To see the other types of publications on this topic, follow the link: Видобуток природного газу в Україні.
Journal articles on the topic 'Видобуток природного газу в Україні'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 15 journal articles for your research on the topic 'Видобуток природного газу в Україні.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Bosyi, M. V., and V. V. Klymenko. "ТРАНСПОРТУВАННЯ ПРИРОДНОГО ГАЗУ В ГАЗОГІДРАТНОМУ СТАНІ." Transport development, no. 1(12) (May 3, 2022): 129–42. http://dx.doi.org/10.33082/td.2022.1-12.11.
Full textAbstract:
Вступ. Нині споживання природного газу в Україні та у світі постійно зростає. Традиційні технології його транспортування часто виявляються неефективними і не сприяють розробці невеликих родовищ. Транспортування природного газу натепер здійснюється морем, використовуючи такі технології, як: LNG-технологія, CNG-технологія і особливо заслуговує на увагу NGH-технологія – газ у газогідратній формі. Метою роботи є обґрунтування перспективних технологій транспортування газу в газогідратній формі і розробка схемно-технологічного рішення застосування процесу гідратоутворення під час видобутку вуглеводневих газів, їх транспортування і використання для умов малодебітних родовищ та схемно-технологічного рішення регазифікації гідратних пелет у контейнері для їх транспортування. Результати. Обґрунтовано перспективи впровадження технології транспортування газу в газогідратній формі. Наведені переваги NGH-технології порівняно з іншими технологіями. Згідно з відомою натепер NGH-технологією запропоновано формувати газогідрати у вигляді пелетів, покритих тонким шаром льоду. Вибір форми пелетів і послідовність їх виготовлення спрямовані на оптимізацію процесів NGH-технології. Висновки. Запропоновані схемно-технологічні рішення: перше – застосування процесу гідратоутворення для видобутку та підготовки до транспортування вуглеводневих газів з малодебітного родовища; друге – регазифікація гідратних пелет у контейнері для їх транспортування. Ця технологія дозволяє з мінімальними енерговитратами отримати газогідратні пелети, а їх транспортування у такій формі дозволить значно знизити вартість транспортного обладнання.
2
Смолич Д.В. and Марковський Р.М. "АНАЛІЗ СИСТЕМИ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ОПЕРАТОРА ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПЕРСПЕКТИВ ЙОГО РОЗВИТКУ." Економічний форум 1, no. 1 (February 24, 2021): 3–11. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-1-1.
Full textAbstract:
В нинішніх мінливих умовах господарювання, ряду підприємств не легко зайняти свою нішу у сфері робіт, товарів чи послуг. Ще складнішою задачею є втримати свої позиції на ринку, зміцнити їх, чи показати довгострокову позитивну тенденцію зростання. Зміни зовнішнього середовища, політична дестабілізація, слабка економіка, світова пандемія, не визначений рівень соціального захисту населення – це ключові фактори, які впливають на розвиток підприємства нині. Для зменшення ризиків і загроз зовнішнього середовища, а навпаки, використання його можливостей, для розуміння, як реагувати на непередбачувані економічні фактори, як ефективно використовувати свій потенціал, як захистити своє підприємство у конкурентній боротьбі, потрібна система організаційно-економічних заходів для досягнення довгострокових цілей, або стратегія.
З метою зменшення ризиків та загроз зовнішнього середовища, використання його можливостей, ефективного використання свого внутрішнього потенціалу, кожному підприємству необхідний виважений план стратегічного розвитку, сформована системи стратегічного управління для досягнення цілей організації. У статті висвітлено теоретичні засади стратегічного управління підприємством. Проведене детальне аналітичне дослідження ринку природного газу в Україні, що дозволило встановити нинішні тенденції споживання природного газу в Україні. Здійснено аналіз системи стратегічного управління оператора газотранспортної системи України, зокрема систематизовано цілі діючої стратегії та розглянуто напрямки і заходи, щодо їх впровадження.
В статті сформовано пропозиції, щодо удосконалення плану стратегічного розвитку аналізованого підприємства, зважаючи на сучасні умови управлінської діяльності. Розглянуто можливість розробки Олеської та Юзівської газоносних сховищ, видобутку та транспортування сланцевого газу, що може стати перспективною для ГТС України. Проведене прогнозування та аналіз орієнтовної вартості робіт, щодо видобутку скрапленого газу.
3
Yeger, D. O., I. Ch Leshchenko, and V. P. Grishanenko. "Problems and prospects for the stabilization and growth of natural gas production in Ukraine." Problems of General Energy 2019, no. 1 (March 25, 2019): 4–11. http://dx.doi.org/10.15407/pge2019.01.004.
Full text
4
Hlotov, Y. O., N. V. Shulga, and O. M. Popova. "Building a Model of Long-Term Forecasting of the Natural Gas Production in Ukraine for Managerial Decision-Making." Business Inform 2, no. 493 (2019): 133–39. http://dx.doi.org/10.32983/2222-4459-2019-2-133-139.
Full text
5
Башко, В. Й. "Оподаткування видобутку природногол газу в Україні." Наукові праці НДФІ, Вип. 3 (72) (2015): 41–51.
Find full text
6
Matkivskyi, S. V. "Вплив щільності сітки нагнітальних свердловин на регулювання процесу обводнення газоконденсатних покладів шляхом нагнітання діоксиду вуглецю." Мінеральні ресурси України, no. 1 (April 15, 2021): 46–50. http://dx.doi.org/10.31996/mru.2021.1.46-50.
Full textAbstract:
Використовуючи цифрову тривимірну модель газоконденсатного родовища, досліджено вплив щільності сітки нагнітальних свердловин на регулювання процесу обводнення родовища під час нагнітання діоксиду вуглецю в продуктивні поклади на межі початкового газоводяного контакту. Згідно з результатами моделювання встановлено, що видобуток пластової води зі збільшенням щільності сітки нагнітальних свердловин зменшується. У разі використання чотирьох нагнітальних свердловин для нагнітання діоксиду вуглецю в продуктивні поклади накопичений видобуток пластової води на кінець розробки становить 169,71 тис. м3. Зі збільшенням щільності сітки нагнітальних свердловин до 16 одиниць накопичений видобуток пластової води скорочується до 0,066 м3. Такий результат досягається завдяки повнішому охопленню діоксидом вуглецю периметра газоносності та створенню надійного штучного бар’єра між водою й природним газом, який забезпечує ефективне блокування просування пластових вод у газонасичені інтервали продуктивних горизонтів. Зниження активності водонапірної системи зумовлює стабільну експлуатацію видобувних свердловин упродовж тривалішого періоду дорозробки покладу. На основі результатів проведених розрахунків визначено максимальне значення кількості нагнітальних свердловин на момент прориву діоксиду вуглецю до видобувних свердловин, яке становить 6,41 (6) свердловин. Прогнозний ступінь вилучення природного газу для наведеного максимального значення кількості нагнітальних свердловин становить 64,05 %, а в разі розроблення покладу на виснаження – 51,72 %. Результати проведених досліджень свідчать про технологічну ефективність нагнітання діоксиду вуглецю в продуктивні поклади на межі початкового газоводяного контакту з метою зниження активності водонапірної системи та збільшення ступеня вилучення природного газу для умов конкретного покладу.
7
Пудичева, Г. О. "СТРУКТУРА ЕНЕРГЕТИЧНИХ ЛАНЦЮГІВ ПОСТАЧАННЯ В УКРАЇНІ." Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, no. 5 (February 26, 2021): 72–82. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2021.5.9.
Full textAbstract:
У статті визначено особливості формування ланцюгів постачання в енергетичному господарстві мезо- та макрорівнів. Запропоновано авторське визначення енергетичного ланцюга постачання, сформоване на базі узагальнення існуючих підходів до визначення ланцюгів поставок. Указано на можливість формування в енергетиці простих ланцюгів постачання, серед учасників яких немає посередників. Побудовано моделі структури ланцюгів постачання природного газу й електричної енергії в Україні, враховуючи особливості чинного законодавства, що регулює ринки природного газу й електричної енергії, а також моделі структури ланцюгів теплопостачання при системах автономного, децентралізованого, помірно-централізованого і централізованого теплопостачання в Україні. Охарактеризовано учасників енергетичних ланцюгів постачання. Указано, що всі енергетичні ланцюги постачання формують паливно-енергетичний комплекс.
8
Мухін, В. В., У. Є. Письменна, and О. О. Лапко. "РОЗВИТОК ІНТЕГРАЦІЇ РЕГІОНАЛЬНИХ ГАЗОВИХ РИНКІВ." Підприємництво та інновації, no. 7 (December 30, 2019): 98–105. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/7.16.
Full textAbstract:
У статті досліджено стан формування ринку природного газу в Україні та виявлено фактори, що стримують конвергенцію українського та європейського газових ринків. Проаналізовано питання створення в Україні міжрегіонального газового хабу та його значення для зосередження на території держави значних обсягів товарного природного газу, що є запорукою довгострокової енергетичної безпеки. Обґрунтовано, що важливим елементом реалізації довгострокової політики досягнення загальної безпеки, енергетичної стабільності та забезпечення диверсифікації постачання енергетичних ресурсів в Європу є наявні ресурси створення і розвитку транскордонних енергетичних мереж. Створення та розвиток інтерконекторів сприятиме підвищенню взаємодії між енергетичними ринками, задоволенню попиту, забезпеченню прийнятного рівня цін для споживачів.
9
Tkacheshak, Nazarij Volodimirovich. "ДИАГНОСТИКА ГАЗОТУРБИННОГО ДВИГАТЕЛЯ НА ОСНОВЕ ПРЕОБРАЗОВАНИЯ ФУРЬЕ." Научный взгляд в будущее, no. 11-01 (November 30, 2018): 53–61. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2018-11-01-030.
Full textAbstract:
. Трубопровідний транспорт природного газу є найефективнішим видом постачання палива і вуглеводневої сировини для промислових споживачів, як в Україні, так і за кордоном. Однією із основних проблем при експлуатації газоперекачувальних агрегатів (Г
10
Pavliuk, N. Y., and О. І. Sigal. "ПІДХОДИ ДО ПРОБЛЕМИ ПОВОДЖЕННЯ З ТВЕРДИМИ ПОБУТОВИМИ ВІДХОДАМИ В СВІТІ ТА В УКРАЇНІ." Industrial Heat Engineering 37, no. 3 (June 20, 2015): 74–81. http://dx.doi.org/10.31472/ihe.3.2015.09.
Full textAbstract:
У статті розглядаються підходи до видалення муніципальних твердих побутових відходів у світі та ЄС. Визначено, що пріоритетом для України є використання енергетичного потенціалу ТПВ для виробництва теплової енергії для потреб населення, що дозволить замістити відповідну кількість природного газу. Запропоновано концепцію підходу до впровадження ТЕЦ на ТПВ для міст України з різною чисельністю населення.
11
Geletukha, G. G., T. A. Zheliezna, and O. I. Haidai. "ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ БІОЕНЕРГЕТИКИ ЯК ІНСТРУМЕНТУ ЗАМІЩЕННЯ ПРИРОДНОГО ГАЗУ В УКРАЇНІ." Industrial Heat Engineering 37, no. 6 (November 5, 2017): 56–65. http://dx.doi.org/10.31472/ihe.6.2015.07.
Full textAbstract:
Розглянуто поточний стан та перспективи розвитку біоенергетики в Україні до 2020 року. Проаналізовано механізми стимулювання розвитку даного сектору у відповідності до урядових документів, прийнятих у 2014 році.
12
Akymenko, Olena, and Iryna Kostіuchenko. "ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ ЯК КРОК ДО МІЖНАРОДНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА." PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, no. 4(24) (2020): 43–50. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2020-4(24)-43-50.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано актуальні питання розвитку галузі альтернативної енергетики України та можливі подальші перспективи цієї галузі, адже в умовах євроінтеграційних процесів питанням енергетичної незалежності країни приділяється значна увага з урахуванням екологічної чистоти та невичерпності відновлюваних джерел енергії. Доведено, що розвиток відновлюваної енергетики буде важливим кроком спроможним покращити торговий баланс, створити нові робочі місця, вирішити соціальні питання, скоротити залежність від імпорту природного газу, забезпечити енергонезалежність країни та підвищити конкурентоспроможність продукції як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Доведено, що залежність від видобутку корисних копалин та застаріла інфраструктура стали запорукою використання відновлюваних джерел енергії, адже котельні, дизельні двигуни та вугільні електростанції викидають у повітря дрібні частинки, які осідають в легенях та можуть спричинити серйозні захворювання. Зазначено, що державі для зміцнення енергетичної безпеки країни важливо зробити вибір між продовженням фінансування імпортованих енергоносіїв чи розвитком використання власних відновлюваних джерел енергії, що дасть змогу знизити собівартість «зеленої» електроенергії порівняно з тепловими і навіть атомними станціями.
13
Лисак, О. В. "АНАЛІЗ СИСТЕМИ ЦЕНТРАЛЬНОГО ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ ЗА ВИКОРИСТАННЯ СЕЗОННОГО ГЕОТЕРМАЛЬНОГО АКУМУЛЮВАННЯ В КОМБІНАЦІЇ З СИСТЕМОЮ ВИРОБНИЦТВА ТА СПОЖИВАННЯ ВОДНЮ." Vidnovluvana energetika, no. 3(62) (September 28, 2020): 70–88. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2020.3(62).70-88.
Full textAbstract:
Метою статті є аналіз застосування системи центрального теплопостачання за використання сезонного геотермального акумулювання в комбінації з системою виробництва та споживання водню в загальному комплексі забезпечення енергетичних потреб будівель та супутньої інфраструктури переважно завдяки відновлюваним джерелам енергії (ВДЕ). Щодо частки в теплозабезпеченні, то система з використанням сезонного геотермального акумулювання слугує основним джерелом теплопостачання, а система з застосуванням водню є допоміжним джерелом енергії, призначеним для забезпечення теплоспоживання в період «пікового» навантаження. В даній роботі увагу до використання водню привернуто через необхідність відмови від традиційних джерел енергії, зокрема природного газу, як пікового та резервного джерела енергії в системі комбінованого центрального теплопостачання.
Хоча основна частина статті присвячена проблематиці систем центрального теплопостачання, робота також розглядає інші елементи енергозабезпечення житлових будівель та супутньої інфраструктури. Зокрема, увагу приділено ВДЕ, які характеризуються змінним характером генерації електроенергії та теплоти у часі, та їх зв’язку з загальною енергомережею. Також показано, як надлишок електроенергії від ВДЕ слугує джерелом для генерації водню. Отриманий водень й використовуватиметься як для системи водневого теплопостачання, так і для потенційного забезпечення паливом водневого транспорту. Оскільки в процесі генерації теплоти від утилізації водню застосовуються паливні елементи, то окрім теплоти, такі системи здатні виробляти й електроенергію.
В роботі надана класифікація систем сезонного геотермального акумулювання, проаналізовано схеми та принцип їх роботи, а також наведено їх порівняння.
Було проведено попередній аналіз економічної доцільності систем центрального теплопостачання за використання сезонного геотермального акумулювання в Україні. Для цього було виконано порівняння дійсної вартості центрального теплопостачання в Україні (яке здійснюється переважно за рахунок природного газу) з номінальною вартістю центрального теплопостачання за використання сезонного геотермального акумулювання. Економічний аналіз показав, що у випадку України нормована вартість системи центрального теплопостачання до складу якої входить сезонний геотермальний акумулятор, в якому застосовано технологію свердловин, є вищою на 80…200 % за вартість центрального теплопостачання від традиційних джерел енергії. Водночас, системи з застосуванням штучних озер можуть бути дешевшими на 20 %, але їх встановлення потребуватиме значних початкових інвестицій. Бібл. 50, табл. 3, рис. 4.
14
Kaplin, M. I., T. R. Bilan, V. M. Makarov, and M. O. Perov. "A model of the gas industry development under uncertain information on the prospects for the exploitation of natural gas resources and reserves in Ukraine." Problems of General Energy 2020, no. 4 (December 22, 2020): 4–13. http://dx.doi.org/10.15407/pge2020.04.004.
Full textAbstract:
We propose a model of calculating the development of gas industry to solve the problem of choosing options for commissioning new natural gas fields and intensifying the existing fields. The model is based on representing development options with achievable volumes of the increase in annual production in the problem of integer linear programming. New and operating natural gas fields can be presented in the model by statistical information on their distribution by reserves and depths of occurrence with the corresponding development costs, as well as the dependences of the predicted volume of annual production from the taken measures and technologies to improve the efficiency of gas extraction. Model calculations provide a two-stage method for determining the options for development of the industry. At the first stage, a variety of options is optimized according to the criterion of specific expenses per 1000 m3 of gas produced during the entire program period. The second stage ensures the optimal distribution of selected options between the periods of program using the criterion of production volume and with the limited costs of previous period for the preparation, prospecting, and exploration of deposits. We present the results of calculating feasible options of the development of gas production industry based on statistical information on volume, mining-and-geological and cost indicators of the development of resources and natural gas reserves. Based on calculations, we investigated the options of uniform distribution of investment, as well as their growth from the first stage to the next ones. For both cases, the priority is set for the selection of fields with greater reserves at the same depths of occurrence. Such a procedure for putting fields into operation is expedient, both from the viewpoint of criterion for the optimal functioning of the industry over a long period of time – the specific costs of production, and on the basis of considerations of achieving the highest volumes of extraction during the shortest possible time. In the case of small capital investments in the development of industry, the model selects small-volume reserves of deposits according to the structure of Ukrainian reserves. Keywords: oil and gas industry, forecasting, mining, technology, development optimization model
15
Peretiaka, S. "ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НОРМ МІКРОКЛІМАТУ У НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ." Аграрний вісник Причорномор'я, no. 96 (July 21, 2020). http://dx.doi.org/10.37000/abbsl.2020.96.22.
Full textAbstract:
Людина 80 % часу проводить у приміщеннях різного призначення, з яких 40 % – це робоче місце працівника. У вищих навчальних закладах це аудиторії. Викладання і сприймання навчальної інформації потребує підвищення рівня працездатності та психоемоційної активності. Під час засвоєння матеріалу студентам доводиться «включати» сприйняття, мислення, пам'ять, уяву, уважність, зацікавленість, зосередженість, що викликає внутрішнє напруження організму та, як наслідок, – стомлення.У зв’язку з цим необхідно вміти регулювати мікроклімат навчальних приміщень, знати стан особливості теплообміну організму при розумовому напруженні, а від так – стан систем вентиляції і опалення. Недотримання гігієнічних вимог до повітряного режиму погіршує сприйняття та засвоєння навчального матеріалу, а також призводить до погіршення стану здоров’я і студентів, і викладачів. Томустворення комфортного та безпечного повітряного середовища в аудиторіях є пріоритетним завданням керівництва навчальних закладів. На даний час Україна відстає від розвинених країн Європи у вирішенні питання забезпечення норм мікроклімату в аудиторіях. Для забезпечення нормативних метеорологічних умов необхідна енергія, яка буде застосовуватися для роботи систем опалення, вентиляції та кондиціювання. Необхідно зазначити, що Україна належить до країн з дефіцитом енергії, оскільки за рахунок власних джерел первинних енергетичних ресурсів потреби покриваються менш на 50 %. За рахунок власного видобутку покривається 15 % потреб у нафті та 20-25 % – у природному газі. Найскладнішою щодо ефективності використання енергії залишається ситуація справ у житлово-комунальному комплексі, де старі теплові та водопостачальні станції працюють з низьким ККД і здійснюють постачання через такі ж зношені мережі. Внаслідок цього втрати енергії сягають 45-50 %. Крім того, будівлі, у яких розташована більшість навчальних закладів України, були побудовані у часи колишнього СРСР. Термічний опір огорож будівель не відповідає діючим нормам, системи вентиляції архаїчні, а системи охолодження та зволоження повітря непередбачені. Ситуація з метеорологічними умовами у навчальних закладах та варіанти її виправлення розглядається на прикладі Одеського національного морського університету