Journal articles: 'Вимоги нормативні'

1

Писаренко Т.М. "ОРГАНІЗАЦІЯ УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ В БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВАХ." Економічний форум 1, no. 3 (July 20, 2020): 124–30. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-3-19.

Full text

Abstract:

Діяльність бюджетних установ має свої особливості, які зумовлюють відповідну специфіку нормативного забезпечення облікового процесу в установах державного сектору. Метою написання статті є проведення аналізу нормативно-правового забезпечення облікового процесу господарської діяльності бюджетних установ. Нормативне забезпечення обліку – це комплекс нормативно-правових документів, які встановлюють єдині вимоги до ведення обліку у бюджетних установах. Нормативна база є сукупним відображенням соціального, політичного, економічного, міжнародного впливів. У роботі розглянуто розвиток бюджетного обліку у 20-21 столітті. Виникнення різних форм власності після 1991 року призвело до суттєвих реформаційних процесів у бюджетному обліку. Нормативно-правове забезпечення обліку у бюджетних установах можна поділити на три рівні: вищий рівень – регулює діяльність всіх суб’єктів господарювання, незалежно від форми власності; середній рівень – характеризується нормативним забезпеченням обліку діяльності установ державного сектору економіки; нижчий рівень – визначає перелік нормативів, які розроблені і функціонують виключно для забезпечення діяльності конкретної установи. Основою ведення обліку є базові нормативи, які прийняті основним законодавчим органом України і визначають правові засади функціонування суб’єктів господарювання різних форм власності. Сюди відноситься Конституція України, Господарський Кодекс України, Цивільний Кодекс України, Трудовий Кодекс України, Кодекс про адміністративні правопорушення, Податковий Кодекс України. У цій нормативній ланці важливо виділити, Бюджетний кодекс України та Закон України «Про Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Середній рівень нормативно-правового забезпечення включає у себе нормативні акти, які визначають методику обліку активів, пасив та господарських процесів у бюджетних установах. Ознайомлення практикуючого бухгалтера з нормативами вищої і середньої ланок дає базові знання щодо діючої методики обліку у бюджетних установах. Але кожна бюджетна установа має свої особливості у побудові облікового процесу. Керівник бюджетної установи затверджує пакет внутрішніх документів, які визначають правила функціонування цієї установи: штат працівників та посадові оклади, форма оплати праці, посадові обов’язки штатних працівників, облікова політика бюджетної установи. Слід зазначити, що керівник бюджетної установи формує свою облікову політику у відповідності до діючого законодавства. Нормативна база з обліку в бюджетних установах знаходиться у процесі реформування і постійних змін. Зміни зумовлені глобалізаційними процесами, які відбуваються у світі та прагненням України приєднатися до них.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Зеленко С.В. and Писаренко Т.М. "ОЦІНКА НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОБЛІКУ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ." Економічний форум 1, no. 3 (July 20, 2020): 130–37. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-3-20.

Full text

Abstract:

Діяльність бюджетних установ має свої особливості, які зумовлюють відповідну специфіку нормативного забезпечення облікового процесу в установах державного сектору. Метою написання статті є проведення аналізу нормативно-правового забезпечення облікового процесу господарської діяльності бюджетних установ. Нормативне забезпечення обліку – це комплекс нормативно-правових документів, які встановлюють єдині вимоги до ведення обліку у бюджетних установах. Нормативна база є сукупним відображенням соціального, політичного, економічного, міжнародного впливів. У роботі розглянуто розвиток бюджетного обліку у 20-21 столітті. Виникнення різних форм власності після 1991 року призвело до суттєвих реформаційних процесів у бюджетному обліку. Нормативно-правове забезпечення обліку у бюджетних установах можна поділити на три рівні: вищий рівень – регулює діяльність всіх суб’єктів господарювання, незалежно від форми власності; середній рівень – характеризується нормативним забезпеченням обліку діяльності установ державного сектору економіки; нижчий рівень – визначає перелік нормативів, які розроблені і функціонують виключно для забезпечення діяльності конкретної установи. Основою ведення обліку є базові нормативи, які прийняті основним законодавчим органом України і визначають правові засади функціонування суб’єктів господарювання різних форм власності. Сюди відноситься Конституція України, Господарський Кодекс України, Цивільний Кодекс України, Трудовий Кодекс України, Кодекс про адміністративні правопорушення, Податковий Кодекс України. У цій нормативній ланці важливо виділити, Бюджетний кодекс України та Закон України «Про Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Середній рівень нормативно-правового забезпечення включає у себе нормативні акти, які визначають методику обліку активів, пасив та господарських процесів у бюджетних установах. Ознайомлення практикуючого бухгалтера з нормативами вищої і середньої ланок дає базові знання щодо діючої методики обліку у бюджетних установах. Але кожна бюджетна установа має свої особливості у побудові облікового процесу. Керівник бюджетної установи затверджує пакет внутрішніх документів, які визначають правила функціонування цієї установи: штат працівників та посадові оклади, форма оплати праці, посадові обов’язки штатних працівників, облікова політика бюджетної установи. Слід зазначити, що керівник бюджетної установи формує свою облікову політику у відповідності до діючого законодавства. Нормативна база з обліку в бюджетних установах знаходиться у процесі реформування і постійних змін. Зміни зумовлені глобалізаційними процесами, які відбуваються у світі та прагненням України приєднатися до них.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Pysmennyy, Y., V. Filatov, and N. Boyko. "Аналіз питань нормативного забезпечення діяльності з підготовки до зняття АЕС з експлуатації." Nuclear and Radiation Safety, no. 1(93) (March 29, 2022): 40–45. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2022.1(93).04.

Full text

Abstract:

Нині на АЕС України знаходяться в експлуатації 15 енергоблоків. Враховуючи проєктний строк експлуатації та його продовження, зняття з експлуатації 12 з них очікується починаючи з 2030 року. Законодавча та нормативна база, що містить вимоги до зняття АЕС з експлуатації, особливо вимоги до підготовчої та початкової діяльності набула чинності більше 10 років тому. На початку 2021 року набув чинності нормативний документ, що значною мірою змінив вимоги до забезпечення безпеки та змісту діяльності під час зняття з експлуатації ядерних установок. У цій статті проведено аналіз положень нового нормативного документа «НП 306.2.230-2020. Загальні положення безпеки зняття з експлуатації ядерних установок» стосовно саме АЕС та їх енергоблоків, а також виконано аналіз відповідності проведеної діяльності з підготовки до зняття з експлуатації діючих АЕС та їх енергоблоків вимогам нового нормативного документа. З огляду на наведену в новому нормативі структуру документів, які регламентують зміст діяльності зі зняття з експлуатації та послідовності дій з їх розробки та супроводу, запропоновано загальний підхід до розробки стратегії зняття з експлуатації АЕС і надано пропозиції щодо коригування чинних концепцій зняття діючих АЕС з експлуатації. Надано пропозиції щодо внесення змін у чинні нормативні та технічні документи, що регламентують такі напрями підготовчої діяльності та очікуваного початку процесів зняття з експлуатації енергоблоків АЕС України, як проведення комплексного інженерного та радіаційного обстеження, розробка проєкту зняття з експлуатації, функціонування системи інформаційного забезпечення зняття з експлуатації.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Калашник, О. В., С. Е. Мороз, О. В. Бараболя, and Н. Л. Ремізова. "ЯКІСТЬ КРУПИ ГРЕЧАНОЇ, ІМПОРТОВАНОЇ В УКРАЇНУ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 2 (June 27, 2019): 28–38. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.02.03.

Full text

Abstract:

В Україні найвища соціальна цінність, що визнана на конституційному рівні – це життя і здо-ров’я людини. Основними чинниками добробуту населення є якість та безпечність харчових продук-тів. У цій статті були проведені аналітичні та практичні дослідження щодо якості такого тради-ційного для населення України харчового продукту як крупа гречана. Об’єктом дослідження сталакрупа гречана виробництва ТОВ фірма «Колос» (Казахстан). Для проведення вимірювань були вико-ристані стандартні методи. Метою проведення досліджень є встановлення рівня якості крупи гре-чаної виробництва ТОВ фірма «Колос» (Казахстан), що імпортується в Україну. Для досягнення по-ставленої мети були вирішені такі завдання: проаналізовано наукові праці, нормативні документита нормативно-правові акти, що визначають вимоги до якості крупи гречаної; визначено основнівимоги до якості крупи гречаної; складено програму проведення досліджень крупи гречаної; проана-лізовано пакування, марковання крупи гречаної; досліджено органолептичні, фізико-хімічні показни-ки якості крупи гречаної; підведено підсумки щодо якості крупи гречаної виробництва ТОВ фірма«Колос». Під час проведення досліджень було встановлено, що на маркованні пакування крупи греча-ної відсутні такі реквізити марковання як номер партії виробництва та штриховий код. Це далозмогу встановити, що маркування крупи гречаної ТОВ фірми «Колос» не відповідає вимогам норма-тивних документів. У результаті досліджень встановлено зовнішній вигляд (загалом цілі ядра греч-ки, що не проходять крізь сито з отворами розміром 1,6 мм х 20 мм), колір (ядра світло-коричневогокольору різних відтінків), запах (приємний круп’яний запах, властивий крупам гречаним, без сторон-ніх запахів, не затхлий, не пліснявий), смак (приємний круп’яний смак, ледь горіховий, властивий кру-пам гречаним, без сторонніх присмаків, не кислий, не гіркий). За результатами дослідження встано-влено, що якість крупи гречаної виробництва ТОВ фірма «Колос» за органолептичними показникамивідповідає вимогам нормативних документів. У результаті проведених досліджень встановлено, що упробі крупи гречаної доброякісне ядро складало 99,7 %, нелущені зерна – 0,2 %. Серед фізико-хімічних по-казників якості крупи гречаної, що імпортується в Україну, були визначені масова частка вологості– 13,5 % та розварюваність – 15 хв. Ці значення дотримано згідно з вимогами до крупи гречаної ядриці 1ґатунку відповідно до вимог нормативних документів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Rozen, Yu, and M. Yastrebenetsky. "Нові нормативні документи, що регламентують вимоги до інформаційних і керуючих систем, важливих для безпеки АЕС." Nuclear and Radiation Safety, no. 2(62) (June 10, 2014): 50–68. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2014.2(62).11.

Full text

Abstract:

Подано відомості про розроблені ДНТЦ ЯРБ проекти нових нормативних документів (нормативно-правового акта Державної інспекції ядерного регулювання України та галузевого стандарту Міністерства енергетики та вугільної промисловості України), які призначені для заміни НП 306.5.02/3.035 «Вимоги з ядерної та радіаційної безпеки до інформаційних і керуючих систем, важливих для безпеки атомних станцій».

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Цебенко, Соломія Богданівна. "ВИМОГА «ЯКОСТІ» ЗАКОНУ ЯК ОДИН З ОСНОВНИХ АСПЕКТІВ ПРИНЦИПУ ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА." Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права, no. 4 (December 9, 2021): 31–35. http://dx.doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2021.4.6.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано принцип верховенства права як основний фундаментальний принцип, на основі якого формуються всі інші принципи, і показано, що в літературі цей принцип розглядають у двох значеннях: у широкому значенні як верховенство права над державою, відповідно до якого має організовуватись державна влада, а також у вузькому значенні як співвідношення права й закону в регулюванні суспільних відносин. Розкрито один з аспектів принципу верховенства права, а саме досліджено питання «якості» закону, який приймається державою і які вимоги до цього закону випливають із міжнародних стандартів. Зокрема, наголошено, що закон має бути зрозумілим та чітким настільки, щоб його формулювання давали б можливість самостійно або з відповідною консультацією регулювати поведінку особи, закон має бути передбачуваним і закон має досить чітко встановлювати межі дискреційних повноважень і спосіб їх здійснення з метою захисту суб’єктів правовідносин від свавілля органів державної влади. Проаналізовано практику Європейського суду з прав людини щодо зазначеного питання і встановлено, що відповідно до європейських стандартів наявні такі вимоги до закону, щоб він вважався «якісним», зокрема, точність формулювання нормативно-правових актів; наявність чітких правил і гарантій у законодавстві конкретної держави; дієвість цих гарантій на практиці; відсутність неоднозначного тлумачення закону. Встановлено, що вимога «якості» закону охоплює змістовий аспект, який полягає в тому, що нормативні акти приймаються з урахуванням того, що людина є найвищою цінністю, а також процедурний аспект, відповідно до якого, зокрема, існує заборона зворотної дії закону, за винятком, якщо такий закон звільняє від покарання, а також є несуперечність закону та однаковість у його застосуванні. Зроблено висновки, що вимога «якості» закону означає те, що «закон» повинен бути належним чином доступним та передбачуваним для людей.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Kravets, Svitlana. "Вимоги до організаційно-педагогічних умов дистанційного професійного навчання." Освітній простір України, no. 13 (September 28, 2018): 154–59. http://dx.doi.org/10.15330/esu.13.154-159.

Full text

Abstract:

Актуальність пошуку шляхів поєднання традиційних форм, методів, технологій навчання із інформаційними технологіями зумовлюється інноваційними процесами інформатизації суспільства. У статті схарактеризовано дистанційну форму здобуття освіти й з’ясовано, що системне використання технологій дистанційного навчання є невід’ємним процесом інформатизації освіти. Узагальнено вимоги до організаційно-педагогічних умов дистанційного професійного навчання у контексті інформатизації освіти, якими є: нормативні, технічні, педагогічні та особистісно-професійні. Систематизовано три блоки організаційно-педагогічних умов (організаційно-технічний, змістово-процесуальний, особистісно-професійний), які сприя¬ють ефективному впровадженню технологій дистанційного професійного навчання й забезпечують соціальний ефект.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Shugaylo, O.-r., D. Ryzhov, O. Zhabin, I. Danylchuk, I. Trusov, V. Posokh, and V. Kurov. "Методологічні підходи до визначення необхідності врахування різних технологічних умов експлуатації елементів енергоблоків АЕС під час оцінки їх сейсмостійкості відповідно до нормативних вимог." Nuclear and Radiation Safety, no. 3(91) (September 17, 2021): 5–10. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2021.3(91).01.

Full text

Abstract:

Нормативні вимоги до оцінки сейсмостійкості елементів енергоблоків атомних електростанцій передбачають необхідність врахування різних технологічних умов експлуатації в сполученні із сейсмічними впливами. Раніше вже були проаналізовані переваги та недоліки запропонованого експлуатуючою організацією узагальненого алгоритму дій щодо визначення необхідності (або її відсутності) врахування різних сполучень експлуатаційних та сейсмічних навантажень. Встановлено, що вказаний аспект потребує ґрунтовного дослідження для тепломеханічного обладнання, сейсмостійкість якого підтверджена методом GIP-ВВЕР, зокрема: вплив несейсмічних навантажень у разі порушення нормальної експлуатації та проєктної аварії на існуючі результати оцінки сейсмостійкості тепломеханічного обладнання методом GIP-ВВЕР. До того, не вирішеним залишилось також питання коректного визначення технологічних параметрів, які відповідають порушенню нормальної експлуатації та проєктній аварії, для систем та елементів енергоблоків атомних електростанцій, для яких в технологічному регламенті безпечної експлуатації енергоблока не встановлені умови та межі безпечної експлуатації. У статті містяться методологічні підходи до вирішення вказаних проблемних питань. Стаття входить до циклу публікацій в журналі «Ядерна та радіаційна безпека», присвячених розгляду нормативних вимог до сполучень експлуатаційних та сейсмічних навантажень під час оцінки сейсмостійкості різноманітних елементів атомних електростанцій.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Козодой, Д. С. "ОСНОВНІ НОРМАТИВНІ ПОЛОЖЕННЯ ТА ВИМОГИ ПРИ ПЕРЕВЕЗЕННІ ЗАЛІЗНИЧНИМ ТРАНСПОРТОМ РАДІОАКТИВНИХ МАТЕРІАЛІВ." Construction, materials science, mechanical engineering, no. 105 (September 25, 2018): 124–30. http://dx.doi.org/10.30838/p.cmm.2415.250918.126.141.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

СЛЮСАРЕНКО, Ю. С., В. А. ТИТАРЕНКО, Ю. Б. МЕЛАШЕНКО, and В. Д. ШУМІНСЬКИЙ. "ВРАХУВАННЯ СЕЙСМІЧНИХ ВПЛИВІВ ПРИ ПРОЕКТУВАННІ ОСНОВ І ФУНДАМЕНТІВ БУДІВЕЛЬ ТА СПОРУД." Наука та будівництво 17, no. 3 (May 9, 2019): 4–9. http://dx.doi.org/10.33644/scienceandconstruction.v17i3.42.

Full text

Abstract:

Основним документом комплексу нормативних актів та стандартів щодо проектування основ і фундаментів будівель та споруд на сьогоднішній день є ДБН В.2.1-10:2009 (зі Змінами № 1 і № 2). На заміну чинних норм розроблено систему нормативних документів, що включає проект ДБН В.2.1-10:201Х і низку національних стандартів України у їх розвиток. У проекті нових норм визначено принципи (загальні положення) і вимоги до проектування, будівництва й реконструкції основ і фундаментів будівель та споруд усіх видів і класів наслідків (відповідальності), в тому числі з урахуванням сейсмічних впливів.У нормативних документах України, що стосуються фундаментобудування і геотехніки, існують посилання на нормативні документи з сейсміки та особливості врахування сейсмічних впливів залежно від місця розташування ділянки будівництва, інженерно-геологічних та гідрогеологічних умов території. Значна кількість пошкоджень і руйнувань при землетрусах пов’язана із зниженням міцності і руйнуванням нескельних ґрунтів у вигляді зсувів, зрушень, розрідження водонасичених пухких піщаних ґрунтів, осідань фундаментів.Введення в дію нових державних будівельних норм та стандартів дозволяє удосконалити вимоги до призначення запобіжних заходів і проектування фундаментів, котлованів, підземних споруд, захисних споруд для інженерного захисту територій, будівель та споруд від небезпечних геологічних процесів і в складних інженерно-геологічних умовах, до спостережень за спорудами інженерного захисту та охорони довкілля.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Орлов, Анатолій. "УДОСКОНАЛЕННЯ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ВАЖКОАТЛЕТОК НА ЕТАПІ ПОПЕРЕДНЬОЇ БАЗОВОЇ ПІДГОТОВКИ У ГРУПАХ ПЕРШОГО РОКУ НАВЧАННЯ." KELM (Knowledge, Education, Law, Management) 2, no. 8 (July 13, 2021): 8–12. http://dx.doi.org/10.51647/kelm.2020.8.2.2.

Full text

Abstract:

Експериментальна програма підготовки важкоатлеток на етапі попередньої базової підготов- ки у групах першого року навчання базується на вимогах та завданнях, які передбачені в навчальній програмі з важкої атлетики для ДЮСШ, СДЮШОР, УОР та ШВСМ. Мета програми – гармонійний розвиток організму спортсменів і поглиблене оволодіння технікою виконання змагальних вправ. Експериментальна програма річного макроциклу підготовки важкоатлеток 12-13 років на етапі попередньої базової підготовки у групах першого року навчання дає можливість значно підвищити рівень загальної та спеціальної фізичної підготовленості та виконати нормативні вимоги згідно з навчальною програмою з важкої атлетики. Окрім того, підтверджено дані щодо впли- ву тренувальних занять важкою атлетикою на адаптивні можливості та функціональний стан кардіореспіраторної системи жіночого організму, що розвивається.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

НЕМЧИНОВ, Ю. І., М. Г. МАР’ЄНКОВ, К. М. БАБІК, К. В. ЄГУПОВ, О. В. КЕНДЗЕРА, І. В. ШЕХОВЦОВ, and С. В. ПЕТРАШ. "НОРМАТИВНІ АКТИ В СФЕРІ СЕЙСМОСТІЙКОГО БУДІВНИЦТВА НОВОГО ПОКОЛІННЯ. ЗМІНА № 1 ДБН В.1.1-12:2014 «БУДІВНИЦТВО У СЕЙСМІЧНИХ РАЙОНАХ УКРАЇНИ»." Наука та будівництво 19, no. 1 (May 9, 2019): 4–17. http://dx.doi.org/10.33644/scienceandconstruction.v19i1.62.

Full text

Abstract:

Представлені основні положення Зміни № 1 ДБН В.1.1-12:2014 «Будівництво у сейсмічних районах України» [1], що враховують досвід та сучасні тенденції проектування будівель і споруд в сейсмічних районах інтенсивністю від 6-ти до 10-ти балів згідно з ДСТУ Б В.1.1-28:2010 «Шкала сейсмічної інтенсив-ності» [6] та ДСТУ-Н Б EN 1998-1:2010 «Єврокод 8.Проектування сейсмостійких конструкцій. Частина 1. Загальні правила, сейсмічні дії, правила щодо споруд (EN 1998-1:2004, IDT)» [4].В Зміні № 1 ДБН В.1.1-12:2014 наведені вимоги щодо використання карт загального сейсмічного районування (ОСР-2004) території України, зокре-ма карти ОСР-2004-С при проектуванні об’єктів із значним класом наслідків (відповідальності) СС3 для будівель житлового та громадського призначення, що не ідентифікуются як об’єкти підвищеноїнебезпеки відповідно до Закону України «Про об’єкти підвищеної небезпеки».Результати експериментально-теоретичних досліджень, виконаних ДП НДІБК протягом 2015-2017 років, сприяли розробленню системних вимог щодо визначення сейсмічних навантажень на багатоповерхові та висотні (висотою 73,5 м та вище) будівлі, а також вимог щодо проектування малоповерхових (до 3 поверхів) будівель з несучими стінами із газобетонних блоків автоклавного тверднення в залежності від розрахункової сейсмічності будівельного майданчика (6, 7 і 8 балів).Наведені вимоги щодо використання газобетонних блоків марки D 400 за середньою густиною і класом за міцністю на стиск C 2,5 і марки D 300 за середньою густиною і класом за міцністю на стиск C 2,0; допустимих значень перекосів поверхів малоповерхових будівель з несучими стінами із ніздрюватого бетону для трьох рівнів (СЗ, ПЗ, МРЗ); коефіцієнту k1, що враховує непружні деформації та локальні пошкодження конструкцій при землетрусах.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Editor, Editor. "ШЛЯХИ ГАРМОНІЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ ТА МІЖНАРОДНИХ ВИМОГ ДО ЯКОСТІ МЕДУ." Товарознавчий вісник 1, no. 12 (November 22, 2019): 37–48. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2019-12-04.

Full text

Abstract:

Мета. Удосконалення системи оцінки якості меду бджолиного та її гармонізація з міжнародними вимогами є надзвичайно актуальним завданням для України і потребує негайного вирішення. У зв’язку з тим постає завдання здійснити аналіз внутрішнього та міжнародного законодавства, виявити можливі чинники, стримуючі експорт меду. Тому метою досліджень було провести порівняльний аналіз вітчизняних та світових вимог щодо якості меду для можливості подальшого удосконалення системи оцінювання якості меду натурального та гармонізації національних нормативних документів з міжнародними. Методика. При дослідженнях використовували таки методики як: збір інформації, її аналітичне опрацювання та теоретичне узагальнення. Для збору інформації використовували порівняльний аналіз таких нормативних документів як: ДСТУ 4497:2005 “Мед натуральний. Технічні умови” та Council Directive 2001/110/EC і CODEX STAN 12-1981 Standard for Honey. Результати. Встановлено, що національний стандарт має низку відмінностей порівняно з вимогами міжнародних нормативних документів, що потребує негайного узгодження. Виявлена невідповідність стосовно класифікації меду: національний стандарт передбачає поділення меду по сортах і вимоги до першого сорту значно нижче європейських норм; міжнародні стандарти передбачають класифікацію меду за призначенням. Також в національних і міжнародних вимогах не узгоджені: перелік показників якості меду, вимоги до їх кількісного значення і одиниці виміру показників якості меду, що дуже ускладнює порівняння нормативів. Оскільки вдосконалення системи оцінки якості меду бджолиного нерозривно пов’язане з питанням його класифікації, постає необхідність вдосконалення передбаченої в національному стандарті класифікації меду, приведення її у відповідність з міжнародною класифікацією, в тому числі ввести класифікацію меду за призначенням і вимагати від виробників позначати цю інформацію на маркуванні. Наукова новизна. Проведено комплексний порівняльний аналіз національних нормативів стосовно якості меду з міжнародними вимогами, сформульовано проблеми експорту меду та обґрунтовано необхідність вдосконалення вітчизняної законодавчої бази. Практична значимість. Розроблено практичні рекомендації, реалізація яких дозволить гармонізувати технічну документацію та стандарти і сприятиме створенню відповідної світовим вимогам системи контролю за якістю меду.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Плешакова-Боровинська, М. "Сучасні нормативні вимоги до роботи з управлінською інформацією в електронному форматі на підприємстві." Вісник Книжкової палати, no. 6 (275), червень (2019): 18–22.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

ОВЧАРЕНКО Р. В., НИКИФОРЕНКО Н. О. ,. "ПАСПОРТИ / ПРОФІЛІ ГРОМАД ЯК ІНСТРУМЕНТ РОЗВИТКУ ОТГ В КОНТЕКСТІ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ." Manager. Bulletin of Donetsk State University of Management 84, no. 3 (January 14, 2020): 26–35. http://dx.doi.org/10.35340/2308-104x.2019.84-3-03.

Full text

Abstract:

В статті розглядається роль таких інформаційно-аналітичних документів як паспорти та профілі громад при створенні об’єднаних територіальних громад та плануванні їх розвитку в ході реформи децентралізації в Україні. Аналізуються підходи, нормативні вимоги, методичні рекомендації щодо розробки паспортів / профілів громад, окреслюються можливості та практичні аспекти їх застосування. Наводяться результати проведеного авторами моніторингу офіційних веб-сайтів ОТГ Донецької області щодо доступності паспортів / профілів громад, повноти та актуальності наведених в них даних.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Bondarenko, Yu K., and O. V. Kovalchuk. "Modern legal and normative requirements to welded products." Tehničeskaâ diagnostika i nerazrušaûŝij kontrolʹ 2021, no. 3 (September 28, 2021): 44–48. http://dx.doi.org/10.37434/tdnk2021.03.06.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Kalchenko, V. "ОГЛЯД МЕТОДІВ ПРОВЕДЕННЯ ТЕСТУВАННЯ НА ПРОНИКНЕННЯ ДЛЯ ОЦІНКИ ЗАХИЩЕНОСТІ КОМП’ЮТЕРНИХ СИСТЕМ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 4, no. 50 (September 12, 2018): 109–14. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.4.109.

Full text

Abstract:

Предметом статті є аналіз найбільш розповсюджених методів проведення тестування на проникнення в комп’ютерні системи. Результати. Проаналізовано міжнародні стандарти і керівництва з інформаційної безпеки, розглянуті методології проведення тестування на проникнення, проаналізовано нормативні акти різних країн в яких закріплено вимоги з проведення даного виду тестування. Наведено перелік найбільш розповсюджених міжнародних методологій проведення пентестінгу, надано їх короткий опис. Проаналізовано методи проведення пентестінгу, визначені основні переваги і недоліки таких методів. Висновок. Запропоновано класифікацію методів тестування на проникнення для оцінки захищеності комп’ютерних систем.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Передрій, О. І., and І. В. Ємченко. "ТЕХНІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКСПОРТУ ІГРАШОК У КРАЇНИ ЄС ТА СВІТУ." Herald of Lviv University of Trade and Economics. Technical sciences, no. 26 (August 3, 2021): 102–8. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-26-14.

Full text

Abstract:

У зв’язку з можливостями виходу вітчизняних виробників на європейські ринки постає питання широкого розгляду процедури технічного регулювання експорту в ці країни та внесення змін у процедури оцінювання якості вітчизняних іграшок відповідно до вимог регламентів різних держав. У статті проаналізовано основні вимоги нормативних документів країн Європи, США та Канади щодо експорту дитячих іграшок. Встановлено, що стандарти сертифікації іграшок значно різняться залежно від регіону. Найбільш жорсткими є стандарти США та Великобританії. Основним докумен- том, що регулює безпеку іграшок у ЄС, є Директива 2009/48/ЄС з безпеки іграшок у Європейському Союзі. Директива встановлює критерії безпеки, яким повинні відповідати іграшки, перш ніж вони можуть бути реалізовані в ЄС. Іграшки також повинні відповідати будь-якому іншому законодавству ЄС, що застосовується до них. Відповідність вимогам Директиви дає право на отримання знаку CE, наявність якого є обов’язковою вимогою для розміщення товару на європейському ринку. Основним стандартом за замовчуванням, якому повинні відповідати всі іграшки, які експортуються в країни ЄС, є стандарт безпеки іграшок EN71. Проте існують окремі вимоги щодо певних небезпечних елемен- тів (важких металів), металевих елементів, визначення міграційної здатності складників, наявності ароматизаторів, барвників, особливих ризиків під час використання іграшок. Визначено, що основною вимогою під час експорту є забезпечення відстежування всього логістичного ланцюга. Так, виробники повинні ідентифікувати свої іграшки, використовуючи тип, партію, серійний номер чи номер моделі та зазначати на іграшці своє ім’я, зареєстроване торговельне найменування або зареєстровану торгову марку та контактну адресу. Також розглянуто вимоги щодо маркування іграшок. Аналіз цих норматив- них вимог сприятиме кращому налагодженню експортної діяльності вітчизняних виробників іграшок.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

О.І.ПЕРЕДРІЙ. "РЕГЛАМЕНТАЦІЯ БЕЗПЕКИ КОСМЕТИЧНИХ ЗАСОБІВ В КРАЇНАХ ЄС ТА УКРАЇНІ." Товарознавчий вісник 1, no. 15 (February 19, 2022): 252–63. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2022-15-22.

Full text

Abstract:

Метою статті вивчення основних вимог щодо експорту косметичних засобів в країни Європи з метою забезпечення просування вітчизняних виробників на світовому ринку. Методика. Використано методи теоретичного пошуку, системного підходу та логічного узагальнення. Результати. У зв’язку з можливостями виходу вітчизняних виробників на європейські ринки постає питання широкого розгляду процедури технічного регулювання експорту в ці країни та внесення змін в процедури оцінювання якості косметичних засобів відповідно до вимог регламентів різних держав. У статті проаналізовано основні вимоги нормативних документів країн Європи, США та Канади щодо експорту даної товарної групи,на прикладі губних помад. Встановлено, що стандарти сертифікації косметичних засобів значно різняться залежно від регіону. Найбільш жорсткими є стандарти США та Великобританії. Контроль ЄС за безпекою декоративної косметики, в основному, стосується регуляторної бази для доступу до ринку, міжнародних торговельних відносин та регуляторної конвергенції. До найбільш суттєвих регламентацій цього регламенту відносять такі положення: посилені вимоги безпеки до косметичної продукції; введення поняття «відповідальна особа»; централізоване повідомлення про всі косметичні продукти, розміщені на ринку ЄС (CPNP); введення повідомлень про серйозні небажані ефекти (SUE); нові правила використання наноматеріалів у косметичних продуктах. Для виконання своїх зобов’язань, передбачених Регламентом ЄС про косметику, компанії повинні виконувати конкретні обов'язки перед тим, як розміщувати товар на ринку, включаючи: оцінка безпеки; надання інформації про товар; відповідність інгредієнтів; достовірність товарної інформації. Крім європейських стандартів виробники часто звертаються до американських стандартів безпечності FDA, який проводить велику кількість досліджень щодо безпечності певного виду косметичних засобів. Українська косметична галузь не лише не відповідає вимогам європейських директив щодо якості та безпеки косметичної продукції та викликає недовіру споживачів, а й не має сучасного нормативно-технічного забезпечення, що провокує відсутність належного контролю та застій розвитку виробництва. Рівень розвитку українського ринку і непрозорість правил торгівлі у парфумерно-косметичній галузі сприяють хаотичному поширенню будь-яких брендів та фальсифікованої продукції. Це, зокрема, зумовлено і застарілими нормами та вимогами чинного законодавства. Практична значимість. Визначено основні вимоги щодо якості, безпечності та маркування косметичних засобів відповідно до вимог європейських нормативних документів. Виокремлення таких вимог значно спростить процедуру підготовки товаросупровідних документів при експортів даної товарної групи вітчизняними виробниками.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Гаврись, Андрій, Мар’ян Лаврівський, and Андрій Тарнавський. "ВЛАШТУВАННЯ ПЛАНІВ ЕВАКУАЦІЇ – СКЛАДОВА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЦИВІЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ОБ’ЄКТІВ ПРОМИСЛОВОГО ТА ЖИТЛОВОГО СЕКТОРУ." ГРААЛЬ НАУКИ, no. 6 (July 1, 2021): 93–98. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.25.06.2021.017.

Full text

Abstract:

В статті проаналізовано нормативні документи та наукові публікації в яких висвітлені вимоги та проблеми ефективної евакуації людей з об’єктів і приміщень промислового та житлового сектору. Зроблено висновок, що одним з найважливіших факторів, який впливає на швидкість і якість проведення евакуації, є правильно та інформативно оформлений план евакуації з приміщення, будівлі або споруди. Основною метою статті є висвітлення проблеми необхідності правильного та інформативного проектування планів евакуації на випадок аварій чи пожежі, що є одним із складових чинників забезпечення цивільної безпеки об’єктів промислового та житлового сектору. Доведено, що правильне проектування, розміщення та оформлення планів евакуації є першочерговим завданням суб’єктів господарювання, як складової частини забезпечення цивільної безпеки об’єктів промислового та житлового сектору.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Suray, Inna G. "Компетентності державного секретаря міністерства в Україні." Public administration aspects 5, no. 12 (March 30, 2018): 35–41. http://dx.doi.org/10.15421/15201748.

Full text

Abstract:

У статті висвітлено дослідження компетентностей (як вимоги) держсекретаря міністерства в Україні відповідно до чинних нормативно-правових актів. Доведено, що для окреслення вимог до компетентності держсекретаря міністерства в Україні за основу слід брати його компетенції щодо здійснення функцій з управління персоналом та загально-організаційних щодо апарату міністерства. Установлено, що чинні вимоги до компетентності державного секретаря міністерства в Україні не вказують на усвідомлення ним ролі й важливості його діяльності; вимога до навичок частково замінена уміннями; вимоги до професійних знань звужено до знань законодавства; не акцентується увага на навчанні як розвитку компетентності; недостатня увага приділена досвіду як вимозі до компетентності; не знайшли відображення вимоги до моральних та ділових якостей, способів мислення, професійні, світоглядні і громадянські якості, морально-етичні цінності. Зазначено, що у чинному законодавстві України, на відміну від міжнародних стандартів ISO 9001, не розкрита динамічна сутність поняття «компетентність» (як демонстрована здатність застосовувати на практиці знання та навички), а закріплена статична (яка просто має бути у особи, не акцентуючи на її реалізації). Крім того, не закріплено такий зв’язок: вимоги до компетентності держсекретаря міністерства – застосування його знань і навичок – розвиток компетентності – оцінювання впливу на якість роботи апарату міністерства.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Корх, О. В. "ПРАКТИЧНІ ОСНОВИ СТАНДАРТИЗАЦІЇ ШКУРОК НОРОК І ЛИСИЦЬ." Effective rabbit breeding and fur farming, no. 5 (May 2, 2020): 64–76. http://dx.doi.org/10.37617/2708-0617.2019.5.64-76.

Full text

Abstract:

Авторським колективом Інституту тваринництва НААН, Асоціації звірівників України, УКООПСПІЛКИ, ТОВ ,,Ізюмське звірогосподарство‖, ТОВ ,,Ірен і К°‖, Переяслав-Хмельницький звіроплемгосп розроблено нові стандарти, (наразі набули чинності) на шкурки норки і лисиці кліткового розведення невичинені. Технічні умови на заміну ГОСТ 27769-88 (ТУ 61 України 603-94 ) та ГОСТ 2790 – 88. В статті висвітлено єдині норми та вимоги до шкурок норок і лисиць кліткового розведення за оцінки їх якості, при маркуванні, пакуванні, транспортуванні та зберіганні. В розроблених стандартах вказується на шкурки якого зоологічного виду вони розповсюджуються та що є об’єктом стандартизації. Стандарти за формою складні мають 12 розділів та 4 додатки. Варто зазначити, що розроблені нормативні документи ДСТУ 7825:2015 та ДСТУ 8415:2015 пов’язані зі стандартами на матеріали, методи контролювання якості продукції, маркування, а також санітарними нормами та правилами, які встановлюють вимоги безпечності продукції. Слід вказати, що при розробленні стандартів враховано продуктивні показники звірів, які зазнали змін у результаті селекційної роботи, удосконалених умов утримання та годівлі. Окрім оцінювання основного кольору хутра проводять оцінювання за відтінками забарвлення волосяного покриву шкурок у кольорового типу пастель. Оцінювання шкурок за розміром зазнало змін за рахунок доповнення до нових стандартів способу висушування шкурок: волосом назовні (для експорту). У шкурок норок за першого способу (волосом усередину) відсутній поділ за статтю на противагу другому способу – поділяють на шкурки від самиць та від самців. Встановлено інтервал між розмірними категоріями за першого способу – 2 см, за другого 6 см. Окрім цього згідно вимог нового стандарту у шкурок норок висушених волосом усередину І розмірна категорія має два значення: І та І+. За першого способу висушування до браку відносять шкурки 10-ї, а за другого способу висушування 5-ї розмірних категорій. У лисиць, незалежно від способу висушування, шкурки за статтю не поділяються, але інтервал між розмірними категоріями порівняно зі скасованим стандартом змінився: 8 см проти 5 см. Вимогами нового стандарту шкурки лисиці 5 розмірної категорії підлягають бракуванню, що становить менше 65 см. В подальшому спосіб висушування шкурок норки і лисиці змінив розрахунок їх залікової вартості, оскільки одним з основних критеріїв, який впливає на її величину є розмір шкурок. Перелік показників за якими здійснюється оцінювання якості шкурок, а саме, розмірна категорія, сорт, групи за наявності вад наведені в таблиці обов’язкового додатку Б. Розрахунок залікової вартості шкурок лисиць мав свої відмінності, оскільки до розрахунку долучають показники груп кольору та сріблястості. За 100 відсотків залікової вартості приймають шкурки І кольору, І групи сріблястості, І сорту і першої групи за вадами та другої розмірної категорії, у скасованому це була третя категорія. Не менш важливі вимоги внесено до нових стандартів, щодо безпечності хутрової продукції. Перелік показників та методи їх контролювання наведено у четвертому розділі ,,Технічних вимог‖. Розроблені стандарти на шкурки норки і лисиці відповідають ідеології та направленості стандартів країн Європи.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Степанець, О. В., and А. С. Захарченко. "Вплив автоматичної системи моніторингу та управління будівлею на загальні показники енергоефективності." Automation of technological and business processes 12, no. 2 (June 30, 2020): 14–21. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v12i2.1804.

Full text

Abstract:

В статті розглядається питання енергоефективності в контексті сучасної будівлі, беручи до уваги як і економічні показники, так і екологічні характеристики та особистий комфорт користувачів. Зазначено актуальність вказаного напрямку в Україні, структуру енергоспоживання та потенціал в сфері енергоефективності з огляду на вже існуючі результати. Переглянуто нормативні документи та нормативно-правові акти, включно з Законом України «Про енергетичну ефективність будівель», що визначають вимоги до будинків, процедури сертифікації, енергетичного аудиту та фіксують пріоритетні напрямки розвитку держави. Вказується принцип визначення доцільного рівня енергоефективності та його залежності від низки технічних, соціальних та економічних параметрів, де перевага надається впровадженню комплексних енергозберігаючих рішень з необхідністю забезпечення рівномірного впливу на характеристики будівлі та її інженерні системи для досягнення найвищого результату. У статті розглянуто особливості систем автоматизації сучасних будівель, пов’язані з їх розподілом на класи енергоефективності та відповідних наборів характеристик та функцій, що мають бути реалізованими. Також описано методи оцінки впливу системи на енергоефективність будівлі та орієнтовні очікувані економічні вигоди для кожного з визначених класів. Переглянуто параметри та явища, що можуть спотворювати ці результати. Аналіз будівлі дозволяє визначити оптимальну структуру і функції системи автоматизації для скорочення необхідних витрат або більш раціональному використанні матеріальних ресурсів. В результаті визначено перспективний напрямок розвитку галузі автоматизації будівель, посилаючись на отриману інформацію, їх вплив на параметри та роль в показниках енергоспоживання будівлі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

ФАРЕНЮК, Г. Г. "РОЛЬ НАУКИ У ВИРІШЕННІ ПИТАНЬ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАДІЙНОСТІ ТА БЕЗПЕКИ БУДІВЕЛЬНИХ ОБ'ЄКТІВ." Наука та будівництво 18, no. 4 (May 9, 2019): 5–12. http://dx.doi.org/10.33644/scienceandconstruction.v18i4.51.

Full text

Abstract:

Наведено аналіз стану розвитку науки у будівельній галузі України в умовах обмеженого фінансування науково-дослідних робіт на рівні держави. Розглянуто стан питання щодовідповідності нормативної бази України вимогам чинного законодавства та необхідності постійного перегляду вимог щодо забезпечення надійності та безпеки будівельних об’єктіву відповідних нормативних актах та нормативних документах. Визначено, що розвиток науки у будівельній галузі України суттєво залежить від створення умов для практичного тамобільного застосування інноваційних технічних рішень, що потребують наукового обґрунтування при оцінці забезпечення надійності та безпеки будівельних об'єктів. Підкреслено необхідність надання нового статусу існуючим процедурам з оцінки відповідності інноваційних технічних рішень для широкого їх впровадження, що сприятиме забезпеченню науково-технічного прогресу у будівельній галузі України в цілому. Розглянуто питання щодо проведення науково-технічного супроводу будівельних об’єктів на різних етапах життєвого циклу. Показано, що науково-технічний супровід на сучасному етапі є основним джерелом отримання нового досвіду, що у подальшому має бути впроваджено у відповідні нормативні акти та нормативні документи. Обґрунтовано необхідність проведення науково-технічного супроводу науковими організаціями, які одночасно є і розробни-ками відповідних нормативних актів та нормативних документів. Наведено досвід Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій» із вирішення проблем розвитку наукової діяльності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

КАЛАШНИК, О. В., А. П. КАЙНАШ, and Л. В. СКОРИК. "ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ВАРЕНИХ КОВБАСНИХ ВИРОБІВ." Товарознавчий вісник 1, no. 13 (July 30, 2020): 15–28. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2020-13-02.

Full text

Abstract:

Мета. Проведення комплексних досліджень показників якості та оцінювання рівня якості ковбаси вареної вищого сорту «Лікарська», що виготовлена ТОВ «Глобинський м’ясокомбінат». Методики. Для оцінювання та встановлення рівня якості ковбаси вареної «Лікарська» виробництва ТОВ «Глобинський м'ясокомбінат» використовували передбачені чинними національними стандартами методи, а саме органолептичні (зовнішній вигляд, колір, смак, запах (аромат), консистенція), фізико-хімічні та мікробіологічні. Результати. Аналітичними дослідженнями встановлено, що зміст реквізитів марковання ковбаси вареної «Лікарська» не відповідає вимогам нормативної документації та нормативно-правових актів. Окрім того, зазначений на маркованні склад ковбаси вареної «Лікарська» не відповідає вимогам стандарту до вищого сорту. З’ясовано, що органолептичні показники якості ковбаси вареної «Лікарська» виробництва ТОВ «Глобинський м'ясокомбінат» такі як: зовнішній вигляд (пошкоджень оболонки немає, напливів фаршу, злипів, бульйонних та жирових набряків виявлено не було), консистенція (пружна), вигляд фаршу на розрізі (ковбаса з однорідною структурою – рожевий фарш рівномірно перемішаний без порожнин і сірих плям), запах та смак (відповідають даному виду продукту, вміст прянощів та солі в нормі, сторонній запах та присмак відсутні), форма (ковбаса у вигляді прямого батона, довжина 21 см, без перев’язок) відповідають вимогам нормативної документації. Встановлено високий рівень якості ковбаси вареної «Лікарська», який визначили за отриманою сумою балової оцінки. Експериментальні товарознавчі дослідження були проведені за фізико-хімічними та мікробіологічними показниками, що дало змогу встановити: масова частка вологи складає 56,4 %, крохмаль у зразку не виявлено, масова частка кухонної солі становила 2,4 %. Всі досліджені фізико-хімічні показники не перевищували нормативні значення, які встановлені національним стандартом Дослідження мікробіологічних показників якості ковбаси вареної «Лікарська» виробництва ТОВ «Глобинський м'ясокомбінат» дало змогу встановити, що за вони відповідають нормативним значенням державного стандарту. Практична значимість. Результати комплексних товарознавчих досліджень дадуть змогу ТОВ «Глобинський м'ясокомбінат» підвищити рівень якості власної продукції, удосконалити марковання відповідно до вимог чинної нормативної документації.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

PEREDRIY, О., and Т. YAROSHEVICH. "ТЕХНІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКСПОРТУ БОРОШНЯНИХ СУМІШЕЙ ДЛЯ ПРИГОТУВАННЯ КОНДИТЕРСЬКИХ ВИРОБІВ." Товарознавчий вісник 1, no. 14 (March 11, 2021): 44–57. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2021-14-5.

Full text

Abstract:

Метою статті вивчення основних вимог щодо експорту борошняних сумішей в країни Європи з метою забезпечення просування вітчизняних виробників на світовому ринку. Методика. При виконанні дослідження були використанні сучасні методи збору та аналізу інформації, основним джерелом для отримання інформації є нормативна електронна база Єврокомісії. Результати. Європейська споживча політика спрямована на захист споживачів, одночасно гарантуючи безперебійне функціонування єдиного ринку. Варто зауважити, що в країнах Євросоюзу проблематика якості продукту та його безпечності розмежовані. На державному рівні нормуються виключно вимоги до пакування та маркування, вимоги до підприємства в цілому та виробничих процесів, що відбуваються на ньому. Основні вимоги до безпечності регулюються як на державному національному рівні кожної країни, так і на рівні ЄС. В цьому напрямку політика зосереджується на концепції простежуваності як сировини, так і готової продукції. Для харчових продуктів, які експортуються з третіх країн, в тому числі і з України, ЄС встановив 53 заходи щодо технічного регулювання. В основному вони стосуються вимог щодо безпечності складу продукту, паковання та маркування продукції. До борошняних сухих сумішей для приготування кондитерських виробів основними вимогами є: заборона до споживання необроблених сумішей, до складу яких входять сухе молоко, борошно, подрібнені горіхи; обмежене використання або повна заборона використання бромату калію та азодикарбонаміду, окремі вимоги стосуються наявності в сумішах засобів для вибілювання борошна – хлору та діоксид хлору, консервантів – аскорбінової кислоти, регуляторів кислотності – фосфатів алюмінію. Дозволено імпорт виключно з офіційно зареєстрованих підприємств, в діяльності яких використовується система НАССР. Європейські митні органи можуть призупинити імпорт із усієї або частини України або вжити тимчасових захисних заходів, якщо продукція може становити будь-який ризик для здоров'я населення. Контроль, що здійснюється Україною, повинен давати гарантії з ефектом, еквівалентним ефекту, встановленому Директивами та Регламентами Євросоюзу. Практична значимість. Визначено основні вимоги щодо якості, безпечності та маркування борошняних сумішей товарної підпозиції 190120 відповідно до вимог європейських нормативних документів. Виокремлення таких вимог значно спростить процедуру підготовки товаросупровідних документів при експортів харчових продуктів вітчизняними виробниками.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Л. В. НАЗАРЧУК. "КОНЦЕПЦІЯ ПРОЕКТУВАННЯ ФОРМЕНОГО ОДЯГУ СПІВРОБІТНИКІВ ЗАКЛАДІВ ГОТЕЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА." Товарознавчий вісник 1, no. 15 (February 19, 2022): 341–49. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2022-15-30.

Full text

Abstract:

Мета. Метою роботи є дослідження перетворення художньо-конструктивного рішення форменого одягу співробітників номерного фонду у готелях у відповідності до потреб суспільства і пов’язаними з цим перетвореннями в сфері послуг закладів готельного господарства та виробництва сучасного форменого одягу. Методика. Під час дослідження використовувались передбачені діючими стандартами методи. Огляд джерел технічної та наукової літератури здійснювалося за допомогою інформаційно-аналітичних методів порівняльного та системно-структурного аналізу, теорії класифікації. Результати. У статті представлено аналіз перетворення форменого одягу для закладів готельного господарства. Виявлено, що існуючі методи проектування спеціального одягу не в повній мірі задовольняють проблему проектування ергономічного одягу обслуговуючого персоналу закладів готельного господарства.В роботі подано основні типи уніформи для співробітників готелю, надано варіанти одягу для співробітників номерного фонду у готелях, наведено концептуальну модель процесу проектування спеціального одягу співробітників номерного фонду у готелях. Встановлено, що структура процесу проектування даного виду одягу включає етапи із згрупованими рівнями, що характеризують послідовно виконуючі види робіт по створенню нових зразків спеціального одягу.Особливої уваги потребують передпроектні дослідження захисних та ергономічних характеристик одягу співробітників закладів готельного господарства, оскільки нормативні документи, що регламентують вимоги до цього виду одягу відсутні. Все це є підґрунтям для подальших досліджень. В роботі подано концептуальну модель процесу проектування спеціального одягу співробітників номерного фонду у готелях, яка надала можливість визначити етапи робіт по проектуванню форменого одягу. Визначено, що структура процесу проектування даного виду одягу включає етапи, що групуються на рівнях, які, в свою чергу, характеризують послідовно виконуючі види робіт по створенню нових зразків одягу спеціального призначення. Тому, на основі проведеного аналізу, в роботі доведена необхідність розширення системи показників якості, що враховують дію небезпечних і шкідливих факторів, в тому числі зовнішніх факторів оточуючого середовища, в яких знаходиться співробітник. Практична значимість. Запропоновані дослідження можуть бути використані для створення нормативних документів на формений одяг обслуговуючого персоналу закладів готельного господарства. Отримані результати досліджень можуть бути використані під час вивчення вимог до матеріалів, конструктивного рішення та технології виготовлення.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Чорна, Валентина, Валентина Махнюк, Світлана Юрченко, Євгеній Сердюк, and Василь Назаренко. "ВПЛИВ АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНИХ РІШЕНЬ НА САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ УМОВИ ПРАЦІ МЕДПРАЦІВНИКІВ, ПАЦІЄНТІВ ПСИХІАТРИЧНИХ ЛІКАРЕНЬ УКРАЇНИ ТА КРАЇН ЄС." Молодий вчений, no. 1 (89) (January 29, 2020): 20–27. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-1-89-5.

Full text

Abstract:

У статті висвітлено особливості організації архітектурного середовища і санітарно-гігієнічних умов психіатричних лікарень України та країн ЄС, їх значення для процесу лікування, стан, самопочуття, тривалість перебування в лікарнях хворих. Проведено аналіз напрямків реформування закладів охорони психічного здоров’я у європейських країнах на основі вивчення рецензованої вітчизняної і закордонної літератури. Встановлено, що більшість психіатричних лікарень України розташовані у пристосованих зношених будівлях які будувались у ХVIII-XIX столітті, що суперечить ключовій вимозі системи охорони психічного здоров’я у країнах Європейського союзу і не дозволяє створити «цілюще архітектурне середовище» для ефективного лікування хворих і створення умов «домашнього середовищі». В Україні нормативний документ санітарного законодавства, який містив би санітарно-епідеміологічні та гігієнічні вимоги до проектування, будівництва, оздоблення, оснащення та експлуатації закладів охорони здоров‘я із стаціонарами, на даний час формально не існує. Понад 300 нормативно-правових актів були скасовані, які були видані до прийняття Акту проголошення незалежності України, тобто нормативно-правові акти Союзу РСР та Української РСР. Із аналіз лабораторних досліджень за період 2014-2019 рр., проведених у лікувально-профілактичних закладах Вінницької області, дозволяє констатувати низький рівень штучного освітлення і порушення мікрокліматичних умов. У низці вітчизняних психоневрологічних лікарень виявлено грубі порушення прав людини, незадовільні матеріально-технічні умови і недотримання санітарно-гігієнічних вимог, на що також вказують результати анкетування родичів психічнохворих. В Україні особливого значення набуває проблема розробки нормативної бази санітарного та містобудівного законодавства щодо вимог до проектування нових закладів охорони здоров’я психоневрологічного профілю з залученням, за прикладом європейського досвіду, мультидисциплінарних робочих груп для створення максимально безпечних і комфортних умов перебування пацієнтів і медичного персоналу у психіатричних закладах. Результати анкетування респондентів (родичи хворих) оброблені за допомогою ліцензійного стандартизованого пакету «Statistica 6.1». У роботі використовувалися аналіз вітчизняних та зарубіжних наукових джерел, бібліосемантичний, аналітичний та статистичний методи досліджень.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Федчишин, С. А. "Вимоги до осіб, які претендують на вступ на дипломатичну службу України." Актуальні проблеми держави і права, no. 86 (September 23, 2020): 235–45. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i86.2451.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена визначенню вимог, які встановлюються до претендентів на вступ на дипломатичну службу України, аналізу сучасного стану їх законодавчого регулювання. Підкреслено, що вимогами до претендентів на вступ на дипломатичну службу є вимоги до здатності осіб у межах визначених за посадою повноважень застосовувати спеціальні знання, уміння та навички, виявляти відповідні моральні та ділові якості для належного виконання встановлених завдань і обов'язків, навчання, професійного й особистісного розвитку. Правове регулювання вимог до претендентів на вступ на дипломатичну службу здійснюється низкою нормативно-правових актів, основу яких становлять закони «Про державну службу» та «Про дипломатичну службу». Вимоги до осіб, які претендують на вступ на дипломатичну службу, залежно від їхньої спрямованості поділені на групи: 1) службові -вимоги до особи, яка має намір реалізувати право на державну службу. Вони встановлюються безвідносно до посади, яку бажає зайняти особа, а дотримання їх у сукупності дозволяє вступити на державну (дипломатичну) службу; 2) посадові - вимоги, що встановлюються залежно від посади, зайняти яку претендує особа: а) загальні - вимоги, що встановлюються до претендентів на зайняття посад державної служби (зокрема, посад дипломатичної служби) та передбачаються Законом «Про державну службу»; б) спеціальні - встановлюються виключно до претендентів на зайняття посад дипломатичної служби, зумовлені специфікою дипломатичної служби, передбачаються Законом «Про дипломатичну службу». Забезпечення професіоналізму й ефективності дипломатичної служби України безпосередньо залежить від законодавчого визначення вимог до осіб, які претендують на вступ на службу, належного наукового обґрунтування цих вимог. Важливим напрямом удосконалення законодавства про дипломатичну службу має стати розроблення й ухвалення підзаконних нормативно-правових актів, які б деталізували особливості окремих спеціальних вимог, що визначені Законом «Про дипломатичну службу».

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

ФАРЕНЮК, Г. Г., О. І. ВАЙНБЕРГ, and В. Д. ШУМІНСЬКИЙ. "НАДІЙНІСТЬ ТА БЕЗПЕКА ГІДРОТЕХНІЧНИХ СПОРУД ДНІПРОВСЬКОГО ТА ДНІСТРОВСЬКОГО КАСКАДІВ ГЕС." Наука та будівництво 25, no. 3 (October 22, 2020): 3–12. http://dx.doi.org/10.33644/scienceandconstruction.v25i3.1.

Full text

Abstract:

В статті розглянута надійніть та безпека гідротехнічних споруд і стан нормативної бази в галузі гідротехнічного будівництва, що регламентує їх забезпечення. Гідротехнічні споруди – це відповідальні інженерні споруди, що широко застосовуються в різних сферах життєдіяльності людини і галузях народного господарства. Тому важливою задачею гідроенергетики України є дотримання безпеки та надійністі роботи цих споруд. Наведеноаналіз діючих в Україні нормативних документів, що регламентують вимоги до гідротехнічних споруд та підтримують їх надійність та безпеку.На даний час в Україні в галузі гідротехнічного будівництва діє низка застарілих нормативних документів (в тому числі строительные нормы иправила (СНиП) з часів СРСР) щодо проектування, будівництва та надійності і безпеки споруд, і в ряді випадків вони суперечать чинним в Україніправовим і нормативним документам. Наведені відмінності роботи та особливості експлуатації гідротехнічних споруд, що потребує їх врахування в нормативних документах. Це свідчить про необхідність невідкладного відновлення нормативної бази. Критерії безпеки і технічні стани гідротехнічних споруд, що знаходяться в експлуатації, є застарілими. Тому слід розробити нормативний акт на основі спеціальних досліджень, що регламентує підходи до визначення критеріїв безпеки, надійності та технічних станів гідротехнічних споруд, які знаходяться в тривалій експлуатації. Слід розробити «Технічний регламент гідротехнічних споруд», який врахує відмінності (особливості) умов їх роботи від інших споруд та особливості. Для правового регулювання діяльності із дотримання надійності та безпеки необхідно якнайшвидше завершити розробку проекту та прийняти Закон України «Про безпеку гідротехнічних споруд».

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

ФАРЕНЮК, Г. Г., О. І. ВАЙНБЕРГ, and В. Д. ШУМІНСЬКИЙ. "НАДІЙНІСТЬ ТА БЕЗПЕКА ГІДРОТЕХНІЧНИХ СПОРУД ДНІПРОВСЬКОГО ТА ДНІСТРОВСЬКОГО КАСКАДІВ ГЕС." Наука та будівництво 25, no. 3 (October 22, 2020): 3–12. http://dx.doi.org/10.33644/scienceandconstruction.v25i3.139.

Full text

Abstract:

В статті розглянута надійніть та безпека гідротехнічних споруд і стан нормативної бази в галузі гідротехнічного будівництва, що регламентує їх забезпечення. Гідротехнічні споруди – це відповідальні інженерні споруди, що широко застосовуються в різних сферах життєдіяльності людини і галузях народного господарства. Тому важливою задачею гідроенергетики України є дотримання безпеки та надійністі роботи цих споруд. Наведеноаналіз діючих в Україні нормативних документів, що регламентують вимоги до гідротехнічних споруд та підтримують їх надійність та безпеку.На даний час в Україні в галузі гідротехнічного будівництва діє низка застарілих нормативних документів (в тому числі строительные нормы иправила (СНиП) з часів СРСР) щодо проектування, будівництва та надійності і безпеки споруд, і в ряді випадків вони суперечать чинним в Україніправовим і нормативним документам. Наведені відмінності роботи та особливості експлуатації гідротехнічних споруд, що потребує їх врахування в нормативних документах. Це свідчить про необхідність невідкладного відновлення нормативної бази. Критерії безпеки і технічні стани гідротехнічних споруд, що знаходяться в експлуатації, є застарілими. Тому слід розробити нормативний акт на основі спеціальних досліджень, що регламентує підходи до визначення критеріїв безпеки, надійності та технічних станів гідротехнічних споруд, які знаходяться в тривалій експлуатації. Слід розробити «Технічний регламент гідротехнічних споруд», який врахує відмінності (особливості) умов їх роботи від інших споруд та особливості. Для правового регулювання діяльності із дотримання надійності та безпеки необхідно якнайшвидше завершити розробку проекту та прийняти Закон України «Про безпеку гідротехнічних споруд».

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Остапчук, Наталія. "Структура сучасного компетентнісного уроку «я досліджую світ» інформатичної освітньої галузі." New pedagogical thought 106, no. 2 (July 7, 2021): 48–54. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-106-2-48-54.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано основні чинні нормативні документи України в галузі початкової освіти, що стосуються навчання предмета «Я досліджую світ», у контексті реалізації інформатичної освітньої галузі в межах означеного інтегрованого курсу. Опрацьовано дослідження сучасних науковців, досвідчених педагогів та фахівців сфери модернізації освіти з упровадження компетентнісного та діяльнісного підходів до навчання. Розглянуто моделі організації процесу навчання учнів інтегрованого курсу «Я досліджую світ» за типовою освітньою програмою, розробленою під керівництвом О. Я. Савченко, та особливості організації освітнього процесу на уроках інформатики в початковій школі. На основі здійсненого аналізу та власного педагогічного досвіду виокремлено структурні компоненти уроку інформатики у початкових класах, упроваджено у нього здоров’язбережувальні технології. Розроблено та подано графічно, у вигляді карти знань, модель загальної структури сучасного уроку «Я досліджую світ» інформатичної освітньої галузі. Описано змістове наповнення основних етапів уроку, вимоги до проведення організаційних та здоров’язбережувальних фрагментів. Розраховано орієнтовний час, необхідний для реалізації кожного компонента уроку інформатики.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Гришко, І. Ю., and М. С. Уткіна. "Проблеми захисту прав інтелектуальної власності в Україні." Прикарпатський юридичний вісник, no. 4(33) (November 18, 2020): 26–30. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i4.618.

Full text

Abstract:

У статті охарактеризовано доктринальні та нормативні підходи до визначення поняття «право інтелектуальної власності»; проаналізовано співвідношення права власності та права інтелектуальної власності та запропоновано дефініцію права інтелектуальної власності. Досліджено поняття «захист права інтелектуальної власності» та запропоновано його визначення. Охарактеризовано юрисдикційну та неюрисдикційну форми захисту права інтелектуальної власності, з'ясовані основні способи захисту права інтелектуальної власності. Акцентовано увагу на судовій забороні як способі захисту права інтелектуальної власності, проаналізовано міжнародний індекс прав власності, зокрема рівень захисту прав інтелектуальної власності в Україні. Здійснено порівняння індексу прав власності в Україні та провідних європейських державах, встановлено факт низького показника захисту прав інтелектуальної власності в нашій державі порівняно з європейськими країнами. Досліджено динаміку України у сфері захисту прав інтелектуальної власності протягом 2015-2019 років та виділено основні проблемні питання захисту права інтелектуальної власності в Україні. Наголошено на необхідності адаптації національного законодавства до правової системи Європейського союзу. Наведено положення ряду європейських нормативно-правових актів, які регламентують питання захисту права інтелектуальної власності. Охарактеризована проблематика збору доказової бази щодо порушення права інтелектуальної власності, проаналізовано національну судову практику з цього питання. Наголошено на необхідності створення спеціалізованого судового органу, який би розглядав справи про порушення прав інтелектуальної власності. Запропоновано законодавчо уточнити вимоги до кандидатів на посаду судді Вищого суду з питань інтелектуальної власності, акцентовано увагу на необхідності посилення юридичної відповідальності за порушення у сфері інтелектуальної власності, зокрема щодо розповсюдження піратської продукції. Окреслено організаційно-правові недоліки процедури захисту прав інтелектуальної власності, запропоновано ряд способів, які допоможуть вирішити проблеми захисту прав інтелектуальної власності в Україні.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Т.М. ГОЛОВЕНКО, О.В. ШОВКОМУД, and К.О. ПОЖАР. "ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЯКОСТІ ШКІЛЬНОЇ ФОРМИ В УКРАЇНІ." Товарознавчий вісник 1, no. 15 (February 19, 2022): 350–60. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2022-15-31.

Full text

Abstract:

Мета. Метою наукової роботи є визначення стану обов'язковості носіння шкільної форми у сучасних закладах початкової та повної загальної середньої освіти України (ліцеї, гімназії тощо), а також аналітичне дослідження нормативно-правових актів, що регулюють вимоги до якості, гігієнічності та безпечності швейних виробів із асортименту шкільної форми. Методика. Під час дослідження здійснювався детальний аналіз наукової літератури і технічних джерел інформації, тобто діючих нормативних актів, в яких передбачено перелік вимог до якості шкільної форми, за допомогою інформаційних ресурсів та пошукових сервісів в комп’ютерній мережі Internet. Результати. У статті подано аналітичну оцінку чинної в Україні нормативної документації щодо контролю й оцінювання відповідності форменого одягу та інших видів асортименту одягу для дівчат і хлопців шкільного віку. Здійснено аналіз практичного досвіду використання уніформи школярів у закладах початкової та повної загальної середньої освіти України, а також визначено їх недоліки і переваги, згідно найбільш розповсюдженій думці у суспільстві. Виявлено, що основними недоліками носіння шкільної форми, є позбавлення учнів індивідуального стилю, урівнюючи всіх, незручність, а в наслідок потреби її частого прання є економічно недоцільною. Головними перевагами даної уніформи являється те, що вона дисциплінує, привчає дітей зі шкільного віку до ділового стилю, не відволікає під час навчання, дозволяє не акцентувати увагу та демонструвати заможність батьків і формує єдність та відчуття однієї команди в межах певного закладу початкової чи повної загальної середньої освіти. На основі проведеного аналізу, в роботі доведена необхідність створення цільових нормативних документів щодо загальних вимог показників якості шкільної форми, у зв’язку з їх відсутністю, адже певною кількістю закладів початкової та повної загальної середньої освіти все ж таки запроваджено носіння відповідного форменого одягу, як основний костюм школяра. Наукова новизна. У науковій роботі досліджено нормативно-правові акти України, що регулюють гігієнічність, безпеку і оцінку відповідності форменого одягу школярів у сучасних закладах початкової та повної загальної середньої освіти нашої держави. Висвітлено основні вимоги МОЗ України щодо додержання медичних норм та правил безпеки виготовлення шкільної форми згідно Наказу від 29.12.2012 р. №1138 «Про затвердження Державних санітарних норм та правил «Матеріали та вироби текстильні, шкіряні і хутрові. Основні гігієнічні вимоги». Практична значимість. Результати досліджень і аналітична оцінка державного регулювання безпечності та якості шкільної форми можуть бути використані під час розробки цільової технічної документації. Окреслення переліку основних якісних характеристик допоможуть батькам школярів придбати не тільки комфортну, але й безпечну шкільну уніформу, адміністрації закладів початкової та повної загальної середньої освіти свідомо формувати єдині вимоги до зовнішнього вигляду учня у процесі затвердження форменого одягу, а також виробництвам – дотримуватись норм і правил під час технологій виготовлення шкільної форми.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Вербовий, А. П. "АНАЛІЗ НОРМАТИВНИХ ВИМОГ ЩОДО РЕГЛАМЕНТАЦІЇ ЗАСТОСУВАННЯ РЕСУРСІВ ТА ГІДРОТЕХНІЧНИХ СПОРУД МАЛОЇ ГІДРОЕНЕРГЕТИКИ ДЛЯ ОБ'ЄКТІВ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ." Vidnovluvana energetika, no. 2(65) (June 28, 2021): 72–80. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2021.2(65).72-80.

Full text

Abstract:

В наш час відновлення інтересу до малої гідроенергетики викликано невпинним зростанням тарифів на електроенергію, скороченням будівництва великих гідро- та гідроакумулювальних станцій (ГЕС, ГАЕС), значним підвищенням цін на органічне паливо та наявністю малоефективних дизельних електростанцій у віддалених населених пунктах. Подальший розвиток малої гідроенергетики неможливий без скоординованої державою схеми розміщення малих ГЕС, розробки процедур землевідведення, дозволів на спеціальне водокористування, налагодження співпраці з громадськими організаціями екологічного та природоохоронного спрямування, оновлення нормативної бази. Чинна нормативна база не сприяє розвитку малої гідроенергетики, оскільки для виконання проєкту малих ГЕС (ГАЕС) необхідно затвердити таку саму кількість нормативної документації та висвітлити ті самі питання, що й для будівництва великої ГЕС (ГАЕС). Реформування потребує існуюча нормативно-технічна база проєктування, будівництва та експлуатації ГЕС та ГАЕС. У статті розглянуто й проаналізовано такі нормативні документи: Водний кодекс України, Правила влаштування електроустановок, галузеві керівні документи (34.20.507-2003. Технічна експлуатація електричних станцій і мереж. Правила. 34.03.106-2003. Безпека гідротехнічних споруд і гідротехнічного обладнання електростанцій України. Положення про галузеву систему нагляду). Розглянуто основні положення, щодо проєктування, будівництва та експлуатації ГЕС; регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об'єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування. Аналіз полегшує процедуру розгляду і моніторингу законодавчої бази, сприяє підвищенню ефективності роботи експертів, інженерів, науковців, а також якості прийнятих законів у цілому. Бібл. 13.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Колісник, О. П. "СУТНІСТЬ ОБЛІКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА ЇЇ НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ." Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, no. 1 (May 25, 2017): 78–84. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.1.2017.78-84.

Full text

Abstract:

У статті досліджено питання формування облікової інформації, зокрема сутності, класифікації та її нормативно-правового забезпечення. Визначено взаємозв’язок та логічну послідовність термінів «інформація – економічна інформація – облікова інформація». Проаналізовано різні підходи до структурування облікової інформації та її класифікаційних ознак. Визначено основні вимоги, які пред’являються до облікової інформації, та принципи, яким вона повинна відповідати. Досліджено нормативне забезпечення облікової інформації, зокрема первинної документації, та виявлено ряд неузгодженостей між правовими актами. Обґрунтовано вплив змін нормативної регламентації первинних документів на їх оцінку з точки зору експерта-бухгалтера як доказової бази у досліджуваній справі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Borsch, V., O. Vervejko, P. Arkushenko, and O. Florin. "ОСОБЛИВОСТІ ДОПУСКУ ЗАСОБІВ ВИМІРЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ З ПРОГРАМНИМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ ДО ВИПРОБУВАНЬ ОЗБРОЄННЯ ТА ВІЙСЬКОВОЇ ТЕХНІКИ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, no. 63 (February 26, 2021): 31–35. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2021.1.031.

Full text

Abstract:

Програмне забезпечення застосовується у більшості сучасних засобів вимірювальної техніки. Може бути вбудованим, автономним, встановленим на комп'ютер, що є складовою частиною засобу вимірювальної техніки, на який покладено завдання щодо отримання вимірювальної інформації щодо кількісних характеристик при проведенні випробувань. При проведенні робіт з оцінки відповідності сучасних виробів ОВТ на відповідність тактико-технічному завданню замовника, вимоги щодо метрологічного забезпечення (МлЗ) істотно зросли через значне зростання вимог до показників точності визначення параметрів ОВТ; постійне збільшення обсягу й складності вимірювань; підвищення вимог до оперативності та своєчасності вимірювань, швидкодії засобів вимірювань і контролю; необхідність застосування, в ряді випадків, складних ЗВТ, з високими метрологічними характеристиками, а іноді і унікальних та/або заснованих на нових фізичних принципах. Інтеграція України в світові та європейські структури, у тому числі в НАТО та зростання вимог до МлЗ обумовлює актуальність вдосконалення і/або уточнення вимог до МлЗ випробувань, зокрема до допуску до випробувань ЗВТ з ПрЗ, кількість яких останнім часом значно зросла. Мета статті полягає у аналізі нормативної документації та нормативно-правових актів України у сфері метрології та метрологічної діяльності з урахуванням останніх змін та обґрунтування на його основі комплексу заходів щодо допуску засобів вимірювальної техніки з програмним забезпеченням до випробувань виробів озброєння та військової техніки. Проведено аналіз нормативної документації України та рекомендацій міжнародних метрологічних організації щодо вимог до засобів вимірювальної техніки з програмним забезпеченням. Визначено основні узагальнені вимоги, виконання яких доцільно проконтролювати при прийнятті рішення про допуск засобів вимірювальної техніки до експлуатації або випробувань. Виділено загальні правила допуску засобів вимірювальної техніки (ЗВТ) з програмним забезпеченням (ПрЗ) до випробувань виробів озброєння та військової техніки. Для випробувань означених програмних продуктів визначено регламентовані характеристики, а також їх можливі рівні. Визначено специфічні вимоги для ЗВТ з ПрЗ

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Андрусів, Л. М. "ОПРИЛЮДНЕННЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ У ПОЛЬСЬКІЙ РЕСПУБЛІЦІ." Наукові праці Національного університету “Одеська юридична академія” 21 (November 8, 2019): 5–13. http://dx.doi.org/10.32837/npnuola.v21i0.578.

Full text

Abstract:

У статті розглядається правове регулювання оприлюднення нормативно-правових актів в Польській Республіці. Проаналізовано та розкрито порядок оголошення нормативно-правових актів, офіційні засоби їх публікації, порядок набрання юридичної сили нормативно-правовими актами. Також висвітлено вимоги до офіційних засобів публікації та вимоги до нормативно-правових актів, які направляються на публікацію, включно до їхніх електронних варіантів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Editor, Editor. "ОСНОВНІ ЗАСОБИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЇ." Товарознавчий вісник 1, no. 12 (November 29, 2019): 304–15. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2019-12-30.

Full text

Abstract:

Мета. Дослідження державної нормативно-законодавчої бази у сферітелекомунікаційних послуг з метою їх ефективного розвитку.Методика. При дослідженні використовували базу діючих державних і галузевихстандартів та інших нормативних документів, які визначають вимоги дотелекомунікаційних мереж, їх технічних засобів та якості телекомунікаційних послуг.Результати. Із-за відсутності необхідних національних стандартів під часпроектування, сертифікації, експлуатації мереж та обладнання зв’язку в Україні широковикористовуються рекомендації ITU і стандарти ETSI. Робота в міжнароднихорганізаціях на етапах обговорення та ухвалення проектів стандартів може полегшитита прискорити розробку національних стандартів шляхом переносу стандартів,отримавши статус міжнародних або європейських, на національний рівень.Для того, щоб визначити, як необхідно сьогодні і в найближчому майбутньомуформувати політику стандартизації українських мереж, потрібно врахувати світовийдосвід. Підключення до мережі загального користування повинно відбуватися звикористанням основних вимог із забезпечення безпеки, інтегрованості мережі, захистуданих тощо, які викладені в Директивах Європейської комісії (1995/5/ЄС, 98/10/ЄС і ін.). Ціосновні вимоги повинні бути конкретизовані відповідними стандартами. В країнах ЄСсьогодні існує перелік гармонізованих технічних норм (Перелік 2002/3 331/04), якіохоплюють такі напрямки: орендовані лінії, доступ до мереж і міжмережна взаємодія,багатооператорський доступ до мережі на абонентському відділі, надання послуг, захистданих, мережа для розподілу послуг мовлення.Під час дослідження виявлено, що на українському ринку телекомунікацій діє багатостандартів, розроблених ще під час існування колишнього Радянського Союзу. Із-завідсутності фінансування в достатньому обсязі відсутні національні стандарти збагатьох нових технологій (WDM, IP, OMTS, CDMA тощо). Для забезпечення ефективногорозвитку телекомунікаційних послуг слід створити і поступово впровадити нормативно правову базу із забезпечення питань технічного та криптографічного захисту інформації,гармонізованого з європейськими та міжнародними стандартами.Наукова новизна. Встановлено та обґрунтовано необхідність гармонізації вимогдержавних стандартів з вимогами міжнародних нормативних документів, а такожудосконалювання системи стандартизації телекомунікаційних послуг з урахуваннямсвітового досвіду. Практична значимість. Докладно проаналізовано й розкрито основні засобидержавного регулювання та захисту ринку телекомунікацій. Проведений аналіз виявивнапрямки розвитку системи стандартизації телекомунікаційних послуг

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Берестов, Руслан Володимирович, and Наталія Євгеніївна Гоц. "ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДІВ ВИМІРЮВАННЯ АКТИВНОСТІ РАДІОНУКЛІДІВ ДЛЯ КАЛІБРУВАННЯ ДЖЕРЕЛ α-, β-, γ-ВИПРОМІНЕННЯ." Вісник Черкаського державного технологічного університету, no. 3 (October 22, 2021): 14–23. http://dx.doi.org/10.24025/2306-4412.3.2021.243580.

Full text

Abstract:

В статті розглянуто методи вимірюваннння активності джерел іонізуючого випромінення. Розглянуто нормативні документи, які нормують безпеку використання джерел іонізуючого випромінення. На основі аналізу літератури сформовано класифікацію методів вимірювання активності радіонуклідів залежно від фізичного принципу реєстрації випромінення. Зазначено вимоги до методів, які можуть бути застосовані для вимірювання активності джерел іонізуючого випромінення під час їх калібрування, а саме: висока точність, а отже, непевність результатів вимірювання не перевищує 10 %, та простота їх технічної реалізації. Проведено аналіз літературних джерел щодо різних методів. Докладно розглянуто сцинтиляційний та іонізаційний методи і засоби їх реалізації. Визначено переваги сцинтиляційного та іонізаційного методів для практичного використання для калібрування джерел іонізуючого випромінення і спектрометрів α-, β-, γ-випромінення. Результати вимірювання активності радіонуклідів сцинтиляційним методом гамма-спектрометром СЕГ-05 та результати вимірювання активності радіонуклідів іонізаційним методом гамма-спектрометром ORTEC GEM-130 зображено на графіках. Отримані результати вимірювань, проведених цими методами, свідчать про те, що сцинтиляційний та іонізаційний методи вимірювання активності радіонуклідів найкраще підходять для застосування при калібруванні джерел іонізуючого випромінення, оскільки непевність результатів вимірювання, проведених цими методами, не перевищує 7,5 % та є одного рівня.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Zhovmir, M., and M. Budko. "ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ ЩОДО ОБМЕЖЕННЯ ЕМІСІЇ ЗАБРУДНЮЮЧИХ РЕЧОВИН ПРИ СПАЛЮВАННІ БІОМАСИ." Vidnovluvana energetika, no. 2(57) (September 2, 2019): 79–90. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2019.2(57).79-90.

Full text

Abstract:

Мета роботи – з’ясування впливу змін у нормативних документах щодо охорони атмосферного повітря від забруднення на подальшу експлуатацію існуючих та впровадження нових енергетичних установок, розробку нових процесів та котельного обладнання для спалювання біомаси. Представлено аналіз змін чинних міжнародних документів, стандартів та нормативних актів України стосовно обмеження емісії забруднюючих речовин від енергетичних установок зі спалюванням біомаси. Перевиданою директивою ЄС встановлено екологічні вимоги до великих спалювальних установок (більше 50 МВт) диференційовані залежно від їх потужності по паливу, що введені для нових установок з 2018р., а для існуючих – впроваджуються у два етапи – з 2014р. та 2028р. Нормативними документами України стосовно великих спалювальних установок заплановано поступовий перехід на нормативи ЄС до 2033р. Зважаючи на особливості введення сучасних екологічних вимог, сумісне спалювання біомаси та вугілля на існуючих великих електричних станціях України може стати реальним з наближенням періоду 2028-2033 років. У 2015 р. в ЄС прийняті екологічні нормативи щодо середніх спалювальних установок (1-50 МВт), які для нових установок вводяться в дію з 2018 р, а для існуючих установок потужністю більше 5 МВт вводяться з 2025р, а для установок потужністю 1-5 МВт - з 2030р. В Україні щодо середніх спалювальних установок технологічні екологічні нормативи прийняті тільки для спалювання лушпиння соняшнику, а для спалювання інших твердих палив діють екологічні нормативи загальні для всіх стаціонарних джерел забруднення. При плануванні реконструкції та продовженні експлуатації існуючих середніх енергетичних установок зі спалюванням лушпиння можна орієнтуватися на перспективні технологічні нормативи встановлені в Україні. В Україні граничнодопустимі викиди твердих часток загальні для всіх стаціонарних джерел забруднення при спалюванні твердого палива є нижчими, ніж вимоги стандарту EN 303-5:2012 до опалювальних котлів (до 500 кВт) третього класу, особливо при спалюванні торфу та соломи, тому є необхідність розробки первинних заходів для зменшення їх емісії до загальних вимог. Бібл. 24, табл. 11.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Соколюк, В. М., І. П. Лігоміна, С. В. Фурман, Д. В. Лісогурська, and В. Б. Духницький. "САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВОДИ В РАЙОНІ МОЛОЧНОТОВАРНОЇ ФЕРМИ ТА СВИНОФЕРМИ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 2 (June 28, 2019): 191–96. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.02.25.

Full text

Abstract:

Вивчено санітарно-гігієнічні показники якості води із джерела водопостачання розташованого врайоні молочнотоварної ферми та свиноферми, яка використовується для напування тварин в одно-му із господарств південної біогеохімічної зони України. Метою дослідження було дослідити якістьта стан джерела водопостачання, а також встановити чинники та механізми, які впливають наформування її мінерального складу. Проби води відбирали із двох точок (шахтний колодязь і напувал-ка) посезонно відповідно до методики. Оцінку води щодо її якості та безпечності проводили відпо-відно до вимог Державних санітарних норм і правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеноїдля споживання людиною» (ДСанПін 2.2.4.–171–10). За результатами наших досліджень встановле-но низку порушень санітарних вимог до вододжерела. Також не дотримано кордони поясів зон сані-тарної охорони, що запобігають забрудненню водоносного шару. Незадовільний санітарний та тех-нічний стан системи водопостачання, їх тривала експлуатація сприяють погіршенню якості води вгосподарстві. Встановлено, що за органолептичними характеристиками вода була доброякісною, амікробіологічні показники не відповідали санітарно-гігієнічним вимогам. Загальна кількість мезофі-льних аеробних і факультативно анаеробних мікроорганізмів у воді перевищувала допустимі значен-ня в 1,1–1,2 рази у джерелі водопостачання та в 4,0–4,7 разів у напувалці. Концентрації Нітрогенуамонійного та нітритів у пробах води була в межах нормованих величин. Вміст нітратів у воді буввисоким протягом всього періоду досліджень, і перевищував гранично допустиму концентрацію(ГДК 50 мг N/дм3) у 2,1–3,9 рази. Вміст органічних речовин за показником перманганатної окиснюва-ності був у межах від 2,4 до 6,8 мг О/дм3 у різні періоди досліджень (ГДК≤5,0 мг О/дм3). Загальнажорсткість досліджуваної води була високою, і становила від 8,1 до 9,4 мг екв/дм3 упродовж періо-ду досліджень. Рівень загальної мінералізації води впродовж року становив від 927,0 до1498,0 мг/дм3, а найвищий її показник був улітку. Концентрація іонів Кальцію у воді була підвищеноюв усі періоди досліджень (150,3–160,3 мг/дм3). Уміст іонів Магнію, Калію та Натрію не виходив замежі регламентованих величин. Вміст хлоридів і сульфатів у воді також не перевищував допусти-мих значень. Проведеними дослідженнями було встановлено мікроелементний склад води. Концент-рація Плюмбуму, Кадмію, Арсену, Меркурію, Купруму, Цинку, Феруму, Кобальту була незначною.Вміст Мангану у воді перевищував у 1,5–3,8 рази нормативні значення, найвищу його концентраціювідмічали в зимово-весняний період. Порушення екологічного стану в зоні розташування тваринниць-ких ферм та прилеглих до них територій сприяє забрудненню ґрунтових і поверхневих вод. Відсут-ність зони санітарної охорони джерела водопостачання, незадовільний санітарно-технічний станводопровідної мережі в господарстві є причиною бактеріального забруднення води.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Панкратова, В. О. "ТОЧНІСТЬ ЯК ВИМОГА ДО ЗМІСТУ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО АКТА." Прикарпатський юридичний вісник 1, no. 4(29) (April 10, 2020): 43–47. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v1i4(29).392.

Full text

Abstract:

У статті аналізуються така вимога до нормативно-правового акта, як точність. Стверджується, що визначеність права покликана забезпечувати ефективність правового регулювання й гарантувати єдиний для всіх, стійкий правопорядок. І, навпаки, невизначе-ність змісту правових норм допускає можливість необмеженого розсуду в процесі реалізації права, що неминуче провокує розбіжності, суперечливі інтерпретації, суперечки, правові конфлікти. Наголошується на тому, що важливим і необхід-ним для визначеності нормативних актів є те, що вони повинні точно вказувати на межі можливої та належної поведінки особи. Також визначеність норми повинна не допускати її двозначності в розумінні та сприйнятті тими, кому вона адресується. У статті розглядається гносеологічний, логічний, лінгвістичний і прагматичний аспекти точності нормативно-правового акта. Вказується, що гносеологічний аспект точності норм права означає те, що в законі в узагальненому вигляді вказані лише найбільш істотні й типові ознаки актів поведінки людини одного й того самого виду. На думку автора, логічний аспект точності нормативно-правового акта вказує на його зв’язок із загальними законами та правилами формальної логіки. Визначення в законі правових понять (дефініцій) мають бути об’ємними та водночас короткими, із вказівкою всіх обов’язкових ознак, що вичерпно характеризують юридичні терміни. Лінгвістичний аспект означає, що терміни нормативно-правових актів оптимально відображають їх дійсний зміст. Тому слова або словосполучення повинні характеризуватися однозначністю, семантичною жорсткістю, чітко співвідноситися з поняттями, які вони призначені позначати. У свою чергу, прагматичний аспект точності нормативно-правового акта пов’язаний із дотриманням вимог (правил) юридичної техніки, яка забезпечує точність, чіткість, ясність, системність нормативно-правових актів. Автор резюмує, що точність є важливою вимогою, якій повинен відповідати нормативно-правовий акт.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Міщук, Інна Володимирівна. "ЯКІСТЬ ЗАКОНОДАВСТВА КРІЗЬ ПРИЗМУ ДОТРИМАННЯ ПРАВИЛ ТА ЗАСОБІВ ЗАКОНОДАВЧОЇ ТЕХНІКИ." New Ukrainian Law, no. 4 (October 1, 2021): 92–97. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2021.4.14.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовані наукові підходи до визначення поняття «якість законодавства» та зроблено висновок, що якість закону включає його змістову досконалість, відповідність формальним вимогам, дотримання процедурних аспектів на етапі прийняття, а також від- повідність суспільним потребам та дотримання на етапі правореалізації. Правила та засоби законодавчої техніки віднесені до однієї з характеристик якості законодавства. Запропоновано правила законодавчої техніки умовно поділити на вимоги щодо змісту (системна узгодженість, відповідність суспільним потребам та актуальність, обґрунтованість, однозначність положень, логічність та ін.) та вимоги щодо форми (мовна досконалість, струк- турованість, які покликані забезпечити досконалість нормативно-правового акта тощо). Доведено, що недотримання правил та засобів законодавчої техніки – поширене явище сучасного законотворчого процесу, що негативно впливає на якість усього законодавства. Встановлено, що основними порушеннями є недотримання правила системної узгодженості законодавства, дублювання положень інших нормативно-правових актів, порушення фор- мальних вимог, помилки в термінології. Проаналізовано причини виникнення помилок, серед яких особливе місце посідає низь- кий рівень культури законотворчості та професіоналізму законотворців, відсутність єдиного системного документа, що узагальнював би чинні правила та засоби конструювання законів. У свою чергу основними напрямками, спрямованими на забезпечення дотримання правил та засобів законодавчої техніки є, по-перше, оволодіння депутатами необхідними правови- ми знаннями і застосування їх у практичній діяльності та, по-друге, вдосконалення норма- тивно-правового регулювання правил та засобів законодавчої техніки, зокрема, розробка та ухвалення спеціального законодавчого акта, в якому знайдуть відображення формальні та змістові вимоги до нормативно-правових актів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Bakalynskyi, O., Yu Tsyplynskyi, I. Nechayeva, and V. Dubok. "The Results of a Statisti-Cal Study of the State of Cyber Protection of the Critical Infor-Mation Infrastructure of Ukrainer." Èlektronnoe modelirovanie 43, no. 1 (February 1, 2021): 67–80. http://dx.doi.org/10.15407/emodel.43.01.067.

Full text

Abstract:

Наведено результати виконання доручення прем’єр-міністра України щодо опитування про стан кіберзахисту, яке було проведено в рамках виконання підготовчих заходів до «Огляду стану кіберзахисту критичної інформаційної інфраструктури, державних інформаційних ресурсів та інформації, вимога щодо захисту якої встановлена законом». Актуальність цього дослідження зумовлена тенденціями розвитку фреймворку нормативно-правових актів з питань кіберзахисту критичної інфраструктури і сфери національної безпеки та оборони, а також невідповідністю реального стану справ із кіберзахисту об’єктів критичної інфраструктури (ОКІ) вимогам державної політики щодо захисту таких об’єктів від кіберзагроз і кібератак. Розглянуто практичний досвід проведення статистичного опитування організацій, які потенційно можуть бути віднесені до ОКІ, на відповідність до вимог нормативно-правових актів із кіберзахисту об’єктів критичної інформаційної інфраструктури.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

МЕЛЬНИК, РОМАН. "Принцип законності vs. принцип правомірності: до питання про оновлення юридичних засад діяльності органів публічної влади." Право України, no. 2018/11 (2018): 14. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2018-11-014.

Full text

Abstract:

Проблематика законності як принципу діяльності органів публічної влади у вітчизняній юридичній науці піддана доволі ґрунтовному вивченню. Проте, незважаючи на наявність чисельних наукових праць, вона себе не вичерпала, адже в останні десятиріччя відбулися принципові зміни як у розумінні місця та ролі людини і громадянина у державі, так і принципів функціонування органів публічної влади, що викликає необхідність перегляду ставлення до змісту принципу законності. Мета статті полягає у доведенні необхідності заміни принципу законності принципом правомірності. У статті вивчено становлення принципу законності та його розуміння у науковій літературі, починаючи з кінця ХІХ ст. та закінчуючи початком ХХІ ст. Особливу увагу приділено поясненню причин виникнення та змісту таких категорій, як “рево люційна законність”, “соціалістична законність”. Зроблено проміжний висновок, що законність розумілась як вимоги до органів влади, інших представників держави і приватних осіб діяти відповідно до законів та інших юридичних актів. За результатами аналізу як українських, так і зарубіжних (країн пострадянського регіону) нормативних актів та підходів до закріплення у них принципу законності, наголошено на необхідності зміни ставлення до його розуміння і подальшого використання. Автор обґрунтовує помилковість висновку про те, законність являє собою вимогу виконання (дотримання) усієї сукупності нормативно-правових актів. У статті наголошено, що законність – це вимога дотримання виключно вимог законів. Також акцентовано увагу на неможливості широкого підходу до тлумачення категорій “закон” і “законодавство”. Зроблено висновок, що під законодавством необхідно розуміти виключно сукупність законів, кодексів (як окремого виду закону), міжнародних договорів, ратифікованих Верховною Радою України, декретів Кабінету Міністрів України. Доведено, що формування принципу законності, його змісту і розуміння у країнах пострадянського регіону відбувалося на тлі відсутності принципу верховенства права, який суттєво змінив зміст і розуміння багатьох юридичних категорій, зокрема й принципу законності. З огляду на це, автором запропоновано: вивести з юридичного обігу категорію “принцип законності” як застарілу і замінити її категорією “принцип правомірності”, під яким необхідно розуміти обов’язок органів публічної влади виконувати вимоги всіх норм права (формалізованих і неформалізованих), що регулюють їхню діяльність; ввести в юридичний обіг і систему принципів адміністративного права додатковий (оновлений) принцип – принцип ієрархічної вищості закону; внести зміни до формулювання ч. 2 ст. 19 Конституції України, закріпивши положення про те, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи мають діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені правом та законом.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Гуйван, Петро Дмитрович. "ЮРИДИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ СТРОКІВ У ДОГОВІРНИХ ЗОБОВ’ЯЗАННЯХ." Часопис цивілістики, no. 44 (March 27, 2022): 19–24. http://dx.doi.org/10.32837/chc.v0i44.451.

Full text

Abstract:

Дана праця присвячена аналізу чинного українського законодавства в царині формування та здійснення у часі прав та обов’язків учасників договірних відносин. Обстоюється теза, що строк відповідного зобов’язання є невід’ємним елементом змісту суб’єктивного права, адже лише упродовж тривалості свого існування відбувається здійснення прав та виконання обов’язків, що становлять зміст цивільного відношення. Тож, саме в темпоральному сенсі досліджується основоположний принцип зобов’язального права, за яким виконання обов’язку має бути проведене учасниками взаємин належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Акцентується увага на виконанні зобов’язання у тому разі, коли його строк у договорі не вказаний. У такому випадку має застосовуватися правило ч. 2 ст. 530 ЦК України. В роботі зроблена детальна характеристика вказаної правової норми. Зокрема, відзначено, що порушення права кредитора за невстановленості строку виконання може відбутися лише після пред’явлення такої вимоги, але, звісно, не відразу. На те, щоб зобов’язання набуло порушеного статусу законодавець надає тижневий строк його виконання. У статті детально вивчено питання про те, коли кредитор вправі пред’являти вимогу про виконання. Встановлено, що наслідки виконання зобов’язання, коли його строк визначений моментом пред’явлення вимоги, та наслідки виконання зобов’язання, строк якого не встановлений, практично однакові. Тобто, нормативне регулювання, що встановлює для цих випадків різний інструментарій, є недоцільним. Також зроблений детальний порівняльний аналіз відносин з виконання обов’язків з невизначеним строком від тих, у яких правові наслідки пов’язуються з настанням відкладальної обставини. Наведені сутнісні та темпоральні відмінності, які не дозволяють їх ототожнювати. Певна увага приділена ситуаціям, коли можливість кредитора пред’явити вимогу виконання обмежена певним строком. Автор стверджує, що, коли кредитор у визначений сторонами договору строк не звернувся з вимогою до боржника, і втратив таку можливість, його право не може вважатися порушеним, а отже, і захищеним. Тут мають застосовуватися наслідки, тотожні тим, що настають при простроченні присічного строку. Надані пропозиції щодо подальшого нормативного регулювання у коментованій царині.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Гончаренко, Олена, and Ольга Шинкаренко. "Розвиток програмного забезпечення як технічної складової організації бухгалтерського обліку в ломбардах." Фінансовий простір, no. 3(43) (October 29, 2021): 86–96. http://dx.doi.org/10.18371/fp.3(43).2021.859610.

Full text

Abstract:

В статті деталізовані вимоги до програмного забезпечення ломбардів, що повинні корелювати як з нормативним вимогам, так і забезпечувати інформаційні потреби внутрішніх користувачів. Відповідно до визначених вимог, надано оцінку сучасним програмним продуктам і сервісам, призначеним для ведення бухгалтерського обліку діяльності ломбардів, та відзначено їх «неповноцінність» в реалізації процесу звітування. Виокремлено системи забезпечення подання електронної звітності та обміну електронними документами, які можуть бути інтегровані з існуючими програмними продуктами і сервісами ломбардів. Обґрунтовано та деталізовано критерії оптимального вибору програмного забезпечення ломбардів, конкретизація яких повинна здійснюватися кожною установою самостійно та враховувати реципрокність технічних пристроїв та програмного забезпечень.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Vihristyuk, А. "ПРУДЕНЦІЙНИЙ НАГЛЯД ЯК ІНСТРУМЕНТ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ФОНДОВИХ БІРЖ В УКРАЇНІ." Juridical science 1, no. 5(107) (April 3, 2020): 86–91. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-107-5-1.10.

Full text

Abstract:

Мета статті полягає в тому, щоб системно аналізуючи норми чинного законодавства, а також позиції вчених адміністративного права та економіки, розкрити пруденційний нагляд як інструмент адміністративно-правового регулювання фондових бірж в Україні. У статті розкрито, що пруденційний нагляд як інструмент адміністративно-правового регулювання фондових бірж в Україні – це спеціальний адміністративно-правовий нагляд суб’єкта публічної адміністрації (Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку) за учасниками фондового ринку, що регулярно здійснюється шляхом перевірки дотримання нормативно-правових вимог та нормативів з формуванням та реалізацією подальшого плану покращення діяльності та стабільності фондових бірж. Наголошено, що сучасна система депозитарного обліку цінних паперів в Україні трансформується від документальної до бездокументальної. Високий рівень централізації дозволяє виконувати покладені на неї функції шляхом матеріалізації системної облікової інформації про бездокументарні (дематеріалізовані) цінні папери, які є абстрактним сигналом про наявність у його власника певних майнових та інших прав. Система депозитарного обліку цінних паперів – це сукупність інформації, записів про емісійні цінні папери із зазначенням типу, номінальної вартості, кількості, емітентів, власників цінних паперів. Набуття, обмеження і припинення прав на цінні папери і прав за цінними паперами здійснюються шляхом фіксації відповідного факту в системі депозитарного обліку. З’ясовано, що рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 01.12.2015 № 2021 було затверджено Положення про нагляд за дотриманням пруденційних нормативів професійними учасниками фондового ринку, що визначає порядок здійснення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку нагляду за дотриманням професійними учасниками фондового ринку у своїй діяльності вимог щодо пруденційних нормативів, установлених нормативно-правовим актом Комісії, який встановлює перелік, порядок розрахунку та нормативні значення пруденційних показників, що застосовуються для вимірювання та оцінки ризиків професійної діяльності на фондовому ринку.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Кретов, Д. Ю. "ОЦІНКА ОПЕРАЦІЙНОГО РИЗИКУ ДЕРЖАВНИХ БАНКІВ УКРАЇНИ." Підприємництво і торгівля, no. 29 (April 16, 2021): 35–40. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-29-06.

Full text

Abstract:

У статті досліджено поняття операційного ризику комерційного банку, розкрито сутність системи управління операційним ризиком та розглянуто моделі, що дають змогу дати оцінку виявлених ризиків. Сьогодні операційні ризики визнаються важливими чинниками стабільності функціонування банків України. Операційні ризики, що виникають у банку, можна розглядати як потенційну можливість виникнення збитків у результаті помилок у діях співробітників, недосконалої організації бізнес-процесів і функціонування інформаційно-технологічних систем, неналежного внутрішнього контролю та впливу таких зовнішніх чинників, як: внутрішнє чи зовнішнє шахрайство, кадрова політика та безпека праці, скарги клієнтів, практика надання банківських послуг, штрафи та санкції за порушення пруденційних вимог, а також шкода, завдана матеріальним активам компанії, руйнування та проблеми в роботі систем, управління процесом. Слід зазначити, що щороку з’являються нові види операційного ризику, які впливають на діяльність кредитної установи через розвиток інформаційних та комп’ютерних систем, ускладнення інструментів фондового ринку та вдосконалення бізнес-методів, тому регулятори всіх країн намагаються постійно вдосконалювати нормативно-правову базу, пов'язану з управлінням операційним ризиком комерційного банку, виходячи з рекомендацій Базельського комітету з банківського нагляду. Зростання кількості випадків значних збитків та втрат у результаті реалізації операційного ризику сприяло не лише вдосконаленню процесів управління ризиками, а й установленню мінімальних вимог до капіталу банків для його покриття. У статті проведено тестовий розрахунок капіталу для покриття операційного ризику та нормативу достатності капталу з урахуванням операційного ризику банку для АТ «Ощадбанк» порівняно з іншими державними банками на підставі річних даних банків, що подаються до НБУ за рекомендованою методикою Національного банку України. На основі проведених розрахунків зроблено висновок, що в сучасних умовах у період наглядових трансформацій та посилення нормативних вимог до достатності капіталу, а також прояву кризових станів в економіці, на нашу думку, доречно буде пом’якшити вимоги до розрахунку достатності капіталу з урахуванням операційного ризику.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Вимоги нормативні'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles