Journal articles on the topic 'Відкритий протокол'

Мета: вивчити і проаналізувати медико-соціальні чинники та клініко-інструментальні дані при відкритій артеріальній протоці (ВАП) у дітей різних вікових груп. Матеріали та методи: У дослідженні брали участь діти у віці до 18 років, 80% з них - діти до 3 років. Всі обстежені в відділенні кардіохірургії ДУ «Інститут загальної та невідкладно хірургії ім. В.Т. Зайцева НАМН України» протягом 2013-2017 років. У першу основну групу увійшли пацієнти з вродженою вадою серця: відкрита артеріальна протока, яку діагностовано за даними комплексного обстеження і даними ультразвуку. Інша (контрольна) група - це пацієнти без вроджених вад серця. Виконано статистичний аналіз медико-соціальних факторів, які виявлені при анкетуванні родин, даних об’єктивного огляду, клініко–інструментальних та даних ультразвукового дослідження. Результати: Встановлено, що серед медико-соціальних факторів найбільш позитивно значущим є планування вагітності, а також скарги на відставання у фізичному і психомоторному розвитку, часті простудні захворювання та повільна прибавка маси тіла у дітей з відкритою артеріальною протокою у ранньому дитячому віці. Серед непрямих ознак відкритої артеріальної протоки за даними ультразвукового дослідження найбільш значущі були дилатація лівої гілки та стовбуру легеневої артерії і підвищення градієнту тиску на них. Додатковими ультразвуковими критеріями для діагностики відкритої артеріальної протоки слід вважати збільшення передньо-заднього розміру та об’єму лівого передсердя, а також дилатацію лівого передсердя та лівого шлуночка. Зазначені критерії будуть визначними щодо гемодинамічної значущості цієї вади розвитку. Висновки: Отримані дані дозволяють визначити значимість названих критеріїв у комплексі для вибору подальшої тактики ведення таких пацієнтів, а також стануть невід'ємною частиною алгоритму ведення пацієнтів з відкритою артеріальною протокою.

Для захисту конфіденційних даних від комп'ютерних злочинів користувач має подбати про безпеку своєї інформації власноруч, використовуючи існуючі сучасні програмні засоби. Одним з таких засобів є реалізація шифрування повідомлень за допомогою прикріплення цифрового підпису до даних. Для роботи криптосистем шифрування з відкритим ключем необхідно три алгоритми: алгоритм шифрування, алгоритм розшифрування та алгоритм генерації ключів. Одним з перспективних шляхів розвитку шифрування з відкритими ключами є використання моделі піднесення до великої степені дискретних логарифмів для генерування ключів – алгоритм Діффі-Хеллмана. Аналізується спектр можливих кібератак, специфіка їх реалізації, та напрямки дії, надаються теоретичні аспекти протоколу обміну ключами Діффі-Хеллмана, проводиться їх реалізація, тестування протоколу і порівняльний аналіз реалізацій програмного продукту.

Вступ. Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві на протязі останніх років проводить атестацію інженерних кадрів будівельної галузі. Наразі проходять атестацію інженери-проектувальники. Виникає проблема автоматизованої оцінки рівня знань та тренування навичок володіння програмними продуктами систем автоматизованого проектування (САПР), зокрема, таких як BudCAD, AutoCAD, AllPlan, Revit. Результатом цієї публікації є презентація навчально-тестової Web-системи для оцінки рівня знань та вдосконалення володіння програмними продуктами САПР в частині 2D-проектування.Структура навчально-тестової Web-системиНавчально-тестова Web-система для оцінки рівня знань та вдосконалення володіння програмними продуктами систем автоматизованого проектування в частині 2D-проектування (TestCAD-2d) являє собою комплекс програм, який умовно можна розділити на декілька частин:програми взаємодії між базою даних, розміщеній на сервері, і клієнтами;плагін для інтерфейсу з вихідними файлами формату DXF (AutoCAD 2004 ASCII (dxf)), що містять інформацію про креслення, виконані за допомогою САПР (BudCAD, AutoCAD, AllPlan, Revit), та для взаємодії з сервером;власне САПР;файли креслень у форматі DXF.Вище згадані САПР можуть використовуватися самі по собі, як повні редактори креслень. Проте в деяких програмах, наприклад, в представленій в цій публікації Web-системі тестування, виникає необхідність аналізувати креслення, створені таким системами за допомогою інших програм.База даних креслень САПР зберігається в дуже стислому форматі DWG (Drawing), тому програмами користувача безпосередньо прочитати цю інформацію важко. Крім того, різні машинні реалізації САПР можуть використовувати різні внутрішні формати для бази даних, дібрані для отримання максимальної продуктивності обчислювальної машини, на якій функціонує САПР. Для забезпечення можливості обміну файлами креслень між різними машинними реалізаціями САПР, а також між САПР та іншими програмами був визначений формат файлу обміну кресленнями DXF (Drawing eXchange Format).Даний формат сприймається усіма машинними реалізаціями вищезгаданих САПР, і існує можливість його перетворення як в їх внутрішній файл креслення, так і навпаки. Саме цей формат і був вибраний для реалізації комплексу TestCAD-2d.Інтерфейс зв’язку комплексу TestCAD-2d з файлами формату DXF аналізує інформацію двох типів. До першого типу відноситься інформація про об’єкти із секції ENTITIES. Цей тип відрізняється хорошою сумісністю з програмами, для яких DXF не є рідним форматом. Другий тип використовує набагато більш складний синтаксис і читає інформацію (вірніше, деяку частину інформації) про об’єкти із секції BLOCKS.DXF – відкритий формат файлів для обміну графічною інформацією між застосуваннями САПР. Був створений фірмою Autodesk для системи AutoCAD. Підтримується практично всіма CAD-системами на платформі PC [1]. DXF був вперше представлений в грудні 1982 року як частина AutoCAD 1.0, в якості обмінного формату даних, що надає ту ж інформацію, що і закритий внутрішній формат AutoCAD – DWG, специфікація на який ніколи не надавалася. В даний час на сайті Autodesk можна знайти специфікації всіх версій DXF, починаючи з AutoCAD Release 13 (листопад 1994) по AutoCAD 2012. Починаючи з AutoCAD Release 10 (жовтень 1988 р.), крім текстового варіанта DXF, підтримується також і двійкова версія – DXB.Не зважаючи на те, що нові об’єкти в специфікації формату DXF з часом описувалися не повністю або не описувалися зовсім, формат DXF залишився де-факто одним з двох стандартів для векторних зображень у відкритих операційних системах та застосуваннях (інший стандарт – SVG). Опис формату DXF доступний на сайті розробника [2].Відомі також методи тестування, що використовують відкритий формат XML, зокрема, наприклад, система IMS QTI (Instructional Management Systems Question and Test Interoperability), заснована на IMS –одному з ключових стандартів у галузі e-Learning, яка підтримується консорціумом IMS Global Learning Consortium [3]. Ці системи набули розповсюдження для різних видів тестування [4], зокрема, математичного тестування [5] та інших застосувань, але не досліджені у сфері графічних програмних засобів.Види тестових завданьРозглянемо варіант тестового завдання, наведеного на рис. 1, яке виконане у першій вітчизняній системі автоматизованого проектування BudCAD (розробник – Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві). Скриншот результуючого вікна системи TestCAD-2d, суміщеного з вікном BudCAD, наведений нижче. Рис. 1 Тестова робота для проектувальника полягає у виконанні креслення в пакеті САПР визначених завданням примітивів та виконанні кількох операцій по їх редагуванню (перетин, масштабування, обрізання тощо, прив’язка).Результат виконаної роботи зберігається у файлі DXF (використана версія 2004) засобами самого пакету БудКАД.Особливість цього тесту в тому, що він є навчальним, оскільки видає «протокол» (лог-файл) дій учасника тестування, який порівнюється з відповідним протоколом дій викладача. Складність оцінки правильності виконання завдання полягає в тому, що викладач і учень можуть виконувати елементи креслення різними способами, навіть в рамках заданої інструкції. Наприклад, трикутник може бути накреслений з використанням методів ВІДРІЗОК або ПОЛІЛІНІЯ з операцією ЗАМКНУТИ або без неї.Тепер розглянемо завдання, наведене на рис. 2, яке виконане в інтегрованій системі будівельного проектування Allplan (Nemetschek, Німеччина).Рис. 2 Результат збережено у форматі DXF версії 2002. Слід відмітити, що штриховка, виконана в AllPlan, не прив’язана до об’єкту ПРЯМОКУТНИК, на відміну від BudCAD.Ще один приклад демонструє вміння суб’єкта тестування створювати блоки та вставляти їх в креслення. Результат виконання такого типу тестового завдання наведений на рис. 3. Рис. 3 Тести для оцінки знань відмінні від навчальних тестів лише відсутністю протоколу дій учасника тестування.Програмні аспекти системи тестуванняПлагін для тестування навиків володіння САПР має наступну структуру вхідних параметрів:<OBJECT classid="clsid:F1687401-5C57-476D-BD6F-B57994DE87F1" tabindex="1" codebase="http://bil.gov.ua/ActiveBudCADProj1.ocx"><param NAME="CAD" VALUE="BudCAD"><param NAME="TestNum" VALUE="107"><param NAME="CorrectAnswer" VALUE="CIRCLE: 5,55,0;45.3$LINE: 10,10,0;10,100,0$LINE: 10,10,0;50,50,0$ LINE: 10,100,0;50,50,0"></OBJECT>Відмітимо, що тут наведено «миттєвий знімок» HTML-коду завдання, представленого на рис. 1, оскільки значення параметрів CAD, TestNum і CorrectAnswer формуються «на льоту» за допомогою програмного забезпечення, розміщеного на сервері. Крім цього, цей плагін має ще одну можливість – він відсилає варіант відповіді на сервер.ВисновокВ статті розглянуті питання розробки навчально-тестових Web-систем для оцінки рівня кваліфікації та навчання спеціалістів будівельної галузі з використанням Web-технологій. Розглянуто ряд типів тестових завдань для тестування роботи в САПР в частині 2d-проектування, як простих, так і більш складних.

У статті розглянуто сучасні погляди на патогенез, клініку, діагностику та лікування бронхолегеневої дисплазії. Особлива увага приділяється впливу артеріальної протоки на виникнення і тяжкість бронхолегеневої дисплазії; механізмам гемодинамічних впливів відкритої артеріальної протоки на кровотік у передній мозковій артерії, судинах малого кола кровообігу, впливу відкритої протоки на розвиток набряку легенів. Окремо розглянуті методи закриття відкритої артеріальної протоки. Відмічені переваги фармакологічного закриття протоки.

У статті розглянуто сучасні погляди на патогенез, клініку, діагностику та лікування бронхолегеневої дисплазії. Особливу увагу приділяють впливу артеріальної протоки на виникнення й тяжкість бронхолегеневої дисплазії; механізмам гемодинамічних впливів відкритої артеріальної протоки на кровотік у передній мозковій артерії, судинах малого кола кровообігу, впливу відкритої протоки на розвиток набряку легень. Окремо розглянуті методи закриття відкритої артеріальної протоки. Відмічені переваги фармакологічного закриття протоки.

Анотація. В статті наведені дані щодо змін кровотоку в нирках у недоношених новонароджених з гемодинамічно значущою відкритою артеріальною протокою з гострим пошкодженням нирок. Обстежено 40 недоношених дітей терміном гестації 29-36 тижнів. Всім дітям на

Анотація. В статті наведені дані щодо змін кровотоку в нирках у недоношених новонароджених з гемодинамічно значущою відкритою артеріальною протокою з гострим пошкодженням нирок. Обстежено 40 недоношених дітей терміном гестації 29-36 тижнів. Всім дітям на

Для захисту конфіденційних даних від комп'ютерних злочинів користувач має подбати про безпеку своєї інформації власноруч, використовуючи існуючі сучасні програмні засоби. Одним з таких засобів є реалізація шифрування повідомлень за допомогою прикріплення цифрового підпису до даних. Для роботи криптосистем шифрування з відкритим ключем необхідно три алгоритми: алгоритм шифрування, алгоритм розшифрування та алгоритм генерації ключів. Одним з перспективних шляхів розвитку шифрування з відкритими ключами є використання моделі піднесення до великої степені дискретних логарифмів для генерування ключів, так званий алгоритм Діффі-Хеллмана. Рекурентні відношення, що становлять основу множини Мандельброта, забезпечують хаотичну поведінку та суттєву залежність процесу від початкових умов. Ці властивості дозволяють створити криптографічну систему, що здатна використовувати їх для вирішення поставлених задач. Спроектована криптографічна система повінна поєднувати в собі засоби створення ключів, шифрування текстових повідомлень та генерації цифрового підпису. Протокол обміну ключами передбачає встановлення між учасниками спільного секретного ключа, який у подальшому можна використовувати для шифрування повідомлень тексту або зображень цифровим підписом. Проаналізовано інструментальні засоби, за допомогою яких можна вирішити і реалізувати систему фрактальних алгоритмів для захисту інформації. В ході дослідження реалізовано програмний продукт мовою програмування C# у середовищі Visual Studio 2010. Система спроектована у рамках об'єктно-орієнтованого підходу до розробки програмних продуктів, тому вона використовує програмні класи для розподілення функціональності. Реалізований алгоритм має більшу кількість можливих ключів у порівнянні з поширеною на сьогодні схемою обміну ключами Діффі-Хеллмана. Великий розмір простору ключів робить важкими для реалізації атаки перебором, також відомі як метод «грубої сили». Хаотичні властивості фрактального алгоритму не вимагають використання чисел великої розрядності, проте забезпечують високу якість шифрування. Економія часу на розрахунках дозволяє зменшити затрати ресурсів та підвищити продуктивність системи в цілому.

Мета роботи: вивчити результати планових хірургічних втручань внаслідок первинного хронічного захворювання вен під час вагітності з використанням компонентів протоколу FAST TRACK surgery. Матеріали і методи. У 457 вагітних виконано планове відкрите хірургічне втручання у ІІ та ІІІ триместрах із первинним симптомним хронічним захворюванням вен С2S-4s, Ер, As, р, Рг (СЕАР 2002) з використанням компонентів протоколу FAST TRACK surgery. Результати досліджень та їх обговорення. У всіх оперованих використовували мультидисциплінарний підхід ведення пацієнток протягом усієї вагітності з госпіталізацією їх до спеціалізованого акушерського стаціонару для виконання операції, яке у 92,3 % пацієнток проведено у день госпіталізації на фоні проведеної перинатальної психотерапевтичної підготовки її і плода до хірургічного втручання. Операцію виконував судинний хірург – так званий “монотехнолог” або “акушерський судинний хірург” в оптимальні терміни вагітності. За рахунок цих чинників у 97,2 % оперованих отримано позитивний клінічний ефект при 100 % відсутності у всіх оперованих ускладнень з боку плода і матері. Планове хірургічне втручання не спричиняло передчасних пологів, не ускладнило перебіг вагітності в післяопераційному і післяпологовому періодах. Усі діти народилися вчасно і в задовільному стані.

В роботі представлено багаторівневу самоорганізацію ресурсів кіберфізичної системи технічного сервісу на основі ситуаційно-орієнтованого підходу. В основі підходу покладено концепцію, що стосується організаційної поведінки ресурсів верхнього рівня і забезпечення їх врахування при самоорганізації ресурсів нижнього рівня. З'ясовано, що спільний доступ до інформації про ресурси кіберфізичної системи технічного сервісу забезпечується використанням технології інтелектуальних просторів. Реалізацію ситуаційно-орієнтованого підходу здійснено на прикладі сценарію надання послуг в сервісному обслуговуванні автотранспортної та мобільної сільськогосподарської техніки з участю фізичних пристроїв, контрольованих керуючими ресурсами, та ресурсів планування, що відповідають за генерацію спрямованості поведінки керуючих ресурсів. Зазначено, щотехнологія інтелектуального простору побудована на відкритій платформі Smart-M3 і представлено її структуру. Сама платформа грунтується на концепції семантичний Веб. Показано, що обмін інформацією між учасниками просторів здійснюється на основі протоколу HTTP.

В роботі представлено багаторівневу самоорганізацію ресурсів кіберфізичної системи технічного сервісу на основі ситуаційно-орієнтованого підходу. В основі підходу покладено концепцію, що стосується організаційної поведінки ресурсів верхнього рівня і забезпечення їх врахування при самоорганізації ресурсів нижнього рівня. З'ясовано, що спільний доступ до інформації про ресурси кіберфізичної системи технічного сервісу забезпечується використанням технології інтелектуальних просторів. Реалізацію ситуаційно-орієнтованого підходу здійснено на прикладі сценарію надання послуг в сервісному обслуговуванні автотранспортної та мобільної сільськогосподарської техніки з участю фізичних пристроїв, контрольованих керуючими ресурсами, та ресурсів планування, що відповідають за генерацію спрямованості поведінки керуючих ресурсів. Зазначено, щотехнологія інтелектуального простору побудована на відкритій платформі Smart-M3 і представлено її структуру. Сама платформа грунтується на концепції семантичний Веб. Показано, що обмін інформацією між учасниками просторів здійснюється на основі протоколу HTTP.

Набряк легень – це загрозливий для життя стан, зумовлений проникненням плазми крові до альвеол та інтерстиційного простору. Кількість тварин з ознаками задишки, які надходять в клініку ветеринарної медицини поступово зростає, а початкові дії лікаря для стабілізації стану тварини мають вирішальне значення у виживанні пацієнта, тому тема досліджень є актуальною. Стаття присвячена питанням оцінки параметрів організму тварини, що можуть бути використані в протоколах щодо стабілізації критичних станів за набряку легень у котів. У досліджувані групи були включені коти з ознаками набряку легень, власники яких звернулись до клініки «Vet House» м. Вінниця у період 2018–2021 рр. Особливу увагу було приділено таким дослідженням: анамнестичні дані, результати клінічного огляду, особливості рентгенографічних змін, результати ультразвукової діагностики легень та серця, лабораторні показники крові. На початкових етапах прояву захворювання коти можуть взагалі не проявляти жодних симптомів, і виглядати абсолютно здоровими. Тому виявити та попередити даний патологічний стан дуже важко. Однак, під час клінічного огляду ветеринарним лікарем, можуть бути виявлені деякі ранні ознаки серцевих захворювань ще до появи будь-яких клінічних симптомів набряку легень. Усі свійські коти належать до групи ризику щодо розвитку серцево-судинних захворювань, однак деякі породи піддаються підвищеному ризику. До таких належать породи регдолл (і споріднені породи), породи мейнкун, сфінкс і рекс. Коти, яких годують неякісними кормами з дефіцитом таурину, також піддаються підвищеному ризику виникнення дилятаційної кардіоміопатії. Уроджені патології серця реєструються у котів нечасто, як правило це стеноз або недостатність клапана, відкритий артеріальний проток, тетрада Фалло, тощо. Набряк легень може бути спричинений різними факторами: серцево-судинні захворювання, обструкції верхніх дихальних шляхів, дія токсичних речовин, астма, сепсис, шок, удар електричним струмом, черепно-мозкова травма, метастатична неоплазія. Лікування котів із ознаками набряку легень є багатоступеневим, що передбачає на першому етапі стабілізацію пацієнта до встановлення остаточного діагнозу. Тварини з набряком легень незалежно від причини виникнення, потребують стандартизованих процедур напочатку стабілізації стану. Однією з переваг початкової стабілізації є те, що у лікаря з’являється час для розгляду відповідного діагностичного та наступного терапевтичного підходу.

22 травня 2018 р. Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) ухвалив рішення у справі “Zelenchuk and Tsytsyura v. Ukraine”, яким визнав, що законодавство України, яке встановлює мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення, порушує ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція). Воно викликало резонанс у суспільстві загалом та в професійному середовищі зокрема, а тому, напевно, спричинить хвилю нових публіцистичних і наукових досліджень на предмет необхідності зняття мораторію. Власне, стаття й буде присвячена питанню забезпечення балансу публічних інтересів та інтересів власника при встановленні мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. Метою статті є визначити критерії пропорційності мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення як обмеження права власності відповідно до практики ЄСПЛ. З’ясовано, що законодавство України в частині встановлення мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення не відповідає вимогам ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, однак це не означає, що держава Україна зобов’язана негайно скасувати мораторій та запровадити відкритий ринок сільськогосподарських земель. Натомість держава Україна має вибір: або скасувати мораторій і тим самим усунути втручання у право власності, або зберегти мораторій чи замінити його альтернативними заходами, усунувши при цьому порушення Конвенції. У будь-якому разі Україна повинна прийняти відповідні нормативні акти та (або) застосувати інші загальні заходи для забезпечення справедливого балансу між інтересами власників сільськогосподарських земель, з одного боку, і загальними інтересами суспільства, з другого боку, відповідно до принципів захисту майнових прав. Для цього необхідно: 1) усунути правову невизначеність відповідного законодавства шляхом визначення чітких часових меж дії мораторію або інших обмежувальних заходів, які можуть бути запровадженні як його альтернатива; 2) забезпечити співмірність мораторію або альтернативних обмежувальних заходів із проголошеною ціллю створити ринок землі за допомогою поступового зменшення таких заборон та обтяжень; 3) зняти надмірний тягар із власників земельних ділянок сільськогосподарського призначення, запровадивши гнучкі обмеження, які можуть бути переглянуті в індивідуальному порядку.

The development of acute kidney injury (AKI) in preterm infants with hemodynamically significant patent ductus arteriosus (HSPDA) is an additional burden on homeostatic mechanisms, leading to loss of fluid, electrolyte balance, and acid-base disturbance and increasing the risk of mortality by 50%. Therefore, early detection of AKI in preterm infants with HSPDA is extremely important in terms of improving treatment outcomes. Purpose — to create, evaluate and further analyze the binary logistic regression model of AKI on the background of HSPDA in premature infants. Materials and methods. The group of study participants consisted of 40 premature babies with HSPDA, who were admitted for treatment on the first day of life to the Department of Anesthesiology and Neonatal Intensive Care at MI «Dnepropetrovsk Regional Children's Clinical Hospital» Dnepropetrovsk Regional Council». On the third to fifth day of life, 23 (57.5%) patients were diagnosed with AKI. Clinical and laboratory examination included obstetric history, gestational age, weight, physical examination, clinical analysis of blood and urine, arterial blood oxygen saturation, biochemical methods — examination of urea, serum and urine creatinine, serum and urine sodium, serum potassium. The concentration index of creatinine, fractional excretion of sodium, glomerular filtration rate (GFR) according to the Schwartz formula were calculated. Instrumental methods of examination included echocardiography with Doppler, ultrasound Doppler of renal vessels, renal spectroscopy in the near infrared region. In order to preliminarily determine the diagnostic potential of some clinical'anamnestic and laboratory data, the parameters of the sample with AKI and the sample without this pathology were compared: in the case of interval scale the Mann–Whitney U-test was used, in the case of categorical scale — χ2-test or Fisher's exact test. Spearman's rank correlation was used to form the optimal set of input variables for regression modeling. The method of binary logistic regression was used to develop a diagnostic model of AKI development on the background of HSPDA in premature infants. Results. At the stage of exploratory data analysis (several dozen parameters of clinical and biochemical analysis of blood and urine, renal hemodynamics, renal oxygenation and therapeutic measures on the first day), as well as clinical and anamnestic data, it was found that AKI has a significant relationship with 14 interval ( maximum blood flow velocity in the interlobar renal artery, minimum blood flow velocity in the interlobar renal artery, resistance index in the interlobar renal artery, maximum blood flow velocity in the main renal artery, diameter of the open arterial duct, renal oxygenation, fractional renal tissue extraction of oxygen, serum creatinine, GFR, creatinine concentration index, urinary sodium, fractional sodium excretion, urine protein, diastolic blood pressure) and 9 nominal values (the size of the patent ductus arteriosus on the first day of more than 2 mm, ibuprofen therapy at a dose of 20 mg/kg on the first day, ibuprofen therapy on the first day of life, furosemide treatment, history of renal disease in the mother, chronic foci of infection in the mother, hypertension of pregnancy, threat of abortion, necrotizing enterocolitis in the patient on the first day of life). Conclusions. The most significant predictors of AKI development in premature infants with HSPDA are the parameter of maximum blood flow velocity in the interlobar renal artery, HSPDA diameter greater than 2 mm and serum creatinine level on the first day of life. The sensitivity of the AKI logistic regression model, in which HSPDA diameter and serum creatinine level are used as explanatory variables, is 91%, specificity — 88%, overall accuracy — 90%. Replacement of serum creatinine in the logit function for the maximum blood flow velocity in the interlobar renal artery allows to increase the sensitivity of the model up to 96%, and the overall accuracy up to 93%. The study was conducted in accordance with the principles of the Helsinki Declaration. The research protocol was approved by the Local Ethics Committee of the institution mentioned in the work. Informed consent of parents of children was obtained for the research. The authors were declare no conflict of interest. Key words: hemodynamically significant patent ductus arteriosus, premature infants, acute kidney injury, prediction of early diagnosis.

Hemodynamically significant patent ductus arteriosus (HSPDA) in premature infants leads to renal hypoperfusion due to the phenomenon of «stealing» of the systemic circulation, which can contribute to the development of acute kidney injury (AKI). The use of ultrasound Doppler sonography of the renal vessels can be effective in assessing renal blood flow and in the early diagnosis of acute renal failure. Purpose — to assess the prognostic significance of the state of renal blood flow in the first day of life in premature infants with HSPDA in the early diagnosis of AKI. Materials and methods. We examined 40 preterm infants (gestational age 29–36 weeks) with HSPDA. Distribution of the examined patients: the group with AKI — 23 children, the group without AKI — 17 children. The observation period was 10 days. The patients underwent echocardiography with Doppler analysis using a broadband microconvex probe with a frequency of 5–8 MHz (TOSHIBA Nemso XG) at 5–11 hours of life. Color Doppler ultrasound scanning of renal vessels was performed on the first, third and tenth days of life. The parameters of blood flow in the main renal and interlobar renal arteries were studied: peak systolic velocity (PSV) and end diastolic velocity (EDV) of blood flow, resistance index (RI). Diagnosis and stratification of AKI severity met the KDIGO neonatal modification criteria. Results. On the third to fifth day of life, AKI was diagnosed in 23 (57.5%) children, but already in the first day of life, compared with patients without AKI, a significant decrease in PSV parameters of blood flow in the main renal artery was noted (20.6±5.87 cm/sec versus 25.4±6.17 cm/sec in children without AKI, p<0.02). In addition, the main changes in the first day of life in patients with AKI were revealed at the level of the interlobar renal artery, namely: a decrease in PSV blood flow (11.10±3.329 cm/sec versus 18.48±3.014 cm/sec in children without AKI, p<0.001) and EDV of blood flow (2.83±2.063 cm/sec versus 6.16±2.447 cm/sec in children without AKI, p<0.001), increased RI (0.758±0.137 versus 0.666±0.1216 in children without AKI, p<0.02). On the third day of life at AKI, there was a disorder in the parameters of blood flow in the interlobaric renal artery, the value of which on the tenth day of life did not differ from the parameters of children without AKI. Conclusions. In premature infants with HSPDA, who were diagnosed with AKI on the third to fifth day of life, in the first day of life, there is a decrease in PSV blood flow parameters in the main renal artery, changes in blood flow in the interlobar renal artery, namely: a decrease in PSV and EDV blood flow, an increase in RI. Thus, the assessment of the state of blood flow in the interlobar renal artery on the first day of life in premature infants with HSPDA is of diagnostic value for the timely determination of the risk group for AKI. The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki declaration. The study protocol was approved by the Local ethics committee of all participating institution. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies. No conflict of interest was declared by the authors. Key words: premature infants, patent ductus arteriosus, renal blood flow, acute kidney injury.

The clinical features of the hemodynamically significant patent ductus arteriosus (HSPDA) depend on its diameter, which determines the frequency and severity of early complications of the disease. There are conflicting data on the relationship between perinatal factors and the development of large-diameter HSPDA in premature infants. Purрose — to determine the most significant risk factors in the perinatal history affecting the diameter of the ductus arteriosus and early complications of HSPDA in premature infants. Materials and methods. We examined 40 premature babies (gestational age — 29–36 weeks) with HSPDA, who were admitted for observation in the first day of life in the department of anesthesiology and intensive care of newborns of the MI «Dnipropetrovsk Regional Children's Clinical Hospital» DRC». To analyze the effect of the perinatal history on the diameter of the HSPDA in the first day of life, patients were divided into two groups: Group I (n=19) — children with HSPDA diameter <2 mm, Group II (n=21) — children HSPDA diameter >2 mm. The presence of chronic foci of infection in the mother was determined according to the medical documentation, chorioamnionitis based on the pathological examination of the placenta. Clinical examination and treatment of premature infants was carried out according to the generally accepted methods. Echocardiography with dopplerometry was performed at 5–11 hours of life to determine HSPDA. Results. The risk of developing HSPDA >2 mm in diameter in premature infants whose mothers had early gestosis is 4.72 (CI=1.15–19.41; p<0.03). A high degree of risk of development of a HSPDA diameter >2 mm was also established in premature infants in the presence of chronic foci of infection in the mother (OR=10.56; CI=1.9–58.53; p<0.005), chorioamnionitis (OR=13.5; CI=1.51–120.78, p<0.009). Intrauterine infection in premature infants predetermined an increase in the size of HSPDA >2 mm. On the first day of life, a HSPDA diameter >2 mm in premature infants is a risk factor for such early complications as necrotizing enterocolitis (OR=14.55; CI=1.6–131.96, p<0.007), intraventricular hemorrhage (OR=4,29; CI=1.14–16.18, p<0.03), acute kidney injury on the third (OR=15.94; CI=3.38–75.10, p<0.001) and the fifth day of life (OR=35.63; CI=5.73–221.50, p<0.001). Conclusions. A complicated perinatal anamnesis in premature infants is a risk factor for the development of large-diameter HSPDA, determines the occurrence of early complications of the disease, therefore, prevention of HSPDA should be started during pregnancy. The study was carried out in accordance with the principles of the Helsinki Declaration. The study protocol was approved by the Local Ethics Committee of the institution specified in the work. Informed consent was obtained from the parents of the children for the research. The authors declare no conflicts of interest. Key words: premature infants, perinatal risk factors, hemodynamically significant patent ductus arteriosus, clinical features.

Nephrogenesis may be disrupted antenatally because of chronic infection foci (CIF) in the mother, the development of chorioamnionitis, feto-placental insufficiency. As a result, in the postnatal period, the kidneys are more sensitive to hypoperfusion, which occurs in premature infants with hemodynamically significant patent ductus arteriosus (HSPDA) and can lead to the development of acute kidney injury (AKI). Purpose — to study the influence of CIF in the mother on the development of AKI in premature infants with HSPDA. Materials and methods. 74 premature infants (gestational age 29–36 weeks) who were treated in the Department of Anesthesiology and Neonatal Intensive Care MI «Dnepropetrovsk Regional Children's Clinical Hospital» Dnepropetrovsk Regional Council» were examined. Patients were divided into three groups depending on the presence of a patent ductus arteriosus (PDA) and its hemodynamic significance: Group I — 40 children with HSPDA, Group II — 17 children with PDA without hemodynamic disorders, Group III — 17 children with a closed ductus arteriosus. The presence of CIF in the mother was determined according to medical records, chorioamnionitis on the basis of histopathological examination of the placenta. Patients with HSPDA were divided into two subgroups: 28 children from mothers with CIF, 12 — without CIF. Clinical examination and treatment of premature infants was carried out according to generally accepted methods. Echocardiography with Doppler was performed at 5–11 hours of life and then daily to determine PDA, its size and hemodynamic significance. Diagnosis and stratification of the severity of AKI were performed according to the criteria of neonatal modification of KDIGO, for which the concentration of serum creatinine and diuresis were studied. Results. Chronic foci of infection were found in 28 (70.0%) mothers of group I, in 5 (29.4%) — group II, in 6 (35.2%) — group III. Chorioamnionitis in group I — 10 (25%) cases, in group II–ІII — 6 (17.6%). The presence of CIF in the mother caused a significant increase in the size of the PDA on the first day of life in the group of HSPDA against groups II–III: 2.61±0.861 (2.3; 2–3.5) mm against 1.79±0.365 (1.7; 1.5–2) mm, p<0.001. Patent arterial duct with a diameter of >2 mm on the first day of life in premature infants of group I from mothers with foci of infection was observed more often — 19 (67.9%) against 2(6.7%) of groups II–III (OR=10.56; CI: 1.9–58.53, p<0.005). Analysis of the incidence of AKI on the third day of life depending on HSPDA and the presence of CIF showed that 64.3% of preterm infants with HSPDA and maternal infection developed AKI — 6.6 times more often than in groups without HSPDA (OR=8.40; CI: 2.60–27.14; p<0.001), and 2.6 times more often compared to children of the subgroup HSPDA without recorded maternal infection (OR=5.40; CI: 1.18–24.65; p<0.03). On the background of HSPDA and CIF stage II–III AKI was observed in every third child. Comparative analysis within group I depending on the CIF revealed that the frequency of AKI for 10 days in the subgroup with infection was almost three times higher than the level of the subgroup without infection: 71.4% vs. 25.0% (OR=7.50; CI: 1.60–35.07; p<0.009). Conclusions. The presence of CIF in the mother is a risk factor for AKI in premature infants with HSPDA. Therefore, such children should be classified as at risk of developing AKI. The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki Declaration. The study protocol was approved by the Local Ethics Committee of these Institutes. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies. No conflict of interest was declared by the authors. Key words: acute kidney injury, chronic foci of maternal infection, hemodynamically significant patent ductus arteriosus, premature infants.

Hemodynamically significant patent ductus arteriosus (PDA) is a common complication in very preterm infants born at less than 32 weeks of gestation. At the same time, currently, there are no uniform criteria to identify the actual hemodynamic significance of PDA and generally accepted management approaches to such infants. Purpose — to assess the predictive value of serum N-terminal pro-brain natriuretic peptide (NT-proBNP) levels for hemodynamically significant PDA in very preterm infants. Materials and methods. Fifty-two preterm infants with gestational age <32 weeks, chronological age <72 h, and PDA diameter >1.5 mm were involved in a randomized study. Twenty-seven (52%) of them were treated with ibuprofen or paracetamol starting within the first 3 days of life. Expectant management was applied to 25 (48%) infants. All patients underwent daily echocardiographic and two serum NT-proBNP measurements within the first 10 days after birth. According to the results of echocardiographic and clinical monitoring, 2 groups of patients were formed retrospectively. In 22 (42%) of them hemodynamically significant PDA (hsPDA) was diagnosed, and 30 (58%) had hemodynamically insignificant ductus arteriosus. Results. The percentage of infants who received pharmacological PDA treatment was not significantly different between the groups (p>0.05). Serum NT-proBNP concentrations at the median age of 2 and 8 days were significantly higher in infants with hsPDA (p<0.01). By the eighth day of life, the NT-proBNP level in both groups significantly decreased but remained considerably higher in newborns with hsPDA. Serum NT-proBNP concentrations on the second-third day of life could reliably predict hsPDA (AUC=0.93; 95% confidence interval: 0.86–1.0; p<0.05). Conclusions. Serum NT-proBNP concentrations on the second day of life >12000 pg/ml could reliably predict hsPDA. The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki Declaration. The study protocol was approved by the Local Ethics Committee of these Institutes. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies. No conflict of interest was declared by the authors. Key words: hemodynamically significant patent ductus arteriosus, PDA, NT-proBNP, prognostic value, very preterm infants.

Національна доктрина розвитку освіти України у XXI ст. пріоритетним напрямком розвитку визначає “впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, що забезпечують подальше удосконалення навчально-виховного процесу”. Одним із шляхів досягнення намічених цілей названо дистанційне навчання (ДН) [1].На нашу думку, дистанційне навчання займе належне йому місце на ринку освітніх послуг тоді, коли основну увагу буде приділено педагогічним технологіям, а не інформаційним. Головна складність роботи у дистанційному навчанні – це організація навчального процесу взаємодії викладача і студента.Дистанційний студент або слухач більшість часу проводить на значній відстані від викладача, тому значна частина його навчальної роботи – це самостійна робота з матеріалами, викладеними на сайті. Таким чином, управління навчальним процесом є необхідною умовою проведення дистанційного навчання, без якого воно втрачає всякий зміст.Управління навчальним процесом розпочинається з планування, яке повинно враховувати специфічне інформаційне освітянське середовище і ґрунтуватися на складових компонентах навчального процесу. Інформаційне середовище стає невід’ємною частиною освітньої системи дистанційного навчання. Учасниками навчального процесу з одного боку є слухачі (студенти), а з іншого – викладач-т’ютер, члени груп технічного і методичного забезпечення. Планування навчального процесу потребує чіткого представлення ролі і функцій кожного його учасника:Слухачі, вивчаючи навчальний план і розклад, знайомляться зі структурою курсу електронного підручника, виконують самостійні чи контрольні роботи тощо.Працівники центру ДН:автор курсу – здійснює авторський супровід, розробляє робочу програму курсу, аналізує процес навчання і його результати, оновлює матеріали;методист – планує і розробляє сценарій структурованого курсу, робить відбір звітних форм і методів у відповідності з засобами навчання;викладач – знайомить слухачів з навчальним планом, електронним підручником, направляє, консультує, видає завдання, проводить роботу у чаті, форумах, приймає виконані завдання;психолог курсу – здійснює психологічний моніторинг, досліджує динаміку групи слухачів;адміністратор – організовує “контакт” викладача із слухачем, вирішує питання зарахування (відрахування);діловод – здійснює роботу із документами (оформлення договорів, рахунків за оплату, підготовка наказів тощо);програмно-телекомунікаційна група – забезпечує роботу необхідних програмних засобів, підтримує роботу мережних ресурсів.Для планування навчального процесу необхідно:Постановка мети навчання.Вибір методів навчання.Розробка методичних вимог до структурованого матеріалу.Складання розкладу занять.Організація моніторингу навчального процесу.Планування контрольних заходів. До таких належать тести.Підхід до тестування тільки як до засобу контролю на сучасному етапі розвитку вітчизняної освіти вже не розкриває його справжнього значення. Адже ефективний контроль є не самоціллю, а органічною складовою навчального процесу. Такий контроль [3]:формує цілі й методи навчання, фокусуючи увагу на головному та на вмінні застосовувати набуті знання;забезпечує оперативний зворотній зв’язок при навчанні, що дозволяє своєчасно корегувати навчальний процес.Останнє є особливо важливим саме для процесу навчання слухачів навчально-підготовчого відділення вузу.Отже, структура навчального процесу складається з таких ланок:розробка навчальної програми, визначення кількості модульних тестувань;підготовка матеріалів до тестування – складання завдань, їх впорядкування, розробка алгоритму перевірки та критеріїв оцінювання;включення тестових завдань до розробленої програмної оболонки;безпосереднє тестування слухачів та автоматизоване отримання результатів;оформлення результатів тестування, їх аналіз і систематизація.Зауважимо, що у підготовці матеріалів до тестування приймає участь не тільки викладач-автор тестів та методист, а й адміністратор та психолог курсу. Це пояснюється тим, що для успішного проведення процесу тестування необхідно виконання наступних умов.Психологічна та технічна підготовка слухача до комп’ютерного тестування. Для цього перед початком тесту був запропонований демонстраційний тест, виконуючи який слухачі знайомились із типом питань та правилами відповіді на них. Крім того були пояснені критерії оцінювання їх відповідей.Підбір типів завдань, розподіл за відповідними рівнями складності, обрання системи оцінювання. З усіх типів тестів були вибрані такі, що дають можливість однозначно і відкрито визначити рейтинг знань абітурієнта, з яким він вступає до університету:“на вибір однієї або декількох правильних відповідей”;“на послідовність” – розташувати математичні дії, етапи розв’язку фізичної задачі, події, сюжетні епізоди в правильній послідовності;“на відповідність” – провести відповідність між терміном, поняттям з одного боку та його означенням, характеристикою з іншого.Кожному слухачеві була запропонована одна папка-тест, яка включала в себе в середньому 20-25 запитань, розрахованих на 20-30 хв. Завдання в тестах-папках були розподілені за трьома рівнями складності і відображали всі три типи тестових запитань.Система оцінювання результатів тестування з кожного предмету була різною і коливалася в межах від 20 до 80 балів. Це дозволило скласти достатньо чітку картину успішності слухачів навчально-підготовчого відділення.Коректне опрацювання отриманих результатів – складання та виведення протоколу тестування. До протоколу увійшли такі розділи як: прізвище, ім’я та по-батькові абітурієнта; форма навчання; спеціальність; назва предмету, з якого він тестувався; час та номер комп’ютера, на якому відбувалося тестування; номер і текст запитання; відповідь вибрана абітурієнтом; кількість отриманих балів. Протокол тестування підписували абітурієнт та директор Інституту дистанційного навчання, узгоджуючи тим самим результати проведеного комп’ютерного тестування.

Зниження рівня рухової активності населення та зниження показників фізичного здоров’я викликає зацікавленість науковців, тренерів, медиків тощо у вирішенні цієї проблеми. Відкриття нових фітнес-клубів, тренажерних комплексів, студій спрямоване на вирішення питання низького рівня рухової активності, а також зумовлює необхідність підготовки фахівців (тренерів) компетентних у проведенні занять із групових та персональних занять фітнесом. Заклади вищої освіти, реагуючи на запити суспільства, почали активно включати до освітніх програм дисципліни, які дають змогу здійснювати підготовку до організації і проведення фітнес-тренувань. Одним із таких є дисципліна «Сучасні фітнес-технології». У дослідженні здійснено експериментальну перевірку ефективності програми навчальної дисципліни «Сучасні фітнес-технології», зокрема оцінку рівня технічної майстерності студентів після її вивчення. Сформульовано мету, очікувані результати навчання й орієнтовну тематику дисципліни «Сучасні фітнес-технології»; розроблено критерії діагностування технічної майстерності майбутніх тренерів із фітнесу, за якими здійснювалася експертна оцінка: техніка виконання рухових дій і вправ; відповідність музичного супроводу заняттю; дотримання техніки безпеки на занятті; комунікативні здібності спілкування з тими, хто займаються; емоційність заняття; логічність та доцільність застосування методів на занятті; логічність побудови комплексу вправ; дотримання структури заняття. Експертну оцінку здійснювали незалежні експерти, компетентні фахівці у проведенні занять з аеробіки та фітнесу, які мають досвід професійної діяльності, працюють у закладах вищої освіти та мають науковий ступінь «кандидат наук». За попереднім ознайомленням із протоколом експертних оцінок та системою оцінювання розроблених критеріїв фахівці переглядали заняття, які проводили студенти. За визначенням незалежних експертів виявлено, що після вивчення дисципліни «Сучасні фітнес-технології» рівень готовності студентів відповідав 4,7 балам із п’яти можливих, що свідчить про ефективність програми навчальної дисципліни і високу якість професійної підготовки здобувачів.

Незважаючи на організацію заходів профілактики запальних захворювань щелепно-лицевої ділянки (ЩЛД), удосконалення протоколів лікування, оптимізації доступності до стоматологічної медичної допомоги, появу на ринку сучасних доступних антибактеріальних препаратів і нестероїдних протизапальних засобів, кількість пацієнтів не знижується, і відповідно до підрахунків фахівців різних клінік становить 23–38 % від кількості усіх пацієнтів, які звернулися за медичною допомогою в хірургічний кабінет. Мета дослідження – удосконалити надання медичної допомоги пацієнтам дорослого віку з гострими одонтогенними періоститами щелеп в амбулаторних умовах шляхом розробки алгоритмів діагностики і лікування з урахуванням клініко-лабораторних показників. Матеріали і методи. Для досягнення поставленої мети дослідження проводили за участю 60 пацієнтів із діагнозом гострого гнійного одонтогенного періоститу щелеп. Оцінювали загальний стан осіб на основі результатів проведених досліджень: загальноклінічні – для комплексного вивчення стоматологічного статусу; мікробіологічні – для дослідження мікробної контамінації; імунологічні – цитокіновий профіль перебігу захворювання; рентгенологічні – для оцінки стану твердих тканин щелепно-лицевої ділянки, та з метою оцінки якості лікування, порівняльного аналізу. Результати досліджень та їх обговорення. Результати проведених досліджень пацієнтів із гострими одонтогенними періоститами щелеп показали, що більшість скарг зникала на другий день після призначення розробленої схеми лікування, у пацієнтів усіх вікових підгруп прогресивно зменшувалася кількість скарг – до 10–15 %. Серед таких скарг були больові відчуття, асиметрія обличчя та обмеження відкриття рота. На третій день лікування незначна кількість скарг зберігалася у пацієнтів старшої вікової підгрупи. В усіх інших підгрупах вони були відсутні. Висновки. На основі проведеного комплексу досліджень ми вирішили актуальне для практичної стоматології і щелепно-лицевої хірургії питання: удосконалення надання медичної допомоги пацієнтам дорослого віку з гострими одонтогенними періоститами щелеп в амбулаторних умовах шляхом оптимізації діагностичних підходів, розробки патогенетично обґрунтованої схеми комплексної терапії та її клініко-лабораторне обґрунтування.

Актуальність теми дослідження. Сьогоднішній вплив Internet of Things (IoT) на людське життя є таким же значущим, як і мережа Інтернет в останні десятиліття, тому IoT можна вважати «Інтернет-next». IoT – це мережа фізичних об’єктів, які містять вбудовані технології для спілкування, визначення або взаємодії з їхнім внутрішнім станом або зовнішнім середовищем і злиттям ефективних бездротових протоколів, поліпшених датчиків, більш дешевих процесорів і зарекомендованих компаній, що розробляють необхідне програмне забезпечення для управління й додатки основного напряму дії IoT. Інтелектуальні середовища і Smart Platforms утворюють інтелектуальну мережу, в якій підтримуються користувачі в професійній, домашній або суспільній сфері життя. Тому розгляд переваг хмарних технологій при використанні у Internet of Things (IoT) є актуальним питанням. Постановка проблеми. Оскільки є безліч платформ Internet of Things (IoT), необхідно виявити переваги хмарних технологій при використанні у Internet of Things (IoT). Аналіз останніх досліджень і публікацій. У результаті проведеного аналізу встановлено, що початком сучасного етапу розвитку хмарних технологій є запуск у 2006 році компанією Amazon.com сервісу хмарних обчислень Elastic Compute Cloud (EC2) і онлайнового сховища файлів Simple Storage Service (S3) та проаналізовані існуючі платформи IoT. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Розгляд хмарних технологій вівся і до теперішнього часу, але переваги застосування хмарних технологій при використанні у Internet of Things (IoT) не були дослідженні. Постановка завдання. У роботі на основі аналізу хмарних технологій необхідно встановити їхні переваги при використанні у Internet of Things (IoT). Виклад основного матеріалу. Встановлено, що основними перевагами при застосуванні хмарних технологій при використанні у Internet of Things, що включають багатофункціональність і зручність використання, є: можливість необмеженого доступу, мобільність, економічність, висока технологічність, гнучкість, достатньо-високий рівень безпеки даних. Висновки відповідно до статті. У роботі на основі аналізу хмарних технологій встановлено їхні переваги при використанні у Internet of Things (IoT). Визначено, що хмарні технології дають змогу використовувати об’єднані ресурси зберігання й обчислювальні ресурси та забезпечувати високу надійність служб хмарних сховищ і ефективних послуг хмарних обчислень в IoT. Інтеграція хмарних обчислень і IoT свідчить про наступний великий стрибок у світі Інтернету. Нові додатки, створені на основі цієї комбінації, відомі як IoT Cloud, відкривають нові можливості для бізнесу та досліджень. Така комбінація представляє нову парадигму майбутнього мультимережевої взаємодії і відкритої сервісної платформи для всіх користувачів.

Моніторинг якості навчання є однією з найважливіших складових сучасного навчально-виховного процесу й базується на ефективній організації контролю у процесі засвоєння змісту навчання. У системі моніторингу якості тестовому контролю відводиться особливе значення, оскільки він дозволяє отримати найбільш оперативну та достатньо об’єктивну оцінку навчальних досягнень. При цьому особливу роль в тестовому контролі відіграє застосування можливостей, що надають інформаційно-комунікаційні технології.Сьогодні існує велика кількість програмних продуктів для проведення тестування. У більшості своїй, існуючі навчальні та тестуючі програми є досить високоякісними мультимедійними продуктами, що непогано виконують функції, для яких були призначені. Вони дозволяють застосовувати нові адаптивні алгоритми тестового контролю, використовувати мультимедійні технології, прискорити підрахунок результатів, спростити адміністрування, підвищити оперативність тестування, знизити витрати на організацію та проведення тестування. Сучасний рівень розвитку технологій дозволяє реалізувати ще такі вимоги до тестових оболонок: підтримка тестування з різних предметів, наявність бази тестів, що легко створювати, редагувати та видаляти, можливість створювати завдання різних типів, зберігання всіх результатів тестування для подальшого аналізу, можливість проходження тестування декількома особами одночасно [6]. Теоретична значимість і практична важливість розглянутого питання й спричинили вибір теми дослідження.Метою даної статті є висвітлення основних функціональних характеристик розробленої тестової оболонки для автоматизованого контролю навчальних досягнень.Контроль рівня знань є однієї з основних складових процесу навчання. Він виконує у навчальному процесі контролюючу, навчаючу, діагностуючу, виховну, мотивуючу та інші функції. Для управління навчальним процесом на різних етапах педагог постійно повинен мати відомості про те, як ті, хто навчається, сприймають та засвоюють навчальний матеріал. Основною формою контролю у сучасному навчальному процесі є тестування.У своїх дослідженнях О. М. Мокров, Т. В. Солодка переконливо доводять переваги тестового контролю знань, умінь та навичок над іншими методами контролю [2; 5].Як зазначає І. Є. Булах [1], використання інформаційно-комуніка­ційних технологій дозволяє ефективно використовувати в якості методики контролю рівня знань, вмінь та навичок тестовий контроль та дає можливість реалізувати основні дидактичні принципи контролю навчання.Контроль з точки зору викладача – тривала й трудомістка частина роботи. Полегшити і систематизувати її можна шляхом використання так званих інструментальних програмних засобів. У такому разі проблема реалізації пов’язаних з контролем функцій розпадається на три напрями – функції підготовки до контролю, функції проведення контролю та функції забезпечення зворотного зв’язку в процесі навчання. Набір інструментальних засобів, пов’язаних з логікою та ідеєю, може становити інструментальну систему. Використання комп’ютерної інструментальної системи контролю виступає як засіб реалізації системи комп’ютерного контролю [4].Серед існуючих програмних засобів, призначених для здійснення автоматизованого контролю навчальних досягнень школярів та студентів, у літературі виокремлюють такі види [3]:окрема програма, що створена на певній мові програмування та вміщує у собі всі частини тестової системи: питання, варіанти відповідей, аналітичний модуль;тестова оболонка, в якій дані, які складають тест, і програма, що буде відтворювати тест, відокремлені один від одного. У таких системах файл з тестами розташований відокремлено від самої оболонки, що дає можливість розподіляти рівень доступу до оболонки й майже унеможливлює зміну оболонки під час редагування тестів. Разом з тим, при роботі з такими середовищами виникають ряд проблем, пов’язаних з сумісністю оболонок з різними операційними системами, неможливості одночасної роботи декількох користувачів, проблема зберігання результатів тестування залишаються. Кожний колектив вирішує зазначені проблеми у власний спосіб;мережева система. Тут існують два варіанти: а) бінарна програма, написана на якій-небудь мові програмування, що працює під певною операційною системою й має можливість обміну даними, використовуючи можливості комп’ютерної мережі; б) веб-додаток, що використовує для обміну даними протокол HTTP і мову розмітки гіпертексту HTML.Використовуючи сучасні можливості Web 2.0, можливості мови XHTML та технології CSS 3, загальні концепцій Web-дизайну, потенціал мови JavaScript і бібліотеки jQuery, нами було створено тестову оболонку для контролю навчальних досягнень студентів чи учнів з будь-якого предмета.Оболонка є динамічною й дозволяє використовувати практично довільну кількість тестів. Крім того, у межах одного тесту можна змінювати характери питань та відповідей, а також їх кількісні характеристики. Структуру розробленої тестової оболонки представлено нижче.Рис. 1. Структура роботи оболонки Використання оболонки починається з авторизації чи реєстрації у системі. Сторінка авторизації (рис. 2) містить поля для заповнення: логін і пароль. Користувачі, які ще не мають облікового запису в оболонці, повинні пройти реєстрацію, яка передбачає введення даних: логін, прізвище, ім’я по батькові, електронну адресу, пароль.У нижній частині сторінки кожний користувач має змогу ознайомиться з правилами та переглянути основні можливості оболонки. Для цього було використано асоціативні зображення, при наведенні на які з’являється опис відповідної характеристики оболонки.Після заповнення усіх параметрів обробляється внесена інформація й пропонується активувати обліковій запис.Головна сторінка оболонки (рис. 3) виконує інформативну й навігаційну функції. Зліва розташовано навігаційне меню з такими посиланнями:Головна – посилання на головну сторінку;Мої дані – персональна сторінка користувача, що містить раніше внесені відомості; Рис. 2. Сторінка авторизації Рис. 3. Головна сторінка оболонкиНовий тест – сторінка для створення нового тесту, до якої мають доступ лише користувачі, які зареєстровані як викладачі;Тести – основна сторінка, на якій містяться усі тести, що були створені в оболонці;Рейтинг – сторінка перегляду рейтингу проходження створених тестів (для викладачів) і перегляду досягнень для тестуючих;Оболонка – сторінка збору статистичних даних про оболонку в цілому;Розробники – сторінка, яка містить інформацію про розробників проекту.У нижній частині меню розташовано поле для введення пошукового запиту для проведення пошуку в базі знань оболонки.Під час створення нового тесту автор має змогу встановити параметру тесту, серед яких: тема тесту, назва тесту, опис тесту, можливість редагувати тест іншими викладачами, пароль на редагування, можливість проходження тесту, пароль на проходження, час на проходження тесту. Після заповнення параметрів тесту користувач матиме змогу заповнити тест питаннями (рис. 4). Рис. 4. Створення питання тесту При додаванні питань до тесту користувачу перш за все потрібно визначитись з типом тестового завдання. Оболонка дозволяє створювати такі: завдання на вибір однієї чи декількох правильних відповідей, завдання відкритої форми, завдання на встановлення відповідності, завдання на встановлення правильної послідовності.Обравши тип тестового завдання потрібно заповнити питання, його опис, варіанти відповідей, підказку чи коментар. Редактор питань дає можливість створювати опис питань за допомогою візуального редактору тексту, що дозволяє з легкістю форматувати текст питань, змінюючи положення тексту, колір, накреслення, розмір, стиль. Присутня підтримка вводу формул у форматі LaTeX, що дозволяє створювати питання з математичними формулами. Кількість відповідей може бути довільною. До кожного питання може бути додано графічний файл у форматі JPEG, GIF, BMP, PNG та відео файли формату FLV. Додавання мультимедійних файлів відбувається з використанням технології AJAX, яка дає можливість змінювати вміст контенту частини сторінки без повного перезавантаження усієї сторінки.Сторінка «Тести» містить у своїй структурі перелік усіх дисциплін, при натисканні на які випадає повний список тестів, що існують з відповідної дисципліни. Вміст даної сторінки залежить від прав користувача оболонки: студенти (чи учні) мають можливість лише проходити тести та переглядати статистику, а викладачі ще мають можливість редагувати та додавати питання до існуючих тестів.Обираючи конкретний тест, користувач у відповідності зі своїм рівнем доступу має можливість: пройти тест, продивитися статистику проходження даного тесту, додати нове питання до тесту, відредагувати питання тесту.Сторінка для перегляду рейтингу має різні рівні доступу: для викладачів та студентів (учнів). У студентів (учнів) ця сторінка відіграє роль статистики усіх пройдених тестів з оцінками, викладачі мають змогу за допомогою сторінки «Рейтинг» провести аналіз створених тестів, оцінок студентів та переглянути статистичні дані у формі графіків та діаграм.Сторінка «Оболонка» містить інформацію про статистичні дані використання оболонки в цілому: кількість тестів, проходжень тестів, кількість викладачів і студентів у системі, перелік охоплених галузей. Сторінка містить кругову діаграму, яка наочно демонструє популярність тестів оболонки, також на сторінці розміщено два спойлери, при відкритті яких користувач має змогу переглянути діаграми «популярність тестів» та «найдовші тести оболонки».Створена тестова оболонка для контролю навчальних досягнень має такі переваги:незалежність від навчальної дисципліни;наявність інтуїтивно зрозумілого інструментарію для підготовки тестових завдань та їх редагування; для підготовки тестових завдань не вимагаються знання основ програмування та основ створення веб-сторінок – процес підготовки тестових завдань є візуалізованим;оболонка припускає підготовку тестових завдань з використанням формул, малюнків, таблиць, графіків та діаграм, відео фрагментів, аудіо записів;підтримка використання транскрипції написання математичних формул LaTeX;наявність комплексу додаткових інструментів, що дозволяють обмежити тривалість виконання завдань, пропонувати завдання у випадковому порядку;можливість створення друкованого зразку тесту;аналітичні та статистичні дані виводяться як у вигляді таблиць, так й у вигляді графіків та діаграм;усі застосовані при створенні оболонки технології безкоштовні та розповсюджуються з відкритим програмним кодом;незалежність від встановленої платформи;доступ до оболонки здійснюється за допомогою глобальної мережі Інтернет.Тестова оболонка може бути використана вчителями загальноосвітніх шкіл, викладачами ВНЗ, студентами, школярами.

Проведено порівняльний аналіз даних обстеження й лікування 158 дітей, які народилися з нормальним терміном гестації. До основної групи ввійшли 77 дітей (ізольована відкрита артеріальна протока мала місце у 42 дітей, поєднана із вторинним дефектом міжпередсердної перегородки – у 35). Групу порівняння становила 81 дитина (із ізольованою відкритою артеріальною протокою – 46 дітей та з відкритою артеріальною протокою в комбінації з вторинним дефектом міжпередсердної перегородки – 35). Доведено, що використання запропонованих діагностичного алгоритму та ультразвукових методик надає можливість визначати гемодинамічну значущість відкритої артеріальної протоки та передбачати її самозакриття в разі ізольованої вади та зневажання невеликим вторинним дефектом міжпередсердної перегородки за його комбінації з гемодинамічно значущою відкритою артеріальною протокою, що дозволило уникнути зайвих оперативних втручань, зокрема з використанням штучного кровообігу.

<p>У статті представлено результати хірургічного лікування 380 хворих на ускладнені форми жовчнокам’яної хвороби (ЖКХ). Ускладнений перебіг гострого калькульозного холециститу спостерігався у 149 (39,2 %) пацієнтів, хронічного – у 136 (35,8 %). Патологію жовчних проток діагностовано у 95 (25,0 %) хворих. Малоінвазивні операційні втручання проведено у 320 (84,2 %) пацієнтів, відкриті – у 60 (15,8 %). Ускладнення після малоінвазивних втручань спостерігали у 4 (1,2 %) хворих, після відкритих – у 6 (10,0 %). Померли 2 (3,3 %) пацієнти. За результатами проведеного дослідження показано, що застосування малоінвазивних втручань при ускладнених формах ЖКХ у хворих похилого і старечого віку є пріоритетним.</p>

У статті викладені сучасні уявлення щодо ролі рестриктивної інфузійної терапії для оптимізації фармакологічного закриття артеріальної протоки в недоношених новонароджених, проаналізований вплив різних режимів рестриктивної інфузійної терапії на термін закриття відкритої артеріальної протоки, описаний власний досвід.На основі досліджень у статті доведено, що для раннього закриття артеріальної протоки принциповим вважається не тільки вибір препарату інгібітору циклооксигенази, а й чітке дотримання обмеження об’єму інфузійної терапії в перші 5 діб життя. У статті проаналізовані різні рівні фізіологічної втрати ваги тіла в недоношених новонароджених у перший тиждень життя та її вплив у комплексній терапії успішного закриття відкритої артеріальної протоки.

При веденні пацієнтів з критичними вродженими вадами серця з обструкцією легеневого кровотоку в неонатальному періоді виникають численні проблеми. Ендоваскулярне стентування артеріальної протоки при дуктус-залежній легеневій циркуляції або вихідного тракту правого шлуночка як альтернатива аортолегеневому шунту стає популярним останніми роками. Автор описав технічні аспекти стентування відкритої артеріальної протоки або вихідного тракту правого шлуночка за допомогою якірного провідника.

Мета роботи: визначити темп декомпресії жовчних проток та оцінку показників синдромів цитолізу й холестазу після одноетапних лапароскопічних і відкритих операційних втручань у пацієнтів із холедохолітіазом, ускладненим обтураційною жовтяницею.Матеріали і методи. Проведено порівняння динаміки біохімічних показників холестазу й цитолізу та темпу біліарної декомпресії у 81 хворого з холедохолітіазом, ускладненим обтураційною жовтяницею, із різним рівнем білірубіну, на 3-тю, 5-ту та 7-му добу після одноетапних лапароскопічних і відкритих операційних втручань. Темп відповіді жовтяниці на декомпресію визначали за формулою T. Shmizu і K. Yoshida в модифікації Э. И. Гальперина.Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що лапароскопічна холедохолітотомія у пацієнтів із рівнем гіпербілірубінемії до 100 мкмоль/л і від 100 до 200 мкмоль/л супроводжується затяжним і помірним темпом декомпресії, що є оптимальним у післядекомпресійному періоді. У хворих із рівнем гіпербілірубінемії від 100 до 200 мкмоль/л, яким виконаний холедоходуоденоанастомоз, відмічається швидкий темп декомпресії в післяопераційному періоді, що потребує профілактичної медикаментної корекції можливого синдрому “швидкої декомпресії”.

<p>У раннійнеонатальний період гіперкінетичний варіант гемодинаміки виявлено у 26 % новонароджених, еукінетичний - у 60 % (р&lt;0,05) обстежених та гіпокінетичний - у 14 % немовлят. Наявність функціонуючої відкритої артеріальної протоки (її діаметр) та тривалість функціонування мають відбиток на типі центральної гемодинаміки. Параметри діастолічного потоку в новонароджених у ранній неонатальний період мають фазовий перерозподіл: для лівого шлуночка - з переважанням раннього діастолічного наповнення і помірним зростанням відношення раннього та пізнього трансмітрального потоків; для правого шлуночка - з превалюванням передсердного компонента.</p>

Атрезія клапана легеневої артерії з інтактною міжшлуночковою перегородкою (АЛА з ІМШП) – комплексна вроджена вада серця, яка характеризується атрезією клапана із супутньою гіпоплазією правого шлуночка (ПШ) та тристулкового клапана різного ступеня вираженості з дуктус-залежним легеневим кровотоком. Одним із сучасних методів лікування цієї вади є перфорація клапана легеневої артерії з подальшим стентуванням відкритої артеріальної протоки (ВАП). Мета роботи – висвітлити перший досвід перфорації клапана ЛА з одномоментним стентуванням артеріальної протоки у пацієнтів з АЛА з ІМШП. Матеріали та методи. На базі ДУ «НПМЦДКК МОЗ України» трьом новонародженим з АЛА і ІМШП було виконано одномоментну перфорацію клапана ЛА зі стентуванням ВАП. Результати та обговорення. Процедура була успішно проведена трьом новонародженим пацієнтам із помірною гіпоплазією ПШ з мембранозною атрезією клапана ЛА з ІМШП. У середньому після втручання пацієнти перебували у ВРІТ протягом 5 діб, двоє з них потребували ШВЛ, один – симпатоміметичної підтримки. Пацієнтів виписано в середньому на 13-ту добу. Післяопераційних ускладнень не спостерігалось. Ранньої летальності не було. Висновки. Перфорація клапана ЛА з одномоментним стентуванням ВАП є ефективним і безпечним методом для оптимізації легеневого кровотоку у пацієнтів з АЛА з ІМШП з помірною гіпоплазією ПШ.

Метою даної роботи є порівняння хірургічних та ендоваскулярних методів лікування відкритої артеріальної протоки (ВАП) з метою визначення оптимального методу корекції. Матеріали та методи. У дослідження було включено 1113 пацієнтів, яким на базі ДУ НІССХ імені М. М. Амосова НАМН у період з 2008 по 2017 р. виконане хірургічне або транскатетерне усунення вади. Хірургічне втручання було проведено у 452 (40,6%) пацієнтів, транскатетерна корекція виконана у 661 (59,4%). Вибір методу лікування залежав від віку і ваги пацієнта, форми ВАП та наявності супутніх ускладнень. Результати та обговорення. Залежно від методу корекції виявлено оптимальні варіанти хірургічного лікування ВАП. Значущої різниці в ефективності між хірургічною та транскатетерною методикою не виявлено, однак за кількістю периопераційних ускладнень було доведено менший ризик транскатетерної методики (1,2% проти 10,5%) та зменшення часу перебування у стаціонарі (7–10 діб при хірургічній корекції, до 3–4 діб при ендоваскулярній методиці). Крім того, задовільний результат операції також спостерігався значно рідше при корекції вади оклюдерами, ніж при його хірургічному видаленні (2,1% проти 8,6%). Висновки. Транскатетерна методика лікування ВАП є більш безпечною порівняно з хірургічною, має менше ускладнень і краще переноситься пацієнтами. Однак незважаючи на явні переваги ендоваскулярного методу, у зв’язку з великою вартістю приладів для оклюзії ВАП зусилля більшості дослідників спрямовані на подальший пошук шляхів вдосконалення та здешевлення пристроїв для транскатетерного лікування вади.

У статті проведено оглядове ознайомлення гібридного втручання при синдромі гіпоплазії лівих відділів серця (СГЛВС) як альтернативи традиційній операції Норвуд I у пацієнтів з групи високого ризику. Перший етап гібридної паліативної операції включає білатеральне звуження легеневої артерії (ЛА) та стентування відкритої артеріальної протоки (ВАП) через серединну стернотомію без застосування апарата штучного кровообігу (ШК). Другий етап гібридного паліативного лікування СГЛВС – це одночасне виконання операції Норвуд І і Норвуд ІІ. Традиційна операція Фонтена завершує серію паліативних втручань. Ми ставили за мету довести до широкого загалу можливість виконання подібних операцій і поділитись досвідом їх виконання в ДУ «НІССХ імені М. М. Амосова НАМН України». У публікації значну увагу приділено міжетапному періоду, спостереженню за станом дитини вдома, питанням харчування, обстеження дитини лікарями за місцем проживання. Матеріали і методи.Із січня 2014 по січень 2019 року в ДУ «НІССХ імені М. М. Амосова НАМН України» за гібридною методикою послідовно було прооперовано 12 пацієнтів із СГЛВС. Пацієнтам виконали білатеральне звуження ЛА та стентування ВАП. Середній вік пацієнтів на момент операції становив 6,6 ± 1,6 доби (від 4 до 13 діб), середня вага – 3,2 ± 1,1 кг (від 2,1 до 4,3 кг). Результати.Після першого етапу вижили 6 пацієнтів (50 %). Причинами летальних випадків були: гостра серцева недостатність – 2, тромбоз стента – 1, гостре порушення коро-нарного кровотоку після встановлення стента у ВАП – 1, гостра ниркова недостатність, зумовлена тромбозом ниркової артерії, – 1, ятрогенне пошкодження лівого передсердя під час виконання процедури Rashkind – 1. Висновки.Перший етап гібридного паліативного лікування є альтернативою операції Норвуд І для лікування дітей із СГЛВС. Початкові потенційні ризики включають: розвиток стенозу стента у ВАП, ретроградну обструкцію дуги аорти, можливий розвиток рекоарктації аорти в дистальній частині стента у ВАП, збільшення рестриктивності міжпередсердної перегородки. Гібридна процедура має свої показання та протипоказання і не може бути застосована в усіх новонароджених із СГЛВС.

<p>Найчастішим ускладненням хронічного панкреатиту (ХП) є біліарна гіпертензія (БГ) – 25–40 %. Методом вибору<br />хірургічного лікування таких хворих є дуоденумзберігаюча резекція головки підшлункової залози (операція Фрея,<br />операція Бегера, Бернська модифікація). При протяжному стенозі дистального відділу холедоха операцію Фрея доцільно<br />доповнювати накладанням гепатикоєюноанастомозу (ГЄА). У 2009–2015 рр. у відділенні загальної хірургії Івано-<br />Франківської обласної клінічної лікарні прооперовано 120 хворих на ускладнені форми ХП. У 38 (31,6 %) хворих ХП су-<br />проводжувався БГ. Прямі втручання на залозі не застосовано у 12 (31,5 %) хворих (2 хворим накладено біліодигестивні<br />анастомози, 5 пацієнтам проведено ендобіліарне стентування, 2 хворим – відкриту цистоентеростомію, 2 пацієнтам<br />– ендоскопічну цистодуоденостомію, одному хворому – зовнішнє дренування кісти у ділянці головки залози). Операцію<br />Фрея виконано в 11 (28,9 %) хворих, у 4-х з них – з накладанням ГЄА. Операцію Бегера (Бернську модифікацію) за-<br />стосовано у 2 пацієнтів. Поздовжню панкреатоєюностомію (ППЄС) виконали у 8 (21,1 %) хворих. У 4 (50 %) пацієнтів<br />ППЄС доповнено накладанням ГЄА, в одного хворого – зовнішнім дренуванням жовчовивідних проток. У 5 (13,2 %)<br />хворих проведено панкреатодуоденальну резекцію (ПДР) за Whipple. Для профілактики післяопераційних усклад-<br />нень у хворих на ХП з БГ необхідні: повне доопераційне лабораторне та інструментальне обстеження стану органів<br />панкреатобіліарної зони; щадна техніка операції на ПЗ із використанням дворядного шва; формування мобільної петлі<br />(довжиною не менше 60–70 см) панкреатоєюно- та ГЄА за Ру; повний ретельний гемостаз; призначення статинів (ок-<br />тра) інтраопераційно та в післяопераційному періоді; раннє ентеральне харчування.</p>