Journal articles on the topic 'Вихор'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Вихор.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 34 journal articles for your research on the topic 'Вихор.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Буйських, Ю. "Вихор в сучасній демонології українців." Етнічна історія народів Європи, Вип. 29 (2009): 22–31.
Find full text
2
ZASPA, YU P. "NUCLEAR AND HYDRODYNAMIC BUFFETING, FLUTTER AND COLLAPSE IN HETEROGENIC SYSTEMS: PSEUDO-COOPERATIVE VORTEX-WAVE DYNAMICS AND TOPOLOGY OF CHERNOBYL AND SAYANO-SHUSHENSKAYA CATASTROPHES." HERALD of Khmelnytskyi national university 271, no. 2 (March 2019): 238–48. http://dx.doi.org/10.31891/2307-5732-2019-271-2-238-248.
Full text
3
ZASPA, Yu. "NONLINEAR CONTACT DYNAMICS AND ANTI-SYMMETRY OF CORPUSCULAR-VORTEX-WAVE FORMS OF ELECTROMAGNETIC AND GRAVITATIONAL FIELDS IN THE BACKGROUND MEDIUM OF A COMPLEX EUCLIDEAN SPACE. SPECTRA OF HEATON RADIATION." HERALD OF KHMELNYTSKYI NATIONAL UNIVERSITY 295, no. 2 (May 2021): 193–205. http://dx.doi.org/10.31891/2307-5732-2021-295-2-193-205.
Full textAbstract:
Based on the hydrodynamic-wave calibration of potentials in Maxwell’s equations and their analogues for the gravitational field, nonlinear equations with respect to the vector potentials of these fields in the background medium of a complex Euclidean space are obtained. The nonlinear contact dynamics of corpuscular-vortex-wave forms of fields and violation of antisymmetry, which leads to the formation of matter and generation of electromagnetic, gravitational, hydrodynamic , acoustic waves separately in real and imaginary half-spaces of complex Euclidean space, are considered. Analytical expressions for the spectra of heaton radiation in a complex Euclidean space are obtained. It is shown that these expressions describe, in particular, the spectrum of solar radiation, collider resonance spectra, the spectrum of microwave background radiation generated by the Oort Cloud, and other spectra in technical, space and geodynamic systems. The fundamental technical failures in the field of controlled thermonuclear fusion and the known catastrophes in nuclear energy and hydropower related to the disregard of corpuscular-wave dualism in macrosystems and the limitations of a purely real part of the complex Euclidean space are analyzed.
4
Вилегжаніна, Т. "Бібліотеки у вихорі війни." Бібліотечна планета, no. 1 (47) (2010): 4–6.
Find full text
5
Perehrest, V. I., and L. V. Klychinska. "ІНВАРІАНТНІ ВЛАСТИВОСТІ ВИХРОВИХ КІЛЕЦЬ ПЛАНЕТАРНОГО ВИХОРУ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ЕВОЛЮЦІЮ ВИХОРУ." Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Моделювання 21, no. 8 (January 20, 2013): 107. http://dx.doi.org/10.15421/141308.
Full text
6
Osipchuk, N. N., and V. I. Perekhrest. "Резонанси в динамічній системі на торах планетарного вихору." Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Моделювання 18, no. 8 (March 30, 2010): 64. http://dx.doi.org/10.15421/141005.
Full text
7
Osipchuk, N. N., and V. I. Perechrect. "РЕГУЛЯРНИЙ ТА СИНГУЛЯРНИЙ ПЛАНЕТАРНІ ВИХОРИ: ПОРІВНЯННЯ СТРУКТУР І ХАРАКТЕРИСТИК." Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Моделювання 22, no. 8 (January 17, 2014): 111. http://dx.doi.org/10.15421/141406.
Full text
8
Великдан, Юлия. "АКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ОБУЧЕНИЯ В ПЕДАГОГИЧЕСКОЙ ПРАКТИКЕ УКРАИНСКОЙ ШКОЛЫ 20-30 ГОДАХ ХХ ВЕКА." SWorldJournal, no. 08-05 (May 31, 2018): 111–16. http://dx.doi.org/10.30888/2663-5712.2021-08-05-100.
Full textAbstract:
У статті здійснено аналіз психолого-педагогічної літератури щодо спроби використання активних методів навчання у шкільній практиці Україні у період 20-30-х ХХ століття. Проаналізовано основні принципи політики Радянської України у галузі освіти і вихов
9
Великдан, Юлия. "АКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ОБУЧЕНИЯ В ПЕДАГОГИЧЕСКОЙ ПРАКТИКЕ УКРАИНСКОЙ ШКОЛЫ 20-30 ГОДАХ ХХ ВЕКА." SWorldJournal, no. 08-05 (May 31, 2018): 111–16. http://dx.doi.org/10.30888/2410-6615.2020-08-05-100.
Full textAbstract:
У статті здійснено аналіз психолого-педагогічної літератури щодо спроби використання активних методів навчання у шкільній практиці Україні у період 20-30-х ХХ століття. Проаналізовано основні принципи політики Радянської України у галузі освіти і вихов
10
Perehrest, V. I., N. N. Osipchuk, and L. V. Klychinska. "ПРО СТІЙКІСТЬ I РЕЗОНАНСИ РУХІВ У ТОРОВИХ КІЛЬЦЯХ ПЛАНЕТАРНОГО ВИХОРУ." Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Моделювання 21, no. 8 (January 20, 2013): 98. http://dx.doi.org/10.15421/141307.
Full text
11
Гамалі, О. І., and О. Б. Каневська. "ПЕДАГОГІЧНІ ПОГЛЯДИ НА МОРАЛЬНО-ХРИСТИЯНСЬКЕ ВИХОВАННЯ ОСОБИСТОСТІ В ЛІТЕРАТУРНИХ ПАМ'ЯТКАХ XVI - ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XVIII СТОЛІТЬ." Educational Dimension 31 (May 19, 2022): 497–506. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.4789.
Full text
12
Горбань, І. М., and А. С. Корольова. "ЧИСЕЛЬНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ВЗАЄМОДІЇ СОЛІТОННОЇ ХВИЛІ ІЗ ЗАНУРЕНИМИ ПЕРЕШКОДАМИ." Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical and Mathematical Sciences, no. 1 (September 6, 2021): 22–32. http://dx.doi.org/10.26661/2413-6549-2021-1-03.
Full textAbstract:
Чисельно досліджується поширення солітонної хвилі в каналі, на дні якого встановлено занурену перешкоду. Ця проблема тісно пов’язана з експлуатацією захисних споруд для розсіювання енергії хвиль у природних водоймах. Розвинена модель поєднує метод граничних інтегральних рівнянь, що застосовується для визначення деформацій вільної поверхні, і вихрову схему для розрахунку вихрового поля, яке генерується хвилею. Для її валідації залучені дані аналогічних експериментальних досліджень, що проводилися в гідравлічному лотку Інституту гідромеханіки. Збіг експериментальних та чисельних результатів щодо еволюції вільної поверхні вказує на те, що запропонована теоретична модель адекватно описує параметри як прохідної, так і відбитої хвиль, які утворюються над зануреною перешкодою. Виконані розрахунки поширення солітонної хвилі над зануреними вертикальними бар’єрами різної висоти та довжини. З їхніх результатів випливає, що тип взаємодії солітонної хвилі з бар’єром залежить від коефіцієнту, який є відношенням амплітуди падаючої хвилі до товщини стовпа води над перешкодою. Коли його значення менше за критичне, яке становить приблизно 1, падаюча хвиля м’яко поділяється на відбитий та прохідний солітони. В іншому разі вона руйнується, що викликає хаотичні коливання вільної поверхні. Детальне дослідження вихрової течії, яка генерується солітонною хвилею поблизу бар’єру, виявило в цій області два великих протилежно спрямованих вихори, що послідовно утворюються на вершині бар’єру. Взаємодіючи з перешкодою та дном каналу, вони зростають до розмірів, співставних з глибиною води, та відриваються. Один із них рухається за течією, інший – проти неї. Ці вихори визначають розвиток течій та інтенсивність турбулентних процесів поблизу перешкоди. Отримано, що вплив вихрового поля на стійкість зануреної конструкції залежить від її висоти. Коли бар’єр високий, вихори піднімаються і зносяться супутньою течією. У разі низької перешкоди вихровий потік дисипує поблизу неї, спричиняючи ерозію дна в цій області.
13
Klyuchinskaya, L. V., and V. I. Perechrect. "ПРО ТЕМПЕРАТУРНІ ПОЛЯ I УМОВИ КОНДЕНСАЦІЇ ГАЗІВ ТУМАННОСТЕЙ У ПЛАНЕТАРНОМУ ВИХОРІ." Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Моделювання 22, no. 8 (January 31, 2014): 99. http://dx.doi.org/10.15421/141405.
Full text
14
Klychinska, L. V., and V. I. Perekhrest. "Моделювання утворення астероїдів у планетарному вихорі та розрахунок параметрів їх орбіт." Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Моделювання 23, no. 8 (January 30, 2015): 145. http://dx.doi.org/10.15421/141509.
Full text
15
Денісюк, Олеся Валерійовна, Михайло Михайлович Мітрахович, and Олег Володимирович Жорник. "Удосконалення акустичних характеристик співвісних повітряних гвинтів шляхом зменшення інтенсивноcті кінцевого вихору лопаті." Озброєння та військова техніка 29, no. 1 (February 10, 2022): 71–76. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2021.1(29).71-76.
Full textAbstract:
У статті показано можливі шляхи зниження рівня акустичного випромінювання співвісного гвинтовентилятора. Проведено аналіз вимог до шуму для літаків з турбогвинтовентиляторними двигунами. Представлені результати попередніх досліджень щодо впливу основних факторів на рівень акустичного випромінювання співвісного гвинтовентилятора. Розглянуто заходи щодо поліпшення акустичних характеристик гвинтовентилятора шляхом встановлення на торцях лопатей першого ряду вінглетів та шевронів для зменшення рівня шуму, що створюється кінцевими вихорами.
16
ДОБІЖА, Василь, and Олександр КОЛЕСНИК. "ФІЛОСОФСЬКІ ПОГЛЯДИ НА ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИХОВАННЯ ПАТРІОТИЧНОЇ МОЛОДІ." Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», no. 41 (March 1, 2021): 137–47. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4700.41.9.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано значення філософії в контексті цивільно-патріотичного і духовно-морального виховання студентської молоді. У дослідженні розглянуті можливості філософії в контексті формування духовних і патріотичних цінностей. У цьому аспекті освіта й вихо- вання мають поставати визначальним консолідуючим, роз- вивальним, стабілізуючим, науково-пізнавальним та куль- турно-освітнім інститутом суспільства, громадянсько- патріотичного становлення молоді, формування в неї історичної пам’яті. У такій спосіб варто вчити молодих людей здійснювати оцінку історичних явищ на основі принципів історичної достовірності, науковості, гуманізму, доброчинності, а також із позицій безпеки та забезпечення взаємозв’язку між поколіннями, створення гарантій безпеки української нації. Актуальною постає реалізація принципу: «Моя школа – мій дім; мій дім – моя родина; моя родина – рідна Вітчизна». Досліджено наповнення понять «Батьківщина» і «патріотизм» новим ціннісним змістом, осмисленням філософських традиції і особливостей як цивілізації, окре- мого культурно-історичного типу. Розкрито основні ідеї українських освітян щодо національно-патріотичного вихо- вання школярів у сучасному освітньому і виховному просторі. Доведено, що релігійно-духовний чинник має враховувати- ся в системі вищої освіти за умов її трансформації та вход- ження до Болонського процесу. Суттєвим у цьому має бути забезпечення реалізації принципів об’єктивності, науковості, національно-патріотичної спрямованості в поєднанні мож- ливостей релігії, церкви та духовно-гуманітарного вихован- ня студентської молоді України з метою інтеграції держави в європейське співтовариство, світові цивілізаційні процеси, визначати освітню стратегію держави щодо організації і про- ведення заходів на виконання національно-патріотичного вихо- вання дітей, військово-патріотичного виховання студентської молоді, військово-патріотичного навчання та утверджен- ня національної ідентичності студентів, утвердження національної ідентичності державних службовців та поса- дових осіб органів місцевого самоврядування та формування української політичної нації.
17
Sproge, Liudmila V. "“Throwing into the Whirlwind Vortex”: Unaccounted Memoirs about Blok by S. Korenev." Literary Fact, no. 20 (2021): 146–59. http://dx.doi.org/10.22455/2541-8297-2021-20-146-159.
Full textAbstract:
The article examines certain plots of the “Blok theme” in the 1920s Riga periodicals, which had not previously attracted the attention of researchers. The Russian press of independent Latvia (1919 –1940) has preserved many tens, if not hundreds, of articles, correspondences, documents, poetic texts dedicated to A.A. Blok’s personality and works. Among them are memoirs of people who were familiar with the poet, met with him, listened to his speeches. However, most of these scattered memoirs remain forgotten and are not taken into account in the Blok studies. The author recalls the texts of V.V. Tretyakov, A.M. Perfiliev and republishes from the Riga newspaper “Slovo” a memorial article about Blok by S.A. Korenev, who in 1917 worked with the poet in the Extraordinary Investigative Commission of the Provisional Government.
18
Grytsai, A. V., O. M. Evtushevsky, G. P. Milinevsky, Z. I. Grytsai, and A. V. Agapitov. "Longitudinal distribution of total ozone content in edge region of antarctic stratospheric vortex." Kosmìčna nauka ì tehnologìâ 11, no. 5-6 (November 30, 2005): 5–11. http://dx.doi.org/10.15407/knit2005.05.005.
Full text
19
Krutsevych, Tetiana, and Oksana Marchenko. "Особливості та адекватність самооцінки фізичного розвитку юнаків міської та сільської місцевості." Physical education, sport and health culture in modern society, no. 2(54) (July 1, 2021): 69–78. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2021-02-69-78.
Full textAbstract:
Актуальність. Вивчення самооцінки фізичного розвитку має важливе значення для формування особистості школярів, які проживають у міській та сільській місцевостях і мають суттєві відмінності в характері, особистих потребах, прагненнях, інтересах та здібностях. Завдання роботи – зробити порівняльний аналіз і визначити загальний рівень самооцінки фізичного розвитку юнаків старших класів, які проживають у міській та сільській місцевостях. Методи. У досліджені взяли участь 60 юнаків міських і сільських закладів загальної середньої освіти. Для виконання завдань нашого дослідження використано такі методики: аналіз літературних джерел, тест- опитувальник «Самоопис фізичного розвитку», методи математичної статистики. Результати роботи. Дослі- дження самооцінки фізичного розвитку юнаків старших класів, які навчаються в міських та сільських ЗЗСО, показують їх певні розбіжності. Для міських школярів характерний вищий рівень самооцінки фізичного розвитку. Найбільш істотні відмінності між міськими й сільськими підлітками спостерігаємо в самооцінці за шкалою «глобальне фізичне Я», «сила», «витривалість» та «здоров’я». Порівнюючи результати самопису фізичного розвитку з результатами тестування рівня фізичної підготовленості юнаків, можемо констатувати, що в школярів, які проживають у сільській місцевості, самооцінка фізичного розвитку є більш адекватною до власних фізичних здібностей, порівняно з міськими підлітками. Висновки. Вивчення відмінностей самооцінки фізичного розвитку та стану здоров’я учнів сільських і міських ЗЗСО дасть змогу скорегувати навчальні програми з фізичного вихо- вання й сформувати певну стратегію оптимізації рухової активності школярів, які навчаються в сільській та міській місцевості.
20
Пономаренко, Тетяна. "СТРУКТУРА ОСВІТНЬОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ЯК ОБ’ЄКТ УПРАВЛІННЯ." Public management 19, no. 4 (May 29, 2019): 217–27. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2019-4(19)-217-227.
Full textAbstract:
Визначена та проаналізовано розгляду аналізу та сутність, зміст структури освітньої організації. Розглянуто навчальний заклад як об’єкт управління, а також концептуальні підходи до побудови організаційної струк- тури та структури управління навчальним закладом. Змодельовано організа- ційну структуру та структуру навчального закладу. Визначено, що управлін- ня сучасними навчальними закладами має ґрунтуватися на методологічних засадах як системі положень, в основі яких лежить чітке розуміння законів, закономірностей, принципів, на використанні різноманітних підходів як су- купності способів, прийомів розгляду управлінських проблем, які повніше забезпечують теоретичну основу управління. Обґрунтовано, що навчальний заклад — це організація, що на постійній і безперервній основі здійснює освіт- ній процес з метою навчання, виховання, розвитку і самовдосконалення осо- бистості. Навчальний заклад є ланкою системи освіти та інституційною ос- новою педагогіки. Доведено, що структура управління навчальним закладом обумовлена його структурою і є складною. Складність зумовлюється об’єк- тивними чинниками — розміром, об’єктом, диференційованими напрямами роботи тощо. Так, в організаційній структурі загальноосвітнього навчального закладу виділяються три рівні: директор, заступники директора, керівники методичних об’єднань, психологи, соціальні педагоги, організатори вихов- ної роботи. Деякі вчені виділяють четвертий рівень, до якого відносять ор- гани класного і шкільного самоврядування, щоб підкреслити суб’єкт-суб’єк- тні зв’язки. Але керівники методичних об’єднань працюють здебільшого на громадських засадах, а функції психологів, соціальних педагогів, організа- торів виховної роботи є тільки частково управлінськими, учнівське само- врядування скероване трьома попередніми рівнями. Тому фактично управ- лінська функція виконується директором і його заступниками з делегуванням повноважень іншим членам колективу. Такий тип управління називається лі- нійним, а директор і його заступники лінійними керівниками.
21
ЦИПЛЮК, А. М. "МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ДО СТВОРЕННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА У ЗАКЛАДІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ." АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, no. 3 (November 17, 2021): 148–53. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.3.1.22.
Full textAbstract:
У статті репрезентовано матеріали наукового пошуку стосовно розроблення експериментальної моделі формуван- ня готовності майбутніх вихователів до створення здоров’язбережувального середовища у закладі дошкільної освіти, в якій виокремлено блоки: цільовий, теоретико-методологічний, змістово-технологічний, діагностико-результативний. Цільовий блок як системоутворювальний акумулює наявність конкретної мети – формування готовності май- бутніх вихователів до створення здоров’язбережувального середовища у закладі дошкільної освіти. Теоретико-методологічний блок моделі репрезентує підходи (особистісно орієнтований, особистісно-діяльніс- ний, аксіологічний, компетентнісний, синергетичний, системний) щодо організації процесу підготовки студентів (спеціальність 012 Дошкільна освіта) до створення здоров’язбережувального середовища у закладі дошкільної освіти, а також загальнодидактичні та специфічні принципи їх підготовки. Змістово-технологічний блок базується на організації процесу підготовки майбутніх вихователів до створення здоров’язбережувального середовища у закладі дошкільної освіти (теоретична і практична частини), технологіч- ному аспекті його забезпечення під впливом усіх компонентів цілісного освітнього процесу (зміст, форми, методи, засоби навчання). Діагностико-результативний блок відображає динаміку процесу формування готовності майбутніх вихователів до створення здоров’язбережувального середовища у закладі дошкільної освіти. Дієвість та результативність запропонованої експериментальної моделі підготовки майбутніх вихователів до створення здоров’язбережувального середовища у закладі дошкільної освіти потребує забезпечення відповідних умов: актуалізація стимулювально-позитивного впливу на емоційно-ціннісно-мотиваційну сферу майбутніх вихо- вателів (особистісно-мотиваційний компонент); дидактико-методичне забезпечення підготовки майбутніх вихова- телів до створення здоров’язбережувального середовища у закладі дошкільної освіти (когнітивний компонент); активізація рефлексивних, комунікативних та організаційних умінь і навичок здоров’язбережувальної діяльності майбутніх вихователів через запровадження інтерактивної взаємодії у форматі «викладач-студент-дошкільник» (процесуально-діяльнісний компонент).
22
Сотська, Галина. "АРТ-ТЕХНОЛОГІЇ У НАВЧАННІ ЛЮДЕЙ ТРЕТЬОГО ВІКУ В УМОВАХ НЕФОРМАЛЬНОЇ ОСВІТИ." UNESCO Chair Journal "Lifelong Professional Education in the XXI Century", no. 4 (December 31, 2021): 7–14. http://dx.doi.org/10.35387/ucj.2(4).2021.7-14.
Full textAbstract:
У статті розкрито значення неформальної освіти у задоволенні освітніх потреб різних категорій дорослого населення, зокрема людей третього віку. Визначено освітні інституції України, що здійснюють різні види неформальної освіти дорослих. На основі статистичних даних та вивчення практичного досвіду діяльності закладів неформальної освіти дорослих з’ясовано, що затребуваним для людей третього віку є мистецький напрям. Акцентовано увагу на тому, що у на-вчанні людей третього віку мистецтву в умовах неформальної освіти важливу роль відіграють арт-технології. Проаналізовано наукові погляди щодо визначення змісту та сутності поняття «арт-технологія», в основі якої – мистецтво, що володіє потужним соціалізуючим, духовним, вихо-вним, творчим потенціалом. На підставі аналізу наукових джерел виявлено, що ефективність ви-користання арт-технологій забезпечується дотриманням андрагогічних принципів навчання людей третього віку. Доведено значущість арт-технологій в освітньому процесі, що зумовлено виконува-ними функціями (навчальна, розвивальна, комунікативна, компенсаторна, терапевтична). Обґрун-товано доцільність упровадження арт-технологій, що ґрунтуються на видах образотворчого ми-стецтва, вміщують значну кількість різноманітних технік та художніх матеріалів. Схарактери-зовано переваги використання цих технологій у навчанні людей третього віку в умовах неформаль-ної освіти. Узагальнено, що арт-технології слугують механізмом творчого освоєння геронтологіч-ного етапу життя людей, що сприяє подоланню соціальної ізоляції; реабілітує літню людину в умо-вах вікової втрати багатьох соціальних ресурсів; відновлює гармонію, яку було втрачено в реально-сті; стимулює процем самореалізації, особистісного вдосконалення, активного і здорового старіння через мистецтво.
23
Кухарчук, Петро, and Олег Білик. "ГРОМАДСЬКЕ ВРЯДУВАННЯ В ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ." Public management 23, no. 3 (March 20, 2020): 154–64. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-3(23)-154-164.
Full textAbstract:
Зроблено спробу проаналізувати формування механізмів гро- мадського врядування в освітньому середовищі. Схарактеризовано особли- вості нормативно-правових актів щодо механізмів управління розвитком громадського врядування, проаналізовано напрями й механізми впрова- дження громадського врядування.
Виокремлено пропозиції до моделі громадського врядування в закла- дах освіти до суб’єктів надання освітніх послуг як у межах навчального за- кладу, так і поза. Запропоновано компоненти щодо розроблення моделі громадського врядування, які охоплюють усіх учасників навчально-вихов- ного процесу в системі освіти, з метою формування критичного мислення, здатності усвідомлювати й уміти обстоювати власні права в різних питаннях, можливості впроваджувати інноваційні методи управління, брати участь в обговореннях, диспутах, вебінарах, навчитися передбачувати можли- ві результати діяльності в умовах безперервної освіти впродовж усього життя.
Висвітлено можливість учасників освітнього процесу бути соціально активним на основі громадянської компетентності, готовності брати участь у процесах життя класу, школи, громади, держави. Брати на себе від- повідальність за нормативно визначеними функціями в межах вимог до про- фесійної діяльності щодо реалізації нормативно визначених професій, умі- ти розв’язувати конфлікти на основі демократичних принципів, цінностей соціуму.
Громадське врядування повинно мати за мету виховати з учня патріота- громадянина, який би міг аналізувати власні вчинки й дії та поведінку інших осіб, які, своєю чергою, повинні спрямовуватися на становлення та розвиток громадянського суспільства в нашій країні.
У бережливому відношенні до національних, загальнолюдських цін- ностей проявляється громадська зрілість учнів, вчителів, батьків. У такому ставленні проявляється солідарна відповідальність за майбутнє рідної приро- ди, гармонійне співіснування з навколишнім світом, формування толерант- ного ставлення до різних релігійних громад, пошук спільної мети діяльності до співпраці у розвитку освітнього простору, пошук благодійних фондів для підтримки та надання грантів розвитку громадського врядування.
24
БАЧКО, Наталія. "ЛОГОС ВІДПОВІДІ ПЕРЕД ПАФОСОМ ЧУЖОГО." Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», no. 41 (March 1, 2021): 23–38. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4700.41.2.
Full textAbstract:
Метою статті є осмислення проблеми Іншого та Чужого, крізь призму респонзивності (здатності давати відповідь) як феномена людського буття. Методологічними засади дослідження є феноменологічна традиція, герменевти- ка та діалог як методи гуманітарних досліджень, які дають змогу аналізувати феномени людського буття на засадах нау- кового дискурсу. Стаття базується на концепціях діалогічного персоналізму та розвідок про Іншого та Чужого, що взасад- ничуються на етичних питаннях діалогічності і є базою для респонзивної етики (етики відповіді). Теоретичним стриж- нем роботи є ідеї про відповідь Чужому в Б. Вальденфель- са та про відповідальність за Іншого в Е. Левінаса. Наукова новизна полягає в аналізі причин зміщення акцентів в сучас- ному дискурсі з Іншого на Чужого; в осмисленні проблеми Іншого/Чужого крізь призму категорій «пафосу» та «логосу»; у доведенні того, що респонзивність як здатність дати відповідь Чужому є підставою для етосу такої раціональності, яка є вихо- дом з інтерпасивності (ілюзії активності) й дає змогу зглади- ти поверховість і нав’язливість комунікативних норм. Виснов- ки. Проблема Іншого в сучасних розвідках трансформується в проблему Чужого, що спровоковано мультикультурністю, глобалізаційними процесами, кризою ідентичності й суб’єк- тивності. Поряд із тим поєднання діалогічної філософії та респонзивної феноменології відкриває нові горизонти в дослідженні суб’єктивності людського буття й культури як діалогічного співбуття. У цьому сенсі поєднання концепцій Б. Вальденфельса та Е. Левінаса дає змогу окреслити підстави респонзивної етики, яка виходить із пафосної при- роди Чужого, здатне утримати радикальний незбіг Чужого з логосом Свого, при цьому дає підстави для відповіді Чужому. Це, у свою чергу, вимагає активності суб’єкта, який здатен цю відповідь дати.
25
Маслова, О., Є. Імас, Л. Шахліна, С. Футорний, Т. Коломієць, and А. Утвенко. "Адаптація дітей середнього шкільного віку до умов дистанційного навчання у процесі фізичного виховання." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 2 (December 20, 2021): 73–77. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2021.2.73-77.
Full textAbstract:
Резюме. Дистанційна освіта в сучасних реаліях набуває неабиякого значення і досить активно намагається створити міцний симбіоз із класичною освітою, у тому числі й у системі фізичного виховання, що вимагає модернізації контролю у бік його посилення за ефективністю даного процесу, пов’язаного з гіперактивацією та ризиком перенапруження адаптаційних можливостей організму школярів під час ознайомлення, вивчення і засвоєння навчального матеріалу з предмета «Фізична культура» за допомогою новітніх засобів і методів дистанційної форми навчання. Мета. Визначити основні напрями проблематики дослідження адаптації школярів до умов дистанційного навчання у процесі фізичного виховання. Методи. Аналіз і узагальнення даних спеціальної науково-методичної літератури; моніторинг інформаційних ресурсів мережі Інтернет; систематизація; контент-аналіз. Результати. Отримані дані визначили стратегію формулювання проблематики питання дослідження шкільної адаптації, змісту і структури даного поняття та його імплементацію через системний аналіз до конкретизації основних напрямів дослідження; забезпечили вивчення сучасних поглядів, специфіки та рекомендаційних основ впровадження дистанційної форми навчання у систему середньої освіти України і, зокрема, у процес фізичного виховання школярів окремих вікових груп; виокремили аспекти дослідження навчальної та методичної документації, нормативно-правових документів щодо запровадження дистанційної форми навчання в Україні та об’єднали їх з основними напрямами дослідження проблематики шкільної адаптації. Відсутня систематизація рішень та узгодження концепції загальних дій, розроблення технології (алгоритму) наповнення взаємозалежних пунктів мети, завдань, принципів, методів, засобів й оцінювання ефективності процесу адаптації школярів до умов дистанційної освіти в межах процесу їх фізичного виховання, на що у майбутньому і буде безпосередньо спрямовано подальші дослідження.
Ключові слова: адаптація, дистанційна освіта, дистанційна форма навчання, фізичне вихо-вання, школярі, здоров’я.
26
ДОЛИННИЙ, Ю. О., О. І. ХОЛОДНИЙ, and Л. С. КРАВЧУК. "ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА СФОРМОВАНОСТІ РЕФЛЕКСИВНОГО КОМПОНЕНТА ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ I СПОРТУ." АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, no. 3 (November 17, 2021): 39–44. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.3.1.7.
Full textAbstract:
Сучасному соціуму вкрай потрібні висококваліфіковані, компетентні та конкурентоспроможні фахівці, здат- ні ефективно проводити спортивно-масові заходи, фізкультурно-оздоровчу роботу, відновлювати стан здоров’я людей і молоді. Отже, якісна професійна підготовка здобувачів вищої освіти з фізичного виховання і спорту є актуальною проблемою сучасності. Для експериментальної перевірки якісної професійної підготовки здобувачів вищої освіти з фізичного вихо- вання і спорту, а саме методики ефективності сформованості рефлексивного компонента готовності майбутніх фахівців із фізичного виховання i спорту до спортивно-масової та фізкультурно-оздоровчої роботи було запропо- новано експертне оцінювання рівнів оволодіння професійною компетентністю рефлексивного компонента готов- ності майбутніх фахівців із фізичного виховання і спорту: проведено зіставлення розподілів здобувачів вищої освіти експериментальних і контрольних груп (порівнюваля відповідні розподіли на початку й у кінці форму- вального експерименту; кількісні та якісні результати констатуючого та формувального експериментів; визначено достовірності результатів та обґрунтовано висновки про педагогічний ефект експерименту). Результати констатуючого експерименту переконливо доводять суттєві позитивні зрушення у рівнях сформо- ваності рефлексивного компонента готовності здобувачів вищої освіти до спортивно-масової та фізкультурно- оздоровчої роботи: частка таких здобувачів вищої освіти зросла відповідно на високому рівні на 10%, на достат- ньому – на 20,3%. Експерти продемонстрували єдність думок у тому, що низький рівень рефлексивних здатностей притаманний лише 5,5% студентам експериментального масиву. У контрольних групах рівневі зрушення менш помітні: на 3,7% зросла частка здобувачів вищої освіти з високим і достатнім рівнями сформованості рефлексивно- го компонента готовності до спортивно-масової та фізкультурно-оздоровчої роботи; практично не змінилася кіль- кість здобувачів вищої освіти з низьким рівнем сформованості названого компонента.
27
Terlych, S. V. "ВПЛИВ АЕРОДИНАМІЧНОГО СЛІДУ АВІАНЕСУЧОГО СУДНА НА ДИНАМІЧНІ ПАРАМЕТРИ СУПУТНІХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ." Transport development, no. 4(11) (January 14, 2022): 72–81. http://dx.doi.org/10.33082/td.2021.4-11.07.
Full textAbstract:
Вступ. Турбулентність в атмосфері є одним із основних факторів ризику для авіації. Великі вихори, які виникають при обтіканні складного рельєфу берегової місцевості та стаціонарних берегових споруд, а також як й атмосферний супутній слід за авіанесучим судном, є серйозною загрозою для літальних апаратів, що здійснюють зліт або посадку. Актуальність. Залежно від обставин літальний апарат, який потрапляє у вихоровий слід за судном, може відчувати сильні збурення підйомної сили, моментів крену, рискання й тангажуючого моменту. Саме обмеження у вихровій безпеці в основному визначають мінімальні дистанції між кораблем і літальним апаратом при посадці. Зліт і посадка на палубу авіаносного корабля є найскладнішими режимами пілотування. Метою дослідження є моделювання обтікання надводної частини судна повітряним потоком і формування когерентних структур від його корпусу й надбудов (рубок, щогл, спеціальних пристроїв) під час руху судна, його швартування або стоянки на якорі, урахування впливу хитавиці судна на формування й еволюцію когерентних структур атмосферного супутнього сліду, оцінка параметрів впливу збуреного потоку від судна на літального апарату. Методи та технології. Під час дослідження застосовано сіткові методи розв’язання початково-крайових задач прикладної аеродинаміки (RANS: Reynolds-averaged Navier-Stokes) [2] і технології штучних нейронних мереж [3]. Отриманий результат не враховує в’язкої структури вихорів та «оцінки зверху» ступеня небезпечності вихорового сліду для літального апарату в супутньому сліді корабля. З іншого боку, вихоровий слід, який отримано сітковим методом, у силу високої схемової в’язкості, ураховуючи рихлу структуру вихорів, дає змогу дати «оцінку знизу». Зокрема, на рис. 6 спостерігається сплиття вихорового кластера (вихорів протилежного знаку) на значну висоту відносно поверхні моря. Висновки. 1. Створено комп’ютеру модель обтікання надводного корпусу та рубки судна повітряним потоком. 2. Отримано графічні залежності впливу хитавиці судна на формування супутнього аеродинамічного сліду за судном. 3. Виконано оцінку параметрів впливу збуреного потоку на літальні апарати в супутньому сліді в атмосфері за судном.
28
Beznosiuk, Оleksandr. "Історія більярдного спорту в закладах вищої освіти України." Physical education, sport and health culture in modern society, no. 1 (49) (March 31, 2020): 3–8. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2020-01-03-08.
Full textAbstract:
Вступ. У статті розглянуто історію більярду взагалі та історію становлення більярдного спорту на теренах освітянської України. Мета дослідження – проаналізувати становлення й розвиток більярдного спорту. Методи дослідження – аналіз історичної й спортивної літератури з теорії та практики становлення й розвитку більярдного спорту на теренах освітянської України. Результати дослідження. Любов людства до гри з кулями або м’ячами почалася настільки давно, що, мабуть, неможливо встановити точну дату народження більярду, як, утім, і його історичну батьківщину. Сучасна історія більярду починається в ХV–ХVI ст. у Європі. Слово «більярд» походить або від французького «billard», назви одного з кілочків, або від слова «bille» − куля. Найбільшого поширення набули дві версії виникнення більярду в Європі. Згідно з однією з них, піонерами тут є англійці, згідно з іншою – французи. Історія більярду продовжується й у наші дні. У Національному університеті фізичного вихо- вання і спорту України (1998 р.) за ініціативи ректора Платонова В. М. почали готувати тренерів із більярду. Завжди основу збірної України становили студенти. Так, чемпіонами світу з піраміди ставали студенти Я. В. Тарновецький (двічі), Є. О. Новосад та М. О. Пудовкіна. Чемпіонами Європи з пулу – В. І. Пацура та К. І. Половінчук. Багато Чемпіонів світу серед юніорів вийшло з освітянських терен України. Висновки. Сьогодні, коли відбуваються істотні зміни в багатьох сферах життя нашого суспільства, помітно змінилося в Україні й ставлення до більярду і як до виду спорту, і як до одного із засобів активного відпочинку. Більярд – красива стародавня гра, грати в яку не просто приємно і цікаво, але і престижно грати. Пальму першості у створенні більярду оскаржують англійці та французи, але в нас її вважають своєю національною грою. Є в нас власні корифеї більярду, свої фахівці з виробництва столів і київ, є навіть школи.
29
БІЛЬЧЕНКО, Євгенія. "КУЛЬТУРА. ОСВІТА. ОСОБИСТІСТЬ: МЕТОДОЛОГІЧНИЙ ТА СВІТОГЛЯДНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ПЕДАГОГІЧНОЇ КУЛЬТУРОЛОГІЇ." Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», no. 42 (June 4, 2021): 42–60. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4700.42.3.
Full textAbstract:
Метою статті є комплексний аналіз відносно нової теоретичної та прикладної парадигми знання – педагогічної культурології – у контексті загальної структури культурології як науки, що складається з двох крил: соціального й філософського. Методологічними засадами дослідження стали позитивізм, критична теорія, феноменологія, герме- невтика, філософія діалогу та універсальна етика. Наукова новизна. Установлюється мета (інкультурація), структура (соціально-філософська, раціонально-емоційна) і подвійний предмет педагогічної культурології: освітні виміри культу- ри й культурні виміри освіти крізь призму проблеми люди- ни та її місця в загальному процесі трансляції цінностей. Виявляється відмінність між педагогічною культурологією та культурологією освіти за змістом (освіта) і характером (трансляція цінностей). Установлюються три предметні грані педагогічної культурології: суб’єкт, культура та вихо- вання, відображені в її трьох головних методологічних дже- релах: філософська антропологія, культурологія, педагогіка. Автор статті виявляє, що від соціальної культурології педагогічна культурологія успадкувала орієнтацію на крити- цизм, позитивізм, феноменологізм, раціональність, колективізм і соціалізацію, притаманні для «інтелектуала», який когнітивно пізнає знання щодо культури. Філософська культурологія при- вносить у педагогічний дискурс універсалізм, герменевтику, діалогічність, емоційність, індивідуалізм та інкультурацію, притаманні для «інтелігента», який аксіологічно переживає культурні смисли. Єдність соціальності й філософічності відображається в єдності суб’єктивних та об’єктивних форм культури й у єдності думки і дії, теорії і практики у вихованні. Висновки. Головною світоглядно-методологічною рисою педагогічної культурології є гетерохронність у репрезентації культури – зрівняння в часі унікальних істинних подій, завдя- ки чому можливе формування особистості як універсального етичного суб’єкта, здатного до критичного мислення, діалогу, культурної творчості. Педагогічна культурологія фіксує сутність культури як освіти й освіти як культури. Культура становить світоглядну передумову, внутрішній зміст і кінцевий продукт освіти. Освіта становить форму реалізації культури, головною функцією якої є трансляційна функція як основа для кумуляції та інтеракції культурних цінностей.
30
СМОЛЮК, Світлана. "СУТНІСНИЙ АНАЛІЗ ПОНЯТТЯ «МІЖОСОБИСТІСНОЇ ВЗАЄМОДІЇ» ВИХОВАТЕЛЯ ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ." Acta Paedagogica Volynienses 1, no. 1 (April 14, 2022): 118–22. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2022.1.1.19.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано різні наукові проблеми щодо дослідження дефініцій міжособистісної взаємодії вихо- вателя закладу дошкільної освіти. На основі аналізу наукової літератури висвітлено сутнісний аналіз поняття «міжособистісної взаємодії» вихователя закладу дошкільної освіти. Автором проаналізовано різні підходи до визначення понять «взаємодія» та «міжособистісна взаємодія». З’ясовано, що поняття взаємодії застосовується, по-перше, для характеристики дійсних реальних контактів людей під час сумісної діяльності; по-друге, для опису взаємних впливів один на одного під час сумісної діяльності або в процесі соціальної активності. Під час взаємодії вихователь впливає на мотиви, цілі, прийняття рішень, на виконання і контроль дій, тобто на всі складові діяльності вихованця (партнера). Зокрема, автором досліджено, що до структури взаємодії входять: суб’єкти взаємодії, взаємний зв’язок, взаємний вплив один на одного, взаємні зміни суб’єктів спілкування. При цьому взаємодія складається з дій, які визначають: діючий суб’єкт; об’єкт дії чи суб’єкт, на який спрямовано вплив; метод дії чи спосіб використання засобів впливу; реакцію індивіда, на якого впливають, чи результат дії. Визначено, що взаємодія суб’єктів освітнього процесу є міжособистісною взаємодією – особистісним контактом двох і більше осіб, зумовлена потребою у спільній діяльності, наслідком якого є взаємні зміни у їхній поведінці, діяльності, установках. Це узгоджена діяльність задля досягнення спільних цілей та результатів, вирішення учасниками значущої для них проблеми чи завдання. Зокрема, виділено два основних типи (стратегії) міжособистісної взаємодії: співпрацю (кооперацію), коли просування кожного з партнерів до своєї мети сприяє або, як мінімум, не перешкоджає реалізації цілей інших, та суперництво (конкуренцію), коли досягнення мети одного з індивідів, що взаємодіють, ускладнює або виключає можливість досягнення цілей інших учасників спільної дії. Найбільш ефективною для розвитку вихованця та колективу є співпраця, для якої характерні знання та опора на позитивне в людині, доброзичливість, довірливість, активність обох сторін, діалог. Досліджено, що всі складові міжособистісної взаємодії характеризуються взаємністю і обіймають такі явища як взаєморозуміння, взаємовплив, взаємопізнання, взаємовідношення, сумісність та спрацьованість.
31
O.A., Mkrtichian. "RESEARCH OF THE PROBLEM OF TRAINING FUTURE TEACHERS IN FOREIGN THEORY AND PRACTICE." Collection of Research Papers Pedagogical sciences, no. 92 (January 29, 2021): 61–67. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2020-92-10.
Full textAbstract:
In the context of globalization trends of innovative development of the preschool education system, the problems of the content of professional training of specialists of preschool educational institutions, in particular in foreign countries of the world, become especially relevant. Training a competitive in the labor market, highly qualified, professionally competent, creative specialist who is fluent in the acquired skills and abilities, strives for professional growth, social and professional mobility, is the important aspect of education system.The article reflects the current trends in education in the world, cultural centuries-old relations between these countries, the specifics of their cultural and national traditions and manifests itself in the value-based principles on which this training is based, in its structure, content and organization; the general and special in training of experts of preschool education abroad in modern conditions is revealed. Thus, preschools in Denmark are known for the high quality of pedagogical work, whose activities are aimed at developing educational potential and the formation of psychological, pedagogical and social skills of children, stimulating their imagination, creativity and speech skills, involvement in cultural values and nature; the training of future educators in France takes place both in the institutions of higher education and in the system of secondary special education and involves a change in the structure and content of education.In Germany, specialist training takes place in secondary special institutions, in particular, social and pedagogical colleges. In the modern training of educators there is a strengthening of the methodological and didactic side, but in many respects it focuses on the didactics and methods of teaching primary school. The responsibility for the professional education of educators of the Belarusian preschool institutions is assigned to pedagogical colleges and institutions of higher education. The level of teacher training determines his social status and includes: training of general educators; specialists in new specialties in colleges; educators for preschool educational institutions of new types; social, correctional teachers, teachers-rehabilitation specialists, psychologists and heads of a separate profile; teachers-managers. The conditions of training of educators of preschool institutions China and Turkey are also characterized.Key words: future educators, professional training, institution of higher education, foreign experience, pedagogical process, applicants for education. У контексті глобалізаційних тенденцій інноваційного розвитку системи дошкільної освіти особливої актуальності набувають проблеми змісту професійної підготовки фахівців дошкільних навчальних закладів, зокрема в зарубіжних країнах світу. Підготовка конкурентоздатного на ринку праці, висококваліфікованого, професійно компетентного, креативного спеціаліста, який вільно володіє набутими вміннями і навичками, прагне до професійного зростання, соціальної і фахової мобільності, – важливий аспект системи освіти.У статті відображаються сучасні тенденції розвитку освіти у світі, культурні багатовікові відносини між цими країнами, специфіка їх культурних національних традицій проявляється в ціннісно-цільових засадах, на яких будується ця підготовка, в її структурі, змісті та організації; виявлено загальне й осо-бливе в підготовці фахівців дошкільної освіти за кордоном в сучасних умовах. Так, дошкільні установи в Данії відомі високою якістю педагогічної роботи, діяльність яких спрямована на розвиток навчаль-ного потенціалу та формування психологічних, педагогічних і соціальних навичок дітей, стимуляцію їх фантазії, творчості та мовленнєвих навичок, на залучення до культурних цінностей і природи; під-готовка майбутніх вихователів Франції відбувається як у ЗВО, так і в системі середньої спеціальної освіти й передбачає зміну структури та змісту освіти.У Німеччині підготовка фахівця відбувається в середньо-спеціальних установах, зокрема соціаль-но-педагогічних технікумах. У сучасній підготовці вихователів є посилення методико-дидактичної сторони, але ж багато в чому вона орієнтується на дидактику та методику навчання початкової шко-ли. Відповідальність за професійну освіту вихователів ЗДО Білорусі покладено на педагогічні коледжі й ЗВО. Рівень підготовки фахівців визначає його соціальний статус і передбачає: підготовку виховате-лів загального профілю; фахівців за новими спеціальностями в коледжах; вихователів для дошкільних освітніх установ нових типів; соціальних, корекційних педагогів, педагогів-реабілітологів, психологів і керівників окремого профілю; педагогів-управлінців. Також схарактеризовано умови підготовки вихо-вателів ЗДО Китаю та Туреччини.Ключові слова: майбутні вихователі, професійна підготовка, заклад вищої освіти, зарубіжний досвід, педагогічний процес, здобувачі освіти.
32
Ангєлов, Г. В., О. Б. Каламан, О. М. Кананихіна, and А. О. Соловей. "ПРО ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ В ОДЕСЬКІЙ НАЦІОНАЛЬНІЙ АКАДЕМІЇ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ: ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ." Food Industry Economics 9, no. 2 (October 12, 2017). http://dx.doi.org/10.15673/fie.v9i2.647.
Full textAbstract:
В статті розглянуто основні етапи становлення економічної науки в Одеській національній ака-демії харчових технологій. Зображено процес відкриття спеціальностей економічного профілю, вихо-вання висококваліфікованих економічних фахівців, створення економічних факультетів та створеннянових факультетів. Показано цілі, плани та завдання навчально-наукового Інституту прикладної еко-номіки і менеджменту ім. Г. Е. Вейнштейна, як частини ОНАХТ.
33
Колесник, Ю. М., Ю. М. Нерянов, and В. М. Компанієць. "ЯКІСТЬ ОСВІТИ – ПОКАЗНИК ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ПЕРЕД СУСПІЛЬСТВОМ." Медична освіта, no. 2 (August 26, 2013). http://dx.doi.org/10.11603/me.v0i2.1279.
Full textAbstract:
Серед ключових питань медичної освіти її якість займає фундаментальне місце. Вона вимагає балансу між нововведен-<br />нями і традиціями, академічними перевагами і соціальною необхідністю, зв’язністю програм і свободою вибору студентів.<br />Шлях у майбутнє може полягати тільки в розробці на європейському рівні механізмів для взаємного прийняття резуль-<br />татів забезпечення якості.<br />Головним завданням, метою навчання є не копіювання, репродукція, відтворення матеріалу, а навчання навичкам<br />самостійної творчої роботи.<br />Не слід сліпо копіювати методику і стандарти, пропоновані Болонською декларацією. У будь-якій ситуації треба вихо-<br />дити з національних інтересів і не втрачати здатність до критичної оцінки.
34
Дурманенко, О. Л. "ФОРМУВАННЯ БАР’ЄРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, no. 1 (September 7, 2021). http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-1-25.
Full textAbstract:
Проблема формування бар’єрної компетентності особистості як складової частини професійної компетентності майбутнього фахівця є надзвичайно своєчасною для вирішення. Актуалізується ця проблема у дослідженні професійної діяльності майбутніх вихователів сучасного закладу дошкільної освіти, яка ґрунтується виключно на міжособистісній взаємодії вихователя, дітей та їхніх батьків. Метою статті є аналіз процесу формування бар’єрної компетентності майбутніх вихователів як здатності попереджувати й конструктивно долати різні професійні бар’єри. З аналізу тлумачення вченими досліджуваного поняття й з урахуванням специфіки професійної діяльності бар’єрну компетентність майбутнього вихователя визначено як сформовану особистісну здатність майбутнього фахівця дошкільної освіти успішно виконувати свою професійну діяльність, попереджуючи або конструктивно долаючи професійні бар’єри. Компонентами бар’єрної компетентності визначено мотиваційно- ціннісний, пізнавально-інформаційний, діяльнісно-комунікативний і рефлексивно-саморегулятивний складники, які найбільш повно відображають особливості готовності майбутніх вихователів до професійної діяльності в сучасних закладах дошкільної освіти. Формування бар’єрної компетентності майбутнього вихователя закладу дошкільної освіти є цілеспрямованим, складним процесом набуття професійних знань, формування практичних умінь і навичок міжособистісної взаємодії з дітьми, їхніми батьками, колегами, громадськістю, а також системним самопізнанням і самовдосконаленням, які дають змогу майбутньому вихователю своєчасно діагностувати наявність тих чи інших бар’єрів і конкретно визначити шляхи їх подолання. Алгоритмом формування бар’єрної компетентності майбутнього вихо- вателя є: мотивація професійної діяльності й формування професійно ціннісної спрямованості особистості вихователя; формування системи професійних (психолого-педагогічних і методичних) знань; набуття практичних умінь і навичок; формування комунікативних умінь; самопі- знання та самоаналіз із розробленням програми самовдосконалення.