.64.2015.79614.
Full textAbstract:
У статті розглядається питання збереження та відновлення головних вищих мозкових функцій після оперативного втручання в умовах загальної анестезії з подальшою розробкою методів корекції у хворих похилого віку. Результати дослідження когнітивної функції у пацієнтів усіх груп в післяопераційному періоді порівняно з доопераційним періодом вказують на наявність легких змін когнітивної сфери. Включення до комплексу стандартного лікувального протоколу тіоцетаму та особливо цитофлавіну дозволяє якісно відновити рівень когнітивної функції.
5
Хомченко, А. Н., О. І. Литвиненко, and І. О. Астіоненко. "ЙМОВІРНІСТЬ: ВІД ПОЛІНОМІВ ЕРМІТА ДО КВАДРАТУРИ ГАУССА." Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical and Mathematical Sciences, no. 1 (September 6, 2021): 74–80. http://dx.doi.org/10.26661/2413-6549-2021-1-09.
Full textAbstract:
Стаття присвячена використанню ймовірнісних моделей у неймовірнісних задачах. Нові приклади, що наведені в роботі, допоможуть збільшити кількість прихильників рандомізації в математичному моделюванні. Розглядаються задачі відновлення фінітних функцій (функції-«кришки», функції Ерміта), які дуже поширені в методі скінченних елементів (МСЕ). Функція-«кришка» – це інша назва барицентричної координати, запропонованої Мьобіусом. На відміну від інтерполяції за Лагранжем, інтерполяція за Ермітом передбачає наявність у вершинах контрольного інтервалу інформації про функцію та її похідну. Зростаючі поліноми Ерміта на канонічних інтервалах [0; 1] і [-1; 1] розглядаються як функції розподілу ймовірностей. Порівнюються два методи побудови поліномів Ерміта: традиційний (матричний) і нетрадиційний (ймовірнісний). Показано, що щільність і середнє квадратичне відхилення закону розподілу ймовірностей Ерміта мають тісний зв’язок із формулами наближеного інтегрування (квадратурами) підвищеної точності: Гаусса- Бернуллі (два вузли на [0; 1]), Гаусса-Лежандра (два вузли на [-1; 1]), Гаусса-Лобатто (для чотирьох вузлів). Ці результати свідчать про наявність «зворотного руху» ідей і методів із теорії ймовірностей в інші математичні науки. На гостру необхідність «зворотного руху» неодноразово звертав увагу видатний український науковець, фахівець з теорії ймовірностей і випадкових процесів академік А.В. Скороход. Дуже важливо, щоб «зворотний рух» підтримували усі математики, як «ймовірнісники», так і «неймовірнісники» (термін А.В. Скорохода). Отримані результати вже не вперше переконують, що геометрична ймовірність – це простий, наочний і дуже ефективний метод математичного моделювання. Не дивно, що сучасні інформаційні технології починаються з когнітивних моделей прикладної геометрії. Такі моделі, як правило, математично обґрунтовані і фізично адекватні.
6
Luzan, B. M., O. Ye Kucheruk, L. M. Suliy, and M. M. Tatarchuk. "Хірургічне лікування невідновлених та застарілих ушкоджень променевого нерва." INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL, no. 6.60 (September 1, 2013): 44–48. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.6.60.2013.85990.
Full textAbstract:
Проаналізовано 17 випадків втручань на променевому нерві в середньоверхній третині плеча у строки більше ніж 1 рік після травми. Провели дослідження можливих варіантів спонтанного відновлення функції після закритих ушкоджень у 41 хворого. Поєднання реконструктивних втручань на нервовому стовбурі з ортопедичними корегуючими операціями, а також методами довготривалої електростимуляції дає можливість досягти практично 100% відновлення функції кінцівки.
7
Payenok, O. S., and M. O. Kostiv. "Особливості порушень менструального циклу в жінок із ожирінням та шляхи їх корекції з використанням орлістату." INTERNATIONAL JOURNAL OF ENDOCRINOLOGY (Ukraine), no. 5.61 (September 25, 2014): 107–10. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0721.5.61.2014.76862.
Full textAbstract:
Дослідження присвячене проблемі репродуктивного здоров’я в пацієнток з ожирінням. У жінок з ожирінням у структурі порушень менструального циклу переважає олігоменорея (у 62,2 % обстежених). На тлі ожиріння частота метаболічного синдрому становить 68,9 %, а порушеної толерантності до глюкози — 35,6 %. Призначення препарату Ксенікал® впродовж шести місяців дозволяє досягти відновлення менструальної функції в 75,6 % жінок з ожирінням, а в 31,1 % — відновлення овуляторної функції.
8
Чернишова, І. М., О. М. Костинська, О. В. Луценко, and Г. В. Логвін. "Відновлення та корекція рухової активності методом біологічного зворотного зв’язку." Pain medicine 3, no. 2/1 (October 18, 2018): 45. http://dx.doi.org/10.31636/pmjua.t1.27481.
Full textAbstract:
Актуальність. Можливості фізичної реабілітації пацієнтів з обмеженням фізичних можливостей значно поширилися завдяки застосуванню в комплексній програмі реабілітації методів і технологій, які базуються на принципах зворотного зв’язку (БЗЗ).
Мета дослідження: огляд сучасних видів та можливостей систем реабілітації з БЗЗ.
Матеріали і методи. Проведення аналізу доступної інформації про сучасні системи БЗЗ.
Результати дослідження та їх обговорення. Механізм дії БЗЗ полягає у безперервному моніторингу в режимі реального часу певних фізіологічних показників і свідоме управління ними за допомогою мультимедійних, ігрових та інших прийомів у заданій області значень, що дозволяє проводити тренування не тільки когнітивних функцій, але й рухових можливостей пацієнта згідно з завданням та отриманою інформацією. В результаті здійснюється тренування заданої групи м’язів і формування нового, найбільш оптимального рухового стереотипу. В реабілітації пацієнтів з порушенням функції опорно-рухового апарату в якості зворотного зв’язку застосовується електроміографія (ЕМГ), ультразвукове зображення в режимі реального часу, гоніометрія, відеоспостереження і тензометрія. В реабілітації з застосуванням БЗЗ, крім параметрів ЕМГ, застосовуються також показники електроенцефалографії, частоти дихання і пульсу.
Висновки.
БЗЗ застосовується для відновлення рухової функції скелетних м’язів після перенесеного інсульту, хірургічних втручань, травм, після пошкодження спинного мозку, при дитячому церебральному паралічі (ДЦП), при больовому синдромі й інших нервово-м’язових порушеннях.
БЗЗ може бути застосований як для збільшення активності слабкого або паретичного м’яза, так і для зниження спастичного тонусу.
Сучасні системи БЗЗ є багатоканальними і застосовуються для корекції декількох функцій.
Перспективи подальших досліджень полягають в оцінці результатів застосування БЗЗ при різній патології.
9
Tronko, M. D., O. I. Kovzun, and V. M. Pushkarev. "Застосування стовбурових клітин в ендокринології: проблеми і перспективи." Endokrynologia 26, no. 4 (December 28, 2021): 376–95. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2021.26-4.376.
Full textAbstract:
Останніми роками завдяки досягненням сучасної біології в медицині з’явився й інтенсивно розвивається новий напрямок, який одержав назву регенеративна медицина. Основною метою регенеративної медицини є відновлення структури та функцій відсутніх чи пошкоджених клітин, тканин або органів людини для відтворення їхньої нормальної функції. Концептуально регенеративна медицина заснована на використанні для відновлення організму його власних ресурсів. Використання стовбурових клітин (СК) — один із найперспективніших напрямків розвитку сучасної медицини. Одержані дані свідчать про ефективність застосування СК для лікування низки тяжких, зокрема й ендокринних, захворювань. Гормональна замісна терапія ендокринних порушень не може відтворити складну метаболічну взаємодію гормонів. Трансплантація органів або клітин є більш фізіологічним підходом до лікування ендокринних захворювань. Серед актуальних проблем одне із важливих місць займає патологія щитоподібної залози (ЩЗ). Отримані дані щодо властивостей СК, які культивують за сучасними технологіями, відкрили можливість їхнього застосування для комплексного лікування тиреоїдної патології. Алотрансплантацію культивованих клітин паращитоподібних залоз (ПЩЗ) можна розглядати як альтернативу до застосування вітаміну D3 і кальцію при лікуванні гіпопаратиреозу. Проблема лікування хронічної надниркової недостатності також далека від остаточного вирішення. Альтернативою лікування гіпокортицизму може стати метод трансплантації органних культур надниркових залоз, який продемонстрував досить високу клінічну ефективність. Гіпогонадизм у чоловіків визначається як зниження рівня тестостерону в сироватці крові в поєднанні з характерними симптомами. Найчастіше гіпогонадизм асоціюється з цукровим діабетом (ЦД), ожирінням та метаболічним синдромом. Доведено, що клітинна терапія з використанням автологічних клітин строми кісткового мозку в комплексі з лікуванням ЦД та заходами, спрямованими на нормалізацію маси тіла, сприяє відновленню показників еректильної функції та концентрації загального тестостерону в крові.
10
Mishchenko, T. S., V. M. Mishchenko, and I. V. Zdesenko. "Ефективність препарату Тіоцетам® у хворих із лакунарними інфарктами головного мозку." INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL, no. 8.62 (November 1, 2013): 37–44. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.8.62.2013.86112.
Full textAbstract:
У статті розглядається тема вибору лікарських засобів, що прискорюють процес реабілітації у хворих із лакунарними інфарктами головного мозку. Приділено увагу комплексному препарату Тіоцетам®. Наведене дослідження, яке підтверджує, що використання препарату Тіоцетам® при гострому лакунарному інсульті дозволяє вірогідно прискорити відновлення порушених неврологічних функцій, усунути вогнищеву неврологічну симптоматику, підвищити показники повсякденної життєвої активності й поліпшити когнітивні функції.
11
Соловйов, О. "Кореляційні функції зарядженого скалярного поля в зовнішньому некомутативному калібровному полі з групою U(1)." Ukrainian Journal of Physics 56, no. 5 (February 13, 2022): 420. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe56.5.420.
Full textAbstract:
Розглянуто заряджене скалярне поле в некомутативному просторі на тлі зовнішнього калібровного поля сталої напруженості з групою U(1). Обчислено кореляційні функції двох калібровно інваріантних композитних операторів. Проілюстровано зв'язок між калібровними перетвореннями в некомутативній теорії поля та геометрією простору.Доведено відновлення калібровної інваріантності вищих кореляторів, незважаючи на те, що функція Гріна не є інваріантною. Результат як функція зовнішнього поля демонструє сингулярну поведінку саме тоді, коли відображення Зайберга–Віттена стає невизначеним. В цьому випадку не існує еквівалентної комутативної картини.
12
Фурман, Юрій, Вікторія Головкіна, Світлана Сальникова, and Юрій Довгій. "ВПЛИВ ЕЛЕМЕНТІВ АКВАФІТНЕСУ Й ІНТЕРВАЛЬНОГО ГІПОКСИЧНОГО ДИХАННЯ НА ДИНАМІКУ ВІДНОВЛЕННЯ ФУНКЦІЇ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ ЮНИХ ПЛАВЦІВ." Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, no. 35 (January 4, 2021): 78–83. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.35.78-83.
Full textAbstract:
Мета. Встановити комплексний вплив тренувальних занять, з аквафітнесу та інтервальногогіпоксичного дихання на відновлення функції серцево-судинної системи у юних плавців після стандарт-ного фізичного навантаження. Методи. у дослідженні брали участь 64 спортсмени чоловічої статівіком 11–12 років, спортивний стаж яких становив 2–3 роки. Протягом 24 тижнів на різних етапахдослідження (через 8, 16 та 24 тижні) вивчалася динаміка відновлення частоти серцевих скороченьпісля дозованих фізичних навантажень у осіб, які застосовували в навчально-тренувальному процесіелементи аквафітнесу й методики інтервального гіпоксичного дихання. Результати. Встановлено, щозастосування елементів аквафітнесу й методики інтервального гіпоксичного дихання зі спортсменамиосновної групи прискорює відновлення показників частоти серцевих скорочень після навантажень цик-лічного характеру. Висновок. Отже, виявлений позитивний ефект поєднаного впливу аквафітнесу йінтервального гіпоксичного дихання на процеси відновлення функції серцево-судинної системи післястандартних фізичних навантажень дає підстави стверджувати, що ці засоби забезпечують приско-рене формування струтурно-функціонального сліду адаптації юних плавців до аеробних фізичнихнавантажень і сприяють удосконаленню нейрогенних механізмі регуляції серцево-судинної системи.Ключові слова: плавці, частота серцевих скорочень, відновлення, інтервальне гіпоксичне дихання,аквафітнес.
13
Fishchenko, V. O., Obeidat Khaled Jamal Saleh, and O. D. Karpinska. "Біомеханічне обґрунтування реабілітаційних заходів після тотального ендопротезування колінного суглоба." TRAUMA 23, no. 1 (May 16, 2022): 66–71. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.1.23.2022.884.
Full textAbstract:
Тотальне ендопротезування колінного суглоба — це поширена ортопедична операція, що спрямована на поліпшення якості життя людини з термінальною стадією артрозу шляхом зменшення болю та поліпшення функції. Відновлення повноцінної функціональності колінного суглоба після операції ендопротезування, особливо в пацієнтів працездатного віку, було і залишається чи не головним завданням реабілітації. Мета роботи: на основі біомеханічних підходів розробити комплекс реабілітаційних вправ для відновлення функціональності колінного суглоба після його ендопротезування та надати оцінку ефективності запропонованого комплексу. Розглянуті основні напрямки передопераційної фізіотерапії, а також реабілітація на різних етапах від першого тижня після операції до року. На основі отриманих раніше даних обстеження хворих з гонартрозом і біомеханічного моделювання були обґрунтовані спеціальні фізичні вправи на різних етапах реабілітації, спрямовані на відновлення сили м’язів, що страждають у процесі перебігу дегенеративного остеоартрозу колінного суглоба. Запропонований комплекс реабілітації включає низку фізичних вправ щодо відновлення сили та еластичності м’язів і сухожилків стоп, литок, стегна. Комплекс починається з виконання простих дій щодо розробки м’язів у ліжку або сидячи і закінчується силовими вправами з використанням еластичних стрічок, вправами на присідання, ходіння на пальцях. Запропоновані реабілітаційні заходи помітно поліпшують стан пацієнтів після операції ендопротезування колінного суглоба завдяки відновленню функціональності протезованої кінцівки для виконання повсякденних вправ.
14
МОСОВ, Сергій, Володимир ХИЖНЯК, Анастасія ЛИТОВЧЕНКО, and Дмитро ЯДЧЕНКО. "КЛАСИФІКАЦІЯ, ФУНКЦІЇ ТА ЗАВДАННЯ БЕЗПІЛОТНОЇ АВІАЦІЇ В СФЕРІ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ УКРАЇНИ." Науковий вісник: Цивільний захист та пожежна безпека, no. 2(12) (December 23, 2021): 54–68. http://dx.doi.org/10.33269/nvcz.2021.2(12).54-68.
Full textAbstract:
У статті досліджено питання класифікації безпілотних літальних апаратів, систематизації функцій і завдань безпілотної авіації у сфері цивільного захисту України. Наголошено на низці різноманітних підходів до її загальної класифікації, в яких не враховано чинні нормативно-правові документи, а також на браку відповідних досліджень. За гіпотезу взято взаємозв’язок між функціями, завданнями та класифікацією безпілотної авіації у сфері цивільного захисту України. Мета статті полягає в обґрунтуванні пропозицій щодо адаптації нормативної класифікації безпілотної авіації в Україні, викладеної в наказі Міністерства оборони України від 08 грудня 2016 року № 661, до особливостей сфери цивільного захисту України і систематизації функцій та завдань для цієї важливої галузі. На підставі результатів аналізу джерел визначено склад основних функцій безпілотних літальних апаратів у сфері цивільного захисту, до яких належать: розвідка (спостереження, моніторинг); цілевказання; відновлення та ретрансляція зв’язку; радіаційна, хімічна та біологічна розвідки; виявлення мін (вибухонебезпечних об’єктів); пошук і рятування; гасіння пожеж; транспортування вантажів. Виконано декомпозицію кожної функції на функціональні завдання, що в сукупності надало можливість систематизувати функції та завдання безпілотної авіації у зазначеній сфері й обґрунтувати підстави для переходу до класифікації безпілотних літальних апаратів. З огляду на аналіз класифікацій безпілотних літальних апаратів військового та загального призначення українських і зарубіжних авторів зроблено висновок про їх різноманіття, а також про необхідність їх класифікації, враховуючи специфіку сфери цивільного захисту. В основу покладено нормативну класифікацію безпілотних літальних апаратів безпілотних авіаційних комплексів, що наведено в наказі Міністерства оборони України. За призначенням їх запропоновано класифікувати таким чином: для розвідки та цілевказання; для підсвічування; для відновлення та ретрансляції зв’язку; для пожежогасіння; для транспортування вантажів (засобів рятування); для протидії аматорським апаратам, для комбінованого призначення. У класифікації виявився непотрібним ІІІ клас, оскільки його положення не є характерними для сфери цивільного захисту, враховуючи характер і масштаби надзвичайних ситуацій, а також функції та завдання, що виконуються рятувальниками ДСНС під час ліквідації надзвичайних ситуацій. Запропоновано розробити Концепцію створення системи безпілотної авіації у складі ДСНС
15
Tsymbaliuk, V. І., V. V. Меdvediev, Yu Yu Senchik, and N. G. Draguntsova. "Порівняльний аналіз динаміки рівня рухової функції паретичної кінцівки щура на тлі відкритої проникної травми спинного мозку з тривалою персистенцією біосумісного стороннього тіла в каналі хребта." Klinicheskaia khirurgiia, no. 2 (February 2, 2018): 65–68. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2018.02.65.
Full textAbstract:
Мета дослідження. Порівняти динаміку рівня рухової функції паретичної кінцівки щура на тлі тривалої компресії травмованого спинного мозку стороннім тілом.
Матеріали і методи. У якості первинних цифрових даних використано емпіричний матеріал, отриманий у ряді попередніх досліджень (В. І. Цимбалюк, В. В. Медведєв та ін., 2016, 2017). Тварини – зрілі білі безпородні щури самці (5,5 міс., 300 г, інбредна лінія, похідна Wistar). Експериментальні групи: група 1 – лівобічний половинний перетин (ЛПП) спинного мозку на рівні Т11 (n = 40); група 2 – аналогічна травма спинного мозку + негайна імплантація в зону ураження стороннього тіла (n = 10). Моніторинг показника рухової функції (ПФ) паретичної кінцівки – шкала Вasso–Вeattie–Вresnahan; розрахунок щотижневого приросту ПФ, прискорення приросту та статистичний аналіз – у межах програмного пакету Statistica 10.0.
Результати. Протягом 2–го тиж. в групі 1 спостерігали сповільнення приросту ПФ, у групі 2 – зменшення до нуля. Протягом 3 – 8–го тиж. динаміка ПФ у групі 2 відсутня. Починаючи з 8–го тиж., у групі 2 спостерігали повільний приріст ПФ з максимальною швидкістю впродовж 4–го місяця.
Висновок. Компресія спинного мозку стороннім тілом унеможливлює аутогенне відновлення рухової функції паретичної кінцівки, зменшення компресії супроводжується відновленням рухової функції, динаміка якого аналогічна виявленій у віддалений період ізольованої травми спинного мозку.
16
Strafun, S. S., V. V. Gayovych, and O. V. Dolgopolov. "Відновлення функції стопи в пацієнтів з ішемічною контрактурою та ушкодженням периферичних нервів нижньої кінцівки." TRAUMA 14, no. 6 (November 1, 2013): 83–89. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.6.14.2013.87833.
Full textAbstract:
У роботі наведений аналіз оперативного лікування пацієнтів з ішемічною контрактурою стопи та ушкодженням нервів нижньої кінцівки на рівні гомілки. Для дослідження функціональних розладів використовували 100-бальну шкалу H.B. Kitaoka, тяжкість ішемічної контрактури стопи визначали за класифікацією А.П. Лябаха, С.С. Страфуна (1994). Із метою покращання функції стопи використовували операції на периферичних нервах (невроліз, шов, пластика), гомілковостопному, підтаранному суглобі (артроліз), а також подовження задньої групи м’язів гомілки й транспозиції. Віддалені функціональні результати були оцінені через 18 місяців після оперативного лікування. Використання диференційованої тактики в реконструкції стопи дозволило поліпшити функцію в середньому на 23 %.
17
Novikova, P. P., Y. M. Kitsak, R. M. Liakhovych, and M. Y. Dzhus. "РЕАБІЛІТАЦІЯ ПАЦІЄНТІВ ПІСЛЯ АРТРОСКОПІЧНОЇ МЕНІСКЕКТОМІЇ." Медсестринство, no. 3 (November 27, 2018): 34–37. http://dx.doi.org/10.11603/2411-1597.2018.3.9643.
Full textAbstract:
У статті розглянуто основні принципи застосування методів фізичної реабілітації хворих після артроскопічної меніскектомії. Значну увагу приділено вибору програми фізичної реабілітації, що націлена на зменшення післяопераційних ускладнень та відновлення функції суглоба.
18
Бондаренко, Т., and I. Зенів. "Відновлення гармонійного сигналу по дискретним відлікам." Адаптивні системи автоматичного управління 2, no. 37 (May 31, 2021): 8–18. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.37.2020.226793.
Full textAbstract:
При побудові різних датчиків часто прагнуть переходити від прямих аналогових методів вимірювання параметрів сигналів до цифрових методів на основі застосування аналогово–цифрового перетворення (АЦП) і мікропроцесорних пристроїв. В даному випадку оцінка параметрів сигналу виходить не з аналізу функції правдоподібності, а з розв’язання відповідних рівнянь, коренями яких є невідомі параметри: частота, фаза і амплітуда сигналу. Наведено формули для розрахунків невідомих параметрів гармонійного сигналу, а також формули для оцінювання похибки розрахунків.
Проаналізовано вплив співвідношення періоду дискретизації та періоду коливань на похибку розрахунків. Таким чином, вирішується завдання: за цифровими відліками гармонійного сигналу з амплітудою, що повільно змінюється, визначити максимально достовірні характеристики вихідного аналогового сигналу.
Бібл. 9, іл. 4, табл. 2
19
Валінкевич, Н. В., and С. В. Тищенко. "РЕКРЕАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ТА СЕРВІСНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ." Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, no. 4 (63) (February 22, 2022): 23–28. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/63-3.
Full textAbstract:
Розглянуто проблеми розвитку рекреаційної діяльності з позиції сервісної діяльності. Досліджено основні тлумачення рекреаційної діяльності та сервісного обслуговування. Установлено що рекреація – це відновлення розумових, духовних і фізичних сил людини шляхом загальнооздоровчого і культурно-пізнавального відпочинку, туризму, санаторно-курортного лікування, любительського та спортивного рибальства, полювання, опрацьовано функції рекреації. Установлено, що сервіс передбачає розроблення та реалізацію програм обслуговування для задоволення потреб відпочиваючих у відновленні сил, отриманні нових вражень та розваг. Конкретизовано проблеми організації сервісного обслуговування. Запропоновано для підвищення якості сервісу в рекреаційній діяльності обов’язково формувати стратегічну мету процесу рекреації. Досліджено використання сучасних методів стратегічного портфельного аналізу галузі (матриця ADL/LC). Зазначено, що вирішальним чинником розвитку сервісу рекреаційної діяльності є державна політика.
20
Білянський, О. Ю., П. І. Скобляк, and В. В. Рокошевська. "Планування програми фізичної терапії для відновлення ходьби після перенесеного інсульту за синергійним типом відновлення." Pain medicine 3, no. 2/1 (October 18, 2018): 51–53. http://dx.doi.org/10.31636/pmjua.t1.29698.
Full textAbstract:
Актуальність. За статистикою, третина людей, які щороку переносять мозковий інсульт (МІ), – це люди працездатного віку. Можна передбачити, що практично у кожного з пацієнтів та членів його родини буде бажання повернутись до попереднього місця праці. Для цього людині потрібно навчитися долати «наслідки» перенесеного МІ. Часто порушення функції ходьби перешкоджає нормальному функціонуванню пацієнта, особливо якщо це відбувається за синергійним типом відновлення. Для досягнення високого рівня функціонування одним із ключових моментів у фізичній терапії є планування реабілітаційного процесу. Увага до згаданої проблеми зумовлена тим, що неточності та помилки при плануванні ставлять під сумнів ефективність усього реабілітаційного процесу, можуть спричинити погіршення стану здоров’я та інвалідизацію пацієнта [1]. Типові програми фізичної терапії орієнтовані на основний клінічний діагноз та період реабілітації, але не враховують супутніх захворювань та ускладнень, типу відновлення та інших індивідуальних особливостей пацієнта. Тому, беручи до уваги різноманітність наслідків після перенесеного мозкового інсульту та неврологічних порушень, вищезазначене питання буде актуальним.
21
Furman, Yurii, Viktoriia Holovkina, Svitlana Salnykova, and Oleksandra Brezdeniuk. "Вплив елементів аквафітнесу й інтервального гіпоксичного тренування на динаміку відновлення функції серцево-судинної системи плавчинь." Physical education, sport and health culture in modern society, no. 3(55) (September 30, 2021): 117–22. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2021-03-117-122.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Зростання результатів з усіх видів спорту зумовлене підвищенням ефективності навчально-тренувальних занять за рахунок упровадження в системній підготовці спортсменів новітніх технологій. Оздоровча дія фізичних вправ у воді пов’язана з високою енергетичною вартістю роботи, гравітаційним розвантаженням тіла, позитивним впливом на функцію серцево-судинної та дихальної систем, наявністю стійкого ефекту загартовування. Удосконалення майстерності плавців повинно відбуватися шляхом комплексного застосування додаткових засобів з урахуванням вікових та функціональних можливостей спорт- сменів. У статті досліджено вплив занять із плавання із застосуванням елементів аквафітнесу й інтервального гіпоксичного тренування на динаміку відновлення частоти серцевих скорочень після дозованих фізичних навантажень циклічного характеру дівчат-плавчинь 11–12 років. Мета дослідження полягала у визначенні динаміки відновлення частоти серцевих скорочень після дозованих фізичних навантажень шляхом застосування в навчально-тренувальному процесі плавчинь 11–12 років елементів аквафітнесу й методики інтервального гіпоксичного дихання (ІГД). Методи дослідження – педагогічне спостереження; педагогічний експеримент; фізіологічні методи; методи математичної статистики. У дослідженні взяли участь 62 спортсменки жіночої статі віком 11–12 років, спортивний стаж яких становив 2–3 роки. Протягом 24 тижнів на різних етапах дослідження вивчали динаміку відновлення частоти серцевих скорочень після дозованих фізичних навантажень в осіб, які застосовували в навчально-тренувальному процесі елементи аквафітнесу й методику ІГД. Результати роботи. Установлено, що застосування елементів аквафітнесу та методики ІГД зі спортсменками основної групи прискорює відновлення показників частоти серцевих скорочень після навантажень циклічного характеру. Висновки. Доведено ефективність комплексного застосування в заняттях плаванням елементів аквафітнесу й інтервального гіпоксичного тренування з плавчинями 11–12 років, що підтверджено прискоренням відновлення показників частоти серцевих скорочень після дозованих циклічних навантажень.
22
Аулин, Виктор. "Оцінка працездатності автомобільних транспортних систем на основі математичних методів." Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», no. 22 (February 11, 2021): 262–71. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2020.22.262-271.
Full textAbstract:
Логіко-ймовірнісні методи булевої алгебри дають можливість здійснити не лише кількісну оцінку надійності складних транспортних систем, але і визначити роль окремих елементів структурної схеми надійності та їх комбінацій у забезпеченні надійності автомобільних транспортних систем.
У випадку відсутності інформації про надійність елементів їх вплив на надійність усієї системи оцінюють за допомогою поняття ваги елементів в структурній схемі надійності транспортної системи. Вага елемента характеризує відносну кількість таких критичних працездатних станів транспортних систем, в яких відмова елемента приводить до відмови системи і навпаки, відновлення елемента приводить до відновлення працездатності транспортної системи серед усіх її станів.
Показано як елементи булевої алгебри можна використати при оцінці надійності ланцюгів елементів транспортних систем в цілому та як за допомогою понять булевої алгебри логічні функції можна привести до ортогональної диз’юнктивної нормальної форми. Дано еквівалентну форму логічної функції через елементарні кон’юнкції різноманітних рангів. Наведено можливість використання перетворення логічної функції в розрахунку ймовірностей безвідмовної роботи транспортної системи. Логічні функції подаються через елементарні кон’юнкції, а також у матричній формі. Перетворення логічної функції розглянуті на прикладі транспортної системи, що складається з восьми елементів. Отримано формулу для розрахунку ймовірності безвідмовної роботи такої транспортної системи.
З’ясовані такі поняття як значущість, оцінка ваги та внеску конкретних елементів структурної схеми надійності в надійність автомобільної транспортної системи або її ланцюгу. Отримані загальні формули ймовірності безвідмовної роботи (n-елементів) для транспортної системи і розглянуто їх реалізацію на прикладі структурної схеми з п’яти елементів. Розглянуто зміст ймовірності монотонної логістичної функції та її похідної. Отримані формули для розрахунку зазначених характеристик для елементу системи. Виділено п’ять важливих наслідків їх співвідношень з урахуванням працездатного і непрацездатного елемента в структурній схемі надійності транспортних систем.
Ключові слова: оцінка, працездатність, надійність, автомобільна транспортна система, елементи, структурна схема, математичні методи.
23
Ткаченко, О. Є., В. М. Коваленко, Г. М. Шаяхметова, І. С. Блажчук, and І. І. Тубальцева. "Ефективність сумісного застосування метформіну та ліпофлавону за умов метаболічного синдрому в щурів." Pharmacology and Drug Toxicology 13, no. 4 (November 22, 2019): 293–301. http://dx.doi.org/10.33250/13.04.293.
Full textAbstract:
У чоловіків молодого та середнього віку, які страждають на метаболічний синдром (МС) та ожиріння, досить поширеними є випадки порушень статевої функції. Сучасні дані щодо ефективності застосування метформіну за порушень чоловічої репродуктивної функції є досить суперечливими. Таким чином, пошук нових мішеней для таргетної терапії патологій, пов’язаних з МС, є одним з найважливіших завдань сучасної фундаментальної та прикладної медицини. Мета дослідження – оцінка ефективності метформіну та його комбінації з ліпофлавоном за введення щурам-самцям з МС за основними критеріальними показниками гонадопротекторної дії. У дослідах використовували самців щурят з початковою масою тіла 50–70 г, віком 3 тижні. Тварин було розподілено на 4 групи по 12 у кожній: 1– інтактні; 2 – тварини, які замість питної води отримували 10 % розчин фруктози протягом 60 днів (модель МС); 3 – тварини з МС, яким внутрішньошлунково вводили метформін у дозі 266 мг/кг протягом останніх 30 днів споживання фруктози; 4 – сумісне введення на фоні МС метформіну та ліпофлавону (внутрішньоочеревинно) у дозі 3,1 мг/кг м. т. (за кверцетином) протягом останніх 30 днів споживання фруктози. Показано, що введення ліпофлавону до схеми лікування МС метформіном сприяло оптимізації гонадопротекторної дії за рахунок відновлення про/антиоксидантного статусу тестикулярного середовища, про що свідчить позитивна модуляція активності компонентів антиоксидантного захисту (активність СОД, вміст церулоплазміну та вміст відновленого глутатіону), зниження рівня ПОЛ і відновлення стероїдогенної активності сім’яників. Отримані результати свідчать на користь того, що сумісне введення метформіну та ліпофлавону виявилось більш ефективним для корекції наслідків МС на репродуктивну функцію, ніж окреме застосування базового препарату метформіну.
24
Litvinova, N. Yu, V. G. Міshalov, V. А. Chernyak, D. E. Dubenko, V. V. Likhodiyevskyi, А. V. Коrsak, D. О. Zubov, and R. G. Vasilyev. "ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МОДЕЛЬ ЛІКУВАННЯ ХРОНІЧНОЇ КРИТИЧНОЇ ІШЕМІЇ ТКАНИН НИЖНЬОЇ КІНЦІВКИ З ВИКОРИСТАННЯМ КУЛЬТУРИ СТОВБУРОВИХ КЛІТИН, ОДЕРЖАНИХ З ЖИРОВОЇ ТКАНИНИ." Klinicheskaia khirurgiia, no. 11 (November 20, 2017): 74. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2017.11.74.
Full textAbstract:
Вступ. Захворювання периферійних артерій (ЗПА) є важливою медико-соціальною проблемою, що потребує розробки нових видів терапії, зокрема, використання аутологічних стовбурових клітин.
Мета. Вивчити морфофункціональний стан нижніх кінцівок кролів, у яких моделювали хронічну критичну ішемію тканин нижніх кінцівок (ХКІНК) та застосовували культуру аутологічних стовбурових клітин, одержаних з їх жирової тканини (ADSCs).
Матеріали і методи. У дослідження включені 18 кролів-самиць, розподілених на 3 групи: псевдооперованих (І), оперованих, яким вводили ізотонічний розчин NaCl (ІІ), оперованих, яким вводили ADSCs (ІІІ). Морфофункціональний стан тазових кінцвок оцінювали за даними дуплексної флоуметрії, функціональних тестів та морфологічного дослідження.
Результати. У тварин ІІІ групи спостерігали часткове відновлення функції тазової кінцівки та покращення стану м’язової тканини, чого не було у тварин ІІ групи. В ІІІ групі відзначене припинення прогресування некротичних процесів та часткова епітелізація трофічних виразок.
Висновки. Використання ADSCs при моделюванні ХКІНК у кролів сприяло відновленню функції тазової кінцівки, що проявлялося якісними й кількісними змінами морфофункціональних показників через 5 тиж після введення стовбурових клітин.
Ключові слова: хронічна критична ішемія тканин нижніх кінцівок; захворювання периферійних артерій; ADSCs; експеримент.
25
Воронова, Я., О. Лазарєва, А. Ковельська, and О. Кобінський. "Сучасні підходи до застосування засобів фізичної терапії, спрямованих на відновлення постурального контролю та ходьби в осіб з наслідками черепно-мозкової травми." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 1 (September 18, 2021): 57–63. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2021.1.57-63.
Full textAbstract:
Резюме. На сьогодні актуальним є вивчення застосування засобів фізичної терапії під час процесу відновлення осіб з наслідками черепно-мозкової травми (ЧМТ). Мета. Визначити особливості оцінювання та застосування засобів фізичної терапії, спрямованих на відновлення постурального контролю та ходьби в осіб з наслідками ЧМТ. Методи. Аналіз науково-методичної літератури, синтез та узагальнення. Результати. Доведено, що реабілітаційний прогноз у хворого з наслідками ЧМТ залежить від патогенетичних особливостей клінічних проявів, перебігу захворювання, можливостей цілеспрямованої терапії, характеру і ступеня обмеження життєдіяльності, наявності соціальної недостатності та необхідності соціальної підтримки. Міждисциплінарність, постановка цілей у SMART-форматі, активне залучення пацієнтів з середніми і важкими травмами в процес – необхідні умови для успіху реабілітації. Найчастішим тяжким наслідком травматичної хвороби мозку є розлади рухової та когнітивної функцій, тому рухове навчання, побудоване з урахуванням когнітивного стану, є основним принципом більшості втручань. Функції ходьби та підтримання балансу визначають якість повсякденного життя, оскільки дозволяють ефективно переміщатися вдома та в громаді. Більшість досліджень є суперечливими щодо прямого зв’язку між ходьбою, порушенням рівноваги та когнітивними проблемами. У ході аналізу науково-методичних статей відзначено відсутність суттєвих відмінностей між різними методиками реабілітаційного втручання для осіб з ЧМТ. Доведено позитивний вплив на відновлення постурального контролю та ходьби пацієнтів з ЧМТ, але певні характеристики функціонального стану залишалися без змін. Міждисциплінарність та формування плану обстеження і втручання на основі SMART-цілей полягають в отриманні уявлення про потреби та потенціал пацієнта, дозволяють обрати втручання, які найбільше відповідають його основній проблемі та максимально враховують запит щодо очікуваних результатів відновлення ходьби.Ключові слова: травма головного мозку, ходьба, баланс, когнітивні порушення, фізична терапія.
26
Голяченко, А. О., and Я. Ю. Трофимчук. "СУЧАСНІ МЕТОДИ ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ФУНКЦІЇ ХОДЬБИ ПІСЛЯ ГОСТРОГО ПОРУШЕННЯ МОЗКОВОГО КРОВООБІГУ." Медсестринство, no. 1 (May 21, 2021): 41–43. http://dx.doi.org/10.11603/2411-1597.2021.1.12071.
Full textAbstract:
У роботі досліджено основні аспекти відновлення функції ходьби засобами фізичної терапії у хворих після перенесеного гострого порушення мозкового кровообігу. Включення в програму ранньої мобілізації хворих із гострим порушенням мозкового кровообігу методів кінезитерапії дозволяють говорити про значну ефективність запропонованої програми фізичної реабілітації порівняно зі загальноприйнятою програмою.
27
Shvets, A. V., A. Yu Kikh, Y. O. Parkhomenko, and I. A. Lukianchuk. "ОСОБЛИВОСТІ ВІДНОВЛЕННЯ ПОРУШЕННЯ ПРОСТОРОВОЇ СТІЙКОСТІ У ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ З НАСЛІДКАМИ ЗАКРИТОЇ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВОЇ ТРАВМИ ТА АКУБАРОТРАВМИ." Ukrainian Journal of Military Medicine 1, no. 1 (March 23, 2020): 40–49. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2020.1(1)-040.
Full textAbstract:
Вступ. Перебуваючи в умовах бойових дій військовослужбовці піддаються впливу комплексу негативних факторів, які призводять до зниження їх боєготовності та працездатності через наслідки мінно-вибухової травми. Черепно-мозкова травма (ЧМТ) стає складною медико-соціальною проблемою у зв'язку з підвищенням професійної дискваліфікації в багатьох країнах світу. Поєднана патологія практично завжди тягне за собою дефекти у підтриманні контролю за позою, що робить зазначені дослідження актуальними для вчасної діагностики та моніторингу кохлео-вестибулярних порушень і цілеспрямованого відновного лікування наслідків мінно-вибухової травми.
Мета дослідження – дослідити особливості відновлення порушення просторової стійкості у військовослужбовців з наслідками закритої черепно-мозкової травми та акубаротравми в підгострому періоді реабілітації як методу контролю оцінки відновлення їх функціонального стану.
Матеріали та методи. Була обстежена група з 30 військовослужбовців, які мали в анамнезі (більше 3-х місяців) закриту ЧМТ, ускладнену акубаротравмою. Дослідження статичної просторової стійкості (функції рівноваги) проводили за допомогою приладу «МПФИ стабилограф 1» і пакета програмного забезпечення StabiliS протягом 1 хв. Дослідження проводили при поступленні на реабілітацію та після 14±2 діб відновного лікування.
Результати. Показники комп'ютерної стабілометрії, отримані в умовах відсутності зорового контролю за підтриманням вертикальної пози, є найінформативнішими характеристиками, які можуть служити критеріями діагностики порушень функціонального стану після перенесених ЧМТ з акубаротравмою. Виявлено, що під час досліджень віддалених наслідків ЧМТ, показники стабілографії суттєво не змінюються під час реабілітації, але варіабельність їх значно зменшується (до реабілітації була достовірно вищою). Це свідчить про гармонізацію функцій вестибулярного апарату у досліджуваної групи осіб в період підгострої реабілітації.
Висновки. Показано важливість проведення періодичної оцінки функціонального стану за стабілометричними показниками в осіб у процесі лікування акубаротравми, поєднаною зі струсом головного мозку в підгострому періоді реабілітації, для удосконалення та індивідуалізації технології відновного лікування зазначеної патології. Визначено, що статистично підтверджена позитивна динаміка реабілітації характеризується зменшенням варіабельності характеристик показників стабілометрії серед пацієнтів без зорового контролю: середнє положення центру тиску в фронтальній площині, ексцес коливань центру тиску в фронтальній площині, зсув автокореляційної функції у фронтальній та сагітальній площині до отримання значення коефіцієнта кореляції менше ніж нуль, що свідчить про гармонізацію функцій вестибулярного апарату у досліджуваної групи осіб під впливом лікування та проведених реабілітаційних заходів. Динаміка відновлення більшості показників стабілограми у військовослужбовців за кількісними характеристиками їх відхилення від нормальних значень не залежно від зорового контролю свідчить про наявність позитивних результатів відновного лікування та має певні структурні особливості.
28
Богдановська, Н. В., and І. В. Кальонова. "Лікування рухом, індукованим обмеженням, у реабілітації хворих з наслідками ішемічного інсульту." Pain medicine 3, no. 2/1 (October 16, 2018): 15. http://dx.doi.org/10.31636/pmjua.t1.22991.
Full textAbstract:
Актуальність. На сьогодні рання комплексна нейрореабілітація визнана невід’ємним елементом надання медичної допомоги пацієнтам, які перенесли інсульт, здатним зменшити тяжкість його наслідків. Результати досліджень демонструють можливість стимуляції пластичності мозку терапією вимушеними рухами (Constraint-Induced Movement Therapy – CIMT), що проявляється збільшенням кіркового представництва кисті, ступінь якого корелює з поліпшенням функції руки.
Мета дослідження. Вивчення ефективності методики фізичної терапії вимушеними рухами в реабілітації хворих з постінсультними порушеннями рухової функції верхньої кінцівки.
Матеріали та методи. У рамках дослідження нами була застосована терапія рухом, індукованим обмеженням, у 38 хворих у пізньому відновлювальному періоді мозкового інсульту. Групу контролю склали 34 особи; групи були зіставні за статевими, віковими характеристиками, ступенем геміпарезу, давністю інсульту тощо (середній вік хворих склав 63,2 ± 4,8 роки). Критеріями включення в основну групу за характером порушення рухової функції були можливість активного розгинання зап’ястя не менше 20 градусів, суглобів кисті – 10 градусів. Оцінку функціональної активності верхньої кінцівки про- водили за шкалою Фугл-Мейєра (Fugl-Meyer Assessment оf Physical Performance, FMA). Повторне обстеження хворих обох груп проводилось через 4 тижні реабілітації, протягом яких в основній групі застосовувалась мето- дика CIMT тривалістю не менше 4-х годин на день.
Результати дослідження та їх обговорення. Первинне обстеження пацієнтів показало, що в обох групах виявлено ознаки порушення рухової функції верхньої кінцівки за всіма доменами шкали FMA: загальний бал в основній групі склав 39,44 ± 4,37 бала при оптимальному значенні 64 бали, в контрольній – 37,55 ± 3,51 бали. При повторному обстеженні зафіксовано покращення показників рухової функції верхньої кінцівки за доменом “плече – передпліччя” 26,44 ± 1,11 % і 21,96 ± 2,72 % (р < 0,05), за доменом “зап’ястя” – 8,18 ± 0,11 % і 7,21 ± 0,38 % (р < 0,05), за доменом “кисть” – 11,17 ± 0,42 % і 9,53 ± 0,31 % (р < 0,05) в основній та контрольній групах відповідно.
Висновки. Застосування в реабілітації хворих з легкими й помірними парезами руки постінсультного ґенезу методики кінезотерапії з обмеженням функції неушкодженої кінцівки сприяє кращому відновленню рухової функції паретичної руки.
Перспективи подальших досліджень. Подальше вивчення застосування методики CIMT для відновлення рухової функції при синдромі центрального геміпарезу.
29
Kostyuchok, I. V., and N. Yu Luchyshyn. "СЕСТРИНСЬКІ ТЕХНОЛОГІЇ НА ЕТАПІ СТАЦІОНАРНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ, ЯКІ ПОТРЕБУЮТЬ ЕНДОПРОТЕЗУВАННЯ КУЛЬШОВОГО СУГЛОБА." Медсестринство, no. 1 (April 11, 2019): 40–43. http://dx.doi.org/10.11603/2411-1597.2019.1.9986.
Full textAbstract:
У статті подано основні функції медичної сестри у забезпеченні лікувального процесу та організації догляду за пацієнтами з патологією кульшових суглобів, які перебувають на стаціонарному лікуванні в ортопедичному відділенні. Обґрунтовано необхідність якісного супроводу пацієнтів з ендопротезами грамотними медичними сестрами, що дозволяє досягти успішного і біомеханічно коректного відновлення пацієнтів.
30
ДОКАШЕНКО, Віктор, and Вікторія КОНЦУР. "РАДЯНСЬКІ ПРОФСПІЛКИ ТА ВІДНОВЛЕННЯ ІНСТИТУТУ ТРУДОВИХ СПОРІВ (1953 – 1964)." Східноєвропейський історичний вісник, no. 22 (March 27, 2022): 164–77. http://dx.doi.org/10.24919/2519-058x.22.253729.
Full textAbstract:
Мета дослідження – на історичному тлі профспілкової діяльності у період 1953 – 1964 рр. (відомий як доба “відлиги”) виокремити та здійснити наукове простеження політичного компонента проблеми відновлення практики трудових спорів з визначенням причин та мотивів зростання до нього владних інтересів. Методологія дослідження спирається на загальноісторичні принципи, а також доповнюється та конкретизується елементами теорії соціально-трудових відносин, що в найбільш узагальненому вигляді охоплюють взаємовідносини між трьома суб’єктами: робочою силою, власником засобів виробництва та державою. Наукова новизна полягає у тому, що вперше в українській історіографії у контексті форм і методів, характерних для політичної історії, на основі використання законодавства про працю “епохи відлиги” як історичного джерела в комплексі з традиційними історичними джерелами здійснено аналіз процесу відновлення інституту трудових спорів. Визначено природу та причини латентності їх колективних й індивідуальних різновидів відповідно до політичних завдань «відлиги». Висновки. Відправною точкою для висновків виступають політичні компоненти державної форми власності та планового ведення господарства і командно-адміністративної системи управлінн, що її супроводять. Повоєнне відновлення інституту трудових спорів, що фактично почалося лише з середини 50-х рр., відбувалося під впливом двох протидіючих тенденцій: потреби зміни суб’єктно-об’єктних відносин і необхідності утримання в непорушності панівної форми власності та її політичних атрибутів. У результаті дії цих взаємовиключних чинників колективні спори фактично опинилися поза межами права і стали частиною великої політики. У зв’язку з цим професійні спілки, які опікувалися цими процесами, поглибили видозміну функції з соціального захисту трудівників на захист політичних інтересів держави.
Ключові слова: виробничий конфлікт, “відлига”, політична історія, тоталітаризм, трудові спори, функції профспілок.
31
Kozynenko, O., and D. Skorokhodov. "Нерівності типу Колмогорова для норм дробових похідних функцій, визначених на додатній півосі." Ukrains’kyi Matematychnyi Zhurnal 72, no. 10 (October 25, 2020): 1372–85. http://dx.doi.org/10.37863/umzh.v72i10.1074.
Full textAbstract:
УДК 517.5Отримано деякі нові нерівності типу Колмогорова, що оцінюють норму дробової похідної в сенсі Маршо функції визначеної на додатній півосі, через і Також розв'язано споріднені задачі: задачу Стєчкіна про найкраще наближення оператора лінійними обмеженими операторами і задачу про найкраще відновлення оператора на класі, елементи якого відомі з похибкою.
32
Алхуб, Шаді Абделбасет Мохаммад, Джафар Тайсір Мохаммад Аль-Куран, and О. К. Ніканоров. "Сучасні уявлення про комплексне застосування засобів відновлення у програмах фізичної реабілітації спортсменів з травмами нижніх кінцівок." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 1 (February 28, 2018): 87–92. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2018.1.87-92.
Full textAbstract:
У статті наведено дані щодо поширення спортивних травм та сучасних тенденцій застосування різноманітних засобів фізичної реабілітації. Мета. Здійснити аналіз науковометодичної літератури щодо комплексного застосування у програмах фізичної реабілітації найбільш ефективних засобів відновлення спортсменів. Методи. Аналіз та узагальнення спеціальної науково-методичної літератури з питань фізичної реабілітації спортсменів. Результати. Встановлено, що найпоширенішими у різних видах спорту є травми нижніх кінцівок. Сучасна патогенетично-обґрунтована фізична реабілітація спортсменів з травмами опорно-рухового апарату нижніх кінцівок насамперед має бути забезпечена поєднаним застосуванням різних способів консервативного та оперативного лікування і диференціюватися залежно від локалізації травми, її механізму, характеру пошкодження, термінів репаративної регенерації травмованих тканин, періоду відновлення, віку, статі, спортивного стажу, а також специфіки обраного виду спорту. Висновки. Враховуючи необхідність максимально швидкого повернення до тренувальної та змагальної діяльності та максимально ефективного і повного відновлення рухової функції травмованої нижньої кінцівки, одним із перспективних напрямів розвитку реабілітаційних програм є комплексне використання засобів відновлення. Їх застосування дозволить знизити терміни непрацездатності та досягти якісних позитивних змін у процесі одужання.
33
Ternovskaya, T. O., A. A. Bondarenko, and P. A. Ternovsky. "ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ ВНУТРІШНЬОВЕННОГО ВВЕДЕННЯ РОЗЧИНУ ПЕРЕКИСУ ВОДНЮ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ З ВАРИКОЗНИМ РОЗШИРЕННЯМ ВЕН НИЖНІХ КІНЦІВОК." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 3 (October 2, 2018): 140–45. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i3.9271.
Full textAbstract:
Варикозна хвороба нижніх кінцівок відома здавна, проте і до сьогодні вона залишається надзвичайно актуальною і значно погіршує якість життя пацієнтів.
Мета – зробити короткий огляд запропонованого нами методу лікування варикозного розширення вен з метою відновлення функції неспроможних клапанів вен. На конкретних клінічних випадках показати ефективність і доступність запропонованої методики в медичній практиці.
Матеріал і методи. Діагностику проводили з використанням апарата для ультразвукового дуплексного сканування нижніх кінцівок My Lab 40, для лікування застосовували метод внутрішньовенного введення розчину перекису водню за розроблено нами методикою [9]; результати аналізу джерел вітчизняної і зарубіжної наукової літератури та зареєстрованих патентів.
Результати. Позитивний результат лікування конкретних пацієнтів підтверджений методом ультразвукового дуплексного сканування (УЗДС). Клінічні результати лікування хворих на варикозне розширення вен підтверджують можливість використання даного методу, поряд з іншими щадними методами лікування варикозної хвороби, в клінічній практиці.
Висновки. Запропонований та запатентований нами спосіб відновлення функції неспроможних клапанів вен є ефективним для лікування пацієнтів з варикозним розширенням вен та запобігання виникненню рецидиву захворювання. Лікування за нашим методом дає прогнозовані позитивні результати при вмілому користуванні і урахуванні протипоказань.
34
Pertsov, I. V. "Клініко-діагностичні паралелі ізольованих і поєднаних пошкоджень судин та нервів кінцівок." EMERGENCY MEDICINE, no. 1.64 (March 15, 2015): 127–31. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.1.64.2015.79612.
Full textAbstract:
Помилкова та несвоєчасна діагностика пошкоджень магістральних судин, особливо поєднаних, має тяжкі наслідки і знижує шанси на збереження кінцівки й відновлення її функції, а також збереження життя травмованому.Мета роботи — провести паралелі між ізольованими й поєднаними пошкодженнями судинно-нервових структур з метою оптимізації своєчасної діагностики й проведення повноцінного відновного хірургічного лікування. В основу роботи покладений аналіз результатів обстеження 103 хворих із пошкодженнями судинно-нервових структур кінцівок. Для визначення особливостей діагностики поєднаних пошкоджень кінцівок у гострому періоді травми проведено порівняння двох груп: І (n = 51) — з ізольованими пошкодженнями судин; ІІ (n = 52) — з поєднаними пошкодженнями судин та нервів. При тяжких ступенях шоку має бути настороженість щодо поєднаних пошкоджень кінцівок. Серед обстежених, які мали поєднані ушкодження, за клінічними ознаками до оперативного втручання діагностовано пошкодження нервів лише в 30,8 % випадків, під час операції — у 48,1 % випадків. Пошкодження магістральних судин у типових зонах апріорі треба вважати поєднаним з пошкодженням нервових стовбурів до того моменту, поки травма нервів не буде виключена. Своєчасна повноцінна діагностика дозволяє обирати оптимальні реконструктивні хірургічні втручання у корисні для відновлення функції кінцівки терміни.
35
Prymachok, Liudmyla. "ПСИХОЛОГІЧНИЙ ЗМІСТ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ МЕТОДИКИ ВІДНОВЛЕННЯ РУХОВОЇ ФУНКЦІЇ ХВОРИХ НА ІШЕМІЧНИЙ ІНСУЛЬТ З УРАХУВАННЯМ ЇХНІХ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ." Psychological Prospects Journal, no. 33 (June 9, 2019): 221–34. http://dx.doi.org/10.29038/2227-1376-2019-33-221-234.
Full textAbstract:
У статті зазначено, що найбільш частим і важким наслідком церебрального ішемічного інсульту є розлади рухової функції особистості. Характерний поліморфізм рухових порушень у хворих на церебральний ішемічний інсульт. При цьому загальним для них є лиш випадання або порушення довільних рухів (виникнення геміпарезу або геміплезії). Інші клінічні симптоми є великою мірою варіабельними і залежать певною мірою від розмірів ділянки ураження, її локалізації та ін. За оцінками різних науковців, стійкі розлади рухової функції спостерігаємо також у перші дні після захворювання в 70–80 % хворих, які пережили ішемічний інсульт.
Розроблено «Функціональну методику відновлення рухової функції хворих на ішемічний інсульт з урахуванням їхніх психофізіологічних особливостей», засновану на психологічних принципах поетапності, послідовності та комплексності, а також на максимальному й адекватному психологічному впливі реабілітолога на пацієнта.
Зазначено, що основними напрямами психотерапії та психокорекції в досліджуваних, котрі перенесли ішемічний інсульт, є допомога в усвідомленні пацієнтом його основних потреб, мотивів, настановлень, відносин; його внутрішніх конфліктів і механізмів психологічного захисту; особливостей поведінки та емоційного реагування, їх адекватності й реалістичності; корекція настановлень пацієнта; допомога у формулюванні та закріпленні адекватних форм поведінки на підставі особистісних досягнень у пізнавальній, мотиваційній, емоційній сферах; сприяння підвищенню позитивної мотивації на одужання й збільшення активності в боротьбі з хворобою на поведінковому рівні.
36
Ozhogan, Z. R., S. V. Petryshyn, L. V. Miziuk, and A. V. Kovaliuk. "Клінічне обґрунтування ортопедичного лікування пацієнтів iз патологічною стертістю твердих тканин зубів, поєднаною з дефектами зубних рядів та зубощелепними деформаціями, за запропонованою методикою." Терапевтика 2, no. 1 (July 30, 2021): 17–21. http://dx.doi.org/10.31793/2709-7404.2021.2-1.17.
Full textAbstract:
Мета дослідження — підвищити ефективність ортопедичного лікування пацієнтів із поєднанням патологічної стертості твердих тканин зубів із дефектами зубних рядів, зубощелепними деформаціями шляхом відновлення заниженої висоти прикусу за запропонованою методикою до оптимальних параметрів. Матеріали та методи. У статті наведено результати клінічного обстеження та лікування згідно із запропонованою методикою 35 пацієнтів різних вікових категорій (від 30 до 59 років) із генералізованою формою патологічної стертості зубів, поєднаної з дефектамизубних рядів та зубощелепними деформаціями. Результати. У пацієнтів дослідної групи об’єктивне дослідження після підготовки запропонованим методом зафіксувало відновлення оклюзійної висоти та висоти нижньої третини обличчя, відновлення оклюзійних співвідношень щелеп та усунення симптомів м’язової дисфункції й усунення характерних симптомів дисфункціонального синдрому. При застосуванні артикуляційної системи Cadiax Compact була достовірно зафіксована нормалізація даних траєкторій руху суглобів, а саме показники протрузії становили 7,24±0,21 мм справаі 7,53±0,23 мм зліва; медіотрузії вправо — 6,85±0,24 мм і вліво — 7,04±0,2 мм, а також при вертикальних рухах — 8,01±0,2 мм справа і 8,05±0,19 мм зліва.Висновки. Отримані показники вказують на відновлення функції скронево-нижньощелепних суглобів (СНЩС) у хворих із заниженою висотою прикусу внаслідок патологічної стертості при її піднятті за запропонованою методикою до оптимальних параметрів.
37
Жарова, I., O. Пашов, and O. Бісмак. "Особливості програми фізичної терапії осіб з невропатією лицевого нерва у відновлювальному періоді." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 2 (February 15, 2021): 106–11. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2020.2.106-111.
Full textAbstract:
Мета. Охарактеризувати програму фізичної терапії осіб з невропатією лицевогонерва у відновлювальний період. Матеріал і методи. У дослідженні брали участь 60 пацієнтівз невропатією лицевого нерва, які були розподілені на дві групи: основну (31 особа) та контрольну(29 осіб). У процесі дослідження використано методи аналізу, синтезу та узагальненняданих науково-методичної літератури, контент-аналіз медичних карт хворих, реабілітацій-не обстеження. Результати. На підставі реабілітаційного обстеження розроблено програмуфізичної терапії, основною особливістю якої було використання методологічного підходуМКФ, направленого на відновлення не лише структури і функції, але й на підвищення рівняфізичної та соціальної активності пацієнтів з невропатією лицевого нерва. На рівні структуриі функції використовували такі засоби фізичної терапії, як кінезитерапія (терапевтичні вправидля м’язів обличчя перед дзеркалом, дихальні вправи), нейром’язове перенавчання, масаж,самомасаж, тейпування, рефлексотерапія; на рівні діяльності та участі такі, як кінезитерапіяз нейром’язовою активацією (терапевтичні вправи для мімічних та жувальних м’язів переддзеркалом), дзеркальна терапія із симуляцією виразів різноманітних емоцій відповідно до со-ціального контексту, звукова гімнастика. На рівні структури і функції за МКФ для нормалізаціїм’язового тонусу і профілактики розвитку синкінезій основну увагу приділяли нейром’язовомуперенавчанню з біологічно зворотним зв’язком. Як біологічний зворотний зв’язок викори-стовували візуальний контроль – дзеркало. На рівні діяльності та участі дзеркальна терапіябула направлена на відновлення та покращення мовлення та комунікації пацієнтів. Висновки.Розроблена програма будувалася з урахуванням поліморфізму симптоматики і широкогоарсеналу засобів фізичної терапії. Основний фокус застосування реабілітаційних засобів увідновлювальний період – боротьба з контрактурами та синкінезіями на ураженому боці та від-новлення мовлення, харчування та спілкування, що сприяє покращенню якості життя пацієнтівз даною патологією.
38
Strafun, S. S., O. G. Gayko, and I. M. Kurinny. "Клініко-електроміографічні та сонографічні критерії у визначенні тактики лікування хворих з ушкодженням периферичних нервів внаслідок травми кінцівок." TRAUMA 14, no. 4 (July 1, 2013): 75–80. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.4.14.2013.88226.
Full textAbstract:
У роботі наведені дані клініко-інструментального обстеження та лікування 327 хворих з ушкодженням периферичних нервів унаслідок травми кінцівок. На основі визначених особливостей перебігу ефективної та неефективної реіннервації м’язів, кількісних прогностичних електроміографічних та сонографічних критеріїв (активності введення, коефіцієнтів гіпотрофії та ехощільності) щодо ефективності відновлення функції та формування незворотної денерваційної атрофії м’язів запропонована діагностично-прогностична схема обґрунтування тактики лікування даного контингенту хворих.
39
Цвілий, С. М., Т. С. Кукліна, and Т. В. Каптюх. "БЮДЖЕТУВАННЯ В МЕНЕДЖМЕНТІ ТУРИСТИЧНИХ МСП В УМОВАХ ПІСЛЯВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ БІЗНЕСУ." Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, no. 12 (May 23, 2022): 64–70. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2022.12.9.
Full textAbstract:
В статті визначено сутність і зміст поняття «бюджет туристичного підприємства». Розглянуто процес бюджетування з позицій стратегічного, тактичного та оперативного менеджменту. Сформульовано цілі та функції бюджетування в післявоєнний період. Запропоновано технологію постановки бюджетування в туристичних МСП в післявоєнних умовах. Зроблено висновок про необхідність впровадження технології результативного бюджетування в систему управління МСП туристичного бізнесу, яке орієнтоване на певний результат. Надано рекомендації менеджменту щодо застосування моделей реалізації технології результативного бюджетування з метою ефективного та швидкого післявоєнного відновлення бізнесу: централізовану для мікро- й малих і децентралізовану для середніх фірм. Констатовано, що важливу роль при виборі стратегії бюджетування має відіграти фактор децентралізації управлінських та фінансових повноважень в системі менеджменту МСП.
40
Bokovykova , Y. "ПИТАННЯ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ: УПРАВЛІНСЬКИЙ АСПЕКТ." Theory and Practice of Public Administration 2, no. 69 (May 26, 2020): 18–26. http://dx.doi.org/10.34213/tp.20.02.02.
Full textAbstract:
Проаналізовано загальнодержавні поресурсові програми та доведено відсутність у них складника щодо збереження та відновлення природних ресурсів. З’ясовано необхідність існування окремого спеціально уповноваженого органу у сфері довкілля. З метою удосконалення функції організації запропоновано заходи для забезпечення комплексного підходу до реагування на всі види загроз у навколишньому середовищі. Доведено необхідність удосконалення чинного законодавства в частині віднесення об’єктів до категорії небезпечних, контролю правильності внесених даних об’єктів підвищеної небезпеки суб’єктами господарювання.
41
БАРАНОВ, Юрій, Андрій БАРАНОВ, and Андрій КУЗЬМИЧЕВ. "ВИБІР ТА ОБҐРУНТУВАННЯ ПОКАЗНИКІВ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ ЛОГІСТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 81, no. 3 (September 17, 2020): 291–301. http://dx.doi.org/10.32453/3.v81i3.477.
Full textAbstract:
Стаття підготовлена на актуальну тему, що пов’язана з підвищенням ефективності функціонування системи логістичного забезпечення. З метою досягнення стратегічних цілей і виконання основних завдань, визначених Стратегічним оборонним бюлетенем України та Державною програмою розвитку Збройних Сил України продовжується планова поетапна робота щодо впровадження реформ, спрямованих на розвиток єдиної ефективної системи логістики за стандартами НАТО, спроможної надати ефективну підтримку усім складовим сил оборони, які встановленим порядком і на умовах, що визначені законодавством України, залучаються до виконання завдання з оборони держави у складі сил оборони.
Метою статті є вибір та обґрунтування показників оцінки ефективності функціонування системи логістичного забезпечення.
Для проведення подальшого дослідження щодо оцінки ефективності функціонування системи логістичного забезпечення в умовах ведення бойових дій необхідно вибрати і обґрунтувати відповідні показники, що характеризують ті принципи, які найбільш впливають на наш погляд на ефективність функціонування системи логістичного забезпечення в умовах ведення бойових дій. Так стійкість логістичного забезпечення припускає здатність системи і органів управління виконувати свої функції в будь-якій обстановці. Тому, під час визначення результуючого показника живучості системи доцільно будувати цей показник з двох частин: перша частина має бути показником ступеня збереження функцій підсистеми військової логістики під час дій супротивника, наприклад, ймовірністю збереження функцій цієї підсистеми, тобто ймовірністю збереження готовності, тобто коефіцієнта готовності підсистеми під час дії супротивника; друга частина показника живучості має (у разі незбереження функцій підсистеми військової логістики під час дій супротивника) бути показником ступеня відновлення функцій підсистеми військової логістики, наприклад, у вигляді показника перевищення ймовірності перебування підсистеми у стані повної готовності до ймовірності перебування цієї підсистеми у неготовому стані.
Таким чином, перша складова показника живучості – має сенс показника стійкості під час дії противника, а друга – показника ефективності відновлення, у разі пошкодження противником будь-яких складових з функцій логістичної підсистеми.
Цей узагальнений показник є основою для побудови в подальшому критерію з метою оцінювання рівня досягнення мети збереження живучості підсистеми забезпечення військ протягом операції.
42
Pasyechko, N. V., and S. V. Gnat. "Порушення репродуктивної функції жінки на тлі дисфункції щитоподібної залози (огляд проблеми)." INTERNATIONAL JOURNAL OF ENDOCRINOLOGY (Ukraine), no. 4.60 (July 15, 2014): 97–102. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0721.4.60.2014.76688.
Full textAbstract:
У статті узагальнена інформація щодо поширеності у популяції та впливу на репродуктивну систему жінки захворювань, що супроводжуються гіпофункцією щитоподібної залози. Автори провели аналіз літератури, присвяченої цій проблемі. Особливу увагу привертають явища субклінічного гіпотиреозу та можливі порушення репродуктивної сфери у жінок із цим захворюванням. Розглянуто сучасні підходи до тактики скринінгу, діагностики та лікування цієї патології з метою відновлення та забезпечення репродуктивного здоров’я, його особливості за умов йодного дефіциту. Наведені в статті результати досліджень яскраво ілюструють доцільність консолідації довкола вивчення цього питання, створення загальнопри-йнятих алгоритмів діагностики та лікування жінок дітородного віку із субклінічним гіпотиреозом.
43
Dzyubanovskyi, О. І., and А. А. Gudyma. "ВПЛИВ ДЕКОМПРЕСІЇ ЖОВЧОВИВІДНИХ ШЛЯХІВ НА ДИНАМІКУ ПРОЦЕСІВ ЖОВЧОУТВОРЕННЯ І ЖОВЧОВИДІЛЕННЯ ПІСЛЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ХОЛЕСТАЗУ РІЗНОЇ ТРИВАЛОСТІ." Klinicheskaia khirurgiia, no. 10 (November 24, 2017): 66. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2017.10.66.
Full textAbstract:
Мета. Дослідити вплив декомпресії жовчовивідних шляхів на жовчоутворювальну і жовчовидільну функції печінки після експериментального холестазу різної тривалості.
Матеріали і методи. В експерименті на нелінійних білих щурах моделювали обтураційну жовтяницю і вивчали показники жовчоутворення і жовчовиділення.
Результати. Після холестазу протягом 3 діб і реканалізації спільної жовчної протоки (СЖП) відновлення жовчоутворювальної і жовчовидільної функцій печінки відзначали через 5 діб; після 7 діб холестазу – через 7 діб; після 14 діб холестазу - пригнічення функціонального стану печінки в усі строки після реканалізації СЖП з тимчасовим покращенням через 9 діб.
Обговорення. Реканалізація СЖП супроводжується зменшенням вмісту в жовчі загальних жовчних кислот і холестеролу, збільшенням літогенних властивостей жовчі та уповільненням її відтоку. Динаміка та інтенсивність виявлених порушень залежать від тривалості обтурації, максимальні – після 14 діб холестазу.
Висновок. Інтенсивність порушення функціонального стану печінки залежить від тривалості холестазу і прогресує від 3-ї до 14-ї доби холестазу.
44
Юшковська, О. Г. "Про можливості застосування стратегії фізичної та реабілітаційної медицини у спортивній медицині." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 2 (September 30, 2019): 13–17. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2019.2.13-17.
Full textAbstract:
Мета. Навести сучасний погляд на можливості застосування стратегії фізичної та реабілітаційної медицини у спортивній медицині. Викласти нові підходи до зрозуміння засад та принципів відновлення організму спортсменів після травм та захворювань. Особливу увагу приділено Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я (МКФ) як сучасного підходу у оцінці ефективності засобів відновлення спортсменів після травм та захворювань. МКФ – це класифікація компонентів функціональності та обмеження життєдіяльності, яка складається з таких основних компонентів: Функції та структура тіла (В – англ. Body), Діяльність (А – англ. Activity, пов’язана із завданнями та діями індивіда) та Участь (Р – англ. participation – залученість у життєву ситуацію). Важливою особливістю стратегії фізичної та реабілітаційної медицини є організація реабілітаційної допомоги фахівцями, що об’єднані у мультидисциплінарну реабілітаційну команду. Це група професіоналів, які тривало співпрацюють та одночасно надають реабілітаційні послуги особі, що реабілітується, у паралельному режимі відповідно до лімітованих у часі цілей та завдань для забезпечення відновлення або компенсації наявних обмежень життєдіяльності. До складу команди входять: лікар фізичної та реабілітаційної медицини, спортивний лікар, фізичний терапевт, ерготерапевт, логотерапевт, соціальний працівник, психолог, протезистортезист, реабілітаційна медична сестра. Висновки. Стратегія фізичної та реабілітаційної медицини, що ґрунтується на принципово іншому підході до відновлення стану здоров’я різних верств населення, може бути застосована також у спортивній медицині, але з урахуванням світового досвіду, і базуватися на існуючих в Україні традиційних підходах та тлумаченнях, наявних системах, що довели свою ефективність.
45
Ткачук, Валерій. "Квантовий генетичний алгоритм та його реалізація на квантовому компютері." Modeling Control and Information Technologies, no. 5 (November 21, 2021): 137–39. http://dx.doi.org/10.31713/mcit.2021.45.
Full textAbstract:
Запропоновано новий квантовий генетичний алгоритм (QGA) із можливістю його практичної реалізації на квантовому комп’ютері. Заборона квантового клонування не дозволяє реалізувати традиційний еволюційний процес, тому використовується гібридна класично-квантова архітектура для QGA. Всі генетичні оператори реалізуються засобами квантового комп’ютера, а допоміжні обчислення, такі як розрахунок функції пристосованості та пошуку найкращої особини популяції, реалізовано на класичному комп’ютері. Для генерації наступних поколінь популяції застосовується томографія квантових станів – відновлення амплітуд квантового стану кубіта за результатами вимірювання його квантового ансамблю.
46
Ян, Тенфей, Євгенія Олексіївна Кременецька, Шибін Ван, Цян Ху, and Сонглін Він. "ЕКОЛОГІЧНІ ФУНКЦІЇ ТА ПЕРЕВАГИ ЩОДО СЕРЕДОВИЩА ІСНУВАННЯ У ПРИБЕРЕЖНІЙ ЗОНІ ВОДОСХОВИЩА." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology 44, no. 2 (February 4, 2022): 73–82. http://dx.doi.org/10.32845/agrobio.2021.2.10.
Full textAbstract:
Прибережна зона водосховища є особливим типом землекористування і типовою зоною екологічної вразливості, яка відіграє ключову роль у створенні екологічних переваг, транспортуванні матеріальної енергії та у формуванні структури угруповань тощо. Завдяки особливому гідрологічному ритму прибережної зони водосховища, оселищ існування видів постають перед подвійними викликами – екологічної деградації та якісного очищення води. Для того, щоб вирішити ці екологічні проблеми, ключем до впровадження та застосування заходів екологічного відновлення є розуміння закономірності сукцесії рослинності та заходів щодо управління прилеглим лісовим масивом. Прибережна зона є гарячою точкою різних процесів живлення та відіграє непропорційну роль у розвитку екологічних переваг. Гідрологія є ключовим фактором, що впливає на формування оселищ в прибережній зоні водосховища. Розуміння геохімічного процесу ґрунту у прибережній зоні водосховища, а саме механізму транспортування та перехоплення елементів живлення може ефективно зменшити пошкодження водного об’єкта, яке спричинене забрудненням із різних джерел. У цій роботі ми розглянули визначення, класифікацію та функції прибережної зони водосховища, обговорили ключову роль рослинності у сфері відновлення та реконструкції оселищ у прибережній зоні водосховища та роль деревних лісових рослин у продукуванні екологічних вигод. Це питання має особливу актуальність для Китаю – країни із значною кількістю водосховищ. Метою даного дослідження є надання вичерпної інформації щодо характеристик оселищ та надання теоретичних ідей щодо управління екологічною компонентою середовища. Наразі засобів моніторингу прибережної зони водосховища недостатньо, і ми все ще зосереджені у макро- та мезомасштабах, тоді як мікроскопічний масштаб потребує подальшого поглиблення. У процесі вивчення прибережної зони нам слід приділити достатню увагу дослідженню причини формування, геологічного середовища та інших факторів, повністю вивчити прибережну зону водойми з єдиної органічної та цілісної екологічної точки зору, звернути увагу на раціональне використання високотехнологічних засобів та проводити необхідний моніторинг за допомогою засобів динамічного дослідження.
47
Cокуренко, С. В. "ПРОГНОЗИ ЕКОНОМІЧНОЇ ДИНАМІКИ В УКРАЇНІ ПІД ЧАС ПАНДЕМІЇ COVID-19." Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, no. 59 (May 18, 2021): 57–64. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-59-08.
Full textAbstract:
За допомогою автоматичної процедури ARIMA зроблено прогноз показників валового внутріш-нього продукту (ВВП), аграрного і промислового виробництва, а також роздрібного товарообігу на 2020-2021 рр., що актуально з погляду оцінки перспектив відновлення економічного зростання в Україні. Враховано залеж-ність зазначених макроекономічних показників від умов торгівлі, які визначено співвідношенням цін експорту (аграрна сировина, метали) й імпорту (сира нафта), а також обмінного курсу, пропозиції грошової маси і тривалості карантинних заходів. Отримані результати передбачають спад ВВП на 11-12% в 2020 р. та пос-тупове відновлення економічного зростання до кінця 2021 р. Спад промислового виробництва очікується на рівні 18%, що дещо менше, ніж у 2008-2010 рр. Обсяги промислового виробництва стабілізуються вже на осінь 2020 р., але стрімкого відновлення вітчизняної промисловості не передбачається. Що гірше, зі середини 2021 р. відновлення української промисловості може істотно сповільнитися, подібно до того, як це відбувало-ся в 2010 р. Обсяги аграрного виробництва дещо знизяться до кінця 2020 р., але надалі матимемо незначне зростання цього показника. Найімовірніше, що післякризове відновлення аграрного сектора відбуватиметься за дещо нижчою висхідною траєкторією, ніж у 2008-2009 рр. Багато залежить від обмінного курсу. Показа-но, що зниження обмінного курсу до 35 грн за долар матиме порівняно незначний рестрикційний вплив на зміни ВВП і роздрібного товарообігу, тоді як обсяги промислового виробництва будуть на 11% нижчими до кінця 2021 р. порівняно з базовим сценарієм, що передбачає обмінний курс у межах 27-28 грн за долар. Кризові явища та обмінний курс не впливають на обсяги аграрного виробництва. Проведене дослідження видається важли-вим для подальшого дослідження стабілізаційної функції обмінного курсу в Україні.
48
Pasenko, Maryna, Оksana Hlyniana, and Yuliia Siomych. "Реабілітаційний діагноз пацієнтів після остеосинтезу вертлюгової западини на основі міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я." Physical education, sport and health culture in modern society, no. 1(57) (March 31, 2022): 52–58. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2022-01-52-58.
Full textAbstract:
Актуальність. В наш час збільшується тенденція до зростання кількості переломів вертлюгової западини. Сучасні оперативні підходи до лікування даного перелому не зменшують відсоток інвалідності серед пацієнтів. Це в першу чергу пов’язане з структурними та функціональними змінами, які виникають в кульшовому суглобі після перелому та оперативного лікування. Доцільно крім якісної медичної допомоги проводити комплексну фізичну терапію, яка має відбуватися шляхом встановлення реабілітаційного діагнозу на основі Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я (МКФ) та Міжнародної класифікації хвороб (МКХ-10). Мета дослідження. Встановити реабілітаційний діагноз пацієнтам після остеосинтезу вертлюгової западини на основі МКФ. Матеріали і методи дослідження. У дослідженні приймали участь 48 пацієнтів віком від 32 до 36 років після остеосинтезу вертлюгової западини. Основні методи дослідження: теоретичні, ґрунтувалися на аналізі, оцінці та синтезу сучасних знань вітчизняних та закордонних авторів з питання застосування МКФ у відновленні осіб після остеосинтезу вертлюгової западини, клініко-інструмен- тальні та шкальні оцінювання. Результати роботи: МКФ допомагає максимально точно відобразити наявні проблеми у осіб після остеосинтезу вертлюгової западини на рівні структури та функції, діяльності та участі, факторів зовнішнього середовища та особистісних факторів, на основі отриманих даних поставити реабіліта- ційний діагноз. Встановлений реабілітаційний діагноз пацієнтів після остеосинтезу вертлюгової западини: виявленні структурні зміни тазового поясу (s 740.0), зв’язки та фасції тазового поясу (s 740.3) порушена структура шкірного покриву тазового поясу (s 810.3), наявний біль у нижній кінцівці (b28015), наявні проблеми у зміні основного положення тіла (d 410), утримання положення тіла стоячи (d 415.4), переміщення (d 465), ходьба на далекі дистанції (d 450.1), особистої гігієни (d 530), проблеми з одяганням (d 540), знижена толерантність до загальної витривалості (b 455.0), погіршення функція рухливості декількох суглобі (b 710.1), зниження м’язового тонусу (b 735). Виявлені обмеження в участі значно вплинули на емоції хворих (b152), їхнє постійне занепокоєння з приводу їхньої професійної діяльності, оскільки вони всі були працездатного віку. Висновки. Поставлений реабілітаційний діагноз для пацієнтів після остеосинтезу вертлюгової западини на основі МКФ із зазначення порушень на рівні структури, функції, діяльності та участі, факторів зовнішнього середовища та особистісних факторів, які дозволять мультидисциплінарній команді підібрати втручання, що підвищать ефективність відновлення.
49
Макарова, Г. В., О. М. Рекалова, О. А. Азімцева, О. А. Ромашко, and О. С. Коржелецький. "ГЕМОДИНАМІЧНА ФУНКЦІЯ ЛЕГЕНЬ ТА НАСИЧЕННЯ КРОВІ КИСНЕМ ПРИ ІНТРАБРОНХІАЛЬНОМУ ЗАСТОСУВАННІ ІНФУЗІЙ МОНООКСИДУ АЗОТУ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ БРОНХІТ." НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ ЖУРНАЛ АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ КЛІНІЧНОЇ ТА ПРОФІЛАКТИЧНОЇ МЕДИЦИНИ 3, no. 3-4 (July 23, 2020): 13–18. http://dx.doi.org/10.33247/2312-1025.3(3-4).2019.02.
Full textAbstract:
Мета дослідження – визначення впливу інтрабронхіально інфузій монооксиду азоту на гемодинамічну функцію легень (за показниками тиску в легеневій артерії) та насичення крові киснем у комплексному лікуванні хворих на загострення хронічного бронхіту).Матеріали та методи. Обстежено і проліковано 85 пацієнтів із загостренням хронічного бронхіту. Пацієнти основної групи (42 хворих) на тлі традиційної терапії додатково отримали інтрабронхіальні інфузії монооксиду азоту через апарат «Плазон» при бронхоскопії (всього 4–5 сеансів на курс лікування); у контрольній групі було 43 хворих (при бронхоскопії їм проводили тільки бронхіальну санацію з фізіологічним розчином). Гемодинамічні показники оцінювали за непрямим визначенням тиску у легеневій артерії методом ехокардіографії до та після курсу лікування. Оцінювали також парціальний тиск кисню (РО2) у капілярній крові та ступінь насичення гемоглобіну крові киснем (сатурацію – SаO2).Результати і висновки. Додаткове включення в комплексне лікування хворих із загостренням хронічного бронхіту інтрабронхіальних інфузій монооксиду азоту приводить до більш повного відновлення функції легень, яка забезпечує насичення крові киснем (зростання показників РО2 та SаO2), без статистичного підтвердження змін тиску в легеневій артерії до та після курсу лікування.
50
Сарапук, Роман. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ПЛАВАННЯ ДЛЯ ВІДНОВЛЕННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ КАРДІОРЕСПІРАТОРНОЇ СИСТЕМИ ПІСЛЯ ПЕРЕНЕСЕНИХ ЗАПАЛЕНЬ ЛЕГЕНЬ." Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, no. 36 (January 22, 2021): 53–57. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.36.53-57.
Full textAbstract:
Мета. Встановити вплив занять плаванням на відновлення функціональних резервів кардіореспіраторної системи після перенесених запальних захворювань легень. Методи. У дослідженні взяли участь 50 осіб (12 жінок і 38 чоловіків, середній вік 42,01±1,29 років) після завершення стаціонарного лікування з приводу запальних захворювань легень в пульмонологічному відділенні Івано-Франківського обласного фтизіопульмонологічного центру. За погодженням з лікуючими лікарями вони були скеровані у санаторії “Алмаз” і “Кристал (м. Трускавець) де основним групам (ОГ) у кількості 25 осіб чоловічої і 6 жіночої статі було створено умови для щоденних занять плаванням протягом 18 днів. Тривалість кожного заняття складала 45 хвилин, а обсяг фізичного навантаження – 400–800 м при ЧСС 120-140 уд/хв. Контрольні групи протягом перебування в санаторії плавання не використовували. Для оцінки основних показників функції зовнішнього дихання використовувався комп’ютерний спірометр Mіcrospіro HІ-501. Визначення загальної фізичної працездатності здійснювали за допомогою проби Джеймса. Обстеження здійснювали двічі (до початку і після завершення циклу занять плаванням). Результати. Порівняльний аналіз змін середніх значень дихального об’єму і життєвої ємності легень контрольної й основної групи чоловіків свідчить про те, що в основній групі ці показники зовнішнього дихання перевищують дані групи контролю на 10,9% і 4,0% відповідно (р<0,05). Аналіз засвідчує, Щодо жінок, то величини дихального об’єму та життєвої ємності легень основної групи наприкінці занять зросли у порівнянні з групою контролю на 5,0% і 12,4% відповідно. Вірогідні зміни виявлені також і в показниках хвилинного об’ємудихання, форсованого об’єму дихання та пікової швидкості видиху як у чоловіків, так і в жінок. Висновок. Застосування плавання у відновному періоді осіб, які перенесли запальні захворювання дихальної системи забезпечує нормалізацію функціонування як дихальної, так і серцево-судинної системи, що опосередковано свідчить про нормалізацію механізмів нейрогуморальної регуляції функцій організму.Ключові слова: плавання, запальні захворювання легень, функціональний стан.