Journal articles on the topic 'Відвідування занять'

Анотація. На сьогодні залишається недостатньо висвітленим механізм залучення учнівської молоді до позаурочних та позашкільних форм фізичного виховання, зацікавленість до занять спортом у системі дитячо-юнацького та масового спорту, що сприятиме підвищенню їх мотивації до фізичних вправ на уроках фізичної культури. Мета. Вивчити вмотивованість школярів до відвідування уроків фізичної культури та спортивних секцій та вплив учителів фізичної культури, тренерів і батьків на формування інтересу до занять руховою активністю. Методи. Аналіз літературних джерел та мережі Інтернет, узагальнення, систематизація, методи математичної статистики. Результати. Визначено зниження інтересу школярів до занять фізичними вправами, відвідування обов’язкових форм занять фізичною культурою в школі, що, в свою чергу, виявляється і у відвідуванні спортивних секцій. Відповіді опитаних школярів свідчать про бажання відвідувати уроки фізичної культури, лише незначна їх частина відвідує спортивні секції, переважна частина не займається спортом. У ході дослідження виявлено зацікавленість учнів та батьків у заняттях на базі школи. Зміст проведення вільного часу школярів, за даними опитування, свідчить про природну потребу дітей у руховій активності та інтерес до фізичних вправ. Не сформовано мотивацію до систематичних занять руховою активністю. Доведено необхідність формування дієвого механізму організації рухової активності школярів та підвищення їх мотивації шляхом урахування інтересів у навчальний та позанавчальний час, налагодження співпраці зі спортивними клубами, ДЮСШ, визначення чітких критеріїв оцінювання мотивації до занять фізичною культурою та різними видами рухової активності і заходів до її підвищення. Ключові слова: мотивація, рухова активність, фізична культура, урок, спортивні секції.

В роботі розглядаються принципи побудови захищеної системи обліку робочого часу (на прикладі системи обліку відвідування занять студентами університету) з використанням ідентифікації за біометрією обличчя. Впровадження таких систем допомагає мінімізувати

В роботі розглядаються принципи побудови захищеної системи обліку робочого часу (на прикладі системи обліку відвідування занять студентами університету) з використанням ідентифікації за біометрією обличчя. Впровадження таких систем допомагає мінімізувати

Розроблено системно-інформаційну технологію побудови оціночних функцій корисності пропусків занять, з яких виявляється основна домінанта, а саме – схильність, несхильніcть, байдужість до ризику. З функцій корисності, побудованих 45-ма студентами-авіадиспетчерами для шістьох навчальних дисциплін, виявлено співвідношення студентів з різним ставленням до ризику. Схильністю до ризику – прагнення студента грати у віртуальну лотерею, щоб мінімізувати пропуски занять. Студенти, байдужі до ризику, тобто з «лінійним» ставленням до відвідування занять, становлять усього 18,52 %, що свідчить про необхідність розробки спеціальних педагогічних заходів з індивідуалізації навчання.

У статті представлено результати експериментальної перевірки ефективності навчання майбутніх офіцерів-прикордонників правильного оформлення бойових графічних документів за стандартами НАТО. З’ясовано, що труднощі, на які натрапляють науково-педагогічні працівники вищих військових навчальних закладів під час викладання навчального матеріалу, пов’язані з низьким рівнем володіння іноземною мовою як викладачів, так і курсантів, нормативною невизначеністю (недосконалістю) методичних підходів до використання графічних умовних знаків для відображення відповідної інформації в різних документах і програмних продуктах, а звідси й суперечливим трактуванням вимог до бойових графічних документів на кафедрах і факультетах.Експериментально встановлено, що рівень ефективності навчання майбутніх офіцерів-прикордонників правильного оформлення бойових графічних документів за стандартами НАТО значно підвищується за умов проведення тематичних тренінгів (взаємного відвідування занять викладачами зацікавлених кафедр) зі спеціального перекладу, на які залучається науково-педагогічний склад і курсанти, напередодні практичних занять за визначеною тематикою; постійного обговорення під час методичних заходів (конференцій, спільних нарад, комплексних інструкторсько-методичних занять тощо) результатів порівняльної характеристики нормативних документів, що регламентують порядок використання бойових графічних документів силовими відомствами країн НАТО та України; регулярної участі у міжнародних навчаннях й інших релевантних заходах науково-педагогічного складу з подальшою підготовкою звітних матеріалів (бюлетенів передового досвіду) з метою опрацювання чітких вимог до оформлення та використання бойових графічних документів за стандартами НАТО під час проведення всіх видів занять з майбутніми офіцерами-прикордонниками.

Вступ. Формування позитивної мотивації в молодших школярів для успішного оволодіння навичкою плавання має важливе значення. Однак у повсякденному житті ця проблема до сьогодні залишається недостатньо вивченою. Відчувається нестача конкретних рекомендацій і розробок, упровадження яких мало сприяти більш свідомому та успішному оволодінню навичкою плавати молодшими школярами, тим самим залучати їх до фі- зичної активності як підвищення якості життя дитини. Мета дослідження – розробити структуру процесу по- чаткового навчання плавання на відкритих водоймах у літньому оздоровчому таборі, як стимулювання молодших школярів до занять із плавання. Для досягнення мети використано такі методи дослідження: аналіз даних науково-методичної літератури, нормативно-правових документів, узагальнення досвіду передової педагогічної практики, соціологічні та статистичні методи дослідження. У статті представлено результати дослідження з указаної проблеми, а саме: результати анкетування дітей молодшого шкільного віку, які перебували на базі літньо- го оздоровчого табору «Ластівка» у місті Скадовськ, 2018 р., протягом однієї зміни (14 днів) у червні місяці, а також бесід із ними й спостережень, що відбувались у реальних умовах проведення навчальних занять із плаванням. Визначено причини відвідування та причини небажання навчатися плавання молодшими школярами під час перебування в літньому оздоровчому таборі. Розглянуто основні прийоми виховання інтересу дітей молодшого шкільного віку до виконання плавальних вправ. Висновки. Розроблено структуру процесу початко- вого навчання плавання як стимулювання молодших школярів до занять із плавання та заохочення досягнень кожної дитини – Акварозряди. Основними завданнями запропонованої структури процесу початкового навчання плавання на відкритих водоймах у літньому оздоровчому таборі є сприяння розвитку гармонійної особистості, організація дозвілля та активного відпочинку, підвищення мотивації до регулярних занять плаванням.

Вступ. Система фізичного виховання студентів, які мають хронічні захворювання, відхилення в стані здоров’я, вроджені аномалії та низький рівень фізичного розвитку й фізичної підготовленості, недостатньо виконує завдання відновлення працездатності та забезпечення нормальної життєдіяльності. Аналіз статистич- них даних фізкультурно-оздоровчої роботи актуалізує проблему. Обґрунтовано необхідність комплексного, системного дослідження стану здоров’я студентської молоді Поліського регіону України. Мета дослідження – розкрити результати фізкультурно-оздоровчої діяльності молоді й здійснити моніторинг кількісного складу студентів із відхиленням у стані здоров’я в закладах вищої освіти Поліського регіону України. Методи дослідження – літературний та концептуально-порівняльний аналіз; аналіз результатів диспансеризації; педагогічне спостереження; статистичні методи. Об’єктом спостереження були студенти закладів вищої освіти в кількості 7349 осіб, із них 1510 – студенти спеціальної медичної групи. Результати дослідження. Статистичний аналіз звітів із фізичної культури й спорту по м. Рівне за 2018–2019 рр., моніторинг результатів фізкультурно-оздоровчої роботи в деяких закладах вищої освіти міста дали підставу констатувати, що за останні два роки кількість студентів, які відвідують заняття з фізичного виховання, скоротилося майже втричі. Щороку зменшується загальна кількість осіб, які беруть участь у фізкультурно-оздоровчих заходах. Переве- дення навчальної дисципліни «Фізичне виховання» на факультативну форму та ліквідація заліків негативно вплинули на відвідування студентами факультативних занять і фізкультурно-оздоровчих заходів. Висновки. Моніторинг фізичного здоров’я студентів закладів вищої освіти Поліського регіону України засвідчив, що кількість студентів спеціальної медичної групи становить від 12,98 до 38,19 %, звільнених від практичних занять із фізичного виховання – 0,39–12,00 %. Найбільшу частку серед віднесених за станом здоров’я до спеціальної медичної групи займають першокурсники.

У статті висвітлюються особливості практичної складової програм підготовки вчителів-філологів у США на підставі аналізу навчально-методичної джерельної бази, яка забезпечує організацію шкільної педагогічної практики, зокрема навчальні програми педагогічної практики, довідники з педагогічної практики для студентів і навчальні плани програм підготовки вчителів. У дослідженні застосовано методи тематичного аналізу, контент-аналізу і порівняння. Зростання важливості практичної складової освітніх програм супроводжується застосуванням численних заходів, спрямованих на формування професійно-педагогічних умінь, а саме: зміщення практичного компонента на ранній етап освітніх програм; підвищення вимог до практичної підготовленості майбутніх учителів, що відображено у жорсткій системі моніторингу; оновлення дидактичних підходів в організації практики; сфокусованість освітніх стандартів на практичних уміннях й іншомовній компетентності студентів. З’ясовано, що основними дидактичними підходами, які застосовуються під час шкільної педагогічної практики в американських університетах є спостереження (100%), укладання планів-конспектів занять, планування іншомовного освітнього процесу (100%), ведення рефлексивних журналів (86%), супровідні семінарські заняття (64%), укладання портфоліо (57%), опрацювання фахової літератури (57%), самооцінювання (57%), розроблення зразка практики у викладанні (43%), заняття-конференція, в ході якої обговорюється хід педагогічної практики студентом, супервізором й іноді ментором (43%), відвідування й участь у професійних заходах (36%), відеозапис власних уроків (36%), кейс-метод (14%) та ін.

Актуальність дослідження. Значення мотиваційно-вольових здібностей і їх вплив на формування осо- бистості студентів є актуальними на сьогодні, оскільки під впливом мотивації формується світогляд особистості, поведінкові реакції, внутрішній емоційний світ. Під час занять із плавання в процесі фізичного виховання студентів ЗВО є можливість застосувати елементи психологічної підготовки, які будуть спрямовані на формування основних компонентів мотиваційно-вольових здібностей, що безпосередньо впливають на як відвідування занять, так і підвищення спортивних результатів. Мета дослідження – оцінка ефективності засобів формування мотиваційно-вольових здібностей у студентів, які займаються плаванням. Матеріал і методи дослідження. У ході дослідження нами застосовано такі методи: аналіз науково-методичної літера- тури, тестування, педагогічний експеримент. Обробку статистичних даних проводили за допомогою методів математичної статистики. Учасники дослідження. У дослідженні брали участь студенти 1 курсу «Київ- ського політехнічного інституту ім. Ігоря Сікорського» (26 осіб), які дали згоду на участь в експерименті. Результати дослідження. На початку експерименту в експериментальній та контрольній групах досліджувані були майже однакового рівня розвитку мотиваційно-вольових здібностей, тобто результати обох груп не мали достовірних відмінностей. Після проведення експерименту та використання розробленої методики спостерігали приріст показників компонентів мотиваційно-вольових здібностей, але в експериментальній групі студентів, які займаються плаванням, показники виявилися вищими (р <0,05; р <0,01). Висновки. За результатами нашого дослідження всі показники компонентів мотиваційно-вольових здібностей зазнали достовірного підвищення в студентів експериментальної групи, а найбільші зміни спостерігали у вольовому компоненті, який на високому рівні становив 36 % в експериментальній групі, а в контрольній – 12 %; студентів із низьким рівнем в експериментальній групі залишилося 28 %, у той час, як у контрольній – 64 %. Отримані результати свідчать про те, що заняття плаванням позитивно впливає не лише на фізичний розвиток людини, але й на формування її особистості, розвиваючи такі риси, як цілеспрямованість, наполегливість, рішучість, сміливість.

Пандемія COVID-19 стала найбільшим викликом, з яким стикнулися учасники різних рівнів навчального процесу в усьому світі. Запровадження карантину на території України із забороною відвідування здобувачами закладів освіти викликало необхідність організувати навчальний процес он-лайн у надзвичайно короткий термін із врахуванням унікальності потреб для кожного предмета. Це кардинально змінило підходи до викладання дисциплін, для яких такий формат не був типовим, і стало нелегким випробуванням як для викладачів, так і студентів, адже вимагало дуже високого рівня організованості обох сторін. З такими труднощами зіткнулися учасники навчального процесу Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, проте дистанційна форма занять була опанована досить швидко, що дозволило забезпечити хороший рівень підготовки здобувачів освіти. У даній статі розповідається про досвід викладання предмета «Фармакологія» на кафедрі фармакології з клінічною фармакологією в умовах карантинних обмежень, зумовлених пандемією COVID-19, описуються засоби комунікації, інноваційні технології та методики викладання дисципліни, що застосовуються для організації навчального процесу в режимі он-лайн. Дистанційна модель навчання сприяла розвитку інтерактивних методів обговорення матеріалу та оцінювання знань. Проте великим недоліком такого формату є нижча об’єктивність оцінювання знань студентів у зв’язку із можливістю застосування ними додаткових матеріалів під час семінарської частини заняття та тестового контролю. Хоча і студенти, і викладачі кафедри фармакології з клінічною фармакологією були змушені стикнутися з різноманітними проблемами, які вимагали швидкої адаптації до змін, однак, врешті, вдалося забезпечити високу якість навчального процесу.

The article is devoted to the discussion of problems and tasks that are relevant for the higher school of Ukraine. One of the main tasks is achievement of a higher level of new knowledge acquisition in the current situation related to quarantine. The article attempts to consider some problems and risks of the current situation in the education of foreign students who came to Ukraine. Modern conditions of existence and functioning of the entire education system are associated with the implementation of distance learning, which has become a kind of methodological and behavioral challenge for both teachers and students. Now Ukraine is actively working to overcome certain problems related to this problem. Most of the participants in the distance learning process are frightened by the lack of feedback, which was previously provided by the student’s personal contact with the teacher and took place in a familiar environment. Speaking about the foreign students currently studying in Ukraine, it should be noted that studying abroad forces these young people to adapt not only to the new language and cultural environment, but also to completely unknown rules and norms. And this applies not only to the obligatory/optional attendance of classroom classes, forms of control, working with academic obligations, etc. A serious problem for both teachers and students was the attendance of distance learning, which dropped significantly during the quarantine. Among the facts influencing the activity of students’ participation in distance learning, it should be noted, first of all, the psychological impact of a huge amount of negative information, increasing depression among students and some frustration with future learning outcomes. Another important negative factor is low self-discipline and unwillingness to participate in a new form of learning without the usual coercion from the family or teacher, which often leads to loss of responsibility. Among the main indicators that should be taken into account when preparing and planning distance learning are the ethnicity of students and their willingness to accept the opportunity to study without the usual presence of the teacher and outside the usual material objects. That is why, according to the majority of practicing teachers, in general pedagogy and methods of teaching foreign languages it is necessary to use an anthropocentric approach that takes into account the characteristics of certain ethnic groups of students in order to create methodological tools for managing pedagogical interaction.Key words: distance learning, anthropocentric approach, attending classes, independent work, contact with the teacher. Стаття присвячена обговоренню проблем і завдань, які зараз стоять перед вищою школою України. Одним із головних є досягнення більш високого рівня засвоєння нового знання за умов сучасної ситуації, пов’язаної з карантином. У статті робиться спроба розглянути деякі проблеми та ризики сучасної ситуації у навчанні студентів-іноземців, які приїхали в Україну. Сучасні умови існування та функціонування усієї системи освіти пов’язані з реалізацією дистанційного навчання, яке стало своєрідним методичним та поведінковим викликом як для викладачів, так і для студентів. Зараз Україна активно працює над подоланням певних проблем, пов’язаних із цім. Більшість учасників процесу дистанційного навчання лякає відсутність зворотного зв’язку, що завжди забезпечувало особистий контакт студента з викладачем та відбувалося у звичному оточенні. Говорячи про контингент іноземних студентів, які навчаються зараз в Україні, маємо відзначити, що навчання за кордоном примушує цих молодих людей пристосовуватися не лише до нового мовного та культурного оточення, але й до абсолютно незнайомих раніше правил та норм. Це стосується не тільки обов’язковості/необов’язковості відвідування аудиторних занять, форм контролів, відпрацювання заборгованостей тощо. Серйозною проблемою як для викладача, так і для студентів стало саме відвідування дистанційних занять, яке за час карантину значно впало. Серед фактів, що впливають на активність участі студентів у дистанційних заняттях, треба відзначити перш за все психологічний вплив величезної кількості негативної інформації, збільшення депресивних станів серед учнів та певне розчарування у майбутніх результатах навчання. Важливими негативними факторами є також низька самодисципліна та небажання брати участь у новій формі навчання без звичного примусу з боку родини або викладача, що часто призводить до втрати відповідальності. Серед головних показників, які треба враховувати під час підготовки та планування дистанційних занять, є етнічна приналежність студентів та їх готовність прийняти можливість навчатися без звичної присутності викладача та поза оточенням звичних матеріальних об’єктів. Саме тому, на думку більшості викладачів-практиків, у загальній педагогіці та методиці викладання іноземних мов треба використовувати антропоцентричний підхід, який враховує особливості певних етнічних груп учнів задля створення методичних інструментів управління педагогічною взаємодією.Ключові слова: дистанційне навчання, антропоцентричний підхід, відвідування занять, самостійна робота, контакт з викладачем.

Стаття містить програму психологічної реабілітації особового складу Національної гвардії України. В основу програми закладено концепцію психологічної безпеки особистості, яка являє собою поєднання заходів, спрямованих на зниження негативних переживань, групових занять із саморегуляції, психологічних консультацій з актуальних питань, у тому числі сімейних стосунків та сексуального здоров’я, і спеціально адаптованого до завдань психологічної реабілітації тренінгу відновлення психологічної безпеки особистості. Визначено, що програма психологічної реабілітації повинна містити як групові форми роботи, так і індивідуальні консультації. Обґрунтовано, що до заходів медико-психологічної реабілітації залучені лікарі-психотерапевти, лікарі-психологи та практичні психологи НГУ. Доведено, що до основних завдань психологічної реабілітації слід віднести: психологічну просвіту; психологічну діагностику військовослужбовців із метою виявлення осіб, що потребують медичної допомоги, осіб із розладами адаптації та залежностями від психоактивних речовин; реалізацію заходів, що сприятимуть реасоціалізації, реадаптації військовослужбовців тощо. Серед заходів психологічної реабілітації виділено обов’язкові заходи та заходи на вибір. Обґрунтовано, що програма психологічної реабілітації має містити такі напрями: психологічний – психологічне розвантаження і відновлення психологічної безпеки особистості військовослужбовців, консультаційна робота, індивідуальна та групова робота з психологом (психотерапевтом), психологічна діагностика; корекційно-відновлювальна та озвивальна робота; спортивний – оздоровчі фізичні вправи, спортивні ігри, робота на кардіостатичних тренажерах, плавання тощо; соціальний – відвідування культурно-просвітницьких заходів, консультації з питань соціального захисту та проходження військової служби, задоволення духовних потреб; просвітницько-методичний – організаційно-методична та підтримувальна робота для психологів, підвищення їхньої кваліфікації, навчальна діяльність.

Актуальність дослідження зумовлена суперечністю між потребою в компетентних спеціалістах у сфері фізичної культури, туризму та рекреації й недостатніми моделями їх підготовки, зокрема з дисципліни «Рекреаційний туризм». Мета дослідження – розробити модель оптимального освітнього процесу навчання рекреаційному туризму студентів факультетів фізичної культури з напряму рекреаційного туризму. Методи дослідження – анкетування, теоретичне моделювання, аналіз й узагальнення літературних джерел, педагогічне спостереження, метод математичної статистики. Результати роботи. Установлено, що професійна підготовка майбутніх фахівців рекреаційного туризму визначається як процес, що відображає науково та методично обґрунтовані освітньо-виховні заходи вищого закладу освіти, які мають теоретичний і практичний характер. Дані дослідження засвідчили, що під час вивчення навчального предмету «Рекреаційний туризм» студенти надають перевагу практичним заняттям, інформаційним лекціям (26,9 %), лекціям-візуалізаціям (26,9 %), лекціям-дискусіям (22,6 %), зустрічам із практиками в галузі рекреаційного туризму, відвідуванню екскурсій, туристичних об’єктів, турагентств тощо. Науковці також рекомендують доповнювати систему освіти підготовки таких фахівців такими методами навчання, як проблемні ситуації, ділові ігри, Інтернет-тренінги, конференції, та створювати міжпредметні зв’язки з іноземними мовами, економікою й менеджментом. Щодо розділів дисципліни, які б студенти хотіли опанувати передусім на практичному рівні, то найбільшу зацікавленість відзначено в активних видах туризму, таких як спортивний, зокрема пішохідний, туристичних послугах, краєзнавстві та туристичній анімації. Висновки. Отже, формування ефективної моделі профільної підготовки студентів факультетів фізичної культури й здоров’я, саме комплексність в організації навчального процесу з рекреаційного туризму, урахування думки студентів, колег і напрацювання теоретиків та практиків щодо підбору змісту, методів і форм занять, способів оцінки знань, дасть змогу підвищити рівень знань та мотивацію до вивчення цієї дисципліни.

Одним з питань, яке на сьогодні активно вивчається всіма ланками вищої школи в Україні, є питання шляхів та методів впровадження дистанційної форми навчання. Дане питання викликане не стільки важливістю чи необхідністю існування вказаної форми навчання, скільки конкретними формами прояву дистанційного навчання в освітньому просторі України, а також тими проблемами, які при цьому випливають. Спробуємо розглянути основні з таких проблем та можливі шляхи їх подолання.Однією з основних проблем, на наш погляд, є недостатня кількість інформації щодо дистанційних курсів на українських теренах. Слабкий рівень ознайомленості користувачів з можливостями та правилами використання спеціалізованого програмного забезпечення, яке застосовується при дистанційному навчанні (саме навчанні, а не спілкуванні!), низька пропускна здатність мереж, відсутність активної промоції... І це – враховуючи терміни впровадження системи дистанційного навчання в державі [1]. Як показує досвід, в Росії вже давно функціонує віртуальний навчальний заклад INTUIT (Інтернет-університет інформаційних технологій), який на сьогодні дає можливість дистанційно отримати вищу освіту (рис. 1). Ще одним «каменем спотикання» є надзвичайна складність щодо узгодження навчальних планів для різних навчальних закладів. З одного боку, певні вимоги і нормативи відповідного міністерства, з іншого – індивідуальний підхід до змісту навчальних планів і програм. Це вносить певну напруженість у процес наповнення дистанційних курсів, оскільки зажди існує небезпека відхилення від програми.Але найсерйознішою проблемою є однотипність підходу до методичного забезпечення дистанційних курсів, тобто, вимоги щодо його структури. З точки зору змісту й ролі різних дисциплін в процесі оволодіння фахом такі вимоги повинні бути строго диференційованими. Навіть викладання однієї й тієї ж дисципліни студентам різних спеціальностей вимагає вибіркового підходу викладача до співвідношення між обсягами матеріалу різних тем і розділів (наприклад, при викладанні курсу «Математичка для економістів» для студентів спеціальностей «Маркетинг» і «Економічна кібернетика»).У жовтні минулого року на базі Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ відбувся міжвузівський науково-методичний семінар на тему «Шляхи і методи впровадження дистанційної форми навчання при викладанні дисциплін математичного та інформаційного циклів». Як показало обговорення, для різних навчальних закладів характерним є власне бачення такого виду навчання. Однак, в загальному використовується шаблонний підхід, спрямований на пряме перенесення аудиторних методів роботи зі студентами на віртуально-електронне спілкування [2].В першу чергу, це проявляється у переліку форм подання матеріалу. Як правило, викладачі, які розробляють такі дистанційні курси, змушені:а) створити друкований формат конспекту лекцій, до якого додати:б) типові задачі та приклади для демонстрації практичного застосування теоретичного матеріалу;в) список основних питань для самоперевірки знань;г) перелік літературних джерел.По-друге, контроль знань студентів зазвичай набуває форм:а) комп’ютерного тестування;б) розв’язування нескладних задач та прикладів у заданому обсязі;в) контрольних робіт за матеріалом змістовного тематичного модуля.Всі інші засоби (електронна пошта, соціальні мережі, чати та ін.) є просто різними видами передачі інформації в обох напрямках (викладач  студент).І найголовнішою проблемою, яка стоїть на шляху якісного й ефективного впровадження дистанційного навчання в Україні, є відсутність (у більшості випадків) переконливої особистої мотивації для нинішніх студентів щодо отримання ґрунтовних знань з більшості навчальних дисциплін, зокрема, й математичних.Висвітлені проблеми жодною мірою не повинні привести до висновку про недоцільність впровадження дистанційного навчання в українських навчальних закладах. І причин тому є кілька.По-перше, наявність спеціалізованого програмного забезпечення E-Learning (Atutor, Moodle), достатньо потужного, різноманітного і доступного з точки зору користувача, яке дозволяє застосувати широкий спектр засобів подачі матеріалу та перевірки знань студентів. Вагомим аргументом на користь деяких з платформ є їх безкоштовне поширення як Open Source-проектів.Інша перевага проявляється з урахуванням поширеної практики паралельного навчання студентів у кількох вищих навчальних закладах. Застосування дистанційного навчання в такій ситуації звільняє студента від необхідності вишукувати час на безпосереднє відвідування занять та спілкування з викладачем.З точки зору викладання дисциплін математичного циклу, то ту немає однозначного типового підходу до дистанційної форми навчання. Зупинимося на цьому детальніше.Вивчення курсу «Математика для економістів» логічно можна розбити на кілька етапів – «Вища математика», «Теорія ймовірностей і математична статистика», «Економіко-математичне моделювання».Враховуючи важливість чіткого і логічно виваженого подання основних фундаментальних понять, термінів, правил та способів їх застосування, курс «Вища математика» на сьогодні повинен викладатися суто аудиторно, коли викладач має змогу вже в ході лекції чи практичного заняття розібрати зі студентами основні позиції та незрозумілі питання. Орієнтація нинішньої базової середньої освіти на просте накопичення знань учнями та тестовий їх контроль призвели до втрати ними (у більшості випадків) здатності самостійно проаналізувати матеріал і зробити обґрунтовані висновки з вивченого. Тому викладачам вищих навчальних закладів на перших курсах приходиться формувати логічно-аналітичний апарат студентів, як кажуть, «з чистого аркуша». Тим більше, коли це стосується вміння студентів, наприклад, економічних спеціальностей, застосувати вивчений математичний апарат при розв’язуванні фахових задач.При вивченні курсу «Теорія ймовірностей і математична статистика», першого, так би мовити, прикладного розділу математики, викладач змушений сформувати у студента здатність абстрактно-логічної побудови процесу знаходження розв’язку та вироблення системи статистичної обробки числових даних. На цьому етапі особисте спілкування є також конче необхідним, враховуючи надзвичайну різноманітність задач та деяку нестандартність підходу до їх розв’язування в кожному конкретному випадку. Хоча проведення контролю, наприклад, модульного, вже допускає використання дистанційних засобів, особливо при вивченні статистичних методів.Та, як показує практика, стан справ тут далеко не такий втішний. Дослідження усереднених якісних показників успішності студентів кількох чернівецьких вузів впродовж 10 років показали (рис. 2), що тут спостерігається стійка тенденція до спадання (кількість студентських груп та навчальних закладів дозволяє вважати вибірку репрезентативною). Дещо інша ситуація формується, коли студенти переходять до вивчення третього розділу – «Економіко-математичного моделювання». Як правило, цей розділ вони вивчають або на другому, або аж на третьому курсі (залежно від навчального плану для різних спеціальностей), досягнувши при цьому певного рівня знань фахового характеру. Отримані знання в даному етапі вже дозволяють більшості студентів свідомо підійти до осмислення умови задачі, вибору потрібного математичного інструментарію та його застосування в задачі. Тому на цьому етапі безпосередня присутність викладача не завжди є обов’язковою, і серії очних консультацій буває достатньо для деталізації способів та правил отримання позитивного результату при обробці даних.В останні кілька років для студентів ЧТЕІ КНТЕУ кількох спеціальностей («Економіка підприємства» та «Міжнародна економіка») в навчальних планах освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» та «магістр» з’явився достатньо цікавий і, на наше переконання, потрібний курс – «Статистичний аналіз та економіко-математичне моделювання в економічних дослідженнях». Цінність даного курсу можна сформулювати трьома позиціями:1. Студенти п’ятого курсу мають вже майже повний набір знань фахового характеру і досить вільно здатні розібратися в економічній постановці різноманітних практичних задач.2. Програма курсу, складена викладачами кафедри вищої математики та інженерно-технічних дисциплін ЧТЕІ КНТЕУ, дозволяє цілісно й повно розглянути перелік та основні правила застосування математичних методів обробки економічної інформації різного типу.3. Враховуючи необхідність проведення досліджень в рамках виконання дипломних робіт, перші два пункти суттєво полегшують роботу студентів, підвищуючи її ефективність.При викладанні даного курсу викладач може активно використати дистанційні засоби, даючи студентам практичні завдання комплексного характеру та контролюючи хід їх розв’язування та отримані результати, що допоможе виробити у студентів навички самостійного вибору оптимальних методів розв’язування, проведення комплексних обчислень, аналізу отриманих результуючих даних.В ході модульного контролю можна шляхом тестування перевірити знання студентами основних термінів і понять, типових алгоритмів розв’язування, а також правильність застосування цих алгоритмів для нескладних розрахункових задач.Висновки:1. Дистанційне навчання як сучасний спосіб отримання знань та їх контролю є прогресивною методикою, яка дозволяє використати віддалену передачу даних від викладача до студента та отримання результатів виконання завдань.2. Відсутність в Україні єдиної політики щодо шляхів впровадження дистанційного навчання (враховуючи методичне, змістове, мотиваційне, нормативне та матеріальне забезпечення) робить дистанційну освіту недостатньо популярною, позбавленою законодавчої підтримки.3. При вивченні дисциплін математичного циклу студентами вищих навчальних закладів різної спеціалізації застосування дистанційного навчання повинно бути диференційованим, з огляду на різний ступінь складності та важливості матеріалу та підготовки студентів.4. Суттєвим покращенням умов впровадження і використання дистанційного навчання може стати орієнтування базової загально-освітньої школи на вироблення в учнів здатності аналізувати отримувані знання, а не просте їх накопичення.

Мета: проаналізувати досвід респондентів щодо медичного обслуговування та визначити найбільш асоційовані з медичною активністю характеристики для її прогнозування серед економічно активного населення. Матеріали і методи. Проведено поетапне крос-секційне соціологічне дослідження медичного досвіду серед економічно активного населення (n=1252) у 2017–2018 рр. Застосовано спеціально розроблену анкету, яка містила дані про поширеність поведінкових чинників ризику та самооцінку стану здоров’я. Результати. За результатами соціологічного дослідження виявлено особливості медичного досвіду економічно активного населення за зверненням до сімейного лікаря впродовж року; за місцем обслуговування; за рівнем освіти; з приводу звернення; за наявністю основних неінфекційних захворювань та їх чинників ризику, а також за самопочуттям. Показано, що, за можливості обирати лікаря, офіційні звернення на первинну ланку зросли до 70 %, разом із тим, звичні маршрути в медичному обслуговуванні збереглися. Проходження скринінгових та додаткових обстежень у більшості випадків супроводжувалося візитом до сімейного лікаря впродовж року, проте асоціювалася з активністю лише обізнаність щодо обстеження на вміст цукру та холестерину в крові у певних групах респондентів. Найбільш значущими характеристиками медичного досвіду для активності респондентів щодо збереження здоров’я були звернення до сімейного лікаря впродовж року та звернення до лікаря з профілактичною метою. Встановлено предиктори медичної активності, а саме: «споживання фруктів та овочів, крім картоплі», «регулярні заняття фізичними вправами від 2–3 до 4–5 разів на тиждень» та «відвідування лікаря з профілактичною метою», які забезпечили лише 15 % ймовірності бути активними. Завищену самооцінку респондентів щодо активності у питаннях збереження здоров’я можна розцінювати як бажання стати активними, адже активація передбачає психологічні та емоційні складові. Висновки. Для ефективної взаємодії з пацієнтом сімейному лікарю варто враховувати особливості досвіду звернень за медичною допомогою. Досвід пацієнта, як результат якісної взаємодії «лікар – пацієнт», сприяє становленню активного та відповідального ставлення до власного здоров’я. Найбільш асоційовані характеристики можна використовувати як інструмент прогнозування активності пацієнта.

Необхідність удосконалення якості підготовки спеціалістів ставить перед викладачами ряд достатньо складних питань. Як навчити слухача (курсанта) вибирати з моря знань необхідне і причому в найкоротші терміни? Як будувати навчальний процес, щоб у курсанта в процесі навчання формувалися не тільки навички, але і справжні знання? Як розвивати логічне і критичне мислення? Іншими словами, як формувати особистість майбутнього спеціаліста?Оскільки особистість спеціаліста формується тільки в результаті його власної праці, то весь навчальний процес від першого до останнього дня перебування курсанта в вищому навчальному закладі повинен бути його безупинною активною цілеспрямованою діяльністю. Організація і керування нею і є основною задачею професорсько-викладацького складу. Тому завдання полягає в організації діючої розвиваючої системи підготовки спеціалістів.Однією з основних вимог, що пред’являються до якості підготовки спеціаліста є його глибокі і тверді фундаментальні та спеціальні знання, що утворюються тільки в результаті пізнавальної діяльності, за рахунок прагнення зрозуміти, просуваючись від менш повного знання до більш повного. Накопичення знань забезпечує більшу глибину розуміння явищ, що, у свою чергу, відкриває нові можливості для досягнення більшої повноти знання. При такому накопиченні знань вони є “справжніми”, на відміну від “формальних знань”, які є результатом запам’ятовування результатів проведених кимось раніше досліджень. Запам’ятовування може мати місце, а справжнього знання при цьому може і не бути. Збереження багатьох відомостей у пам’яті й уміння їх відтворити за вимогою екзаменатора ніяк не свідчить про наявність справжніх знань і їхньої якості. Просте, формальне опитування на іспиті часто дає дуже неякісне уявлення про рівень знань екзаменованого. Звичайно, є можливість й у процесі опитування з’ясувати, чи є в курсанта справжні знання, але це потребує детального і всебічного зондування глибини розуміння. Проведення такого іспиту є дуже складним, потребує багато часу й в умовах масового навчання здійснити не просто.Тільки перевірка курсанта в процесі його діяльності, при рішенні поставленої викладачем задачі або проблемної ситуації (наприклад, виконання курсових і дипломних робіт або проектів, ділових ігор, конкурсних наукових праць, рефератів) дає повне уявлення про стан його підготовки у відповідній області. Таким чином, перевірка наявності й якості знань, а не просто запам’ятовування, щонайкраще здійснюється в умовах спеціально організованої учбової і наукової діяльності курсантів.У традиційній системі підготовки спеціалістів основна увага приділяється запам’ятовуванню. Скільки б ми не висловлювали розумних положень про користь розвитку, про спрямоване формування особистості, як головної мети вищого навчального закладу, ефект буде незначний, якщо ми не знайдемо адекватних показників якості підготовки і не навчимося ними користуватися. Тоді курсанти будуть визначати напрямок своїх зусиль відповідно до прийнятих критеріїв перевірки якості їхньої діяльності. При перевірці рівня запам’ятовування вони будуть зубрити і заучувати. Якщо перевіряти уміння діяти в заданих умовах, то курсанти будуть вчитися цьому. Необхідність запам’ятовування і збереження в пам’яті знань ні в якій мірі не заперечується. Суть у тому, яким шляхом насичувати пам’ять так, щоб утворилися справжні знання.Відомо, що крім безпосереднього вольового запам’ятовування є ще й інший вид – мимовільне, що супроводжується достатньо напруженою розумовою діяльноітю.Досвід показує, що чим краще розроблено і логічно побудовано тематичний план дисципліни і методичні матеріали курсу, тим менше необхідно удаватись до вольового запам’ятовування. Тому варто організувати таку учбову діяльність, у процесі якої знання будуть набуватися мимоволі. Тільки поставивши перед курсантом деяку, нехай нескладну задачу, рішення якої є неможливим без засвоєння викладеного, викладач визначить якість засвоєння. Таким чином, для забезпечення придбання курсантом справжніх знань необхідно організувати спеціальну учбову активну діяльність курсантів, тобто організувати розвиваючу систему підготовки.Для викладача це складна задача, тому що ставиться питання про його перехід на більш високий рівень діяльності. При цьому перед кожним учасником системи навчання ставиться задача – прагнути сьогодні зробити доручену справу краще, ніж учора. Таку активність можна і треба виховувати. У житті ця якість виробляється у процесі подолання виникаючих перед особистістю труднощів. У навчальному процесі таке виховання повинно здійснюватися шляхом виконання завдань наростаючої складності, оскільки саме даний підхід є основною формою оволодіння навчальним матеріалом. У цьому контексті орієнтиром може бути прийнята в АПБУ система підготовки, коли курсантам на кожному курсі прищеплюються визначені якості та вміння: на першому та другому курсах – пожежного, на третьому – командира відділення, молодшого інспектора, на четвертому та п’ятому курсах – офіцера-спеціаліста або магістра.У традиційній системі підготовки спеціалістів основне місце займає повідомлення курсантам і закріплення в їхній пам’яті необхідної інформації. Відтворення цієї інформації на іспиті (заліку) вважається головним показником засвоєння матеріалу. Такий підхід призводить до цілого ряду протиріч між системою підготовки до майбутньої діяльності і самою майбутньою діяльністю. Досвід показує, що досягнутий на момент проведення іспиту рівень відтворення поданого матеріалу швидко втрачається. Навіть через невеличкий проміжок часу курсанти вже не можуть багато чого відтворити знову. А їх вчать для того, щоб вони потім застосовували отримані знання на практиці.Протиріччя цим не вичерпуються. Як правило, жоден значний спеціаліст не зміг би знову здати іспити з усіх предметів ВНЗу без попередньої підготовки. Водночас це не заважає йому залишатися гарним спеціалістом, що він і підтверджує своєю діяльністю. До речі, багато хто з таких спеціалістів у ВНЗі не був відмінником, і навпаки, багато хто з відмінників на практиці не показав особливої схильності до творчої діяльності. Виходить, критерії якості підготовки майбутнього спеціаліста значно відрізняються від критеріїв якості самого спеціаліста. Курсант, ставши спеціалістом, буде продовжувати вчитися. Головним завданням його буде знайти рішення. Саме уміння знайти рішення, бажано оптимальне, і визначає якість підготовки спеціаліста, і саме така діяльності забезпечує його розвиток.Тому навчальний процес повинен будуватися під девізом “вчити умінню”, а для того, щоб організувати активну діяльність курсанта, необхідно викликати в нього неослабну зацікавленість до своєї справи. Навчання без такої зацікавленості, тільки на вольовому стимулі, є можливим, але дає незрівнянно більш низькі результати. Отже, необхідно побудувати навчальний процес таким чином, щоб у його основу було закладено систему розвиваючої підготовки спеціаліста. Для організації такої системи необхідно відповісти на головне питання: якими методами досягти бажаного результату? На це питання можливо запропонувати наступні відповіді.1. Творчі методи придбання знань передбачають активну участь курсантів у наукових товариствах при кафедрах. Така робота повинна дати результат, і тут варто йти від рішення простих задач до їхнього поступового ускладнення. Алгоритм такої роботи може бути наступним: розробка навчального макету або устрою з попереднім вивченням принципу його дії, підготовка тез доповіді на наукову конференцію і доповідь на ній, підготовка наукової статі, реферату, конкурсної наукової праці. Заключним етапом такої роботи повинен стати дипломний проект або робота.2. Використання методів проблемного навчання, в основі яких – самостійне вирішення курсантами виникаючих у пізнавальному процесі протиріч між наявними у них знаннями і новою ситуацією або задачею. Суть навчання при цьому полягає в тому, щоб підвести курсантів до проблеми, зробити її “відчутною”, збудити потребу в її вирішенні, і разом з курсантами знайти невідоме рішення, котре знімає проблему й одночасно є новим знанням – метою навчальної роботи. Прикладом такого навчання є ділові ігри, розбір службових ситуацій.3. Використання в навчальному процесі модульно-рейтингової системи знань, основними достоїнствами якої є:розкриття здібностей курсантів, розвиток їхнього творчого мислення;поглиблена і більш об’єктивна оцінка знань курсантів;рівномірна й активна робота курсантів протягом семестру;підвищена зацікавленість курсантів у відвідуванні занять;стимулювання навчальної роботи курсантів, пов’язаної із можливістю звільнення їх від іспиту або заліку;стимулювання самостійної та наукової роботи;усування зрівняльного підходу до навчання.Таким чином, побудова системи підготовки спеціалістів, спрямованої на розвиток розумових здібностей курсантів, забезпечить досягнення головної мети – розвитку особистості, якісної підготовки з твердими, глибокими, справжніми знаннями, вмінням застосовувати ці знання на практиці.

Аналіз різних варіантів організації навчання у ВНЗ дозволяє зробити висновки, що самостійна робота студентів (СРС) має велике значення у оволодінні знань та навичок для подальшого використання у професійній діяльності. Для досягнення мети якості навчання зможуть допомогти ІКТ у комплексі з традиційними засобами навчання.На наш погляд, можна виділити декілька напрямків самостійної роботи студентів:– організація самостійного вивчення учбового матеріалу та підготовка до здачі заліків із предметів, для яких не проводяться практичні заняття;– консультації викладачів у режимі on-line при виконанні студентами індивідуальних завдань, рефератів, доповідей на конференції, підготовки творчих робіт на конкурси, тощо;– виконання контрольних робіт студентами-заочниками між сесіями;– підготовка студентів-заочників до контролю знань в наступній сесії, що значно підвищує рівень підготовки та якості отриманих знань.Слід відмітити, що поширення засобів організації самостійної роботи для студентів-заочників потребує значної уваги внаслідок того, що така форма навчання передбачає отримання основної частини знань самостійно у відповідності з учбовими планами дисциплін в період між учбовими сесіями. А якщо студент навчиться оволодівати знаннями самостійно, то він зможе й у своїй подальшій діяльності приймати рішення самостійно.Режим on-line у такому випадку відіграє важливу роль в освоєнні навчальних дисциплін, тому що студент може завчасно, не чекаючи чергової сесії, отримати необхідну консультацію у викладача.Для вирішення проблем організації самостійної роботи студентів (СРС) в нашому університеті використовується система дистанційного навчання MOODLE – це середовище, яке дозволяє створити єдиний навчальний простір для студентів і викладачів електронних курсів. Система MOODLE є програмним комплексом для організації дистанційного навчання в мережі Internet. MOODLE розповсюджується безкоштовно як Open Source-проект за ліцензією GNU GPL.В цій системі використовуються наступні елементи курсу: Wiki; глосарій; завдання (відповідь у вигляді файлу); лекція; опитування; тест; форум; чат; анкета та інші.Розглянемо більш докладно елементи курсу.Інтерактивний елемент курсу – модуль «Wiki» – дозволяє будь-якому користувачеві внести на web-сторінку свої доповнення або зміни, додати коментарії, які будуть доступні всім, хто після нього відкриє цю ж сторінку. Студентам, наприклад, пропонується для вивчення і обговорення якийсь блок навчального матеріалу. Кожен студент може вносити зміни, додавати матеріал, коментувати запропоноване іншими студентами. Тобто Wiki – загальне окремо організоване середовище для обговорення якогось питанняГлосарій – форма подання визначень термінів, з якими доведеться працювати. Словник може оновлюватися в міру вивчення курсу і бути єдиним у курсі. А можна зробити окремий для кожної теми. Визначення у глосарії, залежно від його налаштувань, може вносити тільки викладач або можна дозволити студентам доповнювати і уточнювати терміни, додавати свої.Елемент курсу «Глосарій» функціонально пропонує для студентів і викладачів наступні можливості:– терміни в словнику групуються за категоріями;– студент може додавати коментар до запису словника;– коментарі можуть бути оцінені викладачем.Елемент курсу «Завдання» дозволяє організовувати відповідь у вигляді файлу, тексту, поза сайту. Способи подання завдань, їх форми і зміст визначаються тільки викладачем. Ніяких обмежень MOODLE в цьому питанні не визначає. Але їх застосування робить роботу з курсом більш особистою, розширює комунікативні можливості використання Курсу і індивідуалізує роботу студента.«Урок (Лекція)» – інтерактивний виклад навчального матеріалу. Тема розбивається на маленькі блоки і пропонується студентові в «покроковому режимі». В кінці кожного блоку – питання, відповідь на яке відкриває наступну сторінку. Цей модуль дає можливість викласти матеріал під постійним контролем засвоєння. Тому й називаємо цю форму проміжною між елементом і ресурсом – і з теорією познайомили, і отримані знання перевірили.«Опитування» – своєрідна форма для голосування. Питання з декількома варіантами відповідей. Студентові пропонується вибрати, який, на його погляд, правильний, або з яким він згоден. Опитування може бути індивідуальним або анонімним. Залежно від цілей опитування, відповіді студентів можуть показуватися відразу або після того, як на питання дадуть відповідь всі.Від створюваного інтерактивного електронного навчального курсу ми чекаємо можливості отримати зворотний зв’язок. Нам важливо не просто дати студенту певну інформацію, але і знать, як вона засвоєна. Одна з можливостей, що забезпечують зворотний зв’язок (тільки одна з багатьох), це тестування.Модуль «Тест» дозволяє викладачеві проектувати і складати тест із набору питань. Питання тесту і відповіді на них можуть бути перетасовані (розташованими випадковим чином), щоб знизити шахрайство. Питання можуть містити код HTML і зображення. Питання вибираються у випадковий спосіб з наборів (категорій) питань. Викладачі можуть встановити, які питання можуть бути використані в декількох тестах. Питання зберігаються в категоріях для легшого доступу, і категорії можуть бути доступні з будь-якого курсу сайту. Тести автоматично оцінюються і можуть бути переоцінені, якщо питання змінюються. Тести можуть мати термін здачі, після якого вони стають недоступними. Число спроб здачі тесту визначається інструктором. Кожна спроба може залежати від результатів попередньою.Метод виставляння відмітки може використати найвищий бал, останній результат, нижній бал або середній бал.Студенти можуть отримувати відгук на виконаний тест і/або правильні відповіді. Студентам може бути дозволено проглянути результати останньої спроби або не дозволено.Питання можуть вводитися вручну через інтерфейс в MOODLE або імпортуватися в різних форматах.Доступними є такі типи питань: питання з декількома відповідями може підтримувати одну правильну відповідь або декілька; коротка відповідь(слово або фраза); питання, що передбачають відповідь типу «Так/ні»; питання на зіставлення; довільні питання; питання з числовою відповіддю (вказується інтервал); питання із уписуваними відповідями в тексті на місці пропусків.«Форум» – організовано як і будь-який форум в Інтернет – спілкування з авторами. У курсі може бути необмежена кількість форумів. Доступ до них може бути відкритим, а може бути обмеженим. Можна, наприклад, створити окремо форум для викладачів курсу. В кожному форумі – окремі теми для відкритого обговорення різних питань. Теми у форумі створює викладач, якщо в налаштуваннях не обумовлена така можливість для студентів. Кожен запис у форумі – повідомлення із зазначенням автора і часу, коли воно написано. Кожен форум може існувати обмежений проміжок часу або протягом усього курсу. У форумі можуть бути теми для обговорення навчальних питань і просто для спілкування за інтересами.«Чат» схожий на форум, але для обміну повідомленнями користувачі повинні одночасно перебувати на сайті курсу в чаті – спеціально організованому просторі. Своєрідне спілкування в реальному часі багатьох користувачів одночасно. Якщо деяке питання потрібно обговорити всім разом, призначаємо дату і час, коли всі студенти одночасно будуть в курсі – тобто зустрічаємося в чаті.«Анкета» – аркуш із питаннями, що дозволяє отримати інформацію про всіх студентів одночасно. За допомогою цього модуля можна зібрати попередні відомості одразу про всіх студентів на початку навчання і на підставі отриманих даних розділити студентів на групи. У навчальних темах використовується рідко, хоча це хороший спосіб з’ясувати, наприклад, рівень засвоєння матеріалу всіма студентами одночасно, або отримати інформацію про ступінь задоволеності формою викладу матеріалу. Анкети можуть бути персональними і анонімними. Типово в системі тільки одна анкета, питання якої звичайним способом не редагуються. Тому і використовується дуже рідко.Курс «Комп’ютерний навчальний практикум», який у нас викладається на 2 курсі, має деякі особливості викладання – всього 20 аудиторних годин, а СРС – 50 годин, тому ми створили електронний курс в системі дистанційного навчання. Цей курс містить наступні елементи: опорні конспекти лекцій у вигляді навчальних презентацій, методичні вказівки для виконання індивідуальних робіт, самі завдання, тести і елемент курсу «Відповідь у вигляді файлу», за допомогою якого студенти можуть надіслати свої виконанні завдання. Елемент курсу «Форум» дозволяє студенту задати питання викладачу і отримати відповідь.В свою чергу, викладачу система надає наступні можливості:– основний викладач має повний контроль над налаштуваннями курсу, включаючи права доступу для інших учителів курсу;– вибір форматів проходження курсу, наприклад, за тижнями, за темами;– гнучкий комплект функцій – форуми, робочі зошити, тести, ресурси, опитування, анкети, завдання, чати і практикуми;– публікація на домашній сторінці курсу останніх змін;– усі оцінки для форумів, робочих зошитів, тестів і завдань можна проглянути на одній сторінці (і завантажити файл у форматі MS Excel);– повні відомості про входи користувача і відвідування елементів курсу – повний звіт по кожному студентові доступний з діаграмами відвідуваності і деталями по кожному модулю;– використання пошти – копії повідомлень на форумі, відгуки викладачів можуть бути відправлені електронною поштою у форматі HTML або текстовому;– шкала оцінок – учителі можуть самі визначати шкалу оцінок (систему оцінювання) для оцінювання повідомлень на форумах, завдань і робочих зошитів.При роботі з курсом студент має наступні можливості:– отримати звіт про діяльність;– доступ до лекційних матеріалів;– пройти тестування;– отримати результати тестів;– можливість відправити завдання у вигляді файлів;– участь у форумі по дисципліні і можливість поставити питання викладачеві у будь-який час;– можливість побачити оцінку за завданням і коментарі викладача.З досвіду проведення такого курсу можна зробити висновки:студент може вільно розпоряджатися своїм часом;має доступ до лекційних і інших навчально-методичних матеріалів;має можливість відправити «чернетку» завдання для перевірки і отримати попередню оцінку і коментар викладача;викладач має можливість перевірити витрачений час студента на вивчення матеріалів курсу;викладач має можливість попередньо перевірити роботи і не витрачати на це час при прийомі заліку;відгук викладача та отриману оцінку на завдання студент може знайти на своїй сторінці завданняотримана оцінка автоматично заноситься у відомість оцінок.Безумовно, дистанційний курс не в змозі замінити живе спілкування студента і викладача, але допомагає в процесі навчання.Якість дистанційного навчання безпосередньо залежить від компетенції викладача, а також ресурсного рівня (як матеріально-технічної і інформаційно-комунікативної бази, так і кадрового потенціалу – рівня підготовки викладачів для роботи в дистанційних формах навчання). Крім того, важливим показником якості дистанційного навчання є якість учбового матеріалу. Потрібна розробка нових програм курсу інформатики і перегляд концепцій вивчення цього предмета. Необхідно вирішувати проблему технічного оснащення, постачання програмним забезпеченням і підготовки кадрів на державному рівні. Потрібна розробка технологій використання комп’ютерів в учбовій діяльності і суворе дотримання технологічної дисципліни.

В статті досліджено актуальну проблему формування мотивації студентської молоді до регулярних занять фізичною культурою і спортом. Експериментально доведено, що регулярні заняття бодібілдингом у позанавчальний час сприяли покращенню мотивації студентів, регулярності відвідування обов’язкових навчальних занять з фізичної культури у закладі вищої освіти.

Мета роботи – розробити методику проведення заняття у секційному залі, що дозволить залучити та мотивувати студентів до вивчення клінічного випадку, пов’язаного із розтином, а також більш об’єктивно оцінити теоретичну підготовку та практичні навички по його завершенні. Оцінити думку студентів першого та другого курсів щодо їх ставлення до різних методів проведення заняття з патоморфології. Окрім того, провести опитування студентів, яким викладався предмет “Патоморфологія”, щодо їх ставлення до різних методик проведення занять із предмета, та проаналізувати його результати.Основна частина. Для підвищення якості роботи студентів у секційному залі ми запропонували техніку проведення заняття та оцінки отриманих знань і навичок, розробивши методичні матеріали у вигляді бланка навчального протоколу розтину, адаптованого для студентів третього року навчання медичного факультету.Висновки. Дана методика стимулює навичку спостереження в процесі автопсії, а також включає у себе виконання письмового завдання для перевірки теоретичних знань та вмінь, пов’язаних із макроскопічним описом патологічних змін. Навчальне відвідування автопсій допомагає майбутнім лікарям провести клініко-морфологічні паралелі, глибше зрозуміти зміст нозологій та підвищити власний кваліфікаційний рівень.

Вступ. В роботі працівника деканату факультету підготовки іноземних громадян багато важких моментів. Більшість з них пов’язані з транс культурними конфліктами, різниці в системі цінностей учасників педагогічного процесу, несумісності релігій та психологій, що нашаровується на значний об’єм внутрішнього і зовнішнього документообігу та щомісячної аналітики. Результати дослідження та їх обговорення. Одне з таких завдань - контроль відвідування студентами навчальних занять. Проблема полягає в необхідності помісячно обробляти значний об’єм розрізненої за способом доставки, слабко уніфікованої інформації. В такій ситуації в нагоді може стати доступний за підпискою Office365 інструмент Microsoft Forms, який передбачає створення опитувань та тестувань. В попередньо створеній формі, ми використаємо можливість отримання файлів. Це перетворить інструмент опитування в систему збору звітів з можливістю автоматизованого маркування документів, розміщення їх в захищеному сховищі, попередньої перевірки на відповідність умові формату та розміру, спільної обробки групами допущених осіб, та зведенням опитаної інформації до формату таблиці Microsoft Excel, де можливо, з легкістю, застосовувати сортування за необхідним критерієм, для контролю факту виконання завдання окремими респондентами. Для уніфікації звітньої інформації та забезпечення її придатності до автоматизованої обробки рекомендуємо звіти приймати у форматі захищеної таблиці Excel залишаючи доступними для зміни лише необхідні комірки. Для забезпечення спільного перегляду результатів членами контролюючої команди необхідно роздати права доступу на перегляд форми та можливість перегляду папки, де акумулюються файли звітів. Висновки. За період впровадження отримано 390 звітів від 50 кафедр на яких викладається 106 предметів. Завдяки двох сторонньому контролю підвищилась ефективність та вчасність подачі документів. Скоротився час затрачений на зведення інформації представниками деканату. Зросла достовірність кінцевих даних, завдяки зменшенню числа механічних помилок, а відповідно ефективність контролю успішності студентів факультету.

Студенти 3 курсу вищих медичних закладів вивчають важливий для кожного практичного лікаря предмет “Сестринська практика”. Після опанування даного предмета студент має оволодіти вмінням виконувати різноманітні медичні маніпуляції. У зв’язку з реорганізацією навчальної програми великий обсяг матеріалу відведено на самостійне вивчення. Для кращого засвоєння матеріалу студентам запропоновано використовувати такий алгоритм: самостійна підготовка вдома, використовуючи рекомендовану літературу та відео з інтернету, а також відвідування навчальних баз кафедри. У результаті предмет засвоюється набагато ефективніше, а заняття проходить цікавіше для студентів.

У статті розкрито сутність самоставлення та сучасний погляд науковців на цей феномен. Приділена увага дослідженню теоретико-методологічних проблем феномена самоставлення, його психологічним категоріям та одному з ефективних шляхів корекції самоставлення особистості ) – застосуванню арт-терапевтичних методів. Об’єднання різних видів арт-терапії дозволяє мобілізувати творчий потенціал особистості та знайти найбільш ефективні способи самовираження, які найповнішою мірою надають можливості вираження своїх почуттів і думок. Метою дослідження стало виявлення зміни самоставлення у жінок-учасниць групи довготривалої арт-терапії. Для дослідження було використані такі емпіричні методи, як: «Методика дослідження самовідношення» С.Р. Пантелєєва та тест двадцяти висловлювань «Хто Я?» М. Куна, Т. Макпартленда у модифікації, а також пост-дослідницьке інтерв’ю, спрямоване на виявлення особливостей самоставлення. Результати оброблені за допомогою Т-критерію Стьюдента. У статті визначено, що в груповій арт-терапії завдяки перебуванню учасника групи в атмосфері прийняття та безоцінюванності, може змінюватися форма ставлення до себе. Підтримка та прийняття учасника підвищує його самоприйняття і знижує самозвинувачення, що позитивно впливатиме на загальний рівень самоставлення особистості. Висновки. Встановлено, що довготривале відвідування занять у арт-групі знижує загальний негативний фон самоставлення, оцінка можливостей та якостей особистості стає більш адекватною, високий рівень самоцікавості та цінності своєї особистості підтримується, учасники переважно звернені до своїх почуттів, переживань та визнають унікальність своєї особистості. Ефективне вирішення проблеми самоставлення у жінок, особливо зараз, коли Україна знаходиться у стані війни, коли безліч жінок потрапляють у ситуації, що негативно впливають на їх самоставлення, а в подальшому і на взаємини з оточуючими, дозволить змінити динаміку самоставлення на позитивний фон за допомогою арт-терапії. На основі даних досліджень можливо створення програм щодо пошуку особистих ресурсів у будь-якій фруструючій ситуації. Література Бернс, Р. (1986). Развитие Я-концепции и воспитание. (Монография). Москва : Прогресс. Вознесенская, Е.Л. (2005). Арт-терапевтические технологии в формировании зрелых мужских и женских феноменов «Я» в пространстве внутренней сказки. Простір арт-терапії: можливості та перспективи: Збірник наукових статей, 33–44. Режим доступу: https://www.b17.ru/article/art-therapevticheskie_technologii/ Кідалова, К.С. (2018). Психологічні особливості самоставлення особистості: аналіз концепцій та підходів. Український психологічний журнал, 2(8), 48–58. Колодяжна, А.В. (2016). Поєднання компонентів самоставлення особистості відповідно до її творчих проявів. Scientific Journal, 5, 93–96. Старовойтов, А.В. (2015). Рубежи современной арт–терапии: от теории к практике. Гуманитарные науки, 4, 95–100. Тищенко, Л. (2012). Феноменологія самоставлення в психологічній науці. Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В.О. Сухомлинського, 2(9), 230–233. Чеснокова, И.И. (1977). Проблемы самосознания в психологии. (Монография). Москва : Наука. Яворська-Вєтрова, І.В. (2017). Теоретичний аналіз проблеми самоставлення: ціннісний аспект. Актуальні проблеми психології. Психологія обдарованості. Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, 6(13), 198–206. Arnold, R. (2020) Navigating Loss Through Creativity: Influences of Bereavement on Creativity and Professional Practice in Art Therapy. Art Therapy, 37(1), 6–15, https://doi.org/10.1080/07421656.2019.1657718 Erol, R. Y., & Orth, U. (2016). Self-esteem and the quality of romantic relationships. European Psychologist, 21(4), 274–283. https://doi.org/10.1027/1016-9040/a000259 Hattie, J. (1996). Effects of learning skills interventions on student learning: A metaanalysis. Review of Educational Research, 99–136. https://doi.org/10.3102/00346543066002099. Jabbar, S. and Betawi, A. (2019) Children Express: Themes of War and Peace in the Drawings of Iraqi Refugee Children in Jordan. International Journal of Adolescents and Youth, 24(1), 1–18, https://doi.org/10.1080/02673843.2018.1455058 Neff, K.D., & Vonk, R.(2009) Self-compassion versus global self-esteem: two different ways of relating to oneself. Journal of Personality, 77(1), 23–50. https://doi.org/10.1111/j.1467-6494.2008.00537.x Oyserman, D. Self-concept and identity In: Tesser A, Schwarz N, editors. The Blackwell Handbook of Social Psychology. Malden, MA: Blackwell; 2001, 499–517. https://deepblue.lib.umich.edu/bitstream/handle/2027.42/89946/oyserman__2001.pdf?seq Salom, A. (2013) Art therapy and its contemplative nature: unifying aspects of imaging, art therapyю 30(4), 142–50. https://doi.org/10.1080/07421656.2014.846203 . Spiegel, D., Malchiodi, C., Bakos, A., & Colley, K. (2006). Art Therapy for Combat-Related Post Traumatic Stress Disorder: Recommendations for Research and Practice. Art Therapy, 23(4), 157–164. https://doi.org/10.1080/07421656.2006.10129335 . What is Art Therapy? [Электронный ресурс]. Retrieved from http://www.baat.org/About-ArtTherapy

Мета роботи – поділитися досвідом організації навчального процесу на кафедрі хірургії № 1 з урологією та малоінвазивною хірургією імені проф. Л. Я. Ковальчука Тернопільського державного медичного університету імені І. Я. Горбачевського на засадах особистісно-орієнтованого підходу.Основна частина. Особистісно-орієнтований підхід у педагогіці покликаний забезпечити максимально широкі можливості для всебічного розвитку особистості студента. Виходячи із вищенаведеного, сучасна вища освіта передбачає фундаментальну практично-професійну підготовку та всебічний розвиток цілісної, соціально адаптованої особистості.Дидактичні засади організації навчального процесу в нашому закладі визначають внутрішні університетські нормативні документи. Кафедрою хірургії № 1 з урологією та малоінвазивною хірургією імені проф. Л. Я. Ковальчука складено робочі програми на четвертий, п’ятий та шостий курси медичного університету, якими передбачено структурування предмета на практичну та теоретичну частини, розподіл годин на практичні заняття та самоопрацювання. Організація навчання за методикою “Єдиного дня” дозволяє приділити достатньо часу спілкуванню викладача з кожним студентом академічної групи, адже 6 годин виділені на проведення заняття з однією групою. Практична робота, проведена “біля ліжка хворого”, можливість с пілкування з пацієнтом, можливість брати участь у всіх етапах госпіталізації хворого та у всіх етапах його лікування, а також відвідування бібліотеки, комп’ютерного класу кафедри під час години самостійної роботи студентів, семінарське обговорення та контроль знань дають можливість повноцінно закріпити матеріал студенту й оцінити рівень його знань викладачем.Висновок. Дидактичні форми організації викладання дисципліни “Хірургія” кафедрою хірургії № 1 з урологією та малоінвазивною хірургією імені проф. Л. Я. Ковальчука Тернопільського державного медичного університету імені І. Я. Горбачевського відповідають принципу особистісно-орієнтованого підходу у вищій медичній освіті та не тільки забезпечують формування професійних компетенцій, передбачених чинними галузевими стандартами, але й сприяють всебічному розвитку особистості майбутнього лікаря.