Academic literature on the topic 'Використання інформаційних технологій'

У статті розглядаються проблеми підвищення якості освіти майбутніх педагогів шляхом використання інформаційно-комп’ютерних технологій, інтерактивних методів навчання, мультимедійних засобів, впровадження електронних засобів навчання та комп’ютерних навчальних програм. Нові інформаційні технології стають ефективним засобом підвищення вимоги до якості роботи та рівня компетентності вчителів. Прогрес у даному напрямку здебільшого визначається рівнем готовності майбутніх педагогів до використання інформаційно-комп’ютерних технологій у навчально-виховному процесі школи. Обґрунтовано також необхідність використання інформаційних технологій у професійній діяльності майбутніх фахівців. Доведено, що використання інформаційних технологій в освітньому процесі зумовлює позитивні зміни в роботі вчителя, відтак проблема готовності випускників закладів вищої педагогічної освіти до застосування інформаційних комп’ютерних технологій у педагогічній діяльності посідає чільне місце в системі їх підготовки. Охарактеризовано такі поняття, як інформаційне суспільство, інформаційна технологія, мультимедійні засоби навчання. Проаналізовано роль інформаційних технологій в навчально-виховному просторі інклюзивного освітнього середовища. Визначено місце інформаційно-комунікаційних технологій у професійній підготовці майбутніх вчителів початкової школи. Розглянуто можливості використання інформаційно-комунікативних технологій в професійній діяльності вчителів в умовах інклюзивного навчання. Доведено важливість впровадження комп’ютерного програмного забезпечення в процес інклюзивного навчання оскільки воно уможливлює прогнозоване досягнення освітньої мети уроку для учня з особливими освітніми потребами й підвищити результативність уроку загалом. Дослідження полягає в обгрунтуванні професійної готовності майбутніх педагогів до використанням інформаційно-комунікаційних технологій в навчально-виховному інклю-зивному просторі початкової школи. Розглянуто особливості використання та застосу-вання інформаційних комп’ютерних технологій в освіті дітей з особливими освітніми потребами.

У статті представлено узагальнення результатів дослідження щодо сутності інформаційної компетентності майбутніх фахівців з навігації та управління суднами, змісту цієї компетентності, структури та особливостей її формування. З’ясовано, що сутність інформаційної компетентності у наукових публікаціях визначають у вузькому та широкому значенні: як компетентність у сфері інформаційно-комунікаційних технологій; уміння переосмислювати інформацію, розв’язувати завдання щодо пошуку інформації з використанням бібліотечних та електронних інформаційно пошукових систем, тобто здійснювати інформаційну діяльність із використанням традиційних та інноваційних технологій. Результати аналізу й узагальнення публікацій з питань змісту інформаційної компетентності дозволяють стверджувати про наявність двох підходів до уявлення про її зміст. Відповідно до першого, інформаційна компетентність охоплює здатність ефективно реалізовувати власні інформаційні потреби – знаходити, оцінювати та використовувати відповідну інформацію, необхідну для прийняття рішень. Представники другого підходу зміст інформаційної компетентності розуміють як поєднання системи знань, вмінь, навичок і способів діяльності у сфері інформаційних технологій, спрямованих на вирішення професійних завдань. Що стосується формування і розвитку інформаційної компетентності майбутніх фахівців, то пропонується забезпечити безперервне включення суб’єктів учіння в практичну діяльність, що передбачає пошук, оцінювання, аналіз, переробку і використання інформації. З урахуванням особливостей професійної діяльності майбутніх судноводіїв, професійно-особистісних вимог, що висуваються нормативно-правовими документами до рівня їхньої кваліфікації, а також результатів аналізу наукових джерел інформаційну компетентність майбутніх фахівців з навігації й управління суднами визначено як професійно-особистісну властивість або здатність, що ґрунтується на знаннях, уміннях, досвіді використання інформаційних і комунікаційних технологій, електронних картографічних навігаційно-інформаційних систем в галузі судноплавства. Ця компетентність охоплює знання, уміння, навички, здатності та професійно-важливі властивості, сукупність яких дозволяє ефективно розв’язувати професійні завдання із використанням засобів інформаційних технологій і комп’ютерних телекомунікацій, ефективно користуватись традиційною друкованою та цифровою формами інформації у повсякденному житті й у професійній діяльності.

Автором оглядової статті зазначено, що провідними тенденціями розвитку в сучасному світі стали інформатизація суспільства та комп’ютеризація всіх галузей людської діяльності. Доведено, що найважливіша роль у соціальному розвитку сучасного суспільства належить інформації. Технологічний прогрес передбачає використання електронної інформації на всіх етапах підготовки фахівців різного рівня, зокрема і майбутніх молодших бакалаврів галузі технічних наук.Обґрунтовано доцільність підготовки висококваліфікованих фахівців, які володіють інформаційною культурою. Підкреслено, що оволодіння знаннями та вміннями використання інформаційно-комунікаційних технологій навчання стало важливим чинником професійної підготовки майбутніх молодших бакалаврів галузі технічних наук. Зазначено, що використання інформаційно-комунікаційних технологій уможливлює формування таких якостей, як: культура пошуку нової інформації й обмін нею, уміння опрацьовувати великі масиви інформації з використанням інформаційних технологій, вести пошук в мережі Інтернет, здатність розуміти важливість толерантності професійного спілкування, вміння обмінюватись досвідом у сучасних інформаційних системах. Актуальність набуття цих якостей зумовлює необхідність формування інформаційної культури майбутніх молодших бакалаврів галузі технічних наук засобами інформаційно-комунікаційних технологій.Наголошено, що у сучасному світі інформаційні технології стали невід’ємною частиною світового економічного та суспільного розвитку людства. У цих реаліях революційних змін вимагає й система навчання. Використання ІКТ у сучасному освітньому середовищі набуло особливої актуальності, адже нині якісне викладання дисциплін не може відбуватися без використання засобів і можливостей, які надають комп’ютерні технології та Інтернет. Вони дають змогу викладачеві набагато краще подати матеріал, зробити його більш цікавим, швидко перевірити знання здобувачів вищої освіти та підвищити їхній інтерес до навчання. Зазначено, що викладач має змогу отримувати найновішу інформацію, активно спілкуватися зі здобувачами вищої освіти та їхніми батьками, колегам та ін. Завдяки цьому підвищується авторитет викладача як носія культури, знань тощо.Ключові слова: інформація; інформаційна культура; інформатизація суспільства; інформаційно-комунікаційні технології; Інтернет; молодший бакалавр.

У статті розкрито використання інформаційно-комунікаційних технологій у самостійній діяльності студентів. Інформаційна культура становить певний рівень інформаційної компетентності фахівця, дає йому змогу самореалізуватися в процесі творчої інформаційної діяльності шляхом використання інформаційних технологій, готує до самостійного продовження освіти. Використання інформаційнокомунікаційних технологій у навчальному процесі сприяє успішному розв’язанню методичних проблем, активізує самостійно-пізнавальну діяльність студентів, відкриває нові можливості для їх творчого розвитку.

Стаття присвячена аналізу і дослідженню формування професійної компетентності фахівців з інформаційно-комунікаційних технологій в умовах розвитку індустрії інформаційних технологій. Мета статті є розробка комплексу забезпечення системи формування професійної компетентності фахівців з інформаційно-комунікаційних технологій. Поставлена мета визначила завдання: проаналізувати актуальні проблеми професійної підготовки ІТ-фахівців; провести аналіз структур даних високого рівня разом із динамічною семантикою та динамічним зв’язуванням; проаналізувати можливості використання високорівневого відкритого Python-фреймворку (програмного каркасу) для розробки веб-систем; дослідити особливості програмних засобів навчального призначення та можливості створення віртуального оточення; визначити подальші напрями використання ІТ-технологій у навчальному процесі.У результаті проведеного дослідження було: проаналізовано досвід українських та закордонних науковців з підготовки фахівців в умовах розвитку інформаційних технологій та досліджено шляхи їх вирішення; обґрунтовано шляхи використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі; проаналізовано роль комп’ютерних технологій в університетах України та закордоном; досліджено види інноваційних методів навчання з використанням сучасних технологій; розглянуто програмні засоби навчального призначення, проаналізовано можливості створення власних розробок для задоволення навчальних потреб; проаналізовано основні напрямки застосування в навчальному процесі комп’ютерних технологій; визначено особливості використання інформаційних і телекомунікаційних технологій в освіті, а також розроблено комплекс забезпечення системи формування професійної компетентності фахівців з інформаційно-комунікаційних технологій. Використаний метод створення бази даних має переваги в гнучкому використанні встановлення зв’язків між її об’єктами, та запобігаю розширенню бази даних завдяки посиланню на інший об’єкт, а не створення його.

Наведено результати аналізу принципів побудови та прикладів застосування сучасних засобів інформаційних технологій на базі метал-діелектричних структур. Виявлено, що стрімкий розвиток сучасних засобів інформаційних технологій зумовлений використанням фізичних властивостей поверхневих плазмонів і поверхневих плазмон-поляритонів. Оцінено вплив модуляції поверхневого імпедансу метал-діелектричних структур на форму просторового розподілу поля. Виявлено, що в засобах передавання електромагнітної енергії ефективно використовується гофрована металева структура в ролі штучного діелектрика для сповільнення рухомої поверхневої хвилі. З'ясовано, що технологія збудження поверхневих плазмонів за геометрією Кретчмана дотепер широко вживана в засобах інфокомунікацій. Встановлено, що вагому роль у розвитку сучасних випромінювальних засобів інформаційних технологій відіграє використання високоіонізованого газу як компонента структури, здатної поширювати поверхневі плазмон-поляритони. Виявлено низку переваг засобів інформаційних технологій на базі плазмового розряду, які зумовлені фізичними особливостями плазми. Досліджено сучасні інформаційно-комп'ютерні технології модельних досліджень електродинамічних параметрів випромінювальних засобів. на підстаі здійсненого аналізу запропоновано використання ребристо-стержневих структур на базі плазмового розряду в ролі засобів передавання електромагнітної енергії.

Статтю присвячено аналізу і дослідженню використання сучасних інформаційних систем в освітніх цілях, а саме розглянуто можливості використання прикладного програмного забезпечення для оцінки рівня підготовки фахівців з інформаційно-комунікаційних технологій. Розглянуто процес формування професійної компетентності фахівців з інформаційно-комунікаційних технологій за умови використання засобів автоматизації освітніх процесів для підвищення якості підготовки здобувачів вищої освіти.На підставі того, що у сучасній освіті необхідна автоматизація різних процесів, неможливо представити собі процес підготовки фахівців, зокрема з інформаційно-комунікаційних технологій, без використання спеціалізованого програмного забезпечення, без сучасних технічних засобів та розробок, що використовуються для збільшення автоматизації освітніх процесів.Завдяки тому, що постійно змінюються вимоги до якості підготовки майбутніх фахівців, викликає необхідність використання засобів збільшення мобільності процесів інформатизації сфери освіти, тому у дослідженні розглянуто та проаналізовано насамперед інноваційні методи підготовки студентів в системі освіти вищої школи. Сформульовано твердження, що у претендентів на здобуття вищої освіти необхідно сформувати професійні компетентності та вміння ефективно взаємодіяти в процесі навчання, виконувати проекти, різноманітні завдання, з використанням сучасних інформаційних технологій. Доведено, що ці та інші умови необхідні при створенні відкритого освітнього середовища, з використанням сучасних технічних засобів тестування і контролю рівня сформованості відповідної компетентності студентів університетів в області освітніх інформаційних технологій.У статті проаналізовано досвід українських та закордонних науковців з підготовки фахівців в умовах розвитку інформаційних технологій та досліджено шляхи їх вирішення. Обґрунтовано шляхи використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі. Розглянуто програмні засоби навчального призначення, проаналізовано можливості використання засобів автоматизації освітніх процесів для задоволення навчальних потреб. Проаналізовано результати досліджень, що вимагають нових технологій та видів освіти, удосконалення формування фахових та інших компетентностей, що підтримують процес постійного вдосконалення знань і умінь спеціалістів галузі. Досліджено теоретичні засади підготовки фахівців із застосуванням сучасних педагогічних засобів та інформаційних технологій.

Притаманна нашому часу інформатизація всіх галузей народного господарства зумовлює необхідність формування у майбутніх кваліфікованих робітників інформаційної компетенції, як складової професійної компетентності, що забезпечує ефективну діяльність випускника ПТНЗ в умовах інтенсивного використання інформаційно-комунікацій­них технологій. Формування інформаційних компетенцій безпосередньо пов’язано з інформатизацією освіти.Інформатизація освіти – упорядкована сукупність взаємопов’яза­них організаційно-правових, соціально-економічних, навчально-мето­дичних, науково-технічних, виробничих і управлінських процесів, спрямованих на задоволення інформаційних обчислювальних і телекомунікаційних потреб, що пов’язані з можливостями методів і засобів інформаційних та комунікаційних технологій (ІКТ) учасників навчально-виховного процесу, а також тих, хто цим процесом управляє та його забезпечує [3, 360]. Процес інформатизації освіти охоплено відповідною нормативно-правовою та законодавчою базою: Концепція інформатизації освіти (1984), Постанова Уряду України щодо забезпечення комп’ютерної грамотності учнів загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладів (1985), Закон України «Про концепцію Національної програми інформатизації»(1998) та ін.Проблемам інформатизації освіти присвячені праці Л. Білоусової, В. Бикова, І. Булах, Т. Волкової, Р. Гуревич, Ю. Дорошенка, М. Жалдака, С. Жданова, М. Кадемії, В. Кухаренка, С. Сисоєвої, М. Шкіля та ін. Інформаційно-комунікаційні технології, стрімко вдосконалюючись, нарощують свій освітній потенціал, проте практика навчання свідчить про відставання темпів впровадження новітніх досягнень зазначених технологій у реальний навчальний процес професійно-технічних навчальних закладів України. Однією з вагомих причин такого відставання є недостатність спрямованості навчального процесу у ПТНЗ на забезпечення всебічної підготовки майбутнього кваліфікованого робітника до свідомого й ефективного застосування інформаційно-комунікаційних технологій у професійній діяльності.Вивчення проблеми впровадження інноваційних виробничих технологій у процес підготовки кваліфікованих робітників поліграфічного профілю забезпечило можливість виявити суперечності між зростанням обсягів роботодавців до знань, умінь та професійних компетенцій в цілому, які необхідні конкурентоздатному фахівцю поліграфічної галузі та недостатньою модернізацією, відсутністю системи в оновленні змісту освіти в ПТНЗ. Педагогічна практика свідчить, що сьогодні ще далеко не всі навчальні заклади використовують у повному обсязі інформаційні технології з метою формування у випускників інформаційних компетенцій. Причини різні: відсутність відповідної матеріально-технічної бази (більшість ПК, які надані ПТНЗ за Державною програмою комп’ютеризації на сьогодні відносяться до застарілих моделей ); наявна кількість не відповідає потребам навчального процесу (при наявності 1 – 2 кабінетів не можливо повноцінно забезпечити загальноосвітню підготовку з предметів «Інформатика», «Інформаційні технології» та професійно-практичну підготовку з професій, які пов’язані з використанням комп’ютерної техніки у професійній діяльності); відсутність необхідних професійно-прикладних програмних продуктів (інноваційного дидактичного інструментарію); відсутність підручників, навчальних посібників, методичних рекомендацій, лабораторних робіт щодо оволодіння комп’ютерними технологіями професійно-орієнтованого змісту для учнів ПТНЗ; відсутність затверджених на державному рівні комплексних завдань та контрольних робіт з перевірки знань і умінь, навичок учнів з використанням тестових технологій (кожен навчальний заклад розробляє свої форми діагностики, що не сприяє уніфікації та стандартизації в освіті); відсутність внутрішньої мотивації як в учнів так і в педагогічних працівників до ефективного застосування інформаційних технологій у процесі підготовки до професійної діяльності); не розуміння педагогічними працівниками та адміністрацією ПТНЗ цілей використання інформаційних технологій.Сьогодення вимагає від педагога професійної майстерності не просто надання учням певних знань, а навчання їх мисленню, структуруванню інформації та цілеспрямованому відбору необхідного. Викладач спецтехнології і майстер виробничого навчання мають разом нести учням не просто нові знання, а новий тип оволодіння інформацією. У зв’язку з цим, особливого значення набуває переорієнтація мислення сучасного педагогічного працівника на усвідомлення принципово нових вимог до його педагогічної діяльності, до його готовності щодо використання засобів ІКТ у професійній діяльності як провідної педагогічної умови у процесі вивчення учнями ПТНЗ інноваційних виробничих технологій.Вивчаючи зарубіжний досвід, ми виокремили основні педагогічні цілі використання інформаційних технологій [1], [6], [8]:1. Розвиток особистості учня, підготовка його до продуктивної самостійної діяльності в умовах інформаційного суспільства, що включає: розвиток конструктивного, алгоритмічного мислення на основі спілкування з комп’ютером; розвиток творчого мислення за рахунок зменшення частки репродуктивної діяльності; розвиток комунікативних компетенцій на основі виконання сумісних проектів; формування уміння самостійно приймати рішення у складних виробничих ситуаціях; розвиток навичок дослідної діяльності (при роботі з моделюючими програмами та інтелектуальними навчальними системами); формування інформаційної культури, умінь обробляти інформацію.2. Реалізація соціального замовлення, яке обґрунтоване інформатизацією сучасного суспільства: професійна підготовка фахівців в галузі інформаційних технологій на різних рівнях (кваліфікований робітник, бакалавр, спеціаліст, магістр); підготовка учнів засобами педагогічних та інформаційних технологій до самостійної пізнавальної діяльності.Соціальне замовлення для освіти – вимоги зі сторони суспільства і держави до змісту освіти і якостей особистості, яка формується в освітній системі [8, 270].3. Інтенсифікація усіх рівнів навчально-виховного процесу: підвищення ефективності і якості навчання за рахунок використання інформаційних технологій; виявлення та використання стимулів пізнавальної діяльності; поглиблення міжпредметних зв’язків у результаті використання сучасних засобів обробки інформації при вирішенні завдань з різних предметів.Виходячи із цілей інформатизації освіти, розширенням масштабів упровадження засобів інформаційно-комунікаційних технологій у професійно-технічні навчальні заклади формуються нові завдання, які передбачають: створення автоматизованих систем з розроблення комп’ютерно-орієнтованих програмно-методичних комплексів, підтримки наукових досліджень, моніторингу результатів впровадження педагогічних інновацій, оцінювання і моніторингу результатів навчальної діяльності, підтримки процесу навчання, інформатизації бібліотечних систем, інформаційно-аналітичних систем управління освітою і навчальними закладами [3, 362]. Отже, діяльність педагога професійної майстерності має бути спрямованою на системне вивчення, оволодіння і використання комп’ютерних технологій, як педагогічної умови, що дозволяє активізувати діяльність учнів у будь-якій предметній області та формувати інформаційну компетенцію майбутніх випускників.Сьогодні відбувається перегляд Державних стандартів професійної освіти, розробляються нові стандарти на основі професійних компетенцій, які включають в освітній простір не тільки кваліфікаційні характеристики випускників по професії (що повинен знати чи вміти випускник ПТНЗ), а й ті компетенції, які формують учня як конкурентоздатного фахівця на ринку праці. До числа таких компетенцій ми відносимо інформаційну компетенцію.Інформаційна компетенція формується при допомозі реальних об’єктів (комп’ютер, телевізор, телефон тощо) та самих інформаційних технологій (ЗМІ, електронна пошта, Інтернет, мультимедіа). В її структуру входять уміння та навички учнів по відношенню до інформації, яка міститься в навчальних предметах і оточуючому світі: самостійно шукати, аналізувати і відбирати інформацію, організовувати, перетворювати, зберігати та передавати її [5, с. 57].Сьогодні багато українських економістів і політологів вважають, що зростання закордонних інвестицій на внутрішньому ринку – це нові високі технології, сучасна організація виробництва, випуск якісної, конкурентоздатної продукції [7, 153]. Динамічні зміни у видавничо-полігра­фічній галузі в останнє десятиріччя підтвердили цю істину. На зламі століть техніка і технологія галузі зазнала значних якісних змін. Усі підприємства впроваджують сьогодні найсучаснішу комп’ютерну техніку, принципово нове обладнання і матеріали. Широке впровадження цифрових технологій сприяло інтеграції видавничих і поліграфічних процесів, створенню настільних видавничо-поліграфічних систем. Відбувся безповоротний технологічний стрибок, який докорінно змінив характер роботи працівників галузі, а отже і вимагає оновлення і зміст професійної освіти поліграфічного профілю.Маркетингове дослідження поліграфічних підприємств показало, що роботодавці відмовляються від робітників, які мають вузьку спеціалізацію, а володіння інформаційними технологіями вони відносять до складу ключових соціально-професійних компетенцій. Сучасний кваліфікований робітник має уміти самостійно вносити в систему своєї діяльності наростаючий потік інформації. Інформаційна насиченість видавничо-поліграфічної галузі потребує перебудови усього навчального процесу у ПТНЗ. Отже, у процесі підготовки кваліфікованих робітників поліграфічного профілю маємо враховувати, що інформаційні технології є джерелом отримання інформації про інноваційні виробничі технології; сформовані в учнів інформаційні компетенції надають вагомої переваги при працевлаштуванні у галузі та подальшому кар’єрному зростанні. Отже, інформаційна компетенція майбутнього робітника видавничо-поліграфічної профілю – це задана соціальним замовленням норма (вимога) до професійної підготовки учня ПТНЗ, необхідна для його якісної продуктивної діяльності у галузі в умовах інформатизації суспільства, розвитку науки, комп’ютерної техніки, різноманітних програмно-технічних засобів, ресурсів, виробництва, технологій.В якості прикладу розглянемо кваліфікаційні вимоги до інформаційних компетенцій випускника ПТНЗ за професією «Оператор комп’ютерного набору; Оператор комп’ютерної верстки»: технічна підготовка: технічна робота з комп’ютером, управління файлами (архівування, створення копій), робота із замовником, планування і нормування; технічне обслуговування: проектування технічної системи, адміністрування технічних систем, технічна підтримка; верстання: коректура тексту, попередній дизайн видання, верстання сторінки, корекції технологічного процесу; отримання зображення: робота із сканером, цифрове перетворення, редагування зображення; виведення даних: спуск полос і шпальт, пробні відбитки, монтаж, виготовлення форм.Отже, процес формування інформаційних компетенцій майбутніх поліграфістів ґрунтується на знаннях та навичках з п’яти основних галузей: системотехніки, отримання зображення, верстання, електронного чи графічного виводу, технічного обслуговування. Інформаційні компетенції поліграфістів передбачають наявність таких професійно-важливих якостей: гнучкість і динамічність мислення, здатність аналізувати ситуацію, відповідальність, високий рівень розвитку концентрації та стабільності уваги, швидкість сприйняття, кольоровідчуття, просторова уява, координація рухів, естетичний і художній смак, оперативне мислення та пам’ять, стійкість до зовнішніх перешкод, уміння розподіляти та переключати увагу [4, 284].Педагогічний колектив Міжрегіонального вищого професійного училища з поліграфії та інформаційних технологій має значний досвід у системному оновленні змісту поліграфічної професійної освіти з врахуванням: потреб суспільства; нової техніки; технологій; результатів праці; взаємовідносин між замовником, роботодавцем, працівником тощо. Розробка нового змісту навчання з використанням інформаційних технологій вимагає дотримання системного професійного аналізу, формування в учнів інформаційних компетенцій як професійно важливих якостей. Вагомим внеском в оновлення змісту освіти стала розробка галузевого електронного «Термінологічного довідника (для учнів ПТНЗ поліграфічного профілю, майстрів виробничого навчання, викладачів)» [9]. Електронний довідник складається з двох розділів. Перший розділ «Терміни та визначення понять» містить українські видавничі та поліграфічні терміни пов’язані з професійною видавничою діяльністю і технологією виробництва паперу, фарб тощо. Терміни упорядковано в алфавітному порядку. Тлумачне визначення термінів здійснено українською мовою, крім того, дається англійська та російська назва кожного терміна. У другому розділі авторами презентовано огляд напрямів та технологічних процесів видавничо-поліграфічної галузі українською і англійською мовами, розділ унаочнено рисунками і фотографіями (загалом 35 рисунків двома мовами). Електронний довідник «загорнуто» в систему електронного пошуку, – пошук в якій організований таким чином, що система сканує весь зміст намагаючись знайти в ньому хоча б щось схоже на запит. Використання такого сучасного засобу навчання як електронний довідник дозволяє впроваджувати нову форму організації навчання – E-learning. Поняття «E-learning» походить від термінологічного словосполучення (Electronic Learning) і означає електронне навчання (або Інтернет-навчання). E-learning – це надання доступу до комп’ютер­них навчальних програм (coursware) через мережу Інтернет чи корпоративні Інтернет-мережі. Синонімом E-learning є термін WBT (Web-based Training) – навчання через веб [8, 185]. Використання інноваційних засобів навчання, нових форм організації навчання на основі комп’ю­терних технологій вирішує завдання: збагачення знаннями та вміннями у галузі інформаційних технологій; розвитку стійкої пізнавальної мотивації, інтелектуальних та комунікативних здатностей учнів ПТНЗ.Окремо слід зазначити, що в умовах інформатизації освіти, в професійно-педагогічній діяльності вчителя, поряд із традиційними функціями, з’являється необхідність виконання нових, які пов’язані з його особистою ІКТ-компетентністю. ІКТ-компетентність вчителя – комплекс якостей особистості, що забезпечують її гнучкість і готовність швидко прилаштовуватися до будь-яких змін у професійній діяльності в умовах інформатизації освіти, використовувати продуктивні ідеї, напрацьовані в одній галузі, до іншої, а також стимулюючий потяг до самовираження [2, 10].Таким чином, формування інформаційної компетенції майбутнього робітника видавничо-поліграфічної галузі, як складової соціально-професійної компетентності залежить від багатьох чинників – починаючи з комп’ютерно-орієнтованих засобів навчання, зокрема програмних засобів навчального призначення і закінчуючи ІКТ-компетентністю самих педагогічних працівників. На нашу думку, дослідження проблеми формування інформаційної компетенції майбутнього кваліфікованого робітника видавничо-поліграфічної галузі, як педагогічної умови впровадження інноваційних виробничих технологій у зміст освіти дасть змогу професійним навчальним закладам спрямувати психолого-педагогічне, методичне забезпечення навчального процесу в необхідному напрямі.

Метою дослідження є визначення і характеристика компонентів інформаційних технологій, призначених для вивчення дисципліни «Управлінські інформаційні системи». Задачами дослідження є аналіз застосування інформаційних технологій для організації навчально-пізнавальної діяльності студентів. Об’єктом дослідження є процес професійної підготовки майбутніх фахівців у сфері обліку та оподаткування з використанням інформаційних технологій. Предметом дослідження є використання програмного комплексу як фактору професійної підготовки майбутніх фахівців у сфері обліку та оподаткування. В роботі проведено аналіз, узагальнення та систематизацію досліджень з проблеми використання програмного комплексу «M.E.Dос» в процесі вивчення дисципліни «Управлінські інформаційні системи». Результати дослідження: планується узагальнити методику щодо використання інформаційних технологій для професійної підготовки майбутніх фахівців у сфері обліку та оподаткування.

У статті проаналізовано стан впровадження інформаційно-комунікаційних технологій під час організації навчання у закладах вищої професійної освіти з використанням сучасних електро- нних складових частин. Показано актуальність процесів використання технологій комп’ютерного навчання та відповідних інформаційних комунікаційних технологій, важливих обов’язків кожного члена суспільства, а саме вміння застосовувати наукові та інформаційні технології у вирішенні про- блем у своїй професійній діяльності, вимоги до професійної освіти стосовно розвитку в професійному аспекті в умовах інформатизації суспільства, забезпечення підготовки висококваліфікованих фахівців. Розглянуто переваги та недоліки однієї з платформ дистанційної (віддаленої) освіти, можливості застосування інформаційних комунікаційних технологій, електронних навчальних платформ, вибору засобів технічного обслуговування інформаційних комунікаційних технологій у навчальних закладах вищої професійної освіти, обґрунтованого вибору актуальних технологій інформаційного забезпечення та комунікації під час використання електронних форм навчання фахівців та вивчення стану запро- вадження інформаційних комунікаційних технологій у процес професійної підготовки у закладах вищої професійної освіти, з’ясування його сутності, зв’язки між окремими його проявами, змістовність сторони отримуваних формальних розв’язань, розвиток синтетичного, образного мислення поряд із логічним, аналітичним, абстрагування від технічних деталей аналізу моделей досліджуваного явища, постановку проблем, висування гіпотез, побудову інформаційних моделей досліджуваних процесів і явищ, матеріальну інтерпретацію отриманих за допомогою комп’ютера результатів. Показано, які технічні засоби інформаційних комунікаційних систем та технологій у процесі електронного навчання вважаються найбільш ефективними під час переходу на навчання з використанням комп’ютерно- орієнтованих технологій освіти з раціональним поєднанням новітніх засобів навчання й традиційно наявних, що є складним освітнім завданням, яке потребує вирішення цілого комплексу психолого-педа- гогічних, організаційних, навчально-методичних, матеріально-технічних та інших питань. З’ясовано, яким платформам віддаленого навчання віддається перевага викладачами закладів вищої професійної освіти.

В сучасному світі без інформаційних технологій не можна ступити і кроку. На жаль, не всі викладачі розуміють, що світ рухається вперед, а з ним і методи та способи викладання на заняттях фізичної культури. Виховати міцний характер можна і без сильного перенавантаження студентів простим, лояльним методом, використовуючи ІТ.

Інформаційні технології, ІТ, інформаційно-комунікаційні технології (Information and Communication Technologies, ICT) — сукупність методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збирання, опрацювання, зберігання, розповсюдження, показу і використання інформації в інтересах її користувачів. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34100

У публікації досліджено питання використання конфігурацій інформаційної системи «1С: Підприємство» при викладанні дисциплін.
This publication investigates the use of configuration information system "1C: Enterprise" in teaching subjects.

Composition, structure and features of realization of the computer learning environment, used for training of personnel for militia, is examined in a lecture. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/28735

У посібнику подаються методичні рекомендації щодо використання у навчанні математики інформаційно-комунікаційних засобів, дібрано зміст навчального матеріалу, комп’ютерно-орієнтовані методи і форми навчання. Розглядаються актуальні питання застосування електронних, дистанційних та мобільних технологій навчання математики. До посібника додається DVD з програмно-методичним забезпеченням та бібліотекою наочностей. Посібник призначений для студентів вищих навчальних закладів, вчителів математики загальноосвітніх шкіл, викладачів професійних навчально-виховних закладів, методистів та викладачів педагогічних ВНЗ. Матеріали окремих розділів посібника адресовано широкому колу педагогічної громадськості, що цікавиться передовим досвідом комп’ютеризованого навчання.

У посібнику подаються методичні рекомендації щодо використання у навчанні математики інформаційно-комунікаційних засобів, дібрано зміст навчального матеріалу, комп’ютерно-орієнтовані методи і форми навчання. Розглядаються актуальні питання застосування електронних, дистанційних та мобільних технологій навчання математики. Посібник призначений для студентів закладів вищої освіти спеціа-льності 014 Середня освіта (Математика), додаткова спеціальність «Ін-форматика», інститутів післядипломної освіти педагогічних кадрів, вчителів математики загальноосвітніх шкіл, викладачів професійних навчально-виховних закладів, методистів та викладачів педагогічних закладів вищої освіти. Матеріали окремих розділів посібника адресовано широкому колу педагогічної громадськості, що цікавиться передовим досвідом комп’ютеризованого навчання.

Українсько-російсько-англійський словник зі зварювання містить близько 12000 найуживаніших науково-технічних термінів зі зварювання та споріднених технологій. Створення Словника зумовлене нагальною потребою вчених, фахівців та студентів, які спеціалізуються у галузі зварювання, оволодіння сучасною науково-технічною термінологією, необхідністю забезпечення уніфікації та стандартизації української та міжнародної термінології. У Словнику максимально повно відображено все багатство термінологічної системи зварювальної науки і техніки, поповнення її одиницями, що називають нові явища та фіксують останні досягнення науки, техніки і технології. Словник орієнтований на нормативну термінологію. Це забезпечується : уведенням термінів, зафіксованих не лише енциклопедичними та галузевими словниками, а й широковживаних у сучасній науково-технічній, навчальній та інформаційно-реферативній літературі; використанням Багатомовних (дванадцятимовних) збірників термінів зі зварювання та споріднених процесів, що видаються Міжнародним інститутом зварювання, та чинних Державних стандартів України на терміни і визначення в галузі зварювання та споріднених процесів; уникненням вузькоспеціальних та застарілих термінів. Словник розрахований на інженерно-технічних працівників, студентів та перекладачів, які працюють з технічною літературою.

У роботі розроблено та запропоновано архітектуру ансамблю нейронних мереж на основі модифікованої згорткової нейронної мережі для сегментації зображень (автокодувальника) U-net. Використання розробленої архітектури дозволить підвищити точність сегментації міських будов на цифрових космічних та аерофотознімках при автоматизованому моніторингу міського середовища. Також запропоновано технологію формального представлення побудови інформаційної технології розробки бази знань про розпізнавання міських будов на цифрових космічних та аерофотознімках при автоматизованому моніторингу міського середовища. Розроблена технологія визначає взаємозалежну сукупність етапів, з можливістю подальшого розпаралелювання виконання підетапів, з урахуванням особливостей подання (формалізації) знань про розпізнавання міських будов на цифрових космічних та аерофотознімках при автоматизованому моніторингу міського середовища.

Робота присвячена дослідженню теоретичних та практичних аспектів складання та подання бухгалтерської та управлінської звітності у глобалізаційних умовах та під впливом інноваційних технологій як результатів розгортання Industry 4.0. Проаналізовано стан української економіки у контексті інформаційних та глобалізаційних процесів та з’ясовано місце звітності у них. Розглянуто актуальні інноваційні технології, які доцільно використовувати при складанні, поданні та використанні бухгалтерської та управлінської звітності. Зроблено акцент на переваги від імплементації таких інноваційних технологій в управлінську та облікові системи. Досліджено інноваційні види звітності, які використовуються на міжнародному рівні. Проаналізовано причини низької активності керівників підприємств щодо впровадження інноваційних технологій та інноваційних форм звітності.

Розвиток онтологічного інжинірингу, а також знання-орієнтованих інформаційних систем (ЗОІС), пов'язане з вдосконаленням методів комп'ютерної обробки предметно-орієнтованих знань. Зрозуміло, що добре опрацьовані методи і засоби обробки інформації для вирішення прикладних завдань в вузькоспеціалізованих предметних областях (ПрО) недостатні для вирішення комплексних завдань, пов'язаних з пошуком релевантної інформації, її лінгвістичним аналізом, формально-логічним поданням в рамках відповідної теорії, вибіркою предметних знань та їх подальшим використанням для вирішення прикладних завдань в довільних ПрО. Звідси випливає актуальність і важливість розробки нових наукових методів і підходів до побудови ЗОІС, відповідних технологій і, нарешті, інструментальних засобів автоматизованої побудови баз знань ПрО.

Матеріали конференції висвітлюють основні напрями розвитку інформаційних технологій і систем та їх використання в освіті, науці, техніці, економіці, управлінні, медицині. У матеріалах розглядаються питання, пов’язані з комп’ютерним моделюванням фізичних, хімічних і економічних процесів, інформаційною безпекою та застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій у техніці, наукових дослідженнях і управлінні складними системами, з використанням інформаційно-комунікаційних технологій в освіті, з створенням, впровадженням і використанням науково-освітніх ресурсів у закладах освіти різного рівня, а також з проблемами підготовки ІТ-фахівців. Для наукових і педагогічних працівників, аспірантів і студентів закладів вищої освіти.

Стаття знайомить з інформаційною забезпеченістю бібліотеки Криворізького державного педагогічного університету, її періодичними виданнями. Висвітлено питання комп’ютеризації бібліотечних процесів книгозбірні: детально описано використання автоматизованої бібліотечно-інформаційної системи «УФД-Бібліотека», роботу відділу інформаційних технологій і комп’ютерного забезпечення та електронної читальної зали, можливості електронного каталогу й інституційного репозитарію тощо.

В статті розглядається питання підготовки вчителя математики до використання інформаційно-комунікаційних технологій навчання на заняттях з циклу дисциплін фахової підготовки, а саме лекційно-практичний курс з методики навчання математики, лабораторний курс з дисципліни «Інформаційно-комунікаційні засоби навчання», лабораторно-обчислювальний практикум «Intel – навчання для майбутнього»

Підлітковий вік характеризується значними змінами як у фізіологічному так і у психологічному розвитку. Оволодіння складними інтелектуальними операціями, збагачення понятійного апарату роблять розумову діяльність підлітків більш стійкою і ефективною, наближеною у цьому відношенні до діяльності дорослого. В сучасних умовах стрімкого розвитку інформаційних технологій, загальної автоматизації та роботизації підліткам сьогодення необхідні знання, що знаходяться на стику певних наукових галузей. Такий підхід можна реалізувати застосовуючи принципи STEM-освіти за допомогою робототехніки.

Aukro (Aukro.ua) найбільший і найпопулярніший Інтернет-аукціон в Україні, що існує з 2007 року і з самого свого заснування міцно утримує позиції лідера. Інтернет-аукціон побудований на відомій східноєвропейській платформі Allegro, перші сайти на якій з’явились у Чехії (http://aukro.cz), Польщі (http://allegro.pl). Найвідомішими у СНД сайтами, побудованими на цій платформі, є російський сайт «Молоток.ру» (http://molotok.ru), казахський (http://aukro.kz) та український Aukro російською (http://aukro.ua) та українською мовами (http://ua.aukro.ua). Так само, як і Інтернет-аукціон eBay, Aukro має відкритий програмний інтерфейс – API доступу до Web-сервісів, за допомогою якого можна розробляти програмне забезпечення, що підвищує зручність роботи як продавців, так і покупців Інтернет-аукціону: масове завантаження описів лотів, відстеження обраних лотів у реальному часі і т.п. Для всіх перелічених вище аукціонів спільним таким програмним забезпеченням є ALoader, що працює на персональних комп’ютерах. Ураховуючи суттєву зручність використання мобільних пристроїв для оперативних торгів, для польського, чеського, російського та казахського варіантів платформи Allegro були розроблені відповідні мобільні додатки для пристроїв під управлінням Google Android. Актуальність розробки визначається тим, що для Інтернет-аукціону Aukro відсутнє програмне забезпечення для мобільного доступу з все більш широко поширюваної платформи Google Android.