Journal articles on the topic 'Витрата повітря'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Витрата повітря.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Витрата повітря.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Gres, Leonid, Olena Gupalo, Oleksandr Yeromin, Yevhen Karakash, and Elina Diakova. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО КИСНЮ ПРИ ОПАЛЕННІ ТЕПЛОТЕХНІЧНИХ МЕТАЛУРГІЙНИХ АГРЕГАТІВ." Metallurgicheskaya i gornorudnaya promyshlennost, no. 3-4 (November 27, 2019): 14–24. http://dx.doi.org/10.34185/0543-5749.2019-3-4-14-24.
Full textAbstract:
Мета – розробка методики визначення ефективності використання технологічного кисню для збагачення повітря горіння при опаленні теплотехнічних агрегатів в металургії.Методика. Під час виконання дослідження використано: математичну модель повітронагрівача, яка дозволяє при заданих його конструктивних параметрах та витраті дуття визначати витрати палива, повітря горіння і димових газів, зміну температури димових газів і дуття по висоті насадки; методику розрахунку горіння палива та визначення калориметричної температури його горіння; методику розрахунку коефіцієнта використання теплоти палива.Результати. Дослідження теплової роботи блоку повітронагрівачів доменної печі дозволило визначити, що використання технологічного кисню для збагачення повітря горіння забезпечує роботу повітронагрівачів на доменному газі і задану температуру дуття при вмісті кисню у повітрі горіння 26 %, але потребує збільшення витрати доменного газу на 32 %. При цьому питомі витрати на опалення блоку повітронагрівачів збільшуються на 20,9 %, що робить впровадження цього заходу економічно недоцільним. Дослідження зміни показників енергоефективності методичної печі та парового котла при їх опаленні природним газом та використанні для спалювання палива атмосферного або збагаченого киснем повітря дозволило встановити, що ефективність використання кисню в методичній печі є значно вищою, ніж в котлах. При підвищенні вмісту кисню в повітрі горіння до 31 % економія палива в методичній печі складає 11,6 %, а питома витрата технологічного кисню – 6,28 м3/м3 заощадженого природного газу, в той час як в котлі ці показники відповідно складають 1,7 % та 48,67 м3/м3.Наукова новизна. З використанням розрахункових методів та математичного моделювання теплової роботи доменних повітронагрівачів обґрунтовано, що використання технологічного кисню для збагачення повітря горіння забезпечує отримання заданої температури дуття та економію природного газу, але потребує суттєвого збільшення витрати доменного газу. Встановлено аналітичну залежність, що обґрунтовує максимальну вартість технологічного кисню для його беззбиткового використання в доменних повітронагрівачах. Для нагрівальних печей та парових котлів, що опалюються природним газом та використовують для спалювання палива атмосферне повітря, збагачене технологічним киснем, встановлено аналітичні залежності, які дозволяють визначати: витрату технологічного кисню для економії 1 м3 палива; максимальну вартість технологічного кисню, при якій його застосування не призводить до зростання сумарних витрат на паливо та технологічний кисень.Практична значущість. Розроблені методики визначення ефективності використання технологічного кисню для збагачення повітря горіння при спалюванні палива можуть застосовуватися в системах енергетичного менеджменту металургійного комбінату для управління тепловим балансом підприємства і вибору теплотехнічних агрегатів, в яких використання тимчасових надлишків технологічного кисню дозволяє забезпечити найбільшу економію палива та є економічно доцільним.
2
Кривошапов, С. "Визначення норми витрати палива газобалонних автомобілів на прогрів в умовах низьких температур експлуатації." Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», no. 17 (March 18, 2020): 98–108. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2019.17.98-108.
Full textAbstract:
Перед Україною стоїть гостра проблема раціонального використання енергетичних ресурсів. Автомобільний транспорт є основним споживачем бензину, дизельного палива і зрідженого нафтового газу. Нажаль більша частина сировини - імпортного виробництва. Діюча на Україні для автомобільного транспорту методика нормування паливно-мастильних матеріалів має ряд недоліків: відсутні значення базових норм витрати палива для значної кількості марок автомобілів, не враховується конструктивні особливості транспортних засобів та вид паливної системи, відсутні норми витрати палива на один запуск і прогрів двигуна з урахуванням фактичної температури навколишнього середовища.Розширити можливості і усунути недоліки методики в статті запропоновано шляхом математичного моделювання паливної економічності автомобіля. За основу взята розрахункова модель витрати палива проф. Говорущенко Н.Я. У статті отримано аналітичні залежності для розрахунку витрати палива для транспортних засобів з різними паливними системами, включаючи автомобілів на яких встановлена газобалонне обладнання. Отримана нова модель розрахунку витрати палива на запуск і прогрів двигуна в залежності від температури навколишнього повітря. Для автомобіля SKODA Octavia (1,6l) наведені приклади розрахунку базової норми витрати палива при роботі двигуна на дизельному паливі, бензині та зрідженому нафтовому газі. Розрахункові значення витрати рідкого палива відповідає даним заводу-виготовлювача, між міським і змішанням циклом випробувань. Витрата газоподібного палива в 2 рази менше нормативного значення Мінтрансу України.Наведена методика і результати дослідження можуть бути використані на підприємствах автомобільного транспорту для нормування витрат палива, коли відсутні інші джерела інформації.
3
Bulychov, Volodymyr, Svitlana Shvachich, and Alina Havrylko. "РОЗРОБКА ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧИХ ЗАХОДІВ ЩОДО ТЕПЛОВОЇ РОБОТИ СКЛОВАРНОЇ ПЕЧІ НА ОСНОВІ ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ ЕКСПЕРИМЕНТІВ." Metallurgicheskaya i gornorudnaya promyshlennost, no. 5-6 (December 27, 2019): 27–31. http://dx.doi.org/10.34185/0543-5749.2019-5-6-27-31.
Full textAbstract:
Мета. Метою роботи є розробка енергозберігаючих засобів щодо теплової роботи скловарної печі.Методика. Дослідження теплової роботи конкретної скловарної печі виконувалось шляхом математичного моделювання її теплового балансу з подальшим аналізом. На основі цього запропоновані на основі обчислювальних експериментів енергозберігаючі засоби.Результати. Зроблено порівняльний розрахунок трубчатих рекуператорів. Для утилізації теплоти димових газів з метою вибору більш ефективного методу вирішена задача оптимізації з отриманням оптимальних температур, а саме: температур шихти та склобою та температури повітря. Мінімальна витрата палива складає 13,7 м3/с при оптимальних температурах: нагрітого повітря 1164 °С та шихти і склобою – 143 °С, з чого випливає, що в цих умовах витрата палива зменшується на 23,8 % від базової.Наукова новизна. Розроблена математична модель теплової роботи конкретної скловарної печі, представлена рівнянням теплового балансу, адекватним уявленням про теплофізичні процеси промислового скловаріння і результатам їх експериментального дослідження, розроблені відповідні енергозберігаючі заходи.Практична цінність. За результатами досліджень може бути розрахована ефективність роботи регенерації тепла скловарної печі.
4
Кривошапов, Сергей. "Визначення норми витрати палива газобалонних автомобілів на прогрів в умовах низьких температур експлуатації." Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», no. 21 (December 7, 2020): 211–21. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2020.21.211-221.
Full textAbstract:
Перед Україною стоїть гостра проблема раціонального використання енергетичних ресурсів. Автомобільний транспорт є основним споживачем бензину, дизельного палива і зрідженого нафтового газу. Нажаль більша частина сировини - імпортного виробництва. Діюча на Україні для автомобільного транспорту методика нормування паливно-мастильних матеріалів має ряд недоліків: відсутні значення базових норм витрати палива для значної кількості марок автомобілів, не враховується конструктивні особливості транспортних засобів та вид паливної системи, відсутні норми витрати палива на один запуск і прогрів двигуна з урахуванням фактичної температури навколишнього середовища.
Розширити можливості і усунути недоліки методики в статті запропоновано шляхом математичного моделювання паливної економічності автомобіля. За основу взята розрахункова модель витрати палива проф. Говорущенко Н.Я. У статті отримано аналітичні залежності для розрахунку витрати палива для транспортних засобів з різними паливними системами, включаючи автомобілів на яких встановлена газобалонне обладнання. Отримана нова модель розрахунку витрати палива на запуск і прогрів двигуна в залежності від температури навколишнього повітря. Для автомобіля SKODA Octavia (1,6l) наведені приклади розрахунку базової норми витрати палива при роботі двигуна на дизельному паливі, бензині та зрідженому нафтовому газі. Розрахункові значення витрати рідкого палива відповідає даним заводу-виготовлювача, між міським і змішанням циклом випробувань. Витрата газоподібного палива в 2 рази менше нормативного значення Мінтрансу України.
Розраховані норми витрати палива, необхідного для запуску і прогріву двигуна в холодний період експлуатації автомобіля. Отримано табличні і графічні залежності для нормування витрат палива при різних значеннях температури навколишнього середовища. Діюча в Україні система нормування витрат палива враховує тільки 1-3 циклу запусків і прогріву автомобільного двигуна на добу. При інтенсивному режимі експлуатації зі частими і тривалими зупинками нору витрати палива автомобіля необхідно збільшувати.
Наведена методика і результати дослідження можуть бути використані на підприємствах автомобільного транспорту для нормування витрат палива, коли відсутні інші джерела інформації.
5
Khimenko, A., and H. Khimenko. "НАТУРНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПАРАМЕТРІВ МІКРОКЛІМАТУ КУПОЛЬНОЇ ОРАНЖЕРЕЇ НБС ІМ. М.М. ГРИШКА НАН УКРАЇНИ." Vidnovluvana energetika, no. 4(59) (December 27, 2019): 64–71. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2019.4(59).64-71.
Full textAbstract:
Дана робота присвячена комплексному дослідженню мікрокліматичних параметрів купольної оранжереї "Тропічний ліс" НБС ім. М.М. Гришка з метою організації ефективної природної вентиляції (аерації) оранжереї у теплий період року. Дослідження проводились у декілька етапів. На першому етапі були виконані виміри температури і вологості повітря в купольній оранжереї. На другому етапі були проведені натурні дослідження температури та швидкості руху повітря у повітрозабірній шахті купольної оранжереї у літній період. Отримані дані про температуру, вологість, швидкість повітря у купольній оранжереї впродовж року, а також у повітрозабірній шахті купольної оранжереї у літній період року. Виконано аналіз отриманих даних та динаміки зміни цих параметрів, результати якого представлені в графічній формі. На основі отриманих даних натурних досліджень була розрахована аерація купольної оранжереї НБС ім. М.М. Гришка для трьох випадків: 1. Під дією різниці тисків зовнішнього і внутрішнього повітря; 2. Під дією вітру (вітрова аерація); 3. При одночасній дії різниці тисків зовнішнього і внутрішнього повітря та дії вітру. Отримані площі припливних та витяжних вентиляційних отворів, швидкість та витрата повітря через них. Запропонована схема розміщення вентиляційних отворів для забезпечення ефективної аерації приміщення купольної оранжереї НБС ім. М.М. Гришка. Організація ефективної аерації купольної оранжереї дасть змогу створити більш сприятливі мікрокліматичні умови для тропічних рослин у теплий період року. Бібл. 5, табл. 10, рис. 4.
6
Тітлов, О. С., Т. І. Гратій, and Н. О. Біленко. "Підвищення енергетичної ефективності абсорбційних холодильних приладів." Refrigeration Engineering and Technology 55, no. 5-6 (March 28, 2020): 293–303. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v55i5-6.1659.
Full textAbstract:
Один із напрямків енергозбереження побутового холодильного обладнання пов'язаний з інтенсифікацією процесів конвективного теплообміну на зовнішніх поверхнях тепловіддаючих елементів холодильника. Одним із прикладів є установка витяжної витяжки. Складність побутових холодильних пристроїв сучасних конструкцій не дозволяє надійно оцінити параметри потоку повітря в зонах тепловіддачі. Найбільш прийнятним у цьому випадку є експериментальний метод дослідження. Об'єктом дослідження став абсорбційний холодильник "Crystall-404-1" ASH-155. Цей холодильник містить низькотемпературну камеру об'ємом 11 дм3 та холодильну камеру об'ємом 144 дм3. На задній стінці холодильника було встановлено з’ємний витяжний шланг, який повністю покрив його поверхню. Ширина повітряного каналу становила: 100, 150 та 170 м. Під час експериментальних досліджень вимірювали температуру в характерних точках елементів холодильника та холодильних камер, а також температуру навколишнього повітря. Крім того, вимірювали швидкість потоку повітря. Швидкість повітря фіксувалася лише в зоні конденсатора. Максимальна витрата була виявлена на початковій секції конденсатора – 0,50 м/с. У середній частині конденсатора швидкість повітря змінювалася від 0,38 м/с до 0,28 м/с. Досвід експериментальних досліджень дозволив розробити нову конструкцію комбінованого побутового пристрою – абсорбційного холодильного пристрою з тепловою камерою (ТК). Були розроблені пілотні моделі абсорбційних холодильників з тепловими камерами як повітряного типу, так і у вигляді рідких ємностей. Для забезпечення теплового з'єднання підйомної секції дефлегматора з ТК використовували термосифон довжиною 1,2 м і діаметром 10×1 мм. Проведені експериментальні дослідження показали: а) установка витяжної витяжки з метою інтенсифікації конвективних процесів теплопередачі на зовнішніх поверхнях тепловіддаючих елементів холодильних пристроїв дозволяє знизити щоденне споживання енергії, а температури в холодильних камерах практично не змінюються; б)температурний потенціал повітряного потоку у верхній частині витяжки дозволяє розширити функціональність абсорбційних холодильних пристроїв. Наприклад, забезпечити додаткову ТК для термічної обробки харчових продуктів, сировини та напівфабрикатів у повсякденному житті
7
Morozov, Yu, D. Chalaev, V. Olijnichenko, and V. Velychko. "ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ДОБОВОГО АКУМУЛЮВАННЯ ХОЛОДУ ШЛЯХОМ ВИКОРИСТАННЯ ВОДИ ПІДЗЕМНИХ ГОРИЗОНТІВ М. КИЄВА." Vidnovluvana energetika, no. 3(58) (September 25, 2019): 67–77. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2019.3(58).67-77.
Full textAbstract:
Викладено результати експериментального дослідження ефективності використання добового акумулятора холодної води для забезпечення роботи серійного фанкойлу з метою забезпечення кондиціювання повітря в окремому приміщенні.
Натурна експериментальна установка містить видобувну свердловину, поглинальну свердловину, баки-акумулятори, витратомір, термометр холодної води, термометр повітря в приміщенні, мережевий насос, термометр відпрацьованої води, приміщення для охолодження, фанкойл.
Вода з температурою 12ºС з видобувної свердловини подається свердловинним насосом в групу накопичувальних баків, які є акумулятором холоду. Після накопичення води в баках вмикається мережевий насос, який подає воду з накопичувальних баків на фанкойли. Вода, яка пройшла через фанкойли та віддала холод в приміщення, надходить до поглинальної свердловини.
Метою експерименту є дослідження системи акумулювання холодної води в якості добового акумулювання холоду та її подальшого використання для забезпечення комфортних умов в приміщенні за допомогою серійного фанкойлу.
Основні характеристики проведення експерименту: дебіт води на виході з підйомної свердловини становить 0,9 кг/с, дебіт води, яка надходить на фанкойл – 0,1 кг/с, витрата повітря через фанкойл – 340 м3/год, температура води, яка надходить до баку-акумулятору – 12ºС, температура води, що надходить до фанкойлу – 12,5ºС, площа охолодження приміщення – 20 м2, початкова температура в приміщенні – 28ºС, кількість баків-акумуляторів – 7 шт., загальний об’єм баків-акумуляторів – 7 м3.
В результаті проведених експериментів досягнуто зниження температури в приміщенні до 23ºС за 3 години роботи фанкойла. Встановлено, в процесі охолодження приміщення холодопродуктивність фанкойла змінювалася від 3640 Вт в початковий період до 1820 Вт - в кінці. Температури холодоносія на виході з фанкойла при цьому становили, відповідно, 21,5ºС і 17,1 ºС.
Дослідження показали, що система акумулювання води підземних горизонтів з початковою температурою води 12ºС ефективно працює в режимі охолодження приміщення з застосуванням серійних фанкойлів. Акумулятори теплоти у вигляді баків-акумуляторів ефективно використовуються також в якості буферних ємностей для регулювання подачі води в фанкойли. В баках-акумуляторах при вистойці води більше 2-х діб спостерігається накопичення твердих осадів. Розбіжність розрахункових значень температури з експериментальними значеннями не перевищує 5-7%. Система потребує подальшої модернізації для автоматичного заміру параметрів води і температури та вологості приміщення. Бібл. 13, рис. 7.
8
Лавренченко, Г. К., М. Б. Кравченко, and Б. Г. Грудка. "Термодинамічний аналіз схем повітророзподільних установок для отримання газоподібного кисню під тиском." Refrigeration Engineering and Technology 55, no. 2 (April 30, 2019): 109–20. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v55i2.1360.
Full textAbstract:
Різні споживачі (металургія, великотоннажна хімія, енергетика, медицина і т.п.) потребують газоподібний кисень, стиснений до тисків 0,6...16 МПа. У першій половині 20-го століття створювали кріогенні повітророзподільні установки (ПРУ), в яких вироблений газоподібний кисень на виході з блоку розділення стискувався в кисневому компресорі (поршневому або відцентровому) до необхідного тиску. Після появи кріогенних насосів кисень стали стискати в них, а потім газифікувати з використанням теплоти потоку переробляємого повітря. На перший погляд ця схема здавалася досить ефективною, хоча і не позбавленою деяких недоліків. Проведено термодинамічний аналіз повітророзподільних установок для отримання газоподібного кисню під тиском. Виконано порівняння показників ПРУ, які працюють за схемою із стисненням продукційного кисню в компресорі і зі стисненням в насосі рідкого кисню з наступним нагріванням до температури навколишнього середовища в основному теплообміннику. В результаті проведеного аналізу виведено безрозмірний критерій, фізичний зміст якого полягає в тому, що він показує відношення роботи, що витрачається в кисневому компресорі до додаткової роботи, яку необхідно затратити для компенсації термодинамічних втрат, пов'язаних з роботою насоса рідкого кисню. Розглянуто приклад використання отриманих співвідношень для аналізу ПРУ, що працює по циклу середнього тиску і призначеної для отримання газоподібного кисню під тиском 16 МПа. Термодинамічний аналіз такої установки показує, що витрата енергії на стиснення кисню в схемі з насосом може бути в 1,5 рази менше витрати енергії при використанні кисневого компресора. Аналіз ПРУ низького тиску показав, що при тиску продукційного кисню нижче 7-8 МПа схеми з насосом рідкого кисню більш ефективні, ніж традиційні схеми із стисненням продукційного кисню в компресорі. При тиску продукційного кисню вище 7-8 МПа енергетично вигідніше стає схема з кисневим компресором.
9
Zakharova, Irina, and Vyacheslav Royanov. "ОБҐРУНТУВАННЯ КОНСТРУКТИВНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПУЛЬСАТОРА ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПУЛЬСУЮЧОГО РОЗПИЛЮВАЛЬНОГО ПОТОКУ ПОВІТРЯ ПРИ ДУГОВІЙ МЕТАЛІЗАЦІЇ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, no. 1(19) (2020): 65–71. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-1(19)-65-71.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. У світовій практиці застосування понад 50 % займають металеві покриття, що наносяться методом електродугової металізації, яка має такі переваги: висока продуктивність, простота обладнання, низька енергоємність, можливість отримання покриттів з високими експлуатаційними властивостями за рахунок застосування недефіцитних і недорогих дротів промислового виробництва. Постановка проблеми. При дуговому напиленні має місце інтенсивне окислення металу, який розпилюється киснем повітря, що призводить до значного вигоряння легуючих елементів та значно знижує якість нанесеного покриття. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Багато робіт науковців спрямовано на вдосконалення конструкцій розпилювальних головок електродугових металізаторів, що передбачає вдосконалення конструкції повітряного сопла шляхом використання вставок і пристроїв, що забезпечують зміну в повітряно-розпилювальному потоці та призводить до значного удорожчання процесу. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Відомі розпилювальні головки не суттєво знижують окисний вплив розпилювального повітря, не забезпечують ресурсозбереження за рахунок зменшення витрати розпилювального повітря і витрат електроенергії на його отримання. Таким чином, метою досліджень є зниження окислення часток металу, при дуговій металізації для отримання покриттів із зазначеними властивостями та застосування ресурсозбереження. Виклад основного матеріалу. З метою зниження окисного впливу повітряно-розпилювального струменя на рідкий метал електродів розроблений метод пульсуючої подачі повітря в зону плавлення електродів. У даній роботі представлено пристрій для створення пульсуючого розпилювального потоку повітря при електродуговому напиленні. Висновки відповідно до статті. Показано, що при використанні різних перетинів клапана пульсатора для створення пульсуючого розпилювального потоку для дугової металізації, спостерігаються зміни в обсязі повітря та маси кисню розпилювального струменя в кілька разів.
10
ОВЧИННІКОВ, Дмитро. "ВПЛИВ СКЛАДУ СУМІШЕВОГО БЕНЗИНУ НА ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОКАЗНИКИ ТА ПАЛИВНУ ЕКОНОМІЧНІСТЬ АВТОМОБІЛІВ З РІЗНИМИ СИСТЕМАМИ ЖИВЛЕННЯ ДВИГУНА." СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, no. 13 (December 4, 2019): 131–38. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i13.96.
Full textAbstract:
У роботі викладено результати теоретичних та експериментальних досліджень впливу бензину з високим вмістом біоетанолу на показники роботи двигунів та автомобілів з різними системами живлення.Основна увага приділена використанню такого бензину на автомобілях обладнаних карбюраторною системою живлення. Показано зміни основних показників роботи автомобіля, зокрема показників паливної економічності.В результаті експериментальних досліджень встановлено, що при незмінному регулюванні карбюратора збільшення вмісту спирту в бензині до 36 % приводить до значного збіднення паливоповітряної суміші, пропусків робочих циклів, зростання концентрацій незгорілих вуглеводнів та зниження потужності двигуна. Для поліпшення показників роботи автомобілів з карбюраторною системою живлення двигуна за роботи на бензині зі значною добавкою спиртових сполук запропоновано змінювати регулювання паливної системи в сторону збагачення паливо-повітряної суміші збільшенням пропускної здатності паливних жиклерів. При відповідному регулюванні паливної системи зі збільшенням вмісту спирту в бензині двигун працює стабільно без пропусків робочих циклів. Незначно зменшується максимальна потужність двигуна та зростає витрата палива, що можна пояснити збідненням паливної суміші при збільшенні вмісту спирту в бензині.Отримано поліноміальні залежності показників роботи двигуна від концентрації спиртових сполук, крутного моменту та частоти обертання двигуна. Вони дозволяють описати двигун як джерело енергії, споживача палива, повітря та забруднювача навколишнього середовища в навантажувальних режимах роботи та режимах активного і примусового холостих ходів, що необхідно для розрахунку показників автомобілів в русі згідно Модифікованим Європейським їздовим циклом. Представлені результати стендових випробувань автомобіля ЗАЗ-1102.Ключові слова: біоетанол, спиртові сполуки, бензиновий двигун, паливна економічність, стендові випробування.
11
Нємий, С. В. "Енергетичні витрати у приводі компресора гальмівної системи автомобільних транспортних засобів." Scientific Bulletin of UNFU 30, no. 3 (June 4, 2020): 89–92. http://dx.doi.org/10.36930/40300315.
Full textAbstract:
Визначено умови, за яких виникають найбільші енергетичні витрати під час роботи компресора автомобільного транспортного засобу (АТЗ). Розроблено методику оцінювання витрат енергії на привод компресора. Запропоновано у ролі показника експлуатаційної ефективності автомобільного компресора величину питомої приводної потужності. Показником експлуатаційної ефективності компресора, окрім надійного живлення гальмівної системи та надійності конструкції, є витрати енергії для його привода. Зазначений показник безпосередньо впливає на паливну ощадливість автомобіля та опосередковано – на надійність конструктивних елементів гальмівної системи і автомобіля загалом. Метою дослідження є спроба розробити методику оцінювання величини енергетичних витрат для привода компресора автомобіля з урахуванням умов і режимів експлуатації. Для запобігання тривалій безперервній роботі компресора і його частих вмиканням, а також для підтримання нормального тиску в системі в разі випадкових збільшень витрат повітря, у АТЗ застосовують компресори, масова продуктивність яких у 4…6 разів більша від масової витрати повітря на одне повне гальмування. Значення витрат потужності двигуна на привод компресора у будь-який момент часу знаходиться у діапазоні, мінімальне значення якого відповідає відсутності протитиску на виході компресора, а максимальне відповідає нагнітанню компресора при протитиску, рівному номінальному значенню тиску в пневмосистемі. Величина приводної потужності компресора складається із двох складових: постійної і змінної. Постійна становить витрати потужності за відсутності протитиску. Змінна залежить від умов експлуатації, тобто інтенсивності гальмувань, що визначають тривалість роботи компресора під повним навантаженням. Для мінімізації витрат потужності двигуна для привода компресора, важливою є його експлуатаційна ефективність. Показником експлуатаційної ефективності компресора доцільно прийняти величину його питомої потужності привода – відношення приводної потужності компресора до його продуктивності. Питома потужність привода компресорів одного і того самого діапазону потужності може значно відрізнятися – практично у півтора раза. Це пояснюють значною різницею механічних ККД компресорів. Під час вибору компресора для живлення пневмосистеми АТЗ, окрім необхідної продуктивності, потрібно враховувати і питому потужність привода для зменшення енерговитрат двигуна для привода компресора. Результати роботи: визначено умови, за яких виникають найбільші енергетичні витрати під час роботи компресора АТЗ; розроблено методику оцінювання витрат енергії двигуна АТЗ для привода компресора; показником експлуатаційної ефективності автомобільного компресора доцільно прийняти величину питомої потужності привода.
12
Зінченко, Володимир Юрійович, Віктор Ілліч Іванов, Юрій Миколайович Каюков, and Володислав Ростиславович Румянцев. "РОЗРОБКА АЛГОРИТМУ УПРАВЛІННЯ ТЕПЛОВОЮ РОБОТОЮ ТЕРМІЧНИХ ПЕЧЕЙ КАМЕРНОГО ТИПУ." Scientific Journal "Metallurgy", no. 1 (July 22, 2021): 67–73. http://dx.doi.org/10.26661/2071-3789-2021-1-09.
Full textAbstract:
Під час використання локальних систем автоматичного регулювання температури та надлишкового тиску нагрівального середовища у робочому об’ємі полуменевої термічної печі камерного типу налагоди, як правило, вибирають незалежно одна від одної без урахування їх взаємозв’язку. В той же час за управлінням витратою палива та повітря змінюється не лише температура, але і тиск нагрівального середовища у робочому об’ємі печі, що, в свою чергу, супроводжується змінюванням газообміну з довкіллям та значно впливає на температуру в робочому об’ємі. Все це призводить до суттєвої пере- витрати газоподібного палива, та, як наслідок, підвищення вартості термічної обробки металу. За використанням схеми опалювання з постійним об’ємом продуктів горіння у печах такого типу управління їх тепловою потужністю зводиться до комбінування різних компонентів газоподібного палива за умови забезпечення заданої температури нагрі- вального середовища у робочому об’ємі. За принципом динамічного програмування Беллмана оптимізацію управління за цикл термічної обробки металу забезпечують шляхом вибирання для кожного періоду квантування оптимального за вартістю складу вживаного палива. Поточна вартість палива є лінійною функцією середніх витрат його окремих компонентів у періоди квантування. Тому знаходження його мінімального значення для кожного дискретного моменту часу подавали як розв’язання задачі ліній- ного програмування. Розроблено алгоритм визначення раціональних значень витрат окремих компонентів газоподібного палива, а також витрати надлишкового повітря, котрі використовують як управляльні дії для автоматичних систем регулювання темпе- ратури та надлишкового тиску нагрівального середовища у робочому об’ємі печей. Запропоновано функціональну схему автоматичної системи управління, реалізація якої дозволяє не лише оптимізувати технологію опалювання за вартістю окремих компо- нентів палива, але і шляхом самонастроювання забезпечити автономність управління температурою та надлишковим тиском нагрівального середовища у робочому об’ємі печей. Під час управління за режимом реального часу з оптимізацією щодо вартості окремих компонентів палива виконується самонастроювання системи управління.
13
Жихаpєва, Н. В., Є. О. Бабой, and А. М. Басов. "Підвищення енергоефективності багатозональних VRF систем кондиціювання повітря." Refrigeration Engineering and Technology 54, no. 6 (December 30, 2018): 45–49. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v54i6.1260.
Full textAbstract:
Визначено енергозберігаючі заходи підвищення енергоефективності в області кондиціювання за допомогою методів математичного моделювання схемно-технічних рішень і режимів роботи обладнання систем кондиціювання громадських об'єктів при використанні сучасних VRF систем. Розроблена комплексна модель оптимізації систем кондиціювання громадських об'єктів. Ця модель враховує не тільки нестаціонарне зовнішнє і внутрішнє теплове навантаження в приміщенні, але також і фактори по мінімізації змінної частини наведених витрат, пов'язаних з витратами енергії. Протестована цільова функція оптимізації спільної сумарної величини капітальних і експлуатаційних витрат на тепловий захист приміщень і кліматичне енергозберігаюче обладнання протягом терміну їх експлуатації із забезпеченням найменших приведених витрат. Можливості енергозбереження проведені при розрахунку універсальної цільової функції та програм математичного моделювання щодо визначення термінів окупності та величин цільової функції для порівнюваних варіантів. Проведений порівняльний аналіз на базі розробленої математичної моделі Daikin, Mitsubishi Electric, Fujitsu, Mitsubishi Heavy для об'єктів, які працюють протягом добового циклу в екстремально-нестаціонарному режимі. До таких об'єктів громадського призначення можна віднести театри, ресторани, заводські їдальні, конференц-зали тощо. При розрахунках за цією моделлю можна отримати термін окупності обладнання із застосуванням економічно-доцільної товщини ізоляції.
14
Радченко, А. М., Я. Зонмін, С. А. Кантор, and Б. С. Портной. "Аналіз паливної ефективності глибокого охолодження повітря на вході газотурбінної установки в різних кліматичних умовах." Refrigeration Engineering and Technology 54, no. 6 (December 30, 2018): 23–27. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v54i6.1258.
Full textAbstract:
Проаналізовано паливну ефективність глибокого охолодження повітря на вході газотурбінної установки (ГТУ) при для кліматичних умов півдня України (регіон м. Одеса) та субтропічного клімату КНР (на прикладі м. Чженьцзян, провінція Цзянсу). Досліджено ефективність двоступеневого охолодження повітря на вході газотурбінної установки: попереднього охолодження зовнішнього повітря холодною водою з температурою 7ºС від абсорбційної бромистолітієвої холодильної машини (АБХМ) до температури 15ºС у першому високотемпературному ступені повітроохолоджувача та наступного більш глибокого його доохолодження до температури 10ºС у другому низькотемпературному ступені киплячим хладоном від ежекторної холодильної машини (ЕХМ), як конструктивно найбільш прості і надійні в експлуатації. При цьому як абсорбційна бромистолітієва холодильна машина, так і хладонова ежекторна машина використовують для отримання холоду теплоту відпрацьованих газів газотурбінної установки. В якості критерія застосовано питому витрату палива. Ефективність глибокого охолодження повітря на вході газотурбінної установки аналізували як за поточними величинами зменшення питомої витрати палива упродовж року при змінних кліматичних умовах експлуатації, так і за накопиченням щомісячно та за рік. Показано, що більш глибоке охолодження повітря на вході ГТУ до температури 10 ºС в ЕХМ забезпечує зменшення витрати палива у півтора-два рази завдяки взаємно пов’язаному подвійному ефекту: збільшенню самої величини зниження температури повітря Dt10 до 10 ºС за рахунок обумовленого нею ж зростання тривалості охолоджувального сезону на 20…30 % порівняно з традиційним охолодженням повітря до температури 15 ºС в АБХМ. Результати аналізу паливної ефективності застосування двоступеневого охолодження повітря в украй напружених тепловологісних умовах, зокрема субтропічного клімату, дають підстави для розширення географії застосування глибокого охолодження повітря й на регіони, в яких найбільш поширене традиційне охолодження повітря в АБХМ, а застосування контактних методів зниження температури повітря упорскуванням води не дає бажаного ефекту через високу вологість повітря.
15
Sokolovskyi, I. A. "Енергетична характеристика режимів сушіння букових пиломатеріалів." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 1 (February 28, 2019): 106–9. http://dx.doi.org/10.15421/40290123.
Full textAbstract:
Розглянуто актуальний науково-прикладний аспект аналізу режимів за тепловим потенціалом сушильного середовища – тепловмістом вологого повітря. Наведено розрахункові формули для визначення тепловмісту і вологовмісту повітря, як агента сушіння. Обрано для дослідження низькотемпературні режими сушіння букових пиломатеріалів: за редакцією професора І. В. Кречетова, професора П. В. Соколова та європейської фірми Brunner-Hildebrand. Проаналізовано режими сушіння за величиною зміни ентальпії повітря для різних ступенів режимів сушіння та різних товщин букових пиломатеріалів (товщина від S1 = 19 мм до S1 = 70 мм). Наведено в підсумку таблиць інтегральне значення ентальпії для обраних режимів і товщин пиломатеріалів. Застосовано для апроксимації зміни ентальпії повітря залежно від вологості деревини рівняння параболи третього порядку. Наведено інтегральний вигляд формули зміни ентальпії повітря залежно від вологості деревини. Апроксимаційні залежності мають адекватне наближення до розрахункових, що видно з наведених у роботі графіків. Визначено, що для всіх наведених у роботі режимів сушіння інтегральне значення ентальпії зменшується із збільшенням товщини пиломатеріалів, що підтверджує той факт, що для сушіння більших товщин пиломатеріалів тепловий потенціал має бути нижчим, через менші витрати теплоти на процес сушіння. Визначено, що найбільших витрат теплової енергії потребує період зміни вологості від W = 40 % до W = 20 % через найбільший градієнт вологості по товщині матеріалу. Доведено, що відповідно до витрат теплової енергії на процес сушіння потрібно регулювати роботу агрегатів теплової енергії.
16
Довбненко, О. Ф. "РЕЗУЛЬТАТИ ВИРОБНИЧИХ ВИПРОБУВАНЬ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОЇ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕНННЯ МІКРОКЛІМАТУ В ПРИМІЩЕННІ ДЛЯ УТРИМАННЯ КРОЛІВ." Effective rabbit breeding and fur farming, no. 5 (May 2, 2020): 51–64. http://dx.doi.org/10.37617/2708-0617.2019.5.51-64.
Full textAbstract:
Обґрунтовано переваги застосування УФБ ламп низького тиску для очищення повітря тваринницьких приміщень від шкідливих домішок. Установки на основі УФБ ламп здатні очистити повітря від вірусів та мікробів до 99,9%, а озон ефективно знешкоджує патогенну мікрофлору, аміак (NH3), сірководень (H2S), метан (CH4), вуглекислий газ (CO2), знижує вологість повітря. Застосування УФБ установок забезпечує скорочення повітрообміну із зовнішнім середовищем, що призводить до зменшення втрат теплоти з викидним вентиляційним повітрям, зменшення об’ємів вентиляції та підвищує ефективність рекуперації теплоти.
Обґрунтована необхідність застосування припливно – витяжних установок рекуперативного типу, в яких за рахунок теплоти викидного повітря відбувається сухий підігрів припливного повітря без змішування потоків. В тваринницьких приміщеннях доцільно застосовувати теплоутилізатори на основі полімерних матеріалів, стійких до агресивного повітряного середовища тваринницьких приміщеннях.
Обґрунтована функціональна схема системи технічних засобів для створення енергоощадного мікроклімату тваринницьких приміщень, яка складається з літньої вентиляції, припливно-витяжних установок з утилізацією теплоти вентиляційних викидів та УФБ установок для очищення повітря від шкідливих домішок.
Приведені технічні характеристики експериментальних зразків енергоефективного обладнання для забезпечення мікроклімату: припливно – витяжної установки з рекуперацією теплоти РТВ-2,5, УФБ рециркулятора РПБ 1,8-6/30 та пристрою для скорочення емісії шкідливих речовин на основі люмінесцентних УФБ ламп низького тиску.
Приведено результати виробничих випробування УФБ установок енергоефективної системи забезпечення мікроклімату в приміщенні для утримання кролів. За результатами випробувань встановлено:
Припливно-витяжна система вентиляції приміщення на базі рекуперативного теплоутилізатора забезпечує повітрообмін кролеферми до 2500 м3/год та скорочення витрат енергоресурсів на підігрів припливного повітря в опалювальний період 42 ...45 %.
Рециркулятор – очищувач повітряного середовища тваринницьких приміщень забезпечує обробку від патогенної мікрофлори та шкідливих домішок до 1800 м3/год повітря з ефективністю очищення від аміаку 44,8%.
Пристрій для скорочення емісії шкідливих речовин в зоні накопичення біологічних відходів забезпечує скорочення емісії аміаку до 59,6%.
Очікуване скорочення витрат енергоресурсів за опалювальний сезон при застосуванні енергоефективної системи - до 80%.
17
Дем'яненко, Ю. І., О. В. Дорошенко, and М. І. Гоголь. "Аналіз енергозберігаючих рішень систем вентиляції і кондиціювання супермаркету." Refrigeration Engineering and Technology 56, no. 3-4 (January 11, 2021): 140–45. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v56i3-4.1947.
Full textAbstract:
Представлено матеріали обстеження системи припливно-витяжної вентиляції супермаркету. Згідно з проектом свіже повітря подається в приміщення через пластинчастий перехресноточний рекуператор. В холодний період таке рішення є безальтернативним, позаяк дозволяє суттєво зменшити експлуатаційні витрати на опалення. Знаючи про неефективність застосування рекуператорів влітку, проектанти зазвичай передбачають в установці обвідний канал для роботи в теплу пору року. Але спокуса економії енергії і влітку, коли працюють кондиціонери, спонукає до пошуку енергоефективних рішень. На даному об’єкті для виправдання застосування пластинчастого перехресноточного рекуператору проектанти застосували перед ним випарне охолодження витяжного повітря дозованим розбризкуванням водопровідної води, назвавши цей процес «попереднім адіабатним охолодженням повітря». Знизивши, таким чином, температуру витяжного повітря, можна потім в перехресноточному пластинчастому теплообміннику додатково охолодити припливне повітря і в результаті зменшити потрібну холодопродуктивність парокомпресорної холодильної машини. В статті показано, що задекларований авторами ідеї ефект фактично знаходиться в межах похибки вимірювань і реально не може бути прийнятий до уваги. Навіть за умов застосування дійсно адіабатного процесу температура повітря після припливно-витяжної установки практично не зменшується, що є результатом надто малої різниці температур між припливним і витяжним повітрям. Проведений аналіз показав, що докорінно поліпшити ситуацію могло б застосування в схемі припливно-витяжної вентиляції замість рекуператора непрямого випарного охолоджувача (НВО) припливного повітря. При цьому може бути досягнутий бажаний результат – зменшення температури припливного повітря без застосування штучного холоду. В холодний період рециркуляція води в апараті НВО вимикається, і він працює як теплообмінник-рекуператор. Всі викладки проілюстровано конкретними прикладами
18
Перетяка, Сергій Миколайович. "Дослідження динаміки акумулювання вуглекислого газу в приміщеннях." Scientific Works 84, no. 1 (December 14, 2020): 79–84. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v84i1.1874.
Full textAbstract:
В статті проаналізовано небезпека впровадження заходів підвищення енергоефективності в приміщеннях закладів освіти без урахування їх впливу на людину.
Встановлено, що певні заходи з одного боку підвищують температуру в аудиторіях, наближаючи її до комфортної, з іншого боку погіршують якість повітря, що безпосередньо впливає на організм людей, які навчаються та навчають. Тому потрібен аналіз і порівняння не тільки витрат енергії на опалення, а і їх влив на якість повітря, зокрема концентрації вуглекислого газу.
Метою роботи є пошук шляхів покращення якості повітря (безпечна концентрація вуглекислого газу) у навчальних корпусах Одеського національного морського університету (ОНМУ). Об’єктом дослідження є навчальні аудиторії ОНМУ. Предмет дослідження – концентрація діоксиду вуглецю в аудиторії.
Проаналізовано структуру комунальних видатків університеті, визначені пріоритетні напрямки, чітко визначені, що головними «флагманами» видатків є теплопостачання та електроенергія.
Розглянуто, як відмінність температури від норми та підвищена концентрація СО2 впливають на організм людини. Простежено, які норми концентрації вуглекислого газу запропоновані у розвинутих країнах світу. Встановлено, що мінімізація втрат енергії за рахунок уповільнення вентиляції приміщень суттєво погіршує якість повітря за рахунок стрімкого зростання концентрації вуглекислого газу.
Заміна старих вікон на «енергоефективні» без змін в системі вентиляції ще більш ускладнює ситуацію з якістю повітря. Проведені експериментальні дослідження динаміки накопичення СО2 під час навчального процесу. Запропоновані заходи, які спрямовані в першу чергу на забезпечення якості повітря у навчальних аудиторіях з урахуванням варіантів зменшення витрат енергії на опалення. Ці заходи припустимо поділити на організаційні або мало бюджетні та технічні, які потребують чималих коштів.
Встановлена необхідність прийняття вітчизняних норм вуглекислого газу для громадських приміщень та впровадження змін в організацію навчального процесу, що дозволить зменшити витрати на опалення і покращить доброякісність повітря.
19
Yermilova, N., S. Kyslytsia, and R. Tarasiuk. "РОЗРОБЛЕННЯ АВТОМАТИЗОВАНОЇ СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ ОБЛАДНАННЯМ ОВОЧЕСХОВИЩА НА БАЗІ НЕЧІТКИХ НЕЙРОННИХ МЕРЕЖ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, no. 53 (February 5, 2019): 50–54. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.1.050.
Full textAbstract:
У статті розглядаються недоліки існуючих систем автоматичного керування (САК) роботою холодильного обладнання овочесховищ та способи усунення цих недоліків. Запропоновано відмежуватися від традиційних методів керування та перейти до використання інтелектуальних методів, які дозволять системі гнучко адаптуватися при зміні внутрішніх параметрів об'єкту та збурювальних дій в широкому діапазоні змінення їх величин. Розроблено математичні моделі окремих елементів системи – повітроохолоджувача, зволожувача повітря та холодильної камери, на базі яких створено узагальнену модель САК холодильного зберігання, котра дозволила визначити температуру та вологовміст повітря в динаміці. Проведеними теоретичними дослідженнями взаємодії охолоджувального повітря з об'єктом зберігання встановлено визначальний вплив температури на динаміку втрат продукту та визначено основний параметр регулювання – зміна холодопродуктивності компресорної установки в функції температури повітря на виході камери шляхом зміни об'ємних витрат холодоагенту, яка здійснюється регулюванням частоти обертання вала компресора. Проведений синтез нейроінформаційної експертної системи автоматичного керування холодопродуктивністю компресора, проаналізовані графічні залежності потужності на валу компресора від вхідних параметрів. Виявилося, що мінімальна потужність компресора досягається зменшенням теплонадходжень в камеру як із зовні, так і з середини холодильної камери, а масові витрати повітря впливають тільки на швидкість охолодження. Зроблено висновок, що визначення потужності компресора за допомогою нечітких нейронних мереж відповідає поставленій задачі. Запропоновано схему для апаратної та програмної реалізації САК технологічним мікрокліматом в холодильній камері з використанням системи СКАДА.
20
Лебеденко, Т. Е., Г. В. Крусір, and Г. С. Шунько. "ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧІ ТЕХНОЛОГІЇ В РЕСТОРАННОМУ ГОСПОДАРСТВІ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, no. 61 (December 22, 2020): 61–67. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-61-09.
Full textAbstract:
Для підприємств ресторанного господарства України суттєвою проблемою є висока енергоєм-ність технологічних процесів та неефективне використання ресурсів. Метою роботи є проведення аналізу енергозберігаючих технологій у ресторанному господарстві на прикладі діючого підприємства харчування. В статті розглянуто методику впровадження ресурсоефективних та більш чистих технологій на підприємст-вах харчування. Основні напрямки стосуються підбору енергозберігаючого обладнання для виробничих цехів ресторану та правильного його експлуатування. Також наведено рекомендації щодо зниження витрат на кон-диціювання повітря, забезпечення ефективної роботи холодильного обладнання, зниження витрати енергії на водоспоживання й освітлення ресторанів. Створення підприємства ресторанного господарства з викорис-танням нових технологій виробництва кулінарної продукції та енергоефективного обладнання дає суттєві переваги: зменшується площа, яку займає обладнання, знижується споживання електроенергії, кількість ви-робничого персоналу, зменшуються втрати маси продукту, кулінарного жиру та води для миття обладнання. Було проведено енергетичний аудит для існуючого ресторану. Проаналізовано розподіл вартості основної си-ровини та допоміжних матеріалів популярних страв, розподіл споживання енергоносіїв на підприємстві. Ана-ліз ефективності використання ресурсів для загальних потреб підприємства було проведено за наступними напрямками: системи охолодження; приготування їжі; освітлення; вентиляція; опалення; водовикористання; утворення відходів та поводження з ними. Згідно з отриманими даними було розроблено рекомендації щодо удосконалення кожного з напрямків. Всі наведені рекомендації дозволять підвищити енергетичну ефектив-ність підприємства та підвищити конкурентоспроможність ресторану при незначних фінансових витратах.
21
Бошкова, І. Л., Н. В. Волгушева, Е. І. Альтман, І. І. Мукмінов, and А. П. Гречановський. "Аналіз ефективності тепличного ґрунтового регенератора з гранульованою насадкою." Refrigeration Engineering and Technology 56, no. 3-4 (January 11, 2021): 133–39. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v56i3-4.1946.
Full textAbstract:
Акутальним в наш час є пошук ефективних акумуляторів сонячної енергії для обігріву приміщень в умовах значного добового перепаду температур. В якості акумулюючого тіла доцільно застосовувати щільний шар гранульованих матеріалів. Вивчено можливість застосування теплообмінного апарату регенеративного типу з гранульованою насадкою у вигляді щільного шару. Нагрівання гранульованої насадки здійснюється потоком повітря з внутрішнього простору. Проектований регенератор призначений для підтримки необхідного температурного рівня. Ідея створення ґрунтового регенератора ґрунтується на відомостях про інтенсивність нагріву повітря в теплиці від сонячного випромінювання в денний час і ефективності контактного теплообміну між повітрям і шаром частинок. Пропоноване схемне рішення передбачає забір повітря з верхньої частини теплиці, що забезпечує подачу потоку повітря в канал при максимальній температурі. Розглядається застосування щільного шару щебню в якості теплообмінної насадки. Представлені результати теплового розрахунку регенератора, проведені для теплиці з площею основи 18 м2. Кліматичні умови відповідають регіонам з помірним кліматом, наприклад, Одеській області. Для середнього рівня інсоляції, характерного для квітня, і заданої тривалості нагріву шару, визначені основні геометричні характеристики теплообмінних каналів. Наведено результати попереднього розрахунку теплових втрат від теплиці в нічний час і час, протягом якого теплота, акумульована регенератором, буде йти на обігрів внутрішнього обсягу теплиці. Отримано, що акумульована теплота дозволяє підтримувати допустиму температуру в теплиці протягом 2,5 години без застосування інших засобів обігріву. При підвищенні температури навколишнього середовища час роботи регенератора буде збільшуватися, що сприяє більшому зниженню енергетичних витрат на підтримку клімату в теплиці
22
Danyliuk, O. M., V. M. Atamaniuk, Z. Ya Hnativ, and Ya M. Gumnitsky. "Дослідження масообміну під час пневматичного розчинення полідисперсної суміші бензойної кислоти." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 8 (October 25, 2018): 101–6. http://dx.doi.org/10.15421/40280821.
Full textAbstract:
Наведено результати експериментальних досліджень розчинення бензойної кислоти під час пневматичного перемішування. Проаналізовано літературні джерела і показано актуальність дослідження закономірностей масообмінних процесів під час розчинення полідисперсних сумішей. Обґрунтовано припущення щодо зміни діаметрів твердих частинок під час розчинення. Отримано залежності зміни діаметра полідисперсних частинок бензойної кислоти від зміни концентрації розчину за сталої та змінної витрат стисненого повітря для полідисперсної суміші бензойної кислоти та окремо для кожної із фракцій. Наведено обчислені та експериментальні результати, згідно з якими площа поверхні масообміну полідисперсної суміші бензойної кислоти зменшується в часі зі зростанням концентрації розчину. Отримано залежність коефіцієнта масовіддачі від зміни дисипації енергії в об'ємі апарату під час розчинення бензойної кислоти. Проаналізовано вплив зміни витрати стиснутого повітря на коефіцієнт масовіддачі. Зроблено узагальнення результатів експериментального визначення коефіцієнта масовіддачі бензойної кислоти під час пневматичного перемішування. Визначено коефіцієнт молекулярної дифузії за цієї температури, а також порівняно експериментальні дані з теоретично розрахованими. Отримано розрахункову залежність для розрахунку значень чисел Шервуда, а також порівняно їх із даними експериментальних досліджень. Оцінено похибку проведених розрахунків.
23
Нємий, С. В. "Ефективність теплорозподільчих пристроїв системи опалення салонів автобусів." Scientific Bulletin of UNFU 31, no. 1 (February 4, 2021): 80–84. http://dx.doi.org/10.36930/40310113.
Full textAbstract:
Одним із домінуючих напрямів удосконалення конструкції автобусів є роботи з підвищення ефективності функціонування їх допоміжних систем, при цьому одночасно зі зниженням ними експлуатаційних витрат енергії, тобто покращення паливної ощадливості. На паливну ощадливість автобусів істотно впливають енергетичні витрати допоміжних агрегатів і систем. Щодо автобусів будь-якого класу, то однією із найбільших споживачів енергії є система опалення пасажирського приміщення і робочого місця водія. Встановлено, що реалізація завдання зниження енергетичних витрат системою опалення салонів автобусів є важливою проблемою під час проєктування й експлуатації автобусів. Отримано результати випробувань і здійснено їх аналіз щодо доцільності використання опалювачів салону автобусів з одним вентилятором, замість двох. Практична значущість досліджень полягає у зменшенні кількості електродвигунів з вентиляторами та зниження енергоспоживання системою опалення салону автобусів. Під час експериментальних досліджень проведено випробування аеродинамічних характеристик опалювачів з двома і одним осьовим вентилятором. Випробовували продуктивність за різних значень напруги на клемах електродвигунів та теплової ефективності радіатора обігрівача – температури повітря на вході і виході з обігрівача. За результатами експерименту встановлено, що продуктивність обігрівача із двома вентиляторами є тільки на 25 % більша, ніж з одним. Це явище пояснено на основі моделювання процесу з допомогою електричної аналогії. Обґрунтовано, що за одного і того самого типу теплорозсіювального радіатора, доцільно використовувати опалювачі салону пасажирських транспортних засобів із одним вентилятором замість двох. Причиною меншої ефективності опалювачів з двома вентиляторами є насамперед те, що аеродинамічний опір на вході двох вентиляторів є удвічі більшим, ніж на одному вентиляторі. Зі збільшенням продуктивності вентилятора теплотворність радіатора зменшується. Це пов'язано з тим, що зі збільшенням повітряного потоку через серцевину радіатора, зростання зняття повітрям температури з поверхні трубок радіатора перевищує інтенсивність теплообміну між нагріваючою рідиною і внутрішньою поверхнею трубок радіатора. Для збільшення аеродинамічної ефективності опалювачів салону доцільно зменшити аеродинамічний опір на вході у вентилятор, наприклад, застосуванням вентиляторів з високими аеродинамічними характеристиками.
24
Стасюк В.М. "МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ ПОЧАТКОВОГО ЕТАПУ ФАЗИ ФОРМУВАННЯ РУШІЙНОГО ІМПУЛЬСУ ПНЕВМОПРИВОДА З МЕХАНІЧНИМ ЗВ’ЯЗКОМ МІЖ ПОРШНЕМ-УДАРНИКОМ ТА СИСТЕМОЮ КЕРУВАННЯ." Перспективні технології та прилади, no. 14 (December 7, 2019): 133–39. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2019-14-23.
Full textAbstract:
Пневмоприводи характеризуються вищою надійністю порівняно з іншими типами приводів під час експлуатації в несприятливих умовах. Однак стиснене повітря є досить дорогим енергоносієм. Тому завдання здешевлення експлуатації пневматичних машин набуло на сьогодні особливої актуальності. Ефективним шляхом його вирішення є ґрунтований аналіз робочих циклів приводів з метою виявлення фаз, енергоємність яких найвища, та пошук конструктивних рішень щодо її зменшення.
Об’єктом дослідження служить пневмопривод ударних машин із механічним зв’язком між поршнем-ударником та системою керування. У роботі досліджено фазу наповнення камери робочого ходу цього привода як таку, що чинить визначальний вплив на формування енергетичних характеристик ударної машини і безпосередньо пов’язана із витратами стисненого повітря. Фазу розглянуто розподіленою на початковий та завершальний етапи, на яких здійснюється формування рушійного імпульсу для виникнення руху поршня-ударника.
Виконано детальний аналіз початкового етапу, розроблено його математичну модель, яку варто використовувати при проектуванні енергоощадних конструкцій пневматичних приводів розглядуваного типу. Її використання дозволить полегшити виконання завдання щодо отримання заданих енергетичних характеристик і швидкодії ударної машини та вибору потрібних для цього раціональних величин конструктивних параметрів привода при оптимальних витратах стисненого повітря.
25
Осипов, В. В., Н. М. Осадча, and В. І. Осадчий. "Кліматичні зміни та водні ресурси басейну Десни до середини ХХІ століття." Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, no. 2 (April 30, 2021): 71–82. http://dx.doi.org/10.15407/dopovidi2021.02.071.
Full textAbstract:
Наведено проєкції зміни температури, опадів, евапотранспірації, запасів вологи ґрунту, компонентів водного стоку та витрат води у водотоках басейну річки Десна в період 2021—2050 рр. відносно 1991—2020 рр. Розрахунки виконано засобами процес-орієнтовної моделі SWAT (Soil and Water Assessment Tool). Прогнозні метеорологічні параметри (щоденні температура повітря, опади, швидкість вітру, вологість повітря, сонячна радіація) отримано за результатами регіональних кліматичних моделей (РКМ) проєкту Euro– CORDEX. Загалом ансамбль містить шість РКМ, які перевірено на спроможність відтворювати річний розподіл температури та опадів за базовий період (1970—2005 рр.). Для майбутнього періоду розглянуто два сценарії викидів парникових газів та аерозолей — RCP4.5 та RCP8.5. Більшість моделей свідчить про те, що на фоні 5—10 %-го зростання опадів взимку та навесні річні витрати води збільшаться на 5—33 % переважно завдяки зростанню об’єму ґрунтового живлення. Зрос- тає ймовірність посух, на що за результатами трьох із шести РКМ вказує зменшення на 10–20 % запасів вологи в ґрунті влітку. Результати дослідження мають вагоме значення для складання плану управління басейном річки Дніпро. Особливу уваги варто приділити адаптаційним заходам у сільському господарстві через можливий дефіцит вологи для розвитку рослин.
26
Максимук, Д. В., М. С. Богданов, and В. А. Голіков. "АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ РОБОТИ СИСТЕМИ ОХОЛОДЖЕННЯ НАДДУВНОГО ПОВІТРЯ У ВПУСКНОМУ РЕСИВЕРІ СУДОВОГО МАЛООБЕРТОВОГО ДИЗЕЛЯ АБСОРБЦІЙНОЮ БРОМИСТОЛІТІЄВОЮ ХОЛОДИЛЬНОЮ МАШИНОЮ." Ship power plant 41 (November 5, 2020): 54–58. http://dx.doi.org/10.31653/smf341.2020.54-58.
Full textAbstract:
Умови експлуатації суднових малообертових дизелів (МОД) відрізняються упродовж рейсу значною зміною температури зовнішнього повітря, відповідно повітря на вході наддувного повітря у ресивер. При високих температурах забортної води охолоджувачі наддувного повітря (ОНП) не в змозі підтримувати температуру наддувного повітря на рівні, достатньому для демпфування підвищених температур повітря на вході в робочі циліндри двигуна, що забезпечувало б високу паливну ефективність МОД. За даними фірм-розробників суднових МОД "MAN" і "Wartsila" підвищення на 10 °С температури повітря на вході у ресивер суднових МОД призводить до збільшення питомої витрати палива bе приблизно на 0,5 % і відповідного зменшення ККД МОД, що ставить гостро завдання комплексного охолодження наддувного повітря на вході в циліндри МОД.
27
Нагурський, О. А., І. С. Тимчук, М. С. Мальований, С. Д. Синельніков, and Г. В. Крилова. "Технологічні особливості капсулювання гранульованих добрив плівкою на основі модифікованого ПЕТФ." Scientific Bulletin of UNFU 30, no. 2 (June 4, 2020): 77–82. http://dx.doi.org/10.36930/40300214.
Full textAbstract:
Проаналізовано взаємодію твердої дисперсної фази, рідкого плівкоутворювача та повітря під час капсулювання гранульованих мінеральних добрив. Показано, що на поверхні частинки відбувається передача тепла від повітря до розчину плівкоутворювача і видалення розчинника у середовище газової фази. Оцінено вплив гідродинаміки, тепло- та масообміну на процес капсулювання амонійної селітри та нітроамофоски в апараті псевдозрідженого стану плівками, які складаються з модифікованого поліетилентерефталату, гідролізного лігніну та цеоліту. Встановлено, що визначальним технологічним параметром процесу капсулювання є швидкість повітря, за якої шар твердого матеріалу буде перебувати у стані стійкого псевдозрідження. Теоретичним методом розраховано швидкість повітря в апараті для капсулювання аміачної селітри 5,6 м/с та нітроамофоски 6,1 м/с. Проведено аналітично-експериментальні дослідження тепломасообміну під час капсулювання гранульованих добрив у апараті псевдозрідженого стану циліндричного типу періодичної дії за встановлених гідродинамічних режимів. Отримано експериментальні залежності температури повітря від висоти шару досліджуваних мінеральних добрив за витрати плівкоутворювача 1∙10-4 кг/с, 3∙10-4 кг/с і 5∙10-4 кг/с з використанням 7-канального інтелектуального перетворювача, який дав змогу одночасно фіксувати температуру в семи точках з виводом інформації на ПК. Графічним методом за кутом нахилу температурних кривих встановлено значення коефіцієнтів тепловіддачі α під час капсулювання аміачної селітри 135,7 Вт/(м2К) і нітроамофоски 118,3 Вт/(м2К). Для плівкоутворювального розчину, який складався із етилацетату 87 % (мас), модифікованого ПЕТФ 10 % (мас), гідролізного лігніну 3 % (мас) визначено коефіцієнти масовіддачі β під час капсулювання аміачної селітри 0,251 м/с і нітроамофоски 0,198 м/с. На підставі отриманих коефіцієнтів масовіддачі встановлено максимальну витрату плівкоутворювача Pmax (104кг/с∙кг добрив): аміачна селітра – 20,512, нітроамофоски – 22,857. За отриманими технологічними параметрами здійснено капсулювання досліджуваних добрив. За характером кінетичних кривих вивільнення компонентів із капсульованих частинок аміачної селітри і нітроамофоски встановлено, що за визначеними технологічними параметрами отримано мінеральні добрива із прогнозованими властивостями.
28
Радченко, А. М., Я. Зонмін, С. А. Кантор, and Б. С. Портной. "Порівняння ефективності охолодження повітря на вході газотурбінного двигуна в умовах помірного і субтропічного клімату." Refrigeration Engineering and Technology 54, no. 5 (October 30, 2018): 31–35. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v54i5.1246.
Full textAbstract:
Проаналізовано охолодження повітря на вході газотурбінного двигуна при змінних упродовж року кліматичних умовах експлуатації. Запропоновано для охолодження повітря застосування тепловикористовуючих холодильних машин, що використовують для отримання холоду теплоту відпрацьованих газів газотурбінного двигуна. Досліджено ефективність охолодження повітря на вході газотурбінного двигуна в абсорбційній бромистолітієвій холодильній машині до температури 15ºС та у двоступінчастій абсорбційно-ежекторній холодильній машині до 10ºС. Хладонова ежекторна холодильна машина вибрана як конструктивно найбільш проста і надійна в експлуатації. При цьому абсорбційна бромистолітієва холодильна машина використовується в якості першого високотемпературного ступеня попереднього охолодження зовнішнього повітря від його поточних температур до 15ºС, а хладонова ежекторна машина – як другий низькотемпературний ступінь його доохолодження до 10ºС. Ефективність охолодження повітря проаналізована для експлуатації в умовах характерного для України помірного клімату і субтропічного клімату (на прикладі КНР). Як показник використано зменшення витрати палива. Показано, що охолодження повітря на вході газотурбінного двигуна для субтропічного клімату забезпечує у 1,6…1,8 рази більшу економію палива порівняно з умовами помірного клімату. Однак більш глибоке охолодження повітря на вході газотурбінного двигуна до температури 10ºС в абсорбційно-ежекторній холодильній машині порівняно з температурою охолодження повітря 15ºС в абсорбційній бромистолітієвій холодильній машині забезпечує більше скорочення витрати палива для умов помірного клімату ніж для субтропічного клімату. Показано, що якщо для умов помірного клімату його контактне охолодження і забезпечує економію палива близьку до її величини при охолодженні до температури 15ºС в абсорбційній бромистолітієвій холодильній машині, то для субтропічного вологого клімату воно практично не дає ефекту.
29
Фіалко, Н. М., В. Г. Прокопов, Р. О. Навродська, С. І. Шевчук, and Г. О. Пресіч. "Особливості застосування тепло¬ути¬лізаційних технологій для газоспоживальних скловарних печей." Scientific Bulletin of UNFU 31, no. 4 (September 9, 2021): 109–13. http://dx.doi.org/10.36930/40310418.
Full textAbstract:
Проаналізовано особливості корисного використання скидної теплоти відхідних газів газоспоживальних скловарних печей, оснащених регенераторами для нагрівання повітря на горіння. Ці особливості зумовлені відносно високою температурою запічних газів (зазвичай 300-650 °С) та наявністю в них технологічного виносу у вигляді пилу та газової фази із шкідливих і хімічно агресивних сполук, таких як окиси вуглецю, сірки та азоту. Такі особливості призводять до ускладнень реалізації теплоутилізаційних технологій для скловарних печей. Викладено результати досліджень щодо ефективності для цих печей розроблених теплоутилізаційних технологій з теплоутилізаційним устаткуванням (теплоутилізаторами) для різних потреб використання утилізованої теплоти. Запропоновано варіанти цих технологій та виконано розрахунки основних характеристик їхнього призначення. В одному з варіантів використано водонагрівальні панельні теплоутилізатори модульного типу (ТВМ), призначені для нагрівання води для забезпечення потреб підприємств та прилеглих об'єктів у тепловій енергії на опалення, гаряче водопостачання та технологічні потреби. Другий варіант слугує попередньому нагріванню повітря на горіння в кінцевому рекуператорі (КР) перед надходженням його до регенераторів печей. В обох варіантах запропонованих технологій передбачена можливість очищення стисненим повітрям робочих поверхонь теплоутилізаційного устаткування від відкладень технологічного пилу. Наведено експериментальні дані щодо високої ефективності цього очищення, які отримані під час проведення пусконалагоджувальних випробувань відповідного устаткування. Виконано зіставлення основних показників ефективності розроблених технологій. У цих технологіях передбачено антикорозійний захист димових труб в умовах охолодження димових газів шляхом застосування методу байпасування частини гарячих запічних газів повз теплоутилізатори. Цей метод сприяє запобіганню конденсатоутворенню в димових трубах та покращенню їхніх режимних характеристик щодо розсіювання в навколишньому середовищі шкідливих речовин. Проаналізовано вплив на економічні показники рекуператора кінцевої температури нагрітого повітря, для визначення її раціонального значення. Показано, що застосування запропонованих технологій утилізації скидної теплоти відхідних газів скловарних печей забезпечує підвищення ефективності використання палива печі на 5-15 % за терміну окупності витрат на їхнє впровадження до одного року.
30
Осадчук, Є. О., and О. С. Тітлов. "Пошук енергоефективних режимів роботи систем отримання води з атмосферного повітря на базі абсорбційних водоаміачних термотрансформаторів тепла і сонячних колекторів." Refrigeration Engineering and Technology 56, no. 3-4 (January 11, 2021): 78–91. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v56i3-4.1951.
Full textAbstract:
В роботі показано, що система отримання води з атмосферного повітря з джерелом тепла від сонячних колекторів і з абсорбційним водоаміачним термотрансформатором тепла (АВТТ), з підтискаючим бустер-компресором перед конденсатором, може бути працездатною з джерелами тепла від 85 °С. Порівняльний аналіз енергетичних витрат на стиснення пари робочого тіла в АВТТ з підтискаючим бустер-компресором і в парокомпресорному термотрансформаторі тепла (ПКТТ) показав перевагу АВТТ, як при експлуатації в помірному, так і тропічному кліматі. Проведено розрахунки максимальної енергоефективності АВТТ, яка в розглянутому діапазоні параметрів досягається при тиску генерації 1,0 МПа, і в умовах помірного клімату залежить від масової частки «міцного» водоаміачного розчину (ВАР) та температури випаровування. Найбільш енергоефективним є режим роботи АВТТ з температурою в випарнику 5 °С. У цьому випадку має місце і мінімальна кратність циркуляції ВАР, що знижує витрату робочого тіла і, відповідно, теплове навантаження генератора та спрощує рішення задачі охолодження абсорбера. Практично у всіх розглянутих кліматичних зонах з дефіцитом водних ресурсів процес отримання води з атмосферного повітря найбільш енерговитратний в зимовий період року, а найбільш енергоефективний – в літній. У літній період року питомі енерговитрати чисельно однакові при зміні кінцевої температури в процесі охолодження від 5 до 15 °С. Це дозволить організувати енергозберігаючий процес роботи термотрансформаторів тепла різного типу за рахунок підвищення температури кипіння у випарнику. Розроблено варіант системи отримання води в транспортному виконанні, яка призначена для роботи в польових умовах в автономному режимі
31
Ragulin, S., and I. Syroizhko. "АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ ТА КРИТЕРІЇВ ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМИ ТЕХНІЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ РАДІОЕЛЕКТРОННИХ НАВІГАЦІЙНИХ СИСТЕМ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 5, no. 57 (October 30, 2019): 3–6. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.5.003.
Full textAbstract:
Зростання складності радіоелектронних навігаційних систем повітряних суден і розширення кола виконуваних ними функцій призвели до того, що для управління технічним станом радіоелектронних навігаційних систем підприємства змушені виконувати значний обсяг робіт з технічного обслуговування і ремонту. Сучасні повітряні судна оснащуються цифровими пілотажно-навігаційними комплексами нового покоління, в яких всі системи мають вбудовані системи контролю і конструктивно виконуються у вигляді ряду легкозамінного блоку. Експлуатаційні витрати на технічне обслуговування і ремонт радіоелектронних навігаційних систем в даний час досягають 30-40% від загальної вартості технічного обслуговування і ремонту повітряного судна, тому актуальним є питання підвищення ефективності системи технічного обслуговування і ремонту за рахунок зниження експлуатаційних витрат при збереженні льотної придатності та конкурентоспроможності повітряного судна.
32
Кокошко Р.В., Кріль Б.А., and Кріль О.В. "ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СТРУКТУРНИХ СХЕМ СИСТЕМ КЕРУВАННЯ МУЛЬТИКОМПРЕСОРНИМИ УСТАНОВКАМИ ДЛЯ ОДЕРЖАННЯ СТИСНЕНОГО ПОВІТРЯ." Перспективні технології та прилади, no. 16 (July 31, 2020): 48–56. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2020-16-7.
Full textAbstract:
Стиснене повітря є універсальним енергоносієм для живлення різних виконавчих пристроїв в автоматизованих і роботизованих виробництвах. Проте системи для одержання стисненого повітря є одними з найбільших споживачів електричної енергії. Експериментальні дослідження перехідних процесів роботи цих установок потрібні для створення більш ефективних алгоритмів роботи систем керування мультикомпресорними установками. Результати дослідження алгоритмів роботи систем керування мультикомпресорними установками з різними випереджуючими сигналами наводяться в цій статті. Структурна схема керування мультикомпресорною установкою складається з головного вільнопрограмованого логічного контролера, на якому реалізовувались і досліджувались алгоритми керування, та локальних контролерів окремих компресорних агрегатів. Суттєве покращення роботи системи керування мультикомпресорною установкою досягнене при введенні додаткового інформативного сигналу від швидкодіючого витратоміра для вимірювання витрати споживаного повітря.
33
Іванко, Андрій Іванович, and Володимир Петрович Пасічник. "Моделювання процесу витрат повітря у камері пневмомарзана ротаційного висікального модуля." Технологія і техніка друкарства, no. 1-2(67-68) (June 30, 2020): 29–37. http://dx.doi.org/10.20535/2077-7264.1-2(67-68).2020.205764.
Full text
34
Кравченко, І. С., and Н. Г. Тартачник. "УДОСКОНАЛЕННЯ ОПОДАТКУВАННЯ ВИКИДІВ МЕТАНУ В АТМОСФЕРУ ДИФУЗНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ." Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, no. 6 (January 12, 2021): 88–97. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.6.2020.88-97.
Full textAbstract:
У статті викладено результати дослідження щодо справляння екологічного податку за викиди забруднюючих в атмосферне повітря дифузними джерелами забруднення. Розглянуто передумови та потребу в удосконаленні оподаткування таких викидів. Проведено аналіз судової практики щодо сплати екологічного податку з викидів в атмосферне повітря метану, внаслідок втрат природного газу під час транспортування, технологічних витрат, узагальнено як аргументи платників податку, так і податкової служби. Запропоновано практичні рекомендації щодо удосконалення оподаткування викидів метану, що дозволить залучити додаткові надходження до бюджету.
35
Дем'яненко, Ю. І., О. В. Дорошенко, and М. І. Гоголь. "Система кондиціювання повітря на основі випарного охолодження і відкритого абсорбційного циклу." Refrigeration Engineering and Technology 56, no. 1-2 (July 4, 2020): 11–18. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v56i1-2.1824.
Full textAbstract:
У наш час дефіцит енергії і охорона навколишнього середовища змушують господарників і проектувальників систем кондиціювання до пошуку інших, непарокомпресійних джерел холодопостачання. В статті запропонована система кондиціювання повітря, яка використовує природну нерівноважність атмосферного повітря – психрометричну різницю температур. Проаналізовані процеси прямого та непрямого випарного охолодження повітря стосовно досягнення комфортної зони. На h,d- діаграмі показано, що в результаті прямого випарного охолодження можна досягти області комфорту. Відмічено, що визначальний вплив на ефективність процесу випарного охолодження має вологовміст повітря на вході в апарат. В регіонах, де він високий, вирішальну роль відіграє попереднє осушення повітря. Запропонована альтернативна установка кондиціювання повітря на основі випарного охолодження і попереднього осушення повітря, завдяки чому збільшується психрометрична різниця температур повітря та стає можливим вийти в комфортну зону без застосування парокомпресійного холодильного циклу. Осушення повітря відбувається в абсорбері розчином бромістого літію, для регенерації якого використовується тепло, що виробляється сонячними колекторами. З огляду на те, що в процесі абсорбції температура абсорбенту зростає, в схемі передбачено відведення теплоти абсорбції водою, попередньо охолодженою в градирні. Поставлено задачу досягти після установки стану повітря, близького до температури точки роси, збільшивши таким чином її холодопродуктивність. При цьому слід забезпечити зменшення габаритів установки та витрат енергії на переміщення контактуючих потоків повітря, води та розчину абсорбенту. Всі тепломасообмінні апарати в установці виконані за поперечною схемою на основі регулярної насадки. Такий підхід дозволив мінімізувати аеродинамічний опір апаратів та їх габарити. Розроблена схема сонячної системи кондиціювання повітря (ССКП) запропонована для кондиціювання одного із супермаркетів
36
Томчик, О. М., М. Г. Хмельнюк, and М. І. Гоголь. "Зниження енергетичних витрат при роботі холодильного обладнання під час зберігання соковитої рослинницької сировини." Refrigeration Engineering and Technology 54, no. 5 (October 31, 2018): 23–30. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v54i5.1221.
Full textAbstract:
Розглянуто спосіб зниження енергетичних витрат при холодильному зберіганні соковитої рослинної продукції шляхом підвищення теплової інерційності та акумулюючої здатності охолоджуваного простору. Засобом підвищення теплової інерційності охолоджуваного простору є тара оригінальної конструкції, виготовлена з полімерного матеріалу, з рідинними прошарками. Запропоновано використання упаковки, що являє собою ящик з кришкою з подвійними стінками. Між зовнішніми та внутрішніми стінками по всьому периметру упаковки передбачений зазор, заповнений рідиною з високою тепловою інерційністю. Проведено дослідження з визначення енергетичних витрат при зберіганні продукту. Результати досліджень при зберіганні плодів яблуні Гала (першого сорту) в упаковках різної конфігурації – експериментальних (з водяними прошарками 7 мм, 17 та 27 мм) і контрольних (без прошарків), показали, що при використанні упаковок з водяними прошарками витрати енергії на зберігання продукту знижуються на 17,5...21,1%. Окрім того, дослідження показали, що в практично рівних умовах зберігання (середній температури в камері і амплітуди її коливань) при застосуванні упаковок з підвищеною теплової інерційністю (акумулюючою здатністю) з водяними прошарками, середній перепад температури плодів за 1 годину зменшився в 1,8...3,6 рази, амплітуда коливань температури плодів зменшилася в 4,9…10,1 рази, втрати маси продукту знизилися на 30,6...38,3%, та дещо зменшилася амплітуда коливань повітря камери. Також для зберігання продукту запропоновано застосовувати стояковий піддон, що містить вантажну платформу, опорний стояковий каркас та знімні елементи з полімерного матеріалу. При цьому знімні елементи установлені по периметру та зверху опорного каркасу. Кожен знімний елемент складається з чотирьох бокових, верхньої і нижньої поверхонь, простір між якими заповнений рідиною з високою тепловою інерційністю.
37
Романяк, В. І., А. О. Келемеш, and О. В. Горбенко. "ДОСЛІДЖЕННЯ ТОКСИЧНОСТІ ВІДПРАЦЬОВАНИХ ГАЗІВ ДИЗЕЛЬНИХ ДВИГУНІВ ПРИ ДЕАКТИВАЦІЇ ЧАСТИНИ ЦИЛІНДРІВ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 27, 2019): 241–49. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.04.31.
Full textAbstract:
Актуальними напрямами конструктивного й технологічного удосконалення машинотракторних засобів є зниження витрати палива і токсичності відпрацьованих газів. Одним з найбільш ефектив-них заходів зі зниження витрати палива і впливу на екологію є використання комплексного методу повної і часткової деактивації частини циліндрів при експлуатації двигуна внутрішнього згоряння на холостому ходу й малих навантаженнях. Цей спосіб обмежено застосовується на сучасних транс-портних засобах. Однак складність розробки і застосування технічних засобів для його реалізації полягає у відмінностях режимів роботи машинотракторних засобів, специфіки умов експлуатації. Унаведених дослідженнях представлена розробка заходів відключення подачі палива і приводу газороз-подільчого механізму двигуна Д-240 трактора МТЗ-80. Для проведення експериментальних дослі-джень використовували обкатно-гальмівний стенд КИ-5543 з вимірювальними приладами, дизельнийдвигун Д-240 трактора МТЗ-80, димомір «Інфракар Д1» і газоаналізатор «Інфралайт 11P». Для екс-периментальних випробувань були обрані три характерних режими роботи двигуна Д-240 без нава-нтаження й під навантаженням Ne = 0...35 кВт: 1) типовий режим роботи всіх 4 циліндрів; 2) шту-чний режим роботи, що формується за допомогою деактивації подачі палива в 2 циліндрах4-циліндрового двигуна; 3) штучний режим роботи, що формується за допомогою деактивації пода-чі палива в 2 циліндрах і газорозподільного механізму в 2 циліндрах 4-циліндрового двигуна. Встанов-лено, що відключення частини циліндрів дизельного двигуна призводить до зниження витрати паливав середньому на 25−27 %, вмісту сажі і димності відпрацьованих газів на 30−35 %, залежно від ре-жиму роботи двигуна. Наведено залежності годинної витрати палива, витрати повітря, коефіціє-нта надлишку повітря, сажовмісту й димності відпрацьованих газів чотирициліндрового дизельногодвигуна при деактивації частини його циліндрів на різних режимах навантаження.
38
Стоянов, П. Ф. "Аналіз енергетичних показників конденсаторів холодильних установок з повітряним охолодженням." Refrigeration Engineering and Technology 54, no. 6 (December 30, 2018): 4–11. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v54i6.1255.
Full textAbstract:
В статті виконано літературний огляд досліджень пов'язаних з удосконаленням теплообмінників з повітряним охолодженням, аналіз енергетичних показників конденсаторів з повітряним охолодженням, представлені основні напрямки підвищення їх енергетичної ефективності. Автором статті досліджено роботу повітряного конденсатора при зміні режимних параметрів його експлуатації, оцінено вплив робочого тіла холодильної установки на характеристики теплообмінника. Результати проведеного дослідження свідчать, що робоче тіло холодильної установки істотно впливає (до 9,2%) на показники теплової потужності обладнання в рівноцінних умовах експлуатації. Оцінено залежність витрати охолоджуючого повітря крізь теплообмінник, зміни необхідної потужності вентилятора від температури охолоджуючого повітря на вході в апарат за умови дотримання фіксованої температури конденсації хладону та теплової потужності конденсатору. Виявлено, що при підвищенні температурі зовнішнього повітря від 25 ºС до 28 ºС відбувається підвищення енергоспоживання вентилятора серійного апарату на 250%. В роботі оцінено енергетичну ефективність конденсаторів повітряного охолодження в залежності від параметрів навколишнього середовища, сформовані рекомендації щодо оптимізації роботи теплообмінників з повітряним охолодженням.
39
Бенедицький, Василь Борисович, Оксана Леонідівна Коренівська, and Дмитро Сергійович Морозов. "Визначення вологості зерна за тиском вологого повітря." Технічна інженерія, no. 1(87) (June 16, 2021): 98–103. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2021-1(87)-98-103.
Full textAbstract:
Стаття присвячена розгляду питання контролю за ступенем вологості зерна під час зберігання, транспортування та переробки. Актуальність теми обумовлена потребою експрес-контролю вологості як одного зі шляхів підвищення якості, продуктивності та зниження витрат, у тому числі й енергетичних, під час підготовки, виробництва, переробки, транспортування й зберігання зерна та продуктів його переробки – круп, комбікормів, макаронів, хліба і хлібобулочних виробів. У роботі розглянуто ризики впливу вологості зерна на його якість, відомі методи вимірювання вологості зерна, описано їх переваги та недоліки. Показано, що шляхом удосконалення відомих методів можна збільшити точність вимірювання та чутливість. Досліджено залежність тиску вологого повітря від вологості зерна. Показано, що тиск вологого повітря залежить тільки від кількості води в одиниці об’єму зерна і не залежить від його питомої ваги. Наведено емпіричні формули та методику теоретичного розрахунку вологості зерна по зміні тиску повітря в камері. Представлено результати експериментальних вимірювань, що підтверджують справедливість теоретичних розрахунків. На основі отриманих теоретичних результатів розроблена інженерна методика розрахунку маси води, що містить проба зерна, яка може використовуватися для проєктування реальних приладів. Запропоновано модельну структуру для оцінювання впливу розкиду визначальних параметрів на похибку вимірювання маси води, та наведено результати моделювання, отримані за допомогою середовища Micro-Cap. Поставлено завдання для подальших досліджень.
40
Fialko, N. M., G. O. Gnedash, R. O. Navrodska, G. O. Presich, and S. I. Shevchuk. "Підвищення ефективності комбінованих теплоутилізаційних систем газоспоживальних котельних установок." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 6 (June 27, 2019): 79–82. http://dx.doi.org/10.15421/40290616.
Full textAbstract:
Викладено результати досліджень ефективності використання в теплоутилізаційних технологіях газоспоживальних опалювальних котелень удосконалених комбінованих систем утилізації теплоти, призначених для нагрівання води систем теплопостачання та хімічного водоочищення і повітря на горіння. Дослідження виконано для водогрійного котла ТВГ-8 за різних режимів його роботи згідно з тепловим графіком котельні залежно від температури навколишнього середовища в опалювальний період. Визначено в розглянутих умовах для відповідних теплообмінників-теплоутилізаторів такі основні параметри, як: теплопродуктивність, приріст коефіцієнта використання теплоти палива КВТП котла та кількість утвореного в системі конденсату за нормованих значень витрати води на підживлення теплових мереж. За отриманими основними показниками проведено порівняльний аналіз пропонованих систем теплоутилізації та відомих комбінованих систем з нагріванням тільки зворотної тепломережної води та дуттьового повітря. Показано, що доповнення відомої системи додатковим теплообмінником, призначеним для попереднього нагрівання холодної води на хімводоочищення (ХВО), дає змогу шляхом глибшого охолодження вихідних газів котельної установки підвищити її КВТП максимально на 9,4 %, що на 0,5 % більше порівняно з відсутністю нагрівання води на ХВО.
41
Мазанов, Володимир. "МОНІТОРИНГ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ ЗБІЛЬШЕННЯ РЕСУРСУ ШИН." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 84, no. 1 (September 12, 2021): 200–220. http://dx.doi.org/10.32453/3.v84i1.811.
Full textAbstract:
Використання автомобільного транспорту сьогодні є найбільш затребуваним видом доставляння вантажів і особового складу підрозділів Національної гвардії Україні. Знизити витрати на шини можна збільшенням показників її довговічності, на які впливає безліч факторів. Ці чинники можна виділити у дві групи: керовані й некеровані. Керовані фактори – це фактори, на які можна впливати для управління ресурсом шин, до них належать: тиск в шині, дисбаланс (статичний і динамічний), стан підвіски, навантаження на автомобіль, швидкість руху і майстерність водіння. До некерованих належать: дорожні й природно-кліматичні умови, а також умови руху. Проблема контролю тиску в шинах викликана відсутністю нормативних документів, що регламентують в обов’язковому порядку здійснювати безперервний контроль за тиском в шинах, а також відсутністю рекомендацій щодо використання методів контролю. Регресивні моделі для кожного маршруту дозволять прогнозувати залишкову глибину протектора шини залежно від поєднання експлуатаційних факторів для кожного конкретного маршруту: тиск повітря в шині й вагове навантаження на шину. Основні дослідження присвячені розробці способу для управління ресурсом шин на основі використання систем моніторингу керованих факторів впливу на ресурс шин на міжмуніципальних і міжрегіональних маршрутах в умовах України. Створювані регресивні моделі для кожного розглянутого маршруту дозволять прогнозувати залишкову глибину протектора шини залежно від поєднання експлуатаційних факторів для кожного конкретного маршруту: тиск повітря в шині і вагова навантаження на шину. Розроблена модель і методика дозволять керувати ресурсом шин, проводити планово-попереджувальні дії з урахуванням фактичного стану на основі даних моніторингу і, як наслідок, знизити експлуатаційні витрати на шини й паливо, підвищити безпеку руху і зменшити негативний вплив на навколишнє середовище.
42
Лисенко, В. П., and І. С. Чернова. "ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ АЛГОРИТМ КЕРУВАННЯ ДЛЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОГО ВИРОЩУВАННЯ ЕНТОМОФАГІВ." Automation of technological and business processes 10, no. 3 (November 13, 2018): 50–58. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v10i3.1088.
Full textAbstract:
Стаття присвячена енергоефективному вирощуванню ентомофагів. Об’єктом дослідження були процеси керування лабораторним виробництвом млинової вогнівки (Ephestia kuehniella), комахи-хазяїна ентомофага бракон (Habrobracon hebetor).
Метою досліджень є розроблення методу, а на його основі – алгоритму керування для енергоефективного вирощування ентомофагів із використанням теорії нечіткої логіки.
Розроблено метод енергоефективного вирощування ентомофагів, який на основі інформації про залежність прибутку виробництва від параметрів техноценозу (температури та відносної вологості повітря боксу для розведення комах), загальних витрат поживного середовища та витрат на інокуляцію поживного середовища яйцями комахи-хазяїна, витрат електроенергії, доходу, із використанням теорії нечіткої логіки дозволяє формувати стратегії керування електротехнічним комплексом для максимізації прибутку виробництва ентомофагів в умовах невизначеності.
Методи досліджень – експериментальний, аналітичний, нечіткого висновку.
За результатами експериментальних досліджень, проведених в Інженерно-технологічному інституті «Біотехніка», розроблено експертні системи нечіткого висновку для оцінки прибутку виробництва ентомокультур, створено бази знань та отримано поверхні нечіткого висновку, що дають можливість визначати такі параметри процесу вирощування ентомокультур з урахуванням збурення в умовах неповної вхідної інформації, за яких прибуток буде досягати максимального значення за умови мінімізації енерговитрат.
43
Косой, Б. В., Б. Г. Грудка, and О. В. Зімін. "Підвищення ефективності методів акумулювання енергії відновлювальних джерел." Refrigeration Engineering and Technology 57, no. 3 (October 15, 2021): 176–88. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v57i3.2168.
Full textAbstract:
У даний час зростає інтерес до відновлювальних джерел енергії (ВДЕ). Незважаючи на це, в енергетичних системах високої продуктивності переважно використовуються вугілля, нафта, природний газ, а також енергія, що виробляється гідроелектростанціями та атомними електростанціями. Перші три джерела сформували так звану вуглецеву енергетику, якій притаманні два основні недоліки: обмеженість ресурсів та збільшення викидів СО2 у навколишнє середовище, незважаючи на вимоги Кіотського протоколу. Більшість ВДЕ характеризуються нерівномірним виробництвом та споживанням енергії, тому необхідно забезпечувати також її зберігання. Можна зауважити, що чим більше виробляється електроенергії вітру і сонця, тим сильніше виявляється потреба в системах накопичення і зберігання цього виду енергії. Сприятливим фактором для впровадження ВДЕ при цьому є різке зниження вартості одиниці встановленої потужності, яка включає в себе експлуатаційні і капітальні витрати. У статті розглядаються відносно нові типи ВДЕ, які дають змогу зберігати енергію у вигляді води (PSHE), компримованого повітря (CAES) та кріогенних рідин – повітря та азот (CES). За допомогою цього способу можна реалізовувати всі процеси виробництва, розподілу, зберігання та застосування електричної енергії у різні періоди часу. Розглянуто питання створення ефективного обладнання для тривалого зберігання тепла, що виробляється з електроенергії, яка виробляється сонячними панелями та вітрогенераторами. Тепло, яке отримується у такий спосіб, можна довго зберігати у теплоізольованих контейнерах, що заповнюються базальтовою крихтою. Актуальність цих досліджень підтверджується міжнародним енергетичним агентством: «ВДЕ вже є другим за величиною джерелом електроенергії у світі, але їх використання все ще необхідно прискорювати, якщо ми хочемо досягти довгострокових цілей у галузі клімату, якості повітря та доступу до енергії»
44
Жолуденко, О., Р. Бєлєвцев, С. Чумаченко, В. Дерман, К. Лисиченко, І. Струнін, М. Бугера, and М. Кірієнко. "Багаторічна динаміка змін клімату та водного режиму Південного Буга в зоні впливу південноукраїнського енергокомплексу." Науковий журнал «Інженерія природокористування», no. 4(18) (February 12, 2021): 124–32. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.4(18).124-132.
Full textAbstract:
У статті проводиться аналіз багаторічної мінливості кліматичних факторів та водного режиму в межах зони впливу Південноукраїнського енергокомплексу. Для аналізу були використані ряди середньорічних, максимальних і мінімальних витрат води тривалістю до 2017 р. по водпостам Первомайськ (вище ПУЕК) та Олександрівка (нижче ПУЕК). Основні метеорологічні характеристики взяті по метеостанціям Первомайськ та Вознесенськ, оскільки вони розташовані найближче до зони впливу ПУЕК (вище та нижче). Для порівняння та кореляції даних з іншими періодами часу використано ряди метеорологічних показників за весь період спостережень, що проводяться з 1886 р.Відмічається, що останні декілька десятиліть характеризуються значними темпами потепління, як в цілому по території України, так і в регіоні розташування ПУЕК. На фоні загального підвищення кількості опадів в холодний період року і взагалі річної суми атмосферних опадів, проявилася тенденція досить значного зменшення кількості атмосферних опадів в липні-серпні, причому це зменшення супроводжується істотним підвищенням температури повітря на 5±2оС.Такі регіональні зміни клімату, в певній мірі, можуть стати причиною зменшення водності водойм, через збільшення випаровування при підвищення приземної температури та зменшенні кількості атмосферних опадів, особливо у верхів'ї та в середній частині басейну, а незначне підвищення кількості опадів в нижній частині басейну їх не компенсують (стік в цій частині басейну складає лише 17,5 % від річного стоку всієї річки). Формування водного режиму річки Південний Буг у районі розміщення ПУЕК, в останні десятиріччя відбувається на фоні позитивної фази коливань середньорічних температур повітря і негативної фази коливань опадів зимового сезону. Це призвело до суттєвого зменшення середньорічних витрат води р. Південний Буг на досліджувані території (по в/п Первомайськ на 20%, а по в/п Олександрівка – 30%).У стоці річки багатоводний період, який розпочався з кінця 60-х років минулого століття, з 2007 року змінився маловодним циклом. Сезонний перерозподіл стоку річки з даної території став менш вираженим протягом року. Істотно зменшився сток у весняний період, і збільшився в літній, осінній та зимовий.
45
Шинкарук Х.М., Чеховський С.А., Піндус Н. М., and Романів В.М. "ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ МОЖЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ТЕРМОКАТАЛІТИЧНОГО МЕТОДУ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ТЕПЛОТИ ЗГОРЯННЯ ПРИРОДНОГО ГАЗУ." Перспективні технології та прилади, no. 18 (July 7, 2021): 143–48. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2021-18-21.
Full textAbstract:
Теоретично обґрунтовано можливість застосування термохімічного детектора для визначення теплоти згоряння природного газу. Встановлено, що ступінь згоряння горючих газів в термохімічних газоаналізаторах, заснованих на вимірі температури продуктів згоряння залежить, від об’єму і типу каталізатора, швидкості потоку аналізованого газу і концентрації в ньому горючих газів, а також від температури, що визначає необхідність для забезпечення більшою мірою згоряння горючих речовин підбору товщини шару каталізатора, його активності, температури і визначення допустимих концентрацій компонентів в газовому потоці. Використання імпульсного режиму роботи в газоаналізаторах з термокаталітичним перетворювачем дозволить забезпечити сталість об’ємної витрати аналізованого газу в детектор, що є вирішальним фактором забезпечення точності вимірювання теплового ефекту каталітичного згоряння; здійснювати процес каталітичного згоряння при малих концентраціях горючих компонентів в потоці газу-носія (повітря) за рахунок підбору об’єму проби, що вводиться в аналізатор, що може забезпечити стабільність властивостей каталізатора протягом тривалого часу.
46
Golyshev, О. M., V. A. Konovaliuk, D. V. Mikhalkiv, and K. A. Filonova. "Prospects of ventilation systems with variable air volume consumption in the buildings of educational institutions." Mining Journal of Kryvyi Rih National University, no. 103 (2018): 181–85. http://dx.doi.org/10.31721/2306-5435-2018-1-103-181-185.
Full text
47
Пастухов, В., Р. Кириченко, Н. Бакум, Н. Крекот, Е. Могильная, А. Мельник, В. Калашник, and В. Михайлін. "Обґрунтування вирощування картоплі за технологією Streep-Till." Науковий журнал «Інженерія природокористування», no. 2(16) (December 2, 2020): 25–32. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.2(16).25-32.
Full textAbstract:
Дослідження присвячені розробці енергозберігаючої екологічноощадної технології Streep-Till вирощування картоплі на поверхні поля під шаром мульчі (соломи).Традиційна технологія вирощування картоплі потребує значних енергетичних витрат, пов’язаних з використанням сільськогосподарської техніки. Несприятливі погодні умови останніх років суттєво знизили врожайність і товарність цієї культури.Під час виконання технологічних операцій сучасні машинно-тракторні агрегати переущільнюють ґрунт, погіршують водно-повітряний баланс, що знижує його родючість. Сучасні промислові технології передбачають широке застосування пестицидів при вирощуванні картоплі. Крім того, зміна кліматичних умов в останні роки привели до підвищення температур повітря і ґрунту в період вегетації рослин. Перелічені фактори негативно впливають на врожайність та товарність картоплі. Розроблена екологічноощадна технологія Streep-Till механізованого вирощування картоплі включає розкладання посадочного матеріалу картоплі на поверхню поля і накривання усієї площі поля, включаючи міжряддя, шаром мульчі (соломи) і виключає міжрядний обробіток ґрунту під час вегетації. Збирання врожаю картоплі спрощується і полягає лише у підбиранні бульб картоплі з поверхні поля картоплезбиральними машинами.Запропонована технологія забезпечує оптимальний температурний режим для формування урожаю картоплі, мінімізує вплив техніки на ґрунт, застосування пестицидів і зменшує енерговитрати.
48
Kodryk, A., O. Nikulin, O. Titienko, A. Kurtov, and S. Shakhov. "ЗАЛЕЖНІСТЬ ВЛАСТИВОСТЕЙ КОМПРЕСІЙНОЇ ПІНИ ВІД РОБОЧИХ ПАРАМЕТРІВ ПРОЦЕСУ ГЕНЕРУВАННЯ ПІНИ." Scientific bulletin: Сivil protection and fire safety 1, no. 1 (October 16, 2019): 54–63. http://dx.doi.org/10.33269/nvcz.2019.1.54-63.
Full textAbstract:
Для системи пожежогасіння компресійною піною наведено результати дослідження залежності властивостей компресійної піни, а саме: стійкості, кратності, адгезії, витрат піноутворювача та води, тривалості гасіння від робочих параметрів процесу генерування піни, таких як тип та концентрація піноутворювача, робочий тиск у системі генерування піни.Наведено результати випробування з визначення тривалості гасіння компресійною піною низької кратності модельного вогнища пожежі 55 В і показника вогнегасної здатності за класом пожежі. У разі гасіння компресійною піною низької кратності та їх порівняння з відповідними показниками ефективності повітряно-механічної піни середньої кратності, одержаної з використанням ежекційних стволів-генераторів піни.
49
Стасюк В.М., к.т.н. "ДИНАМІКА ПІДКРИТИЧНОГО РЕЖИМУ ПНЕВМОМЕХАНІЧНИХ ПРИВОДІВ МАШИН УДАРНОЇ ДІЇ." Перспективні технології та прилади, no. 15 (January 29, 2020): 94–98. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2019-15-14.
Full textAbstract:
Завдання підвищення надійності пневматичних машин ударної дії завжди залишалося та залишається актуальним, зокрема і тих із них, що оснащені приводами із пневмомеханічними системами керування. Це стосується як надкритичного, так і підкритичного режимів їх експлуатації.
У даній статті виконані дослідження підкритичного режиму. З метою встановлення стійкості функціонування вищезазначеного приводу досліджено динаміку зміни тиску в його робочих камерах на фазах їх наповнення та спорожнення з використанням сталої часу інерційної ланки, величини провідності впускного елемента пневмомеханічної системи керування, коефіцієнта витрат системи повітророзподілу, сталих часу наповнення та спорожнення, а також функції співвідношення тисків при наповненні пневмокамери при підкритичному режимі надходження енергоносія та функції співвідношення тисків при спорожненні пневмокамери при підкритичному режимі випуску відпрацьованого повітря.
Використовуючи отримані результати досліджень, можна шляхом раціонального підбору розмірів конструктивних елементів пневмомеханічної системи повітророзподілу та параметрів робочих і компенсаційних камер істотно впливати на стійкість роботи пневмомеханічних приводів у підкритичному режимі.
Доведено, що у процесі проведення досліджень варто також враховувати специфіку контактної взаємодії штока клапанного механізму з поршнем-ударником. Адже від надійності спрацювання клапанного механізму на початку фаз впуску-випуску енергоносія істотно залежить надійність машини ударної дії під час її експлуатації.
50
Тищенко, А. В., О. Д. Тищенко, Г. М. Куц, О. О. Пілярська, Ю. О. Люта, and Н. М. Гальченко. "Насіннєва продуктивність люцерни першого року життя залежно від заходів боротьби зі шкідниками." Аграрні інновації, no. 6 (July 9, 2021): 69–81. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.6.12.
Full textAbstract:
Метою дослідження було виявити ефективність різ- них інсектицидів проти шкідників на насінницьких посівах люцерни першого року життя травостою. Методи дослі- джень. Дослідження проводили протягом 2016–2018 рр. на дослідному полі Інституту зрошуваного землеробства НААН. У ґрунтово-кліматичному відношенні розташоване в степовій зоні, на Інгулецькому зрошуваному масиві. Метод закладки польового досліду – розщеплені ділянки. Видовий склад шкідливих комах виявляли за проведення обстежень, чисельність їх і співвідношення різних стадій пов’язували з фазами розвитку рослин і погодними умо- вами (температура, вологість повітря та опадами) за допо- могою ентомологічного сачка (10 помахів). Оцінку ефек- тивності термінів та кратності хімічних обробок визначали за методикою С.О. Трибеля та з врахуванням економічних порогів шкідливості. Статистичну обробку експерименталь- них даних проводили AgroSTAT, XLSTAT, Statistica (v. 13). Результати досліджень. Найефективнішим у боротьбі зі шкідниками (за винятком люцернової попелиці) виявився препарат з діючими речовинами Хлорпірифос, 500 г/л й Циперметрин, 50 г/л та нормою витрати 1,00 л/га. Він знижував чисельність шкідників: люцернового клопа – на 85,5%, люцернової попелиці – 92,7, гусениці лучного мете- лика – 93,0, люцернового насіннєїду – 85,7 та люцерно- вої товстоніжки – на 94,0%, відповідно й зменшувалося пошкодження генеративних органів та насіння. Висновки. Найефективнішим у боротьбі зі шкідниками (за винятком люцернової попелиці) виявився препарат з діючими речо- винами Хлорпірифос, 500 г/л й Циперметрин, 50 г/л та нор- мою витрати 1,00 л/га). Але наявність у даного препарату фумігаційної дії негативно позначилась на чисельності комах-запилювачів, що зменшило утворення бобів і насіння в них та в подальшому вплинуло на продуктивність рослин. Найбільшу врожайність насіння отримали на варіанті при застосуванні суміші інсектицидів з діючими речовинами Хлорантраніліпрол, 200 г/л й Лямбда-цигалотрин, 50 г/л.