Journal articles on the topic 'Виготовлення будівельних матеріалів'

Розглянуто особливості будови та основні проблеми отримання перспективного виду композиційних будівельних матеріалів – дисперсійно-армованих бетонів (фібробетонів), що складаються з будівельної матриці та армуючих волокон. Проаналізовано результати відомих на даний час досліджень по застосуванню плазми тліючого розряду для обробки поверхонь армуючих волокон з неорганічних та полімерних матеріалів з метою підвищення їх адгезії до матричного матеріалу. Аналіз джерел свідчить, що модифікація поверхонь волокон тліючим розрядом суттєво підвищує міцність зчеплення волокон із будівельним матеріалом і є перспективним технологічним напрямком. Визначено, що обмеженість застосованих способів і режимів плазмової обробки волокон робить доцільним подальше проведення досліджень. Представлена в статті інформація має оглядовий характер.

Розглянуто основні матеріали для екранів електромагнітного випромінювання і методи їх виготовлення. Проаналізовано екрануючі властивості та електрофізичні характеристи­ки: будівельних матеріалів на основі шунгітових порід; наноструктурованих вуглеце­во­вмісних екранів електромагнітного випромінювання; екрануючих матеріалів на основі синтезу композиційних металоорганічних волокон, а також застосування трикотажно-в'язальної технології для виготовлення екранів і поглиначів електромагнітного випро­мінювання. Описано властивості матеріалів, отриманих на основі синтетичних та натуральних воло­кон, що містять нанорозмірні включення металів і сплавів. Означено перспективи та можливості технічного захисту інформації із застосуванням нових мате­ріалів і конструк­цій для екранування побічних електромагнітних випромінювань інфор­маційних прист­роїв й виробів електронної техніки та придушення негативного впливу електромаг­ніт­ного поля.

Мета. Проаналізувати види фібр для дисперсно-армованих бетонів, що сьогодні представлені на ринку будівельних матеріалів. Охарактеризувати їх недоліки та переваги. Особливу увагу приділити сталевим фібрам, що застосовуються під час виготовлення сталефібробетону. Методика. Під час проведення дослідження використовувались передбачені діючими державними стандартами методи, які дозволяють визначити механічні властивості залізобетонних та сталефібробетонних конструкцій. Результати. Проаналізувавши сфери застосування залізобетонних конструкцій під час будівництва інженерних споруд, рекомендовано застосовувати, під час їх виготовлення, дисперсно армовані бетони. Під час проведення досліджень встановлено, що при введені в бетон сталевих фібр, значно збільшується його жорсткість, що в свою чергу призводить до підвищення деформативності від дії навантажень та тріщиностійкості сталефібро-бетону, як матеріалу. В статті розглянуто різні види фібрового армування бетону. Представлено коротку характеристику кожної з видів фібр, що представлені на ринку будівельних матеріалів в Україні. Наукова новизна. Описано доцільність дисперсного армування бетону під час виготовлення інженерних конструкцій. Зроблено висновки щодо недостатнього вивчення методів розрахунку фібробетону при різних впливах. Практична значимість. Результати проведених наукових досліджень можуть бути використані під час проектування та будівництва дорожньо-транспортних споруд із сталефібробетону на автомобільних дорогах, що піддаються дії значних динамічних впливів.

Зберігання мікрофільмів та їх використання мають важливе значення для заощадження інформації: найважливіших технічних, будівельних, історичних, культурних та інших даних. На стан документів негативно впливають режими зберігання, фактори, які діють за межами допустимих умов («оцтовий синдром», біологічна вразливість, «нітратний синдром» та інші), які можуть викликати прискорення їх старіння і передчасне руйнування та загрожують істотним скороченням термінів зберігання архівних документів. У статті використані результати аналізу особливостей, порядку організації заощадження мікрофільмів як архівних документів і причин повної і часткової втрати інформації на них. Результати довгострокового заощадження архівних документів залежать не тільки від режиму зберігання, а й матеріалів з яких зроблена тара. Як матеріали для тари розглядаються пластмаси, метали, картон. Для вирішення актуальної задачі визначення пріоритетності використання різних матеріалів для виготовлення тари для зберігання мікрофільмів показана можливість використання методу аналізу ієрархій. Цей метод відноситься до класу критеріальних і дозволяє більш об’єктивно проводити експертну оцінку. Для оцінки обрані такі критерії: антигрибкові властивості, механічні характеристики і пожежобезпечність, захист від оцтовог о синдрому, вага, вартість коробок.

The results of investigations on the analysis of the design and choice of assembly-welding devices for the manufacture of small-sized machines for the building materials and various purposes production structures are presented. Simultaneously, the ever-increasing requirements to reduce the time needed for the development of new equipment and improve their quality with minimal labour and material costs led to sufficient progress in the development of the design of technological assembly equipment during assembly and welding.As the analysis and practice have showen in multi-unit production conditions with discrete-unstable production programs for the technical equipment of welding and assembly operations, it is advisable to use universal reusable assembly and welding re-adjustable fixtures instead of one-piece welding device. These devices consist of a set of structurally standardized elements from which various special devices for assembling a variety of welded structures are created by appropriate reusable composing or re-arranging.The possibility of such linking and re-arranging of the elements of UAD is provided by the high interchangeability and universality of their design. Moreover, the norms and accuracy established by the standards and the relative position of the surfaces of the UAD elements ensure their assembly without tightness and further adjustment.Assembly and welding devices UAD have significant advantages in accuracy and reliability of manufacture of welding and assembly products of various dimensions and configurations.It is advisable for the production of machines for the manufacture of building materials and structures to use universal collapsible re-adjustable devices.

Мета. Аналіз сучасного стану ринку зольних мікросфер в Україні, дослідженняосновних тенденцій та перспектив його розвитку.Методика. Під час проведення досліджень використано аналітичні та статистичніметоди обробки даних.Результати. Досліджено сучасний стан ринку зольних мікросфер в Україні.Встановлено, що широке використання золошлакових відходів сприяє використаннюмікросфер в усіх сферах промисловості, зокрема в будівництві. Визначено, що натериторії України функціонує 15 ТЕС та основними вітчизняними виробниками зольнихмікросфер є Бурштинська, Придніпровська, Трипільська, Криворізька та Чернігівська ТЕС.У 2017 р. обсяг реалізації золошлакових матеріалів становив 408,3 тис. т, а прибуток відпродажу – 6,2 млн дол. США. Основними країнами-імпортерами зольних мікросфер у 2018р. в Україну є Російська Федерація, Кувейт, США, Південноафриканська Республіка, Індія.Протягом 2014-2018 рр. відмічено зростання імпорту, що пояснюється постачаннямвугілля з США та Південноафриканської Республіки, що може спричинити негативнінаслідки для вугільної промисловості України і зумовить підвищення середніх цін навартість електроенергії. Встановлено, що експорт переважає над імпортом. Зольнімікросфери в Україні поки що залишаються не затребуваними кінцевими споживачами,оскільки відсутні підприємства, що широко використовують їх у своєму виробництві.Зольні мікросфери експортуються до Німеччини, Італії, Словаччини, Казахстану,Республіки Корея, Нідерландів, Білорусі, Республіки Молдова, Румунії та Туреччини.Найбільшу частку в експорті в 2018 р. займала Німеччина. У країни Близького Сходу зольнімікросфери з України експортуються здебільшого для потреб нафтогазової галузі, а вєвропейські країни – для будівельної галузі та виготовлення вогнетривів. Відмічено, щоУкраїна володіє потужними ресурсами сектору, обумовлюючи перспективи використаннязольних мікросфер у різних галузях, зокрема, виробництві будівельних матеріалів тавиробів, вогнетривкої цегли, теплоізоляційних і звукозахисних матеріалів.Наукова новизна. Проаналізовано стан ринку зольних мікросфер в Україні здетальним дослідженням виробництва, експортно-імпортних операцій, основних країнконтрагентів.Практична значимість. Результати досліджень є відображенням сучасноїкон’юнктури ринку зольних мікросфер України, що може бути використано при подальших дослідженнях.

Стаття присвячена проблемі оптимізації заходів маскування служби прикордонних нарядів. Автори проаналізували актуальність представленої проблеми з позицій значущості маскування для ефективного функціонування Державної прикордонної служби України. Виокремлено ключові завдання у загальній проблемі використання маскування у прикордонній службі. Автори вивчили низку документів, дотичних до питання маскування у відомстві, зокрема нормативно-правову базу, наукові праці вчених тощо. Подано визначення маскування. Визначено основні дії у процедурі маскування: приховане розміщення, переміщення; фарбування, демонстративні дії; вимоги маскувальної дисципліни. Автори розкрили основні способи маскування: приховування; дезінформація; демонстративні дії; імітація. Проаналізовано правила маскування: обмеження або заборона руху людей та транспортних засобів; заборони вирубки рослинності, прокладенні нових шляхів та стежок, витоптування трави та заготівлі будівельних матеріалів поза спеціальними відведеними місцями; суворого дотримання у нічний час правил світломаскування; заборони стуків, шумів, розмов, гучних команд та сигналів при розташуванні прикордонних нарядів в місцях несення служби; виконанням режиму радіообміну. Авторами розкрито зміст основних заходів щодо реалізації маскування: організаційних заходів (рекогносцировка, місць установки (зведення) об'єктів; проведення занять, тренувань, інструктажів з особовим складом підрозділу; вивчення порядку і правил дотримання заходів безпеки та прийняття заліків по їх знанню; підготовка заявок на до забезпечення підрозділу штатними і витратними матеріалами; визначення місць заготівлі елементів масок та їх складування; інші заходи за рішенням начальника прикордонного підрозділу); практичних заходів (проведення заготівлі матеріалів; знищення виявлених демаскуючих ознак на місцевості; виготовлення макетів, масок, манекенів; інші заходи з підготовки сил та засобів прикордонного підрозділу); заходів контролю (перевірка дотримання прикордонними нарядами маскувальної дисципліни; інші заходи контрольного характеру, що проводяться за рішенням начальника прикордонного підрозділу).

Мета. Проаналізувати існуючі види хімічно активних та механічних добавок, що сьогодні представлені на ринку будівельних матеріалів України. Охарактеризувати їх недоліки та переваги. Особливу увагу приділити матеріалам, що збільшують міцність бетонів, у тому числі сталевим фібрам, що значно підвищують деформативність та тріщиностійкість тонкостінних конструкцій покриття у формі гіперболічного параболоїда. Методика. Під час проведення дослідження використовувались передбачені діючими державними стандартами методи, які дозволяють визначити механічні властивості залізобетонних та сталефібробетонних оболонок для тонкостінних покриттів у формі гіперболічного параболоїда. Результати. Встановлено, що сьогодні на ринку будівельних матеріалів України представлена значна кількість різноманітних хімічно активних добавок, пластифікаторів, пігментів для забарвлення, деактиваторів, сповільнювачів та прискорювачів для бетонної суміші, протиморозних добавок. Під час проведення досліджень встановлено, що при введені в бетон сталевих фібр, значно збільшується його жорсткість, що в свою чергу призводить до підвищення деформативності від дії навантажень та тріщиностійкості сталефібробетону, як матеріалу. Відповідно, тонкостінні оболонки покриттів зі сталефібробетону у формі гіперболічного параболоїда мають кращі фізико-механічні характеристики в порівнянні з аналогічними оболонками з класичних бетонів. Тому термін їх експлуатації значно підвищується. Наукова новизна. Встановлено вплив сталевої фібри на тріщиностійкість, деформативність та несучу здатність тонкостінних оболонкових покриттів у формі гіперболічного параболоїда. Практична значимість. Розроблена конструкція тонкостінної оболонки покриття у формі гіперболічного параболоїда, що виготовлена зі сталефібробетону, може використовуватися під час проектування та будівництва великопролітних об’єктів з меншими затратами матеріалів і коштів.

Досліджується коефіцієнт теплопровідності як один із параметрів теплопередавання. Цей параметр є каталогізованим для більшості будівельних матеріалів. Це дозволяє легко визначити кількість тепла, що передається через будівельну перетинку. Набагато важче обчислити величину переданого тепла для приміщень, стінки яких виготовлені з різних матеріалів, що робить їх теплопровідні поверхні неоднорідними. Крім того, розрахунок ускладнюється, коли температура вздовж поверхні є неодиниковою. Запропоновано визначення еквівалентного коефіцієнта теплопровідності для визначеної камери. Коефіцієнт еквівалентної теплопровідності дозволяє розраховувати значення переданої теплоти шляхом множення її на загальну площу поверхні стін камери. Запрпоновано експериментальний метод визначення еквівалентного коефіцієнта теплопровідності. Здійснений теоретичний аналіз визначення похибки еквівалентного коефіцієнта теплопровідності на базі теорії невизначеності у вимірюваннях.

Розглянуто проблеми з утилізації осадів стічних вод. Очищення комунальних стічних вод призводить до накопичення великої кількості осадів, що портебує раціонального та збалансованого підходу до їх утилізації. Осад стічних вод є цінним енергетичним та матеріальним ресурсом, який можна використовувати як вторинну сировину. Найпопулярнішими методами утилізації є: захоронення, спалювання, використання у сільському господарстві як добрив, виробництво будівельних матеріалів. Охарактеризовано нові способи з утилізації осадів стічних вод, які використовують у світі, серед яких: рекультивація земель, кар'єрів та звалищ, виробництво біогазу та теплової енергії, виділення цінних елементів і металів, а також виробництво адсорбентів. Встановлено, що у США та країнах Європейського Союзу основну кількість утворюваних осадів використовують у сільському господарстві як добрива, а в Японії – для виробництва будівельних матеріалів. Розглянуто наявні проблеми, які пов'язані з накопиченням та утилізацією осадів стічних вод в Україні. Більшість осадів, які утворюються на території України, підлягають захороненню. Визначено можливість використання осадів стічних вод у виробництві будівельних матеріалів та виготовленні коагулянтів. Встановлено, що в умовах України найперспективнішим методом утилізації осадів стічних вод є використання їх як добрив у сільському господарстві.

У даній статті представлено результати експериментальних досліджень багатошарових скляних колон квадратного перерізу з вертикальним розташуванням шарів на центральний стиск. Досліджено можливість використання несучих будівельних конструкцій зі скляного триплексу. Розроблено програму експериментальних досліджень, до якої входили випробування дослідних зразків на центральний стиск з жорстким та шарнірним закріпленням. Виготовлено та випробувано дві скляні колони дослідних зразків одної серії. Дослідні зразки були виготовлені за технологією триплексування. Між кожним шарам скла вкладалась полімерна плівка EVASAFE (Bridgestone, Японія), після чого скляні колони нагрівались до температури 130 ºС і витримувались 30 хв. Випробування проводилось на гідравлічному пресі ПГ-250, за допомогою якого прикладалось зовнішнє навантаження N ступенями по 25,0 кН аж до руйнування зразків. Витримка на кожній ступені навантаження становила 10 хв. На основі отриманих результатів побудовано графік залежності відносних деформацій від напружень, визначено модуль пружності триплексного скла. Основним недоліком використання звичайного скла є крихка природа його руйнування, тобто воно руйнується миттєво. Для уникнення даного ефекту використовують технологію триплексу: скло з’єднують між собою у декілька шарів за допомогою полімерної плівки. Матеріал плівки являє собою eлаcтомeр (полімер з високо еластичними властивостями в широкому температурному діапазоні), який дозволяє стримувати частини уламків скляних конструкцій, робитьїх пластичними в площині склеювання, збільшує їх надійність запобігаючи миттєвому поширенню тріщин в глиб перерізу. Триплексоване скло в Україні на сьогодні не дуже поширене. Його використовують у виготовленні плит перекриття чи покриття невеликих прольотів, перегородок, фасадних склопакетів чи елементів інтер’єру (столиків, підставок, тощо). Відсутність методики розрахунку та нормативних документів по проектуванню несучих конструкцій із триплексованого скла, збільшує їх собівартість, оскільки кожен проект є індивідуальним та вимагає проведення експериментальних досліджень.

Розглянуті та проаналізовані відомі у світовій будівельній практиці способи попереднього напруження залізобетонних конструкцій на упори та на затверділий бетон. Виявлені резерви підвищення міцності конструкцій, виготовлених за такими способами. Розглянуто запропонований автором спосіб попереднього напруження залізобетонних конструкцій на бетонну суміш, який дозволяє значно зміцнити бетон і відповідно до його застосування збільшити міцність конструкцій. Виявлено парадоксальну з традиційної точки зору річ – напруга в арматурі конструкції є, а відповідних деформацій пружного стиснення бетону немає, хоч арматура і закріплена в бетоні за рахунок зчеплення. Проведені дослідження деформаційних властивостей бетонної суміші і бетону в умовах стиску. Встановлено, що традиційний погляд на залізобетон як на матеріал, що складається з бетону (штучного кам’яного матеріалу) й арматурної сталі, неповною мірою відображає дійсність щодо запропонованого способу напруження. З’ясовано, що у разі натягу арматури й передачі сил попереднього напруження обтискується не бетон як кам’яний матеріал, а бетонна суміш, тобто суміш його компонентів (щебінь, пісок). А оскільки бетону власне ще немає, то зусилля попереднього натягу сприймають здебільшого тверді компоненти суміші (за технологією вода має можливість видалятися із суміші у разі обтиску). Таким чином, деформації стиснення компонентів бетонної суміші повною мірою відповідають зусиллю в арматурі. Всесвітній закон збереження енергії та закон Гука, звичайно, охоплюють наведені конструкції з натягом арматури на бетонну суміш. Тут маємо справу з явищем переходу зовнішньої енергії обтиску у внутрішню енергію зв’язку у разі фазового переходу бетонної суміші до твердого стану. Розроблені основні підходи до розрахунку залізобетонних конструкцій з натягом арматури на бетонну суміш, що враховують передачу сил попередньої напруги на бетонну суміш, зміцнення бетону конструкції пресуванням.

Мета. В даний час у зв'язку із збільшенням масштабів будівництва, особливоїактуальності набувають завдання збільшення виробництва дорожніх будівельнихматеріалів, що володіють високими конструктивними, експлуатаційними тадекоративними властивостями в поєднанні з екологічною безпечністю. Метою нашоїроботи є дослідження основних засад щодо проведення товарознавчої оцінки якостісучасного асортименту бетонних тротуарних виробів, виробництва ТзОВ «Бетон БрукСервіс», виготовлених методом напівсухого вібропресування.Методика. При дослідженнях використовували передбачені діючими державнимистандартами методи, які дозволяють визначити міцність, морозостійкість,водопоглинання та стійкість до стирання бетонних тротуарних виробів.Результати. Оптимізована мікроструктура бетонних тротуарних виробів ТзОВ«Бетон Брук Сервіс» за рахунок застосування пластифікатора і гранітних відсівів забезпечує зниження водопоглинання дрібнозернистого бетону і зниженнявисолоутворення в експлуатаційний період.Підприємством розроблено економічні склади бетонних сумішей для технологіївібропресування тротуарної плитки та бортового каменю. Запропоновані складидозволяють одержувати готові вироби з малодефектною структурою бетону і міцністю39-47 МПа.За результатами проведених вимірювань і випробувань зразки бетонних тротуарнихвиробів та каменів бетонних бортових з дрібнозернистого бетону класу В30,відповідають вимогам ДСТУ Б. СТУ Б. В.2.7. -145:2008 «Будівельні матеріали. Виробибетонні тротуарні неармовані. Технічні умови» та ДСТУ Б В.2.7-237:2010 «Будівельніматеріали. Камені бетонні і залізобетонні бортові. Технічні умови».Наукова новизна. В статті відображено результати аналізу якісних показниківбетонних тротуарних виробів ТзОВ «Бетон Брук Сервіс». Отримали подальший розвитокдослідження щодо надзвичайної важливості пошуку способів боротьби з висолами,зокрема різні види очищення і гідрофобізуючі просочення. У зв'язку з цим актуальним єоптимізація складів і структури на стадії підбору компонентів цементно-піщаної суміші.Практична значимість. Запропоновані принципи проектування дрібнозернистогобетону для виготовлення бетонних тротуарних виробів за рахунок оптимізації складу таструктури на стадії підбору компонентів бетонної суміші, що сприяє підвищеннющільності матеріалу і зниженню вмісту розчинних компонентів.

Технічне креслення відноситься до числа тих загально-технічних предметів, які закладають фундамент професійної підготовки учнів. Для переважної більшості будівельних професій, що готують у вищих технічних навчальних закладах, необхідно вміти робити ескізи, креслення, а також читати креслення, схеми за своєю професією. Тому при вступі на такі спеціальності навчальні заклади вводять – фахове вступне випробування, до складу якого входить технічне креслення.В силу деяких специфічних особливостей “Технічне креслення” завдає учням певні труднощі у сприйманні. Це, в першу чергу, складність процесу формування просторового мислення, необхідного для того, щоб у плоскому зображенні креслення уявити об’ємну форму зображеного предмета. Для успішного засвоєння навчального матеріалу з цього предмета необхідно, поряд з вивченням багатьох понять, що охоплюють проекційну сутність креслення, умовностей та спрощень, правил, викладених в єдиній системі конструкторської документації, сформувати просторове уявлення і оволодіти технікою графічної роботи [1].Розроблений дистанційний курс на основі навчальної програми «Технічне креслення та читання креслень» [2] призначений для підготовки абітурієнтів до вступу на спеціальності, що пов’язані з обробкою металів, виготовленням, обслуговуванням та ремонтом машин і механізмів, професій будівельно-монтажного, ремонтно-будівельного, енергетичного, електро-технічного виробництва, радіоелектроніки та професій зв’язку.Відповідно до навчального плану на вивчення дисципліни відводиться 12 годин для аудиторних занять. З них – 4 лекційних, 8 – практичних.Згідно графіка навчального процесу вивчення теоретичного матеріалу здійснюється з допомогою блоку аудіолекцій-презентацій на CD. Контроль знань проводиться в on-line режимі шляхом комп’ютерного тестування на сервері Інституту дистанційного навчання НПУ імені М.П. Драгоманова [2]. Слухач складає два модульних тестування. Кожен модуль має декілька варіантів, та містить певну кількість графічних та практичних завдань, де слухач вибирає запропоновані йому варіанти відповідей. Максимальна сума балів кожного тесту складає 25. На кожен модуль слухачу відводиться 20 хвилин на виконання завдань у тестовій системі “Венера”, яка розроблена програмістами Інституту дистанційного навчання НПУ імені М.П.Драгоманова [3].

Розглянуті деякі науково-технічні аспекти проблеми ресурсозбереження при масовому будівництві та експлуатації енергоефективних (опалюваних) будівельних об’єктів. Звертається увага на необхідність використання виробів із пористих бетонів, насамперед із автоклавного ніздрюватого бетону й гідрофобізованого цементного перлітобетону. У результаті теоретичного аналізу встановлено, що міцність пористих композиційних матеріалів будівель- ного призначення із ніздрюватою або зернистою структурою суттєво залежить від факторів у вигляді певних функцій або параметрів. Встановлено, що активована цементна суміш містить дисперговані частинки клінкера зі зменшеним у 1,4 – 1,5 рази електрокінетичним потенціалом, що сприяє формуванню більш щільної та міцної зі зменшеною усад- кою структури цементного каменя. Недоліком пресової технології є неможливість виробництва виробів з різни- ми розмірами та необхідність застосування дефіцитного волокнистого заповнювача при виготовленні теплоізоляційних плит. Ввідомо, що теплоізоляційний цементний перлітобетон в порівнянні з теплоізоляційним газобетоном має покращені фізико-технічні властивості (зменшену теплопровідність, відкриту пористість, усадку при висиханні, анізотропію міцності, підвищену міцність при стиску та однорідність середньої густини, регульова- ну сорбційну вологість), що дозволяє ефективно застосовувати його як теплоізоляційний шар огороджувальних конструкцій.

Нагнібеда М. М., Кухар В. В., Ткачов Р. О., Радушев О. О., Ясько С. Г., Фролов Є. А. Випробування на поперечний згин закритих армуючих профілів гнутого та гнутозварного виконання // Обробка матеріалів тиском. – 2019. – № 2 (49). - C. 156-162. Обґрунтовано необхідність удосконалення конструкцій та технологій виготовлення армуючих холодногнутих профілів для будівельної, машинобудівної та інших галузей промисловості, при цьому показано необхідність дотримання показників якості, що вимагаються умовами експлуатації профілів. Виявлено, що показниками експлуатаційної надійності армуючих профілів є характеристики жорсткості, які визначають шляхом випробувань на поперечний згин. Поставлено за мету визначити відмінності характеристик жорсткості армуючого профілю розмірами 40 мм х 50 мм холодногнутого виконання із формуванням напівзамкненого перерізу з зазором між кромками не більше 0,5 мм, сформованим вздовж боку, що має розмір 40 мм, та профілю, виготовленого багатовалковим формуванням сталевої штаби в профілезгинальному стані в замкнутий контур і наступним зварюванням кромок з формуванням поздовжнього зварювального шва по середині сторони, що має розмір 50 мм. Визначення проводили шляхом експериментального випробування на поперечне згинання на універсальній випробувальній машині. Випробовували зразки профілів довжиною 1000 мм по три зразка для кожного варіанту виконання профілю. Замірами та статистичною обробкою встановлено, що середня товщина стінки гнутого профілю становила 1,936 мм, а гнутозварного – 1,843 мм. Отримано графічні та аналітичні залежності величини прогину профілів від значення прикладеної сили при випробуванні. Виявлено, що, незважаючи на меншу середню товщину стінки, армуючий профіль гнутозварного виконання є більш жорстким у порівнянні із профілем гнутого виконання. Це підтверджено тим, що встановлена величина прогину для найбільш несприятливого випадку навантаження профілю на більшу сторону зменшується на 59 %, а при навантаженні профілю на меншу сторону прогин знижується на 0,7 %.

Актуальність теми дослідження. На сьогодні питання корозійної стійкості бетонних та залізобетонних конструкцій (ЗБК) є актуальними в усьому світі, оскільки ступінь корозійного захисту таких конструкцій визначає терміни їх експлуатаційної придатності та рівень стійкого розвитку будівельних процесів загалом. Постановка проблеми. Природно-кліматичні зони України характеризуються певною неоднорідністю як за температурою, так і за кількістю річних опадів, що часто стають причиною протікання певних деструкційних процесів у залізобетоні, здебільшого пов’язаних із кородуванням металевої арматури і, як наслідок, суттєвого зниження термінів її експлуатації. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемі корозії арматури залізобетону прикута увага багатьох вітчизняних та закордонних учених. Зокрема, значна увага приділяється способам підвищення щільності цементного каменю бетону, як активного сорбенту вологи із навколишнього середовища та транспортера її до металевої арматури. Також вказується на значний вплив температури навколишнього середовища (повітря) на швидкість протікання хімічних та електрохімічних процесів, що спричиняють корозію арматури та закладних елементів. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Незважаючи на велику кількість публікацій, присвячених корозійним процесам бетону та залізобетону, на сьогоднішній день не вдається в повній мірі виділити той чи інший спосіб запобігання корозії, як найбільш дієвий. На нашу думку, це пов’язано насамперед із відсутністю будь-яких систематизованих даних стосовно сучасних засобів боротьби проти корозії ЗБК, що дозволять значно збільшити строки їх експлуатації. Мета роботи. У зв’язку з цим, метою цієї роботи є аналіз способів підвищення терміну експлуатаційної придатності залізобетонних конструкцій, що працюють в умовах агресивних атмосферних впливів. Виклад основного матеріалу. Проаналізовано основні способи зниження рівня поруватості цементного каменю бетону на етапі його виготовлення з використанням різного роду модифікуючих добавок, та на етапі експлуатації залізобетонної конструкції шляхом його гідрофібізації та кальматації. Наведено наслідки тривалих корозійних впливів на металеву арматуру залізобетону та способи їх запобігання, переважно пов’язаних із просоченням арматури мігруючими інгібіторами корозії. Наведено передумови використання композитної арматури в якості альтернативи металевій. Висновки відповідно до статті. Встановлено, що основним джерелом корозії бетонних та залізобетонних конструкцій є капілярно-пориста структура цементного каменю бетону, що служить активним стоком вологи та різного роду хімічних домішок. Встановлено, що найбільш дієвим способом запобігання корозії металевої арматури нині є використання так званих мігруючих інгібіторів корозії, що на відміну від інших способів (гідрофібізації та кальматації) забезпечує надійний тривалий захист металевих стержнів від взаємодії із навколишнім середовищем.

Сучасний стан вищої інженерної освіти в Україні та вимоги. ХХІ сторіччя, як відчуває людство, несе глобальні проблеми, пов’язані, перш за все, з енергетичною та продовольчою кризами, які стрімко наближаються, з вичерпанням запасів корисних копалин, порушенням навколишнього середовища, землетрусами, нетиповими хворобами, суттєвими радіоактивними забрудненнями і таке інше. Необхідність вивчення цих проблем та їх наслідків не підлягає сумніву. Це можливо тільки значно підвищивши рівень, якість освіти, яка відіграє основну, суттєву роль в пізнанні та оволодінні істинною картиною світу, методами її використання та адаптації до її швидкозмінних процесів. Цивілізований світ розуміє, що акцент у ХХІ сторіччі необхідно робити на підготовку людини з більш розвиненим ментальним тілом, здібностями мислення, яка жила б у порозумінні з суспільством, природою та їх інформаційними проявами. Саме фундаментальні кафедри технічних університетів повинні формувати у студентів системне, структуроване, логічне світосприйняття та здійснювати фундаментальну підготовку, закладати базис майбутнього інженера на основі математичних, природничо-наукових та загальноінженерних дисциплін. Сучасні педагогічні дослідження показують [8], що на сучасному етапі розвитку вищої освіти на перше місце виступають саме загальнотеоретичні, фундаментальні та міждисциплінарні знання, а не технологічні, утилітарні знання та практичні вміння , як це має місце останніми роками. Без фундаментальної освіти, без оволодіння системним знанням та без формування цілісної природничо-наукової та інформаційної картини світу підготовка сучасного, здатного до навчання протягом всього життя фахівця, як наголошено у національній доктрині розвитку освіти в Україні, неможлива. Не є панацеєю від усіх негараздів і проблем вищої інженерної освіти в Україні пріоритетні інформатизація та комп’ютерізація. За словами відомого фахівця механіки твердого деформівного тіла В. І. Феодосьєва [7], електронні обчислювальні машини та інформаційні технології, звільняючи та спрощуючи життя інженера у плані чисельних розрахунків, не звільняють його від необхідності знання механіки [1; 2], математики та, особливо, від творчого мислення [3; 4]. Сьогодні важливим показником якісної освіти стає мобільність знань, якої може набути лише якісно освічена людина, з надійною фундаментальною базою, здатна адаптуватися та гнучко реагувати на швидкозмінні процеси, машини та технології. Тенденція «миттєвого прагматизму» [5; 6; 8],орієнтація на вузьких професіоналів, характерна для минулого сторіччя, поступово зникає з виробничої сфери. Виробництву ХХІ століття, у тому числі і агропромисловому, потрібен спеціаліст, здатний гнучко перебудовувати напрям та зміст своєї діяльності у зв’язку зі зміною життєвих орієнтирів та вимог ринку. Досягнення професійної мобільності є однією з найважливіших задач Болонського процесу [8], розв’язання якої можливе лише за умови фундаменталізації вищої освіти. Вузькопрофесійна підготовка, отримання знань на все життя, поступово замінюються освітою впродовж усього життя. Таки реалії, реальні вимоги часу та ринкової економіки.Деякі заходи по підвищенню якості вищої аграрної освіти. Сучасна парадигма системи вищої освіти за ЮНЕСКО полягає коротко у тому, що треба вчитися, вчитися і ще раз вчитися «щоб бути, щоб існувати». У протилежному випадку людство загине, як написано на піраміді Хеопса «від невміння користуватися природою, від незнання дійсної картини світу». Як відгук на виклик та вимоги часу, у Дніпропетровському державному аграрному університеті прийнята стратегія перспективного розвитку університету на 2011-2015 р.р., в основі якої лежить концепція 4-Я, а саме: якість освіти → якість виробництва → якість продуктів харчування → якість життя. Весь цей ланцюг має прямий і зворотній зв’язок та відповідає національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті, згідно з якою розвиток освіти є стратегічним ресурсом подолання кризових процесів, покращення людського життя, ствердження національних інтересів, зміцнення авторитету і конкурентоспроможності української держави на міжнародній арені. Основна мета прийнятої концепції спрямована на підготовку якісних фахівців для АПК, для виробництва якісної сільськогосподарської продукції, її переробки та виготовлення якісних і безпечних продуктів харчування. Наприкінці 2010 року у стінах ДДАУ відбулося відкриття центру природного землеробства, головною метою якого є створення інноваційної системи виробництва, переробки , культури споживання сільськогосподарської продукції та створення інноваційної природної системи співіснування людини і довкілля. Не є секретом, що сучасний процес вирощування сільськогосподарської продукції з об’єктивних та суб’єктивних причин давно відійшов від природного, про що свідчать зміни смаку, запаху та якості продукції, що вирощується на землі, іноді багатою на нітрати та шкідливі хімічні елементи, яка, як відомо не є корисною для споживання людини. Глобальним завданням АПК України є перехід на товарне виробництво якісної продукції, яке треба починати з підготовки фахівців. ДДАУ здатний забезпечити повний цикл цієї важливої роботи, бо має необхідну структурну, наукову та кадрову бази. Природне землеробство покращуватиме родючість землі, позбавить від ерозії, позитивно впливатиме на її урожайність. Звичайно, тут теж є свої проблеми і труднощі, які потребують вирішення. Покращивши якість освіти, втіливши наведені концепції в реальність, матимемо якісне виробництво, якісні продукти, якісну державу, якісну Україну та, головне, здорових її мешканців. Якісна Україна – це справа усіх її мешканців, і починається ця справа саме з якісної освіти. Для забезпечення якісної інженерної освіти, вважаємо, необхідно: підвищити рівень шкільної підготовки, особливо з природничих дисциплін; не знижувати фундаментальності вищої освіти; приділяти більше уваги самостійній роботі студентів; втілювати у навчальний процес дієвий контроль; використовувати ринкові важелі управління навчальним процесом; приділяти більше уваги заохоченню (мотивації) студентів до навчання та стимулюванню викладачів до ефективної, результативної роботи; створити необхідну, сучасну матеріально-технічну базу та фінансувати систему освіти на належному рівні. Переймаючись питанням покращення якості освіти та підготовки інженерних кадрів для агропромислового виробництва, на кафедрі теоретичної механіки та опору матеріалів Дніпропетровського державного аграрного університету за потребою часу у складі авторського колективу С. В. Кагадія, А. Г. Дем’яненка та В. О. Гурідової підготовлено та надруковано навчальний посібник «Основи механіки матеріалів і конструкцій» для інженерно-технологічних спеціальностей АПК, який рекомендовано Міністерством аграрної політики України як навчальний посібник під час підготовки фахівців ОКР «бакалавр» напряму 6.100102 «Процеси, машини та обладнання агропромислового виробництва» у вищих навчальних закладах II–IV рівнів акредитації (лист № 18-28-13/1077 від 18.08.2010 р.). З урахуванням переходу навчального процесу в Україні на кредитно-модульну систему (КМС), суттєвим зменшенням аудиторних годин на вивчення цієї важливої для інженера-механіка дисципліни після приєднання України до Болонського процесу у навчальному посібнику приділено більше уваги фаховим питанням, а саме розрахункам елементів конструкцій та деталей машин на міцність, жорсткість та стійкість, які використовуються у машинах та знаряддях агропромислового виробництва [5; 6]. Теоретичний матеріал кожного розділу проілюстровано прикладами із галузі сільськогосподарського виробництва. У зв’язку із скороченням кількості аудиторних годин на вивчення предмету та винесенням великої кількості матеріалу на самостійне вивчення студентами, для кращого розуміння та засвоєння в посібнику наведено багато фахових прикладів з відповідними розрахунками та поясненнями. Маючи на увазі, що більша частина землеробської техніки працює на ріллі та знаходиться у стані вібрації під дією динамічних, знакозмінних навантажень та напружень, велика увага у посібнику приділена розрахункам елементів та деталей під дією динамічних навантажень та питанням їх втомної міцності. По кожному розділу наведені запитання для самоконтролю отриманих знань, навичок та тестові завдання. У навчальному посібнику узагальнено багаторічний досвід викладання теоретичної механіки, механіки матеріалів і конструкцій, будівельної механіки, накопичений кафедрою теоретичної механіки та опору матеріалів Дніпропетровського державного аграрного університету. Сподіваємося що навчальний посібник буде корисним для студентів, а його автори зробили свій посильний внесок у справу підвищення рівня та якості підготовки майбутніх фахівців землеробської механіки та в цілому агропромислового комплексу України.В умовах ХХІ інформаційного та нанотехнологічного сторіччя , сторіччя інформаційного буму, перенасиченості новою інформацією не вдається традиційними репродуктивними методами навчання охопити, довести всю інформацію до майбутніх фахівців. У зв’язку з цим при переході на КМС організації навчального процесу у вищій школі, у тому числі і аграрній, біля 50% передбачених програмою навчання питань з технічних дисциплін винесено на самостійне опрацювання студентами. При цьому значно скорочена кількість аудиторних годин, відведених на вивчення технічних дисциплін професійного спрямування, природничо-наукових дисциплін, які закладають основи, формують базу професійних знань майбутніх фахівців народного господарства. А тому, у тій ситуації, яку зараз маємо у вищій інженерно-технологічній освіті в Україні, у тому числі і аграрній, сьогодні варто використовувати інформацційно-комунікаційні технології (ІКТ) при організації навчального процесу. Виникають питання іншого плану – коли, як, скільки, щоб ефективно та оптимально, хто сьогодні використовуватиме, чи є готові педагогічні кадри, які не завжди встигають за розвитком ІКТ і таке інше. Відомо, що інформатизація та комп’ютеризація призначені слугувати підвищенню ефективності, результативності навчання, створенню нових машин та сучасних технологій, а в цілому спрямовані на підвищення якості навчання, якості підготовки майбутніх фахівців агропромислового виробництва та народного господарства в цілому. Особливо це питання актуальне для галузі сільськогосподарського машинобудування, наприклад, тракторного виробництва південного машинобудівного заводу імені О. М. Макарова, де сьогодні на порядку денному стоїть питання створення нових зразків тракторної техніки, які відповідатимуть європейським вимогам по технічному рівню, безпеці та екології навколишнього середовища. Цю проблему здатні розв’язувати нова генерація фахівців землеробської механіки, які володіють знаннями та навичками комп’ю­терного проектування з використанням інформаційних та комп’ютерних технологій. Починаючи з 2011 року викладачами кафедри, які мають вищу освіту класичного університету за спеціальністю «Механіка» та володіють комп’ютерними та інформаційними технологіями, на факультеті механізації сільського господарства за напрямом підготовки «Процеси, машини та обладнання агропромислового виробництва» викладають варіативну дисципліну «Основи комп’ютерних розрахунків в інженерній механіці». Метою викладання дисципліни є формування у майбутніх фахівців знань та навичок у галузі виконання комп’ютерних розрахунків в задачах інженерної механіки елементів конструкцій та деталей машин сільськогосподарського призначення. За час вивчення дисципліни студенти повинні оволодіти основними методами комп’ютерних розрахунків елементів конструкцій та деталей машин на міцність, жорсткість та стійкість. Звичайно, тут необхідно привернути увагу до складу, контингенту студентів аграрних навчальних закладів, які у своїй більшості із сільської місцевості, де, чого гріха таїти, і шкільна підготовка не завжди на вищому рівні, особливо з природничих наук, фізики, математики та і інформатики. Зрозуміло, що і технічні дисципліни на лаві студентів їм опановувати значно складніше. Застосовуючи ІКТ, потрібно не забувати , що тільки одними засобами ІКТ проблему якісної підготовки майбутніх фахівців, інженерів, у тому числі і агропромислового виробництва не розв’язати. Базисом є фундаментальна підготовка з математики, фізики, матеріалознавства,теоретичної механіки, механіки матеріалів і конструкцій та інших інженерних наук, а усе інше є надбудовою над фундаментом інженера. А тому, реформуючи систему вищої інженерної освіти, приєднавшись до створення Європейського простору вищої освіти, не треба втрачати кращих здобутків національної системи вищої інженерної освіти, і в першу чергу – її фундаментальності. Розробляючи заходи по реформуванню, реформуючи освіту, необхідно ґрунтовно розуміти, наскільки це конче необхідно і що в результаті матимемо. Бо дуже часто сподіваємося на краще, а в результаті маємо ще гірше, ніж маємо. Такі реформи краще не здійснювати, залишити галузь у спокої.

Метою цієї статті є аналіз різних типів дерев’яних виробів, класифікованих як інженерна деревина, звертаючи увагу на значення їх структурних властивостей. Деревина використовується як будівельний матеріал завдяки своїй вогнестійкості, відмінним конструктивним характеристикам та ізолюючим властивостям. Поява нових технологій обробки і виробництва матеріалів на основі деревини перетворило ії на високотехнологічний матеріал, що все частіше знаходить застосування в проектах будівельного сектору. Все частіше деревина починає конкурувати зі сталлю та бетоном. Дизайн та характеристики нових виробів на ії основі дозволяють дерев'яним конструкціям бути привабливішими, мати більшу сферу застосування і більш різноманітні форми, ніж будь-коли. До них належать матеріали, виготовлені з твердої деревини, шпону, ниток та інш. Елементи та шари цих виробів склеюються за допомогою різних видів міцних матеріалів і водостійкого клею. У статті проаналізовано технічні та вогнестійкі властивості як фактори, що вказують на екологічний аспект цих матеріалів. Також у даній роботі проведено аналіз потенціалу, унікальності та універсальності матеріалів, що виготовляються на основі деревини, для конструкторів та архітекторів. Усі ці особливості є достатніми підставами для твердження, що деревина справді є будівельним матеріалом 21 століття.