Journal articles on the topic 'Вдосконаленої моделі'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Вдосконаленої моделі.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Вдосконаленої моделі.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Максименко, Олег, Володимир Самохвал, Олександр Нікулін, Дар’я Лобойко, and Костянтин Марченко. "МОДЕЛЮВАННЯ ВПЛИВУ СИЛ ІНЕРЦІЇ НА ПАРАМЕТРИ ВИСОКОШВИДКІСНОЇ ПРОКАТКИ В ДРОТОВОМУ БЛОЦІ." Математичне моделювання, no. 1(44) (July 1, 2021): 83–89. http://dx.doi.org/10.31319/2519-8106.1(44)2021.235991.
Full textAbstract:
Високошвидкісна прокатка набуває все більшого поширення при виготовленні як плоских, так і профільних виробів. Для досягнення високих показників використані рішення комплексу технічних і технологічних проблем, в основі яких знаходилось наукове обґрунтування. Однак у теорії прокатування існує ряд проблем, одна з яких враховує вплив сил інерції на параметри процесу та недостатньо розв'язана. При дослідженні впливу цих сил виходили зі спільного розв’язання диференціального рівняння рівноваги виділеного в осередку деформації елементарного об’єму, рівняння пластичності з урахуванням масових сил, що діють на частинки металу. Як відомо, ці сили спрямовані протилежно напрямку руху смуги і тому на виході з осередку деформації кожної з клітей діють підпираючи переміщення частинок матеріалу. Для вдосконалення математичної моделі процесу високошвидкісного прокатування розроблено схему та метод розрахунку сил інерції з урахуванням переміщення та прискорення центру мас механічної системи з частинок осередку деформації. За допомогою вдосконаленої моделі швидкісного процесу прокатки були розраховані сили інерції в клітях дротяного блоку при прокатуванні катанки діаметром 5,5 мм. Визначено вплив поздовжніх нормальних напружень від дії інерційних сил на енергосилові та кінематичні параметри, а також на поздовжню стійкість процесу прокатування. Аналіз даних розрахунків показує, що за прийнятих режимів роботи обраного прокатного стану вплив масових сил на технологічні параметри не буде критичним. Уточнена модель процесу високошвидкісного прокатування, враховуюча поздовжню стійкість, може бути використана для визначення технологічних параметрів на існуючих дротових станах та при раціональному виборі параметрів при проектуванні нових дротових блоків.
2
Єфремова, Оксана. "МОДЕЛЬ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ." Professional Pedagogics 2, no. 21 (September 28, 2020): 60–67. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2020.21.60-67.
Full textAbstract:
Актуальність: вдосконалення системи професійної підготовки майбутніх фахівців неможливо без упровадження інформаційних технологій, нових підходів до вимірювання якості освітнього процесу, інноваційних методів діагностування, а також використання моделей підготовки фахівців як необхідній передумови компетентності випускника. Мета: розроблено і обґрунтовано теоретичну модель підвищення якості підготовки фахівців, яка відповідає авторському баченню розв’язання цього питання, а також показано її використання в освітньому процесі для підвищення якості підготовки майбутніх інженерів-педагогів. Методи: теоретичні; емпіричні (праксиметричні (вивчення та аналіз робочих планів, програм підготовки майбутніх інженерів-педагогів, засобів і методів педагогічної діагностики, тестових завдань і методик їх використання); використано ідею кібернетичного метода (модель «чорна скринька»). Результати: з'ясовано можливості педагогічної діагностики як технології, що сприяє підвищенню якості підготовки студентів інженерно-педагогічного вишу; запропоновано та обґрунтовано теоретичну (структурну) модель підвищення якості підготовки майбутнього інженера-педагога, визначено і описано компоненти моделі та вимоги до її розробки, вдосконалено систему оцінювання і контролю якості результатів навчання у ЗВО. Реалізація оцінювання якості професійної підготовки майбутніх фахівців здійснювалася відповідно до розроблених «теоретичної» та «математичної» моделей, без яких неможливо розв’язати питання управління якістю освітнього процесу. У статті основну увагу і приділено розгляду «теоретичної» моделі підготовки фахівців. У дослідженні запропоновано підхід до моделювання, заснований на концепції пізнання «чорний ящик» та конкретизовано принципи моделі, на яких базується процес професійної підготовки майбутніх фахівців. Висновки: теоретично доведено, що запропонована «теоретична» модель підвищення якості підготовки фахівців є складовою частиною фундаментальної підготовки інженерів-педагогів, має практично-прикладний характер, а також дає чіткий алгоритм для ефективного вдосконалення якості освітнього процесу.
3
Лорія, М. Г., О. Б. Целіщев, O. A. Купіна, and Гома Ахмед Гезеві Абдалхалех. "Математична модель вузла охолодження та конденсації метанолу." ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, no. 7 (263) (December 10, 2020): 71–77. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-263-7-71-77.
Full textAbstract:
У статті розроблено математичні моделі апаратів повітряного охолодження, що працюють в різних режимах: без включених вентиляторів, з включеними вентиляторами, з включеною системою зрошення. При розробці математичних моделей, враховуючи, що математична модель апарата повітряного охолодження має другий порядок, використано детермінований підхід до моделювання.Обраний тип математичних моделей – детерміновані моделі, що будуються на основі матеріальних та теплових балансів, що дозволяє вирішити задачу розробки динамічної математичної моделі процесу повітряного охолодження газометанольної суміші. При цьому умови охолодження змінюються у широкому діапазоні (повітряне охолодження без обдуву, з обдувом, з водяним зрошенням), а також змінюється агрегатний стан компонентів газометанольної суміші (конденсація парів метанолу).
Для розробки динамічної математичної моделі апарата повітряного охолодження складені рівняння його теплового балансу першої та другої стадії. Отримані рівняння статичних та динамічних математичних моделей.Аналіз результатів дослідження математичної моделі апарата повітряного охолодження дозволяє зробити висновок, що включення вентилятору спричиняє зміну коефіцієнта математичної моделі в 4 раз, а включення системи зрошення – в 6 разів. Визначено залежність коефіцієнта передачі апарата повітряного охолодження від різниці температур між входом теплообмінника та його виходом. Визначено модель з мінімальними коефіцієнтами передачі апарата повітряного охолодження.Запропонований найбільш оптимальний розв`язок оптимізаційної задачі шляхом проведення прямого перерахунку значень температур при усіх можливих комбінаціях включення вентиляторів при поточних умовах.Визначена загальна чисельність комбінацій для чотирьох послідовно включених апаратів повітряного охолодження, яка дозволяє вирішити поставлену оптимізаційну задачу.Запропонована дискретна система управління з моделлю дозволяє стабілізувати температуру на виході вузла охолодження і конденсації метанолу.
Дана система управління з моделлю дозволяє вирішити задачу щодо вдосконалення роботи циклу синтез метанолу, оптимізації роботи вузла охолодження і конденсації метанолу.
4
Теплицький, Ілля Олександрович, and Сергій Олексійович Семеріков. "Психологічні умови ефективності творчої діяльності з комп’ютерного моделювання." New computer technology 5 (November 10, 2013): 85–86. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v5i1.93.
Full textAbstract:
Продовжуючи проблематику [4], автори пропонують технологічний аспект вирішення розглянутої проблеми. У роботах, присвячених питанням розвитку творчих здібностей школярів [1], [2] В.О. Моляко виокремлює п’ять основних форм – стратегій – творчої інтелектуальної діяльності: 1) пошук аналогів (стратегія аналогізування); 2) комбінаторні дії (стратегія комбінування); 3) реконструктивні дії (стратегія реконструювання); 4) універсальна стратегія; 5) стратегія випадкових підстановок.Реалізується стратегія за допомогою конкретних дій, поєднання яких утворює певну мислительну тактику. Зокрема, серед найбільш уживаних мислительних тактик, що характеризують творчу діяльність, пов’язану з технічним конструюванням, В.О. Моляко виділяє п’ятнадцять різновидів [2, 59]. Для творчої діяльності, пов’язаної з комп’ютерним моделюванням, ми обмежилися вісьмома специфічними:1. Тактика інтерполяції, що передбачає включення до вже існуючої моделі деякого нового модуля, який відповідатиме «вакантній» функції. При цьому передбачається, що новий елемент, який належав деякій відомій моделі, підставляється в “тіло” нової моделі. Такими, зокрема, можуть бути деякі рівняння, записані у формі скінчених різниць.2. Відповідно тактика екстраполяції пов’язана із зовнішнім приєднанням того чи іншого елемента (модуля) до вже існуючої моделі. Наприклад, включення окремого модуля для візуалізації динаміки процесу. Ця тактика не виключає екстраполяцію у її традиційному розумінні – бажанні «зазирнути» за межі обумовлених у моделі меж для значень деяких її параметрів.Наступні пари тактик також заснована на протилежних діях.3. Тактика редукції спрямована на зменшення значень параметрів моделі.4. Тактика гіперболізації, навпаки, спрямована на збільшення цих значень. Так, при обчислювальному експерименті (за умови збереження стійкості моделі) інколи буває доцільним помітне збільшення або зменшення кроку приросту деякого параметра5. Тактика дублювання пов’язана з точним за призначенням використанням у новій моделі якогось модуля з раніше відомої моделі. Наприклад, у алгоритмі розв’язання задачі на моделювання руху зарядженої частинки в електростатичному полі можна використати фрагмент для побудови траєкторії із уже розв’язаної раніше задачі механіки, оскільки другий закон Ньютона справджується для сил будь-якої природи.6. Тактика модернізації спрямована на пристосування моделі до нових умов. Найчастіше така потреба виникає при вдосконаленні моделі шляхом уведення нових суттєвих факторів (чинників). Ця тактика повністю реалізується у нашій методичній системі, де для кожної задачі розглядаються кілька версій – від найпростішої до все більш складних, проте й більш адекватних.7. Тактика інтеграції відповідає побудові нової складної моделі з кількох уже відомих (або раніше створених). Найчастіше це має місце при створенні імітаційних моделей, де головний модуль забезпечує обмін інформацією між рештою модулів – елементів системи.8. Тактика диференціації спрямована на навмисне розчленування структур і функцій у модулях. Наприклад, якщо деякий модуль одночасно виконує декілька функцій, то його буває доцільно розділити на самостійні модулі, кожен із яких буде виконувати лише одну функцію. Найчастіше це підвищує «прозорість» загального алгоритму і сприяє запобіганню можливих помилок.Встановлено, що у школярів та студентів переважає стратегія пошуку аналогів, тоді як у професіональних дослідників – універсальні стратегії та стратегії комбінаторних дій. Переважно у школярів і у меншій мірі у студентів багато рішень приймаються без формування стратегії, точніше, вони демонструють стратегію випадкових підстановок. Професіонали при розв’язуванні нових задач, формуючи стратегію розв’язування, використовують багато тактик мислительних дій, найчастіше це використання має комбінаторний характер. Школярі ж і студенти реалізують значно вужчий діапазон тактик, особливо школярі, котрі в основному користуються тактикою дублювання [2, 62–63].
5
Ткаченко, К. "ДЕЯКІ АСПЕКТИ МОДЕЛЮВАННЯ ТРАНСПОРТНИХ СИСТЕМ." Vodnij transport, no. 1(29) (February 27, 2020): 116–23. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2020.2.30.13.
Full textAbstract:
Розглянуто проблематику моделювання транспортних систем на прикладі національної системи морського та річкового транспорту. Проаналізовано деякі загальні аспекти, етапи та принципи моделювання транспортних систем. Визначаються основні вимоги до моделювання транспортних систем для вирішення проблем функціонування, розвитку і вдосконалення як національної системи морського та річкового транспорту, так і окремих її компонентів. Шляхом вирішення проблем автором обрано ситуаційно-продукційне моделювання системи на основі онтологічного підходу (аналізу та відповідної класифікації елементів такої моделі). Ситуаційно-продукційне моделювання системи морського та річного транспорту сприятиме збільшенню ступеня повноти і достовірності оцінки стану системи та прогнозуванню стану систему завдяки враховуванню різних факторів, що впливають на різні рівні та компоненти системи. Проведено аналіз підходів до моделювання транспортних систем. Зроблено висновки, що для оптимізації прийняття відповідних управлінських рішень щодо розвитку та вдосконаленню національної системи морського та річкового транспорту доцільно використовувати відповідну багаторівневу модель. Розглянувши різні аспекти моделювання системи морського та річкового транспорту, можна зробити висновок, що запропонована багаторівнева ситуаційно-продукційна модель системи сприяє аналізу та прогнозуванню її станів. Для забезпечення ефективної роботи компонентів системи слід, зокрема, приділяти увагу стратегічному плануванню функціонування системи морського та річкового транспорту на основі відповідних моделей, зокрема й на запропонованій ситуаційно-продукційній багаторівневій моделі, визначати кількість підприємств системи різних рівнів та їх спеціалізацій відповідно до вимог ринку транспортних, логістичних та інших послуг, що надаються підприємствами системи. Ключові слова: транспортна система, система морського та річкового транспорту, моделювання, багаторівнева модель, ситуаційно-продукційна модель
6
Ткаченко, К. "ДЕЯКІ АСПЕКТИ МОДЕЛЮВАННЯ ТРАНСПОРТНИХ СИСТЕМ." Vodnij transport, no. 1(29) (February 27, 2020): 116–23. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2020.1.29.13.
Full textAbstract:
Розглянуто проблематику моделювання транспортних систем на прикладі національної системи морського та річкового транспорту. Проаналізовано деякі загальні аспекти, етапи та принципи моделювання транспортних систем. Визначаються основні вимоги до моделювання транспортних систем для вирішення проблем функціонування, розвитку і вдосконалення як національної системи морського та річкового транспорту, так і окремих її компонентів. Шляхом вирішення проблем автором обрано ситуаційно-продукційне моделювання системи на основі онтологічного підходу (аналізу та відповідної класифікації елементів такої моделі). Ситуаційно-продукційне моделювання системи морського та річного транспорту сприятиме збільшенню ступеня повноти і достовірності оцінки стану системи та прогнозуванню стану систему завдяки враховуванню різних факторів, що впливають на різні рівні та компоненти системи. Проведено аналіз підходів до моделювання транспортних систем. Зроблено висновки, що для оптимізації прийняття відповідних управлінських рішень щодо розвитку та вдосконаленню національної системи морського та річкового транспорту доцільно використовувати відповідну багаторівневу модель. Розглянувши різні аспекти моделювання системи морського та річкового транспорту, можна зробити висновок, що запропонована багаторівнева ситуаційно-продукційна модель системи сприяє аналізу та прогнозуванню її станів. Для забезпечення ефективної роботи компонентів системи слід, зокрема, приділяти увагу стратегічному плануванню функціонування системи морського та річкового транспорту на основі відповідних моделей, зокрема й на запропонованій ситуаційно-продукційній багаторівневій моделі, визначати кількість підприємств системи різних рівнів та їх спеціалізацій відповідно до вимог ринку транспортних, логістичних та інших послуг, що надаються підприємствами системи. Ключові слова: транспортна система, система морського та річкового транспорту, моделювання, багаторівнева модель, ситуаційно-продукційна модель
7
Shumylo, O. M., O. I. Rossomakha, and A. V. Shakhov. "УДОСКОНАЛЕННЯ МОДЕЛІ ВИЗНАЧЕННЯ ВАРТОСТІ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ СУДНА." Transport development, no. 1(8) (April 29, 2021): 113–24. http://dx.doi.org/10.33082/td.2021.1-8.11.
Full textAbstract:
Вступ. Як основна модель у процесі вирішення задач підвищення ефективності експлуатації суден зазвичай використовується модель визначення вартості жит- тєвого циклу судна. Використання цієї моделі необхідна в процесі вирішення зна- чного кола задач. Однак у зв’язку із значною тривалістю життєвого циклу неви- значеність параметрів моделі дуже висока, що призводить до значних похибок у розрахунку повної вартості. Запроваджене дослідження націлене на вдосконалення моделі вартості життєвого циклу (ЖЦ) судна на основі використання в ній мето- дології управління ризиками. Метою дослідження є вдосконалення моделі визна- чення вартості життєвого циклу судна за рахунок впровадження методів аналізу ризиків. Результати. У роботі запропоновано вирішення проблеми, пов’язаної із значними похибками в розрахунку повної вартості ЖЦ шляхом використання тео- рії ризиків. Основною метою оцінки ризику є уявлення на основі об’єктивних свід- чень інформації, необхідної для прийняття обґрунтованого рішення щодо способів обробки ризику. Оцінка ризику може бути виконана з різним ступенем глибини і деталізації з використанням одного або кількох методів різного рівня складності. Форма оцінки та її вихідні дані мають бути сумісні з критеріями ризику, встанов- леними при визначенні сфери застосування. Під час вибору методу оцінки ризику необхідно враховувати, що метод має відповідати багатьом критеріям. У статті розглядаються два підходи використання теорії ризиків: встановлення значення прийнятного сумарного ризику або використання методу Монте-Карло для транс- формування невизначеності для звичайних аналітичних моделей та розрахунку ймовірностей, якщо аналітичні методи не можуть бути використані. Висновки. У роботі запропонована модель визначення вартості життєвого циклу судна з урахуванням аналізу ризиків, що впливають на її складники.
8
Савчук, Борис, and Юлія Угринчук. "ДОСВІД ПРОФЕСІЙНОЇ ТУРИСТИЧНОЇ ОСВІТИ В США І ШВЕЙЦАРІЇ В РЕЦЕПЦІЇ НАУКОВЦІВ ТА ПРОЄКЦІЇ ЙОГО ЗАСТОСУВАННЯ В УКРАЇНІ." Інноватика у вихованні 1, no. 11 (May 30, 2020): 52–60. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i11.237.
Full textAbstract:
У статті узагальнено досвід професійної туристичної освіти в США і Швейцарії в рецепції українських учених компаративістів та контексті його використання в Україні. Актуальність і практична значущість проблеми зумовлена розвитком туризму як чинника полікультурного виховання особистості. Це спричинює потребу розширення і вдосконалення національної системи професійної підготовки менеджерів туризму.
Виходячи з аналізу доробку вітчизняних учених-компаративістів про розвиток професійної туристичної освіти в США, з’ясовано можливості його використання для вдосконалення підготовки менеджерів туризму в Україні (моделі професійної підготовки фахівців за критерієм співвідношення між туризмом та індустрією гостинності; надання студентам широких можливостей щодо вибору профілю і спеціальності навчання відповідно до їхніх інтересів і здібностей; динамізм, гнучкість організації освітнього процесу у вишах та його здатність до модернізації відповідно до суспільних запитів і викликів ринку праці; міждисциплінарність і науково-дослідницька спрямованість процесу професійної підготовки тощо).
Швейцарська модель туристичної освіти вважається однією з найкращих у Європі завдяки покладеним в її основу засадам диверсифікації освітніх послуг; цілеспрямованому переформатуванню переліку професійних кваліфікацій та оновленню змісту освітніх програм відповідно ринку праці; тісної співпраці профільних закладів освіти з галузевими організаціями і громадськими інституціями тощо. Зважаючи на актуалізовані наукові парадигми та концепти реформування системи освіти України, використання досвіду США і Швейцарії є ефективним і перспективним для розвитку і вдосконаленні національної моделі професійної підготовки майбутніх менеджерів туризму.
9
Смірнов, Г. Ю. "ЗАХИСТ ПЕРЕВАЖНОГО ПРАВА СУБ’ЄКТІВ КОРПОРАТИВНИХ ПРАВОВІДНОСИН." Актуальні проблеми держави і права, no. 92 (January 24, 2022): 115–29. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i92.3268.
Full textAbstract:
Смірнов Г. Ю. Захист переважного права суб’єктів корпоративних правовідносин: питання вдосконалення правового регулювання. – Стаття.Стаття присвячена дослідженню поняття переважного права в корпоративних відносинах. Автором розглянуто дві моделі переважного права – широку (поширюється на всі випадки відчуження частки, акцій, паю) та вузьку (поширюється лише на випадки відчуження частки, акцій, паю за договором купівлі-продажу). Саме вузька модель дозволяє досягнути балансу між правами та інтересами особи, що здійснює відчуження, та правами й інтересами решти учасників (акціонерів, членів) юридичної особи корпоративного типу.У межах цієї статті підкреслено ефективність переведення прав та обов’язків покупця як способу захисту переважного права порівняно з визнанням договору недійсним. Проаналізовано дві моделі переведення прав та обов’язків покупця – конститутивну (встановлення договірного правовідношення) та транслативну (зміна договірного правовідношення). Автор дійшов висновку, що захист переважного права повинен бути диференційованим: якщо договір купівлі-продажу ще не виконано, то захист переважного права здійснюється через переведення прав та обов’язків покупця за конститутивною моделлю. Якщо ж договір виконано, а майно набуто у власність покупцем – переважне право захищається через примусовий викуп як різновид евікції.Переважне право особи захищається через можливість особи вимагати переведення правта обов’язків покупця чи викупу стосовно всієї частки (пакета акцій, паю), що є предметом продажу.
Критерій пропорційності застосовується лише, якщо декілька осіб реалізовують своє право на захист.Якщо договором передбачено право відстрочки чи розстрочки платежу, таке право повинен набувати й позивач (позивачі).Забезпечення реалізації права на захист тих учасників (акціонерів, членів), які можуть виявитипорушення переважних прав пізніше за позивача, пропонується здійснювати через покладення на останнього обов’язку з їх повідомлення.Автором запропоновано вдосконалену модель превенції зловживанню правом на захист та дотримання прав покупця. Обов’язок з внесення депозиту повинен відбуватися в розмірі як сплаченої суми, так і суми, що підлягає сплаті за частку (акції, пай). Таке забезпечення замінюється іншим (заставою, порукою, гарантією), якщо за договором передбачено право розстрочки чи відстрочки платежу.
10
Boreiko, O. Yu, and V. M. Teslyuk. "ВИКОРИСТАННЯ ІНГІБІТОРНИХ МЕРЕЖ ПЕТРІ ДЛЯ ПОБУДОВИ АВТОМАТИЗОВАНОЇ СИСТЕМИ ОБЛІКУ ПАСАЖИРОПОТОКУ ГРОМАДСЬКОГО ТРАНСПОРТУ "РОЗУМНОГО" МІСТА." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 2 (March 29, 2018): 150–54. http://dx.doi.org/10.15421/40280228.
Full textAbstract:
Визначено загальний тренд політичних ініціатив Європейського Союзу щодо модернізації та підвищення ефективності всіх сфер діяльності сучасних мегаполісів. Проведено аналіз базових принципів концепції "розумного" міста, спрямованих на оптимізацію транспортної системи сучасних міст. Доведено важливість дослідження пасажиропотоків громадського транспорту, результати якого можна використати для розроблення комплексу дій із вдосконалення організації наявних перевезень пасажирів на діючих маршрутах, а також для реорганізації транспортної мережі міста загалом. Здійснено аналіз засобів моделювання складних дискретних систем для побудови та дослідження моделей автоматизованої системи обліку пасажирів у громадському транспорті "розумного" міста. Доведено, що використання інгібіторних мереж Петрі забезпечує ефективніший процес моделювання, адже для побудови моделі на їх основі потрібно використати менше елементів мережі, що призводить до генерації чіткішого, зрозумілішого та легшого для аналізу графу досяжності станів мережі Петрі. Розроблено модель контролера збирання даних про пасажиропотік автоматизованої системи на основі інгібіторних мереж Петрі. Використання інгібіторних мереж Петрі дає змогу спростити структуру моделі, що призводить до зменшення обчислювальних ресурсів, які необхідні для реалізації моделі засобами персонального комп'ютера.
11
Khomytska, I. Yu, V. M. Teslyuk, I. B. Bazylevych, and V. V. Beregovskyi. "Статистичні моделі та програмні засоби розмежування авторських стилів англійської прози." Scientific Bulletin of UNFU 30, no. 5 (November 3, 2020): 135–39. http://dx.doi.org/10.36930/40300522.
Full textAbstract:
Проаналізовано наявні дослідження щодо встановлення авторства тексту, внаслідок чого з'ясовано, що підвищення достовірності авторської атрибуції тексту є актуальним завданням у контексті тенденції до збільшення загального обсягу текстової інформації в мережі Інтернет. Розроблено модель системи фоностатистичних структур стилів. Достовірність авторської атрибуції підвищено на основі побудованої моделі системи фоностатистичних структур досліджуваних стилів (художнього, розмовного, газетного, публіцистичного, наукового) англійської мови. Складовими компонентами моделі системи фоностатистичних структур досліджуваних стилів є вдосконалені статистичні моделі: модель стильової, підстильової й авторської диференціації текстів за методом гіпотез і ранжування та модель визначення стилерозрізняльної здатності груп приголосних фонем досліджуваних стилів. Перша статистична модель ґрунтується на визначенні ступеня встановлених істотних відмінностей за відношенням кількості груп приголосних фонем, за якими встановлено істотні відмінності між попарно зіставленими стилями до загальної кількості груп приголосних фонем. Істотні розходження визначено за кількістю груп приголосних фонем, за якими встановлено істотні відмінності за різницею значень середніх частот груп приголосних фонем та за різницею значень рангових показників середніх частот груп приголосних фонем. Друга статистична модель ґрунтується на визначенні авторорозрізняльної здатності групи приголосних фонем за відношенням кількості зіставлень, у яких встановлено істотні відмінності між текстами різних авторів до загальної кількості всіх зіставлень. Побудована модель системи фоностатистичних структур досліджуваних стилів англійської мови дала змогу встановити статистичні параметри авторського стилю Е. Бронте на матеріалі твору "Буремний перевал", а також статистичні параметри розмовного, газетного, публіцистичного і наукового стилів. Спрощено процес авторської та стильової атрибуції тексту шляхом зменшення кількості груп приголосних фонем до двох (група передньоязикових і група губних), що забезпечує вищий рівень автоматизації. Вдосконалені статистичні моделі реалізовано на мові програмування Java, що забезпечує платформонезалежність програмного продукту. Структура програми ґрунтується на модульному принципі, що дає змогу швидко модифікувати та вдосконалювати програму.
12
Pryjmak, S. V., and I. V. Budaj. "Особливості застосування дискримінантного аналізу в сучасних умовах." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, no. 76 (March 8, 2017): 86–90. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7617.
Full textAbstract:
У статті застосовано методи дискримінантного аналізу для побудови моделей прогнозування банкрутства українських підприємств на основі даних фінансової звітності. Досліджено зарубіжні та вітчизняні методи аналізу ймовірності настання банкрутства неплатоспроможного підприємства, визначено їх переваги, недоліки та можливість застосування на українській практиці. У процесі моделювання було окреслено потенційні переваги та вагомі обмеження використання кожного з методів, здійснено аналіз та порівняння значущості та прогнозної якості розроблених моделей, запропоновано шляхи вдосконалення процесів прогнозування банкрутства українських підприємств. На основі найбільш вагомих фінансових коефіцієнтів і балансових моделей оцінки фінансового стану було визначено, які із залучених інтегральних моделей доцільно застосовувати у практичних оцінках кризового стану та діагностиці банкрутства підприємства. Здійснено аналіз ймовірності настання банкрутства для ПАТ «Укртелеком» за зарубіжними моделями, а також за моделлю Терещенка О.О, моделлю Матвійчука А.В та Російською R-модель. Одержані результати дозволяють стверджувати, що прогнозування банкрутства із застосуванням обраних методів не є досконалим в українських реаліях через особливості ринку, а тому існує необхідність розробки та використання інших методів, що є менш вимогливими до обсягу інформаційної бази.
13
Henyk, O. V., and S. O. Kozlovskyi. "Економетричне моделювання показників ефективності використання основних засобів лісогосподарського підприємства." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 4 (April 25, 2019): 28–32. http://dx.doi.org/10.15421/40290405.
Full textAbstract:
За даними показників діяльності лісогосподарського підприємства, типового для Малого Полісся України, побудовано множинні регресійні моделі для таких загальних показників ефективності використання основних засобів, як фондовіддача, фондоозброєність та фондорентабельність (залежні змінні). Встановлено чинники (незалежні змінні), які впливають на значення цих показників. Проведено попередній економетричний аналіз моделей: побудовано кореляційні поля та графіки залежності між усіма незалежними та залежними змінними; розраховано парні коефіцієнти кореляції та оцінено силу (щільність) зв'язку між усіма змінними моделей; виявлено незалежні змінні, які найбільше впливають на значення фондовіддачі, фондоозброєності та фондорентабельності. За допомогою покрокового регресійного аналізу побудовано адекватні регресійні моделі. Значущість моделей загалом перевірено за F-статистиками Фішера-Снедекора, а параметрів моделей – за t-статистиками Ст'юдента з довірчою ймовірністю p = 0,95. Моделі перевірено на наявність мультиколінеарності, гетероскедастичності та автокореляції. Розроблені моделі можна використати для вдосконалення планування використання основних засобів лісогосподарських підприємств Малого Полісся. Запропоновану методику також можна використати для розроблення відповідних моделей для будь-якого лісогосподарського підприємства.
14
Pitukh, I. R. "Перспективи вдосконалення алгоритмів обчислення та процесів побудови інформаційних логіко-статистичних моделей у базисі Хаара-Крестенсона." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 5 (May 30, 2019): 151–55. http://dx.doi.org/10.15421/40290530.
Full textAbstract:
Розглянуто синтез структури образно-кластерної моделі інтерактивного моніторингу станів багатопараметричних об'єктів управління на основі системи автоматизованого проектування алгоритму розпаралеленого опрацювання статистичних даних та кореляційних характеристик технологічних об'єктів. Викладено теоретичні засади методології побудови образно-кластерної моделі багатопараметричних об'єктів. Розроблено теоретичні засади, методології та спосіб контролю параметрів технологічного процесу на основі образно-кластерної моделі, який дає змогу розширити функціональні можливості та підтримати інформативність процедур аналізу технологічних процесів контролем не тільки відхилень їх параметрів за амплітудою, але й відхилень статистичних значень: ковзного математичного сподівання, середньостатистичної динаміки ковзної структурної кореляції, матриці нормованих коефіцієнтів взаємокореляції між парами технологічних параметрів, логіко-статистичних інформаційних, спектральних, кластерних та ентропійних моделей. Представлено структуру образно-кластерної моделі, яка враховує значну кількість контролюючих параметрів та їх кластерні представлення. Проведено аналіз статистичних і стохастичних методів оцінки значень параметрів, при цьому обґрунтовано використання логіко-статистичних інформаційних моделей для систематизації технологічних параметрів.
15
Karaieva, N. V. "МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ТА ПРОГРАМНІ ЗАСОБИ ОЦІНКИ РИЗИКУ ЗДОРОВ’Ю НАСЕЛЕННЯ ПРИ НЕСПРИЯТЛИВОМУ ВПЛИВІ ФАКТОРІВ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, no. 47 (February 8, 2018): 164–69. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.1.164.
Full textAbstract:
Доведено необхідність вдосконалення нормативно-методичного забезпечення оцінки ризику здоров’юнаселення при несприятливому впливі факторів навколишнього середовища як базової умови функціонуванняефективного механізму управління екологічною безпекою України. Визначено, що в базовій схемі оцінки ризику здоров’ю найбільш дискусійним є питання, щодо використання тих чи інших моделей оцінки залежності "доза-відгук", зокрема: лінійної моделі; лінійно-експоненціальної моделі; порогової моделі та моделііндивідуальних порогів дії. Досліджено світовий та вітчизняний досвід їх використання в залежності відтипу задач та програмні засоби їх розрахунку.
16
Звиглянич, С. М., А. В. Кошель, М. Ф. Линник, and Д. В. Руденко. "Імітаційна модель оцінювання ефективності систем залпового вогню." Системи озброєння і військова техніка, no. 1(65), (March 17, 2021): 7–11. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.65.01.
Full textAbstract:
На сьогодні системи залпового вогню представляють бойові платформи, що широко використовуються в Сухопутних військах при веденні усіх форм і видів бойових дій. Вдосконалення систем залпового вогню, підвищення їх бойової ефективності є важливим науково-технічним завданням. Предметом розгляду статті є спосіб оцінювання ефективності застосування систем залпового вогню. Запропонований підхід оцінювання ефективності систем залпового вогню на основі імітаційної моделі, що значною мірою спростило розробку математичної моделі даного процесу. Основним чинником, що впливає на процес ураження площадкових цілей, який розглядається в моделі, є точність прицілювання. Результатом роботи моделі є визначення, залежно від точності, долі зони ураження, що потрапила під дію вражаючих елементів бойових блоків. Початкові дані, що використовуються в моделі, мають ясний фізичний сенс, відображають процес ураження площадкової цілі системою залпового вогню і є обчислюваними. Запропонована імітаційна модель дозволяє проводити кількісну оцінку варіантів ураження заданої площі при плануванні бойових операцій.
17
ЧМИР, Віктор, Віктор МЕЛЕНЧУК, and Юрій ІВАШКОВ. "МЕТОДИКА УПРАВЛІННЯ ЗМІСТОМ СЕРЕДНІХ РЕМОНТІВ АВТОМОБІЛІВ ПІДРОЗДІЛІВ ОХОРОНИ КОРДОНУ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 81, no. 3 (September 17, 2020): 535–51. http://dx.doi.org/10.32453/3.v81i3.492.
Full textAbstract:
З урахуванням результатів огляду наукових досліджень, враховуючи, досвід, специфіку та практику використання автомобільної техніки (АТ) в підрозділах охорони кордону, а також наявність проблематики щодо вдосконалення процесу виконання середніх ремонтів автомобілів, в статті визначенні можливості з підвищення ефективності управління змістом середнього ремонту автомобілів підрозділів охорони кордону.
Середній ремонт автомобілів органів Держприкордонслужби, виконаний ремонтним підрозділом, реалізується на застосуванні двох стратегій ремонтних дій: повному агрегатному відновленні основних агрегатів (блоків, вузлів); прямих ремонтних операцій (розточення, шліфування і т.п.), виконуваних на агрегаті, що відмовив, (блоці, вузлі), з частковим відновленням його окремих елементів, або його заміні ідентичним агрегатом (блоком, вузлом), що вже був у застосуванні і пройшов ремонт.
Перехід від описових (або констатуючих) моделей до керованих моделей ефективності середнього ремонту має принципове значення по ряду позицій. Одна з основних – удосконалення і раціоналізація діючої системи їхнього виконання, що виключає необхідність виконання капітальних ремонтів техніки. Немаловажне також те, що на керованих моделях стає якісно іншим саме планування проведення середніх ремонтів. Основою аналітичної побудови керованої моделі ефективності середнього ремонту служить динамічна система диференціальних рівнянь.
За результатами дослідження отримані математичні моделі процесу адаптивного управління змістом середнього ремонту автомобілів підрозділів охорони кордону у вигляді динамічних систем диференційних рівнянь. Ці математичні моделі формалізують залежність коефіцієнта відновлення технічного ресурсу від співвідношення структурних елементів окремого зразка АТ, що відремонтовані методом агрегатного відновлення і прямими ремонтними діями. Змістом отриманих диференційних рівнянь визначається процес адаптивного управління змістом середнього ремонту, їх аналіз показує, що при домінуванні методу агрегатного відновлення коефіцієнт відновлення технічного ресурсу АТ збільшується, а у протилежному випадку зменшується.
18
Kodis , Y. "ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ ІНСТИТУЦІЙНИХ ПРОЄКТІВ СХІДНОГО ПАРТНЕРСТВА ЄС У КОНТЕКСТІ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ." Theory and Practice of Public Administration 4, no. 71 (December 17, 2020): 195–203. http://dx.doi.org/10.34213/tp.20.04.25.
Full textAbstract:
Систематизовано принципи та процедури механізмів інституційної розбудови, а також моделі функціонування Адміністративних офісів програми Twinning у Південному та Східному регіонах Європейської політики сусідства. З огляду на це було визначено, що в рамках такого механізму використовують проєкти Twinning, заходи TAIEX та програму SIGMA. Встановлено, що визначальними для ефективної реалізації зазначених механізмів є система управління ресурсами допомоги ЄС, яка може бути децентралізованою та централізованою, а також модель функціонування Адміністративного офісу програми Twinning
19
Skyba, Yurii, and Yevheniia Kocherha. "MODELING THE DEVELOPMENT OF TEACHERS’ HEALTH SAVING AND EMOTIONAL AND ETHICAL COMPETENCIES IN POSTGRADUATE EDUCATION." B U L L E T I N OF OLEKSANDR DOVZHENKO HLUKHIV NATIONAL PEDAGOGICAL UNIVERSITY 47, no. 3 (December 29, 2021): 103–12. http://dx.doi.org/10.31376/2410-0897-2021-3-47-103-112.
Full textAbstract:
У статті розкрито актуальність розвитку здоров’язбережувальної та емоційно-етичної компетентностей учителів, які є складовими їхньої професійної компетентності. Обґрунтовано теоретичну модель розвитку здоров’язбережувальної та емоційно-етичної компетентностей учителів у післядипломній освіті. Розкрито змістове наповнення мотиваційно-ціннісного, організаційно-змістового, діяльнісно-операційного та аналітико-результативного блоків розробленої моделі. Запропоновано впровадження у практику артвправ «Прорости зернятко», «Каракулі», «Люблю і роблю», «Моя тканина», «Чарівна паличка», які сприяють розвитку у вчителів навичок знаходження власних ресурсів для професійного вдосконалення та активної життєдіяльності.
20
Кривонос, В. М., О. А. Хахалкіна, В. В. Білий, В. А. Хахалкіна, and Е. О. Гегечкорі. "Обґрунтування напряму вдосконалення системи кисневого живлення екіпажів високоманеврених повітряних суден." Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, no. 3(69) (July 22, 2021): 102–9. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2021.69.13.
Full textAbstract:
Запропоновано вдосконалення системи життєзабезпечення екіпажів повітряних суден, з урахуванням недоліків балонної системи кисневого живлення. Аналіз яких дозволив виявити недоліки існуючої системи кисневого живлення, що дає можливість подальшого обґрунтування напрямку удосконалення бортових балонних кисневих систем, за рахунок її заміни на бортовий кисневодобувний пристрій БКДП. Створена модель сучасної безбалонної кисневої системи літака-винищувача. Використання такої моделі надасть можливість виключити залежність обмеженого запасу кисню на борту повітряного судна і, як наслідок, зменшити контроль його витрати під час польоту, також дозволить зменшити вагу та габарити кисневого устаткування. Для інженерно-технічного складу зникне необхідність наземного обслуговування (дозаправки) літаків киснем при високій інтенсивності польотів, а на запасних аеродромах утримувати кисневодобувне обладнання.
21
Petrushenko, Natalia, Oleksandr Sharko, Marharyta Sharko, Natalia Vasylenko, Mikhailo Mosin, and Alexey Belousov. "Information Control Systems And Technologies For Assessing The Degree Of Preparedness Of Enterprises For Innovative Activities With The Help Of Markov Chains." Modeling Control and Information Technologies, no. 5 (November 21, 2021): 107–9. http://dx.doi.org/10.31713/mcit.2021.29.
Full textAbstract:
Метою роботи є розробка інформаційних систем і технологій визначення ступеня готовності підприємств до інноваційної діяльності на основі організації і регулювання інноваційних процесів в розвиненому виробництві за допомогою ланцюгів Маркова. Наведені результати вивчення процесів оцінки ступеня готовності підприємств до інноваційної діяльності, що функціонують в умовах невизначеності економічних зв'язків і відносин. Розроблено концептуальну модель системи управління інноваційною діяльністю, спрямовану на вдосконалення механізмів діагностики та прийняття рішень на основі використання інструментальних засобів ланцюгів Маркова. Для її практичної реалізації створена імітаційна модель оцінки ступеня готовності підприємств до інноваційної діяльності у вигляді орієнтованого графа, в якому вершини представляють собою стани процесу, а ребра - переходи між ними. Відмітна особливість моделі полягає в тому, що в якості аргументу, від якого залежить процес оцінки ступеня готовності підприємств до інноваційної діяльності розглядається не час, а послідовність станів і номер кроку з ієрархією інтервалів дискретизації. Гнучкість такої моделі забезпечується адаптивністю до впливів зовнішнього середовища з можливістю її налаштування на кожну інформаційну ситуацію).
22
Луценко, Ірина, and Світлана Яковенко. "РОЗВИТОК МОДЕЛЕЙ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В УМОВАХ СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ." Молодий вчений, no. 1 (101) (January 31, 2022): 28–31. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2022-1-101-6.
Full textAbstract:
У статті досліджуються історико-логічні етапи розвитку методологічних підходів до побудови та інтерпретації облікових моделей; обґрунтовується необхідність вдосконалення традиційної моделі бухгалтерського обліку в сучасних соціально-економічних умовах; аналізується вплив наукових досягнень і відкриттів в області інформаційних технологій на сучасну облікову теорію. Досліджуються проблеми і перспективи інтелектуалізації систем бухгалтерського обліку; аналізується вплив автоматизованої форми бухгалтерського обліку на всі етапи бухгалтерської процедури.
23
ЛАВРИШ, Юліана, and Світлана БУГА. "ЦИФРОВІ ОСВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ЗАСІБ АВТОНОМНОГО ІНДИВІДУАЛІЗОВАНОГО НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ В УНІВЕРСИТЕТАХ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (April 29, 2021): 26–33. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2021-1-1-26-33.
Full textAbstract:
Стаття присвячена актуальній та соціально значущій проблемі індивідуалізації навчання в умовах змішаного та онлайн навчання. Освітнє середовище змінюється, і технології стають частиною навчальних програм, а компетентність цифрової грамотності швидко стає необхідною навичкою 21 століття. У ракурсі проблематики статті постає аналіз інновацій, яких потребує процес удосконалення викладання іноземних мов у технічних університетах, а саме: використання цифрових освітніх технологій відповідно до положень та дидактичних принципів моделі SAMR (заміна, доповнення, модифікація, переосмислення). Модель допомагає викладачам оцінювати ступінь інтеграції навчання та викладання з цифровими освітніми ресурсами. Модель SAMR має потужний дидактичний потенціал для вдосконалення процесу викладання засобами цифрових технологій. Також модель є корисним рефлексивним інструментом для освітян для аналізу особистісного досвіду викладання із залученням технологій і знаходження шляхів подальшого вдосконалення. На основі аналізу зарубіжних наукових джерел автори визначають зміст поняття “індивідуалізація”, пропонують форми, методи та засоби для підтримки індивідуалізації навчання іноземних мов. Автономна індивідуалізація навчання надає студентам можливість обирати зміст та стратегії навчання відповідно до власних можливостей, інтересів та ресурсів, що формує вміння навчатися протягом життя та отримувати необхідні вміння та навички самостійно, щоб відповідати мінливим вимогам сучасного ринку праці. У статті надано приклади практичного застосування цифрових ресурсів: навчання грамотності, веб-інструментів, цифрових інформаційних ресурсів та хмарних сервісів для інтенсифікація процесу автономного індивідуалізованого навчання з перспективним переходом до самостійного вдосконалення набутих в університеті знань для успішної професійної самореалізації. Матеріал дослідження, викладений у статті, має теоретичну та практичну цінність та може бути використаний у ході формального та неформального навчання. Ключові слова: індивідуалізація навчання, іноземні мови, автономне навчання, цифрові освітні технології, самомоніторинг, самовдосконалення.
24
Гавриш, Костянтин, Ігор Завгородній, and Наталія Бурєннікова. "ЕНДОГЕННО-ОРІЄНТОВАНА МОДЕЛЬ СТРАТЕГІЧНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ У СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ЇХНЬОЮ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ В ЕПОХУ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ." ГРААЛЬ НАУКИ, no. 4 (May 14, 2021): 84–88. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.07.05.2021.013.
Full textAbstract:
Метою статті є окреслення вдосконалених підходів до формування та реалізації завдань стратегічного розвитку підприємств в системі управління їхньою зовнішньоекономічною діяльністю, що засновуються на визнанні нерозривного зв’язку між пріоритетами розвитку зовнішньоекономічного сектору економіки та фінансово-господарської діяльності підприємства в цілому. Запропоновано застосовувати на практиці переважно ендогенно-орієнтовану модель стратегічного розвитку, яка ґрунтується на певних складових стратегії та визначальних факторах економічного розвитку підприємств у системі управління їхньою зовнішньоекономічною діяльністю з урахуванням глобалізаційних процесів. Підкреслено, що в ендогенно-орієнтованій моделі стратегічного розвитку підприємств паралельно діятимуть і екзогенізовані складові, що дозволить отримувати в результаті синергетичний ефект.
25
Kindrat, Pavlo, and Vadym Kindrat. "Інформаційно-аналітичний комплекс оцінювання у фізичному вихованні." Physical education, sport and health culture in modern society, no. 2(54) (July 1, 2021): 19–24. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2021-02-19-24.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Упровадження сучасних інформаційних технологій у навчальний процес покликане автоматизувати рутинну діяльність та підвищити якість сприйняття отримуваної інформації. Розкриття повного потенціалу застосування інформаційно-комунікаційних технологій у фізичному вихованні потребує доповнення навчальних матеріалів аналітичними комплексами, орієнтованими на допомогу в здій- сненні поточного моніторингу фізичного стану учнів й приведення навчального навантаження у відповідність до їхніх можливостей. Мета дослідження – установлення методичного підґрунтя та ключових засад функціонування інформаційно-аналітичного комплексу оцінювання показників фізіологічного розвитку учнів і їхньої фізичної підготовленості в процесі фізичного виховання. Методи дослідження – аналіз науково- методичної літератури, абстрагування, синтез й узагальнення. Результати роботи. Визначення інформаційно- аналітичного комплексу оцінювання у фізичному вихованні як зручного інструменту діагностики фізичного розвитку учнів та індивідуалізації навчального процесу, зумовлює необхідність застосування в ньому алгорит- мів, що ґрунтуються на математичних моделях і реалізовуються через інтуїтивно-зрозумілий програмний інтерфейс. Для забезпечення функціонального наповнення цього комплексу в ньому виокремлено три підсистеми: програмне втілення математичних моделей, базу даних кінцевих і проміжних результатів, систему візуалізації отриманих результатів. За основу й перший етап створення комплексу запропоновано обрати моніторинг фізичного розвитку та фізичної підготовленості як таких, що представляють найбільший інтерес в парадигмі фізичного виховання. Урахування представлених у науково-методичній літературі методик обчис- лень зазначених параметрів дало змогу розробити схему модулів оцінювання, а також установити взаємозв’язки між вихідними антропометричними та фізіологічними параметрами учнів. Ключові висновки. Результатом реалізації інформаційно-аналітичного комплексу стає можливість здійснювати індивідуальну оцінку гармоній- ності фізіологічного розвитку учнів, їхньої фізичної підготовленості, прогнозування оптимальних результатів підсумкових випробувань, виходячи з їх антропометричних даних та функціонального стану серцево-судинної й дихальної систем. Обґрунтовані переваги й недоліки запропонованої моделі інформаційно-аналітичного комплексу дали змогу встановити перспективні напрями його подальшого вдосконалення, зокрема узгодження та усунення неточностей у наявних методиках оцінювання фізичної підготовленості й фізичного розвитку учнів, удосконалення застосованих оцінних та прогностичних моделей.
26
Radchenko, Stanislav, and Serhei Lapach. "ДОСЛІДЖЕННЯ ТА МОДЕЛЮВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ КОНТАКТНОГО ЗВАРЮВАННЯ ТРУБ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, no. 3(13) (2018): 114–22. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-3(13)-114-122.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Завдяки високим міцнісним характеристикам і стійкості до агресивних середовищ полівінілхлоридні труби знаходять широке застосування в промисловому будівництві. При спорудженні трубопроводів виникає багато технічних проблем при визначенні оптимальних режимів зварювання труб. Постановка проблеми. Використання статистичного моделювання дає змогу встановити причинні, структурні й кількісні зв'язки між групою керованих факторів і модельованими критеріями досліджуваних процесів і істотно підвищити ефективність вибору технологічних режимів контактного зварювання труб. Аналіз останніх досліджень і публікацій. У процесі дослідження і вдосконалення складних систем і процесів доцільно використовувати побудову багатофакторних регресійних моделей. Виділення недосліджених раніше частин загальної проблеми. Необхідним є системний підхід до отримання регресійних моделей: процес повинен включати побудову плану експерименту, формалізований вибір структури моделі, стійке оцінювання коефіцієнтів моделі. Постановка завдання. Метою цієї роботи є використання методики регресійного аналізу для дослідження й побудови високоточних статистичних моделей характеристик процесу контактного зварювання полівінілхлоридних труб. Виклад основного матеріалу. Дослідження було проведено за планом повного факторного експерименту 33//27, що дозволило отримати оцінки коефіцієнтів регресії незалежні (у статистичному сенсі) один від одного. Використання результатів дослідження дозволило побудувати адекватні, інформативні, стійкі моделі межі міцності на розтяг зварного шва, ступеня деструкції матеріалу зварного шва й коефіцієнта зварювання залежно від факторів, що впливають: температури нагрівника, часу оплавлення зварюваних торців, питомого тиску осадки. Висновки відповідно до статті. З урахуванням побудованих статистичних моделей проведено аналіз впливу умов зварювання на характеристики якості зварного шва. Результати експерименту підтвердили доцільність запропонованого підходу і використаних методів моделювання.
27
Лиховид, П. В. "Нормалізований диференційний вегетаційний індекс і відсоток зеленого покриву при вирощуванні озимого ріпаку та сафлору." Аграрні інновації, no. 11 (May 3, 2022): 46–49. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2022.11.6.
Full textAbstract:
Мета. Здійснити аналітичну оцінку взаємозв’язку між супутниковим NDVI та безпосередньо одержаним в полі за допомогою мобільного додатку Canopeo FGCC для надання моделей можливої їх взаємної конвертації під час вирощування культур озимого ріпаку та сафлору. Методи. Польові зйомки фотографічних матеріалів посівів ріпаку озимого та сафлору в періоди «початок цвітіння – кінець достигання» та «10–12 справжніх листків – кінець достигання», відповідно. Обробка фотознімків у програмному продукті Canopeo для розрахунку величини відсоткового зеленого покриття культурами земельних ділянок (FGCC). Прив’язка за даними геотегінгу місць фотозйомки до величин супутникового нормалізованого диференційного вегетаційного індексу (NDVI) на платформі OneSoil AI. Статистична обробка результатів методом поліноміальної регресії, формування моделей конвертації між вегетаційними індексами та оцінка точності моделей за величиною абсолютної середньої похибки у відсотках. Результати. Встановлено, що досліджувані вегетаційні індекси мають високу тісноту нелінійного зв’язку, розроблені поліноміальні криві та моделі мають високу якість підгону з коефіцієнтом детермінації понад 0,90, а також відрізняються достатнім рівнем точності (похибка розрахунків для більшості моделей не перевищує 10%). Максимальну похибку (37,88%) дала модель конвертації площі зеленого покриву (FGCC) ріпаку озимого в NDVI, що пов’язано з особливостями листового апарату культури та спотвореннями величини вегетаційного індексу внаслідок яскраво-жовтого кольору квіток у культури під час її масового цвітіння. Перспективною є розробка подібних моделей для всіх основних культур, вирощуваних на Півдні України, та створення спеціального мобільного додатку для автоматизованої конвертації між вегетаційними індексами. Висновки. Результатами дослідження доведено високу спорідненість та можливість взаємної конвертації між нормалізованим диференційним вегетаційним індексом (NDVI), одержуваним за даними супутникового моніторингу, та відсотковим відношенням площі зеленого покриву (FGCC) на посівах озимого ріпаку та сафлору. Результати розробки можуть бути вдосконалені збільшенням вихідного набору даних та впроваджені у системи точного землеробства в науково-теоретичних і практичних цілях.
28
Товстопятко, Ф. Ф., В. О. Тищенко, О. В. Соколова, and Я. С. Стьопочкін. "ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ І ВДОСКОНАЛЕННЯ РУХОВИХ НАВИЧОК СТАРШОКЛАСНИКІВ НА УРОКАХ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ." Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, no. 2 (November 4, 2021): 64–68. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-2-09.
Full textAbstract:
Аналіз шкільних програм із фізичного виховання вказує на те, що в наш час немає реальної можливості здійснити важливий принцип системи фізичного виховання – забезпечити диференційований та індивідуальний підхід до учнів з урахуванням стану їхнього здоров’я, фізичного розвитку і фізичної підготовленості. Саме тому в більшості випускників середньої школи рівень розвитку рухових здібностей не відповідає тим вимогам, які висуває суспільство до фізичної підготовленості молодого покоління. Мета дослідження – підвищити ефективність формування вмінь і вдосконалення рухових навичок старшокласників на уроках фізичної культури у варіативному модулі «Волейбол». Об’єкт дослідження – урок фізичної культури у варіативному модулі «Волейбол». Предмет дослідження – показники фізичної та технічної підготовленості. Суб’єкт дослідження – хлопці старшого шкільного віку. Методи дослідження: аналіз і узагальнення літературних джерел за темою дослідження, педагогічні спостереження, тестування фізичної підготовленості, тестування технічної підготовленості, методи математичної статистики. Результати дослідження. Проаналізована науково-методична література за темою дослідження дозволила більш детально вивчити особливості фізичної і технічної підготовки у волейболі, особливості розвитку фізичних якостей. Була розроблена й апробована на практиці методика підвищення ефективності формування вмінь і вдосконалення рухових навичок старшокласників на уроках фізичної культури у варіативному модулі «Волейбол». Використання нових, більш ефективних педагогічних рекомендацій сприяло формуванню вмінь і вдосконаленню рухових навичок старшокласників у процесі занять волейболом на уроках фізичної культури. Висновки. Застосування експериментальної методики в умовах контролю показників загальної фізичної підготовленості, а також під час виконання технічних елементів волейболу дозволило підвищити рівень підготовки старшокласників.
29
ЗАВРАЖНА, Олена, Алла САЛТИКОВА, and Ярослав БАЛАБАН. "МОДЕЛЬ МЕТОДИКИ ФОРМУВАННЯ ПРЕДМЕТНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ СТАРШОЇ ШКОЛИ ПРИ ЗМІШАНОМУ НАВЧАННІ ФІЗИКИ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2, no. 2 (2020): 208–14. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-2-208-214.
Full textAbstract:
Акцентується увага на тому, що на сучасному етапі під час навчання фізики в закладах загальної середньої освіти вже неактуальними стають прості формальні знання та уміння відтворювати вивчене на репродуктивному рівні. Принциповим стає компетентнісний підхід. Він виявляється в набутті учнем у процесі навчання інтегрованої здатності, що складається із знань, умінь, досвіду, цінностей і ставлення, які можуть цілісно реалізовуватися на практиці. У процесі навчання фізики в учнів мають бути сформовані відповідні компетентності, що ґрунтуються на системних фундаментальних знаннях та набутих уміннях, в основі яких лежить розуміння фізичних законів, явищ, процесів тощо. Показано, що до середини ХХ століття процес навчання відбувався традиційно за класно-урочною системою. Поява ІКТ привела до виокремлення онлайн-навчання. Переваги і недоліки кожної з цих систем враховані у змішаній системі навчання, яка поєднує традиційні форми з елементами електронного навчання, в якому використовуються спеціальні інформаційні технології, такі як комп'ютерна графіка, аудіо та відео, інтерактивні елементи тощо. Вважаємо, що оптимальною моделлю навчання в сучасних умовах є змішане навчання, оскільки воно дозволяє в достатній мірі здійснювати формування в учнів старшої школи предметної компетентності з фізики. Акцентовано увагу на тому, що формування предметної компетентності на уроках фізики є необхідним для підготовки відповідальних всебічно розвинутих здобувачів освіти. Зауважено, що розробка та вдосконалення критеріїв оцінювання рівня сформованості предметної компетентності при змішаному навчанні є важливим питанням, що вимагає додаткового дослідження. Нами запропоновано авторську модель формування предметної компетентності учнів старшої школи при змішаному навчанні фізики, яка подана у вигляді блоків, що включає взаємопов’язані між собою загально-педагогічний, цільовий, організаційно-змістовий і діагностико-коригуючий елементи. При роботі над моделлю було обґрунтовано її структуру та зміст, виокремлено та враховано її особливості. В подальшому планується апробація та аналіз результатів застосування цієї моделі. Ключові слова: змішане навчання, фізика, старша школа, модель, предметна компетентність, формування.
30
Matkivskyi, S. V., S. I. Kovalchuk, O. V. Burachok, O. R. Kondrat, and L. I. Khaidarova. "Research of the water-pressure system small show influence on the material balance reliability." Prospecting and Development of Oil and Gas Fields, no. 2(75) (June 30, 2020): 43–51. http://dx.doi.org/10.31471/1993-9973-2020-2(75)-43-51.
Full textAbstract:
Охарактеризовано вплив водонапірної системи на характер залежності приведеного середнього пластового тиску від накопиченого видобутку газу з родовища. Зроблено припущення, що незначний вплив законтурної водоносної частини покладу не впливає на характер залежності приведеного середнього пластового тиску від накопиченого видобутку газу, і характер цієї залежності повною мірою характеризує газовий режим розробки покладу. Використання матеріального балансу в такому випадку призводить до завищення початкових запасів газу, оскільки в процесі впровадження певного об'єму води в продуктивну газонасичену частину покладу частково компенсує зниження пластового тиску внаслідок відбору газу. Таким чином, не знаючи достовірних початкових запасів газу, неможливо раціонально проектувати систему розробки та надавати рекомендації щодо вдосконалення системи розробки родовища, що потребує значних капіталов-кладень. Для підтвердження цього припущення створено синтетичну тривимірну модель газового покладу. Створена 3D модель газового покладу включає в себе об'єм води нижче газоводяного контакту, який обме-жений розмірами моделі та додатково з метою проведення комплексного аналізу використано аналітичний акюфер Фетковича об’ємом 5 млн м3 та 25 млн м3 відповідно, з однаковим індексом продуктивності. Акюфери підключені до межі моделі з південно-східного напрямку. За результатами проведених досліджень на основі створеної 3D моделі здійснено графоаналітичну оцінку дренованих запасів газу. Аналізуючи отри-мані результати, автори повною мірою підтвердили зроблене припущення, про те, що незначний вплив во-донапірної системи не пливає на характер залежності приведеного середнього пластового тиску від нако-пиченого видобутку газу з родовища. За результатами проведених досліджень зроблено оцінку можливої величини похибки, яка допускається в результаті оцінки запасів газу за методом падіння пластового тиску. Згідно результатів моделювання розробки родовища величина похибки може складати до 19,47% від дос-товірних початкових запасів газу в моделі. Дане відхилення суттєво перевищує допустимі межі і може призвести до прийняття неправильних рішень щодо подальшої розробки родовища.
31
Гордієнко, О. І., and В. П. Мовчан. "ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТІВ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ." Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), no. 10 (April 26, 2022): 162–69. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2022.10.21.
Full textAbstract:
Сучасний навчальний процес у ЗВО часто призводить до погіршення здоров’я студентів. Перехід студентів на технології дистанційного навчання, на думку фахівців, може викликати несприятливі зміни функціонального стану через низький руховий компонент та значне психічне напруження. Така ситуація вимагає вдосконалення раціональної організації рухової діяльності студентів при дистанційному навчанні. Мета – розкрити спеціально організовані форми рухової активності студентів в умовах дистанційного навчання та дослідити особливості впливу рухового режиму на показники фізичного стану досліджуваних. Методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, педагогічне, соціологічне спостереження, метод функціональних тестів, метод індексів, методи математичної статистики. Дослідження проводили в Переяславському університеті імені Григорія Сковороди. У дослідженні взяли участь 136 студентів – 68 хлопчиків та 68 дівчат. Результати. Аналіз результатів дослідження показує, що перехід на дистанційне навчання призвів до зниження фізичної активності студентів, збільшення тривалості їх перебування за комп’ютером, що відбилося на погіршенні їх самопочуття. Для покращення рухового режиму учнів нами була розроблена спеціально організована тижнева модель фізичної активності, яка включала: перелік форм занять фізкультурою, кількість годин на тиждень, їхню розрахункову енергетичну цінність та визначаємо зміст кожної форми занять, годин. Модель спрямована на досягнення адекватних стандартів фізичної активності та споживання енергії. Впровадження запропонованої моделі в спосіб життя студентів мало покращити їхній фізичний стан та самопочуття. Висновки. Результати дослідження свідчать про доцільність впровадження розробленої моделі рухової діяльності спеціально організованої в режимі студентів в умовах дистанційного навчання.
32
Гордієнко, О. І., and В. П. Мовчан. "ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТІВ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ." Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), no. 10 (April 26, 2022): 162–69. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2022.10.21.
Full textAbstract:
Сучасний навчальний процес у ЗВО часто призводить до погіршення здоров’я студентів. Перехід студентів на технології дистанційного навчання, на думку фахівців, може викликати несприятливі зміни функціонального стану через низький руховий компонент та значне психічне напруження. Така ситуація вимагає вдосконалення раціональної організації рухової діяльності студентів при дистанційному навчанні. Мета – розкрити спеціально організовані форми рухової активності студентів в умовах дистанційного навчання та дослідити особливості впливу рухового режиму на показники фізичного стану досліджуваних. Методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, педагогічне, соціологічне спостереження, метод функціональних тестів, метод індексів, методи математичної статистики. Дослідження проводили в Переяславському університеті імені Григорія Сковороди. У дослідженні взяли участь 136 студентів – 68 хлопчиків та 68 дівчат. Результати. Аналіз результатів дослідження показує, що перехід на дистанційне навчання призвів до зниження фізичної активності студентів, збільшення тривалості їх перебування за комп’ютером, що відбилося на погіршенні їх самопочуття. Для покращення рухового режиму учнів нами була розроблена спеціально організована тижнева модель фізичної активності, яка включала: перелік форм занять фізкультурою, кількість годин на тиждень, їхню розрахункову енергетичну цінність та визначаємо зміст кожної форми занять, годин. Модель спрямована на досягнення адекватних стандартів фізичної активності та споживання енергії. Впровадження запропонованої моделі в спосіб життя студентів мало покращити їхній фізичний стан та самопочуття. Висновки. Результати дослідження свідчать про доцільність впровадження розробленої моделі рухової діяльності спеціально організованої в режимі студентів в умовах дистанційного навчання.
33
ЛУХАНІН, Володимир, Едуард САРАФАНЮК, Олександр МАНОЙЛО, and Геннадій БІЛОУС. "ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ТА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ НАУКОВИХ І НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 28, no. 1 (April 20, 2022): 128–46. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v28i1.960.
Full textAbstract:
У статті подано результати дослідження щодо вдосконалення системи підготовки та підвищення кваліфікації наукових і науково-педагогічних працівників Збройних Сил України. Презентовану перспективну модель системи підготовки та підвищення кваліфікації наукових та науково-педагогічних працівників Збройних Сил України було розроблено відповідно до сучасних вимог нормативно-правових актів України, Міністерства оборони України, досвіду підготовки відповідних наукових та науково-педагогічних кадрів провідних країн членів НАТО та особливостей існуючої національної системи підготовки та підвищення кваліфікації наукових та науково-педагогічних працівників Збройних Сил України. Упровадження перспективної моделі системи підготовки та підвищення кваліфікації наукових та науково-педагогічних працівників Збройних Сил України базується на існуючій національній системі підготовки кадрів, для Збройних Сил України, не потребує значних матеріально-технічних, фінансових витрат та дозволяє використовувати сучасні прогресивні методики, інформаційно-комунікаційні технології навчання. Водночас відповідні рекомендації та пропозиції щодо впровадження перспективної моделі системи підготовки та підвищення кваліфікації наукових та науково-педагогічних працівників Збройних Сил України потребують внесення змін у нормативно-правові акти України та службові документи Міністерства оборони України. Очікуваний результат упровадження перспективної моделі системи підготовки та підвищення кваліфікації наукових та науково-педагогічних працівників Збройних Сил України передбачає збереження самоідентичності існуючої національної системи підготовки кадрів з елементами трансформації та її оптимізації.
34
Lemeshko, O., M. Yevdokymenko, and O. Yeremenko. "ОПТИМІЗАЦІЙНА МОДЕЛЬ МАРШРУТИЗАЦІЇ ЧУТЛИВОГО ДО ЗАТРИМОК ТРАФІКА В ІНФОКОМУНІКАЦІЙНИХ МЕРЕЖАХ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, no. 60 (May 28, 2020): 152–59. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.2.152.
Full textAbstract:
У роботі запропоновано вдосконалену оптимізаційну модель маршрутизації чутливого до затримок трафіка в інфокомунікаційних мережах. Новизною моделі є використання критерію оптимальності, що пов'язаний з мінімізацію середньої міжкінцевої затримки пакетів. В основу зазначеного критерію оптимальності покладено математичний вираз, який дозволяє аналітично розрахувати середню міжкінцеву затримку з урахуванням характеристик мережного трафіка, типів дисциплін обслуговування пакетів на маршрутизаторах інфокомунікаційної мережі, пропускних здатностей каналів зв’язку. Також отримано умови забезпечення якості обслуговування за середньою міжкінцевою затримкою пакетів для будь-якого виду трафіка в умовах реалізації як одношляхової, так і багатошляхової маршрутизації. Отримати зазначені результати вдалося на підставі тензорного моделювання інфокомунікаційної мережі, коли тензори основних QoS-показників та метричні тензори розглядались у двох системах координат: гілок мережі та незалежних міжполюсних шляхів і внутрішніх вузлових пар. Дослідження та порівняльний аналіз з іншими маршрутними рішеннями підтвердили більш високу ефективність удосконаленої моделі за показником середньої міжкінцевої затримки пакетів, що є важливим для чутливого до затримок трафіка, особливо в умовах високих навантажень на інфокомунікаційну мережу
35
Григорків, М. В. "МОДЕЛЬ ДИНАМІКИ ОДНОСЕКТОРНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕКОНОМІКИ." Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Економіка», no. 1(57) (July 2, 2021): 13–17. http://dx.doi.org/10.24144/2409-6857.2021.1(57).13-17.
Full textAbstract:
Розкрито актуальність проблем еколого-економічної взаємодії, вдосконалення методологічних підходів до їх дослідження та розробки інструментарію моделювання економіки, у якій процеси екологізації та соціалізації збалансовані. Запропоновано динамічну модель односекторної економіки, яка займається виробництвом основного агрегованого продукту та утилізацією виробничого забруднення, створеного економікою, та невиробничого забруднення, створеного поза межами виробничо-економічної діяльності. Модель призначена як для теоретичних, так і прикладних досліджень еколого-економічної динаміки. При наявності адекватного інформаційного забезпечення експериментальні дослідження з моделлю у режимі комп’ютерної імітації дозволяють встановити основні закономірності, тенденції та тренди реальної динаміки еколого-економічних систем і розробити сценарії еколого-економічного розвитку, які можуть бути використані при прийнятті відповідних управлінських рішень.
36
Зозуля, В. А., and С. І. Осадчий. "ОГЛЯД МЕТОДІВ ПОБУДОВИ СИСТЕМ КЕРУВАННЯ МЕХАНІЗМОМ ПАРАЛЕЛЬНОЇ КІНЕМАТИЧНОЇ СТРУКТУРИ НА ОСНОВІ ПЛАТФОРМИ СТЮАРТА (ГЕКСАПОД)." Automation of technological and business processes 11, no. 3 (November 11, 2019): 23–31. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v11i3.1504.
Full textAbstract:
Метою даної статті є вивченні сформованих методів, прийомів і принципів розробки систем керування рухом робочого органу платформи Стюарта (гексапод) для визначення шляхів вдосконалення їх характеристик. Як показано в аналізі, проектування систем керування рухом робочого органу гексаподу поділяються на два основних напрямка: метод керування рухом в робочому просторі при вирішенні прямої задачі кінематики та керуванням рухом в просторі узагальненої координати при вирішенні зворотної задачі кінематики. Аналіз методів розробки систем керування рухом робочого органу платформи Стюарта, який показав, що з метою спрощення моделі об'єкта керування і процедур проектування системи керування, часто пропонується поділ механізму на окремі автономні канали за кількістю штанг платформи Стюарта, нехтуючи похибками вимірювання і динамікою датчиків, використання ідеалізованих віртуальних моделей механізму паралельної кінематики для формування сигналів корекції. При цьому замінюються реальні характеристики платформи Стюарта лінеаризованими, а збурюючі дії - взаємовпливом висей їх оцінками. Для деяких режимів роботи гексаподу спрощена модель динаміки не буде відображати реальних фізичних процесів, що відбуваються в гексаподі, що негативно позначається на керованості механізму в цілому. Проведений аналіз дозволив запропонувати структурні схеми керування рухом робочого органу гексаподу побудовані за принципом одно, двоконтурних слідкуючих систем. Виходячи з недоліків слідкуючих систем, запропоновано будувати систему керування гексаподом на основі схем що мають потенційно більшу точність відтворення програмного керування за рахунок збільшення ступеня вільності у виборі регулятора.
37
Хмелюк, Віта Степанівна. "МОДЕРНІЗАЦІЯ МОДЕЛІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ В МІНІСТЕРСТВІ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ." Public management 28, no. 3 (April 12, 2022): 90–95. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2021-3(28)-13.
Full textAbstract:
Мета роботи. Публічно-управлінський прогрес суспільства потребує змін, пов’язаних із формуванням нової якості структури та функцій суспільних відносин. Модернізація включає у себе глобальні процеси, що відбуваються в усіх сферах життєдіяльності суспільства, які визначають його рівень готовності та здатності до еволюції. Метою дослідження є роз- криття механізмів модернізації моделі публічного управління Міністерства освіти і науки України. Методологія. Щоб досягнути мети дослідження, в роботі послідовно застосовуються три основні методологічні прийоми: неоінституціональний підхід, структурно-функціональний аналіз і системний підхід. Використання неоінституціонального підходу дозволяє дійти висновку, що в українському суспільстві наявні інституційні передумови для модернізації моделі публічного управління на основі теорії суспільного вибору. Модернізаційний розвиток інститутів при цьому представлено як свідомий вибір акторів змін в управлінській сфері. Завдяки структурно-функціональному аналізу стає можливим виокремлення складників публічного управління та їх функціональної спрямованості. Модернізація моделі публічного управління центрального органу виконавчої влади стосується не стільки існування деяких можливостей перетворення, скільки якості отримуваних освітніх послуг, тобто характеру функціонування певних інститутів, органів і структур. Використання системного підходу дозволяє розглянути два комплекси модернізаційних змін: у МОН як цілісну сукупність публічно-управлінських процесів, і в КМУ, який спрямовує та координує діяльність МОН. Наукова новизна. Дослідження характеризується двома основними положеннями науково-дослідницької новизни: з’ясовано інституційні передумови модернізації моделі публічного управління центральних органів виконавчої влади, а також окреслено публічно-управлінську модель ефективного функціонування МОН України. Висновки. Модернізація моделі публічного управління МОН уможливлюється у разі врахування опти- мізації інституційного та функціонального складників, а також завдяки вдосконаленню характеру функціонування Міністерства.
38
Bilokur, Mykola, Evgen Sidorenko, Valeriy Khrebet, Ivan Gomola, Viktor Hudyma, and Sergii Kopashynski. "Вибір зразка озброєння на основі нечіткої логіки в заходах оборонного менеджменту." Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 10, no. 6 (December 31, 2020): 78–92. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2020.10.6.8.
Full textAbstract:
Досліджується можливість вдосконалення процесу планування на основі спроможностей з метою мінімізувати потребу в зразках ОВТ та максимізувати набуття спроможностей впродовж їх життєвого циклу. Використовуючи теорію нечітких множин проведено оцінювання альтернативних зразків ОВТ. Розроблено модель нечіткого висновку визначення корисності зразків ОВТ в набутті спроможностей в основу якої покладено нечітку логіку. Здійснено моделювання альтернативних зразків ОВТ щодо витрат на стадіях життєвого циклу «Використання» та «Підтримка» використовуючи сучасне програмне середовище MATLAB. Результати моделювання надали можливість на етапі планування підвищити ефективність управління оборонними ресурсами використовуючи значення корисності зразків ОВТ. Впровадження в оборонний менеджмент розробленої моделі дозволяє в автоматичному режимі без участі експертів визначати зразки ОВТ, враховуючи вартість їх життєвого циклу та наблизити процес планування до євроатлантичних підходів.
39
Шевченко, І. Б., and Л. П. Шендерівська. "ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА БАЛАНСОВА МОДЕЛЬ ДЛЯ ДІАГНОСТИКИ КРИЗОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВ ВИДАВНИЧО-ПОЛІГРАФІЧНОЇ ГАЛУЗІ." Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, no. 2 (61) (September 30, 2021): 68–73. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/61-10.
Full textAbstract:
Сучасна економічна система України перебуває у досить нестабільному положенні. Цьому сприяють як міжнародні політичні, економічні та фінансові кризи, світова пандемія 2020 року, так і внутрішня політична й економічна ситуація. Для багатьох вітчизняних підприємств, особливо у видавничо-поліграфічній галузі, постала реальна загроза банкрутства. Менеджменту комерційних організацій необхідно мати ефективний інструмент для ранньої діагностики кризових явищ, можливості виявити їх причину та усунути її шляхом коригування власних стратегій розвитку. У статті досліджено фінансово-економічний стан видавничих та поліграфічних підприємств, виявлено фактори, що мають найбільший вплив на їх фінансову стійкість, та розроблено балансову модель діагностики кризового стану. В ході подальшого дослідження та вдосконалення моделі вона може стати надійним засобом швидкого виявлення потенційних загроз фінансовому та економічному стану підприємства.
40
Майсара, Алкум. "ТИПОЛОГІЯ МОДЕЛЕЙ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ ВЗАЄМОВІДНОСИН ОРГАНІВ ВЛАДИ ТА СУСПІЛЬСТВА." Public management 15, no. 5 (September 29, 2018): 140–48. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2018-15-5-140-148.
Full textAbstract:
Дослідження моделей взаємодії держави і громадянського су- спільства дало змогу розглядати відповідну проблематику у функціональ- ному розрізі. Обґрунтовано, що визначення та забезпечення оптимальної моделі взаємодії між державою та громадянським суспільством є назрілою і необхідною умовою політичної модернізації та демократизації, прямим шляхом до політичної стабільності будь-якої держави, оскільки адекватна взаємодія між сторонами спирається на зважений баланс інтересів кожної з них, а взаємовигідне партнерство на основі паритетного соціального діа- логу сприяє не лише вдосконаленню і підвищенню ефективності соціальної політики, а й стабілізації всього суспільного буття загалом. Наголошено, що в кожній державі з урахуванням її специфіки формується власна модель со- ціальної політики.
Визначено, що становлення ефективної взаємодії між організаціями гро- мадянського суспільства та державними інституціями напряму залежить від якісних змін моделі державного управління в Україні, серед яких децентралі- зація, послаблення неефективних адміністративно-командних і суто регуля- тивних методів тощо. Революція Гідності відкрила новий етап в історії роз- витку громадянського суспільства, продемонструвала вплив громадськості на суспільно-політичні перетворення, стала поштовхом для оновлення та переформатування влади. Такі цілі вимагають створення повноцінних, а не декларативних громадських інституцій, здатних отримати інформацію на по- чаткових стадіях ухвалення управлінських рішень, запропонувати альтерна- тиви, здійснювати контроль. Розглянуто, що для взаємодії органів влади та громадянського суспільства використовуються такі механізми як консульта- ції з громадськістю, участь у громадських радах, робочих групах, громадські експертизи і моніторинги, громадські слухання, інформаційні запити до ор- ганів державної влади тощо.
Визначено, що на сьогодні недостатньо реалізованим лишається потен- ціал аналітично-експертного середовища, профспілкових організацій, ор- ганізацій роботодавців у формуванні змісту державної політики. Водночас така співпраця має ґрунтуватися на принципах: громадська активність, партнерство, відкритість та відповідальність, політична незалежність, запо- бігання корупції, раціональний і збалансований розвиток, комплексність.
41
БРАТЧИКОВА Т. І., МАРОВА С. Ф. ,. АДАМОВ Д. В. ,. "УПРАВЛІННЯ ЗАКЛАДАМИ СЕРЕДНЬОЇ, ДОШКІЛЬНОЇ ТА ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ." Manager. Bulletin of Donetsk State University of Management 84, no. 3 (January 14, 2020): 5–17. http://dx.doi.org/10.35340/2308-104x.2019.84-3-01.
Full textAbstract:
У статті проаналізовані сучасний стан, тенденції та проблеми розвитку освіти в Україні та м. Маріуполь. Предметом дослідження є процеси управління закладами середньої, дошкільної та позашкільної освітив умовах децентралізації. Метою дослідження є аналіз сучасного стану середньої, дошкільної та позашкільної освіти м. Маріуполь. У дослідженні використовувались загальнонаукові та спеціальні методи аналізу та синтезу, аналогії та порівняння, статистичні та аналітичні. Зокрема в статті наведено модель інтегральної стратегії формування конкурентних переваг в межах Концепції «Нова українська школа», наведено суми невикористання коштів по освітній субвенції у 2018 р., виявлено динаміку виплат з міського бюджету по статті «Освіта» по м. Маріуполь за 2016-2018 рр. (виконання бюджету), шляхи та заходи з модернізації вітчизняної освіти на етапі дігіталізації економіки, наведено схему ідентифікації моделі вдосконалення освітньої політики м. Маріуполь.
42
Vazhynskyi, Serhii, Igor Fedyuk, and Andrii Chernukha. "Вдосконалення протипожежного захисту місць зберігання боєприпасів та вибухових речовин." Problems of Emergency Situations, no. 33 (2021): 278–89. http://dx.doi.org/10.52363/2524-0226-2021-33-22.
Full textAbstract:
Визначені основні параметри системи пожежогасіння арсеналів, складів зберігання боєприпасів та вибухових речовин та шляхи її удосконалення. Останнє дало змогу провести розрахунки кількості та перелік елементів модернізації системи пожежогасіння. Запропоновано функціональну модель модернізованої автоматичної системи пожежогасіння на складах та арсеналах, яка повинна включати комплекс заходів щодо створення додаткових водоймищ, інженерного обладнання території місць зберігання вибухопожеженебезпечних речовин та технічних пристроїв автоматичного пожежогасіння з підвищеними витратами вогнегасної речовина, що провинні працювати в автономному режимі. Особливостями роботи є опис створеної експериментальної установки на випробу-ванні якої у на лабораторних умовах було підтверджено ефективність запропонованої функціональної моделі модернізованої автоматичної системи пожежогасіння. Аналіз попередніх результатів розрахунків та випробувань підтверджують, що протипожежний захист вибухонебезпечних речовин у місцях їх постійного або тимчасового зберігання, обслуговування та підготовки до транспортування необхідно удосконалити шляхом модернізації системи вцілому. А саме створенням додаткових земельних укріплень, пожежних водоймищ на території зберігання, застосуванням модернізованих автоматизованих систем пожежогасіння в яких використовувати порохові акумулятори тиску. На етапі виникнення пожежі система автоматичного пожежогасіння повинна забезпечити збільшенні витрати води на 30%. Надані пропозиції щодо створення умов для ліквідації пожежі на складах і арсеналах при роботах пов’язаних зі зберіганням або утилізацією вибухопожеженебезпечних виробів та речовин термін зберігання та застосу-вання яких закінчився шляхом створення ї застосування резервних пожежних водоймищ на небезпечній території. Визначені напрямки удосконалення системи сигналізації про виникнення пожежі та запропоновано використання автоматичної системи пожежогасіння, яка є енергонезалежною, завадостійкою, простою в експлуатації
43
Баранова, А. М. "МОДЕЛЬ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ ФОРМУВАННЯ ЛІДЕРСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ." Problems of Modern Psychology, no. 2 (February 16, 2021): 125–32. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2020-2-13.
Full textAbstract:
Стаття присвячена вивченню особливостей розвитку лідерського потенціалу в юнацькому віці. У результаті проведеного теоретичного аналізу проблеми з’ясовано, що процес формування ефективного лідера значною мірою залежить від створених для цього відповідних умов. Так, вивчення соціально- психологічної вітчизняної і зарубіжної літератури з проблем лідерства засвідчило, що наявні різні підходи до вивчення феномена лідерства, у структурі яких простежуються чинники формування лідерського потенціалу особистості в юнацькому віці. У статті на основі проведеного теоретичного аналізу першоджерел із проблем лідерства були виділені та розглянуті соціально-психологічні чинники формування лідерського потенціалу в юнацькому віці як комплексний феномен, що об’єднує індивідуальні та групові характеристики спільної діяльності, які у своїй сукупності забезпечують успішне досягнення загальногрупової мети. Метою статті було виділення соціально-психологічних чинників формування лідерського потенціалу в юнацькому віці та побудова моделі соціально- психологічних чинників формування лідерського потенціалу в юнацькому віці. Детально вивчивши всі відомі теорії і підходи стосовно питань лідерства, була виділена низка соціально-психологічних чинників формування лідерського потенціалу, що дало змогу нам побудувати модель, яка розкриває всі залежності формування лідерського потенціалу від конкретних чинників. Відповідно до розгляду сукупності соціально-психологічних чинників формування лідерського потенціалу в юнацькому віці була розроблена та проаналізована модель, яка може розглядатися як методологічна основа дослідження та вдосконалення лідерського потенціалу особистості юнацького віку. Відповідно до цього було визначено мету та завдання, на вирішення яких спрямована така модель. Моделюючи процес формування лідерського потенціалу в юнацькому віці під впливом виділених соціально-психологічних чинників, було враховано такі підходи, як: суб’єктно-діяльнісний, особистісно орієнтований, суб’єкт-суб’єктний, системний, акмеологічний. Під час побудови моделі було виділено соціально-психологічні чинники формування лідерського потенціалу в юнацькому віці. Виділені чинники розподілено на дві загальні групи: зовнішні (об’єктивно-ситуаційні) та внутрішні (суб’єктивно-особистісні).
44
Кузьменко, О., С. Миненко, К. Гриценко, and B. Яценко. "ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДІВ МАШИННОГО НАВЧАННЯ ДЛЯ СТАТИСТИЧНОГО АНАЛІЗУ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ КІБЕРСПОРТИВНОЇ ГАЛУЗІ." MEASURING AND COMPUTING DEVICES IN TECHNOLOGICAL PROCESSES, no. 1 (May 27, 2021): 126–32. http://dx.doi.org/10.31891/2219-9365-2021-67-1-18.
Full textAbstract:
У статті розглянуто динаміку та поведінку кіберспортивної індустрії на світовому рівні та стан кіберспорту як індустрії в Україні. Визначено основні досягнення кіберспортивної сфери України. Проведено статистичний аналіз доходу кіберспортивної індустрії, сукупної аудиторії кіберспортивних ігор, постійних та пересічних глядачів змагань на основі аналізу варіації, моди, показників асиметрії та ексцесу розподілу. Для досягнення цілей дослідження було використано метод експоненційного згладження та метод опорних векторів. SVM є методом машинного навчання, який використовується для вирішення задач класифікації та регресії. Як і для класичної моделі регресії основою підходу є знаходження функції підгонки емпіричних даних. Обрані методи дозволили підготувати дані для аналізу та побудувати регресійні SVM-моделі з ядром на основі радіально-базисних функцій. Побудовані моделі для доходу кіберспорту та пересічних глядачів кіберспорту мають тип epsilon-SVM, а для світової аудиторії кіберспорту та постійних глядачів кіберспорту – nu-SVM. Доведена адекватність побудованих моделей на основі аналізу залишків моделі. Здійснено прогнозування вхідних показників. Визначено, що до 2025 року очікується постійне зростання доходу від кіберспортивної діяльності, що означає постійний розвиток та вдосконалення супутньої до кіберспорту інфраструктури. Визначено важливість та необхідність державної підтримки розвитку кіберспорту на всіх рівнях: від організації турнірних площадок до проведення регіональних, шкільних, аматорських турнірів. Отримані результати можуть бути використані Федерацією кіберспорту України, кіберспортивними організаціями, дослідниками для обгрунтування необхідності розвитку кіберспорту в Україні.
45
Kulbovskyi, I. I., H. M. Holub, and O. S. Haydenko. "МОДЕЛЮВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОТОКІВ КОМП’ЮТЕРНОГО МОНІТОРИНГУ МЕРЕЖ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ ТРАНСПОРТУ." Metallurgicheskaya i gornorudnaya promyshlennost, №4, 2018, no. 4 (August 2018): 94–98. http://dx.doi.org/10.33101/s04-4757684.
Full textAbstract:
Мета. Розробка моделі інформаційних потоків комп'ютерного моніторингу та управління як невід'ємних складових єдиного інформаційного простору господарства електропостачання залізниці; вдосконалення математичних методів організації безперервного моніторингу параметрів функціонування мереж залізниці в процесі постачання електроенергії на тягу поїздів для проведення, контролю роботи електричних мереж і обладнання, ідентифікації аварійних і нормальних режимів роботи електричних мереж в режимі реального часу. Методика. Розробка і моделювання інформаційної системи комп'ютерного моніторингу та поліпшення контролю роботи електричних мереж і обладнання, ідентифікації аварійних і нормальних режимів роботи електричних мереж в режимі реального часу. Результати. Розроблено модель систем моніторингу та управління режимами роботи мережі електропостачання, показує інформаційні зв'язки між компонентами систем і їх об'єктом, а також і способи організації синхронно зареєстрованих первинних даних, формування їх у вигляді єдиного інформаційного Наукова новизна. Для проведення, контролю роботи електричних мереж і обладнання, ідентифікації аварійних і нормальних режимів роботи електричних мереж в режимі реального часу, запропонована математична модель організації змінного моніторингу параметрів режимів мережі електропостачання залізниць та способи організації синхронно зареєстрованих первинних даних і способи формування їх в вигляді єдиного інформаційного простору з загальносистемних позицій як основи оптимізації енергопостачання, поліпшення Безпека, ти руху і реалізації енергозберігаючі їх технологій. Практична значущість. Рішення проблеми оптимізації енергопостачання, поліпшення безпеки руху та реалізації енергозберігаючих технологій. Ключові слова: системний аналіз, енергозбереження, автоматизована система управління, модель, комп'ютерний моніторинг, інформаційні потоки, ідентифікації.Іл. 1. Бібліогр.: 7 назв.
46
Гнатенко Т. С. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ НЕПЕРЕРВНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ В ПРАКТИЦІ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ." ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, no. 50 (January 22, 2022): 93–101. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi50.307.
Full textAbstract:
У статті розглянуто концептуальні засади неперервної професійної підготовки в практиці фармацевтичної діяльності. Проаналізовано чинні нормативні кваліфікаційні характеристики професійної діяльності спеціалістів фармацевтичної сфери; наукові праці, в яких висвітлювалися проблемні питання щодо професійної підготовки. Розкрито основну складову професійної діяльності фармацевтів. У наукових дослідженнях науковця І. Бойчука зазначено, що професійна підготовка спеціалістів фармацевтичного профілю базується на оволодінні продуктивними знаннями, уміннями та навиками з метою гармонійного розвитку професійної самореалізації особистості. Проаналізувавши наукові педагогічні джерела, термін «професійна підготовка» окреслюємо як цілісний процес формування професійних знань, умінь і навичок, практичного досвіду і належних етичних норм поведінки, за допомогою яких реалізується ефективна професійна діяльність. А інші вчені вбачають значення такої професійної підготовки у здобутті фахівцем професійної освіти, в результаті чого відбувається оволодіння продуктивними знаннями, інтегративними уміннями та формування важливих індивідуально-професійних якостей.На основі аналізу наукових досліджень виокремлено ряд основних завдань неперервної професійної освіти. Сформовано професійну модель фахівця фармацевтичного профілю. Є підстави вважати, що модель особистості спеціаліста фармацевтичного профілю має включати опис системи його якостей, які забезпечують ефективну реалізацію професійних завдань, а також його саморозвитку, враховуючи динамічність розвитку індивіда, майбутньої професійної діяльності. Таким чином, формування цієї моделі стає основною метою професійної неперервної підготовки. Таким чином, професійна модель фармацевта акцентує увагу науково-педагогічних працівників на вдосконаленні їхньої професійної підготовки у системі неперервної освіти, яка є найважливішою на сучасному етапі розвитку фармацевтичної сфери.
47
Федотов, В. "Математична модель збудження спінового фотоструму у наноструктурах антиферомагнітних діелектриків." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, no. 39 (May 18, 2020): 105–9. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2020-39-18.
Full textAbstract:
Розглянуто фізичні принципи, що лежать у основі фотогальванічного ефекту, який виникає внаслідок проходження циркулярно поляризованого світла у середовищі металу і виражається у генеруванні прямого фотоструму, напрям якого залежить від поляризації світла. Визначено особливості виникнення даного ефекту у структурах антиферомагнітних діелектриків, зазначено його нелінійність та запропоновано подальше використання у опто-спінтронних запам’ятовуючих пристроях і нанодетекторах електромагнітного поля. У рамках побудови математичного апарату розгляд спінового імпульсу було перенесено з фотонів на магнони. Таким чином, було вказано, що циркулярно поляризоване електромагнітне поле в рамках моделі генерує прямий спіновий фотострум магнона, причому напрям струму визначається спіральністю світла. Показано, що явище резонансу на базі загальних принципів нанофотоніки може бути представлено як взаємодія другого порядку поляризованого світла з речовиною. Розроблена математична модель була вдосконалена через врахування внеску геометричної організації складних ґратчастих структур антиферомагнітних діелектриків і явище антисиметричного обміну.
48
ГОРБАТЮК, Роман, and Тетяна ПОЛІЩУК. "СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ РОЗВИТКУ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ПЕДАГОГІЧНОГО КОЛЕКТИВУ ЗАКЛАДІВ ПРОФЕСІЙНОЇ (ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ) ОСВІТИ АГРАРНОГО ПРОФІЛЮ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 23, no. 4 (March 26, 2021): 125–41. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v23i4.609.
Full textAbstract:
Розкрито зміст організаційної культури педагогічного колективу закладу професійної (професійно-технічної) освіти аграрного профілю, який відображає структуру, цілі діяльності, що віддзеркалюють систему цінностей колективу і стиль керівництва ним: норми, правила, традиції. Їх взаємодія утворює структуру організаційної культури педагогічного колективу.
Запропоновано новий підхід щодо побудови та теоретичного обґрунтування структурно-функціональної моделі розвитку організаційної культури педагогічного колективу закладу професійної (професійно-технічної) освіти аграрного профілю, яка виконує ілюстративну, трансляційну, пояснювальну, дослідницьку, прогностичну функції і дає змогу виявляти можливі технології підвищення рівня організаційної культури педагогічних колективів. Спроектована структурно-функціональна модель складається із взаємопов’язаних блоків: цільовий (мета, цілі і завдання розвитку організаційної культури), теоретико-методологічний (концепція розвитку організаційної культури педагогічного колективу, педагогічні умови; традиції, ідеали, ритуали), технологічний (інноваційна методика розвитку організаційної культури), діагностичний (критерії, параметри та рівні розвитку організаційної культури), результативний (позитивна динаміка розвитку організаційної культури). Окремим складником структурно-функціональної моделі виділено педагогічні умови розвитку організаційної культури педагогічного колективу професійного навчального закладу аграрного профілю (мотивація до розвитку організаційної культури, що сприятиме особистісному культурному, професійному зростанню суб’єктів освітньої діяльності; вдосконалення (розвиток) загальнокультурної компетентності педагогів; готовність колективу до інноваційних змін у системі цінностей; інформаційно-методичне забезпечення розвитку організаційної культури; збереження існуючих традицій та ефективне використання ідеалів, ритуалів).
49
Островерха, Р. Е. "ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ: ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ АСПЕКТ." Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, no. 1 (May 25, 2017): 167–75. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.1.2017.167-175.
Full textAbstract:
Обґрунтовано теоретичні засади вдосконалення бухгалтерського обліку на основі системно-кібернетичного підходу. Розроблено концептуальну схему побудови бухгалтерського обліку. Розглянуто шляхи вдосконалення організації бухгалтерського обліку. Розкрито зміст технологічних етапів облікового процесу із використанням пірамідальної моделі. Висвітлено зміст та порядок формування об’єктів облікового процесу. Запропоновано заходи з удосконалення процесів документування господарських операцій.
50
Бурлаков, Володимир Михайлович, Володимир Григорович Кононович, and Ірина Володимирівна Кононович. "Синергія та темподинаміка вдосконалення моделі кібернетичних загроз ядерних об'єктів." Адаптивні системи автоматичного управління 1, no. 32 (September 21, 2018): 23–36. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.32.2018.145608.
Full text