Academic literature on the topic 'Водозбірний басейн'

On the basis of generalization and systematization of the archival materials of Lviv Regional Department of the Environment and the data of ground account (form 6-zem) of the Department of Land Resources in Lviv region has been made the estimation of anthropogenic impact on the Sjan drainage basin. Key words: anthropogenic pressure, drainage basin, international river basin, land use.

The formation of large-scale landscape-technical systems (LTchS), which territorially extended beyond river valleys, complicated the processes of exchange of matter, energy and information between valley-river and watershed types of areas, which led to the emergence of paradynamic landscape complexes of higher taxonomic rank. It is noted that on the territory of the Right Bank of Ukraine a significant number of anthropogenic paradynamic landscape complexes (APDLС) have been formed in the neighboring watersheds, which closely interact with each other. It was found that the formation and functioning of natural paradynamic landscape complexes of different taxonomic rank is due to many paradynamic and paragenetic connections. Longitudinal and anthropogenic paragenetic landscape complexes (APGLС) are characterized by longitudinal and transverse paragenetic connections, which are analyzed on the example of APGLС type "dam - pond - bridge - mill - island". There are three orders of basin APDLС: 1) basin APDLС of the 3rd order originate in the bottom of the river valley and gradually spread to watersheds; 2) basins of APDLС of the 2nd order unite among themselves APDLС which are located along the main stream; 3) basin APDLС of the 1st order arise due to a combination of landscape-technical systems in the valley of the main river with LTchS in the valleys of tributaries. The specifics of the functioning of the complex inter-basin APDLС "LTchS of the Right Bank of Ukraine", which is formed by the landscape and technical systems of the Dnieper, Dniester, Southern Bug, Danube, Vistula and Black Sea rivers, are considered. In each basin there are several centers (regional centers or centers of united territorial communities), which are subordinated to the central place (capital). The relationship between them is provided through a set of mechanical (movement of goods and passengers) and water (transportation of water through canals and water mains) paradynamic connections. Emphasis is placed on modern environmental problems in the catchment areas of the Right Bank of Ukraine. It is concluded that the study of paradynamic and paragenetic relationships within watersheds is aimed at the rational use of natural resources of river valleys. Control over the condition of APDLС should be entrusted to local basin administrations, where the leading role can be assigned to landscape engineers.Key words: anthropogenic landscape, landscape-technical system, paradynamic landscape complex, river valley, drainage basin. Формування значних за площею ландшафтно-технічних систем (ЛТчС), які територіально виходили за межі річкових долин, ускладнило процеси обміну речовиною, енергією та інформацією між долинно-річковими та вододільними типами місцевостей, що стало причиною виникнення парадинамічних ландшафтних комплексів вищого таксономічного рангу. Зазначено, що на території Правобережної України сформувалося значна кількість антропогенних парадинамічних ландшафтних комплексів (АПДЛК) у сусідніх водозбірних басейнах, які тісно взаємодіють між собою. Виявлено, що утворення та функціонування природних парадинамічних ландшафтних комплексів різного таксономічного рангу відбувається за рахунок множини парадинамічних і парагенетичних зв’язків. Для долинно-річкових антропогенних парагенетичних ландшафтних комплексів (АПГЛК) є характерними повздовжні та поперечні парагенетичні зв’язки, які проаналізовано на прикладі АПГЛК типу «гребля – ставок – міст – млин – острів». Виокремлено три порядки басейнових АПДЛК: 1) басейнові АПДЛК 3-го порядку зароджуються у днищі річ-кової долини і поступово поширюються на вододіли; 2) басейнові АПДЛК 2-го порядку об’єд-нують між собою АПДЛК, які розташовуються уздовж головного річища; 3) басейнові АПДЛК 1-го порядку виникають за рахунок поєднання ландшафтно-технічних систем у долині головного річища з ЛТчС в долинах приток. Розглянуто специфіку функціонування складного міжбасей-нового АПДЛК «ЛТчС Правобережної України», який сформований ландшафтно-технічними системами басейнів Дніпра, Дністра, Південного Бугу, Дунаю, Вісли та річок Причорномор’я. У кожному басейні виокремлюється кілька осередків (обласні центри або центри об’єднаних територіальних громад), які підпорядковуються центральному місцю (столиці). Взаємозв’язок між ними забезпечується через множину механічних (переміщенням вантажів і пасажирів) і водних (транспортування води каналами і водогонами) парадинамічних зв’язків. Акцентовано увагу на сучасних екологічних проблемах у водозбірних басейнах Правобережної України. Зроблено висновок про те, що дослідження парадинамічних і парагенетичних зв’язків у межах водозбірних басейнів спрямоване на раціональне використання природних ресурсів річкових долин. Контроль за станом АПДЛК має бути покладений на локальні басейнові управління, де провідна роль може відводиться інженерам-ландшафтознавцям.Ключові слова: антропогенний ландшафт, ландшафтно-технічна система, парадинамічний ландшафтний комплекс, річкова долина, водозбірний басейн.

Охарактеризовано природно-кліматичні умови та лісотипологічні особливості району розміщення підприємства. З'ясовано динаміку зміни лісівничо-таксаційних показників деревостанів. Оцінено ефективність ведення лісового господарства порівняно зі суміжними лісогосподарськими підприємствами регіону Розточчя, а саме: Страдчівський навчально-виробничий лісокомбінат Міністерства освіти і науки України, Старичівський військовий лісгосп Міністерства оборони України, державне підприємство "Рава-Руське лісове господарство" державного агентства лісових ресурсів України та підприємство комунальної власності – Яворівське державне лісогосподарське підприємство, яке є структурним підрозділом Обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Галсільліс". Встановлено, що переважаючими є дерново-слабопідзолисті ґрунти на флювіогляціальних відкладах (59,8 %) та сірі лісові ґрунти на лесах (26,3 %), менше дерново-карбонатних на продуктах вивітрювання вапняків (6,1 %), решту площі займають інші типи і різновиди ґрунтів. Лісовий фонд налічує 30 типів лісу, за площею переважають свіжий грабово-дубово-сосновий сугруд – 25,45 % або 1579,1 га та свіжа грабова бучина – 18,51 % або 1148,1 га. Деревостани лісокомбінату відзначаються високою продуктивністю: до І, Іа, Іб бонітету належить 71,2 %, до ІІ – 24,5 %, до ІІІ-ІV – 4,3 %. Для деревостанів теж характерні високі повноти: насадження з повнотою 0,7 і вище займають 66,2 % площі, 0,5-0,6-28,9 % і рідини 0,4-4,9 %. Для всіх лісогосподарських підприємств Розточчя характерне переважання середньовікових насаджень. За 70 років ведення лісового господарства у Страдчівському навчально-виробничому лісокомбінаті набуто позитивного виробничого досвіду, що підтверджується лісівничо-таксаційними показниками, породним складом і віковою структурою деревостанів. Лісові насадження лісокомбінату мають важливе водоохоронне, оздоровче, кліматичне й естетичне значення. Площа лісів є водозбірним басейном, який постачає водою місто Львів. Західні вітри забезпечують місто чистим іонізованим і багатим фітонцидами повітрям. Різноманітні за складом, багаті ягодами, грибами, лікарськими рослинами ліси стали улюбленим місцем відпочинку людей.

Стаття присвячена аналізу раціональності господарського використання водозбірної площі малих річок басейну р.Уди в Харківській області та дослідженню негативних і позитивних чинників розвитку процесів, які відбуваються в річкових басейнах, що є надзвичайно важливою задачею при визначенні необхідного комплексу заходів щодо їх оздоровлення. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/11982

Дисертацію присвячено вдосконаленню методів екологічного нормування якості поверхневих вод України та дослідженням cтану довкілля басейну р. Сіверський Донець в межах Харківської області. Проведено оцінку сучасного і ретроспективного екологічного стану водних об'єктів басейну р. Сіверський Донець в межах Харківської області з урахуванням регіональних ландшафтно-географічних особливостей їх якісного стану. Результати оцінки сучасного стану свідчать, що найгірший екологічний стан – III клас (4 категорія) якості води («задовільний стан») – спостерігався у наступних пунктах в основному руслі: с. Есхар, вище м. Зміїв, вище м. Ізюм та с. Яремівка та у гирлових ділянках приток: р. Харків, р. Лопань, р. Уди, р. Балаклійка, р. Оскіл. Визначено просторовий розподіл якісного стану поверхневих вод басейну р. Сіверський Донець в межах Харківської області за інтегральними індексами. Особливу увагу було приділено розподілу за гідробіологічними складовими (показники макрозообентосу, макрофітів, фіто-, та зоопланктону). Розроблено тематичний картографічний матеріал щодо їх просторової динаміки. Запропоновано та науково обгрунтовано використання макрофітних індексів в системі екологічного нормування в Україні.

Процес моделювання водозбірних басейнів прикордонних Польсько. Українських територій - це набір взаємопов'язаних дій та операцій здійснюваних для створення моделювання водозбірних басейнів, рангів стоку та моделювання території підтоплення Польщі та України. Кожен процес характеризується своїми входами (вихідними даними), інструментами та методами моделювання, які можуть бути застосовані, а також результуючими виходами (результатами проекту).