Journal articles on the topic 'Викиди шкідливих речових'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Викиди шкідливих речових.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 28 journal articles for your research on the topic 'Викиди шкідливих речових.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Косінський П.М. "ОЦІНКА НЕОБХІДНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ДОДАТКОВИХ ЕКОНОМІЧНИХ ІНСТРУМЕНТІВ ЗНИЖЕННЯ ВИКИДІВ І ВІДХОДІВ ПЕРЕРОБНИХ ВИРОБНИЦТВ У РЕГІОНІ." Економічний форум 1, no. 1 (February 26, 2021): 75–82. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-1-9.
Full textAbstract:
В статті розглядається питання, що стосується застосування додаткових економічних стимулів як засобів впливу на зниження викидів і відходів переробних виробництв регіону, що працюють на місцевій природно-ресурсній сировині. Визначено фактори, які впливають на викиди шкідливих речовин та відходів у навколишнє природне середовище. Узагальнено «основні проблеми функціонування системи стимулювання поглибленої переробки природних ресурсів еколого-економічного характеру. Виявлено, що у Волинській області спостерігається переважно позитивна тенденція до збільшення масштабів поглибленої переробки природної сировини, а також доцільності збільшувати бюджетні видатки на розвиток сільського, лісового та рибного господарства, адже це дасть позитивний соціально-економічний результат. Вивчено й проаналізовано тенденції стосовно зміни обсягів реалізації промислової продукції та зміни обсягів викиду шкідливих речовин і відходів, на основі показників реальних обсягів реалізації продукції підприємств харчової та деревообробної сфери, дослідження яких показало, що за останнє десятиріччя обсяг реалізованої продукції підприємствами деревообробної та харчової сфер промисловості регіону поступово зростав, при чому обсяг відходів та викидів шкідливих речовини, в наслідок їхньої діяльності, поступово зменшувався, що, зрештою, дає можливість говорити про певний розвиток поглибленої переробки природних деревинних ресурсів і сільськогосподарської сировини у Волинській області. Проведено порівняння показників співвідношення обсягів виробництва (реалізації) продукції підприємствами, що переробляють місцеву природно-ресурсну сировину до суми обсягів відходів виробництва й викиду шкідливих речовин в звітному році із середнім зваженим значенням даного показника за період 2010-2018 рр. Таким чином, коли щорічний показник співвідношення обсягів реалізації продукції підприємствами, до сумарного обсягу відходів виробництва й викиду шкідливих речовин більший за середнє зважене значення, то відпадає потреба у залученні додаткових економічних інструментів зниження обсягів забруднюючих речовин, але, якщо даний показник є меншим за середнє зважене значення, то залучення додаткових економічних інструментів зниження викидів і відходів переробних виробництв у регіоні є просто необхідним. У зв’язку з цим, запропоновано використовувати відповідні фінансово-економічні інструменти заохочувального та карального характеру.
2
Mykhailiuk, Yu D. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ВИКИДІВ ПРОДУКТІВ ЗГОРАННЯ В АТМОСФЕРУ ПІД ЧАС РОБОТИ КОМПРЕСОРНИХ СТАНЦІЙ." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 2 (March 29, 2018): 133–36. http://dx.doi.org/10.15421/40280225.
Full textAbstract:
Розглянуто основні забруднювальні речовини та їхній склад, що найчастіше викидаються в атмосферу під час експлуатації компресорних станцій магістральних газопроводів. Найбільшу небезпеку створюють джерела забруднення атмосфери, пов'язані насамперед із процесами спалювання неорганічного палива. Встановлено, що в камерах згорання газоперекачувальних агрегатів газотурбінних двигунів утворюються оксид і діоксид азоту, оксид вуглецю та інші речовини, які забруднюють атмосферне повітря. Проведено аналіз поширення викидів забруднювальних речовин в атмосферному повітрі. Запропоновано схему траєкторії розповсюдження викидів продуктів згорання в атмосфері. Розроблено математичні залежності забруднення приземного шару атмосферного повітря викидами димових газів від джерел технологічного обладнання під час роботи компресорних станцій. Встановлено закономірності розповсюдження викидів у приземному шарі атмосфери. Запропоновано розрахункові залежності, які дають змогу оцінити зміну дальності розповсюдження шкідливих речовин залежно від швидкості викидних газів, висоти димової труби, напрямку і швидкості вітру та інших параметрів. Охарактеризовано закономірності відстані, на яку поширюються продукти згорання, яка пропорційна швидкості вітру і функціонально пов'язана з масою та швидкістю викидів продуктів згорання, висотою викидної труби, коефіцієнтами опору середовища.
3
Побережний, Р. В. ,., and С. В. Сагін. "ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ДИЗЕЛІВ СУДЕН РІЧКОВОГО ТА МОРСЬКОГО ТРАНСПОРТУ." Ship power plant 41 (November 5, 2020): 5–9. http://dx.doi.org/10.31653/smf340.2020.5-9.
Full textAbstract:
Дизель, виробляючи механічну енергію за рахунок окислення палива повітрям, в процесі роботи здійснює безперервний тепло-масообмін з навколишньою атмосферою. Він забирає повітря і споживає паливо, потім викидає відпрацьовані гази, що складаються з частини повітря і продуктів окислення палива. Таким чином, повітря, що надходить в циліндр дизеля, робить певний термодинамічний цикл, зазнаючи при цьому хімічні зміни, в результаті чого перетворюється в випускні гази (ВГ) – складну газову суміш з безліччю компонентів. Чотири компонента N2, О2, СО2 і Н2О складають понад 99...99,9 % обсягу газу, решта 0,1...1,0 % обсягу відпрацьованих газів складають домішки, які не представляють інтересу з технічної точки зору, але є шкідливими для навколишнього середовища, живої природи і людини. При випуску в атмосферу відпрацьовані гази зазвичай розсіюються і вступають в контакт з людиною вже в сильно розбавленому стані. Концентрація ряду шкідливих компонентів і температура газів в основному знижуються до безпечного рівня, але бувають зони, де ця речовина концентрується в кількостях, що надають шкідливу дію на живий організм і природу. Ця обставина змушує шукати шляхи зниження шкідливих речовин. До найбільш небезпечних речовин можна віднести СО, NОХ, SО2, альдегіди, вуглеводні, бенз--пірен
4
Kryvenko, G., L. Vozniak, and V. Zorin. "АНАЛІЗ ВИКИДІВ ЗАБРУДНЮЮЧИХ РЕЧОВИН В АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ СТАЦІОНАРНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ." Ecological Safety and Balanced Use of Resources, no. 1(19) (July 11, 2019): 85–93. http://dx.doi.org/10.31471/2415-3184-2019-1(19)-85-93.
Full textAbstract:
Для оцінки викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря було взято Івано-Франківську область, оскільки дана область налічує немалу кількість рекреаційних ресурсів.
Відходи виробництва електроенергії на теплоелектростанціях ускладнюють екологічну ситуацію в країні. Вирішення проблем, що пов’язані з охороною навколишнього середовища та покращення якості його соціальної складової, завжди є актуальним. Актуальність полягає у зменшенні техногенного навантаження на довкілля теплогенеруючими підприємствами.
Метою роботи є аналіз і прогнозування викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. У процесі досліджень вирішувалися питання аналізу приземних концентрацій забруднюючих речовин на межі санітарно-захисної зони та прогнозної оцінки подальших викидів.
Проаналізовано зміну викидів забруднюючих речовин за певний період часу. Для аналізу існуючих викидів Бурштинської ТЕС та порівняння їх з ГДК розраховано приземні концентрації забруднюючих речовин на межі санітарно-захисної зони. Бурштинська ТЕС належить до другої категорії небезпеки. Побудовано прогнозну оцінку подальших викидів та наведено заходи щодо їх мінімізації. Розраховано індекс токсичності з урахуванням вагових коефіцієнтів. Аналіз викидів вказує на перевищення ГДК для деяких забруднюючих речовин. За індексом токсичності, який враховує як клас небезпеки речовини, так і ступінь перевищення ГДК, рекомендуються заходи щодо зменшення викидів певних речовин та вибору палива з меншим їх вмістом.
Рекомендовано вибір палива з меншим вмістом у викидах не тільки таких речовин як оксид азоту, речовини у вигляді суспендованих твердих частинок, діоксиду сірки, але і свинцю та його сполук. При встановленні та реконструкції систем очищення димових газів для Бурштинської ТЕС необхідно враховувати фільтраційну здатність обладнання щодо речовин з великим значенням індексу токсичності.
Для уніфікації розрахунків, аналізу в розрізі обраного періоду часу, можливості застосування для інших об’єктів господарювання було розроблено програмне забезпечення.
5
Сурмило, А. О., and В. П. Кардаш. "ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК СУДНОВОГО ДВИГУНА." Ship power plant 41 (November 5, 2020): 46–53. http://dx.doi.org/10.31653/smf341.2020.46-53.
Full textAbstract:
Проблеми захисту навколишнього середовища від шкідливих забруднень актуальні для всієї енергетики, в тому числі й суднової. Викиди шкідливих речовин з відпрацьованими газами суднових дизелів щорічно складають мільйони тонн. Основним міжнародним документом, що регламентує екологічні параметри роботи суднових енергетичних установок, є Міжнародна конвенція MARPOL. У конвенції МАРПОЛ 73/78 передбачено заходи, щодо скорочення і запобігання забруднення морського середовища, як нафтою і нафтопродуктами, так і іншими речовинами, шкідливими для мешканців моря, що перевозяться на суднах або утворюються в процесі їх експлуатації. Правові норми, тобто інструкції, щодо запобігання забруднення атмосфери з суден містяться в Додатку VI до Конвенції МАРПОЛ 73/78.
6
Козьміних, М. А., and О. О. Чепіль. "АНАЛІЗ МОЖЛИВОСТЕЙ ВИКОРИСТАННЯ ЕТАНУ В ЯКОСТІ ПАЛИВА СУДНОВИХ ДВИГУНІВ." Ship power plant 1 (August 5, 2020): 103–8. http://dx.doi.org/10.31653/smf340.2020.103-108.
Full textAbstract:
Посилення екологічних норм і зростання цін на традиційні види суднового палива є основними рушійними силами для використання природного газу як палива на водному транспорті. Найбільший екологічний збиток від викидів шкідливих речовин, що утворюються в камері згорання поршневих двигунів, доводиться на оксиди азоту (NOx), основну масу яких складає моноксид азоту (NO) [1]. Застосування природного газу дозволяє практично повністю виключити викиди сірки, істотно скоротити викиди оксидів азоту і вуглецю, а також твердих часток. За оцінками класифікаційного співтовариства DNV-GL до 2020-го року розмір газоходних флоту збільшиться до 1000 суден [2].
7
Кардаш, В. П., and О. М. Шлiхта. "ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ТА ЕКОЛОГІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК СУДНОВОГО ДВИГУНА ШЛЯХОМ ЗМІНИ СКЛАДУ НАДУВНОГО ПОВІТРЯ." Ship power plant 1 (August 5, 2020): 70–78. http://dx.doi.org/10.31653/smf340.2020.70-78.
Full textAbstract:
Проблеми захисту навколишнього середовища від забруднень актуальні для всієї енергетики, в тому числі і суднової. Викиди шкідливих речовин з відпрацьованими газами суднових дизелів щорічно складають мільйони тонн. Основним міжнародним документом, що регламентує екологічні параметри роботи суднових енергетичних установок, є конвенція MARPOL. У конвенції МАРПОЛ 73/78 передбачено заходи, щодо скорочення і запобігання забруднення морського середовища, як нафтою і нафтопродуктами, так і іншими речовинами, шкідливими для мешканців моря, що перевозяться на суднах або утворюються в процесі їх експлуатації. Правові норми, тобто інструкції, щодо запобігання забруднення атмосфери з суден містяться в Додатку VI до Конвенції МАРПОЛ 73/78.
8
Ольшамовський, В. С., and Д. О. Стоянов. "ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ЕС ̶ВЕНТИЛЯТОРІВ В СУДНОВИХ СИСТЕМАХ ВЕНТИЛЯЦІЇ І КОНДИЦІОНУВАННЯ ПОВІТРЯ." Ship power plant 1 (August 5, 2020): 109–16. http://dx.doi.org/10.31653/smf340.2020.109-116.
Full textAbstract:
Енергетичні установки, що є на суднах, забезпечують їх рух, роботу суднових систем, життєдіяльність екіпажа і пасажірів. Функціонування таких установок надає вплив на довкілля і володіє своїми специфічними особливостями.Основним судновим джерелом забруднення довкілля є енергетична установка. На ії долю доводиться близько 60–80 % всіх токсичних відходів. Це нафтовміщуючі води і викиди відпрацьованих газів дизельних двигунів. Встановлено, що в газових викидах дизельних двигунів міститься більше 200 компонентів, причому 99÷99,9 % з них складають оксиди азоту (до 5 %), діоксид сірки (до 13 % перш за все із-за важкого високо-в'язкого мазуту, використовуваного як паливо), кисень, діоксид вуглецю і вода. Що залишилися 0,1÷1 % відносяться до токсичних компонентам. За останні роки кількість шкідливих речовин в атмосфері різко збільшується, що привело останніми роками до підвищення середньорічної температури оточующего середовища. Всі ці зміни видно з нижче приведеного графіка
9
Kovalevskyi, S. S. "ВПЛИВ ДЕРЕВОСТАНІВ ЛІСОСТЕПОВОЇ ПРИДНІПРОВСЬКОЇ ВИСОЧИНИ НА БАЛАНС ВУГЛЕЦЮ МІСТА БІЛА ЦЕРКВА." Scientific Bulletin of UNFU 25, no. 10 (December 29, 2015): 60–64. http://dx.doi.org/10.15421/40251008.
Full textAbstract:
На підставі опрацювання комплексу математичних моделей множинних регресійних рівнянь конверсійних коефіцієнтів, а також за даними ВО "Укрдержліспроект", розраховано обсяги депонованого вуглецю у лісах колективних господарств за 2004-2014 рр. та державного підприємства "Білоцерківське лісове господарство" протягом 1984-2014 рр. Встановлено обсяги шкідливих викидів речовин від стаціонарних та пересувних джерел забруднення, за даними головного управління статистики у Київській обл. Оцінено здатність лісів щодо поглинання шкідливих викидів і покращення стану довкілля навколо міста Біла Церква.
10
Гаталяк, М. Я., В. В. Сорока, and О. В. Мельник. "МЕТОДИ ЗНИЖЕННЯ ВМІСТУ ТОКСИЧНИХ КОМПОНЕНТІВ ВІДПРАЦЬОВАНИХ ГАЗІВ СУДНОВИХ ДИЗЕЛІВ." Vodnij transport, no. 1(32) (January 27, 2021): 64–74. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2021.1.32.08.
Full textAbstract:
В статті проведено аналіз методів зниження токсичних компонентів відпрацьованих газів суднових дизелів та сформована узагальнююча таблиця. Визначено, що захист навколишнього середовища останнім часом є глобальною проблемою людства. Постійне збільшення споживання вуглеводних палив і викидів в атмосферу шкідливих речовин від їх використання викликає порушення природного процесу самоочищення біосфери і є загрозу життя людини. Для зупинки даного процесу, підписані міжнародні угоди, прийняті державні постанови і програми захисту навколишнього середовища від шкідливих викидів. Найбільш небезпечними компонентами відпрацьованих газів суднових дизельних двигунів фахівці більшості країн і співробітники Комітету з захисту морського середовища ІМО вважаються оксиди азоту NOx і оксиди сірки SOx. З огляду на специфіку суднових дизельних двигунів більшістю країн нормуються тільки викиди оксидів азоту, що знаходяться в складі відпрацьованих газів, а так само накладається обмеження на вміст сірки в суднових паливах, унаслідок чого відбувається зростання цін на паливо і збільшуються експлуатаційні витрати. Зроблено висновок, що розробка заходів із зменшення токсичності відпрацьованих газів може проводитися по таких напрямках: удосконалювання конструкції двигуна, урахування експлуатаційних факторів з корегуванням регулювальних параметрів дизельного двигуна, застосування альтернативних видів палива. Ідентифіковано, що найбільш перспективні рішення в області мінімізації викидів суднових дизельних двигунів можна відобразити наступними напрямками наукових досліджень і технологічних розробок: адаптація конструкції двигуна; оптимізація роботи паливної апаратури; використання каталізаторів виборчої нейтралізації; використання водопаливних емульсій. Доведено, що найбільш прийнятними методами є удосконалення робочого процесу дизеля (на його користь свідчать наступні показники: низькі початкові витрати, пов'язані в основній своїй масі з модернізацією окремих компонентів двигуна, практично незмінними експлуатаційними витратами і низький рівень технічного ризику) та використання водопаливних емульсій. Ключові слова: відпрацьовані гази, водний транспорт, водопаливна емульсія, екологічність, конструкція, судовий дизель.
11
Довбненко, О. Ф. "РЕЗУЛЬТАТИ ВИРОБНИЧИХ ВИПРОБУВАНЬ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОЇ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕНННЯ МІКРОКЛІМАТУ В ПРИМІЩЕННІ ДЛЯ УТРИМАННЯ КРОЛІВ." Effective rabbit breeding and fur farming, no. 5 (May 2, 2020): 51–64. http://dx.doi.org/10.37617/2708-0617.2019.5.51-64.
Full textAbstract:
Обґрунтовано переваги застосування УФБ ламп низького тиску для очищення повітря тваринницьких приміщень від шкідливих домішок. Установки на основі УФБ ламп здатні очистити повітря від вірусів та мікробів до 99,9%, а озон ефективно знешкоджує патогенну мікрофлору, аміак (NH3), сірководень (H2S), метан (CH4), вуглекислий газ (CO2), знижує вологість повітря. Застосування УФБ установок забезпечує скорочення повітрообміну із зовнішнім середовищем, що призводить до зменшення втрат теплоти з викидним вентиляційним повітрям, зменшення об’ємів вентиляції та підвищує ефективність рекуперації теплоти.
Обґрунтована необхідність застосування припливно – витяжних установок рекуперативного типу, в яких за рахунок теплоти викидного повітря відбувається сухий підігрів припливного повітря без змішування потоків. В тваринницьких приміщеннях доцільно застосовувати теплоутилізатори на основі полімерних матеріалів, стійких до агресивного повітряного середовища тваринницьких приміщеннях.
Обґрунтована функціональна схема системи технічних засобів для створення енергоощадного мікроклімату тваринницьких приміщень, яка складається з літньої вентиляції, припливно-витяжних установок з утилізацією теплоти вентиляційних викидів та УФБ установок для очищення повітря від шкідливих домішок.
Приведені технічні характеристики експериментальних зразків енергоефективного обладнання для забезпечення мікроклімату: припливно – витяжної установки з рекуперацією теплоти РТВ-2,5, УФБ рециркулятора РПБ 1,8-6/30 та пристрою для скорочення емісії шкідливих речовин на основі люмінесцентних УФБ ламп низького тиску.
Приведено результати виробничих випробування УФБ установок енергоефективної системи забезпечення мікроклімату в приміщенні для утримання кролів. За результатами випробувань встановлено:
Припливно-витяжна система вентиляції приміщення на базі рекуперативного теплоутилізатора забезпечує повітрообмін кролеферми до 2500 м3/год та скорочення витрат енергоресурсів на підігрів припливного повітря в опалювальний період 42 ...45 %.
Рециркулятор – очищувач повітряного середовища тваринницьких приміщень забезпечує обробку від патогенної мікрофлори та шкідливих домішок до 1800 м3/год повітря з ефективністю очищення від аміаку 44,8%.
Пристрій для скорочення емісії шкідливих речовин в зоні накопичення біологічних відходів забезпечує скорочення емісії аміаку до 59,6%.
Очікуване скорочення витрат енергоресурсів за опалювальний сезон при застосуванні енергоефективної системи - до 80%.
12
Карпілов, О. Ю. "Засіб автоматизации контролю робочого середовища газотурбонагнітачів." Automation of technological and business processes 13, no. 3 (November 5, 2021): 4–8. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v13i3.2150.
Full textAbstract:
У великих морських та річкових транспортних кластерах частка забруднень повітряного середовища, що належить судновим енергетичним установкам, перебільшує 7 % від загальної кількості викидів шкідливих речовин. Екологічний збиток, викликуваний роботою теплових двигунів внутрішнього згоряння, складається як з забруднення середовища газами, що відробили, так й "температурному забрудненні" - викидах у довкілля великої кількості низькотемпературної теплоти. Надлишкова теплота ініціює різні кліматичні аномалії глобального характеру. Істотний вплив на катастрофічні процеси виявляє "парниковий ефект", що приводить до зміни характеру променистого теплообміну між земною поверхнею й шарами атмосфери внаслідок збільшення вмісту в ній діоксиду вуглецю. Рамкова конвенція ООН про зміну клімату (UN FCCC) і Кіотський протокол 1997 р. визначили державні зобов'язання для країн-учасниць відносно зниження викидів СО2 . В 1997 р. на Міжнародній конференції сторін Міжнародної конвенції по запобіганню забруднення із судів (МАРПОЛ) була прийнята Резолюція 8 по "викидах вуглекислого газу із суден", у якій Міжнародної морської організації (ІМО) у співробітництві із Секретаріатом Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату було запропоновано запровадити комплекс заходів щодо вивчення впливу викидів парникових газів із суден з метою встановлення кількості й відносного процентного вмісту викидів вуглекислого газу з суден. На підставі аналізу результатів досліджень, виконаних у 2007 р., визначено, що частка викидів парникових газів у міжнародному судноплавстві вже склала приблизно 2,7 % світових викидів С2. Для подальшого зниження впливу суден та кораблів на якість навколишнього середовища необхідна реорганізація енерговикористання в суднових енергетичних установках. Поставлена задача вирішується тим, що волоконно-оптичний датчик вуглекислого газу, що складається з основи, світловода, мембрани, джерела випромінювання та фотоприймача та який відрізняється тим, що світловод є револьверного типу, зафіксований у основі, з одного боку сполучається з розгалужувачем, джерелом випромінювання та фотоприймачем, зв'язаних з блоком живлення та реєстрації. З другого боку світловод на торці має віддзеркалюючий шар та сполучений з мембраною, яка є газопроникною. Внутрішні отвори світловода вкриті шаром оксиду індію-олова, а зовні світловод вкритий термокомпенсаційною оболонкою та захисним чохлом.
13
Мірзоєва, О. Ю. "Аналіз існуючих методів, моделей, технічних заходів контролю викидів шкідливих речовин з камери згорання." Вісник Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського, Вип. 3 (104), ч. 1 (2017): 100–105.
Find full text
14
Мірзоєва, О. Ю. "Аналіз існуючих методів, моделей, технічних заходів контролю викидів шкідливих речовин з камери згорання." Вісник Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського, Вип. 3 (104), ч. 1 (2017): 100–105.
Find full text
15
Mishchuk, О. S. "Багатокрокове прогнозування тренду показників забруднення атмосферного повітря." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 8 (October 31, 2019): 142–46. http://dx.doi.org/10.36930/40290826.
Full textAbstract:
Наявність величезної кількості джерел небезпеки, спричинених діяльністю людини, становить реальну загрозу для самої людини і навколишнього середовища. Сучасний рівень організації та моніторингу забруднення навколишнього середовища висуває вимоги до розроблення нових підходів щодо вирішення проблеми контролю якості атмосферного повітря, прогнозування його забруднення та управління джерелами викидів шкідливих речовин на основі нових інформаційних технологій. Тому створення інтегрованих автоматизованих систем контролю та управління якістю атмосферного повітря, розроблення перспективних моделей і алгоритмів прогнозування забруднення повітря є актуальною проблемою. Одночасно розроблювані алгоритми прогнозування повинні бути простими та зрозумілими у використанні, тому у дослідженні описано та проаналізовано такі методи прогнозування параметрів забруднення атмосферного повітря: метод наївного прогнозу та методи прогнозування на основі лінійної нейроподібної структури моделі послідовних геометричних перетворень. Оскільки метод наївного прогнозу є найпростішим серед всіх існуючих методів, було виконано порівняння методу прогнозування на основі лінійної нейроподібної структури моделі послідовних геометричних перетворень (НС МПГП) саме зі згаданим методом, з ціллю визначення який метод результує з кращими показниками. Експериментально доведено, що метод прогнозування тренду шкідливої домішки CO на основі лінійної нейроподібної структури моделі послідовних геометричних перетворень є ефективним методом, оскільки показує точніші результати, ніж метод наївного прогнозу. Тому за допомогою розроблюваного методу виконано короткочасне багатокрокове прогнозування тренду забруднення атмосферного повітря.
16
Лещенко, І. Ч. "Впровадження сучасних технологій у газотранспортній системі України для зменшення викидів шкідливих речовин в атмосферу." Проблеми загальної енергетики, no. 3 (23) (2010): 41–47.
Find full text
17
Татарченко, Г. О., І. В. Кравченко, М. В. Писаренко, and С. Л. Поркуян. "Дослідження забруднення атмосферного повітря відпрацьованими газами автотранспорту в міському середовищі." ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, no. 8(256) (December 10, 2019): 99–104. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2019-256-8-99-104.
Full textAbstract:
В роботі на прикладі магістральної дороги біля парку проведено аналіз фактичної середньодобової інтенсивності руху автотранспорту і розраховані потужності емісії і концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі відпрацьованих автомобільних газів. Виявлено, що найбільш небезпечними для житлової забудови є оксиди азоту, особливо в несонячну погоду, коли їх фактичний вміст перевищує граничнодопустиму концентрацію в багато разів. Наведені дані про кількість та якість викидів на магістральних мережах доріг свідчать про значну шкоду здоров'ю людини.
Виконані розрахунки є актуальними для вирішення завдань, пов'язаних з моделюванням і прогнозуванням забруднення атмосфери транспортними потоками і, відповідно, пошуку рішень щодо зниження вмісту шкідливих газів в атмосферному повітрі.
18
Сандлер, А. К., and О. С. Савчук. "Автоматизований засіб очищення повітря під час вантажних операцій з зерновими культурами у портах." Automation of technological and business processes 13, no. 3 (November 5, 2021): 34–38. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v13i3.2145.
Full textAbstract:
Забруднення повітря пилом промислового походження з початку сторіччя набуло характеру техногенної катастрофи. При цьому погіршення екологічного стану повітряного середовища чітко локалізується на тільки у промислових та транспортних районах, але й стало поширюватися на міста, селища й зони відпочинку. Обсяги шкідливих викидів зважених речовин становлять сотні тисяч кубічних метрів, і лише невелика їх частина проходить убезпечення в очисних спорудах підприємств. Внаслідок недосконалості технологічного й допоміжного очисного встаткування, недосконалості технологічних процесів перевантаження сипучі вантажі, у морських та річкових портах утворюються значні обсяги запиленого повітря. При цьому недостатньо висока ефективність очищення забрудненого повітря приводить до погіршення якості вантажів, надмірного зношування обладнання і різкому погіршенню екологічної обстановки. Одним з домінуючим фактором утворення забруднених зон є негативний вплив на здоров'я людей. Для боротьби з пиловим забрудненням використовують широкий спектр методів й засобів. Технічні засоби придушення пилу використовуються з різними фізико-хімічними властивостями, працюють у широкому діапазоні температур і концентрацій забруднюючих речовин. У той же час, внаслідок недосконалості відомих конструкцій і недостатнього розвитку теоретичних основ процесів, пилоочисні засоби нездатні ефективно вловлювати з газових потоків дрібні фракції пилу. В умовах, що склалися, доцільною стала розробка нового схемотехнічного рішення модифікатора. запропонований ротаційний пиловіддільник відрізняється тим, що корпус містить вихідні отвори та кришку у верхній частині, патрубок низьконапірного потоку та сопло високонапірного потоку, яке співвісне дифузору з лопатями, який сполучається з корпусом підшипниками та у верхній частині має отвори, що сполучаються з циліндричним фільтром, відокремленим від підшипників герметичним ущільненням.
19
Korol’, V. S. "ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ: РЕГІОНАЛЬНА СПЕЦИФІКА." Actual problems of regional economy development 1, no. 12 (April 11, 2016): 91–98. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.12.91-98.
Full textAbstract:
Досліджено особливості формування і функціонування системи національної екологічної політики. Отримано висновок, що екологічна криза є наслідком недосконалості механізмів соціально-економічної системи. Визначено роль екологічної складової у вирішенні політичних та економічних проблем. Проаналізовано проблеми реалізації сучасної національної екологічної політики. Обґрунтовано необхідність її подальшого удосконалення і визначено пріоритетні напрями її подальшого розвитку. Проведення у процесі реформування національної економіки політики збалансованого використання і відтворення природних ресурсів та об’єктів у межах усіх виробничо-територіальних комплексів України, що вирізнялися високою ресурсо- та енергоємністю, було пов’язане, в першу чергу, з необхідністю подолання еколого-економічних кризових явищ. В еколого-економічному аспекті розвиток України в 1992-2015 рр. можна розділити на два етапи: - загальна еколого-економічна криза з одночасним суттєвим скороченням використання головних природних ресурсів (1992—2000) - водних, мінерально-сировинних, частково земельних, зниження викидів у повітря тощо; - відносна стабілізація і початок відродження (з 2000р.) промислового та аграрного виробництв зі зростанням в окремих регіонах об’ємів скидання забруднених вод, викидів шкідливих речовин та ін.
Діюча в Україні система показників оцінки екологічного стану навколишнього середовища та використання природних ресурсів значною мірою ґрунтується на параметрах статистичної звітності 70-х років. Для зміни даної методики оцінки варто зосередити увагу на наступних напрямах щодо формування засад збалансованого використання і відтворення природних ресурсів: - наукового обгрунтування внутрішніх потреб України в різних видах природних ресурсів; - прискореного впровадження заходів щодо попередження незворотних порушень екологічного стану середовища в гірничодобувних регіонах та промислово-міських агломераціях, забезпечення його стійкого покращання та екологічно врівноваженого стану; - виконання екологічно обґрунтованих оцінок питомої забезпеченості населення різними видами природних ресурсів, у тому числі життєзабезпечуючими; -удосконалення економічних важелів регулювання природоохоронної діяльності.
Україна належить до числа країн, розвиток яких значною мірою залежить від збалансованості використання наявної бази природних ресурсів, у першу чергу, життєзабезпечуючих (земельних, водних, мінерально-сировинних). Дослідження й аналіз підтверджують, що, незважаючи на успадковані проблеми розвитку, Україна має власні можливості їх вирішення, насамперед шляхом ефективного використання всіх видів природних ресурсів.
Якщо виходити з того, що промислова структура є ядром національної економіки, її динаміки і природоресурсомісткості, то пріоритетним завданням є вдосконалення структури промисловості у напрямі підвищення її технологічності та надання переваг тим галузям і виробництвам, які випускають кінцеву екологічно немістку і екологічно чисту продукцію. Це проблема великої стратегічної мети, на яку має спрямовуватися державна політика.
Таким чином, найбільш активним рівнем еколого-економічних систем є регіональний, оскільки регіон (область) є одночасно об’єктом управління, на цьому рівні формуються екологічні проблеми суспільства, ставляться вимоги до екологізації виробництва і раціонального природокористування. Саме регіон поєднує конкретні пункти розміщення продуктивних сил, підприємства-забруднювачі і підприємства- природокористувачі, які є елементами його економічної структури. Структура і масштаб регіонального виробництва визначають характер і обсяги забруднень, інтенсивність впливу на природне середовище.
Отже, розвиток національної економіки вимагає враховувати принаймні три обставини: по-перше, природоресурсний потенціал національної території, який в Україні, як і у кожної країни, має свої обмеження, зокрема, коли йдеться про окремі базові елементи довкілля (воду, лісові ресурси тощо); по-друге, розвиток економічної, зокрема промислової структури, зорієнтованої на мінімізацію затрат природних ресурсів; по-третє, економне видобування і використання природних ресурсів, бо воно не тільки пов’язане з ефективністю економіки, але передусім із забрудненням повітряного басейну, водоймищ тощо. Чим потужніше природні ресурси залучаються у процес виробництва, тим більші можливості погіршення якості довкілля шкідливими промисловими і непромисловими викидами.
20
Khudolieieva, L., N. Kutsokon, N. Rashydov, and O. Dugan. "Quantative and qualitative evaluations of environmentally dangerous wastes emission from burning wood comparing to natural gas and coal." Studia Biologica 10, no. 3–4 (2016): 61–70. http://dx.doi.org/10.30970/sbi.1003.491.
Full text
21
Бєлобородова, М. В., Л. І. Юрчишина, and А. П. Козинець. "ПОТЕНЦІАЛ РОЗВИТКУ ЕКОТУРИЗМУ В РЕГІОНАХ УКРАЇНИ." Індустрія туризму і гостинності в Центральній та Східній Європі, no. 3 (December 21, 2021): 5–11. http://dx.doi.org/10.36477/tourismhospcee-3-1.
Full textAbstract:
У статті досліджено потенціал екологічного туризму в регіонах України на основі тестування екологічних кривих Кузнеця (ЕКК), побудованих через співвідношення викидів в атмосферне повітря на кв. км регіону та валового регіонального продукту на душу населення. Показником туристичного потенціалу регіону вибрано валову додану вартість за такими видами економічної діяльності, як мистецтво, спорт, розваги та відпочинок і тимчасове розміщення та організація харчування (за період 2005–2018 рр. у приведених цінах). За наведеним показником вибрано Дніпропетровську, Львівську, Одеську області, як такі, що мають найвищу частку ВДВ за зазначеними видами економічної діяльності, а також побудовано ЕКК за даними в середньому по Україні. Більш ранній період проходження поворотної точки ЕКК в регіоні дає змогу зробити висновок про стійкість тенденції до екологічної переорієнтації населення. Доведено, що екотуризм має перспективи розвитку лише після досягнення певного рівня валового регіонального продукту і, відповідно, отримання населенням певного рівня прибутку, який і дає змогу поширитися стійким «зеленим» тенденціям у сфері організації відпочинку. За результатами дослідження зроблено висновок, що Дніпропетровська та Львівська області, а також Україна загалом пройшли поворотну точку на початку другої половини досліджуваного періоду (2012–2015 рр.), і лише Одеська область характеризується найбільш стійкими тенденціями до екологізації туризму у зв’язку з проходженням поворотної точки ЕКК у 2009 р. Тенденції ЕКК для Львівської області збігаються із середніми по Україні. Особливості ЕКК Дніпропетровської області зумовлені вищим рівнем ВРП на душу населення, який відображає проходження поворотної точки ЕКК (44 650 грн на душу населення проти середнього показника по Україні 32 002 грн на душу населення). Відповідно, доведено наявність соціальних та ринкових передумов для активного розвитку екологічного туризму в Україні та найбільших її туристичних регіонах. Перспективи подальших досліджень полягають у підвищенні специфікації ЕКК через розширення переліку викидів шкідливих речовин, а також конкретизації напрямів регіональної екологічної політики у сфері стимулювання та поширення екотуризму.
22
ТКАЧУК, В. В. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ДИЗЕЛЬНОГО ПАЛИВА З ДОДАВАННЯМ БІОДОБАВОК." Товарознавчий вісник 1, no. 13 (August 1, 2020): 244–55. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2020-13-21.
Full textAbstract:
Мета. Оцінка впливу біодобавок на підвищення експлуатаційних властивостей дизельних палив.
Результати. При згоранні дизельного палива відпрацьовані гази автомобілів з дизельними двигунами містять оксиди вуглецю, сірки, азоту, сажу, вуглеводні і канцерогенні поліциклічні вуглеводні. При згорянні палива, що містить домішки сірки, утворюється переважно двоокис сірки. При утриманні зольних елементів (наприклад, металовмісні присадки) частина сірки переходить в сульфати і викидається у вигляді твердих частинок. Діоксид сірки подразнює органи дихання, бере участь в утворенні кислотних дощів, в процесах корозії, руйнує каталітичні нейтралізатори. Отже, посилення норм викидів шкідливих речовин з відпрацьованими газами двигунів внутрішнього згоряння, обмеження емісії діоксиду вуглецю, а також економія енергоносіїв нафтового походження, змушують більшість країн шукати шляхи зниження небезпеки впливу теплових двигунів на навколишнє середовище. Ці проблеми сьогодення призвели до посилення вимог щодо екологічних властивостей продукції нафтопереробної промисловості.
За результатами досліджень було встановлено, що комплекс показників якості дизельного палива нафтового походження та зразків естерів ріпакової олії дещо відрізняється від показників нафтового дизельного палива, а ряд показників екологічних властивостей є кращими, ніж показники палива нафтового походження.
У результаті встановлено, що при додаванні біокомпонентів до нафтового дизельного палива в кількості 7 % покращуються в першу чергу показники екологічних властивостей: вміст сірки, масова частка ароматичних вуглеводнів, зольність. Також збільшується цетанове число та значно покращується змащувальна здатність, що збільшує ресурс двигуна автомобіля. Окрім того, біодизельне паливо економить витрати на паливо, оскільки є дешевшим за нафтове дизельне паливо.
Наукова новизна. Встановлено вплив біодобавок: метилового естеру ріпакової олії (МЕРО) та ізопропілового естеру ріпакової олії (ІПЕРО) на експлуатаційні властивості дизельного палива.
Практична значимість. При додавання біокомпонентів до нафтового палива покращились експлуатаційні властивості, зокрема, такі показники, як цетанове число, густина та в’язкість, вміст сірки, зольність, масова частка поліциклічних ароматичних вуглеводнів.
23
Піскун, Ольга, Юлія Яковенко, Назарій Козачок, and Анастасія Постнікова. "Порівняльне оцінювання впливу міського громадського транспорту на урбоекосистему міста." Матеріали міжнародної науково-практиченої конференції "Екологія. Людина. Суспільство", May 20, 2021, 315–17. http://dx.doi.org/10.20535/ehs.2021.233208.
Full textAbstract:
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), забруднення повітря є одним з основних факторів ризику для здоров’я, пов’язаних із навколишнім середовищем. За оцінками ВООЗ, близько 91% світового населення проживає в районах, де рівень забруднення перевищує значення, встановлені в рекомендаціях щодо якості повітря, а 4.2 мільйони випадків смерті у світі щороку пов'язані саме з забрудненням повітря. Наявність шкідливих речовин в атмосфері призводить до збільшення кількості захворювань і тяжкості перебігу таких хвороб як інсульт, хвороби серця і рак легенів, а також гострих і хронічних респіраторних захворювань, включаючи астму. Частка автомобільного транспорту у викидах шкідливих речовин становить 90%, у тому числі: 94% – у викидах оксиду азоту, 92% – у викидах оксиду вуглецю, 90% сажі, 75% викидів метану та неметанових органічних сполук, 70% викидів діоксиду сірки, 62–65% викидів діоксиду азоту. У викидах парникових газів частка автомобільного транспорту зросла з 40,2% у 1990 р. до 84,5% у 2011 р. і за прогнозами буде й далі збільшуватись. Очевидно що особистий транспорт має набагато меншу ефективність перевезення людей, тому постає питання вибору громадського транспорту для міста. У великих містах на кшталт Києва існує багато видів громадського транспорту, але вони також створюють викиди парникових газів. Найкращою заміною особистого автомобілю є автобуси та тролейбуси. Перші можуть проходити будь-які маршрути, що можуть знадобитися жителю міста, другі потребують для пересування спеціальної інфраструктури, яка не є настільки ж дорогою як для рельсового транспорту. Так як половина енергії в Україні виробляється на ТЕС, більша частина яких є газовими, то тролейбуси створюють викиди парникових газів не у своєму двигуні, а за містом. У роботі розглянуто енергетичну ефективність та рівень викидів тролейбусів і автобусів, які знаходяться у експлуатації депо міста Київ. Також створено рекомендації для влади міста з приводу покращення екологічності технопарку.
24
Занько, С. Н. "Основні технічні засоби забезпечення контролю викидів шкідливих речовин." Proceedings of the National Aviation University 9, no. 2 (July 12, 2001). http://dx.doi.org/10.18372/2306-1472.9.12052.
Full text
25
Кобзар, Сергій, Олександр Топал, Людмила Гапонич, and Ірина Голенко. "Дослідження процесу сумісного спалювання природного газу з rdf в модельній камері згоряння." Матеріали міжнародної науково-практиченої конференції "Екологія. Людина. Суспільство", May 20, 2021, 184–92. http://dx.doi.org/10.20535/ehs.2021.232878.
Full textAbstract:
Виробництво та утилізація палива, отриманого з твердих побутових відходів (RDF/SFR), є ефективним методом економії викопного палива та зменшення викидів шкідливих речовин та парникових газів на полігонах та сміттєзвалищах. Україна має потенціал для виробництва щорічно близько 2,5–3,5 млн. тонн палива з твердих побутових відходів з теплотою згорання 10–25 МДж/кг. У разі залучення цих видів палива в енергетику України можна отримати до 2500 ГВт×год електроенергії та 4500 ГВт×год теплоти щорічно. Одним з перспективних варіантів залучення палива з твердих побутових відходів до енергетичного сектору є їх спалювання, включаючи спільне спалювання з природним газом, спрямоване на виробництво теплоти та електроенергії, зокрема на існуючих котлах малої та середньої потужності пари, з дотриманням суворих екологічних вимог (Директива ЄС 2010/75 про промислові викиди та ін.). Для проведення цього дослідження ми вибрали газомазутний пальник ГМП-16, встановлений у циліндричній камері згоряння. Газомазутні водогрійні котли марки КВГМ, які призначені для опалення та гарячого водопостачання, оснащені пальниками цього типу. При комп'ютерному моделюванні процесу спалювання було вивчено вплив додавання палива з твердих побутових відходів на процес спільного спалювання для визначеної геометрії елементу камери згоряння (з пальником теплової потужності 18,6 МВт). Ми отримали розрахункові залежності температур, швидкостей, розподілу концентрацій газових компонентів, залишку вуглецю у твердій фазі, а також концентрації оксидів азоту та оксиду вуглецю в камері згоряння. Наші розрахунки показують, що додавання частки палива з твердих побутових відходів у кількості до 20% (за теплом по входу) під час їх спільного з природним газом істотно не змінює техніко-екологічні показники роботи камери згоряння.
26
Гаєвський, Валерій, Володимир Кочмарський, and Віктор Филипчук. "Вплив ефективності роботи оборотних систем охолодження ТЕС на величину викидів оксиду вуглецю." Матеріали міжнародної науково-практиченої конференції "Екологія. Людина. Суспільство", May 20, 2021, 115–18. http://dx.doi.org/10.20535/ehs.2021.233178.
Full textAbstract:
Згідно стратегії екологічного розвитку України до 2030 року для підвищення індекса екологічної ефективності (Environmental Performance Index, EPI) планується зменшення енергоємності ВВП з 0.286 кг (2020 рік) до 0,186 кг (2030 рік) умовного палива на один долар США. Оскільки одним із найбільш енергоємних галузей промисловості є енергетика, то така задача безпосередньо стосується цієї галузі. З точки зору екологічних проблем електричні станції взагалі та їх основні елементи повинні відповідати екологічним нормативам. Згідно виробленої електроенергії у 2020 році ТЕС України використали мінімум 5,9 млрд м3 води з якої кількість свіжої води складає близько 10-20%. Основна частина спожитої води ТЕС (близько 90%) використовується оборотними системами охолодження (ОСО) Таким чином, ТЕС потребує великої кількості водних ресурсів, використання яких у кінцевому результаті призводить до зміни природного водного балансу навколишнього середовища, гідрологічних і водно-хімічних режимів водотоків. Все це у свою чергу призводить до небажаних змін в локальних і в перспективі глобальних екосистемах. Метою даної роботи є разрахунок викидів оксиду вуглецю на прикладі ТЕС потужністю 2500 МВт і оцінка наслідків недостатньо ефективної роботи ОСО для паросилової частини ТЕС. Згідно розглянутої методики розраховано основні екологічні показники оксиду вуглецю для ТЕС, потужністю 2500 МВт, що використовує вугілля марки АСШ, які наведені у таблиці. Таким чином, валові викиди шкідливих речовин за рахунок недогріву води ОСО на 1⁰С складають 0,75 тис. т/рік. При цьому досліджувана умовна ТЕС за рік утворює стовп димових газів над містом Київ близько 47 метрів. Такий результат вказує на малу перспективність розвитку вугільної теплової енергетики і важливість розробки заходів покращення її ефективності.
27
Корогодский, Владимир Анатольевич, Оксана Николаевна Стеценко, and Сергей Владимирович Обозный. "ЗНИЖЕННЯ ВИТРАТИ ПАЛИВА ТА СКОРОЧЕННЯ ВИКИДІВ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН З ВІДПРАЦЬОВАНИМИ ГАЗАМИ ЗА РАХУНОК ВИЗНАЧЕННЯ РАЦІОНАЛЬНИХ КУТІВ ВИПЕРЕДЖЕННЯ ЗАПАЛЮВАННЯ." Collection of scientific works of the Ukrainian State University of Railway Transport 1, no. 151 (March 31, 2015). http://dx.doi.org/10.18664/1994-7852.151.2015.68541.
Full text
28
Sandul, O. I., V. I. Velichko, G. O. Danilchuk, and I. O. Brasko. "АНАЛІЗ ПОШИРЕНОСТІ І ЗАХВОРЮВАНОСТІ НА БРОНХІАЛЬНУ АСТМУ ТА СТАНУ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ В ОДЕСЬКОМУ РЕГІОНІ ПРОТЯГОМ 2006–2016 РОКІВ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 2 (August 2, 2018). http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i2.8636.
Full textAbstract:
Метою нашого дослідження було провести аналіз поширеності та захворюваності на бронхіальну астму серед дорослого населення в Одеському регіоні протягом 2006–2016 рр. та оцінити епідеміологічну ситуацію по співвідношенню до техногенного навантаження атмосферного повітря основними промисловими забруднювачами.Матеріал і методи. Проведено ретроспективний аналіз звітної документації Департаменту охорони здоров’я Одеської обласної державної адміністрації щодо поширеності бронхіальної астми серед дорослого населення Одеського регіону за період з 2006 по 2016 рік. Також були проаналізовані дані річних звітів Міністерства екології та природних ресурсів України щодо стану навколишнього природного середовища за 2010–2016 роки та проведений аналіз техногенного навантаження атмосферного повітря основними промисловими забруднювачами в Одеському регіоні за цей період. Рівні показників поширеності та захворюваності на бронхіальну астму співвідносяться з динамікою обсягів техногенного забруднення атмосферного повітря.Результати. За проаналізований період в Одеському регіоні показники поширеності та захворюваності на бронхіальну астму серед дорослого населення значно перевищили середні показники по Україні. При цьому в атмосферному повітрі відмічалися перевищення гранично допустимих концентрацій ряду специфічних техногенних забруднювачів, здатних чинити негативний вплив на стан дихальної системи та сприяти розвитку бронхіальної астми.Серед найнебезпечніших забруднювачів атмосферного повітря були такі шкідливі речовини як формальдегід, фенол, сажа та сірководень, концентрації яких в Одеському регіоні впродовж багатьох років перевищують гранично допустимі. Це підтверджує також факт того, що рівень поширеності та захворюваності на бронхіальну астму є вищим у містах регіону, де зосереджені важливі промислові об'єкти, ніж у сільській місцевості. Рівні показників захворюваності на бронхіальну астму співвідносяться з динамікою обсягів забруднення атмосферного повітря. Так, збільшення об’ємів викидів техногенних забруднювачів збігалося у часі зі зростанням захворюваності на бронхіальну астму у регіоні.Висновки. Простежується чіткий взаємозв’язок між динамікою захворюваності на бронхіальну астму та рівнем техногенного навантаження атмосферного повітря основними промисловими забруднювачами, оскільки піки забруднення та захворюваності збігаються в часі.