Journal articles on the topic 'Вплив на навколишнє середовище'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Вплив на навколишнє середовище.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Вплив на навколишнє середовище.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Осадча, Оксана, and Ольга Павлова. "Екологічна тріада в спорті. Сучасний погляд." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 1 (September 18, 2021): 31–34. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2021.1.31-34.
Full textAbstract:
Резюме. У загальному плані поняття «екологія» прийнято розглядати як взаємодію організму з навколишнім середовищем і вплив різних сприятливих і несприятливих патогенних факторів середовища на життєдіяльність організму, на підтримання або порушення процесів життє-забезпечення і функціонування систем гомеостазу й організму в цілому. Мета. Узагальнення думок щодо взаємодії між екологічним станом навколишнього середовища та формуванням сталого розвитку спортсмена. Методи. Аналіз та узагальнення науково-методичної літератури. Результати. Навколишнє середовище відіграє значну роль у фізичному, психічному і соціаль-ному добробуті людини. Складні взаємозв'язки між факторами навколишнього середовища та здоров’ям людини слід розглядати в більш широкому просторовому, соціально-економічному і культурному контексті, особливо на сучасному етапі розвитку суспільства.Ключові слова: екологія, екологічне середовище, екологічні фактори, фізичне виховання.
2
Літовка, Анна, Владлена Козоріз, and Антоніна Баранова. "ОЦІНКА ВПЛИВУ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ." Молодий вчений, no. 11 (99) (November 30, 2021): 85–88. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-11-99-19.
Full textAbstract:
В теперішній час інтенсивна господарська діяльність людини, як відомо супроводжується утворенням великої кількості відходів. Захоронення відходів на полігонах, а також методи їх утилізації часто приводять до значного погіршення стану навколишнього середовища. В роботі розглянута проблема впливу побутових відходів на навколишнє середовище, проведено аналіз утворення даних відходів та спрогнозовано можливі об’єми їх утворення. Проблема поводження з відходами гостро стоїть у всьому світі. Не дивлячись на те, що побутові відходи займають незначну долю від загального обсягу відходів, їм приділено значну увагу. Причиною цього є – екологічні, економічні та соціальні труднощі, що пов’язані з процесом управління генерування відходів. В роботі проаналізовано вплив твердих побутових відходів на атмосферу, гідросферу та грунти. Розглянуто та проаналізовано світовий досвід щодо поводження та методів утилізації твердих побутових відходів.
3
Fedorova, Catherine, and Natela Khonelia. "Прямі та непрямі антропогенні навантаження на водні ресурси України." Herald of the Odessa National Maritime University, no. 65 (November 15, 2021): 152–58. http://dx.doi.org/10.47049/2226-1893-2021-2-152-158.
Full textAbstract:
Стан навколишнього середовища в Україні характеризується високим рівнем антропогенного навантаження. Людина в результаті своєї діяльності завдавала и продовжує завдавати великої шкоди навколишньому середовищу.
Антропогенне навантаження на навколишнє середовище- це величина прямого або непрямого впливу людини та його господарської діяльності. Антропогенне навантаження відображає кількість негативного впливу на природу. Антропогенне навантаження змінює характер екологічної рівноваги. Вивчаючи характер антропогенного навантаження людина може корегувати цей негативний вплив.
Такі питання необхідно постійно моніторити, вивчати, аналізувати їх кількісний та якісний склад, виробляти дієві методи боротьби з антропогенними навантаженнями, що допоможе зберегти на довгі роки надбання українського народу – водні ресурси України
4
Дерев’янко, Сергій. "ДО ПИТАННЯ ПРО АНТРОПОГЕННИЙ ВПЛИВ НА НАВКОЛИШНЄ ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ." Молодий вчений, no. 11 (99) (November 30, 2021): 299–303. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-11-99-66.
Full textAbstract:
Наукова стаття стосується актуальної та проблемної теми, а саме антропогенного впливу на навколишнє природне середовище. Автор у роботі досліджує вплив виду Homo sapiens на довкілля, акцентуючи увагу на окремих об’єктах навколишнього природного середовища. У праці містяться класифікації впливу людства на довкілля, зокрема наводяться види втручань людини в екологічні процеси, що запропоновані відомим американським вченим Б. Коммонером. Особливу увагу автор приділяє екологічному сліду людини, в тому числі й в Україні. Після надання визначення названого поняття, проводиться співставлення екологічного сліду особи, що проживає в Україні із реальними можливостями відповідної території. В результаті такого аналізу автор стверджує, що територія України може витримати міру тиску 19 млн. людей при сучасному рівні потреб та споживання. Крім того, в роботі зазначається, що реальна кількість територій, що забезпечують існування однієї людини в Україні становить 1,43 гга, в той час, як необхідними є 3,19 гга. Автором також досліджується таке явище, як екологічний борг, при цьому наголошується на тому, що він з 1970 р., як правило, постійно збільшується, а день екологічного боргу з 2007 р. по 2019 р. змістився з 21 серпня на 29 липня. Після аналізу того впливу, який здійснює вид Homo sapiens на навколишнє природне середовище, автор стверджує, що людство, усвідомивши реальну небезпеку для свого існування, розпочало вживати ряд заходів для мінімізації несприятливих наслідків своєї діяльності. У науковій статті піддаються аналізу як акти міжнародного права, так і норми національного законодавства. Особливу увагу автор приділяє аналізу Стратегії біорізноманіття ЄС до 2030 року: повернення природи у наше життя та Закону України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року», адже саме в них відображені ті цілі та заходи, які будуть досягатися та вживатися для покращення стану навколишнього природного середовища. У результаті дослідження антропогенного впливу на довкілля, автор робить власні висновки та пропозиції стосовно подолання його негативних наслідків. Він зазначає, що їх вжиття є необхідним для відновлення навколишнього природного середовища та існування людства в ньому.
5
Сірант, М. М. "Гарантії реалізації права на сприятливе навколишнє природне середовище." Прикарпатський юридичний вісник, no. 4(33) (November 18, 2020): 49–54. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i4.622.
Full textAbstract:
У статті досліджено гарантії реалізації права на сприятливе навколишнє середовище. Визначено конституційні засади гарантій на сприятливе навколишнє природне середовище. Розглянуто класифікації гарантій на сприятливе навколишнє природне середовище й погляди учених із зазначеного питання. Схарактеризовано загальні та юридичні гарантії. Указано, що загальні гарантії містять економічні, політичні, соціальні, культурно-духовні. Розкрито зв'язок між нормами Конституції України, закону «Про охорону навколишнього природного середовища» й нормативно-правовим регулюванням економічних гарантій. Розглянуто право на відшкодування шкоди, завданої довкіллю, як гарантію забезпечення сприятливого навколишнього природного середовища й організаційні гарантії права на сприятливе навколишнього середовища.
Зауважено, що гарантії реалізації права на сприятливе навколишнє природне середовище стали однією з умов здійснення державної політики у сфері екології, що знаходять відбиття в галузевих документах довгострокового планування. Без гарантій реалізації названого права неможливо забезпечити стійкість екологічного правопорядку й охорони здоров'я людей навіть при відсутності шкідливого впливу природних умов. Однак без участі держави в процесі формування системи гарантій права на сприятливе навколишнє середовище забезпечення в реальній дійсності неефективне. Гарантії реалізації права на сприятливе навколишнє середовище не тільки припускають дієву, гармонійну, упорядковану співпрацю громадянського суспільства й держави, а й мають на увазі поєднання засобів та умов для реалізації такого права.
Звернуто увагу на те, що одним із чинників здійснення права на сприятливе навколишнє середовище стає прозора діяльність публічних органів і громадянського суспільства. У поточних умовах здійснюється зростання ролі впливу господарської діяльності на навколишнє середовище. Це призводить до погіршення обстановки у сфері екології та якості навколишнього середовища, через що знижується рівень гідного життя людей і збільшуються шкідливі наслідки для економіки й суспільства.
6
Богомолов, В. І. "Вплив Придніпровської залізниці на навколишнє природне середовище." Географія та туризм, Вип. 12 (2011): 191–96.
Find full text
7
Ангурець, О. В. "Вплив генетично змінених організмів на навколишнє середовище." Екологічний вісник, no. 4 (2007): 12–13.
Find full text
8
Вамболь, С., В. Дубницький, О. Ходирєв, and І. Черепньов. "Деструктивний вплив ракетно-космічної діяльності на навколишнє середовище." Науковий журнал «Інженерія природокористування», no. 1(15) (October 27, 2020): 95–108. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.1(15).95-108.
Full textAbstract:
Показано, що запуски ракет – носіїв космічних об'єктів мають деструктивний вплив на навколишнє середовище. Цей вплив виявляється в забрудненні поверхні Землі в місці пусків ракет, забрудненні атмосфери землі, руйнуванні озонового шару земної атмосфери і засміченні навколо- земного космічного простору. Всі пуски ракет, що призвели їх вихід в космічний простір, розділені на три етапи: Друга світова війна (пуски ракет ФАУ-2 ), період з 1945 р. по 1957г. – пуски геофізичних ракет, період з1957р. по 2019 р.– пуски космічних об'єктів. Проаналізована динаміка пусків геофізичних ракет і ракет – носіїв космічних об'єктів та побудована автокореляційна функція тимчасового ряду кількості щорічних пусків геофізичних ракет. Аналіз отриманих результатів показав, що їх щорічну кількість носить випадковий характер. Аналіз автокореляційної функції тимчасового ряду подекадної зміни кількості пусків з 1957 р. – 2019 р. також показав дуже малу спадкоємність в плануванні пусків ракет – носіїв космічних об'єктів. Показано із застосуванням методів кластерного аналізу, що основними країнами - джерелами забруднення навколишнього середовища в результаті космічної діяльності є Російська Федерація, Сполучені Штати Америки і Китайська Народна республіка, на частку яких припадає 90,5% космічного сміття. Отримано регресійні рівняння для визначення розподілу по висоті продуктів згорання, що викидаються ракетними двигунами.
9
Соколова, Виктория, Галина Всеволодівна Крусір, Тетяна Василівна Шпирко, І. Кузнєцова, and І. Коваленко. "Розробка ключових елементів системи ресурсо- та енергоефективності." Scientific Works 83, no. 1 (September 1, 2019): 21–26. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v83i1.1412.
Full textAbstract:
В сучасному світі, все більше користуються попитом готелі та ресторани. Це пов’язано з високою зайнятістю та активним життям сучасної людини. Вищезазначені заклади в процесі свого функціонування несуть безповоротний вплив на довкілля. Проведені дослідження відкривають повну картину проблем, пов’язаних з функціонуванням готельно-ресторанного комплексу, серед яких вплив на атмосферу, гідросферу та літосферу; споживання ресурсів; накопичення твердих побутових відходів та ризики. В ході досліджень оцінено фактори, які впливають та спричиняють додаткове навантаження на довкілля. Для досліджуваного готельно-ресторанного підприємства сформована екологічна політика, впровадження якої дозволить знизити негативний вплив підприємства завдяки формуванню організаційної, технічної та технологічної складової.
Проаналізовано та оцінено за бальною шкалою вплив готельно-ресторанного комплексу на навколишнє середовище методом релевантних таблиць або Матриць Леопольда.. Розроблено реєстр екологічних аспектів готельно-ресторанного комплексу, а саме вхідні, вихідні та ризикові; визначено підрозділи та процеси, які наносять значний вплив довкіллю. За результатами дослідження зроблено висновки, що суттєвий негативний вплив на довкілля наносять стічні води підприємства, які забруднені синтетичними миючими засобами. Визначено, що основними забруднювачами, що потрапляють у навколишнє середовище в процесі функціонування готельно-ресторанного комплексу є фтор-, хлорорганічні сполуки. В роботі ідентифіковані екологічні аспекти підприємства та надані рекомендації щодо поліпшення рівня екологічної безпеки готельно-ресторанного підприємства. В ході досліджень, визначено, що готельно-ресторанне підприємство наносить на навколишнє середовище суттєвий негативний вплив.
10
Пирисунько, М. А. "Аналіз способів зменшення шкідливих викидів суднових двигунів рециркуляцією відпрацьованих газів." Refrigeration Engineering and Technology 54, no. 6 (December 30, 2018): 39–44. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v54i6.1259.
Full textAbstract:
Розвиток судноплавства на водних шляхах призвів до будівництва нового, сучасного флоту з потужними енергетичними установками. Масова експлуатація такого флоту супроводжується інтенсивним зростанням його впливу на навколишнє середовище. Один з найважливіших компонентів суспільного і економічного розвитку, який поглинає значну кількість ресурсів і надає серйозний вплив на природне середовище, є морський транспорт. В роботі проаналізовано можливість зменшення кількості шкідливих викидів судновими ДВЗ за рахунок системи рециркуляції відпрацьованих газів.
11
Митропольський, О. Ю. "Вплив техногенезу на навколишнє середовище при освоєнні ресурсів шельфу." Екологія довкілля та безпека життєдіяльності, no. 4 (2004): 79.
Find full text
12
Artamonov, B. B., S. N. Shevchenko, and A. O. Diachuk. "Прогноз впливу кліматичних змін у Хмельницькій області на навколишнє середовище і населення." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 2 (March 28, 2019): 88–90. http://dx.doi.org/10.15421/40290217.
Full textAbstract:
На підставі проведених досліджень з урахуванням кліматичних змін, що зараз відбуваються в усьому світі, визначено особливості цього впливу на територію Хмельницької області. Конкретне визначення й урахування на регіональному рівні параметрів метеорологічних елементів дасть змогу більш уважно ставитись до кліматичних змін, що відбуваються, та приймати обґрунтовані рішення щодо охорони навколишнього природного середовища та убезпечення життєдіяльності мешканців. Для визначення прогнозу кліматичних змін на території області використано архівні дані метеорологічних станцій, що визначають стан погоди на території області, за параметрами температури (середньорічної, максимальної та мінімальної) та кількість опадів за саме такими значеннями з 2005 по 2017 рр. Це дало нам змогу визначити тренд кліматичних змін за середньорічними значеннями температури та кількості опадів на період до 2025 р. Вірогідність зробленого прогнозу перевірено за метеорологічними показниками середньорічної температури та кількістю опадів за 2018 р., що підтвердило правильність нашого прогнозу. На підставі цього було визначено вплив зміни цих метеоелементів на навколишнє середовище і населення області та надано відповідні рекомендації щодо їх врахування. Доцільним, на наш погляд, є їх урахування як органами влади, керівниками установ під час прийняття відповідних рішень, так і мешканцями області, стан здоров'я яких залежить від відповідних метеорологічних змін.
13
Gelich, Natalia, Yurii Panasiuk, and Vladyslav Onishchyk. "АЛЬТЕРНАТИВНА ЕНЕРГЕТИКА В УКРАЇНІ: СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ." Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 2, no. 22 (June 30, 2020): 143–51. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2020-02-143-151.
Full textAbstract:
В даній статті здійснено оцінку сучасного стану в альтернативній енергетиці в Україні та світі, а також проведена оцінка досвіду інших країн з розвитку «чистої» енергетики. У зв’язку з постійним ростом споживання енергії постає питання розвитку альтернативних поновлювальних джерел енергії з мінімальним впливом на навколишнє середовище. В Україні вже протягом досить тривалого терміну діє «зелений тариф», але окрім цього, наша країна має можливість порівняти досвід різних країн в сфері альтернативної енергетики та використати найефективніші методи стимулювання розвитку альтернативної енергетики. При здійсненні стимулювання розвитку «чистої» енергетики необхідно враховувати також її негативний вплив на навколишнє середовище та здійснювати заходи для його мінімізації.
14
Чепелюк, Ганна. "Ключові аспекти аудиту екологічно безпечного підприємництва." Фінансовий простір, no. 4(44) (December 28, 2021): 185–92. http://dx.doi.org/10.18371/fp.4(44).2021.185-192.
Full textAbstract:
У статті розглядається необхідність застосування екологічного аудиту, що дає змогу спрогнозувати та упередити негативний вплив діяльності підприємств на навколишнє природне середовище. Відзначено, що за допомогою екологічного аудиту оцінюється економічна ефективність управління підприємством у сфері охорони довкілля.
15
Yakymchuk, A. Yu, O. L. Kardash, and O. F. Yakymchuk. "ОЦІНЮВАННЯ СТАНУ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ НА ОСНОВІ ТАКСОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ." Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 2, no. 90 (October 2, 2020): 260. http://dx.doi.org/10.31713/ve2202024.
Full textAbstract:
Концепція сталого розвитку ґарантує безпечне для життя і здоров’я населення навколишнє середовище. Оцінка стану навколишнього середовища підтверджується аналізом фактичних показників екологічної безпеки, що проведено у даному науковому дослідженні. Особлива увага відведена таким важливим показникам екологічної безпеки, як лісовідновлення, впровадження ресурсозберігаючих, маловідходних, безвідходних інновацій промисловими підприємствами України, витрати на збереження біорізноманіття і середовища існування, тощо. Запропоновано шляхи усунення недоліків у методиці оцінки рівня екологічної безпеки України. Проаналізовано стан екологічної безпеки у країнах Європейського Союзу та визначено нові тенденції її удосконалення на національному рівні відповідно до концепції сталого розвитку. Здійснено аналіз основних індикаторів екологічної безпеки, задля приведення індикаторів до безвимірності проведено їх стандартизацію з урахуванням характеру їхнього впливу на інтегральний індикатор безпеки, розраховано таксономічний показник рівня екологічної безпеки, який комплексно характеризує вплив змін значень індикаторів на сукупний стан економічної безпеки України. У даній статті розглянуто перспективи підвищення рівня екологічної безпеки України відповідно до європейських нормативів і стандартів.
16
Бездітко, О. Є., and С. О. Лавриненко. "УПРАВЛІННЯ КОМАНДНОЮ РОБОТОЮ В ОРГАНІЗАЦІЇ." Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, no. 2 (61) (September 30, 2021): 18–22. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/61-3.
Full textAbstract:
У статті розглянуто вплив командної роботи на ефективність та результативність організації. Проаналізовано процес прийняття рішень у команді, коли їй надаються широкі повноваження. Побудовано командну модель самоуправління, застосування якої може допомогти вдосконалити прийняття рішень в усіх командах. Вона наголошує на потребі вмінь і повноцінного нормування праці членів команди. Доведено, що командна модель самоуправління являє собою фазову послідовність, що уповноважує команду до слідування дій. Виділено основні компоненти ефективної роботи команди задля повноцінного ефекту. Розглянуто впливи на командні та групові результати. Визначено, яким чином навколишнє середовище, цілі, чисельність, ролі та різноманітність, норми, пов’язаність, лідерство впливають на командну та групову динаміку й результати.
17
Маруняк, Євгенія Олександрівна. "Територіальний розвиток України в контексті виконання Угоди про асоціацію України з ЄС." Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, no. 9 (September 18, 2021): 21–28. http://dx.doi.org/10.15407/visn2021.09.021.
Full textAbstract:
У доповіді акцентовано увагу на рамкових умовах реалізації політики ЄС у сфері територіального/просторового розвитку, потребі запровадження в Україні окремих підходів та механізмів для забезпечення сталого (збалансованого) територіального розвитку громад, регіонів та держави загалом, а також на виконанні положень Угоди про асоціацію з ЄС. Зазначено, що у відповідному напрямі Інститут географії НАН України тривалий час проводить дослідження, спрямовані на комплексне оцінювання територіального капіталу, впливів на навколишнє середовище, забезпечення наукового супроводу планування територій. Особливий акцент зроблено на підтримці імплементації Директиви ЄС про оцінку впливу окремих планів і програм на навколишнє середовище та процедури стратегічної екологічної оцінки.
18
Лебеденко, Т. Е., Г. В. Крусір, В. І. Соколова, and Г. С. Шунько. "ОЦІНКА ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОГО КОМПЛЕКСУ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, no. 62 (January 4, 2021): 32–37. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-62-04.
Full textAbstract:
Проведене дослідження життєвого циклу продукції підприємства ресторанного господарства на усіх етапах виробництва методом балансових схем дало змогу оцінити негативні впливи, які опосередкова-но здійснюються на кожному етапі видобутку сировини, приготування та реалізації готової продукції. Зокре-ма, потужний вплив чинять процеси видобутку сировини, при яких використовуються паливно-енергетичні та водні ресурси; відбувається забруднення атмосферного повітря пилом, НМЛОС, відп-рацьованими газами та продуктами згоряння палива; навантаження на літосферу пов’язано з виснаженням ґрунтового покриву, використанням мінеральних добрив, пестицидів, відчуженням земель та накопиченням відходів. Оцінивши життєвий цикл сировини, допоміжних матеріалів та технологічних процесів методом релевантних таблиць (матриць Леопольда), ми визначили, що істотного впливу на навколишнє середовище завдає вплив відходів виробництва, який оцінено у 385 балів та відноситься до значного впливу. Вплив сировини рослинного та тваринного походження і технологічні процеси пов’язані з їх збором та транспортуванням; робота гарячого цеху, миття посуду та функціонування автостоянки оцінюється з урахуванням повного життєвого циклу і є помірними. Вплив використання питної води, підготовки та миття сировини, функціону-вання холодного цеху та оформлення страв оцінюється як незначний. При аналізі впливів стадій життєвого циклу, інфраструктури та відходів підприємства визначено, що значний вплив на компоненти довкілля чинять відходи ресторанного підприємства. Помірними є впливи, пов’язані з вирощуванням сировини, реалізацією про-дукції, утилізацією, функціонуванням агропромислового комплексу, ресторану, автостоянки та котельні. Не-значний вплив на довкілля відбувається при споживанні продукції, проте слід відзначити, що при наданні пос-луг кейтерингу або їжі на виніс використовуються додаткові пакувальні матеріали, накопичення яких негати-вно впливає на ґрунтовий покрив, накопичуючись на звалищах та полігонах. При функціонуванні ресторану існує ймовірність виникнення ризикових аспектів, пов’язаних із розливами паливно-мастильних речовин, вибу-хами, пожежами та ризиком санітарно-епідеміологічної небезпеки. Ідентифікація екологічних аспектів рес-торанного господарства свідчить про те, що значного негативного впливу навколишньому природному середо-вищу завдають стічні води, витрати паливно-енергетичних ресурсів та відходи виробництва, зокрема харчові відходи. За результатами дослідження зроблено висновки та надано рекомендації щодо поліпшення рівня еко-логічної безпеки готельно-ресторанного підприємства.
19
Міскевич, І. О. "ОСНОВНІ ЧИННИКИ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНО ВПЛИВУ ОБ’ЄКТІВ ВДЕ НА ЕЛЕМЕНТИ БІОСФЕРИ." Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, no. 3 (November 9, 2020): 109–14. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2020.3.14.
Full textAbstract:
Будь-які вид та спосіб отримання енергії не є повністю чистими. Ми розглядаємо вплив енергетичних ланок на навколишнє природне середовище саме ВДЕ. Традиційні джерела енергії є більше дослідженими з погляду науки та практики у цьому сенсі. Опираючись на досвід досліджень впливу різних джерел енергії, варто проаналізувати безпечність отримання енергії з джерел ВДЕ. Ця енергетична сфера набула колосальної розповсюдженості за останні сорок років. Еколого-економічний інтерес розвинених держав розглядає потенціальні можливості повного переходу енергетичної сфери до «чистої енергії». Дослідження цього питання допоможе знайти слабкі сторони і виявити економічні ризики їх використання, а в подальшому ліквідувати або замінити на більш економічно вигідні та екологічно безпечні для всіх елементів біосфери, оскільки основним завданням тисячоліття незмінно залишаються ідеї сталого розвитку, котрі варто враховувати.
20
Gryciuk, Yu, and M. Grytsyuk. "Моделі оцінювання техногенних чинників під час виникнення пожеж на сховищах нафтопродуктів." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 14 (January 13, 2018): 198–209. http://dx.doi.org/10.15421/411628.
Full textAbstract:
Наведено деякі моделі оцінювання техногенних чинників під час виникнення пожеж на сховищах нафтопродуктів, які враховують розсіювання шкідливих викидів у атмосфері та навколишньому середовищі з використанням нормального розподілу Гауса. Виявлено основні чинники техногенного впливу, які виникають при аваріях і катастрофах на сховищах нафтопродуктів. З'ясовано особливості розсіювання шкідливих викидів у атмосфері, визначено розподіл концентрації забруднювачів у атмосфері під факелом точкового джерела, а також висоту початкового підйому димового факела. Наведено моделі прогнозування процесу розсіювання шкідливих викидів у навколишньому середовищі, які є інструментами для кількісного оцінювання небезпечних чинників техногенного впливу й навантажень на людину та навколишнє середовище.
21
Kovalevskyi, S. B., and S. S. Kovalevskyi. "Бурштинові копалини: історія вивчення, методи добування та вплив на лісові екосистеми." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 3 (April 25, 2019): 56–59. http://dx.doi.org/10.15421/40290312.
Full textAbstract:
Проаналізовано свідчення з історії виникнення викопних смол, як у цілому світі, так і на території України, узагальнено інформацію процесів бурштинотворення. Обґрунтовано застосування різноманітних методів пошуку місць залягання корисних копалин. Оцінено способи добування бурштинових копалин, починаючи від ручного методу збирання і з використанням різноманітних механічних засобів. Досліджено вплив різних методів видобутку корисних копалин на навколишнє природне середовище. Відповідно до аналізу різних способів видобутку викопних смол з надр землі. Встановлено, що саме використання гідромеханічного способу вимивання бурштину з ґрунту, зменшує техногенні наслідки, які завдають непоправної шкоди навколишньому середовищу, а саме перемішуванню ґрунтового профілю, знищенню рослинного покриву, винищенню лісових масивів. На жаль, поряд зі законним видобутком існують нелегальні (незаконні) методи отримання бурштину, які стосуються не тільки екологічних проблем, але й наносять неоціненний збиток економічному потенціалу країни. Щорічні втрати держави через нелегальний видобуток та реалізацію бурштину в Українському Поліссі колосальні, тому законодавче врегулювання видобутку бурштину є дуже складним, оскільки потребує істотних змін у ресурсних кодексах, а також прийняття відповідних рішень органів місцевого самоврядування.
22
Ситник, Л. С., and Є. О. Шаховалова. "Методи оцінки екологічного впливу антропогенної діяльності на навколишнє середовище." Економіка і організація управління, no. 4 (2021): 71–77. http://dx.doi.org/10.31558/2307-2318.2021.4.7.
Full text
23
Robulets, S., and V. Sivak. "Державне регулювання та стан екологічної безпеки у Чернівецькій області." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 14 (January 14, 2018): 223–30. http://dx.doi.org/10.15421/411631.
Full textAbstract:
Проаналізовано стан екологічної безпеки, вплив негативних чинників на природні ресурси та навколишнє природне середовище. Наведено характеристику основних забруднювачів та заходів, проведення яких потрібне для запобігання та стабілізації ситуації у використанні водних, лісових, земельних, мінеральних ресурсів, зменшення забруднення атмосферного повітря. Охарактеризовано стан утворення та поводження з побутовими і промисловими відходами. Відзначено роль створення природно-заповідних територій, як пріоритетного напрямку збереження довкілля.
Запропоновано характеристику виконання деяких програм зі збереження екологічної безпеки та наукових розробок, що сприяли б зменшенню антропогенного навантаження на природні ресурси.
24
Аболмасова, Г., Л. Пісня, І. Черепньов, and І. Калінін. "Комплексна екологічна оцінка впливу системи «автомобіль-дорога-середовище» на об’єкти навколишнього природного середовища." Науковий журнал «Інженерія природокористування», no. 4(14) (February 25, 2020): 75–85. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2019.4(14).75-85.
Full textAbstract:
У статті розкрито комплексний підхід до оцінки впливу діяльності автомобільної дороги на навколишнє природне середовище, який базується на застосуванні методу аналізу ієрархії (МАІ) Т.Сааті та реалізує експертно-аналітичний підхід. В результаті дослідження розроблено складну чотирьохрівневу ієрархічну структуру у вигляді просторової системи «автомобіль-дорога-середовище» (АДС). Побудова ієрархічної структури впливу дозволяє наглядно-просторово зрозуміти всі взаємовпливи елементів та їх взаємозалежність. Рівні ієрархічної структури побудовані у вигляді логічного концепту: «мета → субкритерії оцінки → фактори впливів → параметри впливів → складові довкілля, що зазнають впливу». Значення вагових коефіцієнтів, отриманих в результаті експертно-аналітичного оцінювання застосуванням програми розрахунків, що реалізує МАІ дозволило зробити переконливий висновок у доцільності врахування біотичної складової придорожнього простору, що до цього часу не враховувалося. Значення отриманої оцінки загального впливу від діяльності АДС на живі організми склало 50,86%, тому оцінювання забруднення повітря, води та ґрунту без урахування біотичної складової не є достатньою та об’єктивною.
Також зазначено, що розроблений комплексний ієрархічний підхід до оцінки АДС із застосуванням МАІ, потребує подальшого уточнення кількісних характеристик впливу на складові довкілля шляхом лабораторних досліджень біотичних компонентів та ґрунту придорожнього простору за стандартизованими методиками.
25
Kostytsky, Vasyl. "Ensuring Ecological Safety or Ensuring a Favorable Environment: Theoretical and Legal Justification of the Function of a Modern Ecological State." Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University 5, no. 2 (August 23, 2018): 25–32. http://dx.doi.org/10.15330/jpnu.5.2.25-32.
Full textAbstract:
Автор розглядає проблеми сучасного суспільства та їх вплив на довкілля, а також на розвиток екологічного права, аналізує такі юридичні дефініції, як навколишнє природне середовище, довкілля, право екологічної безпеки, їх соціолого-правовий зміст, право на сприятливе довкілля як суб’єктивне право людини у сучасному світі. У цій статті автор уже не вперше ставить питання про нову роль держави у сучасних умовах, здатність держави відповісти на глобальні виклики з використанням теоретико-правової науки та соціології права в рамках запропонованого ним теолого-соціологічного розуміння права. На думку автора, на зміну постіндустріальній державі, яка залишається механізмом обслуговування ліберальних цінностей суспільства, має прийти екологічна держава, яка зможе зберегти демократичні цінності, з одного боку, та знайти відповіді на виклики сьогодення, з другого боку, забезпечити посилення владного впливу на перебіг подій у соціумі, між громадянським суспільством і державою у рамках конституційно-правових вимог як Суспільного договору, відповісти на глобальні і регіональні екологічні виклики у рамках модифікованої екологічної функції держави
26
Chepurda, G. M. "Історичний аналіз впливу соціалістичних експериментів на природне навколишнє середовище України (1948 – 1965 рр.)." Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, no. 2(142) (April 25, 2017): 78. http://dx.doi.org/10.15421/171729.
Full textAbstract:
В статті з історичної точки зору досліджено вплив соціалістичних експериментів на природне навколишнє середовище України відповідно до впровадження на практиці ідей «Великого плану перетворення природи» (1948 – 1965 рр.). Констатовано, що якість виконання робіт по зрошенню та осушенню земель була незадовільною, що зрештою призвело до цілого ряду проблем: затоплення родючих земель, переформування берегів. Встановлено, що «план перетворення природи» мав суттєві недоліки, викликані головним чином недостатнім урахуванням і розумінням регіональних особливостей степових екосистем, надмірною дрібною опікою виконання намічених заходів.У статті доводиться, що серед найбільш суттєвих негативних екологічних наслідків «плану перетворення природи» – перетворення Дніпра у зарегульовану систему озер, наслідком чого стало порушення гідрологічного балансу та екосистем і затоплення великих територій, які втратили здатність виконувати свою екологічну функцію і господарську продуктивність. Констатується, що негативні наслідки реалізації закладеної в «плані перетворення природи» ідеологізованої концепції гігантоманії та ігнорування законів природи призвели до того, що сучасне суспільство балансує на критичному порозі екостабільності.
27
Venzhega, Volodymyr, and Hennadij Pasov. "ЗМЕНШЕННЯ ВПЛИВУ АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ НА ДОВКІЛЛЯ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, no. 4(18) (2019): 28–35. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-4(18)-28-35.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Автомобільний транспорт входить до розвинутої транспортної системи України. Але разом із багатьма перевагами, які забезпечує автомобільний транспорт, він має шкідливий вплив на довкілля. Постановка проблеми. Однією з головних вимог, що ставляться до автомобільного транспорту, є забезпечення безпечних перевезень пасажирів і вантажів при мінімальній собівартості з найменшою шкодою для навколишнього середовища. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Впливу автомобільного транспорту на забруднення навколишнього середовища присвячено багато праць науковців. Результати досліджень наведено в наукових журналах, навчальних посібниках і підручниках з екології, але вони здебільшого фрагментарні і не висвітлюють проблему в цілому. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Розглядати автомобільний транспорт треба в комплексі, як індустрію, пов’язану з виробництвом, обслуговуванням і ремонтом автомобілів, їх експлуатацією, виробництвом пально-мастильних матеріалів, із розвитком і експлуатацією дорожньо-транспортної мережі й ін. Постановка завдання. Провести аналіз чинників та запропонувати систему заходів із мінімізації шкідливого впливу автомобільного транспорту на навколишнє середовище протягом всього життєвого циклу автомобіля. Виклад основного матеріалу. Транспортний комплекс – одне з найпотужніших джерел забруднення навколишнього середовища. Автомобільний транспорт належить до головних забруднювачів атмосферного повітря, водойм і ґрунту. Відбувається деградація і загибель екосистем під впливом транспортних забруднень, що особливо інтенсивні на урбанізованих територіях. Гостро постає проблема утилізації і переробки відходів, що виникають під час експлуатації транспортних засобів, зокрема й після завершення строку їх служби. Крім того, транспорт – основне джерело шуму в містах, а також джерело теплового забруднення. Висновки відповідно до статті. У роботі здійснено комплексний підхід до вирішення проблеми зменшення впливу автомобільного транспорту на довкілля шляхом повного врахування всіх шкідливих факторів, пов’язаних із виробництвом, експлуатацією, технічним обслуговуванням, ремонтом, утилізацією автомобілів, виробництвом та забезпеченням паливно-мастильними та експлуатаційними матеріалами, експлуатацією та підтримкою дорожньо-транспортної мережі.
28
Подрезенко, І. М., Н. С. Остапенко, С. В. Крючкова, В. А. Кириченко, and Л. В. Бондаренко. "ОСОБЛИВОСТІ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОЦІНКИ ПРИРОДНО-ТЕХНОГЕННОГО ВПЛИВУ НА ГІДРОСФЕРУ В МЕЖАХ МІСЬКИХ ТЕХНОЕКОСИСТЕМ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 2 (June 27, 2019): 70–76. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.02.08.
Full textAbstract:
Екосистеми гідросфери мають визначальне значення для функціонування міських техноекосис-тем. На їх екологічний стан найбільший вплив чинять виробничі процеси підприємств, особливо гір-ничодобувних, які використовують величезні обсяги ресурсів (енергії, матеріалів і води), а поверта-ють до навколишнього середовища масу відходів і забруднених стічних вод. Аналіз багаторічних спо-стережень показує, що найбільш поширеними забруднювачами річок басейну Дніпра є нітрити, азотамонійний, біогенні та органічні речовини, важкі метали, нафтопродукти і феноли. Концентрація їхсвідчить про порушення якісних нормативів води, які затверджені для промислово-господарськихкомплексів, водойм для розведення риб, а також культурно-побутового призначення в межах місь-ких техноекосистем. З метою не тільки подолання негативних наслідків, а й запобігання техноген-ного впливу, одним з головних завдань екологічно збалансованого природокористування повинно бутивизначення полікомпонентного впливу токсичних викидів і відходів на навколишнє середовище, особ-ливо на гідросферу. Представлено методологічні підходи до оцінки природно-техногенного впливу нагідросферу в межах міських техноекосистем. У цьому дослідженні пропонується оцінювати приро-дно-техногенний вплив на гідросферу шляхом визначення на мікроелементному рівні парного корелю-вання. Актуальність цієї проблеми обумовлена ще й тим, що в останні роки простежується тенде-нція вторинного забруднення природних вод унаслідок десорбції забруднювачів різної природи та хі-мічної структури у відповідних донних відкладеннях. Уперше були досліджені кореляційні взаємозв'я-зки між техногенними, біогенними та гідрологічними характеристиками водойм у межах міськихтехноекосистем; визначені коефіцієнти парної кореляції; виконана систематизація та визначеноосновні закономірності, які стосуються розподілу мікроелементів у семи групах, з урахуванням їхкількісного вмісту в планктоні. В результаті аналізу коефіцієнтів парної кореляції між мікроелеме-нтами, що містяться у планктоні, була складена класифікація небезпеки цих мікроелементів щодоперенесення їх в харчовому ланцюзі «Планктон/Риба/Людина».
29
Ковшун, Н. Е. "Оцінка впливу на навколишнє природне середовище при здійсненні осушувальних меліорацій." Екологія довкілля та безпека життєдіяльності, no. 5/6 (2001): 55–57.
Find full text
30
Білик, О. І. "Вплив пандемії на зміну системи управління соціальними ризиками." Економіка, управління та адміністрування, no. 4(94) (December 29, 2020): 117–22. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2020-4(94)-117-122.
Full textAbstract:
Раптове виникнення пандемії COVID-19 трансформувало соціальне середовище у всьому світі, що вплинуло на зміну траєкторії соціальних ризиків. Спалах COVID-19 у грудні 2019 року поставив людство в надзвичайний стан. Швидке поширення вірусу становить подвійний ризик: пандемія ставить суспільство в особливо ризиковану політичну, економічну та соціальну ситуацію. З іншого боку, співіснування людей в суспільстві стає ризиком для здоров’я певних соціальних груп та суб’єктів, що, у свою чергу, є початком для далекосяжних політичних, економічних та соціальних ризиків. Різкі обмеження, введені державами в контексті соціального дистанціювання (враховуючи блокування) для стримування пандемії, були чітко помітні для суспільства. У деяких випадках вони викликали радикальні потрясіння у повсякденному житті кожного. На даний момент поки неможливо передбачити, в який період і в якому порядку втручання в економічне та соціальне життя будуть повністю закінчені. Саме це спричиняє виникнення нових соціальних ризиків. Інші соціальні наслідки пандемії, такі як втрата робочих місць у особливо постраждалих галузях, матимуть, швидше за все, довгостроковий ефект у майбутньому. Стаття побудована на основі емпіричних досліджень розкрито виникнення нових соціальних ризиків і зміни стратегії управління ними. Також важливим є і дослідження різностороннього впливу пандемії на суспільство та навколишнє середовище в цілому. В статті доведено, що зовнішні потрясіння чи кризи можуть бути пусковими механізмами або каталізаторами соціально бажаних перетворень, які також відомі як «стрибок уперед». Процедури, які створила криза, слугують для того, щоб шукати підходи до неминучої термінової соціально-екологічної трансформації суспільства. Оскільки ця трансформація має створити стійкі та справедливі у всьому світі способи життя й економіки, тому в статті порушується питання про те, що важливо для забезпечення зміни в системі управління соціальними ризиками з метою забезпечення соціальної безпеки країни в цілому.
31
Tryshyn, V., O. Gaidar, and O. Svarychevska. "Екологічні аспекти переробки радіоактивних відходів на Запорізькій АЕС." Nuclear and Radiation Safety, no. 2(66) (June 19, 2015): 47–52. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2015.2(66).08.
Full textAbstract:
Наведено результати прогнозних оцінок впливу радіоактивних газо-аерозольних викидів Комплексу з переробки радіоактивних відходів Запорізької АЕС на довкілля. Переробка радіоактивних відходів середньої та низької активності здійснюватиметься за допомогою установок фрагментації, спалювання й пресування радіоактивних відходів. Прогнозні оцінки, проведені для штатного режиму експлуатації, проектних та запроектних аварійних ситуацій, показали, що суттєвого шкідливого впливу Комплексу на навколишнє середовище навіть у разі запроектних аварій не очікується.
32
Касич, Алла, and Вікторія Семенюк. "Стратегічні завдання та умови підвищення рівня екологічної відповідальності металургійних підприємств." Фінансовий простір, no. 4(44) (December 28, 2021): 62–71. http://dx.doi.org/10.18371/fp.4(44).2021.627176.
Full textAbstract:
У статті розкрито поняття «екологічна відповідальність» та критерії, що його характеризують. Проаналізовано сучасний рівень екологічної відповідальності в Україні. Визначено, що перед українськими металургійними підприємствами стоїть необхідність підвищення екологічної соціальної відповідальності з метою запобігання негативному впливу на навколишнє середовище.
33
Третяк, Т. О. "Правові аспекти доступу до матеріалів оцінки впливу на навколишнє природне середовище." Часопис Київського університету права, no. 1 (2008): 155–62.
Find full text
34
Сягровський, О., and К. Мелкумян. "Автоматизована система утилізації твердих відходів." Адаптивні системи автоматичного управління 1, no. 38 (May 31, 2021): 68–71. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.38.2021.233195.
Full textAbstract:
У статті розглядається така проблема сьогодення як утилізація твердих відходів. Більшість сфер промисловості, економіки, інфраструктури та інших галузей переходять на етап залучення автоматизованих систем, що значно покращує ефективність та зменшує ризики виникнення помилок. Проблема, яка описана в даній статті, має ряд обме-жень, що накладаються на обрання виду утилізації сміття та способу залучення автоматизованих систем. Основними обмеженнями є мінімальний вплив утилізації на навколишнє середовище, близькість до населених пунктів задля зменшення транспортних витрат та мінімально можлива вартість проекту. На основі рівності балансу річних відходів запропоновано підхід створення передумов до виробництва замкненого циклу. Задля більш якісного проектування автоматизованої системи утилізації сміття було зроблено аналіз існуючих рішень. Одне з найпоширеніших – побудова санітарного полігону – було описано в цій статті. Цей підхід має доволі низьку собівартість, є легким для побудови та підтримки його роботи. Також було розглянуто недоліки цієї системи, наприклад, цей підхід дуже згубно діє нанавколишнє середовище і є нестійким до критичних ситуацій. Проаналізувавши вищезазначені проблеми та обмеження, запропоновано рішення побудови спеціального полігону з використанням датчиків моніторингу навколишнього середовища для збору необхідної інформації та правильного реагування на неї. Для побудови полігону використовуються лише недорогі екологічні матеріали, що зменшує його собівартість. Дана система включає в себе можливість участі у економіці замкненого циклу, адже виділені речовини можуть бути використані у вигляді добрив, аотримана сировина – у вигляді вторинної сировини. Також отримана з датчиків інформація надсилається до мережі «розумного» міста для інформування населення.
Бібл. 4, іл. 2.
35
Bogorad, V., E. Kadkin, and A. Nosovsky. "Досвід виконання експертних оцінок рівня радіаційної безпеки в процесі видобутку й переробки уранових руд." Nuclear and Radiation Safety, no. 4(60) (December 12, 2013): 33–37. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2013.4(60).06.
Full textAbstract:
На підставі досвіду, отриманого під час проведення експертних оцінок рівня радіаційної безпеки діяльності на уранових об’єктах, показана необхідність розробки детальних вимог щодо структури та змісту проектної документації з обгрунтування радіаційної безпеки, збільшення обсягу радіаційного контролю на урановому об’єкті та за його межами, коригування діючих нормативних документів, розробки методик оцінки впливу уранового об’єкта на персонал, населення і навколишнє середовище, проведення радіаційного контролю та забезпечення радіаційної безпеки при розвідувальних роботах на уранових родовищах.
36
Рясна, Ольга Василівна. "СУЧАСНІ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ВІТРОЕНЕРГЕТИКИ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Mechanization and Automation of Production Processes 42, no. 4 (October 12, 2021): 13–16. http://dx.doi.org/10.32845/msnau.2020.4.3.
Full textAbstract:
На даний час необхідно прийняти ключові рішення, які мають безпосередній вплив на енергетичне майбутнє Укра-їни. УВЕА буде прагнути до того, щоб вітроенергетика стала повноправною технологією в енергетичному балансі кра-їни. Створення енергопостачання, що сприяє досягненню справді сталого майбутнього, заснованого на необмежених, що не забруднюють навколишнє середовище і конкурентоспроможних технологіях використання відновлюваних джерел є за-вданням, що стоїть не тільки перед Україною, але всією світовою спільнотою. Вітроенергетика - це шлях до миру. На підставі вивчення дисциплін електричні машини і основи електроприводу та проведення експериментальних даних і новітніх досліджень науки в лабораторних умовах кафедри був виготовлений генератор для тихохідних вітроус-тановок. В результаті теоретичного аналізу обґрунтовано можливість застосування вітросилової установки при доста-тньо низьких обертах вітроколеса, де вимоги до електрогенератора будуть значно нижчі, ніж в звичайних електричних генераторах з більш високою нагрузкою.
37
Жуков С.А. "ЕКОЛОГІЧНА ЕВОЛЮЦІЯ МАРКЕТИНГУ." Економічний форум 1, no. 4 (October 13, 2020): 86–92. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-4-11.
Full textAbstract:
Дана стаття посвячена дослідженню екологічної еволюції маркетингу, аналізу розвитку та зв'язку між різними етапами – екологічним маркетингом, зеленим маркетингом і сталим маркетингом. Представлене дослідження є науковим пошуком, направленим на встановлення впливу маркетингу на стан навколишнього природного середовища та здоров’я людей, у ході якого запропоновано екологічну еволюцію маркетингу представити у трьох послідовних етапах: екологічний маркетинг; зелений маркетинг; сталий маркетинг. З наведених понятійних категорій екологічний маркетинг переважає в дослідженнях українських і вітчизняних науковців, а зелений маркетинг є більш використовуваним поняттям серед науковців в світі.
Перша – екологічна концепція маркетингу характеризується непопулярністю серед підприємств, адже екологізація приводить до додаткових витрат, а відтак і підвищення ціни. Це і пояснює слабку ініціативність та інноваційність у напрямку екологічного менеджменту. Основними проштовхувачами екологічного напрямку на підприємствах виступають інженери та юристи, одні з яких удосконалюють виробництво, а інші – пристосовують його до екологічних правових норм і стандартів.
Зелений маркетинг – другий етап – вже торкнувся більшої кількості тих галузей, підприємства яких звертають увагу на вплив своєї діяльності на навколишнє природне середовище завдяки використанню інноваційних і більш екологічних виробництв. Як результат, задовольняються потреби (попит) екологічно орієнтованих споживачів у побутових товарах і послугах.
Третій етап – сталий маркетинг, звичайно, ототожнюється з концепцією сталого розвитку, і направлений на задоволення потреб споживачів і забезпечення ринків ресурсами, що компенсують усі витрати, пов'язані з охороною довкілля та формуванням збалансованої соціально-суспільної й еколого-економічної систем.
Для сучасного маркетингу на підприємстві актуальним є концепція побудови трьох складового бізнесу, що враховує крім прибутку, ще й соціальні та екологічні площини функціонування підприємства.
38
Chaika, O. G., O. O. Matskov, O. M. Stokalyuk, and M. V. Ruda. "Дослідження вмісту важких металів у ґрунті на прилеглих територіях автозаправних станцій." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 10 (November 29, 2018): 62–65. http://dx.doi.org/10.15421/40281013.
Full textAbstract:
Визначено вміст важких металів на прилеглих територіях автозаправних станцій. Встановлено, що забруднення поверхні землі транспортними викидами поблизу та на автозаправній станції нагромаджується поступово, залежно від кількості автотранспорту, що проїжджає через прилеглу трасу, дорогу, магістраль та заїжджає безпосередньо на автозаправні станції і зберігається дуже довго навіть після ліквідації дорожнього полотна. Підвищення екологічної та аварійної безпеки під час експлуатації автозаправних станцій разом з виконанням заходів зі зниження забруднення вод і ґрунтів потребує проведення контролю рівня концентрацій небезпечних речовин для унеможливлення перевищення санітарних, екологічних та вибухонебезпечних норм. Очевидно, що безумовною вимогою експлуатації автозаправних станцій є оцінювання впливу на навколишнє середовище забруднювальних речовин з визначенням їх концентрацій. Виявлено, що ступінь забруднення довкілля хімічними елементами, і передусім важкими металами, визначається відносно фонового вмісту елементів або гранично допустимої концентрації. З'ясовано, що основними забруднювальними металами, які можуть негативно впливати на господарську діяльність у прилеглих територіях і спричинять негативний вплив на здоров'я людини, є цинк та хром. Встановлено шкалу оцінки екологічної небезпеки забруднення ландшафтів автозаправними станціями. Запропоновано для підвищення екологічної безпеки автозаправних станцій здійснювати постійний моніторинг ґрунтового покриву в межах санітарно захисної зони та на прилеглих територіях, посилити вимоги до очисних та ресурсоощадних систем та забезпечити виконання плану обов'язкової періодичної технічної діагностики обладнання автозаправних станцій.
39
Атаєв, С. В. "Вибір та логарифмічне шкалування показників впливу гребель та водосховищ на навколишнє середовище." Екологія довкілля та безпека життєдіяльності, no. 3 (2006): 83–89.
Find full text
40
Алексєєва, Є. "Адаптація законодавства України про оцінку впливу на навколишнє середовище до європейських стандартів." Екологія. Право. Людина, no. 9/10 (49/50) (2011): 29–30.
Find full text
41
Алексєєва, Є. "Адаптація законодавства України про оцінку впливу на навколишнє середовище до європейських стандартів." Екологія. Право. Людина, no. 9/10 (49/50) (2011): 29–30.
Find full text
42
Вишневський, В. П., О. М. Гаркушенко, М. Ю. Заніздра, and С. І. Князєв. "ЦИФРОВА І ЗЕЛЕНА ЕКОНОМІКИ: ТОЧКИ ДОТИКУ й СУПЕРЕЧНОСТІ." Science and Innovation 17, no. 3 (June 17, 2021): 14–27. http://dx.doi.org/10.15407/scine17.03.014.
Full textAbstract:
Вступ. Процеси цифровізації економіки, пов'язані з розгортанням технологій Четвертої промислової революції, є багатоаспектними й чинять суттєвий вплив, зокрема й на навколишнє середовище, що зачіпає інтереси майбутніх поколінь.Проблематика. Прискорення цифровізації супроводжується суперечливими позитивними і негативними ефектами для довкілля. Зважаючи на це, актуальною проблемою є визначення цих ефектів як на глобальному, так і на національному рівнях.Мета. Виявити взаємозв'язки цифрової та зеленої економіки й обґрунтувати шляхи екологічно безпечного розвитку цифрових технологій в Україні.Матеріали й методи. Кластеризація країн світу за ознаками економічного, промислового й цифрового розвитку;економетричний аналіз залежностей між показниками розвитку інформаційно-комунікаційних технологій і екологічної ефективності в країнах світу та їх групах (кластерах) за 2017—2020 рр.Результати. Встановлено, що на глобальному рівні впровадження сучасних цифрових технологій має загалом позитивний зв'язок зі станом довкілля: чим вищим є рівень цифровізації, тим більш екологічно чистими, за інших рівних умов, є національні економіки. З’ясовано, що екологічна ефективність цифровізації залежить від рівня виробничих (фізичних) технологій та загального економічного розвитку держави. У кластерах менш розвинених країн, зокрема й в Україні, яка має суттєві проблеми у сферах промисловості й інновацій, поширення цифрових технологій має менший позитивний вплив на екологію, ніж у кластерах більш розвинених країн. Тому довгострокові позитивні ефекти цифровізації для України не є очевидними, а негативні можуть бути серйозними.Висновки. Для мінімізації екологічних ризиків цифровізації в Україні потрібно розробити національну академічну програму комплексної оцінки різних аспектів (абіотичних, біотичних, техногенних, антропогенних) впливу новітніх цифрових технологій на довкілля, а також узгодити програми цифровізації економіки із загальною стратегією розвитку національного виробництва на інноваційній основі.
43
Сопівник, Р. В. "Вплив засобів корпоративної культури на формування ціннісного світогляду особистості в університетах наук про життя і навколишнє середовище." Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія "Педагогіка, психологія, філософія", Вип. 277 (2017): 247–54.
Find full text
44
Дичко, С., and В. Барбашин. "Ліквідація наслідків радіоактивного зараження на нових фізичних принципах." Науковий журнал «Інженерія природокористування», no. 1(15) (October 27, 2020): 125–30. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.1(15).125-130.
Full textAbstract:
Радіаційний вплив джерел іонізуючого випромінювання, які сьогодні широко застосовуються у світі, можна вважати одним із небезпечних техногенних факторів, якій може мати негативний вплив на людину та навколишнє середовище. Лазерний метод дезактивації базується на випаро-вуванні оксидних плівок під впливом випромінювання. Під дією випарювального механізму лазерне випромінювання повинно за час імпульсу нагріти верхній шар плівки до температури кипіння та випарити його. Даний метод є актуальним тому, що у світі зростають вимоги до екологічної безпеки, це дає можливість створення компактної, енергоефективної лазерної установки. На відміну від існуючих лазерних енергоефективних установок, детонаційна лазерна система надасть можливість суттєво впливати та швидко здійснювати дезактивацію забруднених поверхонь радіоактивними ізотопами за рахунок випаровування оксидних плівок під дією випромінювання. Детонаційні технології відносяться до критичних технологій, на основі яких можуть бути реалізовані пульсуючі детонаційні системи, наприклад, пульсуючі детонаційні двигуни, детонаційні лазери, магнітогідродинамічні генератори з детонаційним згоранням палива, системи ініціювання об’ємного вибуху, тощо. Впровадження цих систем на озброєнні та військовій техніці може суттєво змінити сферу їх застосування. Середня потужність лазера може досягати 100 кВт і вище. При цьомузастосування суміші як джерела енергії, робить систему не тільки компактною, але і малою по масі у відношенні до існуючих подібних систем. Довжина хвилі за рахунок формування випромінювання в далекій інфрачервоній області становитиме 10,6 мкм.
45
Нічітайлова, Н. С. "Екологічна стратегія кайдзен як ефективний інструмент зниження впливу підприємства на навколишнє природне середовище." Економічні інновації, Вип. 61 (2016): 262–68.
Find full text
46
Чепурда, Г. М. "Історичний аналіз впливу соціалістичних експериментів на природне навколишнє середовище України (1948-1965 pp.)." Грані 20, no. 2 (142) (2017): 78–86.
Find full text
47
Petrovska, Alina. "ЕКОЛОГІЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ МОДЕЛІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ." PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, no. 4(20) (2019): 95–104. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2019-4(20)-95-104.
Full textAbstract:
У статті узагальнено науковий матеріал із досліджуваної теми, обґрунтовано ідею про те, що на сучасному етапі гостро постає питання необхідності вирішення екологічних проблем, причиною яких є активізація та інтенсифікація впливу людини на навколишнє середовище. Доведено зв’язок переходу до концепції сталого розвитку, яка передбачає побудову якісно нової соціо-еколого-економічної моделі розвитку суспільства, із вирішенням проблем екологізації. Розкрито категоріально-змістовну характеристику поняття «екологізація», під якою розуміємо процес послідовного впровадження технічних, технологічних та управлінських інновацій для реалізації процесів сталого розвитку, шляхом досягнення збалансованості складових розвитку (економічної, екологічної, соціальної), з одночасним збереження та поліпшенням стану навколишнього середовища на всіх таксономічних рівнях. Здійснено класифікацію інструментів екологізації з урахуванням рівня їхнього впливу на економічну систему. Наведено принципи реалізації державної екологічної політики, серед яких: відкритість, підзвітність, гласність органів державної влади; участь громадськості у формуванні державної політики; дотримання екологічних прав громадян; заохочення до ведення екологічно відповідального бізнесу та екологічно свідомої поведінки громадян; запобігання екологічній шкоді; міжнародна співпраця та євроінтеграція.
48
Мельниченко, Олександр, Вікторія Старусева, Олеся Шмуліч, and Катерина Єрьоменко. "ІНСТИТУЦІОНАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВПЛИВУ ДЕРЖАВНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ НА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ." Науковий вісник: Державне управління, no. 1(11) (April 18, 2022): 114–27. http://dx.doi.org/10.33269/2618-0065-2022-1(11)-114-127.
Full textAbstract:
Незворотні зміни навколишнього природного середовища в результаті господарської діяльності людини вийшли за межі окремих територій і почали набувати глобальних масштабів. Це наочно свідчить про низьку результативність державної екологічної політики, під якою слід розуміти цілеспрямовану діяльність уповноважених органів публічного управління, спрямовану на зниження негативного впливу суб’єктів господарювання на навколишнє природне середовище, а також належне реагування на надзвичайні ситуації техногенного чи природного характеру, зміну клімату тощо задля збереження природного розмаїття та мінімізацію шкоди, що завдається здоров’ю населення. Реалізацією державної екологічної політики опікуються різні інституції (не лише уповноважені органи державного управління, а й органи місцевого самоврядування, представники бізнесу та громадськості), міра та спосіб залучення яких визначаються їхніми компетенціями. Застосовувані ними засоби публічного управління залежать від специфіки наявної проблеми й можливостей їх вирішення. Несвоєчасне реагування на потенційні та фактичні виклики в цій царині призводить до негативного впливу на здоров’я населення, що знаходить свій прояв у виникненні захворювань, які почасти переходять у хронічну форму та/чи призводять до летальних випадків. Подальші наукові розвідки мають бути присвячені розробці теоретичних положень і практичних рекомендацій, спрямованих на вдосконалення державної екологічної політики та публічного управління розвитком сфери охорони здоров’я.
49
Nesterenko, E., L. Klevtsova, and H. Chernyshenko. "THE INFLUENCE OF FOREST AND STEP FIRES ON THE ENVICONMENT IN UKRAINE." Scientific Bulletin of Civil Engineering 95, no. 1 (2019): 240–45. http://dx.doi.org/10.29295/2311-7257-2019-95-1-240-245.
Full text
50
Stalinska, I. V. "ПРОБЛЕМИ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УТИЛІЗАЦІЇ МЕДИЧНИХ ВІДХОДІВ." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 2 (March 29, 2018): 91–94. http://dx.doi.org/10.15421/40280217.
Full textAbstract:
Проаналізовано проблеми утилізації лікарських засобів, термін придатності яких закінчився, та медичних відходів в Україні. Показано, що медичні та фармацевтичні відходи належать до категорії "небезпечних відходів" і потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними. Оцінено механізм надходження медичних відходів у навколишнє природне середовище та їхній вплив на організм людини. Показано, що медичні відходи є джерелом значного, зростаючого, екологічно небезпечного навантаження на довкілля. Проаналізовано етапи, закономірності та проблеми наявної практики поводження з медичними відходами в Україні. Окремою проблемою як України, так і світу загалом є поводження з лікарськими засобами, термін придатності яких закінчився, та невикористаними препаратами, які потрапляють на сміттєзвалища. Доведено, що це призводить до виникнення непередбачуваних фізико-хімічних та біохімічних процесів, продуктами яких є чисельні токсичні хімічні сполуки. З'ясовано недопустимість їх потрапляння на полігони твердих побутових відходів. Виявлено, що питання збирання та знешкодження лікарських засобів, термін яких закінчився, або невикористаних ліків в Україні абсолютно не вирішено. Запропоновано пріоритетний напрям для України щодо поводження з медичними відходами в найближчі роки.