To see the other types of publications on this topic, follow the link: Вираз.
Journal articles on the topic 'Вираз'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Вираз.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Грицук, Юрий Валериевич, and Віктор Олексійович Моісеєнко. "Формування операційної предметної моделі фахівця при вивченні дисципліни «інформатика»." New computer technology 4 (November 1, 2013): 17–18. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v4i1.41.
Full textAbstract:
Підвищення якості підготовки спеціалістів вищими навчальними закладами на сучасному етапі передбачає значне поліпшення контролю навчальної роботи студентів як важливого засобу управління процесом навчання. Ця проблема стає більш актуальною в умовах реформування вищої освіти України, приєднання країни до Болонської конвенції та впровадження в навчальний процес кредитно-модульної системи у відповідності до вимог ECTS [1; 2].Методичне забезпечення навчальної діяльності студента з дисципліни «Інформатика» базується на предметної моделі фахівця, яка, в свою чергу, складається з семантичної, процедурної, тематичної, функціональної і операційної моделей. Зміст компонентних складових детально аналізується колективом кафедри, уточнюється за рахунок узгоджень із зацікавленими суміжними навчальними підрозділами, перевіряється на відповідність нормативній моделі (державному стандарту) і затверджується завідувачем кафедри.Операційна предметна модель фахівця – це система умінь, якою він повинен оволодіти при засвоєнні знань семантичного та процедурного характеру. Оскільки уміння – це засвоєний людиною спосіб дій, то система навчальних дій повинна відповідати системі умінь. Основою побудови системи умінь є послідовний характер їх формування: попередні, раніше сформовані уміння, повинні входити складовою частиною до тих, які формуються пізніше [2].Кафедрою вищої і прикладної математики та інформатики ДонНАБА застосовуються такі завдання, що передбачають знання студента з тих попередніх складових навчального матеріалу, які в самому завданні не сформульовані, але без них не можна дати правильної відповіді. Тобто конструкція відповіді передбачає ланцюг понять, співвідношень, висновків, теорем тощо, які у самій відповіді відсутні.Наприклад. Завдання[3]: Розподілити змінні по комірках і записати формульний вираз для табличного процесора Excel (надається формульний вираз в чисельно-літерній символіці).Рішення: Представимо рішення у вигляді послідовності операцій, які необхідно виконати для отримання рішення:Операція 1:Визначимо всі змінні, використовувані в даному формульному виразі: a, x.Операція 2:Розподілимо змінні по комірках. Нехай в комірці А1розташовуватиметься зміннаa, в комірці А2 –x.Операція 3:Для правильного обчислення величини W достатньо перевірки двох з трьох вказаних умов, оскільки невиконання (хибне значення) будь-яких двох умов означає виконання (істинність) третьої умови. Т.ч. очевидним є використання двох функцій ЕСЛИ, які будуть вкладеними одна в іншу, тобто для першої функції ЕСЛИ в якості значение_если_ложь виступатиме друга функція ЕСЛИ, яка перевірятиме другу логічну умову.Операція 4:Сформулюємо логічну умову (лог_выражение), яку необхідно перевірити в першій функції ЕСЛИ: .Операція 5:Для умови, сформульованої в операції 4, сформулюємо решту аргументів функції ЕСЛИ: значение_если_истина:значение_если_ложь:ЕСЛИОперація 6: Запишемо остаточний вид формульного виразу для Excel: Правильна відповідь записується у вигляді формульного виразу для Excel одним рядком. Ця коротка відповідь свідчить про те, що цим завданням проконтрольовано такий обсяг навчального матеріалу: що таке формульний вираз в Excel, його складові і порядок запису формульного виразу, пріоритет знаків арифметичних дій, що таке вбудовані функції Excel, їх аргументи, вміння використовувати вкладені дужки. Правильна відповідь свідчить також про те, що студент володіє вмінням вирішувати деякі інженерні задачі.
2
Вавринюк, Тетяна Іванівна. "Маркери невербальної поведінки в художніх текстах." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 16 (October 27, 2017): 288–96. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v16i0.114.
Full textAbstract:
У статті йдеться про маркери невербальної поведінки в художніх текстах. Акцентовано на тому, що в художніх текстах лексеми на позначення невербальної поведінки персонажів є засобами змалювання їх психологічного стану, стилізацією живого безпосереднього спілкування. Зазначено, що невербальні маркери виступають системою немовних знаків, які використовують як засіб обміну інформацією між людьми. Як елементи невербальної поведінки розглядаються рухи тіла й жести, вираз обличчя, хода. Ці засоби доповнюють зміст вербального повідомлення про героїв. Підкреслено, що вираз очей – важлива деталь у створенні психологічного портрета літературного героя, вираження його ставлення до інших. Саме очі можуть виражати готовність до комунікації, контроль над партнером і його поведінкою. Такий кінетичний засіб, як вираз обличчя, письменники майстерно використовують для реалістичного зображення літературних героїв, для відтворення їхніх переживань і почуттів. Лексеми на позначення рухів тіла й жестів презентують етнокультурні системи поведінки. Як важливий зображальний засіб відзначено маркери невербальної етикетної поведінки українців.
3
Третяк, К. "Українське бароко як вираз національної ідеї в архітектурі." Етнічна історія народів Європи, Вип. 9 (2001): 40–43.
Find full text
4
Гордєєв, В. "Фактичний склад в адміністративному судочинстві України: формульний вираз." Право України, no. 2 (2016): 68–74.
Find full text
5
Третяк, К. "Українське бароко як вираз національної ідеї в архітектурі." Етнічна історія народів Європи, Вип. 9 (2001): 40–43.
Find full text
6
Гордєєв, В. "Фактичний склад в адміністративному судочинстві України: формульний вираз." Право України, no. 2 (2016): 68–74.
Find full text
7
Podhurenko, V. S., O. M. Getmanets, and V. E. Terekhov. "The Method of the Estimating Wind Power Plant’s Installed Capacity Utilization Factor." Èlektronnoe modelirovanie 43, no. 2 (April 6, 2021): 37–50. http://dx.doi.org/10.15407/emodel.43.02.037.
Full textAbstract:
Знайдено аналітичну залежність коефіцієнта використання встановленої потужності вітрової електричної установки (ВЕУ) від параметрів її характеристики потужності і параметрів вітрового кадастру на передбачуваній місцевості розміщення вітрової електричної станції при заданій висоті розташування осі її вітроколеса. На основі дослідження характеристик потужності 50 вітрових електричних установок різних виробників потужністю від 2,0 до 3,6 МВт показано, що ці характеристики добре описуються двопараметричним інтегральним розподілом Вейбула — Гніденка (ІРВГ). Отримано простий асимптотичний вираз для коефіцієнта використання встановленої потужності в залежності від двох параметрів диференціального розподілу Вейбула — Гніденка для швидкості вітру і двох параметрів ІРВГ для характеристики потужності ВЕУ. Показники, отримані за допомогою даного асимптотичного виразу, відрізняються від результатів кількісних розрахунків коефіцієнта використання встановленої потужності не більше, ніж на 2 %, і тому можуть бути використані для вибору або проектування певної ВЕУ на передбачуваній місцевості на заданій висоті розташування осі вітроколеса.
8
Shevel, Inna. "ДИПЛОМАТИЧНА ТОЛЕРАНТНІСТЬ ЯК ВИРАЗ НОВОГО КУЛЬТУРНОГО СПІЛКУВАННЯ В МІЖНАРОДНІЙ ПРАКТИЦІ." Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти, no. 3 (March 10, 2019): 100–108. http://dx.doi.org/10.31866/2616-745x.3.2019.159107.
Full text
9
Быков, Ростислав. "СВОЙСТВА ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНОСТИ ВЕКТОРОВ КАМ-16 В ЧАСТОТНОЙ ОБЛАСТИ." SWorldJournal, no. 06-01 (December 30, 2018): 45–50. http://dx.doi.org/10.30888/2663-5712.2020-06-01-060.
Full textAbstract:
У роботі отриманий загальний вираз спектральної щільності для КАМ-16 векторів. Розглянутий розподіл енергії у смузі частот для одного вектора та для послідовності векторів. Виконана оцінка ширини частотної смуги, в якій знаходиться певна частина енергії с
10
Быков, Ростислав. "СВОЙСТВА ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНОСТИ ВЕКТОРОВ КАМ-16 В ЧАСТОТНОЙ ОБЛАСТИ." SWorldJournal, no. 06-01 (December 30, 2018): 45–50. http://dx.doi.org/10.30888/2410-6615.2020-06-01-060.
Full textAbstract:
У роботі отриманий загальний вираз спектральної щільності для КАМ-16 векторів. Розглянутий розподіл енергії у смузі частот для одного вектора та для послідовності векторів. Виконана оцінка ширини частотної смуги, в якій знаходиться певна частина енергії с
11
Матицин, О. "Українська ікона XV-XVI століть як вираз релігійної ідентичності українського народу." Наукові записки Національного університету "Острозька академія". Серія "Культурологія", вип. 5 (2010): 513–23.
Find full text
12
Матицин, О. "Українська ікона XV-XVI століть як вираз релігійної ідентичності українського народу." Наукові записки Національного університету "Острозька академія". Серія "Культурологія", вип. 5 (2010): 513–23.
Find full text
13
Теплякова, Альбина. "О структуре словаря крылатых слов современного немецкого языка (для белорусов, изучающих немецкий язык как иностранный)." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 21 (April 7, 2022): 68–86. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v21i.4754.
Full textAbstract:
У статті репрезентовано структуру словника активно використовуваних крилатих виразів у сучасній німецькій літературній мові. Акцентовано на текстових джерелах крилатих слів у німецькій мові, принципах побудови словника, його обсягові, структурі словникової статті, а також проілюстровано приклади лексикографічного опису крилатих німецькомовних за походженням виразів. Кожен аналізований німецькомовний вираз супроводжуваний білоруськомовним відповідником. Окреслено практичне значення запропонованої лексикографічної праці.
14
БУБЛІЄНКО, Олександр. "ВТІЛЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ АРХЕТИПІВ У ХОРЕОГРАФІЧНИХ ОБРАЗАХ ТЕЛЕВІЗІЙНОГО ШОУ «ТАНЦІ З ЗІРКАМИ» 2017-2019 РОКІВ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 3 (December 2020): 41–47. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-3-41-47.
Full textAbstract:
У статті проведено аналіз використання українських архетипів у хореографічних образах української версії ТВ шоу «Танці з зірками» 2017-2019 років. Описані основні українські архетипи в сучасній хореографії. Встановлений зв’язок між мелодією, словами пісень та пластичним виразом у хореографічному образі. Охарактеризовано ступінь задуму балетмейстера та рівень виконавського осмислення танцюристами українських архетипів (чоловічих та жіночих). Ключові слова: хореографічний образ, український архетип, танець, ТВ шоу «Танці з зірками», балетмейстер, етнічні традиції, пластичний вираз.
15
Заїка, Світлана, and Анатолій Лобурець. "ВИЗНАЧЕННЯ КРИТИЧНОЇ ТЕМПЕРАТУРИ ТЕРМІЧНО НЕСТАБІЛЬНИХ АЛКАНІВ ЗА НИЗЬКОТЕМПЕРАТУРНИМИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИМИ ДАНИМИ." ГРААЛЬ НАУКИ, no. 5 (June 13, 2021): 116–22. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.04.06.2021.022.
Full textAbstract:
Запропоновано метод оцінки критичних параметрів важких алканів шляхом екстраполяції експериментальних даних, що відображають залежність густина-температура в області між температурами плавлення і кипіння до критичної температури включно. Одержано аналітичний вираз для апроксимації рідинної вітки бінодалі. Знайдено значення критичних параметрів С13Н28, С15Н30, С18Н38, С20Н42, С24Н50, С25Н52, С30Н62, С32Н66, С36Н74 та проведено аналіз і порівняння зі значеннями, взятими з літературних джерел. На прикладі взятих з літератури результатів прецизійних досліджень пропану виконана оцінка можливих погрішностей.
16
Олійник, О. П. "Риси українського бароко в декорі фасадів вулиці Хрещатик в Києві як вираз національної ідентичності." Теорія та практика дизайну, Вип. № 19 (2019): 28–35.
Find full text
17
Kusyi, Yaroslav. "ТЕХНОЛОГІЧНЕ УСПАДКОВУВАННЯ ВЛАСТИВОСТЕЙ ПРИ ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ПАРАМЕТРІВ ЯКОСТІ ВИРОБУ В ПРОЦЕСІ ЙОГО ВИГОТОВЛЕННЯ." System technologies 5, no. 124 (November 25, 2019): 171–84. http://dx.doi.org/10.34185/1562-9945-5-124-2019-16.
Full textAbstract:
Відзначено безпосередній зв'язок параметрів якості виробів із етапами та стадіями його життєвого циклу. На основі аналізу літературних джерел визначено забезпечення експлуатаційних характеристик виробів із дотриманням вимог конструкторсько-технологічної документації одним із пріоритетних завдань сучасної технології машинобудування. Проаналізовано недопустимі відмови виробів, що пов’язані із технологією їх виготовлення. Розроблено принципову схему формування параметрів якості деталей машин та запропоновано вираз для прогнозування імовірності невідбракування P(t) придатних до подальшої експлуатації виробів із врахуванням технологічного успадковування. Розглянуто особливості оцінки пошкоджуваності заготовок виробів для обробки тиском і литва.
18
Nuzhna, Oksana. "СТИЛЬ КЕРІВНИЦТВА ТА ЙОГО ВПЛИВ НА РЕАЛІЗАЦІЮ ФУНКЦІЙ СПІЛКУВАННЯ У ДІЛОВІЙ КОМУНІКАЦІЇ." Economic journal of Lesya Ukrainka Volyn National University 4, no. 28 (January 3, 2022): 81–87. http://dx.doi.org/10.29038/2786-4618-2021-04-81-87.
Full textAbstract:
У статті розкрито зміст та прояв функцій ділового спілкування у діловій комунікації. На основі власних спостережень встановлено відповідність між стилем керівництва і мірою реалізації функцій ділового спілкування у діловій комунікації. Запропоновано використовувати формулу, яка дозволяє зазначити для кожного із стилів керівництва кількість функцій ділового спілкування, які реалізуються якісно визначеною мірою (повністю, частково, важко), і встановлено аналітичний вираз такої формули для кожного з розглянутих стилів керівництва (авторитарного, демократичного і ліберального). Здійснено порівняння основних стилів керівництва з точки зору забезпечення можливості реалізації функцій ділового спілкування.
19
Онищенко, А. М., С. М. Худолій, and Н. П. Чиженко. "Числове моделювання напружено – деформованого стану цементобетонного покриття автомобільних доріг." Сучасні технології та методи розрахунків у будівництві, no. 14 (January 21, 2021): 96–114. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2410-6208-2020-4(14)-11.
Full textAbstract:
У результаті виконаного числового моделювання напружено – деформованого стану цементобетонного покриття отримано аналітичну залежність для визначення розтягувальних напружень при згині, що виникають в цементобетонному покритті автомобільних доріг від дії навантаження з урахуванням різних розрахункових параметрів, а саме: модуля пружності (Е), товщини плити (h), розрахункового тиску (р), діаметру кола, рівновеликого за площею відбитку колеса (D), що дозволяє уточнити загальний вираз умови міцності при розрахунку цементобетонного покриття з урахуванням коефіцієнту морозостійкості. Даний метод дозволяє оцінювати міцність цементобетонного покриття автомобільних доріг різних категорій із заданою надійністю та довговічністю.
20
Монастирський, Л. С., Б. С. Соколовський, and М. Р. Павлик. "Аналітичні та чисельні розрахунки фотопровідності поруватого кремнію." Ukrainian Journal of Physics 56, no. 9 (February 8, 2022): 902. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe56.9.902.
Full textAbstract:
Представлено результати аналітичного та чисельного розрахунків фотопровідності макропоруватого кремнію зі сферичними і циліндричними порами. Проаналізовано залежність фотопровідності від швидкості поверхневої рекомбінації при різних радіусах пор (r0) та середніх відстанях (2R) між ними. Фотопровідність поруватого кремнію зростає при збільшенні відстані між порами і зменшується при зростанні радіуса пор або швидкості поверхневої рекомбінації. Показано, що у випадку малих значень відношень R до r0 між результатами аналітичного розрахунку та чисельного моделюванняметодом скінченних елементів існує суттєва різниця, яку зменшено (до 1%) шляхом введення коректуючого коефіцієнта в аналітичний вираз.
21
Ромашов, Ю. С. "ІНСТРУМЕНТИ ПУБЛІЧНОГО АДМІНІСТРУВАННЯ КАДРОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ." Прикарпатський юридичний вісник 2, no. 3(28) (March 24, 2020): 103–6. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v2i3(28).368.
Full textAbstract:
У статті розкрито зміст та сформовано поняття інструментів публічного адміністрування кадрового забезпечення Національної поліції. Доведено, що це зовнішній вираз однорідних за своїм характером і правовою природою груп адміністративних дій спеціальних кадрових суб’єктів публічної адміністрації Національної поліції та МВС України. Вони реалізуються у межах визначеної законом компетенції з метою забезпечення Національної поліції якісними поліцейськими кадрами, не допущення ними юридичних правопорушень та мінімізації їх негативних наслідків. Визначено, що до системи інструментів публічного адміністрування, які застосовуються під час здійснення публічного адміністрування кадрового забезпечення Національної поліції слід віднести: а) інструментів публічного адміністрування, які можуть бути оскаржені в системі адміністративних судів – нормативно-правові та адміністративні акти (індивідуальні), акти плани та акти дії; б) прийняття присяги працівником поліції, як юридично значима дія; в) заходи заохочення, переконання і примусу. З’ясовано, що вибір належного інструмента публічного адміністрування в діяльності суб’єкта публічної адміністрації базується на двох основних чинниках: по-перше, суворо дотримуватися принципу, тобто обирати серед інструментів публічного адміністрування винятково ті, використання яких дозволяє законодавчо прописана компетенція; по-друге, вибрати із них ті, що забезпечують найбільш ефективне відновлення прав, свобод і законних інтересів приватних осіб, публічного інтересу суспільства. Зроблено висновок, що інструмент публічного адміністрування під час здійснення публічного адміністрування кадрового забезпечення Національної поліції – це зовнішній вираз однорідних за своїм характером і правовою природою груп адміністративних дій спеціальних кадрових суб’єктів публічної адміністрації Національної поліції та МВС України, реалізованих у межах визначеної законом компетенції з метою забезпечення Національної поліції якісними поліцейськими кадрами, не допущення ними юридичних правопорушень та мінімізації їх негативних наслідків.
22
Літвінчук, Р. В., А. О. Левченко, and В. В. Клименко. "Вплив вражаючої дії осколкових боєприпасів на елементи об’єктів і легко броньовану техніку підрозділів." Системи озброєння і військова техніка, no. 3(67) (September 24, 2021): 19–23. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.67.02.
Full textAbstract:
Аналіз проведених досліджень показав, що найбільш ймовірними засобами ураження елементів об'єктів і легко броньованої техніки підрозділів є артилерійські системи, що ведуть вогонь осколково-фугасними боєприпасами, в тому числі ті, що мають порівняно високу точність влучання на позицію підрозділу і велику руйнівну силу. Тому в статті представлений аналітичний вираз, що описується законом Пуассона та характеризує ймовірність ураження елемента ОВТ одним осколком, що потрапив в нього. Він може бути використаний як для оцінки вражаючої дії осколкових боєприпасів на живучість елементів об'єктів і легко броньованої техніки підрозділів так і для оцінки вражаючої дії осколкових боєприпасів на живучість ОВТ в цілому.
23
Сіжук, А. С., and С. М. Єжов. "Релаксація просторово однорідної функції розподілу за умови неоднорідного розподілу енергії." Ukrainian Journal of Physics 57, no. 12 (December 15, 2012): 1250. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe57.12.1250.
Full textAbstract:
У роботі досліджено релаксацію модельної системи з використанням кінетичного рівняння. У просторово однорідному випадку, а також максвеллівської функції розподілу з неоднорідним розподілом енергії за ступенями вільності (обертальними і поступальними), у першомунаближенні за концентрацією знайдено вираз для температури як функції часу. Показано, що із зменшенням різниці між початковим та рівноважним значеннями середньої поступальної енергії і зростанням рівноважної температури час релаксації зменшується. Знайдено, що часрелаксації середньої поступальної (обертальної) енергії до рівноважного значення обернено пропорційний кореню квадратному від рівноважної температури та обернено пропорційний концентрації частинок. Для власного моменту інерції, що дорівнює моменту інерції сферичної частинки із ефективним радіусом, значення часу релаксації набуває мінімального значення. Обчислено значення часу релаксації для окремих параметрів частинок системи.
24
Риндюк, В. І. "СИСТЕМНІСТЬ ЯК ВЛАСТИВІСТЬ ЗМІСТУ ЗАКОНОДАВСТВА." Kyiv Law Journal, no. 1 (May 11, 2022): 45–51. http://dx.doi.org/10.32782/klj/2022.1.7.
Full textAbstract:
Анотація. В даній науковій статті з’ясовується зміст поняття «системність законодавства», яке використовується у юридичній науці для характеристики організованості законодавства, у його співвідношенні з поняттям «упорядкованість (систематика) законодавства». Стверджується, що розуміння термінів «системність» та «упорядкованість» пов’язується з такими ключовими словами як «система» та «порядок» відповідно, що відображають їх понятійний зміст. Основними ознаками системи є структурованість, взаємні зв’язки складових елементів системи один з одним та цілісність, а для порядку характерною ознакою є відповідність стану об’єкта певним вимогам, правилам, норма, стандартам тощо. Відзначено, що законодавство, як і будь-яке інше явище, розкривається, зокрема, через такі парні категорії діалектики як зміст та форма, а отже такі властивості законодавства як системність та упорядкованість мають розглядатися не по відношенню до законодавства взагалі, а по відношенню щодо його змісту та/або форми. Стверджується, що змістом законодавства є система норм права, закріплених у нормативно-правових актах органів і посадових осіб публічної влади, а формою – ієрархічна сукупність нормативно-правових актів органів та посадових осіб публічної влади, в яких отримують текстуальний вираз ці норми права, та форма яких чітко визначена Конституцією та законами України. Аргументовано, що системність законодавства слід розглядати як властивість змісту законодавства, яка полягає в тому, що законодавство є формою зовнішнього виразу норм права організованих за галузями та інститутами законодавства. Оскільки система права (як сукупність норм права, об’єднаних в галузі та інституту права) складає змістовну основу законодавства, то законодавство як одна із форм зовнішнього виразу норм права системно організовує їх зміст. Щодо поняття упорядкованості (систематики) законодавства, то відзначено, що в формі законодавства, як ієрархічній підпорядкованості нормативно-правових актів органів публічної влади різної юридичної сили, має існувати певний порядок, його складові (нормативно-правові акти та їх структурні елементи) мають бути організовані з дотриманням відповідних вимог, правил, стандартів, норм тощо. Вказано, що основними методами нормотворчої техніки, які забезпечують системність законодавства в процесі нормотворчої діяльності органів публічної влади є нормативна побудова, юридична конструкція та галузева типізація. Метод нормативної побудови пов’язаний з зовнішнім виразом в законодавстві повної структури (гіпотези, диспозиції та санкції) норми права. Метод юридичних конструкцій має забезпечувати побудову того чи іншого інституту законодавства на основі відповідного інституту права як сукупності об’єктивно необхідних упорядкованих і взаємопов’язаних нормативно-правових приписів. Метод галузевої типізації забезпечує побудову галузі законодавства на основі відповідної галузі права.
25
Mashkov, O., Yu Mamchur, S. Zhukauskas, and S. Nigorodova. "ЗАСТОСУВАННЯ КОНЦЕПЦІЙ ЗВОРОТНИХ ЗАДАЧ ДИНАМІКИ В МОБІЛЬНИХ КОМПЛЕКСАХ ЕКОЛОГІЧНОГО МОНІТОРИНГУ ДЛЯ СТАБІЛІЗАЦІЇ РУХУ ПРИ ВИНИКНЕННІ НЕШТАТНИХ СИТУАЦІЙ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 5, no. 57 (October 30, 2019): 95–102. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.5.095.
Full textAbstract:
Запропоновано застосувати концепцію зворотних задач динаміки для створення системи керування мобільного комплексу екологічного моніторингу. Запропонований підхід доцільно використовувати при вирішенні завдання стабілізації руху в умовах нештатних ситуацій. Визначено, що формування системи керування на основі концепції зворотної задачі динаміки передбачає вирішення двох задач. По-перше це визначення керуючої сили для об’єкта керування. По-друге це визначення алгоритму керування силою. Отримано аналітичний вираз для вектору керуючої сили з урахуванням властивостей об'єкта керування, початкових умов, завданням програмної траєкторії руху. Надана аналітична оцінка якості процесу керування при нештатних ситуаціях з алгоритмом на основі вирішення зворотних задач динаміки. Час перехідного процесу в системі керування оцінено для двох випадків, - як без зовнішніх збурень, так й при збудженні системи керування. Надані практичні рекомендації щодо побудови системи мобільного екологічного моніторингу.
26
Voronovskaya, Olga. "Обґрунтування семіологічного підходу до проблеми музичної моторності." Музичне мистецтво і культура, no. 26 (April 25, 2018): 18–30. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2018-26-18-30.
Full textAbstract:
Метою роботи є виявлення здатності музичної моторності виступати «знаком вищого порядку»; проведення порівняльної характеристики музикознавчих визначень і класифікацій поняття «знак». Методологія дослідження. Розгляд музичної моторності як своєрідної системи знаків веде до застосування семіотичного методу, що дозволяє визначати денотати моторних значень у музиці. Наукова новизна. Дослідницька позиція автора визначається визнанням особливої семантики музичної моторності, тобто специфічних значень, що виникли у процесі її формування та еволюції, і адресують сприйняття до широкого кола екстра- і інтромузичних явищ. Висновки. На основі проведеної теоретико-аналітичної роботи пропонується висновок, що структурно-семантичні формули музичної моторності є знаково-значущими формулами, в яких знак як предметний, матеріалізований вираз (втілений в звучанні або в нотній графіці) може відокремлюватися від значень, тобто структурна та семантична функції знаку можуть існувати окремо одна від одної.
27
Олейников, Сергій. "ПРАВОВІ ОБМЕЖУВАЛЬНІ ІМПЕРАТИВИ ДЛЯ ВЛАДИ: ВИДИ ТА СКЛАД." ГРААЛЬ НАУКИ, no. 5 (June 13, 2021): 60–67. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.04.06.2021.011.
Full textAbstract:
Аналізується публічно-правовий вираз, інституційне оформлення та юридичні управлінські можливості влади, як правової організації. Ця ознака є істотною для моделі публічної влади, надає її атрибутам юридично-обмежувального сенсу. В соціальних комунікаціях влада відбиває особливості її нормативно-правової організації та функціонування. Вона впорядковує соціальні системи, підкоряючи суб’єктів меті збереження правового порядку, спирається на легітимні заходи примусу, прагнучі виконання суб’єктами алгоритму правомірної поведінки. Інститути сучасної влади функціонують в правовому режимі, що визначений «позитивними» та «негативними» обов’язками держави. Сучасні демократії конституційно визначають кордони їх повноважень. Правові обмеження влади в сукупності складають системне утворення, єдність елементів, визначених поняттями «принципи організації і роботи інститутів влади», «методи правового обмеження влади», «механізм» та «правовий режим обмеження державної влади». Серед обмежувальних владу чинників згадуються поля саморегуляції – сфери приватного життя та вільної діяльності інститутів громадянського суспільства.
28
Головко, В. М., В. П. Коханєвич, М. О. Шихайлов, and Н. В. Марченко. "УДОСКОНАЛЕНА МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ ВІДЦЕНТРОВОГО РЕГУЛЯТОРА РОТОРА ВІТРОУСТАНОВКИ ПРИ ФЛЮГЕРНОМУ РЕГУЛЮВАННІ." Vidnovluvana energetika, no. 2(65) (June 28, 2021): 53–60. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2021.2(65).53-60.
Full textAbstract:
Для регулювання та вимірювання обертів механізмів і двигунів у різних галузях машинобудування та приладобудування широкого розповсюдження набули відцентрові регулятори. Найбільш фундаментальними дослідженнями в даній галузі є праці Н.Є. Жуковського, І.О. Вишнеградського, А. Стодоли та ін. Подальший розвиток й удосконалення вивчення цього питання відображено в праці Л.М. Цукерника. Для вітроустановок Г.Х. Сабініним була запропонована схема відцентрового регулятора для флюгерного регулювання ГС-4, що була реалізована в ряді установок, а саме ВЭ-2, ВЭ-3, ВЭ-5. Дослідження подібних систем регулювання було проведено в КБ «Шторм» при НТУУ «КПІ», а в подальшому – в Інституті електродинаміки НАН України.
В Інституті відновлюваної енергетики була запропонована удосконалена схема регулятора ГС-4 і відповідна математична модель, а саме був введений змінний кут між хордою лопаті та віссю моменту інерції відцентрових тягарців (у регуляторі ГС-4 він був постійний і становив 90°).
Якщо на початку розвитку вітроенергетики технологічні можливості дозволяли отримати трапецієподібну форму лопаті без геометричного закруту хорди (або з незначним закрутом – до 4°…5°), то в математичних моделях було правомірним допущення, що направлення моменту інерції лопаті збігається з хордою лопаті. Сучасна тенденція отримання максимального коефіцієнта використання енергії вітру ротором вимагає виготовлення лопаті, реальний профіль якої максимально наближений до розрахункового. Тобто в сучасних лопатях використовують розширення лопаті від кінця до комеля в межах від 1:2 до 1:4 і закрут лопаті сягає 30°. Враховуючи все це, можна констатувати, що відхилення направлення моменту інерції лопаті від хорди лопаті може складати до 20°. Тому без урахування даного кута математичні моделі відцентрового регулятора не є достатньо досконалими.
В даній роботі запропонована математична модель відцентрового регулятора ротора вітроустановки з урахуванням кута між вектором моменту інерції лопаті та її хордою, що дозволило отримати уточнений вираз для статичної характеристики регулятора, а також уточнити вирази для визначення параметрів відцентрового регулятора, які використовуються при його налаштуванні для отримання необхідних номінальних обертів ротора вітроустановки. Бібл. 11, рис. 1.
29
Chmykhova, O., P. Shchapov, V. Kulichenko, and А. Gorbulitch. "ПАРАМЕТРИЧНА ІДЕНТИФІКАЦІЯ ДІАБЕТИЧНИХ СТАНІВ ПРИ ВИКОРИСТАННІ ПОЛІНОМІАЛЬНИХ МОДЕЛЕЙ ДИНАМІКИ ГЛІКЕМІЇ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 5, no. 57 (October 30, 2019): 88–91. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.5.088.
Full textAbstract:
Предметом дослідження є елементи аналітичного і структурного синтезу процедури ідентифікації моделі динаміки глікемії за критерієм максимальної правдоподібності. Метою роботи є зменшення ризиків ідентифікації діабетичних станів при використанні поліноміальних моделей динаміки глікемії. Завдання. На основі результатів глюкозотолерантного тестування дослідити можливості параметричного розпізнавання діабетичних станів, коли динаміка рівня глюкози апроксимується поліноміальною моделлю будь-якого порядку. Використати аналітичний вираз для мінімуму середнього ризику для структурного синтезу процедури ідентифікації виду діабету. Підтвердити ефективність використання отриманої структурної схеми процедури ідентифікації моделі динаміки глікемії при глюкозотолерантному тестуванні. Висновки. Розроблено блок-схему з адаптивною (по відношенню до кількості ідентифікованих глікемічних моделей) структурою і відповідна їй комп’ютеризована система багатосторонньої ідентифікації моделей динаміки глікемії за двома глюкозотолерантними тестами. Доведено можливість підвищення достовірності діагностики при використанні запропонованого методу, у порівнянні зі стандартним від значення 0,972 до 0,974 (обсяг навчальної вибірки N = 60).
30
Лисенко, Катерина, and Наталя Нестеренко. "ПРОСОДІЯ АФЕКТИВНИХ СТАНІВ ЯК ЗАСІБ ВИЗНАЧЕННЯ ЕМОЦІЙ." ГРААЛЬ НАУКИ, no. 11 (January 18, 2022): 345–50. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.24.12.2021.057.
Full textAbstract:
Аналізуючи стани афекту вчені-інтонологи користуються різними підходами. Ідентифікувати емоційні стани людини за допомогою просодії виявляється не завжди легко. Деякі дослідники вважають, що слід аналізувати лише правдиві прояви емоцій, взяті у реальному житті, наприклад під час спортивного змагання або під час аварії, коли людина реагує абсолютно невимушено та правдиво. Проте деякі вчені ставлять під сумнів етичність подібного дослідження. Крім того, як показує практика, подібних матеріалів недостатньо в базах даних. Інші дослідники вважають, що можна аналізувати просодію зіграних акторами емоцій, хоча тут можна зіткнутись із іншим протиріччям, а саме: навіть професійний актор не зможе уникнути стереотипних рис, властивих більшості людей, які переживають ту або іншу емоцію у реальному житті. Слід також пам’ятати про інші прояви стану афекту, такі як вигуки, вираз обличчя, міміку, сміх, жести, які можуть додавати емоційного напруження та ускладнювати його ідентифікацію.
31
Rudenko, O., O. Odarushchenko, Z. Rudenko, and O. Odarushchenko. "ОЦІНЮВАННЯ КІЛЬКОСТІ ВТОРИННИХ ДЕФЕКТІВ ПРОГРАМНИХ ЗАСОБІВ ШЛЯХОМ КОМПЛЕКСУВАННЯ МОДИФІКОВАНИХ МОДЕЛЕЙ РОСТУ НАДІЙНОСТІ ДЖЕЛІНСЬКІ-МОРАНДИ І ШИКА-ВОЛВЕРТОНА." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, no. 59 (February 26, 2020): 97–100. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.1.097.
Full textAbstract:
Виконано аналіз множин моделей оцінювання надійності програмних засобів (МНПЗ) або за іноземною назвою моделей зростання надійності ПЗ (Software Reliability Growth Models – SRGM). Досліджено ймовірнісні МНПЗ з метою встановлення таких, що можуть бути використано для врахування фактору прояву вторинних дефектів. Під вторинними дефектами розуміються такі, що вносяться в ПЗ після усунення первинних, які проявляються та усуваються в процесі налагодження та тестування ПЗ. Проаналізовано припущення та аналітичні вирази моделей росту надійності програмних засобів Джелінські-Моранди, Шика-Волвертона, щодо питання їх застосування для врахування фактору внесення та прояву вторинних дефектів проектування програмних засобів. Запропоновано підхід щодо кількісної оцінки вторинних дефектів, що полягає в модифікації функцій ризику моделей внесенням до них параметра, який визначає число вторинних дефектів та комплексування модифікованих функцій ризику. Проаналізовані проблемні питання, що виникають при комплексуванні модифікованих простої експоненціальної моделі і моделі Джелінські-Моранди. Розглянуті підходи, при яких можливе комплексування модифікованих МНПЗ – узгодженість припущень, прийняття додаткових припущень, що узгоджують моделі, співставлення параметрів щодо умов здійснення аналітичних перетворень. Показані переваги комплексування модифікованих моделей росту надійності Джелінські-Моранди і Шика-Волвертона у порівнянні з комплексуванням модифікованої моделі росту надійності Джелінські-Моранди і модифікованої простої експоненціальної моделі. Проведено співставлення параметрів модифікованих моделей росту надійності Джелінські-Моранди і Шика-Волвертона, в результаті чого виявлено співпадання більшості з них. Додано припущення моделі росту надійності Шика-Волвертона про пропорційність функції ризику тривалості тестування, що не відповідає припущенню МНПЗ Джелінські-Моранди, оскільки відповідний параметр використовується в аналітичних перетвореннях при комплексуванні моделей. Обґрунтована можливість комплексування МНПЗ Джелінські-Моранди і Шика-Волвертона. Показана послідовність аналітичних перетворень об’єднаної моделі модифікованих моделей Джелінські-Моранди і Шика-Волвертона на основі яких одержана формула для оцінювання кількості вторинних дефектів програмних засобів. Одержаний вираз спрощує оцінювання кількості вторинних дефектів ПЗ, у порівнянні з їх оцінюванням на основі комплексування модифікованих моделей Джелінські-Моранди і простої експоненціальної моделі. Одержана формула у поєднанні з МНПЗ інших класифікаційних ознак дозволяє спрогнозувати значення функції ризику та далі використовувати її для комплексного оцінювання показників надійності та функціональної безпеки складних систем, у тому числі систем, які можливо віднести до класу критичних (наприклад, програмно-технічних комплексів інформаційно-керуючих систем АЕС)
32
Lemeshko, O., M. Yevdokymenko, and O. Yeremenko. "ОПТИМІЗАЦІЙНА МОДЕЛЬ МАРШРУТИЗАЦІЇ ЧУТЛИВОГО ДО ЗАТРИМОК ТРАФІКА В ІНФОКОМУНІКАЦІЙНИХ МЕРЕЖАХ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, no. 60 (May 28, 2020): 152–59. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.2.152.
Full textAbstract:
У роботі запропоновано вдосконалену оптимізаційну модель маршрутизації чутливого до затримок трафіка в інфокомунікаційних мережах. Новизною моделі є використання критерію оптимальності, що пов'язаний з мінімізацію середньої міжкінцевої затримки пакетів. В основу зазначеного критерію оптимальності покладено математичний вираз, який дозволяє аналітично розрахувати середню міжкінцеву затримку з урахуванням характеристик мережного трафіка, типів дисциплін обслуговування пакетів на маршрутизаторах інфокомунікаційної мережі, пропускних здатностей каналів зв’язку. Також отримано умови забезпечення якості обслуговування за середньою міжкінцевою затримкою пакетів для будь-якого виду трафіка в умовах реалізації як одношляхової, так і багатошляхової маршрутизації. Отримати зазначені результати вдалося на підставі тензорного моделювання інфокомунікаційної мережі, коли тензори основних QoS-показників та метричні тензори розглядались у двох системах координат: гілок мережі та незалежних міжполюсних шляхів і внутрішніх вузлових пар. Дослідження та порівняльний аналіз з іншими маршрутними рішеннями підтвердили більш високу ефективність удосконаленої моделі за показником середньої міжкінцевої затримки пакетів, що є важливим для чутливого до затримок трафіка, особливо в умовах високих навантажень на інфокомунікаційну мережу
33
Sheremetа, Oksana. "Етичне вчення Андрея Шептицького про природні чесноти." Multiversum. Philosophical almanac, no. 3-4 (May 17, 2019): 90–101. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2015.3-4.08.
Full textAbstract:
У статті висвітлюється етичне вчення митрополита Андрея Шептицького про природні чесноти, яке є важливою складовою його етичної системи. Природні чесноти митрополит розуміє як довершений вираз людської природи. Їх він нараховує чотири: розсудливість як чеснота розуму, мужність як чеснота емоційності, стриманість як чеснота чуттєвості та справедливість як чеснота волі. Вони є природними, оскільки мають бути властивими людині як істоті розумній. Але чесноти виникають у особистостей не автоматично чи за необхідністю, а з набуттям ними певних звичок вільно вчиняти моральним чином, згідно із нормами, які розумом визнані за природні. Етика природних чеснот у Шептицького є творчим процесом самотворення особистості. Вона побудована на основі етичного вчення Томи Аквінського та цілком перебуває у межах раннього неотомізму. Шептицький дає їй не екзистенціальну, як у Ж. Марітена і Е. Жильсона інтерпретацію, а метафізичну. Таким чином, митрополит не переходить від ранньонеотомістського до екзистенціального типу етики чеснот томізму. Його вчення про чесноти як довершеності природних властивостей душі суттєво відрізняється від сучасного феноменологічного розуміння цих чеснот як цінностей (М. Шелер, Н. Гартман, Д. Гільдебранд). Андрей Шептицький максимально повно використав вчення Томи Аквінського про природні чесноти для обґрунтування загальноідеалістичного і християнського гуманізму.
34
Karlov, V., O. Kuznietsov, A. Artemenko, and А. Karlov. "ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ ОПТИМАЛЬНОГО ВИМІРЮВАННЯ ДАЛЬНОСТІ ДО ЦІЛІ В КОГЕРЕНТНО-ІМПУЛЬСНІЙ РЛС ПРИ ВРАХУВАННІ ФАЗОВИХ СПОТВОРЕНЬ РАДІОЛОКАЦІЙНОГО СИГНАЛУ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, no. 55 (June 21, 2019): 31–37. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.3.031.
Full textAbstract:
У статті розглянуто питання аналізу можливостей забезпечення заданої дальності дії РЛС, здатної здійснювати радіолокаційне спостереження малопомітних, малорозмірних та маневруючих цілей. Обгрунтована доцільність використання когерентної пачки радіоімпульсів для забезпечення необхідної дальності виявлення із заданими показниками якості. Надано порівняльний аналіз можливостей використання поодинокого і пачкового радіосигналів. Доведена необхідність врахування корельованих фазових флуктуацій радіоімпульсів прийнятої пачки при вимірюванні дальності до цілі. Вважається, що фазові флуктуації розподілені за нормальним законом с нульовим середнім, а їх кореляція убуває зі збільшенням інтервалу між радіоімпульсами пачки за експоненціальним або знакозмінним законами. На вхід приймального пристрою РЛС надходять відбиті від цілей сигнали на фоні некорельованого гаусівського шуму. Розгляд проводиться для моделі сигналу з випадковою амплітудою та початковою фазою. Оцінювання часу запізнення радіолокаційного сигналу здійснюється за критерієм максимуму натурального логарифма відношення правдоподібності, усередненого по усім можливим значенням випадкових неінформативних параметрів. В явному вигляді отримано вираз нормованої функції розузгодження когерентної пачки за наявністю фазових флуктуацій її радіоімпульсів. Врахування фазових флуктуацій радіоімпульсів прийнятої пачки при вимірюванні дальності до цілі дозволить покращити ефективність вирішення когерентно-імпульсними РЛС завдань за призначенням.
35
Загорянський, В., М. Мороз, В. Хорольський, С. Король, and І. Кузєв. "Визначення оптимальної кількості автомобілів для збирання врожаю зернових на прикладі господарства Полтавської області." Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», no. 18 (March 18, 2020): 6–16. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2019.18.6-16.
Full textAbstract:
Застосована розроблена авторами раніше оптимізаційна модель визначення необхідної кількості автомобілів у складі збирального-транспортного комплексу при збиранні врожаю зернових для умов зернового господарства Карлівського району Полтавської області. Для визначення розрахункових параметрів, залежних від умов господарства, які входять у вираз для цільової функції побудованої оптимізаційної моделі, а саме середньої кількості заявок на обслуговування в одиницю часу і середнього часу очікування кожної заявки, розроблена розрахункова методика. Вихідні дані для визначення цих розрахункових параметрів об’єднані в три групи параметрів, які характеризують умови збирання врожаю зернових у даному господарстві, визначають характеристики зернозбирального комбайну, і характеристики транспортного засобу (автомобіля).З використанням методів теорії масового обслуговування знайдено таке співвідношення кількості збиральної і транспортної техніки у складі збирального-транспортного комплексу, яке забезпечує мінімальні сумарні витрати (відповідають цільовій функції моделі, що раніше запропонована), що обумовлені простоєм комбайнів і витратами на утримання автомобілів.Визначено, що отримана за критерієм сумарних витрат оптимальна кількість автомобілів у складі збирально-транспортного комплексу відповідає збільшеній їх кількості у порівнянні з прийнятою кількістю автомобілів за розрахунковою методикою. Встановлено, що зі збільшенням кількості автомобілів сумарні витрати від простоїв комбайнів і автомобілів спочатку знижуються, а потім зростають.
36
Ярема, Оксана. "СТРУКТУРА АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ЗАХИСТУ КОНКУРЕНЦІЇ." Молодий вчений, no. 5 (93) (May 31, 2021): 356–60. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-5-93-69.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню структури адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері захисту конкуренції. Адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері захисту конкуренції це вид адміністративної відповідальності, застосовуваний судовими або несудовими органами при встановленні складу адміністративного правопорушення в формі монополістичної діяльності або недобросовісної конкуренції і безпосередньо або побічно заподіює шкоду правам і законним інтересам конкурента, споживачам і конкуренції, що знаходить вираз у застосуванні адміністративних покарань. Проаналізовано підстави застосування адміністративної відповідальності у сфері захисту конкуренції. Визначено мету адміністративної відповідальності у сфері захисту конкуренції. Розкрито підстави адміністративної відповідальності у зазначеній сфері. Охарактеризовано об’єктивні і суб’єктивні ознаки даних правопорушень. Встановлено, що об’єктом даного правопорушення є суспільні відносини, які складаються у сфері економічних відносин і покликані забезпечувати свободу здійснення підприємницької діяльності в умовах добросовісної конкуренції на ринку. Визначено, що об’єктивна сторона правопорушення – це зовнішній прояв протиправного діяння, до ознак якого відносять суспільно-небезпечний наслідок і причинний зв’язок. Суб’єкт даного правопорушення спеціальний. Досліджено суб’єктивну сторону адміністративних правопорушень у сфері захисту конкуренції, що характеризує ставлення суб’єкта правопорушення до вчинюваного ним діяння, у даному виді правопорушення форма вини (умисел чи необережність) не впливає на юридичну відповідальність. Встановлено, що мета адміністративної відповідальності у сфері захисту економічної конкуренції полягає в попередженні негативних проявів у сфері господарювання.
37
Holovko, V., V. Kokhanievych, M. Shykhailov, A. Donets, and I. Percova. "МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ ПРОЦЕСУ РОЗРЯДЖЕННЯ ЄМКІСНОГО НАКОПИЧУВАЧА В АВТОНОМНІЙ ВІТРОЕЛЕКТРОУСТАНОВЦІ З ЕЛЕКТРОДИНАМІЧНИМ ПРИВОДОМ НАСОСУ." Vidnovluvana energetika, no. 2(57) (September 2, 2019): 47–53. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2019.2(57).47-53.
Full textAbstract:
Нерівномірність та випадковість надходження енергії від відновлюваних джерел енергії спонукає до розробки електроімпульсних установок для її використання. Одною з причин, що стримують використання таких установок є відсутність відповідних математичних моделей, що не дає можливості здійснити оцінку зусиль, які виникають при роботі виконавчих елементів. У відомих електродинамічних приводах величина імпульсу сили зазвичай визначається як величина, пропорційна діаметру котушки і рівного їй за діаметром електропровідного диску. Однак експериментально встановлено, що існує максимальна величина діаметрів конструктивних елементів електродинамічного приводу, при перевищенні якої помітно знижується його ефективність. Також на ефективність електродинамічного приводу впливає товщина електричної котушки, оскільки ККД процесу передачі електричної енергії від конденсатора в електропровідний диск електродинамічного приводу падає при великій товщині котушки. Крім того, без розуміння процесу розрядження в електроімпульсних установках часто неможливо здійснити вибір параметрів зарядних пристроїв та ємнісних накопичувачів. Бажано здійснювати таке узгодження щоб зарядження і розрядження були взаємонезалежними, що покладається на систему керування роботою імпульсного пристрою. Найчастіше схема керування вимикає розрядний блок від зарядного під час процесу розрядження.
Розроблена математична модель процесу розрядження ємнісного накопичувача на робочий орган електродинамічного привода насосу,що дозволила визначити вплив його параметрів на тривалість імпульсу розрядження . Для розрахунку індуктивності котушки виконавчого елементу привода запропоновано вираз, обчислення за яким дає задовільний результат. Розрахункові дані збігаються з результатами експериментальної стендової перевірки. Бібл. 7, рис. 2.
38
Потапов, М., А. Молодан, and О. Полянський. "Математична модель скручування валу трансмісії повнопривідних тягово-транспортних засобів при русі з блокованим приводом." Науковий журнал «Інженерія природокористування», no. 4(14) (February 24, 2020): 6–11. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2019.4(14).6-11.
Full textAbstract:
Стаття присвячена проблемі скручування вала трансмісії автомобілів, що мають блокований привід переднього і заднього (задніх ведучих мостів, відбувається перерозподіл через трансмісію гальмівних моментів між колесами відповідно до припадає на них нормальним навантаженням і коефіцієнтом зчеплення з дорогою. Зазначене явище супроводжується додатковою завантаженістю елементів ходової частини, їх зносом і, як наслідок, додатковими втратами потужності двигуна і витратою палива. Крім того, при русі тягово-транспортних засобів (ТТС) по криволінійній траєкторії кінематична невідповідність обумовлюється ще й тим, що його осі повинні одночасно проходити різні шляхи, тоді як, будучи з блокованими, вони прагнуть рухатися з однаковими поступальними швидкостями.
Отримано вираз, що показує характер розвитку коливань в трансмісії повнопривідного ТТС. Знайдено рішення отриманого рівняння з урахуванням початкових і граничних умов параметрів трансмісії і коліс. Отримано графік зміни енергії крутильних коливань в трансмісії автомобіля при максимально можливій різниці радіусів коліс. Обчислена енергія коливань при різних законах зміни моменту опору руху ТТС.
Доведено, що зміна закону моменту опору руху не впливає на коливання трансмісії. Розрахунки на моделі показали, що при зміні радіусів коліс в 30 разів і більше призводить до помітних коливань у трансмісії, що неможливо при експлуатації автомобіля. Отримані теоретичні результати, пов'язані з вивченням динаміки трансмісії, дозволяють зробити висновок про те, що необхідно встановити фактори, що впливають на додаткові втрати палива в автомобілі при його експлуатації в повнопривідному режимі.
39
Бабайлов, Василь, and Дар’я Приходько. "ЗАВЕРШЕННЯ ФОРМУВАННЯ НАУКИ МАКРОЕКОНОМІКИ." Проблеми і перспективи розвитку підприємництва, no. 26 (June 26, 2021): 16. http://dx.doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2021.26.16.
Full textAbstract:
УДК 330.101.54; JEL Classification: E00, Е03, E3
Як доведено сучасними фундаментальними дослідженнями у будь-якій науці зобов’язано бути чотири елементи змісту: об’єкт (межи науки); предмет (проблемна частина об’єкту); методика апробації, як методика вирішення проблеми предмету; парадигма (результат апробації основного закону). Відсутність хоча б одного з таких елементів означає відсутність усієї науки. Метою даного дослідження є завершення формування науки макроекономіки. Задачі: визначити чотири елементи змісту науки макроекономіки (основну теорію, основний закон, методики апробації основного закону, парадигми), сформулювати основні результати дослідження. Методики дослідження: порівняння, системного та комплексного підходу, абстрактно-логічного аналізу, узагальнення та абстрагування, логічна генерація висновків. Результати. Визначені всі чотири елементи змісту науки макроекономіки: основна теорія макроекономіки, головним елементом змісту якої є основний закон, як результат узагальнення законів приватних теорій макроекономіки; основний закон макроекономіки – це рівність сукупного попиту і сукупної пропозиції, яка відображає саму сутність макроекономіки – створення рівноважної ціни; основна методика апробації основного закону – методика «Час» як скорочений вираз методики історичного-логічного Гегеля; три парадигми макроекономіки (глобальні стратегії) відповідно: вільної конкуренції; стихійного (неконтрольованого) співвідношення конкуренції і монополії; оптимального (контрольованого) співвідношення конкуренції і монополії. Це означає завершення формування науки макроекономіки. Наукова новизна: вперше завершено формування науки макроекономіки. Практична значущість: сформована наука макроекономіки буде найефективнішим засобом вирішення проблем практики макроекономіки та мікроекономіки, а також матиме позитивний вплив на розвиток педагогіки вищої освіти.
40
Коваленко, І. Я. "РОБОТА СИНХРОННОГО ГЕНЕРАТОРА З ПОСТІЙНИМИ МАГНІТАМИ ПРИ ПІДМАГНІЧУВАННІ СТОРОННЬОЮ ЄМНІСТЮ." Vidnovluvana energetika, no. 1(64) (March 30, 2021): 50–58. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2021.1(64).50-58.
Full textAbstract:
Вітроенергетика є екологічно чистим та ефективним засобом перетворення механічної енергії вітру на електричну. Вітроагрегати продовжують активно використовуватись до сього часу. Разом з тим проводяться активні роботи з вдосконалення вітрогенерувальних комплексів та підвищення ефективності перетворення енергії вітру на електричну. Одним зі способів підвищення ефективності перетворення енергії вітру на електричну є підмагнічування електрогенератора з постійними магнітами сторонньою статичною ємністю. Розроблено математичну модель для оцінки величини ємності, яку необхідно приєднати до обмотки статора електрогенератора, залежно від ряду умов: величини та характеру навантаження; параметрів електрогенератора; підвищення величини напруги на затискачах; підвищення активної потужності на виході електрогенератора. За результатами розрахунків отримано вираз, що дозволяє оцінити необхідну величину ємності при чисто активному навантаженні.
Для діапазону потужності електрогенератора, що досліджувався, від нуля до номінального значення, величина ємності, яку необхідно приєднати до обмотки якоря електрогенератора з постійними магнітами становить 4,3–32,1 мкФ, що дає змогу забезпечити напругу на затискачах генератора близько номінальної з похибкою ±5 %. При використанні додаткової підмагнічувальної ємності для підвищення активної потужності генератора спостерігається її приріст на рівні 10–15 %.
Результати розрахунку необхідної величини сторонньої ємності генератора підтверджують адекватність розробленої моделі та достовірність отриманих результатів, що дозволяє використовувати цю модель для подальших досліджень та оцінки ефективності методів і засобів підвищення ефективності перетворення енергії вітру. Бібл. 7, табл. 3, рис. 5.
41
VOYTKO, Tetyana, and Oksana ARTIUSHENKO. "ПЕРЕКЛАД ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ У ЗАГОЛОВКАХ ПУБЛІЦИСТИЧНОГО СТИЛЮ (НА ПРИКЛАДІ «НЬЮ-ЙОРК ТАЙМС»)." Astraea 1, no. 2 (2020): 118–33. http://dx.doi.org/10.34142/astraea.2020.1.2.07.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано наукову літературу з даної теми та порівняно особливості використання фразеологічних одиниць у заголовках. Виділено основні типи функціонально-стилістичних груп фразеологічних одиниць. Дослідження показало, що основними типами трансформації фразеологічних одиниць є найпростіші зміни елементів синтаксичних одиниць, які є результатом їх перестановки, заміщення, додавання та скорочення. Аналіз наукових джерел показав, що поняття «фразеологічна одиниця» розглядалося багатьма вченими і трактується як стійка фраза або вираз, що характеризується відтворюваністю, цілісністю значення, стійкістю поєднання слів та прихованим значенням. В статті авторами виділено основні типи функціонально-стилістичних груп фразеологічних одиниць. Суть семантичної трансформації фразеологізму полягає у введенні нових семантичних відтінків або грі слів у фразеологізми. Основні типи аналітичної трансформації можна визначити наступним чином: синтаксичні; лексичний; забруднення. Крім того, фразеологізми висвітлюють проблеми в більш м’якому світлі, забарвлюючи назву журналістського тексту, тим самим привертаючи до нього увагу. Аналіз заголовків у «The New York Times» показав, що в сучасній журналістській практиці використання фразеологічних одиниць є популярним метод просування тексту. Доведено, що автори у своїх роботах використовують майже всі стилі та типи фразеологічних одиниць, але найчастіше в українській мові вживаються розмовний стиль та жаргонні слова, рідше педантичний стиль та практично відсутні міжстильові фразеологізми, а в англійській мові більшість часто розмовний і педантичний стилі, рідше використовується розмовний. Фразеологічні одиниці складають ядро фразеологічного фундаменту будь-якої мови, містять історичну та культурну інформацію та відображають динаміку розвитку мовлення.
42
Сайчук, О. В., В. К. Аветісян, Н. М. Колпаченко, В. Л. Маніло, О. І. Біловод, and В. В. Дудник. "ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ПОДРІБНЮВАННЯ СТЕБЛОВОЇ МАСИ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 31, 2021): 259–67. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.04.34.
Full textAbstract:
У статті обґрунтовано та розкрито вирішення проблеми збереження гостроти ріжучих крайок ножів під час подрібнювання стеблової маси зернових культур. З’ясовано, що з урахуванням отриманого в роботі співвідношення, можна провести чисельні розрахунки впливу товщини шару стиснення на товщину ріжучої крайки ножа, якщо задати певну величину h і відомі властивості матеріалу, який ріжуть (τ, σ). Отримано вираз, що дозволяє проаналізувати залежність гостроти леза, з урахуванням конструктивних особливостей реальних ножів (радіуса заокруглення). Дані розрахунки залежать, як від висоти шару стиснення (при h=const), так і від висоти вихідного шару (при ), або від обох параметрів висоти шару при відомій залежності між ними. В дослідженні з’ясовано що, формула виведена В. П. Горячкіним, з міркувань мінімальних витрат енергії на різання, хоча й не враховує геометрію ріжучої крайки, все-таки дозволяє визначити оптимальний кут заточення ножа, якщо задати його товщину й ширину ріжучої крайки. Запропоновано графіки для розрахунків оптимальної товщини ріжучої крайки за умови n-кратного стиснення шару в момент розрізання. Отримані залежності для розрахунку впливу товщини подрібнюваної стеблової маси на товщину ріжучої крайки ножа, а також обґрунтований кут заточування ножа, який забезпечує мінімальне зусилля різання. Пропоновані розрахунки та рекомендації з обраної тематики дослідження доцільно застосовувати при використанні існуючих конструкцій та проектуванні нових елементів зернозбиральних комбайнів для подрібнення стеблової маси зернових культур. Результати проведеного дослідження доцільно впроваджувати в навчальний процес при підготовці здобувачів вищої освіти спеціальностей 208 Агроінженерія та 133 Галузеве машинобудування.
43
Воробьева, Ольга Александровна. "КЛАСИФІКАЦІЯ ПАРОДІЙНИХ ТЕКСТІВ ЗА ТИПОМ ОЦІННОЇ ПАРАДИГМИ." Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды 4, no. 70 (2018): 58–63. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1572.2019.04.70.09.
Full textAbstract:
Більшість дослідників в своїх визначеннях пародії серед основних ознак виділяють наявність елемента оцінки. На парадигматичному рівні оцінка може виражатися як експліцитно, так і імпліцитно. Характер вираження оцінної парадигми обумовлює склад парадигми, її важливість для загального розуміння тексту, а також зв'язки з іншими парадигмами. Аналіз пародійних текстів дозволяє виділити як мінімум дві їх різновиди, що розрізняються характером вираження оцінної парадигми. Для першого типу характерний експліцитний вираз оцінної парадигми. У таких текстах функціонує окрема парадигма оцінки, яка відіграє провідну роль в сприйнятті тексту в цілому та є його смисловим стрижнем. Для текстів з окремою оцінної парадигмою характерно також протиставлення її будь-якiй іншiй парадигмi пародійного тексту. Це протиставлення робить текст більш складним для сприйняття читачем. Для пародійних текстів другого типу характерне імпліцитне вираження оцінки. Так само неявно присутнiй в цих текстах елемент комічного зниження. Обидва ці елементи виражаються в тексті за допомогою гіперболізації будь-якої парадигми первинного тексту та доведення ії до абсурду. Комічний ефект формується завдяки розбіжності парадигми первинного тексту з її перебільшеним варіантом в пародійному тексті. Аналіз показав, що для пародійних текстів другого типу характерна наявність декількох парадигм, в рівній мірі важливих для розуміння тексту. Протиставлення парадигм в пародіях такого типу відсутнє. Це робить текст в цілому більш простим з точки зору його сприйняття читачами, але одночасно більш складним з точки зору сприйняття імпліцитно вираженої парадигми. Таким чином, аналіз показує, що можуть бути виділені, щонайменше, два типи пародій, які розрізняються характером оціночної парадигми.
44
Horbachev, P., O. Makarichev, T. Nemna, and S. Svichynskyi. "ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИБУТКОВОСТІ МІЖНАРОДНИХ АВТОМОБІЛЬНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ ВАНТАЖІВ ЗА РАЗОВИМИ ЗАЯВКАМИ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 4, no. 50 (September 12, 2018): 50–56. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.4.050.
Full textAbstract:
Відомим на сьогоднішній день критеріям ефективності виконання вантажних перевезень властивий ряд недоліків. Стосовно разових перевезень у міжнародному сполученні такими недоліками є неврахування особливостей виконання перевезень у певних напрямках, стану ринку, випадковості елементів транспортного процесу, прибутковості перевезення по відношенню до його тривалості. Для їх усунення як критерій ефективності виконання перевезень вантажів за разовими заявками було запропоновано використовувати питомий прибуто перевізника за добу витраченого на оборотний рейс часу. Він являє собою випадкову величину, закон розподілу якої визначається розподілами його складових. Отриманий аналітичний вираз щільності розподілу даного критерію зробив можливим отримання графіків щільності ймовірності питомого прибутку. Дослідження даної щільності було здійснено шляхом проведення повного факторного експерименту. Отримані в результаті криві щільності ймовірності дають уявлення про закономірності зміни питомого прибутку автотранспортного підприємства від виконання перевезень вантажів за разовими замовленнями в напрямку країн ЄС та СНД в залежності від транспортної зони, до якої здійснюється перевезення, тарифу на його виконання в прямому напрямку та відстані доставки. Дані закономірності стали основою для ймовірнісної оцінки ризиків при здійсненні перевізної діяльності за відомих умов виконання рейсу у напрямку з України за кордон, що є цінною інформацією для перевізників при прийнятті рішення щодо виконання перевезення. Так, в роботі приводяться значення ймовірності виникнення критичного ризику, тобто ризику мати збитки за результатами перевезення. На основі результатів проведених експериментальних досліджень розроблено рекомендації щодо прийняття рішень про виконання разових міжнародних перевезень, спрямовані зорієнтувати перевізників на ведення статистики доходів, витрат та часових складових транспортного процесу та дозволяють визначити доцільність здійснення доставки чи встановити пріоритет обслуговування заявок.
45
Литвинов, Олександр Миколайович. "Про культурно-історичні, екзистенційні й інституційні джерела корупції (спроба культурологічного аналізу проблеми)." Актуальні проблеми філософії та соціології, no. 24 (June 23, 2019): 98–107. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i24.868.
Full textAbstract:
Стаття є черговою спробою демонстрації евристичних можливостей розробленого автором культурологічного підходу у філософії права та соціальній філософії, у даному випадку до проблеми боротьби із корупцією.
Головними питаннями, що розглядаються в статті, є питання обґрунтування концептуального підходу та термінології, що використовується, визначення фундаментальних джерел і природи корупції, а також способів протидії цьому явищу, насамперед у межах права. Показано, що проблема корупції не є суто політичною, економічною чи то юридичною, а має більш глибоке та більш загальне підґрунтя. Визначено загальні (психолого-біологічні) та специфічні (культурно-історичні, світоглядно-етичні та соціально-політичні) засади корупції. Показано причини нездоланності загальних засад, що пояснює наявність цього феномену у всіх суспільствах. Запропоновано низку можливих заходів протидії і загальним, і специфічним засадам корупції, де йдеться про використання різноманітних соціальних та просвітницьких важелів, але підкреслено провідну роль права.
Обгрунтовано, що інструментами системного тиску на корупцію всередині країни має бути насамперед ітелектуально-раціональна активність кожного (реально – переважної кількості людей) – критичне мислення і трудова мораль, у соціальному житті — громадянське суспільство, у державному — раціональні закони та відповідна діяльність правоохоронних і судових органів, тобто такі, які адекватно відбивають логічну межу кримінальних дій, у тому числі корупційних.
Зазначено, що це буде можливим, коли екзистенціал страху переміститься з площини публічно-¬правової, де він має відверто кримінальний характер, у площину морально-¬особистісну, де йому належить набути вигляду суто правового, у західному культурному сенсі, тобто, основаному на свободі кожного, що передбачає усвідомлену особисту відповідальність як конкретний вираз людської гідності.
46
Serhieienkova, Oksana, Svitlana Kalishchuk, and Tatiana Zabolotna. "Семантичні універсалії «картини світу» майбутніх психологів-консультантів." PSYCHOLINGUISTICS 29, no. 1 (March 29, 2021): 167–92. http://dx.doi.org/10.31470/2309-1797-2021-29-1-167-192.
Full textAbstract:
Вступ. Отриманий і зафіксований в «картині світу» досвід взаємодії майбутнього психолога-консультанта зі світом «упаковується» в спеціальні мовні структури – семантичні універсалії. Семантичні універсалії мають мовний вираз та відкриваються як смисл. «Картина світу» як стабільно-динамічна система виконує спонукальну й орієнтовну функції і виступає внутрішнім планом діяльності майбутнього психолога-консультанта. Задана властивість «картини світу» до реконструкції викликає дослідницький інтерес до моделювання методів змістового її опису як системи смислів і координат семантичного досвіду. Мета статті – висвітлити специфіку моделювання семантичних універсалій як сукупності значень «картини світу» майбутніх психологів-консультантів. Процедура дослідження. Типом семантичного моделювання було обрано опис «вимірювателя», який реалізовувався методами визначення понять і оціночної решітки. Отримані результати опрацьовувались методом ієрархічного кластерного аналізу.
Результати дослідження. Отримано систему семантичних універсалій, яка складається з 12-ти понять. В якості схеми розгляду отриманих значень були використані виміри аналізу базової категорій «образ». Отриманий в ході дослідження модельний конструкт віднесено до брамфатури. Дендрограма означила два узагальнених кластери семантичних універсалій: «ресурс та інтенція» і «динаміка», які можна розглядати в якості семантичного базису «картини світу» майбутніх психологів-консультантів.
Висновки. Головні координатні крапки «картини світу» майбутніх психологів-консультантів окреслено в ході встановлення міжпонятійних зв’язків системи семантичних універсалій як тексту. Відсутність вимірів «субстанціональності» та «події» в семантичних універсаліях «картини світу» досліджуваних розкрила дефіцитність їх суб’єктивного засобу класифікувати події як відзеркалення світу на певні власні дії та нестачу актуалізації себе і своєї екзистенції. Означене положення потребує складання алгоритмів та умов моделювання розвитку системної екзистенціальної складової «картини світу» майбутніх психологів-консультантів.
47
ШКВОРЧЕНКО, Наталія. "ДИСКУРСИВНЕ ПОРТРЕТУВАННЯ ТОКСИЧНИХ ПОЛІТИКІВ СПОЛУЧЕНИХ ШТАТІВ АМЕРИКИ, ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ Й УКРАЇНИ (АУДІОВІЗУАЛЬНИЙ АНАЛІЗ)." Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, no. 47 (January 27, 2022): 251–59. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.47.34.
Full textAbstract:
Статтю присвячено визначенню культурно-специфічних маркерів токсичності в дискурс-портретах сучасних політиків Сполучених Штатів Америки, Великої Британії й України. Об’єкт дослідження – політичні дискурси Сполучених Штатів Америки, Великої Британії й України, предмет – культурно-специфічні (вербальні та невербальні) маркери токсичності як компоненти дискурс-портретів Дональда Трампа (Сполучені Штати Америки), Найжела Фаража (Велика Британія), Олега Ляшка (Україна). Під дискурс-портретом токсичної мовної особистості розуміємо таке дискурсивне утворення, що містить сукупність смислових, стилістичних, жанрових та комунікативних засобів, які характеризують мовленнєву манеру такої мовної особистості, поведінці якої властивий високий ступінь агресії та яка скерована на завдання моральної шкоди або дискримінацію опонента. До вербальних маркерів токсичності відносимо ідеологічні, національні, ґендерні оцінні висловлення, що принижують особистість іншої (не обов’язково присутньої) людини й завдають їй психологічної або іміджевої шкоди. Невербальні маркери токсичності поділяють на просодичні (принизливо-заступницький, істеричний, пафосний тон мовлення), жестові (розмахування руками й указівка на співрозмовника вказівним пальцем, заступницькі обійми, поплескування, дотики до рук або плечей співрозмовника) та мімічні (пихатий вираз обличчя, погляд зверху вниз, скривлений рот, розширені зіниці, надмірні кривляння) засоби оформлення вербальних експлікатів токсичності. Культурно-специфічні маркери токсичності в дискурс-портретах трьох політиків визначені актуальними для кожної із країн інформаційними контентами, як-от: расова й ґендрна дискримінація (Сполучені Штати Америки), євроскептицизм (Велика Британія), боротьба з корупцією (Україна), агресивно-емоційним типом мовців, виступам яких властива тенденція до завдання психологічної шкоди опоненту через вербальну маніпуляцію і фейкові звинувачення, а також використання агресивної невербаліки – істеричної манери говоріння, імпульсивних рухів рук, голови, тіла й надмірно активної міміки.
48
Fedorov, A., V. Chalyi, and V. Finaev. "ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМИ МУЛЬТИЛАТЕРАЦІЇ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ РАДІОЛОКАЦІЙНОГО КОНТРОЛЮ ПОВІТРЯНОГО ПРОСТОРУ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, no. 49 (July 3, 2018): 55–60. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.3.055.
Full textAbstract:
Предметом вивчення в статті є система мультилатерації (MLAT) та її взаємодія з існуючими засобами радіолокації під час ведення радіолокаційного контролю (РЛК) повітряного простору. Метою є аналіз можливостей використання системи MLAT для підвищення ефективності РЛК повітряного простору. Завдання: аналіз основних тенденцій розвитку засобів повітряного нападу, аналіз відомих організаційних та технічних шляхів підвищення ефективності ведення РЛК малопомітних та малорозмірних повітряних об’єктів (ПО), визначення напрямків поєднання можливостей системи MLAT та інформації від існуючих радіолокаційних засобів, аналіз можливості отримання інформації від системи MLAT в радіотехнічних підрозділах, аналіз особливостей та обмежень на використання інформації від системи MLAT. Використовуваними методами є: методи визначення координат ПО, різницево-далекомірний метод, методи пасивної радіолокації, методи визначення координат ПО з використанням інформації супутникових навігаційних систем. Отримані такі результати. Встановлено, що система MLAT є системою незалежного кооперативного спостереження, в основі роботи системи MLAT покладений відомий далекомірний метод визначення координат ПО, мінімальна кількість пунктів прийому дорівнює трьом, отримано вираз для лінійної похибки різницево-далекомірного методу в системі MLAT, встановлено, що у якості приймачів в системі MLAT можливе використання транспондерів системи ADS-B, наведено декілька варіантів рішення задачі по виявленню потенційно небезпечних ПО, що бажають бути непоміченими, або здійснюють “мімікрію”. Висновки. Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному: підвищення точності визначення координат ПО та якості РЛК повітряного простору шляхом поєднання можливостей системи MLAT та інформації від існуючих радіолокаційних засобів; встановлено, що використання системи MLAT суттєво підвищить точність супроводження ПО; намічені шляхи оптимізації геометричної побудови приймачів системи MLAT на позиціях радіотехнічних підрозділів та розробки методу сумісної обробки радіолокаційної інформації та інформації від системи MLAT при РЛК повітряного простору.
49
Гребенюк, Богдан. "ІНДЕКС СПРИЙНЯТТЯ КОРУПЦІЇ." Litopys Volyni, no. 23 (April 20, 2021): 123–27. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2020.23.22.
Full textAbstract:
Статтю присвячено аналізу особливостей індексу сприйняття корупції. Складність вивчення корупції як явища в суспільстві полягає в тому, що вона має глибоко латентний характер. Неможливо вивчити корупцію на основі тільки статистичних даних: по-перше, офіційна статистика не повною мірою відображає справжній стан справ; по-друге, такі дані будуть характеризувати насамперед якість роботи правоохоронних органів або ЗМІ з виявлення фактів корупції; по-третє, статистичні дані дають нам уявлення не про корупцію, а про корупційну злочинність, і поняття ці не тотожні. У статті пояснюється, що спроби дослідників створити універсальну методику, засновану на математичних обчисленнях, важко виконати. Це пояснюється тим, що корупційні прояви, по-перше, не можуть бути достовірно виміряні, по-друге, мають кількісні (стан і динаміка) і якісні (структура і характер) характеристики, і неможливо перевести ці якісні характеристики в цифровий вираз. Індексу сприйняття корупції властива певна частка похибки через те, що він заснований на опитуванні людей, навіть авторитетних і досвідчених. Люди намагаються бути об’єктивними, але насправді це важке для них завдання. У статті робиться висновок, що нині доводиться констатувати, що, на жаль, немає дже- рел інформації про корупцію, які задовольняли б вимогу міжкраїнної порівнянності. Індекс сприйняття корупції не може використовуватися як абсолютно точний інструмент аналізу і порівняння, бо він розраховується на базі мінливого набору джерел даних: змінювалася кількість джерел даних і країн, що включаються в індекс; з’являлися нові опитування, а проведення деяких досліджень припинялося. Крім того, в методологію розрахунку Індексу сприйняття корупції вносилися зміни. Тому єдиним надійним способом порівняння є зіставлення даних по певній державі з одного і того самого конкретного джерела протягом певного періоду часу.
50
Зливков, Валерій, Світлана Лукомська, and Олена Котух. "Психолінгвістичні особливості комунікації психолога з учасниками бойових дій." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(56)T.1 (2021): 111–21. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-1-111-121.
Full textAbstract:
Статтю присвячено аналізу психолінгвістичних аспектів взаємодії психолога з учасниками бойових дій. Зазначено, що в науковій літературі традиційно використовується поняття «реабілітація», тобто повернення особистості на дотравматичний рівень без врахування отриманого досвіду, посттравматичного зростання та резилентності. Обґрунтовано доцільність вживання поширеного у англомовних країнах поняття резилентної реінтеграції, його психолінгвістичні особливості. Встановлено, що успішна адаптація учасників бойових дій до мирного життя визначається як резилентна реінтеграція – тобто продуктивність у різних галузях життя, зумовлена усвідомленням нових можливостей, набутих в результаті бойового досвіду. Ресурсами резилентної реінтеграції є копінг-стратегії, психологічне благополуччя, життєстійкість, посттравматичне зростання і резилентність. Проаналізовано бойові парадокси та їх вираз у мовленні учасників бойових дій, охарактеризовано можливості використання метафоричних карт задля полегшення комунікативної взаємодії з учасниками бойових дій та вербалізації ними психотравмуючих ситуацій. За результатами емпіричного дослідження встановлено, що переважна більшість учасників бойових дій є добре адаптованими (резилентно реінтегрованими, такими, що усвідомлюють цінність набутого на війні позитивного досвіду та використовують його у повсякденному мирному житті). Реінтегративні програми зазвичай спрямовані на такі галузі функціонування як осмислення сенсу життя, пошук нових життєвих цілей, формування міжособистісних стосунків зі значущими іншими, працевлаштування чи/та оволодіння новими професійними навичками, турбота про соматичне і психологічне здоров’я. Нами доведено, що використання метафоричних карт для роботи із психотравмою є ефективним інструментом комунікації психолога з учасниками бойових дій, оскільки дозволяють вербалізувати їх травматичний досвід та мінімізувати бар’єри при спілкуванні з фахівцями, водночас останнім слід враховувати наявність бойових парадоксів, що виявляються в усному мовленні учасників бойових дій та деталізувати кожен вислів, зокрема використовуючи для цього метафоричні асоціативні карти чи інші засоби експресивної терапії. Ключові слова: адаптація, учасники бойових дій, ПТСР, копінг-стратегії, посттравматичне зростання, резилентна реінгтеграція.