Journal articles on the topic 'Власна програма'

У статті характеризуються особливості, зміст, форми та методи організації дистанційного навчання студентів в університетах Німеччини. Установлено, що розвиток дистанційної освіти в німецьких університетах у 80-90-ті рр. ХХ століття пов’язаний із широким використанням принципів відкритого навчання, масовим упровадженням комп’ютерних навчальних програм, створенням за допомогою сучасних телекомунікаційних засобів інформаційного освітнього простору й спілкування. З’ясовано, що досліджуваний період характеризувався появою нових комунікаційних та мультимедійних технологій; широким поширенням та використанням Інтернет-технологій; удосконаленням інформаційно-комунікаційної компетенції викладачів; уніфікацією освітніх технологій дистанційного навчання; створенням єдиного освітнього простору; започаткуванням дорадчих комітетів із запровадження новітніх освітніх технологій; якісно новим рівнем мультимедійного й інтерактивного навчання. З’ясовано, що Німеччина була однією з перших країн, котра на освітньому ринку впровадила систему програм онлайн. Ще в 1967 році в Німеччині було створено Інститут Дистанційного навчання співзасновником якого вважають Університет у місті Тюбінген. Досліджуваний період пов’язаний з ім’ям професорів-ентузіастів, котрі запропонували матеріали власних курсів у мережі Інтернет. Так, у 90-ті роки ХХ століття Університет заочного навчання в Хагені розробив програму щодо підготовки фахівців бакалаврського та магістерського рівнів у галузі економічних наук у режимі онлайн. За цією програмою пройшли навчання понад 1000 студентів. Зазначений заклад вищої освіти постійно координував власну програму з 126 існуючими програмами щодо підготовки фахівців у окресленій галузі. Активне використання програм у режимі онлайн, масове впровадження в освітній процес нових інформаційно-комунікаційних технологій дозволило вдвічі збільшити кількість студентів в університетах Німеччини в 90-х роках ХХ століття. Взагалі в 90-ті рр. ХХ століття Німеччина попала до списку лідерів у сфері розвитку електронного навчання. Зокрема,Рурський університет у Бохумі, Європейський університет Віадріна у Франкфурті-на-Одері, Гагенський заочний університет, Університет заочного навчання в Хагені, Технічний університет Дрезден, Вільний університет Берлінй інші почали розробляти програмне забезпечення з метою якісного дистанційного навчання студентів.

Постановка проблеми. Розвиток сучасного суспільства неперервним чином залежить від розвитку інформаційних технологій, причому, як стверджують аналітики, технології йдуть вперед більш швидкими темпами порівняно з суспільством, яке їх намагається засвоїти та використати в повсякденному житті.Серед таких новацій виділяється відеоконференцзв’язок. На сьогоднішній день практично не залишилося області життєдіяльності, в якій не можна було б його використовувати: він знаходить застосування там, де необхідні оперативність в аналізі ситуації і ухваленні рішень, консультація фахівця, спільна робота над проектами в режимі віддаленого доступу тощо.Результати досліджень психологів показали, що у процесі телефонної розмови людиною в середньому сприймається близько 20% інформації, у ході особистого спілкування – 80%, а в ході сеансу відеозв’язку – 60%. Іншими словами, якщо до спілкування по звуковому (аудіальному) каналу додається візуальна невербальна мова (жести, міміка тощо), то у співрозмовників підвищується ефективність сприйняття інформації [3].Ці висновки були вдало використані компаніями зв’язку, які поряд з аудіальним каналом зв’язку почали забезпечувати і відеозв’язок. Вже у другій половині ХХ століття були запропоновані системи такої електронної взаємодії двох осіб у режимі реального часу.Аналіз актуальних досліджень. Велику частину наявних на сьогоднішній день систем відеоконференцій можна розбити на персональні, групові та студійні [1].Персональні відеоконференції – системи, що підтримують діалог двох чи більше учасників. Для проведення конференції необхідний комп’ютер із мультимедійними можливостями і канал зв’язку (наприклад, локальна мережа). Підключення до сеансу відеоконференції тут можна порівняти зі звичайним телефонним дзвінком. У процесі спілкування користувач має можливість бачити як свого співрозмовника, так і власне зображення, яке передається іншим учасникам.Групові відеоконференції забезпечують одночасний зв’язок між групами учасників. Вони вимагають використання спеціального оснащення і наявності спеціальних каналів зв’язку. При цьому можна одночасно обмінюватись і переглядати документи, відображення яких у персональних відеоконференціях є неможливим.Студійні відеоконференції – системи більш високого класу, що поєднують одного виступаючого з великою аудиторією. Вони вимагають високошвидкісних ліній зв’язку, високоякісного телеобладнання і чіткої регламентації сеансів.Західні дослідження показують, що найбільш бурхливо розвиваються групові і персональні відеоконференції, оскільки системи саме такого рівня призначені для вирішення завдань суспільства у різних сферах. Зокрема, серед них [2]:структури влади: практика селекторних нарад давно і міцно затвердилася в свідомості керівників всіх рівнів; відеоконференції значно розширюють можливості спілкування начальників і підлеглих, напрацювання і ухвалення спільних рішень, затвердження документів тощо;бізнес-структури: співробітники компаній значну частину свого робочого часу проводять у відрядженнях і переговорах, тому відеоконференції здатні істотно знизити витрати, пов’язані з оплатою відряджень і з вимушеним відривом від виробництва на час переїзду до місця ділової зустрічі; якщо необхідно розглянути кандидатури іногородніх претендентів на вакантні посади, співбесіду можна провести з використанням відеоконференції, що значно скоротить матеріальні витрати обох сторін;телемедицина: відеозв’язок між лікарками і пацієнтами дозволяє зменшити витрати, необхідні для постановки діагнозу та лікування жителів віддалених регіонів; при цьому істотно спрощується проведення наукових конференцій, консиліумів, демонстрацій новітнього обладнання; з’являється можливість дистанційного навчання новітнім технологіям в області практичної медицини і діагностики місцевих фахівців, а також тиражування досвіду провідних медичних центрів;торгівля і реклама: відеоконференції дозволяють демонструвати переваги нової продукції, різних видів товарів і послуг тощо.Серед сфер впровадження відеоконференцзв’язку не стоїть осторонь і освітня галузь. Оскільки системи відеоконференцій забезпечують можливості:особистого спілкування без витрат на переїзди;своєчасного обміну необхідною інформацією;спільної роботи над якою-небудь задачею віддалених один від одного учасників цього процесу (вони можуть знаходитися на різних поверхах одного будинку або навіть у різних точках земної кулі);то використання такого зв’язку є виправданим. Викладачі, користуючись відеоконференцзв’язком, можуть працювати одночасно з декількома аудиторіями слухачів, розташованими в різних точках земної кулі. При цьому встановлені камери надають можливість інтерактивного спілкування (слухачі можуть ставити запитання в режимі реального часу, є можливість приймати заліки та іспити через відеоконференцзв’язок тощо).Мета статті. Провести стислий аналіз програмного забезпечення, що надає можливість здійснити відеоконференцзв’язок.Виклад основного матеріалу. Завдяки розвитку інформаційно-комунікаційних технологій використання відеоконференцзв’язку стало можливим як в процесі навчання і підвищення кваліфікації фахівців, так і в реальній практиці наукового і професійного спілкування. Тому для ефективних публічних виступів при захисті власних проектів, участі у конференціях, в тому числі, відеоконференціях, під час навчання студентів необхідно розвивати у них нові соціально-психологічні, інформаційно-комунікаційні і науково-аналітичні компетенції. Досвід показує, що такі компетенції можуть бути сформовані лише в результаті практичної діяльності – безпосередньої участі у таких заходах, тому у Сумському державному педагогічному університеті імені А.С. Макаренка на базі кафедри інформатики було вирішено провести студентську відеокноференцію «Використання інформаційних технологій в навчальному поцесі» в рамках захисту власних курсових проектів студентами 4–5 курсів. Основною метою проведення такої конференції було набуття практичного досвіду як викладачами, так і студентами в організації відеоконференцзв’язку та отримання таких фахових компетенцій, як психологічні, інформаційні та аналітичні компетенції.Організація такого заходу вимагала попередньої підготовки: потрібно було визначитися з технічною підтримкою проведення конференції та її змістовим наповненням.Якість змістового наповнення забезпечувалася тематикою курсових робіт та відповідним ставленням студентів до власних курсових проектів.Технічна сторона вимагала певного аналізу наявного програмного забезпечення, що забезпечує відеозв’язок.Як показав аналіз, сьогодні існує достатня кількість програм для VoIP-зв’язку (Voice over IP). Серед них Skype, Sight Speed Business, ooVoo, Google Talk [4–7] тощо, а також ті, які постачаються з програмним забезпеченням виробниками web-камер. Ми зупинилися на двох з них – загальновідомій програмі Skype та програмі ooVoo [4–6].Як було з’ясовано, програму Skype спочатку було розроблено для аудіозв’язку, але в процесі розвитку інформаційних технологій програму було вдосконалено: система стала забезпечувати відеозв’язок, але без підключення сторонніх модулів інших виробників – вона і досі залишається двосторонньою.Компанія ooVoo розробила сервіс з більш широким спектром послуг, а саме: проведення web-конференцій, зустрічей on-line або презентацій через Інтернет у режимі реального часу.Однією з позитивних характеристик програми ooVoo (перед програмою Skype) є те, що ooVoo позиціонує себе як сервіс для проведення відеоконференцій, а це є зв’язок другого покоління (VoIP2), який дозволяє не використовувати комп’ютер користувача в якості проміжного вузла, як це здійснюється у програмі Skype. До того ж програма ooVoo використовує власну інфраструктуру для керування відеодзвінками.Ще одним плюсом ooVoo є більш широка карта відеоналаштувань, ніж у Skype – ви можете виставити кількість кадрів в секунду від 5 до 30 fps (Frames Per Second), змінити роздільну здатність та один з трьох рівнів якості передачі відео.Серед спільних характеристик цих програм можна виділити:відеодзвінок у реальному часі;миттєву передачу текстових повідомлень;передачу файлів;роботу на платформах PC, Mac OS, Linux.Програма ooVoo в свою чергу має додаткові характеристики, які відсутні у Skype:зберігання та перегляд матеріалів тривалістю до 1000 хвилин;відеоконференція з 6-ма співрозмовниками в режимі реального часу *;відео HD-якості *;запис відео дзвінків *;можливість посилати відеоповідомлення (тривалість до 5 хвилин), якщо співрозмовник знаходиться off-line, і, навіть, якщо не є клієнтом ooVoo (в цьому випадку посилання на повідомлення надходить на E-mail адресу одержувача, переглянути яке можна за допомогою «браузера»).У більшості випадків інтерфейси програм схожі, зручні та інтуїтивно зрозумілі, але інтерфейс ooVoo надає можливість показу відеокартинок у 3D просторі, що створює ефект віртуальної кімнати переговорів.До недоліків програми ooVoo слід віднести платні послуги (відмічені вище зірочкою *), але якщо висока якість зв’язку доступна і у безкоштовній версії, і при цьому вам не потрібний конференцзв’язок на 6 осіб, тоді цим недоліком можна знехтувати.У загальному випадку обидва ресурси дають змогу без особливих зусиль провести відеоконференцію, тому вибір програми можна залишити за користувачами, технічними можливостями комп’ютерів співрозмовників та шириною самого Інтернет каналу.Для реалізації відеоконференцзв’язку нами було використано комп’ютер із звуковою картою, мікрофон, Web-камеру і проектор та програмне забезпечення ooVoo, через яке було налагоджено зв’язок з аудиторіями.Побудова виступів була заздалегідь регламентована, тому наперед були підготовлені презентації та відповідне програмне забезпечення. Сама конференція пройшла згідно побудованого сценарію.Висновки.Використання програми ooVoo є можливим і доцільним для налагодження відеоконференцзв’язку.Проведення відеоконференції в педагогічному університеті є важливим заходом як для викладача, що його організовує, так і для студента, що є його безпосереднім учасником, оскільки він надає можливість:набути досвіду відеоспілкування каналами VoIP-зв’язку;навчитися студентам налагоджувати такі канали зв’язку;зберегти власний виступ для подальшого аналізу власної поведінки під час виступу (своїх рухів, висловів тощо), тобто глянути на себе збоку.

Гострий інфаркт міокарда (ІМ) на сьогодні залишається однією з головних причин смертності та інвалідизації. Упровадження ефективних кардіореабілітаційних програм для пацієнтів, які перенесли гострі форми ішемічної хвороби серця (ІХС), є важливим засобом поліпшення якості та тривалості життя. У більшості рекомендацій кардіореабілітація має І клас А рівень доказовості. План реабілітації повинен бути індивідуальним і базуватися на попередньо проведеній стратифікації ризику, визначенні рівня функціональної здатності й конкретних потребах хворого. На сьогодні, крім традиційної моделі кардіореабілітації, що включає 4 етапи, запропоновано альтернативні моделі з використанням персоніфікованої телемедицини, сфокусованої на індивідуальному профілі факторів ризику, а також спільнотних та домашніх програмах, які враховують можливість вибору для пацієнтів відповідно до їхніх потреб. Мета дослідження – підвищити ефективність реабілітації хворих на гострий інфаркт міокарда, яким проведено перкутанну балонну ангіопластику та стентування коронарної артерії з приводу гострого коронарного синдрому шляхом упровадження індивідуалізованої адаптованої програми кардіореабілітації на ранньому амбулаторному етапі. Метаріали і методи. Обстежено 92 хворих на інфаркт міокарда, 58 з яких у ранньому післяінфарктному періоді проведено курс оригінальної індивідуалізованої адаптованої програми кардіореабілітації протягом 3-х місяців, і 34 пацієнтам контрольної групи, яких зіставили за віком, статтю та клінічними проявами інфаркту міокарда, проведено стандартну програму реабілітації. Оцінку ефективності обох програм кардіореабілітації виконували шляхом зіставлення редукції клінічних проявів інфаркту міокарда, відновлення параметрів систоло-діастолічної функції серця, ступеня толерантності до фізичних навантажень та оцінки якості життя пацієнтів. Результати досліджень та їх обговорення. Використання індивідуально адаптованої програми реабілітації в післяінфарктному періоді у хворих із ГКС, яку ми запропонували, і провели перкутанну балонну ангіопластику та стентування коронарної артерії, сприяє більш швидкій та ефективнішій ліквідації клінічних проявів серцевої недостатності та порушень систоло-діастолічної функції лівого шлуночка. Одночасно у цих пацієнтів суттєво підвищується толерантність до фізичних навантажень, що супроводжувалось поліпшенням самопочуття і комплаєнсу до лікувальних рекомендацій та свідчило про підвищення якості життя. Висновки. Застосування оригінальної індивідуально адаптованої програми кардіореабілітації на ранньому амбулаторному етапі дозволяє знизити ознаки систоло-діастолічної дисфункції серця і суттєво підвищити толерантність пацієнтів до фізичних навантажень, що підвищує якість їх життя.

Згідно з Національною доктриною, одними із пріоритетних напрямів державної політики щодо розвитку освіти є: запровадження освітніх інновацій, інформаційних технологій і створення індустрії сучасних засобів навчання і виховання, повне забезпечення ними навчальних закладів. Держава зацікавлена у якісній професійній підготовці спеціалістів, і тому має забезпечувати підготовку кваліфікованих кадрів, здатних до творчої праці, професійного розвитку, освоєння та впровадження наукоємних та інформаційних технологій, конкурентоспроможних на ринку праці [1, 2]. Використання комп’ютерних програм навчального призначення дозволяє вдосконалювати методичну систему підготовки спеціалістів як у вищих навчальних закладах. так і у системі професійно-технічної та середньої освіти. Впровадження комп’ютерних програм у навчальний процес доповнює засоби навчання, які традиційно використовуються у процесі викладання дисциплін.У Наказі Міністерства освіти і науки України «Про Правила використання комп’ютерних програм у навчальних закладах» (2005) комп’ютерна програма навчального призначення визначається як «засіб навчання, що зберігається на цифрових або аналогових носіях даних і відтворюється на електронному обладнанні» [2].Теоретичні і практичні засади розробки програмного забезпечення навчального призначення розглядалися такими науковцями, як Д. Д. Аветісян, Л. І. Білоусова, М. І. Жалдак, А.С. Муравка, Н. В. Олефіренко та ін.М. І. Жалдак зазначає, що в основу інформатизації навчального процесу слід покласти створення і широке впровадження в повсякденну педагогічну практику нових комп’ютерно-орієнтованих методичних систем навчання на принципах поступового і неантагоністичного, без руйнівних перебудов і реформ, вбудовування інформаційно-комунікаційних технологій у діючі дидактичні системи, гармонійного поєднання традиційних та комп’ютерно-орієнтованих технологій навчання, не заперечування і відкидання здобутків педагогічної науки минулого, а, навпаки, їх удосконалення і посилення, в тому числі і за рахунок використання досягнень у розвитку комп’ютерної техніки і засобів зв’язку [3, 8].Педагоги-науковці і спеціалісти з інформаційних технологій виділяють певний клас прикладних програм навчального призначення, включаючи їх до різновидів з різними назвами (навчальне електронне видання, педагогічне програмне забезпечення, електронні програми навчального призначення, комп’ютерні програми навчального призначення, комп’ютерно-орієнтовані методичні системи навчання тощо), проте смисл залишається однаковим: це програми, які використовують у сфері освіти у навчальному процесі.Навчальне електронне видання – електронне видання, яке містить систематизований матеріал з відповідної науково-практичної галузі знань. Має відрізнятися високим рівнем виконання і художнього оформлення, повнотою відомостей, якістю методичного інструментарію і технічного виконання, наочністю, логічністю і послідовністю подання матеріалу [5, 34].Педагогічний програмний засіб (ППЗ), тобто засіб, створений для безпосереднього використання у навчальному процесі, в епоху розвитку ринкової економіки Ю. О. Жук, О. М. Соколюк розглядають як товарний продукт, який повинен користуватися попитом серед споживачів (викладачів вищих навчальних закладів, учителів середніх шкіл) [7].Л. І. Білоусова та Н. В. Олефіренко визначають програмне забезпечення навчального призначення як програмні засоби, призначенням яких є підтримка самостійної навчальної, тренувальної, творчо-дослідницької діяльності користувача у певній предметній галузі, а також діяльності самоконтролю. Науковці виділяють такі види програмного забезпечення навчального призначення: електронні підручники, електронні енциклопедії та довідники, середовища підтримки предметної діяльності, комп’ютерні тренажери, системи комп’ютерного тестування [4, 26].М. І. Жалдак, В. В. Лапінський, М. І. Шут пропонують класифікацію педагогічних програмних засобів залежно від переважного виду навчальної діяльності учня при роботі з певним засобом навчання і виокремлюють: 1) демонстраційно-моделюючі програмні засоби; 2) ППЗ діяльнісного предметно-орієнтованого-середовища; 3) ППЗ, призначені для визначення рівня навчальних досягнень, які в свою чергу класифікують за способом організації роботи в мережі; ступенем «гнучкості», можливістю редагування предметного наповнення і критеріїв оцінювання; структурою і повнотою охоплення навчального курсу; способом введення команд і даних та можливою варіативністю формулювання відповіді; можливими способами формулювання та подання учневі навчальних задач; способом формулювання та подання учневі навчальних задач; способом введення даних – командних впливів користувача; 4) ППЗ довідниково-інформаційного призначення [6, 33].В. П. Вембер зазначає, що не існує єдиного підходу як до класифікації електронних засобів навчального призначення, так і до термінології у цій сфері. Взявши за основу класифікаційні цілі та завдання, які можуть бути вирішені за допомогою ЕЗНП, можна виділити наступні типи: ілюструючі, консультуючі, операційне середовище, тренажери, навчальний контроль [6, 33].Потреби сучасного суспільства у розробці програм різноманітного призначення зростають із часу появи перших електронно-обчислювальних машин. Особливими є запити вищого навчального закладу у створенні та впровадженні у навчальний процес навчальних електронних видань, найбільш сучасними й ефективними серед яких відтворюються на комп’ютері.На базі Інформаційно-комп’ютерного центру Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького за останні кілька років розроблено і продовжують створюватися різні типи комп’ютерних програм навчального призначення: 1) електронні підручники та посібники; 2) програмні тренажери; 3) мультимедійні навчальні програми.Опишемо більш докладно кілька комп’ютерних навчальних програмних засобів. Електронний підручник «Основи Інтернет» призначений для студентів ІІ курсу факультету інформатики і математики денної форми навчання та студентів заочної форми навчання, які навчаються за освітньо-професійною програмою бакалавра галузі знань 0403 «Системні науки та кібернетика». Створення цього електронного підручника, як і інших, проходило у декілька етапів, а саме [8, 94-95]:Добір навчального матеріалу.Формування групи фахівців, відповідальних за створення електронного підручника.Планування структури та дизайну: в основу відображення інформації в електронному підручнику було покладено фреймову структуру web-документу.Вибір апаратних та програмних засобів розробки та реалізації електронного підручника: мова розмітки HTML та мова програмування JavaScript.Реалізація гіпертекстових посилань у тексті.Добір матеріалу для мультимедійного втілення: відбір графічного наповнення навчальних тем, створення відповідного відеоматеріалу.Розробка контрольних запитань.Тестування та доопрацювання електронного підручника: апробація у навчальному процесі, видалення або додавання необхідних текстових, графічних або відеоматеріалів тощо.Впровадження електронного підручника у систему інформаційного забезпечення навчального процесу освітнього закладу.Отримання свідоцтва про реєстрацію авторського права у Державному департаменті інтелектуальної власності.Електронний підручник з урахуванням специфіки навчальної дисциплін має розвинену структуру. Навчальний матеріал охоплює всі питання, необхідні для успішної роботи із різноманітними службами мережі Інтернет. Матеріал електронного підручника охоплює всі змістовні модулі, визначені анотацією для мінімальної кількості годин, передбачених стандартом. Електронний підручник містить лекції, практичні завдання, інформацію до самостійної роботи, відеоматеріали та приклади завдань до модульно-тестового контролю. Розгалужена структура електронного підручника дозволяє вивчати матеріал у зручній для студента послідовності. Відеоматеріали наглядно демонструють можливості роботи в мережі Інтернет і призначені для успішного оволодіння даним курсом.До змісту електронного підручника входить глосарій, який містить перелік термінів та понять, що використовуються у процесі засвоєння навчальної дисципліни. Останній розділ електронного підручника містить перелік джерел, якими студенти можуть додатково користуватися під час засвоєння курсу «Основи Інтернет».Програмні тренажери широко використовуються у практиці предметного навчання й у професійній підготовці. За допомогою них майбутні фахівці відпрацьовують свої уміння і навички діяти в різних ситуаціях. У навчанні програмні тренажери забезпечують: послідовне виведення на екран завдань заданої складності з вибраної теми; контроль за діями користувача з розв’язання запропонованого завдання; миттєву реакцію на неправильні дії; виправлення помилок користувача; демонстрацію правильного розв’язання завдання; виведення підсумкового повідомлення про результати роботи користувача (можливо, з рекомендаціями чи порадами) [4, 30].Для розробки тренажерів використовувався певний набір програмного забезпечення. Основним інструментарієм розробки тренажерів «Пакет 3DSMax», «Microsoft Office Word 2010», «Microsoft Office Excel 2010», «Microsoft Office PowerPoint 2010», «Microsoft Office OneNote 2010» стала технологія Flash з елементами ActionScript і програма Camtasia Studio. Створення кожного уроку тренажеру відбувалося за таким алгоритмом:1. Захоплення скрінкастів під час роботи з відповідним програмним забезпеченням за відповідною темою уроку.2. Редагування відеоряду.3. Запис звуку з мікрофону.4. Вставка субтитрів і виносок, у тому числі з інтерактивними елементами.5. Додавання тесту.6. Експорт відеофайлу у формат flv/swf.Кожен тренажер розділений на теоретичну частину, в якій подається інформація щодо операцій по роботі з відповідним програмним засобом, та власне тренувальну, в якій дається завдання, що має бути виконане студентом, без чого він не зможе продовжити тренування.Мультимедійні комп’ютерні навчальні програми поступово витісняють друкарські матеріали, відео- і аудіокасети, адже вони дозволяють організувати ефективну самостійну пізнавальну діяльність студентів [9, 157].Мультимедійна навчальна програма з установки і налаштування Windows 7 призначена для методичного забезпечення дисципліни «Програмне забезпечення ПЕОМ». створена на основі веб-технологій, а саме: HTML, XML, CSS, Java Script, ActiveX, Silverlight. У форматі HTML створена кожна сторінка курсу. CSS використовується для оформлення стилів сторінок. У html-документ включено код мовою Java Script та елементи ActiveX. На html-сторінках з інтерактивними елементами використовується технологія Silverlight. Як засіб розробки програми використовувалася «Система для створення навчальних матеріалів» (Learning Content Development System(LCDS)) – безкоштовним інструментом, за допомогою якого учасники спільноти Microsoft Learning можуть створювати високоякісні, інтерактивні електронні курси; публікувати електронні курси, лише заповнивши прості форми LCDS, які дозволяють створювати високоспеціалізовані тексти, інтерактивні завдання, конкурси і питання, ігри, тести, анімаційні ефекти, демо-ролики та інші мультимедійні матеріали.Зміст програми поділяється на модулі, уроки і теми. Модуль може містити від одного до кількох уроків, які у свою чергу можуть містити від однієї до кількох тем. У програмі наявні елементи самоперевірки і практичні роботи у вигляді інтерактивних ігор, а також список використаних і додаткових джерел і глосарій.Розроблені нами комп’ютерні програми навчального призначення впроваджені у навчальний процес університету, крім того вони можуть бути використані у процесі професійної перепідготовки кадрів і дистанційному навчанні.Планується подальша робота над удосконаленням і оновленням уже розроблених комп’ютерних програм навчального призначення та створенням нових програм для методичного забезпечення дисциплін вищого навчального закладу.

Порушено проблему недостатньо розвинених у майбутніх учителів інформатики компетентностей з питань теорії та практики евклідової геометрії. Вивчення дисциплін програми актуалізується в статті з допомогою інноваційних освітніх інформаційно-комунікаційних технологій, у творчо-розвивальному, економному в часі візуальному демонструванні перетворювальних операцій із стереометричними фігурами та їх елементами. Запропонована методологія передбачає розробку алгоритмічних схем і програмного забезпечення графічного (графоаналітичного) вирішення стереометричних задач конструктивним методом на основі сучасних комп’ютерних технологій. Динамічні характеристики та властиві конструктивні можливості обраних у дослідженні програмно-педагогічних засобів гарантують високоточне візуальне відображення розумових уявлювано-логічних операцій з фігурами евклідової геометрії. Що стосується обчислювальних стереометричних задач, то переважна більшість програм візуалізації не може задовольнити алгоритмізований процес швидкого і результативного їх розв’язання без перезавантаження даних у роботі програми. Процес повинен йти, як це прийнято на уроках геометрії, за схемою – вхідні дані, результат. Неперервність процесу вирішення стереометричних задач, як показано в статті, забезпечується програмним середовищем комп’ютерної алгебри Mathcad Pro. На відміну від інших комп’ютерних засобів, обране програмне середовище з графічними редакторами, редакторами формул та тексту допускає безперервну побудову зображень багатокутних пірамід, перерізів і обчислення їх площ, побудову розгорток пірамід, бічної та повної поверхні зрізаних пірамід. На основі відомої процедури побудови багатокутної піраміди в Mathcad Pro, автори статті пропонують напрацьовані процедури побудови її елементів. Програмні коди для побудови елементів піраміди та її перерізів написані простою алгоритмічною мовою. Намічено шляхи і засоби інтерактивного методу роботи в навчанні інформатики й геометрії, характерними ознаками якого є отримання студентами змістових предметних знань, самопізнання і пізнання власної діяльності.

Розглядається можливість і доцільність розробки в Україні власного математичного забезпечення для СВРК ВВЕР-1000, що є однією з важливих умов реалізації розширеної програми диверсифікації ядерного палива. Програмне забезпечення верхнього рівня пропонується розробляти на основі власних напрацювань у створенні програм відновлення поля енерговиділення, які раніше успішно використовувалися в аналізі безпеки РБМК-1000.

Представлен подход к оценке эффективности государственных программ, основанный на установлении зависимости объемов средств, выделяемых на развитие территории, и показателей уровня социально-экономического развития территории, позволяющий вносить коррективы в очередной этап реализации программ. Методологические принципы разработанной модели базируются на выявлении зависимости показателей эффективности деятельности органов исполнительной власти от наполнения потенциала развития текущей, инновационной и институциональной его составляющих, сосредоточенных в государственных программах, с помощью многофакторного корреляционно-регрессионного анализа. На примере субъекта Федерации проведена апробация методического инструментария модели. Данный подход может быть использован при корректировке очередного этапа реализации государственных программ развития в отношении объемов выделяемых средств как по отдельным пунктам и разделам программы, так и в целом.

Актуальність дослідження. Незважаючи на значну кількість новацій у системі фізичного виховання вищої школи, на практиці чинні програми з фізичного виховання дещо застарілі та наповнені видами спорту, які користуються низькою популярністю в студентської молоді, орієнтовані на професійно- або військово-прикладну й фізичну підготовку, складання контрольних нормативів, які вимагають певного рівня фізичної підготовки, а не спрямовані на корекцію фізичного стану молоді та виявлення й усунення недоліків чинної системи фізичного виховання з урахуванням інтересу та мотивації студентської молоді. Цікавим є й той факт, що кількість годин для цієї підготовки не передбачено програмою, а більшість ВНЗ у нашій державі відходять від класичної системи фізичного виховання. Тому, на нашу думку, доцільне використання видів спорту з урахуванням, передусім, інтересу та мотивації молоді, які забезпечать високий рівень морального задоволення від занять. Ефективним засобом залучення студентів до систематичної рухової активності є виконання нових, нетрадиційних фізичних вправ. Великі потенційні можливості для фізичного вдосконалення студентів має фітнес. Мета дослідження – розробити зміст фітнес-програм силової спрямованості залежно від індивідуальних особливостей будови тіла студентів. Результати роботи. Установлено, що в основі занять фітнесом лежить фітнес-програма, для якої характерна сукупність спеціально підібраних фізичних вправ, спрямованих на комплексну або вибіркову дію на системи організму чи окремі частини тіла залежно від морфофункціональних можливостей людини. У програмі потрібно чітко визначити вид (або спрямованість) рухової активності чи поєднання вправ, інтенсивність занять, тривалість вправ, характер відпочинку, кількість занять на тиждень, темпи збільшення навантаження протягом тижня або місяця. Виконання силових вправ передбачало використання різних рухів не лише з обтяженнями, але й на спеціальних тренажерах і власною вагою. Висновки. Для студентів астенічної будови тіла рекомендовано вправи силової спрямованості для збільшення маси тіла, окружностей частин тіла, покращення показників тонусу м’язів. Студенти гіперстенічної будови тіла виконували вправи на зниження маси тіла, зменшення окружностей частин, зменшення жирового компонента. Фізичні навантаження представникам нормостенічного типу статури спрямовували на поліпшення тонусу м’язів, зниження темпів приросту маси тіла та зменшення окружності таза.

У статті охарактеризовано авторську програму сприяння самоактуалізації викладачів педагогічних коледжів за умови психологічної безпеки освітнього середовища. Розкрито мету, висвітлено основні завдання й обсяг програми тренінгу. Презентовано навчальні модулі програми тренінгу: Модуль 1. «Позитивна спрямованість особистості та розкриття потенційних можливостей викладача», Модуль 2.«Формування адекватної самооцінки, самоповаги та гордості. Подолання бар’єрів, що заважають повноцінному самовираженню у професійній діяльності», Модуль 3. «Розвиток здатності до самоактуалізації. Всебічний аналіз внутрішніх ресурсів особистості», Модуль 4. «Досягнення професійної самоактуалізації та закріплення умінь самовираження й саморозвитку», які спрямовані на розвиток структурних елементів самоактуалізації викладачів закладів фахової передвищої освіти і передбачають реалізацію теоретично визначених психологічних умов психологічно безпечного освітнього середовища, формування впевненості в реалізації значущих особистісних цілей викладача, прогнозування своїх життєвих перспектив, саморозкриття, самопізнання та самоактуалізації, розкриття ресурсів викладачів і подолання бар’єрів психологічного захисту, що заважають повноцінному самовираженню у професійній діяльності, підвищення рівня комунікативно-мовленнєвих навичок і психологічної культури, відкритості щодо нових ідей, умінню достатньою мірою контролювати власну поведінку та емоції тощо.У кожному модулі передбачені різні види й форми роботи: інтерактивні лекції, мультимедійні презентації, обговорення відеофрагментів, ділові ігри, мозковий штурм. Програму розроблено із урахуванням умов сьогодення (пандемії COVID-19) і вимогами розвитку цифрового суспільства, що потребувало технічного і методичного забезпечення для реалізації програми тренінгу в умовах онлайн. Для цього було використано платформу Zoom із використанням онлайн інструментів Miro, Google Jamboard, Mentimeter, Kahoot, Google документ зі спільним доступом. Ключові слова: самоактуалізація, психологічна безпека, програма, соціально-психологічний тренінг, заклади фахової передвищої освіти, викладачі ЗФПВ.

Будь-яка, навіть найефективніша, логічно обґрунтована і корисна інновація (чи то теорія геліоцентризму Коперника або «походження видів» Дарвіна), якщо вона суперечить існуючій на даний момент догмі, приречена на ірраціональний скепсис, тривале і навмисне замовчування, обумовлене специфікою суспільних процесів і включеність людської психіки в ці процеси.Томас Семюел Кун Існуюча система освіти перестала влаштовувати практично всі держави світу і піддається активному реформуванню в наші дні. Перспективним напрямом використання в навчальному процесі є нова інформаційна технологія, яка дістала назву хмарні обчислення (Cloud computing). Концепція хмарних обчислень стала результатом еволюційного розвитку інформаційних технологій за останні десятиліття.Без сумніву, результати досліджень російських вчених: А. П. Єршова, В. П. Зінченка, М. М. Моісєєва, В. М. Монахова, В. С. Лєдньова, М. П. Лапчика та ін.; українських вчених В. Ю. Бикова, В. М. Глушкова, М. І. Жалдака, В. С. Михалевича, Ю. І. Машбиця та ін.; учених Білорусії Ю. О. Бикадорова, А. Т. Кузнєцова, І. О. Новик, А. І. Павловського та ін.; учених інших країн суттєво вплинули на становлення та розвиток сучасних інформаційних технологій навчання [1], [2], але в організації освітнього процесу виникають нові парадигми, наприклад, хмарні обчислення. За оцінками аналітиків Гартнер груп (Gartner Group) хмарні обчислення вважаються найбільш перспективною стратегічною технологією майбутнього, прогнозується міграція більшої частини інформаційних технологій в хмари на протязі найближчих 5–7 років [17].Згідно з офіційним визначенням Національного інституту стандартів і технологій США (NIST), хмарні обчислення – це система надання користувачеві повсюдного і зручного мережевого доступу до загального пулу інформаційних ресурсів (мереж, серверів, систем зберігання даних, додатків і сервісів), які можуть бути швидко надані та гнучко налаштовані на його потреби з мінімальними управлінськими зусиллями і необхідністю взаємодії з провайдером послуг (сервіс-провайдером) [18].У США в університетах функціонують віртуальні обчислювальні лабораторії (VCL, virtual computing lab), які створюються в хмарах для обслуговування навчального та дослідницьких процесів. В Південній Кореї запущена програма заміни паперових підручників для середньої школи на електронні, які зберігаються в хмарі і доступні з будь-якого пристрою, який може бути під’єднаний до Інтернету. В Росії з 2008 року при Російській академії наук функціонує програма «Університетський кластер», в якій задіяно 70 університетів та дослідних інститутів [3], в якій передбачається використання хмарних технологій та створення web-орієнтованих лабораторій (хабів) в конкретних предметних галузях для надання принципово нових можливостей передавання різноманітних інформаційних матеріалів: лекцій, семінарів, лабораторних робіт і т. п. Є досвід певних російських вузів з використання цих технологій, зокрема в Московському економіко-статистичному інституті вся інфраструктура переводиться на хмарні технології, а в навчальних програмах включені дисципліни з навчання технологій.На сьогодні в Україні теж почалося створення національної освітньої інформаційної мережі на основі концепції хмарних обчислень в рамках національного проекту «Відкритий світ», який планується здійснити протягом 2010-2014 рр. Відповідно до наказу Міністерства освіти та науки України від 23.02.2010 р. №139 «Про дистанційне моніторингове дослідження рівня сформованості у випускників загальноосвітніх навчальних закладів навичок використання інформаційно-комунікаційних технологій у практичній діяльності» у 2010 році було вперше проведено дистанційне моніторингове дослідження з метою отримання об’єктивних відомостей про стан інформатичної освіти та розроблення стратегії її подальшого розвитку. Для цих цілей було обрано портал (приклад гібридної хмари), створений на основі платформи Microsoft Azure [4].Як показує зарубіжний досвід [8], [11], [12], [14], [15], вирішити названі проблеми можна шляхом впровадження в навчальний процес хмарних обчислень. У вищих навчальних закладах України розроблена «Програма інформатизації і комп’ютеризації навчального процесу» [1, 166]. Але, проаналізувавши стан впровадження у ВНЗ хмарних технологій, можна зробити однозначний висновок про недостатню висвітленість цього питання в літературних та Інтернет-джерелах [1], [7].Переважна більшість навчальних закладів лише починає впроваджувати хмарні технології в навчальний процес та включати відповідні дисципліни для їх вивчення. Аналіз педагогічних праць виявив недостатнє дослідження питання використання хмарних обчислень у навчальному процесі. Цілком очевидно, що інтеграція хмарних сервісів в освіту сьогодні є актуальним предметом для досліджень.Для навчальних закладів все більшого значення набуває інформаційне наповнення та функціональність систем управління віртуальним навчальним середовищем (VLE, virtual learning environment). Не існує чіткого визначення VLE-систем, та й в самих системах в міру їх заглиблення в Інтернет постійно удосконалюються наявні і з’являються нові інструменти (блоги, wiki-ресурси). VLE-системи критикують в основному за слабкі можливості генерації та зберігання створюваного користувачами контенту і низький рівень інтеграції з соціальними мережами.Існує кілька полярних підходів до способів надання освіти за допомогою сучасних інформаційно-комунікаційних технологій та інформаційних ресурсів. З одного боку – навчальні заклади з віртуальним навчальним середовищем VLE, а з іншого – персональне навчальне середовище, створене з Web 2.0 сайтів та кероване учнями. Але варто звернути увагу на нову модель, що може зруйнувати обидва наявні підходи. Сервіси «Google Apps для навчальних закладів» та «Microsoft Live@edu» включають в себе широкий набір інструментів, які можна налаштувати згідно потреб користувача. Описувані системи розміщуються в так званій «обчислювальній хмарі» або просто «хмарі».Хмара – це не просто новий модний термін, що застосовується для опису Інтернет-технологій віддаленого зберігання даних. Обчислювальна хмара – це мережа, що складається з численної кількості серверів, розподілених в дата-центрах усього світу, де зберігаються безліч копій. За допомогою такої масштабної розподіленої системи здійснюється швидке опрацювання пошукових запитів, а система є надзвичайно відмовостійка. Система побудована так, що після закінчення тривалого періоду при потребі можна провести заміну окремих серверів без зниження загальної продуктивності системи. Google, Microsoft, Amazon, IBM, HP і NEC та інші, мають високошвидкісні розподілені комп’ютерні мережі та забезпечують загальнодоступність інформаційних ресурсів.Хмара може означати як програмне забезпечення, так і інфраструктуру. Незалежно від того, є сервіс програмним чи апаратним, необхідно мати критерій, для допомоги визначення, чи є даний сервіс хмарним. Його можна сформулювати так: «Якщо для доступу до інформаційних матеріалів за допомогою даного сервісу можна зайти в будь-яку бібліотеку чи Інтернет-клуб, скористатися будь-яким комп’ютером, при цьому не ставлячи ніяких особливих вимог до операційної системи та браузера, тоді даний сервіс є хмарним».Виділимо три умови, за якими визначатимемо, чи є сервіс хмарним.Сервіс доступний через Web-браузер або за допомогою спеціального інтерфейсу прикладної програми для доступу до Web-сервісів;Для користування сервісом не потрібно жодних матеріальних затрат;В разі використання додаткового програмного забезпечення оплачується тільки той час, протягом якого використовувалось програмне забезпечення.Отже, хмара – це великий пул легко використовуваних і доступних віртуалізованих інформаційних ресурсів (обладнання, платформи розробки та/або сервіси). Ці ресурси можуть бути динамічно реконфігуровані для обслуговування мінливого навантаження (масштабованості), що дозволяє також оптимізувати використання ресурсів. Такий пул експлуатується на основі принципу «плати лише за те, чим користуєшся». При цьому гарантії надаються постачальником послуг і визначаються в кожному конкретному випадку угодами про рівень обслуговування.Існує три основних категорії сервісів хмарних обчислень [10]:1. Комп’ютерні ресурси на зразок Amazon Elastic Compute Cloud, використання яких надає організаціям можливість запускати власні Linux-сервери на віртуальних комп’ютерах і масштабувати навантаження гранично швидко.2. Створені розробниками програми для пропрієтарних архітектур. Прикладом таких засобів розробки є мова програмування Python для Google Apps Engine. Він безкоштовний для використання, однак існують обмеження за обсягом даних, що зберігаються.3. Сервіси хмарних обчислень – це різноманітні прикладні програмні засоби, розміщені в хмарі і доступні через Web-браузер. Зберігання в хмарі не тільки даних, але і програм, змінює обчислювальну парадигму в бік традиційної клієнт-серверної моделі, адже на стороні користувача зберігається мінімальна функціональність. Таким чином, оновлення програмного забезпечення, перевірка на віруси та інше обслуговування покладається на провайдера хмарного сервісу. А загальний доступ, управління версіями, спільне редагування стають набагато простішими, ніж у разі розміщення програм і даних на комп’ютерах користувачів. Це дозволяє розробникам постачати програмні засоби на зручних для них платформах, хоча необхідно переконатися, що програмні засоби придатні до використання при роботі з різними браузерами.З точки зору досконалості технології, програмне забезпечення в хмарах розвинуте значно краще, ніж апаратна складова.Особливу увагу звернемо на програмне забезпечення як послугу (SaaS, Software as a Servise), що позначає програмну складову у хмарі. Більшість систем SaaS є хмарними системами. Для користувачів системи SaaS не важливо, де встановлене програмне забезпечення, яка операційна система при цьому використовується та якою мовою воно описане. Головне – відсутня необхідність встановлювати додаткове програмне забезпечення.Наприклад, Gmail представляє собою програму електронної пошти, яка доступна через браузер. Її використання забезпечує ті ж функціональні можливості, що Outlook, Apple Mail, але для користування нею необхідно «thick client» («товстий клієнт»), або «rich client» («багатий клієнт»). В архітектурі «клієнт – сервер» це програми з розширеними функціональними характеристиками, незалежно від центрального сервера. При такому підході сервер використовується як сховище даних, а вся робота з опрацювання і подання даних переноситься на клієнтський комп’ютер.Системи SaaS наділені деякими визначальними характеристиками:– Доступність через Web-браузер. Програмне забезпечення типу SaaS не потребує встановлення жодних додаткових програм на комп’ютер користувача. Доступ до систем SaaS здійснюється через Web-браузер з використанням відкритих стандартів або універсальний плагін браузера. Хмарні обчислення та програмне забезпечення, яке є власністю певної компанії, не поєднуються між собою.– Доступність за вимогою. За наявності облікового запису можна отримувати доступ до програмного забезпечення в будь-який момент та з будь-якої географічної точки земної кулі.– Мінімальні вимоги до інфраструктури ІТ. Для конфігурування систем SaaS потрібен мінімальний рівень технічних знань (наприклад, для управління DNS в Google Apps), що не виходить за рамки, характерні для звичайного користувача. Висококваліфікований IT-адміністратор для цього не потрібний.Переваги хмарної інфраструктури. Наявність апаратних засобів у власності потребує їх обслуговування. Планування необхідної потужності та забезпечення ресурсами завжди актуальні. Хмарні обчислення спрощують вирішення двох проблем: необхідність оцінювання характеристик обладнання та відсутність коштів для придбання нового потужного обладнання. При використанні хмарної інфраструктури необхідні потужності додаються за лічені хвилини.Зазвичай на кожному сервері передбачено резерв, що забезпечує вирішення типових апаратних проблем. Наприклад, резервний жорсткий диск, призначений для заміни диска, що вийшов з ладу, в складі масиву RAID. Необхідно скористатися послугами для встановлення нового диску на сервер. Для цього потрібен час та висока кваліфікація спеціаліста, щоб роботу виконати швидко з метою уникнення повного виходу сервера з ладу. Якщо сервер остаточно вийшов з ладу, використовується якісна, актуальна резервна копія та досконалий план аварійного відновлення. Тільки тоді є можливість провести відновлення системи в короткий термін, причому завжди в ручному режимі.При використанні хмар немає потреби перейматись проблемами стосовно апаратних засобів, що використовуються. Користувач може і не дізнатися про те, що фізичний сервер вийшов з ладу. Якщо правильно дібрано інструментарій, можливе автоматично відновлення даних після надскладної аварійної ситуації. При використанні хмарної інфраструктури у такому випадку можна відмовитись від віртуального сервера і отримати інший. Немає потреби думати про утилізацію та перейматися про нанесену шкоду навколишньому середовищу.Хмарне сховище. Абстрагування від апаратних засобів в хмарі здійснюється не тільки завдяки заміні фізичних серверів віртуальними. Віртуалізації підлягають і системи фізичного зберігання даних.При використанні хмарного сховища можна переносити дані в хмару, не переймаючись, яким чином вони зберігаються та не турбуючись про їх резервне копіювання. Як тільки дані, переміщені в хмару, будуть потрібні, достатньо буде просто звернутись в хмару і отримати їх. Існує кілька підходів до хмарного сховища. Йдеться про поділ даних на невеликі порції та зберігання їх на багатьох серверах. Порції даних наділяються індивідуально обчисленими контрольними сумами, щоб дані можна було швидко відновити в критичних ситуаціях.Часто користувачі працюють з хмарним сховищем так, ніби мають справу з мережевим накопичувачем. Щодо принципу функціонування хмарне сховище принципово відрізняється від традиційних накопичувачів, оскільки у нього принципово інше призначення. Обмін даними при використанні хмарного сховища повільніший, воно більш структуроване, внаслідок чого його використання як оперативного сховища даних непрактичне. Зазначимо, що використання хмарного сховища недоцільне для транзакцій в хмарних прикладних програмах. Хмарне сховище сприймається, як аналог резервної копії на стрічковому носієві, хоча на відміну від системи резервного копіювання зі стрічковим приводом в хмарі не потрібні ні привід, ні стрічки.Grid Computing (англ. grid – решітка, грати) – узгоджене, відкрите та стандартизоване комп’ютерне середовище, що забезпечує гнучкий, безпечний, скоординований розподіл обчислювальних ресурсів і ресурсів збереження інформації, які є частиною даного середовища, в рамках однієї віртуальної організації [http://gridclub.ru/news/news_item.2010-08-31.0036731305]. Концепція Grid Computing представляє собою архітектуру множини прикладних програмних засобів – найпростіший метод переходу до хмарної архітектури. Програмні засоби, де використовуються grid-технології, є програмним забезпеченням, при функціонуванні якого інтенсивно використовуються ресурси процесора. В grid-програмах розподіляються операції опрацювання даних на невеликі набори елементарних операцій, що виконуються ізольовано.Використання хмарної інфраструктури суттєво спрощує та здешевлює створення grid-програм. Якщо потрібно опрацювати якісь дані, використовують сервер для опрацювання даних. Після завершення опрацювання даних сервер можна призупинити, або задати для опрацювання новий набір даних.На рисунку 1 подано схему функціонування grid-програми. На сервер, або кластер серверів, поступає набір даних, які потрібно опрацювати. На першому етапі дані передаються в чергу повідомлень (1). На інших вузлах аналізується чергою повідомлень (2) про нові набори даних. Коли набір даних з’являється в черзі повідомлень, він аналізується на першому комп’ютері, де його виявлено, а результати надсилаються назад в чергу повідомлень (3), звідки вони зчитуються сервером або кластером серверів (4). Обидва компоненти можуть функціонувати незалежно один від одного, а кожен з них може функціонувати навіть в тому випадку, якщо другий компонент не задіяний на жодному комп’ютері. Рис. 1. Архітектура grid-програм У такій ситуації використовуються хмарні обчислення, оскільки при цьому не потрібні власні сервери, а за відсутності даних для опрацювання не потрібні сервери взагалі. Таким чином можна масштабувати потужності, що використовуються. Інакше кажучи, щоб комп’ютер не використовувався «вхолосту», важливо опрацьовувати дані за мірою їх надходження. Сервери включаються, коли потік даних інтенсивний, а виключаються в міру ослаблення інтенсивності потоку. Grid-програми мають дещо обмежену область застосування (опрацювання великих об’ємів наукових і фінансових даних). В переважній частині таких програм використовуються транзакційні обчислення.Транзакційна система – це система, де один і більше вхідних наборів даних опрацьовуються одночасно в рамках однієї транзакції та в

Мета. Метою статті є розроблення змісту і структури та презентація авторської програми гармонізації почуття власності особи. Методи. Для розробки тренінгової програми було використано низку методів інтерактивної роботи і психоедукації з метою гармонізації почуття власності: метод незавершених речень, рольова гра, симуляція, мозковий штурм, групові методи роботи, дискусія, психологічні практикуми, творчі домашні завдання тощо. Результати. У статті представлено авторську тренінгову програму гармонізації почуття власності, яка складається зі вступу, завершальної частини та трьох основних модулів: «Почуття власності як соціально-психологічний феномен: моє, наше, чуже, нічиє», «Чинники посилення почуття власності: контроль, самоінвестування та інтимне знання», «Наслідки і можливості гармонізації почуття власності». Кожен з модулів має на меті опрацювання різних складових почуття власності: контроль, самоінвестування грошей, часу чи інших ресурсів та глибоке інтимне знання.. Загальний обсяг тренінгової програми складає 26 академічних годин. Запропонована тренінгова програма може бути використана для гармонізації почуття власності особи, як серед старшокласників і студентів, так і серед дорослого населення загалом. Висновки. Впровадження та вивчення ефективності тренінгової програми гармонізації почуття власності показало доцільність її використання серед старшокласників та студентської молоді, а також дорослого населення, що сприяло оптимізації прояву відповідальності, самоефективності, самоідентичності та залученості особи. Перспективи подальших досліджень вбачаємо в розробці програми психологічного тренінгу для гармонізації почуття власності щодо територіальної громади та власної країни.

Статтю присвячено актуальній проблемі формування рефлексивній компетентності майбутніх фахівців соціальної роботи, зокрема створення інструментарія рефлексивної практики, який можливо використовувати в процесі професійної освіти протягом життя. Метою роботи є розроблення програми формування рефлексивних компонентів професійної компетентності майбутніх соціальних працівників. Теоретико-методологічними засадами створення програми є сучасні зарубіжні та вітчизняні моделі рефлексії, модель рефлексивної практики J. Joyce-McCoach та K. Smith, власні дослідження структури на розвитку професійної компетентності майбутніх соціальних працівників. У роботі дістали подальшого розвитку можливості професійної підготовки фахівців із соціальної роботи шляхом створення програми психолого-педагогічного супроводу формування рефлексивної компетентності, розширено уявлення про методи та технології рефлексивної практики, які застосовуються в навчальному процесі. В статті розкрито зміст програми формування рефлексивної компетентності соціальних працівників, що полягає в проведенні студентів через три рівні рефлексії – рефлексія «Я» та власних професійних якостей та цінностей, рефлексія професійної практики та стосунків, критична рефлексія соціальних змін, що формують і обмежують фахівців із соціальної роботи та їхню діяльність. Окреслено загальні методи й техніки, які доречно використовувати на кожному з рівнів формування рефлексивної компетентності. У підсумку зазначено, що представлена програма дозволяє перейти від констатації рівня розвитку професійних якостей особистості до спрямованого керування процесом професіоналізації майбутніх фахівців. У якості висновків узагальнено умови успішного використання студентами суб’єктивних значень в рефлексивному письмі та опанування навичок критичної професійної рефлексії.

У статті представлено результати експериментального впрова- дження програми розвитку етичної свідомості студентів університе- тів. Поняття етична свідомість студентів університетів визначено як динамічне психічне утворення, наповнене моральними значеннями, смислами та чуттєвим змістом, що диктуються специфікою індиві- дуальної етичності й моральності, а також особливостями соціальної ситуації розвитку особистості студентського віку – потребою в само- актуалізації, потребою в прийнятті власної етико-моральної системи. Подано критерії розвитку для кожного компонента етичної свідомості студентської молоді: засвоєння моральних норм і категорій, суб’єк- тивація моральної системи, осмисленість етичного бачення світу. Охарактеризовано дослідницьку вибірку, психодіагностичний інстру- ментарій та організаційні аспекти програми. Мета програми розвитку етичної свідомості полягала в здійсненні систематичного й ціле- спрямованого впливу на розвиток етичної свідомості студентської молоді за рахунок посилення визначених психологічних чинників (его-ідентичність, самоактуалізація, рефлексивність, автономність, саморегуляція, етичну відповідальність). Наведено та проаналізовано динаміку розвитку визначених параметрів у досліджуваних групах. Отримані дані довели, що структурні компоненти етичної свідомості піддаються розвивальному впливу за умови впровадження запропо- нованої програми. У запропонованій програмі як фасилітуючий фак- тор актуалізації та розгортання позитивного впливу психологічних чинників розвитку етичної свідомості студентської молоді виступає інтенсифікація моральної, особистісної та етичної рефлексії, акти- візація потреб в автономності й самоактуалізації, розвиток ясності Я-концепції, відповідальності й саморегуляції. Розроблена програма показала високу ефективність і підтвердила можливість актуалізації визначених психологічних чинників, цілеспрямоване посилення яких зумовлює розвиток структурних компонентів етичної свідомості (зна- чень, смислів, чуттєвої тканини), що, у свою чергу, сприяє розвитку загального рівня етичної свідомості студентів університетів.

У сучасній реальності судді не часто вміють ідентифікувати вияви домашнього насильства, визначати його вплив на правові наслідки. Дуже важливо не допустити впливу власних або чужих гендерних чи інших стерео типів на вирішення судових справ, пов’язаних із домашнім насильством. Наразі чинним законодавством внесе ні революційні зміни щодо цих питань. Зокрема, запроваджено обмежувальні заходи при обранні запобіжного заходу стосовно підозрюваних у вчиненні кримінальних правопорушень, пов’язаних із домашнім насильством, що передбачено ч. 6 ст. 194 КПК України. Крім цього, кривдник може бути направлений судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством. Програма для кривдників – це комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та який спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього неагресивної психологічної моделі поведінки в приватних стосунках. При цьому, на нашу думку, суду доцільно саме з підготовчого засідан ня призначати органу пробації складання досудової доповіді, оскільки в такому разі орган пробації вже може рекомендувати відповідний вид пробаційної програми. Є два види пробаційних програм: корекційна програма та пробаційна програма для кривдників, за виконанням якої здійснюють нагляд саме органи пробації. Відповідно до внесених у кримінально процесуальне законодавство змін забороняється відмова потерпілого від обвинувачен ня в кримінальних провадженнях у формі приватного обвинувачення в кримінальних правопорушеннях, пов’яза них із домашнім насильством. А угода про примирення в кримінальних провадженнях щодо злочинів, пов’язаних із домашнім насильством, може бути укладена лише за ініціативою потерпілого, його представника або законного представника. На рівні українського законодавства під час вирішення справ про домашнє насильство доцільно запровадити колегіальні обговорення за участі представників: громадських та соціальних служб; поліції, яка б надавала суду відеодокази; прокуратури, суддів, адвокатів, оскільки дуже важливим є зв’язок між всіма органі заціями, які долучаються до вирішення цього питання. А також украй важливим було б запровадження в україн ських судах спеціалізації з розгляду справ, пов’язаних із домашнім насильством.

Дистанційна освіта (ДО) є одним із сучасних перспективних методів освіти. Для свого коректного проведення ДО вимагає наявності певного нормативно-правового, організаційного, програмно-технічного, а головне, навчально-методичного забезпечення. Останній пункт є найактуальнішим, адже чи не головною проблемою запровадження ДО є відсутність необхідної кількості електронного навчального забезпечення.Для створення великої сукупності електронних навчальних робіт мають використовуватися програмні засоби, основні вимоги до яких наступні:– легкість освоєння і використання;– можливість опанування ними людей, знайомих з комп’ютером на рівні середнього користувача (без знання мов програмування);– доступність на ринку.Серед усього навчального забезпечення ДО можна виділити наступні типові складові: електронні конспекти лекцій (теорія), електронні збірники вправ із рішеннями (практика), віртуальні лабораторні роботи, контрольні програми-тести (контроль). Розглянемо проблеми створення кожної із вказаних складових.Проблема створення електронних конспектів в цілому успішно вирішується за допомогою звичайних текстових редакторів, що дозволяють інкапсулювати в одному документі текстові та графічні дані, а також будь-які OLE-об’єкти (презентації, відео та аудіофрагменти, та ін.). Недоліком такого представлення лекційних матеріалів є їх пасивність, відсутність оберненого зв’язку від студента до лектора, монотонність роботи і т.д.Програми другого типу, збірники практичних вправ, традиційно оформлюються у вигляді окремих виконуваних програм і, звичайно розробляються різними програмістами. Це веде до різного представлення інформації навіть в рамках одного предмету, що розосереджує студента, заставляючи його розбиратися у особливостях кожної наступної програми. Крім того, тут наявна відокремленість від лекційного матеріалу, неможливість встановлення зв’язків між ними.Контрольні програмні засоби звичайно являють собою також окремі програми, побудовані за схожими до паперових тестів принципами. Тут також відсутній зв’язок із конспектом і практичними вправами. В цілому слід констатувати, що на даний момент навіть повний комплект засобів ДО являє собою розрізнений набір окремих продуктів, призначений для самостійного вивчення дисципліни, тому і якість його буде невисокою.Розглянемо, як же можна інтегрувати згадані складові в рамках одного рішення. Нехай необхідно створити програму, яка б дозволяла розробляти цілі цілісні заняття: спочатку трохи теоретичного матеріалу, потім приклад розв’язування практичного завдання і, нарешті, контроль. В одному занятті може бути кілька таких етапів, перемішаних в довільному порядку.Реалізація такого підходу до створення електронних учбових робіт не є достатньо складною, як здається на перший погляд. Справді, процес створення однієї учбової роботи пропонується виконати у вигляді повторюваного циклу введення послідовних елементів роботи: теорії, практики, контролю. На початку введення нового етапу слід задати його тип, а потім у показаному в залежності від типу вікні ввести зміст етапу.Створення елементу типу «теорія» треба передбачити у двох режимах: імпорт з існуючого документу (враховуємо уже наявну велику базу електронних конспектів), або набір з нуля. Недоліком тут є неможливість редагування формул, що зберігатимуться у вигляді простих картинок.Створення елементу типу «практика» передбачає введення картинок та тексту з поясненнями вирішення задач. Необхідно передбачити можливість вставляти посилання на теоретичні елементи даного заняття, щоби створити зв’язок між ними та забезпечити цілісне сприйняття матеріалу.Нарешті, створення тестових вправ передбачає вибір типу питання (вибір одного із варіантів, вибір кількох варіантів, розташування у правильній послідовності, введення текстової відповіді), введення тексту питання, супроводжуючих картинок, тексту підказки, посилання на відповідні елементи типу «теорія» та «практика».Для можливості прив’язування лабораторних робіт, слід передбачити запуск зовнішніх програм (кожна лабораторна робота має свою специфіку, потребує своєї логіки управління, математичного апарату, тому не може бути створено уніфікований візуальний редактор віртуальних лабораторних робіт, і вони мають писатися програмістами за допомогою мов програмування). Можна передбачити просту взаємодію між віртуальною лабораторною роботою та переглядачем створюваних курсів. Переглядач – це друга обов’язкова компонента комплексу, адже створивши заняття, викладач має зберегти його у власному (стисненому) форматі, для відображення якого і використовується переглядач.Отже, вказана структура і принцип роботи редактору занять надає можливість створювати цілісні учбові заняття і навіть курси з дисципліни. В рамках кредитно-модульної системи логічним є створення окремих електронних курсів, що відповідають одному модулю. За вказаною специфікацією в Інституті заочної та дистанційної освіти Національного університету кораблебудування розробляється власний програмний комплекс ConTest.

Стаття присвячена проблемі становлення ціннісно-смислової сфери особистості майбутніх фахівців.Розглядається структурно-функціональна модель та програма станов¬лення ціннісно-смислової сфери особистості. Онтологічний контекст дослідження цінніс¬но-смислового виміру людини, використання наукових положень методології соціального конструктивізму зумовили розгляд особистості як суб’єкта-творця в процесі власної життєдіяльності. Це дозволило в якості провідних методологічних підходів до розробки моделі ціннісно-смислової сфери особистості обрати системний, діяльнісний, суб’єктний, синергетичний, феноменологічний, герменевтичний, які розглядаються як комплементарні (взаємодоповнювані). Представлена модель ціннісно-смислової сфери особистості включає концептуальний, змістовно-технологічний, критеріально-результативний блоки та ґрун¬тується на низці відповідних принципів. Важливим складником змістовно-технологічного блоку моделі є програма становлення ціннісно-смислової сфери особистості майбутніх фахівців, яка передбачає відповідне змістовне наповнення та реалізацію завдяки певним технологіям, формам та методам роботи. Представлені критерії оцінки ефективності програми становлення ціннісно-смислової сфери особистості.Зміст програми акцентує увагу на цілеспрямованій роботі щодо актуалізації соціально-рольових позицій майбутніх педагогів з метою підвищення їхніх зв’язків із показниками глибинних духовно-моральних цінностей; актуалізації цінностей професійного образу світу.

Представление потенциала развития локальной территории в виде определенным образом скомпонованных пунктов государственных (муниципальных) программ позволяет рассматривать его как заданный уровень потенциала на определенный период (время действия программ). Использован методический инструментарий количественной оценки потенциала развития локальной территории, позволяющий корректировать (оптимизировать) объемы финансирования очередного этапа программы, ориентируясь на потенциальные возможности территории, а также реализацию интересов населения, бизнеса и органов власти. Разработаны различные сценарии (с учетом «набора» соответствующих индикаторов программ) процесса регулирования потенциала развития путем оптимизации составляющих потенциала, представляющих интересы различных групп стейкхолдеров [В понимании Э. Фримана «заинтересованная сторона, индивиды, группы и общности, которым не безразличен результат деятельности организации» [2, с. 109]]. Составлена матрица соответствия индивидуальных и групповых интересов власти, бизнеса и населения оптимальным составляющим потенциала развития.

У статті аналізуються особливості та зміст підготовки вихователів до організації методичної роботи в закладах дошкільної освіти в 60-70-ті рр. ХХ століття. Установлено, що питаннями підвищення кваліфікації дошкільних працівників опікувалися районні методичні кабінети та методичні об‟єднання, завідувачі і вихователі-методисти закладів дошкільної освіти, методичні об‟єднання, які працювали на громадських засадах, школи передового педагогічного досвіду, спеціальні курси для вихователів закладів дошкільної освіти. З‟ясовано, що зміст підготовки вихователів до організації методичної роботи в закладах дошкільної освіти в 60 – 70-ті рр. ХХ століття включав: допомогу щодо виконання програми «Виховання у дитячому садочку», надання вихователям кваліфікованої допомоги з питань виконання освітньої програми, контроль за організацією самоосвітньої роботи вихователів, вивчення, узагальнення та впровадження передового педагогічного досвіду; обмін досвідом як між вихователями різних груп, так і між закладами дошкільної освіти; установлення тісних зв‟язків із керівниками та педагогічними колективами шкіл і з громадськістю; участь вихователів у методичній роботі міста та району; удосконалення та активізацію методів виховання й навчання дітей дошкільного віку; вивчення нових програм виховання в дитячому садку; співробітництво з практичними працівниками, з вихователями інших закладів дошкільної освіти; знайомство вихователів ЗДО із нормативно-правовою базою та програмно-методичними матеріалами; надання рекомендацій щодо упровадження існуючих програм у практику роботи закладів дошкільної освіти; організацію навчання вихователів щодо складання методичної документації, форм та методів перевірки знань і навичок дітей дошкільного віку; ознайомлення вихователів із особливостями виховання та навчання дітей від першого року життя до підготовки дітей до школи та ін. Кращим вихователям радилось узагальнювати власний досвід, широко оприлюднювати його на науково-практичних конференціях різного рівня, 103 педагогічних читаннях, семінарах, публікувати статті, вдосконалювати теорію та практику дошкільного виховання.

Раціональне використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) є невід’ємною складовою підтримки сучасного навчально-пізнавального процесу закладу післядипломної педагогічної освіти, під якою будемо розуміти динамічну систему, яка функціонує на основі використання педагогічно виваженого добору ІКТ й спрямована на оптимізацію навчально-пізнавальної діяльності слухачів курсів підвищення кваліфікації педагогічних кадрів.Тому під час навчально-пізнавального процесу у комп’ютерно орієнтованому навчальному середовищі закладу післядипломної педагогічної освіти слухачів потрібно не лише ознайомлювати з можливостями, перевагами та недоліками сучасних ІКТ, а й на прикладах демонструвати методику їх використання у навчально-пізнавальному процесі, навчати основам створення власних педагогічних програмних засобів за допомогою сучасних ІКТ.Одним із таких найчастіше використовуваних педагогічних програмних засобів, необхідних для підтримки навчально-пізнавального процесу в комп’ютерно орієнтованому навчальному середовищі закладу післядипломної педагогічної освіти, є мультимедійна презентація. Це пояснюється тим, що значна кількість занять, які читаються на курсах підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, несуть велике теоретичне навантаження випереджувального характеру. Тому потребують від науково-викладацьких і методичних працівників закладу післядипломної педагогічної освіти, підготовку та представлення «публічно спрямованого виступу, який базується на результатах узагальнення інформації, дослідження певної проблеми, має чітке логіко-композиційне оформлення і спрямований на представлення нової інформації, спонукання до дії чи переконання аудиторії, – що і вміщує в собі поняття презентація» [1, 9].Використання мультимедійних презентацій під час навчально-пізнавального процесу не лише полегшує показ графічних об’єктів (фотографій, малюнків, графіків тощо), а й при використанні руху, відеофрагментів дозволяють демонструвати динамічні процеси, на сучасному рівні забезпечити наочність, що сприяє комплексному сприйняттю і кращому запам’ятовуванню матеріалу.Проте короткотривале перебування слухачів на курсах підвищення кваліфікації педагогічних кадрів не дозволяє їм в повній мірі оволодіти всіма відомостями, які подаються на заняттях. Звідси виникає потреба у копіюванні на засоби запису даних або ж розміщення на сайті закладу післядипломної педагогічної освіти матеріалів, що використовуються викладачами на заняттях.Отже, важливим у здійсненні підтримки навчально-пізнавального процесу є захист авторських прав, що в Україні регулюється, в основному, такими національними нормативними актами, як Закон України «Про авторське право і суміжні права» та Цивільний кодекс України. Тому пріоритетними при виборі програми для створення мультимедійних презентацій є наявність засобів захисту авторських прав.У більшості наукових праць досліджувались лише окремі аспекти використання мультимедійних презентацій для здійснення підтримки навчального процесу закладу освіти. Особливий інтерес становлять праці, присвячені створенню педагогічних умов, з використанням мультимедійних презентацій, для підвищення рівня засвоєнню знань учнів (Н. В. Морзе, Г. І. Шолом, М. М. Сидорович, О. В. Єргіна, Вікт. М. Ракута); принципам розробки та оформлення мультимедійних презентацій (Т. М. Козак, Т. В. Будкевич, Л. О. Костриба, Т. М. Соловйова); технології та методики застосування мультимедійних презентацій під час проведення уроків у загальноосвітніх навчальних закладах (С. С. Ковальський, С. І. Нетьосов, Н. В. Никитюк та ін.).Проблема виявлення оптимальної програми для створення мультимедійних презентацій для підтримки навчально-пізнавального процесу закладу освіти є досить актуальною на кожному з етапів розвитку ІКТ.Мультимедійні презентації доцільно використовувати під час навчально-пізнавального процесу на курсах підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, насамперед при:– вивченні нового матеріалу: дозволяє ілюструвати різноманітні наочні засоби, зокрема, показ динаміки розвитку будь-якого процесу;– закріпленні вивченої теми;– поглибленні знань: підготовка додаткового матеріалу до занять;– організації підготовки та представленні проектної роботи слухачів;– створенні теоретичних матеріалів для дистанційного курсу;– оформленні відео-, фото-матеріалів з проведеного науково-методичного засідання, семінару, конференції, майстер-класу тощо закладом післядипломної педагогічної освіти та їх викладення у соціальні мережі, на сайт закладу;– поданні статистичних відомостей, наприклад, про рівень надання навчальних послуг закладом післядипломної педагогічної освіти за навчальний рік.Найчастіше використовуваними програмами для створення мультимедійних презентацій є: Microsoft Office PowerPoint, Picasa, Windows Movie Maker, OpenOffice.org Impress, ProShowProduser, Photo Slideshow Maker Platinum тощо. Наведені програми містять засоби, потрібні для створення мультимедійних презентацій, необхідних для підтримки навчально-пізнавального процесу у закладі освіти.Висвітлимо деякі особливості навчання слухачів курсів підвищення кваліфікації педагогічних кадрів створенню мультимедійної презентації. Здійснимо це на основі програми ProShowProduser.Для підвищення рівня мотивації слухачів щодо доцільності використання мультимедійних презентацій, розроблених за допомогою програми ProShowProduser, в навчально-виховному процесі загальноосвітнього навчального закладу, необхідно продемонструвати готові мультимедійні презентації. Для цього можна скористатися ресурсом «Інформаційно-комунікаційні технології в ЖОІППО», що реалізований на сайті https://sites.google.com/site/iktvzoippo/home або під час підготовки до заняття викладачу потрібно самостійно розробити декілька різнотипних варіантів мультимедійних презентацій, які відображатимуть можливості засобів програми ProShowProduser, а також багатогранність реалізації ідей.Перед створенням мультимедійної презентації у програмі ProShowProduser потрібно насамперед мати змістову наповненість (відео-, аудіо-, графічні, текстові матеріали). Тому доцільним буде зробити невелику «фотосесію» слухачів, фотографії з якої, а також попередньо здійснений викладачем підбір фонів, відео-заставок, і будуть складати змістову наповненість майбутньої мультимедійної презентації, створену слухачами за безпосередньої підтримки викладача.Далі відбувається процес створення мультимедійної презентації за допомогою засобів програми.Створену у програмі ProShowProduser мультимедійну презентацію доречно завжди зберігати у форматі проекту, адже педагогічні програмні засоби повинні відображати сучасні можливості і потреби суспільства, тому повинні легко піддаватися поточним змінам.Крім цього, програма ProShowProduser надає можливості зберігати мультимедійну презентацію у форматах, необхідних для розміщення і перегляду в Інтернеті, зокрема на соціальних медіа- ресурсах; автономного перегляду на комп’ютері, DVD-програвачі тощо.Для швидкого та ґрунтовного оволодіння слухачами, науково-педагогічними, методичними кадрами закладу післядипломної педагогічної освіти уміннями роботи у програмі ProShowProduser, доцільно розробити методичні рекомендації з використання засобів цієї програми для створення мультимедійних презентацій.

Представлено обоснование программно-целевого метода в качестве разновидности конституционно-правовых гарантий реализации принципов судебной власти. Осуществлен анализ современных нормативных правовых актов, содержащих нормы, обладающие заявленным гарантным потенциалом. Установлено, что с самого начала централизованного применения в России программно-целевого метода его действие распространяется и на судебную власть. Данное подтверждено самостоятельными федеральными целевыми программами развития судебной системы России, а также институциональным включением Судебного департамента при Верховном Суде Российской Федерации. В серии федеральных целевых программ развития судебной системы России с 2002 года традиционным стало сопряжение показателей эффективности запланированных мероприятий с принципами судебной власти. В качестве предложения, связанного с укреплением специальных конституционно-правовых гарантий реализации принципов судебной власти, автором высказан тезис о рекомендательной преемственности специальных федеральных целевых программ, а также специализации в рамках ведомственных разновидностей.

У статті представлений один зі шляхів формування професійного спілкування іноземною мовою майбутніх фахівців правничої сфери. Загальна глобалізація та розвиток суспільства ставить нові завдання до підготовки майбутніх спеціалістів. Один із критеріїв конкурентоспроможності на ринку праці сьогодні – це універсальність, гнучкість та різноплановість, зокрема, у сфері комунікації. «Рамкова програма ЄС щодо оновлених ключових компетентностей» (2018 р.) декларує нові рамкові стандарти; так, «спілкування іноземними мовами» трансформовано у «мовну компетентність». Останнє поняття, вочевидь, ширше за попереднє та включає в себе не лише грамотність і вміння висловити власну думку, а й соціокультурний складник. Таким чином, стає зрозумілим, що на заняттях із іноземної мови професійного спілкування викладач має синтезувати декілька дисциплін гуманітарного спрямування та інтегрувати їх у відповідні, заплановані навчальною програмою, тематичні модулі. Автор звертається до ретроспективного аналізу поняття «спілкування» та інших споріднених понять і феноменів з метою розбудови теоретичного фундаменту та подальшого обґрунтування програми спецкурсу «Технологія ділового спілкування студентів-правників». Результати ретроспективного аналізу доводять, що філософські і психологічні теорії спілкування та соціальної поведінки виступають фундаментом сучасних підходів до ефективного й порівняно швидкого оволодіння навичками ділового спілкування іноземною мовою. Зокрема, варто звернутися до ESP (англійська для спеціальних цілей) – підходу до вивчення іноземних мов, який широко застосовується в усьому світі для підготовки фахівців різних галузей. На прикладі авторського спецкурсу розглянуто можливості інтегрування філософських, психологічних і педагогічних теорій у практику викладання іноземної мови професійного спрямування.

У статті проаналізовано психологічний комфорт учасників колективної діяльності закладу вищої освіти. У дослідженні встановлено, що певний характер відносин, виникає через об’єктивну необхідність. Відносини у системі “викладач – студент” набувають особистісного характеру, свідомо спрямованого та регульованого цілями, що сприймаються студентами і викладачами далеко не однозначно. Аналіз педагогічної практики свідчить, що створення сприятливого середовища в студентському колективі неможливо на основі педагогічного впливу, побудованого на примусі, підкоренні студентів і колективу волі викладача. Традиційна підготовка викладачів у системі методичної роботи ЗВО не спроможна ефективно вирішувати завдання щодо оздоровлення клімату студентського колективу і забезпечення психологічного комфорту кожному його члену. Відповідно, виникає потреба в організації емоційно сприятливого середовища серед студентства та управління ним. У той же час сучасний викладач повинен “бачити” і розуміти емоції, настрій як студента, так і свій власний, оволодіти теоретичними основами емоційно сприятливого середовища в колективі як фактору його розвитку і всебічного збагачення особистості студентів. Автор вивчив плани і програми підготовки викладачів у системі методичної роботи закладу вищої освіти, а це дає підстави говорити про переважання в їхньому змісті репродуктивних завдань та вправ. У програмах підготовки викладачів у системі методичної роботи закладу освіти недостатньо інформації про теоретичні засади емоційно сприятливого середовища, методики та технології його створення. Вивчення наявних програми та змісту підготовки викладачів у системі методичної роботи закладу вищої освіти дозволили сформувати висновки. Автор наголошує, що програма підготовки вчителів до створення емоційно сприятливого середовища передбачає зміну характеру відносин у системі “викладач – студентський колектив – студенти”. Доведено, що відносини повинні будуватися на принципах педагогічної взаємодії, співробітництва і співтворчості та характеризуватися довірою, можливістю висловити свою точку зору, мати право на помилку, свободу вибору способів досягнення навчальних цілей. Ключові слова: сприятливе середовище, підготовка вчителів, педагогічна взаємодія, психологічний комфорт, педагогічний вплив

Следует обозначить, что самой главной функцией органов исполнительной ветви власти на региональном уровне выступает формирование обоснованного с научной точки зрения прогноза, программы, плана развития региона на социальном и экономическом плане. На базе разработанных стратегий и программ устанавливаются соответствующие цели и задачи развития. Кроме того, конкретизируются различные программные мероприятия, определяются приоритеты в развитии хозяйственной деятельности региона.

Актуальність статті зумовлена розвитком молодіжного підприємництва у сфері культурних і креативних індустрій та необхідністю вивчення стану підготовки молоді до підприємницької діяльності у закладах фахової передвищої освіти мистецького напряму. Мета: проаналізувати діючі освітньо-професійні програми (далі: ОПП) закладів фахової передвищої освіти з підготовки фахівців за спеціальністю 023 «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація», щоб з’ясувати наскільки вони забезпечують розвиток підприємницької компетентності фахових молодших бакалаврів за кваліфікацією «художник-виконавець». Методи: вивчення наукових джерел і педагогічної документації – для аналізу наукових праць та освітньо-професійних програм. Результати: з’ясовано ступінь наукової розробленості проблеми; проаналізовано чинні освітньо-професійні програми (далі: ОПП) підготовки майбутніх художників-виконавців, оприлюднені на сайтах закладів фахової передвищої освіти; охарактеризовано їх можливості щодо розвитку у здобувачів освіти підприємницької компетентності. Висновки: доведено перспективність дослідження проблеми розвитку підприємницької компетентності майбутніх художників-виконавців; з’ясовано, що підготовка фахівців до підприємницької діяльності повинна бути системною (розвивати правові, економічні, психолого-педагогічні й цифрові навички, мати цілісну програму розвитку підприємницької компетентності, поєднувати аудиторні й позаурочні, теоретичні і практичні види діяльності, самостійну і групову роботу); виявлено проблему доступу здобувачів освіти до інформації щодо очікуваних програмних результатів навчання (на офіційних сайтах закладів освіти оприлюднено лише 70% від усіх діючих ОПП з підготовки майбутніх фахових молодших бакалаврів за кваліфікацією «художник-виконавець»); з’ясовано, що формуванню програмних результатів, важливих для відкриття і ведення власної справи, сприяють такі освітні компоненти як «Основи підприємництва і менеджменту», «Основи економічної теорії», «Економічна теорія», «Менеджмент соціокультурної діяльності», «Основи менеджменту соціокультурної діяльності», проте здебільшого вони мають статус вибіркових і тому лише частково забезпечують розвиток у майбутніх художників-виконавців підприємницької компетентності; це зумовлює потребу обґрунтування певних організаційно-педагогічних умов, що мають бути створені в закладах освіти для розвитку в майбутніх художників-виконавців підприємницької компетентності.

Мета: обґрунтувати цілі, завдання, змістове наповнення освітньо-професійних програм підготовки бакалаврів та магістрів громадського здоров’я. Матеріали і методи. Використано бібліографічний, інформаційно-аналітичний методи та контент-аналізу. Результати. Медико-соціальним дослідженням встановлено недосконалість сучасної системи підготовки фахівців для служби громадського здоров’я, її недостатню відповідність сучасним стратегіям розвитку кадрових ресурсів охорони здоров’я. У результаті аналізу стратегічних та програмних документів глобального, регіонального та національного рівнів, положень Європейської програми ключових компетенцій фахівців громадського здоров’я ASPHER, досвіду підготовки фахівців громадського здоров’я в провідних університетах Європи і світу з урахуванням положень освітніх стандартів та на основі даних власних досліджень, виявлено пріоритетні напрями формування кадрових ресурсів громадського здоров’я, вимоги до теоретичної і практичної підготовки фахівців, обґрунтовано та розроблено освітньо-професійні програми підготовки бакалаврів та магістрів громадського здоров’я. Висновки. Освітньо-професійні програми підготовки бакалаврів та магістрів громадського здоров’я забезпечують засвоєння широкого переліку знань, набуття вмінь та компетентностей для реалізації основних оперативних функцій громадського здоров’я, надання відповідних послуг у рамках міждисциплінарної співпраці та міжгалузевої взаємодії.

Постановка проблеми. В умовах розбудови освіти в Україні надзвичайно ак- туальною є проблема формування соціальної компетентності учнів старших класів школи, що зумовлено пошуком оптимальних шляхів підготовки їх до самостійного життя. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Процес включення особистості в соціальні структури і ступінь його ефективності привернули увагу науковців порівняно недавно. На початку ХХ ст. тільки вводиться термін «соцальний інтелект», подальші заглиблення в тему виокремлю- ють поняття компетентності. На даний час не існує єдиної усталеної думки щодо поняття «соціальна компетентність» - у зміст та структуру терміна різні автори вкладають своє трактування та складові, що дає перспективи для подальшої розробки теми. В основному, науковці розглядають соціальну компетентність в ракурсі успішної адаптації особистості в соціумі, через адекватне застосування особистісних якостей та вміння приймати устале- ні норми, правила, що висуваються сусільством. Формулювання мети статті. Метою є презентація авторської програми корекційно-розвиткової програми формування соціальної компетентності підлітків, спрямованої на розвиток соціальної компетенції учасників через використання принципів диференційованого підходу в оцінюванні соціуму з урахуванням іє- рархічності та вмінням ранжування інформації, подій, оточення, потреб, що, в свою чергу, стане основою для формування соціальнозрілої особистості, яка по закінченню навчально- го закладу зможе з високим рівнем вірогідності максимально адаптуватися в соціумі, адек- ватно реагуючи на його зміни, планувати власне майбутнє – як професійне, так і особисте, створити родину і зайняти своє місце в суспільстві, самореалізуватися, набувати та вдо- сконалювати необхідні для цього навички, використовуючі природні дані. Виклад основно- го матеріалу. Програма, враховуючи фактори впливу соціуму, спрямована на формування критичності і реалістичності світосприйняття, адекватності в поведінці відповідно ситу- ації, самоідентифікації себе та свого місця в житті, що є основою формування соціальної компетентності. Вона містить ряд ідей, реалізованих у тематичних заняттях для учнів старших класів, спрямованих на нівеляцію негативних наслідків впливу факторів соціаль- ного середовища, що призводять до викривлення світосприйняття. Проведення роботи за даною програмою стимулює розвиток соціального інтелекту, як основи для надбання соці- альної компетентності, дозволяє отримати позитивні результати в напрямку соціалізації та адаптації майбутнього покоління. Висновки та перспективи подальших досліджень. Застосування програми дозволяє підвищити навчальний інтерес учнів, а відтак і якість їх знань, вмінь, навичок, які вони здобуватимуть в процесі навчальної діяльності. Спільна робо- та, опанування основ тематичної дискусії з дотриманням етичних норм, сприяє підвищенню рівня вихованості дітей, їх емпатійності, позитивній комунікативності.

У статті розкривається виховний потенціал літніх таборів відпочинку, які допомагають процесу виховання моральних цінностей бути безперервним та послідовним, завдяки цілеспрямованому, педагогічно виваженому впливу на підлітків через різноманітні методи та форми його реалізації. Відзначається, що у підлітків розвивається інтерес до психологічних переживань інших людей і до своїх власних почуттів, що є передумовою засвоєння моральних цінностей. Представлена авторська програма «РеформISти», яка спрямована на ознайомлення підлітків-вихованців з моральними цінностями людства; здобуття ними позитивного індивідуального досвіду як складової морального формування особистості; розвиток індивідуальної моральної свідомості і рефлексивних здібностей; підкреслення важливості моральних цінностей у взаєминах з іншими людьми. Основними методами реалізації авторської програми є метод практичного закріплення знань і умінь, навичок (бесіди, тренінги, вправи, квести, інсценівки, ігри, ярмарки, обговорення історій та притч, показові виступи); метод створення складних моральних ситуацій; метод групової проблемної роботи. Основними формами реалізації авторської програми є групова діяльність (соціально-психологічні тренінги та заняття-бесіди, тести) та індивідуальна корекційна робота з підлітками – особисті бесіди, ігри та вправи, психодіагностика.

Стаття присвячена створенню командою фахівців системи соціально-психологічного забезпечення процесу формування життєвого цілепокладання у підлітків з обмеженими інтелектуальними можливостями в умовах спеціальних освітніх установ, розробці та апробації комплексу корекційно-розвивальних заходів, методів організації процесу формування соціальних компетентностей в учнів з інтелектуальними порушеннями в рамках їх комплексного супроводу. У статті теоретично обґрунтовано та висвітлено зміст програми корекційно-розвивальних занять з формування вміння планувати власне майбутнє у підлітків спеціальних закладів освіти. Основні завдання, які вирішувалися під час проведення занять – формування у підлітків з інтелектуальними порушеннями самостійності у виборі та реалізації життєвих планів та встановлення перспектив майбутнього життя після закінчення навчального закладу, формування соціальних компетентностей для успішної інтеграції в соціум. Визначено критерії готовності підлітка до життєвого цілепокладання та устрою власного життя. Наведено методики, тренінгові вправи формування розуміння підлітками характеру взаємозв’язку між етапами життя людини та досягненнями на кожному етапі, вміння орієнтуватися у часових рамках подій, вміння проектувати та планувати власні життєві події. Статистично доведено, що після проведення програми корекційно-розвивальних занять значно збільшилася кількість підлітків з високим рівнем життєвого цілепокладання. Значно зменшився показник підлітків, які мали низький рівень. Зазначено, що низький відсоток сформованості життєвого цілепокладання у підлітків після проведення програми обумовлений їх рівнем первинного порушення та слабкістю формування причинно-наслідкових зв’язків.

У статті проаналізовано особливості реформування вітчизняної вищої та середньої хімічної освіти на сучасному етапі. Обґрунтовано необхідність модернізації вітчизняних освітніх програм, переліку навчальних дисциплін і методичної моделі професійної підготовки хіміків в Україні. Наведені статистичні дані, які характеризують популярність освітніх програм професійної підготовки хіміків. Визначені чинники зменшення популярності освітніх програм із хімії для вступників в Україні. Проведено порівняльний аналіз освітніх програм закладів вищої освіти – лідерів підготовки за хімічними спеціальностями в Україні та світі з метою визначення основних складників. Розглянуто основні структурні компоненти професійної підготовки хіміків, перелік навчальних дисциплін, які становлять змістове ядро, реалізують професійну спрямованість, забезпечують самореалізацію у вітчизняних закладах вищої освіти та закордоном. Проаналізовано доцільність використання адаптаційних курсів у професійній підготовці майбутніх хіміків за кордоном і можливість імплементації таких курсів у вітчизняні освітні програми. Визначено перелік окремих дисциплін, які дають змогу здобувачам набути експериментальну компетентність у закладах вищої освіти за кордоном. Вивчено закордонний досвід викладання хімічних дисциплін просвітницького характеру здобувачам різних освітніх програм із метою задоволення власних інтересів. Проаналізовано досвід закордонних закладів вищої освіти в наданні можливості отримання педагогічної кваліфікації в процесі професійної підготовки хіміка. Визначені основні шляхи оновлення змісту вітчизняних освітніх програм, переліку навчальних дисциплін професійної підготовки хіміків, які дадуть змогу популяризувати професію хіміка та забезпечать набуття вітчизняними молодими фахівцями конкурентоздатності на світовому ринку праці.

Развитие сектора малого и среднего бизнеса в условиях Крайнего Севера является важнейшим приоритетом государственной политики. В работе рассмотрены и систематизированы меры поддержки предпринимательства на раз-личных уровнях власти, что особенно актуально в условиях пандемии. Несмотря на многочисленные программы, количество субъектов малого и среднего бизнеса в Мурманской области сокращается, что свидетельствует об их низкой эффективности и несоответствии потребностям бизнеса в сложившихся условиях жестких ограничений. Ключевые слова: малое и среднее предпринимательство, меры государственной поддержки, Арктика, пандемия, программа, стратегия

Предмет/тема. В статье рассматриваются вопросы совершенствования государственного управления развитием химического комплекса России. Целью настоящего исследования является оптимизация структуры и финансового обеспечения программ развития отраслей, входящих в химический комплекс России, применительно к проблеме организации перехода от сырьевой к инновационной модели национального экономического развития. Методология исследования. В работе использованы методы экономико-математического моделирования и компьютерного экспериментирования. Результаты. Представлен анализ современного состояния и перспектив развития химического комплекса России. Обоснован выбор химического комплекса, включающего в свой состав химическую и нефтегазохимическую отрасли промышленности в качестве одного из приоритетных направлений экономического развития России. Предложена структура условной девятнадцатилетней программы развития химического комплекса России, сгенерированной на основе фактических данных о правительственных мероприятиях и инвестиционных проектах по развитию указанного комплекса. Выводы. В целях достижения сбалансированности и ускорения развития химического комплекса России необходимо обеспечить взаимодействие между отраслевыми министерствами – ответственными исполнителями государственных программ, бизнес-структурами, реализующими инвестиционные проекты, и кредитными учреждениями. Оптимизация консолидированного бюджета указанной выше условной программы развития, включающей средства государственного бюджета, предпринимательский капитал, долгосрочный кредит, а также реинвестированную прибыль, позволяет увеличить число и значительно улучшить финансирование реализуемых инвестиционных проектов при существенной экономии средств государственного бюджета. Применение. Результаты и выводы, полученные в исследовании, могут быть использованы органами исполнительной власти и бизнес-структурами в процессе разработки, соответственно, государственных программ и инвестиционных проектов в указанной сфере.

У сучасній вищий школі циклічний ритм навчального процесу з екзаменаційною сесією як формою підсумкового контролю практично вичерпав себе. Це пов’язано в основному зі зміною мотиваційних стимулів навчання, істотним зменшенням часу, що затрачується на самостійну роботу, і тим самим, зниженням рівня системності вивчення предмету. Крім того, принципово змінилися можливості інформаційних технологій. Це дозволяє поставити на зовсім інший рівень самостійну роботу з використанням контролюючо-навчальних програм і експрес-тестування з розділів курсу, що вивчаються.Тенденції удосконалення навчального процесу у вищий технічній школі, що стимулюють систематичність навчання й елементи змагальності, виявлено в розвитку модульно-рейтингової системи, впроваджуваної останнім часом у ряді ВНЗ. Упровадження нової системи супроводжується переоглядом технології навчання.Технологія навчання – це системний, упорядкований набір дидактичних методів, прийомів, елементів, а також зв’язків і залежностей між ними, що становлять собою єдність, націлену на досягнення кінцевих результатів навчання.Проблемно-модульна технологія навчання базується на чотирьох основних принципах:– проблемний виклад навчального матеріалу;– самостійність вивчення;– індивідуалізація навчання;– безперервність і об’єктивність самооцінки й оцінки знань.Основними засобами навчання в новій технології є модуль і модульна програма.Модуль – це об’єднана логічним зв’язком, завершена сукупність знань, умінь і навичок, що відповідає фрагменту освітньої програми навчального курсу.Модульна програма – система засобів, прийомів, за допомогою яких досягається кінцева мета навчання.Таким чином, модульна програма містить у собі елементи управління пізнавальною діяльністю і разом з викладачем допомагає більш ефективно використовувати навчальний час.Технологія модульного навчання – одна з технологій, що, по суті будучи особисто орієнтованою, дозволяє одночасно оптимізувати навчальний процес, забезпечити його цілісність у реалізації цілей навчання, розвитку пізнавальної й особистісної сфери учнів, а також, сполучити тверде управління пізнавальною діяльністю студента з широкими можливостями для самоврядування.Систематизація і структуризація модуля. Однією з особливостей нової технології навчання з’явилася поява можливості управління процесом засвоєння знань на основі чіткої систематизації і структуризації курсу. Такий підхід дозволив закласти в кожну складову частину навчальної програми модуля її ваговий коефіцієнт і поширити такий підхід до системи оцінки і самооцінки знань.Важливою особливістю даної технології є її інтеграційна якість. Модуль, як цілісна єдність змісту і технології його вивчення, реалізується через комплекс інтегрованих технологій: проблемного, алгоритмічного, програмованого та поетапного формування розумових дій.Завдяки відкритості методичної системи, закладеної у модулі, добровільності поточного і гласності підсумкового контролю, можливо вільно здійснювати самоконтроль і вибирати рівень засвоєння, відсутності твердої регламентації темпу вивчення навчального матеріалу. У такий спосіб створюються сприятливі морально-психологічні умови, в яких студент відчуває себе упевненим у своїх силах.Усвідомлення студентами особистісної значимості досліджування і потреби в досягненні визначених навчальних результатів мотивується чітким описом комплексної якісної мети. Реальний результат цілком залежить від самого учня. Потреба в самореалізації задовольняється, по-перше, можливістю за допомогою модуля навчатися завжди успішно і, по-друге, волею вибору творчої діяльності і нестандартних завдань.Упровадження інтерактивних методів навчання в навчальний процес поряд з чисто технічними складностями обмежено відсутністю простих у застосуванні й однозначних методик оцінки результатів комп’ютерного тестування. Більшість тестів засновано на використанні альтернативного опитування, що фактично становить собою угадування правильної відповіді з декількох запропонованих варіантів. Навіть не з огляду на високу імовірність угадування при будь-якому розумному обсязі вибірки [1], така методика тестування може використовуватися лише як попередня оцінка і не дозволяє одержати інформацію про глибину і детальність засвоєння досліджуваного матеріалу. Студенти перших двох курсів інженерних спеціальностей технічних ВНЗ навичок програмування не мають, що створює значні труднощі у застосуванні безальтернативного тестування.Запропонований метод безальтернативного тестування принципово відрізняється як від альтернативних методів цілком, крім імовірності угадування, так і пропонує оригінальний підхід у постановці тестуючуго завдання, системи внесення відповідей і системного підходу в оцінці ступеня засвоєння вивченого матеріалу. Розроблені тести являють собою набір напівякісних завдань, підібраних за наростаючою складністю, тематично зв’язаних матеріалом розділу виучуваного курсу. Таке компонування тесту дозволяє охопити широкий спектр досліджуваних питань і диференціювати якість засвоєння матеріалу. Новим є також розроблена адаптована система контролю результатів тестування, у якому передбачене внесення відповіді в тестовий файл у спрощеному виді – числа, простої формули або малюнка. У структурі модульного посібника відбиті вимоги і правила конструювання модуля:– комплексна мета, у якій надані якісні характеристики (пізнавальні й особистісні) результату вивчення модуля;– конкретизація мети в предметних "навчальних елементах", заданих стандартом утворення;– програма і рекомендації технологічних прийомів її вивчення;– конкретизація мети в еталонах і критеріях рівнів засвоєння, у завданнях підсумкового контролю;– еталони рішень для організації самоконтролю і взаємоконтролю.Пропонований метод тестування органічно вливається в методику модульно-рейтингової системи .Особливості пропонованої безальтернативної системи тестування розглянемо на прикладі тестів, складених з теми „Електромагнитні коливання та хвилі” . Нами розроблені тести по восьми розділах курсу фізики [ 2 ],. Кожний розділ містить у собі двадцять п’ять варіантів завдань, розрахованих на те, щоб кожний студент мав можливість працювати самостійно. Приклад тесту приведений у тексті разом з відповідями, що повинні вводитися студентами в спеціально підготовлені файли.Однією з особливостей тесту в структурі поданих завдань є те, що вони розбиті на три рівні зі зростаючою ступінню складності.Особливість і новизна пропонованих тестів пов’язана також з розробкою завдань, що припускають одержання рішення у вигляді відносних величин, що можуть бути зведені до відношення простих чисел. Ця особливість формулювання завдань має переваги, зв’язані з багатоваріантністю постановки, що суттєво при розробці масиву різних тестів однієї тематики, і, що є найбільш важливим, дозволяє вносить відповідь у відповідний файл тестуючої програми у вигляді числа, що доступно студентам з мінімальними навичками роботи на комп’ютері.Перший рівень включає три завдання, які розраховані на досить формальне засвоєння основних положень тестуючого розділу – знання рівняння фронту хвилі, частоти электромагнітних коливань та вміння знайти швидкість фронту хвилі, а також, знаючи зв’язок діелектричної та магнітної проникності та показник заломлення середовища, знайти швидкість поширення хвилі в середовищі.Відповідь на кожне з завдань оцінюється в один бал, а в цілому при повній відповіді на завдання І рівня можна вважати, що основні положення теми засвоєні і знання студента відповідають оцінці «задовільно».Другий рівень тестування включає завдання, що вимагають при їх розв’язуванні визначеного осмислювання законів електромагнітної індукції та застосувати методи розрахунку ЕРС індукції в контурі, та в постійному магнітному полі, а також уміння знаходити опір кола, та ємність конденсатора. Кожне завдання оцінюється двома балами.Розв’язування завдання ІІІ рівня припускає глибоке оволодіння матеріалом і володіння нетрадиційними методами рішення. Оцінюється кожне завдання трьома балами. У цілому тестування дозволяє перевірити готовність студентів на різних рівнях – від задовільного до відмінного.Приклади файлів для відповідей (вікна відповідей) приведені на прикладі тесту.Наприклад, по темі „Електромагнітні коливання та хвилі” один з варіантів тесту має такий вигляд: ЗавданняI рівня1) Відкритий коливальний контур містить ємність С0 = пФ та індуктивність L0 = нГн. Знайдіть довжину хвилі електромагнітного поля, яке випромінює цей вібратор.2) Знайдіть швидкість фронту електромагнітної хвилі, якщо задана довжина хвилі l = 1 мм і частота коливань v = 3×1011 Гц.3) Діелектрична сприйнятливість середовища лінійно залежить від напруженості електричного поля c = 10-2Е. Знайдіть показник заломлення середовища, якщо магнітна проникність m = 1, а напруженість поля дорівнює Е = 0,1 Н/Кл. Вікна відповідей 1)l =2)Vф =3)n = Завдання II рівня4) Трикутна дротяна рамка має рухому перемичку, яка переміщується з постійною швидкістю V. Рамка знаходиться в перпендикулярному магнітному полі В = В0t. Знайдіть відношення ЕРС індукції, яка виникає в контурі, та ЕРС у постійному полі В0. 5) При перемиканні в колі ключа в положення 2 (рис.) виникає розряд конденсатора. За час t = 1 с заряд конденсатора зменшився в число разів q/q0 = 2, де q0 – початковий заряд, q(t) = q – заряд у момент часу, що дорівнює t. Опір R = 1 Ом. Знайдіть час релаксації цього контуру tр і ємність С.Вікна відповідей4) 5) tр = С = З Вікна відповідей6)L = авданняIII рівня 6) Добротність резонансного контура Q = 0,01. Ємність С = 100 мкФ і опір R = 1 Ом. Зайдіть індуктивність контура.Алгоритм розв’язування задач. Перший рівень ступені складності.1. Розв’язокЗв’язок довжини хвилі та частоти має вигляд, Тоді, .2. Розв’язокРівняння фронту хвилі : ,звідси швидкість фронту хвилі :,де k – хвильове число , а кругова частота .Тоді, .3. Розв’язокПоказник заломлення середовища : ,де і  – діелектрична і магнітна проникності,, а = 1,то показник заломлення дорівнює .Швидкість поширення в середовищі ,де с – швидкість світла у вакуумі.Другий рівень складності.4. Розв’язокПотік магнітного поля, який пронизує систему, дорівнює,де S – площа замкненого контура в момент часу t, що дорівнює площі трикутника,де , , тобто Потік поля :ЕРС індукції : ЕРС індукції в постійному полі :.Відношення ЕРС дорівнює :.5 Розв’язокЗаряд (струм) в колі при замикании ключа змінюється за законом.Отже, . Логарифмуючи вираз, маємо , Враховуючи, що в колі, яке розглядається Для ємності маємо виразТретій рівень складності6. Розв’язок,де – власна частота,– напівширина контура.Звідси маємо i знаходимо L.Для полегшення роботи викладача при перевірці тестів, існують вікна відповідей з уже заздалегідь підрахованим результатом. Необхідно тільки звірити отриману студентом відповідь із запропонованою. Вікна відповідейВаріант № 1 Завдання I рівня1)l = 1 см2)Vф = 3×108 м/с3)n = 1,0005 ЗавданняIІ рівня4) 5) tр =1,4426 с С = 1,4426 Ф ЗавданняIІІ рівня6) L = 0,01 мкГн ЗавданняIІ рівня4) 5) tр =1,4426 с С = 1,4426 Ф

У статті висвітлюються особливості практичної складової програм підготовки вчителів-філологів у США на підставі аналізу навчально-методичної джерельної бази, яка забезпечує організацію шкільної педагогічної практики, зокрема навчальні програми педагогічної практики, довідники з педагогічної практики для студентів і навчальні плани програм підготовки вчителів. У дослідженні застосовано методи тематичного аналізу, контент-аналізу і порівняння. Зростання важливості практичної складової освітніх програм супроводжується застосуванням численних заходів, спрямованих на формування професійно-педагогічних умінь, а саме: зміщення практичного компонента на ранній етап освітніх програм; підвищення вимог до практичної підготовленості майбутніх учителів, що відображено у жорсткій системі моніторингу; оновлення дидактичних підходів в організації практики; сфокусованість освітніх стандартів на практичних уміннях й іншомовній компетентності студентів. З’ясовано, що основними дидактичними підходами, які застосовуються під час шкільної педагогічної практики в американських університетах є спостереження (100%), укладання планів-конспектів занять, планування іншомовного освітнього процесу (100%), ведення рефлексивних журналів (86%), супровідні семінарські заняття (64%), укладання портфоліо (57%), опрацювання фахової літератури (57%), самооцінювання (57%), розроблення зразка практики у викладанні (43%), заняття-конференція, в ході якої обговорюється хід педагогічної практики студентом, супервізором й іноді ментором (43%), відвідування й участь у професійних заходах (36%), відеозапис власних уроків (36%), кейс-метод (14%) та ін.

Вступ. У роботі розглянуто питання аналізу мікроелементного складу сироватки і цільної крові людини як важливий момент проведення клінічної діагностики. Стандартні зразки біологічних матеріалів є повноцінним носієм правильності та прецесійності вимірювання. Мета дослідження – дати порівняльну оцінку правильності та прецесійності визначення макро- і мікроелементів у тестовій сироватці й цільній крові методом багатоелементного аналізу оптико-емісійної спектрометрії з індуктивно зв’язаною плазмою. Методи дослідження. Зразки сироватки крові на вміст Na, K, Ca, Mg, Fe, Cu, Zn, P та цільної крові на вміст Pb, Cd, Mn, Se готували відповідно до валідованої і затвердженої методики. Дослідження проводили на приладі оптико-емісійної спектрометрії з індуктивно зв’язаною плазмою моделі Optima 2100 DV фірми “Perkin-Elmer” (США). Результати й обговорення. Дослідження по визначення 8-ми хімічних елементів у сироватці крові за програмою “Sequas” (FORTRESS), які проводили впродовж року, продемонстрували високу кількість добрих (6) та задовільних (4) результатів з 12-ти визначень. Найбільша кількість високих збігів під час участі в програмі “LAMP” (CDC) була характерна для Mn і Se, менша – для Cd та Pb. Визначено методологічні підходи для отримання адекватних результатів, наприклад застосування коефіцієнта поправок та прийоми корекції спектральних завад. Описано особливості використання референтних зразків для проведення міжлабораторних тестів і контролю якості досліджень вмісту макро- та мікроелементів у біологічних середовищах. Показано перспективність застосування сучасних спектральних методів багатоелементного аналізу в клінічній діагностиці мікроелементозів. Висновки. Участь у програмах міжлабораторних порівнянь макро- та мікроелементів дозволяє вдосконалювати власні внутрішні процедури контролю якості визначення у біологічних середовищах, дає додаткову зовнішню оцінку випробувальних спроможностей лабораторій і, таким чином, підвищує надійність отриманих результатів лабораторної діагностики.

Web-платформа дистанційного навчання Moodle належить до вільного програмного забезпечення з відкритим кодом. Це одна з кращих, найбільш розвинутих і швидко прогресуючих платформ такого призначення. Нею вже користуються понад 100 000 користувачів у 150 країнах світу. Її інтерфейс перекладений 70 мовами, в тому числі українською. Вона відповідає міжнародним стандартам в галузі програм навчального призначення SCORM.Moodle не тільки безкоштовний сам, він використовує виключно безкоштовне програмне забезпечення: PHP, MySQL, Linux (хоча під Windows може працювати теж). Навіть для перевірки на віруси надісланих студентами файлів Moodle використовує безкоштовну антивірусну програму Clam AV. Тому ця платформа дозволяє реалізувати великі проекти на легальному ліцензійному програмному забезпеченні без жодних витрат на його придбання. При цьому користувач має змогу при потребі вносити в Moodle будь-які зміни і навіть створювати для нього власні програмні модулі.Відомо, що впровадження дистанційної форми навчання потребує значної підготовчої роботи, протягом якої викладачі і всі причетні до навчального процесу повинні опанувати відповідні комп’ютерні технології, створити дистанційні навчальні курси тощо. У більшості випадків ця робота здійснюється поступово, шляхом впровадження окремих елементів дистанційних технологій в стаціонарній та заочній формі навчання.Досвід Київського національного університету будівництва і архітектури засвідчує, що використання інструментарію дистанційного навчання може бути надзвичайно корисним, навіть якщо навчальний заклад ближчим часом і не планує масштабного впровадження дистанційної форми навчання.На даний момент в нашому університеті web-платформа Moodle використовується для комп’ютерного тестування та інформаційної підтримки навчального процесу. На її базі створено загальноуніверситетський сайт організаційно-методичного забезпечення навчального процесу.На відміну від багатьох існуючих, цей сайт не є електронною версію рекламного буклету про університет. Його призначення – надати студентам, викладачам і співробітникам нашого університету зручний доступ до інформаційних ресурсів, потрібних їм у повсякденній роботі.Сайт має структуру, аналогічну організаційній структурі університету. В ньому передбачені web-сторінки різних підрозділів, деканатів, кафедр, і найголовніше – web-сторінки всіх дисциплін, що викладаються в університеті.Web-сторінка дисципліни складається з обов’язкової і факультативної частин. Обов’язкова, стандартним чином оформлена частина відкриває доступ до файлів документів, які входять до комплексу методичного забезпечення дисципліни. Це робоча програма дисципліни, методичні вказівки, конспекти лекцій тощо. У факультативний частині кожний викладач має можливість розмістити для своїх студентів будь-які інформаційні й методичні матеріали, які він вважає корисними.На кафедральних web-сторінках передбачено розмістити інформацію про її викладачів і дисципліни, які вони викладають (звісно, з гіперпосиланнями на web-сторінки цих дисциплін), розклад занять викладачів і розлад зайнятості кафедральних аудиторій, кафедральні оголошення для студентів і викладачів тощо.На web-сторінках деканатів можна буде знайти навчальні плани спеціальностей факультету (також з гіперпосиланнями на web-сторінки дисциплін), списки груп, розклад їхніх занять, оголошення деканату для студентів і викладачів та інші інформаційні матеріали факультетського рівня.Для ідентифікації на сайті кожний користувач має ввести логін і пароль. В залежності від цього, йому надається або не надається право переглядати або редагувати певні сторінки. Наприклад, якщо сторінка дисципліни містить матеріали, які є об’єктом авторського права, то викладач, який її редагує, може дозволити її перегляд лише своїм студентам, викладачам споріднених дисциплін та керівництву.Зараз в університеті розпочаті роботи з наповнення web-сторінок сайту відповідною інформацією. Для цього кафедрами призначені відповідальні, завдання яких – розмістити на сайті файли вже існуючих документів: робочих програм, методичних вказівок, конспектів лекцій тощо. Планується, що згодом більшість викладачів зможе самостійно супроводжувати web-сторінки своїх дисциплін, одержавши, таким чином, ще один інформаційний канал для роботи зі студентами, де крім тестів, інформаційних та методичних матеріалів можна розмістити форуми, чати, анкети, глосарії тощо.Для цього в університеті при факультеті підвищення кваліфікації викладачів створений семінар, на якому вони можуть навчитися користуватися web-платформою дистанційного навчання Moodle, створювати в ній тести, опанувати інші інформаційні технології, що використовуються в навчальному процесі. Робота семінару здійснюється в очному і/або дистанційному режимі. Тобто web-платформа дистанційного навчання Moodle використовується тут не тільки як об’єкт вивчення, а і як засіб, за допомогою якого воно здійснюється.

Українські початкові школи зазнають значних змін, що стосуються реформи "Нова українська школа", це відображає швидке оновлення інформаційних технологій та високий рівень інформаційної активності дітей. Початкові школи в основному орієнтовані на знання з предмету розвитку та навички загального вивчення. Одним із шляхів їх розвитку є використання інструментів та додатків. У статті наведено приклади використання інтерактивних інструментів та програм для викладання математики для молодших учнів. У статті також представлені експериментальні дані щодо підготовки вчителів до використання інструментів та додатків. Інтерактивні інструменти та додатки забезпечують реальну мінливість завдань, унікальність вправ, оперативну оцінку корекції, коригування складності завдання, відтінок конкурентоспроможності та ігор до вправ. Щоб створити власні програми для вчителів, якими потрібно користуватися, використовуйте інструменти, що входять до складу інтегрованого пакету Microsoft Office, використовуючи середовища для проектування та інші прості та зручні програми. У статті представлені експериментальні дані про результати навчання майбутніх учителів для створення додатків. Набір критеріїв для створення додатків був зроблений і перевірений під час експериментальних досліджень, таких як здатність розробляти додатки, знання та розуміння функціональних можливостей додатків, знання інструментів для створення додатків та їх функціональних можливостей, можливість вибору та формулювання завдань для молодших учнів, здатність адекватно оцінювати якість розроблених додатків.

Мета роботи. Стаття виявляє роль позамузичних чинників у творчому методі Ф. Ліста на матеріалі програмної інструментальної музики композитора. Методологія роботи грунтується на методі комплексного дослідження з використанням даних музикознавства, літературознавства, філософії та культурологїі, що спрямоване на виявлення глибинного зв'язку музичного твору з поетичним джерелом в ракурсі сучасної теорії синестезії. Наукова новизна роботи полягає у визначенні ролі та значення поетичного слова в нотних текстах інструментальних творів Ліста та у розширенні уявлень про дію позамузичних чинників в інструментальній музиці. Висновки. Авторське слово композитора (власне або цитоване), виведене в нотному тексті, оформлене як епіграф або заголовок, виступає невід’ємним смисловим чинником музичного тексту, цілісної «програми дії», творчого зусилля виконавця, і виявляється ключовим фактором в його інтерпретації, прояснює і дає можливість уточнити ідеї оригінального звукового та філософсько-естетичного світів композитора. Ключові слова: Ф. Ліст, романтизм, позамузичні чинники, епіграф, взаємодія і синтез мистецтв, синестезія, програмна інструментальна музика.

Рассмотрен вопрос контроля работ при проведении капитального ремонта многоквартирных домов (МКД) в общем по-рядке взаимодействия участников процесса. Особый акцент сделан на высокой социально-политический значимости темы капитального ремонта в стране и соответствующих контрольных функций уполномоченных лиц и организаций. Региональные программы капитального ремонта при формировании, принятии и исполнении связаны с четко определенным перечнем участников, включающим в себя собственников помещений, органы государственной власти, субъекта федерации, общественные организации и объединения, управляющие организации, строительные организации, надзорные органы и др. Их правильное взаимодействие определяет успешность реализации программ. Рассмотрены уровни контроля властных структур и уполномоченных лиц в рамках регламента взаимодействия участников процесса. Удовлетворенность собственников качеством проведения работ формирует понимание эффективности государственной программы капремонта. Проанализирована совокупность ситуаций по обеспечению контроля в рамках реализации регламента деятельности субъектов капремонта. Приведены на примере муниципальных образований Волгоградской области типичные примеры нарушения прав собственников при проведении капитального ремонта. Установлена эффективность регламентации системы контроля качества и в целом ее работоспособность при проведении капитального ремонта МКД.

Актуальность исследования связывается автором с изменившимися социально-экономическими, а также политическими условиями жизнедеятельности Российского государства и общества. В обозначенных реалиях формируется запрос на качественно нового управленца, о чем свидетельствуют тенденции в развитии законодательства, а также заявления первых лиц государства. В рамках данной статьи автор осуществляет попытку осмысления возможных направлений повышения эффективности региональных и муниципальных практик развития кадрового потенциала. Для достижения обозначенной цели автор обращается к следующим задачам: изучить нормативно-правовой фундамент кадровой политики региональной и муниципальной власти; обозначить негативные факторы, препятствующие развитию кадрового потенциала; осуществить анализ научных платформ ведущих исследователей кадрового потенциала региональной и муниципальной власти; выявить и проанализировать перспективные программы и направления по развитию кадрового потенциала в различных регионах Российской Федерации. Автор обращается к аналитическим материалам, а также результатам мониторинга по вопросам эффективности кадровой политики на региональном и муниципальном уровнях власти. Методологической основой исследования послужили приемы контент-анализа трудов ведущих исследователей, политико-правового анализа норм российского законодательства, различных муниципальных и региональных программ и проектов, а также дискурс-анализа публикаций в СМИ и на информационных ресурсах. Результатом исследования стало выявление лакун в содержательно-смысловом наполнении программ, проектов и всей кадровой политики на региональном и муниципальном уровне. Автор обращает внимание на дефицит ценностно-смысловых, морально-нравственных, этических и культурных ориентиров в качестве приоритетных направлений развития управленческих кадров. Автор делает вывод о целесообразности актуализации просветительской парадигмы в контексте развития кадрового потенциала управленцев регионального и муниципального уровня с помощью институтов образования и воспитания.

У статті здійснено доктринальне дослідження генезису розвитку сфери обігу лікарських засобів у період незалежності України до сьогодення. Разом із тим виокремлено основні особливості зазначе-ного історичного періоду сфери обігу лікарських засобів. Так, основними особливостями періоду неза-лежності України сфери обігу лікарських засобів є такі: впроваджено реформу сфери обігу лікарських засобів, особливим елементом якої є реформування сфери обігу лікарських засобів; розвинуто власне виробництво лікарських засобів, що наближено до світового рівня; розвинена мережа дистриб’юторів, мережа аптечних закладів як державної, так і приватної власності; впроваджено Програму «Доступ-ні ліки»; застосовано міжнародні стандарти щодо ліцензування та акредитації системи забезпечення якості лікарських засобів; запроваджено систему реімбурсації лікарських засобів у межах державного гарантованого пакета медичної допомоги; впроваджена урядова ініціатива щодо запровадження ново-го цінового регулювання ліків та програми відшкодування їх вартості під час амбулаторного лікуван-ня осіб із серцево-судинними захворюваннями, цукровим діабетом II типу, бронхіальною астмою згід-но із переліком 21 міжнародної непатентованої назви лікарських засобів.

У статті проаналізовано різні наукові проблеми щодо дослідження дефініцій фінансового механізму закладу дошкільної освіти. На основі аналізу наукової літератури висвітлено змістове наповнення сутності фінансово-господарського механізму закладу дошкільної освіти. Автором проаналізовано різні підходи до визначення понять «фінансування», «механізм», «фінансовий механізм», «господарський механізм». З’ясовано, що під фінансовим механізмом розглядають сукупність умов, форм і методів створення, розподілу і використання фінансових коштів установами й органами управління освітою з метою забезпечення сприятливого становища для розвитку системи освіти. Розуміння фінансово-господарського механізму має на меті забезпечення систематичного надходження й ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з метою ефективного функціонування закладу, а господарський механізм означає певний спосіб організації і функціонування економічної життєдіяльності країни, галузі, підприємства, а отже, і навчального закладу. Господарський механізм можна визначити як спосіб господарювання, сукупність форм, методів та інструментів управління. Досліджено, що для ефективного фінансування закладів дошкільної освіти потрібні добре вдосконалена система планування і техніка розподілу бюджетних коштів. Визначено, що формами фінансування державою закладів дошкільної освіти є: пряме фінансування на основі кошторисної вартості або нормативів; додаткові асигнування за окремими програмами, заходами; дотації або субвенції з метою вирівнювання диспропорцій між територіями; фінансування специфічних програм. З огляду на власні міркування та наукову літературу автором обґрунтовано, що фінансово-господарський механізм складний і утворює єдність таких взаємопов’язаних між собою елементів (підсистем), як економічний, правовий і організаційний. Досліджено, що фінансово-господарський механізм складний і утворює єдність таких взаємопов’язаних між собою елементів (підсистем), як економічний, правовий і організаційний.

У статті висвітлено актуальність проблеми формування культури здоров’я та здорового способу життя учнів початкової школи закладів середньої освіти. За рахунок процесу інтеграції програми олімпійської освіти в заклади середньої освіти будуватиметься за допомогою крос-курікулярної технології, яка передбачає, що кожен урок – це окремий блок, який має чітко визначену структуру. Діяльність учителя зводитиметься не до ре- трансляції знань, а до створення компетентнісного освітнього середовища для пошуку й відкриттів. Розглянута програма олімпійської освіти, яка є передумовою для того, щоб молодь долучилася до спорту, спричинивши зростання здорового способу життя, позитивного впливу на формування цінностей та особистість. Із метою виявлення ефективності програми з використанням олімпійських цінностей у процесі роботи з учнями закладів середньої освіти міста Херсона проведено комплексну діагностику сформованості поведінкових рис цінностей дітей за допомогою методики «Олімпійський опитувальник» Р. Телама, метод семантичного диференціалу В. Ф. Петренко. Важливою особливістю інтеграції олімпійських цінностей в освітній процес школярів є заохо- чення чіткого й послідовного послання на те, наскільки спорт є важливою частиною культури, що має величезний виховний вплив. Доведено, що з упровадженням у заклади середньої освіти програми олімпійської освіти діти та молодь розуміють, що довговічність, яка зумовлена спортом, висвітлює інші цілі життя й допомагає знайти свій власний шлях у суспільстві. Олімпійський спорт, олімпійська освіта, концепція спортивних занять та виховання особистості в культурі олімпійських цінностей підкреслює значення загальних людських цінностей. Глобальний орієнтир в олімпійській освіті – виховання молодої людини з осмисленням гуманістичних ідеалів, здорового способу життя, позитивного мислення, цінності олімпізму та віри в майбутнє.

Цель работы. Целью настоящей статьи является исследование механизмов активизации инновационной деятельности в регионе за счет роста инвестиционной привлекательности (на примере Республики Татарстан). Метод и методология проведения работы. Настоящая статья основана на общенаучных методах, предусматривающих применение системного подхода к решению научных проблем. В основе данной работы лежат фундаментальные труды отечественных ученых-экономистов, посвященные проблемам управления инновациям. Результаты. Инвестиционная привлекательность региона и уровень его инновационного развития является взаимозависимыми факторами, и при росте одного неизменно повышается и другой. В статье рассмотрены федеральные целевые программы с целью определения эффективности их реализации, а также проанализированы прямые иностранные инвестиции в экономику Республики Татарстан. В условиях кризиса и сложных внешнеполитических реалий основным источником инвестиций в рисковые венчурные проекты остается государство. Автором проанализированы федеральные целевые программы, просчитана их эффективность. Область применения результатов. Результаты проведенного исследования могут использоваться исполнительными органами государственной власти при формировании региональной инновационной политики. Выводы. Государственные инвестиционные программы реализуются с эффективностью ниже единицы, что объясняется направленностью федеральных целевых программ скорее на получение социального эффекта, нежели экономического. Иностранные инвестиции в экономику Республики Татарстан находятся в положительной динамике, демонстрируют уверенный рост.

Целью работы является изучение влияния принципов российской модели программно-целевого бюджетирования на региональное развитие. Анализируется, во-первых, характер вертикальных отношений в процессе разработки федеральных и региональных государственных программ и, во-вторых, роль предпринимательского сообщества в процессе программно-целевого управления региональным развитием. Методология проведения исследования. Для достижения поставленной в работе цели используется методология программно-целевого бюджетирования, а также методология программно-целевого планирования и управления, активно развивавшаяся в СССР в 1970-1980-х гг. Результаты работы. Выявлено и обосновано наличие проблемы копирования государственными программами регионального уровня целей государственных программ федерального уровня. Данное явление объясняется, во-первых, особенностями российской модели бюджетного федерализма, а, во-вторых, – нормативно закрепленным порядком согласования документов стратегического планирования федерального и регионального уровней. Выявлены и эмпирически подтверждены недостатки российской модели программно-целевого бюджетирования, снижающие эффективность взаимодействия государства и бизнеса в процессах разработки и реализации государственных программ регионального развития. Несмотря на то, что в реальном секторе экономики мероприятия государственных программ (меры правового регулирования и мероприятия государственной поддержки) направлены на обеспечение инвестиционных проектов предпринимательского сообщества, последнее не принимает участия в процессе разработки государственных программ. Область применения результатов. Полученные результаты могут быть использованы в процессе совершенствования нормативно-правового и методического обеспечения российской системы стратегического планирования. Выводы. Для повышения эффективности управления региональным развитием действующая российская модель программно-целевого бюджетирования должна быть реконструирована. Особое внимание необходимо уделить решению проблемы определения, во-первых, вклада федеральных и региональных органов исполнительной власти в программный результат, а, во-вторых, роли и места инвестиционных проектов в государственной программе.

Мета. Розкрити генезис та особливості реалізації програми Румунії “Відкрий для себе ойну” у фізичному вихованні школярів. Методи. Для реалізації мети дослідження використано комплекс методів: загальнонаукові (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, систематизація) – для обґрунтування актуальності дослідження, визначення понятійно-категоріального апарату, формулювання висновків; конкретно-наукові (теоретичний аналіз архівних документів, періодичних видань, історико-педагогічної літератури, методичних та програмових матеріалів) – для систематизації та класифікації історикопедагогічної, методичної літератури; конкретно-історичний – для визначення змісту, методів й форм фізичного виховання за вимогами шкільної програми “Практична спортивна підготовка. Ойна”; проблемно-хронологічний – для з’ясування трансформації та розвитку змісту фізичного виховання на прикладі румунської національної гри – “ойна”. Результат. В статі розглянуто генезис рухливої гри “Ойна”, яка стала основою для створення нового виду спорту в Румунії і започаткування національної програми “Відкрий для себе ойну”. В статті визначено, що результатом реформ системи освіти у 1998 році стало визнання “ойни” державною національною грою. Визнано, що відродження цього виду спорту стало одним із векторів роботи по збереженню і зміцненню власних національних традицій, зокрема, впровадження “ойни” як повноцінної складової шкільної програми “Практична спортивна підготовка” для 5–12 класів. В статті проаналізовано структуру програми, основні знання, специфічні компетенції для всіх рівнів підготовки та методичні рекомендації щодо організації тренувального процесу. Висновок. Отже, ідея відновлення та популяризації державної національної спортивної гри “ойна”, реалізувалась планом по розповсюдженню самої гри та її елементів шляхом введення шкільної програми “Спортивна підготовка. Ойна” циклу “Фізичне виховання і спорт” для 5–12 класів загальноосвітніх шкіл з інтегрованою програмою поглибленого вивчення предметів. Запровадження даної програми стало можливим у зв’язку з налагодженням співпраці між Федерацією “ойни” Румунії та Міністерства освіти, науки та інновації. Крім того, до передумов відносимо історичну популярність та ступінь розповсюдження гри, а також регламентування організації занять, уроків та тренувань на законодавчому рівні

У статті розкрито особливості інформаційної культури майбутнього вчителя музичного мистецтва, зазначено її процесуальні аспекти. Звернено увагу на інформаційну діяльність майбутніх фахівців, яка формує вміння критично осмислювати власну поінформованість з музично-педагогічної діяльності на основі творчої рефлексії. Зазначено, що ключовим елементом інформаційної культури педагога-музиканта є музична інформація, зміст якої охоплює власне звукову інформацію та різноманітну інформацію про неї. Доведено, що музична інформація в освітньому процесі є одночасно і джерелом музично-педагогічної діяльності, і засобом музично-естетичного розвитку. Відзначено, що музичний твір як звукова інформація має свої особливості і потребує урахування емоційної природи музичного мистецтва, від якої залежить сприймання та усвідомлення музичної інформації. Наголошено на важливості декодування музичного твору, знання контексту музики, розумінні її естетичної складової, що дозволить досягти професійно правильного прочитання музичної думки в художньому потоці музичної інформації. Підкреслено творчий потенціал інтерпретації музичної інформації в комунікативно-пізнавальному аспекті. Виявлено, що активне впровадження у роботу зі студентами інформаційних технологій – мультимедійних навчальних засобів, різноманітних музичних програмам, забезпечуватиме успішність формування інформаційної культури майбутніх педагогів-музикантів.

Статтю присвячено питанням комплексного застосування кількісних та якісних методів під час оцінювання профілактичних втручань. Обґрунтовано необхідність використання якісних методів під час проведення оці- нювання профілактики та представлено результати оцінювання шкільного профілактичного факультативного курсу «Кроки по життю» із застосуванням таких методів. Продемонстровано, що під час оцінювання профілактичних програм загальною практикою є порівняння кіль- кісних показників, що відображають індикатори досягнення їхніх цілей, на початку та після завершення профі- лактичної роботи в експериментальних та контрольних групах. Це дає змогу оцінити загальну результативність програми, проте не дає можливості розкрити всі їхні ефекти й розкрити проблеми, що виникають під час упрова- дження профілактичних програм. Доведено, що поєднання кількісних та якісних методів збору й аналізу даних дає змогу описати всі реальні результати впровадження профілактичної програми і знайти шляхи їх удосконалення. Комплексне застосування кількісних і якісних методів під час оцінювання шкільного профілактичного факуль- тативного курсу «Кроки по життю», здійсненому в рамках проєкту Українського фонду «Благополуччя дітей» «Профілактика ВІЛ-інфекції та підтримка психосоціального здоров’я в Україні», продемонструвало, що крім досягнення запланованих цілей курс сприяв розвитку загальних комунікативних навичок учнів, прийняттю важ- ливих рішень, самовизначенню та формуванню власної ідентичності, поліпшенню взаємовідносин з однолітками та батьками. Якісне дослідження виявило, що саме питання особистісного розвитку привертали основну увагу учнів, водночас запобігання проблемам, з якими вони можуть зустрітися в майбутньому, було учням цікавим, але не завжди вважалося актуальним. Зроблено висновок, що недостатнє усвідомлення учнями актуальності профі- лактичних завдань та недостатня увага педагогів до підліткових проблем можуть стати на заваді досягненню максимальної ефективності профілактичних курсів. Результати дослідження дали змогу сформулювати рекомендації щодо вдосконалення шкільних профілактич- них курсів та подальшої роботи над методикою їх оцінювання.

Мета: обґрунтування розробки мобільного додатку для контролю тренувальних навантажень при підготовці юних плавців. Матеріал і методи: теоретичний аналіз та узагальнення літературних джерел; педагогічне спостереження, методи інформаційного моделювання та програмування, анкетування, методи математичної статистики. Результати: створено мобільний додаток «SwimmDiary», який спрямований на оптимізацію контролю та планування об’єму фізичних навантажень у юних плавців. Розробка дозволяє створювати та відкоригувати особистий профіль спортсмена, реєструвати індивідуальні показники, встановлювати програму щоденних тренувань у календарі, переглянути існуючі нормативи та порівняти власні результати з ними, статистичні дані виконаних фізичних навантажень за обраний період тренувань. У програму вносяться такі показники: назви фізичної вправи, час її виконання, кілометраж виконання підготовчих вправ для проходження основної дистанції. До мобільного додатку включені основні такі стилі плавання: батерфляй, брас, кроль на спині, вільний стиль та комплексний стиль плавання. Проведено анкетування, основною метою якого було виявлення ставлення респондентів до мобільного додатку. Найбільш сподобалась розробка юним спортсменам (11,2±0,07), а їхні батьки виставили найнижчі оцінки (8,3±0,08) за 12-ти бальною шкалою. Висновки: встановлено, що використання сучасних інформаційних технологій у навчально-тренувальному процесі юних плавців доцільно проводити засобами мобільних додатків, анкетування респондентів виявило високий рівень ставлення до розробки юних плавців, тренерів та фахівців-науковців з плавання. Анкетування виявило високий рівень оцінювання респондентів мобільного додатку SwimmDiary (48%) та вказало на найбільш сильні компоненти програми (дизайнерське рішення та представлення мобільного додатку) і слабкі (візуалізація даних). Ключові слова юні плавці, тренування, мобільні додатки, програмування, інформаційні технології.

В статті піднімається питання важливості реформування освіти в Україні з урахуванням особливостей сучасного освітнього середовища. З’ясовано зміст поняття «педагогічні умови» та запропоновано власне визначення педагогічних умов процесу навчання. Встановлено єдність освітнього простору, що складається з навколишнього середовища, педагогічних умов та особистості. Узагальнено вимоги до сучасного освітнього простору. Виокремлено зовнішні та внутрішні фактори, організаційно-педагогічні й психолого-педагогічні чинники, що впливають на умови навчання. Досліджено та схарактеризовано педагогічні умови дидактики багатомовності: розробка та впровадження освітніх програм з іноземних мов для профільної школи, врахування індивідуального запиту учнів з орієнтаціє на профільність навчання, формування активної та власної мовної позиції учня, використання методів направлених на розвиток полілінгвальної компетентності, доцільне використання сучасних інформаційних технологій. В статті обґрунтовано пріоритетність створення відповідних педагогічних умов розвитку полілінгвальної компетентності учнів профільної школи в сучасних умовах освітнього середовища.

Сьогодні, коли вже близько десяти років в Україні здійснюється реалізація Національної програми інформатизації [1], близько семі років здійснюється програма комп’ютеризації сільських шкіл [2], близько чотирьох років активно впроваджується система дистанційного навчання, технічне реалізація якого згідно з указом Міністерства освіти і науки України [3] відбувається на базі сучасного телекомунікаційного забезпечення можна враховувати, що проблему забезпечення навчальних закладів комп‘ютерами вирішили. І хоча з технічної точки зору ця проблема завжди остається актуальною (обладнання застаріває завдяки бурхливому розвитку науково-технічного процесу), на перший план виходить необхідність вирішення іншого питання – забезпечення навчальних закладів програмними засобами, що відповідають вимогам навчального процесу. Незважаючи на те, що сьогодні школи мають комп’ютерну техніку, як її ефективно використовувати в навчальному процесі викладачі не знають, бо їм не вистачає відповідного навчального програмного забезпечення. Це стосується також і електронної підтримки навчання інформатики.Сьогодні Українським інститутом інформаційних технологій в освіті запропоновані платні курси за модульною програмою “Технології дистанційного навчання” [4]:Модуль 1. Основи та програмно-технічне забезпечення дистанційного навчання (обсяг 32 академічні години – 390 грн.).Модуль 2. Менеджмент проектів у сфері дистанційного навчання (обсяг 32 академічні години – 450 грн.).Модуль 3. Експертиза в системі дистанційного навчання (обсяг 32 академічні години – 450 грн.).Модуль 4. Розробка дистанційних курсів на базі платформ дистанційного навчання IBM Lotus LearningSpace Forum, IBM Lotus LearningSpace 5.01 (обсяг 35 академічних годин – 560 грн.).Модуль 5. Інтелектуальна власність та комп’ютерне авторське право (обсяг 32 академічні години – 450 грн.).Модуль 6. Тестування в системі дистанційного навчання (обсяг 32 академічні години – 450 грн.).Модуль 7. Розробка дистанційних курсів на базі e-learning платформи Moodle (обсяг 32 академічні години – 560 грн.).Модуль 8. Платформи підтримки дистанційного навчання LearningSpace та Moodle (обсяг 32 академічні години – 450 грн.).Це є спробою вирішити проблему підвищення кваліфікації викладацького складу для реалізації наповнення української навчальної інформаційної мережі сучасним контентом, згідним для використання в навчальному процесі, що обумовлює актуальність дослідження проблеми своєчасної підготовки майбутніх вчителів до розробки власних електронних навчальних матеріалів.Об’єктом дослідження є система підготовки майбутніх вчителів інформатики в вищих навчальних закладах до проектування електронних курсів. Предметом є формування вмінь реалізації принципів наочності при проектуванні електронних засобів навчання. Метою є підвищення рівня компетентності майбутніх вчителів інформатики в галузі проектування електронних курсів. У процесі аналізу проблеми була висунута гіпотеза: оновлення методичної системи підготовки майбутніх вчителів інформатики за рахунок мережевих систем управління контентом та візуалізації підвищує рівень компетентності майбутніх вчителів інформатики в галузі проектування електронних курсів.В роботі обґрунтовуються та формулюються задачі, які необхідно вирішити для досягнення мети та перевірки висунутої гіпотези. Робота, що розглядається, виконується за темою НДР кафедри прикладної математики та інформатики ПДПУ ім. К.Д. Ушинського [5].