To see the other types of publications on this topic, follow the link: Витрачання.
Journal articles on the topic 'Витрачання'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Витрачання.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Parkhomenko, Pavlo, Michael Lavruk, Ivan Tkach, and Lesia Skurinevska. "Проблеми формування ціни на продукцію оборонного призначення та шляхи їх вирішення." Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 10, no. 3 (June 28, 2020): 75–92. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2020.10.3.7.
Full textAbstract:
Розглянуто роль ціни на продукцію оборонного призначення (ПОП) для задоволення потреб оборони у матеріальних ресурсах для переоснащення збройних сил. Відзначено, що неконтрольований ріст цін на фоні суттєвого зростання в останні роки загальних витрат на закупівлі продукції підприємств оборонної промисловості не сприяє підвищенню якості та інноватизації продукції, не відповідає вимогам раціонального витрачання бюджетних фінансових ресурсів на потреби оборони, постає одним із чинників гальмування модернізації ОПК, його неспроможності задовольнити потреби обороноздатності країни. Проаналізовані недоліки діючої в Україні витратної системи ціноутворення на промислову та науково-технічну продукцію оборонного призначення. Обґрунтована необхідність удосконалення системи ціноутворення, посилення державного управління ціноутворенням для раціонального (ефективного) витрачання бюджетних фінансових ресурсів.
Розроблені пропозиції з організаційного, нормативно-правового та фінансово-економічного забезпечення реформування діючої в Україні системи ціноутворення, з урахуванням провідного зарубіжного досвіду.
2
Бондаренко, Тетяна, Андрій Ткаченко, Олександр Совік, and Тетяна Побережець. "АНАЛІЗ ПОБУДОВИ МОДЕЛІ БЕЗВІДМОВНО СКЛАДНОГО ТЕХНІЧНОГО ОБ'ЄКТА." Young Scientist, no. 12 (88) (December 30, 2020): 223–25. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2020-12-88-45.
Full textAbstract:
У статті наведено опис математичної моделі процесів витрачання та поповнення ресурсу (ПВПР) угрупування складних технічних об'єктів. На додаток до розглянутого авторами раніше опису моделі введено формалізований опис угрупування, який включає до себе безліч технічних об'єктів угрупування; нормативні параметри витрачання та поповнення ресурсу об'єктів і поточний стан угрупування. Стан угрупування значною мірою визначається станом ресурсу об’єктів, що входять до нього. Ресурс окремого об'єкта визначається трьома параметрами: власним ресурсом (залишкове напрацювання), залишковим терміном служби і залишковою кількістю планових ремонтів, які повинні бути виконані на даному об'єкті до його списання. Введена класифікація станів ресурсу угрупування, що визначає три класи станів: «новий», «врівноважений» і «старий». Наведені приклади результатів моделювання ПВПР, що наочно ілюструють можливості застосування розробленої моделі. На прикладах продемонстровано доцільність прагнення при організації експлуатації об'єктів угруповання до урівноваженого стану її ресурсу.
3
Лєнков, С. В., І. В. Толок, В. М. Цицарєв, and Є. С. Лєнков. "Моделювання процесів витрачання та поповнення ресурсу угрупування технічних об’єктів." Системи озброєння і військова техніка, no. 1(53) (March 27, 2018): 155–62. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2018.53.22.
Full text
4
Мамонова, Г. В., and Л. О. Попович. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ФІНАНСУВАННЯ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ." Збірник наукових праць Університету державної фіскальної служби України, no. 2 (November 27, 2018): 181–92. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5940.2.2018.181-192.
Full textAbstract:
У статті досліджено ефективність фінансування закладів вищої освіти. На основі даних, що відображені у звітах ректорів закладів вищої освіти, проаналізовано динаміку показників функціонування освітньої сфери України протягом 2015-2017 рр.. Запропоновано формулу розрахунку порівняльного коефіцієнта ефективності витрачання бюджетних коштів закладами вищої освіти.
5
Лєнков, С. В., О. В. Сєлюков, І. В. Толок, Є. С. Лєнков, and Т. В. Бондаренко. "Математична модель процесів витрачання та поповнення ресурсу угруповання складних технічних об'єктів." Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, no. 2(31) (April 27, 2018): 174–81. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2018.31.23.
Full text
6
Лєнков, С. В., І. В. Толок, Є. С. Лєнков, and В. М. Цицарєв. "Програмне забезпечення моделювання процесів витрачання і поповнення ресурсу угрупувань технічних об'єктів." Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, no. 3(32) (August 28, 2018): 120–27. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2018.32.16.
Full text
7
Бабич, М. М. "Оцінка марного витрачання питної води на втрачене продовольство та харчові відходи." Агросвіт, no. 11, червень (2018): 17–21.
Find full text
8
Борович, О. В. "АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ ОБЛІКУ ЦІЛЬОВОГО ФІНАНСУВАННЯ У КОМУНАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я." Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, no. 6 (January 12, 2021): 20–28. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.6.2020.20-28.
Full textAbstract:
У статті розкрито відсутність у нормативних документах з бухгалтерського обліку рекомендацій щодо порядку відображення в обліку операцій про рух цінностей, отриманих як цільове фінансування. За результатами проведеного дослідження запропоновано методику аналітичного обліку на рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження», яка дозволяє зручно і прозоро отримувати повну інформацію про одержані кошти й цінності як цільове фінансування, а також їх витрачання за призначенням.
9
Romanenko, O. L., I. S. Kushch, A. V. Agafonova, Yu O. Tenyukh, M. M. Solodushko, and N. N. Usova. "Water consumption by uneven-aged winter wheat plants in arid conditions of the Steppe." Scientific Journal Grain Crops 5, no. 2 (2022): 282–94. http://dx.doi.org/10.31867/2523-4544/0187.
Full textAbstract:
It was established that there are significant changes in hydrothermal indicators over the past thirty years in the south of the Steppe. During the growing seasons of 1963/64–1989/90, the average annual air temperature was 9.6 °С, in 1990/91–2019/20 – 11.3 °C. Average annual precipitation in 1957/58–1989/90 was 456.1 mm, 1990/91–2019/20 – 400.5 mm. Thus, the increase in climate aridity over the last thirty years is obvious: the average annual precipitation has decreased by 55.6 mm, and the average annual air temperature has increased by 1.7 °C. During the growing seasons of 1990/91–2019/20, scientific research found that water consumption by wheat plants after black fallow during the growing season decreased to 2536–2811 m3/ha in the Steppe zone. Moisture was most efficiently consumed by crops at sowing on September 25 (background N40P40K40, seed rate – 4.5 million germinable seeds/ha): total water consumption was 2605 m3/ha, water consumption coefficient – 428 m3/t, grain yield – 6,08 t/ha. According to 28-year-old data, it was found that the available moisture reserves in the 0-10 cm soil layer on black fallow, as the most stable predecessor on water availability of soil, equaled 10.2 mm and ensured almost annual obtainment of full winter wheat seedlings. It was found that the winter wheat plants did not evenly consume moisture during the growing season: in the autumn period – 8.0–19.2 % of the total water consumption, resumption of spring growing season – beginning of stem elongation – 28.3–30.9 %, stem elongation – beginning of heading – 22.1–24.2 %, heading – full ripeness – 30.0–36.9 %. According to the research results, it was proposed the measures to minimize the negative impact of further climate aridity increase by an increase in the autumn-winter precipitation absorption by soil, an improvement of the agrophysical soil properties and its water permeability, the introduction of varieties with a more pronounced xeromorphic structure and an increased level of adaptation to arid conditions of the Steppe zone and resistance to abiotic stress factors. Key words: predecessors, sowing dates, productive moisture reserves in the soil, water consumption, yield, winter wheat, water consumption coefficient.
10
Karpinsky, B. A., I. M. Vasylkiv, О. B. Karpinska, and A. B. Shevtsiv. "МОДЕЛЬ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ: ФОРМУВАННЯ ТА ПОРІВНЯЛЬНА ДИНАМІКА ЗМІН. ЧАСТИНА І." Scientific Bulletin of UNFU 25, no. 7 (September 24, 2015): 13–27. http://dx.doi.org/10.15421/40250702.
Full textAbstract:
Запропоновано збалансований (знаннєво-природний) імператив до формування сталого розвитку економіки, який поєднує в єдине ціле: фінансово-економічну ресурсоощадливу складову виробництва продукції та стан довкілля, за якого встановлюються обмеження на витрачання природно-сировинних ресурсів і екстернальні шкоди, виходячи з Концепції сталого розвитку. Ґрунтуючись на допущенні, що приріст витрачання природно-сировинного ресурсу можна розкласти на дві складові, а також, беручи до уваги, що кожний вид забруднювача пов'язаний з конкретними видами використовуваних природно-сировинних ресурсів, сформовано модель сталого розвитку економіки (модель Карпінського-Божка), яка дає змогу визначати напрямки його досягнення з економіко-інноваційних позицій.Обґрунтовано в пропонованій моделі поділ науково-технічного прогресу на види: 1-го роду (впливає на конкурентоспроможність продукції через підвищення ефективності праці) та 2-го роду (впливає на конкурентоспроможність продукції через ресурсозбереження), що дає змогу оцінювати роль НТП з позиції сталого розвитку економіки. Виділено вплив стану основних засобів (в Україні на початок 2015 р. ступінь зносу доходить до 80 %) на інвестиційну привабливість приватизованих об'єктів та фінансові надходження від цього, що характеризуватиме можливості виконання заходів сталого розвитку економіки. Виходячи з потреби розширення заміни імпортованих енергетичних носіїв вітчизняним вугіллям (західний регіон України) та комплексного врахування при цьому наслідків для сталого розвитку економіки, запропоновано створити Науково-дослідний інститут соціально- і фінансово-економічних проблем функціонування та розвитку Львівсько-Волинського вугільного басейну. Відзначено, що сталий розвиток економіки можливий лише на основі системної уваги до науки та активного впровадження її результатів за належного фінансування (понад 1 % від ВВП), однак в Україні за останні роки сумарні витрати на науку становлять 0,7-08 % від ВВП, що свідчить більше про дотримання українською наукою рівня пізнавальної функції.
11
Кашуба, Віталій, Георгій Ярош, Юрій Крикун, Тамара Хабінець, Наталія Домашенко, and Андрій Шанковський. "СТАН ПРОСТОРОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТІЛА ЮНИХ СПОРТСМЕНІВ ЯК ПЕРЕДУМОВА РОЗРОБЛЕННЯ Й УПРОВАДЖЕННЯ КОРЕКЦІЙНО-ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАХОДІВ У ТРЕНУВАЛЬНИЙ ПРОЦЕС." Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, no. 36 (January 22, 2021): 16–25. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.36.16-25.
Full textAbstract:
Мета. Узагальнення теоретичних знань, вітчизняного та зарубіжного досвіду в галузі використання технологій зберігання та коригування здоров’я у процесі підготовки юних спортсменів, а також у визначенні перспектив їхнього застосування за сучасних умов. Методи. Аналіз і систематизація данихнауково-методичної літератури, інформаційних ресурсів мережі Інтернет. Результати. На сучасному етапі методика спортивної підготовки позначена втіленням низки радикальних змін, спричинених посиленою конкуренцією на найбільш визнаних у світі змаганнях і актуалізацією тренувальних програм, виконання яких здебільшого вимагає перевищення адаптаційного потенціалу людського організму. Найбільш нагальною щодо розв’язання означена проблема постає на початкових етапах багаторічної підготовки дітей і підлітків, специфіку яких складає інтенсивне витрачання резервів їхнього організму на природний ріст і розвиток. Перспективи подальших досліджень убачаємо передусім у розробленні технології профілактики та корекції порушень просторової організації тіла юних спортсменів. Тому навчально-тренувальні заняття таких спортсменів набудуть не тільки спортивно-результативної, а й оздоровчої спрямованості за умов: урахування під час програмування та конкретного планування засобівспортивного тренування індивідуальних характеристик просторової організації тіла юних спортсменів, рівня їхньої фізичної підготовленості та послідовності виконання ними завдань фізичного вдосконалення. Висновок. Виконання тренувальних навантажень, які перевищують адаптаційний потенціал організму підлітків, інтенсивне витрачання резервів їхнього організму на природний ріст і розвиток й диференціацію фізіологічних систем висуває цілу низку проблем щодо збереження їх здоров’я. Складність вирішення цієї проблеми посилюють такі фактори, як: рання спеціалізація в спорті та негативний вплив на організм щоденних тренувань з граничними (піковими) фізичними навантаженнями. Відтак, виникають суперечності між підвищеними вимогами до підготовленості юних спортсменів, пов’язаними з потребою систематичного зростання результатів, і обмеженими функціональними можливостями їхнього організму на ранньому етапі онтогенезу.Ключові слова: порушення просторової організації тіла, юні спортсмени, корекційно-профілактичні заходи.
12
Потьомкіна О.В. "ФОРМУВАННЯ КАДРОВОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА: МОТИВАЦІЙНИЙ АСПЕКТ." Економічний форум 1, no. 3 (September 25, 2021): 145–50. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-3-21.
Full textAbstract:
У статті доведено, що формування ефективної кадрової політики підприємства залежить від системного мотиваційного фактору. Мотиваційний фактор є базисом в частині підвищення продуктивності праці в напрямку формування достатнього фінансового ресурсу для забезпечення соціально-економічного розвитку підприємства.
Доведено, що в основу кадрової складової організаційної структури підприємства є формування ефективного мотиваційного механізму, орієнтованого на найманого працівника. Відтак, ефективність роботи залежить від закладених відносин в даний механізм. Визначено, що створення сприятливих умов праці на підприємстві є реальною передумовою високої ефективності роботи найманих працівників. Оскільки, інтерес працівників акумулюється в напрямку ефективної роботи, а не витрачання сил і енергії на пошуки нової.
Запропоновано проводити оцінку та аналіз кадрового складу, з метою виявлення проблемних моментів та питань. А відтак, зменшити плинність кадрів та створити реальну зацікавленість в роботі. Адже прийняття нових працівників потребує витрачання додаткових витрат як фізичних, так і фінансових на адаптацію та їх підготовку. Тому, уникнення подібного роду ситуацій вимагає від керівника при прийнятті на роботу працівників, чітких вказівок щодо роботи, висвітлення сильних та слабких сторін виконуваної роботи, можливостей працівника вдосконалювати свою діяльність, фахову компетентність, підвищувати продуктивність праці та грошову винагороду за результати праці, як основний мотиваційний фактор формування кадрового складу підприємства. Тобто зниження плинності кадрів.
Доведено, що важливим аспектом зниження плинності кадрів та підвищення продуктивності праці є соціальна адаптація в колективі, що оцінюється на основі результати тестів, результату проведених бесід керівників з найманими працівниками у вільний від роботи час, на основі власних спостережень поведінки працівника. Тому, ефективний мотиваційний механізм необхідно пов’язувати з результатами праці власника, керівника, найманого працівника та підприємницьких структур в цілому.
13
Мисака, Г. В. "Аналітичний інструментарій управління витратами обігу підприємств торгівлі в умовах невизначеності." Проблеми сучасних трансформацій. Серія: економіка та управління, no. 1 (September 30, 2021): 103–11. http://dx.doi.org/10.54929/pmt-issue1-2021-14.
Full textAbstract:
Статтю присвячено дослідженню ролі економічного аналізу в управлінні витратами обігу на підприємствах торгівлі. Висвітлено значущість перспективного аналізу для планування раціонального витрачання коштів торговельного підприємства. Доведено, що поглиблення аналітичності досліджень зміни показника витрат обігу у часовому розрізі, за структурними підрозділами та статтями не дає можливості комплексно встановити причини абсолютної та відносної економії (перевитрат) і виявити резерви їх скорочення. Обґрунтовано, що виявлення причин, які викликали зміни величини та структури витрат обігу, надає додаткових можливостей при усуненні їх негативного впливу та виявленні суттєвих резервів покращення результатів господарювання Узагальнено систему аналітичних показників, що характеризують витрати обігу; визначено перспективи застосування економіко-математичних методів в аналізі витрат обігу.
14
Марина, А. С., and Ю. В. Волкова. "ФІНАНСИ ДОМОГОСПОДАРСТВ В СТРУКТУРІ ІНВЕСТИЦІЙНИХ РЕСУРСІВ КРАЇНИ." Підприємництво та інновації, no. 13 (August 31, 2020): 104–10. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/13.20.
Full textAbstract:
Фінанси домогосподарств є значним джерелом фінансових ресурсів з огляду на можливість їх залучення до інвестування реального сектору економіки, зокрема промислового виробництва. Структура економіки країни свідчить про переважну роль промисловості у створенні внутрішнього валового продукту, водночас промислові підприємства відчувають суттєвий брак фінансових ресурсів для забезпечення стабільного та стійкого розвитку своєї господарської діяльності, безпеки фінансового стану. Це спонукає промислові підприємства до пошуку альтернативних джерел фінансування. Заощадження, які є частиною фінансів домогосподарств і не знаходять застосування на фінансовому ринку як кредитний капітал, цілком можна використовувати як інвестиційні ресурси промислових підприємств. У статті проведено дослідження структури та джерел формування доходів домогосподарств, а також основних напрямів витрачання коштів домогосподарствами України.
15
Місяць, О. О. "Роль фінансово-економічних органів ЗСУ в попередженні фінансових порушень та забезпеченні законності витрачання державних коштів." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Військово-спеціальні науки, вип. 16/17 (2007): 57–59.
Find full text
16
Parkhomenko, Pavlo. "Імовірнісний підхід до вибору варіантів розміщення замовлення з метою мінімізації ризиків витрачання фінансового ресурсу при прийнятті управлінських рішень." Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 10, no. 1 (February 29, 2020): 188–94. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2020.10.1.19.
Full textAbstract:
Розглянута одна із проблем, що виникає у повсякденній практиці керівного складу – розпорядників коштів при прийнятті управлінських рішень, а саме – пошук найбільш економного (заощадливого) варіанту розміщення замовлення між декількома потенційними виконавцями з метою економії бюджетних коштів та мінімізації можливих ризиків з перевищення витрат замовника.
Для розв’язання проблеми запропонований підхід із застосуванням статистичного методу кількісного аналізу ризиків на підставі визначення двох показників: імовірності отримання економії та ризику не отримання очікуваної економії. Наведений приклад використання запропонованого підходу для двох варіантів розміщення замовлення між трьома потенційними виконавцями. Запропонований механізм зведення розрахунків у підсумкову таблицю прийнятну для аналізу та прийняття кінцевого рішення в інстанції управління.
Зазначено, що розглянутий підхід може бути застосований і при наявності більш ніж двох альтернативних варіантів розподілу замовлень та для більш ніж трьох потенційних виконавців замовлення.
17
Борисова, Н. В. "Проблеми планування в єдиному кошторисі коштів загального та спеціального фондів бюджетних установ та обліку їх надходження і витрачання." Менеджмент, Вип. 6 (2006): 35–44.
Find full text
18
КУЧЕРЯВЕНКО, МИКОЛА. "Природа податку як конструкції зустрічного узгодження обов’язків (на прикладі підприємств критичної інфраструктури)." Право України, no. 2021/04 (2021): 167. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2021-04-167.
Full textAbstract:
Сьогодні особливої актуальності набувають питання, пов’язані з узгодженням зустрічних обов’язків на рівні “держава – платник податків”. Мета статті полягає у визначенні конструкції зустрічного узгодження обов’язків держави та платника податків на прикладі функціонування правового механізму податку на додану вартість у контексті діяльності підприємств критичної інфраструктури. Констатовано, що традиційний погляд на характеристику природи податкових відносин через акцент виключно на регулювання та гарантування своєчасного виконання обов’язків платника податку виглядає дещо спрощеним. Загальну конструкцію упорядкування поведінки учасників податкових відносин треба коригувати залежно як від типу платника, так і від характеру складової податкового обов’язку в широкому сенсі. Зазначено, що не можна характеризувати податок лише в контексті системності імперативних обов’язків щодо регулювання поведінки зобов’язаної особи. Цілісна конструкція податку передбачає і мету акумуляції коштів публічного суб’єкта через надходження коштів від сплати податків. Умовність податкового платежу передбачає і виконання обов’язку з боку держави та територіальних громад. Тобто податок – це кошти, які в імперативному режимі передає платник державі чи територіальній громаді з обов’язковою умовою витрачання їх на загально-суспільні цілі та потреби.
19
Karpuk, A., and I. Litsur. "Аналіз фінансування видатків підприємств Держлісагенства з державного бюджету України." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 16 (May 31, 2018): 123–30. http://dx.doi.org/10.15421/411814.
Full textAbstract:
Досліджено сутність та особливості механізму фіскального регулювання, обґрунтовано науково-теоретичні засади його впливу на забезпечення збалансованого розвитку лісового господарства в системі фіскальної політики природокористування.
Проаналізовано стан фіскального регулювання в досліджуваній сфері та виявлено, що зниження фінансової стабільності лісогосподарських підприємств негативно впливає не лише на фінансово-економічну, але й на соціальну, екологічну ситуацію, продуктивність лісових екосистем, спричиняє погіршення сортиментної структури деревини, втрату нею конкурентоспроможності на ринку. Основними причинами нестачі коштів бюджетів різних рівнів визначено: низьку частку власних дохідних коштів, залежність від державного фінансування, відсутність стимулів щодо додаткового одержання доходів та економного витрачання бюджетних коштів. За умови ефективної організації внутрішньогалузевої взаємодії можливо мінімізувати бюджетну підтримку та функціонувати на засадах самоокупності, збільшивши надходження до бюджетів усіх рівнів.
Обгрунтовано залежність наповнення бюджету і подальшого процесу перерозподілу доходів між бюджетами різних рівнів та, як наслідок, збалансованого розвитку лісового господарства, від обсягу податкових надходжень і ефективності застосування інструментів фіскального регулювання. Для поліпшення реалізації лісової політики існує необхідність поліпшити наповнення бюджетів усіх рівнів, що передбачає застосування таких інструментів, які є найбільш дієвими і не вимагають додаткових витрат з бюджету, з одного боку, і не знижують показників діяльності лісогосподарських підприємств – з іншого.
Запропоновано концептуальні засади функціонування механізму фіскального регулювання з урахуванням світового досвіду.
20
Латковський, П. "Принцип транспарентності бюджету як важлива складова безпеки держави." Юридичний вісник, no. 3 (February 4, 2020): 56–62. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i3.938.
Full textAbstract:
У статті досліджено транспарентність бюджету як важливої складової безпеки держави. Встановлено, що особливого значення набуває розвиток процесів транспарентності в бюджетній діяльності, оскільки бюджет є головним політичним та фінансовим інструментом реалізації соціально-економічної політики держави. Аргументовано, що проблема прозорості дій влади на будь-якому рівні сьогодні є особливо актуальною, оскільки прозорість – основна умова відкритості рішень владних структур та становлення демократії. Зазначено, що побудова соціально-правової держави залишається пріоритетним напрямом розвитку української держави та одним із найважливіших стратегічних завдань бюджетно-правової політики. Розкрито основні принципи бюджетної політики держави, яка є невід’ємною складовою фінансової політики. Виокремлено підходи до визначення фінансової та бюджетної політики та обґрунтовано особливості бюджетної політики. Зроблено висновок про необхідність законодавчого закріплення бюджетної політики на рівні закону та необхідність забезпечити максимальну ступінь відкритості всіх процесів, що відбуваються в сфері державного управління і, зокрема, у фінансовій сфері. Особливо пильна увага в умовах реформування економіки, з метою прагнення подолати наслідки світової фінансової кризи та корупції, повинна приділятися процесу використання і витрачання бюджетних коштів. Умови сучасного світу змушують уряди різних країн прагнути до забезпечення принципу вільного доступу громадськості до публічної інформації. Тож створення найбільш зручних, менш витратних механізмів реалізації даного права громадян є пріоритетом для більшості розвинутих країн.
21
Кузьмак О.М. "СВІТОВИЙ ДОСВІД ФОРМУВАННЯ БЮДЖЕТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ МІСЦЕВИХ ФІНАНСІВ В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ." Економічний форум 2, no. 2 (June 12, 2021): 135–41. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-2-17.
Full textAbstract:
У статті визначено, що відповідно до реформи децентралізації, актуальним на сьогодні аспектом є дослідження світового досвіду формування та витрачання місцевих бюджетів. Досліджено бюджетний устрій країн Європи. Економічна та фінансова децентралізація привела до формування міжурядових фінансових відносин, що поєднують у собі принципи як бюджетного унітаризму, так і бюджетного федералізму. Досліджено трактування поняття бюджетного унітаризму та федералізму. Проаналізовано частки доходів місцевих бюджетів у ВВП в країнах Європи. Досліджено, що В ЄС дев’ять країн використовують лише один рівень піддержавних органів влади (самоврядування); інші дванадцять країн мають два регіональні рівні (муніципалітети та регіони); тоді як решта сім мають три рівні нижче загальнодержавного (муніципалітети, регіони та суб'єкти посередницької діяльності). Визначено, що конституції деяких країн іноді взагалі не регулюють організацію місцевого самоврядування (наприклад, у США).
Оцінено досвід європейських країн щодо обсягу надходжень до бюджету від місцевих податків. Здійснено аналіз динаміки бюджетного потенціалу місцевих фінансів Рівненської області. Визначено, що найважливішим економічним інструментом є бюджет, тоді як управління місцевими органами самоврядування відповідно до встановленого бюджету є обов'язковим за законом у кожній країні. Запропоновано шляхи збільшення податкової складової бюджетного потенціалу місцевих фінансів. Окреслено шляхи пошуку альтернативних джерел наповнення місцевих бюджетів через впровадження неподаткових зборів.
22
Sveleba, N. A., and O. V. Major. "Податкові важелі впливу на формування організаційно-економічного механізму розвитку підприємств сфер послуг." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 4 (April 26, 2018): 112–15. http://dx.doi.org/10.15421/40280421.
Full textAbstract:
Розглянуто організаційно-економічний механізм розвитку підприємств сфери послуг, виділено його складники. Виявлено основні підходи щодо організації оподаткування підприємств сфери послуг у контексті стимулювання їх розвитку, які потребують поглибленого вивчення та наукового обґрунтування чинних методик сплати податків у підприємницькій діяльності. Визначено основні завдання формування та реалізації організаційно-економічного механізму розвитку підприємств сфери послуг, серед яких: забезпечення якості надаваних послуг, поповнення бюджетів державного та місцевого рівнів, залучення зовнішніх інвестицій, підвищення попиту на послуги, збільшення зайнятості населення, та підвищення якості внутрішньої інфраструктури. Визначено, що складність оподаткування підприємництва в Україні організаційного характеру криється в необхідності витрачання значного часу на здійснення обліку, нарахування та сплату податків, проходження перевірок, здачу звітів. Запропоновано суб'єктам господарювання використання податкових важелів впливу на організаційно-економічний механізм підприємства. Серед таких важелів варто виокремити податкові інструменти, які передбачають оптимізацію кількості податків для підприємств сфери послуг, надання податкового кредиту, податкових пільг під конкретні проекти, які спрямовані на вирішення регіональних і соціальних проблем, розвитку соціального підприємництва, інвестування у діяльність, вибір альтернативних форм оподаткування (спрощеної), використання податкового менеджменту як засобу оптимізації податкових платежів (оптимізацію договірних відносин, застосування обґрунтованих і ефективних методик розподілу непрямих витрат, що дають змогу зменшити податкові платежі; розроблення системи контролю за наднормативними витратами, що не враховуються для оподаткування; податковий операційний моніторинг господарювання, діагностика витратної політики підприємства, податковий експрес-аналіз інноваційно-інвестиційних проектів).
23
Турінський, О. В., Б. О. Демідов, Д. А. Гриб, С. І. Хмелевський, and О. О. Хмелевська. "Фінансово-економічні аспекти життєвих циклів складних наукоємних і високотехнологічних зразків озброєння і військової техніки." Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, no. 3(40), (August 12, 2020): 50–60. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2020.40.06.
Full textAbstract:
У статті розглядається ієрархічна структура вартісних показників життєвого циклу зразка озброєння і військової техніки (ОВТ) та група вихідних даних, що необхідні для оцінювання значень цих показників. Відмічається, що вартісні показники мають розглядатися у взаємозв'язку з часовими показниками життєвого циклу зразка ОВТ. Серед основних положень (необхідності, можливості і доцільності розробки і закупівлі перспективних зразків ОВТ), що використовуються при обґрунтуванні рішень про можливість створення нових зразків, виділяється воєнно-економічна доцільність, як надважливе положення, яким слід керуватися в умовах обмеженого фінансово-економічного ресурсу держави. Розглядаються питання, що пов'язані з лімітованими, мінімально припустимими і контрактними цінами ОВТ. Наголошується на необхідності використання досвіду провідних країн світу в області державного господарювання і ціноутворення на продукцію оборонного призначення. Наголошується, що в умовах обмежених ресурсів варіант витрачання фінансових ресурсів, що планується для реалізації, буде результативним, якщо серед усіх альтернатив створення зразків ОВТ він забезпечує мінімізацію технологічних і техніко-економічних ризиків до рівня прийнятних для замовника і забезпечує на плановому періоді досягнення максимально можливого ефекту. Зазначено, для оцінювання воєнно-економічної доцільності створення нового зразка ОВТ (модернізації існуючого) необхідно враховувати у взаємозв'язку усі витрати замовника на усі стадії життєвого циклу зразка для визначення на початку його створення доцільності продовження його ЖЦ. Приділена увага важливості науково-методичного забезпечення і супроводження розробки і корегування планових документів фінансування розвитку озброєння і військової техніки, та забезпечення життєвих циклів складних наукоємних і високотехнологічних зразків озброєння і військової техніки.
24
Грабчук, І. Ф., В. В. Бугайчук, and Н. М. Вишневська. "Теоретичний акцепт зелених закупівель та їх роль у ефективному використанні державних ресурсів." Herald of Kiev Institute of Business and Technology 47, no. 1 (August 25, 2021): 4–14. http://dx.doi.org/10.37203/kibit.2021.47.08.
Full textAbstract:
В статті розглядається проблематика активізації здійснення зелених закупівель, як найефективнішого інструмента вирішення економічних та екологічних проблем в Україні та загалом у світі. На авторське переконання сутність «зелених закупівель» зводиться до придбання державою за найнижчою ціною продукції або послуг, які відповідають екологічним стандартам, мають відповідне маркування, що в кінцевому підсумку забезпечує економію витрачання державних коштів. Відмічається, що на державному та глобальному рівні необхідно створити преференції еко-продукції та послугам, що дозволить зменшити негативний вплив на навколишнє середовище. За даними державних закупівель, найбільшим попитом користуються продукти харчування, напої, тютюн, нафтопродукти, паливо, електроенергія та інші джерела енергії, будівельна продукція (крім електроапаратури), медичне обладнання, фармацевтична продукція та засоби особистої гігієни. Аналіз ефективності державних закупівель, дає можливість стверджувати, що за державними закупівлями витримується принцип ефективності, основою якого є максимальна економія державних ресурсів. Разом з тим, організатором торгів значна частка закупівель була відхилена. Причиною стали невідповідність якості товарів і послуг, ціни на них та невідповідність умовам представлення тендерної документації. Вирішення економіко-математичної моделі доводить, що вирішення проблеми підвищення ефективності використання державних коштів за здійснення зелених закупівель є можливим за зменшення рівня вимог і скарг до якості продукції та ціни на неї. Таким чином, державні закупівлі мають проводитися не лише для досягнення функціональної мети закупівлі, але й сприяти досягненню цілей Стратегії сталого розвитку України до 2030 р. з охорони навколишнього середовища за розвитку конкуренції, прозорості та відкритості даного процесу, включаючи ефективну систему контролю.
25
САГАН, Віталій, and Анатолій МИСИК. "ВИЗНАЧЕННЯ ПОТРЕБИ У ПАЛЬНО-МАСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛАХ ОРГАНІВ ТА ПІДРОЗДІЛІВ ОХОРОНИ КОРДОНУ ПІД ЧАС ПЛАНУВАННЯ ОПЕРАТИВНО-СЛУЖБОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА НАСТУПНИЙ ПЕРІОД." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 81, no. 3 (September 17, 2020): 464–85. http://dx.doi.org/10.32453/3.v81i3.488.
Full textAbstract:
У статті проведено аналіз забезпеченості Державної прикордонної служби фінансовими ресурсами для закупівлі пально-мастильних матеріалів за останні 3 роки. На основі Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України проведений аналіз штатної потреби у пальному і встановленого ліміту витрачання автомобільного бензину та дизельного палива. Проаналізовано відсоток забезпеченості, порівнюючи штатну потребу у пальному з встановленим лімітом на рік. Враховано важливість якісних підходів, які дозволяють спланувати мінімальну потребу в пальному для оперативно-службової діяльності підрозділу. Приведено порядок планування у визначенні потреби в пально-мастильних матеріалах для органів охорони кордону та підрозділів під час оперативно-службової діяльності на наступний період. Для розрахунку потреби в ПММ застосовуються різноманітні розрахункові формули. Які враховують такі параметри: робота в холодну пору року; робота в гірській місцевості; робота в міських умовах; робота, яка потребує частих зупинок; робота що потребує пониження швидкостей; їзда по полях, по пересіченій місцевості у важких шляхових умовах, тощо. Приводиться узагальнений розрахунок який може бути використаний підрозділами під час оформлення показників потреби у ПММ на наступний період. Проаналізовано керівні документи що регламентують ключові аспекти які служать вихідними даними для подальшої роботи із визначення потреби у ПММ. Наведено приклад та методику заповнення розрахунку-заявки на необхідні пально-мастильні матеріали і спеціальні рідини для виконання оперативно-службових завдань сухопутних та авіаційних частин ДПСУ. На підставі проведеного аналізу оперативно-службової діяльності умовного підрозділу визначені показники що можуть бути взяті за основу при побудові науково-методичного апарату визначення потреби у ПММ підрозділам, органам охорони кордону під час планування на наступний період.
26
Лужанськa, Г. В. "Теплозахист будинків і споруд системами теплолокалізаціі." Refrigeration Engineering and Technology 54, no. 4 (September 9, 2018): 33–37. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v54i4.1212.
Full textAbstract:
З кожним роком проблема енергозбереження в сучасному світі стає все більш і більш актуальною. Енергозбереження передбачає економне витрачання енергетичних ресурсів, тому що природні ресурси є вичерпними, дорого коштують, а їх видобуток в більшості випадків завдає шкоди навколишньому середовищу. Системи життєзабезпечення для комфортного перебування людей в будівлях та спорудах різного призначення є одними з найбільш значущих споживачів паливно-енергетичних ресурсів. Можливостей для розвитку енергозберігаючих технологій у даній області існує безліч. Один з важливих напрямків у економії енергетичних ресурсів при експлуатації будівель - це вдосконалення систем захисту тепла будівель та споруд комунально-промислового сектора. Актуальним є реалізація теплозахисту будівель при проривах холодного повітря в опалювальних приміщеннях при відкриванні зовнішніх дверей та воріт. При дослідженні роботи теплолокалізуючого пристрою плоский неізотермічний струмінь, що виходить із прямокутного стального насадку, розташованого в площині відкритого зовнішнього отвіра, розбився на безліч маленьких струменів, які поширюються в даному напрямку, витікають з однакових по розміру розтинів з однаковою швидкістю, відокремлені друг від одного на відстані, рівною ширини щелі Була визначена швидкість повітряного потоку, отримані графічні залежності. За допомогою математичного моделювання отримана адекватна картина фізичного процесу витікання. На початковій ділянці відбулося злиття цих струменів в єдиний повітряний потік, і як наслідок, не виникає проникнення холодного зовнішнього повітря в опалювальні приміщення будівель і споруд, тим самим зменшуючи теплову споживану потужність теплолокалізуючого пристрою. В результаті відбувається значне зниження затрат енергетичних ресурсів на систему теплопостачання, поліпшується мікроклімат в приміщенні, збільшується ефективність роботи засобів теплозахисту будівель і споруд.
27
Yakovtsova, I. I., A. E. Oliynik, and O. V. Dolhaia. "ВИКОРИСТАННЯ МАЙСТЕР-КЛАСІВ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ЦИКЛІВ ТЕМАТИЧНОГО УДОСКОНАЛЕННЯ НА КАФЕДРІ ПАТОЛОГІЧНОЇ АНАТОМІЇ." Медична освіта, no. 2 (August 16, 2019): 122–25. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.2.10352.
Full textAbstract:
Заклади післядипломної медичної освіти в сучасній парадигмі медичної та освітянської реформи повинні додавати до традиційних схем навчання новітні технології викладання. Завданням закладів післядипломної медичної освіти є створення конкурентного освітнього продукту, який має суттєво поліпшити професійний рівень лікарів. Патологічна анатомія, як медична спеціальність, потребує не тільки глибоких теоретичних знань, а й досить специфічних практичних навичок. Тому усталені форми навчання (лекції, семінари, практичні заняття) значно поступаються за рівнем ефективності майстер-класам. Ця форма навчання поєднує в собі всі найкращі риси перерахованих типів занять, без зайвого витрачання часу і з максимальним рівнем візуалізації навчального процесу. Крім того, враховуючи певний кадровий голод у спеціальності «Патологічна анатомія», лікарі-патологоанатоми не завжди мають змогу витратити достатньо часу на довготривалий цикл підвищення кваліфікації. Тоді як вони можуть обрати ті теми майстер-класів, в ознайомленні з якими мають потребу, що диктується виробничою необхідністю. Стаття передає досвід використання майстер-класів під час післядипломного навчання лікарів-патологоанатомів. У ній надано інформацію щодо нормативно-правової бази проведення таких занять, наведено схему проведення майстер-класу на прикладі конкретної теми. Автори розробили алгоритм проведення майстер-класів з урахуванням специфіки викладання патологічної анатомії в закладах післядипломної освіти. Дані зворотного зв’язку зі слухачами свідчать про вельми позитивне сприйняття цієї форми навчання. Це доводить, що майстер-клас – одна з найефективніших форм професійного навчання лікарів, яка має обов’язково застосовуватися закладами післядипломної освіти. Кафедра патологічної анатомії ХМАПО має намір постійно збільшувати арсенал тем майстер-класів, наповнювати їх сучасним контентом, а також впроваджувати інші ефективні та креативні методики навчання.
28
Бондаренко, І. М. "СПІВВІДНОШЕННЯ МАТЕРІАЛЬНОГО ТА ПРОЦЕДУРНОГО В РЕГУЛЮВАННІ БЮДЖЕТНИХ ВІДНОСИН." Знання європейського права, no. 3 (February 3, 2021): 69–72. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i3.101.
Full textAbstract:
У науковій роботі автором досліджено співвідношення матеріального та процедурного при регулюванні бюджетних відносин. На основі аналізу норм Бюджетного кодексу України і його структури акцентовано увагу на неможливості відступу від традиційного поділу на структурні елементи у вигляді частин, які виконують функцію диференціації норм на матеріальні і процедурні.
Встановлено, що поділ кодифікованих нормативно-правових актів на загальну та спеціальну частини зумовлюється потребою формування систематизованого блоку нормативних приписів, які визначають загальні правила поведінки, що (за загальним правилом) поширюють свою дію на всю галузеву варіативність суспільних відносин, тоді як в особливій частині закріплюються спеціальні положення, які регламентують конкретні сфери галузево-визначених суспільних відносин.
Автором підкреслено, що кодифікація бюджетного законодавства України відбувається шляхом акцентування матеріальної природи бюджетних відносин. Запропоновано удосконалення чинного бюджетного законодавства шляхом перегляду розділів, які включаються до Глави «Загальні положення» Бюджетного кодексу України. Автором наголошено на тому, що структурування розділів Бюджетного кодексу України здійснюється на матеріальних засадах. В рамках дослідження визначено принциповість у фінансово-правовому регулюванні забезпечення саме динамічного аспекту регулювання, гарантуванні відповідних процедур, шляхом яких має забезпечуватися послідовний рух публічних коштів, починаючи з їх збору та формування дохідних частин бюджетів до витрачання кінцевим споживачем.
На основі доктринальних положень автор вбачає за необхідне звернути увагу на перспективність структуру-вання кодифікованого акту в сфері регулюванні бюджетних відносин, спираючись на його процедурну природу. За результатами дослідження автор дійшов висновку про необхідність перегляду структурування основного акту бюджетного законодавства з огляду на співвідношення матеріального і процесуального у регулюванні бюджетних відносин, зважаючи на мету бюджетно-правового законодавства - вплив на процедурні відносини.
29
Тулянцева, В. "Відповідальність за правопорушення у сфері використання позабюджетних цільових фондів." Юридичний вісник, no. 6 (February 17, 2021): 207–11. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i6.2047.
Full textAbstract:
У науковій статті зазначено, що побудова соціальної держави передбачає створення певних умов, в межах яких забезпечуються соціально-економічні права людини й громадянина. Метою здійсненого дослідження визначено здійснення характеристики відповідальності за правопорушення у сфері використання позабюджетних цільових фондів. Наголошено, що подальша розбудова української державності та утвердження України як соціальної держави безпосередньо пов'язується з реформуванням системи публічних фінансів країни загалом і системи позабюджетних цільових фондів зокрема. Підкреслено, що наявність фінансових ресурсів детермінує рівень ефективності реалізації моделі соціальної та економічно розвиненої держави. Встановлено, що нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають: 1) бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет); 2) напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми або в порядку використання бюджетних коштів (включаючи порядок та умови надання субвен-цій); 3) бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів). Визначено, що саме за рахунок акумуляції коштів у власності держави й територіальних громад та формування публічних фондів можливе існування самої держави. Деталізації і відповідного нормативного закріплення потребує також перелік підстав для визнання певного діяння правопорушенням у сфері використання ресурсів зазначених фондів: приміром, визнання випадком нецільового використання коштів Пенсійного фонду України використання коштів на сплату інших видів соціальних виплат (наприклад, виплат на поховання) чи виплати пенсій у необгрунтовано підвищеному розмірі тощо. Удосконалення нормативно-правової бази в аспекті юридичної відповідальності позабюджетних цільових фондів сприятиме не тільки оптимізації цієї сфери, а й позитивно вплине на становлення України як соціальної держави, яка забезпечує гідні умови життя своїм громадянам.
30
Трушляков, Е. І., М. І. Радченко, А. А. Зубарєв, and В. С. Ткаченко. "Підхід до визначення складових теплового навантаження систем кондиціонування припливного повітря." Refrigeration Engineering and Technology 54, no. 5 (October 30, 2018): 17–22. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v54i5.1245.
Full textAbstract:
Запропоновано підхід до визначення складових теплового навантаження системи кондиціонування припливного повітря (СКПП) з урахуванням поточних кліматичних умов експлуатації, який базується на гіпотезі розкладання поточних змінних теплових навантажень на відносно стабільну складову як базову для вибору встановленої (проектної) холодопродуктивності холодильної машини, що працює на номінальних або близьких йому режимах, і нестабільне теплове навантаження, що припадає на попереднє охолодження зовнішнього повітря при змінних поточних зовнішніх температурах. Для обґрунтування підходу до вибору складових теплового навантаження СКПП виконаний аналіз поточних значень питомих теплових навантажень на холодильну машину СКПП при охолодженні зовнішнього повітря від його змінної поточної температури до температур 10, 15 і 20 ºС. Показано, що виходячи з різного темпу приросту річного виробітку холоду, обумовленого зміною теплового навантаження у відповідності з поточними кліматичними умовами протягом року, необхідно вибирати таке проектне теплове навантаження на холодильну машину СКПП охолодження повітря (її встановлену потужність охолодження), яке забезпечує досягнення максимального або близького йому річного виробітку холоду при відносно високих темпах його збільшення. При цьому значення теплового навантаження, що припадає на попереднє охолодження зовнішнього повітря, розраховують за залишковим принципом як різницю раціонального загального теплового навантаження і її базової відносно стабільної складової. Запропонований метод доцільно використовувати при розрахунку проектної базової холодопродуктивності холодильної машини СКПП, що працює на номінальному або близьких йому режимах, і бустерной складової теплового навантаження на попереднє охолодження зовнішнього повітря при змінних поточних зовнішніх температурах з використанням енергозберігаючих методів: акумуляції надлишкового (невикористаного) холоду при знижених поточних теплових навантаженнях на СКПП і його витрачання на попереднє охолодження зовнішнього повітря, річкупераціі охолоджуючого потенціалу повітря, яке відводиться для попереднього охолодження зовнішнього повітря.
31
Бессонова, С. І., and О. В. Кленін. "РОЛЬ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ В СИСТЕМІ КОНТРОЛЮ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ." Підприємництво і торгівля, no. 29 (April 16, 2021): 15–19. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-29-03.
Full textAbstract:
У статті розкрито контрольну функцію державного фінансового контролю, визначено основні завдання аудиту, такі як: відповідність ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності на основі національних стандартів державного сектору; контроль над використанням бюджетних коштів згідно з кошторисом та нормативно-законодавчою базою; перевірка держзакупівель; перевірка доцільності використання матеріальних ресурсів бюджетного закладу; виявлення фактів неефективного витрачання ресурсів та нецільового їх використання; визначення ефективності управління внутрішнім фінансовим контролем. Проаналізовано діяльність Державної фінансової служби аудиту за останні п’ять років. Спостерігається поступове зниження тиску на розпорядників бюджетних коштів. Перевірки державного фінансового контролю замінюють аудитом, який спрямований на попередження порушень та їх недопущення у діяльності бюджетної установи, надання рекомендацій щодо організації ефективного внутрішньогосподарського контролю. Зростання правопорушень також може свідчити про різне трактування та нечітке розуміння нормативних документів, тому саме вдосконалення законодавчої бази державної аудиторської служби, розвиток методичного інструментарію, стандартизація державного фінансового аудиту повинні сприяти усуненню цих недоліків. Для оцінки ефективності фінансово-бюджетного контролю може бути використано низку показників ефективності роботи інспекторського складу органу фінансово-бюджетного контролю. Вирішення основних проблем може бути досягнуте лише завдяки розробленій стратегії вдосконалення, яка має відповідати вимогам сучасності та спиратися на прийняті у всьому світі норми. Необхідність упровадження норм міжнародних стандартів у національні стандарти зумовлена необхідністю підвищення ефективності діяльності державного фінансового аудиту, підвищення його результативності, прозорості, формування довіри суб’єктів аудиторської перевірки. Особливо це стає актуальним в умовах реформування місцевого самоврядування та територіальних органів виконавчої влади. Фінансовий контроль бюджетної сфери, що здійснюється державою, служить інструментом виявлення неефективного використання нефінансових та фінансових ресурсів бюджетної організації, недотримання або неправильного трактування законодавчої бази, нецільового використання грошових коштів.
32
Габлей, Н. Г. "СМЕРТЬ ЗАСУДЖЕНОГО ЯК ПІДСТАВА ДЛЯ ЗАКРИТТЯКАСАЦІЙНОГО КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ." Прикарпатський юридичний вісник 1, no. 4(29) (April 13, 2020): 161–64. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v1i4(29).416.
Full textAbstract:
Створення системи касаційного оскарження судових рішень, яка б повністю узгоджувалася з вимо-гами Конституції України та міжнародно-правовими зобов’язаннями, узятими нашою державою, є важли-вою проблемою, на якій зосереджена увага дослідників.
Закріплена в Конституції України можливість каса-ційного оскарження рішення суду традиційно розгля-дається як важливий складник права особи на захист. Забезпечення цього права у сфері кримінального судо-чинства залежить від ефективності реалізації завдань касаційного провадження як форми перегляду судових рішень у кримінальних справах. Касаційне проваджен-ня має велике значення для досягнення завдань кримі-нального процесу, зокрема для запобігання виконанню незаконного судового рішення й захисту через свою діяльність громадянина та суспільства від незакон-ного й необґрунтованого засудження, незалишення безкарними осіб, які вчинили кримінальне правопо-рушення, застосування належної правової процедури до кожного учасника кримінального провадження. На стадії касаційного провадження обвинувачений набуває процесуального статусу засудженого, відпо-відно, у нього з’являється комплекс прав та обов’яз-ків. Проте часто бувають випадки, коли кримінальне провадження не може бути продовжено через об’єктив-ні обставини, зокрема такі як смерть особи. Закриття кримінального провадження у зв’язку зі смертю особи, щодо якої здійснюється це провадження, крім випад-ків, коли воно є необхідним для реабілітації померло-го, по суті, означає припинення процесуальної діяль-ності щодо встановлення винуватості особи в учиненні певного злочину та відмову держави від притягнення її до кримінальної відповідальності й призначення їй покарання. Припинення кримінального переслідуван-ня особи, яка померла, дає змогу уникнути надмірного витрачання ресурсів держави, адже продовження та-кого переслідування виключно заради формального визнання померлого винуватим у вчиненні злочину, як правило, не має жодного практичного сенсу. У стат-ті ми розглядатимемо порядок і доцільність закриття кримінального касаційного провадження в разі смерті засудженого.
33
Semenenkо, Oleh, Ihor Voronchenko, Ruslan Butenko, Roman Pekuliak, Tetiana Yakovlieva, and Olexandr Afanasyev. "Методика розподілу фінансових ресурсів на основні заходи будівництва Збройних Сил України з урахуванням економічних можливостей держави та показників оборонної достатності." Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, no. 4 (August 31, 2021): 214–24. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.4.19.
Full textAbstract:
214
У Збройних Силах України продовжується робота щодо підвищення ефективності оборонного планування та управління оборонними ресурсами. Україна намагається сьогодні під час оборонного планування перейти від планування на основі загроз до оборонного планування, орієнтованого на досягнення військами (силами) спроможностей, необхідних для виконання покладених на них завдань із урахуванням економічних можливостей держави. Перелік завдань Збройних Сил України визначається на основі ймовірних сценаріїв їх застосування. Одним із ключових моментів ефективного планування застосування Збройних Сил за відповідним сценарієм є вірне, обґрунтоване визначення обсягів необхідних оборонних ресурсів (людських, матеріально-технічних, фінансових). На сучасному етапі трансформації системи оборонного планування до стандартів НАТО та застосування методу планування на основі спроможностей необхідне удосконалення існуючих підходів до розподілу виділених державою фінансових ресурсів, особливо в умовах неповного забезпечення існуючих оборонних потреб. У статті розкрито погляди авторів щодо вирішення завдання раціонального розподілу фінансових ресурсів на основні заходи будівництва Збройних Сил України, а також розподілу за напрямами бюджетних витрат з урахуванням економічних показників розвитку держави. У статті розкрито загальну структуру методичного підходу та структурно-логічну схему методики розподілу виділених фінансових ресурсів на основні заходи будівництва Збройних Сил України. Розроблена методика, на відміну від існуючих, дає змогу: по-перше, врахувати економічні показники держави під час розподілу виділених фінансових ресурсів; по-друге запропонувати найбільш раціональний розподіл виділених фінансових ресурсів, як між заходами будівництва Збройних Сил України так і видами ресурсів з метою максимізації рівня виконання всіх заходів будівництва Збройних Сил України. Застосування Методики в системі оборонного планування дозволить підвищити ефективність планування розвитку ЗС України та обґрунтованість очікуваних результатів розвитку в програмах планах, підвищить ефективність витрачання бюджетних коштів на заходи будівництва Збройних Сил України, а також дозволить обґрунтовано формувати показники потреб Збройних Сил України за основними заходами їх будівництва з урахуванням достатності економічних можливостей держави щодо їх забезпечення на визначений період.
34
Sheketa, E. Yu, and N. P. Kaziuka. "ЕФЕКТИВНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ СФЕРИ ТУРИЗМУ ЯК ЗАПОРУКА СТАЛОГО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ОБ’ЄДНАНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД ПРИКАРПАТТЯ." Actual problems of regional economy development 2, no. 17 (November 30, 2021): 189–95. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.17.189-195.
Full textAbstract:
У статті досліджено особливості реформування системи місцевого самоврядування на засадах децентралізації влади. Проаналізовано основне нормативно-правове законодавство України, яке регламентує реформу децентралізації влади в Україні. Беззаперечним поступом реформи децентралізації є добровільне створення самостійних адміністративно-територіальних одиниць – об’єднаних територіальних громад, успіх яких полягає в усвідомленні того, що влада зосереджена в руках кожного, і саме громада визначає пріоритетні напрями свого розвитку та витрачання бюджетних коштів. Проведено SWOT-аналіз ринку туристичних послуг Прикарпаття, зокрема визначено слабкі та сильні сторони, можливості для розширення та стримуючі фактори розвитку сфери туристичної індустрії в регіоні.
У статті визначено, що важливим орієнтиром ОТГ повинна стати екологічна спрямованість всіх галузей економіки регіону, оскільки турбота про довкілля є запорукою гармонійного співіснування людини у суспільстві та головною передумовою сталого розвитку та максимального збереження всього живого для майбутніх поколінь.
Встановлено, що ефективний менеджмент і усвідомлення ОТГ того, що індустрія туризму має всі шанси стати однією з найприбутковіших галузей економіки регіону, дає можливості подолати негативні тенденції на ринку туристичних послуг, шляхом формування конкретного плану дій через реалізацію державної та регіональної програм у сфері туризму, а також завдяки продуманому інформаційно-маркетинговому супроводу можливо сформувати якісний конкурентоспроможний туристичний продукт на світовому ринку. Цілі сталого розвитку України є орієнтиром для розробки проектів, прогнозів та нормативно-правових актів задля ефективного економічного, екологічного та соціального напрямів сталого розвитку кожної новоствореної ОТГ.
Аналізуючи переваги і недоліки для розвитку туристичної галузі на Прикарпатті увагу ОТГ слід зорієнтувати власне на розвиток інфраструктури регіону: ремонт автомобільних доріг, розширення можливостей авіасполучення, покращення якості, безпеки і комфорту наземного транспорту, з метою безпеки туристів. Важливим орієнтиром ОТГ повинна стати екологічна спрямованість всіх галузей економіки регіону, оскільки турбота про довкілля є запорукою гармонійного співіснування людини у суспільстві та головною передумовою сталого розвитку та максимального збереження всього живого для майбутніх поколінь.
35
Salamin, O., and S. Poperechnuy. "Державне регулювання сільського господарства в умовах активізації міжнародних інтеграційних процесів." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, no. 81 (October 3, 2017): 64–69. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8110.
Full textAbstract:
Розглядаються проблеми організації, спрямування та здійснення державної регуляторної політики в аграрному секторі економіки України. Показано особливості вітчизняного сільського господарства, через які не можуть автоматично застосовуватись поширені в економічно розвинутих країнах підходи до державного регулювання галузі. Основною з них є неналежний рівень сформованості аграрного ринку та його інфраструктури, що призводить до високої мінливості цін. За результатами здійсненого аналізу державного регулювання цін показано, що жоден з підходів, який застосовувався після 1991 року, не забезпечив належних результатів. В умовах активізації міжнародних інтеграційних процесів проблеми посилюються обмеженням міжнародними організаціями державного впливу на ціну. Через високу мінливість цін прискорено розвиваються особливо великі за розмірами суб’єкти господарювання голдингового типу, зорієнтовані на виробництво сировинної продукції та її поставки на зовнішній ринок, де ціни стабільніші. Зростання експортного потенціалу поєднується з посиленням монокультурної спрямованості вітчизняного сільського господарства, посиленням соціальних проблем у селах, значної ізоляції від ринків збуту малих і середніх за розмірами господарств. В цих умовах не відмічаються закономірні процеси диференціації особистих селянських господарств, трансформації їх у товарні господарства фермерського типу. Для забезпечення належної конкурентоспроможності переробленої продукції сільського господарства пропонується формувати інтегровані системи з участю різних за розмірами суб’єктів господарювання, що займаються виробництвом, переробкою і збутом продукції, а державну фінансову підтримку спрямовувати на ті інтегровані структури, які зорієнтовані на виробництво конкурентоспроможної на зовнішньому ринку продукції. Необхідною умовою такої підтримки може бути розробка бізнес плану виробництва такої продукції. Підтримку слід спрямовувати на придбання засобів виробництва, необхідних для реалізації бізне-плану. Для здійснення контролю за цільовим характером витрачання коштів державної підтримки її слід здійснювати на засадах приватно-державного партнерства. Держава може залишатись власником засобів виробництва, придбаних за кошти державної підтримки до виходу на проектну потужність визначену бізнес планом. Після цього дані засоби можуть бути передані на баланси підприємств. Переваги такої підтримки порівняно з нинішньою полягають у її вищій результативності, спрямованості на реалізацію потенціалу вітчизняного сільського господарства в умовах міжнародної інтеграції України. Позитивний досвід сприятиме поширенню інтегрованих систем на основі залучення децентралізованих коштів.
36
Латковський, П. П. "ЕЛЕКТРОННЕ УРЯДУВАННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ СТРАТЕГІЧНОГО РЕАГУВАННЯ НА ПАНДЕМІЧНУ КРИЗУ." Знання європейського права, no. 3 (September 7, 2021): 90–94. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i3.237.
Full textAbstract:
Світовий досвід боротьби з COVID-19 протягом короткого терміну спричинив значний тиск на уряди багатьох країн для негайного вирішення широкого кола складних політичних, економічних та управлінських питань, що стосуються як державного, так і приватного сектору. Прагнучи бути гнучкими та адекватно реагувати на ситуацію, уряди сприяли оперативному стратегічному осмисленню ситуації та пошуку ефективних рішень у країнах, де вони працюють. Щоб швидко створити потенціал для вирішення нових викликів та запобігти виникненню таких ситуацій у майбутньому, вони розглядають шляхи підвищення ефективності та результативності державного сектору.
Основні питання полягають у тому, щоб уникнути необдуманого витрачання грошей платників податків, забезпечити найбільш ефективне використання ресурсів та відновити довіру громадян шляхом підвищення прозорості прийняття та реалізації рішень. Як наслідок, уряди також стикаються з проблемою знаходження нових шляхів для збільшення відкритої участі та залучення громадян до державного управління.
З цієї точки зору різні підходи урядів до реагування на пандемічну кризу демонструють деякі загальні тенденції. Багато країн уже досить тривалий час як включили електронний уряд у свої пакети реагування на кризу. Загалом, ці країни сьогодні займаються: підвищенням ефективності та скороченням витрат у державному секторі; здійсненням стратегічних інвестицій у нові та інноваційні ключові сфери електронного уряду; збільшенням державних витрат на електронне урядування; відновленням довіри до громадян; підвищенням якості державних послуг; перетворенням державного сектору за допомогою електронного уряду як ключового важеля; стимулюванням розвитку іТ-сфери в країні.
Перед країною постають питання: яку роль відіграло електронне урядування у відповіді уряду на кризу?; як уряди використовують електронне урядування для досягнення прямих або опосередкованих впливів на економічне відновлення?; як електронний уряд розглядається як інструмент стратегічного реагування у відновлення економіки? Всі ці питання потребують критичного осмислення.
Незважаючи на те, що не всі країни офіційно включили електронне урядування у відповідь на пандемію, більшість із них повідомили про незначні зміни, якщо такі є, в темпі впровадження електронного уряду з певним коригуванням пріоритетів. Це є важливою ознакою політичної прихильності в кризовий час та свідченням усвідомленої важливості інструментальної цінності електронних урядів як ключового інструменту політики для підвищення ефективності державного сектору.
37
Коцеруба, Н. В. "КОНТРОЛЬНО-АНАЛІТИЧНІ ПРОЦЕДУРИ В СИСТЕМІ КРИЗИС-МЕНЕДЖМЕНТУ ПІДПРИЄМСТВА." Підприємництво і торгівля, no. 29 (April 16, 2021): 28–34. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-29-05.
Full textAbstract:
Загострення кризи світової економіки актуалізує необхідність мінімізації впливу кризових ризиків на результати економічної діяльності підприємств. Події попереднього та поточного років свідчать про те, що найбільше потерпають від наслідків кризи мікро-, малі та середні підприємства, які на відміну від великих підприємств не мають ефективних запобіжників для своєчасного виявлення та попередження кризових загроз. Це вимагає від суб’єктів підприємницької діяльності своєчасного виявлення, перш за все, операційних ризиків, до яких належать зменшення обсягів діяльності і, як наслідок, уповільнення зростання операційних доходів і зменшення операційного прибутку, що призводить до загострення фінансових ризиків – зниження рентабельності операційної діяльності, а також рентабельності активів та капіталу підприємства і погіршення фінансового стану підприємств. Чинники кризи як предмет антикризового управління являють собою явища, що є причинами порушення стабільного розвитку підприємства. Залежно від середовища виникнення чинники кризи розподіляються на зовнішні (на зміну яких окреме підприємство впливати не може) та внутрішні (які піддаються регулюванню з боку систем антикризового управління підприємством). Ефективне антикризове управління підприємством торгівлі ґрунтується на використанні інформації стосовно показників операційної і фінансової діяльності, негативна зміна яких призводить до утворення кризових ситуацій. Із метою визначення проблемних ланок діяльності підприємства торгівлі запропоновано моделювання операційного прибутку, що розраховується методом прямого рахунку: збільшення доходів та зменшення витрат створюють приріст прибутку, а зниження доходів та зростання витрат зменшують прибуток на відповідну величину. Для зниження ризику та втрати платоспроможності підприємства рекомендовано використання платіжного календаря. Грошові потоки у платіжному календарі групуються за видами діяльності відповідно до напрямів надходження і витрачання коштів, що дає змогу своєчасно встановити потенційні кризові загрози та сформувати критерії оцінки ризику неплатоспроможності. Доцільне використання методики оцінки потенційного банкрутства за системою формалізованих і неформалізованих критеріїв, що доповнена показником власного оборотного капіталу, від’ємне значення якого є ознакою критичного фінансового стану суб’єкта господарювання. Зважаючи на обмежені ресурси кризис-менеджменту значної кількості підприємств, що діють на товарному ринку України, у статті запропоновано систему контрольно-аналітичних процедур, застосування яких дає змогу оцінити ризики та визначити орієнтири безпечної економічної діяльності, не залучаючи фахівців консалтингових аудиторських фірм та маркетингових агентств.
38
КОСТЕНКО, ОКСАНА, and АРТЕМ ЯРОШЕНКО. "Здійснення державного контролю у сфері публічних закупівель." Право України, no. 2020/10 (2020): 171. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2020-10-171.
Full textAbstract:
Нині у нашій державі продовжується формування та вдосконалення системи публічних закупівель. За останні п’ять років відбулися суттєві перетворення у законодавчому забезпеченні суспільних відносин, що пов’язані зі здійсненням закупівель товарів, робіт і послуг. Була підписана Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, прийнятий Закон України “Про публічні закупівлі”, вагомі зміни до якого набули чинності 19 квітня 2020 р. Проте, незважаючи на зазначені вище законодавчі зміни, аналіз стану публіч них закупівель в Україні, проведений Рахунковою палатою за останні роки, засвідчив, що правовідносини у цій сфері не відповідали принципам конкурентності та прозорості. У звіті за 2018 р. зазначено, що у 2017 р. система закупівель харак теризувалась як непродуктивна та нерезультативна. У 2019 р. також були виявлені суттєві недоліки системи публічних закупівель, зокрема щодо функціонування електронної система закупівель “ПРОЗОРРО” та низка інших. Метою статті є вдосконалення положень щодо класифікації та визначення сутності державного контролю у сфері публічних закупівель. За результатами дослідження пропонується розглядати контроль у сфері публічних закупівель як сукупність способів і методів організації впливу органів державної влади та місцевого самоврядування, громадськості, банків, міжнародних організацій на правовідносини, які виникають між замовни ком та учасниками під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, що здійснюється з метою досягнення економії та ефективності витрачання коштів, а також запобігання вчиненню корупційних діянь і зловживань, за допомогою забезпечення дотримання законодавчих норм. У висновках наводиться класифікація контролю в сфері публічних закупівель залежно від ролі та повноважень суб’єкта контролю (контролюючого суб’єкта). Спеціальний контроль здійснюють органи, для яких цей вид діяльності є основним. До таких органів варто віднести – Державну аудиторську службу України, Антимонопольний комітет України, Рахункову палату, Державну казначейську службу України, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Загальний контроль здійснюють суб’єкти, для яких сфера публічних закупівель не є основною, проте вони справляють суттєвий вплив на зазначені правовідносини. Суб’єктами є – Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Державна служба фінансового моніторингу України, органи прокуратури та правоохоронні органи. Опосередкований контроль здійснюється судом, громадськістю та Радою асоціації. Також надано класифікацію контролюючих органів у публічно-закупівельній сфері залежно від стадії, на якій відбувається контроль.
39
Shablia, V. P., I. Yu Zadorogna, and P. V. Shablia. "ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА ВПЛИВУ ВИРОЩУВАННЯ ТЕЛИЦЬ І ГОДІВЛІ КОРІВ НА НАДОЇ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 1-2(36-37) (July 1, 2019): 107–13. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2019.1-2.16.
Full textAbstract:
Викладено результати досліджень щодо впливу інтенсивності вирощування телиць і рівня годівлі корів на надої у високопродуктивному стаді фермерського господарства «Альфа». З’ясовано механізми та закономірності цього впливу. Матеріалом для досліджень послужили дані про надої, витрачання кормів та вирощування телиць у різні періоди функціонування господарства. Зокрема, контролювали вказані показники у два трирічних періоди: попередній – з 2007 по 2009 рік; та наступний – з 2012 по 2014 рік. Було проаналізовано динаміку надоїв та основних показників годівлі й вирощування молодняку за попередній та наступний періоди. З використанням дисперсійного аналізу встановлено вірогідність відмінностей між надоями, рівнем вирощування та годівлі у різні контрольовані періоди, а також ступені та характеристики впливів періоду на вказані показники. З метою розробки моделі оцінки надою за показниками рівнів годівлі корів та інтенсивності вирощування телиць застосовували покроковий множинний регресійний аналіз з використанням у якості залежної змінної річних надоїв, а у якості незалежних змінних – різних показників годівлі й вирощування телиць. Виявлено, що надої на фуражну корову у ФГ «Альфа» з плином часу закономірно підвищуються. Так, при середніх надоях у попередній період (2007-2009 роки) 6062 кг, в наступному періоді (2012-2014 роки) вони збільшилися до 7838 кг, тобто на 1776 кг. Ступінь впливу періоду на надій становить η2=88,2% (p = 0,005). Вплив ураховуваного періоду на середньодобовий приріст телиць дорівнює η2=72,3%. При цьому середньодобовий приріст телиць на вирощуванні збільшився з 640 г у попередній до 817 г у наступний період, або на 27,7 % при вірогідній різниці між періодами (p = 0,032). Динаміка витрат кормів на годівлю корів протягом проаналізованого відрізку часу мала позитивну тенденцію. Зокрема, у 2012-2014 роках рівень годівлі корів становив у середньому 80,4 ц к.од. на корову за рік, а порівняно з попереднім періодом він збільшився на 17,2 ц к.од. (27,2 %). Однак ця різниця не вірогідна (p = 0,083). Ще один важливий контрольований нами показник годівлі – кількість витрачених концентрованих кормів. Встановлено, що відсоток концентрованих кормів у структурі раціонів збільшився з 32,6 % у попередній до 36,9 % у наступний період, хоча ця різниця (4,6 %) є не вірогідною (p = 0,267). Розроблено досить точну (R2 = 0,979) та вірогідну (p = 0,001) регресійну модель прогнозування надою на фуражну корову на основі показників живої маси телиць у віці 18 місяців та частки концентрованих кормів у раціонах. Жива маса телиць у віці 18 місяців має значно більший вплив на прогнозований надій, аніж частка концентрованих кормів, про що свідчать відмінності стандартизованих коефіцієнтів регресії β по цих показниках (0,885 σнадою/σживої маси проти 0,230 σнадою/σ%концентратів відповідно).
40
КІНДЮК, БОРИС, and АЛЛА СТЕЧИШИН. "Правотворча діяльність Костя Левицького з протидії колоніальній політиці Австрійської влади в Галичині." Право України, no. 2000/11 (2020): 173. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2020-11-173.
Full textAbstract:
Розвиток сучасної історико-правничої науки потребує нового бачення певних етапів державотворення в Україні, зокрема періоду перебування українських земель у складі Австро-Угорщини, та оцінки політичних і соціальних процесів, що відбувалися в Галичині наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Необхідно розвіяти міф про ліберальний характер австрійського правління на окупованих землях Галичини та розглянути колоніальну політику австрійської влади, яка була спрямована на експлуатацію природних ресурсів, дискримінацію культури, мови, обмеження громадянських прав населення Галичини. Метою статті є розгляд правотворчої діяльності К. Левицького з протидії колоніаль ній політиці австрійської влади в Галичині. Виділено характерні риси колоніальної політики, наслідками якої у Галичині стало гальмування розвитку економіки, обмеження прав місцевого населення, включаючи використання української мови, культури, насадження чужої культури та релігії, варварська експлуатація природних ресурсів. Колоніальна політикаавстрій ської влади також призвела до масштабної корупції, що проявилося у судових процесах, пов’язаних із розкраданням мільйонних державних позик на будівництво залізниць у Галичині. Показано, що австрійська влада створила колоніальну систему управління в Галичині та місцеву систему самоврядування, де головну роль відігравали представники польської аристократії та іноземного капіталу. У своїй депутатській діяльності в австрійському парламенті К. Левицький вніс низку законопроєктів, спрямованих на протидію колоніальній політиці щодо захис ту української мови, економіки, запобігання варварській експлуатації природних ресурсів та зубожіння сільського господарства за допомогою зменшення податків, виділення позик на придбання сільськогосподарської інвентаризації та посівний матеріал, а також безкоштовне надання допомоги при катастрофах. Як член бюджетного комітету парламенту Австрії К. Левицький здійснював контроль за розподілом коштів та їх витрачанням. Одночасно з цим були внесені пропозиції до зміни виборчого законодавства, які передбачали передачу частини повноважень у сфері управління Галицькому сейму та органам місцевого самоврядування.
41
Шпортун, Оксана. "КАЗЕННІ ПАЛАТИ В СИСТЕМІ КОНТРОЛЮ ГРОШОВОГО ОБІГУ В НАДДНІПРЯНСЬКІЙ УКРАЇНІ (1775-1914 РР.)." Society. Document. Communication, no. 7 (August 11, 2019): 232–46. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2019-7-232-246.
Full textAbstract:
У статті розглянуто повноваження фінансового характеру казенних палат Наддніпрянської України, зокрема організації збору, доставки та зберігання дохідної частини бюджету. Визначено роль, обов’язки, функції, основні засади діяльності у сфері обліку доходів і видатків держави на губернському рівні. Охарактеризовано особливості казенних палат у галузі контролю грошового обігу Наддніпрянської України. Також визначено нефінансові функції казенних палат, зокрема розгляд домобудівних та казенних справ губернії.
Визначено, що казенні палати взаємодіяли з іншими структурними одиницями загальноімперської фінансової системи. Аналіз законодавства та архівних документів свідчить, що казенні палати вели контроль за доходами кожного повіту губернії, звітували про доходи та видатки державному казначею. Також казенні палати видавали конторам Асигнаційного банку статутний капітал, вели облік та обмін асигнацій. Зокрема, на основі дослідження законодавства Російської імперії встановлено, що казенні палати повинні були наглядати за своєчасним надходженням доходів до бюджету та витрачанням коштів у межах асигнувань, передбачених для губернії.
Встановлено, що асигнації першої емісії можна було легко підробити, тому уряд Російської імперії був змушений випустити асигнації із новим зображенням. У статті поданий опис та ілюстрації асигнацій номіналом 100, 50, 25 руб. 1786 року випуску. Аналіз архівних документів свідчить, що казенні палати вели розмін асигнацій старого зразка на нові, складаючи відповідні постанови. Також асигнації виконували роль платіжних засобів так само, як і мідна монета. Асигнація функціонувала як допоміжний платіжний засіб, покриваючи дефіцит бюджету Російської імперії.
Досліджуючи основи механізм збору та розподілу фінансів, виявлено, що непоодинокими випадками були привласнення коштів, зловживання службовим становищем, підробки фінансових засобів, що свідчать про недосконалість системи фінансового управління на губернському та повітових рівнях, які супроводжували діяльність казенних палат протягом всього періоду існування.
42
КІНДЮК, БОРИС, and АЛЛА СТЕЧИШИН. "Правотворча діяльність Костя Левицького з протидії колоніальній політиці Австрійської влади в Галичині." Право України, no. 2000/11 (2020): 173. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2020-11-173.
Full textAbstract:
Розвиток сучасної історико-правничої науки потребує нового бачення певних етапів державотворення в Україні, зокрема періоду перебування українських земель у складі Австро-Угорщини, та оцінки політичних і соціальних процесів, що відбувалися в Галичині наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Необхідно розвіяти міф про ліберальний характер австрійського правління на окупованих землях Галичини та розглянути колоніальну політику австрійської влади, яка була спрямована на експлуатацію природних ресурсів, дискримінацію культури, мови, обмеження громадянських прав населення Галичини. Метою статті є розгляд правотворчої діяльності К. Левицького з протидії колоніаль ній політиці австрійської влади в Галичині. Виділено характерні риси колоніальної політики, наслідками якої у Галичині стало гальмування розвитку економіки, обмеження прав місцевого населення, включаючи використання української мови, культури, насадження чужої культури та релігії, варварська експлуатація природних ресурсів. Колоніальна політикаавстрій ської влади також призвела до масштабної корупції, що проявилося у судових процесах, пов’язаних із розкраданням мільйонних державних позик на будівництво залізниць у Галичині. Показано, що австрійська влада створила колоніальну систему управління в Галичині та місцеву систему самоврядування, де головну роль відігравали представники польської аристократії та іноземного капіталу. У своїй депутатській діяльності в австрійському парламенті К. Левицький вніс низку законопроєктів, спрямованих на протидію колоніальній політиці щодо захис ту української мови, економіки, запобігання варварській експлуатації природних ресурсів та зубожіння сільського господарства за допомогою зменшення податків, виділення позик на придбання сільськогосподарської інвентаризації та посівний матеріал, а також безкоштовне надання допомоги при катастрофах. Як член бюджетного комітету парламенту Австрії К. Левицький здійснював контроль за розподілом коштів та їх витрачанням. Одночасно з цим були внесені пропозиції до зміни виборчого законодавства, які передбачали передачу частини повноважень у сфері управління Галицькому сейму та органам місцевого самоврядування.
43
Світий, І. М. "МОДЕЛЮВАННЯ ДИНАМІКИ ЗАПАСІВ ЗЕРНА НА ХЛІБОПРИЙМАЛЬНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ: КОНЦЕПТУАЛЬНА, МАТЕМАТИЧНА ТА ІМІТАЦІЙНА МОДЕЛІ." Automation of technological and business processes 10, no. 1 (April 9, 2018). http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v10i1.883.
Full textAbstract:
Проаналізовано сучасні перспективи України як зернової держави в контексті зовнішньої та внутрішньої торгівлі. Означено неефективне використання наявних потужностей зернових підприємств як основу нестачі потужностей. Обґрунтовано необхідність підвищення ефективності рішень, що мають прийматися персоналом, за рахунок інтелектуальної підтримки прийняття рішень, як спосіб підвищення ефективності роботи зернових підприємств. Для вирішення задачі підтримки прийняття рішень та для попередньої оцінки ефективності запропонованих рішень означено задачу побудови моделі процесів накопичення та витрачання запасів зерна, що має стати складовою моделі зберігання запасів зерна на підприємстві. Запропоновано концептуальну модель створення та витрачання запасів зерна. Основу моделі склали основні положення теорії черг. При цьому основні етапи технологічного процесу накопичення та витрачання запасів зерна подано як систему масового обслуговування. Основними параметрами концептуальної моделі означено рівень запасів зерна, кількість обслужених транспортних засобів. Основними факторами, що впливають на означені параметри системи, є інтенсивність вантажопотоків, розмір та час обслуговування заявки. Запропонована математична модель динаміки рівню запасів зерна, що залежить від інтенсивності вхідного та вихідного вантажопотоку. Інтенсивність вантажопотоку напряму корелює з продуктивністю поточно-транспортної системи підприємства. Імітаційну модель запасів зерна було отримано для прикладу зернового терміналу. При цьому поточно-транспортна система терміналу розглянута як багатофазна одно канальна система масового обслуговування. З отриманою моделлю проведено серію машинних експериментів. Також було окреслено основні перспективи розвитку та використання моделі для вирішення задач удосконалення алгоритмів керування запасами зерна.
44
Пащенко, А. А. "РОЗВИТОК СИСТЕМИ ПОКАЗНИКІВ ВИТРАЧАННЯ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ НА ТЯГУ ПОЇЗДІВ У ТРАНСПОРТНИХ КОМПАНІЯХ." Вісник економіки транспорту і промисловості, no. 50 (June 6, 2015). http://dx.doi.org/10.18664/338.47:338.45.v0i50.52981.
Full text
45
Чисневич, Тетяна, and Марина Гончаренко. "ПРОБЛЕМИ ДЕРЖАВНОГО МЕХАНІЗМУ ФІНАНСУВАННЯ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ В КОНТЕКСТІ СТРАТЕГІЇ ЛЮДСЬКОГО РОЗВИТКУ." ГРААЛЬ НАУКИ, November 27, 2021, 125–30. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.19.11.2021.020.
Full textAbstract:
В статті розглянуті основні засади державної політики України у сфері розвитку людського потенціалу. Підкреслено роль освіти як головного елементу механізму формування людської особистості. Проаналізовано сучасний стан людського потенціалу України та її позиції у світовому рейтингу. Розглянуто основні положення Стратегії людського розвитку в Україні, визначено позитивні та негативні фактори, що впливають на ефективність її реалізації. Наголошено на важливості органів місцевого самоврядування в питаннях розвитку освіти у громадах. Приділено увагу питанню ефективного витрачання фінансового ресурсу держави. Визначено ряд проблем сучасного механізму державного фінансування освіти, наведені пропозиції щодо їх вирішення.
46
Домбровська, Наталія. "ОСОБЛИВОСТІ МЕТОДІВ ОБЛІКУ ВИТРАТ І КАЛЬКУЛЮВАННЯ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ ПО ЗАГОТІВЛІ ТА ПЕРЕРОБЦІ ЗЕРНА." Економіка та суспільство, no. 28 (June 29, 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-28-30.
Full textAbstract:
У статті досліджено методи обліку витрат і калькулювання собівартості продукції, що зумовлено необхідністю поліпшення механізму управління підприємством. Узагальнюючи літературні джерела та практику досліджень підприємств по заготівлі та переробці зерна уточнено економічну сутність категорій «методи обліку витрат» і «методи калькулювання». Розглянуто методи калькулювання собівартості продукції та подано їх характеристику. Обгрунтовано, що використання варіанту ведення виробничого обліку істотно залежить від галузевої специфіки й характеру організації виробництва. З цією метою враховуючи галузеву специфіку зернопереробного виробництва, рекомендовано облік витрат здійснювати за однопередільним методом із застосуванням елементів нормативного методу обліку в частині витрачання сировини.
47
Кривогуз, Г., В. Нагорнюк, and М. Прима. "Класифікація бойових документів логістичного забезпечення (по службах тилу) тактичної ланки: зміни і доповнення." Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень НУОУ імені Івана Черняховського, May 4, 2022, 128–34. http://dx.doi.org/10.33099/2304-2745/2021-2-72/128-134.
Full textAbstract:
Положення ДСТУ 2732:2004 і Державного класифікатора управлінської документації (ДКУД) ДК 010-98 не повністю враховані у класифікації бойових документів, у тому числі логістичного забезпечення (по службах тилу) на тактичному рівні управління військами, які викладені у військових керівних деталізованих публікаціях (ВКДП) Збройних Сил України (ЗСУ). У ДКУД не згадуються уніфіковані форми документів (УФД) з управління військами, а в існуючій класифікації бойових документів логістичного забезпечення (по службах тилу) відсутні такі класи ДКУД: організаційно-розпорядча, первинно-облікова і звітно-статистична документація. Тому виникає необхідність внесення змін і доповнень стосовно вказаної класифікації у нормативні документи військової (у тому числі щодо логістичного забезпечення) і цивільної сфер управлінської діяльності.
Мета статті ‑ удосконалення класифікації бойових документів логістичного забезпечення (по службах тилу) тактичного рівня, визначення їх місця в основних процесах логістичного забезпечення бойових дій та надання пропозицій щодо внесення змін і доповнень до відповідних нормативних документів у цивільній і військовій сферах управлінської діяльності.
На підставі проєкту Тимчасової настанови виділені наступні основні процеси системи логістичного забезпечення (по службах тилу) військової частини (підрозділу): планування забезпечення озброєнням і військовою технікою (ОВТ), матеріально-технічними засобами (МтЗ), послугами (у т.ч. визначення потреб та їх витребування); отримання; підвезення (подача); облік і зберігання; видавання; експлуатація (використання) і витрачання; технічне обслуговування, евакуація та відновлення (ремонт); списання та утилізація.
У ДКУД і ВКДП запропоновані відповідні зміни і доповнення щодо класифікації документів логістичного забезпечення.
48
Барчи, Б. "INTERNET ADDICTION STUDY OF YOUNGSTERS." Вісник Національного університету оборони України, March 10, 2021, 22–27. http://dx.doi.org/10.33099/2617-6858-2021-59-1-22-27.
Full textAbstract:
Ситуація, що пов’язана зішвидким поширенням інтернет-залежності, є досить проблемною для багатьох країн, у тому числі, і України. В умовах соціально-економічної кризи особистість страждає від дії різноманітних психогенних чинників, що спричиняє пошук альтернативних сфер самореалізації, однією з яких є віртуальна реальність, що створюється в інтернеті.
Метою дослідження є проведення теоретичного аналізу та емпіричне дослідження психологічних факторів інтернет залежності студентської молоді.
Методологічною основою даного дослідження є теоретичний аналіз джерел, які визначають сутність інтернет адикції у молоді. З метою виявлення неконтрольованого користування інтернетом та оцінки симптомів залежності було проведено тест (Young’s Internet Addiction Test). Для визначення варіантів дозвілля було використано ситуативну анкету «Твоє дозвілля».
Наукова новизна полягає у визначенні психологічних факторів, які лежать в основі інтернет залежної поведінки особистості. Описано основні теоретичні положення щодо визначення Інтернет-залежності. Висвітлено психологічні та фізичні фактори, що характеризують людей, залежних від Інтернету: нав’язливе бажання перевіряти електронну пошту, постійне очікування чергового з’єднання з Інтернетом, багатогодинне «зависання» в Інтернеті і витрачання на це великих грошей, відсутність доступу до нього викликає тривогу, агресію, роздратування під час вимушених відволікань. Встановлено, що адиктивна поведінка негативно впливає на емоційний стан особистості студента та на його соціалізацію. Визначено базові передумови виникнення й основні типи Інтернет-залежності згідно з дослідженнями К. Янг. З’ясовано коло потреб, які підлітки задовольняють за допомогою Інтернету і яким чином організовують своє дозвілля. З’ясовано, що основним механізмом розвитку Інтернет-залежності є зміщення мети у віртуальну реальність для заповнення відсутніх сфер життя особистості. В результаті обробки та інтерпретації емпіричних даних виділено чотири групи респондентів з різним ступенем Інтернет залежності. Встановлено факт зростання чисельності студентів, що відносяться до групи Інтернет-залежних, а відтак зусилля науково-педагогічних працівників повинні бути звернені на профілактику цього явища у молодіжному середовищі.
Результати даного дослідження мають важливе значення для подальших досліджень пов’язаних із проведенням детального аналізу Інтернет-залежності у середовищі молоді з метою подальшого окреслення напрямів профілактичної виховної діяльності у студентських групах.
Ключові слова: Інтернет; залежність; психологія Інтернету; підліткова залежність; використання Інтернету.
49
Овсянникова, Л. К. "ОСОБЛИВОСТІ ТЕХНОЛОГІЇ ПІСЛЯЗБИРАЛЬНОЇ ОБРОБКИ ДРІБНОНАСІННЄВИХ КУЛЬТУР." ЗЕРНОВІ ПРОДУКТИ І КОМБІКОРМИ 17, no. 3 (October 22, 2017). http://dx.doi.org/10.15673/gpmf.v17i3.656.
Full textAbstract:
Виробники зернопереробної галузі все частіше стали звертати увагу на дрібнонасіннєві культури такі як сорго, амарант, ріпак, гірчиця, льон, мак та ін. Оскільки виробництво дрібнонасіннєвих культур зростає, то для визначення ефективних режимів їх післязбиральної обробки та зберігання необхідне проведення широкомасштабних досліджень. В статті наведено результати теоретичних та експериментальних досліджень тепломасообмінних процесів. Отримані значення теплофізичних характеристик в залежності від вологості зерна та запропоновані формули для їх розрахунку, які можуть бути використані при виборі раціональних режимів сушіння, активного вентилювання та зберігання зернових і олійних дрібнонасіннєвих культур. Визначено питомі витрати повітря для активного вентилювання дрібнонасіннєвих культур. Важливою стадією процесу післязбиральної обробки насіння є сушіння складна і енергозатратна операція. Своєчасне і правильно проведене сушіння не тільки підвищує його стійкість під час зберігання, а й поліпшує якість насіння, тому проведено дослідження кінетики конвективного сушіння дрібнонасіннєвих культур в залежності від параметрів зерна і режимів сушіння. Нами був обґрунтований і рекомендований для використання на підприємствах двостадійний спосіб сушіння зерна. При запропонованому способі сушіння на 20…30 % підвищується продуктивність зерносушарок, на 15…25 % знижуються витрати палива, істотно поліпшується якість зерна (за рахунок зниження на 3…5 % кількості битих і розтріснутих зерен). У зв’язку з тим, що дрібнонасіннєві культури через їх розміри мають більший аеродинамічний опір в порівнянні з іншими культурами, товщину шару насіння при активному вентилюванні необхідно зменшувати. Дрібнонасіннєві культури, особливо олійні, можна вентилювати підігрітим повітрям (до 55 °С). Підвищення температури повітря прискорює процес сушіння, проте супроводжується зростанням нерівномірності знімання вологи по товщині шару з пересушуванням нижніх шарів і зволоженням верхніх шарів. Для надійного зберігання культур потрібно забезпечити ряд умов: на сито-повітряних або аеродинамічних сепараторах довести вміст домішок до рівня не більше 2 %, шляхом сушіння або активного вентилювання знизити вологість насіння до 6...8 %, засобами активного вентилювання знизити температуру насіння до 5...10 °С. Ці умови забезпечать довгострокове збереження якості дрібнонасіннєвих культур до їх відвантаження або переробки. Крім того, досліджено інтенсивність дихання зерна в залежності від його вологості і температури. Показано, що при збільшенні вологості з 7 до 11 % інтенсивність дихання дрібнонасіннєвих культур підвищується в 4,9...16,5 рази, а при збільшенні температури від 5 до 25 °С в 1,1…1,6 рази. Наслідком такого зростання інтенсивності дихання є підвищене тепловиділення, яке може приводити до самозігрівання насіння і їх псування. При інтенсивному диханні збільшуються також природні втрати насіння при зберіганні через витрачання на дихання власних сухих речовин. Для тривалого зберігання дрібнонасіннєві культури необхідно розміщувати в складах підлогового типу, які забезпечують хороший доступ повітря при порівняно невеликій висоті насипу дрібнонасіннєвих культур. Для короткочасного зберігання можна використовувати склади силосного типу. На підставі результатів проведених досліджень була удосконалена схема технологічного процесу зернозаготівельного підприємства, яка дозволяє підвищити ефективність використання основного обладнання підприємства, розширити їх функції і дозволяє формувати партії зерна різного цільового призначення.
50
Hyshchak, T. V. "СТАН ТОЛЕРАНТНОСТІ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ ДО ФІЗИЧНОГО НАВАНТАЖЕННЯ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА МІОКАРДІАЛЬНИХ РЕЗЕРВІВ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ВЕЛОЕРГОМЕТРИЧНОЇ ПРОБИ В ДІТЕЙ З ПЕРВИННОЮ АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ." Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, no. 1 (July 17, 2015). http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2015.1.4660.
Full textAbstract:
<p>У статті наведено результати велоергометричної проби в 90 дітей віком 11-17 років з нормальним і підвищеним артеріальним тиском та їх порівняльну характеристику залежно від форми первинної артеріальної гіпертензії (ПАГ). Результати дослідження свідчать про те, що гіпертензивна реакція ЧСС, САТ і ДАТ полягає не тільки у більш високих їХ значеннях на висоті фізичного навантаження, але і в коливаннях вище та нижче початкових значень, діапазон і час виникнення яких у фазу відпочинку після проби різняться у хлопчиків та дівчаток і залежать від форми ПАГ (лабільна, стабільна І ст. або стабільна ІІ ст.). Визначено, що лабільна гіпертензія формується за<br />недостатніх функціональних резервів міокарда та супроводжується підвищеним і неекономним їх витрачанням. Стабілізація гіпертензії' супроводжується компенсаторними змінами, що проявляються перерозподілом судинного і серцевого функціональних резервів таким чином, що покращується ефективність роботи серця. Виявлені особливості адаптації' до фізичного навантаження в дітей з різними формами ПАГ розкривають патогенетичні особливості процесів стабілізації' гіпертензії' та є перспективними щодо прогнозування стабільного і лабільного<br />перебігу ПАГ та розробки відповідних лікувальних і профілактичних заходів.</p>