Journal articles on the topic 'Встановлена потужність'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Встановлена потужність.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Встановлена потужність.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Васько, П. Ф., С. Т. Пазич, and А. О. Бриль. "ЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВІТРОГІДРОНАСОСНОЇ СТАНЦІЇ ЗНАЧНОЇ ПОТУЖНОСТІ." Vidnovluvana energetika, no. 4(63) (December 28, 2020): 69–79. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2020.4(63).69-79.
Full textAbstract:
Розвиток відновлюваних джерел енергії в Україні характеризується стрімкими темпами. Станом на вересень 2020 року встановлена потужність вітроелектричних (ВЕС) та фотоелектричних (ФЕС) станцій складає біля 6 ГВт, що відповідає майже 20% максимального навантаження електроенергетичної системи на чинний момент часу. Тому на сьогодні набуває актуальності задача акумулювання стохастичного надходження електроенергії ВЕС та ФЕС в електроенергетичну систему, зумовлена неузгодженістю графіків генерування та споживання потужності. Ідея застосування гідроакумулювальних електростанцій (ГАЕС) для накопичення стохастичного надходження енергії ВЕС і ФЕС починає знаходити своє практичне втілення. В Іспанії вже декілька років функціонує вітродизельна електростанція для подачі води в басейн-акумулятор ГАЕС потужністю 11 МВт. Досвід експлуатації цього комплексу засвідчив суттєве зменшення його енергетичної ефективності, зумовлене стохастичним характером надходження енергії вітру. Тому на часі вирішення задачі визначення енергетичної ефективності процесу перетворення кінетичної енергії вітру в потенційну енергію води, накопиченої в басейні-акумуляторі, з урахуванням наявності пульсацій швидкості вітру . В даній роботі виконана оцінка енергетичної ефективності потужної гідронасосної станції при електроживленні двигунів насосів від вітроелектричної установки з урахуванням пульсацій швидкості вітру та кількості гідроелектричних агрегатів у складі станції. Визначення кількісних значень оцінюваних параметрів базувалось на результатах математичного моделювання динаміки навантажувальних режимів роботи вітрогідронасосної станції з урахуванням стохастичної зміни швидкості вітру. Математична модель являє собою систему нелінійних диференційних рівнянь, що описує взаємодію двох інерційних складових єдиної аероелектрогідродинамічної системи. Визначено раціональне співвідношення кількості гідронасосів в складі насосної станції для досягнення максимальних значень коефіцієнта використання встановленої потужності вітрогідронасосної станції. Бібл. 29, рис. 6.
2
CАХНО, Володимир, Дмитро ЯЩЕНКО, Олександр ДИКИХ, Валерій СТЕЛЬМАЩУК, and Василь ОНИЩУК. "ДО ВИБОРУ ТИПУ ДВИГУНА ПРИ МОДЕРНІЗАЦІЇ БТР-70." СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, no. 15 (November 27, 2020): 134–46. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i15.401.
Full textAbstract:
В роботі розглянуті варіанти переобладнання БТР-70 шляхом встановлення на шасі цього автомобіля замість двох двигунів ЗМЗ-4905 двох двигунів General Motors потужністю 103 кВт, або двох вигунів IVECO Tector Р4 потужністю 110,4 кВт, або двох двигунів Д245.30Е2 потужністю 115 кВт, або двох двигунів різної потужності – потужність основного двигуна DEUTZ TCD 2013 L4 4V 161 кВт і потужність додаткового двигуна DEUTZ D 914L3 43 кВт. В основу порівняльного аналізу покладено основні показники тягово-швидкісних властивостей, що отримані шляхом розвʼязку диференціального рівняння руху, вихідними даними для якого слугують масові та геометричні параметри автомобіля та умови експлуатації. Вибір кращого варіанту виконано на основі порівняння кожного показника тягово-швидкісних властивостей з еталоном, у якості якого прийнято кращий показник із усіх можливих варіантів. За результатами розрахунків встановлено, що показники тягово-швидкісних властивостей автомобіля з двигунами IVECO Tector Р4, Д245.30Е2 і двома двигунами DEUTZ TCD 2013 майже однакові і змінюються від найбільшого значення (двигуни Д245.30Е2) до найменшого (два двигуни DEUTZ TCD 2013) в межах 4%, не зважаючи на те, що їх потужність змінюється на 11,3%. Тому вибір кращого типу двигуна при переобладнанні БТР-70 повинен проводитися з урахуванням інших показників, зокрема, паливної економічності.
3
КРИШТОПА, Святослав, Людмила КРИШТОПА, Іван МИКИТІЙ, Марія ГНИП, and Федір КОЗАК. "ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗНИЖЕННЯ ВТРАТ ЕНЕРГІЇ В АГРЕГАТАХ ТРАНСМІСІЇ ПІДЙОМНИХ УСТАНОВОК ДЛЯ РЕМОНТУ СВЕРДЛОВИН." СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, no. 17 (November 14, 2021): 89–103. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i17.638.
Full textAbstract:
Стаття спрямована на вирішення проблеми зниження втрат енергії в трансмісійних агрегатах підйомних установок для ремонту свердловин. Були проаналізовані основні напрямки з скорочення енергоспоживання підйомних установок для ремонту свердловин. Проведений аналіз особливостей конструкції трансмісій підйомних установок для ремонту свердловин. Виконані дослідження в'язкісно-температурних характеристик сучасних трансмісійних олив та температурного режиму в трансмісійних агрегатах. Був запропонований метод швидкого прогріву та підтримання оптимального температурного режиму в трансмісійних агрегатах підйомних установок за рахунок використання теплоти відпрацьованих газів. Досліджена типова механічна трансмісія підйомної установки для ремонту свердловин на колісному шасі. Наведена методика та засоби експериментальних досліджень енергоефективності трансмісій підйомних установок. Виконані експериментальні дослідження реалізації запропонованого методу зниження втрат енергії в трансмісійних агрегатах. Встановлена залежність зміни температури трансмісійної оливи в коробці перемикання передач при різних режимах обертання первинного валу коробки передач. Одержана залежність втрат потужності в коробці перемикання передач підйомної установки моделі УПА 60/80А в залежності від температури та сорту трансмісійної оливи. Наведені результати розрахунків перевитрат палива в коробці перемикання передач підйомної установки моделі УПА 60/80А з різними силовими приводами та за різних температур трансмісійної оливи.
Ключові слова: підйомна установка для ремонту свердловин, нафтогазовий технологічний транспорт; дизельний двигун; трансмісійний агрегат; коробка перемикання передач; утилізація теплоти; відпрацьовані гази; потужність; питома витрата палива.
4
Хілько, В. А. "ЗАХОДИ ПІДТРИМКИ ВІДНОВЛЮВАНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ В УКРАЇНІ." Vidnovluvana energetika, no. 3(66) (September 30, 2021): 6–17. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2021.3(66).6-17.
Full textAbstract:
Мета статті – визначення заходів зі сприяння розвитку відновлюваної енергетики в Україні. Надано послідовність створення пільгових ставок тарифів на електроенергію ВДЕ відповідно до законодавства України. Необхідно прийняти до уваги, що Закон України «Про альтернативні джерела енергії» є базовим механізмом підтримки системи «зелених» тарифів. Держава зобов’язується викуповувати всю вироблену за проєктами ВДЕ електроенергію за фіксованим тарифом, яка в Україні до того ж прив’язана до євро. Отже, інвестор у відновлюваній енергетиці може побудувати надійну фінансову модель проєкту й бути впевненим у поверненні своїх інвестицій упродовж тривалого строку діяльності. В статті обґрунтовано впровадження системи «зелених» аукціонів як державної схеми підтримки проєктів ВДЕ замість донедавніх «зелених» тарифів. Аукціони дозволяють залучати приватні інвестиції (вітчизняні та іноземні) за допомогою чітких та прозорих процесів. Визначено функції державного підприємства для виконання гарантованої закупівлі електроенергії з ВДЕ згідно з ринковими умовами в Україні. Надано основні організаційні переваги участі інвесторів у системі «зелених» аукціонів. Напрямком прийнятого у 2020 році Закону України N 810-IX є зменшення ставок «зелених» тарифів, що ставить під загрозу перехід країни до сталого розвитку та виконання нею своїх міжнародних зобов’язань. Дія зазначеного Закону призводить до відтермінування будівництва за багатьма новими проєктами. Незважаючи на це, системи «зелених» тарифів та «зелених» аукціонів залишаються в країні основною формою державної підтримки відновлюваної енергетики. Наразі, за результатами державної підтримки, встановлена потужність об’єктів генерації на відновлюваних джерелах енергії становить близько 8700 МВт. Ними за квітень 2021 року вироблено 1020 млн кВт-г електроенергії, що складає 8,3 % обсягу споживання електроенергії в Україні. В українській енергосистемі вже зафіксовані випадки, коли за добу з відновлюваних джерел (включно із великими ГЕС) було вироблено більше електричної енергії, ніж усіма тепловими електростанціями і теплоелектроцентралями України разом узятими. Бібл. 11, табл. 1, рис. 5.
5
ГРЕЧИХИН, Леонид, Надежда КУЦЬ, Юрий БУЛИК, and Александр ДУБИЦКИЙ. "Транспорт и вихревой тепловой насос." СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 1, no. 14 (August 31, 2020): 78–85. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v1i14.349.
Full textAbstract:
У роботах [1, 2] для транспорту запропоновано застосувати вихровий тепловий насос на штучно створеному вітрові. В результаті показано, що такий вихровий насос перетворює не механічну енергію вітру в електричну потужність, а теплову складову потоку повітря, що прокачується. Розглянуто загальний принцип роботи такого вихрового теплового насоса. Конкретний розрахунок перетворення енергій виконаний для повітряних вітрогенераторів. Вихровий тепловий насос, який може бути застосований на транспорті, описаний якісними параметрами. У зв'язку з цим виникла необхідність провести розрахунок енергій перетворення вихровим тепловим насосом із застосуванням конкретного електричного двигуна, електричного генератора, повітряного гвинта і лопатей вітрогенератора для транспортних систем.
Вентилятор створює повітряний потік, який впливає на лопаті вітрогенератора, вітрогенератор виробляє потужність більше потужності, споживаної електродвигуном вентилятора і витраченої потужності на подолання сил тертя при обертанні якорів в електромоторах, а також тертя об повітря при обертанні лопатей вітрогенератора.
В результаті проведених досліджень встановлено, що для збільшення захоплюваної поверхні вентилятором необхідно використовувати високооборотний гвинт порівняно великого діаметра, а обертання такого гвинта повинен забезпечувати електромотор з підвищеною потужністю, але це суттєво зменшить коефіцієнт перетворення. Збільшення числа лопаток в вітрогенераторі можливе при зростанні діаметра електрогенератора, що також знижує коефіцієнт перетворення.
Встановлено, що найбільш ефективний спосіб отримання максимального коефіцієнта перетворення енергії - це збільшення швидкості руху потоку повітря до певної межі. Якщо застосувати каскадну схему шляхом розташування двох і більше лопатевих кілець в вітрогенераторі, то різко зросте коефіцієнт перетворення вихрового теплового насоса.
Ключові слова: тепловий насос, вітрогенератор, вентилятор, повітряний гвинт, лопаті, зривний потік.
6
Лейко, Олександр Григорович, Олександр Іванович Тимочко, Іван Олексійович Ластівка, Ольга Миколаївна Позднякова, and Дмитро Сергійович Глухов. "Зв’язок між тактико-технічними характеристиками сучасних гідроакустичних станцій активної гідролокації та їх гідроакустичними антенами і перетворювачами." Озброєння та військова техніка 31, no. 3 (February 3, 2022): 95–99. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2021.3(31).95-99.
Full textAbstract:
Обґрунтування тактико-технічних вимог до створюваних гідроакустичних станцій надводних кораблів або модернізації існуючих потребує встановлення залежностей між основними характеристиками ефективності гідроакустичних станцій та параметрами гідроакустичних антен і перетворювачів, які входять до їх складу.В якості характеристик ефективності гідроакустичних станцій прийняті їх енергетична дальність дії та роздільна здатність. В якості параметрів гідроакустичних антен і перетворювачів визначені частоти механічних резонансів перетворювачів, їх коефіцієнти корисної дії, питома потужність випромінювання, характеристики направленості та коефіцієнти концентрації гідроакустичних антен. Наведені аналітичні співвідношення, що пов’язують характеристики ефективності гідроакустичних станцій та параметри утворюючих їх гідроакустичних антен і перетворювачів. Визначені фізичні особливості встановлених залежностей.
7
ПУЦЬ, Віталій, and Павло МЕЛЕСЬ. "ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕХНІКО – ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ НАВАНТАЖУВАЧІВ." СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, no. 17 (November 14, 2021): 139–45. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i17.643.
Full textAbstract:
У роботі викладено результати аналізу показників телескопічних навантажувачів вантажопідйомністю 2000 – 4000 кг, які найчастіше використовують для виконання навантажувально-розвантажувальних робіт у сільськогосподарських підприємствах. Сформовано базу характеристик різних моделей телескопічних навантажувачів. Для аналізу авторами обрано наступні характеристики: вантажопідйомність, маса, висота підйому стріли, потужність. Обрані параметри було згруповано у певні групи таким чином, щоб параметри кожної з груп в основному відображали зміни якої-небудь однієї із значущих характеристик вихідних функцій. З використанням кореляційного аналізу встановлено зв'язок між трьома параметрами, обраними для дослідження, а саме: вантажопідйомність і маса; маса та висота підйому; маса і потужність. Додатково розраховано параметри функціональних ознак – енергоємності та енергонасиченості. Для оцінювання впливу деяких факторів на обрані параметри функціональних ознак телескопічних навантажувачів – енергоємність і енергонасиченість виконано регресійний аналіз, що дозволило отримати багатофакторну математичну модель. Отримано рівняння регресії, які розкривають взаємозв’язок енергонасиченості та енергоємності і параметрів потужності та маси навантажувача. Встановлено, що найбільший вплив на енергонасиченість має потужність двигуна, відповідно на показник енергонасиченості – маса навантажувача.
Виконаний кореляційно-регресійний аналіз може бути покладений в основу процесу шляхів підвищення ефективності телескопічних навантажувачів для виконання сільськогосподарських робіт, а також проаналізувати вплив основних параметрів навантажувача на функціональні ознаки конструкцій: енергонасиченість, енергоємність, питому потужність, тощо.
Ключові слова: навантажувач, ефективність, параметри, кореляція, регресійний аналіз
8
НАЛОБІНА, Олена, Микола ГОЛОТЮК, and Віталій ПУЦЬ. "Теоретичні передумови систематизації типорозмірів міні-тракторів." СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 1, no. 16 (May 19, 2021): 18–22. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v1i16.503.
Full textAbstract:
У статті викладено результати аналізу технічних характеристик сучасних міні тракторів. В ході виконаного аналізу встановлено, що конструктивні схеми машин постійно удосконалюються. При цьому змінюються підсистеми машин. Але, як виявив аналіз, існують певні взаємозв’язки між параметрами міні тракторів.
Наявність взаємозв’язків між конструктивними і експлуатаційними параметрами є основою для їхньої систематизації з метою класифікації моделей міні тракторів і типізації з метою встановлення оптимальних параметрів в процесі проектування та виборі функціонального призначення. З метою спрощення процесу систематизації висунуто концепцію щодо можливості вибору одного значущого параметру, який визначає типорозмір і функціональні можливості трактора. Зміна значущого параметру впливає на основні конструктивні та техніко-експлуатаційні параметри. В ході аналізу рекомендовано за значущий приймати показник конструкційної маси трактора.
Ключові слова: трактор, параметри, потужність, маса, оптимізація, класифікація
9
Войтов, В., and О. Кутья. "Моделювання витрат на транспортне обслуговування міських вантажних перевезень." Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», no. 17 (March 18, 2020): 50–61. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2019.17.50-61.
Full textAbstract:
В роботі представлено математичні вирази для визначення сумарних питомих витрат та результати моделювання витрат на міські вантажні перевезення. Сумарні витрати мають три складові. Перша складова залежить від тарифу на перевезення, довжини маршруту, маси перевезеного вантажу, а також технічної швидкості руху, частоти надходження заявок на обслуговування та коефіцієнта надійності.Друга складова питомих витрат залежить від кількості автомобілів, що перебувають в наряді, технічної швидкості руху, сумарного часу транспортного обслуговування, витрати палива і його ціни, а також маси перевезеного вантажу, коефіцієнтів використаного пробігу, вантажопідйомності та коефіцієнта надійності.Третя складова залежить від кількості автомобілів, що перебувають в наряді, сумарного часу транспортного обслуговування з урахуванням збільшення часу на вантажно-розвантажувальні роботи, початкової вартості автомобіля і витрат на технічне обслуговування та амортизацію, а також маси перевезеного вантажу і коефіцієнта надійності.Сумарне значення отриманих питомих витрат є економічним критерієм вибору оптимальних маршрутів на транспортне обслуговування.Проведено моделювання впливу різних факторів і робочих параметрів транспортного процесу міських вантажних перевезень дозволяє стверджувати, що питомі витрати на транспортне обслуговування В, грн/т, однозначно збільшуються при збільшенні довжини маршруту, однак, при цьому, мають оптимум при зміні маси перевезеного вантажу. Встановлено, що на існування оптимуму впливають коефіцієнт використання пробігу і коефіцієнт використання вантажопідйомності автомобілів.Показано вплив логістичного центру (потужності логістичного центру) на питомі витрати транспортного обслуговування. Недостатня потужність ЛЦ збільшує час оформлення однієї заявки, що приводить до збільшення сумарних питомих витрат. Це дозволяє зробити висновок, що потужністю логістичного центру необхідно управляти.
10
Varyvoda, Yu Yu, A. M. Tymoshyk, and B. R. Tsizh. "Управління ефективністю роботи міні-ГЕС." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 20, no. 85 (March 2, 2018): 86–89. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8516.
Full textAbstract:
Розглядається гідро-вітроенергетична установка, у якій залежно від добових потреб електроенергії та природніх коливань напору води і сили вітру оперативно здійснюється регулювання ефективності виробленої електроенергії за рахунок ситуативного використання енергії вітрогенератора. Встановлено, що стихійні зміни параметрів енергоносіїв негативно впливають на техніко-економічні показники енергообладнання. Внаслідок цього втрати і собівартість електроенергії суттєво зростають. Підтверджено, що залежність собівартості виробництва електроенергії від числа годин використання встановленої потужності енергоустановки оцінюється коефіцієнтом екстенсивного використання Кекс, коефіцієнтом інтенсивного використання Кінт та коефіцієнтом інтегрального використання Кін = Кекс × Кінт . Запропонована схема гідро-вітроенергетичної установки, в якій механічно об’єднані процеси виробництва електроенергії через використання сили вітру і напору води. Механічно об’єднуючи (для спільного регулювання) процеси виробництва електроенергії в одній гідро-вітроенергетичній установці, можна підвищити ступінь використання встановленої потужності міні-ГЕС за рахунок збільшення тривалості безперервної роботи з максимально високим ККД. Ступінь використання встановленої потужності міні-ГЕС зростає за рахунок збільшення тривалості безперервної роботи з максимально високим ККД. У нічний період гідрогенератор з турбіною може використовуватися як насос для накопичення води у водоймищі і її подальшого використання в денний максимум навантаження. Підвищення ефективності роботи таких установок буде відчутним, коли один з генераторів буде здатний підсилювати механічною або (і) електричною енергією потужність іншого, забезпечуючи більший ступінь їх використання. Розглянуто і проаналізовано різні варіанти механічного управління роботою гідро-вітроенергетичної установки при можливих змінах напору води чи (і) вітру. Подано висновки та перспективи подальших досліджень висвітленої проблеми.
11
Sokolovskyi, О., Y. Yarosh, N. Tsyvenkova, and S. Kukharets. "ОБҐРУНТУВАННЯ КАНАЛУ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ НА ОСНОВІ ГАЗОГЕНЕРАТОРНОЇ УСТАНОВКИ." Vidnovluvana energetika, no. 1(56) (August 9, 2019): 72–82. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2019.1(56).72-82.
Full textAbstract:
Сучасною тенденцією розвитку енергетики є прагнення до збалансованості енергетичного комплексу, підвищення надійності електропостачання споживачів. Важливе місце в стратегії розвитку електроенергетики займають автономні системи електропостачання. Вони використовуються на підприємствах, в аеро-, морських і річкових портах, в енергоблоках лікарень, у фермерських господарствах, в системах аварійного енергопостачання, на об'єктах оборонного комплексу – скрізь, де потрібна електроенергія, в той час як мережа або віддалена, або працює з перебоями.
Представлено автономну систему енергопостачання з двигунами внутрішнього згорання. Основним перетворювачем механічної енергії приводних двигунів в електричну є електромеханічний перетворювач змінного струму з обмоткою збудження, яка розташована на роторі.
Представлено алгоритм, згідно з яким на початку циклу контролер визначає добову норму споживання електроенергії та, відповідно до типу дня і часу доби, виконує дії за коротким чи розгалуженим алгоритмом. У разі використання добової норми електроенергії може виникнути ситуація, за якої увімкнутою залишиться тільки частина світильників, що спричинить дискомфорт для персоналу та впливатиме на продуктивність праці співробітників. Пропонується впровадження другого незалежного каналу електропостачання з використанням газогенераторних технологій. Вироблений газ забезпечує роботу двигуна внутрішнього згорання, який обертає вал генератора.
Представлено графік прогнозованого вироблення енергії фотоелектричною системою встановленою потужністю 3,5 кВт на основі даних сонячної інсоляції на широті м. Житомира. Також представлено графік продуктивності газогенераторної установки потужністю 5 кВт за однозмінної роботи. Розраховано прогнозоване споживання електроенергії освітлювальною установкою протягом першого місяця року для корпусів Житомирського національного агроекологічного університету.
Представлено графік різниці між спожитою та виробленою енергією за днями тижня. Величина спожитої електрики за місяць становила 767,8 кВт·год за встановленої норми 251 кВт·год. Фотоелектричними панелями та газогенераторною установкою вироблено відповідно 184,8 кВт·год та 493,2 кВт·год. Другий резервний канал живлення забезпечив більше половини потреб на освітлення навчального корпусу.
Розроблено структурну схему контролера, що реалізує спеціалізований алгоритм. Представлено графік регульованих змінних під час роботи контролера.
Застосування спеціалізованого алгоритму дозволяє зменшити енергоспоживання установки, забезпечує можливість повноцінного використання глибокого резервування на базі фотоелектричної системи та газогенераторної установки.
Подальші дослідження спрямовані на встановлення впливу продуктивності газогенераторної установки на стійкість роботи системи двигун-генератор в умовах мінливого попиту на електроенергію та з врахуванням нестабільного значення коефіцієнта потужності. Бібл. 10, рис. 9.
12
Чирков, О. Ю. "Аналіз коректності задач механіки непружного деформування, що враховують вплив напруженого стану на процеси радіаційного розпухання і радіаційної повзучості матеріалу." Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, no. 2 (April 30, 2021): 29–37. http://dx.doi.org/10.15407/dopovidi2021.02.029.
Full textAbstract:
Розглядаються сучасні моделі радіаційного розпухання і радіаційної повзучості опроміненого матеріалу, в яких враховується пошкоджуюча доза і температура опромінення. Сформульовано визначальні рівняння поведінки матеріалу, що дозволяє описувати неізотермічні процеси непружного деформування з урахуванням радіаційних ефектів зміцнення, розпухання і повзучості. Аналіз властивостей визначальних рівнянь дав змогу сформулювати умови, за яких потужність дисипації та потужність, що розвивається додат- ковими напруженнями на додаткових деформаціях, не зменшуються під час довантаження за умов нейтронного опромінення. На основі одержаних енергетичних нерівностей, що узагальнюють постулат Друкера стосовно опроміненого матеріалу, встановлено умови, які забезпечують коректність рівнянь радіа ційної повзучості. Наведено апріорні оцінки гранично допустимої величини пошкоджуючої дози для аустенітної сталі 08Х18Н10Т за різних температур опромінення. У практиці розрахунків на міцність одержані оцінки можуть бути корисними на етапі постановки задачі для аналізу адекватності вихідних даних.
13
Яремчук, Марія, and Марія Дика. "СТАН ПЕРЕКИСНОГО ОКИСНЕННЯ ЛІПІДІВ ЗАРОДКІВ В’ЮНА УПРОДОВЖ ЕМБРІОГЕНЕЗУ ЗА ВПЛИВУ ЕЛЕКТРОМАГНІТНОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ." Молодий вчений, no. 4 (92) (April 30, 2021): 4–7. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-4-92-2.
Full textAbstract:
У статті досліджено вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів у зародків в’юна за впливу електромагнітного випромінювання (ЕМВ) різної інтенсивності (за густиною потоку електромагнітної енергії (ГПЕ)) на початкових стадіях розвитку. Встановлено, що за впливу електромагнітного випромінювання спостерігається зростання інтенсивності процесів перекисного окиснення ліпідів на ранніх стадіях розвитку. Максимального значення досліджуваний показник досягає на стадіях 256 та 1024 бластомерів за впливу ЕМВ радіодіапазону потужністю 7 мкВт/см2 (тривалість опромінення 10 хв) та на стадії 1024 бластомерів за впливу ЕМВ радіодіапазону потужністю 30 мкВт/см2 (тривалість 20 хв), щодо контролю. Отримані результати вказують на активацію процесів вільнорадикального окиснення ліпідів упродовж ембріогенезу за умов впливу електромагнітного випромінювання.
14
Кудря, С. О., Л. В. Яценко, Л. Я. Шинкаренко, and М. Д. Ткаленко. "ОПРІСНЕННЯ МОРСЬКОЇ ВОДИ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ЗЕЛЕНОГО ВОДНЮ." Vidnovluvana energetika, no. 4(67) (December 25, 2021): 6–17. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2021.4(67).6-17.
Full textAbstract:
Проблематика розвитку вітроводневої офшорної енергетики України полягає у необхідності створення ефективної системи постачання прісної води для виробництва зеленого водню електролітичним методом. Використання водневих технологій дозволяє оптимізувати роботу вітроенергетичної системи й досягти більшої економічної ефективності вітроелектричного обладнання, оскільки забезпечується безперервність роботи генерувальної вітроелектричної станції.
Участь України в європейській програмі «2x40 GW Green Hydrogen Initiative», відповідно до якої в Україні передбачається встановлення 10 ГВт нових потужностей електролізерів для виробництва зеленого водню, потребує детальної розробки відповідної інфраструктури морських ВЕС, насамперед систем опріснення морської води для зменшення логістичних витрат на її доставку.
У роботі проведено аналіз сучасних методів опріснення і визначено, що найбільш прийнятним на сьогодні є метод зворотного осмосу, який має істотні переваги: відносно невисокі експлуатаційні витрати, проста та компактна конструкція. Робота такої системи може бути легко автоматизована, тому управління нею здійснюється в напівавтоматичному і автоматичному режимі.
Встановлено, що роботу електролізера потужністю 1 МВт разом із системою опріснення забезпечує офшорна ВЕС потужністю 2 МВт. Розрахункові показники, представлені в роботі, мають орієнтовний характер і рекомендуються до використання як попередні вихідні дані при розробці конкретних проєктів різної потужності, де вони будуть уточнюватися з урахуванням всіх факторів − характеристик морської води, вітроенергетичного, електролітичного та опріснювального обладнання, що входитиме до складу морського комплексу з отримання зеленого водню, тощо.
Масштабне виробництво електролітичного водню за допомогою офшорної вітрової енергії забезпечить зміну структури паливно-енергетичного комплексу України за рахунок збільшення в ньому вітрової енергії, підвищення стабільності роботи вітроелектричного обладнання, ефективності та надійності електропостачання, а також матиме позитивний вплив на навколишнє середовище. Бібл. 20, рис.1. табл. 1.
15
Dzyubanovskyi, І. Ya, and А. М. Prodan. "Результати лікування варикозної хвороби нижніх кінцівок, асоційованої з дисплазією сполучної тканини, з використанням ендовенозної лазерної коагуляції." Klinicheskaia khirurgiia, no. 1 (January 28, 2018): 41–44. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2018.01.41.
Full textAbstract:
Мета. Клінічна оцінка впливу ендовенозної лазерної коагуляції (ЕВЛК) за різних режимів потужності в пацієнтів при дисплазії сполучної тканини (ДСТ) для визначення її меж для зменшення негативного впливу теплової енергії та покращення результатів лікування.
Матеріали і методи. У 51 (34,7%) пацієнта з варикозною хворобою нижніх кінцівок і ознаками недиференційованої ДСТ (НДСТ) застосовано ЕВЛК потужністю 15 Вт та 10 Вт.
Результати та обговорення. Встановлене достовірне переважання травматичних (термічних – болісні тяжі, парестезія, больовий синдром) і запальних (інфільтрати, тромбофлебіт, набряк м’яких тканин) ускладнень при використанні ЕВЛК потужністю 15 Вт. При зменшенні потужності ЕВЛК до 10 Вт лікування виявилося ефективним та безпечним.
Висновок. При виборі режиму потужності ЕВЛК слід мати на увазі наявність супутньої ДСТ для мінімізації частоти термічних ускладнень.
16
ОСТАШЕВСЬКИЙ, Сергій, and Максим П’ЯТКОВ. "ПИТОМИЙ ПОКАЗНИК РУХЛИВОСТІ АВТОБРОНЕТАНКОВОЇ ТЕХНІКИ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 83, no. 2 (February 21, 2021): 302–13. http://dx.doi.org/10.32453/3.v83i2.575.
Full textAbstract:
При проведенні розрахунків маршу одним з найважливіших завдань є прогнозування та оцінка рухливості автобронетанкової техніки, яка при оперативно – тактичних розрахунках, визначається середньою швидкістю. На жаль, сьогодні, вплив місцевості, її мінливість зміна тактико-технічних характеристик (надалі – ТТХ) ,в залежності від ряду факторів, при розрахунках не враховуються.
Метою статті є розробити комплексний питомий показник рухливості для отримання встановленої залежності між середньою швидкістю та питомою потужністю машин з урахуванням дорожнього спектра опорів при оцінці рухливості автобронетанкової техніки при здійсненні маршу підрозділами в умовах ускладнення обстановки.
Тому нами проведено аналіз попередніх досліджень методів та методик визначення рухливості автобронетанкової техніки (надалі – АБТТ) за результатами аналізу основних критеріїв рухливості та факторів впливу на зразок АБТТ запропонований комплексний показник – питомий показник рухливості АБТТ (включаючий як експлуатаційні так і конструкційні (технічні) показники конкретного зразка АБТТ). Узагальнення експлуатаційні та конструкційні (технічні) показники конкретного зразка в межах одного питомого показника дозволить швидко визначити реальні середні швидкості на марші, раціональні відношення між , , для найбільш типових або ймовірних умов руху АБТТ; за допомогою цих підрахунків для вибраного зразка АБТТ точно та швидко може бути визначена середня можлива швидкість машини в різних умовах руху. Також даний метод визначення середньої швидкості через питомий показник рухливості дозволяє правильно поставити вимогу про важливіший параметр машини – питому потужність,а знання середніх швидкостей руху дозволить більш правильно підійти до питання планування маршу.
За результатом проведеного дослідження доцільним вважається побудова залежності між витратами палива та умовами дорожнього руху оскільки між ними існує функціональний зв'язок. Ця залежність дозволить визначити раціональну кількість палива, як обов’язкова складова рухливості, забезпечуючи заданий запас ходу по паливу в найбільш ймовірних умовах руху автобронетанкової техніки при здійсненні маршу підрозділами в умовах ускладнення обстановки.
17
Zhovmir, M., and M. Budko. "ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ ЩОДО ОБМЕЖЕННЯ ЕМІСІЇ ЗАБРУДНЮЮЧИХ РЕЧОВИН ПРИ СПАЛЮВАННІ БІОМАСИ." Vidnovluvana energetika, no. 2(57) (September 2, 2019): 79–90. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2019.2(57).79-90.
Full textAbstract:
Мета роботи – з’ясування впливу змін у нормативних документах щодо охорони атмосферного повітря від забруднення на подальшу експлуатацію існуючих та впровадження нових енергетичних установок, розробку нових процесів та котельного обладнання для спалювання біомаси. Представлено аналіз змін чинних міжнародних документів, стандартів та нормативних актів України стосовно обмеження емісії забруднюючих речовин від енергетичних установок зі спалюванням біомаси.
Перевиданою директивою ЄС встановлено екологічні вимоги до великих спалювальних установок (більше 50 МВт) диференційовані залежно від їх потужності по паливу, що введені для нових установок з 2018р., а для існуючих – впроваджуються у два етапи – з 2014р. та 2028р. Нормативними документами України стосовно великих спалювальних установок заплановано поступовий перехід на нормативи ЄС до 2033р. Зважаючи на особливості введення сучасних екологічних вимог, сумісне спалювання біомаси та вугілля на існуючих великих електричних станціях України може стати реальним з наближенням періоду 2028-2033 років.
У 2015 р. в ЄС прийняті екологічні нормативи щодо середніх спалювальних установок (1-50 МВт), які для нових установок вводяться в дію з 2018 р, а для існуючих установок потужністю більше 5 МВт вводяться з 2025р, а для установок потужністю 1-5 МВт - з 2030р. В Україні щодо середніх спалювальних установок технологічні екологічні нормативи прийняті тільки для спалювання лушпиння соняшнику, а для спалювання інших твердих палив діють екологічні нормативи загальні для всіх стаціонарних джерел забруднення. При плануванні реконструкції та продовженні експлуатації існуючих середніх енергетичних установок зі спалюванням лушпиння можна орієнтуватися на перспективні технологічні нормативи встановлені в Україні. В Україні граничнодопустимі викиди твердих часток загальні для всіх стаціонарних джерел забруднення при спалюванні твердого палива є нижчими, ніж вимоги стандарту EN 303-5:2012 до опалювальних котлів (до 500 кВт) третього класу, особливо при спалюванні торфу та соломи, тому є необхідність розробки первинних заходів для зменшення їх емісії до загальних вимог. Бібл. 24, табл. 11.
18
Gladysh, M. L., and O. A. Krayevska. "Балтійський вимір Європейської політики безпеки та оборони." Grani 18, no. 4 (March 23, 2015): 80–85. http://dx.doi.org/10.15421/1715083.
Full textAbstract:
У статті досліджуються причини виникнення і розвиток Європейської політики безпеки і оборони (ЄПБО), її переваги та недоліки в умовах формування та реалізації Спільної зовнішньої політики і політики безпеки ЄС (СЗППБ). З’ясовано трансформацію ЄПБО за Лісабонським договором та перспективи її функціонування на європейському континенті. Особлива увага приділена питанням вдосконалення Європейської політики безпеки і оборони в контексті нових загроз регіональній і глобальній безпеці. Проаналізовано місце та роль балтійських країн в Європейській політиці безпеки і оборони. Розглянуто позицію балтійських держав в НАТО, що базується на більшій довірі до інститутів НАТО та тісній співпраці зі США. В процесі дослідження встановлено, що балтійські країни, будучи членами НАТО та ЄС, а відповідно і учасниками ЄПБО, основним гарантом своєї національної безпеки вважають США. Однією з причин цього є відсутність довіри у здатності ЄПБО протистояти сучасним загрозам. Військова потужність ЄС без військової підтримки США вважається практично безперспективною для них. Проте, свою роль вони вбачають саме у координації співпраці між НАТО та ЄС у галузі безпеки та оборони. Естонія, Латвія і Литва хочуть бути «натовцями в Європейській політиці безпеки і оброни». Висвітлено основні загрози та виклики безпеці балтійських країн на сучасному етапі, зокрема потенційно можливу агресію з боку Росії, яка поширюється через провідні ЗМІ як реакція на ідею захисту російськомовного населення балтійських країн та встановлення «геополітичної рівноваги через їхнє повернення до сфери впливу Росії».
19
Цісар О. В. к.х.н., Піскач Л. В. к.х.н., доц., Мирончук Г.Л., and Кітик І.В. д.ф.м.н., проф. "НЕЛІНІЙНО-ОПТИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ СПОЛУК TlCIIIDIV2X6." Перспективні технології та прилади, no. 14 (December 7, 2019): 146–49. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2019-14-25.
Full textAbstract:
В даній роботі проведено дослідження фотоіндукованої генерації третьої гармоніки в сполуках TlCIIIDIV2X6 Для фотоіндукуючого збудження було використано різні типи лазерів з однаковою потужністю: ГДГ Nd:YAG лазера (532 нм), фундаментальний промінь Nd:YAG лазера (1064 нм) та IЧ-мікросекундний CO2 лазер з довжиною хвилі 9400 нм. Встановлено, що для кристалів TlInGe2S6 та TlGaSn2Se6 спостерігається можливість модулювати інтенсивність сигналу ГТГ, що дозволяє розглядати ці сполуки як новий тип нелінійно-оптичних лазерних модуляторів.
20
Stepanov, Yu M., and І. Yu Skirda. "Провідні фактори впливу на якість медичної допомоги пацієнтам із біліарною патологією на вторинному рівні." GASTROENTEROLOGY, no. 2.52 (June 1, 2014): 5–12. http://dx.doi.org/10.22141/2308-2097.2.52.2014.81941.
Full textAbstract:
Нашою метою було визначити фактори, що впливають на клінічні результати стаціонарної допомоги при захворюваннях біліарної системи. У дослідженні доведено залежність між потужністю лікарні та клінічними результатами ендоскопічного дренажу при гострому холангіті. Встановлено, що термін перебування таких пацієнтів у лікарнях з високою потужністю був коротшим ((26,8 ± 22,6) дня у лікарнях низької потужності проти (23,3 ± 21,5) дня в лікарнях середньої та (19,7 ± 17,2) дня у лікарнях високої потужності, р < 0,001). Також рідше реєструвались дренажні ускладнення (5,6 % у лікарнях низької потужності проти 4,3 % у лікарнях середньої та 3,2 % у лікарнях високої потужності, р < 0,001). Виявлено, що ендоскопічний жовчний дренаж, ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія та назобіліарний жовчний дренаж є корисними при жовчній декомпресії. Досвід ендоскопістів у ефективному виконанні ендоскопічного жовчного дренажу, а також достатнє ресурсне забезпечення у лікарнях високої потужності пов’язані з кращими клінічними результатами ендоскопічних втручань при гострому холангіті. У пацієнтів похилого віку та з тяжкими супутніми захворюваннями підвищувався ризик ускладнень внаслідок таких втручань. Ендоскопічні втручання потребують висококваліфікованої команди, яка складається з ендоскопістів та інших фахівців, у тому числі з реабілітації. Такі фахівці, як правило, працюють у лікарнях з високою потужністю і можуть забезпечити міждисциплінарну медичну допомогу, що значною мірою сприяє покращенню клінічних результатів.
21
Denysyuk, O. Yu. "СПОСІБ ОЦІНЮВАННЯ ВПЛИВУ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ КАТАРАКТИ НА ПРОГРЕСУВАННЯ ВІКОВОЇ МАКУЛЯРНОЇ ДЕГЕНЕРАЦІЇ." Archive of Ukrainian Ophthalmology 6, no. 2 (September 28, 2021): 58–61. http://dx.doi.org/10.22141/2309-8147.6.2.2018.172239.
Full textAbstract:
У роботі наводяться результати дослідження впливу хірургічного лікування вікової катарак-ти на прогресування вікової макулярної дегенерації (ВМД).Мета роботи – розробити спосіб оцінки впливу хірургічного лікування катаракти на прогре-сування вікової макулярної дегенерації.У 82 хворих (93 ока) вивчено вплив параметрів факоемульсифікації (ФЕК), операційні тапісляопераційні ускладнення на прогресування ВМД. Встановлено, що факторами ризикупрогресування ВМД після хірургічного лікування є щільність ядра кришталика по Buratto,тривалість операції, обсяг іригаційної рідини, показник кумулятивної розсіяної енергії (се-редня потужність і експозиція лінійного ультразвуку та середня торсійна амплітуда і тор-сійний час), післяопераційне запалення. Розроблено шкалу бальної оцінки прогресуваннявікової макулярної дегенерації після хірургічного лікування катаракти.
22
Horemykina, Yuliia. "СПЕЦИФІКА ОПЕРАЦІНОЇ СИСТЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ-НАДАВАЧА СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ." Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 2, no. 6 (December 2, 2020): 37–45. http://dx.doi.org/10.32750/2020-0203.
Full textAbstract:
У статті висвітлюються актуальні питання операційного управління, пов’язані з необхідністю забезпечувати роботу організацій, які функціонують в межах системи надання соціальних послуг України. Такими питаннями є встановлення основних параметрів операційних систем організацій-надавачів соціальних послуг та врахування факторів, що вливають на ці операційні системи. Основні параметри операційних систем організацій, що працюють у системі надання соціальних послуг, встановлюються на основі загальноприйнятої в операційному менеджменті класифікації. Операційні системи організацій-надавачів соціальних послуг належать до сервісних систем з високим ступенем контакту з клієнтом та наявністю індивідуального підходу до кожного клієнта. Дані характеристики значною мірою визначають риси сервісної стратегії організації-надавача соціальних послуг. Окрім задоволення попиту на соціальні послуги сервісна стратегія організацій, які працюють в межах системи надання соціальних послуг, повинна орієнтуватись і на досягнення соціального ефекту у суспільстві, тобто довгострокового позитивного впливу на становище отримувачів соціальних послуг. У статті визначено, що операційні системи організацій-надавачів соціальних послуг є багатопродуктовими, водночас вони можуть бути як операційними системами масового типу, так і одиничного. Крім того, таким системам притаманні висока гнучкість та застосування непотокового методу організації діяльності. Потужність операційних систем організацій-надавачів соціальних послуг повинна встановлюватись з урахування кількості потенційних отримувачів соціальних послуг в межах територіальної одиниці, яку вони обслуговує. Встановлено, факторами, які позначаються на специфіці операційних систем організацій-надавачів соціальних послуг є: 1) індивідуалізованість соціальних послуг, 2) одночасність процесів «виробництва» та споживання послуг, 3) висока трудомісткість операцій з соціального обслуговування, 4) високий рівень територіальної зосередженості отримувачів соціальних послуг.
23
Вржещ, М. В., О. П. Герасимчук, and Л. М. Дацюк. "МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ СИЛОВИХ ТА ЕНЕРГЕТИЧНИХ ПАРАМЕТРІВ ПРОЦЕСУ ПИЛЯННЯ ЛАНЦЮГОВОЮ ПИЛКОЮ." СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, no. 47 (December 8, 2021): 55–62. http://dx.doi.org/10.36910/acm.vi47.648.
Full textAbstract:
На силові та енергетичні параметри процесу пиляння ланцюговими моторизованими пилками впливає низка факторів, які необхідно враховувати під час розрахунку режимів пиляння. Розроблено та реалізовано методику розрахунку зусилля, роботи, потужності різання при пилянні деревини різних порід ланцюговими пилками за змінних діаметрів пиловника та подачі на зубець. В основу методики покладено використання експериментальних даних, що одержані у спеціалізованих лабораторіях та опубліковані у фахових виданнях. Математична модель методики ґрунтується на застосуванні визначень, теорем та формул елементарної алгебри, тригонометрії, а також аналітичної геометрії на площині. Використано основні положення теорії різання та механічного оброблення деревини ланцюговими пилками. Представлено та проаналізовано результати числових експериментів, які подаються у табличній та графічній формах. Встановлено, що на силу та потужність різання протягом пиляння ланцюговими пилками суттєво впливає порода деревини, величина подачі на зубець, а також ширина пропилу. Найменша сила та потужність різання зафіксована для деревини м’яких порід за мінімальної ширини пропилу, а найбільша – для деревини твердих порід за максимальної ширини пропилу. На сумарну довжину траєкторій зубців суттєво впливає величина подачі на зубець та, відповідно, діаметр пиловника. Найменша величина довжини траєкторій зафіксована для пиловника найменшого діаметра за максимальної подачі на зубець, а найбільша – для пиловника найбільшого діаметра за мінімальної подачі на зубець. Подано також рекомендації щодо використання пропонованої методики в освітньому процесі спеціальностей лісової галузі.
24
Зубко, В. "Обґрунтування та вибір агромашин за обраними робочими органами." Науковий журнал «Інженерія природокористування», no. 1(15) (October 26, 2020): 36–43. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.1(15).36-43.
Full textAbstract:
Розглянуто підходи до обґрунтування алгоритмів визначення складу машинного парку необхідного для виконання механізованих технологічних операцій, на основі визначених типів робочих органів. Досліджено показники для сільськогосподарських машин, які забезпечують якісне виконання основних технологічних операцій: ширина захвату, кінематична довжина і ширина, робоча швидкість, опір агрегатування, потужність на привід робочих органів.Визначено фактори, що впливають на реальну робочу швидкість виконання кожної механізованої технологічної операції та коефіцієнт використання ширини захвату сільськогосподарських машин. Реальна робоча швидкість виконання кожної механізованої технологічної операції залежить від складу машинного агрегату.Ширина захвату сільськогосподарських машин залежить від розмірів полів, їх конфігурації, довжини гонів, нахилу місцевості та конструктивної ширини захвату. Коефіцієнт використання ширини захвату сільськогосподарських машин залежить від виду операції, типу робочого органу та від обмежень за агротехнічними вимогами. Аналіз проведених досліджень показує, що залежність коефіцієнту використання ширини захвату орного агрегату залежить від швидкості виконання операції і має квадратичний характер. Для машин, які вносять засоби захисту рослин або проводять підживлення по листку, коефіцієнт використання ширини захвату залежить від висоти встановлення форсунки над поверхнею ґрунту і кутом розпилення рідини.Розглянуто фактори що впливають на потужність необхідну для приводу робочих органів збиральних машин. Все перелічене необхідно враховувати при створенні математичних моделей, для процесу вибору оптимального складу машинного парку, спираючись на попередньо визначені типи робочих органів.
25
Voron, V., and O. Bologov. "Динаміка стану та структура сосняків в умовах забруднення атмосфери викидами Рівненського відкритого акціонерного товариства «Азот»." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 13 (November 25, 2015): 149–54. http://dx.doi.org/10.15421/411521.
Full textAbstract:
Представлено результати дослідження протягом 1993-2013 рр. стану та просторової структури сосняків в умовах аеротехногенного забруднення в Поліссі. Вивчено середньовікові сосняки, що розташовані на відстані 4,5-25 км від Рівненського ВАТ «Азоту» і складають екологічний ряд за рівнем забруднення. Встановлено, що через погіршення стану та падіння приросту зменшилися розмір та частка крон у висоті дерева і як наслідок – знизилася потужність біогоризонту фотосинтезу сосняків. За гострого пошкодження гірший стан був надпанівних та панівних дерев, а за хронічного він найгірший у нижній частині намету. Зі зростанням пошкодження дерев вирівнюються у висоті і порушується співвідношення груп класів Крафта. Зростає відсоток дерев,які мають парасолькоподібну форму крони, що є свідченням передчасного старіння дерев унаслідок дії аеротехногенного забруднення.
26
Трушляков, Е. І., М. І. Радченко, А. А. Зубарєв, and В. С. Ткаченко. "Підхід до визначення складових теплового навантаження систем кондиціонування припливного повітря." Refrigeration Engineering and Technology 54, no. 5 (October 30, 2018): 17–22. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v54i5.1245.
Full textAbstract:
Запропоновано підхід до визначення складових теплового навантаження системи кондиціонування припливного повітря (СКПП) з урахуванням поточних кліматичних умов експлуатації, який базується на гіпотезі розкладання поточних змінних теплових навантажень на відносно стабільну складову як базову для вибору встановленої (проектної) холодопродуктивності холодильної машини, що працює на номінальних або близьких йому режимах, і нестабільне теплове навантаження, що припадає на попереднє охолодження зовнішнього повітря при змінних поточних зовнішніх температурах. Для обґрунтування підходу до вибору складових теплового навантаження СКПП виконаний аналіз поточних значень питомих теплових навантажень на холодильну машину СКПП при охолодженні зовнішнього повітря від його змінної поточної температури до температур 10, 15 і 20 ºС. Показано, що виходячи з різного темпу приросту річного виробітку холоду, обумовленого зміною теплового навантаження у відповідності з поточними кліматичними умовами протягом року, необхідно вибирати таке проектне теплове навантаження на холодильну машину СКПП охолодження повітря (її встановлену потужність охолодження), яке забезпечує досягнення максимального або близького йому річного виробітку холоду при відносно високих темпах його збільшення. При цьому значення теплового навантаження, що припадає на попереднє охолодження зовнішнього повітря, розраховують за залишковим принципом як різницю раціонального загального теплового навантаження і її базової відносно стабільної складової. Запропонований метод доцільно використовувати при розрахунку проектної базової холодопродуктивності холодильної машини СКПП, що працює на номінальному або близьких йому режимах, і бустерной складової теплового навантаження на попереднє охолодження зовнішнього повітря при змінних поточних зовнішніх температурах з використанням енергозберігаючих методів: акумуляції надлишкового (невикористаного) холоду при знижених поточних теплових навантаженнях на СКПП і його витрачання на попереднє охолодження зовнішнього повітря, річкупераціі охолоджуючого потенціалу повітря, яке відводиться для попереднього охолодження зовнішнього повітря.
27
Книш, Олег Богданович. "Розроблення пристрою для зрізування корінцевих фальців книжкових блоків дисковими ножами з планетарним приводом." Технологія і техніка друкарства, no. 1(71) (April 5, 2021): 62–69. http://dx.doi.org/10.20535/2077-7264.1(71).2021.232196.
Full textAbstract:
За результатами аналізу встановлено, що міцність незшивного клейового скріплення книжкових блоків залежить від якості обробки корінців та виду клею. Проаналізовано пристрої для зрізування корінцевих фальців книжкових блоків при незшивному клейовому скріпленні. Встановлено, що застосування циклових механізмів у приводі різальних інструментів має ряд недоліків. Це значні інерційні навантаження та складність конструкції. Розглянуті варіанти застосування дискових ножів для зрізування корінцевих фальців мають ряд обмежень. З урахуванням проведеного аналізу запропоновано удосконалений пристрій для зрізування корінцевих фальців. Він складається із дискових ножів, що приводяться в рух від планетарного механізму. Для якісного функціонування такого пристрою застосовано нерухомий контрніж. Розглянуто будову та принцип роботи такого пристрою. Акцентовано увагу на перевагах пропонованого пристрою порівняно із аналогами. Виходячи із умови застосування пристрою на виробничих машинах незшивного скріплення запропоновано основні геометричні параметри: радіус дискових ножів, габарити планетарної передачі. Проведено аналітичні розрахунки та побудовано траєкторію руху довільної точки ножа. Встановлено, що траєкторією руху ножа є епіциклоїда. Досліджено вплив геометричних параметрів планетарної передачі на траєкторію руху ножа. Обґрунтовано доцільність застосування для привода ножа планетарного механізму, що забезпечує його рух по вкороченій епіциклоїді. Запропонований пристрій забезпечить «ковзаюче» різання. Це надасть можливість зменшити технологічні зусилля і потужність привода різальної секції. З урахуванням переміщення книжкового блока та траєкторії руху ножа виведено залежність для математичного опису сліду точки ножа на корінці. Побудовано сліди двох точок послідовно розміщених ножів. Визначено величину припуску, що зрізається одним ножем.
28
Кравцов, Андрей. "Оцінка ефективності застосування фулеренових композицій в моторних оливах при експлуатації ДВЗ." Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», no. 21 (December 7, 2020): 41–49. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2020.21.41-49.
Full textAbstract:
Наведено аналіз застосування фулеренів і фулеренових добавок до мастильних матеріалів для підвищення протизносних і антифрикційних властивостей. Показано, що фулеренові добавки не розчиняються (диспергуються) в рідких технічних оливах. Для поліпшення розчинності фулеренів необхідно попереднє їх розчинення в рослинних високоолеїнових оліях, а потім додавання отриманої композиції в технічні оливи (нафтові, напівсинтетичні, синтетичні).
Метою даної роботи є експериментальне дослідження ефективності застосування фулеренових композицій в моторних оливах і ступеня їх впливу на ефективну потужність і питому витрату палива дизельного двигуна. Маса фулеренової композиції 100 гр на один кілограм моторної оливи. Склад фулеренової композиції - 0,75 гр фулеренів і 99,25 гр рослинної ріпакової олії. Загальна маса фулеренової композиції 100 гр вводилася в 1000 гр базової моторної оливи М-10Г2к, (10% мас.).
Експериментальним шляхом отримані залежності ефективної потужності і питомої витрати палива при застосуванні в моторних оливах фулеренової композиції (склад - 0,75 гр фулеренів та 99,25 гр рослинної ріпакової олії, 10% мас.). Експериментально встановлено, що використання моторної оливи з фулереновою композицією дозволяє отримати наступні показники під час випробування дизеля Д-243 на стенді:
- ефективна потужність дизеля збільшилась зі значень 60 кВт до значень 64, 56 кВт, тобто на 7,5%.
- питома витрата палива зменшилася зі значень 220 гр/кВт*год до значень 186 гр/кВт*год, тобто на 15,45%.
На основі отриманих експериментальних результатів зроблено висновки, що використання фулеренової композиції в моторних оливах дозволяє знизити питому витрату палива двигуном, що призведе до економії палива під час експлуатації транспортних засобів без зменшення їх ефективної потужності.
29
Fedorov, P., V. Bogycharskiy, and N. Gamaliy. "Розрахунок зон ураження зброї електромагнітного імпульсу." Озброєння та військова техніка 18, no. 2 (June 26, 2018): 75–82. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2018.2(18).75-82.
Full textAbstract:
На основі спрощеного детерміністського підходу розроблено спосіб розрахунку дальності дії та розмірів зон ураження зброї електромагнітного імпульсу. Обґрунтовано величину рівня гарантованого функціонального ураження радіоелектронних засобів, не обладнаних спеціальними системами захисту від електромагнітного імпульсу. Показано зв'язок так званого параметра ER з дальністю дії зразка зброї електромагнітного імпульсу в напрямку максимуму діаграми спрямованості його антенної системи та запропоновано формули для розрахунку цього параметра. Встановлено, що для ураження радіоелектронних засобів на максимальній площі необхідно правильно вибирати дальність спрацювання зразка зброї електромагнітного імпульсу. Отримано розрахункові співвідношення для визначення цієї оптимальної дальності. Показано, що величина максимального радіуса ураження в першому наближенні визначається лише потужністю застосованого генератора й критеріальним рівнем ураження радіоелектронних засобів і практично не залежить від вибору антенної системи зразка зброї електромагнітного імпульсу.
30
Voloshchuk, Vasyl, Sergiy Smyslov, Mykhailo Pidtereba, Alexey Pidtereba, and Leontius Khmelnychyi. "ПОШУК ОПТИМІЗОВАНИХ РІШЕНЬ ПРИ РОЗРОБЦІ ПРОЕКТУ З ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ СВИНАРСТВА ПОТУЖНІСТЮ 24 ТИС. ГОЛІВ У РІК." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 1-2(36-37) (July 1, 2019): 47–53. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2019.1-2.7.
Full textAbstract:
Зниження кількості продукції свинарства на ринку та постійне зростання попиту на неї завжди стимулює інвесторів шукати шляхи нарощування обсягів виробництва товарної свинини. Підвищити зацікавленість інвесторів можна лише оцінивши всі ступені ризиків максимально визначивши значення параметрів виробничої діяльності і ще до початку активного вкладання коштів вказати на обсяги необхідних інвестицій та параметри прибуткової діяльності. Дослідження з пошуку оптимізованих рішень проводили шляхом комп’ютерного моделювання послідовно змінюючи значення параметрів визначаючи вірогідні зміни показників виробничої діяльності. Встановлено, що при одночасній зміні багатоплідності з 12 до 14 поросят і зменшенні технологічного відходу з 14,3 до 10,7% при постійній кількості основних свиноматок впродовж року на свинокомплексі потужністю 24 тис. голів у рік кількість приплоду збільшиться на 4 368, а відлучених поросят на 4844 голів, це дозволить передати на дорощування не 21996, а 26728 голів, що і потрібно враховувати при розрахунку необхідної кількості станків для їх розміщення. Залежно від компактності розміщення станкового обладнання, системи гноєвидалення, способу роздавання корму та водонапування відсоток зайнятої станками виробничої площі буде змінюватись, а отже і буде змінюватись потреба у загальній кількості приміщень для утримання поголів’я усіх технологічних груп. При зміні зайнятої станками площі з 70 до 52 відсотків потреба загальної площі зміниться з 4320 до 5760 м2, що рівнозначно додатковому приміщенню розмірами 80 х 18 м. Збільшення інтенсивності росту у період дорощування та відгодівлі призводить до зменшення потреби у кількості станків та загальної площі для утримання поголів’я, а також значного зменшення тривалості відгодівлі, що дозволить знизити витрати корму та прискорити оборот станкомісць. Недотримання правил проведення розрахунків та ігнорування змінних значень вхідних даних у кінцевому результаті призводить до порушення роботи створеного комплексу, а також невідповідності між розрахунковим бізнес-планом та реальними даними економічно-господарської діяльності підприємства з виробництва продукції свинарства.
31
Moskalchuk, N. M., and Ya O. Adamenko. "Вибір майданчика для розташування вітроелектростанцій на підставі ГІС-підходу." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 6 (June 27, 2019): 71–75. http://dx.doi.org/10.15421/40290614.
Full textAbstract:
Запропоновано алгоритм вибору майданчика для розташування вітроелектростанцій (ВЕС) шляхом застосування ГІС-підходу, який містить, по-перше, вибір досліджуваної території зі сприятливими кліматичними умовами за результатами оцінки вітроенергетичного потенціалу; по-друге, врахування на досліджуваній території геопросторових обмежень шляхом збирання даних, їх аналізу та побудови карт компонентів довкілля, які можуть впливати чи зазнавати впливу від ВЕС, встановлення критеріїв геопросторових обмежень та їх графічного представлення у вигляді покомпонентних карт орографічних, технічних, екологічних обмежень та комплексної карти геопросторових обмежень; по-третє, виділення перспективних майданчиків розташування ВЕС шляхом накладання карт перспективних швидкостей вітру на заданій висоті та карти геопросторових обмежень. Теоретично обґрунтовано врахування трьох типів обмежень: орографічних, технічних (дорожньої мережі та енергомережі) та природних екологічних (природно-заповідного фонду (ПЗФ), водні об'єкти, ліси) і соціально-економічних екологічних (населені пункти, аеродроми) обмежень шляхом встановлення геопросторових виключень та екологічно безпечних відстаней. Застосовано алгоритм геопросторового планування майданчика для розташування ВЕС для Івано-Франківської області. Побудовано комплексну карту геопросторових обмежень території зі сприятливими вітрокліматичними умовами. Побудовано карту перспективних майданчиків розташування ВЕС. Виділено 24 безпечні перспективні майданчики розташування ВЕС загальною площею 4514,22 га в межах досліджуваної території. На прикладі Vestas V112 3.3 МВт розраховано можливу потужність ВЕС на перспективних майданчиках, яка для 88 ВЕУ становила 290,4 МВт.
32
Varbanets, R. A., O. V. Fomin, V. G. Klymenko, D. S. Minchev, V. P. Malchevsky, and V. I. Zalozh. "ВІБРОАКУСТИЧНА ДІАГНОСТИКА ТУРБОКОМПРЕСОРА СУДНОВОГО ДИЗЕЛЬНОГО ДВИГУНА." Transport development, no. 1(12) (May 3, 2022): 30–44. http://dx.doi.org/10.33082/td.2022.1-12.03.
Full textAbstract:
Вступ. Сучасні турбонагнітачі суднових дизельних двигунів мають високий коефіцієнт підвищення тиску в компресорі – до 5 і вище. Вони створюють високий тиск наддувочного повітря, тим самим забезпечуючи високу питому потужність і високоефективну роботу суднового двигуна з низьким викидом оксидів вуглецю та сажі. Серед іншого, висока економічність дизельних двигунів MAN MC і MAN ME з фактичною питомою витратою палива на рівні 160–170 г/ кВт·год забезпечується високим тиском наддувочного повітря. При зниженні ефективності роботи турбонагнітача, потужність і економічність дизельного двигуна швидко знижуються, а рівень викидів оксидів вуглецю та сажі зростає. Допустимий рівень шкідливих викидів при експлуатації суднових дизельних двигунів обмежений чинними вимогами Міжнародної морської організації. Оскільки переважна більшість морських транспортних суден різного класу має дизельні двигуни, питання їх ефективної та безпечної експлуатації є безумовно актуальним. У статті представлено метод віброакустичної діагностики турбокомпресора суднового дизельного двигуна в умовах експлуатації, коли необхідно оперативно визначити миттєву частоту обертання турбокомпресора та рівня вібрації ротора. Метод полягає в аналізі віброакустичного сигналу, який формується компресором турбонагнітача під час роботи дизельного двигуна під навантаженням. Результати. Спектральний аналіз показує, що лопатки компресора генерують коливання, які завжди присутні в спектрі загальної вібрації турбонагнітача незалежно від його технічного стану. «Лопаткова» гармоніка, яка відповідає цим коливанням, в спектрі визначається за допомогою методу обмежень. Розрахована миттєва частота обертання турбокомпресора дозволяє проаналізувати амплітуду основної гармоніки в спектрі. Метод, представлений у статті, допомагає усунути спектральні витоки дискретного перетворення Фур’є (DFT), щоб оцінити амплітуду основної гармоніки. Подальший аналіз амплітуди основної гармоніки дозволяє ефективно оцінити рівень вібрації ротора турбокомпресора під час експлуатації. Метод можна застосувати на практиці за допомогою смартфона або комп’ютера, на якому встановлено спеціальне програмне забезпечення. Висновки. Запропонований метод може бути закладений в основу системи постійного моніторингу частоти і рівня вібрації турбокомпресора суднового дизельного двигуна.
33
Kassov, V. D., A. V. Kabatsky, E. V. Berezhnaya, and S. V. Malygina. "Газоповітряний нагрівач для нагріву деталей обертання при зварюванні та наплавленні." HERALD of the Donbass State Engineering Academy, no. 2 (46) (October 1, 2019): 17–21. http://dx.doi.org/10.37142/1993-8222/2019-2(46)17.
Full textAbstract:
Кассов В. Д., Кабацький О. В., Бережна О. В., Малигіна С. В. Газоповітряний нагрівач для нагріву деталей обертання при зварюванні та наплавленні // Вісник ДДМА. – 2019. – № 2 (46). – C. 17–21.
Одним з важливих етапів технології наплавлення масивних великогабаритних деталей є нагрів їх до необхідної температури. При цьому, неможливість підтримувати прийняті параметри нагріву неминуче призводить до утворення дефектів в наплавленому шарі (тріщини, відшарування і ін.). Метою роботи було вдосконалення устаткування для стабільного й безпечного підтримання процесу нагріву деталей при зварюванні та наплавленні. Запропоновано конструкцію газоповітряного нагрівача для зварювання й наплавлення. При цьому газоповітряним полум'ям пальників нагрівається внутрішній лист утеплювача, випромінюваним теплом від якого нагрівається деталь. Розпечені гази, продукти згоряння відводяться в безпечне місце. Розрахунок пальників нагрівача проводиться за їх тепловою потужністю. Враховуючи неминучі втрати тепла при наплавленні, а також за конструктивними міркуваннями у нагрівач встановлено три пальники потужністю 55000 ккал/год. Було також здійснено перевірочний розрахунок пальнику. Виконано розрахунок на відсутність проскакування полум’я, яке показало безпечність його використовування. Було виконано також розрахунок розміру виходного сопла пальника. Виходячи з рекомендацій, знайдено діаметр сопла таким, що складає 2,3 мм. Нагрівач складається з двох рознімних половин (передньої і задньої), що представляють собою порожнини, усередині яких встановлено пальники. У задній половині нагрівача розташовано два пальники, в передній – один. Обидві половини вільно поступально переміщаються в напрямку поздовжньої осьової лінії установки, що зручно при установці деталі під наплавлення, а також при її знятті. Зверху і знизу половини нагрівача замикаються, утворюючи при цьому зазори для зручності наплавлення і переміщення зварювальної головки вгорі, і прибирання флюсової кірки і флюсу внизу. Оскільки пальники розташовані в закритому просторі нагрівача, потрапляння гарячих газів (продуктів згоряння) на зварювальну головку виключається, і поліпшуються умови роботи наплавників й підвищується якість металу. Нагрівач працює при високих температурах, а тому виготовляється з нержавіючої жаростійкої листової сталі товщиною 4 мм. Як показали випробування, вибрана конструкція газоповітряного нагрівача дозволяє забезпечити стабільність й безпечність процесу нагріву деталей при зварюванні та наплавленні, значно знизити втрати тепла і виконувати наплавлення без перерв. Використання нагрівача може бути рекомендоване при зварюванні та наплавленні деталей обертання в умовах виробництва.
34
Skalozubov, V., V. Vashchenko, І. Kozlov, T. Gablaia, and T. Gerasimenko. "Гідродинамічна модель затоплення проммайданчика АЕС Fukushima-daiichi." Nuclear and Radiation Safety, no. 2(62) (June 10, 2014): 13–16. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2014.2(62).03.
Full textAbstract:
У процесі проектування й будівництва АЕС Fukushima-Daiichi (проектна висота майданчика АЕС — 10 м) максимальна висота цунамі на основі аналізу статистичних даних (з урахуванням землетрусу в Чилі у 1960 р.) оцінювалася приблизно в 3 м. Детерміністичні оцінки TEPCO — JSCE підтвердили неможливість затоплення проммайданчика цунамі. Проте внаслідок позапроектного землетрусу 11.03.2011 висота цунамі у побережжя АЕС досягла 15 м, що призвело до затоплення й виникнення важких аварій.
У даній роботі запропоновано гідродинамічну модель виникнення й розповсюдження цунамі на основі консервативних допущень. У результаті чисельного моделювання встановлено можливість досягнення висоти хвилі 15 м у побережжя АЕС Fukushima-Daiichi при значенні приведеного коефіцієнта гідродинамічного опору 1,8. Згідно з розробленою моделлю можливість затоплення визначається не тільки висотою проммайданчика, потужністю і відстанню від епіцентру землетрусу, але й тривалістю сейсмічних поштовхів, умовами дисипації енергії, розмірами епіцентру та іншими чинниками.
35
Кікалішвілі, М. В. "СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ КОРУПЦІЙНОЇ ЗЛОЧИННОСТІ В УКРАЇНІ." Прикарпатський юридичний вісник 2, no. 3(28) (March 23, 2020): 63–67. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v2i3(28).359.
Full textAbstract:
Стаття присвячена розгляду сучасних тенденцій корупційної злочинності в Україні.
У статті встановлено, що саме являє собою корупція та наведено різні погляди на визначення цього поняття, зауважено, що неоднорідність підходів щодо визначення корупції та корупційної злочинності призводить до того, що науковці мають лише часткове уявлення про корупцію як про об’єкт наукового дослідження.
Автором розкриваються головні тенденції щодо корупційної злочинності в Україні та аналізуються причини тієї чи іншої тенденції.
У статі звертається увага, що в сучасній Україні дедалі частіше створюється штучна статистика щодо зменшення кількості корупційних злочинів, а загальна ситуація із корупцією не змінюється. Антикорупційні реформи ще не працюють на повну потужність. Зауважується, що корупційна злочинність в Україні характеризується високим рівнем латентності, що пояснюється підвищеним бажанням корупціонерів захистити себе від настання можливої відповідальності.
Визначено, що Україна йде правильним шляхом, проводячи зміни в своїй антикорупційній доктрині, необхідні для успішної євроінтеграції. За умови системного підходу до викорінення корупційної злочинності зі своїх терен Україна зможе подолати негативні тенденції щодо поширення корупційної злочинності та її панівного стану в політичних колах та поступово дійти до рівня розвитку передових держав світу.
36
Ткаченко, В., С. Будолак, Р. Гуменніков, and Д. Батуєв. "ОЦІНКА ТЕХНІЧНОГО СТАНУ СУДНОВОГО ДВИГУНА ВНУТРІШНЬОГО ЗГОРЯННЯ В ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ УМОВАХ." Vodnij transport, no. 2(30) (February 27, 2020): 47–56. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553/2020.2.30.06.
Full textAbstract:
В статті приведена класифікація засобів діагностування двигуна внутрішнього згоряння. Розглянуті методи, які застосовуються для оцінки технічного стану двигунів в експлуатаційних умовах. Проаналізовано основні відмови, які зустрічаються при експлуатації двигунів внутрішнього згорання. З аналізу відмов встановлено, що переважають зносові відмови і механічні ушкодження, віднесені до циліндропоршневої групи. Доведено, що наслідком подібного виду відмов найчастіше є відсутність запалення в одному з циліндрів двигуна, що стає причиною порушення робочого циклу та істотної втрати потужності в номінальному режимі. Встановлено, що потужність є одним з діагностичних параметрів стану двигуна, який пов’язаний з обертальним моментом і кутовою швидкістю колінчастого валу, обертання якого забезпечується роботою розширення газів у камері згоряння. Зроблений висновок, що обертальний момент є діагностичною ознакою, що повною мірою описує технічний стан двигуна, але його важко вимірити. Тому для визначення технічного стану двигуна внутрішнього згорання запропоновано використовувати кутове прискорення колінчастого валу як оцінний діагностичний показник. Оскільки кутове прискорення колінчастого валу є функцією збільшення кутової швидкості, то характер зміни кутового прискорення може виступити мірою оцінки обертального моменту двигуна, а виходить, і технічного стану. Теоретично обґрунтовано та підтверджене застосування величини кутового прискорення як діагностичного показника для безрозбірної, безнавантажувальної оцінки технічного стану двигуна внутрішнього згоряння в експлуатаційних умовах. Результатом визначення технічного стану суднового двигуна є графіки залежності величини кутового прискорення від кута повороту колінчастого вала всіх циліндрів двигуна, що дозволяють за допомогою експрес–оцінки значень екстремумів кутового прискорення, середньої лінії кутового прискорення визначити наявність несправного циліндра і всього двигуна в цілому. Ключові слова: двигун внутрішнього згоряння, обертальний момент, поршнева група, експлуатаційні умови, кутове прискорення, технічний стан
37
Akhundov, Sh Kh, A. I. Khuduzade, M. F. Tagiyev, and E. E. Mammadov. "Літолого-стратиграфічна характеристика верхньокрейдяних та еоценових відкладів Середньокуринської западини (Азербайджан)." Мінеральні ресурси України, no. 1 (May 20, 2022): 17–23. http://dx.doi.org/10.31996/mru.2022.1.17-23.
Full textAbstract:
Глибоко залеглі мезозойські й палеогенові відклади Середньокуринської западини, що мають чималі ресурси, є основними комплексами, з якими пов’язані перспективи пошуку покладів нафти й газу. Один з основних показників нафтогазоносності – літолого-фаціальний склад умісних порід, зумовлений безпосереднім зв’язком акумуляційних процесів з тектонікою.На підставі аналізу кернового матеріалу параметричних і пошуково-розвідувальних свердловин, а також промислово-геофізичних досліджень встановлені обґрунтовані маркувальні горизонти, наводяться дані про літолого-фаціальні особливості й товщини стратиграфічних підрозділів верхньокрейдових та еоценових відкладів, вивчено розподіл проникних товщ і зміну їхніх колекторських властивостей у похованих структурах Середньокуринської западини.У межах досліджуваного регіону розріз верхньої крейди зазвичай складається трьома генетичними типами порід: осадовим, вулканогенно-осадовим і вулканогенним. Еоценові відклади представлені в глинистій (нижній еоцен), теригенно-карбонатній (середній еоцен) і теригенній (верхній еоцен) літофаціях. Виявлені закономірності зміни літофацій і товщин дали змогу виділити ділянки максимального накопичення опадів у зонах найінтенсивнішого прогинання, простежити межі басейнів у верхньокрейдову та еоценову епохи, що показано на складених картах. Отримані карти-схеми дають наочне уявлення про палеорельєф досліджуваної території до кінця верхньокрейдового й палеогенового етапів еволюції басейну. У розрізах зазначених комплексів встановлені ефузивні, карбонатні, піщані та алевролітові колектори, що мають значне поширення й потужність, яка збільшується в бік осьової лінії Середньокуринської западини.Отже, варто вважати, що виділена в розрізі верхньої крейди й еоцену зміна фацій супроводжується перервами в осадконакопиченні й розмивами, що становлять собою контактні зони й слугують сприятливим чинником для утворення пасток, контрольованих різнорідними екранами. У масштабі басейну основними регіональними флюїдотривами є глинисті породи майкопської світи (олігоцен-нижній міоцен), що в низці випадків незгідно перекривають нафтонасичені горизонти.
38
Chetveryk, Mykhailo, Olena Bubnova, and Kateryna Levchenko. "ВИКОРИСТАННЯ ПРОСТОРІВ ВІДПРАЦЬОВАНИХ КАР’ЄРІВ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ ГІРНИЧОДОБУВНИХ РЕГІОНІВ." Metallurgicheskaya i gornorudnaya promyshlennost, no. 5-6 (December 27, 2019): 3–11. http://dx.doi.org/10.34185/0543-5749.2019-5-6-3-11.
Full textAbstract:
Мета. Обґрунтування можливості забезпечення енергетичної незалежності гірничодобувних регіонів за рахунок використання просторів відпрацьованих кар’єрів для виробництва електроенергії та економічної ефективності доопрацювання кар’єрів із одночасним створенням в них маломодульних атомних електростанцій.Методика. Аналіз застосовуваних у світі енергетичних систем, заснованих на використанні енергії атома, дозволив обґрунтувати створення маломодульних атомних електростанцій у просторах відпрацьованих кар'єрах.Результати. Обґрунтовано вид енергетичного комплексу, що розміщується в кар'єрі, тип атомного реактора, його потужність і безпека. Розглянута можливість спорудження атомної станції з одночасним веденням гірничих робіт. Обґрунтовано розташування атомного реактора, при якому б досягалося мінімальне забруднення навколишнього середовища. Встановлено економічну та соціальну ефективність створення атомної станції в кар'єрі.Наукова новизна. Вперше показано можливість розміщення атомної електростанції у просторі відпрацьованого кар’єру із забезпеченням її ресурсами, створенням екологічно безпечної роботи та економічної і соціальної ефективності.Практична цінність. Запропонований варіант розміщення міні атомної електростанції у просторі кар’єру одночасно з його доопрацюванням має соціальну, економічну та екологічну ефективність. Соціальна ефективність складається у перепрофілюванні кар’єру та забезпечення зайнятості населення. Екологічна ефективність полягає у зменшенні екологічного навантаження та рекультивації об’єктів гірничорудного комплексу. Економічна ефективність складається із зменшення собівартості руди, що буде видобуватись при доопрацюванні кар’єру, та близько 1 млрд. доларів операційного прибутку від експорту електроенергії, яку може виробити проектована електростанція.
39
Ратайчук, О. В., and С. В. Сагін. "ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОЦЕСУ НАДДУВА СУДНОВИХ ДИЗЕЛІВ." Ship power plant 41 (November 5, 2020): 15–19. http://dx.doi.org/10.31653/smf341.2020.15-19.
Full textAbstract:
Постановка проблеми в загальному вигляді. Робочий цикл суднового двигуна внутрішнього згоряння (ДВЗ) складається з послідовності окремих, але поєднаних процесів: наповнення циліндра свіжим повітрям; стиснення суміші свіжого повітря та залишкових газів до температури, що забезпечує надійне самозаймання палива; згоряння палива, розширення продуктів згоряння, випуску та продування. Перебіг робочого циклу, та отримання корисної роботи від його здійснення не можливо безупинної подачі повітря у циліндр дизеля, яке забезпечує та здійснює не лише процес згоряння, а також процеси очищення циліндра від випускних газів (ВГ) та його наповнення. Подача повітря у циліндр дизеля здійснюється за допомогою системи наддува и виконується турбокомпресором (ТК). Потужність, яку може розвивати дизель, безпосередньо залежить від кількості повітря і палива, які надходять в циліндри дизеля. Значить домогтися підвищення потужності двигуна можна шляхом збільшення кількості цих складових. Збільшення кількості палива марно, якщо одночасно не збільшується об'єм повітря, необхідний для його згоряння. Одним з рішень цієї проблеми є збільшення обсягу повітря, що надійшло в циліндри, при цьому спалювання великої кількості палива дає можливість отримати більшу енергію та перетворити її у корисну роботу. Розв’язання цього завдання неможливе без підвищення ефективності процесу наддува дизелів, що встановлені на суднах річкового та морського транспорту
40
Гречуха, С. В., and С. О. Коваленко. "Вплив додаткового опору диханню на функціонування кардіореспіраторної системи веслувальників високої кваліфікації." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 1 (February 28, 2018): 30–36. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2018.1.30-36.
Full textAbstract:
Метою нашого дослідження було з’ясування реакцій кардіореспіраторної системи на дихання з опором величиною 25 см вод. ст. на вдиху, видиху та змішаному опорі вдиху-видиху у веслувальників високої кваліфікації. Методи. У стані спокою, у положенні сидячи та під час дозованого фізичного навантаження величиною 1 Вт на 1 кг маси тіла реєстрували показники центральної гемодинаміки (імпедансна реоплетизмографія), хвильової структури серцевого ритму (кардіоінтервалографія) та функціонування системи зовнішнього дихання (комп’ютерна пневмографія). Результати. Було встановлено зниження ударного індексу та об’ємної швидкості викиду за всіх умов додаткового опору диханню. При змішаному опорі знижувався серцевий індекс та підвищувався загальний периферичний опір судин. При опорі вдиху та видиху знижувалася потужність серцевого викиду, а при опорі видиху – знижувався рівень кровонаповнення органів грудної клітки. У хвильовій структурі серцевого ритму при опорі на видиху та при повному опорі при досліджуваних впливах відбувалося вірогідне збільшення амплітуди хвиль низької частоти у діапазоні 0,04–0,15 Гц. Висновки. Додатковий опір диханню на видиху величиною 25 см вод. ст. має односпрямований позитивний вплив на діяльність серцево-судинної системи веслувальників високої кваліфікації (на відміну від інших типів респіраторного тренування) та може використовуватися для підвищення функціональних можливостей дихальних м’язів без утворення гіпоксичних станів.
41
Козаченко, Алексей. "Оптимізація параметрів двобарабанної обчісувальної жниварки для збирання насіння льону олійного." Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», no. 22 (December 7, 2020): 109–22. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2020.22.109-122.
Full textAbstract:
В роботі представлено результати експериментальних досліджень обґрунтування раціональних конструктивно-режимних параметрів жниварки для збирання насіння льону олійного методом обчісування рослин на корені. Обробкою результатів математичного моделювання процесу сепарації вороху в жниварці обчісувального типу з криволінійною формою кожуха із врахуванням фізико-механічних властивостей його компонентів встановлено, що значущими факторами процесу є такі конструктивно-режимні параметри: частота обертання бітера-відбивача n1 і обчісувального барабана n2, положення прозорої зони границі L повітряної сітки кожуха і її ширина B. Експериментальними дослідженнями процесу сепарації вороху в жниварці встановлено залежності масової частки відходу лушпиння і часточок стебла з її області δh, частки відходу насіння і коробочок із насінням δh і потужності Р, що споживається, від частоти обертання бітера-відбивача n1 і обчісувального барабана n2, положення повітряної сітки L і її ширини B. Виділені, як найбільш значущі такі конструктивно-режимні параметри жниварки обчісувального типу для збирання насіння льону олійного: частота обертання бітера-відбивача n1 = 892 об/хв., частота обертання обчісувального барабана n2 = 652 об/хв., положення повітряної сітки L = 0,62 м і її ширина B = 0,56 м. При цьому масова частка відходу лушпиння і часточок стебла складає δh = 47,5 %, частка втрат насіння і коробочок із насінням з області жниварки, відповідно, δh = 2,1 %, а потужність, що споживається на виконання процесу, P = 2,7 кВт. Статистичний аналіз показав, що коефіцієнт кореляції між теоретичними і експериментальними даними складає 0,88-0,95, відносна похибка оптимальних значень 4,6 %. Наочне і статистичне порівняння теоретичних і експериментальних даних підтвердило адекватність математичних моделей, які розроблено в результаті теоретичних досліджень.
За результатами виконаних експериментальних досліджень можна стверджувати про корисність їх застосування для інженерних розрахунків при створенні нових технічних засобів для збирання врожаю сільськогосподарських культур методом обчісування рослин на корені.
42
Шинкарук, М. В., and С. В. Найдьонова. "АНАЛІЗ СТАНУ СИРОВИННОЇ БАЗИ М’ЯСОПЕРЕРОБНОЇ ГАЛУЗІ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences, no. 28 (January 10, 2022): 66–70. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-28-10.
Full textAbstract:
У статті представлена проблема, що м’ясна промисловість – найбільша галузь харчової індустрії, що випускає широкий асортимент продукції харчового, технічного і медичного призначення, але потребують удосконалення наявні в цій галузі технології. Мета роботи – аналіз сировинної бази м’ясопереробної галузі. Під час літературного огляду розглянуто, що вказана сфера, як і всі галузі харчової промисловості, в перехідний період зазнали певних труднощів, що призвели до різкого зниження обсягів виробництва продукції. Частково розглянуто технічне оснащення і потужність підприємств, сировинну базу для функціонування м’ясної промисловості. Проаналізовано причину падіння обсягів виробництва і те, які умови сприятимуть розвитку названої галузі. Згідно зі статистичними даними розраховано, якою кількістю м’яса забезпечено населення України у певні роки. Під час проведення дослідження з’ясовано, з якої причини скоротилося поголів’я свиней, чому поголів’я у сільгосппідприємствах зменшилось, а в господарствах населення збільшилось. Розглянута динаміка та внутрішній ринок свинини. Досліджено розвиток птахівництва в Україні, з’ясовано, що натепер населення в повному обсязі забезпечено українським курячим яйцем. Розглянута динаміка курятини по роках в Україні. Виявлено приріст м’яса індички. Попит залишається високим і продовжує зростати, бо є дієтичним за рахунок низького вмісту жиру. Встановлено, що кролятина – теж дієтичне м’ясо, на 21% представлено білком і засвоюється на 90%, жиру у кролика більше, ніж у куриці, але кількісний показник холестерину значно менший, таке м’ясо більш насичене поліненасиченими жирними кислотами, вітамінами та мінеральними речовинами, та майже ні в кого на нього немає алергії. Встановлено споживання м’яса, а саме курятини, свинини, яловичини та іншого на душу населення в Україні. Проаналізовано рейтинг найбільших в Україні виробників м’яса, з них визначено десять провідних. Зроблено висновок, що ситуацію можна поліпшити отриманням додаткових квот для українського м’яса на європейському рівні, тоді країна зможе розвивати ринок і збільшити експорт м’ясної продукції.
43
Popovych, N. P., M. S. Malovanyy, and V. V. Popovych. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ЕКСПЛУАТАЦІЇ СПЕЦІАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ ДЛЯ ТРАНСПОРТУВАННЯ НЕБЕЗПЕЧНИХ ВІДХОДІВ У СКЛАДІ ПОБУТОВИХ." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 3 (April 26, 2018): 111–16. http://dx.doi.org/10.15421/40280323.
Full textAbstract:
Небезпечні відходи у складі побутових відходів потрібно збирати окремо від інших видів побутових відходів, а також відокремлювати на етапі збирання чи сортування і споживачі та виконавці послуг із вивезення побутових відходів мають їх передавати спеціалізованим підприємствам, що одержали ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами. Наведено результати досліджень ефективності експлуатації спеціальної техніки для транспортування небезпечних відходів у складі побутових. Питання ефективності експлуатації спеціальної техніки для транспортування небезпечних відходів у складі побутових є надзвичайно актуальними, тому їх досліджують багато науковців. Проте вивчення ефективності експлуатації сучасних транспортних засобів потребують глибших досліджень та розрахунків. Встановлено, що найкращі показники загальної експлуатаційно-технічної характеристики транспортних засобів для перевезення небезпечних вантажів належать: за питомою масою спеціального обладнання спецавтомобіля: КрАЗ К16.2 ― 0,4 т; за питомою потужністю двигуна: ОТ-20(ISUZU NQR 71P) – 30,7 кВт; за коефіцієнтом компактності: ОТ-20 (ЗІЛ-433360) – 3,04. Найвищою є середньорічна продуктивність для ОТ-20 (ЗІЛ-433360) і становить 96780,2 т км/рік. За вантажопідйомністю (16 т) та об'ємом контейнера для небезпечних відходів у складі твердих побутових (30 м3) найкращі технічні характеристики належать спецавтомобілю КрАЗ К16.2.
44
Shepitchak, А., O. Kukhotskyi, and O. Ligotskyy. "Огляд референтних рівнів західноєвропейської асоціації органів регулювання ядерної безпеки (WENRA) для дослідницьких реакторів." Nuclear and Radiation Safety, no. 3(91) (September 17, 2021): 22–31. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2021.3(91).03.
Full textAbstract:
Дослідницькі реактори є центрами інновацій та розвитку ядерних технологій, енергетики та науки, а сфера їх використання охоплює широкий спектр галузей. Конструкція деяких дослідницьких реакторів подібна до енергетичних ядерних реакторів, оскільки вони призначалися для дослідження нових технологій генерації електроенергії і були прототипами сучасних конструкцій енергетичних ядерних реакторів. Незважаючи на більш низьку потужність і, відповідно, меншу кількість ядерного палива та радіоактивних речовин, що утворюються під час експлуатації дослідницьких реакторів, їх потенційна небезпека для населення і навколишнього середовища все ж велика та потребує належного аналізу безпеки з використанням сучасних методів та з урахуванням досягнутого рівня науки і техніки. Розвиток і підтримка високого рівня безпеки є важливим і першим пріоритетом для забезпечення ефективності та сталого розвитку не тільки дослідницьких реакторів, а й атомних електростанцій. Невід’ємною складовою цього процесу є встановлення вимог з безпеки, які будуть застосовні для всіх типів дослідницьких реакторів і не обмежуватимуть їх потенціал. У листопаді 2020 року, за результатами трирічної діяльності унікальної робочої групи, до складу якої входили фахівці Державної інспекції ядерного регулювання України та Державного підприємства «Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки», була затверджена остаточна редакція референтних рівнів безпеки для діючих дослідницьких реакторів. Основною метою цих референтних рівнів є встановлення загальних вимог, що поширюватимуться на всі типи дослідницьких реакторів, від практично нульової потужності до десятків мегават, і відповідно гармонізація національних вимог. Це друга стаття серії публікацій у журналі «Ядерна та радіаційна безпека», присвячених референтним рівням безпеки Західноєвропейської асоціації органів регулювання ядерної безпеки (WENRA) для діючих дослідницьких реакторів. Перша стаття серії присвячена підходам до розробки референтних рівнів безпеки WENRA для діючих дослідницьких реакторів.
45
Yermilova, N., S. Kyslytsia, and R. Tarasiuk. "РОЗРОБЛЕННЯ АВТОМАТИЗОВАНОЇ СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ ОБЛАДНАННЯМ ОВОЧЕСХОВИЩА НА БАЗІ НЕЧІТКИХ НЕЙРОННИХ МЕРЕЖ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, no. 53 (February 5, 2019): 50–54. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.1.050.
Full textAbstract:
У статті розглядаються недоліки існуючих систем автоматичного керування (САК) роботою холодильного обладнання овочесховищ та способи усунення цих недоліків. Запропоновано відмежуватися від традиційних методів керування та перейти до використання інтелектуальних методів, які дозволять системі гнучко адаптуватися при зміні внутрішніх параметрів об'єкту та збурювальних дій в широкому діапазоні змінення їх величин. Розроблено математичні моделі окремих елементів системи – повітроохолоджувача, зволожувача повітря та холодильної камери, на базі яких створено узагальнену модель САК холодильного зберігання, котра дозволила визначити температуру та вологовміст повітря в динаміці. Проведеними теоретичними дослідженнями взаємодії охолоджувального повітря з об'єктом зберігання встановлено визначальний вплив температури на динаміку втрат продукту та визначено основний параметр регулювання – зміна холодопродуктивності компресорної установки в функції температури повітря на виході камери шляхом зміни об'ємних витрат холодоагенту, яка здійснюється регулюванням частоти обертання вала компресора. Проведений синтез нейроінформаційної експертної системи автоматичного керування холодопродуктивністю компресора, проаналізовані графічні залежності потужності на валу компресора від вхідних параметрів. Виявилося, що мінімальна потужність компресора досягається зменшенням теплонадходжень в камеру як із зовні, так і з середини холодильної камери, а масові витрати повітря впливають тільки на швидкість охолодження. Зроблено висновок, що визначення потужності компресора за допомогою нечітких нейронних мереж відповідає поставленій задачі. Запропоновано схему для апаратної та програмної реалізації САК технологічним мікрокліматом в холодильній камері з використанням системи СКАДА.
46
Ващишак, І. Р. "Проєктування гравітаційно-коловоротних гес для малих річок Прикарпаття." Scientific Bulletin of UNFU 31, no. 2 (April 29, 2021): 93–97. http://dx.doi.org/10.36930/40310215.
Full textAbstract:
Розглянуто ефективність використання малої гідроенергетики у світі та перспективи її розвитку в Україні. Зазначено, що гідропотенціал великої частини річок Прикарпаття через незначні напори вздовж їх русел для виробництва електроенергії використовують рідко. Для генерації електроенергії малими річками Прикарпаття пропонуємо застосувати гравітаційно-коловоротну ГЕС, яка працює за допомогою водяного виру. Така ГЕС може генерувати електроенергію значної потужності на ділянках річки з незначними напорами. Перевагами гравітаційно-коловоротних ГЕС також є їх мінімальний вплив на живі організми річки через низьку частоту обертів турбін і відсутність замерзання води взимку. Обґрунтовано вибір оптимального способу розміщення гідротурбіни у вирі гравітаційно-коловоротної ГЕС, шляхом встановлення колеса гідротурбіни в нижній частині виру. Електрогенератор і редуктор розміщуються на зовнішній поверхні ГЕС і з'єднуються з гідротурбіною за допомогою валу. Перевагою цього способу встановлення гідротурбіни є те, що вона практично не впливає на формування виру. За таких умов вся енергія виру використовується для обертання гідротурбіни, бо практично весь об'єм води контактує з її лопатками. Запропонований спосіб дає змогу зменшити до мінімуму розміри робочого колеса гідротурбіни та отримати високий ККД. Наведено методику розрахунку гідравлічних характеристик гравітаційно-коловоротної ГЕС для отримання електричних (потужність, частота) параметрів її генератора відповідно до заданих витрати та напору водяного потоку ділянки річки. Наведено умови для утворення виру. Для зменшення негативного впливу на стік річки запропоновано використовувати для роботи малої ГЕС не більше 25 % її середнього багаторічного стоку. За наведеною методикою розраховано каскад з 5-ти малих ГЕС для ділянки річки Бистриця Надвірнянська (м. Івано-Франківськ). Розраховано ступінь редукції редукторів для генераторів ГЕС. Місця для встановлення ГЕС вибирали з найбільшим перепадом висот вздовж русла річки та в місцях зливання русла з меншими річками. Довжина ділянки ріки для розміщення цих ГЕС становить 6 км. Підібрано гідротурбіни з генераторами та системами автоматики для використання їх у складі розрахованих малих гравітаційно-коловоротних ГЕС. Об'єднання гравітаційно-коловоротних ГЕС у загальну енергетичну систему дасть змогу отримати значну електричну генерацію з ділянок річок, гідроенергетичний потенціал яких раніше не використовувався.
47
ОВЧИННІКОВ, Дмитро. "ВПЛИВ СКЛАДУ СУМІШЕВОГО БЕНЗИНУ НА ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОКАЗНИКИ ТА ПАЛИВНУ ЕКОНОМІЧНІСТЬ АВТОМОБІЛІВ З РІЗНИМИ СИСТЕМАМИ ЖИВЛЕННЯ ДВИГУНА." СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, no. 13 (December 4, 2019): 131–38. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i13.96.
Full textAbstract:
У роботі викладено результати теоретичних та експериментальних досліджень впливу бензину з високим вмістом біоетанолу на показники роботи двигунів та автомобілів з різними системами живлення.Основна увага приділена використанню такого бензину на автомобілях обладнаних карбюраторною системою живлення. Показано зміни основних показників роботи автомобіля, зокрема показників паливної економічності.В результаті експериментальних досліджень встановлено, що при незмінному регулюванні карбюратора збільшення вмісту спирту в бензині до 36 % приводить до значного збіднення паливоповітряної суміші, пропусків робочих циклів, зростання концентрацій незгорілих вуглеводнів та зниження потужності двигуна. Для поліпшення показників роботи автомобілів з карбюраторною системою живлення двигуна за роботи на бензині зі значною добавкою спиртових сполук запропоновано змінювати регулювання паливної системи в сторону збагачення паливо-повітряної суміші збільшенням пропускної здатності паливних жиклерів. При відповідному регулюванні паливної системи зі збільшенням вмісту спирту в бензині двигун працює стабільно без пропусків робочих циклів. Незначно зменшується максимальна потужність двигуна та зростає витрата палива, що можна пояснити збідненням паливної суміші при збільшенні вмісту спирту в бензині.Отримано поліноміальні залежності показників роботи двигуна від концентрації спиртових сполук, крутного моменту та частоти обертання двигуна. Вони дозволяють описати двигун як джерело енергії, споживача палива, повітря та забруднювача навколишнього середовища в навантажувальних режимах роботи та режимах активного і примусового холостих ходів, що необхідно для розрахунку показників автомобілів в русі згідно Модифікованим Європейським їздовим циклом. Представлені результати стендових випробувань автомобіля ЗАЗ-1102.Ключові слова: біоетанол, спиртові сполуки, бензиновий двигун, паливна економічність, стендові випробування.
48
Grudkina, N. S. "Математичне моделювання процесів холодного видавлювання із використанням кінематичних модулів складної конфігурації." Обробка матеріалів тиском, no. 1(50) (March 31, 2020): 45–49. http://dx.doi.org/10.37142/2076-2151/2020-1(50)45.
Full textAbstract:
Грудкіна Н. С. Математичне моделювання процесів холодного видавлювання із використанням кінематичних модулів складної конфігурації. Oбробка матеріалів тиском. 2020. № 1 (50). С. 45-49.
Проведено розрахунок величини приведеного тиску всередині осьового кінематичного модуля трапецеїдальної форми енергетичнім методом верхньої оцінки. Похила межа даного модуля відображає особливості конфігурації протипуансону (кут нахилу). Для спрощення потужності сил деформування в зоні розробленого трапецеїдального модуля використана верхня оцінка за Коші-Буняковським. При розрахунку величини приведеного тиску враховані потужності сил деформування всередині осьового модуля, потужність сил тертя на поверхні контакту заготовки і протипуансону і потужності сил зрізу із суміжними кінематичними модулями. Таким чином, можливо дослідження впливу кута нахилу протипуансону на величину приведеного тиску і розгляд його в якості параметра оптимізації. Проаналізовано вплив різних умов тертя і товщини фланцевої зони на величину приведеного тиску деформування. Встановлено, що характер теоретично отриманих кривих приведеного тиску при високих значеннях товщини фланцевої зони і без урахування тертя на поверхні протипуансону відрізняється від інших співвідношень відсутністю точки мінімуму. За даних умов відбувається виродження осьового трапецеїдального кінематичного модуля в трикутний зі збереженням раніше отриманих розрахунків. При інших співвідношеннях процесу отримані оптимальні значення, що відображають кут нахилу протипуансону, що говорить про можливість оптимізації величини приведеного тиску. Таким чином, підтверджена можливість визначення оптимальної конфігурації нижнього інструменту. Отримані результати рекомендовано використовувати при моделюванні процесів холодного видавлювання з наявністю переходу від прямої до радіальної течії, що сприятиме визначенню оптимальної конфігурації інструменту і розробці відповідних конструкторських рішень.
49
Кравцов, Андрей. "Оцінка ефективності застосування фулеренових композицій в гідростатичних приводах сільськогосподарських машин." Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», no. 22 (December 7, 2020): 211–20. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2020.22.211-220.
Full textAbstract:
Наведено аналіз застосування фулеренів і фулеренових добавок до робочих рідин гідростатичних приводів ГСТ-90 сільськогосподарської техніки. Показано, що застосування фулеренових композицій в гідравлічних оливах гідростатичних приводів сільськогосподарських машин є перспективним напрямком і дозволить знизити витрати на тертя в трибосистемах ГСТ, що призведе до економії палива, при одночасному зниженні швидкості зношування матеріалів трибосистем та збільшенню ресурсу.
Метою даної роботи є експериментальне дослідження ефективності застосування фулеренових композицій в гідравлічних оливах гідростатичних приводів і ступеня їх впливу на питому витрату палива приводного електродвигуна. Маса фулеренової композиції 100 гр на один кілограм гідравлічної оливи. Склад фулеренової композиції - 0,75 гр фулеренів і 99,25 гр рослинної ріпакової олії. Загальна маса фулеренової композиції 100 гр вводилася в 1000 гр базовой гідравлічної оливи МГЕ-46В, (10% мас.).
Витрати на тертя в трибосистемах ГСТ-90 оцінювали по величині потужності приводного електродвигуна на випробувальному стенді КІ-4815М.
Експериментальним шляхом отримані значення зниження потужності електродвигуна на привод ГСТ-90 під час випробувань на стенді. Встановлено, що при використанні фулеренової композиції в робочої рідині МГЕ-46В, потужність електродвигуна на привод ГСТ зменшується на 17,2…17,6%.
Застосування фулеренової композиції в робочій рідині дозволить знизити витрати палива дизелем сільськогосподарської машини. На прикладі зернозбирального комбайна, де використовується ГСТ-90, розраховано зменшення витрати дизельного палива від застосування фулеренової композиції. При напрацюванні зернозбиральним комбайном 300 мотогодин за сезон, економія палива складе 735 кг на одну машину.
50
Kuznietsov, M., O. Lysenko, and O. Melnyk. "ДО ОПТИМАЛЬНОГО КОМБІНУВАННЯ ВІТРОВИХ ТА СОНЯЧНИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ." Vidnovluvana energetika, no. 1(56) (August 8, 2019): 10–19. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2019.1(56).10-19.
Full textAbstract:
Метою даної роботи є визначення оптимального співвідношення різних джерел відновлюваної енергії в гібридних енергосистемах, базуючись на оцінках випадкової складової потужностей генерації та споживання електроенергії. Для цього розглядаються короткотермінові коливання потужності, спричинені природними змінами сонячної та вітрової енергії в діапазоні менше години. Такі зміни впливають на можливості регулювання частоти й напруги, а також стійкості систем електропостачання. Предметом дослідження є пропорція вітрової та сонячної генерації, а також її загальний рівень у споживанні електроенергії, а предметом оптимізації – варіативність сукупної генерованої потужності. Особливістю роботи є синхронне співставленні рівнів генерації енергії та її споживання різними локальними споживачами. Методи дослідження – математична модель комбінації випадкових процесів та безпосереднє використання статистичних даних в якості експериментальних. Методом оптимізації обрано побудову поверхні відгуку, що забезпечує візуалізацію результатів при задовільній точності. При необхідності результат уточнюється методом дихотомії. Результати дослідження порівнюються за рівнем впливу погодних факторів, для чого розглядаються дані різних пір року. Отримані залежності дозволяють також оцінити вплив енергетичної ефективності вітрової та сонячної енергетики як технологічного фактору. Істотним результатом є оцінка впливу точності прогнозування потужностей генерації і споживання на енергетичний баланс при складанні графіків роботи енергосистеми – так, наявність добового прогнозу дозволяє в півтора рази збільшити потужність ВДЕ при збереженні рівня варіативності. Встановлено наявність оптимальних співвідношень потужності ВЕС та СЕС, при яких мінімізується загальна варіативність енергобалансу. В умовах України це складає приблизно третину номінальної потужності ВДЕ за рахунок ВЕС та дві третини СЕС, однак результати суттєво залежать від сезону. Запропоновано критерії оптимальності, що враховують випадкову природу досліджуваних процесів, це дає можливість імовірнісної оцінки результатів. Бібл. 13, рис. 6.