Journal articles on the topic 'Вояки'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Вояки.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 46 journal articles for your research on the topic 'Вояки.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Дружкова, Ірина. "СAТИРИЧНО-ГУМОРИСТИЧНІ ЧАСОПИСИ УКРАЇНСЬКИХ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ (на прикладі перших номерів “Червоної калини”)." Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис "Галичина", no. 32 (December 27, 2019): 92–98. http://dx.doi.org/10.15330/gal.32.92-98.
Full textAbstract:
У статті на основі оприлюднених матеріалів робиться спроба розглянути один з багатьох аспектів діяльності Українських січових стрільців. А саме видання гумористичного часопису “Червоної калини” у 1917 р. Традиції самвидаву, поширені за часів дисиденства в ХХ ст., мали історичне підґрунтя саме в пресі українських січових стрільців. Видання містять різноманітний матеріал не тільки гуморис- тичного чи сатиричного характеру. Є літературні розвідки, поетичні сторінки та політична критика.
Часопис “Червона калина” був виданням стрілецтва, і в першу чергу саме для стрілецтва. Мі- сячник є сторінкою з історії українського народу та його визвольних змагань. До того ж пресу УСС різ- ного часу творили відомі літератори й художники. У цьому часописі добре можна виявити і патріо- тичний дух січових стрільців, і романтичність та ліричність поезії, присвяченої життю. Поезія проти- ставляється гумористичним, а то й сатиричним описам трагічних сторінок історії, що теж є одним із засобів долання перешкод і трагічного досвіду, який пережили вояки.
2
Журавльов, Д. В. "Шотландські наймані вояки в Україні XVI - XVII ст. (до питання про ранні україно-шотландські зв"язку)." Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Історія, no. 852 (2009): 127–36.
Find full text
3
Майоров, М. ""На параді в Києві 9 травня 1920-го героями були поляки, а українські вояки крокували у хвості"." Країна, no. 16 (519), 23 квітня 2020 (2020): 46–50.
Find full text
4
Патер, Іван Григорович. "СОЮЗ ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ: ВІЙСЬКОВО-ПОЛІТИЧНИЙ АСПЕКТ (1914–1918 рр.)." Військово-науковий вісник, no. 35 (May 11, 2021): 81–113. http://dx.doi.org/10.33577/2313-5603.35.2021.81-113.
Full textAbstract:
Початок Першої світової війни призвів до заснування наддніпрянськими політичними емігрантами Союзу визволення України (СВУ), основним постулатом якого стало розбиття царської Росії та утворення незалежної Української держави. Бойові дії на російсько-австро-угорсько-німецькому фронті спричинилися до появи великої кількості вояків-українців у таборах військовополонених російської армії на території Австро-Угорщини та Німеччини. Наголошено на заходах СВУ перед урядовими чинниками Центральних держав, завдяки чому вдалося виокремити сотні тисяч полонених українців в окремі табори, ізолювавши їх від російського впливу, і поширювати серед них ідею визволення українського народу. Акцентовано на діях керівництва СВУ щодо переконання впливових німецьких та австро-угорських кіл у необхідності здійснення комплексу політичних заходів, спрямованих на зміцнення національної самосвідомості вояків-українців. Зазначено розгортання широкої національно-патріотичної та культурно-просвітньої роботи Союзу серед полонених українців, окремо солдатського складу та офіцерів. Висвітлено результати наполегливої праці СВУ: зорганізування Українських громад у таборах, залучення значної кількості полонених до українства, а з утворенням Центральної Ради і проголошенням самостійності України моральна і психологічна їх підготовка до захисту своєї Вітчизни, успішне проведення у середовищі таборян формування дивізій Сіро- та Синьожупанників, вояки яких стали одним із важливих елементів творення української національної армії в добу визвольних змагань 1917–1920 рр.
5
Срібняк, І. В. "Інтерновані вояки армії УНР у таборі Стшалково, Польща (друга половина 1921 р. - початок 1922 р.): моральний стан та умови перебування." Проблеми всесвітньої історії, no. 2 (4) (2017): 182–95.
Find full text
6
Антонишин, Андрій, Ігор Срібняк, and Анна Хлєбіна. "Футбол як чільна складова спортивного дозвілля інтернованих вояків Української галицької армії в Чехословаччині (1919–1922 рр.)." Теорія і методика фізичного виховання і спорту, no. 3 (February 2, 2022): 89–95. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.3.89-95.
Full textAbstract:
Анотація. У статті проаналізовано специфіку проведення змагань з футболу за участю інтернованих вояків Української галицької армії (УГА), які змагались із чеськими спортсменами як на таборових майданчиках, так і на футбольних стадіонах провінційних міст Чехословаччини протягом 1919–1922 рр. Значною мірою це стало можливим завдяки діяльності у таборах інтернованих американської благодійної організації YMCA (Young Men’s Christian Association), яка не шкодувала коштів для гуманітарних потреб інтернованих. Це стосувалось й розвитку ігрових видів спорту та взагалі активного дозвілля таборян, за-для чого YMCA облаштувала спортивні зали (пристосовуючи для цього окремі бараки), а також щедро купувала різне спортивне знаряддя. Завдяки її грошовим внескам для команд купували спортивну форму та потрібне для проведення футбольних матчів устаткування (м’ячі, сітки на ворота тощо). Крім того, на кошти YМСА таборові команди мали можливість проводити зустрічі з чеськими футболістами на виїзді. До розвитку футболу активно долучалась і спортивна секція Культурно-просвітного кружка (як в Німецькому Яблонному, так і Йозефові), заходами якої у таборах організовувались спортивні свята та численні змагання за участю місцевих чеських спортклубів, а зароблені під час їх проведення кошти передавались на потреби таборян-спортсменів. Вагу і значення спортивних вправ, і зокрема футбольних змагань, розуміло й командування інтернованих частин УГА, забезпечуючи зі свого боку максимально можливе сприяння командним видам спорту в таборі. Ігрові види спорту, і зокрема, футбол, суттєво прислужились для зміцнення здоров’я інтернованих, насамперед гравців таборових команд, та дарувало наснагу і гарний настрій не тільки спортсменам, а й чисельному гурту глядачів та вболівальників, додаючи позитивних емоцій у їх непростому таборовому існуванні. Разом з тим футбольні матчі успішно виконували комунікаційно-адаптаційну функцію, дозволяючи українцям ближче пізнати мешканців найближчих до табору чеських міст і призвичаїтись до ритму та способу їхньго життя. Також футбольні змагання створювали міцну основу для чесько-українського міжнаціонального порозуміння та суттєво полегшували для частини вояцтва УГА інтеграцію у чеський соціум.
Ключові слова: футбол, команда, матч, спортивний клуб, гравці, інтерновані вояки-українці, табір.
7
Песков, В. "Волки." GEO, no. 1 (2005): 104–14.
Find full text
8
Нищук, М. "Вовки." Дзвін, no. 4 (2008): 70–92.
Find full text
9
Панько, М. "Бурштинові вовки." Дзвін, no. 7 (885), липень (2018): 118–21.
Find full text
10
Стельмах, Богдан. "Вовки любові." Дзвін, no. 12 (2005): 24–66.
Find full text
11
Кривошеев, Кирилл. "Пауки-волки - хищники." Вокруг света, no. 8 (2875), август (2013): 38–39.
Find full text
12
Зубко, Ольга. "ПРОБЛЕМА ЗАЙНЯТОСТІ ТА СОЦІАЛЬНО-ПРОФЕСІЙНІ АДАПТАЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ ВИХІДЦІВ НА ТЕРЕНАХ МІЖВОЄННОЇ ЧЕХОСЛОВАЧЧИНИ. ВИРОБНИЧА (ТРУДОВА) ПОВСЯКДЕННІСТЬ: МІЖ ЗВИЧНИМ І ВИМУШЕНИМ (1918–1939)." Litopys Volyni, no. 25 (December 10, 2021): 86–92. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2021.25.14.
Full textAbstract:
Українська політична еміграція міжвоєнної доби була зумовлена як Першою світовою війною, так і поразкою Української революції. За межами своєї державної території опинилися уряди УНР і ЗУНР, які різними методами продовжували боротьбу за повернення в Україну. Окрім того, в еміграцію потрапила значна кількість військових, мобілізованих до армій Денікіна і Врангеля, та тих, хто внаслідок Першої світової війни потрапив у полон. Емігрантами ставали і цивільні біженці, які втікали від воєнного лихоліття та більшовицького терору. Такими ж були й трудові емігранти з Галичини. Точної цифри великого «витікання» людей з України до ЧСР не встановлено. Приблизна кількість українських вихідців у цій країні коливається в межах 20 тис осіб. Процес еміграції кардинально змінив соціальний статус українського вихідця, бо колишні його соціальні ролі і чітке місце у соціальній ієрархії групи не бралися до уваги «новим» чехословацьким життям та «новим» чехословацьким суспільством, до того ж ущент нівелювалися попередні соціальні контакти та відносини. Соціальна адаптація – це процес пристосування індивіда до умов соціального середовища; вибудовування ним адекватного відношення із соціальними об’єктами; його інтегрування у соціальні групи, що передбачає прийняття ним норм і цінностей нового соціального середовища. Для соціальної адаптації вагомим є узгодженість оцінок і домагань індивіда із цінностями та цілями оточуючого його соціуму. Соціальна адаптація має такі (умовні) рівні: макрорівень (у межах загального соціуму); мезорівень (трудова або виробнича соціальна адаптація); мікрорівень (внутрішня соціальна адаптація). Для українських політичних вихідців у міжвоєнній ЧСР адаптаційні питання виявилися болючими через те, що всі вони (професура, кадрові офіцери, держслужбовці, політики, а ще й «новопідготовлене» виключно для України студентство – колишні вояки армії УНР та самопроголошені отамани) були спільнотою здебільшого із середньою або вищою освітою. А отже, психологічно були більш уразливими індивідами, яким важче було адаптуватися та утримувати свій попередній або щойно набутий професійний (соціальний) статус порівняно з емігрантами, котрі не мали будь-якої освіти. У нових соціально-економічних і культурних умовах українські політичні вихідці змушені були займатися справами, які давали їм змогу суто фізично виживати. Старе еміграційне покоління взяло на озброєння для боротьби з безробіттям: літературні гонорари, аудієнції у вищих чиновників, заклад дорогих речей у ломбард, кредити у крамницях і тільки на останок фізичну некваліфіковану працю. Проміжними варіантами були ще винахідництво, епатаж (суперечки, закладництво) та ворожіння. Молоде ж покоління емігрантів-таборян натомість узялося за навчання (теоретичне та практичне) новим професіям, вивчення іноземних мов і, врешті, за ту саму фізичну некваліфіковану працю.
13
Метелкин, Николай. "Волки Норвегии должны жить." Вокруг света. Украина. Геосфера, no. 3 (2005): 5–6.
Find full text
14
Бездрабко, В. "Ноокомунікологія Галини Швецової-Водки." Вісник Книжкової палати, no. 5 (274), травень (2019): 46–81.
Find full text
15
Куликов, С. ""Матёрые волки" или революционеры?" Родина, no. 4 (2012): 103–6.
Find full text
16
Риженко, В. О. "Вояк поневоленої нації." Вивчаємо українську мову та літературу, no. 26 (210) (2009): 19–26.
Find full text
17
ШАПОВАЛОВА, АНАСТАСИЯ АНАТОЛЬЕВНА, and ОЛЬГА СЕРГЕЕВНА ПОЛУНИНА. "ИНФОРМАЦИОННОЕ СОПРОВОЖДЕНИЕ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ МУЗЫКАЛЬНОГО ТЕАТРА «ВОЛКИ МИБУ»." Archivarius 8, no. 2(65) (February 20, 2022): 45–47. http://dx.doi.org/10.52013/2524-0935-65-2-9.
Full textAbstract:
В данной статье исследуется проблема выведения бизнеса из финансового убытка и повышения охвата аудитории музыкального театра посредством развития официальных социальных сетей компании. С целью решения проблемы был составлен портрет целевой аудитории для обозначения стратегии публикации материалов, проведен SWOT-анализ социальных сетей организации, выявлен tone of voice компании для построения органичной коммуникации с аудиторией, разработан контент-план публикации материалов, начато продвижение театра в интернет-пространстве.
18
Нагорняк, М. "Жанрово-стильові особливості радіозарисовки "Лист до вояка АТО"." Стиль і текст, Вип. 1 (17) (2017): 124–34.
Find full text
19
Нагорняк, М. "Жанрово-стильові особливості радіозарисовки "Лист до вояка АТО"." Стиль і текст, Вип. 1 (17) (2017): 124–34.
Find full text
20
Нагорняк, М. "Жанрово-стильові особливості радіозарисовки "Лист до вояка АТО"." Стиль і текст, Вип. 1 (17) (2017): 124–34.
Find full text
21
Сергин, В. Я. "Что привело к появлению собак? , "Природа"." Priroda, no. 10 (2020): 40–48. http://dx.doi.org/10.7868/s0032874x20100051.
Full textAbstract:
По наиболее распространенным представлениям появление собак связано с тем, что на палеолитических поселениях стало возникать большое количество съедобных отбросов. Менее пугливые волки использовали их. Они становились более терпимыми к людям, вступали с ними в контакт и постепенно одомашнивались. Но более вероятно, что сближение произошло на основе обоюдной озабоченности своим пропитанием
22
Дмитриева, Н. В., and О. С. Габинская. "ОПРЕДЕЛЕНИЕ ПРИВЛЕКАТЕЛЬНОСТИ НАЗВАНИЙ ВОДКИ НА ПОТРЕБИТЕЛЬСКОМ РЫНКЕ ГОРОДА КЕМЕРОВО." ТЕХНИКА И ТЕХНОЛОГИЯ ПИЩЕВЫХ ПРОИЗВОДСТВ, no. 4 (December 19, 2016): 149–54. http://dx.doi.org/10.21179/2074-9414-2016-4-149-154.
Full text
23
Слободяник, М. С. "Роздуми бібліографа з приводу рецензії професора Г.М. Швецової-Водки." Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія, no. 1 (2012): 68–71.
Find full text
24
Мельник, Наталія Георгіївна. "Традиційний фольклорний образ москаля: соціально-психологічні параметри." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 15 (December 20, 2016): 204–13. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v15i0.177.
Full textAbstract:
У статті досліджується традиційний фольклорний образ москаля. Його трактування продиктоване історичними, політичними, психологічними чинниками української історії. здебільшого цей образ постає у фольклорі у двох соціально-психологічних варіантах. Це москаль-солдат (вояк російської армії, можливо, українець за походженням) та москаль – росіянин за походженням. У народних оцінках цих фольклорних типів є певні відмінності.
25
ALEXEEV, S. G., A. V. PISHCHALNIKOV, N. M. BARBIN, and I. A. LEVKOVETS. "INFLUENCE OF EXTERNAL STORAGE CONDITIONS OF VODKA ON ITS FIRE AND EXPLOSIVE HAZARD CHARACTERISTICS." ПОЖАРОВЗРЫВОБЕЗОПАСНОСТЬ 22, no. 3 (2013): 22–28. http://dx.doi.org/10.18322/pvb.2018.22.3.22-28.
Full text
26
Rohozha, Maria. "Іпостась генерала О.О. Загродського (за матеріалами мемуарної літератури)." Eminak, no. 2(30) (June 26, 2020): 97–105. http://dx.doi.org/10.33782/eminak2020.2(30).410.
Full textAbstract:
Генерал Армії УНР О.О. Загродський у період національно-визвольних змагань 1917-1921 рр. виявив себе професійним військовим. Отримав належне сімейне виховання та визначивши особисті пріоритети у житті, він вибрав військову службу, розпочав її рядовим солдатом. До жовтневого перевороту 1917 р. устиг взяти учать у боях Першої світової війни, отримати досвід керівництва військовими підрозділами та чин штабс-капітана. У непростому політичному житті 1917 р. прийняв свідоме рішення, перейшов на службу до українського війська. Подальша участь у збройній боротьбі за українську державність остаточно сформувала його іпостась вояка.
27
Розінкевич, Н. В. "Засоби психологізму в творі інтернованого вояка Гриця Божка "Українці в Єгипті"." Київські полоністичні студії 35 (2019): 304–11.
Find full text
28
Rozinkevych, Nataliia. "THE MEANS OF PSYCHOLOGISM IN THE WORK OF “UKRAINIANS IN EGYPT” BY A MILITARY INTERNEE HRYTS BOZHOK." Polish Studies of Kyiv, no. 35 (2019): 304–11. http://dx.doi.org/10.17721/psk.2019.35.304-311.
Full textAbstract:
In the current period of the globalization processes of the XXI century it is important to be aware of the exter- nal orientations and national priorities of Ukraine in the world scene. That presents a significant challenge, which depends on the state’s ability to implement its national, cultural, ethnic interests and needs, which are its motive power, and to pre- serve a set of values, symbols and customs to guarantee peace and safety and contribute to development and improvement as well as to be prepared for holding out against threats of external in internal confrontation, separation, identity crisis, political and religious instability. Therefore it is topical to study the works which help gain an understanding of historical truth and get to know the national ethnogenepool of Ukrainians better, which is the basis of their socio-political experience. Applying that approach to the little-known travelogue “Ukrainians in Egypt” by a Ukrainian political emigrant Hryts Bozhok the author of the article has developed a literary critical, historical and cultural understanding of the work concern- ing travels to the Near Eat which have not been thoroughly studied yet in Ukrainian humanistic sciences. The means of psy- chologism (the author’s characterization, diary notes, self-esteem, duality, portrait, detail, language, memories, scenery) are considered in the article. They show the psychophysiology of the character of a military internee who had to stay in a closed foreign place and who was worried about those times’ issues of a nation creation as well as general spiritual ones. In the essay the controversial topic of a political emigration in the history of Ukrainian society at the beginning of the XX century is raised. The subject of artistic generalization of belles non-fiction is the historical time of that period which was perceived by the character during forced travels when Ukraine was a fighting platform of different political forces: Denikins, Petliuras, Makhnos, Red Army men. Unordinary events were reflected in the character’s existence, in his memory. The mem- ory is a basis of the national identity and national consciousness, therefore such works by emigrants are a part of Ukrainian ethnic literary tradition and help understand its historical course through the prism of modern times. This information also contributes to better understanding of the process of the recent historical experience in Ukrainian state creation.
29
Barsukova, Svetlana. "A Glass of Hangover Kefir (Thinking on the Book of “Box of vodka” by Koh and Svinarenko)." Journal of Economic Sociology 7, no. 3 (2006): 88–90. http://dx.doi.org/10.17323/1726-3247-2006-3-88-90.
Full text
30
Мельник, Наталія. "Українські народні прислів’я про москалів: динаміка традиції." Літератури світу: поетика, ментальність і духовність 11 (September 19, 2018): 150–58. http://dx.doi.org/10.31812/world_lit.v11i0.2063.
Full textAbstract:
У статті досліджується проблема динаміки традиції українських народних прислів’їв про москалів. Акцентовано на фольклорній трансформації смислових маркерів щодо народних оцінок соціально-психологічного типу москаля. У нових суспільно-політичних умовах України традиційний образ не лише свідчить про глибину та універсальність народних суджень щодо стосунків Україна / Росія, але й набирає нових значень. Сучасні значення лексеми «москаль» є результатом глибоких роздумів українців щодо політичних, соціальних та морально-етичних чинників розвитку нації. Цей традиційно негативно маркований фольклорний образ нині набирає нових смислів: 1) вояк чужоземної армії, що вторглася на територію України; 2) аморальний представник українського суспільства, носій деструктивного способу мислення, котрий, мешкаючи в Україні, шкодить їй із середини. Українські соціально-побутові прислів’я відображають широку амплітуду народних оцінок цього соціально-психологічного типу та змістові трансформації, продиктовані потребами сучасності.
31
Khokhlova, Natalya A. "Foxy as a comic epic heroine and A.N. Ostrovsky's stage play Wolves and Sheep (on epic-related drama)." Vestnik Tomskogo gosudarstvennogo universiteta, no. 395 (June 1, 2015): 18–24. http://dx.doi.org/10.17223/15617793/395/3.
Full text
32
Burdina, Svetlana V., and Svetlana V. Melnichukova. "The Poetics of the Autobiographical and Memoir Features in O. Volkonskaya’s Prose (Based on the Collection of Short Stories Violets and Wolves)." Вестник Пермского университета. Российская и зарубежная филология 10, no. 2 (2018): 55–63. http://dx.doi.org/10.17072/2037-6681-2018-2-55-63.
Full text
33
Јаћимовић, Вучета, Марија Радовић, Миодраг Богавац, and Ђина Божовић. "Улога медоносне пчеле (Apis mellifera L.) у опрашивању воћних врста." АГРОЗНАЊЕ 14, no. 1 (November 15, 2013): 11. http://dx.doi.org/10.7251/agrsr1301011j.
Full textAbstract:
Полазећи од научно доказане потребе да пчеле треба држати па макар се не добијали пчелињи производи (мед, восак, цвијетни прах, прополис, млијеч и пчелињи отров) може се закључити да је индиректна корист од пчела много већа од директних користи. Корист коју пчеларство даје у опрашивању пољопривредног биља (воћа) је већа двадесет пута од вриједности свих пчелињих производа које те исте пчеле направе. Научно је доказано да 80 % биљака опрашују инсекти, а учешће медоносне пчеле у опрашивању тог биља је огромно. У опрашивању гајеног воћа, у интензивним засадима, пчеле учествују са око 90 %, што значи да је пчела главни опрашивач. У овом раду су приказани резултати двогодишњег истраживања (2010 i 2011. године), улогe пчела у опрашивању неких сорти шљива, јабука и крушака у Горњем Полимљу. Утврђено је да је % заметнутих плодова код шљива, уз присуство пчела био већи око 40%, код крушака око 30 %, а код јабука чак око 50 %. Уједно, осим користи која се добија одличним опрашивањем ових воћки, пчелиња друштва су добила дивну пашу за развој својих заједница пред главну, ливадску пашу на овим просторима.
34
Л.К., Сарыглар. "РАСПРОСТРАНЕНИЕ БЕШЕНСТВА ЖИВОТНЫХ В РЕСПУБЛИКЕ ТЫВА." Bulletin of KSAU, no. 02 (February 18, 2020): 93–97. http://dx.doi.org/10.36718/1819-4036-2020-2-93-97.
Full textAbstract:
Представлены данные распространения бешенства на территории Республики Тыва среди животных разных видов: сельскохозяйственных, домашних и диких. Проанализированы случаи заболеваемости бешенства среди животных на территории республики с 1979 по 2019 год по данным годовых отчетов Республиканской ветеринарной лаборатории, Республиканского управления ветеринарии, Омского научно-исследовательского института природно-очаговых инфекций Роспотребнадзора. Изучены региональные особенности проявления бешенства среди животных за определенные периоды по географическому положению региона, экологическим особенностям формирования очагов. Распространение бешенства в республике зависит не только от природных условий, но и от особенностей организации ведения животноводства, которое позволяет круглый год поддерживать вероятность контакта домашних и сельскохозяйственных животных с дикими. Свободное перемещение животных домашней и дикой фауны позволяет хищникам без труда нападать на людей и на домашних животных на пастбищах, чабанских стоянках и реже при заходе в населенные пункты. В распространении бешенства из диких животных участвуют волки и лисы – носители вируса бешенства. Они часто нападают на пастушьих собак, охранявших сельскохозяйственных животных во время пастьбы. С 2002–2003 гг. началась резкая активация эпизоотического процесса на юге Красноярского края и в Хакасии. В Тыве бешенство вновь (после 1996 г.) зарегистрировано в 2007 году у волка, лисицы, мелкого рогатого скота и на приграничной с Монголией территории. Таким образом, бешенство в республике регистрируется через 7, 12; 8 и 12 лет, но стойкий природный очаг пока не укоренился.
35
Рудаков, Олег Борисович, Наталия Викторовна Шелехова, Константин Константинович Полянский, and Владимир Федорович Селеменев. "Определение фурфурола в этиловом спирте и водках методом газовой хромато-масс-спектрометрии." Сорбционные и хроматографические процессы 21, no. 6 (January 8, 2022): 812–18. http://dx.doi.org/10.17308/sorpchrom.2021.21/3826.
Full textAbstract:
В статье представлен экспрессный способ определения фурфурола в ректификованном этиловом спирте, дистиллятах и водках с применением газовой хромато-масс-спектрометрии (ГХ-МС). Разработка направлена на решение задачи совершенствования аналитического контроля качества алкогольной продукции. Метод ГХ-МС становится одним из главных инструментальных методов, задействованных в аккредитованных аналитических лабораториях в идентификации и количественном определении содержания вредных примесей в пищевой продукции. Разработка комплекса аттестованных методик выполнения измерений на хромато-масс-спектрометрическом оборудовании является актуальной проблемой. Фурфурол – токсичное соединение, его минорные количества характерны для коньячных спиртов, однако наличие в питьевом этиловом спирте не допускается. Было изучено влияние температуры испарителя и термостата, скорости потока газа-носителя и объема вводимой пробы на ход хроматографического процесса. В результате планирования эксперимента подобраны оптимальные режимы для определения фурфурола в модельных растворах за короткое время – 5 мин. Разработанный способ не требует специальной пробоподготовки. Он был опробован на реальной продукции – спирте ректификованном из пищевого сырья (ГОСТ 5962-2013) и образцах водки, приобретенных в торговых сетях. Для проведения эксперимента по количественному определению фурфурола газовый хроматограф градуировали методом абсолютной градуировки, используя 3 уровня приготовленных модельных растворов, соответствующих началу, середине и концу диапазона измерений. Разработанный способ определения фурфурола с применением ГХ-МС может быть рекомендован для метрологической аттестации и внедрения в аналитическую практику профильных лабораторий.
36
Литвинова, София Александровна, Евгения Николаевна Кузинер, and Екатерина Андреевна Гладченко. "Низовая организация досуга в заброшенных зданиях Воркуты." Городские исследования и практики 5, no. 1 (July 27, 2021): 135–46. http://dx.doi.org/10.17323/usp512020135-146.
Full textAbstract:
В условиях институциональных и пространственных ограничений молодежь в Воркуте активно осваивает нефункционирующие заброшенные здания. Цель данной статьи — представить результаты исследования особенностей низовой организации досуга в заброшенных городских пространствах Воркуты, а также результаты анализа переплетений социальных и пространственных аспектов существования в городе различных молодежных групп, которые самостоятельно организуют досуг, создавая уникальные досуговые пространства в ситуации ограниченности ресурсов.
Для исследования были выбраны два кейса: байк-клуб «Полярные волки» и скейт-площадка в заброшенном здании. Эмпирический материал исследования был собран в ходе социологической экспедиции 7–13 июля 2019 года в Воркуте в рамках проекта «Открываем Россию заново» и включает в себя 20 глубинных интервью с воркутинцами в возрасте от 16 до 35 лет, а также более 200 часов включенного наблюдения. При анализе материала авторы опирались на сценовой подход и концепцию третьих мест Рэя Ольденбурга. При этом досуговое пространство молодежи определяется в исследовании как место, в котором существует молодежная сцена (или сцены). Для определения сцены и последующего анализа материала используется концепт «культурной сцены», предложенный Еленой Омельченко и Святославом Поляковым, где сцены — это связь досуговых практик сообществ и культурных пространств. В ходе анализа были выделены особенности низовой организации досуговых пространств в Воркуте — молодежь повторно использует заброшенные здания и создает внутри них свой особый социальный и связанный с ним пространственный порядок. Авторы пришли к заключению, что постоянные преобразования зданий молодежью являются развитием и продолжением сцены. Когда-то заброшенные здания становятся местами с определенной социальной динамикой, которая постоянно воспроизводится через пересечение повседневных практик участников сцен.
Поскольку исследованиям организации досуга молодежи в отдаленных от Центральной России арктических городах уделяется мало внимания, результаты данной статьи способны привлечь ученых к изучению форм досуга молодежи в регионах Арктики как ответа на институциональные ограничения в месте проживания.
37
ПАТРИЛЯК, Іван, and В’ячеслав ШАМРАЙ. "“ВИЗВОЛИТЕЛІ”. ОБРАЗ БІЙЦІВ ЧЕРВОНОЇ АРМІЇ ТА СЛУЖБОВЦІВ РАДЯНСЬКОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ КРІЗЬ ПРИЗМУ ЗВІТНИХ ДОКУМЕНТІВ ПІДПІЛЛЯ ОУН (1944 – 1945)." Східноєвропейський історичний вісник, no. 22 (March 27, 2022): 127–40. http://dx.doi.org/10.24919/2519-058x.22.253735.
Full textAbstract:
Метою статті є реконструкція образу вояка Червоної армії та службовця радянської адміністрації в 1944 – 1945 рр. на території західноукраїнських областей, зафіксованого у звітній документації українського націоналістичного підпілля. Методологія дослідження базується на принципах історизму, системності, науковості, а також на використанні загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) і спеціально-історичних (історико-типологічний та історико-системний) методів. Висновки. Узагальнюючи все написане вище, необхідно підкреслити, що звітна документація підпілля ОУН за 1944 – 1945 рр. дає доволі багатий матеріал для реконструкції образу радянських вояків та адміністраторів, які повернулися в західноукраїнський регіон в останні роки Другої світової війни. Насамперед варто відзначити, що образ воїна-червоноармійця був доволі строкатим і суперечливим. Звітодавці завжди чітко ділили передові фронтові частини й тилові підрозділи. Перші, як правило, мали краще озброєння й обмундирування, але здебільшого (за винятком Львова) відчували брак харчів, що штовхало їх на грабунки. Вони також характеризувались як доволі відважні воїни з чіткими рисами фаталізму (“легковажне ставлення до смерті”) і втоми від війни (бажання якнайшвидше завершити бойові дії та повернутися додому). Щодо частин та підрозділів “другого фронтового ешелону”, то рівень їхньої дисципліни, зовнішній вигляд, моральна деградація, демотивованість та поведінка викликали жах і відразу в місцевого населення, котре було головним інформатором авторів оунівських звітів. За рахунок цього червоноармієць у звітах підпілля постає здебільшого, як обдертий, завжди голодний і п’яний грабіжник та ґвалтівник, що, очевидно, в основному відповідало загальному стану справ. Велике значення для формування опінії підпільників щодо червоноармійців була їхня національність і критика в бік більшовицької влади. У документах ОУН помітне прихильне ставлення до солдатів-українців та інших “нацменів”, більш прохолодне – до службовців Червоної армії російського та єврейського походження. Перших розглядали як потенційних союзників у справі боротьби проти більшовизму, останніх вважали основною опорою режиму. Хоча важливо зауважити, що роль “опори” радянської влади щоразу більше відводилася росіянам, а не євреям, як це ще вважалося в середовищі ОУН у 1939 – 1941 рр. Водночас образ радянської адміністрації у звітних документах ОУН є менш диференційованим. Він здебільшого негативний. Носії влади характеризуються як малоосвічені й примітивні особи без критичного мислення, густо індоктриновані офіційною ідеологію, схильні до зловживань, корупції і наживи, зненавиджені рештою суспільства.
Ключові слова: Червона армія, радянська адміністрація, підпілля ОУН, звітна документація, лінія фронту.
38
Байтанаев, Бауыржан Абишевич, Александр Анатольевич Горячев, Татьяна Александровна Егорова, Азамат Адилович Ергешбаев, Асель Бауыржановна Байтанаева, and Елнар Бауыржанович Байтанаев. "АРХЕОЛОГИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ В ПЕЩЕРЕ ТУТТЫБУЛАК-I в 2018 г." Kazakhstan Archeology, no. 1-2 (December 27, 2018): 272–87. http://dx.doi.org/10.52967/akz2018.1-2.1-2.272.287.
Full textAbstract:
Настоящая работа посвящена результатам исследований в пещере Туттыбулак-I, полученных в полевом сезоне 2018 г. Раскоп был заложен в северной и западной частях памятника и углублен по всему периметру (90 кв.м) на глубину 2,2 м с целью выявления древних слоев. Были расчищены очажные ямы металлургических мастерских раннего средневековья и монгольско-тимуридского времени. В слоях на глубине 40–85 см обнаружены заклады средневековых монет, керамической посуды, инструментов и изделий кузнечного ремесла. На глубине 1,00–1,20 м зафиксированы фрагменты керамической посуды, наконечники стрел эпохи бронзы и раннего железного века. Под скальной плитой в центре пещеры найдены фрагменты нижней челюсти и тазовых костей скелета человека. В пределах раскопа нами исследованы культурные слои от бронзового века до позднего средневековья. В эпоху бронзы пещера, следует полагать, служила временным пристанищем для охотников и собирателей. В раннем железном веке она начинает использоваться для выплавки железа и крицы. Наиболее активно как мастерская по выплавке металла она использовалась в раннем средневековье и караханидский период. Пещера продолжала использоваться периодически как мастерская в течение всего позднего средневековья вплоть до рубежа XVII–XVIII вв.
Библиографические ссылки
1. Агеева Е.И., Пацевич Г.И. Из истории оседлых поселений и городов Южного Казахстана // ТИИАЭ АН КазССР. 1958. Т. 5. С. 147-157.
2. Акишев К.А., Байпаков К.М., Ерзакович Л.Б. Древний Отрар (топография, стратиграфия, перспективы). Алма-Ата: изд-во «Наука» КазССР, 1972. 216 с.
3. Акишев К. А., Кушаев Г.А. Саки и усуни долины реки Или. Алма-Ата: изд-во «Наука» КазССР, 1963. 310 с.
3. Байпаков К.М., Савельева Т.В., Чанг К. Средневековые города и поселения Северо-Восточного Жетысу. Алматы: «Credo», 2005.188 с.
5. Байтанаев Б.А. Древности Бургулюка. Алматы: Институт археологии им. А.Х. Маргулана, 2011. 224 с.
6. Байтанаев Б.А., Горячев А.А., Сараев В.В., Шаяхметов А.Х. , Ергешбаев А.А., Бейсенов Н.Б. Новые памятники раннего железного века Южного Казахстана. Алматы: Институт археологии им. А.Х. Маргулана, 2017. 340 с.
7. Байтанаев Б.А., Горячев А.А., Сараев В.В., Шаяхметов А.Х. Археологические исследования памятников раннего железного века в предгорьях Каратау и у северных склонов хребта Каржантау // Известия НАН РК. Сер. обществ. и гум. наук. 2017. № 1 (311). С. 143-159.
8. Бернштам А.Н. Труды Семиреченской археологической экспедиции. «Чуйская долина». МИА. 1950. № 14. 249 с.
9. Вишневская Н.Ю. Ремесленные изделия Джигербента (IV в. до н.э. – начало XIII в н.э.). М: Восточная литература, 2001. 175 с.
10. Горячев А.А., Егорова Т.А. Поселения раннего железного века в ущелье Бутаковка (на юго-восточной окраине города Алматы) // Сакская культура Сары-Арки в контексте изучения этносоциокультурных процессов степной Евразии: сб. научн. ст., посвящ. памяти К.А. Акишева. Алматы: НИЦИА «Бегазы-Тасмола», 2015. С. 90-99.
11. Иванов С.С. Новые находки бронзовых наконечников стрел эпохи ранних кочевников на территории Кыргызстана // Известия НАН РК. Сер. обществ. и гум. наук. 2017. № 1 (311). С. 38-58.
12. Марьяшев А.Н., Горячев А.А. Вопросы изучения поселений эпохи бронзы Северного Притяньшанья // Электронный научный журнал “edu.e-history.kz”. 2017. № 3. URL:http://edu.e-history.kz/ru/publications/view/723
13. Савельева Т.В., Зиняков Н.М., Воякин Д.А. Кузнечное ремесло Северо-Восточного Семиречья. Алматы: Ғылым, 1998. 128 с.
14. Смагулов Е.А. Древний Сауран. Алматы: АО «АБДИ Компани», 2011. 436 с.
15. Урманова М.Х. Раскопки на центральном бугре городища Варахша в 1953 г. // Труды Ин-та истории и археологии АН УзССР. 1956. Вып. VIII. С. 127-143.
16. Флерова В.Е. Резная кость юго-востока Европы IX–XII веков: искусство и ремесло (по материалам Саркела – Белой Вежи из коллекции Государственного Эрмитажа). СПб.: «Алетейя», 2001. 256 с.
17. Шагалов В.Д., Кузнецов А.В. Каталог монет Чача III–VIII вв. Ташкент: Изд-во «ФАН» АН РУз, 2006. 238 с.
39
Дубинина, Елена Васильевна, Людмила Николаевна Крикунова, Светлана Михайловна Томгорова, and Кантемир Витальевич Небежев. "Comparative Evaluation of Methods for Stabilizing Alcoholic Beverages Based on Cornel Distillate." Beer and beverages, no. 4 (December 12, 2021): 14–17. http://dx.doi.org/10.52653/pin.2021.4.4.002.
Full textAbstract:
Обработки для обеспечения розливостойкости спиртных напитков на основе фруктовых дистиллятов - плодовых водок являются завершающим этапом в технологии производства. Настоящая статья посвящена выбору способа и определению режимных параметров обработки кизиловой водки. С этой целью в работе была проведена сравнительная оценка двух способов обработки - холодом с выдержкой и последующей холодной фильтрацией и ступенчатая фильтрация через мембраны с разным рейтингом пор. Объектами исследования в работе служили контрольный образец спиртного напитка крепостью 45%об., приготовленный из кизилового дистиллята с использованием дистиллированной воды и опытные образцы, подвергнутые стабилизации. На 1-м этапе работы было изучено влияние температуры и длительности обработки холодом на розливостойкость спиртного напитка. Установлено, что при снижении температуры продолжительность обработки до достижения требуемой розливостойкости сокращается. Сравнительная оценка влияния способа обработки (холодом или фильтрацией) показала неэффективность последовательной фильтрации в аспекте стойкости напитка на основе кизилового дистиллята к помутнениям физико-химического характера. Показано, что применение способа, основанного на обработке напитка с использованием низких температур (от -3 до -10 °С), влияет на концентрацию отдельных летучих компонентов. В зависимости от температуры и времени воздействия отмечено снижение суммарной концентрации основных высших спиртов. В наибольшей степени уменьшалась концентрация изобутанола - от 4,6 до 16,7%. Максимальное снижение отмечено в образце, обработанном при -10 °С. В образцах, обработанных холодом, также снижалась концентрация ацетальдегида и метанола. По результатам работы рекомендован способ, основанный на обработке холодом, режимы обработки: -10 °С в течение 2 ч или при температуре -5 °С в течение 6 ч. Processing to ensure the bottling resistance of alcoholic beverages based on fruit distillates-fruit vodkas is the final stage in the production technology. This article is devoted to the choice of the processing method and the determination of the operating parameters of the processing of Cornel vodka. For this purpose, a comparative evaluation of two processing methods was carried out - cold with exposure and subsequent cold filtration and step filtration through membranes with different pore ratings. The objects of research in the work were a control sample of an alcoholic beverage with a strength of 45%vol., prepared from Cornel distillate using distilled water and experimental samples subjected to stabilization. At the first stage of the work, the influence of temperature and duration of cold treatment on the bottling resistance of an alcoholic beverage was studied. It is established that when the processing temperature decreases, the processing time until the required filling resistance is achieved is reduced. A comparative assessment of the effect of the processing method (cold or filtration) showed the ineffectiveness of sequential filtration in terms of the resistance of a drink based on dogwood distillate to turbidity of a physico-chemical nature. It is shown that the use of a method based on the processing of a drink using low temperatures (from -3 °C to -10 °C) affects the concentration of individual volatile components. Depending on the temperature and time of exposure, a decrease in the total concentration of the main higher alcohols was noted. The concentration of isobutanol decreased to the greatest extent - from 4.6 to 16.7%. The maximum decrease was observed in the sample treated at -10 °C. The concentration of acetaldehyde and methanol also decreased in the samples treated with cold. According to the results of the work, a method based on cold treatment is recommended, processing modes: -10 °C for 2 hours or at a temperature of -5 °C for 6 hours.
40
Смагулов, Ербулат Акижанович, Павел Николаевич Петров, and Айсулу Аскаровна Ержигитова. "КОГДА ПРЕКРАТИЛ СУЩЕСТВОВАНИЕ СРЕДНЕВЕКОВЫЙ ГОРОД ШАВГАР ИЛИ НОВЫЕ ДАННЫЕ К ХРОНОЛОГИИ ВЕРХНИХ СЛОЕВ ГОРОДИЩА ШОЙТОБЕ (Туркестанский оазис)." Kazakhstan Archeology, no. 1-2 (December 27, 2018): 164–89. http://dx.doi.org/10.52967/akz2018.1-2.1-2.164.189.
Full textAbstract:
Начало системных археологических работ на городище Шойтобе (Туркестанский оазис) ознаменовалось существенным пополнением новыми данными по хронологии верхнего строительного горизонта (ВСГ). Стратиграфические и топографические исследования, начатые на городище, окончательно убеждают в том, что город, существовавший на этом месте, прекратил свое существование в первое десятилетие XIV в. Это городище по всем основным параметрам единственное в регионе, которое может быть соотнесено с историческим городом Шавгар, средневековой столицей округа. Об этом красноречиво свидетельствуют как комплекс глазурованной керамики, так и нумизматическая коллекция, полученная в ходе раскопок на шахристане.
Библиографические ссылки
1. Агеева Е.И., Пацевич В.И. Из истории оседлых поселений и городов Южного Казахстана // ТИИАЭ. 1958. Т. 5. С. 33-215.
2. Акишев К.А., Байпаков К.М., Ерзакович Л.Б. Отрар в XIII–XV веках. Алма-Ата: Наука, 1987. 256 с.
3. Байпаков К.М. Городище Чуйтобе // Свод памятников истории и культуры. ЮКО. Алматы: Каз. Энциклопедия. 1994. С. 293-294.
4. Байпаков К.М. О локализации средневекового города Шавгара // Transoxiana. History and culture. Ташкент: изд-во Р.Элинина, 2004. С. 40-43.
5. Байпаков К.М. Средневековая городская культура Южного Казахстана и Семиречья. Алма-Ата: Наука,1986. 256 с.
6. Бартольд В.В. К истории орошения Туркестана // Сочинения. М., 1965. Т. III. 706 с.
7. Бартольд В.В. Двенадцать лекций по истории турецких народов Средней Азии // Сочинения. М.,1968. Т. V. 759 с.
8. Бернштам А.Н. Проблемы древней истории и этногенеза Южного Казахстана // Известия АН КазССР. Сер. археол. 1950. Вып. 2. № 67. С. 59-99.
9. Брусенко Л.Г. Глазурованная керамика Чача IX–XII вв. Ташкент: Фан, 1986. 122 с.
10. Булатов Н.М. Классификация поливной кашинной керамики золотоордынских городов (по материалам Царевского, Селитренного и Маджарского городищ) // СА. 1968. № 4. С. 95-109.
11. Буряков Ю.Ф., Жукова Л.И., Проскурин В.Н. К истории христианства в Средней Азии // К истории христианства в Средней Азии. Ташкент: Узбекистон, 1998. С. 5-46.
12. Вишневская Н.Ю. Глазурованное блюдо Х в. из Самарканда с изображением рыб // АRHEOLOGIA ABRAHAMICA. Исследования в области археологии и художественной традиции иудаизма, христианства и ислама. Ред. Л.А. Беляев. М: «Индрик», 2009. 456 с.
13. Вишневская Н.Ю. Глазурованная керамика Средней Азии конца VIII – начала XIII века в собрании Государственного музея Востока. Каталог коллекции. Отв. ред. Е.С. Ермакова. М.: ГМВ, 2018. 154 с.
14. Добросмыслов А. Города Сыр-Дарьинской области. Ташкент: Ташкент: эл. пар. типо-лит. О.А. Порцева, 1912. 204 с.
15. Железняков Б.А. Находки предметов с иконографическими изображениями из Жетысу (несторианство, манихейство) // Известия МОН РК. Сер. общ. 2003. № 1. С. 260-276.
16. Железняков Б.А. Проблемы изучения вопросов распространения несторианства в Азии до XV в. // Известия НАН МОН РК. Сер. обществ. наук. 2010. № 1 (274). С. 264-273.
17. Камышев А.М. Нумизматические источники // Источниковедение Кыргызстана (С древности до конца XIX в.) Бишкек: Илим, 2004. С. 148-163.
18. Массон М.Е. О постройке мавзолея Ходжа Ахмеда в г. Туркестане // Известия Среднеазиатского географического общества. 1929. Т. ХIХ. 46 с.
19. Петров П.Н., Байпаков К.М., Воякин Д.А. Монетное дело и денежное обращение в Великой Монгольской империи, государствах Чагатаидов и Джучидов. Казахстан. Алматы, 2014. 264 с.
20. Петров П.Н., Белтенов Ж.М. Продукция монетного двора Отрар во время междоусобиц первого десятилетия XIV века // Археология, этнология и музеология в системе современного высшего образования: матер. междунар. научн.-методич. конф. «VIII Оразбаевские чтения» (г. Алматы, 1–2 апреля 2016 г.). – Алматы: Қазақ университетi, 2016. С. 216-218.
21. Сенигова Т.Н., Бурнашева Р.З. Новые данные о городище Туркестан // Известия АН КазССР, сер.обществ.наук. 1977. № 2. С. 49-55.
22. Смагулов Е. Сколько лет Туркестану? // Памятники истории и культуры Казахстана. Алма-Ата, 1988. Вып. 3. С. 93-97.
23. Смагулов Е.А. Городище Куль-тобе // Свод памятников истории и культуры Казахстана. ЮКО. Алматы: Каз. Энциклопедия. 1994. С. 268-271.
24. Смагулов Е.А. Городище Шой-тобе // Города Туркестана. Алматы: изд-во, 1999. С. 71-82.
25. Смагулов Е.А. К истории происхождения и развития жилища “отрарского типа” // Интеграция археологических и этнографических исследований: сб. научн. тр. Казань: Ин-т истории им. Ш. Марджани АН РТ, 2010. Ч. 1 (гл. ред. Н.А. Томилов). С. 174-180.
26. Смагулов Е.А. Древний Сауран. Алматы: АО «АБДИ Компани», 2011. 436 с.
27. Смагулов Е.А. Из истории кангюйской архитектуры: здания крестообразной планировки // Гуннский форум. Проблемы происхождения и идентификации культуры евразийских гуннов: сб. науч. тр. / гл. ред.: С.Г. Боталов, отв. ред.: Н.Н. Крадин,И.Э. Любчанский. Челябинск: Издат. центр ЮурГУ, 2013. С. 495-520.
28. Смагулов Е.А. Древний Туркестан: штрихи к историческому портрету. Алматы: Институт археологии им. А.Х. Маргулана. 2017. 341 с.
29. Смагулов Е.А., Ержигитова А.А. Архитектурно-археологический комплекс цитадели древнего Ясы (Туркестан) // Археология Узбекистана. 2013. № 1 (6). С. 60-75.
30. Умняков И.И. Архитектурные памятники Средней Азии. Исследование. Ремонт. Реставрация. 1920–1928 гг. Ташкент, 1929. 40 с.
31. Федоров-Давыдов Г.А., Булатов Н.М. Керамическая мастерская Селитренного городища // Сокровища сарматских вождей и древние города Поволжья. М.: Наука, 1989. С. 133-248.
32. Шишкина Г.В. Глазурованная керамика Согда. Ташкент: Фан, 1979. 165 с.
33. Z / № - итернет база данных www.zeno.ru и номер монеты в базе.
41
Палієнко, Марина Геннадіївна, and Ігор Володимирович Срібняк. "ОСОБЛИВОСТІ СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕАТРУ В ТАБОРАХ ІНТЕРНОВАНИХ ВОЯКІВ-УКРАЇНЦІВ АРМІЇ УНР У ПОЛЬЩІ, 1921 р." Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К.Карпенка-Карого, no. 29 (December 29, 2021). http://dx.doi.org/10.34026/1997-4264.29.2021.248717.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано процес становлення та розвитку українського національного театру в таборах інтернованих вояків-українців у Польщі впродовж 1921 р. У цей час театр залишався однією з найважливіших ланок культурно-освітньої та патріотично-виховної роботи в таборах, скріплюючи національно-державницькі прагнення інтернованого вояцтва. Таборовий театр став місцем, де інтерновані вояки-українці шукали і знаходили оригінальне вираження власним мистецьким пошукуванням, роблячи в такий спосіб свій внесок у скарбницю українського та європейського драматичного мистецтва
42
Гуларян, Артем Борисович. "«Багратионовы волки»: Черниговский кавалерийский полк от Полтавы до Мукдена." Научные труды Московского гуманитарного университета, no. 4 (August 30, 2016). http://dx.doi.org/10.17805/trudy.2016.4.6.
Full textAbstract:
<p>В статье восстановлена история Черниговского кавалерийского полка, в который входили два разных соединения, существовавшие в различное время, с интервалом в 60 лет. Но новый Черниговский полк, история которого связана с городом Орлом, свято хранил память о предшественниках, героях Полтавы и Отечественной войны 1812 г., соблюдая традиционную для русской армии преемственность.</p><p>Подготовлено на основе доклада автора на Всероссийской научной конференции «Военная история России», которая прошла в Московском гуманитарном университете 25 апреля 2016 г.</p>
43
Разводовский, Ю. Е., and П. Б. Зотов. "Влияние уровня денежных доходов населения на структуру продажи алкоголя в России." Сибирский вестник психиатрии и наркологии, no. 2(111) (July 12, 2021). http://dx.doi.org/10.26617/1810-3111-2021-2(111)-32-37.
Full textAbstract:
Значительные изменения в объеме и структуре рынка продажи алкоголя, а также меняющиеся экономические циклы макроэкономической активности делают Россию удобным объектом для изучения влияния уровня номинальных доходов населения на структуру и динамику продажи алкоголя. Целью исследования было изучение хронологической связи между доходами и структурой продажи алкоголя в России на современном популяционном уровне. Материал и методы: проведен ретроспективный сравнительный анализ динамики валового внутреннего продукта (ВВП) и уровня продажи различных видов алкогольных напитков/структуры рынка продажи алкоголя в России за 25-летний период (с 1990 г. по 2015 г.) Статистическая обработка данных проводилась с помощью пакета STATISTICA10. Результаты: согласно результатам корреляционного анализа наличия и силы связи ВВП с продажей алкогольных напитков, обнаружена отрицательная корреляционная связь с продажей водки (r=-0,63; p<0,000)/долей водки в структуре продажи (r=-0,8; p<0,000), а также положительная корреляционная зависимость с продажей пива (r=0,5; p<0,000)/долей пива в структуре продажи (r=-0,72; p<0,000) и с продажей вина (r=0,73; p<0,000)/долей вина в структуре продажи (r=0,67; p<0,000). Выводы: в связи с государственной политикой улучшения благосостояния населения в макроэкономической ситуации в России зарегистрирован рост доходов населения, что является одной из определяющих величин изменения структуры продажи алкоголя в России в пользу предпочтения слабоалкогольных напитков.
44
Розлуцький, Ігор. "НАЦІОНАЛЬНЕ ЯК ЦІННІСНИЙ ОРІЄНТИР У ТВОРЧОСТІ МИКОЛИ ЄВШАНА." Молодь і ринок, no. 2/200 (May 4, 2022). http://dx.doi.org/10.24919/2308-4634.2022.256048.
Full textAbstract:
У статті висвітлюється аспекти національного у творчості Миколи Євшана, його візії на виховання молодого покоління та становлення України. Національні цінності, які відстоював і про які писав Микола Євшан, були головними засадами його світогляду. Учень Михайла Грушевського, літературний критик і публіцист, вояк Української Галицької армії – він прожив лише 29 років, однак ніколи не опускав рук у боротьбі за Українську державу, не зневірився і не розчарувався в ній. Залишив чималу духовну спадщину, яка є, без сумніву, актуальною на сьогодні і, сподіваємося, стане дороговказом для майбутніх поколінь.
45
Рогожа, М., and А. Карасевич. "УРОДЖЕНЦІ ЧЕРКАЩИНИ У ВИЗВОЛЬНІЙ БОРОТЬБІ 1917–1921 РР.: БІОГРАФІЧНО-ДІЯЛЬНІСНИЙ АСПЕКТ." Сторінки історії, no. 52 (October 11, 2021). http://dx.doi.org/10.20535/2307-5244.52.2021.236161.
Full textAbstract:
У статті розглянуто участь уродженців Черкащини у національно-визвольній боротьбі 1917–1921 рр. як частину цілісного явища будівництва незалежної держави. За мету поставлено дослідити через біографії й участь у боях генералів Базильського, Вовка, Загродського та Тютюнника, очолюваних ними військових з’єднань у контексті цілісного державотворчого процесу. Біографічний аспект виявив якості очільників, сформовані різними чинниками: родинними, суспільними, освітніми, вишкільними, службовими, міжособистісними тощо. Діяльнісний аспект реалізовано через вибір іпостасі вояка, досягнення й реалізацію якої кожен здійснив своїм шляхом. Участь генералів Базильського, Вовка, Загродського і Тютюнника у національно-визвольній боротьбі стала результатом позитивної взаємодії суми факторів, розглянутих через біографо-діяльнісний аспект. Саме вони сформували якості високопрофесійних вояків. Генерали очолювали значні військові з’єднання Армії УНР, досягали перемог, але варто зауважити, що ворогів українській армії завжди вистачало, бракувало союзників. Очевидно, з цих та інших причин армія зазнала перебування в таборах інтернованих у Польщі, Румунії.
Ключові слова: Базильський, Вовк, Загродський, Тютюнник, боротьба, Армія УНР, честь, Україна
46
Бекжан, O. "Рунические письменные памятники Казахстана." Iasaýı ýnıversıtetіnіń habarshysy, December 30, 2020. http://dx.doi.org/10.47526/habarshy.v1i4.205.
Full textAbstract:
С середины XIX века на территории Казахстана с поверхности земли и в процессеархеологических раскопок стали в большом количестве находить древние надписи,нанесенные на серебряные чаши, браслеты, бронзовые зеркала. В настоящее времяколичество таких тюркских рунических надписей увеличивается с каждым годом. Первым изказахстанских ученых, который нашел и попытался раскрыть их смыслы, был А. Аманжолов.Он назвал такие надписи, найденные из Казахстана, обобщая их в зависимости от ихместонахождения: Иртышские, Илийские, Сырдарьинские и Уральские.Наиболее ценной стала надпись на серебряной чаше, найденная в результатеархеологических раскопок из кургана Иссык. Лингвисты, прибывшие из Академии Наукбывшего Советского Союза, сделали категорический вывод, не предъявляя никакихаргументов, о том, что иссыкская надпись ираноязычная, и не может быть прочитана натюркских языках. Но казахские исследователи, не согласившись с этим выводом, началичитать эту надпись, как если бы она была составлена на древнетюркском языке. Сравнивая ипроводя анализ этих исследований, мы опубликовали наше видение в 1993 году. После этогодо 2009 года мы трижды обновляли и дополняли свои варианты ее прочтения. В одной изиртышских надписей повествуется об опасности водки и вина для жизни человека. А вовторой рассказывается о прохладе внутри горного ущелья. В надписях, найденных в районеЖетысу, особое внимание уделялось охоте. В них описываются чуткость и крайняяосторожность горного козла. Талгарская надпись посвящена пряже и профессиипрядильщика. В одной из аулиеатинских надписей, на печати написано словочетание – «моеслово», а на большом камне о необъятности страны Караханидов. А в Сырдарьинскойнадписи упоминается величие реки Сырдарьи.