Journal articles on the topic 'Визначення аномалій'

Підтверджено важливість класичного цитогенетичного методу в питаннях діагностики хромосомної пато-логії, медико-генетичного консультування та прогнозування потомства у Волинській області. Для проведення цитогенетичного дослідження застосовували: метод культивування лімфоцитів периферійної крові людини в постнатальному періоді розвитку, приготування препаратів метафазних хромосом людини, визначення ка-ріотипу методом аналізу метафазних пластинок хромосом та виявлення хромосомних аномалій і поліморфізмів хромосом. Кількість обстежуваних протягом 2012–2014 рр. у Волинській області всіх вікових категорій, які направлялися на обстеження, становила 559 осіб жіночої та чоловічої статі. У І групи осіб визначено нор-мальний каріотип; у ІІ групи виявлено поліморфізми хромосом 1, 9, 16, 13–15, 21, 22, Y; у ІІІ групи виявлено хромосомні аномалії та підтверджено діагнози синдромів Дауна, Клайнфельтера, Шеришевського-Тернера, Едвардса, Вольфа-Гіршхорна, дисомії за Y хромосомою, синдрома ХХ у хлопчика, синдрома ХY у дівчинки та ін.

Предметом дослідження є методи та засоби виявлення аномалій в даних. Метою статті є підвищення якості класифікації даних за рахунок виявлення аномалій на етапі їх попередньої обробки. Завдання: дослідити методи виявлення аномалій на етапі попередньої обробки даних, визначити поріг прийняття рішень anomaly_score для кожного із методів та оцінити якість класифікації до та після preprocessing. Використовуваними методами є: методи штучного інтелекту, машинного навчання, ансамблеві методи. Отримано такі результати: досліджено методи виявлення аномалій: метод стандартного відхилення (Standard Deviation Method), метод локального рівня викидів (Local Outlier Factor), метод Ізолюючого лісу (Isolation Forest). Отримано залежність кількості аномалій від порогу прийняття рішень для кожного із методів. Оцінку якості попередньої обробки даних виконано з використанням класифікаторів на основі методів KNN та беггінгу (Bagging). Досліджені методи реалізовані програмно з використанням хмарного сервісу GOOGLE COLAB на основі Jupyter Notebook. Висновки. Наукова новизна отриманих результатів полягає у дослідженні методів виявлення аномалій на етапі попередньої обробки даних, вибору мета-алгоритму preprocessing та визначення оптимальних параметрів його налаштування.

Проведений аналіз дав змогу виявити відсутність чітких формулювань сутності понять «діагностична візуалізація» і «діагностичне зображення». Тож пропонується визначити, що діагностичне зображення – це графічна (двомірна або тримірна) модель аномалій досліджуваного об’єкта чи середовища, для якої може бути здійснена постановка і розв’язання задачі ідентифікації. Відповідно, діагностична візуалізація – це процес побудови такої моделі, і сам цей процес має вже усталену назву «реконструкція діагностичного зображення». Цей процес розглядається в контексті дослідження об’єктів та середовищ випромінюванням ультразвукових хвиль в досліджуваний об’єкт (або в середовище) з подальшим прийняттям і обробкою відбитих коливань з метою визначення наявності аномалій, що підпадає під визначення ідентифікацію в широкому розумінні (структурна ідентифікації), або їх форми, розміру, положення, глибини залягання тощо, що підпадає під визначення ідентифікації у вузькому розумінні (параметрична ідентифікація). В роботі увага сконцентрована на певному сегменті ідентифікації у вузькому розумінні – підвищенні якості моделі, де показником якості буде визначено розрізнювальну здатність діагностичного зображення. При цьому в контексті теорії ідентифікації відомими будуть вважатися вхідні і вихідні сигнали ультразвукового дослідження, а також загальний вид моделі аномалії, а невідомим залишається алгоритм ідентифікації. Вирішення завдання в УЗ візуалізації передбачається на основі аналізу фазових співвідношень, що відповідають побудованим за певними елементарними одновимірними голограмами. Мова йде про реконструкцію зображень на основі безлічі одновимірних елементарних голограм на площину, перпендикулярну площині запису елементарної голограми та визначається сукупністю акустичних осей зондуючого простору при русі суміщеного випромінювача – приймача уздовж лінії синтезованої апертури. Такий підхід повинен дати можливість розв’язувати сумарний по амплітуді ехосигнал, що отримується в точці зондування з різних точок глибини за рахунок різниці початкових фаз комплексних амплітуд окремих гідробіонтів, які мають свої координати в площині зондування і свої значення інтенсивності з урахуванням місця розташування. Щільність скупчення, що відображає інтенсивність окремих гідробіонтів на кольоровому моніторі може бути представлена відносними колірними моделями або іншим способом досить ефективної візуальної відмінності кожного гідробіонта окремо з властивим йому розміром і сукупність всіх гідробіонтів, які визначають щільність їх у зондуючих об’ємах. Слід зазначити, що розглянуті методи отримання зображень за сукупністю одновимірних елементарних голограм можуть бути використані і в інших положеннях по розробці техніки діагностування в медицині, будівництві і т. п.

За даними багатьох досліджень, поширеність зубощелепних аномалій (ЗЩА) в структурі стоматологічної захворюваності стоїть на третьому місці після карієсу зубів і патології тканин пародонта. Функціональні розлади та ортодонтичні порушення зубощелепної системи є не тільки проблемою стану здоров'я людини, але і важливим аспектом в процесі формування особистості та соціального статусу. Мета дослідження – вивчити поширеність зубощелепних аномалій та удосконалити організацію профілактичної роботи серед школярів у віці 14–15 років. Матеріали і методи. Обстежено 268 дітей та підлітків: 122 хлопців (45,5 %) і 146 дівчат (54,5 %). Для верифікації діаґнозу ЗЩА використовували класифікацію Д. А. Калвеліса, для оцінки потреби в ортодонтичному лікуванні використали клінічний індекс Index Of Treatment Need, призначений для визначення наявності та оцінки вираження зубощелепних аномалій безпосередньо при огляді пацієнта. Результати досліджень та їх обговорення. У структурі видів патологічного прикусу найчастіше зустрічався глибокий (38,0 %), на другому місці знаходився перехресний тип (28,8 %), 20,4 % склав дистальний вид, 7,3 % – прямий, 3,3 % – відкритий, 2,2 % – мезіальний. У 74,0 % дітей була деформація зубних рядів. Найбільш часто (46,0 випадків на 100) – деформації нижнього зубного ряду, в 28,0 випадків на 100 – верхнього зубного ряду. У 58,0 % дітей реєстрували скупчення зубів, в 23,4 % випадків спостерігалася трема, а в 18,6 % – діастема. Найчастіше скупчення зубів відзначалося в передньому відділі нижньої щелепи (44,4 випадка на 100 оглянутих), причому в дівчаток воно фіксувалося достовірно частіше. Рідше – в передньому відділі верхньої щелепи (16,1 на 100 оглянутих). Інші локалізації даної патології були рідко. Висновки. В ході обстеження ротової порожнини було виявлено, що в більшості випадків у дітей 12–15 років спостерігалися аномалії розвитку зубів, що могло бути зумовлено як вродженими чинниками, так і впливом зовнішніх факторів. Всі подібні випадки повинні мати корекцію в ортодонта з метою ранньої профілактики як самих ортодонтичних порушень, так і їх наслідків, проте батьки не поспішають приводити дітей на прийом до ортодонта.

Зубощелепні аномалії (ЗЩА) відносяться до основних стоматологічних захворювань та займають друге місце після карієсу зубів у світі. За даними вітчизняних науковців згідно показників епідеміологічних дос-ліджень поширеність зубощелепних аномалій у дітей різних регіонів України коливається в межах 24,43 –83,33%, що свідчить про значну варіабельність отриманих даних. Вивчення поширеності зубощелеп-них аномалій, в тому числі окремих нозологічних форм, має вагоме значення для організації ортодон-тичної допомоги дитячому населенню та створення бази даних щодо захворюваності по країні. Тому ме-тою дослідження є оцінка поширеності та структу-ри зубощелепних аномалій у дітей шкільного віку. Для вивчення поширеності зубощелепних аномалій було обстежено 1167 дітей віком 6-16 років. Виявлено, що поширеність зубощелепних аномалій у обстежених дітей, в середньому, складає 63,67±1,41 %. У дітей 6-9 років поширеність ЗЩА становить 57,11±2,43 %, до 10-12 років – зростає до 66,23±2,71 %. Серед групи 13-16-річних дітей у 68,01±2,21 % виявлена ортодон-тична патологія. Встановлено два піки зростання поширеності зубощелепних аномалій – 8 років (70,43±4,26 %) та 12 років (71,50±4,47 %). Результа-ти проведеного дослідження показують, що, в серед-ньому, фізіологічний прикус встановлено в 36,33±1,41% випадків. Аномалії І класу за Енглем діа-гностували у 44,30±1,45%, аномалії ІІ класу – у 16,03±1,07%, тоді як аномалії ІІІ класу – лише у 3,34±0,53 % дітей. Серед дітей із ЗЩА аномалії І класу за Енглем зустрічалися у 69,58±1,69 % випадків, аномалії ІІ та ІІІ класів – у 25,17±1,59 % та 5,25±0,82 % обстежених осіб. Таким чином, при оцінці пошире-ності зубощелепних аномалій у дітей різного віку та у залежності від періоду прикусу нами визначено, що з 6 до 8 років значення поширеності зубощелепних аномалій достовірно зростає. У період 9-11 років спостерігається тенденція до зниження відсотка осіб із ЗЩА, що може свідчити про наявність проце-сів саморегуляції під час прорізування премолярів та ікол. До 12-16 років поширеність зубощелепних ано-малій незначно зростає і утримується на рівні 66,67 %-71,50 %. Встановлено достовірне зростання пока-зника поширеності зубощелепних аномалій з віком лише серед дітей з аномаліями І класу за Енглем.

У статті запропоновано та побудовано систему розпізнавання томографічних і рентгенівських знімків для пошуку і локалізації патологій. У даній статті необхідно розробити систему розпізнавання томографічних і рентгенівських знімків для пошуку і локалізації патологій та розглянути принципи ручної обробки медичних зображень лікарем-діагностом. Для пошуку і локалізації аномалій на томографічних і рентгенівських знімках пропонується система, яка буде складатися з наступних блоків : блок введення інформації про пацієнта; блок обробки медичних зображень, що включає: згорткову нейронну мережу (ЗНМ) для класифікації томографічних і рентгенівських знімків; ЗНМ для визначення залежностей значень просторового фактора від стандартизованих -значень і з наступним розрахунком коефіцієнту загальної просторової автокореляції; ЗНМ для сегментації томографічних і рентгенівських знімків; підсистему ручної обробки медичних зображень, що представлена лікарем-діагностом;блок для встановлення висновку, що включає нейронну мережу (НМ), призначену для порівняння отриманих результатів; блок для класифікації виявлених патологій, що включає НМ; базу даних, як вже існуючих знімків, так і нових, у т.ч. з результатом оброблення; блок підготовки звіту.

змін, що відбулися у смисловій сфері прикордонників, які брали участь у бойових діях на Сході України під час антитерористичної операції 2014-2018 рр. Екстремальні умови зіштовхують комбатантів із новим, незвичним, досвідом, та ставить перед ними завдання визначення сенсу подій та особистого ставлення до них. Складність полягає у тому, що через постійну мінливість і невизначеність ситуації, а також наявність цінності, які не співвідносяться з особливими умовами, комбатанти перебувають у стані ступору та мають труднощі із знаходженням задовільного стійкого сенсу своєї життєвої ситуації та визначенням свого ставлення до подій, внаслідок чого виникає відчуття безглуздості того, що відбувається. Травматичний досвід, отриманий в особливих умовах, відображається на трансформації смислових структур особистості комбатантів, що знаходять вияв у вигляді різних поведінкових аномалій, порушень у сфері міжособистісних комунікацій, а також проблемами у смисловій сфері особистості. Особливостями смислової сфери особистості комбатантів, що визначають стан дезадаптації, є: заміна сенсу провідного мотиву діяльності сенсом більш низького порядку, зниження рівня опосередкованості діяльності, звуження основного кола відносин людини зі світом, збіднення мотиваційної сфери. Стан дезадаптації перебуває між безпосередньо пережитими смислами, що визначають реальну поведінку, і смислами, які презентують себе як усвідомлювані, що призводить до порушення самоконтролю і корекції поведінки. Адаптація особистості комбатантів у реабілітаційний період детермінована особливостями смислових структур, які пов’язані із переживанням травматичної ситуації. Збереження таких цінностей як щасливе сімейне життя, любов до близьких, творчість, пізнання, цікава робота, дозволяє інтегрувати травматичний досвід у систему життєвих смислів і цінностей. Смислова інтеграція гуманістичних цінностей дозволяє комбатантам інтегрувати екстремальний смисловий досвід у систему життєвих смислів. Стан адаптації, а також стан тимчасової дезадаптації можуть бути, якщо в особистості у післятравматичний період зберігся високий рівень смисложиттєвих орієнтацій, відчуття наповненості життя, а її цілі, ціннісні орієнтації спрямовані на професійне вдосконалення, кар’єрне зростання.

Мета дослідження – вивчити особливості імунологічної регуляції і гемодинамічні характеристики шийки матки при підготовці до термінових пологів. Матеріали та методи. Відповідно до мети дослідження обстежено 75 вагітних при терміні вагітності 38–40 тижнів. Проводили загальноклінічні дослідження, імунологічні дослідження – визначення сироваткової концентрації цитокінів IЛ-6, IЛ-1β та ФНП-α; ехографічне та доплерометричне дослідження – визначення показників кровотоку в загальній матковій артерії в низхідному та висхідному відділах, в артеріях та венах строми шийки матки та в ділянці перешийка; вимірювали індекс резистентності (ІР) та систоло-діастолічне відношення (СДВ), для венозних судин – середню венозну швидкість (Vmean). Результати дослідження та їх обговорення. Оцінка характеру продукції основних цитокінів, що беруть участь у підготовці організму до пологів (ІЛ-1β, IЛ-6 та ФНП-α) показала високі концентрації вивчених прозапальних цитокінів у сироватці крові вагітних із зрілою шийкою матки напередодні пологів порівняно з жінками з недостатньо зрілою шийкою матки. Результати дослідження основних показників цервікального кровотоку у вагітних досліджених груп показали достовірні відмінності індексів судинного опору в судинах, які живлять шийку матки. Виявлено тісний прямий кореляційний зв᾽язок (r=0,78) між вмістом вивчених цитокінів та рівнями індексів периферичного судинного опору в артеріях низхідного та висхідного відділів загальної маткової артерії шийки матки, а також показниками кровотоку в судинах строми шийки матки. Такий зв᾽язок може демонструвати важливий імунорегуляторний вплив цитокінів під час вагітності на процеси васкуляризації та кровопостачання в маткових судинах наприкінці вагітності. Висновки. Процес підготовки організму до пологів пов᾽язаний із імунологічною перебудовою, яка характеризується зміною системного вмісту цитокінів і пов᾽язана з посиленням гемодинаміки шийки матки. Комплексний підхід до дослідження особливостей різних патогенетичних варіантів забезпечення готовності організму вагітної до пологів дозволить сформувати об᾽єктивні підходи до питань прогнозування ефективності індукції та преіндукції пологів, а також виникнення аномалій пологової діяльності.

Мета дослідження. Підвищення ефективності діагностики мілкого присінка рота та порушень архітектоніки присінка рота. Методи дослідження. Обстежено 30 осіб віком 12–15 років із наявними зубощелеповими аномаліями, яких було розділено на дві групи, рандомізовані за віком та статтю. У І групі хворих (15 осіб) глибину присінка рота оцінювали за способом, запропонованим Т.В. Закировим (2005 рік). У ІІ групі (15 хворих) глибину присінка рота визначали запропонованим нами способом. Наукова новизна. У розробленому нами способі вимірювання глибини присінка рота ми усунули низку важливих моментів, які спростили вимірювання глибини присінка рота для лікаря, що забезпечило візуалізацію прикріпленої частини ясен, тобто справжньої глибини присінка рота, та зменшило кількість діагностичних помилок за гіпертрофічного гінгівіту, що є важливим саме для цієї вікової категорії пацієнтів. Висновки. Визначення глибини присінка рота й аномалій його архітектоніки є важливим моментом в огляді пацієнта. Нами розроблений спосіб вимірювання присінка рота, який візуалізує прикріплені ясна та спрощує огляд цієї анатомічної структури лікарем. У разі використання запропонованого нами способу вимірювання присінка рота запобігаємо багатьом діагностичним помилкам. Результати повторно проведеного дослідження розробленим нами методом у І групі хворих достовірно відрізнялися від показників, отриманих способом вимірювання глибини присінка рота, запропонованим Т.В. Закировим (p ≤ 0,05). У 90,0% обстежених пацієнтів (27 осіб) діагностовано порушення архітектоніки присінка рота (аномальне прикріплення вуздечки верхньої і/або нижньої губи, наявність сполучнотканинних тяжів у проєкції ікол та премолярів), у 46,7% обстежених (12 осіб) виявлено мілкий присінок рота (менше ніж 5 міліметрів).

Продовжено цикл робіт щодо дослідження ефекту проникнення в М1-компоненті загальмованих ротаційних γ-переходів. Ефект зумовлений різними правилами добору для матричних елементів γ-випромінювання та внутрішньоядерної конверсії. Вперше визначено величину параметра проникнення λ для М1-компоненти γ-переходу з енергією 129 кеВ в 191Ir. Наведено результати досліджень аналогічних переходів в 163Er, 165Er та 177Hf. При порівнянні експериментальних матричних елементів проникнення з їх теоретичними значеннями, обчисленими в моделі Нільсона, знайдено перенормування гіромагнітних відношень для спін-мультипольної взаємодії в М1-конверсійних переходах: gs(M1)/gsfree(p) = 0,574 ± 0,023 та gs(M1)/gsfree(n) = 0,59 ± 0,07.

Відсутність загальних підходів до оцінки стану сільськогосподарських земель за даними ДЗЗ показує, що задача моніторингу змін їх стану є до кінця не вирішеною. У статті розглянута можливість використання фрактального аналізу космічних знімків супутника Sentinel-2 сільськогосподарських земель для визначення змін їх стану під впливом різних чинників. Оцінені характеристики космічних знімків супутника Sentinel-2 заданої території з сільськогосподарськими полями на них. Наведено порядок побудови поля фрактальних розмірностей та розрахунку фрактальної розмірності з використанням методів, які найчастіше застосовують на практиці для аналізу цифрових зображень – методи покриття і призми. Показано, що розрахунок і візуалізація ПФР космічних знімків сільськогосподарських земель дозволяє здійснювати їх сегментацію і виділяти межі проведених польових робіт, зміну їх у часі та оцінювати їх структуру після завершення робіт. Визначено, що під час фрактального аналізу космічних знімків супутника Sentinel-2 доцільно використовувати мінімальні або різниці фрактальних розмірностей. Показано, що для автоматизації процесу сегментації різних структур на космічному знімку можна застосовувати гістограму ПФР і селективні зображення. Запропоновано метод моніторингу змін стану сільськогосподарських земель з використанням фрактального аналізу, який дозволяє визначати межі аномалій на зображенні, початок зміни стану земель, обсяг проведених робіт та їх тривалість, а також оцінювати структуру земель

Проведено розрахунки теплового потоку (ТП) у центральній частині Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ) та порівняння його розподілу з встановленим у центральній частині Донбасу. На Донбасі зони сучасної гідротермальної діяльності проявлено в аномаліях ТП значної інтенсивності (до 80—100 мВт/м2). У ДДЗ максимальні значення ТП не перевищують 50 мВт/м2. Прояви гідротермальної активності за фіксовано стрибком геотермічного градієнта, що відбувається на глибинах понад 4000—5000 м, які збігаються з глибинами розташування покладів вуглеводнів. Тут відбувається розвантаження термальних гідрокарбонатно-натрієвих вод. У верхній частині розрізу геотермічний градієнт не перевищує 19—20 ºС/км, тому сучасна гідротермальна діяльність не проявлена істотними сплесками ТП.

Проведено стоматологічні огляди 493 осіб молодого віку у найбільш характерних медико-географічних регі- онах нашої країни. Встановлено достатньо значну час- тоту виникнення дефектів зубних рядів у цій категорії населення та її зростання з віком. Визначена пряма залежність їх розповсюдженості від медико-гео- графічного регіону їх проживання. При цьому у захід- ному регіоні у віковій групі 15–19 років вона більша, ніж у південному на 61,7%, у 20–25 років на 61,7% і у 25–29 років – на 36,2%. Доведена вельми значна час- тота виникнення зубощелепних аномалій і деформацій, яка коливається у межах 89 % – 93,7% і практично не залежить від медико-географічного регіону країни. Встановлено вкрай незадовільний стан стоматоло- гічної ортопедичної захворюваності у молоді України. Пропоновано на державному рівні прийняти невід- кладні міри щодо докорінного реформування самої системи організації та планування ортопедичної допомоги цій категорії населення з занесенням вікової групи 15–19 років до групи ризику з обов’язковим їх активним диспансерним обліком.

Проведено збір та аналіз клініко-епідеміологічних і медико-статистичних даних із 162 джерел первинної документації (історії пологів (форма 096/о) і розвитку новонароджених (форма 097/о)) про дітей, які народились у Львівському обласному клінічному перинатальному центрі в 2007–2009 роках із природженими вадами розвитку, з використанням методу «випадок — контроль», шляхом заповнення реєстраційних карт.При порівнянні спектра показників репродуктивного анамнезу відмічено більший відсоток померлих дітей, мертвонароджень, анемії при вагітності, гестозу першої половини вагітності, гестозу другої половини вагітності, патологічних пологів у матерів, які народили дитину з природженою вадою розвитку, ніж у жінок контрольної групи.Вроджені аномалії за даними ультразвукової діагностики під час вагітності виявлено у 31,6 %. Діагностовано 4 випадки синдрому Арнольда — Кіарі (spina bifida і внутрішня гідроцефалія); по 3 випадки гідроцефалії, гастрошизису, атрезії тонкого кишечника; по 2 випадки множинних природжених вад розвитку, синдрому гіпоплазії лівих відділів серця, синдрому Дауна, вродженої діафрагмальної кисти, омфалоцеле, вродженої атрезії прямої кишки; по одному випадку spina bifida, вродженої відсутності передпліччя та кисті, рабдоміоми лівого шлуночка, енцефалоцеле.

HEART RHYTHM DISTURBANCES IN NEWBORNS IN THE EARLY NEONATAL PERIODGonchar M., Kondratova I., Ivanova Ye., Komova V.Neonatal arrhythmia is not a rare condition, and may occur both in patients with structural heart disease and in children with functional cardiovascular disorders as well as in a relatively small number of healthy newborns. The article presents the results of the study of basic parameters of electrical activity of the heart in newborns with administration of daily ECG monitoring. The study involved examination of 187 infants in the early neonatal period. Assessment of the data of obstetric and gynecological history and extragenital pathology of the mothers of the examined children, analysis of the data of Holter ECG monitoring of newborns showed the most frequently occurring types of neonatal arrhythmias and significant risk factors for their development.Key words: cardiac rhythm disturbances in newborns, neonatal arrhythmias, risk factors. ПОРУШЕННЯ СЕРЦЕВОГО РИТМУ У НОВОНАРОДЖЕНИХ В РАННІЙ НЕОНАТАЛЬНИЙ ПЕРІОДГончарь М., Кондратова І., Іванова Є., Koмoвa В.Аритмії у неонатальному періоді не є рідким явищем та можуть виникати як серед тих, хто має структурні аномалії серця, так і серед дітей з функціональними серцево-судинними розладами, а також у відносно невеликої кількості здорових новонароджених. В статті представлено результати дослідження основних параметрів електричної активності серця у новонароджених за допомогою добового моніторування ЕКГ. Було обстежено 187 немовлят в ранній неонатальний період. За результатами аналізу даних акушерсько-гінекологічного анамнезу та екстрагенітальної патології матерів обстежених дітей, аналізу даних Холтерівського моніторування ЕКГ новонароджених визначено найбільш часто виникаючи види неонатальних аритмій та значущі факторів ризику їх розвитку.Ключові слова: порушення серцевого ритму у новонароджених, неонатальні аритмії, фактори ризику.НАРУШЕНИЯ СЕРДЕЧНОГО РИТМА У НОВОРОЖДЕННЫХ В РАННИЙ НЕОНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОДГончарь М., Кондратова И., Иванова Е., Комова В.Аритмии в неонатальном периоде не является редким явлением и могут возникать как среди новорожденных, которые имеют структурные аномалии сердца, так и среди детей с функциональными сердечно-сосудистыми расстройствами, а также - у небольшого числа здоровых новорожденных. В статье представлены результаты исследования основных параметров электрической активности сердца у новорожденных с помощью суточного мониторирования ЭКГ. Было обследовано 187 новорожденных в ранний неонатальный период. По результатам анализа данных акушерско-гинекологического анамнеза и экстрагенитальной патологии матерей обследованных детей, анализа данных суточного мониторирования ЭКГ новорожденных определены наиболее часто возникающие виды неонатальных аритмий и значимые факторов риска их развития.Ключевые слова: нарушение сердечного ритма у новорожденных, неонатальные аритмии, факторы риска.

У статті розглянуто психологічні особливості впливу акцентуацій характеру на агресивну поведінку підлітків. Представлено та проаналізовано результати емпіричного дослідження впливу акцентуацій характеру на агресивну поведінку підлітків з подальшою статистичною обробкою даних. Методи: при дослідженні використано методи математичної статистики (кореляційний аналіз за Пірсоном) та наступні психодіагностичні методики: методика на визначення акцентуацій характеру (Г. Шмішек), ПДО, методика на визначення агресивності (Л.Г. Почебут), методика «Агресивна поведінка» (Є.П. Ільїн, П.А. Ковальов). Результати. У результаті теоретико-методологічного дослідження акцентуацій характеру та агресивної поведінки підлітків з’ясовано, що акцентуації характеру визначаються як крайні варіанти норми, при яких окремі риси характеру надмірно виражені. Підлітковий вік є періодом становлення характеру, у цей час формується більшість характерологічних типів. Саме у цьому віці різні типологічні варіанти норми («акцентуації характеру») виступають найбільш яскраво, тому що риси характеру ще не згладжені й не скомпенсовані життєвим досвідом. Зазначено, що акцентуації характеру можуть впливати на агресивну поведінку у підлітковому віці. Встановлено, що єдиного загальноприйнятого значення терміну «агресія» немає, але в найзагальнішому вигляді його можна визначити, як нанесення будь-якої шкоди, психологічної або фізичної, іншому об’єкту або предмету. Таким чином, у період становлення характеру, що відбувається в підлітковому віці, його типологічні особливості, які були ще згладжені і завуальовані життєвим досвідом, виявляються настільки яскраво, що іноді нагадують психопатії, тобто патологічні аномалії характеру та можуть спричиняти прояву агресивності. Подано методики емпіричного дослідження акцентуацій характеру та агресивної поведінки підлітків. У результаті емпіричного дослідження та кореляційного аналізу зʼясовано вплив акцентуцій характеру на агресивну поведінку у підлітковому віці, а саме, для осіб з гіпертимним, дистимічним, психостенічним, шизоїдним та конформним типом акцентуацій характеру не властиві прояви агресивності та ворожості. Для даних осіб не характерні спалахи гніву, фізичної, вербальної агресії. Особи, у яких спостерігаються емотивний, застрягаючий, екзальтований, демонстративний, неврівноважений, астено-невротичний, епілептоїдний, істероїдний та нестійкий типи акцентуацій характеру, схильні до проявів ворожості та агресивності, зокрема до спалахів гніву, фізичної та вербальної агресії. Висновки: у результаті кореляційного аналізу встановлено, що між акцентуаціями характеру та агресивною поведінкою існує взаємозв’язок. Ключові слова: акцентуації, агресивність, поведінка, характер, підлітковий вік.

Медико-соціальне значення ендокринних орфанних захворювань обумовлено труднощами в діагностиці та лікуванні, а також несприятливим прогнозом і високою частотою інвалідизації пацієнтів із цією патологією. Особливо це стосується таких захворювань, як акромегалія та множинна ендокринна неоплазія. В Європі існує спеціальна програма, яка направлена на вирішення різноманітних питань щодо діагностики, лікування та соціального забезпечення пацієнтів з орфанними захворюваннями. Європейський проект «Орфанет» підтримується державними структурами, об’єднує інформацію щодо рідкісних захворювань практично у всіх європейських країнах і включає європейські, інтернаціональні, національні та регіональні реєстри орфанних захворювань. В Україні опубліковано Наказ Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України від 27.10.2014 р. № 778 «Про затвердження переліку рідкісних (орфанних) захворювань», яким офіційно затверджено 302 нозології, що віднесені до рідкісних захворювань. Серед орфанних захворювань вказано 61 рідкісну ендокринну хворобу (зокрема, розлади харчування та порушення обміну речовин), а також природженівади розвитку, хромосомні аномалії та рідкісні новоутворення, у визначенні тактики ведення яких лікар-ендокринолог бере безпосередню участь. Останнім часом зростає частота виявлення орфанних захворювань, зокрема і ендокринних. Причиною цього може бути покращення методів інструментальної та лабораторної діагностики, використання генетичних методів діагностики та більш широка обізнаність лікарів різних спеціальностей щодо ранніх проявів орфанних захворювань. В Україні проблема орфанних захворювань тривалий час перебувала в інертному стані. Ініціація ухвалення Національної стратегії з профілактики, діагностики та лікування рідкісних (орфанних) захворювань в Україні свідчить про визнання проблеми на державному рівні та дає можливість вирішення питань своєчасного виявлення і лікування рідкісних захворювань, а також забезпечення пацієнтів життєво необхідними лікарськими засобами.

У великих морських та річкових транспортних кластерах частка забруднень повітряного середовища, що належить судновим енергетичним установкам, перебільшує 7 % від загальної кількості викидів шкідливих речовин. Екологічний збиток, викликуваний роботою теплових двигунів внутрішнього згоряння, складається як з забруднення середовища газами, що відробили, так й "температурному забрудненні" - викидах у довкілля великої кількості низькотемпературної теплоти. Надлишкова теплота ініціює різні кліматичні аномалії глобального характеру. Істотний вплив на катастрофічні процеси виявляє "парниковий ефект", що приводить до зміни характеру променистого теплообміну між земною поверхнею й шарами атмосфери внаслідок збільшення вмісту в ній діоксиду вуглецю. Рамкова конвенція ООН про зміну клімату (UN FCCC) і Кіотський протокол 1997 р. визначили державні зобов'язання для країн-учасниць відносно зниження викидів СО2 . В 1997 р. на Міжнародній конференції сторін Міжнародної конвенції по запобіганню забруднення із судів (МАРПОЛ) була прийнята Резолюція 8 по "викидах вуглекислого газу із суден", у якій Міжнародної морської організації (ІМО) у співробітництві із Секретаріатом Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату було запропоновано запровадити комплекс заходів щодо вивчення впливу викидів парникових газів із суден з метою встановлення кількості й відносного процентного вмісту викидів вуглекислого газу з суден. На підставі аналізу результатів досліджень, виконаних у 2007 р., визначено, що частка викидів парникових газів у міжнародному судноплавстві вже склала приблизно 2,7 % світових викидів С2. Для подальшого зниження впливу суден та кораблів на якість навколишнього середовища необхідна реорганізація енерговикористання в суднових енергетичних установках. Поставлена задача вирішується тим, що волоконно-оптичний датчик вуглекислого газу, що складається з основи, світловода, мембрани, джерела випромінювання та фотоприймача та який відрізняється тим, що світловод є револьверного типу, зафіксований у основі, з одного боку сполучається з розгалужувачем, джерелом випромінювання та фотоприймачем, зв'язаних з блоком живлення та реєстрації. З другого боку світловод на торці має віддзеркалюючий шар та сполучений з мембраною, яка є газопроникною. Внутрішні отвори світловода вкриті шаром оксиду індію-олова, а зовні світловод вкритий термокомпенсаційною оболонкою та захисним чохлом.

Постановка проблеми. Регламентування надання медичної допомоги дітям з розладами психіки спектру аутизму, які асоційовані з мутаціями/поліморфізмами генів ензи- мів циклу фолієвої кислоти, потребувало розробки відповідного алгоритму надання медичної допомоги. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Генетичний дефіцит фолатного циклу – поширений в популяції генетичний розлад, пов'язаний з порушення процесів метилювання ДНК і гіпергомоцистеїнемією, має різні клінічні прояви протягом різних періодів онтогенезу, зумовлюючи розвиток аутизму у дітей раннього віку. Дані, що містяться у цьому протоколі, базуються на результатах мета-аналізів і систематичних оглядів рандомізованих контро- льованих досліджень, власне рандомізованих контрольованих клінічних досліджень та неран- домізованих контрольованих досліджень, опублікованих в міжнародних наукометричних базах даних рецензованих періодичних видань PubMed, Embase, SCOPUS. Інформація, наведена в про- токолі, значною мірою ґрунтується на даних, наведених і систематизованих в науковій моно- графії (Мальцев Д.В. Розлади спектру аутизму у дітей з дефіцитом фолатного циклу, 2016). Формулювання мети. Мета надання медичної допомоги полягає в забезпеченні прогресу в психічному розвитку та усуненні проявів аутистичності в дитини шляхом забезпечення ней- ропротекторного і нейрорегенераторного ефектів застосовуваних терапевтичних втручань. Виклад основного матеріалу. Нейропротекторний ефект полягає в усуненні або пригніченні механізмів пошкодження ЦНС, – здебільшого імунозалежних процесів (системного запалення, опортуністичних та умовно патогенних інфекцій, антинейронального автоімунітету та ін.). Нейрорегенерація є наслідком активації обміну речовин в ЦНС завдяки ноотропній терапії лі- карських засобів та стимуляції ремієлінізації при проведенні імуноглобулінотерапії. Медична допомога надається етапно, ступінчасто, згідно з сучасним розумінням патогенезу хвороби. Основний препарат – в/в імуноглобулін людини, який має комплексний позитивний вплив на стан ЦНС дітей з розладами спектру аутизму завдяки протизапальному, імуномодулюючо- му, антимікробному та ремієлінізуючому впливам. Протягом курсу терапії, цей препарат поєднують з антимікробними, ноотропними, гепато- та імунотропними ліками, засобами де- токсикації та метаболічної підтримки в певній послідовності згідно з сучасним розумінням патогенезу хвороби і результатами параклінічних лабораторних досліджень, що отримують при катамнестичному спостереженні дитини. Висновки та перспективи подальших до- сліджень. При оцінці ефективності проведеного лікування і визначенні потреби в подальшій терапії згідно протоколу, враховують комплекс чинників, включаючи динаміку психічних роз- ладів за шкалами оцінки важкості розладів спектру аутизму, динаміку скорочення обсягів зон порушеної мієлінізації на МР-знімках головного мозку, зміни біоелектричної активності кори головного мозку на ЕЕГ, відновлення роботи ШКТ за клінічними даними та результатами копрограми, результати лабораторних параклінічних тестів, включаючи ознаки нормалізації імунного статусу, пригнічення автоімунітету до нейронів та зменшення/усунення аномаль- ного мікробного навантаження на організм дитини.

Наукові дослідження стають ефективними тоді, коли природу подій чи явищ можна розглядати з єдиних позицій, виробити універсальний підхід до них, сформувати загальні закономірності. Більшість сучасних фундаментальних наукових проблем і високих технологій тісно пов’язані з явищами, які лежать на границях різних рівнів організації. Природничі та деякі з гуманітарних наук (економіка, соціологія, психологія) розробили концепції і методи для кожного із ієрархічних рівнів, але не володіють універсальними підходами для опису того, що відбувається між цими рівнями ієрархії. Неспівпадання ієрархічних рівнів різних наук – одна із головних перешкод для розвитку дійсної міждисциплінарності (синтезу різних наук) і побудови цілісної картини світу. Виникає проблема формування нового світогляду і нової мови.Теорія складних систем – це одна із вдалих спроб побудови такого синтезу на основі універсальних підходів і нової методології [1]. В російськомовній літературі частіше зустрічається термін “синергетика”, який, на наш погляд, означує більш вузьку теорію самоорганізації в системах різної природи [2].Мета роботи – привернути увагу до нових можливостей, що виникають при розв’язанні деяких задач, виходячи з уявлень нової науки.На жаль, теорія складності не має до сих пір чіткого математичного визначення і може бути охарактеризована рисами тих систем і типів динаміки, котрі являються предметом її вивчення. Серед них головними є:– Нестабільність: складні системи прагнуть мати багато можливих мод поведінки, між якими вони блукають в результаті малих змін параметрів, що управляють динамікою.– Неприводимість: складні системи виступають як єдине ціле і не можуть бути вивчені шляхом розбиття їх на частини, що розглядаються ізольовано. Тобто поведінка системи зумовлюється взаємодією складових, але редукція системи до її складових спотворює більшість аспектів, які притаманні системній індивідуальності.– Адаптивність: складні системи часто включають множину агентів, котрі приймають рішення і діють, виходячи із часткової інформації про систему в цілому і її оточення. Більш того, ці агенти можуть змінювати правила своєї поведінки на основі такої часткової інформації. Іншими словами, складні системи мають здібності черпати скриті закономірності із неповної інформації, навчатися на цих закономірностях і змінювати свою поведінку на основі нової поступаючої інформації.– Емерджентність (від існуючого до виникаючого): складні системи продукують неочікувану поведінку; фактично вони продукують патерни і властивості, котрі неможливо передбачити на основі знань властивостей їх складових, якщо розглядати їх ізольовано.Ці та деякі менш важливі характерні риси дозволяють відділити просте від складного, притаманного найбільш фундаментальним процесам, які мають місце як в природничих, так і в гуманітарних науках і створюють тим самим істинний базис міждисциплінарності. За останні 30–40 років в теорії складності було розроблено нові наукові методи, які дозволяють універсально описати складну динаміку, будь то в явищах турбулентності, або в поведінці електорату напередодні виборів.Оскільки більшість складних явищ і процесів в таких галузях як екологія, соціологія, економіка, політологія та ін. не існують в реальному світі, то лише поява сучасних ЕОМ і створення комп’ютерних моделей цих явищ дозволило вперше в історії науки проводити експерименти в цих галузях так, як це завжди робилось в природничих науках. Але комп’ютерне моделювання спричинило розвиток і нових теоретичних підходів: фрактальної геометрії і р-адичної математики, теорії хаосу і самоорганізованої критичності, нейроінформатики і квантових алгоритмів тощо. Теорія складності дозволяє переносити в нові галузі дослідження ідеї і підходи, які стали успішними в інших наукових дисциплінах, і більш рельєфно виявляти ті проблеми, з якими інші науки не стикалися. Узагальнюючому погляду з позицій теорії складності властиві більша евристична цінність при аналізі таких нетрадиційних явищ, як глобалізація, “економіка, що заснована на знаннях” (knowledge-based economy), національні і світові фінансові кризи, економічні катастрофи і ряд інших.Однією з інтригуючих проблем теорії є дослідження властивостей комплексних мережеподібних високотехнологічних і інтелектуально важливих систем [3]. Окрім суто наукових і технологічних причин підвищеної уваги до них є і суто прагматична. Справа в тому, що такі системи мають системоутворюючу компоненту, тобто їх структура і динаміка активно впливають на ті процеси, які ними контролюються. В [4] наводиться приклад, коли відмова двох силових ліній системи електромережі в штаті Орегон (США) 10 серпня 1996 року через каскад стимульованих відмов призвели до виходу із ладу електромережі в 11 американських штатах і 2 канадських провінціях і залишили без струму 7 млн. споживачів протягом 16 годин. Вірус Love Bug worm, яких атакував Інтернет 4 травня 2000 року і до сих пір блукає по мережі, приніс збитків на мільярди доларів.До таких систем відносяться Інтернет, як складна мережа роутерів і комп’ютерів, об’єднаних фізичними та радіозв’язками, WWW, як віртуальна мережа Web-сторінок, об’єднаних гіперпосиланнями (рис. 1). Розповсюдження епідемій, чуток та ідей в соціальних мережах, вірусів – в комп’ютерних, живі клітини, мережі супермаркетів, актори Голівуду – ось далеко не повний перелік мережеподібних структур. Більш того, останнє десятиліття розвитку економіки знань привело до зміни парадигми структурного, функціонального і стратегічного позиціонування сучасних підприємств. Вертикально інтегровані корпорації повсюдно витісняються розподіленими мережними структурами (так званими бізнес-мережами) [5]. Багато хто з них замість прямого виробництва сьогодні займаються системною інтеграцією. Тому дослідження структури та динаміки мережеподібних систем дозволить оптимізувати бізнес-процеси та створити умови для їх ефективного розвитку і захисту.Для побудови і дослідження моделей складних мережеподібних систем введені нові поняття і означення. Коротко опишемо тільки головні з них. Хай вузол i має ki кінців (зв’язків) і може приєднати (бути зв’язаним) з іншими вузлами ki. Відношення між числом Ei зв’язків, які реально існують, та їх повним числом ki(ki–1)/2 для найближчих сусідів називається коефіцієнтом кластеризації для вузла i:. Рис. 1. Структури мереж World-Wide Web (WWW) і Інтернету. На верхній панелі WWW представлена у вигляді направлених гіперпосилань (URL). На нижній зображено Інтернет, як систему фізично з’єднаних вузлів (роутерів та комп’ютерів). Загальний коефіцієнт кластеризації знаходиться шляхом осереднення його локальних значень для всієї мережі. Дослідження показують, що він суттєво відрізняється від одержаних для випадкових графів Ердаша-Рені [4]. Ймовірність П того, що новий вузол буде приєднано до вузла i, залежить від ki вузла i. Величина називається переважним приєднанням (preferential attachment). Оскільки не всі вузли мають однакову кількість зв’язків, останні характеризуються функцією розподілу P(k), яка дає ймовірність того, що випадково вибраний вузол має k зв’язків. Для складних мереж функція P(k) відрізняється від розподілу Пуассона, який мав би місце для випадкових графів. Для переважної більшості складних мереж спостерігається степенева залежність , де γ=1–3 і зумовлено природою мережі. Такі мережі виявляють властивості направленого графа (рис. 2). Рис. 2. Розподіл Web-сторінок в Інтернеті [4]. Pout – ймовірність того, що документ має k вихідних гіперпосилань, а Pin – відповідно вхідних, і γout=2,45, γin=2,1. Крім цього, складні системи виявляють процеси самоорганізації, змінюються з часом, виявляють неабияку стійкість відносно помилок та зовнішніх втручань.В складних системах мають місце колективні емерджентні процеси, наприклад синхронізації, які схожі на подібні в квантовій оптиці. На мові системи зв’язаних осциляторів це означає, що при деякій критичній силі взаємодії осциляторів невелика їх купка (кластер) мають однакові фази і амплітуди.В економіці, фінансовій діяльності, підприємництві здійснювати вибір, приймати рішення доводиться в умовах невизначеності, конфлікту та зумовленого ними ризику. З огляду на це управління ризиками є однією з найважливіших технологій сьогодення [2, 6].До недавніх часів вважалось, що в основі розрахунків, які так чи інакше мають відношення до оцінки ризиків лежить нормальний розподіл. Йому підпорядкована сума незалежних, однаково розподілених випадкових величин. З огляду на це ймовірність помітних відхилень від середнього значення мала. Статистика ж багатьох складних систем – аварій і катастроф, розломів земної кори, фондових ринків, трафіка Інтернету тощо – зумовлена довгим ланцюгом причинно-наслідкових зв’язків. Вона описується, як показано вище, степеневим розподілом, “хвіст” якого спадає значно повільніше від нормального (так званий “розподіл з тяжкими хвостами”). У випадку степеневої статистики великими відхиленнями знехтувати вже не можна. З рисунку 3 видно, наскільки добре описуються степеневою статистикою торнадо (1), повені (2), шквали (3) і землетруси (4) за кількістю жертв в них в США в ХХ столітті [2]. Рис. 3. Системи, які демонструють самоорганізовану критичність (а саме такі ми і розглядаємо), самі по собі прагнуть до критичного стану, в якому можливі зміни будь-якого масштабу.З точки зору передбачення цікавим є той факт, що різні катастрофічні явища можуть розвиватися за однаковими законами. Незадовго до катастрофи вони демонструють швидкий катастрофічний ріст, на який накладені коливання з прискоренням. Асимптотикою таких процесів перед катастрофою є так званий режим з загостренням, коли одна або декілька величин, що характеризують систему, за скінчений час зростають до нескінченності. Згладжена крива добре описується формулою,тобто для таких різних катастрофічних явищ ми маємо один і той же розв’язок рівнянь, котрих, на жаль, поки що не знаємо. Теорія складності дозволяє переглянути деякі з основних положень ризикології та вказати алгоритми прогнозування катастрофічних явищ [7].Ключові концепції традиційних моделей та аналітичних методів аналізу і управління капіталом все частіше натикаються на проблеми, які не мають ефективних розв’язків в рамках загальноприйнятих парадигм. Причина криється в тому, що класичні підходи розроблені для опису відносно стабільних систем, які знаходяться в положенні відносно стійкої рівноваги. За своєю суттю ці методи і підходи непридатні для опису і моделювання швидких змін, не передбачуваних стрибків і складних взаємодій окремих складових сучасного світового ринкового процесу. Стало ясно, що зміни у фінансовому світі протікають настільки інтенсивно, а їх якісні прояви бувають настільки неочікуваними, що для аналізу і прогнозування фінансових ринків вкрай необхідним став синтез нових аналітичних підходів [8].Теорія складних систем вводить нові для фінансових аналітиків поняття, такі як фазовий простір, атрактор, експонента Ляпунова, горизонт передбачення, фрактальний розмір тощо. Крім того, все частіше для передбачення складних динамічних рядів використовуються алгоритми нейрокомп’ютинга [9]. Нейронні мережі – це системи штучного інтелекту, які здатні до самонавчання в процесі розв’язку задач. Навчання зводиться до обробки мережею множини прикладів, які подаються на вхід. Для максимізації виходів нейронна мережа модифікує інтенсивність зв’язків між нейронами, з яких вона побудована, і таким чином самонавчається. Сучасні багатошарові нейронні мережі формують своє внутрішнє зображення задачі в так званих внутрішніх шарах. При цьому останні відіграють роль “детекторів вивчених властивостей”, оскільки активність патернів в них є кодування того, що мережа “думає” про властивості, які містяться на вході. Використання нейромереж і генетичних алгоритмів стає конкурентноздібним підходом при розв’язанні задач передбачення, класифікації, моделювання фінансових часових рядів, задач оптимізації в галузі фінансового аналізу та управляння ризиком. Детермінований хаос пропонує пояснення нерегулярної поведінки і аномалій в системах, котрі не є стохастичними за природою. Ця теорія має широкий вибір потужних методів, включаючи відтворення атрактора в лаговому фазовому просторі, обчислення показників Ляпунова, узагальнених розмірностей і ентропій, статистичні тести на нелінійність.Головна ідея застосування методів хаотичної динаміки до аналізу часових рядів полягає в тому, що основна структура хаотичної системи (атрактор динамічної системи) може бути відтворена через вимірювання тільки однієї змінної системи, фіксованої як динамічний ряд. В цьому випадку процедура реконструкції фазового простору і відтворення хаотичного атрактора системи при динамічному аналізі часового ряду зводиться до побудови так званого лагового простору. Реальний атрактор динамічної системи і атрактор, відтворений в лаговому просторі по часовому ряду при деяких умовах мають еквівалентні характеристики [8].На завершення звернемо увагу на дидактичні можливості теорії складності. Розвиток сучасного суспільства і поява нових проблем вказує на те, що треба мати не тільки (і навіть не стільки) експертів по деяким аспектам окремих стадій складних процесів (професіоналів в старому розумінні цього терміну), знадобляться спеціалісти “по розв’язуванню проблем”. А це означає, що істинна міждисциплінарність, яка заснована на теорії складності, набуває особливого значення. З огляду на сказане треба вчити не “предметам”, а “стилям мислення”. Тобто, міждисциплінарність можна розглядати як основу освіти 21-го століття.

Пацієнтів із судинними аномаліями (СА) завжди нелегко виділити та чітко охарактеризувати, враховуючи велику кількість нозологічних одиниць, а також неоднорідну термінологію, яку використовують у багатьох медичних закладах. Метою роботи був аналіз групи пацієнтів із СА, які потребують стаціонарного обстеження і лікування в умовах мультидисциплінарного центру. Адаптація і впровадження єдиної системи класифікації є першим кроком до встановлення вірного діагнозу і визначення тактики лікування судинних аномалій. Клінічні прояви судинних аномалій мають чіткі вікові особливості. Хоча судинні пухлини зустрічаються в 10 разів частіше, ніж судинні мальформації, серед госпіталізованих дітей судинні пухлини склали 31,7 %, а СМ – 68,3%.

Стаття присвячена дослідженню зовнішньої торгівлі Єгипту. Міжнародна торгівля забезпечує досягнення позитивних економічних ефектів. Лібералізація умов торгівлі Єгипту дозволила її активізувати, проте, відносно різних торговельних партнерів провадиться різна економічна політика. Мета дослідження полягає у визначенні стратегій Єгипту у міжнародній торгівлі відносно своїх партнерів. Результати дослідження показали, що зовнішня торгівля Єгипту не пояснюється гравітаційної моделлю. Натомість, найбільшими торговельними партнерами є країни, які знаходяться на відносно великій географічній відставні. Із територіальними сусідами Єгипет має значно менші обсяги торгівлі. Причина цього полягає у тому, що зовнішня торгівля Єгипту визначається політичними домовленостями та зв’язками і в меншій мірі економічними факторами, що описуються гравітаційною моделлю міжнародної торгівлі.

Мета дослідження – встановити розподіл генотипів у поліморфізмах rs7240256, rs11665469, rs754505 гена NFATC1 та rs2229309 гена NFATC4 в дітей з двостулковим аортальним клапаном серця (ДАК) та іншими уродженими вадами серця (УВС) без аномалій серцевих клапанів.Матеріали та методи. Проведено генотипування з визначенням вказаних поліморфізмів у 39 дітей з діагностованим ДАК, 42 дітей з УВС без аномалій клапанів та 51 дитини контрольної групи. Розподіл генотипів перевіряли на відповідність тесту Харді – Вайнберга за допомогою критерію χ2.Результати дослідження та їх обговорення. У поліморфізмі rs754505 гена NFATC1 у всіх групах дітей у 90 % випадків переважали гомозиготні генотипи (92,68, 90 та 87,1 % відповідно; p>0,05). При розподілі генотипів поліморфізму rs7240256 гена NFATC1 у хворих з ДАК спостерігали переважання гомозиготного генотипу TT порівняно як із CT (58,97 та 28,20 % відповідно; p<0,05), так і з CC (58,97 та 20,51 % відповідно; p<0,05). При розподілі генотипів поліморфізму rs11665469 гена NFATC1 в дітей з ДАК та УВС домінували гомозиготні генотипи (76,85 і 66,6 % відповідно; p<0,05) та переважав генотип TT у хворих з ДАК порівняно як з контролем (17,95 та 1,96 % відповідно; p<0,05), так і з УВС (17,95 та 4,76 % відповідно; p<0,05). У групі хворих з ДАК тест Харді – Вайнберга набував достовірних значень (χ2=12,91; p=0,002). У поліморфізмі rs2229309 гена NFATC4 в дітей з ДАК спостерігали переважання гомозиготних генотипів за рахунок збільшення відносної частоти генотипу GG.Висновки. Встановлено переважання гомозиготних генотипів гена NFATC1 в дітей з ДАК у поліморфізмах rs7240256 та rs11665469 з переважанням генотипу TT, а також переважання відносної частоти генотипу GG у поліморфізмі rs2229309 гена NFATC4.