Academic literature on the topic 'Види читання'

Одне з найбільш часто використовуваних правил читання Корану – це ідгам. Ідгам – це читання однієї літери, приєднаної до іншої. Ідгам ділиться на дві частини: «ідгам аль-кабір» та «ідгам ас-Сагір». Якщо перша буква мудгама з огласовкою, то отриманий ідгам називається ідгам аль-кабір (великий ідгам). У Священному Корані цей ідгам називається ідгам аль-кабір через велику кількість прикладів ідгама цьо- го типу або через те, що буква з огласовкою читається тихо перед ідгамом, а також через складність її застосування. Ідгам, що виникає, коли перша буква мудгама із сукуном, а друга буква – мудгам-фіх з огласовкою, називається ідгам ас-Сагір (маленький ідгам). Причина, через яку цей тип ідга- ма називається ідгам ас-Сагір, полягає в тому, що його легше застосовувати, або його приклади менш поширені в Корані, ніж ідгамул-кабір. Сам ідгам ас-Сагір ділиться на три види: Ваджіб, Мумтані та Джаіз. Представники куфійской школи Абу Бакр Асім ібн Абін-Наджуд ібн Бахдала аль-Асад аль-Куфи (пом. 127/745) і Абу-Хасан Алі ібн Хамза ібн Абдулла аль-киця аль-Куфи (пом. 189/805) у своїх читаннях використовували Джаіз як вид ідгам ас-Сагіра. У цьому виді ідгам ас-Сагіра муд- гам і мудгамун фіх, які є сторонами ідгама, можуть бути як буквами мутамасіль, так і буквами мутаджаніс і мутакаріб. Навіть якщо ці букви є в тому самому слові або в різних словах, ідгам трапляється в обох випадках, – це ідгам ас-Сагір. Варто зазначити, що основна мета ідгама – полегшити вимову. Імами обох кіраатів – представники куфійьскої школи кіраата. Існад їхніх кіраатів є достовірними (Сахіх), тобто за допомогою спо- движників доходять до Пророка Мухаммеда. Зараз кіраат іма- ма Асіма вважається найпоширенішим у світі, тому що про- стий у використанні. Історія розвитку правил читання Корану говорить також про формування необхідних світоглядних під- став цього процесу, оскільки сама віра у святе стимулювала роботу над вдосконаленням процесу вивчення і засвоєння цієї священної книги.

У статті обґрунтовано важливість впровадження медіазасобів у сучасній початковій школі та висвітлено проблему використання медіа в змісті початкової освіти. Проаналізовано вітчизняний досвід щодо підвищення якості навчання через медіатехнології та аналіз дидактичних умов впровадження медіазасобів на уроках у початковій школі. З’ясовано, що використання медіазасобів на уроках української мови та літературного читання в початкових класах сприяє індивідуалізації навчально-виховного процесу з урахуванням рівня підготовленості, здатностей, інтересів і потреб учнів. Встановлено, що важливим етапом розвитку початкової освіти є впровадження сучасних інноваційних технологій, мета яких полягає в тому, щоб забезпечити вдосконалення навчально-виховного процесу, доступність та ефективність початкової освіти. Розглянуто основні види медіазасобів, які є важливим елементом на уроці в початковій школі. З’ясовано, що різні види медіазасобів дозволяють моделювати умови навчальної діяльності на уроках української мови та літературного читання в початкових класах, реалізовувати їх у різноманітних тренувальних вправах ситуативного характеру.

У статті проаналізовано досвід підготовки дорослих учнів до іспиту IELTS (модуль «Читання») та виклики, які виникають в дорослих українських студентів та викладачів при роботі з цією частиною іспиту. Популярність іспиту IELTS робить його об’єктом дослідження багатьох науковців. Український контекст досі не був докладно досліджений, а кількість осіб, котрі здають цей тест, щорічно зростає. Матеріалом дослідження є індивідуальні кейси дорослих студентів, котрі виконували завдання модуля «Читання» (IELTS Reading), 18-річний викладацький досвід авторки та 5-річний досвід підготовки учнів до тесту IELTS (загалом 15 дорослих учнів). Протягом цього часу учасники дослідження виконали 30 тестів модуля «Читання», кожен з яких складається з 40 завдань (загальна кількість завдань – 1200). Дорослі українські учні, наша цільова аудиторія, – це люди віком 25 років та старші. Основний виклик, з яким вони стикаються при підготовці до тесту, – це, на нашу думку, різниця в підходах, які використовують творці тесту IELTS, та автори підручників, якими свого часу користувалися учасники нашого дослідження в школі чи у ЗВО. Для багатьох людей віком понад 30 років, особливо тим, у кого спеціалізація не була пов’язана з вивченням мов, зазвичай витрачають більше часу на те, аби пристосуватися до підручників та інших ресурсів підготовки до IELTS, оскільки матеріали, які вони раніше використовувати під час навчання, часто базувалися на радянських традиціях. Основними викликами, перед яким стоять люди, котрі готуються до складання IELTS, ми вважаємо такі: 1) різниця в підходах до читання; 2) часові обмеження; 3) певні види завдань, а саме True/False/Not Given та Gapfill.

У статті проаналізовано змішане навчання (blended learning) та форми його організації. Blended learning розглядається як модель освітнього процесу із чітким комбінуванням очної та онлайн форм навчання із використанням технічних засобів та Інтернет-ресурсів. З’ясовано, що планування ефективної моделі змішаного навчання з іноземної мови – це сукупність взаємопов’язаних видів навчальної діяльності, де вагоме місце займає самостійна робота студента й цілеспрямована робота викладача. Наголошується на тому, що роль викладача у змішаному навчанні модифікується і зводиться до ролі творця, модератора, контролера. Викладач у змішаному навчанні – розробник Робочої програми з дисципліни/Cилабусу, керівник і виконавець свого «проєкту». Змішане навчання головним чином зосереджене на готовності викладача, який мотивує студентів до вивчення мови, добре володіє технічними можливостями використання навчальних платформ в режимі онлайн, чітко визначає доцільність певного виду завдання із своєї дисципліни, розуміє основну мету кожного завдання, яке готує студента до оволодіння кінцевими компетентностями та відповідає змісту освітньої програми. Правильно організована самостійна робота студента є ефективною у процесі формування усіх видів мовленнєвої діяльності: читання, говоріння, аудіювання та письмо. Завдання з іноземної мови та їх види відіграють вагому роль та впливають на якість отриманих знань. Дієвим предиктором успішної комунікації іноземною мовою в умовах змішаного навчання, на думку авторів, стане організація самостійної роботи студентів, яка трансформується у виконання студентами чітко складених некомунікативних та умовно-комунікативних вправ. У статті окреслено різноманітні види завдань для організації самостійної роботи з іноземної мови в умовах змішаного навчання.

Статтю присвячено проблемі підготовки майбутніх моряків до ефективної комунікації у мультинаціональному екіпажі. Доведено, що цьому значноюмірою сприяє предметно-мовне інтегроване навчання (CLIL), яке реалізується на заняттях із морської англійської мови та передусім спрямоване на те, щоб навчати курсантів морській англійській мові за короткий період часу, застосовуючи професійний контекст. Особливу увагу звернено на опис різних видів діяльності, які можна застосувати до занять з елементами CLIL, адже саме вони допоможуть курсантам успішно засвоїти знання з професійно-орієнтованих предметів, удосконалити комунікативні навички морської англійської мови, підвищити їхню зацікавленість та мотивуватимуть до вивчення мови у майбутньому. Схарактеризовано основні види діяльності: мовленнєва розминка, завдання з розвитку навичок читання, слухання, перегляду, говоріння та письма, рольові ігри та моделювання реальних професійних ситуацій; відпрацювання стандартних фраз для спілкування на морі (SMCP); кейс-стаді тощо.

The article renders findings of the study of the development of school children’s reading skills and motor development (n=61). Pedagogical and psychological literature considers visual, auditory, and cognitive impairments as primary causes of difficulties in devel-oping reading skills. It is generalized an idea that all types of perception (visual, auditory, etc.) are of afferent-efferent nature: each of these sensory processes is based on its own motor components. Thepurposeof the research is to analyze the impact of student’s motor skills disorders on mastering reading skills; to find the root of the disorders using neuropsychological tests; to differentiate errors and identify effective correction methods. Researchmethodsareasfollows:O. Luria Neuropsychological Battery adapted to school children by Glozman J.; child dyslexia test by O. Korniev & O. Ishymova. Research results have been processed through mathematical statistics, i.e., Pearson correlation coefficient and point-biserial correlation coefficient. Results. It has been identified the most significant indices of the functioning of the motor system of a child, which influence the progress of mastering reading skills in two age groups of school children (aged 7-9 and 10-12). The research has found the most fundamental errors made by school children while per-forming tests that are a ground for basic neuropsycho-logical correction. Conclusions.It has been substantiated that reading is a multi-factor process, and helping a pupil under some reading difficulties. It cannot be lim-ited to monotonous methods. The research states that neuropsychological diagnostics contributes to finding poorly-developed elements, which affect a child’s learning, discovering errors, and developing an effective intervention plan. The first step of the correction should comprise the work with the child motor system, as proved by this research. It is noted that a sensorimotor correction based on M. Bernstein’s construction of movements may underly the program.Keyw ords: neuropsychological diagnostics, dyslexia, learning difficulties, sensorimotor correction. У статті представлені результати дослідження сформованості навичок читання школярів та їхнього рухового розвитку (n=61). У педагогічній та психологічній літературі основними причинами труднощів формування навичок читання найчастіше визначають зорові, слухові та когнітивні проблеми. Розглянуто черговий чинник у структурі розвитку дитини – руховий розвиток. Узагальнено думку, що всі види сприйняття (зорове, слухове тощо) мають аферентно-еферентний характер, в основі кожного з цих сенсорних процесів беруть участь свої рухові компоненти. Метою дослідження є визначення впливу рухових проблем школяра у оволодіння навичками читання; розуміння причини цих проблем за допомогою нейропсихологічних проб; диференціація помилок і визначення ефективних методів корекції. Методидослідження: класична батарея нейропсихологічних тестів О.Лурії, адаптована до дітей шкільного віку Ж.Глозман; методика діагностики дислексії у дітей О.Корнєва і О.Ішимової. Здійснено обробку результатів методами математичної статистики, а саме – кореляційний аналіз за Пірсоном та точково-бісеріальних коефіцієнтів кореляції. Результати.Визначено найбільш значущі показники роботи рухової системи дитини, які мають вплив на успішність оволодіння навичками читання у двох вікових групах школярів (7-9 та 10-12 років). З’ясовано найбільш значущі помилки при виконанні проб школярами, що є підставою для базових напрямків нейропсихологічної корекції. Висновки.Обґрунтовано, що читання – багаточинниковий процес і допомога дитині при труднощах з ним не може обмежуватися одноманітними методами. Констатовано, що нейропсихологічна діагностика допомагає встановити чинники, які є несформованими і впливають на навчання дитини, диференціювати помилки і побудувати ефективний корекційний маршрут. Першим кроком корекції має бути робота з руховою сферою дитини, що доведено нашим дослідженням. Зазначено, що основою програми може бути сенсомоторна корекція на базі теорії про побудову і біомеханіку рухів М.Бернштейна. Ключовіслова: нейропсихологічна діагностика, дислексія, труднощі навчання, сенсомоторна корекція.

У статті розглядаються вправи на інтегрований розвиток лексико-граматичних навичок і вмінь читання на основі ескізного будівельного проєкту як засобу розвитку англомовної лексико-граматичної компетентності у читанні. Мета роботи – продемонструвати зразки групи вправ із підгрупи вправ на інтегрований розвиток лексико-граматичних навичок і вмінь читання на основі ескізного будівельного проєкту для розвитку англомовної лексико-граматичної компетентності у читанні. Теоретична доцільність розроблення цієї групи вправ обґрунтовується наявністю наукових праць учених про лексико-граматичну компетентність як домінантного компонента мовної компетентності для майбутніх інженерів-будівельників. Методологія статті базується на етапах формування навичок, навчання граматики та на визначених і обґрунтованих теоретичних передумовах формування у майбутніх інженерів-будівельників англомовної лексико-граматичної компетентності у читанні. Наукова новизна полягає у розробленні вправ на основі ескізного будівельного проєкту як допоміжного засобу навчання до навчальних видань, які створені для студентів будівельних спеціальностей. Продемонстровано зразки вправ із зазначенням мети, виду, характеристики вправи та інструкції. Розроблено групу вправ, яка корелює із завершальним етапом формування лексико-граматичної компетентності у майбутніх інженерів-будівельників у читанні і містить відповідні підгрупи, що спрямовані на інтегрований розвиток лексико-граматичних навичок і вмінь у трьох видах читання. Продемонстровано умовно-комунікативну вправу на встановлення значення лексичних одиниць та граматичних структур із метою навчити студентів розуміти значення лексичних одиниць та граматичних структур на рівні тексту (ознайомлювальне читання). Показано умовно-комунікативну вправу із рефлексивним компонентом для навчання студентів розуміти лексичні одиниці та граматичні структури для співвіднесення вимог замовника із правильними інженерними рішеннями (до ескізного будівельного проєкту з їх подальшою презентацією) з метою розвивати навички встановлення смислових зв’язків між словами та реченнями (вивчаюче читання). Продемонстровано виконання вправ із поступовим нарощенням складності.

У статті презентовано зміст роботи з розвитку зв’язного мовлення дітей у дошкільному закладі освіти; визначено мету навчання в контексті сучасної парадигми виховання мовної особистості. Систематизовано й узагальнено погляди на мову й мовлення, на розвиток мовлення. Висвітлено теоретичні аспекти та методичні поради щодо формування мовленнєвотворчої діяльності дошкільників. Уточнено завдання розвитку зв’язного висловлення думок у контексті загального розвитку освіченої особистості та структурні компоненти його змісту. Підкреслено, що під час роботи над мовленнєвою діяльністю має місце тісний зв’язок мовного та розумового розвою дитини; показано специфіку вдосконалення навичок і вмінь висловлювати свої думки, представлено способи формування комунікативних здібностей, згідно з якими грамотне спілкування розвивається відповідно до конкретних умов, форм, методів і прийомів навчання. Розглянуто технології навчання розповіді, вимоги до вироблення граматичної правильності мовлення, мовленнєвого розвитку та методику навчання рідної мови з урахуванням компетентнісного підходу до процесу передавання і засвоєння знань. Окреслено види розповіді, місце її і значення в навчальному процесі, особливості підготовки до неї. Підтверджено, що найефективнішими джерелами художнього читання та розповіді визнано кращі зразки української усної народної творчості, твори для дітей українських письменників. Обґрунтовано, що кінцевою метою роботи дошкільного закладу є вдосконалення мови відповідно до граматичних норм, вироблення вмінь складати коротку розповідь, виховання уваги, спостережливості. Зміст статті посприяє уточненню, збагаченню теоретичних і практичних знань педагога про методи і форми роботи з питань розвитку зв’язного мовлення.

Статтю присвячено питанням системи контролю в соціокультурній та лінгвокраїнознавчій сферах спілкування (зокрема, за курсом «Країнознавство»). У статті описуються форми контролю знань, умінь і навичок студентів підготовчого факультету на заняттях з країнознавства. Підкреслюється величезне значення курсу «Країнознавство» в процесі соціально-культурної адаптації студентів. Мета статті − показати різноманітні способи та прийоми перевірки знань, які можуть бути застосовані викладачем на практичних заняттях. Завданням для авторів є: пошук ефективних форм контролю, виявлення механізмів оптимізації навчального процесу, здатних розвивати міжкультурну компетенцію учнів, а також сприяти позитивному настрою студентів під час різноманітних тестів. При цьому важливу роль грає відбір матеріалу для читання з країнознавства, на базі якого проводяться тести та контрольні завдання. Будучи одним із діючих засобів формування лінгвокультурної компетенції, дані учбові тексти, які несуть інформацію щодо країни, культури, подій та людей, дозволяють іноземним учням отримати нові знання і засвоїти цінності, духовну культуру та морально-етичні основи народу країни навчання. Особливу увагу приділено тестовому контролю, як найбільш ефективному засобу перевірки знань; представлено різні види тестів на матеріалі навчального комплексу, дані численні приклади. Автори приходять до висновку, що тексти для контролю повинні бути пізнавальними, викликати інтерес в учнів і бути досить складними; при перевірці знань необхідно використовувати різні групи завдань, враховуючи ступінь вивчення студентами лексико-граматичного матеріалу, їх загальні «фонові» знання, емоційний настрій, а також досить обережно інтерпретувати підсумки любого контролю, що допоможе мінімізувати так звані «страхи невдач». Базовими методами дослідження є контрастивно-порівнювальний та культурно-типологічний.

Сторітелінг як інструмент навчання заохочує молодших школярів до виразного читання та допомагає їм пере- давати свої думки та почуття чітко й зрозуміло, що є необхідним для опанування навичок повсякденного життя. Крім того, сторітелінг запускає механізм критичного мислення. У статті розглядається метод сторітелінгу як ефективний дидактичний ресурс у викладанні англійської мови у початковій школі. Розкривається сутність поняття «сторітелінг» та «цифровий сторітелінг», підкреслюється значення навчання англійської мови за допомогою методу сторітелінгу для формування мовленнєвої компетенції учнів початкової школи. Основна увага зосереджується на можливостях цифрових платформ на заняттях з англій- ської мови молодших школярів закладів середньої освіти. Досліджено можливості використання навчальних платформ у навчальному процесі молодших школярів, виокремлені переваги використання методу сторітелінгу та рекомендації щодо планування й проведення сторітелінгу для молодших школярів. Залучення цифрових техно- логій до навчальної діяльності в початковій школі відкриває нові можливості у навчанні іноземних мов у початко- вій школі. Зокрема, цифровий сторітелінг є ефективним методом для розвитку комунікативних навичок молодших школярів, оскільки такі види діяльності на занятті з англійської мови, як аудіювання історії, запис її елементів, відтворення чужої історії, навчають важливих мовленнєних навичок загалом. Метою статті є заохочення вчителів англійської мови до вдосконалення викладання англійської мови за іннова- ційними методиками навчання іноземних мов, зокрема і за допомогою цифрового сторітелінгу як методологічного ресурсу. У перспективі реалізація інших конкретних цілей для впровадження сторітелінга в навчальний план, покра- щення мотивації учнів до вивчення іноземних мов, розвиток критичного мислення учнів та творчого сприйняття за допомогою ігрових ситуацій, створення позитивної навчальної атмосфери у вивченні англійської мови тощо.

Дипломна робота магістра присвячена дослідженню доцільності використання художніх текстів на уроках домашнього читання з англійської мови у середніх класах. У роботі визначено сутність поняття читання, його функції та завдання під час навчання іноземної мови. Розглянуто доцільні види та стратегії роботи з іноземним текстом. Досліджено переваги використання художніх текстів на уроках домашнього читання у процесі навчання іноземної мови учнів середніх класів. У роботі проаналізовано загальноприйняті методичні принципи, етапи та види роботи з художнім текстом. Розроблено комплекс вправ на основі навчального посібника який містить в собі адаптований художній текст для розвитку навичок читання, мовленнєвих навичок та покращення сприйняття змісту тексту. Експериментально доведено ефективність та доцільність використання художніх текстів та введення уроку домашнього читання для учнів середніх класів.