Journal articles: 'Відвідування закладу'

1

Альохін, Антон, and Владислав Круглик. "ПРОЄКТУВАННЯ ТА РОЗРОБКА МІКРОСЕРВІСНОЇ АРХІТЕКТУРИ СИСТЕМИ БРОНЮВАННЯ." Young Scientist, no. 12 (88) (December 30, 2020): 95–100. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2020-12-88-20.

Full text

Abstract:

В статті йде мова про використання системи бронювання з архітектурою мікросервісів, а саме система бронювання доріжок в басейні ХДУ, реалізована за допомогою веб-додатку. Дається уточнене визначення поняття мікросервісної архітекутри та її використання, призначення та принципи її реалізації. Сервіс системи бронювання басейну полягає в розробці та впровадженні програмного забезпечення для продажу і автоматичного аудиту наявності квитків та абонементів. Для розробки та реалізації системи було обрано платформу .NET Core. Розглянуто основні етапи проєктування та розроблення системи. Проаналізовано мікросервісну архітектуру та спроєктовано систему бронювання на основі мікросервісної архітектури. Розроблена інформаційна система виступає простим і ефективним засобом оформлення і бронювання послуги закладу відвідування басейну для студентів, викладачів університету та інших громадян.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Tsyuk, O. A., and N. I. Machynska. "СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ ШВЕЦІЇ: ОСНОВНІ СКЛАДНИКИ." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, no. 1 (September 8, 2021): 278–84. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-2-44.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано інституційні огляди процесів забезпечення якості закладів вищої освіти (ЗВО). Зазначено, що основою для інституційного огляду процесів забезпечення якості ЗВО є самооцінка закладу, звіти сту- дентів, співбесіди, відвідування сайту, аудиторські візити та інформація з різних джерел. Указано на те, що загальне оцінювання процесів забезпе- чення якості ЗВО передбачає визначення трьох рівнів, а саме: затверджені процеси забезпечення якості; затверджені процеси забезпечення якості із застереженнями; процеси забезпечення якості, що переглядаються. Охарактеризовано процес оцінювання програми. Автори зазначають, що оцінювання програм проводиться з метою виявлення відповідності освітніх програм потребам ринку праці та подальшого працевлаштування випускників, системі професійних кваліфікацій та стандартам. Матеріал оцінювання програми складається із самооцінки ЗВО з додатками, інтерв’ю зі студентами та представниками рецензованої програми, а також інших матеріалів. Окреслено процес оцінювання заявок на отримання повноважень щодо присвоєння наукових ступенів. Зазначено, що оцінювання заявок на отри- мання повноважень щодо присвоєння наукових ступенів є прерогати- вою Органу, котрий вирішує, які ЗВО мають право присвоювати ступінь. Описано поетапність оцінювання якості: ЗВО подає відповідну заявку, проводиться інтерв’ю з представниками програми, здійснюється оцінювання документів, які укладає заклад вищої освіти. ЗВО подає заявку на повноваження про присвоєння наукових ступенів до Органу, яка доповнюється співбесідами з представниками програми, інтерв’ю зі студентами тощо. Автори зазначають, що завдання експертної комісії полягає у тому, щоб проаналізувати, чи відповідає програма критеріям оцінювання у певній галузі. Проаналізовано тематичні огляди та зазначено, що їхня мета – забезпечити краще розуміння та співставлення в межах національної системи освіти діяльності різних ЗВО, зокрема досягнутих результатів у певній галузі досліджень. Тематичні огляди передбачають ознайомлення з діяльністю університетів, зокрема з напрямами досліджень, інтернаціоналізацією тощо.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Круть, А. Г. "Стан здоров’я порожнини рота населення за зверненнями до закладів третинної медичної допомоги стоматологічного профілю." Україна. Здоров’я нації 1, no. 1 (January 26, 2022): 66–72. http://dx.doi.org/10.24144/2077-6594.1.1.2022.254641.

Full text

Abstract:

Мета: дослідити стан здоров’я порожнини рота населення за зверненнями до закладів третинної медичної допомоги стоматологічного профілю у 2019 році в порівнянні з 2010 роком.Матеріали та методи. Форми № 20 державної статистичної звітності за 2010 і 2019 роки комунальних неприбуткових підприємств: «Житомирське обласне стоматологічне медичне об’єднання», Харківської обласної ради «Обласна стоматологічна поліклініка», «Чернігівська обласна стоматологічна поліклініка Чернігівської обласної Ради», матеріали Державної служби статистики України, наукові джерела (усього 17 од.). Методи: медико-статистичний, логіко-структурного та порівняльного аналізу, узагальнення, графічний.Результати. Установлено, що в 2019 році при зменшенні обсягу відвідувань зросла питома вага первинних відвідувань до комунальних неприбуткових підприємств: «Житомирське обласне стоматологічне медичне об’єднання» з 31,4% до 37,9%; Харківської обласної ради «Обласна стоматологічна поліклініка» – з 32,7% до 37,0%; зберігалися її високі рівні у комунальному неприбутковому підприємстві «Чернігівська обласна стоматологічна поліклініка Чернігівської обласної Ради» (38,2%); реєструвалася стабільно висока кількість видалених зубів внаслідок ускладненого карієсу, зросла кількість амбулаторних хірургічних операцій у кожному закладі (відповідно на 2,5%, 18,5% та на 8,0%).Висновки. Стан здоров’я порожнини рота населення за зверненнями до закладів третинної медичної допомоги погіршився, що вимагало більш активних лікувальних утручань. Зберігалось переважне ураження зубів карієсом, що позначалося на структурі останніх. Результати потребують посилення уваги до проблеми здоров’я порожнини рота на локальному, регіональному та державному рівні.Ключові слова: стоматологічна допомога, карієс зубів, видалення зубів, населення, відвідування.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Матвієнко, Ірина. "Формування мотивації школярів до занять фізичною культурою та спортом у закладах загальної середньої освіти." Теорія і методика фізичного виховання і спорту, no. 3 (April 20, 2021): 81–85. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2020.3.81-85.

Full text

Abstract:

Анотація. На сьогодні залишається недостатньо висвітленим механізм залучення учнівської молоді до позаурочних та позашкільних форм фізичного виховання, зацікавленість до занять спортом у системі дитячо-юнацького та масового спорту, що сприятиме підвищенню їх мотивації до фізичних вправ на уроках фізичної культури. Мета. Вивчити вмотивованість школярів до відвідування уроків фізичної культури та спортивних секцій та вплив учителів фізичної культури, тренерів і батьків на формування інтересу до занять руховою активністю. Методи. Аналіз літературних джерел та мережі Інтернет, узагальнення, систематизація, методи математичної статистики. Результати. Визначено зниження інтересу школярів до занять фізичними вправами, відвідування обов’язкових форм занять фізичною культурою в школі, що, в свою чергу, виявляється і у відвідуванні спортивних секцій. Відповіді опитаних школярів свідчать про бажання відвідувати уроки фізичної культури, лише незначна їх частина відвідує спортивні секції, переважна частина не займається спортом. У ході дослідження виявлено зацікавленість учнів та батьків у заняттях на базі школи. Зміст проведення вільного часу школярів, за даними опитування, свідчить про природну потребу дітей у руховій активності та інтерес до фізичних вправ. Не сформовано мотивацію до систематичних занять руховою активністю. Доведено необхідність формування дієвого механізму організації рухової активності школярів та підвищення їх мотивації шляхом урахування інтересів у навчальний та позанавчальний час, налагодження співпраці зі спортивними клубами, ДЮСШ, визначення чітких критеріїв оцінювання мотивації до занять фізичною культурою та різними видами рухової активності і заходів до її підвищення. Ключові слова: мотивація, рухова активність, фізична культура, урок, спортивні секції.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Kovivchak, Ya, Yu Kynash, N. Kustra, and V. Kurakh. "Розробка Web-орієнтованої інформаційної системи контролю відвідування та успішності учнів у закладах освіти." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, no. 43 (June 11, 2021): 28–35. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-43-05.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена розробці Web-орієнтованої інформаційної системи контролю відвідування та успішності учнів у закладах освіти. Приведено аналіз функціональних можливостей існуючих подібних інформаційних систем, які використовуються для контролю відвідування та успішності учнів у закладах освіти. Приведено діаграму випадків використання користувачів системи. Розроблено структурну схему Web-орієнтованої інформаційної системи контролю відвідування та успішності учнів. Приведено діаграму класів та структуру бази даних системи. Розроблено програмні компоненти та інтерфейс користувача інформаційної системи контролю відвідування та успішності учнів у закладах освіти

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Малик, Ольга. "ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ОСНОВЫ ДЕТСКОЙ ИГРОВОЙ СРЕДЫ ВО ОБЩЕСТВЕННЫХ ЗАВЕДЕНИЯХ СЕМЕЙНОГО ПОСЕЩЕНИЯ." Modern engineering and innovative technologies, no. 07-01 (April 29, 2018): 104–7. http://dx.doi.org/10.30890/2567-5273.2019-07-01-057.

Full text

Abstract:

Швидкий розвиток номенклатури громадських закладів сімейного відвідування, вимагає ретельної уваги до організації дитячих ігрових просторів в таких приміщеннях. Будь-яке формування середовища життєдіяльності людини, особливо дитячого, починається з розгля

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

O.I., Bobyr. "IMPLEMENTATION OF THE PEDAGOGICAL CONDITIONS OF THE FORMATION OF THE ARTISTIC AND AESTHETIC MINDSET OF WOULD-BE ARTISTS IN THE PROCESS OF PROFESSIONAL TRAINING." Collection of Research Papers Pedagogical sciences, no. 93 (February 23, 2021): 50–55. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2020-93-7.

Full text

Abstract:

The article reveals the features of realization of pedagogical conditions of the formation of the artistic and aesthetic mindset of students-artists. The following pedagogical conditions are defined: creating a comfortable artistry environment in the educational process of the institution of higher education; interaction of the content of professional disciplines with the subjects of social and humanitarian cycles, aimed at the formation of components of the artistic and aesthetic mindset of artists; involvement of students in extracurricular artistic and creative activities by activating internal motivation by external stimulation; ensuring the priority of practical activities in solving artistic problems through the study of nature in terms of plein air.The purpose of the article was to describe the implementation of pedagogical conditions for the effective formation of artistic and aesthetic mindset of students of the first (bachelor's) level of education.The implementation of the first condition provided for the creation of a special artistic climate in the educational space of the classical institution of higher education. The implementation of the second condition was aimed at updating and supplementing the content of educational programs with new topics, tasks and the introduction of special courses that will allow deeper acquire the professional competencies within a particular discipline. The implementation of the third condition provided the involvement of students in visiting art museums and galleries; informal meetings-conversations with artists; creating art portfolios; involvement of students in exhibition activities. The implementation of the fourth condition was aimed at obtaining aesthetic and artistic impressions of the surrounding reality in terms of plein air, during which the artist's mindset, its understanding of the interconnection between nature and man are formed.In the process of scientific search, we used the following methods of research: analysis, synthesis, generalization, systematization. The implementation of these pedagogical conditions for the formation of artistic and aesthetic mindset of students-artists in the classical institutions of higher education of the country at the educational and qualification level ‘bachelor’ will increase the structural components of this mindset.Key words: mindset, artistic environment, artistic activities, plein air, exhibitions, educational process. У статті розкрито особливості реалізації педагогічних умов формування художньо-естетичного світобачення студентів-художників. Визначено такі педагогічні умови: створення комфортного художньо-творчого середовища в освітньому процесі ЗВО; інтеракція змісту фахових дисциплін з предметами соціально-гуманітарного циклів, спрямована на формування компонентів художньо-естетичного світобачення художників; залучення студентів до позанавчальної художньо-творчої діяльності шляхом активізації внутрішньої мотивації зовнішнім стимулюванням; забезпечення пріоритету практичної діяльності у вирішенні художніх завдань через вивчення натури в умовах пленеру. Мета статті полягає в описі реалізації педагогічних умов ефективного формування художньо-естетичного світобачення студентів-художників.Реалізація першої умови передбачала створення особливого мистецького клімату в освітньому про-сторі класичного закладу вищої освіти. Реалізація другої умови спрямована на оновлення й доповнення змісту навчальних програм новими темами, завданнями, уведенням спецкурсів, що дасть змогу глибше оволодіти фаховими компетентностями в межах конкретної навчальної дисципліни. Реалізація тре-тьої умови передбачала залучення студентів до відвідування художніх музеїв, галерей; неформальних зустрічей-бесід з митцями; створення творчих портфоліо; залучення студентів до художньо-виставкової діяльності. Реалізація четвертої умови спрямована на отримання естетичних і художніх вражень від навколишньої дійсності в умовах пленеру, під час якого формується світобачення художника, його розуміння взаємозв’язку природи та людини.У процесі наукового пошуку нами використано такі методи дослідження: аналіз, синтез, узагальнення, систематизація. Реалізація визначених нами педагогічних умов формування художньо-естетичного світобачення студентів-художників у класичних закладах вищої освіти країни за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» сприятиме підвищенню показників структурних компонентів означеного світобачення.Ключові слова: світобачення, художнє середовище, творча діяльність, пленер, виставки, освітній процес.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Kuznietsova, Olena, Hryhoriy Hryban, Serhiy Prokaziuk, and Ihor Lysanets. "Фізкультурно-оздоровча діяльність та стан здоров’я студентів українського Полісся." Physical education, sport and health culture in modern society, no. 3(51) (September 30, 2020): 41–52. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2020-03-41-52.

Full text

Abstract:

Вступ. Система фізичного виховання студентів, які мають хронічні захворювання, відхилення в стані здоров’я, вроджені аномалії та низький рівень фізичного розвитку й фізичної підготовленості, недостатньо виконує завдання відновлення працездатності та забезпечення нормальної життєдіяльності. Аналіз статистич- них даних фізкультурно-оздоровчої роботи актуалізує проблему. Обґрунтовано необхідність комплексного, системного дослідження стану здоров’я студентської молоді Поліського регіону України. Мета дослідження – розкрити результати фізкультурно-оздоровчої діяльності молоді й здійснити моніторинг кількісного складу студентів із відхиленням у стані здоров’я в закладах вищої освіти Поліського регіону України. Методи дослідження – літературний та концептуально-порівняльний аналіз; аналіз результатів диспансеризації; педагогічне спостереження; статистичні методи. Об’єктом спостереження були студенти закладів вищої освіти в кількості 7349 осіб, із них 1510 – студенти спеціальної медичної групи. Результати дослідження. Статистичний аналіз звітів із фізичної культури й спорту по м. Рівне за 2018–2019 рр., моніторинг результатів фізкультурно-оздоровчої роботи в деяких закладах вищої освіти міста дали підставу констатувати, що за останні два роки кількість студентів, які відвідують заняття з фізичного виховання, скоротилося майже втричі. Щороку зменшується загальна кількість осіб, які беруть участь у фізкультурно-оздоровчих заходах. Переве- дення навчальної дисципліни «Фізичне виховання» на факультативну форму та ліквідація заліків негативно вплинули на відвідування студентами факультативних занять і фізкультурно-оздоровчих заходів. Висновки. Моніторинг фізичного здоров’я студентів закладів вищої освіти Поліського регіону України засвідчив, що кількість студентів спеціальної медичної групи становить від 12,98 до 38,19 %, звільнених від практичних занять із фізичного виховання – 0,39–12,00 %. Найбільшу частку серед віднесених за станом здоров’я до спеціальної медичної групи займають першокурсники.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Іванова, Світлана, and Алла Кільченко. "Моніторинг використання вебсайтів закладів освіти та наукових установ із мобільних пристроїв засобами Google Analytics." New pedagogical thought 103, no. 3 (December 15, 2020): 41–47. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2020-103-3-41-47.

Full text

Abstract:

У статті досліджено процедуру моніторингу використання вебсайтів закладів освіти та наукових установ із мобільних пристроїв за допомогою системи Google Analytics на прикладі вебресурсу електронної бібліотеки НАПН України. Проаналізовано процеси відвідування та використання цього сайту для з’ясування потреб і мотивації користувачів з метою підвищення ефективності обслуговування, поліпшення контент-наповнення та збільшення його відвідуваності. Розглянуто використання сервісу Google Analytics як інструмента для збору, опрацювання та аналізу статистичних показників наукових та освітніх вебсайтів задля поліпшення їх роботи.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Yu.S., Krasilnik. "THEORETICAL AND METHODOLOGICAL FUNDAMENTALS OF DISTANCE LEARNING DESIGN IN THE CONDITIONS OF HIGHER EDUCATION INSTITUTION." Collection of Research Papers Pedagogical sciences, no. 94 (May 6, 2021): 86–92. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2021-94-12.

Full text

Abstract:

The relevance of the study is determined by the fact that distance learning is one of the promising areas of higher education. To organize distance learning, higher education institutions build the process of educational interaction at a distance while preserving all the inherent components – goals, objectives, content, methods, organizational forms, teaching aids – using information resources. However, as the results of empirical research show, distance learning is not always implemented in higher education institutions at the required technical and technological level. At the same time, higher education opens up new horizons related to innovative educational technologies that contribute to the creation of knowledge, management, dissemination, access to it and control over the quality of learning and application in practice. Thus, the growth of manufacturability, modern educational trends are the determining factors that set up distance learning as an effective mechanism for students to master the content of educational programs. Therefore, the purpose of this article is to determine the theoretical and methodological foundations of the design of distance learning in a higher education institution. The methodological basis of the study are behaviorist, cognitivist, constructivist and connectivist approaches. The work uses a set of research methods: analysis of scientific and methodological works; systematization and generalization of data – to determine the theoretical foundations of the use of distance learning tools in a higher education institution. The article states that distance learning is a set of modern psychological, pedagogical and telecommunication technologies, methods and tools, which provides students with the opportunity to study without attending a higher education institution. The essential characteristic of distance learning as a purposeful organized process of active media-mediated joint activity of teachers and graduates is proposed, during which future graduates acquire the competencies necessary for their professional activity. The content of distance learning design at the conceptual, technological and subject level is determined.Key words: information technologies, distance learning, pedagogical process, pedagogical technologies, design of distance learning, subject-subject approach. Актуальність дослідження визначається тим, що дистанційне навчання є одним із перспективних напрямів розвитку системи вищої освіти. Для організації дистанційного навчання закладу вищої освіти (далі – ЗВО) будують процес освітньої взаємодії на відстані зі збереженням усіх властивих їй компо-нентів (мети, завдань, змісту, методів, організаційних форм, засобів навчання) з використанням інформаційних ресурсів. Проте, як показують результати емпіричних досліджень, дистанційне навчання не завжди реалізується на необхідному техніко-технологічному рівні. Водночас перед вищою освітою від-криваються нові горизонти, пов’язані з інноваційними освітніми технологіями, які сприяють створенню знань, управлінню ними, їх поширенню, доступу до них і контролю за якістю засвоєння та застосування на практиці. Отже, зростання технологічності, мoдepнi освітні тенденції є детермінувальними чинниками, які організовують дистанційне навчання як ефективний механізм засвоєння студентами змісту освітніх програм. Тому метою цієї статті є визначення теоретико-методичних основ проєктування дистанційного навчання в умовах ЗВО. Методологічну основу дослідження становлять біхевіористський, когнітивістський, конструктивістський та конективістський підходи. У роботі використано комплекс методів дослідження: аналіз науково-методичних праць; систематизацію і узагальнення даних (для визначення теоретичних засад використання інструментів дистанційного навчання). У статті констатовано, що дистанційне навчання є сукупністю сучасних психолого-педагогічних і телекомунікаційних технологій, методів і засобів, що забезпечує студентам можливість навчання без відвідування ЗВО. Запропоновано сутнісну характеристику дистанційного навчання як цілеспрямованого організованого процесу активної опосередкованої засобами інформаційних технологій спільної діяльності викладачів і здобувачів вищої освіти, під час якої майбутні випускники набувають компетентностей, необхідних для професійної діяльності. Визначено зміст проєктування дистанційного навчання на концептуальному, технологічному та предметному рівнях.Ключові слова: інформаційні технології, дистанційне навчання, педагогічний процес, педагогічні технології, проєктування дистанційного навчання, суб’єкт-суб’єктний підхід.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Краснова, О. І., Н. О. Ляхова, Н. В. Мартиненко, and О. Г. Краснов. "Аналіз показників роботи медико-санітарної частини військового навчального закладу." Україна. Здоров’я нації 1, no. 1 (February 9, 2022): 55–59. http://dx.doi.org/10.24144/2077-6594.1.1.2022.254639.

Full text

Abstract:

Метою наукового дослідження було проаналізувати у динаміці показники діяльності роботи медико-санітарної частини військового навчального закладу за 2018-2020 роки. Матеріали та методи. В ході дослідження використано статистичний та інформаційно-аналітичний методи. Матеріалами дослідження були показники щорічних медичних обстежень та показники надання медичної допомоги працівникам та курсантам військового навчального закладу. Результати. При аналізі показників лікувальної роботи медико-санітарної частини встановлено, що з приводу захворювань в 2018 році було 21029 відвідувань, в 2019 р. – 4222, в 2020 р. – 3423. Зниження кількості захворювань понозологічним класам пов’язане з тим, що враховуючи реформування медицини та відкриття сімейних амбулаторій пацієнтам зручно звертатися за медичною допомогою за територіальним принципом. Зменшення звернень до лікаря стоматолога пов’язані з великою кількістю стоматологічних кабінетів у місті, низькою фінансовою спроможністю людей, та зменшенням кількості студентів та курсантів коледжу. Медичними працівниками МСЧ проводиться постійна робота по проведенню профілактичних обстежень контингентів обслуговування та осіб, що звертаються для проходження періодичних медичних оглядів. Висновки. На основі проведеного аналізу можна зробити висновок, що медико-санітарна частина Кременчуцького льотного коледжу працює стабільно. Зросла кількості прийнятих пацієнтів. Враховуючи актуальність впровадження стаціонарозамінних форм лікування хворих, кількість пролікованих на ліжках денного стаціонару при МСЧ поступово зростає. Ключові слова: курсанти, медична допомога, лікувально-профілактична робота, захворюваність.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Подобівський, С. С., Л. Я. Федонюк, and Л. О. Шевчик. "РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ м. ТЕРНОПІЛЬ ЩОДО УРАЖЕННЯ ЇХ ІКСОДОВИМИ КЛІЩАМИ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 3 (December 1, 2021): 145–48. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i3.12529.

Full text

Abstract:

Проведено опитування 278 студентів ТНМУ імені І. Я. Горбачевського МОЗ України та ТНПУ імені В. Гнатюка. Більшість учасників анкетування зазнали нападів іксодових кліщів у різних біотопах. Близько 14 % респондентів зверталися до спеціалізованих лабораторій для аналізу крові на виявлення збудників інфекційних захворювань або антигенів до цих збудників. У 10 респондентів було діагностовано бореліоз. Мета – дослідити особливості ураження кліщами студентів, виходячи з місця їх проживання, частоти відвідування ними небезпечних щодо активності кліщів біотопів та проаналізувати поведінку осіб, уражених кліщами, їх звернення до лікарів, знання про біологію кліщів та особливості поширення збудників кліщових інфекцій. Матеріал і методи. Було надіслано 374 онлайн-анкети і отримано 278 відповідей від студентів двох навчальних закладів м. Тернопіль. Результати й обговорення. Встановлено, що більше 63 % анкетованих осіб постійно проживають у міській місцевості, близько 60 % опитаних зрідка або майже не бувають у місцях із підвищеною активністю кліщів, проте понад 80 % їх піддавалися неодноразовим укусам кліщів. Це явно вказує на те, що іксодові кліщі активні не лише в природних біоценозах, але і в урбоценозах. З уражених кліщами студентів лише 14 % зверталися до спеціалізованих лабораторій. 10 студентам було поставлено діагноз бореліоз. Висновок. Понад 66 % опитаних респондентів мешкають у великих і малих містах, селищах міського типу, проте близько 80 % опитаних фіксували напади на них кліщів з різною частотою, чому, очевидно, сприяло їх відвідування парків, скверів, садів тощо; лише 14 % уражених кліщами зверталися у спеціалізовані лабораторії на предмет виявлення збудників інфекційних захворювань у крові, у майже 2 % ці результати були позитивними і було встановлено діагноз бореліоз; близько 25 % респондентів мало знають про бореліоз, а понад 33 % не могли відповісти на запитання «Які організми зумовлюють бореліоз?», ще близько 40 % – не знали збудників хвороб, окрім бореліозів, які переносять іксодові кліщі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Радкевич, Валентина. "ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА І НАВЧАННЯ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ КОНТЕКСТ РОЗВИТКУ." Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, no. 14 (September 21, 2018): 5–14. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2017.14.5-14.

Full text

Abstract:

У статті обґрунтовано необхідність здійснення в Україні системних змін в освітній сфері з урахуванням прогресивного досвіду розвитку зарубіжних систем професійної освіти і навчання, зокрема країн Європейського Союзу (ЄС). Розкрито особливості підготовки учнівської молоді до вибору майбутнього професійного напряму шляхом профільного навчання, відвідування центрів професійної орієнтації (Нідерланди), отримання профорієнтаційних послуг від бірж праці (Німеччина). Схарактеризовано методичні основи професійного навчання випускників шкіл і гімназій в дуальній системі, що передбачає одночасне навчання і на виробництві, і в професійних школах Німеччини. Розглянуто критерії, згідно з якими підприємства можуть займатися професійним навчанням. Обґрунтовано зміст професійної освіти, сучасні підходи до формування навчальних планів і програм у професійних школах і на виробництві. Наголошено на практичній спрямованості змісту професійного навчання в дуальній системі. Це сприяє розширенню можливостей для працевлаштування випускників закладів професійної освіти у країнах ЄС, навіть в тих, що нещодавно приєдналися до ЄС. Визначено роль викладачів і майстрів виробничого навчання в організації професійної підготовки кваліфікованих робітників і спеціалістів у професійних школах і на виробництві. Проаналізовано законодавство Нідерландів у сфері професійної освіти та освіти дорослих, обґрунтовано моделі навчання «school – based» та «work – based», що використовуються в регіональних центрах професійної освіти. Розкрито гнучкість системи професійної освіти Данії, особливості формування освітніх програм за дуальним принципом. Обґрунтовано форми оцінювання результатів навчання студентів у закладах професійної освіти Данії, а також особливості проведення іспитів торговопромисловими та ремісничими палатами Німеччини. Наголошено на необхідності запровадження в Україні дуальної форми навчання майбутніх фахівців на основі налагодження взаємодії із соціальними партнерами, використання перевіреного в країнах ЄС прогресивного досвіду в сфері професійної освіти.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Гуцуляк, О. "Обов’язкова імунізація як умова доступу до закладів освіти: дискримінація чи законодавча вимога щодо реалізації права?" Юридичний вісник, no. 6 (February 16, 2021): 153–64. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i6.2041.

Full text

Abstract:

У статті обґрунтовано необхідність встановлення балансу між індивідуальним правом (інтересом) особи відмовитися від імунопрофілактики шляхом щеплень та загальним правом (інтересом) суспільства, інших осіб на санітарно-епідемічне благополуччя. Автор демонструє, що в контексті права на санітарно-епідемічне благополуччя варто розглянути імунопрофілактику як умову доступу до певних форм освіти. Доведено, що заборона відвідування закладів освіти і дитячих закладів оздоровлення та відпочинку дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, не може вважатися дискримінацією, а є особливою вимогою, передбаченою законом, щодо реалізації права на освіту. Такий висновок зроблено, по-перше, завдяки з'ясуванню, що право на освіту та його доступність не порушується з огляду на наявність різних форм отримання освіти; по-друге, з огляду на «тест на порівнюва-ність» (comparability test), «тест на виправданість» (justification test), «тест на пропорційність» (proportionality test). Також було доведено, що карта профілактичних щеплень не є лікарською таємницею і доступна медичним працівникам освітніх закладів. Запропоновано оновити законодавство у сфері громадського здоров'я, зокрема обґрунтовано необхідність уточнення нормативної вимоги надати інформацію про проведення щеплень як умови вступу до закладів освіти через недосконалості сучасної нормативно-правової регламентації зазначеного правила та задля забезпечення «колективного імунітету» як засобу превенції поширення інфекційних захворювань у дитячих колективах, отже, захисту дітей з реальними медичним протипоказаннями до вакцинації.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Случевська, О. О., О. В. Павленко, Ю. О. Мочалов, and І. М. Шупяцький. "ОКРЕМІ АСПЕКТИ ПОШИРЕНОСТІ ВАЖКИХ ФОРМ ГЕНЕРАЛІЗОВАНОГО ПАРОДОНТИТУ У НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 4 (April 15, 2022): 19–24. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2021.4.12848.

Full text

Abstract:

Мета: оцінити поширеність важких форм генералізованого пародонтиту в населення України, використовуючи офіційні статистичні відомості. Матеріали і методи. Проаналізовано дані довідників «Показники здоров’я населення та використання ресурсів охорони здоров’я в Україні (загальний)» за 2020 і 2019 рр., дані щодо кількості видалених зубів із приводу захворювань пародонта. Результати. Протягом 2019 р. в Україні в системі закладів охорони здоров’я, які звітували до Міністерства охорони здоров’я України, було проведено 753 429 екстракцій зубів із приводу захворювань пародонта, що в структурі екстракцій зубів загалом становило 17,13 %. Саме такий показник можна вважати тотожним поширеності випадків ускладненого перебігу захворювань пародонта в країні. У 2020 р. загалом у закладах охорони здоров’я, які подали звіти до Міністерства охорони здоров’я України, було виконано 436 119 видалень зубів із приводу захворювань пародонта, при цьому загалом питома вага екстракцій зубів у населення зменшилася до 6,79 %, незначно зменшилася частка видалення зубів із приводу захворювань пародонта в структурі екстракцій до 15,44 %. Питома вага видалень зубів із приводу захворювань пародонта у населення становить 2,19 %, що тотожно поширеності важких форм генералізованого пародонтиту, частота реєстрації важких форм генералізованого пародонтиту на стоматологічному прийомі становить 11,06 % від первинних відвідувань. Висновки. Хронічні запально-дистрофічні ураження тканин пародонта є широко розповсюдженими захворюваннями в Україні й часто призводять до вторинної адентії щелеп у працездатного населення. Аналіз кількості видалень зубів із приводу захворювань пародонта за два роки дозволяє припустити, що рівень захворюваності на запальні та запально-дистрофічні ураження пародонта суттєво не змінився, хоча таке питання потребує більш тривалих спостережень.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Voitovych, Iryna, Vasyl Voitovych, and Ninel Matskevych. "Рекреаційний туризм у процесі підготовки майбутніх фахівців галузі фізичної культури та здоров’я." Physical education, sports and health culture in modern society, no. 3 (43) (September 27, 2018): 3–11. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-03-03-11.

Full text

Abstract:

Актуальність дослідження зумовлена суперечністю між потребою в компетентних спеціалістах у сфері фізичної культури, туризму та рекреації й недостатніми моделями їх підготовки, зокрема з дисципліни «Рекреаційний туризм». Мета дослідження – розробити модель оптимального освітнього процесу навчання рекреаційному туризму студентів факультетів фізичної культури з напряму рекреаційного туризму. Методи дослідження – анкетування, теоретичне моделювання, аналіз й узагальнення літературних джерел, педагогічне спостереження, метод математичної статистики. Результати роботи. Установлено, що професійна підготовка майбутніх фахівців рекреаційного туризму визначається як процес, що відображає науково та методично обґрунтовані освітньо-виховні заходи вищого закладу освіти, які мають теоретичний і практичний характер. Дані дослідження засвідчили, що під час вивчення навчального предмету «Рекреаційний туризм» студенти надають перевагу практичним заняттям, інформаційним лекціям (26,9 %), лекціям-візуалізаціям (26,9 %), лекціям-дискусіям (22,6 %), зустрічам із практиками в галузі рекреаційного туризму, відвідуванню екскурсій, туристичних об’єктів, турагентств тощо. Науковці також рекомендують доповнювати систему освіти підготовки таких фахівців такими методами навчання, як проблемні ситуації, ділові ігри, Інтернет-тренінги, конференції, та створювати міжпредметні зв’язки з іноземними мовами, економікою й менеджментом. Щодо розділів дисципліни, які б студенти хотіли опанувати передусім на практичному рівні, то найбільшу зацікавленість відзначено в активних видах туризму, таких як спортивний, зокрема пішохідний, туристичних послугах, краєзнавстві та туристичній анімації. Висновки. Отже, формування ефективної моделі профільної підготовки студентів факультетів фізичної культури й здоров’я, саме комплексність в організації навчального процесу з рекреаційного туризму, урахування думки студентів, колег і напрацювання теоретиків та практиків щодо підбору змісту, методів і форм занять, способів оцінки знань, дасть змогу підвищити рівень знань та мотивацію до вивчення цієї дисципліни.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Rogalska, Ya V., I. V. Kubei, T. A. Vorontsova, L. A. Volyanska, U. M. Mudrik, N. M. Yarema, and K. T. Glushko. "ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ ПІД ЧАС ПРОХОДЖЕННЯ ЛІТНЬОЇ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ." Медична освіта, no. 4 (October 8, 2018): 89–92. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2018.4.9356.

Full text

Abstract:

Мета роботи – підвищити ефективність та якість навчання студентів шляхом оптимізації практичної підготовки майбутніх лікарів під час проходження літньої виробничої практики. Основна частина. Перед вищою медичною освітою стоїть завдання – забезпечити високу професійну підготовку фахівців. Виробнича практика студентів є однією з форм навчального процесу і його суттєвою складовою частиною. Велику роль у становленні особистості майбутнього лікаря відіграє формування ціннісного ставлення до людського життя. Працюючи зі студентами, доцільно акцентувати увагу на тому, що специфіка їх майбутньої професійної діяльності потребує пріоритетного прояву таких моральних якостей, як гуманність, емпатійність, толерантність, чесність, а надто в роботі з такими категоріями, як діти, люди з особливими потребами, безнадійно хворі тощо. В процесі професійної освіти студентів-медиків підготовка різноманітних заходів волонтерських загонів сприяє формуванню людяності, співчуття, навиків психологічної підтримки та спілкування з особливою категорією пацієнтів. Як приклад, наш досвід роботи студентів-медиків у Тернопільському обласному спеціалізованому будинку дитини та соціальному центрі ТБФ “Карітас” під час проходження літньої виробничої практики. Висновок. Формування моральних якостей студентів вищих медичних навчальних закладів – основа особистісного становлення і потребує розробки конкретної моделі та залучення до навчально-виховної роботи різноманітних методик та підходів, рекомендуємо долучати студентів у період літньої виробничої практики до різноманітних заходів волонтерських загонів (відвідування дитячих будинків, онкологічних лікарень для дітей, соціальних організацій тощо) в рамках конструктивного співробітництва.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Сінкевич, Сергій, and Тарас Суслов. "НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ ПРАВИЛЬНОГО ОФОРМЛЕННЯ БОЙОВИХ ГРАФІЧНИХ ДОКУМЕНТІВ ЗА СТАНДАРТАМИ НАТО." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 19, no. 4 (May 8, 2020): 377–84. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v19i4.280.

Full text

Abstract:

У статті представлено результати експериментальної перевірки ефективності навчання майбутніх офіцерів-прикордонників правильного оформлення бойових графічних документів за стандартами НАТО. З’ясовано, що труднощі, на які натрапляють науково-педагогічні працівники вищих військових навчальних закладів під час викладання навчального матеріалу, пов’язані з низьким рівнем володіння іноземною мовою як викладачів, так і курсантів, нормативною невизначеністю (недосконалістю) методичних підходів до використання графічних умовних знаків для відображення відповідної інформації в різних документах і програмних продуктах, а звідси й суперечливим трактуванням вимог до бойових графічних документів на кафедрах і факультетах.Експериментально встановлено, що рівень ефективності навчання майбутніх офіцерів-прикордонників правильного оформлення бойових графічних документів за стандартами НАТО значно підвищується за умов проведення тематичних тренінгів (взаємного відвідування занять викладачами зацікавлених кафедр) зі спеціального перекладу, на які залучається науково-педагогічний склад і курсанти, напередодні практичних занять за визначеною тематикою; постійного обговорення під час методичних заходів (конференцій, спільних нарад, комплексних інструкторсько-методичних занять тощо) результатів порівняльної характеристики нормативних документів, що регламентують порядок використання бойових графічних документів силовими відомствами країн НАТО та України; регулярної участі у міжнародних навчаннях й інших релевантних заходах науково-педагогічного складу з подальшою підготовкою звітних матеріалів (бюлетенів передового досвіду) з метою опрацювання чітких вимог до оформлення та використання бойових графічних документів за стандартами НАТО під час проведення всіх видів занять з майбутніми офіцерами-прикордонниками.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Лой, Г. Я., Я. І. Іванків, І. І. Лойко, and О. М. Олещук. "ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ COVID-19 НА КАФЕДРІ ФАРМАКОЛОГІЇ З КЛІНІЧНОЮ ФАРМАКОЛОГІЄЮ ТЕРНОПІЛЬСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО МЕДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ." Медична освіта, no. 1 (April 20, 2021): 35–38. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2021.1.11969.

Full text

Abstract:

Пандемія COVID-19 стала найбільшим викликом, з яким стикнулися учасники різних рівнів навчального процесу в усьому світі. Запровадження карантину на території України із забороною відвідування здобувачами закладів освіти викликало необхідність організувати навчальний процес он-лайн у надзвичайно короткий термін із врахуванням унікальності потреб для кожного предмета. Це кардинально змінило підходи до викладання дисциплін, для яких такий формат не був типовим, і стало нелегким випробуванням як для викладачів, так і студентів, адже вимагало дуже високого рівня організованості обох сторін. З такими труднощами зіткнулися учасники навчального процесу Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, проте дистанційна форма занять була опанована досить швидко, що дозволило забезпечити хороший рівень підготовки здобувачів освіти. У даній статі розповідається про досвід викладання предмета «Фармакологія» на кафедрі фармакології з клінічною фармакологією в умовах карантинних обмежень, зумовлених пандемією COVID-19, описуються засоби комунікації, інноваційні технології та методики викладання дисципліни, що застосовуються для організації навчального процесу в режимі он-лайн. Дистанційна модель навчання сприяла розвитку інтерактивних методів обговорення матеріалу та оцінювання знань. Проте великим недоліком такого формату є нижча об’єктивність оцінювання знань студентів у зв’язку із можливістю застосування ними додаткових матеріалів під час семінарської частини заняття та тестового контролю. Хоча і студенти, і викладачі кафедри фармакології з клінічною фармакологією були змушені стикнутися з різноманітними проблемами, які вимагали швидкої адаптації до змін, однак, врешті, вдалося забезпечити високу якість навчального процесу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Кравченко, Оксана. "ФІЗИЧНИЙ СУПРОВІД ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ: ДО ПИТАННЯ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ." Social Work and Education 8, no. 1 (April 2, 2021): 116–28. http://dx.doi.org/10.25128/2520-6230.21.1.9.

Full text

Abstract:

Сталий розвиток ймовірний лише при врахуванні людського потенціалу як основної цінності суспільства, створенні умов і забезпеченні можливостей для повноцінного його розвитку. Особи з інвалідністю правомірно становлять важливу складову людського потенціалу – розуміння і усвідомлення чого є ключовою засадою соціальної інклюзії. Повноцінна участь передбачає, що людина з інвалідністю є повноправним суб’єктом суспільно-політичних, соціально-економічних і соціокультурних процесів. З цією метою на державному і локальному рівнях має бути забезпечена доступність: доступ до здобуття освіти – від дошкільної до вищої, доступ до закладів соціальної сфери щодо отримання визначених законодавством соціальних гарантій, до закладів охорони здоров’я – щодо отримання якісних медичних послуг, доступ до закладів культури у контексті реалізації творчих здібностей та задоволення соціокультурних потреб у відвідуванні театрів, музеїв, пам’яток історії та архітектури тощо. З огляду на це актуалізується питання підготовки фахівців з надання послуг фізичного супроводу осіб з інвалідністю в Україні. У цій роботі використано низку методів дослідження. По-перше, ми звернулись до аналізу чинного українського законодавства з питань соціального захисту людей з інвалідністю, в тому числі Наказ Міністерства соціальної політики України № 28 від 12.10.2018, яким затверджено перелік соціальних послуг, що надаються особам, які перебувають у складних життєвих обставинах і не можуть самостійно їх подолати. По-друге, здійснено вивчення професійного стандарту за професією «5133 Супроводжувач осіб з інвалідністю». По-третє, розроблено навчально-методичне забезпечення для підготовки фахівців за цією професією, що включає освітньо-кваліфікаційну характеристику випускника закладу освіти, програму професійної та професійно-практичної підготовки, навчальний план, робочий навчальний план, навчально-методичне забезпечення дисциплін, робочу навчальну програму з виробничого навчання, робочу програму практики, методичні вказівки до підготовки і захисту кваліфікаційних робіт. По-четверте, проведено опитування волонтерів, які забезпечують фізичний супровід людей з інвалідністю щодо вивчення реального стану та проблем, пов’язаних із фізичним супроводом. У контексті мінімізування природно-середовищних бар’єрів у життєдіяльності людей з інвалідністю заслуговує на увагу затвердження професійного стандарту «Супроводжувач осіб з інвалідністю» (наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 1178 від 20.06.2020 р.). Відповідно до Національного класифікатора ДК 003:2010 «Класифікатор професій» введено нову професію «5133 Супроводжувач осіб з інвалідністю». Здобуття професії передбачає присвоєння професійної та освітньої кваліфікації «Супроводжувач осіб з інвалідністю» і відноситься до третього рівня Національної рамки кваліфікації. У межах науково-дослідної теми «Соціально-психологічна реабілітація дітей та молоді з особливими освітніми потребами засобами інклюзивного туризму» (державний реєстраційний номер: 0119U103978) співробітниками Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини у співпраці з Київським міським центром соціальної, професійної та трудової реабілітації інвалідів (від 03.07.2020 р. № 55\20) розроблено навчально-методичне забезпечення підготовки фахівців за професією «5133 Супроводжувач осіб з інвалідністю», що включає: програму професійної та професійно-практичної підготовки; навчальний план; робочий навчальний план; навчально-методичне забезпечення для кожної дисципліни; робочу навчальну програму з виробничого навчання; робочу програму практики; методичні вказівки до підготовки і захисту кваліфікаційних робіт (Супроводжувач осіб з інвалідністю, 2020). На основі аналізу визначення понять у різних галузях життєдіяльності людини визначемо супровід як створення різноманітних умов, так і цілеспрямовану реалізацію спеціальних заходів у межах надання послуг – освітніх, соціальних, медичних тощо, що передбачає сприяння і допомога людині кваліфікованими фахівцями у межах тривалого часу з метою вирішення складної життєвої ситуації. Фізичний супровід для осіб з інвалідністю визначено як соціальну послугу для категорії громадян, які мають порушення опорно-рухового апарату, порушення зору, інших нозологій для усунення обмежень життєдіяльності та включення в громаду, зміст якої полягає у супроводженні від місця проживання до місця призначення, а також в інформуванні, наданні побутової та психологічної допомоги особам під час фізичного супроводу. Висновок. Таким чином, введення в дію стандарту професії «Супроводжувач осіб з інвалідністю» та підготовка фахівців з присвоєнням однойменної кваліфікації є суттєвим кроком на шляху щодо забезпечення доступу до суспільних благ всіх категорій громадян, в тому числі з інвалідністю.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Богдан, Б. В. "Юридична відповідальність за порушення заходів щодо запобігання інфекційним хворобам." Актуальні проблеми держави і права, no. 86 (September 22, 2020): 21–26. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i86.2400.

Full text

Abstract:

Наукова стаття присвячена аналізу змін, внесених до інституту юридичної відповідальності за порушення заходів, спрямованих на запобігання поширенню інфекційних хвороб. Зокрема, досліджено посилення адміністративної та кримінальної відповідальності фізичних осіб і посадових осіб у разі порушення заходів запобігання інфекційним хворобам. Наведено та проаналізовано приклади судової практики щодо застосування адміністративної відповідальності за порушення правил щодо карантину людей. На підставі аналізу чинних нормативно-правових актів, якими врегульовано відносини в досліджуваній сфері, автором акцентовано увагу на тому, що карантин і обмежувальні протиепідемічні заходи являють собою заходи, які спрямовані передусім на запобігання поширенню інфекційних хвороб. Різниця полягає лише в тому, що обмежувальні протиепідемічні заходи застосовуються з метою запобігання поширенню інфекційних хвороб, а карантин - з метою запобігання особливо небезпечним інфекційним хворобам. Зазначено, що під час протидії інфекційним хворобам може діяти низка обмежень, що узагальнено зводились до таких: заборонено відвідування закладів здобувачам освіти, проведення спортивно-масових заходів, регулярних перевезень пасажирів автомобільним і залізничним транспортом; припинено проведення планових заходів із госпіталізації, припинено проведення планових операцій; заборонено перебування у громадських місцях без одягнутих засобів індивідуального захисту - захисної маски або респіратора, низка інших. Ілюстрацією притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил карантину людей є значна кількість судових рішень, які винесені протягом установленого урядом карантину на території України. Проте судова практика притягнення адміністративної відповідальності за вказане адміністративне правопорушення має неоднозначний характер: значна кількість судових справ передбачає повернення справи про адміністративне правопорушення до Управління патрульної поліції для належного оформлення. Аналіз наведених прикладів судової практики свідчить про відсутність єдиної правової позиції судів під час вирішення адміністративних справ за нововведеною статтею 44 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Манжосова, О. В. "ПРОБЛЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВА ОСОБИ НА ТАЄМНИЦЮ ПРО СТАН ЗДОРОВ'Я В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ." Знання європейського права, no. 1 (September 18, 2020): 33–36. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i1.43.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто проблеми дотримання в умовах виникнення загрозливої епідеміологічної ситуації права фізичної особи на таємницю про стан здоров'я, яке належить до категорії особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи. Проаналізовано зміст права на медичну таємницю та лікарську таємницю та відзначено існування проблем термінологічного апарату в цій сфері. Обґрунтовано, що зміст права фізичної особи на таємницю про стан здоров'я відповідає принципу неприпустимості безпідставного втручання в особисте і приватне життя та полягає в праві фізичної особи не розголошувати та вимагати від інших осіб нероз-голошення інформації про стан свого здоров'я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також відомостей, одержаних під час її медичного обстеження. Розглянуто поняття та зміст суспільного інтересу та відзначено, що предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов'язків, свідчить про можливість порушення прав людини тощо. Визначено, що відомості, які становлять об'єкт медичної таємниці, не підлягають розголошенню, крім передбачених законодавчими актами випадків, зокрема, у разі загрози розповсюдження інфекційних захворювань, з метою усунення підприємствами, установами й організаціями, за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби від роботи, навчання, відвідування дошкільних закладів осіб, які є носіями збудників інфекційних захворювань, хворих на небезпечні для оточуючих інфекційні хвороби, або осіб, які були в контакті з такими хворими, перелік яких встановлюється центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я. Порушення медичної таємниці можливе, коли збереження медичної таємниці шкодить суспільству або оточенню хворого. Проаналізовано можливість розголошення інформації про стан здоров'я у разі інфекційної загрози значній кількості осіб і відзначено необхідність дотримання балансу між правом забезпеченням права особи на приватність та забезпеченням захисту населення від інфекційних хвороб.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Боднар, Т. О. "ПРИНЦИПИ ПОБУДОВИ ЕФЕКТИВНОГО ОНЛАЙН-НАВЧАННЯ." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, no. 1 (September 7, 2021): 52–57. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-1-08.

Full text

Abstract:

У даній статті розглядається проблема ефективності під час навчального процесу у віртуальному середовищі. Доведено, що за сучасних тенденцій, коли студенти і освітяни все частіше зустрічаються з цифровою дистанційною освітою, супутньою проблемою постає втрата мотивації та ефективності під час віддаленого навчання. У зв’язку з пандемією, що видозмінила навчальний процес, перехід на навчання в онлайн форматі був необхідним, і таке поняття, як ефективність, під час віртуального навчання поступово втрачається, від чого в діях студентів почала прослідковуватись мінімальна залученість, взаємодія з викладачами та одногрупниками в ході лекцій/практичних, та нерідко стикаються з поняттям прокрастинації. Після введення обмежень відвідування закладів вищої освіти кількість обговорень, запитів в глобальній мережі про те, як залишатись продуктивним перебуваючи на дистанційному віртуальному навчанні, значно зросла. Сьогодні відсутні чіткі правила чи стандарти продуктивного навчання онлайн. У даній статті було проаналізовано принципи, критерії побудови ефективного онлайн-навчання для студентів та викладачів, зокрема: експертність, змістовність, формат проведення, зворотній зв’язок та інші на основі думок американських дослідників, освітян та практик американських університетів, які здійснювали власні дослідження проблеми впливу цифрових технологій на мотивацію студентів та викладачів у вищій освіті. Було детально розглянуто основні дев’ять принципів побудови ефективного онлайн-навчання з метою переконання в тому, що інформаційні технології завжди займатимуть місце в житті сучасного студента та викладача, відповідно, з нашого боку є потреба розвитку власної гнучкості, адаптивності в нових навчальних умовах, при цьому, в результаті, залишатись продуктивними, вмотивованими, з якісними знаннями. Пропонується безліч варіантів, як не втратити ефективності, отримуючи-подаючи навчальний матеріал крізь екран монітору, які варто проаналізувати і за можливості використовувати на практиці для успішного подання та отримання знань.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Сухомлинська, Ольга Василівна. "МЕТОДИЧНА СПАДЩИНА ВАСИЛЯ СУХОМЛИНСЬКОГО: ЧЕРЕЗ ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНЕ ПІЗНАННЯ ДО ПОШУКІВ ВІДПОВІДЕЙ НА ВИКЛИКИ СЬОГОДЕННЯ." Інноватика у вихованні, no. 10 (November 7, 2019): 15–26. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i10.154.

Full text

Abstract:

У статті методична спадщина В. Сухомлинського розглядається крізь призму недавньої історії педагогіки та сучасних підходів до розроблення методичної проблематики з метою більш глибокого осмислення теми в умовах актуалізації питань організації діяльності суб’єктів освітньо-виховного процесу в закладах середньої освіти. Виокремлено методичну спадщину педагога як важливу складову його цілісної системи поглядів на освіту і виховання дітей і молоді. Здійснено історіографічний аналіз останніх праць дослідників, які вивчали методичну спадщину педагога і на цій основі виявлено особливий внесок В. Сухомлинського у розвиток методики навчання в початкових класах, методики української літератури та лінгводидактики. Розкрито особливий внесок педагога у розвиток методики виховання, який відзначається поєднанням двох методик – навчання і виховання – в єдине невіддільне ціле, що втілилося у створених ним інноваційних формах діяльності, спрямованих на розвиток дітей, які кардинально відрізнялися від існуючих на той час підходів і форм організації навчально-виховного процесу (школа радості, уроки мислення, уроки творчості, інтелектуальний фон школи, олюднення знань, радість пізнання, гармонія педагогічних впливів тощо). Крім історіографії матеріалів про методичну спадщину педагога, у статті розкрито й малодосліджену тему – аналіз відвідуваних Сухомлинським уроків учителів керованої ним школи, а також репрезентовано матеріали з частково неопублікованого рукопису, які розширюють і поглиблюють знання про Сухомлинського як методиста. З’ясовано, що методична спадщина педагога, яка містить як навчальну, так і виховну складову і являє собою цілісний загальнометодичний підхід до педагогічних процесів, що відбуваються в закладах освіти, найбільше відповідає новітнім тенденціям в освіті. Зроблено висновок, що сучасне реформування освіти як реалізація ідей і положень Нової української школи, сприяє більш широкому ознайомленню з творчим доробком педагога та створює передумови для розгляду методичних ідей В. Сухомлинського як складових процесу розвитку сучасної освіти в Україні. Через історико-педагогічне пізнання й переосмислення вводяться плідні ідеї, форми й методи організації освітньо-виховного процесу, що сприяють утвердженню погляду на В. Сухомлинського як провісника реформаційних процесів в освіті, реформатора педагогіки.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Бурачек, Віктор Романович. "Проблеми та переваги дистанційного навчання при викладанні дисциплін математичного циклу." Theory and methods of e-learning 3 (February 5, 2014): 29–34. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v3i1.312.

Full text

Abstract:

Одним з питань, яке на сьогодні активно вивчається всіма ланками вищої школи в Україні, є питання шляхів та методів впровадження дистанційної форми навчання. Дане питання викликане не стільки важливістю чи необхідністю існування вказаної форми навчання, скільки конкретними формами прояву дистанційного навчання в освітньому просторі України, а також тими проблемами, які при цьому випливають. Спробуємо розглянути основні з таких проблем та можливі шляхи їх подолання.Однією з основних проблем, на наш погляд, є недостатня кількість інформації щодо дистанційних курсів на українських теренах. Слабкий рівень ознайомленості користувачів з можливостями та правилами використання спеціалізованого програмного забезпечення, яке застосовується при дистанційному навчанні (саме навчанні, а не спілкуванні!), низька пропускна здатність мереж, відсутність активної промоції... І це – враховуючи терміни впровадження системи дистанційного навчання в державі [1]. Як показує досвід, в Росії вже давно функціонує віртуальний навчальний заклад INTUIT (Інтернет-університет інформаційних технологій), який на сьогодні дає можливість дистанційно отримати вищу освіту (рис. 1). Ще одним «каменем спотикання» є надзвичайна складність щодо узгодження навчальних планів для різних навчальних закладів. З одного боку, певні вимоги і нормативи відповідного міністерства, з іншого – індивідуальний підхід до змісту навчальних планів і програм. Це вносить певну напруженість у процес наповнення дистанційних курсів, оскільки зажди існує небезпека відхилення від програми.Але найсерйознішою проблемою є однотипність підходу до методичного забезпечення дистанційних курсів, тобто, вимоги щодо його структури. З точки зору змісту й ролі різних дисциплін в процесі оволодіння фахом такі вимоги повинні бути строго диференційованими. Навіть викладання однієї й тієї ж дисципліни студентам різних спеціальностей вимагає вибіркового підходу викладача до співвідношення між обсягами матеріалу різних тем і розділів (наприклад, при викладанні курсу «Математичка для економістів» для студентів спеціальностей «Маркетинг» і «Економічна кібернетика»).У жовтні минулого року на базі Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ відбувся міжвузівський науково-методичний семінар на тему «Шляхи і методи впровадження дистанційної форми навчання при викладанні дисциплін математичного та інформаційного циклів». Як показало обговорення, для різних навчальних закладів характерним є власне бачення такого виду навчання. Однак, в загальному використовується шаблонний підхід, спрямований на пряме перенесення аудиторних методів роботи зі студентами на віртуально-електронне спілкування [2].В першу чергу, це проявляється у переліку форм подання матеріалу. Як правило, викладачі, які розробляють такі дистанційні курси, змушені:а) створити друкований формат конспекту лекцій, до якого додати:б) типові задачі та приклади для демонстрації практичного застосування теоретичного матеріалу;в) список основних питань для самоперевірки знань;г) перелік літературних джерел.По-друге, контроль знань студентів зазвичай набуває форм:а) комп’ютерного тестування;б) розв’язування нескладних задач та прикладів у заданому обсязі;в) контрольних робіт за матеріалом змістовного тематичного модуля.Всі інші засоби (електронна пошта, соціальні мережі, чати та ін.) є просто різними видами передачі інформації в обох напрямках (викладач  студент).І найголовнішою проблемою, яка стоїть на шляху якісного й ефективного впровадження дистанційного навчання в Україні, є відсутність (у більшості випадків) переконливої особистої мотивації для нинішніх студентів щодо отримання ґрунтовних знань з більшості навчальних дисциплін, зокрема, й математичних.Висвітлені проблеми жодною мірою не повинні привести до висновку про недоцільність впровадження дистанційного навчання в українських навчальних закладах. І причин тому є кілька.По-перше, наявність спеціалізованого програмного забезпечення E-Learning (Atutor, Moodle), достатньо потужного, різноманітного і доступного з точки зору користувача, яке дозволяє застосувати широкий спектр засобів подачі матеріалу та перевірки знань студентів. Вагомим аргументом на користь деяких з платформ є їх безкоштовне поширення як Open Source-проектів.Інша перевага проявляється з урахуванням поширеної практики паралельного навчання студентів у кількох вищих навчальних закладах. Застосування дистанційного навчання в такій ситуації звільняє студента від необхідності вишукувати час на безпосереднє відвідування занять та спілкування з викладачем.З точки зору викладання дисциплін математичного циклу, то ту немає однозначного типового підходу до дистанційної форми навчання. Зупинимося на цьому детальніше.Вивчення курсу «Математика для економістів» логічно можна розбити на кілька етапів – «Вища математика», «Теорія ймовірностей і математична статистика», «Економіко-математичне моделювання».Враховуючи важливість чіткого і логічно виваженого подання основних фундаментальних понять, термінів, правил та способів їх застосування, курс «Вища математика» на сьогодні повинен викладатися суто аудиторно, коли викладач має змогу вже в ході лекції чи практичного заняття розібрати зі студентами основні позиції та незрозумілі питання. Орієнтація нинішньої базової середньої освіти на просте накопичення знань учнями та тестовий їх контроль призвели до втрати ними (у більшості випадків) здатності самостійно проаналізувати матеріал і зробити обґрунтовані висновки з вивченого. Тому викладачам вищих навчальних закладів на перших курсах приходиться формувати логічно-аналітичний апарат студентів, як кажуть, «з чистого аркуша». Тим більше, коли це стосується вміння студентів, наприклад, економічних спеціальностей, застосувати вивчений математичний апарат при розв’язуванні фахових задач.При вивченні курсу «Теорія ймовірностей і математична статистика», першого, так би мовити, прикладного розділу математики, викладач змушений сформувати у студента здатність абстрактно-логічної побудови процесу знаходження розв’язку та вироблення системи статистичної обробки числових даних. На цьому етапі особисте спілкування є також конче необхідним, враховуючи надзвичайну різноманітність задач та деяку нестандартність підходу до їх розв’язування в кожному конкретному випадку. Хоча проведення контролю, наприклад, модульного, вже допускає використання дистанційних засобів, особливо при вивченні статистичних методів.Та, як показує практика, стан справ тут далеко не такий втішний. Дослідження усереднених якісних показників успішності студентів кількох чернівецьких вузів впродовж 10 років показали (рис. 2), що тут спостерігається стійка тенденція до спадання (кількість студентських груп та навчальних закладів дозволяє вважати вибірку репрезентативною). Дещо інша ситуація формується, коли студенти переходять до вивчення третього розділу – «Економіко-математичного моделювання». Як правило, цей розділ вони вивчають або на другому, або аж на третьому курсі (залежно від навчального плану для різних спеціальностей), досягнувши при цьому певного рівня знань фахового характеру. Отримані знання в даному етапі вже дозволяють більшості студентів свідомо підійти до осмислення умови задачі, вибору потрібного математичного інструментарію та його застосування в задачі. Тому на цьому етапі безпосередня присутність викладача не завжди є обов’язковою, і серії очних консультацій буває достатньо для деталізації способів та правил отримання позитивного результату при обробці даних.В останні кілька років для студентів ЧТЕІ КНТЕУ кількох спеціальностей («Економіка підприємства» та «Міжнародна економіка») в навчальних планах освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» та «магістр» з’явився достатньо цікавий і, на наше переконання, потрібний курс – «Статистичний аналіз та економіко-математичне моделювання в економічних дослідженнях». Цінність даного курсу можна сформулювати трьома позиціями:1. Студенти п’ятого курсу мають вже майже повний набір знань фахового характеру і досить вільно здатні розібратися в економічній постановці різноманітних практичних задач.2. Програма курсу, складена викладачами кафедри вищої математики та інженерно-технічних дисциплін ЧТЕІ КНТЕУ, дозволяє цілісно й повно розглянути перелік та основні правила застосування математичних методів обробки економічної інформації різного типу.3. Враховуючи необхідність проведення досліджень в рамках виконання дипломних робіт, перші два пункти суттєво полегшують роботу студентів, підвищуючи її ефективність.При викладанні даного курсу викладач може активно використати дистанційні засоби, даючи студентам практичні завдання комплексного характеру та контролюючи хід їх розв’язування та отримані результати, що допоможе виробити у студентів навички самостійного вибору оптимальних методів розв’язування, проведення комплексних обчислень, аналізу отриманих результуючих даних.В ході модульного контролю можна шляхом тестування перевірити знання студентами основних термінів і понять, типових алгоритмів розв’язування, а також правильність застосування цих алгоритмів для нескладних розрахункових задач.Висновки:1. Дистанційне навчання як сучасний спосіб отримання знань та їх контролю є прогресивною методикою, яка дозволяє використати віддалену передачу даних від викладача до студента та отримання результатів виконання завдань.2. Відсутність в Україні єдиної політики щодо шляхів впровадження дистанційного навчання (враховуючи методичне, змістове, мотиваційне, нормативне та матеріальне забезпечення) робить дистанційну освіту недостатньо популярною, позбавленою законодавчої підтримки.3. При вивченні дисциплін математичного циклу студентами вищих навчальних закладів різної спеціалізації застосування дистанційного навчання повинно бути диференційованим, з огляду на різний ступінь складності та важливості матеріалу та підготовки студентів.4. Суттєвим покращенням умов впровадження і використання дистанційного навчання може стати орієнтування базової загально-освітньої школи на вироблення в учнів здатності аналізувати отримувані знання, а не просте їх накопичення.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Чемерис, Ганна, Ганна Брянцева, and Олександр Брянцев. "ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДИЗАЙН-ОСВІТИ У КОНТЕКСТІ СТРАТЕГІЇ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ." Physical and Mathematical Education 32, no. 6 (January 27, 2022): 49–56. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-032-6-008.

Full text

Abstract:

Формулювання проблеми. У статті розглядається цифрова трансформація та її вплив на вдосконалення сучасної дизайн-освіти у закладах вищої освіти України. Метою дослідження є аналіз цифрової трансформації освіти в Україні, дослідження інтернаціонального досвіду цифрової трансформації дизайн-освіти та окреслення шляхів вдосконалення української дизайн-освіти з урахуванням тенденції до цифрової трансформації. Матеріали і методи. Для вирішення поставлених завдань у дослідженні комплексно застосовано загальні (системний, інструментальний та функціональний підходи, діалектичний та порівняльний аналіз, синтез та систематизація для дослідження педагогічної, науково-технічної та методичної літератури), спеціальні (спостереження та аналіз освітньої практики) та загальнологічні методи (екстраполяція, індукція та дедукція для формулювання висновків) наукового дослідження, що дозволило дослідити сучасний стан, оцінити практичні результати цифрової трансформації інтернаціональної дизайн-освіти, визначити пріоритетні шляхи вдосконалення української дизайн-освіти в контексті стратегії цифрової трансформації освіти і науки та науково схарактеризувати її потенціал. Результати. Стратегія цифрової трансформації освіти і науки України передбачає вдосконалення дизайн-освіти у таких напрямах: вплив на добір форм, методів та засобів організації навчання в напрямку віртуалізації освітнього процесу; вплив на зміст освітніх програм професійної підготовки майбутніх дизайнерів; використання імерсивних технологій навчання. Висновки. За результатами дослідження підтверджено, що цифрові освітні ресурси вимагають від студентів креативності, вміння критично мислити та здатності гнучко передбачувати результати дизайн-проєктування в умовах неоліберальної економіки нетворку. Для вдосконалення форм, методів і засобів провадження дизайн-освіти обґрунтовано доцільність використання LMS-платформ, вебінарних сервісів, месенджерів, електронної пошти, сервісів швидкого тестування та опитування, конструкторів інтерактивних завдань. Зважаючи на розвиток цифрових технологій у арт-сфері та інноваційну діяльність у практиці дизайну рекомендовано хмарні сервіси (типу InVision, Figma, Fusion 360, Autodesk Tinkercad, FormIt), використання QR-кодів та імерсивних технологій на прикладі Unity3D, відвідування віртуальних галерей та музеїв. Перспективним бачиться впровадження дизруптивних технологій у дизайн-практику.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Юрченко, Артем, Павло Мулеса, Василь Лобода, and Марія Острога. "СОЦІАЛЬНІ СЕРВІСИ ЯК МАЙДАНЧИК ДЛЯ СУПРОВОДУ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ І НАВЧАННЯ ІНФОРМАТИКИ." Physical and Mathematical Education 34, no. 2 (May 9, 2022): 63–70. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2022-034-2-010.

Full text

Abstract:

Формулювання проблеми. Активний розвиток інформаційного суспільства, інформаційних технологій і засобів зумовив появу віртуальних соціальних мереж, які стали середовищем масової комунікації підлітків. Популяризація соціальних сервісів породжує ідею використання такого майданчика в освітніх цілях. Проте, не зважаючи на велику кількість досліджень, що вказують на великий потенціал використання соціальних сервісів в освіті, немає спільної думки щодо такого використання. З одного боку, соціальні мережі носять розважальний характер, і завдання вчителя – вивести учнів із даного простору й направити на інші медіа й запропонувати інші види діяльності. З іншого боку, відвідування соціальних мереж слід зробити максимально конструктивним для посилення мотивації до навчання, підвищення інтересу учнів до навчання. Матеріали і методи. Для виконання дослідження використано теоретичні методи наукового пізнання (контент-аналіз ресурсів мережі Інтернет; теоретичний аналіз та узагальнення закордонних наукових розвідок в галузі освіти та в галузі використання соціальних мереж для галузі освіти в Україні). Результати. У статті подано короткий огляд соціальних сервісів як майданчиків для супроводу навчання інформатики. Показано, що використання освітньої мережі «Щоденник.ua» є вдалою заміною друкованій шкільній документації. Ресурс e-schools є інтегрованою системою електронних щоденників і журналів, тому використання його є актуальним для закладів освіти. Освітній проєкт «На урок» виступає інструментом для підтримки вивчення різних предметів у школі. З освітньою метою проведено контент-аналіз матеріалів відеохостингу YouTube на наявність відеозаписів з навчання інформатики. Визначено найбільш популярні ресурси за ключовими словами «програмування», «комп’ютерна графіка», а також коротко описано групи у Facebook, які орієнтовані на навчання інформатики за українськими шкільними програмами. Висновки. Проведений аналіз соціальних сервісів дозволяє стверджувати, що на сьогоднішній день вони є невідємним атрибутом навчання у школі. Соціальні мережі часто є джерелом освітніх ресурсів, у т.ч. в навчанні інформатики, тому варто використовувати їхній потенціал для інтелектуального розвитку учнів та залучення молоді до різноманітних освітніх активностей (науково-дослідних проєктів, конференцій чи конкурсів різного рівня, навчальних та соціально-культурних заходів). Перспективними науковими розвідками вбачається розроблення методик навчання окремих тем шкільного курсу інформатики з використанням різних соціальних мереж.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Говаленков, Сергій Валентинович. "Активізація учбової та пізнавальної діяльності слухачів." Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school 1 (March 28, 2014): 92–96. http://dx.doi.org/10.55056/fund.v1i1.409.

Full text

Abstract:

Необхідність удосконалення якості підготовки спеціалістів ставить перед викладачами ряд достатньо складних питань. Як навчити слухача (курсанта) вибирати з моря знань необхідне і причому в найкоротші терміни? Як будувати навчальний процес, щоб у курсанта в процесі навчання формувалися не тільки навички, але і справжні знання? Як розвивати логічне і критичне мислення? Іншими словами, як формувати особистість майбутнього спеціаліста?Оскільки особистість спеціаліста формується тільки в результаті його власної праці, то весь навчальний процес від першого до останнього дня перебування курсанта в вищому навчальному закладі повинен бути його безупинною активною цілеспрямованою діяльністю. Організація і керування нею і є основною задачею професорсько-викладацького складу. Тому завдання полягає в організації діючої розвиваючої системи підготовки спеціалістів.Однією з основних вимог, що пред’являються до якості підготовки спеціаліста є його глибокі і тверді фундаментальні та спеціальні знання, що утворюються тільки в результаті пізнавальної діяльності, за рахунок прагнення зрозуміти, просуваючись від менш повного знання до більш повного. Накопичення знань забезпечує більшу глибину розуміння явищ, що, у свою чергу, відкриває нові можливості для досягнення більшої повноти знання. При такому накопиченні знань вони є “справжніми”, на відміну від “формальних знань”, які є результатом запам’ятовування результатів проведених кимось раніше досліджень. Запам’ятовування може мати місце, а справжнього знання при цьому може і не бути. Збереження багатьох відомостей у пам’яті й уміння їх відтворити за вимогою екзаменатора ніяк не свідчить про наявність справжніх знань і їхньої якості. Просте, формальне опитування на іспиті часто дає дуже неякісне уявлення про рівень знань екзаменованого. Звичайно, є можливість й у процесі опитування з’ясувати, чи є в курсанта справжні знання, але це потребує детального і всебічного зондування глибини розуміння. Проведення такого іспиту є дуже складним, потребує багато часу й в умовах масового навчання здійснити не просто.Тільки перевірка курсанта в процесі його діяльності, при рішенні поставленої викладачем задачі або проблемної ситуації (наприклад, виконання курсових і дипломних робіт або проектів, ділових ігор, конкурсних наукових праць, рефератів) дає повне уявлення про стан його підготовки у відповідній області. Таким чином, перевірка наявності й якості знань, а не просто запам’ятовування, щонайкраще здійснюється в умовах спеціально організованої учбової і наукової діяльності курсантів.У традиційній системі підготовки спеціалістів основна увага приділяється запам’ятовуванню. Скільки б ми не висловлювали розумних положень про користь розвитку, про спрямоване формування особистості, як головної мети вищого навчального закладу, ефект буде незначний, якщо ми не знайдемо адекватних показників якості підготовки і не навчимося ними користуватися. Тоді курсанти будуть визначати напрямок своїх зусиль відповідно до прийнятих критеріїв перевірки якості їхньої діяльності. При перевірці рівня запам’ятовування вони будуть зубрити і заучувати. Якщо перевіряти уміння діяти в заданих умовах, то курсанти будуть вчитися цьому. Необхідність запам’ятовування і збереження в пам’яті знань ні в якій мірі не заперечується. Суть у тому, яким шляхом насичувати пам’ять так, щоб утворилися справжні знання.Відомо, що крім безпосереднього вольового запам’ятовування є ще й інший вид – мимовільне, що супроводжується достатньо напруженою розумовою діяльноітю.Досвід показує, що чим краще розроблено і логічно побудовано тематичний план дисципліни і методичні матеріали курсу, тим менше необхідно удаватись до вольового запам’ятовування. Тому варто організувати таку учбову діяльність, у процесі якої знання будуть набуватися мимоволі. Тільки поставивши перед курсантом деяку, нехай нескладну задачу, рішення якої є неможливим без засвоєння викладеного, викладач визначить якість засвоєння. Таким чином, для забезпечення придбання курсантом справжніх знань необхідно організувати спеціальну учбову активну діяльність курсантів, тобто організувати розвиваючу систему підготовки.Для викладача це складна задача, тому що ставиться питання про його перехід на більш високий рівень діяльності. При цьому перед кожним учасником системи навчання ставиться задача – прагнути сьогодні зробити доручену справу краще, ніж учора. Таку активність можна і треба виховувати. У житті ця якість виробляється у процесі подолання виникаючих перед особистістю труднощів. У навчальному процесі таке виховання повинно здійснюватися шляхом виконання завдань наростаючої складності, оскільки саме даний підхід є основною формою оволодіння навчальним матеріалом. У цьому контексті орієнтиром може бути прийнята в АПБУ система підготовки, коли курсантам на кожному курсі прищеплюються визначені якості та вміння: на першому та другому курсах – пожежного, на третьому – командира відділення, молодшого інспектора, на четвертому та п’ятому курсах – офіцера-спеціаліста або магістра.У традиційній системі підготовки спеціалістів основне місце займає повідомлення курсантам і закріплення в їхній пам’яті необхідної інформації. Відтворення цієї інформації на іспиті (заліку) вважається головним показником засвоєння матеріалу. Такий підхід призводить до цілого ряду протиріч між системою підготовки до майбутньої діяльності і самою майбутньою діяльністю. Досвід показує, що досягнутий на момент проведення іспиту рівень відтворення поданого матеріалу швидко втрачається. Навіть через невеличкий проміжок часу курсанти вже не можуть багато чого відтворити знову. А їх вчать для того, щоб вони потім застосовували отримані знання на практиці.Протиріччя цим не вичерпуються. Як правило, жоден значний спеціаліст не зміг би знову здати іспити з усіх предметів ВНЗу без попередньої підготовки. Водночас це не заважає йому залишатися гарним спеціалістом, що він і підтверджує своєю діяльністю. До речі, багато хто з таких спеціалістів у ВНЗі не був відмінником, і навпаки, багато хто з відмінників на практиці не показав особливої схильності до творчої діяльності. Виходить, критерії якості підготовки майбутнього спеціаліста значно відрізняються від критеріїв якості самого спеціаліста. Курсант, ставши спеціалістом, буде продовжувати вчитися. Головним завданням його буде знайти рішення. Саме уміння знайти рішення, бажано оптимальне, і визначає якість підготовки спеціаліста, і саме така діяльності забезпечує його розвиток.Тому навчальний процес повинен будуватися під девізом “вчити умінню”, а для того, щоб організувати активну діяльність курсанта, необхідно викликати в нього неослабну зацікавленість до своєї справи. Навчання без такої зацікавленості, тільки на вольовому стимулі, є можливим, але дає незрівнянно більш низькі результати. Отже, необхідно побудувати навчальний процес таким чином, щоб у його основу було закладено систему розвиваючої підготовки спеціаліста. Для організації такої системи необхідно відповісти на головне питання: якими методами досягти бажаного результату? На це питання можливо запропонувати наступні відповіді.1. Творчі методи придбання знань передбачають активну участь курсантів у наукових товариствах при кафедрах. Така робота повинна дати результат, і тут варто йти від рішення простих задач до їхнього поступового ускладнення. Алгоритм такої роботи може бути наступним: розробка навчального макету або устрою з попереднім вивченням принципу його дії, підготовка тез доповіді на наукову конференцію і доповідь на ній, підготовка наукової статі, реферату, конкурсної наукової праці. Заключним етапом такої роботи повинен стати дипломний проект або робота.2. Використання методів проблемного навчання, в основі яких – самостійне вирішення курсантами виникаючих у пізнавальному процесі протиріч між наявними у них знаннями і новою ситуацією або задачею. Суть навчання при цьому полягає в тому, щоб підвести курсантів до проблеми, зробити її “відчутною”, збудити потребу в її вирішенні, і разом з курсантами знайти невідоме рішення, котре знімає проблему й одночасно є новим знанням – метою навчальної роботи. Прикладом такого навчання є ділові ігри, розбір службових ситуацій.3. Використання в навчальному процесі модульно-рейтингової системи знань, основними достоїнствами якої є:розкриття здібностей курсантів, розвиток їхнього творчого мислення;поглиблена і більш об’єктивна оцінка знань курсантів;рівномірна й активна робота курсантів протягом семестру;підвищена зацікавленість курсантів у відвідуванні занять;стимулювання навчальної роботи курсантів, пов’язаної із можливістю звільнення їх від іспиту або заліку;стимулювання самостійної та наукової роботи;усування зрівняльного підходу до навчання.Таким чином, побудова системи підготовки спеціалістів, спрямованої на розвиток розумових здібностей курсантів, забезпечить досягнення головної мети – розвитку особистості, якісної підготовки з твердими, глибокими, справжніми знаннями, вмінням застосовувати ці знання на практиці.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Столбов, Денис Володимирович. "Розкриття сутності Інтернет-ризиків на міжнародному рівні." Theory and methods of e-learning 3 (February 11, 2014): 279–85. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v3i1.350.

Full text

Abstract:

Сучасні школярі є одними із найактивніших користувачів Інтернет. За допомогою Інтернет діти не тільки шукають інформацію, але й розважаються, знайомляться, спілкуються. Активність школярів є цілком закономірною. З одного боку, діти можуть отримати безперешкодний доступ до глобальної мережі – вдома, у друзів, у школі, в Інтернет-клубах, в кафе та інших публічних закладах і користуватися послугами мережі без контролю зі сторони дорослих. Доступ до Інтернету надають і ряд сучасних пристроїв зв’язку – мобільні телефони, смартфони, планшети, кишенькові комп’ютери тощо, які є звичними для школярів і доступними у будь-який момент часу. З іншого боку, роль глобальної мережі в суспільстві поступово збільшується, й Інтернет стає впливовим джерелом інформації, зручним засобом міжособистісної комунікації, важливою складовою сучасної комерції. Збільшення ролі мережі у побуті та професійній діяльності батьків знаходить віддзеркалення у житті школяра. Сучасний школяр, як правило, вже має досвід використання пошукових систем, соціальних мереж, спілкування у форумах та чатах, застосування новітніх послуг та сервісів Інтернету для задоволення особистих потреб. У зв’язку з цим актуальності набувають питання ознайомлення школярів з можливими загрозами і формування навичок безпечної роботи в мережі Інтернет.Проблеми інформування школярів із загрозами та питання розробки концепцій щодо забезпечення безпеки школярів у глобальній мережі є предметом багатьох науково-педагогічних, психологічних, соціологічних досліджень, державних та міжнародних програм. У цьому зв’язку представляється доцільним здійснення аналізу підходів до виокремлення загроз.Найбільш повно проблема дослідження он-лайн ризиків дітей знайшла відображення в колективному дослідженні Ю. Газебрінг, С. Лівінгстон, Л. Гаддона, К. Олафсона – представників Лондонської школи економічних і політичних наук. Дослідження здійснювалося протягом 2006–2009 рр. в рамках проекту «Діти Євросоюзу в Інтернеті» (EU Kids Online).У роботі [2] ризики, з якими може зустрітися школяр, пов’язуються з можливостями Інтернет. Виокремлені можливості та ризики Інтернету наведено на рис. 1. Online можливостіOnline ризикиДоступ до глобальної інформаціїПротиправний контентОсвітні ресурсиПедофілія, переслідуванняРозваги, ігри, жартиМатеріали / дії дискримінаційного / ненависного характеруСтворення контенту користувачамиРеклама/комерційні кампанії (промо-акції)Громадянська або політична діяльністьУпередженість/дезінформаціяКонфіденційність введення данихВикористання персональних данихУчасть у суспільному житті/заходахКібер- залякування, переслідування, домаганняТехнологічний досвід і грамотністьАзартні ігри, фінансові шахрайстваКар’єрне зростання або зайнятістьСамоушкодження (самогубство, втрата апетиту)Поради особистісного, сексуального характеруВторгнення у приватне життяУчасть у тематичних групах, форумах фанатівНезаконні дії (незаконне проникнення під чужими реєстраційними даними)Обмін досвідом, знаннями з іншимиПорушення авторських правРис. 1. Можливості Інтернету для школяра та пов’язані з ними ризики Ризики і можливості, на думку авторів даної класифікації, – це дві залежні змінні, що складають «єдине ціле» діяльності школяра в мережі Інтернет. Але подібна діяльність може бути обмежена наступними чинниками: діти і молодь отримують доступ і використовують Інтернет-технології в широкому контексті – побутовому, родинному, соціальному, культурному, політичному, економічному. Багато факторів можуть впливати на їх використання в цілому, як результат і на ймовірність виникнення ризиків, з якими підлітки можуть мати зустріч. Серед чинників, що впливають на Інтернет-можливості і ризики дослідники виокремлюють незалежні від школяра (соціально-демографічні), посередницькі, контекстуальні чинники.Online можливості і ризики серед молодих користувачів, як показують дослідження вчених Європи, змінюються в залежності від віку і статі, а також соціально-економічних показників (рівня освіти батьків або міського/сільського населення). Соціально-демографічні чинники впливають на дитячий доступ до мережі Інтернет, користування Інтернетом, і пов’язаних з ними відносин і навичок. Посередницькі чинники проявляються в результаті діяльності засобів масової інформації, батьків, вчителів, однолітків. Батьки виконують роль посередника шляхом регулювання діяльності дітей в мережі Інтернет, потенційно впливаючи на формування їх досвіду діяльності в мережі Інтернет і як результат, здатні застерегти від ризиків.Дослідники Лондонської школи відзначають також ключові контекстуальні змінні, що можуть вплинути на online-досвід підлітків. Ці чинники включають: медіа-середовище, ІКТ регулювання, громадське обговорення питань використання дітьми мережі Інтернет, та можливих Інтернет-ризиків; загальні цінності і відносини в освіті, вихованні і технології, особливості системи освіти. Вплив національних особливостей на Інтернет-можливості та ризики для школярів схематично зображено на рис. 2 [2]. Рис. 2. Аналітична модель впливу факторів на процес формування online-компетентності підлітківВ результаті дослідження науковцями було розроблено узагальнену модель Інтернет-можливостей та пов’язаних з ними Інтернет-ризиків.Визначальними факторами, що впливають на можливості та ризики, є спосіб доступу до Інтернету і тривалість використання його послуг та ресурсів:спосіб доступу до Інтернету визначає рівень контролю та регулювання з боку батьків, вчителів, громадськості;тривалість використання сервісів впливає на ймовірність потрапляння в ризиковані ситуації та набуття Інтернет-залежності.Європейські вчені класифікують Інтернет-ризики (рис. 3) відповідно до ролі, яку виконує школяр в ризикованій ситуації і мотивів, якими керуються ініціатори ризикованих ситуацій (зловмисники).Комунікативні ролі підлітків:контентна – підліток виступає в якості одержувача інформації;комунікативна – підліток як учасник процесу спілкування;керівна – підліток як актор, що пропонує контент або ініціює процес спілкування.Рис. 3. Модель класифікації Інтернет ризиків Мотивації (мотиви) ініціатора ризикованих ситуацій – потенційно проблемні аспекти комунікації, надання контенту і послуг через мережу Інтернет, які призводять до ризиків.В моделі Інтернет-можливостей (рис. 4) залишаються аналогічними ролі підлітків, а чотири мотиви змінено на такі: навчання і виховання; громадянська позиція; креативність (творчість); ідентичність і соціалізація. Рис. 4. Модель Інтернет-можливостей У наукових джерелах існують й інші класифікації Інтернет-ризиків. Зокрема, робочою групою організації ОЕСР з інформаційної безпеки і конфіденційності (OECD Working Party on Information Security and Privacy – WPISP) і Комітету зі споживчої політики (Consumer Policy – CCP) визначено додаткові критерії для класифікації:джерело впливу на школяра – особа (наприклад, cybergrooming – кіберпереслідування або кібергрумінг) або комп’ютер (наприклад, збір персональних даних, азартні ігри – gambling);ризикована взаємодія між однолітками (кіберзалякування) або між дитиною і дорослим (кіберпереслідування);перенесення оnline, offline-ризиків у мережу (наприклад, розповсюдження порнографії, незаконне завантаження матеріалів тощо);вікова група – ризики, що становлять потенційну небезпеку тільки для дітей, або загальні onlinе-ризики (наприклад, шпигунське програмне забезпечення, захист персональної інформації);пристрій, з якого здійснюється вихід в мережу (наприклад, комп’ютер, мобільний телефон);кримінальний аспект – ризики, які передбачають або не передбачають кримінальну відповідальність.На основі зазначених критеріїв виділено три загальні категорії online-ризиків [3]:ризики, пов’язані з використанням сучасних технологічних приладів, що мають вихід в Інтернет. В даному випадку Інтернет є середовищем впливу інформаційної складової електронних ресурсів на дитину, або місцем взаємодії підлітків як між собою, так і з дорослими;комерційні online-ризики, коли дитина розглядається як мета електронної комерції;ризики захисту інформації і гарантування конфіденційності персональних даних користувача – саме підлітки є найбільш вразливою категорією користувачів до даного класу ризиків.Ряд досліджень щодо розкриття сутності Інтернет-ризиків було проведено вітчизняними науковцями. Зокрема, М. Л. Смульсон, Н. М. Бугайова [1] визначають дві групи ризиків (offline і online) використання сучасних телекомунікаційних засобів.До offline ризиків відносяться:всеохоплююча пристрасть школяра до роботи за комп’ютером (програмування, хакерство);offline-гемблінг – залежність від комп’ютерних ігор;offline-залежність до володіння конкретним приладом, пристроєм, які не підключені до Інтернету;До online-ризиків відносяться:нав’язливий web-серфінг й інформаційний пошук у віддалених базах даних;online-перегляд і прослуховування інформації аудіо- і відео форматів;залежність від користування конкретним мобільним приладом, що має вихід в Інтернет, наприклад, мобільним телефоном, смартфоном;гіперзахопленність індивідуальними або мережними online іграми, on-line лудоманія (патологічна схильність до азартних ігор у віртуальних казино);хакерство;кібероніоманія, що трактується дослідниками як прагнення здійснювати нові покупки в Інтернет-магазинах, без необхідності їх придбання й врахування власних фінансових можливостей і нав’язлива участь в online аукціонах;кіберкомунікативна залежність (спілкування в чатах, участь у телеконференціях);кіберсексуальна залежність (непереборний потяг до обговорення сексуальних тем на еротичних чатах і телеконференціях, відвідування порнографічних сайтів);відвідування сайтів агресивної (що пропагують ксенофобію, тероризм) або ауто агресивної спрямованості (кіберсуїцид, online суїцид, суїцидальні договори, інформаційні ресурси про застосування засобів суїциду з описанням дозування й ступеня летальності);адитивний фанатизм (релігійний – сектантство, політичний (партійний) національний, спортивний, музичний, тощо) [1, 200].Таким чином, в статі розкрито окремі підходи до класифікації Інтернет-ризиків, запропонованих як вітчизняними, так і зарубіжними науковцями. В статі представлені моделі Інтернет-можливостей і ризиків.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Дронова, Тетяна, and Анастасія Умовіст. "МАРКЕТИНГОВИЙ АНАЛІЗ ЗАКЛАДІВ ШВИДКОГО ХАРЧУВАННЯ М. ДНІПРО." Економіка та суспільство, no. 26 (April 27, 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-26-32.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена актуальним питанням вивчення проблем ринку закладів швидкого харчування у м. Дніпро. Проаналізовано та систематизовано зовнішні та внутрішні фактори впливу на споживачів під час вибору закладу швидкого харчування. Досліджено представників закладів швидкого харчування найбільш популярних категорій страв у м. Дніпро. Проаналізовано фактори, які мають негативний вплив на споживачів під час відвідування закладу. Виявлено тенденції проблем, які заважають закладам досягати лідерства на ринку, та сформовано рекомендовані заходи, які допоможуть у вирішенні цього питання. Висновки зроблені на основі проведеного опитування серед населення міста Дніпро. Для отримання загальної картини ринку закладів швидкого харчування було проаналізовано минулі дослідження українського ринку та ринку м. Дніпро.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Базилевич, Наталія, Сергій Божко, and Олександр Тонконог. "ВПЛИВ ЗАНЯТЬ БОДІБІЛДИНГОМ НА ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦІЇ СТУДЕНТІВ ДО РЕГУЛЯРНИХ ЗАНЯТЬ ФІЗИЧНИМИ ВПРАВАМИ." InterConf, November 10, 2021, 459–77. http://dx.doi.org/10.51582/interconf.7-8.11.2021.045.

Full text

Abstract:

В статті досліджено актуальну проблему формування мотивації студентської молоді до регулярних занять фізичною культурою і спортом. Експериментально доведено, що регулярні заняття бодібілдингом у позанавчальний час сприяли покращенню мотивації студентів, регулярності відвідування обов’язкових навчальних занять з фізичної культури у закладі вищої освіти.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Zozuliak, N. V. "ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ ВИВЧЕННІ ПРЕДМЕТА “СЕСТРИНСЬКА ПРАКТИКА”." Медична освіта, no. 4 (February 21, 2017). http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2016.4.7311.

Full text

Abstract:

Студенти 3 курсу вищих медичних закладів вивчають важливий для кожного практичного лікаря предмет “Сестринська практика”. Після опанування даного предмета студент має оволодіти вмінням виконувати різноманітні медичні маніпуляції. У зв’язку з реорганізацією навчальної програми великий обсяг матеріалу відведено на самостійне вивчення. Для кращого засвоєння матеріалу студентам запропоновано використовувати такий алгоритм: самостійна підготовка вдома, використовуючи рекомендовану літературу та відео з інтернету, а також відвідування навчальних баз кафедри. У результаті предмет засвоюється набагато ефективніше, а заняття проходить цікавіше для студентів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Konopkina, L. I., V. M. Berezovski, T. V. Kireyeva, K. Y. Bogatska, O. G. Cherkasova, O. V. Myronenko, O. V. Fesenko, L. A. Botvinikova, and K. O. Belosludceva. "ВИХОВНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ІННОВАЦІЙНА І ПРІОРИТЕТНА СКЛАДОВА ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ СУЧАСНОГО ЛІКАРЯ." Медична освіта, no. 3 (September 21, 2018). http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2018.3.9327.

Full text

Abstract:

Мета роботи – визначити роль різних виховних технологій, які використовують співробітники кафедри внутрішньої медицини 1 Державного закладу “Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України” (ДЗ “ДМА”), у формуванні особистості сучасного лікаря.Основна частина. Сучасне виховання в Україні повинне забезпечувати долучення молоді до світової й національної культури, до загальнолюдських цінностей. За формами й методами воно може впроваджуватися у різних напрямках – від навчання майбутніх лікарів щодо співпраці у рамках шкіл для хворих з різною хронічною патологією. Співробітники кафедри приділяють велику увагу всебічному вихованню майбутнього покоління лікарів і викладачів, добре розуміючи, що воно повинно бути не лише багато у чому обізнаним, а й емоційно здоровим та виваженим. Задля цієї мети молодь залучається до відвідувань театрів, музеїв міста, виставок робіт майстрів народної творчості тощо.Висновки. Різні виховні технології формують високоморальні якості сучасного лікаря. Досвід ДЗ “ДМА” має потужний арсенал застосування педагогічних інновацій у навчально-виховному процесі. Ефективність їх впровадження залежить від традицій навчального закладу, а також здібностей, вмінь і бажань педагогічного колективу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Kravchenko, V. V. "ХАРАКТЕРИСТИКА ДІЯЛЬНОСТІ АМБУЛАТОРНИХ ЗАКЛАДІВ МІСТА КИЄВА ЗА УМОВ РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 3 (January 11, 2018). http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2017.3.8444.

Full text

Abstract:

Мета: проаналізувати ресурси і діяльність мережі амбулаторно-поліклінічних закладів, консультативно-діагностичних центрів у м. Києві в 2014–2016 рр.Матеріали і методи. Матеріалами для проведення аналізу були дані звітних статистичних форм № 17, № 20, а також статистичні довідники Київського міського інформаційно-аналітичного центру.Результати. У м. Києві на базі існуючих поліклінік створено 28 центрів первинної медико-санітарної допомоги та 13 консультативно-діагностичних центрів. Консультативно-діагностичні центри забезпечують 38,6–57,1 % серед усіх відвідувань амбулаторно-поліклінічних закладів. Основними ресурсними проблемами консультативно-діагностичних центрів є недостатнє фінансування, застаріле лікувально-діагностичне обладнання, неповнаукомплектованість кадрів.Висновки. Виявлені характерні особливості діяльності консультативно-діагностичних центрів будуть враховані при розробці функціонально-організаційної моделі консультативно-діагностичних центрів на принципах ДПП.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Dorosh, N. V., K. I. Ilkanych, O. I. Dorosh, and I. R. Boyko. "МОБІЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ ДЛЯ МОНІТОРИНГУ ПОКАЗНИКІВ СТАНУ ЗДОРОВ’Я." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 3 (January 11, 2018). http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2017.3.8267.

Full text

Abstract:

РЕЗЮМЕ. Вступ. Своєчасна діагностика стану організму людини у режимі віддаленого доступу без відвідування спеціалізованих медичних закладів, автоматизований моніторинг стану здоров'я людини на всіх етапах лікування, реабілітації та профілактики захворювань, отримання професійних медичних консультацій за допомогою спеціальних WEB-порталів є актуальними питаннями охорони здоров’я, розв’язання яких можливе лише при використанні сучасних інформаційних технологій.Мета. Аналіз існуючих систем та розроблення нових методів та мобільних програмних засобів, що дозволять оперативно визначати, аналізувати та контролювати психоемоційний та фізичний стан здоров'я людини.Матеріали та методи. Розроблено концепцію створення модульної багатопараметричної мультифункціональної мобільної системи із сервісною платформою, яка призначена для моніторингу, тривалого спостереження та контролю основних психофізіологічних показників, що характеризують стан організму людини.Результати. Експериментальні дослідження роботи основних модулів системи були практично проведені під час аналізу частоти серцевого ритму у 5 діапазонах за допомогою медичного гаджету MioFuse та розробленого мобільного додатку MioGo.Висновки. Використання інформаційних та мобільних технологій дозволяє організувати роботу із системою у режимі віддаленого доступу, реалізувати персоналізований підхід до пацієнтів з відображенням даних на екрані смартфона користувача.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Жукова О. А. "УМОВИ ФОРМУВАННЯ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У СТУДЕНТІВ-МУЗИКАНТІВ З КИТАЮ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ." ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, no. 48 (February 17, 2021). http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi48.211.

Full text

Abstract:

У статті висвітлено педагогічні умови, завдяки яким можливе формування міжкультурної компетентності майбутніх педагогів-музикантів з Китаю в системі вітчизняної професійної підготовки (подолання бар'єрів міжкультурної комунікації; реалізація ідей міжкультурного розвитку в освітньому процесі закладів вищої освіти; різноманітність рольових позицій педагога; занурення студентів-іноземців у позааудиторну діяльність).У статті зроблено акцент на змісті бар'єрів міжкультурної комунікації, до складу яких віднесено: мовний, комунікативний, культурний, академічної успішності, психологічний. Наявність мовного і комунікативного бар'єрів викликана повним або частковим незнанням української мови з боку студентів з Китаю, а також низьким рівнем володіння англійською мовою з боку науково-педагогічних працівників в Україні. Існування культурних бар'єрів обумовлено різницею у світогляді через патерни, сформовані відповідно до суспільних норм і традицій своєї країни. Заявлено, що процес формування міжкультурної компетентності буде більш ефективним в умовах занурення студентів не тільки в систему аудиторної, а й позааудиторної роботи шляхом відвідування виставок, кінотеатрів, музеїв, фестивалів, спікінг-клабів, майстер-класів з різних напрямків професійного розвитку, а також спілкування з видатними представниками професійного співтовариства музикантів. Відзначено, що в умовах стигматизації низки професій в Україні виконання педагогами рольових позицій (ментора, коуча, тьютора, фасилітатора, едвайзера) є, скоріш за все, бажаним ідеалом, а не реальністю. Отже, для здійснення викладачами функціональних обов'язків у контексті зазначених рольових позицій необхідні заходи, спрямовані на: підвищення їхнього рівня володіння іноземною мовою як мови викладання для студентів-музикантів з Китаю; вдосконалення навичок міжкультурної взаємодії шляхом більш глибокого вивчення традицій і культури цього народу; створення психологічно розкріпаченої атмосфери в системі аудиторної та позааудиторної роботи зі студентами-іноземцями.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Bedenyuk, A. D., V. B. Dobrorodniy, T. V. Bodnar, P. J. Bodnar, and T. V. Shandruk. "ОСОБИСТІСНО-ОРІЄНТОВАНИЙ ПІДХІД ЯК ОДИН ІЗ ОСНОВОПОЛОЖНИХ ДИДАКТИЧНИХ ПРИНЦИПІВ ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ “ХІРУРГІЯ” НА КАФЕДРІ ХІРУРГІЇ № 1 З УРОЛОГІЄЮ ТА МАЛОІНВАЗИВНОЮ ХІРУРГІЄЮ ІМЕНІ ПРОФ. Л. Я. КОВАЛЬЧУКА ТЕРНОПІЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО МЕДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО." Медична освіта, no. 3 (September 21, 2018). http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2018.3.8873.

Full text

Abstract:

Мета роботи – поділитися досвідом організації навчального процесу на кафедрі хірургії № 1 з урологією та малоінвазивною хірургією імені проф. Л. Я. Ковальчука Тернопільського державного медичного університету імені І. Я. Горбачевського на засадах особистісно-орієнтованого підходу.Основна частина. Особистісно-орієнтований підхід у педагогіці покликаний забезпечити максимально широкі можливості для всебічного розвитку особистості студента. Виходячи із вищенаведеного, сучасна вища освіта передбачає фундаментальну практично-професійну підготовку та всебічний розвиток цілісної, соціально адаптованої особистості.Дидактичні засади організації навчального процесу в нашому закладі визначають внутрішні університетські нормативні документи. Кафедрою хірургії № 1 з урологією та малоінвазивною хірургією імені проф. Л. Я. Ковальчука складено робочі програми на четвертий, п’ятий та шостий курси медичного університету, якими передбачено структурування предмета на практичну та теоретичну частини, розподіл годин на практичні заняття та самоопрацювання. Організація навчання за методикою “Єдиного дня” дозволяє приділити достатньо часу спілкуванню викладача з кожним студентом академічної групи, адже 6 годин виділені на проведення заняття з однією групою. Практична робота, проведена “біля ліжка хворого”, можливість с пілкування з пацієнтом, можливість брати участь у всіх етапах госпіталізації хворого та у всіх етапах його лікування, а також відвідування бібліотеки, комп’ютерного класу кафедри під час години самостійної роботи студентів, семінарське обговорення та контроль знань дають можливість повноцінно закріпити матеріал студенту й оцінити рівень його знань викладачем.Висновок. Дидактичні форми організації викладання дисципліни “Хірургія” кафедрою хірургії № 1 з урологією та малоінвазивною хірургією імені проф. Л. Я. Ковальчука Тернопільського державного медичного університету імені І. Я. Горбачевського відповідають принципу особистісно-орієнтованого підходу у вищій медичній освіті та не тільки забезпечують формування професійних компетенцій, передбачених чинними галузевими стандартами, але й сприяють всебічному розвитку особистості майбутнього лікаря.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Duka, K. D., N. V. Myshyna, and V. I. Cherhinets. "ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ СУЧАСНОГО ВИГОДОВУВАННЯ ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ ТА РЕСПІРАТОРНА ПАТОЛОГІЯ." Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, no. 1 (July 17, 2015). http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2015.1.4661.

Full text

Abstract:

Визначено залежність захворюваності органів дихання у дітей раннього віку від тривалості виключно грудного вигодовування. Важливим моментом є не тільки часті респіраторні захворювання, а й формування бронхітів, пневмоній або інших ускладнень. Дослідження включали анкетування матерів і дітей до 7-річного віку, клініко- рентгенологічні та лабораторні дослідження в стаціонарі при захворюваннях органів дихання. Всі дослідження проводилися відповідно до характеристики якості харчування дитини на першому році життя з подальшою статистичною обробкою. Всього обстежено 601 дитину віком від 3 міс. до 7 років. Виявлено, що тривалість грудного вигодовування в регіоні складає 89 % тільки до 6-місячного віку, а до 1 року відсоток дітей на грудному вигодовуванні знижується до 38 %. Це позначилося на резистентності дітей до респіраторних захворювань, особливо на першому році життя. Діти, які перебували виключно на грудному вигодовуванні до 1 року, хворіли на респіраторні захворювання 1-2 рази на рік. У дітей, старших року, грудне вигодовування не впливає на частоту респіраторної патології. Збільшення частоти респіраторних захворювань у дітей віком від 3 до 5 років зумовлене початком відвідування дитячих дошкільних закладів і збільшенням контактів між дітьми, що значно знижує їх резистентність.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Відвідування закладу'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles