Journal articles on the topic 'Вироби з деревини'

To see the other types of publications on this topic, follow the link: Вироби з деревини.

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 21 journal articles for your research on the topic 'Вироби з деревини.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Іванюк, А. П., В. Я. Заячук, Т. І. Харачко, Т. В. Колодій, and Б. М. М'якуш. "Фізичні властивості деревини павловнії повстистої — Paulownia tomentosa (Thunb.) Steud." Scientific Bulletin of UNFU 31, no. 4 (September 9, 2021): 71–75. http://dx.doi.org/10.36930/40310411.

Full text
Abstract:
Досліджено фізичні властивості деревини павловнії повстистої Paulownia tomentosa(Thunb.) Steud., вирощеної шляхом плантаційного вирощування в умовах Західного Лісостепу України. Проаналізовано літературні дані з цієї тематики, на підставі яких можна стверджувати, що раніше аналогічні дослідження в Україні не проводили. З'ясовано, що за зовнішнім виглядом та текстурою деревина павловнії повстистої найбільше подібна до деревини ясена звичайного. Серед фізичних властивостей досліджено щільність деревини, відносну вологість, всихання та розбухання, пористість деревини. Визначено, що щільність деревини павловнії змінюється від 329-342 кг/м3 (заболонь, ядро) до 416 кг/м3 (серединна частинa). За показником щільності деревина павловнії подібна до деревини ялини європейської та ялиці білої. Однак тангентальне всихання для цих порід в середньому становить 7,6-7,8 %, а радіальне – 3,6-3,8 %, тоді як для павловнії тангентальне всихання становить 3,6 %, а радіальне – 2,4 %. Встановлено, що під час сушіння деревини павловнії повстистої вона значно менше змінюватиме лінійні розміри та об'єм, що зменшить прояв внутрішніх напружень у деревині та появу таких типових вад деревини, як тріщини усушки та покоробленості. Встановлено, що за умов, коли на деревину діє тільки волога, наявна у повітрі, вологість деревини павловнії збільшується тільки до значення 12,9 %. За умов повного занурення у воду деревина павловнії повстистої досягає істотного вологопоглинання – 51,9 %. Встановлено, що в разі повітряно-сухого режиму сушіння в сонячну суху погоду дрова-рубанці з деревини павловнії повстистої досягають оптимальної для їх спалювання вологості вже через 7-9 днів, а просушені попередньо в сушильній шафі – через 3-4 дні, тому її доцільно використовувати для виробництва дров паливних і пелет. Встановлено, що доцільно використовувати тільки серединну частину поперечного перетину стовбура між ядром та заболонню у виробах, які зазнають значних навантажень. Серединна частина деревини павловнії за деякими показниками наближається до деревини сосни звичайної, тому може мати широке використання у будівництві.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Торосов, А. С., and І. М. Жежкун. "Регіональна структура заготівлі та споживання деревини в Україні." Scientific Bulletin of UNFU 31, no. 4 (September 9, 2021): 93–97. http://dx.doi.org/10.36930/40310415.

Full text
Abstract:
Оцінено на регіональній основі виробництво та споживання деревини і виробів з неї. Дослідження регіональної структури виробництва та споживання деревини потребує збирання, групування й узагальнення значних обсягів інформації. Тому актуальними є питання застосування сучасного різнопланового методичного інструментарію. При цьому з'ясовано складнощі законодавчо-методичного характеру, що перешкоджають проведенню детального аналізу ринку деревини. Встановлено, що вивчення ринку деревини ускладнюється, зокрема, через відсутність достатнього обсягу матеріалів у відкритому доступі для здійснення аналізу його сучасного стану. Під час економічних досліджень науковці пропонують такі методичні підходи до вивчення ринку деревини: експертний, на базі життєвого циклу лісопродукції, статистичний та моделювання. У дослідженні застосовано статистичний метод. Проведено розрахунки для 6-ти товарних груп круглого лісу та виробів з деревини (І – круглі лісоматеріали; ІІ – деревне вугілля, тріска, стружка та деревні відходи, деревні пелети та інші агломерати; ІІІ – пиломатеріали та шпон; IV – листові деревні матеріали; V – маса з деревини та рекуперірований папір; VI – папір та картон) за статистичними даними міжнародної класифікації FAO. Наведено показники виробництва зазначених товарних груп продукції з деревини по областях України в розрізі природних зон за статистичними показниками Державної служби статистики України (2019 р.). Визначено регіональну структуру виробництва та споживання деревини. З'ясовано, що виробничі потужності деревооброблення переважно зосереджені у лісозабезпечених областях Полісся, Карпат та Лісостепу, а окремі виробництва розміщені і в Степовій природній зоні, зокрема, у великих обласних центрах країни. Результати здійсненого аналізу дадуть змогу отримати потрібну інформацію щодо наявних обсягів, якісної характеристики деревного ресурсу, напрямів його реалізації та споживання як усередині країни, так і можливості експортування певних видів та обсягів деревної продукції. Оцінювання сучасного стану виробництва та споживання деревини є необхідною передумовою для прогнозування ринку деревини в країні.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Gayda, Serhiy, and Orest Kiyko. "Властивості вживаної деревини як важливий чинник якості конструкційних матеріалів." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 23 (December 29, 2021): 152–62. http://dx.doi.org/10.15421/412135.

Full text
Abstract:
Встановлення основних показників вживаної деревини (ВЖД), зокрема основних шпилькових порід, є актуальною науковою проблемою, оскільки наповнення нормативної бази даних забезпечить виготовлення якісних виробів з деревини з максимальним урахуванням особливостей механічних і фізичних характеристик цього потенційного резерву сировини. ВЖД доцільно матеріально використовувати в технологіях деревооброблення для виробництва конструкційних матеріалів і складових елементів меблевих виробів. Визначено основні фізико-механічні властивості ВЖД низки деревних порід – ялиці, ялини, сосни, модрини, які широко використовують для отримання виробів у меблевій та деревообробній галузях за такими показниками: щільність, ударна і статична твердість, міцність при статичному згині, міцність при сколюванні та міцність при стиску вздовж волокон. Експериментально встановлено, що фізико-механічні властивості ВЖД зазначених порід нижчі від аналогічних показників з первинної деревини (ПД). Виявлено, що щільність зменшується не більше ніж на 4,7% (діапазон для різних порід – 1,54-4,67%); ударна твердість знижується в діапазоні 1,37-4,11%; статична твердість – зменшення для модрини становить 7,11%, для інших порід практично не перевищує 2,5%; міцність при статичному згині знижується в діапазоні 5,94-8,33%; міцність при сколюванні для трьох порід (окрім ялини) зменшується в діапазоні 3,23-7,23%, а для ялини вона зростає на 3,08%; міцність при стиску вдовж волокон знижується в діапазоні 1,72-8,89%. Результати досліджень показників фізико-механічних властивостей ВЖД основних шпилькових порід дали змогу зрозуміти динаміку цих показників порівняно з ПД, розробити практичні рекомендації щодо ефективного матеріального перероблення, наповнити нормативну базу даних, а набуті знання використовувати під час розроблення математичних моделей для прогнозування характеристик конструкційних деревинних матеріалів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Maksymiv, Yu V., and T. Krystofiak. "Вплив нанесення лакофарбових матеріалів на блиск термомеханічно модифікованого березового (Betula Verrucosa) шпону." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 10 (December 26, 2019): 66–70. http://dx.doi.org/10.36930/40291012.

Full text
Abstract:
Зовнішній вигляд деревини та виробів з неї є одним з ключових факторів у виборі матеріалів. Одними з основних властивостей поверхні матеріалу є колір та блиск. Високий рівень блиску поверхні надає продукту більш преміального та приємного вигляду. Шпонування, як одна з технологій термічного модифікування, призначене для покращення деяких механічних, а також естетичних властивостей деревини, зокрема її блиску. Нанесення лакофарбових виробів здійснюють з подібною метою – покращення зовнішнього вигляду поверхні та її захист від зовнішніх впливів. Мета цього дослідження – встановити динаміку зміни рівня показника блиску термомеханічно модифікованої деревини після нанесення лакового покриття та порівняння його з немодифікованою деревиною. Для цього використано шпон, виготовлений з берези способом лущення (Betula verrucosa), модифікований за температури 150, 180 та 210 °С за допомогою контрольованого пресу ХОМко. На модифікований шпон було нанесено один або два шари лакового покриття, із або без міжшарового шліфування. Оцінювали блиск під кутами 20, 60 та 85° за допомогою блискоміра Erichsen PICOGLOSS 503. Проаналізувавши результати експерименту, з'ясовано, що в разі нанесених двох шарів лаку рівень блиску вищий, ніж за одного, що міжшарове шліфування не дає відчутного ефекту на блиск поверхні лакованої термомеханічно модифікованої деревини та що вибір клею може вплинути на кінцевий показник рівня блиску.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

СЕРЕДИНСЬКИЙ, В. В., and М. Ю. ОЛЕВСЬКИЙ. "ОСОБЛИВОСТІ ТОВАРОЗНАВЧОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ЛІСОМАТЕРІАЛІВ ТА ПИЛОМАТЕРІАЛІВ." Товарознавчий вісник 1, no. 14 (March 13, 2021): 275–83. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2021-14-26.

Full text
Abstract:
Мета. Основне завдання товарознавчої експертизи пиломатеріалів під час визначення їх ринкової вартості полягає у віднесенні досліджуваних об’єктів до однієї з класифікаційних груп, що прийняті у сфері лісозаготівлі, визначенні характеристик товару та зміни показників їх якості, установленні відповідно до способів їх обробки та сировини, з якої виготовляються. Методика. При проведенні судової товарознавчої експертизи пропонується судовим експертам дотримуватись певного алгоритму. За допомогою органолептичного та інструментального методів, визначаються класифікаційні ознаки, габаритні розміри та узагальнені показники кількості об’єктів дослідження. Класифікаційним критеріям пиломатеріалів приділено багато уваги, оскільки виробів з деревини є дуже велика кількість, яка залежить від способу обробки та виготовлення, даної групи виробів. Наступним кроком при дослідженні являється визначення цінових джерел для визначення ринкової вартості деревини та виробів з неї. Результати. Завдання товарознавчої експертизи пиломатеріалів під час визначення їх ринкової вартості полягає у віднесенні досліджуваних об’єктів до однієї з класифікаційних груп, що прийняті у даній сфері лісозаготівлі, визначенні характеристик товару та зміни показників їх якості, установленні відповідно до способів їх обробки та сировини з якої виготовляються. Практична значимість полягає в тому, щоб товарознавці правильно застосовували ціни для деревини на умовах франко лісоскладів, які встановлені відповідно до законодавства і враховують витрати організації-виробника із заготівлі.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Sapon, Serhii, Paul Ihnatenko, and Vladimir Zhurko. "ОСОБЛИВОСТІ ПРОЕКТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОСНАЩЕННЯ ДЛЯ ДЕРЕВООБРОБКИ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, no. 2 (12) (2018): 76–85. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-2(12)-76-85.

Full text
Abstract:
Актуальність теми дослідження. Підвищення рівня оснащеності виробничих процесів деревообробки сучасним прогресивним технологічним оснащенням є одним з ефективних шляхів підвищення продуктивності та поліпшення показників якості виробів із деревини та меблів. Постановка проблеми. Точність орієнтування, базування та надійність закріплення дерев’яних виробів та меблів при обробці досягається завдяки використанню засобів технологічного оснащення. Тому розробка високотехнологічних засобів технологічного оснащення для деревообробки та меблевого виробництва є актуальним завданням з погляду забезпечення високої ефективності процесів механічної обробки виробів із деревини та матеріалів на її основі. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Нині є значна кількість літератури з проектування технологічного оснащення механоскладального виробництва, проте література, в якій би було висвітлено питання обґрунтованого вибору та проектування засобів технологічного оснащення для деревообробки, відсутня. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Процеси деревообробки порівняно з процесами механічної обробки в машинобудуванні мають свої особливості, передусім пов’язані з особливими технологічними властивостями деревини та матеріалів на її основі, особливостями схем обробки та технологічними можливостями деревообробного устаткування. У зв’язку з цим вибір, умови раціональної експлуатації універсальних, методика проектування спеціальних засобів технологічного оснащення для механічної обробки елементів дерев’яних виробів та меблів також мають свої особливості. Метою статті є аналіз особливостей проектування засобів технологічного оснащення для механічної обробки елементів дерев’яних виробів та меблів. Виклад основного матеріалу. Вперше дано загальне визначення та здійснена перша спроба класифікації технологічного оснащення для деревообробки та меблевого виробництва. Сформульовано основні вимоги та дано визначення видів технологічного оснащення для деревообробки за призначенням. Проаналізовано етапи розроблення технологічного оснащення для деревообробки. Систематизовано відмінності технологічного оснащення для деревообробки порівняно з технологічним оснащенням для механоскладального виробництва. Висновки відповідно до статті. Уперше дано загальне визначення та наведена класифікація технологічного оснащення для деревообробки та меблевого виробництва. Виявлені та систематизовані особливості технологічного оснащення для деревообробки дають змогу в подальшому їх враховувати при розробці сучасних методик їх обґрунтованого вибору та проектування.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Сірко, З. С., and В. А. Коренда. "СПОСІБ ВИГОТОВЛЕННЯ ВОГНЕЗАХИСНОЇ ФАНЕРИ." СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, no. 43 (January 10, 2020): 105–13. http://dx.doi.org/10.36910/agromash.vi43.208.

Full text
Abstract:
Сучасне будівництво промислових та громадянських об'єктів, вагонів (залізничні вагони, вагони метро) вимагають застосування деревини та інших матеріалів на її основі підвищених експлуатаційних характеристик, до яких в першу чергу відноситься вогнестійкість та підвищений термін служби. Одним із поширених конструкційних матеріалів на основі деревини є фанера - плитний матеріал з підвищеними фізико- механічними та експлуатаційними показниками, який застосовують в будівництві, машино- та транспортобудуванні. суднобудуванні, вагонобудуванні, у виробництві меблів та інших виробів широкого вжитку.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Shyrko, B. F., and I. I. Hrytsiuk. "СТАН ТА ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЛІСОГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ." Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 3, no. 91 (December 20, 2020): 189. http://dx.doi.org/10.31713/ve3202017.

Full text
Abstract:
В статті викладено аспекти стану лісогосподарської галузі України, досліджено земельний фонд та продуктивність лісів, висвітлено негативну тенденцію значного збільшення вирубки лісів та подано рекомендації щодо підвищення ефективності сісогосподарської діяльності та покращення ведення лісової галузі в цілому. Зокрема, досліджено поділ лісів за категоріями, функції, що ці ліси виконують у природі, а також належність лісів до лісокористувачів. Досліджено забезпеченість лісом, запасом деревини і землями, покритим лісом, що припадає на одного жителя України, порівняно з іншими країнами Європи. Проведено дослідження значного вирубування кращих лісів, які не досягли стиглого віку. В порівнянні з 80-ми роками минулого століття кількість перероблюваної деревини (на бруси, дошки й інші пиломатеріали) в 2020 році зросла в десятки разів. Коли на початку 90-х років в селах Полісся України та Закарпаття було по 1-2 пилорами для розпилювання деревини на село, то на кінець 2020 року їх чисельність зросла до 30-40 штук в кожному населеному пункті. Це призвело до несанкціонованого використання деревини, крадіжок, тобто знищення державних лісових ресурсів. Відтворення лісу значно відстає від рубок головного користування, що негативно впливає на лісистість земель України. В статті, на основі досліджень, дано рекомендації щодо покращення відновлення лісу і лісових ресурсів на землях колишніх сільськогосподарських підприємств.Поряд з цим проведено дослідження фінансування лісової галузі, намічено шляхи подолання цієї проблеми. Достатньо уваги в дослідженнях приділено сертифікації та моніторингу лісів, визначеноїхнє значення для покращення ведення лісового господарства.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Bekhta, P., and I. Kusniak. "Термопластичні полімери у виробництві фанерної продукції: переваги, можливості та перспективи застосування." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 16 (May 31, 2018): 131–40. http://dx.doi.org/10.15421/411815.

Full text
Abstract:
Одними з основних клеїв, які застосовують для виробництва фанерної продукції, є карбамідо- та фенолоформальдегідні клеї. Однак, маючи багато позитивних характеристик, такі клеї є токсичними. Низкою попередніх досліджень доведено, що виділення формальдегіду може призвести до пошкодження органів дихання, очей та нервової системи і навіть до раку та лейкемії. Всесвітня організація охорони здоров'я також недавно дійшла висновку, що формальдегід є канцерогеном для людини. Тому зменшення токсичності деревинних матеріалів має величезне значення для довкілля, а особливо – для здоров’я людини. Впродовж останніх років стали жорсткішими вимоги до виробів, з якими контактує людина, а також до тих матеріалів, які використовують для їх виготовлення. У цій оглядовій статті проаналізовано переваги, можливості та перспективи використання термопластичних полімерів для виготовлення фанерної продукції. Однією з основних переваг таких полімерів є їх не токсичність. Розглянуто поверхневе оброблення фанери полімерними плівками на основі поліетилену та поліпропілену. Крім того, з’ясовано вплив прискорення старіння поверхні фанери, опорядженої поліетиленовими та поліпропіленовими плівками, на її властивості. Для поліетилену та поліпропілену властива низька адгезія до деревини. Проаналізовано можливості підвищення адгезії між термопластичними полімерами та шпоном/фанерою шляхом хімічного і термічного модифікування як полімерів, так і шпону. Окремо розглянуто можливість використання відходів термопластичних полімерів у виробництві фанери, переробка яких зменшить витрати первинного полімеру, що вирішить проблему захисту довкілля. Загалом невисока вартість та сприятливі екологічні показники сукупно відкривають широкі можливості використання термопластичних полімерів у виробництві фанери.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Huber, Yu M., I. V. Petryshak, Zh Ya Humeniuk, and M. M. Ilkiv. "Дослідження процесу гнуття деревини бука у пресі з високочастотним нагріванням." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 2 (March 28, 2019): 103–8. http://dx.doi.org/10.15421/40290221.

Full text
Abstract:
Перспективною технологією виготовлення гнутих деталей із масивної деревини є використання пресів, обладнаних генераторами СВЧ. Нагрівання деревини в полі струмів високої частоти дає змогу швидко нагріти її до потрібної температури, за якої пластичні властивості деревини будуть найкращими. Час на повний цикл гнуття становить 20…40 хв, тиск – до 500 кг/см2, кінцева вологість заготовок – 6…8 %. Ця технологія істотно зменшує час на гнуття та підвищує продуктивність порівняно з іншим обладнанням та технологіями. Наведено методику та результати дослідження процесу гнуття деревини бука у пресах з високочастотним нагріванням, а також вплив технологічних параметрів безпосередньо на якість оброблених заготовок. Дослідження проведено в умовах виробництва із застосуванням преса італійської фірми Italpresse, загальною потужністю 35 кВт. Експерименти проведено на шаблоні для гнуття із стрілою прогину 70 мм з використанням заготовок завдовжки 975 мм та поперечним перерізом 37×27 мм. Аналізуючи якість гнуття, визначено кількість придатних заготовок. Неякісною вважали заготовку, придатність якої є неможливою через наявність у ній тріщин, сколів, вм'ятин, потемніння та інших дефектів, що унеможливлює її використання з естетичних чи фізико-механічних вимог у виробництві меблевих виробів. За результатами досліджень отримано три групи графіків залежності частки виходу якісних заготовок від часу витримки, напруженості електромагнітного поля та тиску пресування. На основі аналізу отриманих графічних залежностей зроблено такі висновки: 1) збільшення тиску пресування до межі 100 кг/см2 призводить до зменшення частки якісних заготовок, а за тиску 120 кг/см2 – частка якісних заготовок зростає і є більшим, ніж за 80 кг/см2; 2)збільшення часу витримки до межі 20 хв призводить до зростання частки якісних заготовок, а за межі 30 хв – до зменшення частки якісних заготовок; 3) із зростанням напруженості електромагнітного поля частка якісних заготовок зменшується. Для знаходження оптимальних параметрів процесу гнуття букових заготовок виконано оптимізацію, за результатами якої можна стверджувати, що найбільшу кількість якісних гнутих заготовок (98,63 %) можна отримати за найменшої напруженості електромагнітного поля та за найбільшого значення тиску пресування, і витримки заготовок під тиском упродовж 20 хв 40 с.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Shepeliuk, Mariia, Valentyna Andreieva, and Oleksandr Kychyliuk. "Сучасний стан деревного розсадництва на території Волинської області." Notes in Current Biology, no. 1 (1) (September 15, 2021): 54–63. http://dx.doi.org/10.29038/ncbio.21.1.54-64.

Full text
Abstract:
Саджанці дерев та чагарників є основою багатьох наземних екосистем і є критично важ-ливим фактором та інвестицією для впровадження глобальних програм відновлення лісів і ландшафтів. Природна регенерація задовольняє лише частину цієї потреби, тому потрібна велика кількість високоякі-сного садивного матеріалу з різних типів розсадників.У статті проаналізовано особливості розміщення державних (лісових) та приватних розсадників на території Волинської області, а також їхні площі. Охарактеризовано та систематизовано асортимент ос-новних деревних розсадників. Встановлено, що загальна площа постійних державних лісових розсадників становить 58,4 га, а найбільший розсадник розташований на території ДП «Ратнівське лісомисливське господарство» – 36 га. Найбільш репрезентований асортимент деревних видів у ДП «Волинський лісовий селекційно-насіннєвий центр», що включає 27 родин, 44 роди та 67 видів. Серед приватних розсадників найбільшим асортиментом та площею (понад 100 га) охарактеризувався розсадник «Кліома Сервіс». Кі-лькість представлених таксонів становить 468 шт., з яких 344 – плодові види. Лідируючі позиції з вирощу-вання декоративних деревних рослин займають «Смарагд НВ» та «Лілі-Лайн» (Сад-Город).Зроблено висновки щодо сучасного стану та наведено рекомендації шляхів покращення і розвитку деревних розсадників на території Волинської області.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

М'якуш, Б. М., and Б. Я. Кшивецький. "Вплив навантажень на формостійкість тришарової паркетної дошки." Scientific Bulletin of UNFU 31, no. 1 (February 4, 2021): 68–73. http://dx.doi.org/10.36930/40310111.

Full text
Abstract:
Досліджено вплив навантажень на формостійкість тришарової паркетної дошки, склеєної термопластичними полівінілацетатними клеями, залежно від їх величини під час експлуатації. На основі побудованої математичної моделі для прогнозування формостійкості тришарової паркетної дошки залежно від дії зовнішніх факторів під час експлуатації з використанням імітаційного моделювання досліджено пружно-деформаційний стан тришарової паркетної дошки, склеєної термопластичними полівілацетатними клеями. Побудовано графічні залежності радіальних та тангентальних напружень у тришаровій паркетній дошці і проаналізовано їх вплив на паркетну дошку під час експлуатації залежно від навантажень. Під час математичного та імітаційного моделювання тришарову паркетну дошку розглянуто як клейову конструкцію, що складається із трьох шарів, а саме: верхнього, середнього та нижнього, склеєних між собою термопластичними полівінілацетатними клеями із ступенем навантаження 3D. Кожний шар конструкції виготовлений із різних матеріалів, а саме: верхній шар – із твердолистяної породи деревини дуба, середній – із хвойної породи сосни та нижній – із фанери. Оскільки для матеріалу, з якого виготовлена конструкція, характерні різні фізико-механічні властивості, то відповідно, це матиме вплив на пружно-деформаційні процеси тришарової паркетної дошки під час навантажень та визначатиме формостійкість виробу. Встановлено, що за дії на тришарову паркетну дошку, склеєну термопластичними полівінілацетатними клеми, фізичних навантажень, тангентальні напруження будуть зростати у середньому шару, який виготовлений із ламелей деревини сосни та розміщений перпендикулярно до верхнього лицевого та нижнього основного шару. Мінімальне значення тангентальних напружень спостерігається у середині верхнього лицевого та нижнього шарів. Такий розподіл навантажень у тришаровій конструкції паркетної дошки, досягається завдяки нижньому шару, який виготовлений із фанери, та еластичності клейового з'єднання, яке формується термопластичними полівінілацетатними клеями. Це дає змогу компенсувати напруження у внутрішньому шарі тришарової паркетної дошки під час її експлуатації, цим самим покращити її формостійкість.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

Iskovych-Lototsky, R. D., Yа V. Ivanchuk, and Yа P. Veselovskyi. "Моделювання процесу оброблення лісотехнічних матеріалів під дією вібраційного і віброударного навантаження." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 5 (May 31, 2018): 124–29. http://dx.doi.org/10.15421/40280526.

Full text
Abstract:
Встановлено, що прикладання до об'єктів оброблення корисних вібрацій або ударних імпульсів дає змогу значно інтенсифікувати перебіг багатьох технологічних процесів, забезпечити оптимальність параметрів навантаження й отримати технологічний виріб на основі дрібнодисперсних деревинних матеріалів з високими якісними параметрами. На основі теорії хвильових процесів розроблено математичну модель, яка дає змогу теоретично досліджувати поведінку дисперсного середовища як форми подання дрібнодисперсних деревинних матеріалів, під дією вібраційного і віброударного навантаження, для визначення якісних робочих характеристик технологічного оброблення цих матеріалів. Виявлено, що під час віброоброблення масивних середовищ у вигляді дрібнодисперсних деревинних матеріалів, великий вплив на процес здійснюють не тільки параметри джерела вібрації, але й особливості взаємодії складових їх моношарів і частинок один з одним. Відзначено, що власні частоти коливань дисперсної системи абсолютно не залежать від її дисипативних властивостей. Визначено амплітуди віброприскорень, які дали змогу математично формалізувати умову виникнення псевдозрідженого стану у дисперcному середовищі з подальшою умовою переходу у стан віброкипіння. З'ясовано, що найефективнішим видом технологічного оброблення дисперсного матеріалу із газоподібною дисперсною фазою є вібраційний, що характеризується моно- або бігармонійною збуджувальною силою. Для дисперсних середовищ, у яких дисперсна фаза представлена у рідкому або твердому станах, найефективнішим є використання імпульсної сили у вигляді віброударного навантаження.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

В.П. КАШИЦЬКИЙ, О.Л. САДОВА, and Н.В. ШУМ. "РОЗРОБКА ТЕХНОЛОГІЇ ОТРИМАННЯ БІОКОМПОЗИТІВ НА ОСНОВІ ГЛЮТИНУ ТА ДЕРЕВНОГО БОРОШНА." Товарознавчий вісник 1, no. 15 (February 19, 2022): 308–16. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2022-15-27.

Full text
Abstract:
Мета. Визначити температурно-часовий режим термічної обробки біокомпозитних матеріалів на основі глютину та деревного борошна, сформованих методом гарячого пресування композиції. Методика. Біокомпозитні зразки формували методом гарячого пресування композиції, до складу якої входили глютиновий розчин та деревне борошно. Межу міцності при стисненні розраховували в результаті визначення максимального руйнівного навантаження циліндричних зразків діаметром 20 мм, які стискували за допомогою статичного навантаження з швидкістю переміщення нижньої траверси преса 2 мм/хв. Результати. Полімеркомпозитні матеріали широко використовують для виготовлення виробів в різних галузях промисловості та техніки завдяки унікальним властивостям. Однак зростання рівня екологічного забруднення та зменшення запасів вичерпних ресурсів є приводом для зниження інтенсивності використання полімеркомпозитів на основі синтетичних матриць та наповнювачів. Вирішення проблеми полягає у впровадженні компонентів природного походження, які є сумісними з навколишнім середовищем та здатні відновлюватися за рахунок щорічного або циклічного збору рослинної сировини. Волокна або порошкові матеріали рослинного походження після необхідної обробки є придатними для використання як наповнювачі біокомпозитних матеріалів, однак потребують вивчення процесів структурування системи для розробки технології формування виробів конструкційного призначення. Формування біокомпозитних виробів на основі глютину та деревного борошна доцільно проводити з використанням гарячого пресування, яке полягає у витримці прескомпозиції за температури 150 °С протягом 3 год з наступною термічною обробкою біокомпозитних виробів для видалення надлишкової вологи та завершення процесу структурування біополімерної матриці. В результаті отримано біокомпозитний матеріал, міцність при стисненні якого становить 45-47 МПа, що цілком достатньо для виготовлення виробів конструкційного або декоративного призначення. Наукова новизна. Вперше застосовано технологію гарячого пресування композитної суміші на основі біополімерного вʼяжучого та порошкового наповнювача природного походження та визначено оптимальний режим термічної обробки біокомпозитних матеріалів, що дозволило отримати матеріал конструкційного призначення з високою питомою міцністю. Практична значимість. Розроблені біокомпозитні матеріали доцільно використовувати для виготовлення тари, елементів декору салонів транспортних засобів, корпусів приладів та меблів, що дозволить розширити сировинну базу, вирішити проблему утилізації відходів та покращити екологічну безпеку
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

Добростан, Олександр, Сергій Новак, and Варвара Дрідж. "ОЦІНЮВАННЯ ВОГНЕЗАХИСНОЇ ЗДАТНОСТІ ВЕРТИКАЛЬНИХ ВОГНЕЗАХИСНИХ ЕКРАНІВ ДЛЯ НЕСУЧИХ БУДІВЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ." Науковий вісник: Цивільний захист та пожежна безпека, no. 1(11) (July 2, 2021): 44–55. http://dx.doi.org/10.33269/nvcz.2021.1(11).44-55.

Full text
Abstract:
Застосовна на європейському рівні процедура оцінювання вогнезахисної здатності виробів і систем, призначених для вогнезахисту будівельних конструкцій, має невизначеності і вимагає уточненню. Через це актуальним є дослідження, спрямоване на її удосконалення та розвиток. В статті визначено експериментальні та розрахункові складові удосконаленої процедури оцінювання вогнезахисної здатності вертикальних екранів, призначених для вогнезахисту несучих будівельних конструкцій, виготовлених зі сталі, залізобетону, сталезалізобетону або деревини. Обґрунтовано застосування в розрахунковій складовій цієї процедури двох альтернативних підходів, в одному з яких результати вимірювання температури в порожнині застосовують в якості граничної умови при розв’язанні теплотехнічної задачі, в іншому – за результатами вимірювання температури в порожнині і на поверхні сталевої колони шляхом розв’язання оберненої задачі теплопровідності визначають ефективний коефіцієнт теплопровідності вертикального вогнезахисного екрана. Показано, що запропонована процедура дозволяє визначати параметри несучих будівельних конструкцій, зокрема коефіцієнт поперечного перерізу сталевої конструкції, і товщину вертикального вогнезахисного екрану, які забезпечують нормовані класи вогнестійкості цих конструкцій.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

Soroka, Myroslava, Andrzej Vozniak, Anatoliy Goychuk, Andriy Onyskіv, and Petro Plichtyak. "Фітоценотичні передумови всихання Abies alba Mill. у лісових ценозах Покутських Карпат." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 18 (March 28, 2019): 21–34. http://dx.doi.org/10.15421/411902.

Full text
Abstract:
Трирічними дослідженнями осередків всихання Abies alba Mill. встановлено закономірності їхніх виникнення та поширення у лісових ценозах державного підприємства «Кутське лісове господарство». Здійснено обстеження ценозів з участю Abies alba, які належать різним асоціаціям лісової рослинності, ідентифікованих за допомогою еколого-флористичної класифікації рослинності та методу J. Braun-Blanquet (1964). Встановлено ступінь ураження дерев ялиці у розрізі видового складу лісових ценозів. Проаналізовано вплив абіотичних чинників на розвиток осередків усихання та встановлено, що вони розвилися у наступний після посушливого літа рік. Зроблена спроба дослідити етіологію, симптоматику та патогенез захворювання Abies alba. Аналітичним методом встановлено комплекс первинних і вторинних патогенів, черговість їх появи та можливі причини виникнення, поширення і розвитку хвороби. Висловлено аргументоване припущення, що всихання Abies alba спричиняють бактеріальна водянка і бактеріальний опік. У здорових і різного ступеня всихаючих деревостанах проведено фітосоціологічні дослідження на предмет встановлення каталізуючих патологію лісів чинників і, насамперед, відповідності видового складу фітоценозу умовам біотопу. Доведено, що найвищий ступінь ураження особин Abies alba бактеріозом і вторинними мікопатогенами притаманний лісам із зміненим видовим складом. Встановлено, що всихання Abies alba відбувається за зміни видового складу деревних ярусів лісових фітоценозів у бік трансформації ялицево-букових лісів у буково-ялицеві та чисто ялицеві шляхом вирубки бука у місцях зростання корінних деревостанів. Найвища частка уражених дерев ялиці встановлена у лісах асоціації Dentario glandulosae-Fagetum, із яких вибірковими рубками вибрано бук. Натомість ялиця у природних ценозах асоціації Abieti-Piceetum (montanum) практично не уражується.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

Костюкова, Марія, and Владислав Галясовський. "АНАЛІЗ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ КЛАСИЧНИХ ТА СУЧАСНИХ МЕТОДІВ ВИРОБНИЦТВА ІНЖЕНЕРНОЇ ДЕРЕВИНИ." InterConf, May 29, 2021, 299–303. http://dx.doi.org/10.51582/interconf.21-22.05.2021.032.

Full text
Abstract:
Метою цієї статті є аналіз різних типів дерев’яних виробів, класифікованих як інженерна деревина, звертаючи увагу на значення їх структурних властивостей. Деревина використовується як будівельний матеріал завдяки своїй вогнестійкості, відмінним конструктивним характеристикам та ізолюючим властивостям. Поява нових технологій обробки і виробництва матеріалів на основі деревини перетворило ії на високотехнологічний матеріал, що все частіше знаходить застосування в проектах будівельного сектору. Все частіше деревина починає конкурувати зі сталлю та бетоном. Дизайн та характеристики нових виробів на ії основі дозволяють дерев'яним конструкціям бути привабливішими, мати більшу сферу застосування і більш різноманітні форми, ніж будь-коли. До них належать матеріали, виготовлені з твердої деревини, шпону, ниток та інш. Елементи та шари цих виробів склеюються за допомогою різних видів міцних матеріалів і водостійкого клею. У статті проаналізовано технічні та вогнестійкі властивості як фактори, що вказують на екологічний аспект цих матеріалів. Також у даній роботі проведено аналіз потенціалу, унікальності та універсальності матеріалів, що виготовляються на основі деревини, для конструкторів та архітекторів. Усі ці особливості є достатніми підставами для твердження, що деревина справді є будівельним матеріалом 21 століття.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

Вишневська, А. М., and Я. І. Глущенко. "ДІАГНОСТУВАННЯ ВПЛИВУ ФАКТОРІВ НА РОЗВИТОК ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЛІСОВОЇ ТА ДЕРЕВООБРОБНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ." Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», no. 18 (September 22, 2021). http://dx.doi.org/10.20535/2307-5651.18.2021.240448.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено факторному аналізу зовнішньоекономічної діяльності лісової та деревообробної промисловості України. Продіагностовано обсяги вітчизняного експорту та імпорту деревини та виробів з неї, розраховано базисні та ланцюгові темпи змін зазначених показників за останні десять років. Виявлено негативну динаміку обсягів експорту та імпорту деревини й виробів з неї у 2015 р., обумовлену введенням у дію мораторію на тимчасовий вивіз необроблених лісоматеріалів та макроекономічною нестабільністю. Оцінено вагомість частки експорту деревини та виробів з неї в обсягах зовнішньої торгівлі України за 2011-2020 рр. Представлено прогноз обсягів вітчизняного експорту та імпорту деревини й виробів з неї на наступні два роки. Визначено внутрішні та зовнішні фактори впливу на обсяги експорту продукції лісової та деревообробної промисловості України. Досліджено вплив на обсяги експорту таких внутрішніх факторів, як площа лісів, курс іноземної валюти та нормативно-правове забезпечення. Встановлено, що збільшення площі лісу в Україні відбувається через наявні планові насадження, значна частина яких відносяться до молодих дерев. Доведено, що кореляційний зв'язок між показниками фактичної площі лісу й обсягу експорту деревини та виробів з неї є значним, тоді, як між останнім показником і курсом іноземної валюти, помітним. Встановлено, що введення в дію мораторію на тимчасовий вивіз необроблених лісоматеріалів обумовило зміну структури експорту, а саме, збільшилась частка виробів з більш високим рівнем доданої вартості (лісоматеріали оброблені, завтовшки більш як 6 мм), і зменшилась частка сировинної продукції (необроблені лісоматеріали). У статті визначено проблеми, які стримують розвиток лісової та деревообробної промисловості в Україні та є причиною недостатнього використання ресурсного потенціалу даної галузі. Надано рекомендації щодо шляхів розвитку лісової та деревообробної промисловості, підвищення її конкурентоспроможності на зовнішньому та внутрішньому ринках.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

Шолом, Анастасія, Ірина Cуббота, and Лариса Cпасьонова. "Використання відходів деревообробної промисловості в керамічній технології." Матеріали міжнародної науково-практиченої конференції "Екологія. Людина. Суспільство", May 20, 2021, 277–80. http://dx.doi.org/10.20535/ehs.2021.232868.

Full text
Abstract:
На основі виникнення гострої для всього світу проблеми накопичення відходів у навколишньому середовищі було проведено дослідження у напрямку їх утилізації шляхом використання як сировинної складової. Оскільки відходи деревообробного виробництва, а саме: деревна тирса та деревна зола, є за офіційними стандартами безпечними, тому вони застосовуються в якості сировинної добавки, що вигорає, у технології керамічних будівельних матеріалів. Дана технологія дає можливість зменшити споживання мінерально-сировинних та енергетичних ресурсів, зменшити собівартість продукції та позитивно впливати на фізико-механічні властивості керамічного черепка (під час випалу виділяється вуглекислий газ, що сприяє економії енергії та утворенню пор). Отримана залежність впливу дисперсності поротвірної добавки (тирса) на механічні характеристики керамічного виробу з легкоплавкої помірно пластичної глини при різних температурах випалу. Збільшення дисперсності добавок, що вигорають (від 5 до менше 1 мм), і температури випалу (від 950 до 1050 °С) зразків зменшують розміри пор черепку, що призводить до зменшення щільності і збільшення міцності (в середньому від 6 до 14 МПа). Найкращий показник міцності, що має значення 16,3 МПа, має матеріал із 10 % вмістом добавки тирси дисперсністю до 1 мм при температурі випалу 1050 °С, діаметр частинок природної глинистої сировини до 1 мм. Оптимальна міцність зразків досягається при використанні сировинної суміші і добавок зі співвідношенням розміру частинок 1:1. Міцність зразків з включеними відходами деревообробних підприємств, що становить 16,3 МПа, не поступається виробам з виключно природної сировини (без тирси міцність на стиск будівельної кераміки становить від 7,5 до 35 МПа), що дає підстави на продовження досліджень з використання відходів деревообробки у керамічному виробництві.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

Ощипок, Ігор Миколайович. "Застосування абсорбційної ІЧ - спектроскопії для виявлення складу димо-повітряної суміші горіння деревини при копченні м’ясних виробів." Scientific Works 85, no. 1 (August 31, 2021). http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v85i1.2075.

Full text
Abstract:
В статті досліджені перспективи виявлення вмісту димо-повітряних компонентів в повітрі, що утворюються при спалюванні деревини. Розглянуті задачі з детектування слідів газоподібних речовин в локальній зоні повітряного середовища. Дане завдання відноситься до числа найбільш складних завдань газового аналізу, що обумовлюється малими концентраціями шуканих речовин і навпаки, високим вмістом сполук, що перешкоджають аналізу. Звернута увага на інтерпретації ІЧ спектрів, які полягають у тому, що враховується не тільки положення максимумів характеристичних смуг, але і на їх інтенсивності, формі, розташуванню щодо інших смуг. Про природу і кількість речовини в димо-повітряної суміші можна судити відповідно по числу і положенню піків в ІЧ-спектрах поглинання (якісний аналіз), а за інтенсивністю цих смуг - про кількість речовини (кількісний аналіз). Поліпшення чутливості і селективності методу можливе шляхом підвищення роздільної здатності приладів, а також використання різних прийомів формування та обробки аналізованого сигналу. Одним із прийомів формування аналізованого сигналу є диференційний метод. використовуваний метод повинен бути високочутливим, точним, швидкодіючим і забезпечувати селективність виявлення складових димо-повітряної суміші, і може припускати роботу на деякій відстані. Розглянута ідея методу, яка полягає в одночасному пропусканні через димо-повітряну суміш, що знаходиться в термокамері зондуючого випромінювання на двох довжинах хвиль, перша з яких збігається з максимумом смуги поглинання досліджуваної речовини, а друга так звана опорна до неї довжина хвилі, тобто довжина хвилі близька до зондуючої, але яка не лежить в смузі поглинання. Співвідношення сигналів на виході опорного і вимірювального каналів не залежить від стабільності джерела і приймача випромінювання.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
21

Галиш, Віта, and Ірина Дейкун. "Рідкі відходи органосольвентної делігніфікації соломи ріпаку." Матеріали міжнародної науково-практиченої конференції "Екологія. Людина. Суспільство", May 20, 2021, 119–22. http://dx.doi.org/10.20535/ehs.2021.232990.

Full text
Abstract:
Швидке зростання споживання різних видів целюлози та паперових виробів, а також відсутність необхідних запасів сировини для їх виробництва обумовлює необхідність застосування нелісових порід для виробництва різних матеріалів на основі целюлози. Ріпакова солома, яка не використовується для сільського господарства, може розглядатися як перспективна альтернатива деревині для отримання целюлози, виробництва картону та паперової продукції. Метою роботи було дослідити склад відпрацьованих розчинів після делігніфікації ріпакової соломи оцтовою кислотою. Підвищення температури призводить до збільшення кількості розчинених речовин, тоді як ефективність делігніфікації дещо знижується. Водночас підвищення температури призводить до збільшення сухого залишку через інтенсифікацію процесу видалення з сировини різних екстрактивних речовин, лігніну, полісахаридів та мінеральних речовин. Зольність також зменшується. Співвідношення тверде речовина:розчин, яке впливає на характер дифузійних процесів у біомасі під час делігніфікації, також є важливим фактором делігніфікації. Варіння при співвідношенні тверда речовина:розчин 5:1 дозволяє отримати меншу кількість розчинених компонентів, що призводить до низького вмісту сухого залишку у відпрацьованому розчині через неповну делігніфікацію ріпакової соломи. Дифузійні обмеження на перенесення пероцтової кислоти з целюлозного розчину в міжклітинний простір біомаси призводять до гальмування окиснення лігніну під час делігніфікації. Дифузія фрагментів окисленого лігніну із соломи у відпрацьований розчин також ускладнена. Під час окисно-орагносольвентної обробки ріпакової соломи оцтовою кислотою протягом 120 хв відпрацьований розчин характеризується вмістом сухого залишку 55,6 кг/м3. Отримані результати вказують на те, що в процесі делігніфікації оцтова кислота повністю витрачається на реакції окиснення компонентів сировини. В результаті витрачений розчин, збагачується на цукри. У той же час відпрацьований розчин містить значну кількість оцтової кислоти (723 г/л), яку доцільно регенерувати та повертати до процесу, щоб забезпечити принцип економії ресурсів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography