Academic literature on the topic 'Відвідування закладу'

В статті йде мова про використання системи бронювання з архітектурою мікросервісів, а саме система бронювання доріжок в басейні ХДУ, реалізована за допомогою веб-додатку. Дається уточнене визначення поняття мікросервісної архітекутри та її використання, призначення та принципи її реалізації. Сервіс системи бронювання басейну полягає в розробці та впровадженні програмного забезпечення для продажу і автоматичного аудиту наявності квитків та абонементів. Для розробки та реалізації системи було обрано платформу .NET Core. Розглянуто основні етапи проєктування та розроблення системи. Проаналізовано мікросервісну архітектуру та спроєктовано систему бронювання на основі мікросервісної архітектури. Розроблена інформаційна система виступає простим і ефективним засобом оформлення і бронювання послуги закладу відвідування басейну для студентів, викладачів університету та інших громадян.

У статті проаналізовано інституційні огляди процесів забезпечення якості закладів вищої освіти (ЗВО). Зазначено, що основою для інституційного огляду процесів забезпечення якості ЗВО є самооцінка закладу, звіти сту- дентів, співбесіди, відвідування сайту, аудиторські візити та інформація з різних джерел. Указано на те, що загальне оцінювання процесів забезпе- чення якості ЗВО передбачає визначення трьох рівнів, а саме: затверджені процеси забезпечення якості; затверджені процеси забезпечення якості із застереженнями; процеси забезпечення якості, що переглядаються. Охарактеризовано процес оцінювання програми. Автори зазначають, що оцінювання програм проводиться з метою виявлення відповідності освітніх програм потребам ринку праці та подальшого працевлаштування випускників, системі професійних кваліфікацій та стандартам. Матеріал оцінювання програми складається із самооцінки ЗВО з додатками, інтерв’ю зі студентами та представниками рецензованої програми, а також інших матеріалів. Окреслено процес оцінювання заявок на отримання повноважень щодо присвоєння наукових ступенів. Зазначено, що оцінювання заявок на отри- мання повноважень щодо присвоєння наукових ступенів є прерогати- вою Органу, котрий вирішує, які ЗВО мають право присвоювати ступінь. Описано поетапність оцінювання якості: ЗВО подає відповідну заявку, проводиться інтерв’ю з представниками програми, здійснюється оцінювання документів, які укладає заклад вищої освіти. ЗВО подає заявку на повноваження про присвоєння наукових ступенів до Органу, яка доповнюється співбесідами з представниками програми, інтерв’ю зі студентами тощо. Автори зазначають, що завдання експертної комісії полягає у тому, щоб проаналізувати, чи відповідає програма критеріям оцінювання у певній галузі. Проаналізовано тематичні огляди та зазначено, що їхня мета – забезпечити краще розуміння та співставлення в межах національної системи освіти діяльності різних ЗВО, зокрема досягнутих результатів у певній галузі досліджень. Тематичні огляди передбачають ознайомлення з діяльністю університетів, зокрема з напрямами досліджень, інтернаціоналізацією тощо.

Мета: дослідити стан здоров’я порожнини рота населення за зверненнями до закладів третинної медичної допомоги стоматологічного профілю у 2019 році в порівнянні з 2010 роком.Матеріали та методи. Форми № 20 державної статистичної звітності за 2010 і 2019 роки комунальних неприбуткових підприємств: «Житомирське обласне стоматологічне медичне об’єднання», Харківської обласної ради «Обласна стоматологічна поліклініка», «Чернігівська обласна стоматологічна поліклініка Чернігівської обласної Ради», матеріали Державної служби статистики України, наукові джерела (усього 17 од.). Методи: медико-статистичний, логіко-структурного та порівняльного аналізу, узагальнення, графічний.Результати. Установлено, що в 2019 році при зменшенні обсягу відвідувань зросла питома вага первинних відвідувань до комунальних неприбуткових підприємств: «Житомирське обласне стоматологічне медичне об’єднання» з 31,4% до 37,9%; Харківської обласної ради «Обласна стоматологічна поліклініка» – з 32,7% до 37,0%; зберігалися її високі рівні у комунальному неприбутковому підприємстві «Чернігівська обласна стоматологічна поліклініка Чернігівської обласної Ради» (38,2%); реєструвалася стабільно висока кількість видалених зубів внаслідок ускладненого карієсу, зросла кількість амбулаторних хірургічних операцій у кожному закладі (відповідно на 2,5%, 18,5% та на 8,0%).Висновки. Стан здоров’я порожнини рота населення за зверненнями до закладів третинної медичної допомоги погіршився, що вимагало більш активних лікувальних утручань. Зберігалось переважне ураження зубів карієсом, що позначалося на структурі останніх. Результати потребують посилення уваги до проблеми здоров’я порожнини рота на локальному, регіональному та державному рівні.Ключові слова: стоматологічна допомога, карієс зубів, видалення зубів, населення, відвідування.

Анотація. На сьогодні залишається недостатньо висвітленим механізм залучення учнівської молоді до позаурочних та позашкільних форм фізичного виховання, зацікавленість до занять спортом у системі дитячо-юнацького та масового спорту, що сприятиме підвищенню їх мотивації до фізичних вправ на уроках фізичної культури. Мета. Вивчити вмотивованість школярів до відвідування уроків фізичної культури та спортивних секцій та вплив учителів фізичної культури, тренерів і батьків на формування інтересу до занять руховою активністю. Методи. Аналіз літературних джерел та мережі Інтернет, узагальнення, систематизація, методи математичної статистики. Результати. Визначено зниження інтересу школярів до занять фізичними вправами, відвідування обов’язкових форм занять фізичною культурою в школі, що, в свою чергу, виявляється і у відвідуванні спортивних секцій. Відповіді опитаних школярів свідчать про бажання відвідувати уроки фізичної культури, лише незначна їх частина відвідує спортивні секції, переважна частина не займається спортом. У ході дослідження виявлено зацікавленість учнів та батьків у заняттях на базі школи. Зміст проведення вільного часу школярів, за даними опитування, свідчить про природну потребу дітей у руховій активності та інтерес до фізичних вправ. Не сформовано мотивацію до систематичних занять руховою активністю. Доведено необхідність формування дієвого механізму організації рухової активності школярів та підвищення їх мотивації шляхом урахування інтересів у навчальний та позанавчальний час, налагодження співпраці зі спортивними клубами, ДЮСШ, визначення чітких критеріїв оцінювання мотивації до занять фізичною культурою та різними видами рухової активності і заходів до її підвищення. Ключові слова: мотивація, рухова активність, фізична культура, урок, спортивні секції.

Стаття присвячена розробці Web-орієнтованої інформаційної системи кон­тролю відвідування та успішності учнів у закладах освіти. Приведено аналіз функціональних можливостей існуючих по­діб­них інформаційних систем, які використовуються для контролю відвідування та успішності учнів у закладах освіти. При­ве­дено діаграму випадків використання користувачів системи. Розроблено структурну схему Web-орієнтованої інфор­мацій­ної системи контролю відвідування та успішності учнів. Приведено діаграму класів та структуру бази даних системи. Роз­роб­лено програмні компоненти та інтерфейс користувача інформаційної системи контролю відвідування та успішності учнів у закладах освіти

Швидкий розвиток номенклатури громадських закладів сімейного відвідування, вимагає ретельної уваги до організації дитячих ігрових просторів в таких приміщеннях. Будь-яке формування середовища життєдіяльності людини, особливо дитячого, починається з розгля

The article reveals the features of realization of pedagogical conditions of the formation of the artistic and aesthetic mindset of students-artists. The following pedagogical conditions are defined: creating a comfortable artistry environment in the educational process of the institution of higher education; interaction of the content of professional disciplines with the subjects of social and humanitarian cycles, aimed at the formation of components of the artistic and aesthetic mindset of artists; involvement of students in extracurricular artistic and creative activities by activating internal motivation by external stimulation; ensuring the priority of practical activities in solving artistic problems through the study of nature in terms of plein air.The purpose of the article was to describe the implementation of pedagogical conditions for the effective formation of artistic and aesthetic mindset of students of the first (bachelor's) level of education.The implementation of the first condition provided for the creation of a special artistic climate in the educational space of the classical institution of higher education. The implementation of the second condition was aimed at updating and supplementing the content of educational programs with new topics, tasks and the introduction of special courses that will allow deeper acquire the professional competencies within a particular discipline. The implementation of the third condition provided the involvement of students in visiting art museums and galleries; informal meetings-conversations with artists; creating art portfolios; involvement of students in exhibition activities. The implementation of the fourth condition was aimed at obtaining aesthetic and artistic impressions of the surrounding reality in terms of plein air, during which the artist's mindset, its understanding of the interconnection between nature and man are formed.In the process of scientific search, we used the following methods of research: analysis, synthesis, generalization, systematization. The implementation of these pedagogical conditions for the formation of artistic and aesthetic mindset of students-artists in the classical institutions of higher education of the country at the educational and qualification level ‘bachelor’ will increase the structural components of this mindset.Key words: mindset, artistic environment, artistic activities, plein air, exhibitions, educational process. У статті розкрито особливості реалізації педагогічних умов формування художньо-естетичного світобачення студентів-художників. Визначено такі педагогічні умови: створення комфортного художньо-творчого середовища в освітньому процесі ЗВО; інтеракція змісту фахових дисциплін з предметами соціально-гуманітарного циклів, спрямована на формування компонентів художньо-естетичного світобачення художників; залучення студентів до позанавчальної художньо-творчої діяльності шляхом активізації внутрішньої мотивації зовнішнім стимулюванням; забезпечення пріоритету практичної діяльності у вирішенні художніх завдань через вивчення натури в умовах пленеру. Мета статті полягає в описі реалізації педагогічних умов ефективного формування художньо-естетичного світобачення студентів-художників.Реалізація першої умови передбачала створення особливого мистецького клімату в освітньому про-сторі класичного закладу вищої освіти. Реалізація другої умови спрямована на оновлення й доповнення змісту навчальних програм новими темами, завданнями, уведенням спецкурсів, що дасть змогу глибше оволодіти фаховими компетентностями в межах конкретної навчальної дисципліни. Реалізація тре-тьої умови передбачала залучення студентів до відвідування художніх музеїв, галерей; неформальних зустрічей-бесід з митцями; створення творчих портфоліо; залучення студентів до художньо-виставкової діяльності. Реалізація четвертої умови спрямована на отримання естетичних і художніх вражень від навколишньої дійсності в умовах пленеру, під час якого формується світобачення художника, його розуміння взаємозв’язку природи та людини.У процесі наукового пошуку нами використано такі методи дослідження: аналіз, синтез, узагальнення, систематизація. Реалізація визначених нами педагогічних умов формування художньо-естетичного світобачення студентів-художників у класичних закладах вищої освіти країни за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» сприятиме підвищенню показників структурних компонентів означеного світобачення.Ключові слова: світобачення, художнє середовище, творча діяльність, пленер, виставки, освітній процес.

Вступ. Система фізичного виховання студентів, які мають хронічні захворювання, відхилення в стані здоров’я, вроджені аномалії та низький рівень фізичного розвитку й фізичної підготовленості, недостатньо виконує завдання відновлення працездатності та забезпечення нормальної життєдіяльності. Аналіз статистич- них даних фізкультурно-оздоровчої роботи актуалізує проблему. Обґрунтовано необхідність комплексного, системного дослідження стану здоров’я студентської молоді Поліського регіону України. Мета дослідження – розкрити результати фізкультурно-оздоровчої діяльності молоді й здійснити моніторинг кількісного складу студентів із відхиленням у стані здоров’я в закладах вищої освіти Поліського регіону України. Методи дослідження – літературний та концептуально-порівняльний аналіз; аналіз результатів диспансеризації; педагогічне спостереження; статистичні методи. Об’єктом спостереження були студенти закладів вищої освіти в кількості 7349 осіб, із них 1510 – студенти спеціальної медичної групи. Результати дослідження. Статистичний аналіз звітів із фізичної культури й спорту по м. Рівне за 2018–2019 рр., моніторинг результатів фізкультурно-оздоровчої роботи в деяких закладах вищої освіти міста дали підставу констатувати, що за останні два роки кількість студентів, які відвідують заняття з фізичного виховання, скоротилося майже втричі. Щороку зменшується загальна кількість осіб, які беруть участь у фізкультурно-оздоровчих заходах. Переве- дення навчальної дисципліни «Фізичне виховання» на факультативну форму та ліквідація заліків негативно вплинули на відвідування студентами факультативних занять і фізкультурно-оздоровчих заходів. Висновки. Моніторинг фізичного здоров’я студентів закладів вищої освіти Поліського регіону України засвідчив, що кількість студентів спеціальної медичної групи становить від 12,98 до 38,19 %, звільнених від практичних занять із фізичного виховання – 0,39–12,00 %. Найбільшу частку серед віднесених за станом здоров’я до спеціальної медичної групи займають першокурсники.

У статті досліджено процедуру моніторингу використання вебсайтів закладів освіти та наукових установ із мобільних пристроїв за допомогою системи Google Analytics на прикладі вебресурсу електронної бібліотеки НАПН України. Проаналізовано процеси відвідування та використання цього сайту для з’ясування потреб і мотивації користувачів з метою підвищення ефективності обслуговування, поліпшення контент-наповнення та збільшення його відвідуваності. Розглянуто використання сервісу Google Analytics як інструмента для збору, опрацювання та аналізу статистичних показників наукових та освітніх вебсайтів задля поліпшення їх роботи.

The relevance of the study is determined by the fact that distance learning is one of the promising areas of higher education. To organize distance learning, higher education institutions build the process of educational interaction at a distance while preserving all the inherent components – goals, objectives, content, methods, organizational forms, teaching aids – using information resources. However, as the results of empirical research show, distance learning is not always implemented in higher education institutions at the required technical and technological level. At the same time, higher education opens up new horizons related to innovative educational technologies that contribute to the creation of knowledge, management, dissemination, access to it and control over the quality of learning and application in practice. Thus, the growth of manufacturability, modern educational trends are the determining factors that set up distance learning as an effective mechanism for students to master the content of educational programs. Therefore, the purpose of this article is to determine the theoretical and methodological foundations of the design of distance learning in a higher education institution. The methodological basis of the study are behaviorist, cognitivist, constructivist and connectivist approaches. The work uses a set of research methods: analysis of scientific and methodological works; systematization and generalization of data – to determine the theoretical foundations of the use of distance learning tools in a higher education institution. The article states that distance learning is a set of modern psychological, pedagogical and telecommunication technologies, methods and tools, which provides students with the opportunity to study without attending a higher education institution. The essential characteristic of distance learning as a purposeful organized process of active media-mediated joint activity of teachers and graduates is proposed, during which future graduates acquire the competencies necessary for their professional activity. The content of distance learning design at the conceptual, technological and subject level is determined.Key words: information technologies, distance learning, pedagogical process, pedagogical technologies, design of distance learning, subject-subject approach. Актуальність дослідження визначається тим, що дистанційне навчання є одним із перспективних напрямів розвитку системи вищої освіти. Для організації дистанційного навчання закладу вищої освіти (далі – ЗВО) будують процес освітньої взаємодії на відстані зі збереженням усіх властивих їй компо-нентів (мети, завдань, змісту, методів, організаційних форм, засобів навчання) з використанням інформаційних ресурсів. Проте, як показують результати емпіричних досліджень, дистанційне навчання не завжди реалізується на необхідному техніко-технологічному рівні. Водночас перед вищою освітою від-криваються нові горизонти, пов’язані з інноваційними освітніми технологіями, які сприяють створенню знань, управлінню ними, їх поширенню, доступу до них і контролю за якістю засвоєння та застосування на практиці. Отже, зростання технологічності, мoдepнi освітні тенденції є детермінувальними чинниками, які організовують дистанційне навчання як ефективний механізм засвоєння студентами змісту освітніх програм. Тому метою цієї статті є визначення теоретико-методичних основ проєктування дистанційного навчання в умовах ЗВО. Методологічну основу дослідження становлять біхевіористський, когнітивістський, конструктивістський та конективістський підходи. У роботі використано комплекс методів дослідження: аналіз науково-методичних праць; систематизацію і узагальнення даних (для визначення теоретичних засад використання інструментів дистанційного навчання). У статті констатовано, що дистанційне навчання є сукупністю сучасних психолого-педагогічних і телекомунікаційних технологій, методів і засобів, що забезпечує студентам можливість навчання без відвідування ЗВО. Запропоновано сутнісну характеристику дистанційного навчання як цілеспрямованого організованого процесу активної опосередкованої засобами інформаційних технологій спільної діяльності викладачів і здобувачів вищої освіти, під час якої майбутні випускники набувають компетентностей, необхідних для професійної діяльності. Визначено зміст проєктування дистанційного навчання на концептуальному, технологічному та предметному рівнях.Ключові слова: інформаційні технології, дистанційне навчання, педагогічний процес, педагогічні технології, проєктування дистанційного навчання, суб’єкт-суб’єктний підхід.

Створенно автоматизовану інформаційну систему, яка призначена для контролерів відвідувань у закладах і виконує функції пропуску за QR-кодом, автоматизованої реєстрації відвідувань закладів та внесення показників температури відвідувачів.

Звіт про НДР: 20 с., 20 рис., 12 джерел. Об`єкт дослідження – інформаційні системи в медицині. Мета роботи – Автоматизація ведення прийому дітей, зокрема скорочення часу на ведення записів у картку дитини, вибірка дітей певних категорій та форм ведення довідників дітей. Метод дослідження – системний аналіз процесів надання первинної медико-санітарної допомоги дітям та вдосконалення процесу роботи з даними й формами. На даний час в Україні відсутні національні чи регіональні системи ведення електронних медичних карток що дозволили б відмовитися від паперових. Передбачене в плані реформ медичної галузі програмне забезпечення не розроблене і не впроваджене. За 2011 рік у місті здійснено: 6781811 відвідувань поліклінік та 490260 відвідувань лікарями хворих удома. Тобто прогнозований річний обсяг звернень до сімейних лікарів складає 7 мільйонів (в середньому 10 звернень кожного мешканця). Прийнявши річний фонд робочого часу у 2000 год. середня завантаженість сімейного лікаря складе біля 9 відвідувань на годину. Тобто, середній час спілкування з пацієнтом становитиме 5-7 хвилин. Значну частину непродуктивних витрат часу лікаря складає робота із паперовою документацією. Знаходження та розшифровування необхідних медичних записів, повторне збирання анамнезу, записування до картки, виписування направлень й інших документів. Непродуктивні витрати часу складають до 2/3 часу прийому пацієнта. Суттєвими є також непродуктивні витрати часу пацієнтом через неможливість оперативного й точного планування часу прийому у лікаря. Типовими є черги в реєстратурі та під кабінетом лікаря. Часто саме черги у лікарняних закладах є місцем передачі інфекційних захворювань між пацієнтами. Розроблений прототип інформаційної системи продемонстрував можливість виконання базових функцій та обробки необхідних даних в тому числі й мобільними засобами. Прототип системи створено з метою уточнення специфікації інтерфейсів, головних функцій, інформаційних процесів та моделей. Результати розробки прототипу є основою для реалізації подальших планів розробки системи в цілому. З метою реалізації базових функцій для ведення прийому дорослих пацієнтів у листопаді-грудні 2012 року було реалізовано автоматизацію прийому дорослих пацієнтів та виконано оптимізацію часових характеристик уведення даних. Функції ведення прийому дітей у прототипі реалізовано не було, хоча інформаційна та функціональна моделі передбачають їх подальшу реалізацію. Ведення прийому дітей суттєво відрізняється від ведення прийому дорослих пацієнтів й передбачає уведення низки додаткових параметрів та налаштування форм прийому. На даному етапі виконання робіт передбачається реалізація функцій ведення прийому дітей та розширення сервісів для планування роботи і скорочення часу на уведення типової інформації. Результати НДР упроваджені в діяльність комунальної установи «Центр первинної медико-санітарної допомоги №4» Криворізької міської ради. Прогнозні припущення щодо розвитку об`єкта дослідження – створення центру зберігання даних в режимі 7/24, впровадження програмної частини інформаційної системи, реалізація інформаційної системи у повному обсязі, покращення експлуатаційних характеристик та поширення ІС на місто.