Academic literature on the topic 'Випадкове генерування'

Розглядаються особливості розроблення надійного алгоритму для генерування ключів переставляння, робота якого базується на класичному шифрі Кардано "квадратні ґратки" у його сучасному математичному формулюванні, що загалом дає змогу генерувати послідовності випадкових чисел у заданому діапазоні без повторення. Встановлено, що алгоритм "квадратні ґратки", будучи алгоритмом маршрутного переставляння, в якому правило розміщення символів у блоці задається квадратним трафаретом, можна використовувати не тільки для шифрування блоку вхідного повідомлення, але й для генерування відповідної множини ключів переставляння. З використанням основних положень матричної алгебри розроблено математичне формулювання алгоритму "квадратні ґратки" для генерування ключів переставляння, а також математичне формулювання алгоритму переставляння рядків матриці вхідного повідомлення, кількість стовпців якої може бути довільною.

У статті досліджується можливість використання методу шаблонів в процесі навчання теорії ймовірностей, що дозволяє автоматизувати процес створення у друкованому вигляді процесу для виконання вправ студентами під час самостійної роботи. Результатом застосування методу є можливість отримання студентом за стандартним способом відформатованого електронного документу. Це дозволяє спростити процес підготовки та перевірки викладачем самостійних робіт студентів.

Метою даної роботи є вирішення багатокритеріальної задачі оптимізації для локальної енергосистеми (ЛЕС) з відновлюваними джерелами енергії (ВДЕ). В традиційній енергетиці основною задачею є мінімізація собівартості електроенергії, але при застосуванні відновлюваних джерел енергії на перший план виступає надійність енергозабезпечення, враховуючи мінливу природу генерації таких ВДЕ, як вітрові та сонячні електростанції. Предметом дослідження є пропорції вітрової, сонячної генерації та систем зберігання енергії, що забезпечують задані вимоги до надійності при мінімальній собівартості електроенергії. Особливістю даного дослідження є врахування невизначеності режимів споживання та використання відновлюваних джерел енергії. Методи дослідження включають застосування статистичного підходу та імітаційне генерування випадкових процесів для стохастичної оптимізації витрат. В якості вихідних даних використовуються історичні (статистичні) дані про споживання енергії та кліматичні фактори, які впливають на генерацію. Для показників надійності істотними є не лише середні значення, а й показники варіації (дисперсія, щільність розподілу, граничні відхилення). Невизначеність, пов'язана з відновлюваними джерелами, може призвести до невизначеності експлуатаційних витрат. Додатковим джерелом невизначеностей є змінний характер споживання електроенергії. Ризики проекту полягають в небезпеці втратити частину енергії чи не забезпечити потреби споживача. Наявність акумуляторів енергії знижує ризики, але збільшує вартість проекту. Результатом дослідження є спосіб оптимізації такої системи. Ризик можна визначити як дисперсію випадкової складової, тоді цільовими функціями будуть собівартість енергії та стандартне відхилення небалансу потужностей. Для пошуку оптимального рішення при двох критеріях застосовано математичну модель поточного стану енергосистеми з різнотипними ВДЕ та системою акумулювання. Огинаюча множини станів є лінією можливих оптимальних значень. Обмеженнями задачі є вимоги до надійності, наприклад довірча імовірність небалансу генерації та споживання. Бібл. 11, табл. 2, рис. 3.

Розглянуто застосування розробленого числового методу знаходження ефективного показника заломлення для випадку пористих нанокомпозитів. На основі використання мікрорівневої коміркової моделі структури, методу генерування випадкових волокнистих включень з допомогою кривих Без'є та мікрорівневих коміркових моделей структури розвинено числовий метод знаходження ефективного показника заломлення пористих композитів, що дає змогу в рамках однотипної моделі розглядати складні структурні неоднорідності матеріалу та синтезувати відповідний показник заломлення на основі числового моделювання електростатичного поля. Така реалізація є простішою та потребує меншої кількості обчислень та ресурсів порівняно з аналогічними аналітичними методами. Завдяки регулярній структурі отриману мікрорівневу модель можна використовувати безпосередньо як скінченно-елементну дискретизацію, оскільки використання кривих Без'є дає змогу моделювати пори з урахуванням наноструктурних неоднорідностей. Запропонований метод було перевірено шляхом порівняння з наявними аналітичними моделями знаходження ефективного показника заломлення, такими як: Максвелла-Гарнета, моделлю Брюгемана та моделлю Друде (Сільберштейна). Спираючись на оцінку верхньої границі похибки апроксимації використаного методу скінченних елементів, отримані результати свідчать про більшу точність порівняно з аналітичною моделлю Друде (Сільберштейна).

Гідроенергетичний потенціал малих річок України, з урахуванням природоохоронних обмежень на використання води стоку річки для виробництва електроенергії та використання територій для спорудження малих ГЕС, сягає рівня 375 МВт з річним обсягом виробництва електроенергії близько 1270 млн кВт·год/рік. Існують додаткові можливості збільшення потенціалу малої гідроенергетики в результаті використання скидного потенціалу зворотних вод технологічних процесів (водопостачання питної води, водовідведення, зворотні води гірничо-збагачувальних комбінатів, очисних споруд міст та підприємств). При цьому генерування електроенергії здійснюється за відсутності негативного впливу на флору і фауну, оскільки у зворотних водах відсутня риба, річкові тварини, рідкісні птахи, немає потреби в побудові греблі, нового водосховища, не затоплюються навколишні території. Будівництво малих ГЕС на введених в дію спорудах водопостачання та водовідведення сприяє модернізації існуючого об’єкта (ремонт або заміна окремих елементів) та підвищенню його надійності в результаті встановлення сучасної автоматизованої системи управління та моніторингу. Але в переважній більшості випадків, за винятком водопостачання питної води, зворотні води містять значну кількість домішок і хімічних сполук, що значно збільшує питомі витрати на обладнання. Експлуатація обладнання в агресивному середовищі зменшує рентабельність цих проєктів. Тому отримання «зеленого» тарифу на вироблену електроенергію такими малими ГЕС слугує майже єдиною мотивацією для приватних інвесторів. Проте в чинних нормативно-правових актах відсутнє однозначне трактування умов установлення «зеленого» тарифу для ГЕС на зворотних водах. У статті визначено нормативно-правові аспекти для встановлення «зеленого» тарифу на генеровану електроенергію при використанні гідроенергетичного потенціалу зворотних вод технологічних процесів. Наведено короткий опис реалізованого пілотного проєкту малої ГЕС на стічних водах міських очисних споруд на території України, для якої встановлено «зелений» тариф на вироблену електроенергію. Бібл. 17, табл. 2, рис. 1.

Об’єкт дослідження є процес збереження конфіденційності великих даних. Предмет дослідження є методи і засоби для забезпечення конфіденційності великих даних на основі машинного навчання та створення методів на основі базових алгоритмів забезпечення конфіденційності. Метою роботи є покращення конфіденційності зберігання великих даних. Для розв’язання поставлених задач використовувалися початкові алгоритми захисту конфіденційності; шум Лапласа, синтетична генерація даних, методи збурення даних, криптогафічні методи, які впливають на якість інтелектуального аналізу для підтримки цілісності та збереження конфіденційності даних.