Journal articles: 'Витрати на сировину'

1

Mayevskyy, Volodymyr, Zoya Kopynets, Oleh Ferents, Yevstakhii Myskiv, and Mykhaylo Fedyk. "Оцінювання витрати букової пиловної сировини на виготовлення чорнових заготовок із заданими розмірно-якісними характеристиками." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 22 (June 10, 2021): 227–34. http://dx.doi.org/10.15421/412121.

Full text

Abstract:

Наведено результати експериментальних досліджень поопераційних витрат букової пиловної сировини на сухі чорнові різнодовжинні заготовки із заданими розмірно-якісними характеристиками у виробничих умовах, зокрема під час реалізації таких технологічних етапів: розпилювання пиловної сировини на необрізні пиломатеріали; поздовжнього розкрою необрізних пиломатеріалів на ділянки деревини, поперечний перетин яких відповідає поперечному перетину заготовок; сушіння сирих ділянок деревини; розкрою сухих ділянок деревини за довжиною з вирізанням недопустимих вад деревини на чорнові різнодовжинні заготовки із заданими розмірно-якісними характеристиками. За результатами здійснених експериментальних досліджень встановлено, що середні поопераційні витрати букової пиловної сировини на сухі чорнові різнодовжинні заготовки із заданими розмірно-якісними характеристиками для різних технологічних етапів становлять: витрата букової пиловної сировини на сирі необрізні пиломатеріали – 1,243 м3/м3; витрата сирих необрізних пиломатеріалів за поздовжнього розкрою на сирі ділянки деревини – 1,450 м3/м3; витрата сирих ділянок деревини на сухі ділянки деревини – 1,173 м3/м3; витрата сухих ділянок деревини за поперечного розкрою з вирізанням недопустимих вад деревини на чорнові різнодовжинні заготовки із заданими розмірно-якісними характеристиками – 1,101 м3/м3. Використання отриманих результатів поопераційних витрат букової пиловної сировини на сухі чорнові різнодовжинні заготовки із заданими розмірно-якісними характеристиками для різних технологічних етапів дає змогу розробити відповідні нормативи витрат, придатні для застосування у виробничих умовах.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Bohadorova, Larisa, Sofiia Melnychenko, and Anastasiia Markeliuk. "ПРОСТОРОВО-ЧАСОВА ДИНАМІКА ЯКІСНИХ ЗМІН ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР НА ПІДПРИЄМСТВАХ УКРАЇНИ У 2015 ТА 2019 РОКАХ." Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 2, no. 6 (December 23, 2020): 205–16. http://dx.doi.org/10.32750/10.32750/2020-0219.

Full text

Abstract:

Сільське господарство є однією з найважливіших складових економіки країни. Воно виробляє продукти харчування для населення, сировину для переробної промисловості, задовольняє інші потреби суспільства. Ефективність роботи цього виду економічної діяльності завжди залишається актуальним питанням. Узагальнюючим показником економічної ефективності сільськогосподарських підприємств є показник рентабельності. Рентабельність означає доходність, прибутковість підприємства. У загальному вигляді її розраховують шляхом співставлення валового доходу або прибутку з витратами або ресурсами, що використовуються для його отримання. У статті розглянуто показники ефективності виробництва продукції рослинництва підприємствами України у 2015 та 2019 роках. У процесі дослідження було використано такі методи: аналізу та синтезу, узагальнення, статистичний, картографічний та математичний. Мета статті полягає в дослідженні ефективності розвитку галузей рослинницького комплексу сільськогосподарських підприємств України в розрізі адміністративних областей. Основну увагу у статті, ми приділили рівню рентабельності сільськогосподарських культур. У процесі дослідження, ми виявили, що у 2019 році, порівняно з 2015 роком ефективність виробництва усіх сільськогосподарських культур на підприємствах знизилася у декілька разів, а по деяких регіонах взагалі виробництво стало неефективним. Основними чинниками, які негативно вплинули на рослинницьку галузь є: зниження врожайності; застарілі технологічні процеси; екстенсивне землекористування; висока собівартість виробництва. Аналіз показує, що існує значний потенціал для збільшення врожайності сільськогосподарських культур за рахунок інтенсифікації виробництва. Особливе значення варто надати таким факторам виробництва як добрива чи посівний матеріал, які можуть значно вплинути на (витрати) ефективність, і тому вимагають відповідних технологій та управлінських рішень.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Didyk, A. Z. "Облік виробничих витрат на хлібопекарських підприємствах України." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 8 (October 31, 2019): 93–96. http://dx.doi.org/10.36930/40290816.

Full text

Abstract:

З'ясовано зміст поняття витрати. Розглянуто особливості нормативного методу обліку витрат на хлібопекарських підприємствах, визначено його основні завдання. Встановлено, які складові входять до витрат на виробництво хлібопекарської продукції. Досліджено особливості обліку виробничих витрат на хлібопекарських підприємствах України. Визначено проблеми обліку змінних і постійних загальновиробничих витрат та запропоновано шлях їх вирішення. Запропоновано вдосконалити нормативну базу шляхом покращення класифікації загальновиробничих витрат, деталізувати план рахунків бухгалтерського обліку з конкретизацією статей загальновиробничих витрат. Обґрунтовано значення рецептур у розрахунку собівартості виготовленої продукції. Встановлено основні технологічні особливості виробництва хлібобулочних виробів та розглянуто їх вплив на облік виробничих витрат. Розглянуто особливості технологічних витрат під час виготовлення хлібобулочних виробів, технологічних витрат на складах і комунікаціях. З'ясовано, що нормування витрат виходу хліба використовують для встановлення порядку у витраті основної сировини хлібопекарського виробництва. Наведено основні показники, які використовують у розрахунку норми виходу хліба. Обґрунтовано закономірності розрахунку планової витрати борошна. Виокремлено найпоширеніші бухгалтерські проведення, пов'язані з виробництвом продукції на хлібопекарських підприємствах.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Кривошапов, Сергей. "Визначення норми витрати палива газобалонних автомобілів на прогрів в умовах низьких температур експлуатації." Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», no. 21 (December 7, 2020): 211–21. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2020.21.211-221.

Full text

Abstract:

Перед Україною стоїть гостра проблема раціонального використання енергетичних ресурсів. Автомобільний транспорт є основним споживачем бензину, дизельного палива і зрідженого нафтового газу. Нажаль більша частина сировини - імпортного виробництва. Діюча на Україні для автомобільного транспорту методика нормування паливно-мастильних матеріалів має ряд недоліків: відсутні значення базових норм витрати палива для значної кількості марок автомобілів, не враховується конструктивні особливості транспортних засобів та вид паливної системи, відсутні норми витрати палива на один запуск і прогрів двигуна з урахуванням фактичної температури навколишнього середовища. Розширити можливості і усунути недоліки методики в статті запропоновано шляхом математичного моделювання паливної економічності автомобіля. За основу взята розрахункова модель витрати палива проф. Говорущенко Н.Я. У статті отримано аналітичні залежності для розрахунку витрати палива для транспортних засобів з різними паливними системами, включаючи автомобілів на яких встановлена газобалонне обладнання. Отримана нова модель розрахунку витрати палива на запуск і прогрів двигуна в залежності від температури навколишнього повітря. Для автомобіля SKODA Octavia (1,6l) наведені приклади розрахунку базової норми витрати палива при роботі двигуна на дизельному паливі, бензині та зрідженому нафтовому газі. Розрахункові значення витрати рідкого палива відповідає даним заводу-виготовлювача, між міським і змішанням циклом випробувань. Витрата газоподібного палива в 2 рази менше нормативного значення Мінтрансу України. Розраховані норми витрати палива, необхідного для запуску і прогріву двигуна в холодний період експлуатації автомобіля. Отримано табличні і графічні залежності для нормування витрат палива при різних значеннях температури навколишнього середовища. Діюча в Україні система нормування витрат палива враховує тільки 1-3 циклу запусків і прогріву автомобільного двигуна на добу. При інтенсивному режимі експлуатації зі частими і тривалими зупинками нору витрати палива автомобіля необхідно збільшувати. Наведена методика і результати дослідження можуть бути використані на підприємствах автомобільного транспорту для нормування витрат палива, коли відсутні інші джерела інформації.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Кривошапов, С. "Визначення норми витрати палива газобалонних автомобілів на прогрів в умовах низьких температур експлуатації." Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», no. 17 (March 18, 2020): 98–108. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2019.17.98-108.

Full text

Abstract:

Перед Україною стоїть гостра проблема раціонального використання енергетичних ресурсів. Автомобільний транспорт є основним споживачем бензину, дизельного палива і зрідженого нафтового газу. Нажаль більша частина сировини - імпортного виробництва. Діюча на Україні для автомобільного транспорту методика нормування паливно-мастильних матеріалів має ряд недоліків: відсутні значення базових норм витрати палива для значної кількості марок автомобілів, не враховується конструктивні особливості транспортних засобів та вид паливної системи, відсутні норми витрати палива на один запуск і прогрів двигуна з урахуванням фактичної температури навколишнього середовища.Розширити можливості і усунути недоліки методики в статті запропоновано шляхом математичного моделювання паливної економічності автомобіля. За основу взята розрахункова модель витрати палива проф. Говорущенко Н.Я. У статті отримано аналітичні залежності для розрахунку витрати палива для транспортних засобів з різними паливними системами, включаючи автомобілів на яких встановлена газобалонне обладнання. Отримана нова модель розрахунку витрати палива на запуск і прогрів двигуна в залежності від температури навколишнього повітря. Для автомобіля SKODA Octavia (1,6l) наведені приклади розрахунку базової норми витрати палива при роботі двигуна на дизельному паливі, бензині та зрідженому нафтовому газі. Розрахункові значення витрати рідкого палива відповідає даним заводу-виготовлювача, між міським і змішанням циклом випробувань. Витрата газоподібного палива в 2 рази менше нормативного значення Мінтрансу України.Наведена методика і результати дослідження можуть бути використані на підприємствах автомобільного транспорту для нормування витрат палива, коли відсутні інші джерела інформації.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Медвідь, Л. Г., Н. Г. Міценко, and С. В. Черкасова. "КЛАСИФІКАЦІЯ ВИТРАТ НА ЯКІСТЬ ПРОДУКЦІЇ ДЛЯ ОБЛІКУ ТА КОНТРОЛЮ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ВИРОБНИЧОГО ПІДПРИЄМСТВА." Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, no. 66 (April 15, 2022): 10–21. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2022-66-02.

Full text

Abstract:

Розглянуто основні компоненти системи управління якістю виробничого підприємства відповідно до ДСТУ EN ISO 9001:2018 “Системи управління якістю. Вимоги.” (EN ISO 9001:2015,IDT; ISO 9001:2015, IDT). Встановлено, що в умовах запровадження та функціонування системи управління якістю витрати на якість продукції формуються з: витрат на проведення маркетингових досліджень; витрат на забезпечення якості процесу розробки та поліпшення продукції; витрат на матеріально-технічне забезпечення; витрат на розробку та поліпшення виробничих процесів; витрат на забезпечення якості процесу виробництва та його поліпшення; витрат на забезпечення якості процесу пакування та зберігання готової продукції; витрат на забезпечення якості процесу реалізації готової продукції; витрат на проведення контролю якості продукції у всіх фазах діяльності підприємства тощо. Розглянуто трактування поняття “витрати на якість” у працях вітчизняних і зарубіжних науковців. Досліджено склад витрат на якість продукції та підходи науковців до класифікації цих витрат. Розкрито складові виробничих і невиробничих витрат на якість продукції. Розроблено узагальнену схему формування витрат на якість продукції підприємства та їх складових, а саме: витрат на якість у процесі постачання, витрат на якість у процесі виробництва, витрат на якість у процесі реалізації, витрат на підтвердження та постійне поліпшення якості продукції, витрат на контроль якості сировини, готової продукції в процесі виробництва і реалізації. Визначено напрями подальших наукових досліджень, спрямованих на розроблення методичних засад обліку витрат на якість продукції з відображенням у внутрішніх нормативних документах підприємства; порядок прогнозування цих витрат шляхом їх бюджетування з формуванням бюджетів прямих, загальновиробничих, адміністративних, збутових, інших операційних у частині витрат на якість та застосування внутрішньої звітності щодо цих витрат.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Бочко, О. Ю., Н. Я. Рожко, and Н. М. Васильців. "Взаємозв'язок скорочення ланцюгів постачання та SCM на ринку овочів та фруктів." Academy Review 53, no. 2 (2020): 55–61. http://dx.doi.org/10.32342/2074-5354-2020-2-53-6.

Full text

Abstract:

Обґрунтовано необхідність скорочення ланцюгів постачання на ринку овочів та фруктів з кількох причин: продукція швидко псується та має короткий термін придатності; зменшення витрат на логістику. Досліджено ланцюг постачання на ринку овочів та фруктів, який включає в себе введення в сільськогосподарське виробництво; сільськогосподарське виробництво садівницької продукції; первинне зберігання та переробку харчових продуктів; дистрибуцію. Здійснено аналіз ланцюгів постачання, орієнтований на усунення бар’єрів на шляху виробництва овочів та фруктів. Встановлено, що скорочення ланцюга постачання на ринку овочів та фруктів забезпечує: істотне поліпшення якості продукції; економію коштів та зниження витрат; збільшення рівня продажів та інвестицій. Доведено взаємозв’язок скорочення ланцюгів постачання та SCM на ринку овочів та фруктів. Мета скорочення ланцюгів постачання: забезпечити, щоб потрібний продукт був у потрібному місці в потрібний час і в потрібній кількості. Основними показниками роботи, які демонструють, наскільки ефективний ланцюг постачання, є: рівень наявності, який відображає дефіцит у точках споживання; запаси. Обґрунтовано застосування SCM, що охоплює весь цикл закупівлі сировини, виробництва і розповсюдження товару та гарантує можливість вирішити декілька завдань одночасно: скоротити цикл планування і збільшити його горизонти; оптимізувати витрати та визначити контрагентів і відповідний обсяг товарів у закупівлі; вивести відносини з постачальниками і суміжними підприємствами в режим реального часу; знизити витрати виробництва. Для реалізації якісної ініціативи щодо ощадливого SCM необхідно розуміти, обговорювати і документувати бізнес-процеси, інструменти та інформаційні системи. Авторами досліджено основні складові скорочення ланцюгів постачання, серед яких система планування поточного та стратегічного попиту на ринку овочів та фруктів для Source, Make, Deliver, Return. Також встановлено, що для скорочення ланцюга постачання необхідна потужна координація.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Чмель, Валерий, Ирина Новикова, and Лидия Алексеева. "ИССЛЕДОВАНИЕ РАБОЧЕГО ПРОЦЕССА ВЕРТИКАЛЬНОЙ КОНИЧЕСКОЙ ПЕЧИ ВСПУЧИВАНИЯ ПЕРЛИТА МОБИЛЬНОЙ УСТАНОВКИ МУ-5." Будівельні матеріали та вироби, no. 5-6(99) (November 22, 2018): 76–79. http://dx.doi.org/10.48076/2413-9890.2018-99-09.

Full text

Abstract:

Розглянуті результати досліджень робочого процесу прямовисної конічної печі спучування перліту розробки ІТТФ НАН України, що входить до складу мобільної перлітової установки МУ – 5, яка створена спільно ІТТФ НАН України та ДП «НДІБМВ на основі мобільної пересувної перлітової установки МПУ. Дослідження робочого процесу прямовисної конічної печі проведені на Броварському заводі будівельних конструкцій з використанням перлітової сировини родовища Фогош Закарпатської області України при роботі на природному газі. В результаті досягнуті наступні технічні характеристики: продуктивність печі 450-500 кг/год за сировиною, насипна густина одержаного спученого перлітового піску 75 – 100 кг/м3 з розміром зерен 0,16-1,25 мм, питома витрата природного газу 11,1 м3/м3.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Томчик, О. М., М. Г. Хмельнюк, and М. І. Гоголь. "Зниження енергетичних витрат при роботі холодильного обладнання під час зберігання соковитої рослинницької сировини." Refrigeration Engineering and Technology 54, no. 5 (October 31, 2018): 23–30. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v54i5.1221.

Full text

Abstract:

Розглянуто спосіб зниження енергетичних витрат при холодильному зберіганні соковитої рослинної продукції шляхом підвищення теплової інерційності та акумулюючої здатності охолоджуваного простору. Засобом підвищення теплової інерційності охолоджуваного простору є тара оригінальної конструкції, виготовлена з полімерного матеріалу, з рідинними прошарками. Запропоновано використання упаковки, що являє собою ящик з кришкою з подвійними стінками. Між зовнішніми та внутрішніми стінками по всьому периметру упаковки передбачений зазор, заповнений рідиною з високою тепловою інерційністю. Проведено дослідження з визначення енергетичних витрат при зберіганні продукту. Результати досліджень при зберіганні плодів яблуні Гала (першого сорту) в упаковках різної конфігурації – експериментальних (з водяними прошарками 7 мм, 17 та 27 мм) і контрольних (без прошарків), показали, що при використанні упаковок з водяними прошарками витрати енергії на зберігання продукту знижуються на 17,5...21,1%. Окрім того, дослідження показали, що в практично рівних умовах зберігання (середній температури в камері і амплітуди її коливань) при застосуванні упаковок з підвищеною теплової інерційністю (акумулюючою здатністю) з водяними прошарками, середній перепад температури плодів за 1 годину зменшився в 1,8...3,6 рази, амплітуда коливань температури плодів зменшилася в 4,9…10,1 рази, втрати маси продукту знизилися на 30,6...38,3%, та дещо зменшилася амплітуда коливань повітря камери. Також для зберігання продукту запропоновано застосовувати стояковий піддон, що містить вантажну платформу, опорний стояковий каркас та знімні елементи з полімерного матеріалу. При цьому знімні елементи установлені по периметру та зверху опорного каркасу. Кожен знімний елемент складається з чотирьох бокових, верхньої і нижньої поверхонь, простір між якими заповнений рідиною з високою тепловою інерційністю.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Горач, О. О. "АНАЛІЗ СПОЖИВЧИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ МІКРОЗЕЛЕНІ ТА ПЕРЕВАГИ ЗАСТОСУВАННЯ У ХАРЧУВАННІ." Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, no. 5 (December 28, 2021): 10–15. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.5.2.

Full text

Abstract:

Сучасні тенденції формування здорового раціону харчування диктують необхідність створення нових продуктів із підвищеною біологічною та фізіологічною цінністю. Важливу роль в цьому відіграє можливість використання традиційної сільськогосподарської сировини, яка вирощується у безпосередній близькості від місць її переробки, що дозволяє помітно скоротити витрати на транспортування і зберігання сировини, розширити асортимент продуктів харчування. Поліпшення харчування населення можливе завдяки використанню в рецептурі харчових продуктів натуральної рослинної сировини, традиційно вирощеної, зібраної, підготовленої в Україні, що має високу біологічну цінність. Необхідність відстеження розвитку сучасних технологій потребує постійного удосконалення та впровадження інновацій у харчовій промисловості насамперед завдяки використанню продуктів харчування з високим вмістом біологічних сполук. Аналіз літературних джерел із використання мікрозелені у продуктах харчування дозволяє зробити висновок, що наразі ця сировина є перспективною та належить до інноваційних продуктів харчування. Використання мікрозелені в раціоні харчування дозволяє наповнити організм людини поживними органічними речовинами, такими як білки, вітаміни С, В, К, Е, каротиноїди, мінерали та інші корисні елементи (калій, кальцій, фосфор, магній, залізо, йод, сірка), а також ефірні олії. В роботі наведено результати досліджень біологічної цінності мікрозелені різних сільськогосподарських культур та її вплив на організм людини. Використання переваг застосування мікрозелені в раціоні харчування пов’язане з лікувальним ефектом, зокрема, з наявністю в її складі вітамінів, амінокислот, що мають широкий спектр біологічної активності з антибактеріальним, антивірусним ефектом.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Сацюк, В. В., Ю. В. Булік, О. С. Дубицький, and Н. О. Толстушко. "ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ПРИГОТУВАННЯ СУШИЛЬНОГО АГЕНТА У СОНЯЧНОМУ ТЕПЛОВОМУ КОЛЕКТОРІ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ 3D-МОДЕЛЮВАННЯ." СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, no. 45 (December 6, 2020): 94–102. http://dx.doi.org/10.36910/acm.vi45.405.

Full text

Abstract:

Сушіння сільськогосподарської продукції є однією із найбільш енергоємних операцій під час первинної обробки сировини. Зменшення витрат на процес сушіння суттєво впливає на вартість кінцевого продукту. Тому надзвичайно актуальним є використання сонячної енергії для приготування сушильного агента. У статті, використовуючи програмне забезпечення тримірного моделювання, досліджено процес нагрівання сушильного агента в сонячному тепловому колекторі. Використовуючи технологію “цифровий двійник”, досліджено режими роботи сонячного теплового колектора із різними геометричними параметрами. Реалізацію технології “цифровий двійник” здійснювали за допомогою програмного комплекса Creo 7.0 із встановленим модулем комп’ютерної симуляції FloEFD. Для комп’ютерної симуляції процесу нагрівання сушильного агента у колекторі були задані такі параметри: час проведення експерименту, місце розташування об’єкта дослідження, положення відносно вибраної системи координат (кути нахилу до горизонту), температура навколишнього середовища, хмарність. Використання технології “цифровий двійник” дозволило оптимізувати параметри сонячного теплового колектора та скоротити матеріальні витрати і тривалість дослідження. На кінцевому етапі досліджень було перевірено остаточно вибраний варіант конструкції колектора. Розроблена комп’ютерна модель буде використана для автоматизованого керування сонячним тепловим колектором та оптимізації процесу сушіння.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Prokopenko, Vasyl, Andrii Cherep, and Daria Pilova. "ТЕХНОЛОГО-ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ЕФЕКТИВНОСТІ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА МАРГАНЦЕВОРУДНОЇ СИРОВИНИ." Metallurgicheskaya i gornorudnaya promyshlennost, no. 3-4 (November 27, 2019): 32–41. http://dx.doi.org/10.34185/0543-5749.2019-3-4-32-41.

Full text

Abstract:

Мета – узагальнення вихідних даних та науково-прикладне визначення технологічних факторів, які обумовлюють концептуальний підхід до поліпшення економічних результатів процесів видобування корисної копалини та її збагачення, а в підсумку ефективність виробничої діяльності гірничо-збагачувального підприємства.Методика полягає в обґрунтуванні факторів технологічного й економічного підходів до оцінювання виробничих процесів видобування й збагачення марганцеворудної сировини, що визначають собівартість концентрату, втрати запасів рудної сировини та металу у відходах збагачення, а також обсяг розкривних порід, які треба розробити для виготовлення заданого обсягу концентрату.Результати. Визначена невідповідність технологічної схеми гірничих робіт на марганцевих кар'єрах ПГЗК вимогам виробництва конкурентного концентрату у разі зниженого попиту, а також напрям її реконструкції. Обґрунтований вплив якості рудо-потоку на економічні результати гірничо-збагачувального виробництва й визначено раціональні умови усереднення якості рудної сировини різних кар’єрів. Розроблений науково-прикладний підхід до визначення раціонального обсягу розкривних порід, який забезпечує розкриття рудного пласта в обсязі, що дозволяє мінімізувати витрати кар’єру на розкривні роботи.Наукова новизна. Визначений принцип удосконалення технологічної схеми видобування горизонтального рудного пласта при зниженому попиті на продукцію. Узагальнений методичний підхід до оцінювання ефективності виробничої діяльності гірничо-збагачувального підприємства, ураховуючи собівартість концентрату, втрати запасів рудної сировини та металу у відходах збагачення, а також обсяг розкривних порід, що задовольняє ринковий попит на концентрат. Встановлена певна непрямолінійна залежність між якістю марганцевої руди та ступенем вилучення металу в концентрат, яку слід оцінювати при формуванні рудо-потоку, що збагачується.Практичне значущість. Оцінена технологія гірничих робіт на кар’єрах ПГЗК за собівартістю концентрату, що відображає їх адаптацію до ринкових умов господарювання. Визначений статистичний взаємозв’язок між технолого-економічними умовами видобування рудної сировини та якістю рудо-потоку (за вмістом металу). Запропонований методичний підхід до усереднення марганцевої руди по двох групах кар’єрів, що забезпечує найбільший обсяг вилученого металу та мінімізує витрати підприємства на розкривні роботи.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Єгоров, Богдан Вікторович, and Наталія Олександрівна Батієвська. "ТЕХНОЛОГІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ГРАНУЛЮВАННЯ КОМБІКОРМІВ." Scientific Works 82, no. 2 (February 15, 2019): 10–16. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v82i2.1193.

Full text

Abstract:

Анотація. Розвиток комбікормової промисловості характеризується інтенсифікацією технологічних процесів, направлених, в першу чергу, на підвищення санітарної якості. До таких процесів відносять волого-теплову обробку. Вплив волого-теплової обробки на засвоюваність поживних речовин окремих інгредієнтів комбікорму було предметом багатьох досліджень. Загалом, волога-теплова обробка комбікорму дозволяє покращити засвоюваність поживних речовин, включаючи білки, амінокислоти і вуглеводи. Наука і практика довели високу ефективність гранульованих комбікормів. Був проведений огляд літератури. Представлена актуальність проблеми комбікормової галузі, а саме питання по удосконаленню технології гранулювання комбікормів. Стаття присвячена обґрунтуванню доцільності застосування технології гранулювання в комбікормовій галузі. Грануляція дозволяє забезпечити стабільну однорідність, поліпшити санітарно-гігієнічні параметри, збільшити поживну цінність, збільшити термін зберігання, поліпшити фізичні властивості компонентів комбікорму. Однак, незважаючи на всі переваги, існуючі лінії гранулювання мають відносно високу продуктивність і, в той же час, високі питомі витрати електроенергії. Затверджена мета роботи, а також об’єкт та предмет та завдання дослідження. Мета роботи полягала у обґрунтуванні явних недоліків в традиційній технології гранулювання комбікормів, та зниженні питомих витрат електроенергії на виробництво гранульованих комбікормів у вигляді крупки. Первинні результати досліджень включали в себе: обгрунтування застосування процесу експандування перед процесом гранулювання; описання удосконаленої технології гранулювання у вигляді параметричної схеми, з наданням технологічних режимів; описання розробленої технології виробництва гранульованих комбікормів у вигляді суміші крупки гранул та крупки експандату. яка передбачає: роздільне гранулювання підготовленої сировини, отримання гранул, отримання крупки гранул, часткове експандування вихідної сировини, отримання експандату, подрібнення експандату, вилучення крупки експандату та її об’єднання з крупкою отриманою з гранул, отримуючи таким чином суміш крупки гранул та крупки експандату в певних обґрунтованих пропорціях. Заключним етапом представлені первинні висновки по проведений роботі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

І.О. ДУДЛА, Г.І. ГОЛОДЮК, and Н.М. ГУРГУЛА. "ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЙНИХ МАТЕРІАЛІВ НА ОСНОВІ РОСЛИННОЇ СИРОВИНИ НА МІЦНІСТЬ." Товарознавчий вісник 1, no. 15 (February 19, 2022): 176–83. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2022-15-16.

Full text

Abstract:

Мета. Пошук і створення ефективних теплоізоляційних матеріалів на основі рослинної сировини та отримання пластинчастого теплоізоляційного матеріалу з високими фізико-механічними властивостями, що має біоцидні властивості, на основі природного рослинного матеріалу та відходів рослинництва. Методика. Основні фізико-механічні властивості теплоізоляційних плит - щільність, міцність на стиск при 10% деформації були визначені відповідно до ДСТУ Б В.2.7-38-95 «Матеріали і вироби теплоізоляційні. Методи випробувань». Результат. Випробування на міцність при 10% деформації проводили на зразках теплоізоляційних матеріалів розміром 100×100×100 мм, змінюючи компоненти та кількість заповнювача. Отримані дані дозволяють встановити, що для всіх композицій міцність зразків із суміші моху та соломи більша, ніж для зразків моху та очерету. На зразках-кубах із суміші моху та очерету зафіксовані ті самі недоліки, що й у плит на однокомпонентному заповнювачі: пухка моховидна волокниста структура, відсутність когерентної маси очерету, деформації усадки після сушіння. Слід також зазначити, що при однаковій кількості в’яжучого, збільшення кількості подрібненого очерету або соломи в загальній масі заповнювача призводить до збільшення міцності зразків, а також встановили, що для всіх композицій міцність зразків із суміші моху та соломи більша, ніж для зразків моху та очерету. Збільшення витрати заповнювача та рідкого скла натрію призводить до збільшення щільності ізоляційних матеріалів, що містять мох, у 1,3 - 1,4 рази, збільшення міцності на стиск при 10% деформації в 1,9 - 4,2 рази. З метою усунення недоліків, властивих матеріалу, на однокомпонентному заповнювачі вводили очеретяну звичайну або житню солому. Наявність соломи в композиції з мохом збільшує міцність при 10% деформації в 1,5-3 рази, міцність на вигин у 2-3,2 і дозволяє усунути деформації усадки з незначним збільшенням коефіцієнта теплопровідності. Наукова новизна. Отримання пластинчастого теплоізоляційного матеріалу з високими фізико-механічними властивостями, що володіє біоцидними властивостями на основі природного рослинного матеріалу та відходів рослинництва. Практична значимість. Пошук і створення ефективних теплоізоляційних матеріалів на основі дешевої сировини продовжує залишатися викликом. При цьому велике значення має критерій економії паливно-енергетичних ресурсів при виробництві теплоізоляційних матеріалів. Залежно від складу речовин, з яких виготовлені теплоізоляційні матеріали, вони за певних умов можуть впливати на утеплені поверхні, навколишнє середовище та організм людини чи тварини.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Дударєв, І. М., and С. Г. Панасюк. "ДОСЛІДЖЕННЯ ФОРМУВАННЯ ПАРТІЙ ЗЕРНА ШЛЯХОМ ЗМІШУВАННЯ." СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, no. 47 (December 17, 2021): 113–23. http://dx.doi.org/10.36910/acm.vi47.656.

Full text

Abstract:

Показники якості зерна, яке надходить від агровиробників на елеватори та зернові термінали, змінюються в широких межах внаслідок природно-кліматичних умов вирощування та збирання, сортових особливостей сільськогосподарських культур. На цих підприємствах відбувається первинне оброблення зерна (очищення, сушіння), його зберігання та формування партій зерна для замовників із передбаченими у підписаних контрактах показниками якості. При цьому для функціонування підприємств з високою рентабельністю необхідно забезпечити ефективне використання зернової сировини різної якості, що зберігається на підприємстві. Формування партій зерна на цих підприємствах відбувається шляхом змішування зерна із різними показниками якості. Також змішування застосовується під час формування помельних партій зерна, що дозволяє отримати борошно із стабільними властивостями та раціонально використати сировину. Для змішування сипких матеріалів, до яких відноситься зерно сільськогосподарських культур, розроблені конструкції змішувачів періодичної та безперервної дії, зокрема, стрічкові, гвинтові, барабанні, гравітаційні, вібраційні. Перспективним є використання гравітаційних змішувачів зерна безперервної дії, оскільки у них немає витрат енергії на процес змішування, а також вони не пошкоджують зерно, оскільки не містять активних робочих органів. Дослідження можливості формування партій зерна шляхом змішування проводилися на гравітаційному змішувачі колонного типу запропонованої конструкції. За результатами проведених експериментальних досліджень змішування зерна пшениці та жита чотирьох кольорів, що імітують зерно із різними якісними показниками, в однаковому співвідношенні у гравітаційному змішувачі колонного типу встановлено, що задовільну якість зернової суміші можна отримати під час змішування зернових потоків у семи секціях змішувача. Значення коефіцієнта неоднорідності такої суміші зерна пшениці та жита не перевищує 20%.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Дударєв, І. М., and С. Г. Панасюк. "ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ТОВЩИНИ НАРІЗУВАННЯ ПЛОДІВ ТА КОРЕНЕПЛОДІВ НА ПЛОЩУ ПОВЕРХНІ ШМАТОЧКІВ." СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, no. 44 (June 7, 2020): 51–70. http://dx.doi.org/10.36910/agromash.vi44.294.

Full text

Abstract:

Чипси з овочево-фруктової сировини належать до продуктів здорового харчування, популярність яких серед споживачів різного віку зростає щороку. Технологія виготовлення чипсів з овочево-фруктової сировини передбачає операції нарізування плодів і коренеплодів та сушіння їх шматочків. Тривалість сушіння та витрати енергії на процес залежать від площі поверхні шматочків і їх товщини. Що більша площа поверхні шматочків та менша їх товщина, то інтенсивніше відбувається сушіння сировини. У статті викладені результати дослідження впливу товщини нарізування плодів та коренеплодів різної форми на площу поверхні шматочків. Для розрахунку площі поверхні шматочків сировини запропоновані моделі плодів та коренеплодів у формі геометричних тіл: сфера, циліндр, зрізаний конус, сплюснутий еліпсоїд обертання, витягнутий еліпсоїд обертання. У результаті моделювання одержані теоретичні залежності для розрахунку площі поверхні шматочків залежно від форми моделі плода чи коренеплоду і способу їх нарізування. За результатами розрахунків встановлено, що зі зменшенням товщини нарізування відбувається збільшення площі поверхні шматочків. Порівняння результатів теоретичного розрахунку площі поверхні шматочків, що отримані у результаті нарізування моделей яблука та груші, з результатами експериментального визначення площі поверхні шматочків вказує на адекватність запропонованих розрахункових моделей.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Бехта, П. А., Р. О. Козак, and І. І. Кусняк. "Математичне моделювання процесу прогрівання пакета шпону, склеєного термопластичною плівкою." Scientific Bulletin of UNFU 30, no. 3 (June 4, 2020): 93–98. http://dx.doi.org/10.36930/40300316.

Full text

Abstract:

Запропоновано математичну модель процесу прогрівання пакета шпону, склеєного термопластичною плівкою поліетилену низької густини (ПЕНГ). Розроблена математична модель дає змогу визначити як температуру в заданій точці пакета шпону, так і тривалість, потрібну для нагрівання пакета шпону до заданої температури, залежно від застосовуваної сировини й режимних параметрів пресування. На підставі запропонованої математичної моделі розраховано зміну температурного поля по товщині пакета під час склеювання фанери поліетиленовою плівкою, виконано розрахунок значень тривалості прогрівання пакета шпону і встановлено залежності цього показника від витрати термопластичної плівки та температури пресування. Тривалість прогрівання пакета шпону, склеєного термопластичною плівкою, залежить від температури, за якої термопластичний полімер перейде із високоеластичного у в'язкотекучий стан. Перехід термопластичної плівки ПЕНГ у в'язкотекучий стан розпочинається за температури 125 оС і триває до 240 оС. Встановлено, що зі зростанням температури плит преса від 140 до 180 оС тривалість прогрівання середини пакета до 125 оС зменшується на 89 % за всіх досліджуваних витрат полімеру. Зміна вмісту полімеру в пакеті не чинить істотного впливу на тривалість його прогрівання. Зі збільшенням витрати термопластичної плівки від 130 до 190 г/м2 тривалість прогрівання середини пакета шпону до 125 оС збільшується неістотно, від 3,8 до 4,2 %, залежно від температури пресування. Для перевірки достовірності моделі було проведено експерименти щодо замірів температури всередині пакета шпону в процесі його пресування. Збіжність значень, отриманих експериментальним шляхом та розрахункових даних, в інтервалі до досягнення температури в центрі пакета 100 оС знаходиться в межах 88±7 %, тоді як в інтервалі від 100 до 125 оС – 78±8 %. Значення теоретичної та експериментальної залежностей є близькими, що підтверджує адекватність розробленої моделі. Математично змодельована, розрахована і проаналізована тривалість прогрівання середини пакета шпону, склеєного термопластичною плівкою, дасть змогу підвищити ефективність технології виготовлення фанери.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Кравченко, А. І. "ВИРОЩУВАННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ СЕЛЕКЦІЙНОГО ПОЛІПШЕННЯ ВІВСА ГОЛОЗЕРНОГО В УКРАЇНІ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology 46, no. 4 (May 24, 2022): 16–24. http://dx.doi.org/10.32845/agrobio.2021.4.3.

Full text

Abstract:

У сучасних умовах переорієнтованості людства на здорoвий спосіб життя oвес є цінною сировиною для харчової промисловості. Овес голозерний відкриває нові перспективи його використання у переробній промисловості завдяки зменшенню витрат на переробку та покращеному і збалансованому вмісту поживних речовин. Сортимент продуктів для дієтичного, спортивного, дитячого харчування розширюється щодня, попит на якісну сировину росте, однак ґрунтово-кліматичні умови нашої країни різноманітні, тому для забезпечення потреб виробників необхідною сировиною необхідне впровадження більшої кількості сортів вівса голозерного різних напрямів використання, які би пристосовувалися до умов вирощування та були би стійкими до абіотичних і біотичних чинників навколишнього середовища. Для успішного виконання дослідження з вивчення та створення вихідного матеріалу вівса голозерного в умовах Лівобережного Лісостепу необхідно було дослідити біологічні особливості цієї культури, вплив різних екологічних чинників на його ріст і розвиток та перспективи селекції в Україні. Для проведення досліджень було прoаналізовано літературні джерела зарубіжних і вітчизняних авторів. Ввстановлено відношення рослин вівса голозерного до умов середовища зони вирощування, змін клімату, які зумовлюють появу посух і суховіїв, що стали частими в умовах Лівобережного Лісостепу України у весняно-літній період. Крім того, відзначено, що деякі морфологічні особливості будови колоска, а саме нещільне прилягання квіткових лусок до зернівки робить зернівку вівса голозерного більш вразливою до пошкоджень під час обмолоту та зберігання. Ця морфологічна особливість здатна знизити рівень проростання зернівки та призводить до зрідження посівів. Все це має безпосередній вплив на ріст і розвиток рослин вівса голозерного, а отже, й на рівень урожайності. Врожайність вівса – досить складна кількісна ознака, і голозерні сорти значно пoступаються плівчастим сортам за цією ознакою. Нині потенційна врожайність сoртів вівса голозерного становить 5,0 т/га та на практиці середня врожайність нижча у два-три рази залежно від погодних умов року вирощування. Тoму найбільш цінними для селекційної роботи є вихідний матеріал, який відзначається як високим рівнем продуктивності, так і стійкістю до несприятливих умов середовища.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Самілик, М. М., Н. В. Болгова, Ф. В. Перцевий, and О. П. Биков. "РОЗШИРЕННЯ АСОРТИМЕНТУ НАТУРАЛЬНОГО ЖЕЛЕЙНОГО МАРМЕЛАДУ ІЗ ВТОРИННОЇ СИРОВИНИ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences, no. 25 (May 11, 2021): 98–105. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-25-13.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано сучасні способи виготовлення желейного мармеладу на основі відходів переробки рослинної сировини в овочеві цукати. Метою статті є розширення асортименту желейного мармеладу із вторинної сировини з високою харчовою цінністю та мінімальними сировин- ними витратами. Представлено технологію комплексної переробки коренеплідних овочів у цукати методом осмотичної дегідратації, яка дає змогу максимально зберегти біологічну цінність продукту. Запропоновано технологію виготовлення желейного мармеладу із відходів виробництва овочевих цука- тів. За основу рекомендовано використовувати цукровий розчин, який використовується як осмотичне середовище. Цукровий розчин (сироп) після дегідратації буряків мав характерне вишневе забарвлення, після моркви – світло-солом’яне. Розроблено рецептуру желейного мармеладу з ароматом моркви та столового буряка, що дає змогу зберегти вміст вітамінів і мінералів, природний колір, аромат та смак овочів. У процесі дослідження проаналізовано драглеутворювачі рослинного (агар) та тварин- ного (желатин) походження, встановлено, що найвищу міцність драглю створює агар. При переробці буряків у цукати, за умови використання агару, міцність драглю становила 1268,23 г, а при викорис- танні сиропу після переробки моркви – 1268,23 г, із використанням того ж драглеутворювача. Дове- дено, що мармелад, виготовлений за розробленою технологією, має гарні органолептичні властивості та відповідає вимогам стандарту за фізико-хімічними показниками (вмістом вологи, загальною кис- лотністю). Природні смакоароматичні характеристики сировини дають змогу у виробництві марме- ладу відмовитися від синтетичних барвників, ароматизаторів та інших харчових добавок. Визначені основні напрями подальших досліджень, а саме: дослідження хімічного складу та харчової цінності овочевого мармеладу, виготовленого з відходу виробництва овочевих цукатів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Петрова, Жанна Олександрівна, Вадим Михайлович Пазюк, and Катерина Миколаївна Самойленко. "КОМПЛЕКСНА ЕНЕРГОЕФЕКТИВНА ТЕПЛОТЕХНОЛОГІЯ ОДЕРЖАННЯ АНТИОКСИДАНТНОГО БУРЯКОВО-ТОМАТНОГО БАРВНИКУ ТА НАСІННЯ ТОМАТІВ." Scientific Works 2, no. 85 (March 17, 2022): 102–9. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v2i85.2239.

Full text

Abstract:

Сучасні технології, особливо процеси сушіння, є енергозатратними. То ж, основними завданнями при розробці теплотехнології в харчовій промисловості є зменшення витрат енергоносіїв на процес зневоднення. Такі наукові розробки дадуть можливість підвищити рівень енергетичної безпеки держави та конкурентоспроможності національної економіки, зменшити залежність України від імпортованих енергоносіїв в цілому. В зв’язку із поширенням таких хвороб як серцево-судинні захворювання, рак, зміна серцевого м'язу, неправильне перетравлення їжі, послаблення репродуктивної функції основним завданням працівників харчової промисловості є максимально замінити в готових продуктах харчування синтетичні ароматизатори, барвники на натуральні. На сьогоднішній день в Україні недостатньо виробництва рослинної сировини в порошки, що дозволяють зберегти якість вихідної сировини. Сучасні способи отримання порошку зі столового буряка дають можливість зберегти бетанін на рівні 50-70 % у кінцевому продукті. Тому розробка нових методів та удосконалення існуючих технологій сушіння столового буряка з метою отримання натурального барвника є важливою та значущою. Основною сировиною, яка має високий вміст бетаніну з антиоксидантними властивостями є червоний столовий буряк. Ця культура традиційна в харчуванні населення України. Важливим акцентом при переробці методом сушіння антиоксидантної сировини є зниження енергозатрат на процес зневоднення, максимальне збереження біологічно активних речовин та зниження собівартості кінцевого продукту. Користь природних антиоксидантів полягає в тому, що вони здатні вступати в реакції з вільними радикалами, нейтралізуючи їх згубну дію на організм людини. Столовий буряк один із небагатьох культур, до складу якого входить бетанін – продукт ферментативного розпаду холіну, що відіграє важливу роль при обміні речовин в організмі людини. В даній статті висвітлено безвідходну енероефективну теплотехнологію отримання антиоксидантного буряково-томатного барвнику та насіння томатів. Завдяки використанню м’якоті та шкірки томатів, як натурального стабілізатора бетаніну та двостадійному конвективному сушінню одержуємо якісний насіннєвий матеріал та порошкоподібний натуральний продукт, який завдяки високому вмісту каротиноїдів, пектинів, клітковини, бетаніну, мікро- та мікроелементів може використовуватись в лікувально-профілактичному збалансованому харчуванні. Буряково-томатний антиоксидантний барвник покращує структуру та консистенцію виробів, додає забарвлення продуктам, збільшує їх біологічну та харчову цінність і може знайти широке застосування у виробництві лікувально-профілактичного призначення.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Сягровський, О., and К. Мелкумян. "Автоматизована система утилізації твердих відходів." Адаптивні системи автоматичного управління 1, no. 38 (May 31, 2021): 68–71. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.38.2021.233195.

Full text

Abstract:

У статті розглядається така проблема сьогодення як утилізація твердих відходів. Більшість сфер промисловості, економіки, інфраструктури та інших галузей переходять на етап залучення автоматизованих систем, що значно покращує ефективність та зменшує ризики виникнення помилок. Проблема, яка описана в даній статті, має ряд обме-жень, що накладаються на обрання виду утилізації сміття та способу залучення автоматизованих систем. Основними обмеженнями є мінімальний вплив утилізації на навколишнє середовище, близькість до населених пунктів задля зменшення транспортних витрат та мінімально можлива вартість проекту. На основі рівності балансу річних відходів запропоновано підхід створення передумов до виробництва замкненого циклу. Задля більш якісного проектування автоматизованої системи утилізації сміття було зроблено аналіз існуючих рішень. Одне з найпоширеніших – побудова санітарного полігону – було описано в цій статті. Цей підхід має доволі низьку собівартість, є легким для побудови та підтримки його роботи. Також було розглянуто недоліки цієї системи, наприклад, цей підхід дуже згубно діє нанавколишнє середовище і є нестійким до критичних ситуацій. Проаналізувавши вищезазначені проблеми та обмеження, запропоновано рішення побудови спеціального полігону з використанням датчиків моніторингу навколишнього середовища для збору необхідної інформації та правильного реагування на неї. Для побудови полігону використовуються лише недорогі екологічні матеріали, що зменшує його собівартість. Дана система включає в себе можливість участі у економіці замкненого циклу, адже виділені речовини можуть бути використані у вигляді добрив, аотримана сировина – у вигляді вторинної сировини. Також отримана з датчиків інформація надсилається до мережі «розумного» міста для інформування населення. Бібл. 4, іл. 2.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Лебеденко, Т. Е., Г. В. Крусір, В. І. Соколова, and Г. С. Шунько. "ОЦІНКА ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОГО КОМПЛЕКСУ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, no. 62 (January 4, 2021): 32–37. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-62-04.

Full text

Abstract:

Проведене дослідження життєвого циклу продукції підприємства ресторанного господарства на усіх етапах виробництва методом балансових схем дало змогу оцінити негативні впливи, які опосередкова-но здійснюються на кожному етапі видобутку сировини, приготування та реалізації готової продукції. Зокре-ма, потужний вплив чинять процеси видобутку сировини, при яких використовуються паливно-енергетичні та водні ресурси; відбувається забруднення атмосферного повітря пилом, НМЛОС, відп-рацьованими газами та продуктами згоряння палива; навантаження на літосферу пов’язано з виснаженням ґрунтового покриву, використанням мінеральних добрив, пестицидів, відчуженням земель та накопиченням відходів. Оцінивши життєвий цикл сировини, допоміжних матеріалів та технологічних процесів методом релевантних таблиць (матриць Леопольда), ми визначили, що істотного впливу на навколишнє середовище завдає вплив відходів виробництва, який оцінено у 385 балів та відноситься до значного впливу. Вплив сировини рослинного та тваринного походження і технологічні процеси пов’язані з їх збором та транспортуванням; робота гарячого цеху, миття посуду та функціонування автостоянки оцінюється з урахуванням повного життєвого циклу і є помірними. Вплив використання питної води, підготовки та миття сировини, функціону-вання холодного цеху та оформлення страв оцінюється як незначний. При аналізі впливів стадій життєвого циклу, інфраструктури та відходів підприємства визначено, що значний вплив на компоненти довкілля чинять відходи ресторанного підприємства. Помірними є впливи, пов’язані з вирощуванням сировини, реалізацією про-дукції, утилізацією, функціонуванням агропромислового комплексу, ресторану, автостоянки та котельні. Не-значний вплив на довкілля відбувається при споживанні продукції, проте слід відзначити, що при наданні пос-луг кейтерингу або їжі на виніс використовуються додаткові пакувальні матеріали, накопичення яких негати-вно впливає на ґрунтовий покрив, накопичуючись на звалищах та полігонах. При функціонуванні ресторану існує ймовірність виникнення ризикових аспектів, пов’язаних із розливами паливно-мастильних речовин, вибу-хами, пожежами та ризиком санітарно-епідеміологічної небезпеки. Ідентифікація екологічних аспектів рес-торанного господарства свідчить про те, що значного негативного впливу навколишньому природному середо-вищу завдають стічні води, витрати паливно-енергетичних ресурсів та відходи виробництва, зокрема харчові відходи. За результатами дослідження зроблено висновки та надано рекомендації щодо поліпшення рівня еко-логічної безпеки готельно-ресторанного підприємства.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Editor, Editor. "МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ОЦІНКИ ЯКОСТІ ТОВАРІВ." Товарознавчий вісник 1, no. 11 (December 4, 2019): 5–9. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2018-11-01.

Full text

Abstract:

Мета. Розглянути основні методичні аспекти оцінювання рівня якостітоварів.Результат та наукова новизна. Усі дослідження товарів спрямовані насистематичне підвищення якості товарів, сировини та напівфабрикатів, нарозробку ефективних методів і способів дослідження споживних властивостей, нараціональне використання сировини і матеріалів, на попередження небажаних змін втоварах при їх товаропросуванні і споживанні, на зниження втрат якості і маситовару.Знання методів дослідження якості товарів, розумне їх використання, можепозитивно впливати не лише на реалізацію товарів, забезпечення високої якостітоварів, а й на зниження собівартості продукції, зниження витрат притоваропросуванні. При дослідженні якості товарів необхідно враховувати вимогиспоживача. Дослідження товарів повинно проводитися на основі новітніх досягненьнауки. Безперервне підвищення якості продукції, раціоналізація асортименту,формування нових властивостей товарів вимагає удосконалення не лише методів, а йпідходів до дослідження якості товарів або окремих якісних показників.Практична значимість. Запропонована методика оцінювання якості товарівможе бути використана при маркетингових дослідженнях, плануванні економічноїстратегії як виробнгичих, так і тороговельних підприємств.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Голуб, Л. С., and М. Л. Земелько. "РОЗРОБКА ЕМУЛЬГАТОРІВ ДЛЯ КОНДИТЕРСЬКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ." Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, no. 5 (December 28, 2021): 3–9. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.5.1.

Full text

Abstract:

Серед кондитерських виробів особливе місце займають глазуровані вироби та шоколад, основними компонентами яких є какао-масло і какао терте, що одержують з імпортної сировини: какао-бобів. Під час виробництва глазурей для кондитерських виробів пильну увагу приділяють зниженню в’язкості композицій і зменшенню витрати какао-продуктів, насамперед какао-масла. Глазур уповільнює процеси окислення, черствіння, потрапляння вологи, у такий спосіб подовжуючи термін придатності виробу, а також забезпечує зовнішню привабливість, композиційну завершеність і смакову палітру продукту. Глазурі для кондитерських виробів є багатокомпонентними сумішами. В розплавленому стані, за якого здійснюються всі технологічні процеси, вони утворюють собою дисперсні системи. Загальновідомими емульгаторами для кондитерської промисловості є фосфатиди. Вони ефективно втримують надлишок води у шоколадних глазурях, дозволяючи таким чином одержати гладку глянсову поверхню шоколадних покриттів і приємний смак. Актуальною є розробка рецептури глазурі з використанням емульгаторів, компонентом яких є сировина вітчизняного виробництва. В роботі розглянута можливість використання продуктів переробки тваринного жиру, а також тропічної олії, яка з кожним роком набуває більшого поширення в нашій країні. З метою розширення асортименту емульгаторів у статті наведено можливість застосування комбінацій фосфатидного концентрату з сумішшю моно- і дигліцеридів тваринного жиру, а також із сумішшю моно-, дигліцеридів тропічної олії. Ця комбінація компонентів застосовувалася в якості емульгаторів у рецептурі глазурі для кондитерських виробів. На підставі проведених досліджень встановлено, що оптимальним та економічно вигідним є додавання комбінації фосфатидного концентрату та суміші моно- та дигліцеридів тваринного жиру до глазурі для кондитерських виробів у кількості 0,4%. Саме це дозування призводить до зменшення в’язкості та не впливає на органолептичні показники готової продукції.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Квашук, Д. М. "ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ K-НАЙБЛИЖЧИХ СУСІДІВ В ПРОЦЕСІ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ МОЛОКОПЕРЕРОБНИХ ПІДПРИЄМСТВ." Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, no. 1(59) (October 9, 2020): 50–54. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/59-8.

Full text

Abstract:

У статті досліджено можливості класифікації загроз для молокопереробних підприємств з використанням методу k-найближчих сусідів. Метою застосування даного методу є вирішення задач з оцінювання постачальників сировини за окремими категоріями надійності. Особливості економічної діяльності молокопереробних підприємств обумовлені постійним пошуком якісної сировини. Звичайно, що перед її використанням на підприємствах застосовують ряд перевірок, але такі перевірки досить витратні і не завжди проводяться в силу різних причин. Досліджений в роботі метод класифікації інформації, може бути використаний із застосуванням технологій машинного навчання. Для його апробації було використано програмний код, який включає в себе такі бібліотеки, як math, random, pylab, numpy, matplotlib. Для класифікації постачальників сировини, було створено тестову вибірку даних, після чого обчислено відстань до кожного з об'єктів навчальної вибірки. Відібрано k об'єктів навчальної вибірки, відстань до яких є мінімально. А також визначено класи постачальників сировини. Частина уваги приділено особливостям постачальників сировини для молокопереробних підприємств. На основі дослідження особливостей діяльності постачальників сировини для молокопереробних підприємств встановлено кількісні критерії їх надійності. Так, відповідні критерії були оцінені із застосуванням методу k-найближчих сусідів, що дозволило сформувати класифікацію постачальників сировини. Разом з тим, у статті висвітлено характеристики інформаційно-аналітичного забезпечення економічної безпеки молокопереробних підприємств, виділено ряд ключових особливостей такої діяльності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Shvets, F. D., О. V. Pakharenko, and А. Y. Andriitso-Ruzaieva. "ІНСТРУМЕНТАРІЙ МЕТОДОЛОГІЇ ОЩАДЛИВОГО ВИРОБНИЦТВА ЯК НЕВІД’ЄМНА СКЛАДОВА ОПТИМІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА." Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 2, no. 90 (October 2, 2020): 248. http://dx.doi.org/10.31713/ve2202023.

Full text

Abstract:

У статті розкрито сутність та значення концепції ощадливого виробництва, визначено її основні компоненти. Досліджено, що інструменти методології ощадливого виробництва на практиці дають змогу досягти значного зниження витрат ресурсів при незмінній якості продукції порівняно з традиційним підходом та помітно скоротити виробничий цикл перетворення сировини в готовий продукт і значно зменшити терміни збуту продукції. Встановлено, що система ощадливого виробництва, яка орієнтує підприємство на довгострокову перспективу розвитку, працюватиме ефективно лише в тому випадку, якщо відбудеться процес переорієнтації мислення працівників з вузькопрофільних завдань на розуміння всього виробничого процесу та бачення загальної мети.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Postan, M. Ya, and L. S. Filina-Dawidowicz. "МОДЕЛЬ ОПТИМАЛЬНОГО ПЛАНУВАННЯ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА, ВИРОБНИЦТВА ТА ТРАНСПОРТУВАННЯ ШВИДКОПСУВНОЇ ПРОДУКЦІЇ." Transport development, no. 1(12) (May 3, 2022): 22–29. http://dx.doi.org/10.33082/td.2022.1-12.02.

Full text

Abstract:

Вступ. Протягом останнього десятиліття в теорії логістики та її розробок велика увага приділялася проблемі контролю потоків швидкопсувних продуктів, яка була викликана зростанням виробництва/транспортування харчових продуктів. Враховуючи важливість цього питання, в логістиці навіть сформувався особливий напрямок, так звана «холодна логістика», яка вивчає проблеми складування/транспортування швидкопсувної продукції з урахуванням особливих режимів їх зберігання. Мета цієї статті – подальший розвиток зазначеного вище підходу та розробка моделі динамічної оптимізації швидкопсувного матеріалу та готового швидкопсувного продукту, що потрапляє до логістичного ланцюгу з урахуванням контролю процесу псування на складах та збільшення попиту на готовий продукт за рахунок додаткових маркетингових витрат. Результати. У статті запропоновано модель динамічної оптимізації планування постачання сировини, виробництва готової швидкопсувної продукції та її транспортування в пункти призначення. Вона також передбачає додаткові інвестиції, спрямовані на зменшення випадків псування сировини та готової швидкопсувної продукції під час її зберігання на складах. Вищезазначена модель заснована на моделі Вагнера-Уїтіна в теорії управління запасами та класичній транспортній задачі. Задача – максимізувати загальний прибуток ланцюга поставок за заданий горизонт планування. Автори детально розглядають два кейса: 1) попит задається і фіксується у пунктах прибуття; 2) попит контролюється додатковими інвестиціями. Висновки. Наш підхід дозволяє збільшити загальний прибуток логістичної системи за рахунок додаткових витрат, спрямованих на зменшення псування швидкопсувних товарів. Результати розрахунків можуть бути корисними для логістичних операторів та інших учасників логістичного холодового ланцюга (наприклад, операторів складів, транспортних компаній). Запропоновані оптимізаційні моделі відносно прості і можуть бути реалізовані на практиці за допомогою стандартного програмного забезпечення. Для проведення розрахунків необхідно зібрати відповідні дані та створити бази даних. Отримані результати можуть бути покладені в основу наших подальших розвідок та досліджень у сфері «холодної логістики».

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Дмитриков, В. П., А. Б. Шестозуб, and М. А. Олійник. "Комплексний підхід до підвищення споживчих властивостей мінеральних добрив на прикладі кальцієвої селітри." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1-2 (June 26, 2015): 131–33. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2015.1-2.29.

Full text

Abstract:

Проаналізовано останні дослідження і публікації, уяких започатковано розв’язання проблеми. Показаноможливості комплексного підходу до збільшенняспоживчого попиту сільськогосподарських підпри-ємств на кальцієву селітру. Запропоновано заходи зудосконалення технології виробництва кальцієвоїселітри. Виконано розрахунок витрат сировини іенерґії виробництва розчинів кальцієвої селітри знейтралізуючою добавкою калій карбонату. Розроб-лені заходи модифікації ведуть до зниження енерґе-тичних витрат, підвищення якості кальцієвої селіт-ри, покращання екологічних показників виробництва. The last researches and publications the decision of problem is grounded in which are analysed. Possibilities of the complex approach to the increase of consumer demand of agricultural enterprises on calcium saltpetre are presented. Measures of the improvement of technology of calcium saltpetre production are offered. The calculation of charges of raw material and energy of production of solutions of calcium saltpetre is performed with neutralizing addition potassium of carbonate. The measures of modification lead cutting of power costs, upgrading of calcium saltpetre, improvement of ecological indexes of production.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Вигоняйло, О. І., А. В. Бородiна, Є. В. Попов, and О. В. Мороз. "Удосконалення синтезу термопереводного барвнику антрахiнонового Жовтого 6З." ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, no. 2 (266) (March 13, 2021): 90–95. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-266-2-90-95.

Full text

Abstract:

Експериментально підібрані і удосконалені умови отримання речовин і напівпродуктів з використанням доступної очищеної сировини коксохімії в синтезі термопереводного барвникy жовтого 6З антрахіноновогo (2-метоксибензантронy). Розроблений технологічний процес і схему синтезу, використовуючи в якості вихідної сировини виділений з коксової смоли і очищений антрахінон. Опробовано мало затратнутехнологію синтезу термопереводного антрахінонового барвника жовтого 6З, яка дозволяєпідвищувати вихід його без погіршення якості випускної форми. Термопереводне друкування являє великий інтерес для запропонованого друкування дисперсними барвникамиі хімічних волокон. Переводне фарбування текстильних матеріалів та виробів є одним з найпростіших, економічних та екологічно чистих технологічних процесів. Метод друкування має ряд незаперечних переваг, які роблять одну з найперспективніших напрямків у розфарбовуванні текстильних тканин. Спосіб термодрукування простий в технічному оформленні: при наявності надрукованій підкладки для здійснення процесу друкування досить розташовувати термопресом або каландром, які можуть обслуговуватися одним оператором, що економить капітальні витрати на обладнання і веде до мінімізації робочого місця.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Mayevskyy, Volodymyr, Zoya Kopynets, Volodymyr Kovbasiuk, Yevstakhii Myskiv, and Myroslava Yakuba. "Технологічні аспекти регулювання витрат деревинної сировини під час виготовлення віконних блоків з тришарового клеєного бруса." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 18 (March 28, 2019): 208–16. http://dx.doi.org/10.15421/411922.

Full text

Abstract:

На підставі аналізу літературних джерел та власних експериментальних досліджень встановлено, що під час виготовлення віконних блоків з тришарового клеєного бруса зі склопакетами значний обсяг відходів деревини утворюється під час профілювання бруса. Аналіз профілів конструкційних елементів віконних блоків і технологічного процесу їхнього виготовлення дав змогу розробити конструкції тришарових профільних клеєних брусів складного перетину. Здійснено розрахунки балансів деревинної сировини (сухих обрізних пиломатеріалів) під час виготовлення чотирьох конструкцій віконних блоків розміром 1000×1000 мм з тришарового клеєного бруса прямокутного перетину та тришарового профільного клеєного бруса складного перетину. За результатами аналізу балансів деревинної сировини під час виготовлення різних конструкцій віконних блоків з’ясовано, що частка виходу деталей віконних блоків при використанні тришарового профільного клеєного бруса складного перетину, порівняно з тришаровим клеєним брусом прямокутного перетину, збільшується, зокрема для глухого віконного блоку – від 27,31 до 32,73%; для віконного блоку, розділеного імпостом на глуху і поворотну стулку – від 22,99 до 29,87%; для віконного блоку з двома поворотними стулками – від 21,65 до 28,66%; для віконного блоку, розділеного імпостом і двома поворотними стулками – від 20,95 до 29,15%. Загалом використання тришарового профільного клеєного бруса складного перетину для виготовлення віконних блоків дасть змогу економити до 25,56% сухих обрізних пиломатеріалів з деревини сосни.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Шапар, Раїса Олексіївна, and Олена Віталіївна Гусарова. "Вплив тепловологої обробки на кінетику сушіння пектиновмісних матеріалів." Scientific Works 83, no. 1 (September 1, 2019): 62–66. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v83i1.1419.

Full text

Abstract:

У статті наведено властивості сировини, що є джерелом пектинових речовин, зокрема яблук, спектр фізіологічної дії пектину та переваги пектиновмісних сушених продуктів. Мета роботи - визначення впливу різних видів попередньої тепловологої обробки яблук перед сушінням на кінетику процесу конвективного зневоднення і стан пектинових речовин. Об’єктами досліджень обрано яблука сортів Ренет Симиренко та Джонатан. Результати теоретичних та експериментальних досліджень доводять, що обов’язковою умовою переробки пектиновмісної сировини є попередня тепловолога обробка паренхімних тканин. У роботі наведено криві сушіння та криві швидкості сушіння яблук в режимі двостадійного зневоднення, що піддавались різним видам обробки. Характер кривих показує, що процес видалення вологи проходить в періоді падаючої швидкості впродовж усього зневоднення. Дослідженнями встановлено, що незалежно від виду обробки, тривалість зневоднення бланшованих зразків скорочується порівняно із свіжими яблуками. Тривалість процесу сушіння зразків бланшованих парою, є найменшою і скорочується на 20 та 25 % для яблук сортів Ренет Симиренко та Джонатан відповідно, при цьому, їхня максимальна швидкість зневоднення вища у 1,8 рази. Проаналізовано стан пектинових речовин та зміна співвідношення протопектину та розчинного пектину під час попередньої тепловологої обробки та конвективного сушіння. Співвідношення змінюється в бік збільшення кількості розчинного пектину від 35 до 60 %. Встановлено, що тепловолога обробка та сушіння за двостадійними режимами забезпечують максимальний ступінь збереження пектинових та інших біологічно активних речовин, сприяють зниженню собівартості чипсів за рахунок скорочення тривалості та енергетичних витрат процесу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Ощипок, І. М. "СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО РОЗРОБКИ ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНИХ МАШИН ДЛЯ ПОДРІБНЕННЯ М’ЯСА." Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences, no. 24 (July 3, 2020): 42–49. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2020-24-06.

Full text

Abstract:

В статті розглянуті недоліки процесу подрібнення у кутерах, до яких відносять високу енергоємність при невисокій продуктивності машин. Тонке подрібнення є одним із найбільш енергоєм- них процесів ковбасного виробництва, а якість готового продукту у значній мірі залежить від умов, в яких воно здійснюється. Розглянуті актуальні питання пошуку шляхів зменшення енергоємності процесу кутерування та покращення якості фаршу. Серед численних типів устаткування, наразі використовуваних для тонкого подрібнення м’ясної сировини, є емульситатори м’яса – подрібнювачі безперервної дії, які дозволяють якісно та ефективно здійснювати оброблення первинного фаршу в потоці, будучи водночас простішими за конструкцією та менш металомісткими, ніж кутери з чашею. З метою поліпшення технологічних властивостей м’ясних емульсій досліджені існуючі під- ходи покращення конструктивних рішень робочих органів емульситаторів при переробці фаршу, для різноманітних видів ковбасних виробів у подрібнюючих головках різної конструкції, а також оглянуті проблеми зношування ріжучого інструменту під час роботи. Простежено принципи вдосконалення ріжучих головок. Розглянуто питання зношування ножів, коли весь вал з підшипниковою опорою руха- ється в напрямку решіток, щоб компенсувати знос ножів. Описані нові покоління емульситаторів, в яких вперше були встановлені закриті двигуни з зовнішнім охолодженням і типом захисту IP 56. На ці двигуни були встановлені спеціальні підшипники з підігрівом, що перешкоджають утворенню конденсату. Показано, що у вакуумних емульситаторах хороший результат роботи досягається при установці глибини вакууму від 50 % атмосферного тиску і вище. В результаті цього сировина набуває більш щільної консистенції. Віднесені до інноваційних розробок емульситатори, в яких між подаючим шнеком бункера і ріжучим комплектом встановлюється насос з регульованою швидкістю обертання, що дозволяє додатково контролювати процес подрібнення. Перевага таких емульситаторів – авто- матичне регулювання температури продукту на виході. Підкреслюється, що емульситатори з авто- матичним управлінням положення ріжучого інструменту залишаться високотехнологічними роз- робками у найближчому майбутньому. Встановлено, що при швидкому різанні основні геометричні елементи ріжучої частини мають бути доведені до розрахунково визначених значень, тоді при тій самій величині стійкості можна збільшити швидкість різання на 10-15 %. Якщо швидкість різання залишити в тих самих межах, то стійкість такого інструменту зросте майже в 2 рази, що змен- шить витрати на експлуатацію і знизить допоміжний час, який пов’язаний зі зміною інструменту і переналагодження машини.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

ШИШКІН, О. О. "РЕАКЦІЙНІ ПОРОШКОВІ БЕТОНИ НА КОМПЛЕКСНОМУ ЗАПОВНЮВАЧІ." Наука та будівництво 16, no. 2 (May 9, 2019): 46–51. http://dx.doi.org/10.33644/scienceandconstruction.v16i2.36.

Full text

Abstract:

Вступ. Реакційні порошкові бетони, отримані в кінці двадцятого століття, є бетонами нового покоління, що володіють цілим рядом специфічних властивостей, що дозволяють створювати унікальні будівлі і споруди з використанням передових технологій, наприклад, будівельний 3D-друк. Дані бетони виготовляють без застосування крупного заповнювача, в зв'язку з цим збільшується потреба в дрібному заповнювачі. Однак із зростанням цін на пісок для будівництва існує потреба у вишукуванні економічних і раціональних прийомів використання місцевої сировини для виробництва бетонів, у тому числі і реакційних порошкових. Додатковим фактором, що схиляє до цих рішень, є значні витрати на транспортування матеріалів і сировини до місця будівництва. Іншою проблемою, що стримує широке поширення перспективної технології будівельного 3D-друку, є необхідність отримання реакційних порошкових бетонів високої міцності без застосування таких технологічних прийомів, як віброущільнення і пресування, а також без застосування спеціальних модифікаторів - хімічних речовинприскорювачів твердіння цементу.Мета. Метою даної роботи є підвищення міцності при стиску реакційних порошкових бетонів за рахунок використання комплексного заповнювача, що складається з суміші річкового піску і відходів збагачення залізних руд.Результати досліджень показали, що застосування суміші річкового і відходів збагачення залізних руд, що містять сполуки заліза, призводить до збільшення міцності бетону на (30-200)%. Встановлено оптимальний вміст відходів збагачення залізних руд у складі заповнювача незалежно від водоцементного відношення в бетоні і вмісту тонкодисперсної частини у відходах збагачення залізних руд. При цьому, чим вищий вміст заповнювача в бетоні, тим більше вплив відходів збагачення залізних руд. Висновки. Проведені дослідження дозволили зробити такі висновки. Застосування в якості дрібного заповнювача в реакційних порошкових бетонах суміші річкового піску і відходів збагачення залізних руд, що містять сполуки заліза, дозволяє підвищити міцність даних бетонів при стиску на (30-200)%. При цьому оптимальний вміст відходів збагачення залізних руд, що містять сполуки заліза, в заповнювачі залежить від його вмісту в бетоні. Зі збільшенням вмісту заповнювача в бетоні зменшується оптимальний вміст відходів збагачення залізних руд, що містять сполуки заліза, в заповнювачі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Protsan, Natalia, and Liubov Tkachenko. "АКТИВАЦІЯ ФЕРМЕНТІВ ПІД ЧАС РОЗВАРЮВАННЯ ЖИТНІХ ЗАМІСІВ ПІДВИЩЕНОЇ КОНЦЕНТРАЦІЇ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, no. 1(19) (2020): 241–49. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-1(19)-241-249.

Full text

Abstract:

Актуальність теми дослідження. Для спиртової галузі Україні актуальним завданням є зниження собівартості етилового спирту за рахунок більш економічного використання імпортних концентрованих ферментних препаратів, які широко застосовуються в Україні. Постановка проблеми. Важливою стадією виробництва етилового спирту з крохмалевмісної сировини є біоконверсія крохмалю зернової сировини у спирт за рахунок використання концентрованих ферментних препаратів. Основним видом зернової сировини, що переробляється в етиловий спирт, є жито, переробляння якого за низькотемпературними режимами ускладнено особливостями будови та складових цієї культури, що призводить до збільшення витрат ферментних препаратів амілолітичної дії на 15–25 % . Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проаналізовано наукові розробки з проблем ферментативного гідролізу крохмалю різних культур під час виробництва етилового спирту, що відображені в працях С. Т. Олійнічука, П. Л. Шияна, В. О. Маринченка, В. В. Сосницького, Р. Г. Кириленка. Напрацювання цих науковців було реалізовано в технології низькотемпературного гідроферментативного оброблення таких видів крохмалевмісної сировини, як пшениця і кукурудза. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Нині проблема ефективного переробляння жита на спиртових заводах залишається невирішеною, особливо під час розварювання житніх замісів підвищеної концентрації. Постановка завдання. Метою роботи є активація амілолітичних ферментів під час низькотемпературного розварювання житніх замісів підвищеної концентрації сухих речовин за рахунок внесення фосфатів, які сприяють збереженню активності ферментів. Виклад основного матеріалу. У статті наведено результати досліджень впливу фосфатів на активність ферментів під час низькотемпературного розварювання житніх замісів підвищеної концентрації в умовах виробництва спирту етилового. Висновки відповідно до статті. Встановлено, що використання фосфатів із розрахунку 0,05 г/дм3 сусла на стадії приготування житнього замісу є раціональною кількістю, за якої ферментативний гідроліз проходить більш повно за рахунок активації амілолітичних ферментів. Показано, що при внесенні фосфатів в’язкість сусла знижується в 2,4 рази, що сприяє кращому формуванню ферментно-субтрактного комплексу та дії амілолітичних ферментів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Кириченко, І. О., Н. М. Кузьменко, and О. О. Водолазський. "Якість транспортних послуг на різних видах транспорту." ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, no. 4(268) (June 10, 2021): 62–65. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-268-4-62-65.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена актуальному питанню надання якісних транспортних послуг різними видами транспорту. У роботі розглянуто проблеми пошуку оптимальних рішень для ефективного освоєння необхідних обсягів перевезень при мінімальних витратах ресурсів. Це важливе та актуальне питання для усіх галузей економіки нашої країни. У роботі проведено аналіз основних техніко-економічних особливостей залізничного транспорту, морського транспорту, річкового транспорту, повітряного транспорту, автомобільного транспорту. На основі проведеного аналізу було зроблено пропозицію, що якість транспортних послуг є складним поняттям. Транспортні послуги - це послуги, які завершують і (або) передують процесу матеріального виробництва. Наприклад, передача готової продукції із заводу до місця призначення для подальшого її продажу споживачам відноситься до кінцевих послуг. Доставка сировини з виробничих ділянок на завод для переробки в готову продукцію або напівфабрикати відноситься до послуг, що передують процесу виробництва матеріалів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Дідик, А. З. "Калькулювання собівартості продукції на хлібопекарських підприємствах України." Scientific Bulletin of UNFU 31, no. 4 (September 9, 2021): 104–8. http://dx.doi.org/10.36930/40310417.

Full text

Abstract:

З'ясовано зміст поняття калькулювання собівартості виготовлення продукції. Встановлено особливості у побудові статей калькуляції на хлібопекарських підприємствах. Досліджено особливості основних методів калькулювання. Обґрунтовано причини, згідно з якими хлібопекарські підприємства не можуть використовувати однопередільний, позамовний та попередільний методи. Визначено основні проблеми під час використання цих методів і зазначено, в яких галузях промисловості їх варто застосовувати. Розглянуто особливості однопередільного методу калькулювання собівартості і наведено приклади підприємств, де його використовують. Встановлено об'єкт калькулювання позамовного методу. Обґрунтовано використання попередільного методу на підприємствах та у виробництвах з повторюваною й однорідною масовою продукцією. Встановлено, що найоптимальнішим для хлібопекарських підприємств можна вважати нормативний метод. Наведено його основні переваги та етапи застосування. Визначено основні етапи калькулювання нормативних витрат на хлібопекарських підприємствах. З'ясовано, як визначають потребу підприємства у сировині за рік. Наведено зразок звітної калькуляції, яку використовують для розрахунку фактичної собівартості виробленої продукції після завершення звітного періоду. Її особливістю є те, що в такій калькуляції відображають водночас й втрати, які не передбачені у розрахунку планової собівартості виготовлення продукції.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Petrova, Zh O. "Енергоефективні режими сушіння колоїдних капілярно-пористих матеріалів." Кераміка: наука і життя, no. 3(40) (October 16, 2018): 23–29. http://dx.doi.org/10.26909/csl.3.2018.3.

Full text

Abstract:

Процеси конвективного сушіння відносяться до найбільших енергоємних промислових технологічних процесів. Затрати енергії на видалення вологи досягають 3000 – 5000 кДж/кг і більше, тому вирішення питання зменшення енергоспоживання при сушінні є актуальним науково-технічним завданням. Одним із шляхів вирішення даної проблеми є розробка енергоефективних режимів сушіння. Аналітичний розрахунок процесу сушіння колоїдних капілярно-пористих матеріалів досить складний, оскільки необхідно знати ряд індивідуальних величин для даного продукту. В даній роботі досліджували процес конвективного сушіння композитного колоїдного капілярно-пористого матеріалу. Процес досліджується екс-периментально з використанням моносировини та композиції у певному співвідношенні матеріалів. Оскільки істотне збільшення енергетичних витрат на сушіння звичайно пов’язують з складністю видалення вологи з матеріалу, кінетика якого обумовлена рухливістю молекул води та енергією їх взаємодії з іншими молекулами, тому важливо було дослідити зміни питомої теплоти випаровування води з моносировини, композиції з них. В процесі дослідження встановлені та узагальнені нові закономірності при сушінні композиційної сировини. Визначена теплота випаровування моно та композиційної сировини, яка в композиції менша ніж в моносировині. Для організації економічного та енергетичного процесу сушіння органічної колоїдної капілярно-пористої сировини та підвищення якості сухого продукту найбільш доцільно створення композицій та використання ступеневих режимів енергопідведення із зниженням температури теплоносія із зменшенням вологовмісту матеріалу. Розраховані інтенсивність та тривалість зневоднення сумішей. Розрахована густина теплового потоку, яка витрачається на випаровування вологи в залежності від інтенсивності випаровування і вологовмісту матеріалу. Досліджено залежність числа Ребіндера (як критерію оптимізації сушки) від вологовмісту матеріалу, що обґрунтовує ефективність запропонованих ступеневих режимів сушки.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Ozarkiv, I. M., I. A. Sokolovskyy, I. V. Petryshak, and M. S. Kobrynovuch. "Раціональне тепловикористання в сучасних сушильних камерах." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 7 (September 27, 2018): 104–8. http://dx.doi.org/10.15421/40280723.

Full text

Abstract:

Обґрунтовано деякі особливості раціонального тепловикористання в сучасних сушильних камерах, які часто використовують у промисловості та сільському господарстві. Об'єктом сушіння при цьому є як сировина – дошки, заготовки, паркетна фриза, так і напівфабрикати – лущений або струганий шпон, подрібнена деревина, а також готові вироби – фанера, стільці, крісла тощо. Проаналізовано процеси сушіння за кривими зміни середньої вологості матеріалу (об'єкта сушіння) в часі (так звані "криві сушіння") і зміни температури (криві), а також швидкості зміни вологості в часі. Встановлено, що висушування різних матеріалів за різних способів підведення до них тепла (конвекції, терморадіації, кондукції) під час постійних режимних параметрів складається із трьох періодів сушіння (періоду початкового прогрівання, періодів постійної та сповільнювальної швидкостей сушіння). Однак проблема зменшення енергетичних витрат на сушіння деревини залишається сталою, позаяк не здійснюється раціональне тепловикористання, а також мало використовуються сучасні способи та засоби інтенсифікації процесу сушіння деревини. Тому створення сучасного обладнання, що дає змогу вирішити цю проблему, – основна мета цієї роботи. Також розглянуто концепцію тепловикористання під час розроблення конструкцій сушильних камер для зменшення питомих витрат теплової енергії. Запропоновано деяку комбінацію методів визначення показників камери із складанням основних показників затрат теплової енергії, що витрачається на сушіння пиломатеріалів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Cheropkina, Romaniia, Anna Denysenko, Irina Deykun, and Irina Trembus. "ПАКУВАЛЬНИЙ ПАПІР ІЗ НАПІВФАБРИКАТІВ ОБГОРТОК КАЧАНІВ КУКУРУДЗИ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, no. 2(24) (2021): 159–70. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2021-2(24)-159-170.

Full text

Abstract:

Вивчено можливість використання напівфабрикатів, отриманих із обгорток качанів кукурудзи для виготовлення пакувальних видів паперу. Показано залежність фібрилювання волокон із обгорток від ступеня їх делігніфікації. Проаналізовано фракційний склад маси після розмелювання. Показано, що натронно-содові напівфабрикати із обгорток за невисоких витрат реагентів 10 та 14 % в од. Na2O та нетривалого часу обробки 15 та 30 хв і температури 100 °С та 160 °С характеризуються високими паперотворними властивостями. Зважаючи на доступність обгорток кукурудзи, легкість їх делігніфікації та високі показники міцності, вони можуть успішно використовуватися як целюлозовмісної сировини для виготовлення паперу обгорткового, для пакування текстильних матеріалів, для обкладинок зошитів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Огородник, Ирина, Петр Захарченко, Петр Варшавец, Дарья Присяжная, and Татьяна Оксамит. "ПОВЫШЕНИЕ ПОТРЕБИТЕЛЬСКИХ СВОЙСТВ СТЕНОВЫХ МАТЕРИАЛОВ ЗА СЧЕТ МОДИФИКАЦИИ ИХ ПОВЕРХНОСТИ С ЦЕЛЬЮ РАСШИРЕНИЯ СБЫТА." Будівельні матеріали та вироби, no. 3-4(98) (July 31, 2018): 72–80. http://dx.doi.org/10.48076/2413-9890.2018-98-09.

Full text

Abstract:

Розглянуто наукові засади експлуатаційної надійності стінових матеріалів. Визначено, що сировина є одним з визначних факторів якості стінової кераміки. Такі дефекти, як висоли та «дутики» пов’язані з особливостями її складу. Визначено вплив фізичних та хімічних чинників на наявність дефектів стінової кераміки та шляхи їх нейтралізації. В якості ефективного шляху нейтралізації дефектів стінової кераміки, запропоновані напрями використання гідрофобізуючих добавок. Волога, потрапляючи на цеглу, зволожує її, збільшує витрату тепла і сприяє руйнуванню матеріалу. Після обробки гідрофобізаторами водопроникність знижується на 90 %, збільшується морозостійкість матеріалу і тривалість терміну експлуатації. Вивчено вплив гідрофобізаторів на лицьову керамічну цеглу виробників різних регіонів України. У всіх випадках отримано позитивний результат. Встановлені основні складові українського ринку (виробництво, експорт та імпорт) і ємність ринку в цілому. Дослідження проведені як для ринку керамічної цегли, так і для ринку гідрофобізуючих добавок в Україні. Проаналізовано динаміку показників у натуральному та вартісному вираженні. Надано перелік основних операторів ринку с зазначенням їх ділової активності, потужностей, розташування, часток ринку, які вони займають. Визначена провідна позиція гідрофобізуючих добавок виробництва ТОВ «Фасад Київ» на ринку будівельних матеріалів та фактори впливу на його вартісні показники

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Editor, Editor. "ЕКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ." Товарознавчий вісник 1, no. 11 (December 13, 2019): 142–51. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2018-11-16.

Full text

Abstract:

Мета. Метою даного дослідження є аналіз основних факторів, що впливають на екологічні параметри та показники безпечності будівельних матеріалів, а саме бетонних конструкцій, визначення механізмів їх оцінки та пошук напрямків захисту людини від впливу негативних елементів, що містяться у стінних будівельних матеріалах. Методика. При дослідженнях використовували передбачені діючими державними стандартами методи, які дозволяють вивчити екологічні властивості будівельних матеріалів. Результати. Досліджено екологічну безпечність матеріалів, які використовуються при зведенні будинків. Встановлено негативний вплив на здоров’я людини матеріалів, що містять понаднормову кількість природних радіонуклідів Запропоновано методи їх визначення, оцінки та зниження вмісту шляхом якісного та ретельного відбору наповнювачів та сировини. Наукова новизна. Проаналізовано основні будівельні матеріали, з яких на даному етапі розвитку науки, проектуються будівельні конструкції. Велика увага приділена бетону ‒ як наймасовішому штучному матеріалу, який сьогодні виробляється на нашій планеті. Практична значимість. Будівельні матеріали та конструкції з них крім міцності, надійності та тріщиностійкості, повинні також відповідати екологічним вимогам та бути безпечними до подальшої експлуатації. Оцінити з великою точністю матеріальні витрати, що виникають через використання екологічно-небезпечних та шкідливих будівельних матеріалів надзвичайно важко. Але варто відмітити, що збереження екологічно-безпечного навколишнього середовища для майбутніх поколінь є актуальною проблемою людства, яка з кожним десятиліттям стає все критичнішою.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

СЕРЕДИНСЬКИЙ, В. В., and М. Ю. ОЛЕВСЬКИЙ. "ОСОБЛИВОСТІ ТОВАРОЗНАВЧОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ЛІСОМАТЕРІАЛІВ ТА ПИЛОМАТЕРІАЛІВ." Товарознавчий вісник 1, no. 14 (March 13, 2021): 275–83. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2021-14-26.

Full text

Abstract:

Мета. Основне завдання товарознавчої експертизи пиломатеріалів під час визначення їх ринкової вартості полягає у віднесенні досліджуваних об’єктів до однієї з класифікаційних груп, що прийняті у сфері лісозаготівлі, визначенні характеристик товару та зміни показників їх якості, установленні відповідно до способів їх обробки та сировини, з якої виготовляються. Методика. При проведенні судової товарознавчої експертизи пропонується судовим експертам дотримуватись певного алгоритму. За допомогою органолептичного та інструментального методів, визначаються класифікаційні ознаки, габаритні розміри та узагальнені показники кількості об’єктів дослідження. Класифікаційним критеріям пиломатеріалів приділено багато уваги, оскільки виробів з деревини є дуже велика кількість, яка залежить від способу обробки та виготовлення, даної групи виробів. Наступним кроком при дослідженні являється визначення цінових джерел для визначення ринкової вартості деревини та виробів з неї. Результати. Завдання товарознавчої експертизи пиломатеріалів під час визначення їх ринкової вартості полягає у віднесенні досліджуваних об’єктів до однієї з класифікаційних груп, що прийняті у даній сфері лісозаготівлі, визначенні характеристик товару та зміни показників їх якості, установленні відповідно до способів їх обробки та сировини з якої виготовляються. Практична значимість полягає в тому, щоб товарознавці правильно застосовували ціни для деревини на умовах франко лісоскладів, які встановлені відповідно до законодавства і враховують витрати організації-виробника із заготівлі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Башлій, Сергій Вікторович, Віктор Леонідович Коваленко, Віктор Васильович Артемчук, Сергій Андрійович Левченко, and Оксана Сергіївна Воденнікова. "ПІДВИЩЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ТЕРМІЧНОЇ АКТИВАЦІЇ БОКСИТІВ." Scientific Journal "Metallurgy", no. 1 (July 22, 2021): 74–80. http://dx.doi.org/10.26661/2071-3789-2021-1-10.

Full text

Abstract:

Розглянуто сучасний стан та питання зниження енергетичних витрат і собівартості виготовленої продукції за рахунок вдосконалення технологій у сфері видобутку глино- зему та виробництва алюмінію. Наведено можливість використання генераторного газу для опалювання трубчатих обертових печей під час випалу бокситів. Запропоновано технологію застосування генераторного газу, якого видобувають з дешевої біомаси (як основного джерела для газифікації на відміну від рідких видів палива), а також дає змогу вирішити низку суміжних питань, а саме утилізацію деревних відходів, відходів сільськогосподарського виробництва, бурого вугілля та ін. Описано фізичне моде- лювання процесу випалу низькоякісної алюмінійвмісної сировини у трубчатих обер- тових печах за її переробки способом «термохімія-Байєр». Виконано аналітичні дослі- дження температурного режиму процесу термічної активації низькоякісного бокситу та описано фізико-хімічні перетворення матеріалу на кожній стадії експерименту. Розроблено рекомендації щодо модернізації системи опалення трубчастої обертової печі під час термічної активації бокситів. Розглянуто можливість переведення опалення печі з природного газу на альтернативне паливо – генераторний синтез-газ. Доведено економічну доцільність запропонованої модернізації.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Бондаренко, В. Л., Ю. М. Симоненко, Д. П. Тишко, and Б. О. Пилипенко. "Методи забезпечення кріогенних температур в установках збагачення неоногелієвої суміші." Refrigeration Engineering and Technology 54, no. 5 (October 31, 2018): 77–82. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v54i5.1266.

Full text

Abstract:

Концентрати неону, гелію, криптону і ксенону здобувають з атмосфери в якості побічних продуктів при переробці в повітророздільних установках великих обсягів атмосферного повітря. Основними джерелами неону і гелію в Україні є кисневі цехи металургійних і хімічних комплексі. Сира неоногелієва суміш, містить в собі близько 50% побічних домішок, основною з яких є азот. Зниження кількості домішок в продукті особливо важливо в разі значної віддаленості джерела сировини від ділянки його остаточної переробки. Збагачення неоногелієвої суміші дозволяє знизити транспортні витрати та спростити глибоку адсорбційну очистку, що практикуються в технології отримання чистого неону та гелію.У даній статті проведено порівняльний аналіз варіантів забезпечення кріогенних температур, що можуть використовуватись в технологіях первинного збагачення неонгелієвої суміші. Серед них: рідкий азот, киплячий в умовах вакууму, ежектор, який працює в сукупності з вакуумом-насосом та як окремий пристрій, безмашинні вихрові апарати, що використовують наявний перепад тиску в ступенях фазового сепаратора. Найбільш поширеним варіантом охолодження фазових сепараторів є розімкнутий холодильний «цикл» з рідким азотом в якості робочої речовини. Однак, температура кипіння азоту при атмосферному тиску не забезпечує бажаної концентрації неону і гелію на виході з апарату. Розглянуто альтернативні способи охолодження сепараторів, які забезпечують пониження температури нижче 68 К. Завдяки цьому досягнуто додаткове збагачення цільових продуктів на виході з фазового сепаратора (дефлегматора).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Рибалко, О. М., І. С. Варламова, and Б. В. Андрусенко. "ОБЛІК ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ НА ШЛЯХУ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СУЧАСНОГО ВИРОБНИЦТВА." Visnik Zaporiz'kogo nacional'nogo universitetu. Ekonomicni nauki, no. 2 (50) (August 12, 2021): 44–51. http://dx.doi.org/10.26661/2414-0287-2021-2-50-08.

Full text

Abstract:

Перехід України до сучасних вимог ринкової економіки вимагає від під- приємств підвищення ефективності виробництва, конкурентоздатності про- дукції та послуг на основі ефективних форм господарювання та управління виробництвом, саме ці аспекти стали основою даної статті, адже виробничі запаси є важливою складовою діяльності кожного сучасного підприємства, а їх облік є необхідним для правильного відображення фінансового стану виробництва. Жодне підприємство не обходиться без застосування виробни- чих запасів у своїй господарській діяльності. Запаси представляють собою один з найважливіших факторів забезпечення сталості та безперервності відтворення. Цю важливу роль відіграють всі складові частини сукупного матеріального запасу, в тому числі товарно-матеріальні цінності, що знахо- дяться у підприємства. Безперервність виробництва вимагає постійної наяв- ності сировини і матеріалів, для повного задоволення потреб виробництва в будь-який момент їх використання. Контроль над цим забезпечує пра- вильний і своєчасний облік запасів. Дослідження обліку виробничих запа- сів має велике ключове значення для ефективного фінансового управління Запаси можуть складати значну питому вагу не тільки в складі оборотних активів, але й в цілому в активах підприємства. Це може свідчити про те, що підприємства зазнають труднощів зі збутом своєї продукції, що в свою чергу може бути обумовлено низькою якістю продукції, порушенням техно- логії виробництва і вибором неефективних методів реалізації. Порушення оптимального рівня виробничих запасів призводить до збитків у діяльності компанії, оскільки збільшує витрати по зберіганню цих запасів, відволікає з обороту ліквідні кошти, збільшує небезпеку знецінення товарів і зниження їх споживчих якостей, призводить до втрати клієнтів. Таким чином, кожен бухгалтер неминуче стикається з необхідністю відображення в обліку опе- рацій з виробничими запасами, їх всебічне вивчення і правильне розуміння сутності запасів товарно-матеріальних цінностей, їх значення і ролі в еконо- міці підприємств, стоїть в ряді найважливіших проблем з економії та раціо- нального використання матеріальних цінностей на виробництві, постановки завдань щодо вдосконалення технологій виробництва.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Kravchenko, Olha. "Характерні ознаки, фактори і форми реалізації економічних інтересів учасників ринку продукції тваринництва." Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal 6, no. 1 (March 20, 2020): 101–22. http://dx.doi.org/10.51599/are.2020.06.01.08.

Full text

Abstract:

Мета. Мета статті полягає у висвітленні результатів дослідження з визначення характеристик, факторів і форм реалізації економічних інтересів суб’єктів (учасників) ринку продукції тваринництва з одночасним розширенням інструментарію вимірювання рівня узгодженості цих інтересів. Методологія / методика / підхід. Теоретико-методичною основою дослідження стали діалектичний метод пізнання економічних процесів, фундаментальні положення сучасної економічної теорії, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених щодо дослідження сутності й змісту економічних інтересів учасників агропродовольчого ринку. Для досягнення поставленої мети використано системний підхід, методи інституціональної політичної економії, узагальнення, індукції, дедукції, аналізу, синтезу та порівняння. Результати. Досліджено характерні ознаки сучасних економічних інтересів; визначено основні фактори, які призводять до розбалансованості інтересів учасників агропродовольчого ринку; з’ясовано оптимальні форми реалізації суперечливих інтересів представників ринку продукції тваринництва; доведено доцільність розширення інструментів вимірювання рівня задоволеності (узгодженості) економічних інтересів; обґрунтовано важливість формування механізмів взаємодії (співіснування) інтересів і способів оптимального (злагодженого, гармонійного) їх поєднання; запропоновано блок-схему агропродовольчого ланцюга поставок тваринницької продукції; розраховано розмір отриманої доданої вартості, понесених витрат на персонал та отриманого прибутку (збитку) з розрахунку на одного зайнятого в розрізі видів економічної діяльності таких суб’єктів ринку продукції тваринництва в Україні: виробники сільськогосподарської продукції тваринництва, представники оптової торгівлі сільськогосподарською сировиною та живими тваринами, підприємства переробної харчової промисловості (м’ясного та молочного напрямів), учасники оптової та роздрібної торгівлі продуктами харчування. Оригінальність / наукова новизна. Уперше запропоновано як інструмент кількісного визначення рівня узгодженості економічних інтересів між учасниками ринку продукції тваринництва розраховувати розміри отриманої доданої вартості, понесених витрат на персонал та отриманого прибутку (збитку) на одного зайнятого в розрізі видів економічної діяльності. Практична цінність / значущість. Розширення інструментарію визначення рівня узгодженості (задоволеності) економічних інтересів учасників ринку продукції тваринництва може слугувати прийомом кількісного вираження рівня узгодженості економічних інтересів пов’язаних організаційно-технологічним процесом суб’єктів будь-якого ринку.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Усенко, С. О., О. О. Васильєва, О. І. Кравченко, Б. С. Шаферівський, Т. І. Карунна, І. М. Желізняк, and Ю. В. Карбан. "ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ КОЗІВНИЦТВА В УКРАЇНІ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 2 (June 25, 2021): 145–51. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.02.17.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано етапи розвитку козівництва та сучасний стан і перспективи йогорозвитку в Україні та світі. Подано основні напрями розвитку, моніторинг ефективності роботигосподарств із виробництва козиного молока та розв’язання практичних проблем відродження галузі козівництва. Представлено технологічні особливості роботи приватного та фермерського госпо-дарства, які спеціалізуються на виробництві екологічно чистої продукції. Проведено моніторингосновних технологічних систем та параметрів вирощування й використання кіз у приватномупідприємстві «Бабині кози», яке розташоване в с. Галайки Тетіївського району Київської області тасімейній фермі «Сікорська» Зіньківського району Полтавської області, де утримують 30 козематокзааненської породи, які забезпечують достатньо ефективне виробництво молока. Встановлено, щоу сучасній галузі агропромислового виробництва питання одержання екологічних продуктів харчу-вання високої якості, а також розширення асортименту тваринницької продукції є актуальним. Дотого ж з метою підвищення обсягів виробництва і якості козиного молока величезне значення маєробота з племінним стадом, формування високопродуктивних ліній і родин, які сприятимутьодержанню тварин різних за біологічними і господарськи корисними ознаками. Для підвищення селе-кційної роботи та прискорення формування галузі козівництва на сучасному етапі використанняпрогресивних технологій утримання тварин і глибокої переробки сировини доцільно в Україні ство-рити асоціацію молочного козівництва з науковим центром та міжнародними зв’язками на основіформувань фермерського типу в сільській місцевості Стверджується, що у козівництві занайменших витрат можна отримати високоцінну продукцію з високим рівнем біологічноїповноцінності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Вербельчук, Тетяна, Сергій Вербельчук, Ірина Ковальчук, Ігор Ковальчук, Руслан Васильєв, and Василь Клим. "БАЛАНС ФЕРУМУ ТА МІДІ В ОРГАНІЗМІ СВИНЕЙ ПРИ ВИКОРИСТАННІ НЕТРАДИЦІЙНИХ ПРИРОДНИХ ДОБАВОК." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 2 (45) (May 31, 2021): 77–82. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.2.11.

Full text

Abstract:

У статті представлені результати використання впливу нетрадиційних природних мінеральних добавок – каолінового та алунітового борошна на середньодобовий баланс мінеральних елементів феруму та міді в організмі свиней. В результаті проведених досліджень встановлено, що використання раціонів, складених в господарстві із сировини місцевого виробництва та нетрадиційних природних мінеральних добавок – каолінового та алунітового борошна, при відгодівлі молодняку свиней забезпечило ефективне використання мінеральних речовин раціонів, що сприяло більш інтенсивному росту тварин та зниженню витрат кормів на виробництво одиниці продукції. Було проведено науково-господарські дослідження в умовах ВАТ «Колодянський бекон» Новоград-Волинського району Житомирської області. На 4 групах молодняку свиней великої білої породи по 15 голів в кожній. Контрольна група отримувала основний раціон, збалансований за мінеральним складом традиційними солями макро- та мікроелементів. Другій групі згодовували 1,5 % алунітового та 1,5 % каолінового борошна від сухої речовини основного раціону. Третій та четвертій групам відповідно 3 % від сухої речовини раціону каолінового та алунітового борошна, яке згодовували в суміші з концентрованими кормами. Вивчення балансу заліза та міді у організмі тварин проведено одночасно з вивченням перетравності поживних речовин. Обмін феруму в організмі молодняку свиней показав, що з кормами раціону 2, 3 і 4-та дослідні групи споживали заліза порівняно з контролем на 1,17, 0,4 і 1,95 мг більше. Використання феруму по відношенню до кількості прийнятого з кормами, у молодняку свиней 2-ї дослідної групи вище за контроль на 4,9 % , 3-ї – на 2,8 % та 4-ї дослідної групи – на 5,7 % (P<0,05). Введення до раціонів каолінового та алунітового борошна підвищило вміст міді в середньому до 23,02 мг на добу, тобто концентрація її зросла на 0,17 %, що обумовило особливості обміну міді в організмі тварин. Відкладання міді в тілі тварин зросло при додаванні суміші каолінового та алунітового борошна на 1,5 мг (Р<0,05), більше порівняно з контрольною групою. Введення суміші каолінового та алунітового борошна в кількості по 1,5 % від сухої речовини раціону сприяє підвищенню засвоєння феруму на 10,7 % (Р<0,001), міді – на 20,0 % % (Р<0,05).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Писаренко, П. В., М. С. Самойлік, О. Ю. Диченко, Ю. А. Цьова, А. В. Подлєсний, and Д. М. Третякова. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ НАПРЯМИ РЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ СФЕРОЮ ПОВОДЖЕННЯ З ТВЕРДИМИ ПОБУТОВИМИ ВІДХОДАМИ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 3 (September 24, 2021): 82–90. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.03.10.

Full text

Abstract:

Необхідним елементом соціально-еколого-економічної рівноваги регіону є ефективне функціону-вання сфери поводження з твердими побутовими відходами (ТПВ). Проблема поводження з твердими побутовими відходами є надзвичайно актуальною для регіонів України. Звалища відходів займають цінні в сільськогосподарському значенні земельні ресурси. Особливу небезпеку створюють звалища твердих побутових відходів, які забруднюють землі сільськогосподарського призначення та створюють збитки довкіллю та сільському господарству. Водночас питання скорочення площ забруднених земель, утворення яких обумовлене звалищами відходів, їхнє відновлення і повернення до господарського обігу залишаються актуальними для наукового пошуку. Тому метою наших досліджень стало розробити оптимізаційну модель розвитку сфери поводження з ТПВ, спрямовану на збалансування двох взаємопротилежних критеріїв: економічного збитку за умови забруднення навколишнього природного середовища та загальних витрат на функціонування сфери поводження з ТПВ, а також створює основи для визначення стратегічних напрямів розвитку цією сферою в контексті реалізації соціально-економічної та екологічної стратегії регіонального розвитку. На основі запропонованої моделі визначено оптимальне співвідношення екологічних та економічних критеріїв розвитку сфери поводження з ТПВ для Полтавської області. Визначені стратегічні напрями розвитку сфери поводження з твердими побутовими відходами в контексті реалізації соціально-економічної та екологічної стратегії та надані рекомендації щодо удосконалення її фінансово-економічного забезпечення. Обґрунтовано, що розвиток сфери поводження з ТПВ має бути направленим на розв՚язання пріоритетних питань щодо: забезпечення екологічно безпечного поводження з ТПВ, максимальної утилізації відходів та розвитку ринку вторинної сировини, мінімі-зації утворення відходів. Запропоновані етапи розв՚язання цих задач на регіональному рівні. Обгрун-товано вибір оптимальних технологічних рішень на місцевому рівні, визначено альтернативні сценарії. Отже, проведені дослідження є основою для розробки наукових засад та практичних рекомендацій щодо формування старегій поводження з ТПВ для регіонального та місцевого рівня. Зокрема ці розробки мають стати основою подальших досліджень системи відновлення техногенно забруднених територій та повернення їх до господарського обігу регіонів України.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Тітлов, О. С., Т. І. Гратій, and Н. О. Біленко. "Підвищення енергетичної ефективності абсорбційних холодильних приладів." Refrigeration Engineering and Technology 55, no. 5-6 (March 28, 2020): 293–303. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v55i5-6.1659.

Full text

Abstract:

Один із напрямків енергозбереження побутового холодильного обладнання пов'язаний з інтенсифікацією процесів конвективного теплообміну на зовнішніх поверхнях тепловіддаючих елементів холодильника. Одним із прикладів є установка витяжної витяжки. Складність побутових холодильних пристроїв сучасних конструкцій не дозволяє надійно оцінити параметри потоку повітря в зонах тепловіддачі. Найбільш прийнятним у цьому випадку є експериментальний метод дослідження. Об'єктом дослідження став абсорбційний холодильник "Crystall-404-1" ASH-155. Цей холодильник містить низькотемпературну камеру об'ємом 11 дм3 та холодильну камеру об'ємом 144 дм3. На задній стінці холодильника було встановлено з’ємний витяжний шланг, який повністю покрив його поверхню. Ширина повітряного каналу становила: 100, 150 та 170 м. Під час експериментальних досліджень вимірювали температуру в характерних точках елементів холодильника та холодильних камер, а також температуру навколишнього повітря. Крім того, вимірювали швидкість потоку повітря. Швидкість повітря фіксувалася лише в зоні конденсатора. Максимальна витрата була виявлена на початковій секції конденсатора – 0,50 м/с. У середній частині конденсатора швидкість повітря змінювалася від 0,38 м/с до 0,28 м/с. Досвід експериментальних досліджень дозволив розробити нову конструкцію комбінованого побутового пристрою – абсорбційного холодильного пристрою з тепловою камерою (ТК). Були розроблені пілотні моделі абсорбційних холодильників з тепловими камерами як повітряного типу, так і у вигляді рідких ємностей. Для забезпечення теплового з'єднання підйомної секції дефлегматора з ТК використовували термосифон довжиною 1,2 м і діаметром 10×1 мм. Проведені експериментальні дослідження показали: а) установка витяжної витяжки з метою інтенсифікації конвективних процесів теплопередачі на зовнішніх поверхнях тепловіддаючих елементів холодильних пристроїв дозволяє знизити щоденне споживання енергії, а температури в холодильних камерах практично не змінюються; б)температурний потенціал повітряного потоку у верхній частині витяжки дозволяє розширити функціональність абсорбційних холодильних пристроїв. Наприклад, забезпечити додаткову ТК для термічної обробки харчових продуктів, сировини та напівфабрикатів у повсякденному житті

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Витрати на сировину'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles