Journal articles on the topic 'Варіант'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Варіант.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Варіант.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Шмілик, І. Д. "КРИТЕРІЇ ВИЗНАЧЕННЯ МОРФОЛОГІЧНОЇ ВАРІАНТНОСТИ В УКРАЇНСЬКОМУ МОВОЗНАВСТВІ." Nova fìlologìâ, no. 83 (November 10, 2021): 282–87. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-41.
Full textAbstract:
У статті подано різні погляди щодо тлумачення терміна «варіант» і трактування термін сполуки «варіант слова». Описано різні класифікації варіантів слів (акцентуаційні, фонетичні, орфоепічні, орфографічні, словотвірні, граматичні, останні з яких мовознавці ототожнюють із морфологічними або поділяють на морфологічні й синтаксичні). Серед різноманітної класифікації варіантів слів ґрунтовно проаналізовано морфологічні варіанти й виокремлено такі особливості: форми того самого слова; тотожність лексичного й граматичного значення; наявність спільної або варіантної словозмінної основи (братові/брату – спільна, золотому/золотім – варіантна); наявність варіантних флексій (нова – новая); наявність формотворчих суфіксів (ім’ям – іменем); неоднакове поширення в стилях літературної мови; взаємозамінність у тій самій позиції. Вказано на інші чинники, якими може бути зумовлена морфологічна варіантність, зокрема: зміною і словозмінної основи, і флексій (сльозами – слізьми), акцентуаційними змінами (стола–столу), фонетичними й акцентуаційними змінами (на тоці – на току), зміною лексичного значення слова (духу – духа, каменю – каменя), варіюванням граматичної категорії роду при змінній або незмінній формі слова (зал ч.р. – зала ж.р. – не потребує контексту, купіль – ч.р. і ж.р. – потребує контексту), варіюванням форм того самого роду (вовкулак ч.р. – вовкулака ч.р., постіль ж.р. – постеля ж.р.). Зазначено, що мовознавці другої половини ХХ ст. використовували різні терміни на позначення спільнокореневих утворень із тотожним змістом і деякими видозмінами форми, а саме: паралельні форми, варіантні закінчення, паралельні закінчення, паралельні граматичні форми, морфологічні варіанти, варіантні утворення, варіантні форми тощо. Також вказано на дискусійне питання в українській лінгвістиці про розмежування понять «паралельна форма», «дублет» і «варіант» і на доречність використання терміна «варіант», який найбільш повно виражає суть явища варіювання мовних засобів. Зазначено доцільність вживання терміносполуки «варіанти форм слова», якщо йдеться про морфологічну варіантність, а також поняття «морфологічна варіантність», «словозмінна варіантність», «варіанти форм слова» потрактовано як синоніми.
2
Polishchuk, L., O. K. Klymovych, S. M. Bohutskyi, and A. D. Pashchetnyk. "Процес прийняття рішення на ведення бойових дій в сухопутних військах збройних сил країн НАТО." Озброєння та військова техніка 20, no. 4 (December 25, 2018): 3–8. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2018.4(20).3-8.
Full textAbstract:
У статті представлено порядок прийняття військових рішень у Сухопутних військах Збройних Сил країн НАТО за їх стандартами. Для детального аналізу варіантів бойових дій розглянута воєнна гра, в ході якої проводиться візуалізація ходу операцій, враховуючи сильні сторони своїх військ і їх розташування, можливості противника та можливі його варіанти бойових дій, вплив і потреби цивільного населення в районі операції, а також інші аспекти обстановки. Результатом воєнної гри є уточнений варіант бойових дій, заповнена матриця синхронізації, а також шаблон підтримки прийняття рішення і матриця підтримки рішення для кожного варіанту бойових дій.
3
Mysula, Yu I. "СУЧАСНІ ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІЧНОЇ ФЕНОМЕНОЛОГІЇ ПЕРВИННОГО ЕПІЗОДУ БІПОЛЯРНОГО АФЕКТИВНОГО РОЗЛАДУ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 4 (January 29, 2020): 94–99. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v.i4.10807.
Full textAbstract:
Проблема біполярного афективного розладу (БАР) є однією з найактуальних проблем сучасної психіатрії.
Мета – вивчити клінічну феноменологію первинного епізоду біполярного афективного розладу з урахуванням гендерного фактора і клінічного варіанту дебюту БАР.
Матеріал і методи. Проаналізовано особливості перебігу первинного епізоду БАР на підставі даних клінічного обстеження 153 хворих.
Результати. Встановлено, що депресивному і змішаному варіантам дебюту ПЕ БАР притаманний раптовий початок (відповідно у 84,1 % чоловіків та у 72,0 % жінок, і у 83,3 % чоловіків та у 80,0 % жінок); а маніакальному – поступовий (66,7 % чоловіків і 62,5 % жінок). У структурі депресивного варіанта ПЕ БАР домінував знижений настрій (40,9 % і 54,7 %), рідше виявлялися прояви дратівливості (25,0 % і 25,3 %), притуплення емоцій (13,6 % і 18,7 %) та емоційна лабільність (15,9 % і 12,0 %). При маніакальному варіанті найпоширенішими симптомами були гіпертимність (у всіх хворих), ейфорія (86,7 % і 25,0 %, р<0,01) та дратівливість (66,7 % і 62,5 %); рідше – емоційна лабільність (40,0 % і 25,0 %), сенситивність (0,0 % і 12,5 %). Змішаний варіант дебюту характеризувався поєднанням депресивної і маніакальної симптоматики: зниженого настрою (83,3 % і 80,0 %), емоційної лабільності (100,0 %), дратівливості (66,7 % і 40,0 %), притуплення емоцій (16,7 % і 0,0 %), сенситивності (66,7 % і 80,0 %), гіпертимності (66,7 % і 60,0 %), ейфорії (50,0 % і 20,0 %).
Висновки. Хворим з первинним епізодом БАР притаманні відмінності у клінічній феноменології, зумовлені переважно клінічним варіантом дебюту захворювання при другорядній ролі гендерного фактора. У чоловіків поширеніші ейфорійна симптоматика і емоційна лабільність, а у жінок – сенситивність. Виявлені закономірності можуть бути використані при розробці лікувально-реабілітаційних і профілактичних заходів при БАР.
4
Herasymenko, L. O. "Особливості психосоціальної дезадаптації у жінок з клінічно визначеними розладами адаптації." Likarska sprava, no. 3-4 (December 5, 2018): 87–92. http://dx.doi.org/10.31640/3-4.2018(13).
Full textAbstract:
Вивчали структурні особливості психосоціальної дезадаптації у жінок з клінічно окресленими розладами адаптації. Проведено аналіз їх анамнестичних даних, клініко-психопатологічне обстеження. За допомогою методів діагностики структури психосоціальної дезадаптації отримано дані про домінування в обстежених жінок її сімейного варіанта. Другим за поширенням був виробничий (службовий) варіант дезадаптації. При цьому у більшості жінок сімейний і виробничий варіанти поєднувались і діагностовано змішаний варіант дезадаптації. До найбільш поширених факторів формування дезадаптації в обстежених жінок належать внутрішньо- і міжособистісні конфлікти, порушення сексуальної і комунікативної функцій, а також високий рівень особистісної тривожності, інтравертованості більшості з них. Отримані дані можуть бути використані для розробки ефективної системи психотерапевтичної корекції проявів психосоціальної дезадаптації у жінок та реабілітаційної роботи з ними.
5
Bury, M., G. Hury, A. Dawidowski, N. Opatowicz, M. Sobolewska, M. Swiderska-Ostapiak, and U. Bashutska. "ВРОЖАЙНІСТЬ СОРГО ЗВИЧАЙНОГО СОРТУ "БІОМАС 150" ЗАЛЕЖНО ВІД УДОБРЕННЯ СІРКОЮ." Scientific Bulletin of UNFU 25, no. 9 (November 25, 2015): 117–24. http://dx.doi.org/10.15421/40250917.
Full textAbstract:
Польовий експеримент проведено протягом вегетаційного періоду 2014 р. на ґрунті комплексу "житній добрий" у сільськогосподарській дослідній станції в Ліпніку біля Штаргарда. Розглянуто три варіанти удобрення: 0 – контрольний (PK), N – PK+N і S – PK+N+S Сорго звичайне сорту "Біомас 150" розвивалося дуже добре і позитивно реагувало на вплив мінеральних добрив. Мінеральне удобрення азотом і сірчано-вапняною сумішшю, отриманою від промислової десульфуризації димових газів (варіант S), що містить сірку (17 % S = 42,5 % SO3), позитивно вплинуло на біометричні характеристики рослин сорго (висоту й товщину стебел) і фізіологічні параметри (індекс вмісту хлорофілу SPAD і асиміляційну площу рослин – LAI). Підтверджено значний вплив комбінованого мінерального удобрення азотом та сіркою, що міститься в сульфаті кальцію (варіант S) на вихід сирої маси. Відбулося його збільшення близько 49 %, з 73,6 на контрольному об'єкті до 109,4 т·га-1 (варіант S). Також вихід сухої речовини збільшився із 23,5 т·га-1 до 30,8 т·га-1 або близько 31% стосовно контрольного варіанта (0).
6
Ляшенко, В. В., І. І. Лотиш, А. О. Тараненко, В. Ю. Крикунова, and К. О. Кундиус. "ВПЛИВ АЗОТНИХ ДОБРИВ НА УРОЖАЙНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ НАСІННЯ СОЇ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 27, 2019): 58–65. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.04.07.
Full textAbstract:
У статті йдеться про поєднання в системі удобрення фосфорно-калійних та азотних добрив, що необхідно для реалізації генетичного потенціалу сої. Визначено, що головним чинником, який впливає на реалізацію генетичного потенціалу продуктивності сої, є застосування азотних добрив, що також зменшує витрати вологи на формування одиниці врожаю. Доведено, що внесення азотних доб-рив (N60) та (N90) на фосфорно-калійному фоні (Р60К60) дає змогу зменшити на 34–39 % витрати во-логи на формування одиниці врожаю порівняно з варіантом без добрив. Показано збільшення вмісту нітратного й амонійного азоту в шарах ґрунту від 0 до 20 см – 1,1 % і від 20 до 40 см – 4,7 % при внесенні азотних добрив (N30-90 на фоні Р60К60). Виявлено позитивний вплив мінеральних добрив на біометричні показники рослин сої. За результатами досліджень визначено, що найкращими виявили-ся ті варіанти, на яких азотні добрива застосовувалися на фосфорно-калійному фоні. Доцільно за-значити, що за умови збільшення доз азотних добрив спостерігається покращення відповідних пока-зників. Встановлено, що найвища врожайність насіння сої в середньому за роки проведення дослі-джень – 25,3 ц/га, формується на варіанті з внесенням азоту в дозі N90. Перевищення порівняно з варіантом без добрив становить 7,3 ц/га або 42 %. Розбіжність за цим показником на варіантах, де вносили N30 і N60, становить 1,6 ц/га. Доведено позитивний вплив внесення мінеральних добрив на по-казник якості носіння сої. Під час проведення наших досліджень максимальний вміст білка в зерні сої (38,2 %) виявлено у варіанті з внесення по фону азотних добрив у дозі 90 кг/га д. р. Цей же варіант характеризувався і найвищим його виходом з одиниці площі – 9,7 ц/га. Найбільший вміст жиру в зер-ні був виявлений у варіанті без добрив і становив 22,0 %. З’ясовано, що за рахунок внесення азотних добрив покращення умов мінерального живлення сприяло зниженню його вмісту до 20,1 %.
7
Козар, С. Ф., and О. М. Білоконська. "ВПЛИВ АZOTOBACTER CHROOCOCCUM IMB B-7836 СУМІСНО З ПОЛІСАХАРИДНО-БІЛКОВИМ КОМПЛЕКСОМ НА УРОЖАЙНІСТЬ ОГІРКА." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 31, 2021): 79–84. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.04.09.
Full textAbstract:
Сьогодні актуальним напрямом досліджень є вивчення впливу мікробних препаратів на основі агрономічно корисних мікроорганізмів на продуктивність овочевих культур. Одним із видів бактерій, які здатні вступати у взаємовідносини з рослинами, є Azotobacter chroococcum. Цей діазотроф за рахунок фіксації атмосферного азоту і продукування фізіологічно активних сполук позитивно впливає на сільськогосподарські культури, зокрема овочеві. Інтродукція азотобактера в ризосферу рослин відбувається шляхом обробки насіння, але в період часу від бактеризації до висіву насіння у ґрунт під впливом факторів зовнішнього середовища більшість клітин бактерій гине. Підвищити життєздатність мікроорганізмів можна за рахунок використання сполук різної хімічної природи. Метою нашої роботи було вивчення ефективності штаму A. chroococcum ІМВ В-7836 за дії полісахаридно-білкового комплексу (ПБК). Завдання – визначити вплив бактеризації штамом A. chroococcum ІМВ В-7836 сумісно з ПБК на врожайність та структуру врожаю огірка. Результати досліджень свідчать, що бактеризація з одночасним застосуванням полісахаридно-білкового комплексу сприяє підвищенню до 50,8 т/га врожайності огірка, яка перевищує як контрольний варіант, так і варіанти без застосування ПБК. Завчасна бактеризація з додаванням ПБК сприяла врожайності в 47,7 т/га, що на 29,6 % вище, ніж контрольний варіант та на 12,9 % за бактеризацію огірка без використання ПБК. Аналіз структури врожаю показав, що більшу частину становлять корнішони другої фракції, за рахунок якої й відбувається збільшення продуктивності огірка. Корнішонів першої фракції менше, ніж другої (22,7 %), а найменше – зеленців (7,7 %). Використання ПБК дозволяє здійснювати завчасну обробку насіння огірка азотобактером без зменшення ефективності бактеризації. Так, найбільша частка корнішонів другої фракції була у варіанті з передпосівною бактеризацією A. chroococcum ІМВ В-7836 із сумісним застосуванням ПБК, і становила 75,5 %. Урожайність корнішонів другої фракції у разі завчасної бактеризації насіння огірка A. chroococcum ІМВ В-7836 із сумісним використанням ПБК становила 35,54 т/га, що більше на 12,7 % за варіант із завчасною бактеризацією насіння огірка A. chroococcum ІМВ В-7836 без використання ПБК, але менше на 8,5 % щодо варіанту з передпосівною бактеризацію з використанням ПБК.
8
Бараболя, О. В., М. Ю. Найдьон, С. М. Кононенко, and С. Г. Коровніченко. "ВПЛИВ МІНЕРАЛЬНОГО ЖИВЛЕННЯ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ СОЇ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 25, 2020): 35–44. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.04.04.
Full textAbstract:
У статті обґрунтовано актуальність поєднання в системі удобрення сої фосфорно-калійних та азотних добрив для реалізації її генетичного потенціалу. Метою дослідження є встановити оптима-льно обґрунтовані дози застосування азотних добрив. Дослідження з вивчення ефективності різних доз азотних добрив під час вирощування сої проводили в тимчасовому досліді з триразовим рендомізова-ним розміщенням варіантів. Використовувалися такі форми мінеральних добрив: аміачна селітра, суперфосфат гранульований і калій хлористий. Фосфорні та калійні добрива вносили під основний обробіток ґрунту, а азотні – навесні під передпосівну культивацію. Закладання польових дослідів, відбір рослинних і ґрунтових зразків, спостереження та дослідження проводили згідно з рекоменда-ціями і методичними вказівками останніх років. Результати досліджень показали, що застосування азотних добрив є головним чинником, що впливає на реалізацію генетичного потенціалу продуктив-ності сої та дає змогу зменшити витрати вологи на формування одиниці врожаю. Внесення азотних добрив (N60) та (N90) на фосфорно-калійному фоні (Р60К60) дозволяє зменшити на 34–39 % витрати вологи на формування одиниці врожаю порівняно з варіантом без добрив. Внесення азотних добрив (N30-90 на фоні Р60К60) збільшує вміст нітратного і амонійного азоту в шарах ґрунту 0–20 і 20–40 см у межах від 1,1 до 4,7 % відповідно. Мінеральні добрива досить позитивно вплинули на біометричні показники рослин сої. Найкращими виявилися варіанти, де азотні добрива застосовувалися на фоні фосфорно-калійних. Спостерігається тенденція до покращення відповідних показників за умови збі-льшення дози азотних добрив. Найвища врожайність насіння сої, в середньому за роки проведення досліджень 25,5 ц/га, формується на варіанті із внесенням азоту в дозі N90. Перевищення порівняно з варіантом без добрив становить 7,6 ц/га або 42 %. Розбіжність за цим показником на варіантах, де вносили N30 і N60, становить 1,6 ц/га. Виявлено позитивний вплив внесення мінеральних добрив на по-казники якості насіння сої. Максимальний вміст білка в зерні сої (38,2 %) виявлено на варіанті із вне-сенням по фону азотних добрив у дозі 90 кг/га д. р. Цей же варіант характеризувався і найвищим його виходом з одиниці площі – 9,7 ц/га. Найвищий вміст жиру (22,0 %) у зерні сої встановлено у ва-ріанті без внесення добрив. Покращення умов мінерального живлення шляхом внесення азотних доб-рив сприяло зниженню його вмісту до 20,1 %.
9
Ulianych, O. I., Z. I. Kovtunyuk, N. V. Vorobiova, I. A. Didenko, and V. V. Yatsenko. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ РОЗСАДИ СЕЛЕРИ ЧЕРЕШКОВОЇ ЗА ЗАСТОСУВАННЯ ГІДРОГЕЛЮ." Vegetable and Melon Growing, no. 65 (July 30, 2019): 50–57. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2019-65-50-57.
Full textAbstract:
Мета. Вивчити вплив різних форм гідрогелю на ріст, розвиток розсадних рослин, а також на якість черешків та загальну врожайність селери черешкової у відкритому ґрунті; встановити найбільш оптимальні умови для росту та розвитку розсади селери черешкової; визначити морфологічні та біологічні ознаки продуктових органів селери черешкової, які визначають її товарну якість; встановити сумарну продуктивність селери черешкової залежно від способу вирощування розсади; підбір оптимальних форм гідрогелю для вирощування розсади селери черешкової. Методи. Польові, лабораторно-польові, статистичні. Результати. Уперше в умовах Правобережного Лісостепу України було проведено дослідження з визначення впливу застосування гідрогелю під час вирощування розсади селери черешкової. Виявлено, що використання різних форм гідрогелю позитивно впливає на ріст, розвиток, швидкість проходження основних фенологічних фаз, загальну та товарну врожайність селери черешкової. Висновки. Доведено, що варіанти з використанням усіх форм гідрогелю мали кращі показники висоти (+0,2–6,0 см до контролю), товщини кореневої шийки (+2,0–3,8 мм до контролю) та маси надземної частини (+0,5–1,6 г до контролю), ніж контрольний варіант без використання гідрогелю. Установлено, що застосування гідрогелю під час вирощування селери черешкової позитивно впливає на біометричні показники рослини та рівень її врожайності. Так, використання гідрогелю у формі гелю в сорту Аніта допомогло отримати 23,7 т/га якісної товарної продукції, а це додатково 6,9 т/га до контролю. Урожайність рослин селери сорту Аніта була більшою у варіантах із застосуванням гелю (23,7 т/га) та таблеток (21,9 т/га), що на 6,9 та 5,1 т/га більше за контрольний варіант, а нижчою у варіанті без внесення гідрогелю – 17,5 т/га. Крім того, показник рівня врожайності має сильну пряму кореляційну залежність з довжиною та товщиною черешка, загальною та товарною масою. Виявлено, що використання гідрогелю є економічно ефективним та рентабельним. Кращою рентабельністю можна відмітити варіант із використанням гелю у сорту Аніта – 55,3 %.
10
Давиденко, С. Ю., and А. О. Рожков. "УРОЖАЙНІСТЬ ЗЕРНА СОРГО ЗА РІЗНИХ ВАРІАНТІВ ЗАСТОСУВАННЯ СТИМУЛЯТОРУ РОСТУ ВЕГЕСТИМ У ПІВНІЧНОМУ СТЕПУ УКРАЇНИ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1 (March 25, 2022): 18–28. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2022.01.02.
Full textAbstract:
Мета досліджень полягала у визначенні впливу різних варіантів застосування інноваційного стимулятору росту Вегестим на врожайність сучасних гібридів сорго зернового різних груп стиглості. Дослідження проводили протягом 2019–2021 рр. на полях ФГ «Дюніс» Кремінського району Луганської області за загальноприйнятою методикою. Двохфакторний дослід закладено методом розщеплених ділянок у трьох повтореннях. У досліді вивчали чотири гібриди сорго зернового різних груп стиглості: Іггор, Флагг, Юкі і Сват та шість варіантів застосування стимулятору росту Вегестим: 1 – абсолютний контроль; 2 – другий контроль (обробка насіння водою); 3 – передпосівна обробка насіння Вегестимом; 4 – обробка насіння + фоліарне підживлення на початку фази трубкування; 5 – обробка насіння + фоліарне підживлення на початку викидання волоті; 6 – передпосівна обробка насіння + два фоліарні підживлення на початку трубкування та викидання волоті. Площа посівної і облікової ділянки становила 100,0 і 80,0 м2 відповідно. Агротехніка в дослідах була загальноприйнятою для району досліджень, за виключенням елементів поставлених на вивчення. Проведені дослідження довели доцільність застосування стимулятору росту Вегестим під час вирощування сорго зернового. З точки зору агрономічної ефективності кращим був варіант у якому цим препаратом обробляли насіння перед сівбою та проводили два фоліарні підживлення – на початку трубкування та викидання волотей. У середньому за роками та досліджуваними гібридами сорго зернового, врожайність зерна сорго в цьому варіанті була найвищою в досліді – 5,28 т/га. Також високу ефективність показав варіант у якому Вегестим застосовували для обробки насіння та фоліарного підживлення на початку трубкування. У більш сприятливому за погодними умовами вегетації 2021 р. урожайність зерна сорго на цих варіантах істотно не відрізнялася. Серед досліджуваних ранньостиглих гібридів істотну перевагу за врожайністю зерна в усі роки мав гібрид вітчизняної селекції Сват, а серед середньоранніх – гібрид французької селекції Флагг. У середньому за роками та варіантами застосування стимулятору росту Вегестим урожайність зерна цих гібридів становила 5,37 і 4,76 т/га відповідно. Таким чином, ці гібриди можна рекомендувати до вирощування, включаючи в технологію запропонований варіант застосування стимулятору росту Вегестим, а саме – передпосівну обробку насіння та два фоліарні підживлення – на початку фаз трубкування та викидання волоті.
11
Gorovenko, N. G., S. V. Podolska, and Z. R. Kocherga. "Частота поліморфних варіантів генів II фази біотрансформації ксенобіотиків GSTM1 і GSTT1 у новонароджених Івано-Франківської області України." CHILD`S HEALTH, no. 5.56 (September 11, 2014): 50–55. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.5.56.2014.76271.
Full textAbstract:
З метою визначення алельного поліморфізму генів глутатіон-S-трансфераз GSTT1 та GSTM1 у здорових новонароджених, недоношених дітей та новонароджених із затримкою внутрішньоутробного розвитку проведено молекулярно-генетичне дослідження пуповинної крові. Для визначення індивідуальної реакції геному новонародженого на можливий токсичний вплив використовували мікроядерний тест. Встановлено, що в усіх новонароджених області частота поліморфного варіанта GSTМ1+ була 43,70 %, частота поліморфного варіанта GSTМ1– — 56,30 %. Для гена GSTT1 частота поліморфного варіанта GSTТ1+ та GSTТ1– була 80,67 та 19,33 % відповідно. Позитивний мікроядерний тест у новонароджених був асоційований із поліморфним варіантом GSTМ1– — 71,95 % випадків порівняно з 21,62 % при негативному мікроядерному тесті. У носіїв поліморфного варіанта GSTТ1– у жодному випадку не було виявлено позитивного мікроядерного тесту, у всіх новонароджених із негативним мікроядерним тестом був виявлений алельний варіант GSTT1+. Для новонароджених із негативним мікроядерним тестом характерне переважання (78,38 %) асоціації генотипів GSTM1+/GSTT1+.
12
Шабля, Володимир Петрович, and Олена Сергіївна Побойна. "ПОРІВНЯННЯ ПЛАВЛЕНИХ СИРІВ, ОТРИМАНИХ ЗА РІЗНИХ ПРОЦЕДУР ПРИГОТУВАННЯ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 3 (46) (October 12, 2021): 100–106. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.3.14.
Full textAbstract:
Випробувано різні режими введення наповнювача «Гриби» до сирної маси в процесі виготовлення плавленого сиру. В якості контролю використовували плавлений сир, виготовлений за процедурою, коли наповнювач до вихідної суміші додавався разом з іншими компонентами перед завантаженням до котла-плавителя. Дослідні зразки було виготовлено за тією ж рецептурою, але за іншого часу введення наповнювача «Гриби»: дослідний варіант № 1 – наповнювач додавали через 10 хвилин після завантаження основних вихідних компонентів; дослідний варіант № 2 – наповнювач додавали при досягненні температури оброблюваної маси 85 ºС, тобто приблизно через 15-20 хвилин після завантаження основних вихідних компонентів. Експертною комісією проведено порівняльну оцінку зовнішнього вигляду, консистенції і смаку плав-лених сирів, виготовлених за різними процедурами. Встановлено, що всі три досліджених процедури виготовлення плав-леного сиру забезпечують його високі смакові якості. У той же час процедура виготовлення плавленого сиру вірогідно (p<0,001) впливає на його бальні оцінки за органолептичними ознаками "структура плавленого сиру" та "рівномірність смакових відчуттів у часі". Ступінь впливу процедури виготовлення на структуру плавленого сиру становить η2 = 0,858; на рівномірність смакових відчуттів у часі – η2 =0,784. Найоригінальнішим і найпривабливішим зовнішнім виглядом відріз-нявся дослідний варіант плавленого сиру № 2. На блідо-жовтому фоні варіанта плавленого сиру № 2 найрельєфніше виділялися окремі темні шматочки грибів розміром до 3 мм, які робили поверхню плавленого сиру злегка горбистою. Зокрема, за показником "структура плавленого сиру" контрольний зразок було оцінено 1,2 балами, дослідний варіант № 1 – 2,6 балами, а дослідний варіант № 2 – 3,8 балами; всі парні різниці між середніми високовірогідні на рівні p<0,01 ... p<0,001. Виявлено значну вірогідну (p<0,001) різницю в 2,8 бали за рівномірністю смакових відчуттів у часі між контроль-ним варіантом плавленого сиру і дослідним № 2. Різноманітність зовнішнього вигляду випробуваних виробів дає додат-кову перевагу щодо залучення ширшого спектру споживачів, орієнтованих на оцінку плавлених сирів за привабливістю й оригінальністю їх структури та смаку.
13
Лялін, О. І., О. М. Тарнопільська, Л. І. Ткач, С. І. Мусієнко, and В. В. Бондаренко. "Схожість, збережуваність і стан сіянців сосни звичайної (Pinus sylvestris L.), вирощених у контейнерах." Scientific Bulletin of UNFU 30, no. 2 (June 4, 2020): 44–48. http://dx.doi.org/10.36930/40300208.
Full textAbstract:
На базі двох підприємств Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України, а саме ДП "Чугуєво-Бабчанське ЛГ" та "Вовчанське ЛГ" в умовах Лівобережного Лісостепу України визначено ґрунтову схожість сіянців сосни звичайної у контейнерах із різним складом субстрату. Досліджено та узагальнено значення збереженості та життєвого стану сіянців з урахуванням впливу складу субстрату коренезакриваючої грудки контейнера. Дослідним шляхом проаналізовано вісім варіантів субстратів: чотири двокомпонентних торфовмісних та чотири трикомпонентних тирсо-перегноєвмісних. Встановлено комплексну перевагу над контролем за названими вище біометричними показниками варіантів із використанням торфу з базовим ґрунтом в субстраті Тф : Ґ – 1 : 1 та найбільшою мірою варіанта з використанням ґрунту, перегною й тирси у пропорціях частин 6 : 3 : 1. Результати досліджень із визначення оптимального складу субстрату для вирощування сіянців сосни звичайної із закритою кореневою системою підтвердили високі показники схожості, отримані у варіантах з використанням трикомпонентних сумішей перегною, тирси та темно-сірого опідзоленого середньо суглинкового лісового ґрунту на лесах. Серед випробуваних субстратів при об'ємі контейнера 500 см3 за комплексом переваг за досліджуваними показниками схожості, збережуваності та стану торфовмісний варіант із рівними частинами темно-сірого лісового середньо суглинкового опідзоленого ґрунту та торфу (Тф : Ґ – 1 : 1) та варіант трикомпонентної суміші Ґ : П : Т – 6 : 3 : 1 є найбільш збалансованими за основними ґрунтовими параметрами та найбільш оптимальними з досліджуваних для продуктивного росту сіянців сосни звичайної із закритою кореневою системою. Темно-сірі лісові опідзолені середньо суглинкові ґрунти на лесах за рівнем потенційної родючості є одними з найродючіших ґрунтів України. Їх формування відбувалося під достатньо розрідженими широколистяними лісами з добре розвиненим трав'яним покривом на важко глинистих карбонатних лесах. Поєднання таких факторів ґрунтоутворення, як наявність значної кількості високо зольного органічного опаду, а також материнської породи, насиченої кальцієм та глинистими частками, надає темно-сірим опідзоленим ґрунтам високої поживної здатності.
14
Mysula, Yu I. "СТРУКТУРА КОПІНГ-ПОВЕДІНКИ У ХВОРИХ ІЗ ПЕРВИННИМ ЕПІЗОДОМ БІПОЛЯРНОГО АФЕКТИВНОГО РОЗЛАДУ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 1 (May 5, 2020): 136–42. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i1.10725.
Full textAbstract:
Проблема біполярного афективного розладу (БАР) є однією з найактуальніших у сучасній психіатрії.
Мета – дослідити особливості копінг-поведінки хворих із первинним епізодом біполярного афективного розладу з урахуванням гендерного фактора і клінічного варіанту дебюту БАР.
Матеріал і методи. Проаналізовано особливості копінг-поведінки у 153 хворих із первинним епізодом БАР з використанням опитувальника «Способи долаючої поведінки» S. Folkman і R. Lazarus в адаптації Т. Л. Крюкової.
Результати. Встановлено, що при депресивному варіанті первинного епізоду переважають стратегії втечі-уникнення – у 26,5 % всіх хворих, у 25,2 % чоловіків, у 27,3 % жінок; прийняття відповідальності – 17,5 %, 15,2 %, 18,9 %; пошуку соціальної підтримки – 17,5 %, 16,3 %, 18,3 %; менше значення мають самоконтроль – 13,0 %, 14,4 %, 12,1 %; дистанціювання – 8,3 %, 8,0 %, 8,5 %; планування вирішення проблеми – 7,7 %, 9,1 %, 6,9 %; конфронтаційний копінг – 6,5 %, 8,5 %, 5,3 % і позитивна переоцінка – 2,9 %, 3,3 %, 2,7 %. При маніакальному варіанті домінують конфронтаційний копінг – 26,6 %, 28,4 %, 23,1 %; рідше дистанціювання – 17,8 %, 21,0 %, 11,9 %; втеча-уникнення – 15,6 %, 13,8 %, 19,0 %; позитивна переоцінка – 15,3 %, 15,7 %, 14,5 %; планування вирішення проблеми – 9,1 %, 9,0 %, 9,2 %; самоконтролю – 7,3 %, 6,0 %, 9,8 %; пошуку соціальної підтримки – 6,6 %, 4,9 %, 9,9 % і прийняття відповідальності – 1,7 %, 1,2 %, 2,6 %. При змішаному варіанті переважають дистанціювання – 20,9 %, 19,2 %, 22,9 %; втеча-уникнення – 18,8 %, 17,2 %, 20,7 %; конфронтаційний копінг – 18,1 %, 24,4 %, 11,0 %; менше значення мають пошук соціальної підтримки – 14,8 %, 10,1 %, 20,0 %; самоконтроль – 9,4 %, 8,1 %, 10,9 %; прийняття відповідальності – 6,0 %, 6,8 %, 5,1 %; позитивна переоцінка – 6,2 %, 7,1 %, 5,1 % і планування вирішення проблеми – 5,8 %, 7,1 %, 4,3 %.
Висновки. Хворим із первинним епізодом БАР притаманні гендерні особливості копінг-поведінки, що полягають у переважанні в чоловіків конфронтаційного копінгу, самоконтролю, планування вирішення проблеми і позитивної переоцінки, а у жінок – дистанціювання, пошуку соціальної підтримки, прийняття відповідальності і втечі-уникнення. Вирішальне значення для копінг-поведінки має клінічний варіант первинного епізоду, при цьому депресивний варіант асоційований зі стратегіями втечі-уникнення, прийняття відповідальності і пошуку соціальної підтримки; маніакальний – зі стратегіями конфронтаційного копінгу, дистанціювання та втечі-уникнення, а при змішаному варіанті вибір копінг-стратегії визначається актуальним психічним станом.
15
Лавренченко, Г. К., and Б. Г. Грудка. "Поліпшення показників грануляційної вежі карбамідного виробництва." Refrigeration Engineering and Technology 56, no. 1-2 (July 4, 2020): 44–53. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v56i1-2.1828.
Full textAbstract:
Інтенсифікація великотоннажних виробництв карбаміду є актуальною задачею. Один з факторів, що стримують збільшення виробництва карбаміду – недостатня продуктивність грануляційної вежі, в якій знизу подається зовнішнє повітря для охолодження вільно падаючих крапель плаву карбаміду. Розглянуто три способи підготовки повітря, що подається в нижню частину грануляційної вежі. Показано, що перші два способи не можуть істотно підвищити продуктивність вежі. Великі можливості має третій спосіб, при реалізації якого охолодження повітря організовується в порожнистому форсуночному водяному скруббері. При такому підході можна також значно знизити габарити теплообмінника-випарника, так як його вдасться встановити на потоці циркулюючої в скруббері води, а не на потоці повітря. Виконано розрахунки трьох варіантів подачі повітря в грануляційну вежу, які відрізняються один від одного умовами всмоктування повітря перед напірним осьовим вентилятором К-664А (або К-664В). Перший варіант відповідає літнім умовам роботи вежі, коли температура зовнішнього повітря 35 °С. Другий варіант відповідає нормальним умовам роботи при температурі повітря 20 °С. При використанні третього варіанту брали, що температура повітря, яке оброблюється в скруббері, знижується від 35 до 7 °С. Розрахунки проводилися з урахуванням не тільки змінних температури і відносної вологості зовнішнього повітря, але також і підведення до повітря, яке оброблюється в скруббері, тепла, еквівалентного потужності напірного вентилятора. Приймались до уваги умови теплообміну повітря, що підігрівається, і карбаміду, що охолоджується, в апараті киплячого шару. Виконані розрахунки дозволяють для повітря, яке охолоджується, використовувати агрегатну машину WOC-100 виробництва компанії «McQuay» (США) з двома відцентровими компресорами, що працюють на R134а. При роботі грануляційної вежі за другим варіантом, коли в жарку пору (травень-жовтень) в неї подається повітря, що охолоджується в скруббері до 20 °С, можна зробити додатково приблизно 40000 т гранульованого карбаміду
16
Іващенко, І. Є., С. А. Адаменко, С. А. Масловата, and І. Д. Жиляк. "Вплив мікродобрива фульвогумін на укорінення троянд сорту Mildred scheel чайно-гібридної групи." Scientific Bulletin of UNFU 31, no. 4 (September 9, 2021): 22–26. http://dx.doi.org/10.36930/40310403.
Full textAbstract:
Досліджено особливості коренеутворення напівздерев'янілих живців троянд сорту Mildred scheel чайно-гібридної групи. Наведено результати впливу різних концентрацій мікродобрива Фульвогумін та поєднання його з іншими видами стимуляторів коренеутворення. Вважають, що для укорінення стеблових живців велике значення має наявність пластичних речовин, зокрема вуглеводів, з якими пов'язані всі основні процеси життєдіяльності рослин. Вихідним матеріалом для розмноження троянд були відділені від рослин частини, а саме − стеблові напівздерев'янілі живці, які висаджували у теплицю навчально-науково-виробничого відділення УНУС, облаштовану дрібнодисперсним зволоженням. За отриманими результатами з'ясовано, що інтенсивність процесу коренеутворення стеблових живців троянди сорту Mildred scheel залежить не тільки від досліджуваних регуляторів росту, а й від їх концентрації та правильно підібраної комбінації. Застосування всіх препаратів позитивно впливало на індукційні процеси утворення нових тканин живців троянд. Однак, якщо аналізувати тільки частку укорінених живців, то найвищою вона є у варіанті 7 (100 %), при цьому інтегрований показник укорінення становить 61,6 % і не є найвищим з-поміж досліджуваних варіантів. Тому оптимальнішим ми вважаємо варіант 3 – частка укорінення 90 % й інтегрований показник 69,0. Якщо ж взяти для порівняння Контроль (варіант 8), то тут спостерігаємо 60,0 % укорінених живців та 22,0 % інтегрованого показника. Варто зазначити також, що використовуючи Фульвогумін у концентрації 100 мл/л отримано 40 % укорінених живців з інтегрованим показником укорінення 12,0 %. Проте, в разі використання такої концентрації Фульвогуміну у поєднанні з Янтарною кислотою (варіант 5) частка укорінення становить 85,0 % за інтегрального показника укорінюваності 53,8 %. А поєднання Фульвогуміну 100 мл/л з Нафтилоцтовою кислотою дало значно гірші показники, порівняно із контролем – 40,9 % та 10,6 % відповідно. Очевидно, ці два стимулятори не є повністю сумісними.
17
Cherkashyna, L. V., I. I. Kyrychenko, and G. P. Siabrenko. "КЛІНІЧНІ ВАРІАНТИ СОМАТОГЕННОГО АСТЕНІЧНОГО СИМПТОМОКОМПЛЕКСУ ТА КАРДІОВАСКУЛЯРНИЙ РИЗИК У КОМБАТАНТІВ." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 4 (February 25, 2021): 104–8. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.4.11823.
Full textAbstract:
Резюме. Актуальність дослідження визначається недосконалістю існуючих підходів до оцінки кардіоваскулярного ризику (КВР), що базуються на лабораторно-інструментальних дослідженнях, при яких не враховують ні психологічного портрету особистості, ні наявності непсихотичних розладів психічної сфери. Саме це й вимагає удосконалити концепцію діяльності на первинному рівні надання допомоги задля підвищення ефективності профілактичних заходів та покращання прогнозу пацієнтів із високим КВР.
Мета дослідження – вивчити частоту та характер клінічних варіантів соматогенного астенічного симптомокомплексу серед комбатантів, стратифікованих за рівнем КВР.
Матеріали і методи. Первинною інформаційною базою для виконання дослідження стали результати комплексного клініко-анамнестичного обстеження 450 пацієнтів комбатантів, серед яких 400 осіб мали НППС та які попередньо були стратифіковані за рівнем кардіоваскулярного ризику (КВР), визначеним за методикою «SCORE». Застосування цієї методики передбачало урахування віку, статі, наявності тютюнокуріння, рівня артеріального тиску тощо і передбачало можливість екстраполяції можливого ризику на старший вік.
Результати. Серед 99 пацієнтів із мінімальним КВР виявлено, що САСК мало місце у (21,2±4,1) % обстежених: однаково поширеними були всі клінічні варіанти САСК (їх частота коливалась у межах від (3,0±1,7) % – астенічний, до (7,1±2,6) % – астено-тривожний та астено-субдепресивний). При цьому проміжне положення за показником частоти займав дисомнічний варіант САСК – (4,0±2,0) %. Серед 102 пацієнтів з середнім КВР виявлено, що частота САСК у цій групі не відрізняється від аналогічного показника групи з мінімальнгим КВР та становила (21,6±4,1) %, однак у структурі САСК групи з середнім КВР достовірна (р≤0,05) більше клінічних варіантів астенічного типу, частота якого становила (11,8±3,2) %, тоді як інші клінічні варіанти в цій групі діагностовані з однаковою частотою (у межах від (2,0±1,4) % – дисомнічний варіант до (4,9±2,1) % – астено-субдепресивний, р>0,05). Серед 97 пацієнтів із високим КВР виявлено, що САСК мав місце достовірно (р≤0,05) рідше, ніж при мінімальному КВР – у (10,1±3,2) % обстежених, а за частотою діагностування клінічні варіанти САСК виявлялися однаково часто (від (1,0±1,0) % – дисомнічний, до (3,0±1,7) % – астено-тривожний та астено-субдепресивний, р>0,05).
Висновки. У дослідженні визначені частота та характер клінічних варіантів САСК у комбатантів із різним рівнем КВР та доведено наявність найбільш високої частоти астенічного типу (р<0,05) в групі пацієнтів з середнім рівнем КВР порівняно з іншими клінічними варіантами. Астенічний тип САСК найбільш властивий хворим із реалізованим КВР та пацієнтам з середнім рівнем КВР, тоді як інші клінічні варіанти САСК виявлені з однаковою частотою серед пацієнтів з різним рівнем КВР.
18
Писаренко, П. В., Н. П. Косенко, and К. О. Бондаренко. "Врожайність і якість плодів томата залежно від вологозабезпеченості рослин за краплинного зрошення на Півдні України." Аграрні інновації, no. 4 (March 26, 2021): 60–65. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2020.4.9.
Full textAbstract:
Мета. Визначити врожайність і якість плодів залежно від режимів зрошення та вдобрення за краплинного зрошення на Півдні України. Методи. Використано загальнонаукові методи: польовий, лабораторний, вимірювально-роз- рахунковий, порівняльний, математично-статистичний та системний аналізи. Результати. Дослідженнями вста- новлено, що сумарне водоспоживання рослин томата за умов призначення поливів за РПВГ 70% НВ становить 3017,6–3036,6 м3/га. На ділянках за внесення мінераль- ного добрива сумарне водоспоживання було більшим на 15,6 м3/га, за органічного – на 19,0 м3/га (порівняно з варіантом без добрив за цього режиму зрошення). За призначення поливів за РПВГ 80% сумарне водоспожи- вання становить 3082,1–3087,3 м3/га. У варіанті за міне- рального вдобрення сумарне водоспоживання менше за неудобрений варіант на 3,0 м3/га, за внесення біопре- парату «Біопроферм» – на 5,2 м3/га. За третього режиму зрошення з РПВГ 90% сумарне водоспоживання було найбільшим – 3107,7–3124,4 м3/га. За мінерального вдо- брення зменшення (порівняно з неудобреним варіантом) становить 16,7 м3/га, за внесення біодобрива – 7,1 м3/га. Внесення органічного препарату «Біопроферм» (6 т/га) і призначення вегетаційних поливів за РПВГ 80% НВ сприяє збільшенню врожайності товарних плодів на 46,1 т/га, а за внесення мінеральних добрив N108P101K72, що дорівнює у розрахунковому еквіваленті дозі органічних добрив, про- дуктивність рослин була більшою на 44,7 т/га (порівняно з неполивним та неудобреним контролем). Найбільшу вро- жайність (79,5 т/га) забезпечив варіант за ППВГ на рівні 80% НВ і внесення органічного добрива «Біопроферм», що на 49,1 т/га перевищує контрольний варіант. За різ- них режимів зрошення спостерігалось зменшення вмісту розчинної сухої речовини на 0,9%. Висновки. За безроз- садного способу вирощування на продуктивність рослин томата істотно впливали режими зрошення та вдобрення рослин. За умов підтримання передполивної вологості ґрунту на рівні 80% НВ та внесення сучасного органічного добрива «Біопроферм» виявлено найбільшу врожайність. Поєднання оптимального режиму зрошення та органіч- ного біодобрива дозволяє отримувати плоди з високими показниками якості для сортів промислового типу, а саме з умістом розчинної сухої речовини на рівні 5,2–5,7%.
19
Чекаленко, Л. "Про "нульовий варіант"." Зовнішні справи. Політичні науки, no. 1 (2015): 56–58.
Find full text
20
Трухан, О. Г. "Білоруський варіант демократизації." Політологічний вісник, Вип. 32 (2008): 293–303.
Find full text
21
Чоп’як, Валентина, Христина Ліщук-Якимович, and Роман Пукаляк. "ІМУНОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ COVID-2019: РЕАЛІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ." Immunology and Allergy: Science and Practice, no. 3-4 (December 24, 2020): 34–41. http://dx.doi.org/10.37321/immunology.2020.3-4-04.
Full textAbstract:
Коронавірусна інфекція 2019 (COVID-19) – це тяжка гостра респіраторна інфекція, яка викликається РНК-вмісним коронавірусом-2 (SARS CoV-2),зумовлюючи розвиток тяжкого гострого респіраторного синдрому (SARS). Клінічна картина цього захворювання варіює від легкого грипоподібного стану, до тяжкої вірусної пневмонії з ризиком розвитку дистрес-синдрому, міокардиту, ушкодженням травної, нервової, видільної систем. Згідно з даними ВООЗ тривалість інкубаційного періоду коливається від 1 до 14 днів. Дослідники виділяють чотири варіанти імунної відповіді при коронавірусній інфекції. Перший варіант – носії вірусу, а це 30% осіб з активною імунною системою, в яких клінічні прояви відсутні, збільшуютькількість інфікованих осіб у загальній популяції.Другий варіант – це 55% популяції з легким перебігом COVІD-19. Отже, загалом, 85% населення дають адекватну імунну відповідь. Третій варіант – 10% хворих з середньо-тяжким перебігом COVІD-19 з можливими проявами пневмонії, міокардиту, ушкодженням нервової, травної та видільної систем. Четвертий варіант – здебільшого при тяжкому перебігу COVІD-19, спостерігаються виражені порушення імунної системи з гіперімунною відповіддю із залученими потужними запальними процесами та розвитком дистрес-синдрому. Швидке поширення COVID-19 вказує на необхідність ретельної диференційної діагностики з ГРВІ та грипом та термінового пошуку ефективних методів лікування, в першу чергу тяжких форм. Запитань багато, а роботи ще більше, особливо у науковців і лікарів, задля збереження життя людей. Необхідно запровадити мультидисциплінарний підхід з моніторингом імунної відповіді пацієнтів.
22
Pazych, S. "МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ ЗАРЯДУ БАСЕЙНА-АКУМУЛЯТОРА ГІДРОАКУМУЛЮВАЛЬНОЇ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ ВІД ВІТРОВОДОНАСОСНОЇ УСТАНОВКИ." Vidnovluvana energetika, no. 2(57) (September 2, 2019): 61–69. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2019.2(57).61-69.
Full textAbstract:
З ростом частки відновлюваних джерел в електроенергетичної мережі України, відбувається негативний вплив на якість електричної енергії так і на саму мережу. Одним із варіантів ефективної інтеграції відновлюваних джерел в електроенергетичну мережу це акумулювати її енергію з подальшим використанням. Оскільки основною проблемою відновлюваних джерел являється її непостійність і пульсація в часі, то її акумулювання в такі періоди прийнятний варіант. В Україні найбільшу частку по виробітку за рік займають вітроелектричні станції, що в основному знаходяться на півдні України. Саме там концентрація великих вітроелектричних станцій зумовлюють нестаціонарну роботу електричної мережі, що в свою чергу призводить до їх відключення при великих пульсаціях генерування електричної енергії. Акумулювання енергії вітру можливе в різних виконаннях, але в даному дослідженні вивчається варіант з гідроакумулюванням цієї енергії для подальшим використанням через гідравлічну турбіну. Тобто досліджуватиметься процес перетворення енергії вітру в кількісні показники накопичення води протягом визначеного часу. В якості об’єкту дослідження виступатиме вітроводонасосна установка. Моделювання такого процесу відбуватиметься з поєднання трьох складових: моделі вітру, модель вітрової турбіни, модель насосу. Моделювання здійснюватиметься для різних потужностей насосу за постійної потужності вітроустановки для визначення найефективнішого варіанту роботи вітроводонасоної установки. Для співвідношення різних варіантів вітроводонасосної установки з різними потужностями насосів використовуватимемо відносні одиниці виміру, оскільки характеристики насосів в відносних одиницях ідентичні в межах одного класу. Параметром, яким буде оцінюватись робота вітроводонасосної установки служитиме річна величина продуктивності даної установки у відсотковому відношенні за річного розподілу енергії вітру для обраного регіону. Робота установки моделюватиметься тільки за номінального режиму роботи з урахуванням пульсацій вітру та обмежень в моделюванні роботи вітрової турбіни і насосу з досвіду їх експлуатації. Бібл. 25.,табл. 3, рис. 4.
23
Самборська, Ольга. "БОЙКІВСЬКИЙ ГОВІР У ХУДОЖНІЙ МОВІ ГРИГОРІЯ ЦЕГЛИНСЬКОГО." Українознавчі студії, no. 18 (March 29, 2017): 183–91. http://dx.doi.org/10.15330/ukrst.18.183-191.
Full textAbstract:
У статті досліджено використання фонетичних та граматичних особливостей бойківського говору у художніх текстах Григорія Цеглинського; розглянуто лексичні діалектизми, використані у його драматичних творах, які передають специфіку мовного колориту, притаманного західному варіанту тогочасної літературної мови.Ключові слова: бойківський говір, діалектизм, західний варіант літературної мови, лексико-тематична група, мовна норма.
24
Звєрєв, Гліб, and Олександр Колларов. "МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ СИСТЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ АСИНХРОННОГО ЕЛЕКТРОПРИВОДА." ГРААЛЬ НАУКИ, no. 2-3 (April 8, 2021): 293–96. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.02.04.2021.059.
Full textAbstract:
В практиці застосовуються декілька варіантів математичного опису дослідження систем асинхронного електропривода, котрі різняться ступеню приближення до властивостей реальної системи. В роботі представлено варіант математичного опису по ланцюгу випрямного струму ротора як істотно більш простому.
25
Жуковський, О. В., В. П. Краснов, and В. В. Мельник. "Формування соснового насадження після двопри¬йомної рівномірно-поступової рубки у лісах Київського Полісся." Scientific Bulletin of UNFU 31, no. 4 (September 9, 2021): 9–14. http://dx.doi.org/10.36930/40310401.
Full textAbstract:
Дослідження здійснено на дослідному об'єкті, який закладено у 2006 р. у 84-річному сосняку ДП "Тетерівський лісгосп" площею 3,1 га. Після першого прийому рівномірно-поступової рубки повнота деревостану становила 0,3-0,4. За виконаним обліком кількість сходів становила 192000 шт.·га-1, з яких 90 % сосни звичайної. У 2011 р. цю ділянку розділено на 4 варіанти (однакові за площею) та проведено другий прийом рівномірно-поступової рубки: на варіантi № 1 вирубували 100 % дерев; на варіанті № 2 – 50 % дерев (повнота – 0,2-0,3); на варіанті № 3 – 75 % дерев (повнота – 0,1); на варіанті № 4 – залишалися усі дерева (повнота – 0,3-0,4). Встановлено, що молоді насадження складаються із сосни звичайної (57-76 %), берези повислої (7-10 %), дуба звичайного (10-16 %) і осики (3-32 %). Виявлено, що найбільша частка життєздатного підросту характерна на варіантах без збереження та із збереженням 25 % дерев (71-72 %). Встановлено, що величина проективного покриття трав'яно-чагарничкового ярусу на варіантах досліду змінюється у діапазоні 60-90 %, а видовий склад є достатньо близький. Успішність природного поновлення сосни звичайної на варіантах досліду є задовільною. Кількість підросту становить 3307-5640 шт.·га-1, він рівномірно розміщений по площі (трапляння – 75-100 %) і має вік 12 років. Проведення двоприйомної рівномірно-поступової рубки у насадженнях сосни звичайної у свіжих суборах дає змогу сформувати одновікові деревостани природного походження.
26
ГЕТМАНЮК, Сергій, Павло Лисак, and Віталій Гула. "РОЗРОБКА ІНСТРУМЕНТАРІЮ ВИБОРУ РАЦІОНАЛЬНИХ ПАРАМЕТРІВ СИСТЕМИ ПРИКОРДОННОГО КОНТРОЛЮ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 83, no. 2 (February 21, 2021): 70–81. http://dx.doi.org/10.32453/3.v83i2.559.
Full textAbstract:
Статтю присвячено теоретичному дослідженню процесів охорони державного кордону на шляхах міжнародного та міждержавного сполучення, розробці науково-обґрунтованих напрямків удосконалення та розвитку прикордонного контролю в пунктах пропуску.У cтатті проаналізовано пасажиро-транспортний потік на шляхах міжнародного та міждержавного сполучення та виявлені основні загрози і ризики в системі прикордонного контролю в пунктах пропуску через державний кордон; досліджено можливість наявного науково-методичного апарату щодо обґрунтування параметрів системи прикордонного контролю, обґрунтовано напрями його удосконалення та розвитку. Описуються перспективи удосконалення методу комплексної оцінки ефективності функціонування системи прикордонного контролю а також розроблення методики вибору варіанта побудови раціональної системи прикордонного контролю з урахуванням витрат ресурсів. Сформовано рекомендації щодо реалізації методу аналізу ризиків при виборі варіанту системи прикордонного контролю та розроблення комплексної методики оцінки ефективності функціонування системи прикордонного контролю за множиною показників, сформовано дихотомічний граф показників комплексної оцінки ефективності функціонування системи прикордонного контролю.
Сутність комплексної оцінки та вибору оптимального варіанту побудови СПК за удосконаленим методом зводиться до наступного: 1) формується множина показників оцінки ефективності функціонування системи; 2) будується дихотомічний граф оцінок; 3) розробляються шкали і матриці дихотомічних оцінок за окремими показниками; 4) визначається множина критичних варіантів забезпечення необхідного рівня функціонування системи; 5) визначається оптимальний варіант, який забезпечує заданий рівень функціонування системи в пункті пропуску.
Застосування комплексної методики надає можливість визначення управлінських параметрів, вибору технологій контролю та заходів забезпечення, реалізація яких забезпечить ефективність функціонування системи прикордонного контролю на заданому рівні. Метод комплексної оцінки ефективності функціонування системи прикордонного контролю забезпечує вибір з безлічі критичних варіантів рішень оптимального, при якому досягається заданий рівень функціонування системи прикордонного контролю при найменших витратах ресурсів.
На основі отриманих результатів запропоновано практичні рекомендації посадовим особам органів і підрозділів охорони державного кордону щодо організації оперативно-службової діяльності. Вони розкривають послідовність і зміст роботи по розробці дихотомічного графа показників комплексної оцінки ефективності функціонування системи прикордонного контролю, розробці алгоритмів виконання типових операцій прикордонного контролю, забезпечення пропускної спроможності пункту пропуску, обґрунтуванню параметрів системи прикордонного контролю в пунктах пропуску та підвищенню їх значень.
27
Сонько, Р. В., В. В. Трач, and О. Л. Тонха. "Оцінка фітотоксичної дії гербіциду піроксуламу за застосування хітозану та колоїдних розчинів." Аграрні інновації, no. 3 (March 22, 2021): 65–69. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2020.3.11.
Full textAbstract:
Мета – оцінити фітотоксичну дію гербіциду піроксу-ламу за застосування хітозану та колоїдного розчину мідів поєднані зі сріблом на дводольні види бур’янів, пара-метри індукції флуоресценції хлорофілу. Результати.У статті наведено результати досліджень оцінки фіто-токсичної дії гербіциду піроксуламу за застосуванняхітозану та колоїдних розчинів Cu і Ag. Досліди прово-дили з рослинами гороху (Pisum sativum L.) на вегета-ційному майданчику Інституту фізіології рослин і гене-тики Національної академії наук України. Встановлено,що найбільше пригнічення росту рослин гороху і змен-шення вмісту хлорофілу отримано за комплексноговикористання піроксуламу, хітозану і колоїдного розчинуCu + Ag, порівняно з контролем – у 2,5 рази. Найкращіпоказники порівняно з контролем виявлені у варіантіз хітозаном. Колоїдний розчин мав менші показникипорівняно з хітозаном на 25%. Обробка рослин пірок-суланом призводила до зменшення фотосинтетичної активності рослин, з формуванням мінімальних значеньна шсту годину. Поєднання піроксулану з хітозаном,варіант із колоїдними розчинами, призвело до змен-шення показників вже через 30 хвилин, поверненнядо норми або покращення через тиждень. Подібнийхарактер змін спостерігався в рослин, обробленихчистим хітозаном, проте в даному разі повернення донорми спостерігалося через шість годин. Застосуванняв комплексі трьох розчинів (варіант 5) викликало змен-шення фотосинтетичної активності, яке спостерігалосяі через тиждень, хоча на початку вимірювання різницябула несуттєва. Висновки. Позитивний ефект про-явився за використання колоїдного розчину, де масарослин збільшилася порівняно з контролем на 16%. Усіваріанти дослідження мали фітотоксичний ефект, якийпроявлявся на різні дні після обробки. Але за тижденьвін зменшувався, за винятком варіанта з комплекснимзастосуванням піроксулам + хітозан + колоїдний розчин(Cu + Ag).
28
Popovich, H. B., A. O. Malinina, I. I. Aksenyuk, and R. V. Hrytsak. "ВПЛИВ ДОДАТКОВОГО ШТУЧНОГО ОСВІТЛЕННЯ НА ПОЧАТКОВІ ЕТАПИ РОСТУ ТА РОЗВИТКУ РОЗСАДИ ПОМІДОРА І ОГІРКА." Vegetable and Melon Growing, no. 64 (January 6, 2019): 44–49. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2018-64-44-49.
Full textAbstract:
Мета. Вивчення впливу додаткового штучного освітлення на початкові етапи росту та розвитку розсади огірка і помідора в умовах закритого ґрунту. Методи. Фенологічні спостереження, біометричні вимірювання, статистичні методи дослідження. Результати. Встановлено, що відмінності у швидкості росту гібридів помідора й огірка проявилися вже на ранніх етапах. Найбільш різкі відмінності спостерігали у помідора. У варіанті з досвічуванням вже на п’ятий день відмічали добре розвинені сім’ядольні листки, висота гіпокотиля при цьому становила в середньому 3,6 см, площа листкової поверхні першого справжнього листка – 3,08 см2. У той самий час у контролі рослини перебували на стадії розгортання сім’ядольних листків. У фазі двох – чотирьох справжніх листків як за висотою стебла, так і за площею листкової поверхні виділялася розсада варіанту з досвічуванням. Встановлено, що рослини при досвічуванні були більш вирівняні за висотою, мали міцне, сильно опушене, більшого діаметру стебло, сира маса рослин у середньому на 19% перевищувала варіант із природним освітленням. За фенологічними спостереженнями рослини огірка розвивалися майже однаково, за морфометричними даними рослини, які додатково досвічували, перевищували контроль. У фазі розгорнених сім’ядольних листків висота гіпокотиля в середньому на 23% перевищувала контроль. На цей період рослини обох варіантів досліду перебували на початковій стадії формування першого справжнього листка. У подальшому спостерігали значне прискорення росту в рослин, які додатково досвічували. У фазі двох справжніх листків висота рослин у досліді на 45% перевищувала контроль, а площа листкової поверхні – на 30%, товщина стебла при цьому у контролі на 7,9% була меншою. Висновки. Проведені дослідження свідчать про ефективність застосування світлодіодних фотоламп 30 Вт у весняний період для вирощування розсади в умовах закритого ґрунту. Протягом усього досліду у варіанті з додатковим досвічуванням у рослин помідора й огірка спостерігали прискорений ріст, більші висоту, площу поверхні листків та масу надземної частини. Крім того, при досвічуванні у рослин помідора одного віку спостерігали суттєві відмінності за темпами розвитку справжніх листків.
29
Мисула, Ю. І., and О. П. Венгер. "ПРОЯВИ ДЕПРЕСИВНОЇ СИМПТОМАТИКИ ПРИ РІЗНИХ ВАРІАНТАХ ПЕРВИННОГО ЕПІЗОДУ БІПОЛЯРНОГО АФЕКТИВНОГО РОЗЛАДУ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 2 (July 28, 2021): 102–7. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i2.12210.
Full textAbstract:
Розуміння особливостей депресивної симптоматики при первинному епізоді БАР має важливе значення для виявлення, лікування та профілактики захворювання у зв’язку з тяжкістю його діагностики.
Мета – вивчити особливості депресивної симптоматики при первинному епізоді біполярного афективного розладу з урахуванням клінічного варіанта та гендерного фактора.
Матеріал і методи. Клінічно обстежено 130 чоловіків та 176 жінок із первинним епізодом біполярного афективного розладу.
Результати. Встановлено, що при депресивному варіанті первинного епізоду БАР наявний весь спектр депресивної симптоматики: знижений настрій (100,0 %), ангедонія – у 40,3 % всіх хворих, у 40,9 % чоловіків, і в 40,0 % жінок, підвищена втомлюваність – відповідно 68,1 %, 65,9 %, і 69,3 %, песимістичне мислення – 100,0 %, почуття провини, марності, тривоги або страху – 33,6 %, 36,4 %, і 32,0 %, занижена самооцінка – 89,1 %, 84,1 %, і 92,0 %, нездатність концентруватися і приймати рішення – 45,4 %, 36,4 %, і 50,7 %, думки про смерть або самогубство – 79,8 %, 79,5 %, і 80,0 %, нестабільний апетит, зміна ваги – 61,3 %, 59,1 %, і 62,7 %, дисомнії – 98,3 %, 97,7 %, і 98,7 %. При маніакальному варіанті наявні окремі симптоми: почуття тривоги або страху – 52,2 %, 66,7 %, 25,0 %, нездатність концентруватися і приймати рішення – 56,5 %, 46,7 %, 75,0 %, думки про смерть або самогубство – 8,7 %, 6,7 %, і 12,5 %, дисомнії – 30,4 %, 26,7 %, і 37,5 %. Змішаний варіант ближчий до депресивного, але поширеність депресивної симптоматики менша: знижений настрій виявлений відповідно у 81,8 %, 83,3 %, і 80,0 %, ангедонія – 45,5 %, 66,7 %, і 20,0 %, підвищена втомлюваність – 54,5 %, 50,0 %, і 60,0 %, песимізм – 81,8 %, 83,3 %, і 80,0 %, почуття провини, марності, тривоги або страху – 72,7 %, 66,7 %, і 80,0 %, знижена самооцінка – 81,8 %, 83,3 %, і 80,0 %, нездатність концентруватися і приймати рішення – 72,7 %, 83,3 %, і 60,0 %, думки про смерть або самогубство – 63,6 %, 50,0 %, і 80,0 %, нестабільний апетит, зміна ваги – 27,3 %, 16,7 %, і 40,0 %, дисомнії – 100,0 %. Значущих відмінностей у поширеності депресивної симптоматики між чоловіками і жінками не виявлено.
Висновки. Відмінності у поширеності клінічних проявів депресії при первинному епізоді біполярного афективного розладу визначаються його клінічним варіантом; вплив гендерного фактора на них є несуттєвим.
30
Kuchuk, N., I. Zukov, and V. Panchenko. "МЕТОД РОЗГАЛУЖЕННЯ ЗАПИТІВ ДО СХОВИЩ ДАНИХ СИСТЕМ, ЩО МАЮТЬ ГІПЕРКОНВЕРГЕНТНУ ІНФРАСТРУКТУРУ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 5, no. 57 (October 30, 2019): 51–54. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.5.051.
Full textAbstract:
Актуальність дослідження. В процесі функціонування комп'ютерної мережі гіперконвергентної архітектури за рахунок централізованого управління збільшується час доступу до сховищ даних. Але для деяких підсистем, особливо для тих, що повинні функціонувати у режимі, наближеному до режиму реального часу, дані показники є дуже суттєвими. Метою статті є розробка підходу до зменшення часу доступу до сховищ даних у гіперконвергентному середовищі шляхом розгалуження інформаційних потоків. Результати дослідження. Запропонований метод є двохетапним та складається із послідовності кроків знаходження можливих маршрутів та знаходження оптимального із знайдених варіантів розподілу каналів. В результаті знайдено найкращий варіант розподілу пакетів по каналах зв'язку серед таких, що задовольняють сформульованим умовам. Зокрема, максимальний час передачі за допомогою одного з каналів обраного варіанту розподілу не перевищує час, виділений для передачі необхідного обсягу даних та виконані обмеження за продуктивністю та вартістю. Висновки. Застосування підходу дозволяє істотно зменшити час передачі даних і витрати на оренду каналів, а також поліпшити живучість мережі.
31
Efremov, O., and О. Korshets. "МЕТОДИКА ВИБОРУ РАЦІОНАЛЬНОГО ТИПУ І ВАРІАНТА ОБЛАДНАННЯ БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ ДЛЯ ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 5, no. 51 (October 30, 2018): 3–7. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.5.003.
Full textAbstract:
Стаття присвячена вирішенню проблем, пов'язаних з вибором оптимального типу та варіанту безпілотних літальних апаратів. В основному, сучасні одиниці безпілотних авіаційних комплексів озброєні декількома видами безпілотних літальних апаратів. У кожного з них є кілька можливих варіантів обладнання для різних завдань. Кожного разу при плануванні стадії застосування командир безпілотних літальних апаратів комплексу повинен вирішити проблему про обґрунтований вибір раціонального типу та варіанту обладнання БпЛА для забезпечення ефективного виконання завдання. Ефективність використання безпілотних літальних апаратів оцінюється численними показниками. Тому тип і варіант вибору обладнання для безпілотних літальних апаратів повинні базуватися на використанні математичних методів багатокритеріальної оцінки, що визначає проблему та актуальність дослідження. Метою статті є вдосконалення існуючої методики вибору раціонального типу і обладнання безпілотних авіаційних комплексів з використанням методів багатокритеріального оцінювання з метою забезпечення ефективного виконання завдань підрозділами безпілотних авіаційних комплексів. Результати. У статті розглянуті існуючі математичні методи багатокритеріальної оцінки та запропоновано вдосконалену техніку вибору раціонального типу та обладнання для безпілотних літальних апаратів, що базується на аналізі часткових методів та використання комбінації методу аналізу ієрархії і методу медіан Кемені. Запропонована практична реалізація вдосконаленої методології базується на використанні методу аналізу ієрархії для підтримки та прийняття рішення в інформаційно-автоматизованій системі. Це забезпечить ефективне виконання завдань безпілотними літальними апаратами.
32
ГОЛОВНЯ, Сергій, Сергій ПСЬОЛ, and Анатолій МАШТАЛЕР. "ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ДИСТАНЦІЙНОГО ПРОВЕДЕННЯ ЕКЗАМЕНУ З КУРСАНТАМИ НАПРЯМУ АВТОМОБІЛЬНИЙ ТРАНСПОРТ ШЛЯХОМ ЗАСТОСУВАННЯ РЕСУРСІВ GOOGLE ТА ZOOM." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 22, no. 3 (January 16, 2021): 17–36. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v22i3.509.
Full textAbstract:
У статті представлена технологія організації та проведення екзамену в умовах дистанційного навчання. Розкриті загальні підходи, що треба враховувати під час віддаленого прийняття звітностей. Представлено дистанційний варіант класичного варіанту екзамену, що здається за білетами. Для інструментального забезпечення запропоновано застосовувати такі програмні продукти як Google, Zoom, TeamViewer. Застосування представлених програмних продуктів дозволить реалізувати запропоновану технологію дистанційного прийняття екзамену в умовах будь-якого навчального закладу. Технологію проведення екзамену у дистанційній формі представлено за етапами: підготовки екзаменаційних білетів, організаційних заходів та безпосередньо проведення самого екзамену. Розглянута процедура створення білетів за допомогою Google диска, Google документа та Google таблиці. Представлена можливість автоматизації процесу доступу до білетів за рахунок використання інструменту гіперсилок Google таблиць. Запропоновано механізм обмеження доступу сторонніх осіб до матеріалів білетів під час проведення екзамену. Надано варіант організації спільної роботи членів екзаменаційної комісії під час проведення екзамену та перевірки результатів складання іспиту з використанням електронного журналу у Google таблиці. Представлено варіант організації екзамену, який дозволить забезпечити адекватність перевірки знань курсантів, мінімізувати ймовірність не відповідності матеріалів екзамену результатам навчання, визначених робочими навчальними програмами. Запропоновано підхід, що обмежує тролінг під час застосування програми Zoom, а також зменшує шанс зриву екзамену у результаті доступу до програми Zoom сторонніх осіб. На основі технічних можливостей програми Zoom описаний порядок дій щодо зменшення негативного впливу сторонніх осіб, а також обмеження їх доступу до інструментів програми Zoom.
33
Андрущенко, Т. В. ""Розкол цивілізацій": варіант С. Хантінгтона." Нова парадигма, Вип. 86 (2009): 87–96.
Find full text
34
Орлова, Т. "Китайсько-в"єтнамський варіант модернізації." Вісник Львівського університету. Серія філологічна, вип. 65 (2017): 246–53.
Find full text
35
Ткач, О. І. "Політика відповідального прагматизму: латиноамериканський варіант." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія, вип. 38/41 (2002): 152–61.
Find full text
36
Вожегова, Р. А., Г. С. Балашова, and Л. В. Бояркіна. "Вплив препаратів хімічного та біологічного походження на польову схожість та продуктивність картоплі літнього садіння свіжозібраними бульбами." Аграрні інновації, no. 4 (March 26, 2021): 100–107. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2020.4.15.
Full textAbstract:
Метою проведення досліджень було визначення можливості зменшення хімічного навантаження на навколишнє середовище за застосування літнього садіння свіжозібраними бульбами. Методи. Польові дослідження виконувалися згідно з вимогами методик дослідної справи та методичних рекомендацій щодо про- ведення досліджень із картоплею на зрошуваних зем- лях Інституту зрошуваного землеробства НААН в зоні дії Інгулецької зрошувальної системи. Математичну обробку експериментальних даних здійснювали за загальноприйнятими методиками. Дослідженнями було передбачено порівняння впливу обробки садивних час- ток бульб хімічними препаратами після підсихання на них 4-и компонентного розчину стимуляторів (1% тіосе- човини, 1% роданістого калію, 0,002% бурштинової кислоти, 0,0005% гібереліну) на схожість, розвиток рослин та продуктивність посадки. Вивчались препарати Гаупсин, Триходермін, Мочевин К-6. Ці біопрепарати не шкідливі для людини, теплокровних тварин, комах, риб, не нагромаджуються в рослинах. Агротехніка в досліді, крім досліджуваних факторів, загальноприйнята для зрошуваних земель півдня України. Повторність – чоти- риразова. Результати. Впливу будь-якого препарату як в чистому вигляді, так і в сполученні з іншими препа- ратами на інтенсивність утворення сходів виявлено не було. Середні значення урожайності за три роки дослі- джень вказують на те, що жоден з варіантів обробки насіннєвих бульб не забезпечив суттєве підвищення продуктивності рослин. Максимальну середню врожай- ність бульб забезпечив варіант з додатковою обробкою бульб біопрепаратом Гаупсин – 21,19 т/га, що всього на 1,58% перевищило контроль (фон). Продуктивність контрольних варіантів становила 20,86 та 20,72 т/га. Мінімальна середня врожайність становила 18,86 т/га, що на 2,0 т, або 9,59% нижче контролю у варіанті з додат- ковою обробкою препаратом Мочевин К-6. Висновки. Рівень урожайності картоплі літнього садіння не зале- жав від обробки свіжозібраних бульб в літній посадці препаратами хімічного та біологічного походження. На єдиному варіанті з додатковою обробкою рослин біопре- паратом фунгіцидної дії Гаупсин урожайність порівняно з контролем була вищою на 0,33 т/га, або 1,6%, відпо- відно рентабельність виробництва – на 11,2%, а умовно чистий прибуток – на 4,35 тис. грн/т. Решта варіантів не перевищили контроль.
37
Кульчицький, Станіслав. "Відносини суспільства і держави: радянський варіант." Історія в школах України, no. 10 (98) (2009): 42–48.
Find full text
38
Стеченко, Д. М. "Варіант внутріобласного економіко-географічного районування України." Економічна та соціальна географія, Вип. 44 (1992): 7–14.
Find full text
39
Філіпенко, А. "Бігравітаційний варіант міжнародної економічної інтеграції України." Економічний часопис - 21, no. 5/6 (2006): 3–9.
Find full text
40
Сливка, С. "Деонтологія природного права : арабо-мусульманський варіант." Вісник Львівського університету ім. Івана Франка. Серія міжнародні відносини, Вип. 11 (2004): 122–28.
Find full text
41
Задачин, В. М. "Комбінований метод для розв'язання вироджених задач безумовної оптимізації." Системи обробки інформації, no. 1(160), (March 30, 2020): 52–58. http://dx.doi.org/10.30748/soi.2020.160.06.
Full textAbstract:
Представлено метод другого порядку для розв'язання вироджених задач безумовної оптимізації, який є комбінацією двох методів: методу Ньютона та градієнтного методу. На кожній ітерації весь простір представляється як декартовий добуток двох підпросторів: ядра матриці Гессе та ортогонального доповнення до нього. На ядрі матриці Гессе працює градієнтний метод, а на ортогональному доповненні до нього – метод Ньютона. При цьому застосовується параметр регуляризації чисельного методу для розділення простору на два ортогональних підпростори. Розглядається також квазі-ньютонівський варіант представленого методу. Ефективність квазі-ньютонівського варіанту метода підтверджується чисельними експериментами, які були проведені на загальноприйнятих тестових функціях для задач безумовної оптимізації.
42
Фіалко, Н. М., В. Г. Прокопов, Р. О. Навродська, С. І. Шевчук, and Г. О. Пресіч. "Особливості застосування тепло¬ути¬лізаційних технологій для газоспоживальних скловарних печей." Scientific Bulletin of UNFU 31, no. 4 (September 9, 2021): 109–13. http://dx.doi.org/10.36930/40310418.
Full textAbstract:
Проаналізовано особливості корисного використання скидної теплоти відхідних газів газоспоживальних скловарних печей, оснащених регенераторами для нагрівання повітря на горіння. Ці особливості зумовлені відносно високою температурою запічних газів (зазвичай 300-650 °С) та наявністю в них технологічного виносу у вигляді пилу та газової фази із шкідливих і хімічно агресивних сполук, таких як окиси вуглецю, сірки та азоту. Такі особливості призводять до ускладнень реалізації теплоутилізаційних технологій для скловарних печей. Викладено результати досліджень щодо ефективності для цих печей розроблених теплоутилізаційних технологій з теплоутилізаційним устаткуванням (теплоутилізаторами) для різних потреб використання утилізованої теплоти. Запропоновано варіанти цих технологій та виконано розрахунки основних характеристик їхнього призначення. В одному з варіантів використано водонагрівальні панельні теплоутилізатори модульного типу (ТВМ), призначені для нагрівання води для забезпечення потреб підприємств та прилеглих об'єктів у тепловій енергії на опалення, гаряче водопостачання та технологічні потреби. Другий варіант слугує попередньому нагріванню повітря на горіння в кінцевому рекуператорі (КР) перед надходженням його до регенераторів печей. В обох варіантах запропонованих технологій передбачена можливість очищення стисненим повітрям робочих поверхонь теплоутилізаційного устаткування від відкладень технологічного пилу. Наведено експериментальні дані щодо високої ефективності цього очищення, які отримані під час проведення пусконалагоджувальних випробувань відповідного устаткування. Виконано зіставлення основних показників ефективності розроблених технологій. У цих технологіях передбачено антикорозійний захист димових труб в умовах охолодження димових газів шляхом застосування методу байпасування частини гарячих запічних газів повз теплоутилізатори. Цей метод сприяє запобіганню конденсатоутворенню в димових трубах та покращенню їхніх режимних характеристик щодо розсіювання в навколишньому середовищі шкідливих речовин. Проаналізовано вплив на економічні показники рекуператора кінцевої температури нагрітого повітря, для визначення її раціонального значення. Показано, що застосування запропонованих технологій утилізації скидної теплоти відхідних газів скловарних печей забезпечує підвищення ефективності використання палива печі на 5-15 % за терміну окупності витрат на їхнє впровадження до одного року.
43
ГУДЗ, Густав, Михайло ГЛОБЧАК, Олег КОЦЮМБАС, and Ігор ЗАХАРА. "ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА АЛГОРИТМІВ ДЕМОНТАЖУ ПНЕВМОПІДВІСКИ АВТОБУСА БАЗ А 11110 НА ЗАСАДАХ СТРУКТУРНОГОАНАЛІЗУ." СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 1, no. 12 (November 22, 2019): 48–55. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v1i12.29.
Full textAbstract:
У статті описані конструктивні особливості пневмопідвісок керованих та ведучих коліс автобуса А 11110 з метою їхнього структурного аналізу при проведенні розбиральних робіт. Для цього залучений метод теорії графів, який виявляє орієнтовані зв’язки між елементами підвіски.Побудовані для них графи доступу для трьох варіантів розбиральних робіт. Кількісний аналіз функцій доступу виявив найбільш раціональний варіант. Такий метод можна застосувати для оптимізації розбиральних робіт інших агрегатів (вузлів) автотранспортних засобів.Ключові слова: пневмопідвіска, автобус, ремонтоздатність, графи та функції доступу.
44
Єрошенко, В. П. "Методика вибору коефіцієнтів для побудови кваліметричної моделі вибору повітряного судна для навчальної льотної підготовки." Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, no. 4(41), (October 25, 2020): 64–70. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2020.41.07.
Full textAbstract:
Розкрита методика розробленого науково-методичного апарату оцінювання ступеню придатності конкретного типу повітряного судна до вирішення завдань навчальної льотної підготовки, та обґрунтування вибору типу літального апарату з наявних можливих альтернатив. Пропонується методика вибору коефіцієнтів для побудови методу порівняльного оцінювання показників властивостей навчально-тренувальних літаків. Обґрунтовано варіант створення методики вибору раціонального типу навчально-тренувального літака для заміни існуючого парку повітряних суден авіаційних частин на основі порівняльної оцінки альтернативних варіантів зразків авіаційної техніки на світовому ринку авіаційної промисловості.
45
Полуйко, О. М., П. М. Онипченко, О. О. Казіміров, В. П. Невзоров, and Ю. І. Тригуб. "Вибір напрямків атак і обґрунтування оптимальної послідовності дій тактичних груп (літаків) тактичної авіації при нанесенні удару." Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, no. 2(64), (June 15, 2020): 74–80. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2020.64.11.
Full textAbstract:
Вибір найбільш доцільних способів і тактичних прийомів подолання сучасної ППО противника при нанесенні ударів по його наземним об’єктам є актуальним завданням під час бойового застосування авіації в сучасних умовах. У статті, одним із шляхів вирішення даного завдання, пропонується автоматизація розрахунку і вибору найвигіднішого маршруту подолання ППО противника. Це дозволить із урахуванням багатьох факторів, які впливають на ефективність подолання ППО противника, в короткий термін знайти такий варіант польоту літального апарату за маршрутом, при якому протидія наземних зенітно-ракетних комплексів противника буде мінімальною. Використання запропонованої методики дозволить підвищити якість прийняття рішень командирами при відпрацюванні оптимального варіанту дій авіаційних частин (підрозділів) при виконанні бойових завдань.
46
Koval, S. A., and V. A. Vitenko. "Утворення додаткових коренів у стеблових живців ялини Канадської (форма конічна) залежно від оброблення росторегулятивною речовиною." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 7 (September 26, 2019): 34–37. http://dx.doi.org/10.15421/40290707.
Full textAbstract:
Наведено результати дослідження утворення та розвитку кореневої системи у стеблових живців ялини канадської (форма конічна) з однорічною деревиною та живців із відрізком дворічної деревини (п'яткою). Встановлено, що кількість коренів, які утворюються у стеблових живців ялини канадської (форма конічна) та їхня загальна довжина залежать від типу живця й оброблення розчинами росторегулятивної речовини. Більша кількість коренів утворюється у живців з відрізком дворічної деревини. Довжина коренів у живців цього типу також більша. Виявлено, що найефективнішим для стимулювання утворення додаткових коренів у живців ялини канадської з однорічною деревиною є розчин ІМК з концентрацією 50 мг/л, під впливом дії якої кількість коренів у них становить 17,8 шт. і достовірно переважає контрольний варіант на 2,7 шт. У живців з дворічною деревиною кількість адвентивних коренів становить 25,3 шт., перевага над контролем – 4,2 шт. Досліджено, що в усіх варіантах із застосуванням для оброблення живців розчинів ІМК одержано достовірне зростання довжини основних коренів порівняно з контрольним варіантом. Живці ялини канадської (форма конічна) з дворічною деревиною (п'яткою) формують найбільшу за довжиною кореневу систему, яка має 114,2 см, живці з однорічною деревиною – 96,0 см під впливом оброблення ІМК із концентрацією 50 мг/л.
47
Кліпакова, Ю. О., З. В. Білоусова, В. А. Кенєва, and І. О. Коротка. "Вплив системи живлення на урожайність та якість зерна пшениці озимої." Аграрні інновації, no. 8 (November 5, 2021): 41–46. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.8.6.
Full textAbstract:
Мета дослідження – встановлення впливу строку і способу внесення добрив на формування кількісних та якісних показників врожаю пшениці озимої в умовах Південного Степу України. Методи. Закладку дослідів та експериментальні дослідження проведено згідно із загальноприйнятими рекомендаціями з використанням загальнонаукових, спеціальних та математично-статистичних методів дослідження. Результати. Час та способи застосування під- живлень суттєво впливали на формування окремих елементів структури врожаю, що відповідним чином і позначилося на показнику біологічної урожайності рослин пшениці озимої, яка в контрольному варіанті за раннього внесення азоту була сформована на рівні 7,99 т/га, що в 1,8 рази перевищує відповідний варіант у разі більш пізнього внесення азоту. Застосування монофосфату калію для обох строків використання аміачної селітри за підживлення позначилось у збіль- шенні біологічної врожайності на 0,61–0,89 т/га, що свідчить про доцільність позакореневого застосу- вання цього добрива. Раннє підживлення азотом сприяло збільшенню вмісту білка в зернівці на 21,3%, кількості клейковини – на 10,6% порівняно з варіантом пізнього підживлення. Позакореневе внесення фосфорно-калійних добрив забезпечило збільшення загальної білковості зерна на 11,5% за використання монофосфату калію на фоні піз- нього внесення азоту, тоді як на фоні його раннього вне- сення спостерігалося збільшення кількості клейковини на 7,6% порівняно з контролем. Зерно пшениці озимої усіх дослідних варіантів від- носиться до 2-3 класу якості продовольчого напрямку і може бути використане у борошномельній і хлібопе- карській галузі та для експортування. Висновки. Результати проведених досліджень свід- чать про високу ефективність таких агрозаходів, як своєчасне внесення азотних добрив у дозі N40 за пер- шого підживлення та застосування у баковій суміші для позакореневої обробки рослин пшениці озимої у стадію ВВСН 31 монофосфату калію (1 л/га). За раху- нок зростання окремих елементів структури врожаю, внесення азоту у І декаді лютого разом із підживлен- ням фосфорно-калійними добривами нами отримано 8,6 т/га зерна 2 класу якості.
48
Семикрас, О. "Етнополітика Латвії та Естонії: варіант для України." Дослідження світової політики, no. 16 (2001): 104–9.
Find full text
49
Бернадська, Н. "Роман у діалогах і монологах: український варіант." Наукові записки. Серія: Філологічні науки, вип. 114 (2013): 45–51.
Find full text
50
Семикрас, О. "Етнополітика Латвії та Естонії: варіант для України." Дослідження світової політики, no. 16 (2001): 104–9.
Find full text