Relevant bibliographies by topics / Взаємний вплив / Journal articles

Journal articles on the topic 'Взаємний вплив'

To see the other types of publications on this topic, follow the link: Взаємний вплив.
Author: Grafiati
Published: 30 May 2022
Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Взаємний вплив.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

СМОЛЮК, Світлана. "СУТНІСНИЙ АНАЛІЗ ПОНЯТТЯ «МІЖОСОБИСТІСНОЇ ВЗАЄМОДІЇ» ВИХОВАТЕЛЯ ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ." Acta Paedagogica Volynienses 1, no. 1 (April 14, 2022): 118–22. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2022.1.1.19.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано різні наукові проблеми щодо дослідження дефініцій міжособистісної взаємодії вихо- вателя закладу дошкільної освіти. На основі аналізу наукової літератури висвітлено сутнісний аналіз поняття «міжособистісної взаємодії» вихователя закладу дошкільної освіти. Автором проаналізовано різні підходи до визначення понять «взаємодія» та «міжособистісна взаємодія». З’ясовано, що поняття взаємодії застосовується, по-перше, для характеристики дійсних реальних контактів людей під час сумісної діяльності; по-друге, для опису взаємних впливів один на одного під час сумісної діяльності або в процесі соціальної активності. Під час взаємодії вихователь впливає на мотиви, цілі, прийняття рішень, на виконання і контроль дій, тобто на всі складові діяльності вихованця (партнера). Зокрема, автором досліджено, що до структури взаємодії входять: суб’єкти взаємодії, взаємний зв’язок, взаємний вплив один на одного, взаємні зміни суб’єктів спілкування. При цьому взаємодія складається з дій, які визначають: діючий суб’єкт; об’єкт дії чи суб’єкт, на який спрямовано вплив; метод дії чи спосіб використання засобів впливу; реакцію індивіда, на якого впливають, чи результат дії. Визначено, що взаємодія суб’єктів освітнього процесу є міжособистісною взаємодією – особистісним контактом двох і більше осіб, зумовлена потребою у спільній діяльності, наслідком якого є взаємні зміни у їхній поведінці, діяльності, установках. Це узгоджена діяльність задля досягнення спільних цілей та результатів, вирішення учасниками значущої для них проблеми чи завдання. Зокрема, виділено два основних типи (стратегії) міжособистісної взаємодії: співпрацю (кооперацію), коли просування кожного з партнерів до своєї мети сприяє або, як мінімум, не перешкоджає реалізації цілей інших, та суперництво (конкуренцію), коли досягнення мети одного з індивідів, що взаємодіють, ускладнює або виключає можливість досягнення цілей інших учасників спільної дії. Найбільш ефективною для розвитку вихованця та колективу є співпраця, для якої характерні знання та опора на позитивне в людині, доброзичливість, довірливість, активність обох сторін, діалог. Досліджено, що всі складові міжособистісної взаємодії характеризуються взаємністю і обіймають такі явища як взаєморозуміння, взаємовплив, взаємопізнання, взаємовідношення, сумісність та спрацьованість.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Болбух, І. "Диспропорції нагромадження людського капіталу: взаємний вплив і шляхи мінімазації." Економіст, no. 7 (273) (2009): 32–35.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Болбух, І. "Диспропорції нагромадження людського капіталу: взаємний вплив і шляхи мінімазації." Економіст, no. 7 (273) (2009): 32–35.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Khimicheva, Hanna, and Antonina Volivach. "Математична модель оцінювання якості освітньої програми." Proceedings of the National Aviation University 84, no. 3 (October 21, 2020): 71–79. http://dx.doi.org/10.18372/2306-1472.84.14956.

Full text
Abstract:
Метою даної статті є обґрунтування методів, принципів і підходів до побудови математичної моделі для кількісного оцінювання якості функціонування освітньої програми незалежно від галузі знань та спеціальності за якою вона розроблена. Методи: у статті проаналізовано шістдесят п’ять освітніх програм, які розроблені за тридцятьма п’ятьма спеціальностями в рамках чотирнадцяти галузей знань. Дані програми функціонують в сорока дев’яти закладах вищої освіти, які розташовані в різних регіонах України. Розроблено інтервальну шкалу, що дозволило перевести якісні характеристики (критерії) освітньої програми в кількісні. За допомогою методу регресійного аналізу та програмного продукту ПРІАМ (планування, регресія і аналіз моделей) побудовано математичну модель, яка дозволяє більш точно та достовірно не тільки оцінити якість функціонування освітньої програми, а й визначити рівень і термін її акредитації. Результати: для кількісного оцінювання якості функціонування освітньої програми розроблена математична модель та проведено аналіз її статистичних характеристик. Визначено інформативність, адекватність, точність і стійкість, та побудовано графіки взаємного впливу критеріїв (регресорів) на якість освітньої програми. Обговорювання: запропоновано лінійну регресійну модель, в основу якої покладено кваліметричний підхід і принципи TQM. Застосування методів регресійного аналізу дозволило виявити взаємний вплив критеріїв (регресорів), визначити їх пріоритетність та кількісно оцінити якість функціонування освітньої програми в цілому. Такий підхід дозволяє обґрунтовано вибрати оптимальну кількість критеріїв, їх взаємний вплив та пріоритетність. Це надалі дозволяє більш достовірно і точно визначити рівень акредитації освітньої програми, що є актуальним для кожного закладу вищої освіти.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Білий, Д. В., В. В. Лобода, and О. В. Комаров. "АНАЛІТИЧНИЙ ПІДХІД ДО АНАЛІЗУ ТРІЩИНИ В 1D П'ЄЗОЕЛЕКТРИЧНОМУ КВАЗІКРИСТАЛІ." Проблеми обчислювальної механіки і міцності конструкцій, no. 31 (September 25, 2020): 5–18. http://dx.doi.org/10.15421/4220001.

Full text
Abstract:
Досліджено електроізольовану тріщину у п'єзоелектричному квазікристалі з віссю квазіперіодичності атомів, ортогональною берегам тріщини. Сформульовано задачу лінійного спряження, для якої представлено точний аналітичний розв’язок. Отримані представлення фононних і фазонних електромеханічних характеристик у вигляді досить простих аналітичних формул. Проілюстровано взаємний вплив зовнішнього навантаження, а також фононних і фазонних факторів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Pypa, L. V., and Т. V. Svistilnik. "Вивчення впливу ексайтотоксичних амінокислот на ступінь порушення свідомості при гнійних менінгітах у дітей." CHILD`S HEALTH, no. 4.47 (July 5, 2013): 131–34. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.4.47.2013.89938.

Full text
Abstract:
Проведене дослідження показало вірогідний зворотний і сильний кореляційний зв’язок між рівнем збуджуючих нейромедіаторних амінокислот глутамату, аспартату в сироватці крові й рівнем свідомості за шкалою коми Глазго. При збільшенні концентрації глутамату й аспартату рівень свідомості за шкалою коми Глазго вірогідно знижується і свідчить про значний вплив ексайтотоксичних амінокислот на розвиток порушення свідомості в дітей, хворих на гнійні менінгіти. Виявлено прямий сильний кореляційний зв’язок між концентраціями глутамату й аспартату. При збільшенні концентрації глутамату також збільшується концентрація аспартату в сироватці крові, що свідчить про значний взаємний вплив цих нейромедіаторів на концентрації один одного, не виключений взаємопотенціюючий вплив на ступінь порушення свідомості у дітей, хворих на гнійні менінгіти.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Шпорта, А. Г., Т. С. Кагадій, and О. Д. Онопрієнко. "АНАЛІТИЧНІ РОЗВ’ЯЗКИ ДЕЯКИХ МОДЕЛЬНИХ ЗАДАЧ ЕЛЕКТРОПРУЖНОСТІ." Проблеми обчислювальної механіки і міцності конструкцій 33, no. 1 (September 7, 2021): 171–83. http://dx.doi.org/10.15421/4221015.

Full text
Abstract:
Узагальнення методу малого параметру поширено на двовимірні задачі електропружності. Наведено розв’язання деяких прикладів таких задач, яки можна розглядати у якості модельних. Крайові задачі теорії електропружності для плоских ортотропних тіл зводяться до послідовного розгляду задач теорії потенціалу. Показано, що при розв’язанні крайової задачі електропружності з відповідними крайовими умовами методом збурень механічні та електричні складові можуть бути відокремлені, але мають взаємний вплив через крайові умови.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Бобух, І. "Національне багатство, платіжний баланс та міжнародна інвестиційна позиція: взаємний вплив тенденцій формування." Економіст, no. 11 (313) (2012): 9–15.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Данилович-Кропивницька, М. Л. "ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОШИРЕННЯ ФРАНЧАЙЗИНГОВИХ МЕРЕЖ У СЕРЕДОВИЩІ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА УКРАЇНИ." Підприємництво та інновації, no. 20 (October 29, 2021): 33–43. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/20.4.

Full text
Abstract:
У статті досліджено проблеми, які стоять на заваді поширення франчайзингових мереж як перспективної форми ведення підприємницької діяльності суб’єктами малого та середнього бізнесу в Україні, їхній взаємний вплив. Виявлено основні тенденції, які визначають перспективи розвитку вітчизняного механізму франчайзингу в новій економіці, та чинники, які сприяють розвитку франчайзингових мереж. Проведений автором у межах дослідження мережевої взаємодії підприємницьких структур кореляційний аналіз дав змогу виявити закономірності розвитку малого бізнесу з використанням франчайзингу. Отримані за допомогою регресійного аналізу тренди дають змогу отримати прогнозне значення показників кількості малих підприємств та франчайзингових мереж і встановити їх взаємозв’язок.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Lukashenko, Maryna. "Трансформації відображення міфічності світу у дзеркалі філософії і психології." Multiversum. Philosophical almanac, no. 3-4 (November 30, 2018): 152–62. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2018.3-4.12.

Full text
Abstract:
У статті розглядається історично динамічне відображення феномена «зачаклованості» соціального світу у міфологічних, філософських і наукових психологічних знаннях. На прикладі ставлення до міфів та їхнього місця у психологічних знаннях показано не лише співіснування та взаємний вплив різних парадигм знань, а й циркуляція між ними інформації та методів роботи з нею. Спільно уявлені міфи від часів Когнітивної революції до сьогодні створюють уявні реальності, які є умовою успішної співпраці людей у групах будь-яких розмірів. Розкриваються причини боротьби з міфами з метою «розчаклування» світу та одночасне виникнення їх нових форм. Сучасні міфи розглядаються з позицій соціальності, ресурсів суспільства, психотерапії та її методів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Мовчан, Лариса, Олена Рябошапка, and Ніна Ободянська. "БІЛІНГВАЛЬНА ВЗАЄМОДІЯ ЯК ПЕРЕДУМОВА ПЛЮРИЛІНГВАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ-ФІЛОЛОГІВ." Молодий вчений, no. 4.1(104.1) (April 30, 2022): 47–51. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2022-104.1-12.

Full text
Abstract:
У статті розглядаються питання формування плюрилінгвальної компетентності студентів іноземної філології шляхом вивчення двох іноземних мов. Автори вивчають принципи взаємодії двох мов, їх взаємний вплив, форми двомовності та двомовного навчання. Узагальнено концепт «білінгвізм» як практику поперемінного використання двох мов, а тих, хто нею користується, визначає як двомовних осіб. Визначено форми білінгвізму: природній та штучний, а також шляхи їх формування. Роз’яснено різницю між плюрилінгвізмом та мультилінгвізмом, де плюрилінгвізм розглядається як оволодіння однією особою двома і більше іноземними мовами, окрім рідної. Доведено, що білінгвізм є передумовою розвитку плюрилінгвізму. Зазначено, які труднощі виникають у здобувачів освіти під час оволодіння змісту немовного предмету засобами іноземною мови.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

Саричев, Вячеслав. "КОЗАЦЬКА ЧАЙКА ТА СУДНОБУДУВАННЯ В ЧОРНОМОРСЬКОМУ БАСЕЙНІ XVI–XVIII СТОЛІТЬ." KELM (Knowledge, Education, Law, Management) 2, no. 8 (July 13, 2021): 88–93. http://dx.doi.org/10.51647/kelm.2020.8.2.14.

Full text
Abstract:
У статті розглядаються схожість суднобудівних традицій різних народів країн басейну Чорного моря XVI–XVIII століть. Встановлено, що внаслідок цього поширилося використання Османською імперією малих річкових та морських суден. Зокрема, це були османські чайки для захисту від козацьких набігів гирл Дунаю та Дніпра. Водночас еволюція козацьких чайок та дунайських сайок відбувалася в напрямку збільшення їх артилерійської потужності та універсальності через протистояння з османськими суднами. Цей взаємний вплив був наслідком схожих природних умов розвитку суднобудування народів чорноморського басейну, а також пер- манентної мілітаризації життя європейського фронтиру. Він засвідчив високий рівень суднобудування народів, які були здатні сприйняти зовнішній досвід, що збагачував їхні традиції та стимулював розвиток різних галузей економіки.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

Zagorodniuk, Igor, and Sergiy Kharchuk. "The Ukrainian zoonymics and the mutual influence of scientific and vernacular names of mammals." Proceedings of the National Museum of Natural History 2017, no. 15 (December 24, 2017): 37–66. http://dx.doi.org/10.15407/vnm.2017.15.037.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

Herasymenko, S. I., M. V. Poluliakh, L. M. Panchenko, O. B. Liutko, A. S. Herasymenko, A. M. Babko, and E. M. Avtomieienko. "Вивчення факторів розвитку ускладнень після первинного тотального ендопротезування кульшового суглоба у хворих з ревматоїдним артритом." Klinicheskaia khirurgiia 86, no. 9 (September 28, 2019): 45–49. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2019.09.45.

Full text
Abstract:
Мета. Виявити кореляційні зв’язки між мікробною контамінацією і регенераторним потенціалом кісткової тканини та визначити їх взаємний вплив на розвиток ускладнень після первинного тотального ендопротезування (ТЕП) кульшового суглоба у хворих з ревматоїдним артритом (РА). Матеріали і методи. Результати мікробіологічних досліджень операційного матеріалу порівнювали з результатами клонування стовбурових стромальних клітин кісткового мозку. У дослідження було залучено 85 хворих з РА та ураженням кульшового суглоба ІІ стадії ІІІ фази та ІІІ стадії за Скляренком. Проаналізовані дані проведених згідно з чинними методиками мікробіологічних досліджень 147 зразків операційного матеріалу хворих, яким виконали первинне ТЕП кульшового суглоба. Результати. Культури мікроорганізмів було виділено з операційного матеріалу 29,2% хворих з РА, яким виконали ТЕП кульшового суглоба. Серед виділених 59 штамів мікроорганізмів переважали стафілококи та корінеформні палички – відповідно у 54,2 та 22,2% зразків. У 5,1% виділених культур ідентифіковано Streptococcus spp., у 22,0% – Corynebacterium spp., у 13,5% – неспороутворюючі анаероби, у 5,1% - грамнегативні мікроорганізми. Висновки. Проведеним комплексним дослідженням з вивчення впливу мікробної контамінації тканин оперованих кульшових суглобів на активність регенераторних процесів після ТЕП у хворих з РА встановлено пригнічення остеогенного потенціалу в середньому на 30,4%, або майже у 2 рази, що можна вважати одним із механізмів виникнення ймовірних ускладнень та вживати заходи щодо їх профілактики.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

Андрійчук, Михайло І., and Михайло Р. Мельник. "Синтез плоских хвилеводних антенних решіток з урахуванням взаємного впливу випромінювачів." Известия высших учебных заведений. Радиоэлектроника 64, no. 9 (December 4, 2021): 538–49. http://dx.doi.org/10.20535/s0021347021090028.

Full text
Abstract:
Для розв’язання задачі синтезу плоскої прямокутної решітки з хвилеводним збудженням її елементів використано варіаційний підхід. Запропонований функціонал включає три доданки, які дають змогу мінімізувати середньоквадратичне відхилення заданої та синтезованої амплітудних діаграм спрямованості (ДС), значення амплітуди поля в заданих областях ближньої зони, та норму коефіцієнтів збудження елементів решітки. При розв’язанні відповідної електродинамічної задачі аналізу враховується взаємний вплив випромінювачів решітки. Для визначення розподілу струму в випромінювачах решітки використовується інтегральне рівняння типу Халлена. Оптимальні коефіцієнти збудження випромінювачів визначені шляхом мінімізації запропонованого функціоналу, що зводиться до розв’язання системи нелінійних інтегральних рівнянь Ейлера, оскільки вхідними даними задачі є амплітудні характеристики випромінювання. Отримана система нелінійних інтегральних рівнянь розв’язується ефективно методом послідовних наближень, характерною властивістю якого є релаксаційність. Результати обчислень показали, що розроблений підхід може бути використаний для решіток з різною геометрією, зокрема з гексагональним розміщенням випромінювачів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

Shatnii, T. D., E. G. Len, V. V. Lizunov, T. S. Len, and M. V. Ushakov. "Mutual Influence of Short-Range Atomic and Magnetic Orderings in Substitutional Binary Alloys within the Scope of the Semi-Elliptic Model." METALLOFIZIKA I NOVEISHIE TEKHNOLOGII 43, no. 9 (October 17, 2021): 1269–88. http://dx.doi.org/10.15407/mfint.43.09.1269.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

Рощина, Н. В., and Л. С. Борданова. "РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНОГО РИНКУ УКРАЇНИ." Підприємництво та інновації, no. 7 (December 30, 2019): 92–97. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/7.15.

Full text
Abstract:
У сучасному світі розвиток інформаційно-технологічного ринку набирає усе більших обертів. ІТ-сфера динамічно інтегрується в усі галузі світової економіки, безпосередньо впливаючи на загальне зростання економічних та соціальних показників підприємств та організацій. Розуміння важливості інформаційних технологій для формування стійких конкурентних позицій організацій, розвитку всіх напрямів діяльності, підвищення якості товарів та послуг тощо приводить до стійкого попиту на ці технології. У такий спосіб відбувається взаємний вплив ІТ-сфери та інших економічних галузей у зовнішньому середовищі на транснаціональному масштабі. Для України ІТ-сфера має особливе значення, адже на фоні загальної економічної та політичної кризи вона здатна згладити ці явища за допомогою стрімкого розвитку, а також забезпечення функціонування багатьох суміжних галузей [1]. У статті проаналізовано склад інформаційно-технологічного ринку України, а саме розглянуто динаміку розвитку, склад та розподіл спеціалістів за містами, компаніями; проаналізовано напрями діяльності основних гравців на ринку. Все це дало основу для підбиття підсумків та складення прогнозів щодо ринку інформаційних технологій. Висновки не стали несподіваними, оскільки ІТ-сфера стрімко розвивається по всьому світі.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

Teslyuk, T. V. "Аналіз динаміки функціонування багаторівневих систем з використанням моделей на підстаі ієрархічних мереж петрі." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 8 (October 25, 2018): 149–54. http://dx.doi.org/10.15421/40280830.

Full text
Abstract:
Проаналізовано сучасні підходи до організації ефективного управління сучасними підприємствами. Отримані результати аналізу дають змогу стверджувати, що розвиток енергетичної галузі України, як і інших галузей, неможливий без впровадження принципів технології "Industry 4.0" та розроблення систем управління підприємством має відбуватися з урахуванням міжнародних стандартів: ANSI/ISA-95 і IEC 62264–1. Побудова власної ієрархічної системи управління під конкретне підприємство має ґрунтуватися на використанні вже існуючих базових програмно-апаратних складових, що дасть змогу істотно зменшити її вартість. Відповідно, виникає задача узгодження роботи сумісного функціонування базових програмно-апаратних складових, а саме: дослідження динаміки функціонування ієрархічної системи. Для аналізу функціонування таких систем запропоновано моделі, які ґрунтуються на теорії ієрархічних та простих мереж Петрі, які дають змогу дослідити динаміку функціонування розроблювальної системи. Окрім цього, модель з використанням ієрархічних мереж Петрі надає можливість дослідити інформаційні потоки між ієрархічними рівнями та їх взаємний вплив. Наведено результати апробації побудованих моделей, а саме: приклад аналізу функціонування багаторівневої ієрархічної системи управління технологічними процесами підприємства. Отримані результати дають змогу стверджувати, що розроблена багаторівнева ієрархічна система управління технологічними процесами підприємства функціонує правильно, усі стани досяжні, а тупики відсутні.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

ХАРИТОНОВ, ЄВГЕН. "Лабільність правових систем як чинник правової акультурації." Право України, no. 2019/03 (2019): 177. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2019-03-177.

Full text
Abstract:
Проблеми впливу одних правових систем на інші, їхньої взаємодії здавна привертали увагу правознавців. Однак досі низка питань залишається без відповіді. Розбіжності існують навіть стосовно розуміння суті самого процесу, визначення об’єкта впливу, що зумовлює доцільність продовження досліджень у цій галузі. Метою статті є з’ясування сфери, механізму, суб’єкта (об’єкта) взаємодії правових систем, форм, чинників (умов) останньої. За допомогою використання цивілізаційного методу дослідження юридичних феноменів, аналізу їх під культурологічним кутом зору обґрунтовується теза, що, оскільки правова система є елементом культури, при стійких контактах цивілізацій відбувається також взаємодія правових систем, котру доцільно іменувати “правова акультурація”. При цьому “правова акультурація” розуміється як позитивні наслідки контактів правових систем. Правова акультурація може відображати взаємний або односторонній вплив правових систем. У першому випадку йдеться про “взаємо дію правових систем”. У другому – про пристосування (адаптацію) однієї системи до іншої. Якщо акультурація має місце стосовно правових систем цивіліза-цій, що відійшли в минуле, то йдеться про рецепцію права; якщо має місце запозичення із правових систем, котрі співіснують у часі, то залежно від виду акультурації може йтися про “правову адаптацію” або про “взаємодію” (“взаємовплив”) правових систем. Правова акультурація може відбуватися у таких формах: вивчення правової системи-донатора; засвоєння її концепту, ідей, конструктів, засад, методології, термінології тощо; запозичення елементів одних правових систем в інші (“юридичні трансплантації”); запозичення методології правотворчості; запозичення методології вирішення спорів щодо права; пряме застосування норм права з правової системи-донатора тощо. Характер взаємодії правових систем та вид її наслідків залежить від лабільності правових систем, під якою маємо на увазі їхню здатність бути об’єктом (учасниками) трансформаційних процесів, що відбуваються завдяки впливу одних систем на інші, їхньої взаємодії тощо. При цьому домінуючим є положення: якщо правовий менталітет є критерієм розділення правових систем, то так само він (врахування його національних, етнічних тощо особливостей) може бути інструментом правової акультурації. За допомогою використання цього прийому забезпечується врахування аксіологічних елементів концептів “право” і “правова система”, що дає змогу не лише коригувати праворозуміння, а й встановити можливості визначення перспектив правової акультурації та впливу на її ефективність.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

Лимарєва, Ю. М., О. П. Костіков, and В. О. Шебаршин. "ФОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧНИХ СМАКІВ ОСОБИСТОСТІ ЗАСОБАМИ ФІЗИКИ ЯК ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ПРИРОДНИЧОЇ ДИСЦИПЛІНИ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 102, no. 3 (December 30, 2021): 180–89. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-102-3-180-189.

Full text
Abstract:
У статті висвітлено єдність фізики та мистецтва у формуванні гармонійно та всебічно розвиненої й обізнаної особистості. Взаємний вплив науки та мистецтва не завжди розкривається однозначно. Істинне розуміння мистецтва невідривне від розуміння процесів, завдяки яким воно створюється, а визначена послідовність процесів забезпечує наявність результату. У такий спосіб спрацьовує філософський закон «переходу кількісних змін у якісні». Краса фізики як науки криється у поступовості, послідовності, логічності. Краса мистецтва є результатом тих самих кроків. Фізика як фундаментальна природнича наука має потужний арсенал засобів впливу на формування загальної культури особистості в цілому. Окрім того, фізика сама є потужним засобом формування загальнокультурної та загальнорозвиненої особистості. Природність фізики неможливо розглядати окремо від природності людського сприйняття спостережуваних явищ природи. Розуміння природних явищ, особливостей перебігу процесів у природі дає можливість митцям створювати шедеври, що змушують насолоджуватися, затамувавши подих, та підносити над усе майстрів справи. Майстри художнього лиття та кування повинні знати все про процеси нагрівання, плавлення, тверднення різних металів, їхню пластичність і деформацію. Для художників важливі знання законів утворення тіні і півтіні, а також механізм сприйняття світла, що дозволяє досягти надзвичайних ефектів та уникнути проблеми візуального викривлення дійсності. Для дослідників картин та їх реставраторів в нагоді стає метод наукової фотографії в ультрафіолетових променях, фотографування в інфрачервоних променях, рентгенографія та важливі навички правильної інтерпретації результатів проведеного дослідження і встановлення правильного подальшого алгоритму дій щодо відновлення творів мистецтва. Твори П. Чайковського, І. Баха, А. Вівальді стають в нагоді при вивченні характеристик звукових коливань на уроках фізики. Таке поєднання є непідробним підтвердженням взаємного впливу на формування цілісного світосприйняття особистості. Естетичні смаки видатних фізиків були досить різноманітними та виражалися також у різний спосіб. Альберт Ейнштейн грав на скрипці, Лев Ландау захоплювався поезією, Макс Планк і Вернер Гейзенберг були чудовими піаністами, Леонардо да Вінчі захоплювався живописом. Отже, єдність фізики та мистецтва є природньою, непідробною, однозначною та беззаперечною.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
21

Журавльов, Ю. І. "УПРАВЛІННЯ ТЕПЛОВИМ РЕЖИМОМ ТЕРМОЕЛЕКТРИЧНИХ ОХОЛОДЖУВАЧІВ У НЕРІВНОМІРНОМУ ПОЛІ ТЕМПЕРАТУР." Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, no. 1 (April 8, 2022): 22–35. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2022.1.3.

Full text
Abstract:
У статті представлено аналіз моделі управління термоелектричним пристроєм забезпечення теплових режимів радіоелектронної апаратури, показники надійності якої суттєво визначаються температурою елементів. Модельні дослідження проведено для умов неоднорідного температурного поля в діапазонах типових перепадів температур, струмових режимів роботи та потужності розсіяння. Аналіз проведено для різних відношень висоти до площі перетину гілок термоелектричних елементів. Розкрито перевагу розподіленого активного термоелектричного охолодження радіоелектронних систем із просторово рознесеними теплонавантаженими елементами порівняно із загальним охолодженням. Розглянуто можливість оптимального управління тепловим режимом комплексу термоелектричних охолоджувачів із послідовним електричним з’єднанням за різного рівня охолодження й теплового навантаження. Визначено основні параметри, показники надійності та динамічні характеристики охолоджувачів. Проаналізовано струмові режими у процесі побудови комплексу з урахуванням енергетичних, масогабаритних характеристик і характеристик надійності. Проведено порівняльний аналіз основних параметрів, показників надійності та динамічних характеристик комплексу термоелектричних охолоджувачів за різного рівня охолодження, заданої уніфікації геометрії гілок термоелементів і струмових режимів роботи. Результати досліджень показали можливість управління тепловим режимом комплексу термоелектричних охолоджувачів за рахунок вибору теплового режиму роботи з урахуванням значущості кожного з обмежувальних факторів за масогабаритними, енергетичними й динамічними характеристиками. У процесі вибору струмових режимів ураховано взаємний вплив кожного з обмежувальних факторів, за допомогою зміни яких під час проєктування системи забезпечення теплових режимів можна вибрати компромісні режими роботи.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
22

Vasko, P., and S. Pazych. "МОДЕЛЮВАННЯ ДИНАМІКИ НАВАНТАЖУВАЛЬНИХ РЕЖИМІВ РОБОТИ ГІДРОНАСОСНОЇ СТАНЦІЇ З ЕЛЕКТРОПРИВОДОМ ЗА ЖИВЛЕННЯ ВІД ВІТРОЕЛЕКТРИЧНОЇ УСТАНОВКИ З СИНХРОННИМ ГЕНЕРАТОРОМ." Vidnovluvana energetika, no. 1(60) (March 30, 2020): 61–73. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2020.1(60).61-73.

Full text
Abstract:
Гідронасосні станції з електроприводом та живленням від вітроелектричних установок знайшли застосування на територіях, віддалених від розподільчих електромереж. Досвід експлуатації таких станцій засвідчує суттєвий вплив наявності пульсацій швидкості вітру на їх продуктивність. В рамках цього дослідження розроблена математична модель динаміки зміни подачі води багатоагрегатною гідронасосною станцією з електроприводом від асинхронних двигунів з короткозамкненою обмоткою ротора за живлення від вітроелектричної установки з синхронним генератором з урахуванням стохастичної складової зміни швидкості вітру. Дослідження динамічних процесів здійснюється на 10-и хвилинному інтервалі осереднення швидкості вітру, що є стандартизованою величиною для оцінки потужності вітроелектричної установки за збурень вітрового потоку. Модель являє собою систему нелінійних диференційних рівнянь, що описує взаємодію двох інерційних складових єдиної аероелектрогідродинамічної системи. Перша інерційна складова містить в собі вітротурбіну та синхронний генератор, а друга – асинхронний двигун та гідронасос. Взаємний вплив одної інерційної складової на іншу здійснюється через електричний зв’язок між генератором та двигуном через лінію електропередачі разом з трансформаторними підстанціями. Визначення параметрів механічного обертального руху інерційних складових виконувалось в припущенні про квазістаціонарність електромагнітних процесів в статорних і роторних контурах генератора та двигуна. Розрахунок їх електромагнітних моментів здійснювався з використанням еквівалентних заступних електричних схем обладнання з урахуванням змінної частоти обертання та довільної кількості гідроагрегатів у складі станції. Представлені результати розрахунків динаміки подачі гідронасосної станції потужністю 1 МВт в складі 5 гідроагрегатів за електроживлення від вітроустановки з синхронним явнополюсним генератором такої ж потужності за швидкості вітру менше номінального значення, рівному та більшому за номінальне значення. Вони надають можливості оцінки динамічних властивостей процесу перетворення кінетичної енергії вітру в потенціальну енергію води, накопиченої в басейні акумуляторі. На сьогодні отримані результати набувають важливого значення в зв’язку з необхідністю інтеграції значних потужностей вітроелектростанцій до складу електроенергетичних систем. Бібл. 26, табл. 3, рис. 8.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
23

Obikhod, Ya, V. Lysechko, O. Progonniy, Н. Kachurovskiy, and S. Skolota. "РОЗРОБКА МЕТОДУ ВИБОРУ КАНАЛІВ КОГНІТИВНОГО РАДІО ПРИ МНОЖИННОМУ ДОСТУПІ ПЕРВИННИХ ТА ВТОРИННИХ КОРИСТУВАЧІВ З ВИКОРИСТАННЯМ ТЕХНОЛОГІЇ «ENERGY HARVESTING» ПІД КЕРУВАННЯМ НЕЙРОННОЇ МЕРЕЖІ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, no. 49 (July 3, 2018): 165–74. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.3.165.

Full text
Abstract:
Когнітивне радіо (КР) є однією з основних частин телекомунікаційних систем зв`язку (ТСС-IOE) в зв`язку з тим, що були покликані вирішити питання дефіциту спектру та впровадження інтелектуальних функцій. Вибір каналу з множинним доступом первинних користувачів (ПК) та вторинних користувачів (ВК) є однією з найголовніших проблем стандарту. Через конкуренцію каналів відбувається взаємний вплив пакетів первинних та вторинних користувачів. З метою зменшення конкуренції каналів серед вторинних користувачів, було розроблено метод вибору каналів когнітивного радіо при множинному доступі первинних та вторинних користувачів з використанням технології «Energy harvesting» під керуванням нейронної мережі. На основі розробленого методу було реалізовано гібридну модель передачі даних під керуванням нейронної мережі для кожного вторинного користувача. Для цієї моделі характерні властивості, при яких вторинний користувач може випадковим не регламентованим чином працювати в режимах суміщення з зайнятими каналами з використанням технології «Energy harvesting» (EH) та перекриття. Крім того, для реалізації розробленого методу було визначено критерій вибору каналу на основі конкуренції серед множинних запитів вторинних користувачів для передачі даних або технології “ЕH”. На основі цього критерію створюється конкуруючий набір послідовностей. Моделювання показує, що запропонований метод спільного використання каналів та критерій вибору каналів перевершують інші методи з точки зору помилкової зайнятості (помилки), середньої пропускної здатності, середнього часу очікування та ефективності збору енергії вторинного користувача.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
24

Moskaliuk, V. D., I. V. Rudan, and V. D. Sorokhan. "ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ГЕПАТИТУ В У ВІЛ-ІНФІКОВАНИХ ОСІБ ТА ЇХ ЛІКУВАННЯ." Інфекційні хвороби, no. 3 (October 12, 2018): 42–54. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2018.3.9422.

Full text
Abstract:
Мета роботи – на підставі аналізу літературних відомостей виділити особливості перебігу гепатиту В у ВІЛ-інфікованих осіб, а також основні принципи лікування таких пацієнтів і використовувані препарати у світі й в Україні. ВІЛ-інфекцію і парентеральні вірусні гепатити відносять до соціально значущих захворювань, які можуть суттєво впливати на демографічну ситуацію в країні. Україна належить до країн із середньою поширеністю HBV, проте даних стосовно частоти виявлення маркерів HBV у хворих на ВІЛ-інфекцією немає. З опублікованих даних ряду досліджень відомо про взаємний вплив ВІЛ і HBV на перебіг як ВІЛ-інфекції, так і хронічного гепатиту В (ХГВ). Частота розвитку СНІДу і летального висліду, обумовленого СНІД-асоційованими захворюваннями, істотно вища в осіб з поєднаною HBV-/ВІЛ-інфекцією, яка нині є глобальною проблемою суспільної охорони здоров’я. Основні принципи лікування хворих на ХГВ-/ВІЛ-інфекцію відповідають таким у пацієнтів з HBV-моноінфекцією. Згідно з опублікованими результатами декількох епідеміологічних досліджень, основним чинником, що зумовлює вислід ХГВ, є рівень ДНК HBV у крові пацієнтів, або вірусне навантаження. Тому мета лікування – пригнітити реплікацію HBV, щоб зменшити запалення і зупинити або уповільнити прогрес фіброзу, запобігши тим самим пізнім ускладненням – цирозу печінки (ЦП) і гепатоцелюлярної карциноми (ГЦК). Всі такі хворі повинні отримувати антиретровірусну терапію (АРТ), незалежно від кількості CD4+-лімфоцитів. Згідно з опублікованими результатами ряду досліджень, термінальна стадія хвороби печінки є частою причиною госпіталізації та смерті хворих на поєднану HBV-/ВІЛ-інфекцію. Та досі залишаються дискусійними схеми терапії осіб з поєднаною ВІЛ-інфекцією та парентеральними вірусними гепатитами. Тому вибір оптимальної тактики ведення таких хворих і своєчасне призначення їм адекватного лікування залишається актуальним.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
25

Moskaliuk, V. D., and I. V. Rudan. "ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ГЕПАТИТУ С У ВІЛ-ІНФІКОВАНИХ ОСІБ ТА ЇХ ЛІКУВАННЯ." Інфекційні хвороби, no. 4 (January 30, 2019): 56–64. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2018.4.9776.

Full text
Abstract:
Мета роботи – на підставі аналізу літературних відомостей виділити особливості перебігу гепатиту С у ВІЛ-інфікованих осіб, а також основні принципи лікування таких пацієнтів і використовувані препарати у світі й в Україні. ВІЛ-інфекцію і парентеральні вірусні гепатити відносять до соціально значущих захворювань, які можуть суттєво впливати на демографічну ситуацію в країні. Крім спільності шляхів і факторів передачі вірусів, домінуючим чинником, що ускладнює епідеміологічну ситуацію стосовно ВІЛ-інфекції і парентеральних вірусних гепатитів на території України, є залучення до епідемічного процесу підлітків і людей молодого віку. Віковий чинник обумовлений явищами поточної епідемії наркоманії. З опублікованих даних ряду досліджень відомо про взаємний вплив ВІЛ і HСV на перебіг як ВІЛ-інфекції, так і хронічного гепатиту С (ХГС). Частота розвитку СНІДу і летального висліду, обумовленого СНІД-асоційованими захворюваннями, істотно вища в осіб з поєднаною HСV-/ВІЛ-інфекцією, яка нині є глобальною проблемою суспільної охорони здоров’я. Основні принципи лікування хворих на ХГС у ВІЛ-інфікованих відповідають таким у пацієнтів, не заражених ВІЛ. Для лікування HCV-інфекції теперішні настанови AASLD більше не рекомендують схеми, засновані на інтерфероні. Натомість на сьогодні терапією першої лінії вважаються пероральні противірусні засоби прямої дії. Разом з тим, в Україні все ще використовуються інтерферонвмісні схеми лікування. Згідно з опублікованими результатами ряду досліджень, термінальна стадія хвороби печінки є частою причиною госпіталізації та смерті хворих на поєднану HСV-/ВІЛ-інфекцію. Та досі залишаються дискусійними схеми терапії осіб з поєднаною ВІЛ-інфекцією та парентеральними вірусними гепатитами. Тому вибір оптимальної тактики ведення таких хворих і своєчасне призначення їм адекватного лікування залишається актуальним.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
26

Журавльов, Ю. І. "Модель взаємозв'язку геометрії гілок термоелементів і показників надійності при проектуванні двокаскадних охолоджувачів в режимі мінімуму інтенсивності відмов." Automation of technological and business processes 12, no. 3 (November 5, 2020): 34–40. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v12i3.1924.

Full text
Abstract:
Розглянуто конструктивний метод підвищення показників надійності (інтенсивності відмов і ймовірності безвідмовної роботи) двокаскадних термоелектричних охолоджуючих пристроїв в режимі мінімуму інтенсивності відмов. У двокаскадних охолоджуючих пристроях є істотними взаємний вплив каскадів, підвищення перепаду температур, що вимагає аналізу зв'язку показників надійності з енергетичними показниками і конструктивними параметрами охолоджувача. Метою досліджень було підвищення показників надійності двокаскадного термоелектричного охолоджувального пристрою за рахунок варіації геометрії термоелементів і їх розподілів в каскадах в робочому діапазоні перепадів температур функціонування охолоджувача в режимі мінімуму інтенсивності відмов. Для досягнення цієї мети розв'язано завдання: створення моделі зв'язку показників надійності з конструктивними параметрами і енергетичними показниками охолоджувача; визначення значень показників надійності термоелектричного охолоджувача при різних значеннях геометрії термоелементів, перепадів температур і теплового навантаження. Розроблено математичну модель двокаскадного термоелектричного охолоджувача, що зв'язує показники надійності з енергетичними показниками і конструктивними параметрами термоелементів в робочому діапазоні температур функціонування виробу, що забезпечує можливість проектування термоелектричних охолоджувачів підвищеної надійності. Аналіз результатів моделювання показав, що при заданому перепаді температур і теплового навантаження, зменшення відношення висоти термоелемента до його поперечного перерізу: збільшується величина максимального робочого струму в каскадах; зменшується сумарна кількість термоелементів; зменшується загальне падіння напруги; зменшується інтенсивність відмов і збільшується ймовірність безвідмовної роботи термоелектричного охолоджувача. З ростом температури для різних значень геометрії термоелементів і заданого теплового навантаження: зменшується холодильний коефіцієнт; збільшується відношення кількості термоелементів в каскадах; збільшується відносний перепад температури в каскадах і робочий струм; збільшується інтенсивність відмов. Залежність відносної інтенсивності відмов від перепаду температур має явно виражений нелінійний характер і зростає в діапазоні високих температурних перепадів. Практичним результатом досліджень стало те, що для двокаскадних охолоджувачів з однаковою геометрією гілок термоелементів в каскадах за рахунок зменшення відношення висоти термоелемента до площі поперечного перерізу можна в 2-10 разів зменшити інтенсивність відмов і підвищити ймовірність безвідмовної роботи.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
27

Рукавишникова, Світлана. "Специфіка дитячо-батьківських відносин у молодшому шкільному віці." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(56)Т3 (2021): 180–87. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-3-180-187.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена теоретико-методологічному розгляду дитячо-батьківських відносин у молодшому шкільному віці. Акцентується увага на їх впливі на успішну адаптацію дитини у початкових класах. У статті зроблено аналіз взаємозалежності характеру взаємодії з дитиною у сім’ї та її успішної інтеграції у новій соціальній ролі – школяра. Визначено характерні особливості ефективних дитячо-батьківських відносин (характер емоційного зв'язку, мотиви виховання і батьківства, ступінь залученості батьків та дитини у взаємовідносини, стиль взаємодії, спосіб вирішення конфліктних ситуацій, підтримка автономії дитини, соціальний контроль). Розглянуто параметри дитячо-батьківських відносин, які впливають на успішність психічного розвитку та процесу соціалізації дитини. Описано інтегративні показники дитячо-батьківських відносин. Перераховано типи сімейних взаємин, що формуються на основі чотирьох різних тактик виховання. Проаналізовано критерії батьківських відносин та їх вплив на дитину. Зазначено ґрунтовні принципи взаємодії батьків з дитиною для успішного її становлення як особистості. Зроблено акцент на основних завданнях батьків, що сприятимуть легкій адаптації дитини у новій ролі школяра. Ключові слова: дитячо-батьківські відносини, становлення особистості, адаптація дитини, молодший шкільний вік, виховання, сімейні взаємини.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
28

Моргунов, О. А. "ФУНКЦІЇ ПУБЛІЧНОГО АДМІНІСТРУВАННЯСФЕР ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ТА СПОРТУ В УКРАЇНІ ЗА СУЧАСНИХ УМОВ." Прикарпатський юридичний вісник 2, no. 4(29) (April 21, 2020): 136–40. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v2i4(29).450.

Full text
Abstract:
У статті визначено взаємний вплив і сучасне ро-зуміння мети, завдань і функцій публічного адміні-стрування сфер фізичної культури та спорту в Україні в умовах відходу від парадигми управління людьми та владного розпорядництва до концепції обслуговування громадянського суспільства. Визначено, що сучасні завдання та функції публічного адміністрування у сфе-рі фізичної культури і спорту зумовлені його метою як орієнтиром розвитку відповідної системи як бажа-ного спрямування її діяльності. Відхід від парадиг-ми управління людьми та владного розпорядництва до концепції обслуговування громадянського суспіль-ства владою тягне перегляд всіх категорій адміністра-тивного права, що стосуються ціле покладання. У кон-тексті розвитку теорії публічного адміністрування такі зміни включають доцільність визначення метою пу-блічного адміністрування сфер фізичної культури та спорту – забезпечення прав, свобод та інтересів лю-дини і громадянина на основі побудови партнерських відносин між владою і суспільством, що, у свою чергу, дозволяє метою функціонування публічної адміністра-ції у вказаних серах визначити служіння суспільству. З’ясовано, що реалізація мети досягається шляхом розробки системи цілей (які можуть бути закріплені у програмно-цільових актах із розробкою планів реа-лізації), регламентації завдань і функцій суб’єктів пу-блічного адміністрування сфер фізичної культури та спорту. Мета, завдання та функції є порівняно з цілями більш сталими положеннями щодо загального спряму-вання та конкретизованих напрямків діяльності кон-кретних суб’єктів організаційної структури публічно-го адміністрування сфер фізичної культури та спорту. Зроблено висновок, що напрями діяльності суб’єктів публічного адміністрування сфер фізичної культури та спорту, зумовлені завданнями, включають загальні функції, притаманні всім суб’єктам публічного адміні-стрування, незалежно від сфери та рівня в ієрархії, спе-ціалізовані, відмінні для кожного рівня організаційної структури функції, та допоміжна, які слугують забез-печенню виконання загальних і спеціальних. Реформа децентралізації влади передбачає перерозподіл спеці-альних функцій між ланками системи різних рівнів, для чого з вищих рівнів ряд функцій доцільно передати на нижчі ланки та на виконання функціонально-допо-міжної структури.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
29

Syladii, Ivan. "РЕСУРСИ І СТИМУЛИ ПЕДАГОГІЧНОГО ДИСКУРСУ В СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ." Mountain School of Ukrainian Carpaty, no. 19 (November 27, 2018): 13–17. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2018.19.13-17.

Full text
Abstract:
У статті аналізуються ресурси і стимули педагогічного дискурсу в сучасному українському суспільстві, визначається його роль з огляду на виконання системою освіти загального призначення – залучення людини до досягнень культури, системи знань, процесу формування компетенцій. За визначенням автора, освіта – це насамперед процес поширення наукових знань серед тих, хто навчається, освоєння ними системи наукових понять і духовних цінностей, яка відтворює картину природи, суспільства та мислення. Всі вони далекі від однозначності, а тому потребують інтерпретації, дискурсу. Головним ресурсом педагогічного дискурсу є інноваційна педагогічна діяльність як особливий вид творчої діяльності, яка спрямована на оновлення системи освіти. У межах педагогічного дискурсу водночас функціонують науковий та освітній дискурс, тому потужним ресурсом дискурсу педагогічного має стати дискурс науковий. Отже, у царині освітянської комунікації педагогічний дискурс є інтегрованим утворенням, яке поєднує в собі складові наукового та освітнього дискурсу. Характерна риса сучасного етапу розвитку педагогічного дискурсу – пошук нового міжпредметного полікультурного діалогу. Педагогічний дискурс є там, де відбувається інтеракція між учителем і учнем і де здійснюється пізнання. Дискурс – це типова соціальна подія, що полягає у взаємодії учасників комунікації за допомогою вербальних текстів та інших знакових комплексів у певній ситуації і в певних соціокультурних умовах спілкування. Ресурсним ядром та основоположною сутнісною характеристикою педагогічного дискурсу є інтелектуальна взаємодія базової пари учасників комунікації – викладача і учня, кожен з яких здійснює свою інтелектуальну діяльність. Взаємодія – це вид безпосередніх чи опосередкованих, зовнішніх або внутрішніх відносин, зв'язків. Інтелектуальна взаємодія викладача й учня в педагогічному дискурсі передбачає взаємний розумовий вплив суб'єктів освітнього процесу один на одного в їх спільній діяльності і міжособистісних відносинах, що призводить до зміни інтелектуального стану одного або обох суб'єктів. Педагогічний дискурс у структурі інноваційних процесів у системі освіти є водночас і одиницею навчання, і комунікативною моделлю мовної діяльності учасників ситуації навчання. Ця діяльність одержує мовне втілення як система думок, цінностей, інтересів. Дискурс можна вважати довершеною формою комунікації. Отже, усі наявні в суспільстві ресурси і стимули функціонування педагогічного дискурсу мають сприяти розгортанню взаємодії його основних суб’єктів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
30

Комісаренко, В. Д. "захист особистих немайнових прав батьків та дітей: досвід Польщі." Ірпінський юридичний часопис, no. 2(4) (April 6, 2021): 261–69. http://dx.doi.org/10.33244/2617-4154.2(4).2020.261-269.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена питанням дослідження законодавчого регулювання та практики здійснення і захисту особистих немайнових прав батьків та дітей у Польщі. Питання взаємних прав та обов’язків батьків та дітей у сучасній Польщі врегульовані положеннями Кодексу сім’ї та опіки (Kodeks rodzinny i opiekuńcz). Наголошено, що збереження тривалих та міцних сімейних відносин сприяє передачі національної свідомості від покоління до покоління, та впливають на завершення формування політичної нації, збереження сім’ї як соціального інституту, зміцнення взаємної поваги між поколіннями. Здійснення немайнових прав батьків і дітей у частині взаємного спілкування, виховного впливу батьків та державних інституцій гарантує збереження самобутності та національної ідентичності шляхом передачі відповідних цінностей та звичаїв. Питання особистих немайнових прав батьків та дітей визначаються у Польщі на рівні норм, що детермінують зміст «батьківської влади». Із позицій правової ідеології польське законодавство демонструє органічний взаємозв’язок сучасного правового регулювання з традиційним підходом до побудови взаємних відносин у родині. Держава бере активну участь у здійсненні та захисті особистих немайнових прав батьків і дітей через різноманітні допоміжні інституції, такі як судовий куратор, сімейний асистент, установи соціально-психологічної допомоги. Також вартий уваги у сенсі перейняття польський досвід діяльності опікунського суду, функцію якого виконує суддя загального суду (районної ланки). Згадані інституції та діяльність суду створюють ефективний механізм правового впливу на процес здійснення та захисту особистих немайнових прав батьків та дітей, на якому варто акцентувати увагу.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
31

Гасюк, М. "Вплив гендерної соціалізації на розвиток подружніх взаємин." Психологія і суспільство, no. 1 (2002): 75–83.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
32

Астаф"єв, О. "Польсько-українські взаємини: традиції, впливи, збагачення." Сіверянський літопис, no. 6 (1999): 184–86.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
33

Сєрих, Лариса. "Гуманні взаємини як базовий компонент змісту формування естетичного середовища учнів основної та старшої школи." Освітній вимір 39 (November 21, 2013): 154–60. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v39i0.3047.

Full text
Abstract:
Сєрих Л. В. Гуманні взаємини як базовий компонент змісту формування естетичного середовища учнів основної та старшої школи У статті розкрито результати експерименту відповідно до теми дослідження. Визначено ступінь здатності учнів до естетичної діяльності та ступінь розуміння естетичної цінності навколишнього світу, вияв інтересу до мистецтва, створення гуманних взаємини. Розглянуто сутність гуманних взаємовідносин учнів основної та старшої школи і показано вплив таких стосунків на формування естетичного середовища старшокласників.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
34

Л.В. Ящинський, Д.А. Захарчук, Ю.В. Коваль, and Л.І. Панасюк. "ДІАГНОСТИКА ЯКОСТІ ГАРТУВАННЯ КІЛЕЦЬ ПІДШИПНИКІВ З ВИКОРИСТАННЯМ ЯВИЩА ЕЛЕКТРОМАГНІТНОЇ ІНДУКЦІЇ." Перспективні технології та прилади, no. 15 (January 29, 2020): 131–35. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2019-15-19.

Full text
Abstract:
Розроблена та випробувана дешева, проста і достатньо точна методика та експериментальна установка для контролю якості гартування сталевих виробів циліндричної форми в реальному часі, тобто відразу при виході готових виробів з процесу гартування. Досліджено вплив певного ступеня гартування кілець підшипників на електрорушійну силу взаємної індукції у вимірювальній котушці. Отримано експериментальні результати значень електрорушійної сили взаємної індукції для кілець різних серій. За експериментальними даними визначено інтервали значень електрорушійної сили взаємної індукції для якісно загартованих кілець різних серій. Показано методику відбору якісно загартованих кілець підшипників за відомими параметрами для певної серії зразків.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
35

Vashaі, Yu V., and O. O. Doroshenko. "СТРУКТУРУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ В УМОВАХ ВІЙСЬКОВО-ПОЛІТИЧНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ." Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 2, no. 90 (October 2, 2020): 32. http://dx.doi.org/10.31713/ve220204.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено розгляду варіантів структури економічної безпеки. Авторами проаналізовані складові економічної безпеки держави, що регламентовані нормативними документами України, а також ті, що виділяють у своїх працях науковці. Розглянуто підходи до структурування економічної безпеки за елементами, за функціями, за джерелами виникнення загроз, за сторонами економічних процесів. Авторами запропоновано у складі зовнішньої підсистеми економічної безпеки виділити військову, зважаючи на значний вплив військових подій на економічний стан держави. Зазначено, що починаючи із анексії Криму, розгортання гібридної війни на Донбасі, економічна безпека України перейшла із антикризової в безпеку в умовах військових конфліктів, тому вже неможливо відділяти економічну безпеку від військової. Автори дійшли висновку, що кожна складова має велику значимість і заслуговує окремих досліджень. Однак ці дослідження слід проводити системно, вивчаючи взаємні впливи між складовими економічної безпеки, а також між іншими складовими національної безпеки держави у сучасному глобалізованому та військово нестабільному середовищі.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
36

Ziskin, Oleksandr. "Вплив глобалізації на інститут соціальної держави: руйнація чи модернізація?" Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, no. 2 (6) (October 31, 2019): 108–17. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2019-02-108-117.

Full text
Abstract:
Досліджено особливості функціонування інституту соціальної держави в умовах глобалізації. Проаналізовано три сценарії впливу глобалізації на соціальну державу – негативний, скептичний і позитивний. Відзначено, що негативний сценарій доводить зв’язок між глобалізацію та скороченням соціальних держав; цей зв’язок визначено як руйнівний, бо національні держави втрачають автономію щодо політики соціального забезпечення. Скептичний сценарій аргументує незначний вплив економічної глобалізації на соціальну державу, а також збереження потенціалу національних держав щодо самостійності соціальної політики. Позитивний сценарій має найменшу підтримку в політологічному дискурсі; він передбачає, що глобалізація та соціальна держава сумісні та взаємно посилюють одна одну. У статті констатовано, що щодо визначення змісту, меж, наслідків впливу глобалізації на соціальну державу стійкий науковий консенсус відсутній. Доведено робочі гіпотези: 1) економічна глобалізація в її неоліберальній формі, попри очевидні переваги, провокує надмірну диференціацію доходів, міграційні потоки, сприяє технологічному безробіттю тощо; 2) інститут соціальної держави в межах нинішніх його моделей, не спроможний адекватно реагувати на них, а відтак є перспектива на оновлення національних моделей соціальної політики. Підкреслено, що глобалізація впливає на інститут соціальної держави не за єдиним сценарієм у різних країнах. Висловлено припущення, що рівень впливу глобалізації на соціальну державу узалежнений від моделі соціальної держави; зокрема найсильнішим він є щодо соціальної держави соціал-демократичної моделі. Наголошено, що міра впливу глобалізації на соціальну державу на сьогодні ще узалежнена від позиції самих національних держав, найперше – їх готовності реформувати національні системи соціального забезпечення в напрямі до впровадження систем активного соціального захисту (стимулювання активності людини на ринку праці, обмеження пасивних витрат тощо).
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
37

Dubravska, N., and E. Machushnyk. "Система мотивації вступу до шлюбу сучасної молоді." Herald of Kiev Institute of Business and Technology 45, no. 3 (November 10, 2020): 36–40. http://dx.doi.org/10.37203/10.37203/kibit.2020.45.05.

Full text
Abstract:
Розвиток мотивації до створення сім’ї напряму залежить від багатьох соціальних, економічних, політичних факторів. Актуальність дослідження мотиваційної спрямованості сучасної молоді до вступу у шлюб пов’язана з тим, що сім’я є певним осередком впливу на особистість. Для створення гармонійної сім’ї необхідним і цілком виправданим є врахування системи чинників, які допомагають будувати взаємини подружжю на взаємній повазі один до одного. Зрозуміло, що чим конкретнішим і чіткішим є образ сім’ї у свідомості осіб, що вступають у шлюб, тим гармонічнішими є стосунки у самій сім’ї. У статті наведені дані емпіричного дослідження, які визначають основні фактори, якими керуються молоді люди при вступі до шлюбу. Встановлено, що в цілому досліджувані розуміють власну відповідальність перед шлюбом та прагнуть встановити гармонійні стосунки із партнером у майбутньому. За результатами проведеного емпіричного дослідження нами виявлено, що молодь при укладанні шлюбу керується, насамперед, духовними мотивами. Саме це свідчить про готовність до створення сім’ї, яка базується на взаємній любові та прийнятті всіх слабких і сильних сторін партнера. Водночас, дослідження виявило достатню зрілість суджень значної кількості молодих людей, які стоять на шляху вибору шлюбного партнера. Важливою складовою щасливого шлюбу, на їх думку, є задоволення шлюбним партнером значимих потреб іншого. Зрозуміло, що при взаємодії один з одним слід орієнтуватися не лише на свої власні потреби, а й на потреби свого партнера. Саме це, на думку респондентів, є основною детермінантою гармонійного шлюбу. Під час дослідження було проаналізовано рівень сформованості життєвих цінностей молодих людей. Пріоритетними виявились цінності «розвиток себе», «духовне задоволення», «власний престиж» та «матеріальний стан». Цінності «збереження індивідуальності» і «креативність» у переважаючої кількості молодих людей відповідають низькому рівню сформованості. Проведення кореляційного аналізу дозволило виявити позитивний кореляційний зв'язок між «духовними потребами» і «любов’ю», «економічними мотивами» і цінністю «матеріальний стан» у досліджуваної категорії осіб.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
38

Коваль, Ю. М., В. Ф. Мазанко, Д. С. Герцрікен, Є. І. Богданов, В. М. Міронов, and С. Є. Богданов. "Вплив проміжних прошарків на взаємну дифузію за умов мартенситних перетворень." Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, no. 3 (July 6, 2021): 55–63. http://dx.doi.org/10.15407/dopovidi2021.03.055.

Full text
Abstract:
Методами, які базуються на застосуванні радіоактивних індикаторів, рентгеноструктурного і мікродюрометричного аналізів досліджено фазовий склад дифузійної зони, що утворюється при низькотемпературному імпульсному впливі. Деформування здійснювали шляхом використання значного об’ємного ефекту при атермічних мартенситних α → γ (при охолодженні в рідкому азоті) та γ→ α (при нагріванні до 923 К) перетвореннях у сплаві Fe-30 %Ni. Після різних умов попередньої обробки сплав заліза з 30 % нікелю існував при кімнатній температурі у вигляді гомогенного твердого розчину у двох модифікаціях: з ОЦК ґратами (α-фаза) та з ГЦК ґратами (γ-фаза). Зі сплаву у ГЦК-фазі робили кубічні зразки, а з ОЦК — П-подібні. Кубічні зразки з нанесеними шарами мічених атомів поміщали в П-подібні таким чином, щоб був забезпечений контакт між шарами ізотопу і металевими прошарками, що примикають з іншого боку до залізних фольг, які, в свою чергу, контактують з паралельними внутрішніми поверхнями (ніжки літери П). З’єднані таким чином за ковзною посадкою зразки занурювали у рідкий азот (перетворення відбувається в кубічному зразку) або поміщали у піч, нагріту до 923 К (перетворення у П-подібному). В обох випадках об’ємний ефект при перетвореннях зумовлює імпульсне деформування контактуючих поверхонь. Дана схема навантаження до- зволяє отримувати зразки, що зазнають як дію імпульсної деформації, так і спільну дію γ ⇄ a перетворень і створюваної ними пластичної деформації. Контрольні зразки зазнавали γ→ α та α → γ перетворення за тих самих умов, але без прошарків, а також відчували перетворення без оправлення, тобто без додаткової імпульсної деформації. Показано вплив проміжних прошарків на швидкість масоперенесення і особливості фазоутворення за умов мартенситних перетворень з вибуховою кінетикою. Встановлено взаємозв’язок між видом проникаючих атомів і утвореними фазами в нерівноважних умовах.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
39

Садовнік, В. П. "СТРУКТУРОВАНІСТЬ СИСТЕМИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ." Прикарпатський юридичний вісник 1, no. 3(28) (March 16, 2020): 66–69. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v1i3(28).321.

Full text
Abstract:
Досліджуються рівні системи наукового пізнання, які аналізують науковці. Наводяться різні класифікації. Наголошено, що окремі автори в методологію правознавства включають загальнофілософські методи, загальнонаукові та приватноправові методи. Деякі вчені розширюють розуміння методології правових явищ до чотирьох компонентів, що в умовах розвитку методологічного плюралізму видається найбільш доцільним і обґрунтованим. Вони виділяють такі групи методів: загальнофілософські методи (застосовуються вченими в усіх науках, на кожній стадії дослідження); загальнонаукові методи пізнання (розкривають загальнофілософський метод); спеціальні методи (розроблені конкретними науками та застосовуються в юриспруденції); власні методи правознавства (використовуються на стадії пізнання юридичної практики). Серед методів, що використовуються юридичною наукою, практично немає жодного, який би не застосовувався в інших га лузях знань. Акцентовано увагу на тому, що всі названі групи методів необхідні для проведення повноцінного, усебічного, завершеного державно-правового дослідження, кожний з них може знадобитися на якомусь етапі дослідження, тому вже навіть через це методологія має бути множинною, плюралістичною. Основною заслугою системного підходу є те, що він дає змогу зберегти і розвинути принцип цілісності у вивченні того чи іншого предмета дослідження, охопити не тільки основні, але й супровідні явища, отже, установити та проаналізувати весь цілісний процес виникнення та розвитку відповідного інститута, встановити його основні зв’язки, зони впливу. Саме системний підхід найбільш повно відповідає реалізації у практичному житті вимог діалектичного закону про взаємний зв’язок, взаємну зумовленість явищ і предметів у природі та суспільства.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
40

Kuzmov, А. V., M. B. Shtern, and O. G. Kirkova. "Особливості отримання видовжених порошкових заготовок методом пресування із обертанням пуансона." Обробка матеріалів тиском, no. 1(50) (March 31, 2020): 202–9. http://dx.doi.org/10.37142/2076-2151/2020-1(50)202.

Full text
Abstract:
Кузьмов А. В., Штерн М. Б., Кіркова О. Г. Особливості отримання видовжених порошкових заготовок методом пресування із обертанням пуансона. Oбробка матеріалів тиском. 2020. № 1 (50). С. 202-209. Опуклість поверхні навантаження як необхідна термодинамічна умова в сумі із асоційованим законом пластичної течії прогнозує ефект зменшення середнього тиску внаслідок збільшення інтенсивності зсувних деформацій. Стосовно практики порошкової металургії вищезгадане явище цікаве тим, що наявність зсувних деформацій, обумовлених взаємним обертанням елементів прес-інструменту, дозволяє знизити величину тиску під час пресування порошків, необхідного для одержання однієї і тієї ж густини. В той же час, зміцнення матеріалу твердої фази пористого тіла, обумовлене додатковими зсувними деформаціями, призводить до зростання робочого тиску. Також за аналогією з процесом кручення під тиском для компактних матеріалів важливий вплив на процес пресування повинен надавати ступінь витягнутості заготовки. Для більш витягнутої заготовки зсувні деформації можуть не передаватися більш чи менш рівномірно в об’єм заготовки, а локалізуватися в деякій вузькій області, по суті поверхні локалізації пластичної течії, на якій спостерігається стрибок поля швидкостей. Робота присвячена дослідженню цих вищезгаданих факторів шляхом чисельного моделювання методом скінчених елементів. Проведене чисельне моделювання дає відповідь на питання щодо впливу таких технологічних параметрів як кутова швидкість обертання циліндричного пуансона і ступінь витягнутості циліндричної заготовки, а також ступеню деформаційного зміцнення матеріалу порошку на робочий тиск пресування. Традиційно під час осьового пресування порошків металів і кераміки важливу роль відіграє тертя між заготовкою та матрицею. Наявність такого тертя суттєво обмежує можливість застосування осьового пресування в закритих прес-формах для витягнутих виробів внаслідок суттєвого недопресування в місцях, віддалених від пуансона. Однак при наявності обертання пуансона суттєву роль відіграє також тертя між заготовкою і пуансоном, оскільки обертання від пуансона до заготовки передається за допомогою тертя. Тому в цій роботі окремо досліджувався також вплив тертя заготовки як з матрицею так і з пуансоном.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
41

Корчак, Ірина Миколаївна. "ВПЛИВ УЯВЛЕННЯ НА ПУБЛІЧНИЙ КОНФЛІКТ." Public management 26, no. 1 (July 19, 2021): 61–70. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2021-1(26)-61-70.

Full text
Abstract:
Вплив людських уявлень на сприйняття ситуації, проблеми, дії, яка викликає дію, що виливається всупереч інтересам і цілям інших людей, груп людей та призводить до конфлікту, а у подальшому до “публічного кон- флікту”. З розвитком інформаційного суспільства та інформаційних технологій, продуктом яких є інформація і знання, що стали інструментом при здійс- ненні вибору, вибору поведінки при виникненні та розв’язанні конфліктів. Інформація і знання сприяють формуванню ставлення суб’єкта конфлікту до об’єкта конфлікту. Саме володіння інформацією про об’єкт конфлікту та знання, зазвичай, визначають, яку стратегію поведінки вибере людина в кон- кретному конфлікті. Індивідуальний і колективний життєвий досвід дає ре- цепти оптимальної поведінки в конфліктах. Освіта й виховання індивіда, що ґрунтуються на отриманій освіті, може впливати на створення уявлень індивіда, які впливатимуть на прийняття рішень та обрання поведінки в різних ситуаціях, що будуть впливати на конфліктність — народження та розв’язання чи запобігання конфлікту. Тому важливо зробити освіту загальнодоступною, орієнтованою на інте- реси людей з урахуванням міжнародного права і принципу багатосторонніх відносин. Такі цілі розроблені і задекларовані в Цілях тисячоліття. Задекларовані Цілі тисячоліття мають досягти мети отримання та вико- ристання знань, вироблених та накопичених людством з вільним доступом до джерел інформації та її використання. Інформаційні комунікативні техно- логії дають можливість реалізовувати права і свободи людини, верховенства права, громадянського суспільства, та “можуть дати людству спосіб, яким вони можуть змінити діяльність, взаємини і життя людей і, отже, зміцнити впевненість у майбутньому” [7, р. 5], чим значно зменшать розвиток необ- ґрунтованих уявлень та сприятимуть запобіганню конфліктів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
42

Мельник, В. М. "ПРИНЦИП КОМПЛІМЕНТАРНОСТІ ТА ЙОГО ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ІСТОРІЇ МІЖНАРОДНОЇ ПРАВОСУБ’ЄКТНОСТІ (СЕРЕДЗЕМНОМОРСЬКО-ВІЗАНТІЙСЬКИЙ АСПЕКТ)." Знання європейського права, no. 3 (September 6, 2021): 8–11. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i3.218.

Full text
Abstract:
Стаття висвітлює важливе питання юридичної історії та філософії права - теоретико-методологічні засади вивчення імперських форм державного устрою з позицій принципу компліментарності. По суті, автор розуміє принцип компліментарності як самостійний дослідницький підхід, сприятливий насамперед для широкої сфе­ри імперіологічних студій. Вивчення імперій передбачає насамперед характеристику співжиття та взаємодії народів і територій. Найбільш важливими імперськими об’єднаннями, культурний спадок яких досі справляє вплив на політичну мапу західної частини Євразії, визнаються Візантійська та Перська імперії доби раннього середньовіччя. Принцип компліментарності як методологічний підхід, що відображає кореляцію тези й антитези Г.-В.-Ф. Гегеля, дає змогу встановити межі розповсюдження візантійських (східноримських) політичних тра­дицій у межі Середньої Азії та, навпаки, грані сприйняття середземноморськими народами базових цінностей правової культури Сасанідського Ірану. Політико-правова компліментарність розуміється автором як колек­тивна система переконань. Така система потребує об’єкта компліментарності так, неначе гегеліанська антитеза потребує своєї тези. При цьому принцип компліментарності стверджує: якщо певна спільнота знаходиться в куль­турній орбіті іншої спільноти (навіть якщо ця певна спільнота веде бойові дії проти умовної «іншої» спільноти), то вона залежить від її ментально-культурного поля. Врешті-решт, саме історичні сусіди-вороги найчастіше пере­творюються в друзів-адептів поборюваних спільнот. Взаємно компліментарні спільноти об’єднуються між собою в цивілізаційні надспільноти, котрі юридично набувають імперських форм. Здебільшого нещадно розкритико­ване позитивістською історіографією ототожнення цивілізацій та імперій є справедливим. Взаємна фронтирна компліментарність Сасанідської Персії і Східної Римської імперії (Візантії) - найкращий цьому доказ.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
43

Timenyk, Z. I. "Українські мислителі про філософсько-релігійні ідеї одкровення, преображення: методологічні засади." Науково-теоретичний альманах "Грані" 19, no. 11(139) (October 12, 2016): 93. http://dx.doi.org/10.15421/1716127.

Full text
Abstract:
Виявлено взаємозв’язок між ідеєю одкровення та преображення. Підставою для цього є реальний вплив «релігійної логіки». Встановлено, що для повновартісного вияву таких філософсько-релігійних ідей вирішальне значення має «темпоритміка». Вона наскрізно здатна єднати названі ідеї з (між)релігійними комунікаціями і міждисциплінарним простором. Унаслідок комплексу зв’язків утворюється «каскад» процесів. Це є свідченням взаємної обумовленості аналізу, елементів синтезу, гармонії, симфонії. З’ясовано недостатню кількість наявних термінів для розкриття обміркованих ідей. У дослідницький процес запропоновано ввести такі поняття, як «міжрелігійна свідомість», «одкровено-знавство» і заново – «релігійну логіку». Виявлено дотичні, сегментні зв’язки з однойменними ідеями у християнськім богослов’ї. Оцінено вплив спадщини українських мислителів (40-х років ХІХ ст. – 60-х рр. ХХ ст.) на розвиток методологічних засад філософсько-релігійних ідей. Охарактеризовано також єдність неоднозначних, різновимірних процесів у методологічному утвердженні обміркованих ідей.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
44

KRUHLYK, Oksana. "Вплив групових процесів на розвиток міжособистісних стосунків осіб з порушеннями слуху." EUROPEAN HUMANITIES STUDIES: State and Society, no. 3(I) (September 15, 2020): 40–52. http://dx.doi.org/10.38014/ehs-ss.2020.3-1.03.

Full text
Abstract:
У статті представлено підходи вивчення міжособистісних стосунків в теоріях малої групи, соціальної ідентичності та контроля впливу. Розглядається як взаємовплив людей в малих соціальних групах формує думки, поведінку і міжособистісні взаємини. Вивчаються узагальнені механізми, які лежать в основі розвитку довіри, статусних ієрархій, соціальної перцепції. Включеність осіб з порушеннями слуху до простору суспільних відносин виявляє її соціально-значущі риси, які спонукають до певного ставлення до людей інших соціальних груп, членів громадянської спільноти та до групової діяльності. Людина з порушеннями слуху стає повноцінним членом громадянського суспільства через власне оволодіння певними цінностями та нормами різних соціальних груп, способами взаємодії та комунікації з іншими. Спостерігається своєрідність розуміння «образу світу» людьми з порушеннями слуху, що впливає на їхні особливості встановлення міжособистісних контактів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
45

Khrushch, Olena. "КАРПАТИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ФОРМУВАННЯ МЕНТАЛЬНОСТІ ГУЦУЛІВ." Mountain School of Ukrainian Carpaty, no. 19 (November 27, 2018): 36–39. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2018.19.36-39.

Full text
Abstract:
У статті обґрунтовується ідея впливу природного середовища, у даному випадку гірського, на формування особистості жителів гір, їх ментальності. Саме від навколишнього природного і соціального середовища, способу господарювання, традицій і звичаїв, вірувань, культури життєдіяльності і спілкування залежить формування психології горянина, його менталітет. Досліджуючи проблему впливу гірського середовища на розвиток та формування ментальності горян, ми звертаємо увагу на те, що життя спільноти в горах сьогодні вирізняється високою духовністю, а не розвинутими технологіями, а також багатими своєрідними традиціями, які необхідно поєднати з інноваційними видами і методами діяльності. Дослідники намагаються вникнути в реальний процес збалансування технологічної раціональності і ще не втраченої духовності, сьогоднішнього прагматизму і романтизму гірських спільнот, наступальної підприємливості і природолюбності мешканців гір. Для гуцульського менталітету характерне особливе осмислення природи та ставлення до неї. Між ментальністю і ставленням людей до природи існують тісні і непрості взаємини. Люди залежать від природи, природа – від людей. На це звертали увагу ще давньогрецькі мислителі. На думку автора дослідження, на формування ментальності такої специфічної етноспільноти, як гуцули, не можуть не вплинути сили природи. З давніх-давен по високогір’ю розселялись люди сміливі, сильні і незалежні. Боротьба із силами природи, специфічна система виховання, що ґрунтувалась на засадах етнопедагогіки, трудових традицій і народних звичаїв, – усе це формувало почуття незалежності і власної гідності.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
46

Rusyn, Halyna. "ВПЛИВ СОЦІОКУЛЬТУРНОГО СЕРЕДОВИЩА НА ФОРМУВАННЯ ВИХОВНИХ КОНЦЕПЦІЙ РОДИННОЇ ЕТНОПЕДАГОГІКИ." Mountain School of Ukrainian Carpaty, no. 23 (November 24, 2020): 70–74. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2020.23.70-74.

Full text
Abstract:
Авторка розглядає народну педагогіку як один із основних чинників створення виховної системи в сучасній українській школі та її подальшого розвитку, формування високоосвіченої, духовно багатої і морально стійкої особистості, вихованої на народних цінностях, звичаях, традиціях, рідній культурі, що є найголовнішим для молоді під час її етноідентифікації та входження в український соціум. Автором окреслено, що саме сім’я виступаєсферою формування ідеалів, світогляду, інтересів, первинних ціннісних орієнтацій та розвиває соціальні спрямування дитини. Завдання сучасної освіти – підготовка педагогічної культури батьків, забезпечення їх знаннями, володінням ефективними засобами і методами розвитку свідомості і поведінки дитини. Найпершим засобом регулювання взаємин є встановлення емоційно-ціннісного спілкування в сім’ї. Міжособистісне спілкування в сім’ї допомагає утверджувати доброзичливі, правдиві і щирі стосунки з дітьми, розвивати і збагачувати сімейні традиції і звичаї, виховувати дітейна позитивних прикладах родини. Водночас сім’я задовольняє і найважливіші особистісні потреби, значення яких постійно зростає. Серед них – потреба в довірливому спілкуванні, співпереживанні, співучасті. Саме підвищення педагогічного рівня батьків дасть змогу перетворити сімейне виховання на цілеспрямований, успішний процес, що повноцінно розв’яже завдання розвитку і виховання дитини.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
47

Klyuchuk, Julia. "Польсько-українське міжнаціональне порозуміння та примирення крізь призму взаємин президентів (1991 – 2010 рр.)." Науковий вісник Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Історія 1, no. 45 (June 15, 2017): 59–63. http://dx.doi.org/10.31861/hj2017.45.59-63.

Full text
Abstract:
У статті розкривається довготривалий процес польсько-українського порозуміння та примирення через безпосередній вплив на нього Президентів Республіки Польща та України. Акцент робиться на міжособистісних зустрічах Президентів, де неодноразово окремим питанням виділялося міжнаціональне примирення поляків та українців. Практична реалізація цього курсу полягала у створені єдиної стратегії для Польщі й України, підписанні спільних президентських заяв та звернень, а також відкритті польсько-українських пам’ятних місць єднання. Ключові слова: Республіка Польща, Україна, Президенти, порозуміння, примирення, міждержавні відносини
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
48

Райківський, Ігор. "УЯВЛЕННЯ МИХАЙЛА МАКСИМОВИЧА ПРО АВСТРІЙСЬКУ ГАЛИЧИНУ ТА ЙОГО ВЗАЄМИНИ З КРАЯНАМИ." Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис "Галичина", no. 34 (December 10, 2021): 23–36. http://dx.doi.org/10.15330/gal.34.23-36.

Full text
Abstract:
У статті висвітлюється вплив М. Максимовича на національний рух в австрійській Галичині 30–70-х рр. ХІХ ст. В уявленні видатного українського дослідника-народознавця Галичина була не­від’ємною частиною русько-українського простору. Він зробив вагомий внесок в обґрунтування само­бутності та єдності української (“руської”, “малоруської”) мови і фольклорної спадщини обабіч авст­ро-російського кордону, спільності історичного минулого Галичини з підросійською Україною. М. Мак­си­мовичу так і не довелося особисто побувати в Галичині, але він підтримував багатолітні листовні сто­сунки з діячами “Руської трійці” І. Вагилевичем та Я. Головацьким, істориком Д. Зубрицьким. Ко­респон­денція мала інформаційно-науковий характер, охоплювала питання обміну книжками, відомостями про наукове й літературне життя. Галицькі народовці з 1860-х рр. використовували творчий доробок М. Макси­мовича у своїй видавничій діяльності для обґрунтування національної самобутності українського народу. Ключові слова: Михайло Максимович, національний рух, народознавство, взаємини, діяч, Галичина.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
49

Середюк, Назар. "Українсько-японські відносини та їхній вплив на розвиток Української держави." Історико-політичні проблеми сучасного світу, no. 42 (February 23, 2021): 89–98. http://dx.doi.org/10.31861/mhpi2020.42.89-98.

Full text
Abstract:
У статті розкрито результати дослідження українсько-японських відносин і їхній вплив на розвиток Української держави. Зовнішня політика Японії щодо України є частиною загальної стратегії «Дуги свободи та процвітання в Євроазії», і, водночас, одним з основних принципів зовнішньої політики Японії. Відповідно до цього підходу Токіо прагне підтримати формування кола успішних і процвітаючих країн. Кроки до взаємної довіри та дружніх відносин робиться шляхом офіційних зустрічей між японськими та українськими державними діячами та політиками. З 1994 року представники обох країн здійснили офіційні поїздки та провели переговори, які відкрили шлях для розвитку двох сторонніх відносин. У парламенті Японії функціонує Асоціація «Японія-Україна», відповідальна за відносини з Києвом. Подібна група працює в українському парламенті, який відповідає за відносини з Японією. «Кусаноне» є основною програмою допомоги Україні, в рамках якої реалізується до 15 проєктів щорічно. Так, з 2004 року Японією було реалізовано 103 проекти загальною вартістю 7,5 млн. доларів. Через проекти програми «Кусаноне» Японія також опосередковано сприяє розвитку України, оскільки надає різноманітну фінансову та технічну допомогу. Офіційно надаючи допомогу, Токіо сприяє зміцненню демократії, розвитку інфраструктури та правової бази з урахуванням історичного та культурного розвитку країни.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
50

Наконечна, А. "Зумовленість людськими потребами та інтересами правозастосовчої і правотлумачної діяльності." Юридичний вісник, no. 3 (February 4, 2020): 25–30. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i3.931.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена аналізу форм впливу людських потреб та інтересів на правозастосовчу та правотлумачну діяльність, а саме: а) матеріальне спричинення такої діяльності, б) формування їх змістовної спрямованості. Розглянуто сутність поняття правозастосовчої діяльності, яка полягає у тому, що це владно-регулятивна діяльність повноважних суб’єктів, котра полягає у прийнятті персоніфікованого рішення щодо конкретних осіб, яке спрямоване на задоволення людських потреб та інтересів і полягає у встановленні взаємних прав і обов`язків цих суб`єктів, які реалізовуватимуть відповідну юридичну норму. Окрім цього, визначено кількісні показники згадування у правозастосовчих актах терміно-понять «потреба» та «інтерес». Так, - за сферою життєдіяльності найчастіше згадуються особистісні (20 випадків) та політичні (20 випадків) потреби й інтереси, порівняно з економічними (8 випадків). Це зумовлено тим, що саме вони найчастіше не задовольняються або задовольняються не у повній мірі. Особистісні потреби та інтереси виражають індивідуальність особи (особливості характеру, думок, свідомості, поведінки), її автономію. І дуже часто іншими людьми чиниться вплив або тиск власне на свідомість індивіда, крім того думки і погляди людей можуть ущемлюватися внаслідок певних обставин. Політичні потреби та інтереси відображають можливість людини брати участь у формуванні органів державної влади та місцевого самоврядування, у визначенні та здійсненні їх політики, а відтак вони теж часто можуть зазнавати обмежень. Згадки ж про потреби й інтереси у сфері соціального захисту та культурно-духовні у постановах ВСУ та рішеннях КСУ за досліджуваний період (2015-2017 рр.) взагалі не виявлені. - за суб’єктом-носієм найпоширенішими є згадки про потреби й інтереси індивідуально-колективні (20 випадків), на відміну від суто індивідуальних (18) та колективних (16 випадків). Це можна пояснити тим, що вони порівняно з виключно колективними та індивідуальними завжди пов’язані із конкретною ситуацією, яка, зазвичай, і є предметом регулювання правозастосовчих судових рішень.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography