Journal articles on the topic 'Визначення ознак'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Визначення ознак.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Визначення ознак.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
КРЮЧКО, НАТАЛІЯ. "Ознаки судової влади: конституційно-правовий аспект." Право України, no. 2018/04 (2018): 251. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2018-04-251.
Full textAbstract:
Оскільки завданням чергового етапу судової реформи є забезпечення функціонування судової влади, орієнтованої на правові цінності, відображені в міжнародних стандартах у сфері прав людини, то мають закладатися основи принципової поваги до авторитету та статусу судової влади, що, зі свого боку, базуються на її ознаках. Як зазначає авторка статті, проблематика судової влади загалом та її ознак зокрема завжди була предметом наукових досліджень і палких дискусій серед науковців та практиків. Науковці послідовно досліджують певні аспекти судоустрою та судочинства, не оминаючи увагою окремі ознаки судової влади. Проте комплексного наукового дослідження ще немає. Мета статті полягає у дослідженні характеру закріплення загальних ознак судової влади на конституційному рівні; аналізі зазначених ознак із посиланням на відповідні статті Основного Закону України. Як зазначено у статті, в юридичній науці відсутнє чітке визначення поняття ознак судової влади, крім того, немає одностайності у підходах до визначення їхнього змісту та класифікацій. Зокрема, зміст цієї категорії залишився без законодавчого визначення, закріплені лише деякі ознаки судової влади. Аналіз норм Конституції України дав змогу стверджувати, що термін “ознаки судової влади” не набув у ній широкого застосування. Беручи до уваги специфіку інституту судової влади, науковці зазначають, що загальновизнаною є класифікація ознак судової влади на загальні та особливі (автору статті імпонує саме ця класифікація). Усі ці ознаки в сукупності, доповнюючи одна одну, дають можливість визначити поняття судової влади з урахуванням її владної сутності. Загальними ознаками судової влади називають ознаки, що характерні для влади загалом та притаманні судовій владі як її частині зокрема. Їхній аналіз дає змогу з’ясувати, у чому полягає та виявляє себе владний характер діяльності й повноважень суду. Хоча кожна ознака, властива владі загалом, стосовно судової влади, безумовно, набуває певної специфіки. У статті детально розглядаються такі загальні ознаки судової влади: 1) соціальний характер влади; 2) структура владовідносин; 3) цілеспрямованість влади; 4) вольовий характер влади; 5) регулююче й організаційне призначення влади; 6) примусовий характер влади. Щодо кожної з них авторка детально аналізує певне специфічне закріплення у Конституції України із зазначенням відповідних норм Основного Закону. Наприкінці статті наголошується, що судова влада характеризується такими загальними ознаками, які надають їй можливість виконувати функцію розгляду та вирішення правових конфліктів, забезпечувати дію принципу верховенства права, підтримувати стабільність у правовідносинах, здійснювати організаційний та регулюючий вплив у необхідних випадках, забезпечувати дотримання прав і свобод людини та громадянина на належному рівні. Всі ці механізми при визначенні змісту своєї діяльності мають пріоритетно обирати гарантування верховенства прав і свобод людини, самостійність при здійсненні повноважень, дотримання процесуального порядку розгляду та перегляду справи, а також ефективність судового захисту загалом.
2
Цабека, К. "Деякі аспекти кваліфікації адміністративних правопорушень, пов’язаних із корупцією." Юридичний вісник, no. 2 (August 26, 2020): 260–66. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i2.1731.
Full textAbstract:
Статтю присвячено дослідженню деяких аспектів кваліфікації адміністративних правопорушень, пов'язаних із корупцією, зокрема, визначенню поняття, особливостей та суб'єктів її здійснення. Розглянуто наукові підходи до розуміння понять «адміністративно-правова кваліфікація» та «кваліфікація адміністративного правопорушення» з метою з'ясування питання, чи є зазначені категорії принципово різними або тотожними. Узагальнюючи досліджені визначення понять «адміністративно-правова кваліфікація» та «кваліфікація адміністративного правопорушення», виділено визначальні аспекти кваліфікації адміністративного правопорушення. Окрему увагу приділено визначенню суб'єктів здійснення кваліфікації адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією. З аналізу норм чинного адміністративного законодавства наведено перелік суб'єктів, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією. З урахуванням судової практики з розгляду справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, визначено особливості та зміст кваліфікації таких правопорушень у межах судового провадження. Виділено головні аспекти щодо здійснення кваліфікації адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією. Установлено суб'єктів кваліфікації адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією. Процес здійснення кваліфікації адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, запропоновано розглядати як комплекс проведення відповідних дій, які визначені автором. За результатами дослідження питань у межах тематики наукового дослідження наведено авторське визначення поняття «кваліфікація адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією», під яким необхідно розуміти діяльність спеціально вповноваженого суб'єкта щодо пізнання, аналізу та оцінки діяння (дії чи бездіяльності), змістом котрої є зіставлення та співвідношення ознак вчиненого діяння (дії чи бездіяльності) до юридично значущих ознак (юридичного складу) адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, визначених чинним адміністративним законодавством, із відповідним процесуальним оформленням.
3
ЄМЧЕНКО, Ірина. "МИТНІ ОЗНАКИ ІДЕНТИФІКАЦІЇ СИНТЕТИЧНИХ МИЙНИХ ЗАСОБІВ." Товарознавчий вісник 1, no. 11 (January 22, 2020): 191–200. http://dx.doi.org/10.36910/https://doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2018-11-22.
Full textAbstract:
Мета. Визначення ознак ідентифікації синтетичних мийних засобів згідно із вимогами технічних регламентів під час здійснення митних процедур. Важливим є встановлення основних ознак ідентифікації синтетичних мийних засобів в митних цілях.
Методика. При дослідженнях використовували методи на основі системного аналізу та органолептичні методи візуального контролю. Для підведення підсумків роботи використовували методи аналізу та синтезу інформації, абстрагування та групування.
Результати. Проаналізовані представлені дані щодо найбільших у світі країн-експортерів та країн-імпортерів синтетичних мийних засобів у 2017 році. Окреслені визначення основних вимог щодо якості та екологічної безпечності синтетичних мийних засобів у світлі гармонізації вимог технічних регламентів. Визначені ознаки товарознавчої та митної ідентифікації. Адже ідентифікація в митних цілях є складовою необхідних митних процедур, а саме митного оформлення при здійсненні зовнішньоторговельних операцій.
Наукова новизна. Проведено аналіз ознак митної ідентифікації, як критерія митної класифікації під час декларування синтетичних мийних засобів, що є об’єктом зовнішньоекономічних операцій. Встановлено оптимальний перелік класифікаційних ознак синтетичних мийних засобів, який дозволяє достатньо ідентифікувати в митних цілях під час здійснення митних процедур.
Практична значимість. Визначені критерії ідентифікації синтетичних мийних засобів дозволяють чітко класифікувати об’єкт митного контролю з метою застосування механізмів митного тарифного та нетарифного регулювання.
4
Svyrydov, A. S. "МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ОЗНАК ПРОГРАМНИХ РЕАЛІЗАЦІЙ АЛГОРИТМІВ НА ОСНОВІ СИНТАКСИЧНОГО АНАЛІЗУ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, no. 48 (April 11, 2018): 87–90. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.2.087.
Full textAbstract:
Розглянуто існуючі підходи та методи виявлення ознак. Запропоновано використання синтаксичного аналізу в парі з семантикою. Проведено аналіз особливостей, що виникають при об'єднанні алгоритмів, описано можливість приналежності алгоритмів різних груп та призначень. Запропонований метод дозволяє визначати ознаки програмної реалізації алгоритмів. Використання отриманих ознак дозволяє групувати схожі за ознаками алгоритми.
5
Т. В. Григорович, В. Л. Кравець. "ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМИ КООРДИНАТ ПІД ЧАС ВИЗНАЧЕННЯ ІДЕНТИФІКАЦІЙНИХ ОЗНАК У ПОЧЕРКОЗНАВЧІЙ ЕКСПЕРТИЗІ ПІДПИСІВ." Криміналістичний вісник 31, no. 1 (January 27, 2020): 89–95. http://dx.doi.org/10.37025/1992-4437/2019-31-1-89.
Full textAbstract:
Метою статті є вдосконалення системи ознак почерку в контексті започаткування нових способів, що уможливлюють достовірне визначення ідентифікаційних ознак за розміщенням особливих точок підписів якісно-описовими та кількісними методами. У процесі дослідження розроблено спосіб визначення положення точок підписів у системі координат, подібній до прямокутної, де горизонтальною віссю вважають лінію підпису, а вертикальною – перпендикуляр до лінії підпису. При цьому використання координатної сітки дає змогу візуально, більш достовірно і точно оцінити як протяжність рухів під час виконання графічних елементів підписів, так і ознаки співвідношення протяжності рухів. Частину ідентифікаційних ознак підписів запропоновано визначати кількісними методами у прямокутній системі координат для встановлення відстаней між окремими точками за їх координатами і числових значень співвідношень відстаней між точками. Впровадження в експертну практику зазначеного способу дослідження підпису зменшить вплив суб’єктивного чинника, забезпечить достовірність визначення ідентифікаційних ознак під час дослідження підписів якісно-описовими методами та убезпечить від надання недостатньо обґрунтованих висновків. Цей спосіб може становити підґрунтя розроблення автоматизованої ідентифікаційної системи «АІС-ПІДПИС». Достовірність отриманих результатів і висновків забезпечено застосуванням емпіричних методів дослідження, у тому числі спостереження, вимірювання, моделювання, прогнозування, формалізації, що дає змогу візуально оцінити окремі ознаки підписів, а також кількісних методів (статистичних, математичних, узагальнення) для встановлення числових залежностей у дослідженні цих ознак.Ключові слова: підпис; ідентифікаційні ознаки; система координат; лінія підпису; координатна сітка.
6
ПЕРЕДРІЙ, О. І. "ОСОБЛИВОСТІ ЕКСПЕРТИЗИ СТАРОВИННИХ КНИГ." Товарознавчий вісник 1, no. 13 (July 31, 2020): 196–205. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2020-13-16.
Full textAbstract:
Мета. Визначити основні етапи проведення та критерії оцінки стародруків при проведенні ідентифікаційної та митної експертиз.
Методика. Загальний підхід до визначення змісту і структури роботи ґрунтується на основі методу системного аналізу. Для підведення окремих підсумків у роботі використано методи аналізу та синтезу, абстрагування та групування.
Результати. Коротко проаналізовано стан контрабанди та незаконної торгівлі культурними цінностями. Розглянуто класифікаційні ознаки стародруків, за яким класифікують старовинні книги при перетині митного кордону чи в букіністичній торгівлі. Розглянуто особливості проведення ідентифікаційної експертизи старовинних книг як об’єктів культурної спадщини. Подано характеристику ознак, за якими ідентифікуються книги; визначено основні етапи та методи проведення експертизи. Автором подано повну характеристику зовнішніх ознак книг, за якими визначається їх видова приналежність. Визначена, що основною класифікаційною ознакою книг є період друкування. Встановлено, що повну оцінку книги як вартісну, так і ідентифікаційну можна надати лише на підставі комплексного вивчення всіх ознак, їх сукупності. При митній експертизі працівники повинні проводити огляд книги в строгій послідовності: визначити назву, час друку, друкарню, стан збереження, матеріал, вид друку та фарби, наявність поміток і підписів. На визначення вартості стародруків впливають не тільки часові чи матеріальні критерії, а також художні та соціо-культурні. Зокрема, вагоме значення на вартість книг мають приналежність книги певній історичній особі, художня змістова цінність видання, інформаційна насиченість книги і конфіденційність, наявність маргіналій, рідкісність. Сукупність усіх цих та інших ознак може підвищувати початкову вартість книг в декілька разів.
Практична значимість. Питання процедури проведення ідентифікаційної експертизи стародруків, заявлених до вивезення (тимчасового вивезення) та повернутих в Україну після тимчасового вивезення можуть бути використані для вдосконалення чинних методик.
7
Білобородова, Т. О., М. О. Коверга, І. В. Хамула, П. О. Петров, Л. В. Білобородова, and М. В. Нестеров. "Методологія автоматичної оцінки біомедичних даних." ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, no. 7 (263) (December 10, 2020): 18–23. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-263-7-18-23.
Full textAbstract:
Сучасний розвиток інформаційних технологій відкриває нові можливості в біомедичному моніторингу. Широкий спектр біомедичних датчиків використовується для отримання різних фізіологічних сигналів людини, що можуть свідчити про наявність симптомів хвороби Паркінсона, зокрема, такого як тремор. Визначено, що існуючі методи класифікації даних для визначення постурального тремору недостатньо ефективні. Запропонована методологія включає отримання та сегментація даних, вилучення ознак, моделювання з етапами навчання і тестування для отримання оцінки про передбачуваний ступінь тремору. Дані отримані відповідно до п’яти ступенів тяжкості тремору і містять часову мітку і дані акселерометра по трьох осях. Отримані дані сегментовані у сегменти у вигляді односекундного вікна, що не перекривається. Обробка даних виконана для даних отриманих сегментів. З кожного компонента прискорення сегмента вилучаються наступні ознаки: середнє для x, y, z; стандартне відхилення для x, y, z; максимальне та мінімальне значення для x, y, z; медіана для x, y, z; ентропіядля x, y, z; автокореляція для x, y, z; енергія послідовності для x, y, z; кореляція Пірсона для x і z; кореляція Пірсона для y і z; кореляція Пірсона для x і y. Моделювання проведено з застосуваннямалгоритму підвищення градієнтного дерева XGBoost, якийзастосовано для співставлення ступеню тремору відповідним виділеним векторам ознак. Навчена модель використана для оцінки ступеню тремору усіх векторів ознак в одному тесті. Середні оцінки ступеню тремору представляють оцінки ступеню кожного класу. Класифікатор надає індивідуальний результат для кожного сегмента вилучених з даних тесту ознак. Результати отриманої матриці невідповідності використано для оцінки якості класифікації. На тестових даних отримана точність класифікації з використанням параметру F1-score, що становить 92%. Розрахована важливість кожної вилученої ознаки відносно класу, яка вказує корисність ознаки при побудові дерев рішень в моделі. Визначена важливість вилучених ознак у відповідності до класу, в подальших дослідження використовуватиметься для зменшення обсягу вхідних даних.
8
Харитонов, С. "Визначення окремих ознак військових злочинів." Вісник Національної академії прокуратури України, no. 1 (53) (2018): 78–84.
Find full text
9
Савицька, В. "Досвід окремих країн пострадянського простору щодо використання поняття «завідомість» у загальних частинах кримінальних кодексів." Юридичний вісник, no. 1 (August 7, 2020): 350–56. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i1.1644.
Full textAbstract:
У статті в межах підготовки дисертації за темою: «Поняття завідомості за кримінальним правом України» узагальнено досвід окремих країн пострадянського простору щодо використання поняття «завідомість» у загальних частинах кримінальних кодексів.
Встановлено, що в КК Грузії ознака завідомості здебільшого вживається в єдиному значенні (повне усвідомлення суб'єктом злочину відповідних об'єктивних ознак), втім, нами зафіксовано і кілька випадків відхилення від цього значення, що свідчить про порушення принципу єдності юридичної термінології. Загалом у КК Грузії ознака завідо-мості стосується ознак характеристики потерпілого від злочину (зазвичай віку та стану). Втім, у цьому питанні виявлена певна непослідовність в нормах, які передбачають одразу декілька спеціальних потерпілих (наприклад, завідомість стосується потерпілої від кримінального правопорушення - вагітної жінки - та не поширюється на неповнолітнього).
На відміну від КК України та розглянутого вище закону про кримінальну відповідальність Азербайджанської Республіки, законодавець Республіки Білорусь на законодавчому рівні закріпив визначення цієї ознаки, що, без сумніву, є вагомою перевагою цього нормативно-правового акта.
У КК Республіки Білорусь, як і в КК Азербайджанської Республіки також зустрічається поняття завідомо незаконного (ст. 40 КК Азербайджанської Республіки) та завідомо злочинного наказів (ст. 117 КК Азербайджанської Республіки). Таке рішення законодавця певною мірою порушує принцип єдності юридичної термінології, через що, на нашу думку, доцільним було б обрати єдиний термін (наприклад, «незаконний», адже він має більш широке значення).
У КК Республіки Білорусь ознака завідомості досить поширена. Суттєвою перевагою КК Республіки Білорусь є наявність законодавчого визначення поняття завідомості. Здебільшого у нормах цього законодавчого акта завідомість використовується саме в цьому значенні та стосується таких ознак, як суспільно небезпечне діяння, предмет злочину або потерпіла від злочину особа.
10
Коломоєць, Т. О., and В. К. Колпаков. "УНІВЕРСАЛІЇ «ФАКТИЧНА ОЗНАКА» ТА «ОЗНАКА ЮРИДИЧНОГО СКЛАДУ» В ПОНЯТТІ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРОСТУПКУ." Науково-теоретичний журнал «Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка» 1, no. 89 (March 6, 2020): 149–62. http://dx.doi.org/10.33766/2524-0323.89.149-162.
Full textAbstract:
У статті досліджується співвідношення універсалій «фактична ознака» та «ознака юридичного складу» в понятті адміністративного проступку. На підставі їхнього онтолого-гносеологічного аналізу розкрито зміст і практичне значення апостеріорних та апріорних ознак адміністративного проступку. Акцентовано увагу на ролі вказаних ознак у розроб-ленні понять «суспільна шкідливість адміністративного правопорушення» та «суспільна небезпека адміністративного правопорушення». Запропоновано нове бачення генетичних витоків, правової природи, співвідношення та розуміння зазначених універсалій. На підставі здійсненого дослідження сформульоване доктринальне визначення поняття адмініст-ративного правопорушення.
11
Татаренко, Г. В., І. В. Татаренко, and Ю. О. Попова. "ОБ’ЄКТИВНА СТОРОНА ХУЛІГАНСТВА: ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ ОЗНАК." Актуальні проблеми права: теорія і практика, no. 2 (42) (January 27, 2022): 168–75. http://dx.doi.org/10.33216/2218-5461-2021-42-2-168-175.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню ознак об’єктивної сторони кримінального правопорушення, пе-редбаченого ст. 296 КК України. На основі аналізу законодавства та доктринальних напрацювань,сформульовано змістовні елементи визначення «громадського порядку» як об’єкта кримінально-правової охорони. З використанням цього тлумачення, було аргументовано принципову можливістьвчинення хуліганства як шляхом дії, так і шляхом бездіяльності. Автори приділили увагу ознаці «гру-бості» порушення громадського порядку при вчиненні хуліганства: з огляду на відсутність легальноговизначення, було проаналізовано позиції представників наукової спільноти стосовно тлумачення цьогоелементу об’єктивної сторони хуліганства. В результаті зроблено висновок, що за чинного законодав-ства засудження особи за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 КК України, єпорушенням принципу верховенства права, адже особа не має можливості передбачити юридичнінаслідки свого діяння, позаяк не здатна оцінити, чи є вчинюване нею порушення громадського порядкугрубим. Ознаки «виняткового цинізму» та «особливої зухвалості» розглянуто в контексті практикиВерховного суду із застосуванням різних методів тлумачення норм права.Ключові слова: хуліганство, об’єктивна сторона, громадський порядок, особлива зухвалість, винятковий цинізм, опір представникові влади, опір представникові громадськості.
12
Іващенко, І. М. "Визначення ознак зменшення корисності необоротних активів." Інноваційна економіка, no. 6 (55) (2014): 313–17.
Find full text
13
Курач, Т. М. "Визначення сукупності ознак класифікування географічних карт." Географія та туризм, Вип. 18 (2012): 198–202.
Find full text
14
Беніцький, А. С. "Проблеми визначення ознак причетності до злочину." Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, no. 2 (67) (2014): 109–22.
Find full text
15
Editor, Editor. "ОСОБЛИВОСТІ АСОРТИМЕНТУ ЮВЕЛІРНИХ ВИРОБІВ РЕЛІГІЙНОГО ЗМІСТУ." Товарознавчий вісник 1, no. 11 (December 13, 2019): 117–24. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2018-11-13.
Full textAbstract:
Мета. Метою даного дослідження є аналіз асортименту ювелірних виробіврелігійного змісту, визначення їх особливостей і характерних товарознавчих ознак.Методика. При дослідженнях використовували методи системного аналізу,абстрагування і групування.Результати. Досліджено асортимент ювелірних виробів релігійного змісту тафактори, що впливають на його формування, визначено основні особливості релігійнихвиробів, подано їх класифікацію за різними ознаками.Наукова новизна. Визначено характерні ознаки ювелірних виробів релігійного змістута проаналізовано вплив даних характеристик на формування асортименту релігійнихвиробів.Практична значимість. Зростання попиту на ювелірні виробів релігійного змістуспричинює необхідність аналізу даного сегменту ринку ювелірних виробів, визначеннянайважливіших факторів впливу на асортимент даної групи товарів, а глибокий змістрелігійних символів зумовлює необхідність детального вивчення їх характерних ознак іособливостей.
16
Козярук, О. "Суб’єкт контрабанди наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсів або фальсифікованих лікарських засобів." Юридичний вісник, no. 6 (February 17, 2021): 351–59. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i6.2066.
Full textAbstract:
Суб'єкт злочину разом з об'єктом, об'єктивною та суб'єктивною сторонами є обов'язковим і самостійним елементом будь-якого складу злочину, зокрема, передбаченого ст. 305 КК України. Відсутність суб'єкта виключає наявність складу злочину загалом і зумовлює відсутність підстав для притягнення особи до кримінальної відповідальності. Ознаки, що характеризують суб'єкта, нерозривно пов'язані з усіма іншими елементами складу злочину. Саме своїм суспільно небезпечним діянням суб'єкт завдає шкоди об'єкту посягання, діючи при цьому винно.
Незважаючи на те, що положення стосовно суб'єкта злочину є досить усталеними у кримінальному праві, все одно на теоретичному й нормативному рівнях виникають дискусійні питання, пов'язані з визначенням поняття суб'єкта злочину, передбаченого ст. 305 КК України, спеціального суб'єкта злочину, їх ознак та змістовної характеристики, а також доцільності визначення юридичних осіб суб'єктом злочину, що є актуальною проблемою та метою нашого дослідження.
У статті проаналізовано теоретичні підходи вітчизняних науковців до визначення поняття суб'єкта злочину, його ознак, встановлено відмінності між загальним та спеціальним суб'єктами злочину, передбаченого ст. 305 КК України. Встановлено та охарактеризовано основні риси відповідальності юридичних осіб зарубіжних держав, виділено значущі ознаки, які можна запозичити для українського законодавства. Водночас наведено позитивні приклади намагань впровадження до вітчизняного законодавства відповідальності юридичних осіб, які, на жаль, поки що не набули реалізації у практичній діяльності.
В результаті аналізу вищезазначених думок, положень, позитивного зарубіжного досвіду, враховуючи реалії сьогодення, пропонуємо удосконалення чинного законодавства шляхом впровадження до ст. 305 КК України відповідальності, окрім загального та спеціального суб'єктів, відповідальності юридичних осіб, які виступатимуть як додаткове покарання, не звільняючи від відповідальності винних фізичних осіб.
17
Абакумова, Ю. В. "До проблеми визначення кримінально-правових ознак банди." Держава та регіони. Право, no. 3 (2011): 93–101.
Find full text
18
Ситдиков, П. Г. "Проблема формулювання дефініції та визначення ознак терміну." Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики, Вип. 20 (2011): 432–39.
Find full text
19
Трекова, М. "Визначення поняття та ознак міжнародних трудових стандартів." Право України, no. 4 (2008): 50–53.
Find full text
20
АЛЕКСАНДРОВ, Михайло. "ВИЗНАЧЕННЯ ХАРАКТЕРНИХ ОЗНАК ФРЕНЧА ЯК ПРЕДМЕТА ОДЯГУ." Humanities science current issues 5, no. 28 (July 28, 2020): 19–25. http://dx.doi.org/10.24919/2308-4863.5/28.208888.
Full text
21
Бурдін, В. "Значення ознак об"єктивної сторони складу злочину для визначення ознак поняття осудності." Вісник Львівського університету ім. Івана Франка. Серія юридична, Вип. 53 (2011): 307–13.
Find full text
22
Antoniuk, N. O. "Множинність злочинів: до питання про вдосконалення диференціації кримінальної відповідальності." Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, no. 3 (May 29, 2020): 6–13. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2020.03.01.
Full textAbstract:
Кількість вчинених особою злочинів істотно підвищує суспільну небезпеку діянь винного. Адже і обсяг шкоди чи загрози заподіяння шкоди об’єкту, і формування злочинної спеціалізації, і створення ілюзії безкарності, і інші фактори свідчать на користь того, що множинність злочинів має значення як засіб диференціації кримінальної відповідальності. Втім, у чинному Кримінальному кодексі України множинність злочинів не завжди впливає на варіативну регламентацію заходів кримінально-правового впливу. Навпаки, значна кількість випадків сукупності злочинів (окрім сукупності, у якій хоча б один із злочинів є умисним тяжким або особливо тяжким) практично не має кримінально-правового значення для обсягу кримінальної відповідальності. Також випадки повторного чи рецидивного вчинення злочину впливають на посилення кримінальної відповідальності, якщо у складі вчиненого винним злочину є відповідні кваліфікуючі ознаки. Якщо ж ці ознаки відсутні, суд може врахувати повторність чи рецидив як ознаку, яка посилює покарання. Проте у будь-якому разі правозастосувач не зможе вийти за межі санкції статті Особливої частини КК.
Метою статті є виявлення недоліків диференціації кримінальної відповідальності у разі сукупності, повторності чи рецидиву злочинів. Також планується запропонувати шляхи вдосконалення диференційованого підходу до відповідальності за множинність злочинів, врахування одночасного впливу на посилення відповідальності інших типових кваліфікуючих ознак.
Наукова новизна статті полягає у наданні рекомендації вдосконалення диференціації кримінальної відповідальності за вчинення злочинів у сукупності, повторності та у разі рецидиву. Вирішено проблему одночасного врахування кваліфікуючої ознаки організованої групи та ознак множинності.
Висновки. 1) Межі диференціюючого значення множинності злочинів для кримінальної відповідальності мають встановлюватися на рівні закону, а тому не потрібно делегувати цю роль суду без визначених у КК чітких правил визначення кінцевого покарання за множинність; 2) кваліфікуючі ознаки повторності та рецидиву можуть бути виключені зі статей Особливої частини КК і передбачені у Загальній частині з відповідними коефіцієнтами впливу на суворість кримінальної відповідальності; 3) призначаючи покарання за сукупністю злочинів, суд має мати можливість застосовувати покарання вище ніж те, що передбачене у статті Особливої частини КК, проте воно не повинно перевищувати розмір, встановлений у ст. 12 КК для злочину відповідного ступеня тяжкості; 4) якщо усі злочини, що входять у множинність, вчинено у складі організованої групи (якщо ця ознака передбачена як кваліфікуюча), то множинність не повинна посилювати кримінальну відповідальність.
23
Oleksiichenko, Nadiia, and Nadiia Gatalska. "Особливості впливу середовища на оцінювання естетичних якостей паркових пейзажів: теоретичні та прикладні аспекти." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 17 (October 25, 2018): 72–84. http://dx.doi.org/10.15421/411822.
Full textAbstract:
Наведено спектр досліджень естетичного оцінювання ландшафту із залученням респондентів (42 особи), які здійснено упродовж 2017-2018 рр. безпосередньо в парковому середовищі та із застосуванням фотографій. Враховуючи різні методологічні підходи та за результатами порівняльного аналізу особливостей сприйняття пейзажів паркового середовища, виявлено взаємозв’язки між естетичною оцінкою паркового ландшафту та ознаками, які впливають на її формування.
За результатами узагальнень теоретичних та практичних наукових робіт виявлено принципову різницю у методології досліджень естетики паркових ландшафтів із залученням респондентів. Ключовим методологічним питанням дослідження естетики паркового середовища є визначення способу проведення досліджень – натурний, або заміщення.
Встановлено, що за умов оцінювання паркового середовища безпосередньо в парку оцінка знижується порівняно з фотографіями. За аналізом частоти згадувань ознак та характеристик, які позитивно впливають на естетику пейзажів Маріїнського парку, визначено їх подібність упродовж різних сезонів за умов проведення оцінювання в середовищі та суттєві відмінності під час застосування фото. Отримані результати можуть бути свідченням подібності сприйняття паркового середовища упродовж року безпосередньо в парку. Поряд із тим, виявлено суттєві відмінності у частоті згадувань низки ознак у межах кожного сезону за умов застосування різних способів досліджень. Незважаючи на суттєву різницю у частоті згадувань ознак паркового середовища за різних умов та способів проведення досліджень, встановлено, що сила впливу конкретної ознаки на естетичні якості пейзажів не визначає її факторну вагу в оцінці, однак пов’язана із нею. Окрім того, виявлено ознаки, вплив яких на естетичну оцінку паркового середовища є суттєвим.
Застосування фотографій є доцільним для визначення сприйняття колориту та образно-символічної структури пейзажів паркового середовища відвідувачами, а оцінювання впливу насаджень та архітектурних компонентів на естетичні якості пейзажів варто проводити безпосередньо в парку. Оцінювання задоволеності відвідувачів парку станом його компонентів можна здійснювати із застосуванням фотографій, або безпосередньо в парку за комфортних для людини умов (весняно-літній період).
24
Заворотченко, Т. М. "До питання про місце політичних прав і свобод людини й громадянина в системі конституційних прав і свобод людини й громадянина в Україні." Bulletin of Alfred Nobel University Series "Law" 1, no. 1 (2020): 42–49. http://dx.doi.org/10.32342/2709-6408-2020-1-1-6.
Full textAbstract:
Розглянуто проблему визначення місця політичних прав і свобод людини й громадянина в сис- темі конституційних прав і свобод особистості. На основі аналізу ознак політичних прав і свобод ви- значено, які органи державної влади та суб’єкти громадянського суспільства беруть участь у вирішен- ні практичних питань, пов’язаних з реальним застосуванням всіх політичних прав і свобод людини в житті суспільства. Досліджено роль державних органів у механізмі забезпечення політичних прав і свобод особистості. Вирішено завдання, що були поставлені при написанні статті. З’ясовано роль і значення політичних прав і свобод людини в системі конституційних прав і свобод людини й грома- дянина. Розкрито основні ознаки політичних прав і свобод. Досліджено особливості впливу політич- них прав і свобод на громадянське суспільство. Зазначено, що Конституція України приділяє особли- ву увагу питанню конституційного закріплення політичних прав і свобод людини й громадянина. Це є цілком закономірним, оскільки політичні права і свободи людини й громадянина в сучасних умовах стали загальновизнаною найвищою суспільною цінністю. Визначено та надано характеристику озна- кам політичних прав і свобод людини та громадянина.
25
ЄМЧЕНКО, І. В. "ІДЕНТИФІКАЦІЯ ЕЛЕКТРОІНСТРУМЕНТІВ ПОБУТОВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ." Товарознавчий вісник 1, no. 15 (February 18, 2022): 52–61. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2022-15-5.
Full textAbstract:
Мета. Визначення класифікаційних ознак та чинників, що впливають на ефективність проведення митних формальностей, зокрема процедури прийняття класифікаційного рішення і визначення критеріїв ідентифікації під час митного оформлення електроінструментів, як складової імпортної операції між суб’єктами господарювання. Виявлення чинників, які впливають на потенційні ризики під час митного оформлення електроінструментів побутового призначення.Методика. Під час проведення теоретичних досліджень застосовували методи, які засновані на системному аналізі статистичних баз даних. Результати роботи отримували, застосовуючи методи аналізу та синтезу інформації, абстрагування та групування.Результати. Проаналізовані чинники, що формують попит та асортимент електроінструментів в Україні. Представлені ТОП-5 кращих фірм 2020 року, в які увійшли німецькі, американські та японські бренди. Визначено основні чинники, які забезпечують просування електроінструментів на ринку. Показані найрозповсюджені торговельні марки електроінструментів на ринку України, зокрема ті, якими користуються у побуті споживачі. Обґрунтовано роль класифікації та представлені класифікаційні ознаки для митної ідентифікації електроінструментів. Наведені результати моніторингу ринку електро-інструментів та основні чинники, які впливають на обсяги продажу. Представлені дані практичної діяльності Департаменту митних інформаційних технологій та митної статистики Державної митної служби України щодо об’єкту дослідження та митного оформлення за митною декларацією форми МД2. Представлені достатні для митної ідентифікації дані 31 графи митної декларації щодо опису об’єктів досліджень у митній декларації форми МД2. Проведено статистичний аналіз товарної структури експортно-імпортних операцій із товарною позицією 8467 за 2016-2020 роки у розрізі товарних позицій Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності. Проаналізовані показники зовнішньої торгівлі України на прикладі електродрилі (код за УКТЗЕД 8467219900) в розрізі товарної позиції 8467 відповідно даних митної статистики Державної митної служби України за 2020 рік. Здійснено порівняння даних структури імпорту за 2021 рік за місяцями. Визначено, що найвищі показники імпорту електро-інструментів спостерігається у листопаді та грудні місяці, що пояснюється зростанням обсягу будівельних робіт в цей період.Наукова новизна отриманих результатів висвітлена у представленому широкому спектрі багато-функціональності, систематизації класифікаційних ознак електроінструментів зокрема й побутового призначення та аналізі критеріїв ідентифікації в митних цілях. Показана роль декларування класифі-каційних ознак достатніх для ідентифікації об’єктів імпортної операції під час митного оформлення.Практична значимість може визначатися в окресленні потенційних ризиків під час здійснення митних формальностей, зокрема митного оформлення імпортних електроінструментів. Проаналізована структура товарообігу в розрізі експортно- імпортних операцій із електроінструментами. Визначені достатні критерії для ідентифікації в митних цілях електроінструментів побутового призначення.
26
Tereshchenko, Liliia, and Svitlana Gladio. "Неправдивість письмового тексту: шляхи її визначення." PSYCHOLINGUISTICS 31, no. 2 (March 4, 2022): 116–36. http://dx.doi.org/10.31470/2309-1797-2022-31-2-116-136.
Full textAbstract:
Мета. Виявлення шляхом емпіричного дослідження вербальних ознак неправдивості або правдивості письмового тексту на матеріалі рідної (української) та першої іноземної (англійської) мов.
Методи. Учасниками емпіричного психолінгвістичного дослідження стали 200 студентів, котрі отримали завдання створити українською або англійською мовами два описи подій: один правдивий, а інший – неправдивий на ту ж тему. У загальному було проаналізовано 15 показників, які можуть свідчити про неправдивість письмового тексту. Для виявлення статистично значимої різниця застосовано t-критерій Стьюдента та Т-критерій Вілкоксона, для виявлення залежності між показниками – кореляційний аналіз Спірмена.
Результати. Проведене дослідження підтвердило, що незалежно від мови (української чи англійської) правдиві тексти довші за неправдиві у більшості випадків, вони також більше наповнені емотивно-сенсорними та просторовими деталями, містять чисельні згадки особи мовця (самореференцію), натомість неправдиві тексти частіше актуалізують відмінні від правдивих домінуючі концепти. При аналізі англійських текстів, написаних українськими студентами, підтвердились наступні критерії неправдивості писемного мовлення: “лексичне розмаїття” мовлення; нерелевантність та надлишковість певної інформації, повтори; менша кількість числівників. Окремо підтверджено, що для українських неправдивих письмових текстів властиві порушення хронології подій та невиправдані контекстом зміни наративної перспективи. Не знайшли значимого статистичного підтвердження неправдивості писемного мовлення для обох мов такі ознаки: співвідношення довжини прологу щодо довжини всього тексту; наявність модифікуючих прислівників; наявність двозначних або неоднозначних, неконкретних номінацій; спонтанні виправлення на письмі; частотність вживання займенників першої особи множини та третьої особи однини і множини.
Висновки. Існує низка вербальних ознак, за якими неправдивий письмовий текст відрізняється від правдивого, не зважаючи на той факт, що за своєю природою неправдиве мовлення є прихованим кодом та імітацією будь-якого типу правдивого мовлення. Однак ці критерії частково різняться для текстів, написаних українською та англійською мовами.
27
Черних, Є. М., and Ю. В. Камардіна. "Теоретичні аспекти визначення поняття «адміністративна реформа»." Актуальні проблеми держави і права, no. 88 (January 18, 2021): 144–52. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i88.3070.
Full textAbstract:
Стаття відбиває стан проблематики визначення поняття адміністративної реформи в національній доктрині, спрямована на узагальнення і критичний аналіз наукових напрацювань щодо пошуку найбільш повної дефініції й уточнення ознак адміністративної реформи. За наявності значної кількості наукових досліджень зазначена відсутність нормативно-правового та загальновизнаного наукового визначення поняття адміністративної реформи. Виявлення смислу поняття адміністративної реформи здійснюється через встановлення значення його складових термінів - «реформа» й «адміністративна», уточнення понятійних ознак. Інтерпретація поняття «реформа» загалом не викликає нерозв'язаних проблем, на відміну від поняття «адміністративна», значення якого встановлюється через поняття державного, або публічного, управління, що само є прикладом дискусій.
У статті зауважено, що визначення поняття адміністративної реформи науковцями конструюються з урахуванням таких взаємопов'язаних внутрішніх компонентів, як мета, об'єкт, предмет, суб'єкти, засоби (або шляхи) та зміст. Найбільш складним для визначення компонентом, на думку авторів, є об'єкт адміністративної реформи, який виявляється багатозначним, структурно складним та багатошаровим.
Уточнено перелік основних ознак поняття адміністративної реформи: має надзвичайно широкий та складний власний об'єкт; засаднича детермінованість Конституцією України; стратегічна спрямованість на вищі соціальні та політико-правові ідеали; спрямованість на покращення керованості й ефективності системи державного управління; комплексність та системність; програмність, змістовна структурованість, послідовність; концептуальна обґрунтованість; має реорганізаційний та утворюючий характер; керованість і прогнозованість реформи як процесу; має відносно тривалий характер.
Зроблено висновок, що адміністративна реформа - це системне явище, яка є сукупністю взаємопов'язаних елементів, що передбачає комплексність підходу до її визначення. Саме в цьому виявляється методологічна єдність науковців у питанні пошуку кращої дефініції.
Утім, якщо виходити з багатокомпонентності концепту адміністративної реформи, кількості та складності його ознак, пошук вичерпного і водночас необтяжливого за конструкцією визначення, на думку авторів, виявляється нездійсненним завданням. Крім того, сподівання на вичерпне визначення концепту адміністративної реформи навряд чи обґрунтовано, оскільки його ядро, що становить поняття державного управління, само є зразком безкінечних пошуків абсолютної дефініції.
28
Седікова, І. О., Д. В. Седіков, and Є. М. Коренман. "ФІНАНСОВА БЕЗПЕКА ПІДПРИЄМСТВА: ПОНЯТТЯ ТА КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ." Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, no. 11 (January 28, 2022): 86–94. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2022.11.12.
Full textAbstract:
У статті визначено, що фінансова безпека підприємства є невід’ємною складовою частиною економічної безпеки. Невід’ємним елементом дослідження фінансової безпеки підприємства є вибір її критеріїв, під якими авторами дослідження розуміються ознака або сума ознак, на підставі яких робиться висновок про те, чи перебуває підприємство у стані безпеки. Кількісне оцінювання рівня проведено за допомогою показників фінансової стійкості, беззбитковості та ліквідності підприємств. Узагальнено відносні фінансові коефіцієнти діяльності підприємства, розподілені вони на три групи. Під час аналізу фінансового стану підприємства використовують показник імовірності банкрутства. Узагальнено факторні моделі визначення ймовірності банкрутства підприємства. Об’єктами нашого дослідження було вибрано зернопереробні підприємства Одеської області, такі як ДП «Одеський КХП», ДП «Куліндоровський КХП», ПАТ «Білгород-Дністровський КХП».
29
Zanora, Volodymyr, Dmytro Kutsenko, and Nazarii Odorodko. "ПОТЕНЦІАЛ ЯК ОСНОВА РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА: ПОНЯТІЙНО-КАТЕГОРІАЛЬНИЙ АПАРАТ." PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, no. 2 (18) (2019): 40–51. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2019-2(18)-40-51.
Full textAbstract:
Розглянуто визначення категорій «потенціал», «економічний потенціал» у фаховій та науковій літературі. Наведено підходи щодо трактування сутності поняття «потенціал», що мають місце в роботах як вітчизняних, так і закордонних науковців та фахівців, а також виокремлено основні серед них. Зазначено доцільність використання комплексного підходу щодо визначення потенціалу підприємства. Наведено визначення потенціалу та економічного потенціалу. Зауважено, що проблема управління потенціалом є актуальною як для вітчизняних теоретиків та практиків, так і закордонних. Акцентовано увагу на тому, що потенціал підприємства є головним елементом системи управління його розвитком. Визначено 30 класифікаційних ознак потенціалу підприємства, за якими сформовано класифікацію. Визначено, що потенціал підприємства є підґрунтям для забезпечення його ділової активності, економічної безпеки, фінансової стійкості, конкурентоспроможності, розвитку, економічного зростання тощо.
30
Чанишева, Г., and О. Щукін. "Ознаки трудових відносин за актами МОП і законодавством України." Юридичний вісник, no. 1 (April 12, 2021): 77–86. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i1.2083.
Full textAbstract:
У статті розглядаються ознаки трудових відносин за актами Між-народної організації праці та зако-нодавством України. Аналізуються норми Рекомендації МОП No 198 про трудове правовідношення від 31 травня 2006 року про ознаки зазначеного правовідношення.
Звертається увага на прога-лини у чинному Кодексі законів про працю України щодо визначення поняття трудових відносин та ознак їх наявності. Пропонується доповнити чинний Кодекс окремою главою І з позначкою один (І1) «Тру-дові відносини», нормами якої визна-чити поняття та ознаки трудових відносин, презумпцію їх існування за наявності декількох ознак, сто-рони трудових відносин, їх основні трудові права і обов’язки, підстави виникнення зазначених відносин.
Доводиться необхідність закріп-лення у зазначеній главі окремої норми про презумпцію існування індивідуального трудового пра-вовідношення при встановленні наявності декількох його ознак, передбачених Кодексом, та формулюється її зміст.
Аналізується зміст статті 30 «Виникнення трудових відносин» проекту Трудового кодексу Укра-їни. Вносяться пропозиції про вне-сення змін і доповнень до зазна-ченої статті з урахуванням норм Рекомендації МОП No 198 про трудове правовідношення 2006 року.
У Кодексі законів про працю України, проекті Трудового кодексу України пропонується визначити трудові відносини як відносини, що виникають на підставі угоди між працівником і роботодавцем про особисте виконання праців-ником за своєчасну і в повному обсязі заробітну плату трудової функції (роботи за визначеною професією, спеціальністю, кваліфі-кацією, посадою) в інтересах, під керівництвом і контролем робото-давця з додержанням працівником правил внутрішнього трудового розпорядку при забезпеченні робо-тодавцем належних, безпечних та здорових умов праці, передбачених трудовим законодавством, колек-тивним договором, угодами, трудовим договором.
31
Zelinskaya, A. V. "Цитологічні та імуноцитохімічні прогностичні чинники радіойодрезистентності метастазів папілярного раку щитоподібної залози." Endokrynologia 24, no. 2 (July 23, 2019): 117–22. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2019.24-2.117.
Full textAbstract:
Мета — виявлення кореляції цитологічних ознак кістозної дегенерації в пунктатах метастазів, виявлених у поопераційний період, та їх здатності до накопичення радіойоду. Матеріал і методи. Порівнювали частоту виявлення цих ознак у пунктатах радіойодрезистентних (РЙРМ), радіойодчутливих метастазів (РЙЧМ) і загальній групі метастазів тиреоїдних папілярних карцином та зіставляли отримані дані з частотою виявлення ознак кістозної дегенерації в гістологічних препаратах РЙРМ і загальної популяції метастазів папілярного раку щитоподібної залози (ПРЩЗ). Цитологічні та імуноцитохімічні дослідження з використанням моноклональних антитіл проти тиреоїдної пероксидази, цитокератину № 17 проводили на матеріалі пункційних біопсій 42 метастазів ПРЩЗ, виявлених перед тиреоїдектомією та радіойодтерапією, та 50 метастазів, виявлених після тиреоїдектомії та радіойодтерапії (35 — РЙРМ, 15 — РЙЧМ). Проаналізовано висновки патогістологічного дослідження 42 метастазів ПРЩЗ, виявлених перед тиреоїдектомією та радіойодтерапією, та 35 РЙРМ. Статистичне опрацювання даних виконували за методами Колмогорова – Смирнова‚ Манна – Уїтні та кореляційного аналізу. Розрахунки виконано в пакеті Statistica 11.0. Результати. За допомогою кореляційного аналізу виявлено значущий зв’язок між радіойодрезистентністю та наявністю кістозної дегенерації (Фі-коефіцієнт кореляції –0,5, тетрахоричний коефіцієнт кореляції –0,7). Отримані дані, а також той факт, що ознаки кістозної дегенерації легко визначаються на матеріалі ТАПБ, дозволяють запропонувати визначення цитологічних ознак кістозної дегенерації в пунктатах метастазів ПРЩЗ, виявлених у поопераційний період, для прогнозування їх радіойодрезистентності та, відповідно, визначення тактики їх лікування (радіойодтерапія або хірургічне лікування). Кореляційний аналіз наявності ознак кістозної дегенерації, експресії цитокератину № 17 і тиреоїдної пероксидази в групі РЙРМ ПРЩЗ показав, що вони є незалежними чинниками прогнозу нечутливості до раді-ойодтерапії. Висновки. Уперше показано, що радіойодрезистентність метастазів ПРЩЗ корелює з наявністю цитологічних ознак кістозної дегенерації в метастазах, виявлених у поопераційний період, що може використовуватись як новий метод цитологічного прогнозування радіойодрезистентності та ефективності радіойодтерапії. Наявність кістозної дегенерації та експресії цитокератину № 17 і тиреоїдної пероксидази в метастазах, виявлених у поопераційний період, є незалежними цитологічними прогностичними чинниками радіойодрезистентності ПРЩЗ.
32
Сприндис, Сергій Іванович. "СПІВВІДНОШЕННЯ ПОНЯТЬ «КОМЕРЦІЙНА КОНЦЕСІЯ» І «ФРАНЧАЙЗИНГ»." Часопис цивілістики, no. 40 (March 27, 2021): 40–45. http://dx.doi.org/10.32837/chc.v0i40.390.
Full textAbstract:
У даній статті автором розглядається співвідношення понять «комерційна концесія» і «франчайзинг». Легалізоване в Україні поняття комерційної концесії дало поштовх у розвитку даного виду ділових відносин, що стало одним із способів розширення бізнесу для компаній, а для підприємців є найшвидшим способом навчання і отримання можливості стати власником бізнесу. Автором у дослідженні було зроблено висновок, що сформульований у Цивільному кодексі України договір комерційної концесії за предметом договору, сукупності прав і обов'язків сторін практично повністю збігається з легальними визначеннями договору франчайзингу в інших країнах. Досліджуючи історичний розвиток договору франчайзингу та його значення як для світової економіки, так і для економіки України, автором були зроблені деякі висновки, але питання щодо можливості взаємозаміни понять франчайзинг і комерційна концесія певним чином залишається відкритим. Автором зроблено висновок про те, що, попри відсутність загальноприйнятого визначення договору «франчайзингу», в більшості країн існує однакове розуміння суті договору і властивих їм загальних ознак, проаналізованих визначень поняття «франчайзинг», прийнятих на національних рівнях різними країнами. Таким чином, узагальнивши основні ознаки договору «франчайзингу», на думку автора, можна визначити збіги і відмінності у змісті поняття «франчайзингу» зі змістом поняття «комерційна концесія», визначеного в законодавстві України. У дослідженні автором також була розглянута можливість отримання додаткового прибутку шляхом надання права іншим підприємствам на використання своїх товарних знаків під різнобічним контролем і захистом закону, що дозволило без додаткових витрат розширити межі свого бізнесу. У статті співвідношення понять «комерційна концесія» і «франчайзинг» було проаналізоване в законодавстві України, а також законодавствах інших краї. Також автором було розглянуто для повноцінного вивчення сутності інституту комерційної концесії необхідні визначення самого терміна і виявлено зміст відповідного йому поняття, яке дало можливість прийти до висновку, що в більшості основних ознак зміст поняття комерційної концесії, наявного в українському законодавстві, відповідає змісту поняття «франчайзингу», що використовується в міжнародній практики.
33
Вороновська, Л. "Універсальні та специфічні особливості визначення ознак художнього дискурсу." Теоретична і дидактична філологія, Вип. 20 (2015): 155–66.
Find full text
34
Вороновська, Л. "Універсальні та специфічні особливості визначення ознак художнього дискурсу." Теоретична і дидактична філологія, Вип. 20 (2015): 155–66.
Find full text
35
Полтавський, О. "Щодо визначення поняття "Торговельна діяльність" та її ознак." Підприємництво, господарство і право, no. 2 (230) (2015): 19–22.
Find full text
36
Мамренко М.А. "Науково-педагогічна школа як предмет історико-педагогічного дослідження." ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, no. 46 (February 12, 2021): 252–58. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi46.135.
Full textAbstract:
У статті здійснено аналіз науково-педагогічної школи як предмета історико-педагогічного дослідження. Розглянуто основні підходи до визначення понять «наукова школа», «науково-педагогічна школа». Висвітлено методи дослідження наукової школи (метод теоретичного аналізу і синтезу, метод класифікації), подано перелік ознак науково-педагогічних шкіл (розробка нових оригінальних напрямків науки; спільність основних науково-дослідних завдань, які вирішуються науковою школою; спільність провідного принципу і методичного прийому вирішення поставленого науково-дослідного завдання; навчання молодих поколінь учених основам майстерності наукової творчості), проаналізовано основні аспекти діяльності науково-педагогічної школи (педагогічний, виробничий, культурологічний) з метою опису її сутнісних характеристик. Виділено специфічні риси у визначенні сутності науково-педагогічної школи. Виокремлено істотні ознаки, які дозволяють ідентифікувати наукову школу як явище (апробовані механізми в наступності, формування традицій, індивідуальний педагогічний стиль діяльності представників науково-педагогічної школи), а також розкрито основні її функції, а саме: виробництво наукових знань (дослідження і навчання); поширення наукових знань (комунікація); підготовка обдарованих вихованців (відтворення). Висвітлено специфічні принципи ефективної діяльності науково-педагогічної школи, схарактеризовано критерії та показники її сформованості для дотримання єдності підходів у визначенні сутності даного поняття, до яких належать: захист дисертацій, наявність відкриттів, видання монографій, тощо. Визначено перспективи подальшого дослідження : з’ясування ґенези, розвитку і теоретико-методологічних засад науково-педагогічних шкіл у закладах вищої освіти Херсонщини.
37
Кирбят’єв, О. О. "ПРОФЕСІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПРАЦІВНИКІВ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ ТА ПЕРЕВИЩЕННЯ НИМИ ВЛАДИ: КРИМІНОЛОГІЧНИЙ ВИМІР." Прикарпатський юридичний вісник 2, no. 3(28) (March 25, 2020): 147–51. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v2i3(28).377.
Full textAbstract:
У статті розглянуті види правоохоронних органів, працівники яких є суб’єктом перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу. Визначені ознаки кримінологічної характеристики його особи. Серед цих ознак виділені найпоширеніші у цьому злочині ознаки особи злочинця.
Стаття 365 КК України передбачає кримінальну відповідальність за перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу. Констатовано, що ознаки спеціального суб’єкта злочину, передбаченого ст. 365 КК України, визначені у диспозиції цієї статті словосполученням «працівник правоохоронного органу». Це визначення не містить усіх ознак суб’єкта аналізованого злочину. Для їх з’ясування необхідно звертатись до інших нормативно-правових актів. Тобто диспозиція ст. 365 КК України є бланкетною.
Вивчені статистичні дані щодо кримінальних проваджень, відкритих за ст. 365 КК України з 2014 р., свідчать про майже нульовий відсоток таких проваджень, направлених до суду з обвинувальним актом, після внесених у 2014 р. змін до КК України щодо по-нять істотної шкоди та тяжких наслідків, передбачених приміткою до ст. 364 КК України.
Для особи злочинця – працівника правоохоронного органу, який перевищує владу або службові повноваження, основною ознакою є приналежність до того чи іншого правоохоронного органу. Матеріали вивчених кримінальних справ та проваджень свідчать, що у 86% випадків перевищення влади або службових повноважень вчиняли працівники колишньої міліції або чинної Національної поліції.
Попередження та усунення професійної деформації як загального феномену передбачає зусилля на рівні держави, правоохоронних органів у цілому, їх служб та підрозділів, які за своїми функціями покликані здійснювати контроль за станом дисципліни та законності, психологічним станом працівників.
38
ПОПОВА, АНАСТАСІЯ. "Поняття, ознаки та види господарських правовідносин на ринках небанківських фінансових послуг." Право України, no. 2019/08 (2019): 181. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2019-08-181.
Full textAbstract:
Необхідність удосконалення правового регулювання господарських відносин на ринках небанківських фінансових послуг (НФП), незначна кількість теоретичних досліджень і недостатня розробленість проблематики цієї правової кате горії зумовлює актуальність зазначеної статті. Мета статті – сформулювати визначення господарських правовідносин на ринках НФП, виділити основні їх ознаки та види. На підставі виділених основних ознак запропонувати визначення господарських правовідносин на ринках НФП. Класифікувати зазначені правовідносини за різними критеріями. Для повного розкриття господарських правовідносин на ринках НФП були проаналізовані основні погляди на визначення категорії правовідносин у теорії права та в дослідженнях із теорії господарського права. У результаті проведеного аналізу основних ознак, властивих господарським право відносинам на ринках НФП, запропоновано визначати господарські правовідносини на ринках НФП як врегульовані господарсько-правовими нормами законодавства про ринки фінансових послуг суспільні відносини, що виникають у сфері економіки між спеціальними суб’єктами господарювання та іншими учасниками відносин на ринках НФП щодо організації та здійснення професійної фінансової діяльності. Пропонується також виділяти загальний об’єкт господарських правовідносин на ринках НФП – фактичне господарське відношення щодо надання небанківських фінансових послуг та спеціальний об’єкт – фінансовий продукт, зокрема й фінансові активи. Зроблено висновок про те, що господарські правовідносини на ринках НФП є окремим видом господарських правовідносин, які характеризуються наявністю притаманних їм кваліфікуючих ознак: сфера здійснення; особливий (обмежений) суб’єктний склад; особливий об’єкт, зміст й економічна сутність правовідносин; спрямованість на задоволення інтересів учасників таких відносин; значний ступінь державного регулювання і саморегулювання; свідомо-вольовий характер; поєднання майнових та організаційних елементів. Господарські правовідносини на ринках НФП пропонується класифікувати за такими критеріями: характером правовідносин; взаємним становищем сторін; сферою виникнення та дії; сферами здійснення професійної фінансової діяльності.
39
Любимова, Н. "Використання діагностичної цінності ознак якості ґрунту при його екологічному контролі." Науковий журнал «Інженерія природокористування», no. 4(14) (February 25, 2020): 86–90. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2019.4(14).86-90.
Full textAbstract:
Дане дослідження присвячене питанням можливості вирішення задачі інтегрованого керування якістю землі при організації його контролю з метою виконання норм природокористування та прогнозованого вирішення завдань отримання максимального урожаю, стратегічного керування технологічними процесами для зменшення дегуміфікації, організації земельного кадастру та упорядкуванню землі в умовах сільськогосподарського упорядкування.
Стратегічний напрямок використання земельних ресурсів у перспективі визначає його подальший характер використання, вибір сівозмін, застосування оптимальних технологічних процесів, строків висіву та збору урожаю, тощо... Необхідною ланкою для цього є контроль якості проведених польових робіт, фізичних, хімічних та біологічних показників антропогенного впливу.
Запропонована математична модель для можливості діагностики об’єкту контролю та отриманням у подальшому узагальнюючих показників його якості (грунту). Розглядається діагностична цінність ознак (показники хімічного та фізичного стану землі, результати оцінки якості обробітку, хімічної меліорації, якості робіт по удобренню, проведеної сівби, застосування гербіцидів, проведення перевірки якості заходів боротьбі із шкідниками, збиральних робіт тощо), розробка аналітичних залежностей критеріїв, із можливістю діагностики об’єкту та отриманням у подальшому узагальнюючих показників якості контролю. Експериментальні дані отримують згідно нормативним вимогам у визначені строки.
Проведена постановка діагнозу при вірогіднісних методах розпізнавання наступна. Побудоване вирішальне правило, за допомогою котрого, сукупність ознак, що діагностується, віднесена до одного із можливих станів (діагнозів). Оцінена вірогідність прийнятного рішення та ступінь ризику помилкового рішення. Кількісне визначення діагностичної цінності окремої ознаки, комплексу ознак або узагальнюючих ознак проведено на основі теорії інформації . Діагностична цінність ознак визначається долею кількості інформації, що привнесена цією ознакою в систему розпізнавання стану. Більшість ознак (складні) при оцінюванні стану грунтів визначають наявність ряду градацій – діагностичні інтервали, так як завжди можливо кількісно чітко з’ясувати, як пороги.
Отримані результати дослідження можливо використати для формалізації оцінки стану грунтів з метою впорядкування землеустрою і кадастру, вирішення загальних діагностичних задач стратегічного та поточного корегування і поліпшення якості землі для отримання ефективних і оптимальних рішень покращення урожайності за умови виконання екологічного законодавства.
40
Захожай, O. I. "Визначення черги обробки даних при гібридному розпізнаванні образів." ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, no. 7(255) (December 17, 2019): 111–16. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2019-255-7-111-116.
Full textAbstract:
Гібридне розпізнавання образів полягає у обробці даних різної природи виникнення. Це дозволяє отримувати достовірні класифікаційні рішення за умови широкої зміни прояву різноманітних перешкод і викривлень. Однак, такий підхід призводить до значного збільшення кількості ознак, що надаються для співставлення та отримання рішення щодо розпізнавання і, як наслідок, призводить до значного підвищення часової складності аналізу та прийняття остаточного рішення. Цей аспект має особливе значення для систем критичного застосування, коли прийняття рішення повинно здійснюватися в режимі реального часу, а затримка у отриманні результату аналогічна відмові системи. Для виключення вказаного недоліку, у будь який момент часу необхідне забезпечення обробки меншої кількості найбільш інформативних даних. З цією метою, в статті пропонується метод побудови багатопоточної черги обробки даних, в якій послідовність визначається за рівнем інформативності кожної ознаки. Обробка черги дозволяє забезпечити завданий рівень достовірності отримання класифікаційного рішення з одночасною мінімізацією кількості даних, що надаються для співставлення.
41
Editor, Editor. "ТОВАРОЗНАВЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ІДЕНТИФІКАЦІЙНИХ ОЗНАК КЕРАМІЧНОГО ПОСУДУ З МЕТОЮ КЛАСИФІКАЦІЇ ВІДПОВІДНО ДО УКТЗЕД." Товарознавчий вісник 1, no. 12 (November 29, 2019): 229–37. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2019-12-22.
Full textAbstract:
Мета. Проведення аналізу сучасного стану нормативної документації щодокласифікації керамічних товарів згідно з УКТЗЕД, ефективності застосування митнимиорганами цих норм при вирішені спірних питань класифікації товарів та розробленняпропозицій щодо удосконалення класифікації цих видів товарів.Методика. При дослідженнях використовували нормативно-правові та законодавчіакти, дані відкритих джерел. Застосовувалися наукові методи пізнання та аналітичніметоди: систематизація, ідентифікація, узагальнення та класифікація.Результати. В статті розглянуто ряд питань стосовно товарознавчоїхарактеристики керамічного посуду та визначення ідентифікаційних ознак керамічногопосуду з метою класифікації відповідно до Української класифікації товарівзовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД).Недостовірне декларування керамічного посуду набуває особливої гостроти, оскількизростає кількість випадків, коли декларанти заявляють посуд з фарфору як посуд зфаянсу, що має нижчу вартість і, відповідно, ставку імпортного мита. Крім цього, нарізновиди керамічного посуду в УКТЗЕД встановлені різні ставки ввізних мит. Розглянувширозподіл експорту та імпорту по країнах, було визначено, що експортується в кількісномувідношенні більше посуду з фарфору, а імпортується у багато разів більше посуду,виготовленого з інших видів кераміки. Зазначено, що незважаючи на широкий спектрспособів, і методів ідентифікації товарів, митними експертами дуже частоприймаються невірні класифікаційні рішення. Ефективність застосування митнимиорганами заходів тарифного та нетарифного регулювання щодо учасників ЗЕДзнаходиться в прямій залежності від того, наскільки повно і точно вирішені питаннякласифікації товарів. Тому учасник ЗЕД повинен правильно описувати товар в 31 графі тазаявляти його код в 33 графі МД, а органи доходів і зборів в свою чергу повинні ретельноздійснювати контроль достовірності заявленого коду. Наукова новизна отриманих результатів полягає у ґрунтовному аналізі основнихположень нормативно-правових актів з питань класифікації та митної вартостікерамічних товарів, визначенні проблемних аспектів та їх сутності.Практична значимість полягає у виявленні проблемних аспектів правових нормщодо митної вартості товарів з кераміки, які можуть бути враховані під час розробкинормативно-правових актів стосовно визначення й контролю митної вартості товарів, атакож у практичній роботі митних органів.
42
Білявська, Л. Г., and А. М. Рибальченко. "Мінливість господарсько-цінних ознак сої в умовах Лівобережного Лісостепу України." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1 (March 29, 2019): 65–72. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.01.08.
Full textAbstract:
Мета статті – встановлення рівня мінливості господарсько-цінних ознак у генотипів сої в умовах Лівобережного Лісостепу України. Для результативності роботи, спрямованої на створення високопродуктивних сортів, необхідно удосконалювати методи селекції. При цьому важливе значення має встановлення рівня мінливості у сортів та сортозразків сої.
Методика дослідження. Для наукового обґрунтування мети і реалізації встановлених завдань та узагальнення результатів дослідження застосовували наступні методи: загальнонаукові (визначення напряму дослідження, планування і закладка досліду, проведення спостережень); спеціальні (польовий ‒ для спостереження за фенологічними фазами розвитку та станом рослин; лабораторний (вимірювально-ваговий) ‒ для визначення структурних показників та продуктивності рослин, виявлення господарсько цінних ознак рослин); математично-статистичний (для обробки експериментальних даних, визначення параметрів мінливості ознак і визначення достовірності одержаних результатів).
Результати дослідження. У статті наведено результати досліджень з вивчення мінливості господарсько-цінних ознак у сої в умовах Лівобережного Лісостепу України. З’ясовано, що високий рівень мінливості мають ознаки «маса насіння з рослини» (V=22,8%) і «кількість бобів на рослині» (V=22,9%). Середнім рівнем мінливості характеризувалися ознаки «кількість насіння з рослини» (V=16,4,%), «маса 1000 насінин» (V=11,1%), «висота рослини» (V=13,4%), «висота прикріплення нижнього бобу» (V=17,1%).
Елементи наукової новизни. Доведено, що на основі детального вивчення мінливості кількісних ознак у генотипів сої можливо ефективно проводити селекційну роботу зі створення високопродуктивних сортів. У селекційному процесі необхідно орієнтуватися на стабільні показники кількісних ознак. У наших дослідженнях це «кількість насіння з рослини», «маса 1000 насінин», «висота рослини», «висота прикріплення нижнього бобу».
Практична значущість. Вивчення мінливості господарсько-цінних ознак сої забезпечує результативне ведення селекції.
The aim of the article is to establish the variability level of economically-valuable characteristics of soybean genotypes under the conditions of the Left-Bank Forest-Steppe of Ukraine. It is necessary to improve the selection methods for the efficient work, aimed at creating highly-productive varieties. Moreover, it is important to establish the variability level of soybean varieties and variety samples.
Methods of the research. The following methods were used to substantiate scientifically the purpose, implement the established tasks and summarize the research results: general-scientific (studying the direction of the research, planning and carrying out the experiment; conducting observations); special (field – to observe phenological development stages and the condition of plants; laboratory (measuring-weighing) – to determine structural indices and plant productivity, to detect economically-valuable plant signs); mathematical-statistical (to process experimental data, determine the parameters of variability signs and define the significance of the obtained results).
The research results. The research results of studying the variability of economically-valuable characteristics of soybean under the conditions of the Left-Bank Forest-Steppe of Ukraine have been given in the article. It has been established that the following characteristics have a high level of variability: the seed weight per plant (V=22.8%) and the number of pods on a plant (V=22.9%). Such characteristics as the number of seeds per plant (V=16.4%), the weight of 1000 seeds (V=11.1%), plant height (V=13.4%), and also the height of the lower pod attachment (V=17.1%) are characterized by the average level of variability.
The elements of scientific novelty. It has been proved that based on the detailed studying the quantitative signs’ variability of soybean genotypes, it is possible to conduct effectively the selection work in creating highly productive varieties. In the selection process one should be oriented at stable indices of quantitative signs. In our research these are: the number of seeds per plant, the weight of 1000 seeds, plant height, and the height of the lower pod attachment.
Practical importance. Studying the variability of economically-valuable characteristics of soybean ensures the effective selection.
43
Tereshchenko, L. І., A. Y. Gordiyashchenko, and V. P. Samoday. "Мінливість і взаємозв’язки морфолого- анатомічних показників хвої сосни звичайної в умовах свіжого субору." Forestry and Forest Melioration, no. 137 (April 28, 2021): 32–40. http://dx.doi.org/10.33220/1026-3365.137.2020.32.
Full textAbstract:
Метою дослідження був пошук маркерних ознак, які ідентифікують дерева, та взаємозв’язків морфолого-анатомічних показників хвої дерев сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) на основі вивчення мінливості ознак у насадженні ДП «Тростянецьке лісове господарство» Сумської області. Гілки з хвоєю заготовлено із середньої частини крони 31 дерева в умовах свіжого субору. Визначення зв’язків між показниками здійснено кореляційним, графічним і регресійним методами аналізу. Виявлено, що амплітуда варіювання довжини дворічної хвої була на 18 % більшою, ніж однорічної. Коефіцієнти варіації більшості морфолого-анатомічних показників дерев відповідають низькому та середньому рівням ендогенної мінливості, підвищеним рівень мінливості є лише для показника відстані між провідними пучками в центральному циліндрі. До морфолого-анатомічних ознак хвої, які диференціюють дерева, належать: довжина хвої, площу її поперечного перерізу, ширина хвої, ширина центрального циліндра та кількість смоляних каналів. Зроблено припущення про можливість використання маркером мікропопуляційного рівня співвідношення індексу форми центрального циліндра та індексу форми поперечного перерізу хвої.
Ключові слова: Pinus sylvestris L., параметри хвої, пагони, центральний циліндр, маркерні ознаки, смоляні канали.
44
Pavlenko, M. A., I. O. Borozenec, S. G. Shilo, and O. M. Dmitriiev. "МЕТОД ФОРМАЛІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ОЗНАКСИТУАЦІЙ ОБСТАНОВКИ В АВТОМАТИЗОВАНИХ СИСТЕМАХ УПРАВЛІННЯ ПОВІТРЯНИМ РУХОМ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, no. 54 (April 11, 2019): 22–27. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.2.022.
Full textAbstract:
У роботі розглядається підхід до формування множини інформаційних ознак ситуацій обстановки з метою синтезу інформаційної моделі на засобах відображення інформації індивідуального та колективного користування, що входять до складу інформаційно-управляючого комплексу автоматизованих систем управління повітряним рухом. Для складних умов діяльності операторів автоматизованих систем управління повітряним рухом характерним є невизначеність суперечливість та недостатність вихідних даних для підготовки ухвалення рішень. Наявний час та обмеження щодо обсягу наявних інформаційних ресурсів в таких умовах можуть виявитися недостатніми для формування об’єктивної концептуальної моделі ситуації обстановки, що складається. В існуючій системі інформаційного забезпечення діяльності операторів використовуються обмежені за змістом та за формою подання інформаційні ознаки, що призводить до синтезу інформаційних моделей ситуацій обстановки, які не можуть в повній мірі забезпечити необхідну якість підготовки рішень. Для усунення існуючих недоліків пропонуються напрями вдосконалення відомих методів формування інформаційних ознак, шляхом класифікації та розподілу ознак за ступенем їх важливості відповідно до ситуації, що складається, а також відносно до конкретного часткового завдання, що вирішується оператором. Запропоновано правила формалізації щодо встановлення ступеню значимості наявних інформаційних ознак. Наведено зміст та послідовність процедур відбору інформаційних ознак з різних груп для синтезу інформаційних моделей, які найбільш повно задовольняють специфіку діяльності операторів. Наведений наскрізний приклад, щодо побудови оптимального кортежу різнотипних ознак для визначення напрямку розвитку потенційно-конфліктної ситуації підтверджує роботоспороможність запропонованого методу. В підсумку отриманий метод дозволяє підвищити рівень автоматизації процесів формування вихідних даних для підготовки прийняття управлінських рішень в автоматизованих системах управління повітряним рухом.
45
Бойченко, М. К. "МЕХАНІЗМ СПРИЙНЯТТЯ АУДИТОРІЄЮ ХАРИЗМАТИЧНИХ ОЗНАК ПУБЛІЧНОЇ ОСОБИСТОСТІ." Nova fìlologìâ, no. 84 (December 30, 2021): 20–31. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-3.
Full textAbstract:
Стаття містить обґрунтування вербально-графічної моделі механізму сприйняття аудиторією харизматичних ознак публічної особистості. Для реалізації мети дослідження автором запропоновано узагальнену класифікацію ознак формальних і неформальних особистостей публічних харизматичних лідерів. У процесі теоретичного пошуку було виявлено необхідність формування складу оптимального термінологічного інструментарію, покликаного забезпечити повноту й однозначність наукового опису феномену комунікативної поведінки публічної харизматичної особистості та механізму сприйняття аудиторією харизматичних ознак публічної особистості. У результаті аналізу пропонованих авторами з різних галузей (психології, соціології, лінгвістики) ознак харизматичної комунікації у статті було запропоновано поділ на цільові ознаки та засоби актуалізації цілей спілкування. З метою створення зазначеної вище моделі за результатами теоретичного пошуку у статті було систематизовано особистісні характеристики мовця, представника аудиторії, умови комунікації, що можуть впливати на сприйняття харизматичних ознак. Для уникнення розуміння харизми в широкому сенсі автор роботи надає своє визначення цього явища, що відповідає меті започаткованого міждисциплінарного дослідження. У роботі представлено вербально-графічну модель механізму сприйняття аудиторією харизматичних ознак публічної особистості, що була розроблена на основі піраміди сфер духовного буття індивіда О. Клименюка. Запропонована модель представляє зазначений механізм як взаємодію двох систем, харизматичного мовця і реципієнта, який має певний культурний рівень, у навколишньому середовищі (конкретні умови комунікації). Ця модель обґрунтовує процес вибору оптимальних вербальних і невербальних засобів комунікації для здійснення максимального харизматичного впливу на реципієнта. Вказано на перспективність використання моделі в майбутніх міждисциплінарних дослідженнях здійснення сугестивного впливу лідера-мовця на аудиторію.
46
Бушуєва, Т. В., and А. М. Авер’янова. "ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ВЛАСТИВОСТЕЙ УВАГИ В МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ." Problems of Modern Psychology, no. 3 (November 24, 2021): 7–14. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2021-3-1.
Full textAbstract:
У статті представлено аналіз результатів емпіричного дослідження психологічних особливостей властивостей уваги молодших школярів: вікових, індивідуальних, статевих. Для сучасних молодших школярів доступ до цифрових технологій і постійна взаємодія з інформаційним середовищем є звичними. Це зумовлює психологічні особливості дітей порівняно з їхніми ровесниками минулих поколінь. Відповідь на питання щодо особливостей розвитку уваги сучасних молодших школярів важлива як для науки, так і для практики організації освітнього процесу. Для дослідження рівня розвитку властивостей уваги дітей молодшого шкільного віку нами використовувалися такі методики: методика Мюнстерберга (визначення концентрації уваги); методика «Запам’ятай та розстав крапки» (визначення обсягу уваги), методика «Кільця Ландольта» (визначення стійкості, розподілу, перемикання уваги). Вибірка складалася з 239 учнів 1–4 класів навчальних закладів міста Києва. Показано, що розвиток властивостей уваги сучасних молодших школярів має нерівномірний характер: нерівномірність розвитку на різних етапах навчання та нерівномірність інтенсивності розвитку різних властивостей уваги. Найбільш інтенсивний розвиток властивостей уваги на початковому етапі (перший-другий класи), менш інтенсивний на завершальному етапі (третій-четвертий класи) і найменш інтенсивний на етапі другий-третій класи. Серед властивостей уваги найбільш інтенсивного розвитку в молодшому шкільному віці зазнають концентрація, обсяг і перемикання уваги, найменш інтенсивного – стійкість і розподіл уваги. У молодшому шкільному віці діапазон індивідуальних відмінностей у розвитку концентрації, обсягу й перемикання уваги розширюється, а розподілу уваги не змінюється. Визначені кількісні та якісні зміни в структурі властивостей уваги молодших школярів. За результатами кореляційного аналізу, відбувається динаміка зв’язку між властивостями уваги на різних етапах навчання молодших школярів і зміна ознаки-індикатора, яка викликає «стягування» інших ознак у кореляційну плеяду. Провідними в структурі властивостей уваги першокласників є стійкість уваги, другокласників – розподіл і стійкість уваги, четвертокласників – розподілуваги. Визначений кращий розвиток концентрації та перемикання уваги в дівчат молодшого шкільного віку порівняно з хлопчиками. Значущих статевих відмінностей за показниками обсягу, стійкості, розподілу уваги в дітей молодшого шкільного віку не виявлено. Визначено, що основні особливості розвитку властивостей уваги сучасних молодших школярів полягають у тому, що провідними в структурі властивостей уваги є стійкість і розподіл уваги, які зазнають найменш інтенсивних змін упродовж молодшого шкільного віку.
47
Томкіна, Олена Олексіївна. "НОРМИ МИТНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ ЯК ПРЕДМЕТ КОНСТИТУЦІЙНОГО КОНТРОЛЮ." New Ukrainian Law, no. 5 (November 29, 2021): 69–77. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2021.5.10.
Full textAbstract:
Стаття присвячена проблемі законодавчого визначення адміністративної відповідальності за порушення митних правил, зокрема за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їхнього розміру, а також інші протиправні дії, спрямо- вані на ухилення від сплати митних платежів (стаття 485 Митного кодексу України). Положення статті 485 Митного кодексу України оскарженні до Конституційного Суду України з мотивів їхньої невідповідності Конституції України. Автори конституційних скарг обґрунтовують неконституційність положень цієї статті тим, що абсолютно визначена санк- ція, неможливість її зменшення і відсутність альтернативних видів санкцій за вчинення від- повідного правопорушення не дають змоги застосовувати цю норму з урахуванням принци- пу індивідуалізації юридичної відповідальності правопорушника, що суперечить частині 2 статті 62 Конституції України. Автори клопотань також указують на те, що невідповідність санкції статті 485 Митного кодексу України засадам індивідуалізації юридичної відповідальності порушує встановле- ні Конституцією України право особи володіти, користуватися і розпоряджатися власністю (стаття 41), право особи на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло (стаття 48). Оскарження положень статті 485 Митного кодексу України актуалізує проблему забезпе- чення конституційності митного законодавства України загалом, оскільки, окрім оспорюва- них положень зазначених статей цього Кодексу, є й інші формальні склади митних право- порушень, що містять абсолютно визначені санкції та/або є юридично невизначеними. Диспозиція норми права, що викладена у статті 485 Митного кодексу України, сконстру- йована законодавцем у вигляді «відкритого» (незавершеного) переліку протиправних дій, що спрямовані на ухилення від сплати митних платежів. Вказівка на ознаку протиправ- ності «інших» дій та їхню мету не забезпечує чіткості, однозначності, зрозумілості сфор- мульованого законодавчого припису, отже, його передбачуваності для суб’єктів права. Таке використання засобів законодавчої техніки під час визначення адміністративного пра- вопорушення перетворює диспозицію норми права на «гумову» і загрожує законності пра- возастосування. Окрім цього, такий законодавчий припис є корупціогенним чинником, адже відкриває шлях до службових зловживань, довільного, на основі суб’єктивних оцінок, а не формально визначених ознак, тлумачення норми права. Отже, є підстави для висновку, що оскільки диспозиція норми права, шо викладена у статті 485 Митного кодексу України, сформульована нечітко та неоднозначно, приписи цієї статті не можна вважати юридично визначеними в аспекті їхньої передбачуваності для суб’єктів правозастосування. Санкція статті 485 Митного кодексу України є абсолютно визначеною, оскільки без- альтернативно передбачає тільки один вид адміністративного стягнення за визначене в цій статті митне правопорушення – штраф, не встановлює водночас допустимі для відповідно- го правопорушення межі його застосування, отже, не забезпечує індивідуальний характер юридичної відповідальності осіб, визнаних винними у правопорушенні. Зважаючи на викладене, митне законодавство України має розвиватися шляхом установ- лення відносно визначених і альтернативних санкцій, що дозволяє індивідуалізувати адміні- стративну відповідальність за порушення митних правил.
48
Sakun, Oleksandra, and Yurii Nikolaenko. "РОЛЬ І ЗНАЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО РЕСУРСУ В КОНТЕКСТІ ІННОВАЦІЙНИХ СТРУКТУРНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ В ЕКОНОМІЦІ." PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, no. 4(16) (2018): 188–97. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2018-4(16)-188-197.
Full textAbstract:
У статті доведена важливість формування інвестиційного ресурсу для структурної модернізації економіки шляхом стимулювання інноваційних перетворень. Проведено аналіз та узагальнення дефініційного визначення терміна «інвестиційний ресурс» та здійснена спроба запропонувати авторське визначення його як сукупності фінансових, матеріально-технічних, інтелектуальних та інформаційно-правових елементів, які має у своєму розпорядженні національна економіка і які використовуються для забезпечення інвестиційного розвитку країни. На основі дослідження загальних та специфічних ознак інвестиційного ресурсу, побудови його структури визначено особливу роль та місце інвестиційного ресурсу в інноватиці. Являючи собою складну динамічну систему, інвестиційний ресурс містить комплекс взаємодіючих елементів, науковий відбір і комбінація яких забезпечують появу нових і вдосконалення наявних елементів.
49
Puyda, Volodymyr. "Спецпроцесор для визначення характерних ознак на основі алгоритму SURF." Computer systems and network 1, no. 1 (December 23, 2017): 129–34. http://dx.doi.org/10.23939/csn2017.881.129.
Full text
50
Обушенко, Н. М. "ДО ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ СУТНОСТІ Й ОЗНАК ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ." Прикарпатський юридичний вісник 1, no. 4(29) (April 13, 2020): 74–78. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v1i4(29).398.
Full textAbstract:
У статті на основі аналізу наукових поглядів вчених із приводу розуміння поняття «трудове законодавство» запропоноване власне визначення цієї наукової кате-горії. Наведено власне бачення переліку характерних особливостей трудового законодавства України. Від-значено, що трудове законодавство нашої країни пред-ставлено цілою низкою нормативно-правових актів, система яких є занадто розгалуженою, що значно пере-шкоджає нормальному регулюванню трудових право-відносин, а тому сьогодні постала нагальна необхідність його систематизації. Наголошено, що під норматив-но-правовим актом слід розуміти офіційний документ, який було розроблено і прийнято у встановленому законом порядку уповноваженим органом державної влади та який містить у собі однорідні правові норми, спрямовані на врегулювання правовідносин у конкрет-ній сфері суспільного життя. Тож сфера суспільних відносин, що потребує врегулювання, прямо впли-ває на зміст нормативно-правових актів, від якості наповнення яких вже залежить ефективність функці-онування відповідних правових відносин. З’ясовано, що ключове призначення локальних нормативно-пра-вових актів полягає у тому, щоб забезпечити ефектив-ність роботи трудового колективу в рамках кожного конкретного підприємства, організації, установи тощо. Вини покликані деталізувати норми централізованого законодавства, а також розширити перелік трудових гарантій працівників. У разі, якщо локальним нор-мативним актом становище працівника погіршується порівняно з централізованим законодавством, такий акт визнається недійсним. Визначено, що поєднання централізованого та локального регулювання трудо-вих відносин розкривається в інститутах трудового договору, колективно-договірного встановлення умов праці, оплати праці, дисципліни праці тощо. Регулю-вання відносин, які входять до предмета трудового права, може бути здійснено шляхом укладення, зміни, доповнення колективних договорів, угод, а також тру-дових договорів. Угоди, колективні договори, трудові договори не повинні мати у своєму змісті умов, які зни-жують рівень прав і гарантій працівників, установле-ний трудовим законодавством.