Journal articles on the topic 'Виробництво олії'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Виробництво олії.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Виробництво олії.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Тимчук, Д. С., and Г. С. Потапенко. "СТВОРЕННЯ ТРАНСГЕННИХ РОСЛИН ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА ОЛІЙ З ВАЖЛИВИМИ ФІЗИКО-ХІМІЧНИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ." Біорізноманіття, екологія та експериментальна біологія 1, no. 23 (2021): 82–88. http://dx.doi.org/10.34142/2708-5848.2021.23.1.11.
Full textAbstract:
Виробництво насіннєвої олії постійно зростає, сфери використання – розширюються, проте її харчової та технологічної якості не завжди відповідають специфічним вимогам збалансованих дієт та промислових виробництв. Тому існує необхідність удосконалення фізичних та хімічних властивостей насіннєвих олій, які визначаються, насамперед, їх жирнокислотним складом. Високий вміст ненасичених жирних кислот забезпечує профілактичну та лікувальну дію олій, але пов'язаний водночас з нестійкістю до перекисного окиснення. Можливо виділити два найбільш доцільних методи зниження здатності олій до окиснення. Перший полягає у збільшенні вмісту в олії природніх антиоксидантів, насамперед, токоферолів, та оптимізації співвідношення їх основних форм, другий – у підвищенні вмісту у оліях гліцеридів мононенасичених жирних кислот, особливо олеїнової кислоти. Доцільне також використання іншого напрямку удосконалення жирнокислотного складу насіннєвих олій шляхом збільшення або зменшення (в залежності від сфери використання олії) вмісту гліцеридів насичених жирних кислот.Селекційно-генетичні методи підвищення вмісту та поліпшення якості олій вважаються найбільш економічно вигідними та екологічно безпечними. Порівняння зі штучним та спонтанним мутагенезом надає певну перевагу трансгенезу у створенні біогенних джерел поліпшених насіннєвих олій. Згідно з проведеним дослідженням, трансгенез може виявити значну ефективність у широкого спектру олійних культур, при цьому найбільш вагоме підвищення якості олії очікується у разі перенесення до генотипу рослини–акцептора локусу ДНК, що контролює ізоферментний склад та активність елонгази та десатурази основних жирних кислот. Системи генетичної регуляції жирнокислотного складу олій повністю не з’ясовані, що вказує на необхідність проведення детального генетичного аналізу з метою виявлення донорів та акцепторів генетичних структур для трансгенезу. Оскільки вміст та жирнокислотний склад олій контролюються головним чином полігенно, доцільно визначити хромосомну локалізацію генів, що їх контролюють, та виділити зчеплені з ними маркерні локуси.Доцільне введення стандартизації сировинних джерел олії та створення моделей олії з оптимальним складом із врахуванням напрямків її використання.
2
Lialyk, Anastasiya, Oleg Pokotylo, Nikolay Kukhtyn, and Liudmila Beyko. "ОРГАНОЛЕПТИЧНИЙ І СЕНСОРНИЙ АНАЛІЗ СИРКОВОЇ ПАСТИ З ЛЛЯНОЮ ОЛІЄЮ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, no. 1(19) (2020): 287–95. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-1(19)-287-295.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження: Нестача жирних кислот, таких як поліненасичені (лінолева і іноленова), омега-3, у раціоні людей є серйозною проблемою. Для підвищення біологічної цінності, зокрема збагачення незамінними жирними кислотами необхідно розробляти нові види готової продукції. Постановка проблеми. При розробці харчових продуктів вагоме значення мають його жири, особливо жирні кислоти, такі як поліненасичені (лінолева і ліноленова), омега-3, яких практично немає у жирах тваринного походження. Великий вміст даних кислот у льоні, горіхах, рибі, саме ці продукти є корисними для профілактики серцево-судинних захворювань. Тому розроблення нових видів рецептур сиркових виробів, які мають у своєму складі інгредієнти багаті на незамінні жирні кислоти та підвищують їх біологічну цінність є перспективними для впровадження у виробництво. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Були розглянуті останні публікації у відкритому доступі, включаючи технології виготовлення сиркової пасти. Лляна олія є важливим джерелом збагачення харчових продуктів. Тому актуальним є збагачення харчових продуктів лляною олією та створення збалансованих рецептур продуктів підвищеної харчової цінності з поліпшеним жирокислотним складом і збагачених жиророзчинними вітамінами. Це беззаперечно є одним з важливих напрямків у виробництві харчових продуктів, які призначені зберігати і покращувати здоров’я, регулювати певні процеси в організмі, запобігати розвитку деяких захворювань. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Для покращення харчової та біологічної цінності до сиркової пасти додавали інгредієнти багаті на незамінні жирні кислоти, а саме: лляну олію. Це беззаперечно є одним з важливих напрямків у виробництві харчових продуктів, які призначені зберігати і покращувати здоров’я, регулювати певні процеси в організмі, запобігати розвитку деяких захворювань. Створення таких продуктів харчування виводить сучасне виробництво продуктів харчування на новий рівень розвитку, коли вони знаходяться між продуктами споживання та продуктами лікувального харчування і приносять користь здоров’ю людини Постановка завдання. Проведення органолептичної оцінки і визначення профілю флейвору сиркової пасти з різним вмістом лляної олії. Виклад основного матеріалу. Згідно ДСТУ 4503:2005 “Вироби сиркові. Загальні технічні умови” визначали органолептичні властивості зразків сиркової маси. Органолептичні властивості кисломолочного сиру порівнювали з показниками ДСТУ 4554:2006 Сир кисломолочний. Загальні технічні умови, а зразків сиркової пасти з ДСТУ 4503:2005 Вироби сиркові. Загальні технічні умови та удосконаленою нами 10 бальною шкалою. Сенсорний аналіз зразків сиркової пасти з вмістом лляної олії проведено відповідно до ДСТУ ISO 6564:2005 Дослідження сенсорне. Методологія. Методи створювання спектра флейвору. Висновки відповідно до статті. Встановлено, що найкращі органолептичні показники мав дослідний зразок з вмістом 10 % лляної олії. Органолептична оцінка встановила на доцільність поєднання кисломолочного сиру, як основи сиркової пасти та лляної олії, як джерела омега-3 жирних кислот. Профілограми флейвору дослідних зразків виявили, що найбільше наближений до гіпотетичного еталонного взірця мав зразок з 10 % лляної олії.
3
Осадчук, Петро Ігорович. "Теоретичні аспекти коагуляції домішок у дисперсних потоках." Scientific Works 84, no. 1 (December 14, 2020): 22–27. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v84i1.1864.
Full textAbstract:
У даний час виробництво рослинних жирів має дуже важливе значення, у зв’язку з їх широким застосуванням в різних галузях народного господарства. Надзвичайно висока їх харчова цінність полягає в тому, що вони легко засвоюються організмом людини і є високо енергетичним продуктом. Екологічна чистота рослинних олій досягається технологічними обробками, що приводять до видалення небажаних з'єднань і домішок На підставі аналізу літературних джерел, наприклад запропонованої фізико-математичної моделі, заснованої на рівнянні Смолуховського, що описує динаміку зміни функції розподілу часток рідинно-крапельних аерозолів за розмірами та побудованих модифікацій чисельних методів для вирішення завдань, пов'язаних з процесами коагуляції у гетерогенних системах для частинок, що стикаються, описуваних рівняннями Больцмана і Смолуховського. Наведено запропонований математичний опис протікання процесу коагуляції при очищенні рослинних олій. Який дозволить розраховувати оптимальний час коагуляції на обладнанні, яке використовується при первинному і вторинному очищенні рослинних олій. Розглянута зміна дисперсного складу домішок при коагуляції на основі поняття анізотропії вільного пробігу частинки. Розроблена спеціальна шкала класових інтервалів гістограми розподілу їх розмірів. Розраховані імовірності класових інтервалів методами теорії марковських ланцюгів. Слідуючи цій методиці, розрахована таблиця перехідних ймовірностей часток у класових інтервалах у результаті злипання після першого зіткнення. З представленого розрахованого початкового розподілу часток по розмірах видно, що найбільша імовірність припадає на четвертий клас. Наведені результати були використані при виборі оптимального часу перебування олії в робочій зоні машини.
4
О. Белінська, Крістіна. "ДОСЛІДЖЕННЯ ХІМІЧНОГО СКЛАДУ ОЛІЇ З КІСТОЧКОВИХ ПЛОДІВ ТА РОЗРОБКА КУПАЖІВ НА ЇЇ ОСНОВІ." Journal of Chemistry and Technologies 29, no. 1 (April 25, 2021): 65–76. http://dx.doi.org/10.15421/082102.
Full textAbstract:
У роботі з’ясовано, що у світі зростає кількість захворювань, пов’язаних із порушенням балансу поживних речовин у щоденному раціоні людей. З цією метою обґрунтовано необхідність створення нових продуктів із збалансованим хімічним складом. Обґрунтовано доцільність використання кісточок сливи та дерену як сировини для виробництва олії. Досліджено хімічний склад олії з кісточок сливи та олії з кісточок дерену. З’ясовано, що олія з кісточок сливи має наближене до оптимального співвідношення жирних кислот. А в олії з кісточок дерену виявлено деякі відхилення від оптимального співвідношення жирних кислот. Крім того, вміст токоферолів в даних оліях вищий, ніж в традиційних оліях. Встановлено, що жирнокислотний склад традиційних олій не відповідає оптимальному співвідношеню насичених, мононенасичених та поліненасичених жирних кислот, а олії у нативному вигляді з «ідеальним» складом жирних кислот відсутні. Тому доцільним вирішенням цієї проблеми є створення купажів з різних видів олій. Розроблено купажі з олією з кісточок дерену та соєвою і соняшниковою оліями. Встановлено, що біологічна цінність жиру отриманих купажів відповідає оптимальному співвідношенню жирних кислот. Крім того, отримано купаж, який можна рекомендувати для лікувального харчування.
5
Solod, M. I. "ВИКОРИСТАННЯ ПАЛЬМОВОЇ ОЛІЇ У ХАРЧОВІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ: СВІТОВИЙ ДОСВІД." Scientific Bulletin of UNFU 25, no. 10 (December 29, 2015): 249–55. http://dx.doi.org/10.15421/40251038.
Full textAbstract:
Розглянуто проблему доцільності використання пальмової олії у харчовій промисловості України. Наведено коротку історію появи виробництв пальмової олії та її основні технологічні властивості, завдяки яким вона зайняла вигідну позицію на світовому ринку та у харчовій промисловості. Проаналізовано сучасні дослідження стосовно її безпеки для здоров'я людини. Узагальнено наслідки виробництва пальмової олії для екологічної ситуації у світі. Зроблено висновки щодо можливості використання альтернативних джерел отримання олії, не шкідливої для середовища та здоров'я людини.
6
Резвих, Н. І. "АНАЛІЗ ОРГАНОЛЕПТИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ ХЛІБА ПШЕНИЧНОГО З ПІДВИЩЕНОЮ ХАРЧОВОЮ ЦІННІСТЮ." Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, no. 5 (December 28, 2021): 24–31. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.5.4.
Full textAbstract:
У статті висвітлено найважливіші завдання, які стоять перед харчовою промисловістю України. Проаналізовано наукові роботи, присвячені дослідженню впливу різних видів сировини на органолептичні показники якості хліба пшеничного. Досліджено роботи вчених, спрямовані на вивчення впливу рослинних жирів та олій на організм людини і визначення норм їх споживання у щоденному раціоні, розкрито їхню роль в життєдіяльності організму. Проаналізовано наукову літературу та результати вітчизняних і закордонних досліджень з визначення харчової та біологічної цінності насіння конопель як сировини для одержання рослинної олії. Проведений аналіз харчової та біологічної цінності насіння конопель показав, що воно містить 25% білка, 31% жирів та 34% вуглеводів. У складі конопляного насіння є 20 амінокислот, з яких 8 незамінних (вони не синтезуються в організмі людини). В конопляному насінні міститься велика кількість вітамінів E, C, Д, K, вітаміни групи В, а також каротиноїди (попередники вітаміну А), макро- і мікроелементи (залізо, магній, калій, фосфор, кальцій, марганець, цинк, сірка, хлор тощо). Досліджено вплив конопляної олії, що додавалась у різних дозуваннях у рецептуру хліба пшеничного, на його якість з метою отримання дієтичного та оздоровчого продукту з підвищеною харчовою цінністю завдяки вмісту ненасичених жирних кислот у конопляній олії. Розроблено рецептуру та здійснено оцінку органолептичних показників якості хліба пшеничного, досліджено зміну цих показників. В результаті дослідження органолептичних показників якості хліба пшеничного, виготовленого з різним дозуванням конопляної олії в рецептурі, встановлено, що якість пшеничного хліба за додавання 34–68 г конопляної олії не погіршується, а залишається високою. Збільшення конопляної олії до понад 68 г у рецептурі призводить до погіршення смаку, кольору, скоринки хліба. Таким чином, у виробництві хліба пшеничного з конопляною олією можна використовувати олію в кількості до 68 г.
7
Семенюк, К. М., and О. А. Штонда. "ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ ЖИРНОКИСЛОТНОГО СКЛАДУ ОЛІЙ НА ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ЯКОСТІ КУПАЖІВ РОСЛИННИХ ОЛІЙ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences, no. 25 (May 11, 2021): 106–10. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-25-14.
Full textAbstract:
У статті досліджується особливості впливу жирнокислотного складу рослинних рафі- нованих олій на фізико-хімічні показники якості купажів цих олій. Купажі рослинних рафінованих олій є основою для приготування маринаду для натуральних м’ясних маринованих напівфабрикатів. Тому визначення фізико-хімічних показників купажів на початкових етапах є досить важливим, адже в подальшому це буде безпосередньо впливати на технологію, тривалість виробництва, а також на тер- міни зберігання продукту. Досліджені 3 рафіновані олії: соняшникова, оливкова та ріпакова, а також утворені з них 4 купажі з різним співвідношенням олій з урахуванням їх жирнокислотного складу. Особливу увагу акцентуємо на ріпаковій олії, адже у своєму складі вона містить велику кількість ліноленової кислоти, порівняно із соняшниковою та оливковою, для яких більшою мірі характерна ліно- лева та олеїнова кислоти. У процесі дослідження встановлено, що купажування олій здійснюється для отримання оптимального співвідношення ω-6:ω-3 поліненасичених жирних кислот, яке для здо- рової людини становить 10:1. Відповідно, оптимальний рівень споживання лінолевої кислоти (ω-6) становить 10 г/добу, ліноленової (ω-3) – 1 г/добу. Простежено вплив жирнокислотного складу олій, особливо співвідношення насичених та ненасичених жирних кислот, на кислотне та пероксидне числа рослинних олій, які свідчать не лише про перевагу тих чи інших жирних кислот, але й про свіжість олій. Доведено, що ще одним важливим чинником, який свідчить про якість рослинних олій, є ступінь окислення жирових продуктів. Стійкість олій до окислення залежить від ступеня їх ненасиченості та вмісту токоферолів. Підтверджено, що швидкість окислення олій із високим вмістом поліненаси- чених жирних кислот значно більша, ніж із низьким вмістом, що є результатом наявності в полінена- сичених жирних кислотах подвійних та потрійних зв’язків. Дослідним шляхом визначено купажі, які будуть використовуватись у наступних дослідженнях, а саме купаж № 3 – соняшникова: ріпакова олії у співвідношенні 70:30 та купаж № 4 – соняшникова: оливкова олії у співвідношенні 80:20. Подальші дослідження спрямовані на створення маринадів на основі купажів рослинних олій для визначення їх впливу на показники якості натуральних м’ясних маринованих напівфабрикатів.
8
Стріха, Л. О., Т. В. Підпала, О. І. Петрова, and А. В. Зюзько. "ДОСЛІДЖЕННЯ ОПТИМІЗОВАНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОБНИЦТВА ОЛІЇ СОНЯШНИКОВОЇ ТА ЯКІСНИХ ПОКАЗНИКІВ ПРОДУКЦІЇ." Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, no. 4 (November 26, 2021): 54–60. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.4.6.
Full textAbstract:
Метою роботи є дослідження якості олії соняшникової нерафінованої, виготовленої за оптимізованої технології. Експериментальна робота передбачала модернізацію тех- нологічного обладнання під час виконання операцій пресування та фільтрації та оптимі- зацію параметрів. У процесі виробництва олії соняшникової нерафінованої перспективним є викори- стання попереднього віджиму шляхом пресування на форпресах МП-68 за тиску в серед- ній частині зеєрного простору 1,67–2,23 МПа з отриманням 60–85% форпресованої олії та форпресованої макухи, яку направляють на додатковий витяг олії. Аудит показав, що удосконалення потребує розділення неоднорідних систем (суспен- зій). Це можливе у разі використання спеціальних фільтруючих перегородок, які пропуска- ють рідку фазу (олію) і затримують тверду (віск). Також використовують спеціальні допоміжні фільтруючі засоби, роль яких полягає у захисті фільтруючої перегородки від закупорки пор; підтримання високої швидкості фільтрації та забезпечення потрібної чистоти фільтрату. Аналіз органолептичних та фізико-хімічних показників олії соняшникової нерафінова- ної, виготовленої за класичної та оптимізованої технології, яка включала використання удосконалених перфорованих вальців під час подрібнення, поліпшення параметрів форпре- сування та модифікованих фільтруючих перегородок (2 спосіб), довів ефективність цих прийомів, оскільки продукція відповідала вимогам державного стандарту. Встановлено, що запропоновані нами підходи забезпечили масову частку нежирових домішок не більше ніж 0,028%, а ступінь прозорості не більше ніж 26,1 фем. Безпечність продукції підтверджується мікробіологічними показниками олії – кількість аеробних та факультативно-анаеробних мікроорганізмів не перевищувала 381 КУО/г (норма – 500). Застосування удосконаленої технології переробки сировини підвищило ефективність виробництва та якість олійної продукції.
9
Мельник, О. П., В. М. Галімова, І. Г. Радзієвська, and А. І. Маринін. "ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ ІНВЕРСІЙНОЇ ХРОНОПОТЕНЦІОМЕТРІЇ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ВМІСТУ ТОКСИЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ У РАФІНАЦІЙНОМУ ВИРОБНИЦТВІ." Science and Innovation 17, no. 4 (August 9, 2021): 89–96. http://dx.doi.org/10.15407/scine17.04.089.
Full textAbstract:
Вступ. Україна є одним з провідних світових експортерів соняшникової олії. Важливим показником безпечності є вміст у ній токсичних елементів, який не повинен перевищувати гранично допустимі концентрації. Токсичні речовини, потрапляючи в організм людини, знижують функції окремих систем і органів та призводять до імунодефіцитного стану організму. До токсичних елементів, за якими контролюються харчові продукти належать купрум (Cu), цинк (Zn), ферум (Fe), кадмій (Cd), плюмбум (Pb), арсен (As) та меркурій (Hg).Проблематика. Не дивлячись на значний прогрес фізико-хімічних методів аналізу, визначення токсичних елементів у сировині, напівфабрикатах та харчових продуктах є складним та проблемним, а питання розробки методів їх ідентифікації є актуальним.Мета. Порівняння методів інверсійної хронопотенціометрії (ІХП) та атомної абсорбції при визначенні вмісту токсичних елементів в соняшниковій олії на різних стадіях технологічного процесу її виробництва.Матеріали і методи. Соняшникову олію, одержану пресуванням та екстрагуванням, та суміш пресової з екстракційною різного ступеня очищення (гідратовану, нейтралізовану, вінтеризовану та рафіновану дезодоровану) досліджено методами ІХП та атомної абсорбції. При визначенні концентрації токсичних елементів методом ІХП встановлено тривалість інверсії анодного розчинення йонів металів, які попередньо були накопичені у процесі електролізуна поверхні індикаторного електроду.Результати. Аналіз зразків олії свідчить про те, що всі вони містять токсичні елементи, концентрація яких зменшується на кожній стадії виробництва олії, проте не перевищує допустимих рівнів, регламентованих нормативними документами.Висновки. Результати дослідження створюють передумови для широкого впровадження методу ІХП на рафінаційному виробництві, оскільки цей метод дозволяє визначати вміст токсичних елементів в рослинних оліях з високою збіжністю результатів відносно традиційно застосовуваного методу атомної абсорбції.
10
Єременко, О. А., and О. В. Онищенко. "ДИНАМІКА ЗМІН БІОМЕТРИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ РОСЛИН СОНЯШНИКУ ЗАЛЕЖНО ВІД ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ ТА РЕГУЛЯТОРА РОСТУ В УМОВАХ ПІВДЕННОГО СТЕПУ УКРАЇНИ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 25, 2020): 93–103. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.04.11.
Full textAbstract:
Вирощування соняшнику та виробництво соняшникової олії займає провідне місце і сягає близько 95 % від загального обсягу рослинних олій. У статті наведені результати досліджень високоолеїно-вих гібридів Коломбі і Таленто компанії Сингента за умови різної обробки ґрунту та застосування регуляторів росту рослин АКМ-К1 і АКМ-К2 у різних комбінаціях в умовах недостатнього зволо-ження Південного Степу України. Досліди проводили протягом 2017–2019 рр. на полях ТОВ «Енер-гія-2000» Мелітопольського району Запорізької області. Ґрунти господарства ‒ чорноземи південні важкосуглинкові. Роки дослідження різнилися за кількістю опадів, але усі характеризувалися силь-ною посухою на різних етапах росту і розвитку рослин соняшнику. Регулятор росту рослин АКМ-К1 застосовували для передпосівної обробки насіння соняшнику, а РРР АКМ-К2 ‒ по вегетуючим росли-нам. Відбір зразків рослин проводили відповідно до шкали ВВСН та загальноприйнятих методик. Суттєвої різниці між гібридами за кількістю листків на рослинах не встановлено. У варіанті АКМ-К1+АКМ-К2 на рослинах гібрида Таленто (на глибокому рихленні) було встановлено максимальну висоту (172,9 см) за даними 2019 року. І цього ж року у варіанті АКМ-К1+АКМ-К2 на глибокому ри-хленні рослини гібрида Коломбі сформували максимальний діаметр стебла (2,93 см). 2018 року, який видався найпосушливим серед досліджуваних, вплив регуляторів росту рослин АКМ-К1 і АКМ-К2 був максимальний. Це підтверджується збільшенням лінійних розмірів, наприклад, у рослин гібриду Ко-ломбі на глибокому рихленні показники збільшувалися від 9,7 до 22,7 %, а на оранці від 8,0 до 23,0 %. Для рослин соняшнику гібрида Таленто на глибокому рихленні ці показники становили від 8,1 до 26,5 %, а на оранці від 6,7 до 26,2 %. Встановлено, що найбільший вплив на формування біометрич-них показників соняшнику гібридів Коломбі та Таленто мали гідротермічні умови року. Коефіцієнт кореляції між кількістю опадів і діаметром стебла дорівнює r=0,806, а між кількістю опадів і ви-сотою рослин r=0,956. Отже, пропонуємо застосовувати антистресові технології для вирощування високих урожаїв соняшнику з регуляторами росту рослин АКМ-К1 та АКМ-К2 та для збереження продуктивної вологи у ґрунті проводити глибоке рихлення.
11
Нан, Хайцзюнь, Бо Лi, Наталія В. Кондратюк, Тетяна А. Сильчук, and Тетяна М. Степанова. "ВПЛИВ СТУПЕНЮ ПОДРІБНЕННЯ AGARICUS BISPORUS І СОЄВОЇ ОЛІЇ НА РЕОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ, РОЗПОДІЛ ВОЛОГИ І МІКРОСТРУКТУРУ СІЧЕНИХ ВИРОБІВ ІЗ ПТИЦІ." Journal of Chemistry and Technologies 29, no. 2 (July 28, 2021): 342–52. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i2.228820.
Full textAbstract:
Ця стаття присвячена оцінці впливу розмірних характеристик порошку з печериці двоспорової (Agaricus bisporus) та соєвої олії як замінника жиру на реологічні властивості, розподіл вологи та мікроструктуру січених виробів із птиці. Було виготовлено чотири види різних зразків: контроль (20 % жиру), D1 (178 μm), D2 (100 μm) та D3 (34 μm) (60 % заміни жиру на порошок із печериці двоспорової різного ступеню подрібнення та соєву олію, відношення грибного порошку до соєвої олії становило 1 : 2). Було досліджено реологічні властивості (модуль пружності G' та пластичний модуль G''), мікроструктуру (SEM), T2 час релаксації (T2b, T21, T22) та поверхню релаксації (PT2b, PT21, PT22). Модуль пружності (G') та пластичний модуль (G″) січених виробів із птиці зростав зі зниженням розмірних характеристик частинок грибного порошку, що були вищими, ніж у контрольних зразків. Це вказує на те, що поєднання грибного порошку із різними розмірними характеристиками та соєвої олії може покращити в’язко-пружні властивості січених виробів із птиці. Зразки з розмірами частинок D2 (100 μm) та D3 (34 μm) мали подібний ефект за в’язко-пружними властивостями. T2b, T21, T22 та PT22 курячого фаршу з додаванням грибного порошку та соєвої олії були значно нижчими ніж у групи зразків (P < 0.05) зі зменшенням розміру частинок. Це свідчить про те, що додавання грибного порошку та соєвої олії прискорює перетворення вільної вологи у зв’язану в матриці присутніх гідроколоїдів. Зразки D1 мали найнижчий час релаксації T2b та найбільшу поверхню релаксації PT2b. При цьому зразки D1 мали найвищу вологоутримуючу здатність. Мікроструктура січених виробів із курки з внесенням грибних порошків з різним ступенем дисперсності та соєвої олії була більш рівномірною, порівняно з контрольними зразками. Зразки D2 та D3 мали схожу та рівномірну структуру, що вказує на те, що невеликі розмірні характеристики грибного порошку та соєвої олії можуть покращити текстурні властивості січених виробів із курки. Було визначено, що невеликі розмірні характеристики грибного порошку покращують в’язко-еластичні характеристики фаршів, в той час, як фарші з порошками з більшою дисперсністю, мають кращу вологоутримувальну здатність Описані у статті дані стануть корисними під час розробки нових та вдосконаленні існуючих технологій виробництва харчової продукції оздоровчого призначення.
12
І.П. Захаров, д.т.н.,, Т.В. Чуніхіна, к.т.н., and В.Ю. Папченко, к.т.н. "ОЦІНЮВАННЯ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ ВИМІРЮВАНЬ ПРИ ДОСЛІДЖЕННЯХ НАСІННЯ СОНЯШНИКА НОВОЇ ЛІНІЇ." Перспективні технології та прилади, no. 15 (December 19, 2019): 45–50. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2019-15-6.
Full textAbstract:
Олієжирова галузь є провідною галуззю харчової промисловості України. Зростаючий за останні роки об'єм виробництва соняшникової олії пояснюється зростанням врожаю та збільшенням вмісту олії у насінні соняшника. У роботі представлені результати дослідження фізико-хімічних показників якості соняшникового насіння нової лінії. Детально розглянуто процес дослідження одного із фізико-хімічних показників якості насіння соняшника-вмісту олії, із застосуванням методу екстракції. На прикладі одного із показників якості, вмісту олії у насінні соняшника, показано розрахунок невизначеності вимірювання цього показника.
13
Starchevskyy, V. L., Yu M. Hrynchuk, and P. A. Matcipura. "Адгезійні властивості бітуму, модифікованого епоксидом рослинного походження у присутності ініціаторів." Scientific Bulletin of UNFU 31, no. 3 (April 29, 2021): 85–88. http://dx.doi.org/10.36930/40310313.
Full textAbstract:
Модифікація бітумних в'яжучих епоксидними сполуками є ефективною технологією для зміни якісних властивостей дорожніх бітумів, яка дає змогу отримувати якісні, довговічні дорожні конструкції. Проте фізико-механічні властивості модифікувальних епоксидних систем недостатньо вивчено. Проте використання нафтової сировини для виробництва епоксидних смол є досить дороговартісним і не екологічним. Тому в цій роботі запропоновано використовувати для приготування епоксидасфальтів епоксидні сполуки на підставі рослинного походження, зокрема ріпакової олії, для модифікації дорожніх бітумів. Такі епоксиди досить дешеві у виробництві, доступні, екологічні і виготовляють їх з поновлюваної сировини, яку в достатній кількості продукує Україна. Нам вдалося підвищити якісні властивості дорожнього бітуму за допомогою модифікації дорожнього бітуму епоксидом ріпакової олії. Досліджено вплив модифікатора епоксиду ріпакової олії (BERO) на фізико-механічні властивості модифікованого бітуму різними способами для підтвердження позитивного впливу добавки на зчеплювальні властивості бітуму. Вивчено адгезійні властивості модифікованого бітуму до скла та каменю, а також схильність бітумів до відшарування від щебеню впродовж тривалого періоду часу (rolling bottle test). Досліджено ефективність BERО після прогрівання бітуму. Також вивчено зчеплювальні властивості бітуму, модифікованого BERО, залежно від типу затверджувача: адипінової кислоти (АА), малеїнового ангідриду (МА) та поліетиленполіаміну (PEPA). Кращі зчеплювальні властивості з мінеральними матеріалами показав бітум, модифікований композицією BERO+PEPA. Композиції BERO+АА та BERO+МА показали практично однакові результати. Під час досліджень встановлено, що використання АА, МА чи PEPA як ініціатора дає змогу покращувати технологічні парметри процесу модифікування нафтових бітумів. Адгезійні властивості модифікованого бітуму було підтверджено різними сучасними методами аналізу.
14
Shtonda, Oksana Anatolevna, and Marina Olegovna Tkanka. "ЭФФЕКТИВНОСТЬ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ МАРИНАД НА ОСНОВЕ РАПСОВОГО МАСЛА В ТЕХНОЛОГИИ ПОЛУФАБРИКАТОВ ИЗ МЯСА ПТИЦЫ." Научный взгляд в будущее, no. 06-02 (November 12, 2017): 43–47. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2017-06-02-098.
Full text
15
Дишлєвой, О. О., І. М. Світий, and С. О. Воінова. "АВТОМАТИЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ ДИСТИЛЯЦІЇ МІСЦЕЛИ." Automation of technological and business processes 13, no. 2 (August 2, 2021): 4–11. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v13i2.2050.
Full textAbstract:
Соняшникова олія для України – продукт стратегічний. Вона є важливим джерелом валютних надходжень до країни та цінним харчовим продуктом для її громадян. Зростаюча конкуренція на світових ринках, зокрема на ринку соняшникової олії, вимагає впровадження технологій, що забезпечують підвищення якості та зниження собівартості готової продукції. А це вимагає підвищення вимог до точності керування процесами.
У даній роботі для досягнення мети підвищення ефективності виробництва рафінованої соняшникової олії було означено задачу підвищення ефективності системи автоматичного регулювання (САР) параметрів процесу дистиляції місцели.
Аналіз літературних джерел з розробки САР для процесу дистиляції місцели виявив значний резерв підвищення ефективності керування процесом.
Для вирішення задачі побудови ефективної САР процес дистиляції місцели в трубчастому дистиляторі було проаналізовано як об’єкт керування (ОК), було отримано його концептуальну модель, проідентифіковано математичну модель, яку відтворено в середовищі імітаційного моделювання у вигляді імітаційної моделі.
На першому етапі синтезу САР реалізовано, як двоканальну САР температури та рівню місцели. Надалі здійснювалося підвищувалася динамічна точність САР шляхом забезпечення автономності контуру регулювання рівню. Наступним етапом було досліджено вплив варіації параметрів ОК на якість керування. Запропоновано алгоритми керування на основі нечіткого та нейронного регулятора. Подальші дослідження пов’язані з розширенням моделі ОК за рахунок введення моделі концентрації гексану, що є безпосереднім показником якості олії. Запропоновано каскадний контур регулювання концентрації гексану з проміжною точкою: температурою дистиляції місцели. Подальші дослідження пов’язані з доповненням каскадної САР контуром гарантування, що забезпечує підвищення ефективності САР в умовах дії інтенсивних координатних та параметричних збурень.
На всіх етапах синтезу варіанти САР було проаналізовано на відповідність гранично припустимим вимогам та на «грубість» або чутливість до варіації параметрів об’єкту керування.
В роботі також опрацьовано питання програмної реалізації розроблених алгоритмів регулювання в середовищі TIA Portal та програмної взаємодії з оператором установки шляхом розробки графічного інтерфейсу взаємодії на основі SCADA.
У майбутньому запропоновані рішення складуть основу модернізованої ефективної системи керування процесом дистиляції місцели, яка є інтелектуальним ядром автоматизованого робочого місця оператора.
16
Бритвєнко, А. С. "Впровадження інновацій у виробництво оліє-жирової продукції." Економічний вісник університету, Вип. 42 (2019): 49–58.
Find full text
17
Kim, N. "Evaluation of quality indicators of vegetable oil production." Proceedings of the Tavria State agrotechnological university 21, no. 1 (2021): 236–43. http://dx.doi.org/10.31388/2078-0877-2021-21-1-236-243.
Full text
18
Васильчук, Н. В. "ОГЛЯД НОВІТНІХ КОНСТРУКЦІЙ ЖАТОК ДЛЯ ЗБИРАННЯ СОНЯШНИКУ." СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, no. 47 (December 7, 2021): 15–24. http://dx.doi.org/10.36910/acm.vi47.617.
Full textAbstract:
Соняшник – це одна із найважливіших олійних культур у світі. Основною цінністю соняшнику є його насіння, яке використовується в якості сировини для виробництва олії. Україна є світовим лідером із виробництва та перероблення соняшнику. Так, за 2019–2020 роки в Україні було зібрано 16,5 млн т соняшнику. Це більше ніж в Росії, ЄС та Аргентині. Схема перероблення соняшнику в готовий продукт містить основні етапи: вирощування соняшнику, збирання насіння, очищення насіння, лущення насіння, гідротермічне оброблення, екстрагування, рафінування та розливання олії в тару. Один із найбільш важливих та відповідальних етапів технології виробництва соняшнику – збирання. Для реалізації цього процесу використовуються зернозбиральні комбайни, які агрегатуються із спеціально розробленими для соняшника пристосуваннями – жатками. У статті викладено результати аналізу окремих, найбільш популярних, моделей соняшникових жаток. Подано огляд конструкцій жаток соняшнику, які випускаються провідними світовими виробниками. Серед них жатки виробників John Deer «Frontier SH», Claas «Sunspeed», Moresil «G-4570», Oros «Sun», Сapello «Helianthus», Franco Fabril «SF», Geringhoff «SunLite», Geringhoff «SunStar», Geringhoff «SunStar». Українськими виробниками жаток для соняшнику є «Бердянський завод сільгосптехніки», ВКО «МААНС», КБ «Альфа». Проаналізовано основні особливості будови цих жаток, що відрізняють їх від жаток традиційної конструкції. Кожна із жаток має свої переваги, які дозволяють покращувати результати їх роботи залежно від пріоритетів, що поставлені виробниками. Досягаються покращення конструкцій соняшникових жаток шляхом встановлення додаткових конструктивних елементів. На підставі одержаних результатів огляду конструкцій жаток встановлено, що сучасні іноземні виробники пропонують різноманітні технічні рішення для інтенсифікації процесу збирання соняшнику та зменшення втрат насіння.
19
Lialyk, A., L. Bejko, M. Kuhtyn, and O. Pokotylo. "Use of flax oil in food production." Visnyk agrarnoi nauky 99, no. 3 (March 15, 2021): 78–83. http://dx.doi.org/10.31073/agrovisnyk202103-10.
Full text
20
КАРУНСЬКИЙ, О. Й., О. Є. ВОЄЦЬКА, and К. С. ГАРБАДЖІ. "РОЗВИТОК ОРГАНІЧНОГО НАПРЯМКУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА У СВІТІ ТА ЙОГО СТАН В УКРАЇНІ." Grain Products and Mixed Fodder’s 18, no. 3 (October 24, 2018): 29–33. http://dx.doi.org/10.15673/gpmf.v18i3.1076.
Full textAbstract:
У статті представлено огляд літературних даних про питання органічного методу ведення сільського господарства. Викладено поняття ʺорганічне сільське господарствоʺ і ʺорганічна продукціяʺ. Розглянуто рівень світового розвитку органічного напрямку ведення сільського господарства та його перспективи для України. Матеріали приведені на підставі літературних даних, різних звітів світових організацій органічного напрямку у сільському господарстві та матеріалів, наданих Органічним рухом України. Дослідники встановили, що метод органічного господарювання дозволяє отримувати високоякісну сировину і продукти харчування з використанням нових технологій, які спрямовані на захист та покращення стану навколишнього середовища. Вирощена продукція на органічній основі повинна бути екологічно чистою і відповідати міжнародним стандартам якості. На території України на даний час працюють 12 іноземних та 1 український сертифікаційні органи. Український сертифікаційний орган «Органік стандарт» має міжнародну акредитацію на проведення сертифіка- ційних робіт та визнання Єврокомісії та Швейцарської Конфедерації. У статті наведено аналіз розподілу площі, органічно оброблених земель у світі і в Україні. Лідером по споживанню органічної продукції є Швейцарія. У роботі приводиться схема переходу до органічного виробництва. Представлені найбільш поширені логотипи європейської, американської та японської системи сертифікації органічних продуктів. Експортний потенціал сектору оці- нюється у 50 млн. євро. Основні країни-споживачі української «органіки»: Німеччина, Австрія, Польща, Італія, Франція, Нідерланди, Данія, Швейцарія, США, Канада. В основному експортують такі органічні товари з України: зернові, бобові, олійні культури ягоди фрукти. Також експортується олія соняшникова, шрот соняшниковий, ефірні олії, концентрований яблучний сік, горіхи, джеми, сиропи та березовий сік. Встановлено, що Україна має потужний потенціал агропромислового комплексу і може стати одним із головних експортерів органічної продукції на ринку ЄС.
21
Arsen'eva, L. Y., and V. N. Melnychenko. "ВИЯВЛЕННЯ ФАЛЬСИФІКАЦІЇ ЖИРОВОЇ СИРОВИНИ У ВИРОБНИЦТВІ КОМБІНОВАНИХ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, no. 2 (September 12, 2016): 3–6. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6801.
Full textAbstract:
Стаття присвячена проведенню газохроматографічного аналізу жирнокислотного складу різних видів жирів, які використовуються у виробництві кондитерських і хлібобулочних виробів. Визначення фальсифікації жирової сировини в борошняних кондитерських виробах проводили за жирнокислотним складом жиру після випікання. Для цього визначали жирнокислотний склад сировини, яка використовувалась, і його зміни уже в готовому продукті. Дослідження проводили з маслом селянським солодко вершковим з вмістом жиру 73% та маргарином столовим «молочним» жирністю не менше 82%. Особлива увага присвячена визначенню змін жиру, що відбуваються під час термічного оброблення. Крім того, наведено ряд кислот, які вказують на фальсифікацію сировини. На основі аналізу було ідентифіковано олії, які використовувались для приготування жирів, взятих на дослідження – кокосова, арахісова, соєва та соняшникова. Проведено удосконалення методики вилучення жиру з готового продукту. Основний зміст дослідження складає аналіз зміни жирнокислотного складу, що відбуваються після термічного оброблення. Результати дослідження висвітлюють, що кожному виду жиру притаманні свої індивідуальні зміни жирнокислотного складу Ця проблема мало вивчена і вимагає детальнішого дослідження.
22
Хомич, Г. П., Л. Б. Олійник, and Ю. Г. Наконечна. "ОПТИМІЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК М’ЯСНИХ МАРИНОВАНИХ НАПІВФАБРИКАТІВ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences, no. 25 (May 11, 2021): 127–35. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-25-17.
Full textAbstract:
У статті досліджуються актуальні проблеми розширення асортименту м’ясних напів- фабрикатів із мало використовуваної сировини – перепелятини з використанням маринадів на основі хеномелесу. Метою статті є дослідження ефективності маринадів на основі порошку хеномелесу та овочів для оптимізації технологічних характеристик м’ясних цільном’язових напівфабрикатів із пере- пелиної грудки. У процесі дослідження встановлено, що сучасні тенденції створення продуктів нового покоління ґрунтуються на моделюванні технологічних та споживчих характеристик продукту шляхом комбі- нування м’ясної й рослинної сировини, тому поєднання цінного м’яса перепелятини та натуральних рослинних інгредієнтів у складі маринадів є перспективним. Це дасть змогу вирішити низку питань харчової індустрії: збільшення обсягу виробництва харчових продуктів, розширення їх асортименту і гарантування високого рівня якості та безпечності. Виявлено, що використана технологія приго- тування маринадів забезпечує збереження компонентів, а маринади володіють властивостями, які характерні для окремих їхніх інгредієнтів. Дослідні маринади містять всі ессенціальні та біологічно активні компоненти, які були в рослинних інгредієнтах – порошках: хеномелесу – органічні кислоти, пектинові та фенольні речовини, L-аскорбінову кислоту, ефірні олії; моркви – поліцукри, ефірні олії, комплекс вітамінів С, В1, В2, В6, В12, D, Е, К, Р, РР, пантотенову і фолієву кислоти, каротини; паприки – капсациїн, ефірні олії, каротини, вітамін С; часнику – ефірні олії, поліцукри. Визначено технологічні режими маринування м’ясних напівфабрикатів: тривалість маринування доцільно обмежити до 12 годин за оптимальної кількості порошку хеномелесу у маринаді (40 г). За визначених оптимальних умов маринування м’ясних напівфабрикатів спостерігається оптимізація технологічних характеристик напівфабрикатів: активна кислотність на рівні 5,6 од. рН, вологозв’язуюча здатність збільшується до 69,1%, зростання – 9,9%, вологоутримуюча здатність – до 72,7, зростання – 10,8%. Експеримен- тально отримано та математично розраховано оптимальні технологічні параметри процесу мари- нування м’ясних напівфабрикатів.
23
Голуб, Л. С., and М. Л. Земелько. "РОЗРОБКА ЕМУЛЬГАТОРІВ ДЛЯ КОНДИТЕРСЬКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ." Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, no. 5 (December 28, 2021): 3–9. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.5.1.
Full textAbstract:
Серед кондитерських виробів особливе місце займають глазуровані вироби та шоколад, основними компонентами яких є какао-масло і какао терте, що одержують з імпортної сировини: какао-бобів. Під час виробництва глазурей для кондитерських виробів пильну увагу приділяють зниженню в’язкості композицій і зменшенню витрати какао-продуктів, насамперед какао-масла. Глазур уповільнює процеси окислення, черствіння, потрапляння вологи, у такий спосіб подовжуючи термін придатності виробу, а також забезпечує зовнішню привабливість, композиційну завершеність і смакову палітру продукту. Глазурі для кондитерських виробів є багатокомпонентними сумішами. В розплавленому стані, за якого здійснюються всі технологічні процеси, вони утворюють собою дисперсні системи. Загальновідомими емульгаторами для кондитерської промисловості є фосфатиди. Вони ефективно втримують надлишок води у шоколадних глазурях, дозволяючи таким чином одержати гладку глянсову поверхню шоколадних покриттів і приємний смак. Актуальною є розробка рецептури глазурі з використанням емульгаторів, компонентом яких є сировина вітчизняного виробництва. В роботі розглянута можливість використання продуктів переробки тваринного жиру, а також тропічної олії, яка з кожним роком набуває більшого поширення в нашій країні. З метою розширення асортименту емульгаторів у статті наведено можливість застосування комбінацій фосфатидного концентрату з сумішшю моно- і дигліцеридів тваринного жиру, а також із сумішшю моно-, дигліцеридів тропічної олії. Ця комбінація компонентів застосовувалася в якості емульгаторів у рецептурі глазурі для кондитерських виробів. На підставі проведених досліджень встановлено, що оптимальним та економічно вигідним є додавання комбінації фосфатидного концентрату та суміші моно- та дигліцеридів тваринного жиру до глазурі для кондитерських виробів у кількості 0,4%. Саме це дозування призводить до зменшення в’язкості та не впливає на органолептичні показники готової продукції.
24
О.П. ДОМБРОВСЬКА, Л.А. ЧУРСІНА, and В.С. КРАГЛІК. "ЗБЕРЕЖЕННЯ СПОЖИВНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ З КОНОПЕЛЬ." Товарознавчий вісник 1, no. 15 (February 18, 2022): 113–20. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2022-15-10.
Full textAbstract:
Мета. вибір найбільш придатних видів упаковки конопляної олії для збереження її споживних властивостей. Методика. Теоретичні дослідження в роботі вирішувалися за допомогою сучасних методик та методів аналізу, систематизації, узагальнення, порівняння, індукції та дедукції, а також з використанням загальнонаукового аналітичного методу. Результати. У статті розглянуто унікальні споживні властивості продовольчих товарів з конопель, наведено приклади пакування для різних видів продовольчих товарів з конопель, коротко розглянуто існуючі шляхи збереження їх споживних властивостей. Доведена необхідність збереження лікарських властивостей харчової продукції з конопель за рахунок використання сучасних видів упаковки, що широко застосовуються у фармацевтичній промисловості. Наукова новизна. Найбільш придатною формою для лікарського застосування конопляної олії є сучасні види пакування лікарських препаратів, які дозволяють зберегти фізико-хімічні властивості продукту, відповідне дозування, агрегатний стан тощо і широко використовуються у фармацевтичній промисловості. Вперше запропоновано для збереження лікарських властивостей фармацевтичної продукції з конопель використовувати пакування у вигляді скляних затемнених ампул й спеціальних розчинних полімерних капсул для одноразового застосування необхідної лікарської дози продукту. Таке пакування забезпечує первинну якість харчової продукції з конопель та збереженість її лікарських властивостей. Практична значимість. Для забезпечення якості та збереження лікарських властивостей конопляної олії за міжнародними стандартами потрібно використовувати матеріали, дозволені до використання при виробництві первинної упаковки для фармацевтичних препаратів та продуктів харчової промисловості, а саме найбільш придатними видами упаковки є скляні затемнені ампули й спеціальні розчинні полімерні капсули для одноразового застосування необхідної лікарської дози продукту.
25
Radzievska, I. G., O. P. Melnyk, and O. O. Galenko. "Two-Stage Technology for Palm Oil Fractionation for Production of Cocoa Butter Substitutes." Nauka ta innovacii 14, no. 1 (February 22, 2018): 40–49. http://dx.doi.org/10.15407/scin14.01.040.
Full text
26
Vasylkovska, K., O. Andriienko, and V. Malakhovska. "Trends and prospects of oilseeds production in Ukraine and analysis of oil exports." Collected Works of Uman National University of Horticulture 2, no. 98 (June 20, 2021): 166–77. http://dx.doi.org/10.31395/2415-8240-2021-98-2-166-177.
Full textAbstract:
The beginning of this century was marked by increased interest in food and energy security. The favorable geographical position and favorable natural and climatic conditions together with exclusive black earths make Ukraine one of the most promising producers of food in the world. However, there are a number of problems, both internal and external, that do not allow our country to fully reach its full potential. Along with the war in the east and political instability, there are a number of problems with the transformation of foreign trade and integration into the EU. The purpose of this article is to analyze the export potential of oilseeds and oilseeds in Ukraine, to determine the relationships between gross harvest, yield and export of oils, as well as to formulate recommendations for determining the efficiency of Ukrainian exports, its capacity and opportunities to increase due to transition to new cultivation technologies. cereals in changing climatic conditions. Due to the high demand for oilseeds and the level of profitability of these crops, there is a gradual and constant expansion of sown areas. Thus, in 2000 the sown area for oilseeds was 3.26 million hectares, separately sunflower – 2.94 million hectares, and in 2019 the area under oilseeds reached 8.89 million hectares, respectively, sunflower – 5.95 million hectares, that is, oilseeds for the period 2000-2019 increased the sown area by 2.73 times. Thus, the oil export rate gradually increased every year, starting from 0.554 million tons in 2000 and ending with 7.014 million tons of oil in 2019. The increase was not only in the gross collection in digital terms, respectively, a slight increase was observed in the share of exports in the gross collection. Therefore, the share of oil exports increased from 15.1 % in 2000 to 31.5 % in 2019. The average share of exports is 25.3 %. The study shows that Ukraine has the prerequisites to increase oil exports, which is facilitated by external factors such as WTO accession, integration processes and market orientation in the EU. At the same time, it is substantiated that considerable attention should be paid to organizational and technological factors of the internal environment of agricultural producers. Due to the change of climatic conditions there is a gradual change in the technology of growing crops. The change in cultivation technology involves the transition to new agricultural units that will provide moisture-saving agriculture. Without state support for agricultural production, it is impossible for farmers to make a qualitative and quantitative transition to higher yields.
27
Петраченко, Д. О., С. П. Коропченко, Н. А. Сова, and К. А. Худайбердієва. "ТЕХНОЛОГІЧНА СХЕМА БАГАТОЦІЛЬОВОЇ ПЕРЕРОБКИ НАСІННЯ ПРОМИСЛОВИХ КОНОПЕЛЬ." Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, no. 5 (December 28, 2021): 16–23. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.5.3.
Full textAbstract:
Промислові коноплі – суспільно безпечна сільськогосподарська рослина, всі частини якої знаходять використання в багатьох галузях промисловості. Для організму людини цінність представляє конопляне насіння та продукція на його основі. Адже насіння промислових конопель є повноцінним джерелом рослинних білків, харчових волокон, низки вітамінів та мінеральних речовин, комплексом незамінних жирних кислот. Світова практика засвідчує, що використання продукції з насіння конопель стає пріоритетним напрямом. Виробники на постійній основі впроваджують інновації та представляють на ринку нові продукти. Український ринок продукції з насіння промислових конопель перебуває на етапі розвитку. Це зумовлює пошук нових нетрадиційних напрямів використання як насіння, так і супутніх продуктів його переробки. У статті розкрито цінність насіння промислових конопель та наведено його хімічний склад. Надано також характеристику та хімічний склад супутніх продуктів переробки насіння, таких як січка, перевій, оболонки, фільтрувальний осад, макуха. На основі цього запропоновано комплексну техніко-технологічну схему багатоцільової переробки насіння промислових конопель. У схемі закладено послідовність дій та операцій, що дозволяє мінімізувати відходи виробництва та підвищити ефективність переробки насіння завдяки використанню всіх отриманих продуктів. Схема передбачає одержання конопляного ядра та олії холодного пресування з подальшим використанням супутніх продуктів переробки як сировини для одержання продукції різного призначення: технічної олії, сипких конопляних продуктів, комбікормів, кормових добавок, твердого біопалива тощо. Впровадження розробленої схеми дозволить розширити асортимент продукції з насіння промислових конопель та сприятиме багатовекторному розвитку аграрних і переробних підприємств.
28
Резвих, Н. І., and О. О. Горач. "НАСІННЯ НЕНАРКОТИЧНИХ КОНОПЕЛЬ – СИРОВИНА ДЛЯ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ." Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, no. 3 (November 2, 2021): 79–86. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.3.10.
Full textAbstract:
У статті розглянуто світовий та вітчизняний досвід використання насіння ненарко- тичних конопель для виготовлення харчових продуктів. На основі аналізу статистичних даних наведено динаміку посівних площ, відведених під ненаркотичні коноплі в Україні. Подано інформацію про вміст жирних кислот у олії ненаркотичних конопель і їх вплив на організм людини. Відомо, що в нашій державі селекціонерами створені нові високопродуктивні сорти ненаркотичних конопель, які можуть бути головним джерелом натуральної сировини для харчової промисловості. Наведено інформацію про високопродуктивні сорти ненаркотич- них конопель ЮСО-31, Гармонія, Вік 2020, Гляна, Глесія, Артеміда, Глухівські 51, Мико- лайчик та Глухівські 85 із вмістом тетрагідроканабінолу, близьким до нуля. Наведений перелік провідних підприємств з виготовлення харчової продукції із насіння ненаркотич- них конопель та асортимент харчових продуктів в різних країнах світу. У статті висвітлено дані щодо біологічної цінності конопляної олії, які були проведені вченими і спрямовані на визначення вмісту жирних кислот в олії ненаркотичних конопель. Проведений аналіз харчової та біологічної цінності насіння ненаркотичних конопель показав, що воно містить 25% білків, 31% жирів та 34% вуглеводів. Також до його складу входить 20 амінокислот, з них 8 незамінних (які не синтезуються в людському організмі). Присутня велика кількість вітамінів E, C, D, K, вітаміни групи В, а також каротиноїди (попередники вітаміну А, макро- і мікроелементи (залізо, магній, калій, фосфор, кальцій, марганець, цинк, сірка, хлор тощо). В останні роки в Україні насіння ненаркотичних конопель використовують як хар- чову добавку для виготовлення харчових продуктів. Подано дослідження вчених України та світу з використання продуктів переробки конопель в харчових виробництвах. Отже, створення нових високопродуктивних сортів ненаркотичних конопель, розробка або вдо- сконалення способів одержання харчових продуктів з насіння ненаркотичних конопель дасть змогу розширити асортимент натуральних екологічно чистих харчових продуктів у нашій державі.
29
Омелянова, В. Ю., and Ю. С. Котовська. "Досвід використання різних субстратів для укорінення живців цитрусових культур." Аграрні інновації, no. 8 (November 5, 2021): 75–78. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.8.11.
Full textAbstract:
Серед численних плодів екзотичних рослин, які є у вільному доступі, особливою популярністю корис- туються цитрусові. Плоди мандаринів, апельсинів, лимонів, лаймів, цитронів, грейпфрутів, бергамоту від- різняються високими поживними, лікувальними й діє- тичними властивостями. Вони служать сировиною для отримання соків, компотів, цукатів і джемів, цінних ефір- них олій і різних есенцій, які широко використовуються в харчовій, кондитерській і парфумерній промисловості. Мета. Нині цитрусові рослини переважно використову- ються для кімнатного та офісного озеленення, зимових садів та оранжерей в якості декоративних, а не плодо- вих рослин. Для розвитку виробництва з вирощування цитрусових культур в якості плодових у промислових обсягах необхідний якісний і доступний посадковий матеріал у великих кількостях. Мета дослідження – аналіз таких доступних субстратів для живцювання цитрусових культур, як торф, пісок, кокосовий субстрат, вермикуліт, торф із додаванням піску, кокосовий суб- страт із додаванням вермикуліту для укорінення жив- ців цитрусових рослин у захищеному ґрунті. Методи. Для отримання посадкового матеріалу використову- вали метод розмноження цитрусових рослин зеленими живцями в умовах захищеного грунту. Результати. За результатами проведеного дослідження з укорінення живців цитрусових культур установлено, що найвищий відсоток приживлюваності лимону сорту «Павлівський», апельсину сорту «Вашингтон Навел» та мандарину сорту «Кавано-Васьо» спостерігався за вирощування рослин у кокосовому субстраті з додаванням вер- микуліту (85-98%). Посадковий матеріал, отриманий методом зеленого живцювання за використання коко- сового субстрату з додаванням вермикуліту та окремо вермикуліту в тепличному господарстві села Раденськ Олешківського району Херсонської області, показав високий результат вкорінення і приживлюваності порів- няно із торфом і піском. Висновки. Проведені дослі- дження дозволяють рекомендувати для живцювання субстрат із кокосової маси з додаванням вермикуліту та вермикуліт для захищеного грунту та подальшого використання у виробництві цитрусових культур.
30
Коваленко, О. А., М. І. Федорчук, Р. С. Нерода, and Я. Л. Донець. "ВИРОЩУВАННЯ СОНЯШНИКА ЗА ВИКОРИСТАННЯ МІКРОДОБРИВ ТА БАКТЕРІАЛЬНИХ ПРЕПАРАТІВ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 2 (June 26, 2020): 26–35. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.02.03.
Full textAbstract:
У статті наведені результати досліджень впливу різних фонів живлення на продуктивність та фенологічні показники гібриду соняшника Тунка фірми Лімагрейн за умов природного зволоження зони Південного Степу України. У дослідженнях, які проводили на полях навчально-науково-практичного центру Миколаївського національного аграрного університету, вивчали питання впливу і поєднання комплексу з висококонцентрованого халатного добрива, моноелементного мікродобрива та функціонального мікродобрива з направленою специфічною дією торгової марки Квантум виробництва НВК «Квадрат» та біопрепарату для живлення і профілактики хвороб Біокомплекс-БТУ-р підприємства Компанії «БТУ-Центр». Робота проводилась з використанням передпосівної обробки насіннєвого матеріалу гібрида соняшника, позакореневого підживлення рослин різними нормами сумішки біопрепарату з комплексом мікродобрив у фазі 5–6 листків, у фазі 9–10 листків та дворазової обробки посівів у фазах 5-6 та 9-10 листків. Тривалість періоду від посіву до збирання в досліджуваного гібриду соняшника залежно від факторів впливу варіювала порівняно з контрольною ділянкою від 2 до 13 днів, а висота рослин у період цвітіння збільшувалась під впливом препаративних форм, які використовувалися від 4,37 % до 13,1 %. Спостерігалася чітка тенденція до збільшення діаметру кошиків рослин гібрида залежно від факторів досліду, за умови максимального поєднання передпосівної обробки насіння з позакореневим підживленням у дві фази розвитку. При цьому максимальний приріст у розмірах складав 28,7 %. Відповідно до зміни умов позакореневого підживлення змінювались і показники урожайності насіння гібриду, найбільш високим він формувався посівами у разі поєднання обробки насіннєвого матеріалу та дворазового підживлення. Ці показники варіювали від 1,81 до 2,54 т/га. Зміна кількісного та якісного складу використаних препаративних форм призводило до зміни вмісту олії в насінні соняшника. Умовний вихід сирої олії у разі максимальної норми застосування комплексу мікродобрив Квантум та біоперарату Біокомплекс-БТУ-р в поєднанні з передпосівною обробкою насіння гібрида, при дворазовому позакореневому підживленні рослин у фазах 5-6 та 9-10 листків, формувався максимальним, та мав приріст порівняно з контролем 0,424 т/га.
31
Chobit, M. R., V. P. Vasylyev, and Yu V. Panchenko. "Mineral fillers modified by shoulders from deodoration columns of oil and fat products." Chemistry, Technology and Application of Substances 4, no. 1 (June 1, 2021): 206–12. http://dx.doi.org/10.23939/ctas2021.01.206.
Full textAbstract:
The aim of the work was to investigate for the first time the possibility of modification of disperse mineral fillers (chalk and magnesium hydroxide) deodorizing shoulder straps containing fatty acids obtained by refining sunflower oil for create filled polymer composites. In the study of composites based on PVC found an increase in their tensile strength, strength reaches almost 50 % increases. Accordingly, the relative elongation of these polymer composites increases. Shown to increase toughness with increasing content of modifier, with a greater increase in toughness for chalk than magnesium hydroxide for polyester resin composites. The maximum increase of toughness is more than 50 %. Thermomechanical studies have shown that the heat resistance of composites mainly increases with modified fillers.
32
Ткаченко, Наталія Андріївна, Олександр Петрович Чагаровський, and Аліна Валерійовна Копійко. "КОМБІНОВАНІ БІФІДОВМІСНІ ДЕСЕРТИ ДЛЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ З РАДІОПРОТЕКТОРНИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ." Scientific Works 84, no. 2 (December 25, 2020): 23–29. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v2i84.1884.
Full textAbstract:
У статті розглянуто рекомендації нутриціологів щодо норм споживання основних нутрієнтів військовослужбовцями – співвідношення білків:жирів:вуглеводів у їх харчуванні повинно складати 1,0:1,0:6,0. Показано перспективи збільшення білкової складової на 10...12 % для підвищення радіопротекторних властивостей харчового раціону військовослужбовців, обґрунтовано доцільність встановлення співвідношення білків:жирів:вуглеводів у продуктах з радіопротекторними властивостями 1,1:1,0:6,0.
Доведено доцільність використання вітчизняної сировини у виробництві біфідовмісних десертів – молока незбираного; біфідо-сиру кисломолочного; концентрату сироваткових білків, отриманого ультрафільтрацією; гарбузового та яблучного наповнювачів з цукром; рисової та гарбузової олій; рисового борошна для дитячого харчування. Розроблено із застосуванням математичного моделювання шість рецептур біфідовмісних десертів для військовослужбовців зі збалансованим хімічним складом та радіопротекторними властивостями із врахуванням смакових, фізико-хімічних, біохімічних та сенсорних характеристик.
33
Ощипок, І. М. "ЗАСТОСУВАННЯ КОМПОЗИТНИХ БОРОШНЯНИХ СУМІШЕЙ У ВИРОБНИЦТВІ КОВБАС ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СПРЯМУВАННЯ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences, no. 25 (May 11, 2021): 74–81. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-25-10.
Full textAbstract:
Борошно в ковбасному виробництві використовують для надання виробу потрібної щільної консистенції і достатньої вологості без надлишку. Встановлено, що за вологоутримуючої здатності (ВУЗ) борошно можна розташувати в такий ряд: пшеничне>горохове>рисове>гірчичне>с оєве. Встановлено, що рН водних суспензій соєвого і рисового борошна знаходиться в діапазоні 7,2–7,3, горохового і пшеничного – 6,8–6,9, що зумовлює можливості їх технологічного застосування. Най- частіше використовують крупу із зерен пшениці, а саме: манну. Показано, що введення солі масовою часткою від 0 до 5% по-різному впливає на ВУЗ. Так, ВУЗ горохової муки і гірчичної зростає зі збіль- шенням концентрації солі, зменшується в пшеничному борошні і залишається незмінним у соєвому, що пояснюється різним впливом іонного зв’язку на властивості білків і полісахаридів у складі борошна. Ці властивості визначалися в умовах термообробки протягом 15 хвилин при 75 °С. За величиною жиро- утримуючої здатності (ЖУЗ), яка визначалася в згаданих умовах термообробки, борошно утворює такий ряд: пшеничне>горохове>рисове>гірчичне>соєве. Дослідження емульсійних властивостей (ЕВ) показали, що соєве і горохове борошно, а також гірчиця здатні стабілізувати емульсії рослин- ної олії, стійкі до теплообробки. Для пшеничного і рисового борошна утворення стійких емульсій не спостерігається. Представлено результати аналізу хімічного складу подрібненого насіння червоної сочевиці, в тому числі амінокислотного складу білків. Основний напрям досліджень було націлено на розробку композитних борошняних сумішей на основі пшеничного борошна, збагаченого повноцінним білком, харчовими волокнами і мінеральними речовинами за рахунок насіння сочевиці. Вибір сочевиці був зумовлений тим, що вона має високу харчову і біологічну цінність. Насіння сочевиці відрізняється високим вмістом білка (21,3–36,0%), збалансоване за амінокислотним складом. У білках насіння осно- вними фракціями є глобуліни (85,9%), причому білки за своєю природою повноцінні. Сочевиця багата мінеральними речовинами, в тому числі калієм, кальцієм, магнієм, цинком, залізом, міддю і селеном. Крім того, насіння сочевиці характеризується високим вмістом вітамінів: β-каротин, PP, В1, В2, В6. Насіння сочевиці використовують як у повсякденному раціоні, так і в лікувальному, дитячому і веге- таріанському харчуванні. Пшеничну хлібопекарську муку різних сортів вибирали як найбільш затребу- вану сировину у виробництві багатьох продуктів харчування. Порівняльним аналізом хімічного складу сортового пшеничного борошна і подрібненого насіння червоної сочевиці показано значну перевагу останніх за вмістом білка, харчовими волокнами і мінеральними речовинами, в тому числі кальцію і магнію. У результаті комп’ютерного моделювання визначено дозування подрібненого насіння чер- воної сочевиці, що дасть змогу отримати композитні борошняні суміші з високою біологічною цін- ністю білка. Представлено дані аналізу хімічного складу композитних борошняних сумішей з борошна пшеничного хлібопекарського різних сортів і подрібненого насіння червоної сочевиці. Встановлено, що вибрані дозування подрібненого насіння червоної сочевиці дають змогу створити композитні борош- няні суміші з високим вмістом білка (18,9–17,0%), харчових волокон (11,32–8,6%) і мінеральних речовин (2,21–1,9%), у тому числі кальцію і магнію. Білки розроблених композитних борошняних сумішей від- різняються високим значенням коефіцієнта раціональності амінокислотного складу (0,87–0,86) і низь- кою величиною показника «порівнянної надмірності» (5,4-5,9).
34
Котляр, Євгеній Олександрович, Оксана Анатоліївна Топчій, Оксана Борисівна Чабанова, Ірина Володимирівна Левчук, and Анна Станіславівна Паламарчук. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЯКІСНИХ ПОКАЗНИКІВ М’ЯСНИХ ПАШТЕТІВ, ЗБАЛАНСОВАНИХ ЗА ЖИРНОКИСЛОТНИМ ТА ВІТАМІННИМ СКЛАДОМ." Scientific Works 2, no. 85 (December 1, 2021): 68–76. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v2i85.2174.
Full textAbstract:
Сучасні темпи нарощування обсягів виробництва та розширення асортименту традиційних харчових продуктів лише частково вирішують проблему дефіциту повноцінних білків, поліненасичених жирних кислот, вітамінів та мінеральних речовин, проте не в змозі забезпечити збалансованість раціону за основними поживними речовинами.
Аналіз тенденцій розвитку світового ринку свідчить про щорічне зростання асортименту традиційних харчових продуктів на рівні 2…3 %, а продуктів для здорового харчування на 40…50 %. Проте, у цьому напрямку вітчизняна галузь суттєво відстає від Японії, Західної Європи, США, де 80…90 % населення забезпечено продуктами для адекватного харчування, тоді як в Україні їх частка значно менша.
Враховуючи вищезазначене, набуває актуальності створення вітамінізованих купажів рослинних олій та білково-жирових емульсій на їх основі, з метою часткової заміни тваринних жирів на білково-жирові емульсії (БЖЕ) у рецептурах м'ясних паштетів. Це дозволить скоригувати раціони харчування незамінними нутрієнтами, досягти необхідного співвідношення ω-6: ω-3 жирних кислот, вітамінів: β-каротину та токоферолу і розширити асортимент м'ясних виробів збалансованого складу.
У статті розглянута розробка рецептур м’ясних паштетів з використанням білково-жирових емульсій (БЖЕ) на основі вітамінізованих купажованих рослинних олій (ВКРО). Досліджено якісні показники: органолептичні, структурно-механічні та функціонально-технологічні нових рецептур м’ясних паштетів з метою збагачення біологічно активними компонентами. Покращено консистенцію, розроблено 10 нових рецептур м’ясних паштетів.
35
Білявська, Л. Г., Ю. В. Білявський, А. О. Діянова, and М. В. Мирний. "СОРТИ СОЇ ДЛЯ СТЕПУ ТА ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1 (March 26, 2021): 135–40. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.01.16.
Full textAbstract:
У статті наведено результати аналізу сучасного стану виробництва сої. Виявлено кращі компанії-виробники насіння сої в Україні. Показано, що серед національних наукових селекційних установ, високий рейтинг мають Наукова селекційно-насінницька фірма «Соєвий вік», Національний науковий центр Інститут землеробства НААН, Селекційно-генетичний інститут – Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення НААН та Полтавська державна аграрна академія МОН. Надано показники врожайності сої в усіх областях України через глобальні зміни клімату необхідно випробовувати сорти різного еколого-географічного походження у виробничих умовах, встановлювати їхні особливості та господарсько-цінні ознаки, які характеризують відповідність до конкретних кліматичних зон України. За результатами аналізу багаторічних метеоспостережень встановлено, що кліматичні характеристики Полтавської області, яка розташована в Лісостепу України, стали більш посушливими. Проаналізована динаміка показників валових зборів сої в Полтавській області за період 2002–2020 рр. на тлі кількості опадів за вегетаційний період. У сучасних умовах ринкових перетворень та інноваційних процесів у агропромисловому комплексі залишаються проблеми з подальшою стратегією розвитку та підвищення ефективності національної системи насінництва сої в Україні. Зменшується кількість паспортизованих господарств із виробництва насіння сої в Україні. У науково-дослідній лабораторії «Селекції, насінництва та сортової агротехніки сої» Полтавської державної аграрної академії створено сорти сої Алмаз, Антрацит, Адамос, Александрит, Аквамарин, Авантюрин, які занесені до Державного Реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні. Представлені показники сільськогосподарської придатності цих сортів та їхні переваги. Сорти полтавської селекції вирізняються посухостійкістю, стійкістю до хвороб і шкідників, не вилягають, при достиганні насіння боби не розтріскуються. Особливістю сортів є швидка віддача вологи на час достигання насіння, високий вміст протеїну та олії. Ці сорти є гарантованими попередниками для озимих культур у Степу і Лісостепу України. За результатами виробничого випробування в умовах ФГ «Грига», що в Полтавському районі Полтавської області, встановлено, що сорти ПДАУ добре конкурують з новими сортами іноземної селекції
36
Федоришин, О. М., Д. С. Загородня, А. С. Крвавич, А. О. Милянич, and Р. О. Петріна. "Розроблення технологічної схеми екстракції коренів Carlina acaulis." Scientific Bulletin of UNFU 31, no. 1 (February 4, 2021): 93–98. http://dx.doi.org/10.36930/40310116.
Full textAbstract:
Розроблено технологічні схеми одержання екстрактів коренів Carlina acaulis, які дали змогу отримувати вторинні метаболіти лікарських рослин для виробництва фармацевтичних препаратів. Carlina acaulis є лікарською рослиною, яка нині є недостатньо вивченою. Відомо, що корені містять дубильні та смолисті речовини, інулін (12-18 %), барвники, ефірну олію (1-2 %) та цукор. Встановлено, що для максимального вилучення фенольних сполук і флавоноїдів потрібно правильно підібрати ефективну технологію екстрагування. Розроблено на підставі кінетичних закономірностей екстрагування технологічні схеми двома способами – настоюванням та настоюванням з перемішуванням в апараті з мішалкою. Запропоновано як екстрагент використати 70 % водно-етанольну суміш, співвідношення сировина: екстрагент – 1:10, розмір частинок 2 мм. Встановлено, що час екстрагування методом настоювання становить 48 год, методом настоювання з перемішуванням – 3 години. Отримано настоянку в'язкої консистенції, світло-коричневого кольору із вмістом етанолу не більше 15 %, сухим залишком не менше 70 % і також перевірено на мікробіологічну чистоту. Технологічна схема виробництва містить підготовку рослинної сировини (подрібнення, просіювання, зважування), отримання первинної витяжки (мацерація) та фільтрування й освітлення настоянки (очищення від баластних речовин способом охолодження, відстоювання, фільтрування та ін.). Зроблено висновок, що на підставі розроблених технологічних схем можна отримувати екстракти C. acaulis з максимальним виходом фенольних сполук та флавоноїдів. Одержані настоянки мають високі органолептичні та фізико-хімічні показники та можуть застосовуватись як лікарський засіб.
37
Салавеліс, Алла Дмитрівна, Любов Миколаївна Тележенко, and Сергій Миколайович Павловський. "СПЕЦІАЛІЗОВАНІ ХАРЧОВІ СУМІШІ ДЛЯ ВИКОРИСТАННЯ В ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИЙ ПЕРІОД." Scientific Works 84, no. 2 (December 25, 2020): 17–22. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v2i84.1883.
Full textAbstract:
Харчування є невід’ємною частиною життя не лише здорових людей, проте воно може стати основою підтримкою життя людей, що знаходяться у шоковому стані, зокрема після одержання певних травм, або ті, що мають певну недостатність в результаті проведення операцій, або перенесення тяжких форм хвороб. Таке харчування вживають у вигляді ентерального або парентерального харчування, яке є спеціалізованим, та використовується для людей, які з певних причин не можуть приймати їжу фізіологічним шляхом.
Об’єктом дослідження є харчова суміш для ентерального та перорального харчування, в рецептуру якої закладені інгредієнти в пропорціях, що забезпечують збалансованість раціону, та хімічний склад яких дозволяє певною мірою задовольнити потреби людини в усіх макро- та мікронутрієнтах.
Дана суміш містить наступні компоненти: безлактозний ізолят сироваткового протеїну, сир кисломолочний (жирністю 5%), кокосову та оливкову олії, риб’ячий жир, кашу вівсяну із цільнозернової крупи та мальтодекстрин.
Предметом дослідження є оптимізація складу суміші за рахунок збалансованого вмісту білків, жирів, вуглеводів і харчових волокон в пропонованому продукті відповідно до збалансованого харчування, а також його фізико-хімічні та органолептичні показники, які характеризують відповідність продукту за нормованими показниками якості готової продукції.
За результатами досліджень розроблені рецептурний склад і технологія виробництва спеціалізованої суміші для харчування хворих в післяопераційний період, а також вивченні фізико-хімічні та мікробіологічні показники якості розроблених сумішей.
38
Горач, О. О., and О. П. Домбровська. "ВИКОРИСТАННЯ НАСІННЯ ЛЬОНУ ОЛІЙНОГО ТА КОНОПЕЛЬ У ХАРЧОВІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences, no. 28 (January 10, 2022): 18–22. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-28-03.
Full textAbstract:
У статті досліджуються актуальні питання використання насіння льону олійного та конопель у виробництві харчових продуктів. Встановлено, що споживання лляного насіння й олії з льону та конопель останнім часом стало актуальним. Досліджено вплив насіння на організм людини та основні напрями використання в харчовій промисловості. Мета статті – аналіз використання насіння льону олійного та конопель в харчовій промисловості. На основі проведених досліджень встановлено, що збалансоване та поживне харчування є необхідним для повноцінного розвитку та життя людини, особливо в сучасних умовах, що характеризується розвитком хімічної промисловості, коли поживна цінність та якість багатьох харчових продуктів викликає сумніви, тому особливої актуальності набуває питання використання в харчовій промисловості продуктів, які містять значну кількість біологічно-активних речовин, що мають лікувальні властивості. У роботі наведено результати досліджень з використання насіння льону олійного та конопель для виготовлення харчових продуктів різного функціонального призначення, встановлено вплив фітохімічних компонентів на якість одержаних виробів, а також їх вплив на здоров’я людини. Лляне та конопляне насіння сьогодні користується великою популярністю в якості харчової добавки. Встановлено, що використання насіння льону олійного та технічних конопель у харчовій промисловості пов’язане з лікувальним ефектом, а саме наявністю в їхньому складі лігнанів, що мають широкий спектр біологічної активності з антибактеріальним, антивірусним і антигрибковим ефектом, крім того, протиракову дію мають поліненасичені жирні кислоти – розчинні харчові волокна, їх називають еліксиром молодості.
39
Головенко, Т. М., О. О. Налобіна, О. В. Шовкомуд, О. П. Герасимчук, and В. М. Козел. "АВТОМАТИЗАЦІЯ ОЦІНЮВАННЯ ЛУБ’ЯНОЇ СИРОВИНИ З ЛЬОНУ ОЛІЙНОГО." СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, no. 47 (December 23, 2021): 124–32. http://dx.doi.org/10.36910/acm.vi47.657.
Full textAbstract:
Створення програмного забезпечення CQSoilseed Flax, CQRoilseed Flax та CQSRoilseed Flax, що призначене для автоматизованого визначення загального рівня якості соломи та трести льону олійного, базувалося на розробленій авторській методології контролю якості продукції зі стебел льону олійного. Оцінювання луб’яної сировини відповідно до запропонованих комплексних систем контролю якості є трудомістким процесом. Для спрощення процедури визначення номера соломи та трести льону олійного розроблено комп’ютерні програми. Автоматизація дозволяє істотно прискорити процес визначення якості сировини. Актуальність розробки полягає в тому, що льон олійний в Україні використовується лише з метою перероблення насіння для одержання інноваційних біопрепаратів, харчових добавок та олії, а стебла майже не переробляються. Утилізація відходів після збирання насіння, а саме – стебел льону олійного, на сьогодні здійснюється у двох напрямах: спалювання на полях, що заборонено законодавством України і за що передбачені штрафні санкції, та використання сировини як підстилки для тварин. Разом із тим, ця культура у світі використовується як додаткове джерело луб’яної сировини для виробництва текстильних, технічних та целюлозовмісних матеріалів, кручених і санітарно-гігієнічних виробів, а також як армувальна складова під час виготовлення композиційних матеріалів і палива. В умовах сировинної кризи в України використання лубоволокнистої сировини з льону олійного, яка придатна для виготовлення широкого спектру промислової продукції, – це перспективна можливість підтримання вітчизняних виробників різних підгалузей легкої промисловості, що дозволяє задовольнити їхні потреби у сертифікованій сировині.
40
Давидович, О. Я., and І. М. Ощипок. "УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ПЕЧИВА ПІСОЧНОГО ІЗ НЕТРАДИЦІЙНИМИ ДОБАВКАМИ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences, no. 28 (January 10, 2022): 23–29. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-28-04.
Full textAbstract:
На сучасному етапі особливої актуальності набувають питання збалансування складу пісочного печива, яке характеризується високим вмістом жирів, вуглеводів та низьким – білків, харчових волокон, вітамінів, мінеральних речовин тощо і за хімічним складом не відповідає вимогам нутріціології. Тому основною метою досліджень є розроблення рецептури та удосконалення технологічної схеми виробництва печива пісочного із скоригованим складом. Важливим чинником для обґрунтування вибору нетрадиційних добавок для виробництва нового печива пісочного, був їх хімічний склад. Так, під час розроблення рецептури нового печива пісочного «Orange Cheese» (як контрольний зразок було обрано рецептуру пісочного напівфабрикату основного) нами було замінено частину основної сировини на нетрадиційні добавки, а саме частину борошна пшеничного вищого сорту на сир кисломолочний нежирний та порошок листя базиліку, а частину масла вершкового на олію обліпихову холодного пресування. Також із рецептури нового печива пісочного вилучено повністю цукор та підвищено кількість кухонної солі сорту екстра. Використання сиру кисломолочного нежирного зумовило застосування додаткової технологічної операції у традиційній технологічній схемі виробництва печива пісочного – його розтирання до однорідної маси з поступовим додаванням порошку листя базиліку та солі кухонної сорту екстра. Дослідивши органолептичні показники нового печива пісочного сенсорними методами згідно вимог ДСТУ 3781:2014 та з використанням розробленої 50-балової шкали оцінки якості виявлено, що нове печиво за органолептичними показниками суттєво перевищує контрольний зразок. Печиво пісочне «Orange Cheese» було добре пропечене, мало видовжено-овальну форму, з рівними краями, приємний аромат, світло-помаранчевий колір і солонуватий смак із гармонійним присмаком базиліку та обліпихи. Визначивши фізико-хімічні показники, які регламентовані державним стандартом, ми встановили, що нове печиво пісочне відповідає вимогам. У подальшому планується дослідити вплив використаних нетрадиційних добавок на хімічний склад нового печива пісочного, а також на його амінокислотний, жирнокислотний, мінеральний та вітамінний склад.
41
Менчинська, А. А., А. О. Іванюта, and О. С. Пилипчук. "ТЕХНОЛОГІЯ МУСОВИХ ПРОДУКТІВ ІЗ ГІДРОБІОНТІВ." Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, no. 1 (April 8, 2022): 104–12. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2022.1.12.
Full textAbstract:
У роботі обґрунтовано доцільність удосконалення технології мусів із креветок. На основі аналізу літературних джерел визначено пріоритетні напрями переробки рибної сировини та розширення асортименту рибних продуктів. Проведено аналіз наявних технологій мусових продуктів із гідробіонтів. Встановлено перспективність виготовлення мусів із риби та ракоподібних. Теоретично обґрунтовано доцільність застосування креветок для створення харчових продуктів із покращеними органолептичними показниками та підвищеною харчовою цінністю. Експериментально підтверджено ефективність комбінування ракоподібних із рибною, тваринною та рослинною сировиною. Розроблено рецептури нових мусів на основі м’яса креветок із додаванням вершкового сиру, вершків, оливкової олії, філе лосося, авокадо, яблук, спецій і прянощів. Проведено дослідження органолептичних, фізико-хімічних показників якості та харчової цінності готової продукції. На основі результатів дослідження встановлено відповідність показників вимогам стандарту. За органолептичними дослідженнями зразки з овочевим доповненням мають кращу органолептичну оцінку, ніж контрольний зразок, найвищий бал отримав зразок № 3. Фізико-хімічні дослідження підтвердили, що вміст солі в розроблених зразках не перевищує норму – 2,5%, усі муси мають відповідну консистенцію. За хімічним складом зразок № 2 має найвищий вміст білка – 18,7%, найвищий вміст жиру спостерігається в контрольному зразку (44%), а найменший – у зразку № 1 (61,57%). Результати досліджень хімічного складу свідчать про високу харчову цінність розроблених мусів. На підставі теоретичних та експериментальних досліджень розроблено технологічну схему виробництва мусів на основі креветок із використанням тваринних і рослинних компонентів. Основними технологічними операціями є попередня підготовка сировини, ретельне подрібнення суміші та фасування готового продукту.
42
МАРТИРОСЯН, І. А., К. А. ЛОСЄВА, and Л. О. КРУПИЦЬКА. "ОЦІНКА ЯКОСТІ КОСМЕТИЧНИХ КРЕМІВ, ЩО РЕАЛІЗУЮТЬСЯ У ТОРГОВЕЛЬНИХ МЕРЕЖАХ М. ОДЕСА." Товарознавчий вісник 1, no. 13 (July 31, 2020): 171–84. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2020-13-14.
Full textAbstract:
Мета. Вивчення споживчих переваг та оцінювання якості косметичних кремів вітчизняного та імпортного виробництва, що реалізуються у торговельних мережах м. Одеса.
Методика. Дослідження проводились за допомогою стандартних методик, викладених у діючих нормативних документах. Для визначення показників споживних властивостей використовували органолептичні, фізико-хімічні та мікробіологічні методи дослідження відповідно до чинної вітчизняної та міжнародної документації..
Результати. Показано, що вітчизняні та міжнародні нормативно-технічні документи потребують гармонізації, оскільки мають розбіжності у показниках безпечності. Проведено соціальне опитування з метою виявлення споживчих переваг косметичних кремів. На основі даних опитувань обґрунтовано вибір зразків для оцінки якості та безпечності косметичних кремів, які реалізуються у торговельних мережах м. Одеса. Встановлено, що за маркуванням, мікробіологічними та фізико-хімічними показниками всі досліджувані зразки відповідають вимогам міжнародних та вітчизняних нормативів. Оцінку «відмінно» не отримав жоден з досліджуваних зразків. ТМ «Niveа» та ТМ «Green Way» отримали оцінку «добре», але ТМ «Green Way» отримав кращу оцінку, ніж відома ТМ «Niveа». ТМ «Aroma» отримала оцінку «задовільно», що пояснюється невластивим кольором та запахом косметичного крему, який має дуже яскравий зелений колір та інтенсивний запах ароматизаторів, невластивий для кольору і запаху оливкової олії. Встановлено, що наявність грибка Penicillium, виявленого при проведенні досліджень, може вказувати на органічні компоненти у складі косметичного засобу.
Також, було встановлено органолептичним методом, що косметичний крем ТМ «Aroma» ізраїльського виробництва має у складі ароматизатори та синтетичні барвники, які невластивості назві та компонентному складу крему і потребує подальших хімічних досліджень для встановлення факту якісної фальсифікації.
В перспективі пропонується дослідження споживних властивостей косметичних кремів із врахуванням фізико-хімічних властивостей відповідно до типу шкіри.
Наукова новизна. Встановлено необхідність проведення досліджень якості косметичних кремів із врахуванням водневого показника відповідно до типу pH шкіри людини.При проведенні органолептичних досліджень, рекомендовано враховувати такі показники як відчуття після використання, і зволожуючий та пом’якшуючий ефект.
Практична значимість. Запропоновані дослідження можуть бути використані під час сертифікації косметичних кремів та внесені у діючі нормативні документи.
Отримані результати досліджень можуть бути використані для подальших маркетингових досліджень, а також можуть бути використані при виявлення фальсифікатів продукції.
43
Dolzhykova, O. V., and L. M. Maloshtan. "ВПЛИВ СУПОЗИТОРІЇВ «МЕЛАНІЗОЛ» НА КЛІНІЧНІ ПОКАЗНИКИ КРОВІ НА ТЛІ НЕСПЕЦИФІЧНОГО ВАГІНІТУ У ЩУРІВ." Фармацевтичний часопис, no. 3 (September 9, 2019): 67–73. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2019.3.10404.
Full textAbstract:
Мета роботи. Дослідження впливу нових вагінальних супозиторіїв «Меланізол» на клінічні показники крові на тлі неспецифічного вагініту у щурів.
Матеріали і методи. Неспецифічний вагініт моделювали шляхом одноразової внутрішньопіхвової аплікації іританту (суміш скипидару та диметилсульфоксиду) нелінійним щурам-самицям. У якості контролю лікування вагініту використовували показники: температуру у піхві, ШОЕ, кількість лейкоцитів та лейкоцитарну формулу крові. Препаратом порівняння слугували супозиторії «Гравагін» вітчизняного виробництва, рекомендовані для лікування неспецифічних вагінітів.
Результати й обговорення. В результаті проведеного дослідження встановлено, що супозиторії «Меланізол», які містять метронідазол і олію чайного дерева, протягом лікування неспецифічного вагініту достовірно знижують температуру у піхві, кількість лейкоцитів і ШОЕ у крові щурів-самок та відновлюють показники лейкоцитарної формули по відношенню до тварин групи контрольної патології та до першої доби дослідження протягом усього експерименту. Це свідчить про лікувальний вплив досліджуваних супозиторіїв «Меланізол» в умовах експериментального неспецифічного вагініту, а саме про зменшення проявів запалення. Встановлено, що за ефективністю зменшувати клінічні прояви вагініту, досліджувані супозиторії «Меланізол» достовірно перевершують препарат порівняння «Гравагін».
Висновки. Отримані в результаті експерименту дані дозволяють рекомендувати супозиторії «Меланізол» для подальшого вивчення в якості лікарського засобу з протизапальним ефектом для лікування неспецифічних вагінітів.
44
Grabovskyi, R. S., O. O. Dadak, Y. М. Muzychka, and R. P. Dudyak. "Перспективи аграрної галузі в контексті інтеграційних процесів з ЄС." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, no. 76 (March 7, 2017): 35–38. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7607.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано перспективи нарощування експорту вітчизняної продукції аграрного сектора в країни Європейського Союзу та можливості розширення збуту вітчизняної аграрної продукції на цьому ринку. Особливість співпраці між Україною і країнами ЄС полягає у скасуванні більшості мит на експорт продукції, запровадженням тарифного квотування. Для успішного розв’язання завдань євроінтеграції аграрний сектор економіки України має достатньо передумов: багатий природно-ресурсний та експортний потенціал, вагомий людський капітал, поступово зростаючу інвестиційну привабливість, збережений уклад сільського життя та багатовікові традиції ведення сільського господарства. У публікації подано алгоритм дій, який дає можливість налагодити співпрацю із іноземними партнерами та вказано напрями підвищення ефективності аграрного виробництва. Наведено основні групи продовольчих товарів, з якими конкуруватиме вітчизняна продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках у результаті спрощення умов для товарообороту між Україною і країнами Європейського Союзу. Основними вітчизняними експортними продуктами є зерно, насіння соняшника, олія, корми для тварин, добрива. В статті описано умови, які необхідно виконувати для реалізації продукції на експорт в ЄС. Завдяки гарантуванню якості та безпеки нашої продукції на рівні європейських стандартів вітчизняний сільськогосподарський виробник зможе ефективно конкурувати на ринку Європейського Союзу. Оскільки доступ на ринок Європейського Союзу може бути отриманий після проходження процедур сертифікації та отримання відповідних дозволів.
45
Пилипченко, А. В., and М. Б. Пісковий. "ОСОБЛИВОСТІ СЕЛЕКЦІЇ НОВИХ СОРТІВ КОНОПЕЛЬ ПОСІВНИХ У ТОВ «ІНСТИТУТ ОРГАНІЧНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА»." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1 (March 27, 2020): 13–24. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.01.01.
Full textAbstract:
Група компаній «Арніка» м. Глобине Полтавської області сьогодні є одним з найбільших підпри-ємств України та світу, що вирощують сількогосподарські культури за технологіями органічного землеробства. Зрозуміло, що при переході від класичних технологій до органічного виробництва виникла низка проблем, для розв’язання яких довелося задіяти як наявний досвід, так і нові наукові дос-лідження. Однією з галузей сільського господарства в Україні, яка найбільше відповідає вимогам ве-дення біологічного землеробства, є коноплярство. В цьому питанні важливу роль відіграють біологі-чні властивості культури, попит на продукцію конопель. Біологічною особливістю культури коно-пель є те, що вони майже не потребують хімічного захисту від шкідників і хвороб, а відповідно й застосування пестицидів. Коноплі – культура, яка за умови дотримання технології вирощування, са-ма бореться з бур’янами. В Україні коноплярство завжди було однією з пріоритетних галузей сіль-ського господарства. Воно займає провідні позиції не лише в Європі, а й загалом у світі. Сфера за-стосування сировини з конопель суттєво розширюється. Окрім традиційного використання в легкій, будівельній, целюлозно-паперовій, автомобіле- й авіабудівній, хімічній промисловості, продукція ко-нопель стала використовуватися для виготовлення лікарських, парфумерних, косметичних препара-тів, високоякісної олії, добавок до багатьох харчових продуктів та інше. Саме останні варіанти ви-користання конопель вимагають застосування екологічно чистої продукції, яка б на ринку мала бі-льший попит, вищу оцінку і вартість. Створення сортів і гібридів рослин, які сприяють підвищенню продуктивності та адаптивності штучних екосистем, входить до переліку найактуальніших агро-технічних заходів біологізації технологій. Саме цій проблемі присвячені наукові дослідження, що проводились протягом 2014−2018 років і тривають дотепер. У цій статті ми спробували показати пошуки, досягнення й висновки, маючи на меті вивести нові сорти конопель посівних, що придатні для класичних технологій вирощування, а найважливіше – адаптовані для технологій органічного землеробства.
46
Терзієв, Сергій Георгійович, Наталія Володимирівна Ружицька, Ілля Вадимович Сиротюк, Олександр Вікторович Акімов, and Максим Володимирович Щербич. "Інноваційні процеси одержання фітоекстрактів і концентратів для харчової, фармацевтичної та парфумерно-косметичної промисловості." Scientific Works 84, no. 1 (December 14, 2020): 73–78. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v84i1.1873.
Full textAbstract:
В роботі розглядаються шляхи одержання фітоекстрактів з різних груп рослинної сировини для харчової, фармацевтичної та парфумерно-косметичної промисловості з використанням інноваційних технологій адресної доставки енергії.
В якості об’єктів досліджень розглянуто ефіроолійну сировину: лаванду, м'яту перцеву, квітки троянди та шипшини; фруктово-ягідну – сливові вичавки, та відходи кавового виробництва – кавове лушпиння. Наведено шляхи використання фітоекстрактів з розглянутої сировини у харчовій, фармацевтичній та парфумерно-косметичній промисловостях. Визначено основні перспективні для вилучення компоненти.
В якості механізму, який дозволяє підвищити ефективність екстрагування цільових компонентів з розглянутої рослинної сировини розглядається бародифузія, яку ініціює мікрохвильове поле. НВЧ-електромагнітні хвилі виступають засобом адресної доставки енергії до мікро- та наноструктурструктур сировини. Для збереження термолабільних сполук у фітоекстрактах пропонується комбінування бародифузії з кипінням екстрагенту в умовах вакууму. Розглядається конструкція мікрохвильового вакуум-екстрактора.
Розглянуто перспективи створення нових технологічних ліній переробки ефіроолійної сировини на основі нового мікрохвильового обладнання. Наведено дані по зразкам продуктів, одержаних за запропонованою технологією. При переробці лаванди та м’яти перцевої окрім екстрактів одержано ефірну олію та гідролати. Під час екстрагування фруктово-ягідної сировини вилучено ло 42% сухих речовин.
Показано вплив мікрохвильового підведення енергії на вихід сухих речовин з лушпиння. Наведено результати з дослідження кінетики вилучення сухих речовин з сировини при різних режимах екстрагування. В результаті екстрагування кавового лушпиння у запропонованому інноваційному екстракторі одержано екстракти з високим вмістом кофеїну.
47
Поспєлова, Г. Д., Н. П. Коваленко, О. В. Бараболя, and В. М. Здор. "АНАЛІЗ ФІТОПАТОГЕННОГО СТАНУ ЛІКАРСЬКИХ КУЛЬТУР ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ БІОКОНТРОЛЮ В СИСТЕМІ ЗАХИСТУ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 2 (June 26, 2020): 79–87. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.02.10.
Full textAbstract:
Лікарські рослини є важливим джерелом біологічно активних речовин, які широко застосовують-ся у різних галузях виробництва, насамперед, фармацевтичному. З огляду на зростання частки лі-карських препаратів рослинного походження, попит у світі на рослинну сировину невпинно зростає. Найважливішою проблемою в лікарському рослинництві є якість вирощеної продукції, і тут вразли-вою ланкою технології є пошкодження рослин хворобами й ураження шкідниками, що призводить до необхідності розробити певну систему захисту. Найбільш відчутні господарські втрати лікарської сировини спричинюють борошнисторосяні та іржасті гриби, збудники кореневих гнилей і плямисто-стей (філостіктоз, рамуляріоз, антракноз, септоріоз, церкоспороз та інші). Ураження ними рослин призводить до зниження вмісту біологічно активних діючих речовин (ефірних олій, полісахаридів, флавоноїдів, оксикоричних кислот тощо). Істотний вплив на схожість і розвиток рослин має насін-нєва інфекція, тому важливим елементом у технології вирощування лікарських рослин є фітоекспе-ртиза насіння на наявність шкідливої мікрофлори. Аналіз наукових джерел щодо фітопатогенного стану плантацій лікарських рослин вказує на необхідність пошуку нових підходів до їх захисту від збудників хвороб, що сприятиме поліпшенню якості лікарської рослинної сировини. Узагальнення да-них вивчення впливу біопрепаратів на об’єкти цільового використання та об’єкти захисту – лікарсь-кі рослини – показало ефективність використання мікроорганізмів у боротьбі з патогенами рослин. Тривалий час з метою контролю за поширенням і розвитком патогенів використовували біофунгіци-ди. Основними механізмами контролю вважалися мікопаразитизм, антибіоз і боротьба за ресурси і простір. Останні дослідження свідчать, що їх застосування включають індуковану системну або локальну резистентність рослин. Більшість біофунгіцидів містять спори і міцелій грибів (штами Trichoderma ssp.) або спори і продукти метаболізму бактерій (Pseudomonas aureofaciens, P. fluorescens, Bacillus subtilis). У системі біологічного захисту лікарських рослин активно вивчають-ся препарати різного спрямування, серед яких стимулятори росту, імуномодулятори та індуктори стійкості. Через суворі вимоги до якості лікарської рослинної сировини зменшився асортимент фун-гіцидів у захисті лікарських рослин, альтернативою яким є біопрепарати. Однак їх активне випро-бування проводиться лише на економічно рентабельних культурах (зернових, овочевих, плодових) та на обмеженій кількості видів лікарських рослин. Вважаємо за доцільне активізувати дослідження в напрямі біоконтролю за хворобами лікарських рослин.
48
Терзієв, Сергій Георгійович, Наталія Володимирівна Ружицька, Максим Володимирович Щербич, and Юсеф Альхурі. "Інтенсифікація процесу екстрагування в технологіях утилізації відходів харчових та олійних виробництв." Scientific Works 85, no. 1 (August 31, 2021). http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v85i1.2079.
Full textAbstract:
У статті розглядаються питання утилізації відходів олійної, харчоконцентратної, консервної промисловості. Пропонується задіяти технології екстрагування для вилучення цінних компонентів, які залишаються у відходах після виробництва основного продукту. Розглянуто можливість вилучення олій з лушпиння кави та макухи амаранту. Також досліджено екстрагування водо- та лугорозчинних фракцій з макухи амаранту як стадія вилучення цінного білка. Розглянуто екстрагування водорозчинних компонентів зі свіжих яблучних вичавок – фруктово-ягідних відходів. Інтенсифікувати процес екстрагування запропоновано шляхом підведення енергії у вигляді мікрохвильового випромінення, яке викликає у структурах сировини явище бародифузії, та забезпечення режиму кипіння екстрагенту, який організує постійний контакт свіжих порцій екстрагенту з сировиною. Для збереження термолабільних речовин та запобігання денатурації білка в екстракторі кипіння здійснюється у вакуумі. Показано результати вилучення олії та спирторозчинних компонентів лушпиння кави та макухи амаранту. Отримано кінетичні криві процесу екстрагування макухи амаранту водою та лужним розчином в умовах дії мікрохвильового поля та вакууму. Наведено порівняння кінетики екстрагування лугорозчинної фракції макухи амаранту із застосуванням адресної доставки енергії та при традиційному енергопідведенні. Показано значну інтенсифікацію процесу. Визначено питомі енерговитрати процесу. Отримано кінетичні криві процесу екстрагування яблучних вичавок водою при різних гідромодулях. Встановлено відсоток сухих речовин твердої фази, який переходить до екстракту. Визначено питомі енерговитрати на процесс одержання екстракту. Одержано продукт з аромтом яблук та вираженими желюючими властивостями.
49
Жигайло, О. М. "ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ DATA MINING В АВТОМАТИЗОВАНІЙ СИСТЕМІ ПРОСТЕЖУВАННОСТІ ВИРОБНИЦТВА СИРОЇ СОНЯШНИКОВОЇ ОЛІЇ." Automation Technological and Business - Processes 19, no. 19 (October 9, 2014). http://dx.doi.org/10.15673/2312-3125.19/2014.27953.
Full text
50
Пивоваров, Петро. "ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ОЛІЇ СОНЯШНИКОВОЇ ВИСОКООЛЕЇНОВОГО ТИПУ НА СТРУКТУРНО МЕХАНІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ЗАВАРНОГО ТІСТА ТА ВИПЕЧЕНИХ З НЬОГО НАПІВФАБРИКАТІВ." Grain Products and Mixed Fodder’s 63, no. 3 (October 6, 2016). http://dx.doi.org/10.15673/gpmf.v63i3.213.
Full textAbstract:
Наявність інноваційної складової у концепції підприємства є однією із умов його сталої конкурентоспроможності. Інноваційний розвиток закладів ресторанного господарства (ЗРГ) та підприємств харчової промисловості є основою стратегічного планування, яке формує комплекс заходів, пов’язаних із випуском нового виду продукції, впровадженням і використанням нових технологій, розвитком ринків збуту, організацією виробництва. Тому сьогодні ЗРГ та харчова промисловість орієнтується на інноваційний шлях розвитку, в основі якого лежить цілеспрямований процес пошуку нових технологій та сировинних джерел, що характеризуються доступністю, технологічністю, функціональністю. Найважливішою умовою створення нової технології є отримання продукції, яка не поступається за якістю аналогам, а за деякими показниками перевершує їх. У структурі харчування людини важливе місце займає споживання кулінарної продукції, серед якої високим попитом користуються вироби із заварного тіста. У загальній структурі ринку харчової промисловості вироби із заварного тіста займають вагому частку, і становлять сегмент, який динамічно розвивається. Тому наші наукові інтереси були зосереджені на розробці жировмісної кулінарної та кондитерської продукції, виробах із заварного тіста. Аналітично підтверджено, що реалізація технологічного процесу виробництва виробів із заварного тіста визначається переважно технічними та технологічними властивостями жирового компоненту. Проведено порівняльний аналіз жирнокислотного складу традиційних для заварного тіста жирових компонентів (масла вершкового та маргарину) з олією соняшниковою високоолеїнового типу. У статті наведено результати досліджень структурно-механічних властивостей заварного тіста з використанням олії соняшникової високоолеїнового типу та фізико-хімічні показники випечених напівфабрикатів із нього. Визначено пластичну в’язкість та інші показники деформації заварного тіста залежно від вмісту олії та води в модельній системі. Установлено, що оптимальна концентрація олії у рецептурі – 32%, за даної концентрації питомий об’єм випеченого напівфабрикату становить 7,3 см3/г; формостійкість – 1 у.о.; упік – 39 %; усушка – 4,4%. Вивчення властивостей жирового рецептурного компонента заварного тіста в умовах моделювання технологічного процесу дозволить управляти і забезпечити отримання конкурентоспроможної продукції, що має збалансований склад за харчовою та біологічною цінністю.