To see the other types of publications on this topic, follow the link: Виробництво полімерів.
Journal articles on the topic 'Виробництво полімерів'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 31 journal articles for your research on the topic 'Виробництво полімерів.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Черниш, Б. Б., and С. В. Артеменко. "Моделювання процесів теплообміну в мікромеханічних перетворювачах на основі добавок наночасток графена." Refrigeration Engineering and Technology 57, no. 2 (June 30, 2021): 89–97. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v57i2.2022.
Full textAbstract:
Вивчення термодинамічних та електричних властивостей міктомеханічних перетворювачів дає змогу краще зрозуміти за якими принципами відбуваються процеси в наноматеріалах, та за допомогою яких комбінацій послідовності дій можливо впливати на ці процеси. Основою мікромеханічного сенсорів є вбудовані наноструктуровані матеріали, які являються основою в якості нових матеріалів що мають задані властивості. Види генеалогічного дерева графена: графіт – багатошаровий графен, фуллерен (C60) – упакований графен, вуглецеві нанотрубки (CNT) – згорнутий графен, при додавані до струмопровідних полімерів сворюють нові мателіали з певними властивостями які потрібно дослідити. Запропоновано алгоритм розрахунку термодинамічних властивостей середовищ на основі рівняння стану NIST (National Institute of Standards and Technologies) при різних концентраціях наночасток графена що змішуються з струмопровідним полімером Pedot:PSS. Проведені розрахунки показали, що більшим значенням теплопровідності відповідають нижчі максимальні температури графенового шару, а збільшення потужності теплового потоку призводить до збільшення максимальної температури. Наведено термодинамічні властивості розчину карбонових нанотрубок зі струмопровідним полімером. Запропоновані регулярні та сингулярні частини термодинамічної поверхні референтної рідини та нанофлюїду (концентрація наночастинок у кількості < 3 % у зведеному вигляді). Розглянуто альтернативний підхід до інтенсифікації теплообміну на основі концепції нанофлюїдів, тобто модифікації властивостей базисної сполуки за рахунок наноструктур. Теоретично передбачено резистивну залежність від температури. Описано результати розрахунків фазової рівноваги для флюїдних сполук. Показано, що виробництво наноребер є однією з найбільш актуальних проблем застосування нанотехнологій в теплоенергетиці
2
Г. Мелікова, Ірада, Аріф Дж. Ефенді, Емір М. Бабаєв, Айтадж М. Салахли, Конул Ш. Мусадзе, Асмет Н. Азизова, and Гусейн М. Фараджев. "КАТАЛІТИЧНЕ ОКИСНЕННЯ ДИХЛОРОМЕТАНА ТА ТЕТРАХЛОРОЕТИЛЕНА НА КАТАЛІЗАТОРАХ ІЗ БЛАГОРОДНИХ МЕТАЛІВ." Journal of Chemistry and Technologies 29, no. 1 (April 26, 2021): 108–16. http://dx.doi.org/10.15421/082110.
Full textAbstract:
Серед хімічних речовин, які потрапляють до атмосфери, леткі органічні сполуки (ЛОС) у всьому світі класифікуються як небезпечні забруднювачі повітря. Важливою групою ЛОС є хлороорганічні сполуки, що широко використовуються у промисловості, у таких галузях, як виробництво миючих та знежирюючих засобів; у якості екстрагентів, добавок до барвників, чорнил та клеїв; як сировина для синтеза лікарськіх засобів, пестицидів та полімерів; як розчинники. Наявність цих сполук у повітрі являє значну небезпеку для здоров’я людини з-за вираженої токсичності, високої стабільності та стійкості у навколишньому середовищі. У даній роботі досліджена каталітична активність щодо реакцій окиснення дихлорометана (DCM) та перхлороетилена (PCE) загалом шести металів зі вмістом γ-Al2O3. У якості активних речовин використовували Pt і Pd окремо. До початку експериментів із каталізаторами оптимізували подачу води. Найбільш активним щодо окиснення DCM серед досліджених виявив себе каталізатор Pt/ Al2O3.
3
Bekhta, P., and I. Kusniak. "Термопластичні полімери у виробництві фанерної продукції: переваги, можливості та перспективи застосування." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 16 (May 31, 2018): 131–40. http://dx.doi.org/10.15421/411815.
Full textAbstract:
Одними з основних клеїв, які застосовують для виробництва фанерної продукції, є карбамідо- та фенолоформальдегідні клеї. Однак, маючи багато позитивних характеристик, такі клеї є токсичними. Низкою попередніх досліджень доведено, що виділення формальдегіду може призвести до пошкодження органів дихання, очей та нервової системи і навіть до раку та лейкемії. Всесвітня організація охорони здоров'я також недавно дійшла висновку, що формальдегід є канцерогеном для людини. Тому зменшення токсичності деревинних матеріалів має величезне значення для довкілля, а особливо – для здоров’я людини. Впродовж останніх років стали жорсткішими вимоги до виробів, з якими контактує людина, а також до тих матеріалів, які використовують для їх виготовлення. У цій оглядовій статті проаналізовано переваги, можливості та перспективи використання термопластичних полімерів для виготовлення фанерної продукції. Однією з основних переваг таких полімерів є їх не токсичність.
Розглянуто поверхневе оброблення фанери полімерними плівками на основі поліетилену та поліпропілену. Крім того, з’ясовано вплив прискорення старіння поверхні фанери, опорядженої поліетиленовими та поліпропіленовими плівками, на її властивості. Для поліетилену та поліпропілену властива низька адгезія до деревини. Проаналізовано можливості підвищення адгезії між термопластичними полімерами та шпоном/фанерою шляхом хімічного і термічного модифікування як полімерів, так і шпону.
Окремо розглянуто можливість використання відходів термопластичних полімерів у виробництві фанери, переробка яких зменшить витрати первинного полімеру, що вирішить проблему захисту довкілля. Загалом невисока вартість та сприятливі екологічні показники сукупно відкривають широкі можливості використання термопластичних полімерів у виробництві фанери.
4
Yerkhova, Anna, and Maryna Katynska. "ПРЕПАРАТИ В ФОРМІ ПЕЛЕТ, СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ІНФОРМАЦІЇ ЩОДО МЕТОДІВ ВИРОБНИЦТВА, ДОСЛІДЖЕННЯ МІКРОСТРУКТУРИ ТА ВЛАСТИВОСТЕЙ ПЕЛЕТ ОМЕПРАЗОЛУ." Ukrainian Scientific Medical Youth Journal 124, no. 2 (June 24, 2021): 44–52. http://dx.doi.org/10.32345/usmyj.2(124).2021.44-52.
Full textAbstract:
У статті наведений огляд фармацевтичних препаратів у формі пелет, систематизація інформації щодо методів виробництва, дослідження мікроструктури та властивостей пелет омепразолу. Основною метою проведеного дослідження є узагальнення випадків, коли використання такої форми як пелети є найбільш обґрунтованим, провести огляд лікарських засобів в Україні, що містять пелети, порівняти пелети від українських виробників (було вирішено взяти пелети від корпорації Артеріум та Фармак) з закордонними (в якості закордонних виробників, було вирішено взяти виробників Teva та ChemoIberica), узагальнити сучасні методи виробництва пелет, дослідити доступні пелети омепразолу від різних виробників, порівняти їх властивості та обґрунтувати метод, який був використаний у виробництві. З метою порівняння властивостей пелет від різних виробників було вирішено дослідити морфологію, щільність, діаметр, середню масу пелет омепразолу. Дослідити та порівняти стійкості кишковорозчинних пелет омепразолу різних виробників до рідкого середовища з різними показниками рН. На підставі отриманих експериментальних даних пояснити можливу причину відмінностей у властивостях досліджуваних пелет. Методика проведення включала дослідження морфології, щільності, діаметру, середньої маси. У роботі було використано мікроскопію та гравіметричний аналіз. Для дослідження стійкості кишковорозчинних пелет до рідкого середовища з різними показниками рН було використано метод, що досліджує приріст вмісту вологи (після експозиції у розчинах, що імітують можливий рівень рН шлунку людини) та втрати в масі після висушування або швидкість розпадання пелет. Об’єктом дослідження обрано пелети омепразолу від виробників корпорації Артеріум (Kиївмедпрепарат), Фармак, ChemoIberica (CI) та Teva. У статті представлено результати експерименту, який засвідчив, що всі пелети мають резервуарну систему, пелети виробників ChemoIberica, Артеріум та Teva були виготовлені методом нашарування для введення активного фармацевтичного інгредієнту, а пелети від виробника Фармак були виготовлені з використанням методу прямої пелетизації. Також при дослідженні кишковорозчинних властивостей пелет були розраховані показники по вологопоглинанню та втрати в масі після висушування. Виходячи зі складу допоміжних речовин, який представлений в інструкції до препаратів, можна припустити, що у ролі функціонального полімеру при виробництві плівкових оболонок у ChemoIberica, Teva та Фармак цим полімером виступає метакрилатний сополімер, а у виробника Артеріум гіпромелоза фталат. Обидва полімери застосовуються у пероральній лікарській формі, як матеріал для ентерального/кишковорозчинного покриття для таблеток, пелет або гранул. Результати проведеного дослідження можуть бути корисними для подальшого удосконалення формул виробництва препаратів у формі пелет.
5
Фролов, Є., С. Попов, and О. Сидорчук. "Підвищення експлуатаційних параметрів деталей двигунів внутрішнього згоряння." Науковий журнал «Інженерія природокористування», no. 4(18) (February 10, 2021): 24–28. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.4(18).24-28.
Full textAbstract:
Робота присвячена підвищенню надійності та довговічності деталей циліндро-поршневої групи двигунів внутрішнього згоряння. Зміцнення деталей машин можливе за рахунок застосування спеціальних технологічних процесів. Сучасні матеріали та покриття повинні задовольняти високим робочим температурам і навантаженням. Хромування, борування та іонно-плазмове напилення не задовольняють встановленим вимогам якості. Алюмінієвий поршень зазнає руйнувань в районі головки. Це проявляється у накопиченні шпарин, каналів, слідів вимивання сплаву.Окрім цього, внаслідок нагрівання, втрачається міцність алюмінієвого сплаву більше, ніж у 2 рази.Запропоновано створення та застосування покриття, яке б витримувало робочі температури понад 2000ºС, а також ударно-пульсуючі навантаження. Пропонується детонаційно-газовий метод напилення. Він характеризується універсальністю матеріалів: від полімерів до тугоплавкої кераміки, любі метали і сплави. Напилені частинки володіють високою кінетичною енергією. Покриття характеризується високою міцністю, яка сягає 180…200 МПа, твердістю HRCe 60, мінімальною шпаринністю. Температурний вплив при напиленні на заготовку незначний. Запропоновано послідовність підготовчих операцій. Зміцненню підлягали поршень та жарове кільце на детонаційно-газовій установці «УН-102». Застосовувався маніпулятор, що використовує енергію пострілу установки. Отримані поверхні характеризуються регулярною макроструктурою (хвилястістю).Нанесенню підлягав нікель-алюмінієвий сплав. Товщиною покриття – 150…270 мкм, твердість – HV 550, адгезія до основи – 94…100 МПа.Результати досліджень на деталях циліндро-поршневої групи засвідчили зниження робочих температур, внаслідок припрацьовування покриття та якісного ущільнення камери згоряння. Довговічність кілець становить 1,6·106…2,3·106 , що свідчить про значне підвищення опору втомі та ресурсу роботи. Запропонована технологія є придатною та рекомендується до впровадження у серійне виробництво.
6
Editor, Editor. "ДОСЛІДЖЕННЯ АЛГОРИТМУ КОДУВАННЯ ШПАЛЕР РІЗНИХ ТИПІВ ЗА УКТЗЕД З МЕТОЮ ЇХ ПРАВИЛЬНОГО МИТНОГО ОФОРМЛЕННЯ." Товарознавчий вісник 1, no. 12 (November 29, 2019): 105–15. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2019-12-11.
Full textAbstract:
Мета. Дослідження алгоритму кодування шпалер за УКТЗЕД з метою їх митногооформлення.Методика. Під час дослідження використано системний аналіз, методиузагальнення і порівняння даних із проблеми дослідження на основі вивчення джереллітератури.Результати. Рідкі шпалери – це суха сипуча суміш, що складається зі спеціальнопідібраних компонентів: волокон бавовни, целюлози, вовни, шовку, акрилу тощо ізв’язуючого компоненту, тобто клею карбоксиметилцелюлози. Вони відрізняються відтрадиційних шпалер також технологією приготування і нанесенням; їх класифікація ікодування теж має свої особливості. У мережевих магазинах «Епіцентр-К» представленірідкі шпалери ТМ «Silk Plaster» (виробництво − Латвія), імпортером яких в Україну є ТОВ«Фасад». Правильність їх кодування забезпечить безперебійне виконання робіт під часдекларування, чіткість проведення митного контролю. За ДКПП рідкі шпалери мають код20.30.12-90.00 «Фарби та лаки, інші, на основі синтетичних полімерів, н. в. і. у.», тобтовони віднесені до секції С «Продукція переробної промисловості». Під час встановленнякоду за УКТЗЕД спочатку було встановлено − рідкі шпалери є нехарчовою продукцією івідносяться до хімічної продукції, тобто можуть бути класифіковані у розділі IV«Продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості». Цей розділ містить 11груп. Аналіз приміток та пояснень до розділу IV дає можливість віднести рідкі шпалери догрупи 32 «Екстракти дубильні або барвні; таніни та їх похідні, барвники, пігменти таінші фарбувальні матеріали, фарби і лаки, замазки та інші мастики; чорнило, туш».Відповідно до пояснень до групи 32, рідкі шпалери – це невогнетривкі суміші дляпідготовлення поверхонь. Отже, код рідких шпалер за УКТЗЕД −3214900090. Наукова новизна. Проведено вивчення рідких шпалер ТМ «Silk Plaster» як об’єктакласифікації для цілей митного оформлення, обґрунтування рівнів класифікації, наданокласифікаційне рішення.Практична значимість. Правильне визначення коду рідких шпалер ТМ «Silk Plaster»за УКТЗЕД є важливим для тарифного та нетарифного регулювання, під час обробки іпідготовки міжнародних документів, статистичних спостережень тощо.
7
Iurzhenko, M. V. "Аналіз виробництва та використання поліетиленових труб для будівництва трубопроводів різного призначення (огляд)." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 2 (March 28, 2019): 112–19. http://dx.doi.org/10.15421/40290223.
Full textAbstract:
Встановлено, що у виробництві поліетиленових труб різного технологічного призначення, наприклад для будівництва напірних водопроводів, газопроводів і т.ін., застосовують різні типи поліетиленової сировини. Наведено основні етапи розвитку поліетиленової сировини та видозміни її структури під час синтезу внаслідок використання різних методів і речовин для удосконалення її експлуатаційних властивостей. Встановлено, що трубні марки поліетилену ПЕ 32, ПЕ 63, ПЕ 80 та ПЕ 100 розроблені на основі напівкристалічного поліетилену високої густини HDPE. З'ясовано, що поліетилени трубних марок ПЕ 32, ПЕ 63, ПЕ 80 та ПЕ 100 відрізняються між собою як структурою макромолекулярних ланцюгів поліетилену, так і експлуатаційними характеристиками. Так, поліетилени ПЕ 32, ПЕ 63 та ПЕ 80 є мономодальними полімерами, тобто для них характерний один максимум на графіку молекулярно-масового розподілу їх макромолекул. Удосконалений поліетилен ПЕ 100 є бімодальним полімером, тобто має два максимуми на графіку молекулярно-масового розподілу, що свідчить, що в його структурі є макромолекули різних молекулярних мас. Це сприяє його підвищеній стійкості до руйнування, а отже, підвищеним експлуатаційним характеристикам. Наведено закордонні та вітчизняні нормативні документи, за якими виготовляють поліетиленові труби різного технологічного призначення. Проаналізовано ринок трубних марок поліетиленової сировини закордонного виробництва, оскільки власного виробництва поліетилену в Україні немає. Показано, що найбільший обсяг експорту має поліетилен ПЕ 100, який в разі великого виробництва труб дає змогу зменшити їх матеріаломісткість і, відповідно, собівартість.
8
Pilipenko, Oleg. "РЕСУРСООЩАДНІ ПОЛІМЕРНІ ДЕТАЛІ ПРИВОДІВ МАШИН. ЗДОБУТКИ І ПЕРСПЕКТИВИ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, no. 3(21) (2020): 37–59. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-3(21)-37-59.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Основним джерелом зростання національного доходу повинно стати ресурсоощадження, тобто обсяг продукції повинен вироблятись без приросту матеріальних ресурсів. А це означає, що майже 80 % приросту продукції повинно бути забезпечено за рахунок економії ресурсів. З цією метою необхідно збільшити застосування прогресивних ресурсоощадних технологій, які вимагають менших витрат праці, енергії та сировини. Постановка проблеми. Застосування нових безвідходних і маловідходних екологічно чистих технологій. Аналіз останніх досліджень і публікацій. З аналізу літературних джерел можна зробити висновок, що вищим класом технологічного процесу є малоопераційність, маловідходність, ресурсоощадливість, коли інструмент або середовище одразу діють на всю поверхню або на весь об’єм деталі; тривалість дії інструменту або середовища на деталь у декілька десятків разів скорочується і в стільки ж разів підвищується продуктивність обладнання. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Представити основні деталі приводів машин, виготовлені за сучасними технологіями з полімерних композитів, їх застосування та перспективи розвитку. Мета статті. Розглянути приклади деталей приводів машин, виготовлених із полімерних композитів за сучасними й перспективними технологіями.Виклад основного матеріалу.Представлені полімерні та металополімерні зірочки, ланцюги й зубчасті колеса приводів машин, зокрема інтегрованих конструкцій, особливості їх виробництва та застосування. Показана техніко-економічна ефективність застосування деталей машин і механічних передач із полімерних композитів. Розглянуті перспективи і недоліки тривимірного друку деталей машин із полімерних композитів. Висновки відповідно до статті. Дедалі більш численні приклади практичного застосування деталей машин, виготовлених за сучасними технологіями з полімерних композитів, свідчать про те, що при правильному виборі та визначенні розмірів деталей полімерні композити часто перевершують метали. А зниження споживання металів веде до скорочення видобування рудних копалин і металургійного виробництва, що, у свою чергу, сприяє вирішенню багатьох економічних, енергетичних та екологічних проблем. Застосування полімерних деталей приводів машин дає можливість отримувати переваги конструктивного, технічного, технологічного та економічного характеру.
9
Мікульонок, І. О. "Науково-освітня школа НТУУ "КПІ" з процесів та обладнання виробництва і перероблення полімерів, пластмас і гумових сумішей." Дослідження з історії техніки, Вип. 21 (2015): 26–30.
Find full text
10
Umerova, S. O., and A. V. Ragulya. "Магнітоелектричні нанокомпозити з полімерною матрицею як перспективний напрямок розвитку сучасного матеріалознавства." Кераміка: наука і життя, no. 3(36) (October 31, 2017): 15. http://dx.doi.org/10.26909/csl.3.2017.2.
Full textAbstract:
Створення магнітоелектричних нанокомпозитів із полімерною матрицею є надзвичайно актуальною та цікавою задачею сучасного матеріалознавства, яка слугує своєрідною з’єднувальною ланкою між галузями фундаментальних та прикладних досліджень. Відкриті у 1970 роках фероелектричні властивості полімеру полі(вініліденфториду) сьогодні дозволяють застосовувати органічний підхід до створення високочутливих пристроїв нового покоління різної форми з наперед заданими механічними властивостями, гнучкістю, універсальністю, легкістю та низькою вартістю виробництва і у деяких випадках навіть біосумісністю.
11
Malyshevska, O. S. "Forecasting of Non-Carcinogenic Risk for Population Health from Manufacturing of Mechanical Processing of Secondary Polymers." Ukraïnsʹkij žurnal medicini, bìologìï ta sportu 6, no. 3 (June 26, 2021): 212–19. http://dx.doi.org/10.26693/jmbs06.03.212.
Full textAbstract:
The most hygienically safe process of recycling polymers is mechanical recycling, which does not cause the destruction of polymers, products of which dangerously affect all components of the environment and man. The purpose of the study is to predict the non-carcinogenic risk to public health from the production of mechanical processing of secondary polymers, depending on the presence or absence of the stage of mechanical activation in the processing process. Materials and methods: sanitary-epidemiological examination; risk assessment of dangerous factors for public health; instrumental assessment methods; statistical processing of results – determination of arithmetic mean values, standard error, quadratic deviation. Results and discussion. It is established that the total indicators of air pollution by polymer dust, nitrogen dioxide and carbon monoxide do not exceed the permissible level of pollution, and the degree of danger of this category of production is assessed as safe. Analysis of the obtained values of hazard coefficients of chemicals for the production of mechanical processing of secondary polymer raw materials without the stage of mechanical activation showed that the risk level for the maximum concentration of polymer dust and nitrogen dioxin at a distance of 25 m is assessed as alarming. The hazard factor for the maximum concentration of carbon monoxide at all distances studied did not exceed the permissible limits. For the production of mechanical processing of secondary polymer raw materials with the stage of mechanical activation, the level of risk for any of the test substances and at all distances studied did not exceed the allowable. Conclusion. Indices of danger of impact on individual organs and systems of the body (respiratory system, central nervous system, cardiovascular system, blood, eyes) of the investigated substances (polymer dust, nitrogen dioxide, carbon monoxide) at a distance of 50 m from the processing of secondary polymer raw materials without stages of mechanical activation are admissible, and for production with a stage of mechanical activation – minimum. It is established that according to the indicators of non-carcinogenic risk, sanitary-protection zone of production facilities for mechanical processing of secondary polymer raw materials without the stage of mechanical activation cannot be less than 50 m, and with the stage of mechanical activation can be reduced to 25 m
12
Demchuk, M. B., T. A. Hroshovyi, Yu V. Nayda, and V. M. Koval. "СУЧАСНИЙ СТАН СТВОРЕННЯ, ВИРОБНИЦТВА ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ТАБЛЕТОВАНИХ ЛІКАРСЬКИХ ПРЕПАРАТІВ Повідомлення 29. Характеристика процесу розробки та дослідження матричних таблеток." Фармацевтичний часопис, no. 2 (June 12, 2019): 103–11. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2019.2.10197.
Full textAbstract:
Мета роботи. Аналіз і систематизація даних літератури щодо особливостей створення різних видів матричних таблеток, а також впливу факторів, що регулюють вивільнення лікарських речовин із матричних систем.
Матеріали і методи. Використано методи інформаційного пошуку, аналізу даних літератури щодо лікарської форми – матричних таблеток.
Результати та обговорення. Представлені дані літератури щодо вимог до лікарських речовин, на основі яких можуть бути створені матричні таблетки. Розглянуто гідрофобні, гідрофільні, ліпофільні, біодеградуючі типи матричних систем. На прикладах наведено технології, рецептури та методи дослідження матричних таблеток. Проаналізовано вплив факторів, що регулюють вивільнення лікарських речовин із матричних систем. Наведено приклади діючих речовин – потенційних кандидатів для розробки на їх основі матричних таблеток.
Висновки. Матричні таблетки, розроблені за допомогою раціонального поєднання полімерів із іншими допоміжними речовинами, можуть успішно застосовуватися для пролонгованого вивільнення лікарських речовин. Актуальною є перспектива створення матричних таблеток, що містять погано розчинні у воді активні фармацевтичні інгредієнти і забезпечують вивільнення діючих речовин до 24 годин.
13
Коломієць, Т. М., Т. А. Караваєв, and Т. Г. Глушкова. "ПОЛІМЕРНІ ВІДХОДИ: ПРОБЛЕМИ НАКОПИЧЕННЯ ТА ВТОРИННОЇ ПЕРЕРОБКИ." Herald of Lviv University of Trade and Economics. Technical sciences, no. 26 (August 3, 2021): 86–94. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-26-12.
Full textAbstract:
У статті висвітлено негативні наслідки забруднення полімерними відходами довкілля, світового океану, тваринного світу. Це є важливою екологічною проблемою, оскільки вони не підда- ються біологічному руйнуванню, тому накопичуються у величезних обсягах. Метою статті є дослі- дження екологічних проблем у сфері поводження та вторинної переробки полімерних відходів у світі та Україні. У ході дослідження встановлено, що в рік у світі виробляється біля 300 млн тон пластику. Щорічно до 12 млн. тон пластику опиняється у водах Світового океану. Від пластикового забруднення страждають понад 600 видів морських тварин та пташок. Сміттєва пляма у світовому океані оці- нюється різними дослідниками площею від 700 тис. до 15 млн. км2. Проаналізовано основні законодавчі документи ЄС та України щодо обмеження виробництва товарів з полімерів та утилізації утворених з них відходів. Встановлено, що близько 130 держав світу вже розробили законодавчі документи, які обмежують використання одноразового пластику на своїй території. У 2017 р. в Україні затверджено Національну стратегію управління відходами до 2030 р., згідно з якою рівень захоронення муніципаль- них відходів повинен знизитися з 94% до 35% (в ЄС – 10%). В Україні на сьогодні переробляється лише 3% утворених побутових відходів. Показано досвід провідних світових та українських компаній з реа- лізації інноваційних методів рециклінгу полімерних відходів. Для вирішення означених проблем людство має перейти до зменшеного усвідомленого споживання виробів з пластику, повторно використову- вати та переробляти за екологічними нормами відходи з них. Суттєво вплинути на ситуацію можливо через законодавчі зміни та суворе їх дотримання, що зробить виготовлення й використання пластику невигідним для компаній і спонукатиме їх переходити на біорозкладні аналоги.
14
О. А. МЕЛЬНИК, М. Д. МЕЛЬНИЧУК, and В. П. КАШИЦЬКИЙ. "ОТРИМАННЯ МІКРОВОЛОКОН ЦЕЛЮЛОЗИ З ТРЕСТИ ТЕХНІЧНОЇ КОНОПЛІ ТА ЛЬОНУ." Товарознавчий вісник 1, no. 15 (February 19, 2022): 317–27. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2022-15-28.
Full textAbstract:
Мета. Визначити оптимальний метод отримання мікроцелюлози з трести технічної коноплі та льону.
Результати. Останніми роками дослідження матеріалів, отриманих з відновлюваних природних джерел, помітно зросли. Прикладами таких матеріалів є композити на основі желатину, декстрину, полілактиду, пектину та казеїну. Як наслідок, постійно вдосконалюються знання щодо функціональних характеристик нові матеріалів та сфери застосування таких природних полімерів. Покращення властивостей композитів можна досягнути одержанням біокомпозиційних матеріалів армуванням природними волокнами. Відомі дослідження, присвячені розробці таких матеріалів, зокрема можливість формування кополімеру казеїну та метилцелюлози і одержання плівок. Відповідно, метою нашої роботи стала розробка методики отримання біорозкладнихмікроволокон. Для досягнення мети було поставлено такі завдання: отримати мікроцелюлозуз трести технічної коноплі, дослідити структуру та хімічний склад. У роботі було визначено методику отримання мікроцелюлози з рослинної сировини. Визначено оптимальний вміст хімічних реагентів та режими обробки. Вихід целюлози становив: 30% -для волокон технічної коноплі, далі «целюлоза-1» ; 35% - льон-довгунець (волокно льняне, довге з трести довгого мочіння), далі «целюлоза-2»; та 40% - волокон конопляних з трести росяного мочіння весняного періоду збирання, далі «целюлоза-3».
Встановлено, що EDS не є оптимальною методикою перевірки хімічного складу. Доцільно проводити додатковий аналіз органічних сполук методом інфрачервоної спектроскопії FTIR. Дослідження хімічного складу показало, що зразки мікроцелюлози не містять в своєму складі жодних шкідливих для навколишнього середовища компонентів та важких металів. Відповідно наповнювач є екобезпечним і може застосовуватися для виробництва біокомпозитів, наприклад, для виробництва харчової тари. В подальшому заплановано дослідження механічних та технологічних властивостей целюлози із трести волокон коноплі та льону.
15
М.М. Челтонов and О.Л. Кириченко. "ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕРЕРОБКИ ПРОДУКТІВ УТИЛІЗАЦІЇ ТВЕРДОГО РАКЕТНОГО ПАЛИВА." Наукові нотатки, no. 68 (January 30, 2020): 135–41. http://dx.doi.org/10.36910/6775.24153966.2019.68.22.
Full textAbstract:
У сучасних умовах для України актуальним екологічним питанням э утилізація споряджених корпусів двигунів (СКД) із закінченим терміном зберігання. В ході утилізації утворюється полімерна матриця (ПМ) з середнім розміром фрагментів 2 - 15 мм, до складу якої входить до 30% ціклотетраметілентетранітраміна (нітраміна), виробництво якого відсутнє в Україні, його можливо регенерувати із застосуванням диметилсульфоксида (ДМСО). Метою даної роботи є встановлення закономірностей вилучення нітраміну з ПМ за допомогою ДМСО в лабораторних умовах зі зміною такого параметра як масовий модуль (відношення ДМСО: ПМ) в залежності від вологості ПМ. На основі експериментальних даних встановлено залежності масового модуля (відношення ДМСО: ПМ) на ступінь вилучення нітраміна за допомогою ДМСО з ПМ. Найкращим масовим модулем (ставленням ДМСО: ПМ) можна вважати діапазон 2 - 3, що дозволяє досягти ступеня вилучення нітраміни 71,9% (при вологості ПМ 3%). Ідетіфікаціі вилученного з ПМ нітраміна підтверджена ІЧ-спектром і ДТА.
16
Пащенко, Євген Олександрович, Сергій Васильович Рябченко, В’ячеслав Миколайович Бичихін, Світлана Анатоліївна Кухаренко, Денис Олександрович Савченко, Оксана Миколаївна Кайдаш, and Володимир Віталійович Смоквина. "ІННОВАЦІЙНИЙ МЕТОД ЗАКРІПЛЕННЯ АЛМАЗНИХ ЗЕРЕН ДЛЯ УДОСКОНАЛЕННЯ ВИРОБНИЦТВА АЛМАЗНО-АБРАЗИВНИХ ІНСТРУМЕНТІВ." Science and Innovation 18, no. 1 (February 14, 2022): 56–65. http://dx.doi.org/10.15407/scine18.01.056.
Full textAbstract:
Вступ. За поєднанням високої точності обробки, продуктивності та можливості керування формою ріжучого профілю інструменту одношаровий абразивний інструмент має потенційну перевагу над іншими типами абразивних інструментів.Проблематика. Інструменти для прецизійного формоутворення деталей з високолегованих та жароміцних сталей є найбільш складними у виготовленні, економічно привабливими та критично важливими у сегменті інструментального виробництва. Виготовлення таких інструментів шляхом електрохімічного зарощування зерен алмазу металомна електропровідному корпусі відоме давно. Проте їх виготовлення за найкращими традиційними технологіями стикається із значними складнощами і потенціал таких алмазних виробів реалізується лише на 15—20 %.Мета. Удосконалення виробництва високоточного абразивного інструменту для обробки високолегованих та жароміцних сталей на сучасних оброблювальних центрах з числовим програмним керуванням.Матеріали й методи. Електрохімічне осадження покриттів проводили за оригінальною методикою. Мікроструктуру одержаних покриттів вивчали за допомогою скануючої електронної мікроскопії та рентгенівської дифрактометрії. Міцність утримання алмазних зерен у зв’язці вимірювали на розробленому пристрої.Результати. Запропоновано технологію виготовлення високоточних одношарових шліфувальних інструментів шляхом електрохімічного осадження металу. Показано, що між сталевим корпусом та шаром металу, що утримує алмазні зерна, створюється тонкий шар електропровідного полімеру з високою адгезією як до корпусу, так і до металу. Це зебезпечує міцне утримання абразивних зерен та високий ступінь рівномірності їх розміщення, що наразі є недосяжним для традиційних технологій, а також посилює стійкість гострих кромок профілю як найбільш вразливих ділянок інструменту.Висновки. Вперше створено та апробовано новий клас високоточного профільного інструменту, який дає можливість імпортозаміщення на машинобудівних підприємствах України, а також виходу на зовнішні ринки.
17
Bekhta, Pavlo, and Iryna Kusniak. "Властивості фанери з використанням як клею термопластичної плівки." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 19 (December 26, 2019): 209–22. http://dx.doi.org/10.15421/411943.
Full textAbstract:
Запропоновано використання термопластичної плівки поліетилену низької густини (ПЕНГ) у виробництві фанери замість класичних синтетичних клеїв, що дає змогу одержувати екологічно чистий матеріал. Здатність термопластичної плівки склеювати шпон оцінювали визначенням міцності фанери на зріз. Крім того, були досліджені й інші фізико-механічні властивості фанери, зокрема вологість, водопоглинання і набрякання за товщиною після витримки у воді впродовж 24 год, межа міцності на статичний згин і модуль пружності. Змінними параметрами у дослідженні були температура пресування 140оС, 160оС, 180оС та витрата термопластичної плівки 130 г/м2, 150 г/м2, 170 г/м2 та 190 г/м2. Для порівняння властивостей фанери, виготовленої з термопластичної плівки, було виготовлено фанеру з використанням карбамідо-формальдегідного клею.
Результати показали, що склеювання листів шпону ПЕНГ позитивно впливає на властивості фанери. Міцність на зріз зразків фанери, склеєних термопластичною плівкою, знаходиться в межах 1,46-1,69 МПа, що перевищує нормативне значення міцності в 1,0 МПа згідно стандарту EN 314-2. Температура пресування помітно впливає на проникнення полімеру у клітини та судини шпону. Механічне блокування, яке спостерігалося за час випробування зразків фанери на зріз, утворюється між неполярною плівкою і полярною деревиною. Крім того, з’ясовано розподіл температури всередині пакета шпону за різної витрати та виду клею. Оптимальними умовами для склеювання листів шпону у виробництві фанери, враховуючи товщину фанери та економічні затрати, є температура пресування 160оС та витрата термопластичної плівки 130 г/м2.
18
Editor, Editor. "ТОВАРОЗНАВЧА ЕКСПЕРТИЗА ПОЛІМЕРНИХ ПАКЕТІВ ТИПУ МАЙКА ТОВ «КОМСЕРВ УКРАЇНА»." Товарознавчий вісник 1, no. 12 (November 29, 2019): 168–75. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2019-12-16.
Full textAbstract:
Мета. З’ясування особливостей проведення експертизи пакетів полімерних типумайка виготовлених ТОВ «Комсерв Україна» для встановлення відповідності показників їхспоживних властивостей вимогам чинних нормативних документів.Методика. Під час проведення товарознавчої експертизи були використані наступніметоди дослідження: органолептичні (дослідження маркування, визначення типу,перевірка зовнішнього вигляду та швів полімерних пакетів, ідентифікації полімерногоматеріалу), вимірювальні (розривальне навантаження, розмірні характеристики).Результати. Визначено доцільність проведення товарознавчої експертизиполімерних пакетів, так як у сучасній промисловості неможливе виробництво товарів безналежного упакування. Упаковка – це засіб чи комплекс засобів, що забезпечує захистпродукції від пошкодження і втрат, навколишнього середовища – від забруднень, а такожпроцес обігу продукції. У статті представлено розроблений порядок проведеннятоварознавчої експертизи полімерних пакетів типу майка, який включає такі основніетапи: аналіз документів, ідентифікація об’єкта дослідження, дослідження показниківспоживних властивостей, аналіз одержаних результатів, формулювання обґрунтованоїаргументованої відповіді на запитання, поставлене на вирішення перед експертом.Представлено результати товарознавчої експертизи, якими встановлено, що надані длядослідження полімерні пакети (тип майка, виробництво ТОВ «Комсерв Україна») занаявним маркуванням відповідають вимогам ДСТУ 4260:2003 Тара і пакованняспожиткові. Марковання. Загальні вимоги. Це дало змогу ідентифікувати пакети зурахуванням природи пакувального матеріалу та його виробника. Визначити шляхиподальшого їх використання у разі вирішення проблеми впровадження системи збираннята переробки. Внутрішня поверхня пакетів не злипається; пакети художньо оформлені;шви шириною 0,1 мм розташовувані від краю пакета на відстані 10 мм; шви пакетів рівні,без пропалених місць та зморшок, герметичні. За досліджуваними показниками – розмірні характеристики, ширина шва, його розміщення та якість, матеріал виготовлення,товщини плівки, відповідають вимогам регламентованими ДСТУ 7275:2012 Пакети зполімерних та комбінованих матеріалів. Загальні технічні умови та не відповідаютьвстановленим вимогам за значенням показника міцність при розриві.Практична значимість. Розроблений та апробований порядок проведеннятоварознавчої експертизи полімерних пакетів може бути використано під час проведенняекспертиз експертними організаціями, у ході який встановлюється відповідністьпоказників споживних властивостей вимогам чинних нормативних документів або умовамконтракту.
19
Tsyzh, B. R., O. I. Aksimentyeva, M. R. Olhova, and Yu Yu Horbenko. "CЕНСОРНІ ВЛАСТИВОСТІ ПЛІВОК ПОЛІАНІЛІНУ, ОТРИМАНИХ НА ОПТИЧНО-ПРОЗОРИХ НОСІЯХ." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, no. 2 (August 12, 2016): 121–25. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6824.
Full textAbstract:
Виявлення і моніторинг газоподібного аміаку в атмосфері та промислових середовищах є необхідним у різних галузях застосування, в тому числі для контролю свіжості харчових продуктів. Чутливі елементи сенсорних пристроїв виготовляють переважно на основі неорганічних речовин, зокрема плівок токсичних і дефіцитних напівпровідників. На даний час доступна велика кількість різноманітних пристроїв для виявлення аміаку, проте більшість з них є дорогими та складними у виробництві і застосуванні, що зумовлює пошуки простішого та дешевшого способу виготовлення таких датчиків.
Стаття присвячена розробці чутливих елементів сенсорних пристроїв на основі тонких плівок електропровідного полімеру – поліаніліну (ПАН), що привертає значну увагу завдяки нескладному синтезу, низькій вартості, чутливості до різних газів при кімнатній температурі. Зміну оптичних властивостей плівок ПАН внаслідок взаємодії з молекулами газоподібного аміаку вивчали для виявлення та встановлення вмісту газу у навколишньому середовищі. Показано, що запропонований метод формування газочутливих плівок шляхом хімічного осадження ПАН на поверхні оптично–прозорих матеріалів (скло, станум оксид, поліметилметакрилат) забезпечує високу чутливість до аміаку, що проявляється у зсуві смуги пропускання і зменшенні її інтенсивності. Час встановлення адсорбційно–десорбційної рівноваги становить 30–60 с, що підтверджує швидкодію оптичного відгуку отриманих плівок.
20
Editor, Editor. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЗМОЧУВАНОСТІ ЛУБУ ЛЬОНУ ОЛІЙНОГО ТА КОНОПЕЛЬ." Товарознавчий вісник 1, no. 12 (November 29, 2019): 89–96. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2019-12-09.
Full textAbstract:
Мета. Дослідити змочуваність лубу льону олійного та конопель з метою їхподальшого застосування у виробництві композиційних матеріалів технічногопризначення.Методика. Експериментальні дослідження споживчих властивостей лубу льонуолійного та конопель проводили з використанням стандартних методик і засобіввимірювання, відповідно до ТУ У25.2-32512498-001-2004 «Маса пресувальна фенольна».Результати. На основі проведених теоретичних та експериментальних дослідженьможна зробити висновок, що в цілому застосовані способи обробки лубу льону олійного таконопель позитивно впливають на змочуваність, але вони потребують подальшихнаукових пошуків. Зроблено висновок, що причиною низької змочуваності лубу льонуолійного та конопель є кутикула. Кутикулярний шар не дає у повній мірі змочуватися лубульону олійного та конопель, тому головним завданням є знаходження методів та способів,які дозволили зруйнувати кутикулярний шар і надати лубу льону олійного та конопельзмочуваності близької до бавовняного волокна 120 г з метою збільшення адгезії міжволокнистим наповнювачем та матрицею полімера, при цьому не пошкодити луб. З цієюметою було проведено серію дослідів з визначення змочуваності лубу льону олійного таконопель після заморожування при температурі – 20 С, а також після обробки умікрохвильовій печі. В результаті проведених експериментальних дослідженьзмочуваність після заморожування лубу льону олійного збільшилась у двічі, а лубу конопельбільше ніж у п′ять разів. Після обробки лубу льону олійного та конопель у мікрохвильовійпечі змочуваність зросла в середньому на 12,14 г у лубі льону олійного, а в лубі коноплі на13,9 г. Таким чином, результати проведених досліджень показали, що в цілому застосованіспособи обробки лубу льону олійного та конопель позитивно впливають на збільшеннязмочуваності, але вони потребують подальших наукових досліджень. Тому актуальнимзавданням сьогодення є пошук нових способів та методів обробки лубу льону олійного таконопель для подальшого їх застосування у композиційних матеріалах технічногопризначення. Наукова новизна. Встановлено позитивний вплив заморожування та мікрохвильовихдій на показник змочування лубу льону олійного та конопель.Практична значимість. На основі експериментальних досліджень визначенометоди обробки лубу льону олійного та конопель, які дозволяють збільшити змочуваність,а отже збільшити адгезію між збільшення адгезії між волокнистим наповнювачем таматрицею полімера.
21
О.П. ДОМБРОВСЬКА, Л.А. ЧУРСІНА, and В.С. КРАГЛІК. "ЗБЕРЕЖЕННЯ СПОЖИВНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ З КОНОПЕЛЬ." Товарознавчий вісник 1, no. 15 (February 18, 2022): 113–20. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2022-15-10.
Full textAbstract:
Мета. вибір найбільш придатних видів упаковки конопляної олії для збереження її споживних властивостей. Методика. Теоретичні дослідження в роботі вирішувалися за допомогою сучасних методик та методів аналізу, систематизації, узагальнення, порівняння, індукції та дедукції, а також з використанням загальнонаукового аналітичного методу. Результати. У статті розглянуто унікальні споживні властивості продовольчих товарів з конопель, наведено приклади пакування для різних видів продовольчих товарів з конопель, коротко розглянуто існуючі шляхи збереження їх споживних властивостей. Доведена необхідність збереження лікарських властивостей харчової продукції з конопель за рахунок використання сучасних видів упаковки, що широко застосовуються у фармацевтичній промисловості. Наукова новизна. Найбільш придатною формою для лікарського застосування конопляної олії є сучасні види пакування лікарських препаратів, які дозволяють зберегти фізико-хімічні властивості продукту, відповідне дозування, агрегатний стан тощо і широко використовуються у фармацевтичній промисловості. Вперше запропоновано для збереження лікарських властивостей фармацевтичної продукції з конопель використовувати пакування у вигляді скляних затемнених ампул й спеціальних розчинних полімерних капсул для одноразового застосування необхідної лікарської дози продукту. Таке пакування забезпечує первинну якість харчової продукції з конопель та збереженість її лікарських властивостей. Практична значимість. Для забезпечення якості та збереження лікарських властивостей конопляної олії за міжнародними стандартами потрібно використовувати матеріали, дозволені до використання при виробництві первинної упаковки для фармацевтичних препаратів та продуктів харчової промисловості, а саме найбільш придатними видами упаковки є скляні затемнені ампули й спеціальні розчинні полімерні капсули для одноразового застосування необхідної лікарської дози продукту.
22
Martsenyuk, V. P., A. S. Sverstiuk, T. V. Bihunyak, A. V. Pavlyshyn, and O. M. Mochulska. "ЗАСТОСУВАННЯ КІБЕРФІЗИЧНИХ БІОСЕНСОРНИХ ТА ІМУНОСЕНСОРНИХ СИСТЕМ." Medical Informatics and Engineering, no. 1 (May 10, 2019): 25–38. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2019.1.10108.
Full textAbstract:
У роботі проведено огляд кіберфізичних біосенсорних та імуносенсорних систем, що є новим поколінням інформаційно-вимірювальних систем із використанням у конструкції біологічних матеріалів, які забезпечують їх високу селективність. Проведена класифікація досліджуваних систем відносно чутливих елементів і можливості використанням різних режимів фізико-хімічного перетворення вимірювальної величини. Розглянуто такі види кіберфізичних біосенсорних та імуносенсорних систем: електрохімічні; оптичні; на основі оксиду кремнію, кварцу та скла; на основі наноматеріалів; генетично кодовані або синтетичні флуоресцентні; мікробні, розроблені за допомогою синтетичної біології та генетичної інженерії. Досліджувані системи порівняно за технологією, специфічністю, порогом виявлення, тривалістю аналізу, вартістю та портативністю.
Розглянуто методи виготовлення електрохімічних кіберфізичних біосенсорних та імуносенсорних систем. Окремо представлено методи виготовлення, шляхом модифікування поверхні металевих і вуглецевих електродів із використанням біоматеріалів, таких як ферменти, антитіла або ДНК. Представлено оптичні досліджувані системи, що реалізуть свою дію за допомогою іммобілайзерів і можуть виготовлятися із золота, матеріалів на основі вуглецю, кварцу або скла. Описано найбільш важливі напрями використання кіберфізичних біосенсорних та імуносенсорних систем у лікувальних і діагностичних закладах, зокрема для моніторингу рівня глюкози в крові пацієнтів із цукровим діабетом, а також для розроблення нових лікарських засобів, біозондування та біомедицини. Зроблено висновок, що досліджувані системи з наноматеріалів на основі оксиду кремнію володіють найбільш високим потенціалом щодо застосування для біовізуалізаціі, біосенсорного аналізу та лікування онкологічнх захворювань.
Розглянуто мічені кіберфізичні біосенсорні та імуносенсорні системи з використанням генетичного кодування або синтетичної флуоресценції, що дало змогу вивчати біологічні процеси, в тому числі, різні молекулярні перетворення всередині клітин. Наведено переваги візуалізації in vivo за допомогою досліджуваних систем малих молекул з метою кращого розуміння клітинної активності та механізму дії ДНК, РНК та мікро-РНК. Описано клітинні біосенсорні та імуносенсорні системи, що можна застосовувати для моніторингу біохімічної потреби в кисні, токсичності в навколишньому середовищі, для виявлення пестицидів і важких металів, спостереженні за екологічною ефективністю при виробництві електроенергії. Зроблено висновок, що для створення високочутливих мініатюрних пристроїв потрібне розроблення різних мікро- і нано-кіберфізичних біосенсорних та імуносенсорних платформ із залученням інтегрованих технологій, які використовують електрохімічний або оптичний біоелектронні принципи з комбінацією біомолекул або біологічних матеріалів, полімерів і наноматеріалів.
23
Ozarkiv, I. M., M. S. Kobrynovuch, Z. H. Humeniuk, and I. V. Petryshak. "Контроль напружено-деформованого стану і вологості деревини в тепломасообмінних процесах сушіння." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 10 (November 29, 2018): 81–84. http://dx.doi.org/10.15421/40281017.
Full textAbstract:
Сушіння деревини – це обов'язковий технологічний процес у виробництві пиломатеріалів, меблевих заготівель, будівельних деталей тощо. Різні аспекти розглянутих у цьому дослідженні можуть зацікавити фахівців підприємств лісопромислового комплексу. Відомо, що основні форми зв'язку вологи з деревиною (адсорбційний, капілярно-конденсаційний та капілярний зв'язки вільної вологи в порожнинах клітин) залежать від температури та відносної вологості сушильного агента. Це означає, що деревина, як матеріал рослинного походження, поводиться своєрідно залежно від температурно-вологісних полів. Проблема сушіння деревини охоплює питання щодо перенесення тепла і вологи (маси) як у середині тіла, так і в пограничному шарі на межі розподілу фаз "тіло (об'єкт сушіння) – "навколишнє середовище". Треба зазначити, що інтенсивність сушіння є максимальною, коли можливості перенесення тепла і маси в пограничному шарі відповідають можливостям переміщення вологи і тепла всередині об'єкта сушіння. Описано властивості деревини, як природного полімера, що володіє специфічними пружно-в'язкими властивостями. Розкрито механізм перенесення вологи (маси) із центральних шарів об'єктів сушіння до їхніх поверхонь. У теоретичних дослідженнях розглянуто явище всихання як повного, так і у трьох структурних напрямах. Зазначено, що сушіння є складним тепломасообмінним процесом, який супроводжується молекулярною природою та механізмом явищ, що зумовлюють кінетику їхнього перебігу. Показано, що розв'язання відповідних рівнянь молекулярно-молярного перенесення тепла і маси (вологи) за відповідних крайових (граничних) умов дає змогу описати поля, тобто розподілення потенціалів перенесення – температури і вологовмісту в об'єкті сушіння в будь-який момент часу сушіння. Адже криві сушіння (в координатах "швидкість сушіння – вологість матеріалу") і температурні криві (в координатах "температура об'єкта сушіння – вологість об'єкта сушіння") відображають характер перебігу процесу сушіння.
24
Pasichnyi, V. M., О. V. Khrapachov, A. I. Ukrainets, А. І. Marynin, N. P. Lohvynenko, and E. I. Kapitula. "Використання повторної пастеризації при виготовленні варених ковбасних виробів." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 20, no. 85 (February 27, 2018): 29–34. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8506.
Full textAbstract:
Питання безпеки продуктів харчування є чи не основним, якому приділяється широка увага в умовах сьогодення. Зберегти свіжість та якість продукту протягом терміну його зберігання та задовольнити вимоги споживача є основною метою виробників та торгівельних мереж. Варені ковбаси, сосиски, сардельки є дуже поширеною та популярною групою продуктів споживання. Але одночасно дані продукти мають порівняно невеликий термін зберігання, що дуже незручно за умов розгалуженого ланцюга логістики, до якого звикло більшість виробників м’ясопродуктів. Є декілька напрямків подовження термінів зберігання даної продукції, а саме: за рахунок використання газо- та паронепроникних оболонок, консервуючих речовин, пакування продукції в багатошарові полімерні матеріали тощо. Але для досягнення стабільних результатів під час виробництва, зберігання та реалізації продукції необхідно контролювати цілий ряд факторів, таких як: гігієна, температура, рН, активність води (aw), дія кисню та інші, оскільки вони впливають на споживчі характеристики продукту і за відсутності контролю – сприяють його псуванню. Істотним видом псування є мікробіологічне, що спричинене дією мікроорганізмів: бактерій, плісняви, дріжджів, вірусів і т.д. Відомо, що більшість мікроорганізмів розвиваються на поверхні продукту, особливо, якщо це стосується натуральних оболонок, що використовуються для виготовлення ковбасних виробів. Деякі науковці працювали над розробками, що пов’язані з інгібуючими властивостями екстрактів рослин, дією хітозану тощо, що використовували для покриття полімерних плівок, надаючи їм антимікробних властивостей. Однак недоліком використання полімерних плівок з асептичними властивостями є обмеження їх використання в промислових умовах. Враховуючи, що подовження термінів зберігання варених ковбасних виробів є актуальним питанням, для отримання стабільного та прогнозованого результату було запропоновано поєднати використання багатошарових полімерних матеріалів, призначених для пакування м’ясопродуктів, з наступним проведення короткочасної температурної обробки (пастеризації) готових, запакованих під вакуумом, ковбасних виробів, яке дає можливість пригнічити ріст мікроорганізмів, що присутні на поверхні продукту після первинного теплового оброблення. В процесі досліджень були виготовлені сардельки вищого та першого сортів, запаковані під вакуумом в багатошарові полімерні матеріали (плівки), з подальшим проведенням короткочасної пастеризації. Контрольними зразками слугували аналогічні за складом ковбасні вироби, що були виготовлені за відповідними до технічних умов вимогами і запаковані під вакуумом, але які не піддавались додатковій термічній обробці (пастеризації). Протягом терміну зберігання проводились органолептичні, мікробіологічні, фізико-хімічні дослідження, вимірювались: активність води, вологозв’язуюча здатність, вологоутримуюча здатність, амінокислотний складу продукту, структурно-механічні показники. За результатами досліджень позитивний результат щодо можливості зберігання пастеризовані сардельки як вищого, так і першого сорту показали до 75 доби, тимчасом як аналогічні продукти без повторної термічної обробки не відповідали вимогам нормативно-технологічної документації вже на 35-ту добу зберігання. В результаті проведених робіт розроблені рекомендації щодо збільшення термінів зберігання пастеризованих варених ковбасних виробів до 60 діб, з урахуванням коефіцієнту запасу, при використанні комплексу заходів за повторної теплової обробки (пастеризації), що сприяють отриманню якісного та стабільного за показниками безпеки продукту тривалого терміну зберігання без застосування консервуючих речовин хімічного походження.
25
Pasichniy, V. M., О. V. Khrapachov, and А. І. Marynin. "ВИКОРИСТАННЯ МОДИФІКОВАНОГО ГАЗОВОГО СЕРЕДОВИЩА ТА ВАКУУМУВАННЯ ПРИ ПАКУВАННІ І ЗБЕРІГАННІ ОХОЛОДЖЕНОГО М’ЯСА ТА НАПІВФАБРИКАТІВ З НЬОГО." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, no. 2 (September 13, 2016): 68–72. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6813.
Full textAbstract:
Охолоджене м’ясо є одним із найпоширеніших продуктів на споживчому ринку, який користується великим попитом, як в натуральному вигляді, так і у вигляді напівфабрикатів, тому його виробництву приділяється дуже велика увага. Збереження споживчих характеристик таких продуктів протягом всього терміну їх зберігання можливе за рахунок їх пакування в полімерні багатошарові матеріали з застосуванням вакууму або модифікованого газового середовища (МГС). На доцільність вибору необхідної системи пакування впливають не тільки кінцевий споживач та бажані терміни зберігання зазначеної продукції, а насамперед: дотримання гігієнічних вимог, температурних режимів та мінімального часу на переробку і пакування, а також властивості самого продукту. Оскільки не існує однієї універсальної системи пакування для всього асортиментного ряду м’ясопродуктів, перед тим, як виготовляти та пакувати такий продукт, виробник проводить аналіз споживчих його характеристик і властивостей, ринку збуту, зовнішнього вигляду упаковки, її призначення, умов транспортування та термінів реалізації і зберігання того чи іншого продукту. Якщо у виробника виникає потреба у виготовленні напівфабрикатів у вигляді відрубів, великих шматків та сімейної і порційної упаковки, він, як правило, розглядає і пакування під вакуумом, і в модифікованому газовому середовищі. А отже для цього, обов’язково слід враховувати вплив вакууму та газової суміші на характеристики продукту та термін його реалізації.
Серед основних показників, які впливають на термін зберігання м’яса та м’ясопродуктів, є активніть води (aw) та рН. Питання зовнішнього вигляду пов’язані з пігментом міоглобіном, який, в залежності, від умов пакування (з застосуванням вакууму або модифікованого газового середовища) змінює колір м’яса. Тому при застосуванні пакування в МГС, слід послідовно підходити до підбору складу газової суміші, враховуючи вид продукту, тип обладнання, співвідношення «продукт/газ» в упаковці тощо. А при вакуумному пакуванні охолодженого м’яса слід інформувати споживачів про можливу зміну кольору продукту під дією вакууму. Обидві системи пакування направлені на збереження свіжості та безпечності продукту протягом всього терміну його зберігання та реалізації. Вивчення процесів, які при цьому відбуваються, зосереджене на їх цілеспрямоване застосування в м’ясопереробній галузі з метою підвищення стандартів якості такої продукції.
26
Писаренко, П. В., М. С. Самойлік, О. Ю. Диченко, Ю. В. Добровольська, and О. М. Губченко. "ВИКОРИСТАННЯ ЕКСПЕРТНИХ МЕТОДІВ У СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ СФЕРОЮ ПОВОДЖЕННЯ З ТВЕРДИМИ ПОБУТОВИМИ ВІДХОДАМИ РЕГІОНУ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 27, 2019): 83–91. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.04.10.
Full textAbstract:
Розглядаючи ефективність рециклінгу, насамперед необхідно звернути увагу на такі головні пи-тання у сфері ресурсозбереження, а саме: ефективність використання ресурсів і прогнозування за-бруднення навколишнього середовища. Щорічно в Полтавській області утворюється близько 480 тис. т (1,6 млн м3) твердих побутових відходів, які видаляються на 377 санкціонованих полігонах та звалищах твердих побутових відходів та 4,5 млн т промислових відходів (з них 200 тис. т – небе-зпечні відходи). Середній рівень використання відходів як вторинних ресурсів у промисловості скла-дає третину (близько 30 %), а побутових відходів – близько 8 % від загальної маси. У господарський обіг залучають переважно лом і відходи чорних і кольорових металів, високосортні марки макулату-ри, чисті текстильні, полімерні й деревні відходи, склобій. У роботі оцінено ефективність процесу рециклінгу твердих побутових відходів на прикладі Полтавської області. Встановлено, що перешко-дами на шляху використання відходів як вторинних матеріальних ресурсів передусім є такі: недо-статність та недосконалість законодавчої й нормативно-правової бази у сфері поводження з відхо-дами виробництва і споживання; відсутність достатніх економічних стимулів для збору й перероб-ки великої маси відходів; недосконалість інструментів регулювання в цій галузі; недоопрацьованість практики збору й видалення твердих побутових відходів, яка не передбачає селективний збір ресур-соцінних фракцій, придатних для повторного використання; недостатня участь малого й середньо-го бізнесу у сфері діяльності зі збору й переробки вторинних ресурсів; недосконалість інфраструк-тури збору й переробки промислової продукції, термін використання якої вийшов; недостатнє ін-формаційне забезпечення підприємницької спільноти щодо можливостей, перспективи й економічної привабливості роботи у сфері використання вторресурсів. Зважаючи на обмеженість інвестицій у регіонах, які можуть бути направлені на проведення робіт з рециклінгу твердих побутових відходів, розроблено універсальну бальну методику оцінки ефективності технологій рециклінгу побутових від-ходів для відбору інноваційно-інвестиційних проєктів за їхньою економічною й екологічною значущі-стю для двох варіантів подальшої діяльності, а саме: у першому варіанті для комерційної реалізації силами бізнесу, у другому – для реалізації з державною підтримкою. У цьому аспекті визначені про-блеми залучення побутових відходів у господарський обіг та обґрунтовано економіко-екологічну ефе-ктивність залучення побутових відходів у вторинне споживання як фактору ресурсозбереження на прикладі окремого регіону, а саме Полтавської області.
27
Бікінєєв, Олексій, Віта Галиш, Дмитро Старокадомський, and Микола Гомеля. "Ефективна утилізація твердих відходів виробництва паперу." Матеріали міжнародної науково-практиченої конференції "Екологія. Людина. Суспільство", May 20, 2021, 92–94. http://dx.doi.org/10.20535/ehs.2021.232997.
Full textAbstract:
Паперові фабрики є одним з важливих джерел антропогенного навантаження через велике споживання прісної води в технології виробництва паперу. Тому поверхневі води зазнають значного впливу від целюлозно-паперової промисловості. Через складність технологічного процесу виготовлення паперу та картону існує потреба у великій кількості прісної води, а також для промивання технологічного обладнання. В результаті утворюються стічні води з великим вмістом шламу та розчинних речовин. Основним джерелом утворення забруднених стічних вод є виробництво целюлози, в основі якої лежать сульфатні та сульфітні методи варіння деревини та вибілювання напівфабрикатів із використанням сполук хлору. Завдяки виробництву целюлози та паперу утворюється значна кількість рідких та твердих відходів. Тому сьогодні важливо знайти способи контролювати кількість цих відходів та вибрати раціональні шляхи їх утилізації. Що зменшить антропогенне навантаження на гідросферу, а також у разі повторного використання сировини, зменшить вартість основних продуктів. В даний час для захоронення твердих відходів у промислових масштабах застосовується лише звалища або спалювання, що негативно впливає на навколишнє середовище. В якості альтернативи можна розглянути можливість їх застосування як компонентів епоксидних композитів. Метою роботи є вивчення впливу витрати твердих волокнистих відходів на фізико-механічні властивості епоксидних композитів. Тверді відходи паперової промисловості від системи переробки паперу у вигляді волокнистого матеріалу використовувались як сировина. Для приготування композитів використовували комерційні епоксидні смоли CHS-EPOXY520 та поліетиленполіамін. Дослідження властивостей композитів свідчить про хорошу взаємодію між епоксидним полімером та відпрацьованими волокнистими матеріалами завдяки тому, що обидва досліджувані матеріали містять достатню кількість гідроксильних груп. Взаємодія між функціональними групами обох матеріалів визначає високу міцність та гнучкість отриманих композитів. Загалом можна сказати, що тверді відходи виробництва паперу можна розглядати як перспективний матеріал для використання в якості добавки в епоксидних композитах.
28
Demchuk, M. B., Yu Ya Melnyk, T. A. Hroshovyi, and V. J. Skorokhoda. "СУЧАСНИЙ СТАН СТВОРЕННЯ, ВИРОБНИЦТВА ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ШВИДКОРОЗЧИННИХ ОРАЛЬНИХ ПЛІВОК." Фармацевтичний часопис, no. 2 (July 4, 2017). http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2017.2.7907.
Full textAbstract:
Мета роботи. Опрацювати та узагальнити літературні дані щодо основних характеристик, особливостей технології, можливостей використання швидкорозчинних оральних плівок.Матеріали і методи. Огляд літератури про лікарську форму - швидкорозчинні оральні плівки.Результати й обговорення. Швидкорозчинні оральні плівки являють собою дуже тонку плівку площею 5-20 см2, яку пацієнт може поміщати на язик або слизову оболонку у ротовій порожнині. Слина, що змочує плівку, приводить до її швидкої гідратації і прилипання до місця застосування. Рецептура швидкорозчинних оральних плівок складається із діючих речовин, водорозчинних полімерів, пластифікаторів, підсолоджувачів, ароматизаторів, речовин, що стимулюють слиновиділення. Для виготовлення плівок використовують метод виливання з випаровуванням розчинника, напівтвердого виливання, гарячої екструзії розплаву, роликового ущільнення. Для оцінки якості плівок визначають механічні показники, органолептичні характеристики, рН поверхні плівки, прозорість, однорідність вмісту, розпадання, розчинення, кількісне визначення.Висновки. Розглянуто основні характеристики, особливості технології, можливості використання плівок, що здатні прикріплюючись до слизової оболонки рота швидко вивільняти лікарські речовини.
29
Тryhubchak, О. V., Т. А. Groshovuy, N. S. Begey, and Yu V. Nayda. "СУЧАСНИЙ СТАН СТВОРЕННЯ, ВИРОБНИЦТВА ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ТАБЛЕТОВАНИХ ЛІКАРСЬКИХ ПРЕПАРАТІВ Повідомлення 28. Характеристика процесу виробництва і дослідження багатошарових таблеток." Фармацевтичний часопис, no. 2 (June 21, 2018). http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2018.2.9005.
Full textAbstract:
Мета роботи. Аналіз і систематизація даних літератури щодо технології, методів дослідження і показників якості багатошарових таблеток.Матеріали і методи. У роботі використано методи інформаційного пошуку, аналізу даних літератури щодо лікарської форми – багатошарових таблеток.Результати й обговорення. У роботі зібрано дані літератури щодо отримання багатошарових таблеток, проаналізовано їх склад і технологію. Пояснюються основні принципи створення багатошарових таблеток, які включають переваги, недоліки, методи отримання і типи таблетних машин. На прикладах наведено характеристику складу шарів негайного та тривалого вивільнення, показано особливості методів приготування таблетних мас. Виділено методи оцінки двошарової таблетки і фактори впливу на кінетику вивільнення.Висновки. Багатошарові таблетки – це нові системи доставки лікарських засобів, у яких в одній лікарській формі поєднуються речовини з різними профілями вивільнення. Для поліпшення профілів вивільнення до шару негайного вивільнення додають дезінтегранти. Шар пролонгованого вивільнення включає матричний полімер. Розрізняють різні технології двошарових таблеток. З метою отримання двошарових таблеток готують окремо 2 порошкові суміші з використанням методів прямого пресування та/або грануляції. Формування багатошарових таблеток відбувається за рахунок поступового стиснення окремих порошків на роторних таблетних пресах. На ринку доступні різні типи багатошарових таблетних машин. Багатошарові таблетки оцінюють за формою і розміром, висотою, стійкістю до роздавлювання, стираністю, однорідністю маси, розчиненням, водопоглинанням, кількісним вмістом тощо.
30
Існюк, Софія, and Ярослав Радовенчик. "Сучасні технології переробки пластикових відходів в Україні." Матеріали міжнародної науково-практиченої конференції "Екологія. Людина. Суспільство", May 20, 2021, 169–72. http://dx.doi.org/10.20535/ehs.2021.232578.
Full textAbstract:
Проблема переробки відходів полімерних матеріалів стає вкрай актуальною з позиції охорони навколишнього середовища для більшості країн світу.Протягом останніх років серйозною проблемою, яка привертає до себе все більше уваги, є забруднення навколишнього середовища виробами із пластику. Пластик за своєю природою є полімерним матеріалом. Природних полімерів, таких як каучук, існує багато, однак вони не впливають на забруднення та не несуть загрози для навколишнього середовища, оскільки вони не зберігаються протягом довгого часу в навколишньому середовищі та досить швидко розкладаються.Сьогодні в Україні майже 96 % усіх відходів, у тому числі пластик, відправляється на полігони, де роками продовжує "жити" у ґрунті. Наприклад, поліетиленовий пакет розкладається 500 років, звичайна пляшка з-під води – ціле тисячоліття.Тому в даній роботі детально розглянутоосновні сучасні технології переробки пластикових відходів в Україні, а саме: піроліз, розкладання матеріалу до рівня низькомолекулярних продуктів та механічний рециклінг.В результаті піролізу утворюються напівфабрикати-мономери. Другий за популярністю спосіб пов'язаний з розкладанням матеріалу до рівня низькомолекулярних продуктів. Отримані продукти вторинної переробки можуть бути використані для виготовлення ливарних пластмас і легкорозчинних клеїв.В Україні найбільшого поширення набув третій метод вторинної переробки полімерних матеріалів, який має назву механічний рециклінг, в результаті якого утворюється гранулят, придатний для вторинного виробництва пластмас.Також, в роботі наведено міжнародну система маркування, яка була створена для сортування пластику розроблена. Вона виглядає як трикутник, утворений стрілками з цифрою всередині. Під трикутником разом із цифрою або замість цифри може бути вказаний літерний код пластику.Таким чином,завдяки переробці вторинної сировини із пластику зберігаються природні ресурси.
31
Галиш, Віта, and Олена Севастьянова. "Лігноцелюлозні залишки як носії лікарських засобів." Матеріали міжнародної науково-практиченої конференції "Екологія. Людина. Суспільство", May 20, 2021, 123–25. http://dx.doi.org/10.20535/ehs.2021.232993.
Full textAbstract:
Нестероїдні протизапальні засоби - це особлива група препаратів, які можуть спричинити пошкодження слизової оболонки шлунку. Цю проблему можна вирішити шляхом іммобілізації ліків на різних носіях для більш ефективної та безпечної доставки ліків. Лігноцелюлозні комплекси, що складаються з лігніну, геміцелюлоз та целюлози в різних пропорціях, потенційно можуть розглядатися як ефективний носій препарату фарамцевтичних препаратів у композитних системах доставки. Цукрова тростина є важливою культурою в тропічних і субтропічних країнах, а багаса і солома є побічними продуктами переробки цукрової тростини. Запропоновано різні методи їх використання, наприклад, біоконверсія або виробництво целюлози. Іншим способом перспективної переробки залишків цукрової тростини є їх хімічна модифікація з метою отримання ефективних сорбентів різного складу та структури. Метою роботи було вивчення структурних, а також морфологічних та сорбційних властивостей лігніну, целюлози та лігноцелюлози, отриманих із цукрової тростини та соломи шляхом гідролізу та делігніфікації, як потенційних компонентів системи доставки лікарських засобів. Солома з цукрової тростини демонструє вищу щільність у порівнянні з багасою. Зразки лігніну мають більшу об'ємну щільність порівняно з іншими матеріалами. Спостерігається збільшення питомої поверхні та об’єму адсорбційних пор після отримання лігніну. Як зразки целюлози, так і лігноцелюлоза із соломи мають більшу структуру пор у порівнянні з вихідним матеріалом. Значення ефективності сорбції диклофенаку натрію корелюють зі значеннями питомої площі поверхні та об'єму пор для відповідних матеріалів. Лігнін із соломи цукрового очерету, який має більшу пористість, має також більші сорбційні властивості. Вивчалась можливість використання біополімерів як носіїв диклофенаку натрію. З цією метою рослинні полімери просочували спиртовим розчином диклофенаку натрію та досліджували процес десорбції. Зразок лігніну із соломи цукрової тростини має більш тривалий період вивільнення препарату, що свідчить про отриманий ефект пролонгації.