Academic literature on the topic 'Вартість поточна'

Під час використання локальних систем автоматичного регулювання температури та надлишкового тиску нагрівального середовища у робочому об’ємі полуменевої термічної печі камерного типу налагоди, як правило, вибирають незалежно одна від одної без урахування їх взаємозв’язку. В той же час за управлінням витратою палива та повітря змінюється не лише температура, але і тиск нагрівального середовища у робочому об’ємі печі, що, в свою чергу, супроводжується змінюванням газообміну з довкіллям та значно впливає на температуру в робочому об’ємі. Все це призводить до суттєвої пере- витрати газоподібного палива, та, як наслідок, підвищення вартості термічної обробки металу. За використанням схеми опалювання з постійним об’ємом продуктів горіння у печах такого типу управління їх тепловою потужністю зводиться до комбінування різних компонентів газоподібного палива за умови забезпечення заданої температури нагрі- вального середовища у робочому об’ємі. За принципом динамічного програмування Беллмана оптимізацію управління за цикл термічної обробки металу забезпечують шляхом вибирання для кожного періоду квантування оптимального за вартістю складу вживаного палива. Поточна вартість палива є лінійною функцією середніх витрат його окремих компонентів у періоди квантування. Тому знаходження його мінімального значення для кожного дискретного моменту часу подавали як розв’язання задачі ліній- ного програмування. Розроблено алгоритм визначення раціональних значень витрат окремих компонентів газоподібного палива, а також витрати надлишкового повітря, котрі використовують як управляльні дії для автоматичних систем регулювання темпе- ратури та надлишкового тиску нагрівального середовища у робочому об’ємі печей. Запропоновано функціональну схему автоматичної системи управління, реалізація якої дозволяє не лише оптимізувати технологію опалювання за вартістю окремих компо- нентів палива, але і шляхом самонастроювання забезпечити автономність управління температурою та надлишковим тиском нагрівального середовища у робочому об’ємі печей. Під час управління за режимом реального часу з оптимізацією щодо вартості окремих компонентів палива виконується самонастроювання системи управління.

Стаття присвячена дослідженню ринку іпотечного кредитування в Україні з точки зору наявності ознак формування цінової бульбашки. Проаналізо- вано динаміку ринку іпотечного кредитування Україні. Обсяги іпотечного кредитування в Україні у 2019 р. зросли у 2,9 рази у порівнянні з 2006 р., тобто, що попит на іпотечне кредитування серед нефінансових корпорацій в Україні зростає на відміну від попиту на іпотечне кредитування домаш- ніх господарств. Так, до 2008 р. спостерігалося зростання попиту, у 7,2 рази у порівнянні з 2006 р., а потім поступове зменшення. Ринок іпотечного кре- дитування є складною економічною системою, якій притаманна циклічність розвитку. Невіддільним складником будь-якого економічного циклу є криза, тому важливо вміти визначати та попереджати процеси, які прискорюють настання кризових економічних явищ. Дослідження ринку іпотечного кре- дитування України щодо наявності ознак формування цінової бульбашки проводити у чотири етапи: визначення фундаментальної ціни; порівняння фактичної та фундаментальної цін; аналіз темпів зміни цін нерухомості та темпів зміни обсягів іпотечного кредитування; висновки щодо наявності фінансової бульбашки на ринку іпотечного кредитування. Фундаментальну ціну на нерухомість запропоновано визначати, з припущення, що поточна облікова ставка НБУ впливає на вартість нерухомості у наступному періоді, тобто має лаг один період. У результаті проведених досліджень дійшли вис- новку, що на ринку іпотечного кредитування України за період з 2003 р. по 2019 р. формування фінансової бульбашки не відбувалося.

Метою статті є аналіз застосування сезонного геотермального акумулювання (СГА) у системах сонячного централізованого теплопостачання (ССЦТ). Такі системи, що акумулюють теплоту, вироблену за рахунок сонячної енергії в теплий період року, з подальшим використанням акумульованої теплоти в холодний період року для забезпечення потреб теплопостачання, буде позначено в статті як ССЦТ-СГА. Було виконано класифікацію ССЦТ-СГА та проаналізовано вибір СГА. Найоптимальнішим варіантом вважається акумулювання з використанням «штучних озер». Щодо інших варіантів, то вони переважно є дорожчими за вказане рішення. Що стосується впровадження ССЦТ-СГА, то серед факторів, які сприяли їх широкому розповсюдженню, були: зниження вартості сонячних колекторів, висока ціна на корисні копалини, наявність розгалужених систем теплопостачання, зниження температурного графіку в теплових мережах. Проте в умовах України впровадження ССЦТ-СГА наразі може бути значно ускладненим через значну кількість систем централізованого теплопостачання (ЦТ), що перебувають у вкрай занедбаному стані. ССЦТ-СГА є порівняно новим видом систем ЦТ, вартість теплоти від них ще не є усталеною величиною, як і вартість самих систем. За рахунок постійного удосконалення, напрацювання нових технічних рішень та збільшення досвіду впровадження нових систем кінцева вартість теплопостачання від них постійно зменшувалась протягом минулих десятиліть. Тому в роботі розглянуто поточний стан досліджень щодо зменшення вартості ССЦТ-СГА та необхідні умови для ефективного впровадження ССЦТ-СГА. Як показав проведений економічний аналіз, зі збільшенням об’єму значно знижується вартість акумулятора, що дозволяє обґрунтувати його використання в ЦТ у разі високої щільності споживання теплоти. Бібл. 45, табл. 1, рис. 2.

У статті досліджено питання моделювання процесів господарської діяльності інтернет-компаній. Класифіковано бізнес-моделі за ступенем інтеграції в інформаційний бізнес таким чином: модель інтрамережі (модель В0); модель візитної картки (модель В1); модель замовлення інформації (модель В2). Виділено ключові фактори ефективної реалізації описаних бізнес-моделей в українському міжкорпоративному секторі (В2В), такі як вражаюча кількість учасників та поточні транзакції; стандартні та добре оформлені пропоновані товари та послуги; низька вартість підключення до торгових систем і модулів; висока функціональність систем; можливість торгувати за однією/кількома тенденціями; наявність вторинних, значних послуг (логістика, фінанси, страхові послуги тощо); високоякісні телекомунікації. Розкрито ключові причини зниження ефективності бізнес-моделей, орієнтованих на кінцевого споживача, що визначені експертами, такі як недостатній розвиток телекомунікаційної інфраструктури; відсутність кредитних карт у певної кількості покупців; відсутність загальної системи експрес-доставки в Україні; низький рівень доходів середніх верств населення.

У статті розкрито децентралізований характер управління закладами професійної освіти в країнах Східної Європи у контексті підвищення відповідальності органів місцевого самоврядування щодо планування та управління, зміцнення зв’язків між закладами професійної освіти та соціально-економічним середовищем. Приділено увагу участі місцевих та регіональних громад щодо покриття поточних витрат студентів та капітальних видатків. Встановлено, що фінансування закладів професійної освіти забезпечується бюджетами держав, місцевими й регіональними органами влади, а також окремими особами та роботодавцями, що являє собою змішане фінансування. Урядом визначається базова вартість кожного календарного року. Означено, що професійні заклади освіти мають право змінювати або доповнювати конкретні навчальні програми в межах профінансованої групи освітніх програм (визначених стандартом професійної освіти і навчання) та формою навчання. З’ясовано, що податкова система не заохочує роботодавців інвестувати в професійне навчання. Відтак, тільки великі стабільні підприємства можуть дозволити собі навчальний бюджет для своїх працівників. Досліджено, що вартість підготовки одного кваліфікованого робітника в Литві включає асигнування на заробітну плату персоналу й соціальне страхування, підвищення кваліфікації педагогічних працівників та фінансування на придбання різних навчальних ресурсів, проведення практичних занять. Приділено увагу вивченню діяльності місцевих (локальних) служб зайнятості (бірж праці), котрі зобов’язуються виплачувати закладам професійної освіти кошти в межах вартості ваучера за підготовку/ перепідготовку осіб. Проаналізовано двосторонні договори про професійну підготовку між безробітним і місцевими службами зайнятості і тристоронні трудові договори (між безробітним, місцевими службами зайнятості (біржами праці) та роботодавцями).

У статті наведено існуючі підходи до визначення сутності поняття «інвестиційна привабливість підприємства», «організаційна структура підприємства» і «розвиток компетенцій працівників». Розкрито підходи до тлумачення сутності інвестиційної привабливості підприємства різними авторами. Розглянуто метод прогнозування ринкової вартості підприємства на підставі модифікації лінійної регресійній моделі залежності між вартістю акцій певного підприємства і обсягом виплачуваних дивідендів. Впровадження цього методу може здійснюватися у три етапи: формування рядів даних для регресорів та залежної змінної, цикл пов'язаний з необхідністю отримання рівняння необхідної точності та розрахунку ринкової вартості підприємства у майбутньому. Запропоновано спосіб економічної оцінки інвестиційної привабливості підприємства на основі розрахунку очікуваної майбутньої ринкової вартості його акцій. Також подається суть еталонного інвестиційного інструменту. Відображено вплив реструктуризації організаційної структури управління на розвиток компетенцій працівників. Пропонується розглянути показник мобільності організаційних структур управління, який вказує, як зміна потенціалу організаційної структури управління впливає на показники економічного розвитку підприємства. Це демонструє, наскільки поточна ОСУ відповідає потребам підприємства. Наведено та охарактеризовано етапи впровадження навчального процесу на підприємстві, що складається з таких етапів, як: збір та обробка інформації, вибір методів навчання, оцінка ефективності навчання.

Стаття присвячена дослідженню процесу управління міжнародними резервами в України, зокрема, моделюванню основних детермінантів резервних активів в країні. На підставі аналізу емпіричних досліджень факторів впливу на обсяг та динаміку резервних активів виокремлено шість основних груп детермінантів міжнародних резервів, а саме: розмір та рівень розвитку економіки, поточний рахунок платіжного балансу, рахунок операцій з капіталом платіжного балансу, волатильність валютного курсу, альтернативна вартість зберігання міжнародних резервів та інституційні чинники. На основі вищезгаданої класифікації змодельовано та виконано регресійний аналіз основних детермінантів міжнародних резервів в Україні протягом 1993–2018 років. Економетричне дослідження встановило прямий та значущий вплив таких показників, як середня схильність до експорту, середня схильність до імпорту, відношення прямих іноземних інвестицій до ВВП та індекс Джонсів. Також встановлено обернений та значущий вплив альтернативної вартості зберігання міжнародних резервів. Такі показники як ВВП на душу населення та реальний ефективний валютний курс визначено статистично незначущими факторами впливу на міжнародні резерви в Україні. У дослідженні використано такі методи: описово-аналітичний та статистико-економічний метод – під час побудови статистичних та аналітичних таблиць; моделювання та формалізації – під час побудови моделей факторів впливу на міжнародні резерви; регресійний аналіз – для перевірки валідності моделей факторів впливу на міжнародні резерви; порівняльний аналіз – для порівняння отриманих результатів дослідження.

Анотація. Розглянуто еволюцію рахунків бухгалтерського обліку в частині обліку нематеріальних активів і об’єктів, пов’язаних з ними, удосконалено підходи до його побудови для достовірного відображення цих об’єктів у фінансовій та управлінській звітності з урахуванням сучасних тенденції розвитку економіки. Актуальність розв’язання наукової проблеми полягає в тому, що нині є потреба у розробленні нової методології обліку нематеріальних активів і об’єктів, пов’язаних з ними. Це пов’язано з наявністю значних відмінностей між балансовою і ринковою вартостями підприємств, що зумовлене недосконалістю класифікації нематеріальних активів і об’єктів, пов’язаних з ними, їхнім визнанням, оцінкою, відображенням на рахунках і у фінансовій звітності. Методологічними засобами проведеного дослідження є методи наукової абстракції, історичний, моделювання, аналіз змісту нормативних документів, порівняння, групування, абстрактно-логічний метод. Наголошено, що Глобальний моніторинг нематеріальних фінансів, який демонструє ринкову вартість провідних підприємств світу, вказує на значну питому вагу нематеріальної складової у вартості компаній і їхню недостатню розкритість в обліку. Зазначено, що особливу увагу необхідно приділяти відображенню нематеріальних активів і об’єктів, пов’язаних із ними, в українському Плані рахунків бухгалтерського обліку, який повинен забезпечувати єдність облікової інформаційної системи кожного суб’єкта господарювання, а також одночасно бути основою щодо узгодженості облікових показників у фінансовій звітності, на основі якої формуються статистичні показники. Вивчення історії розвитку нематеріальних активів і об’єктів, пов’язаних з ними, у Планах рахунків бухгалтерського обліку, що діяли з 1959 року донині, дало змогу відмітити зміни, які відбулися, виявити фактори, що вплинули на їхню еволюцію, установити недоліки при відображенні в обліку, окреслити й проаналізувати сучасний стан і дати оцінку розвиткові цієї категорії на майбутнє. Відмічено, що найбільшої трансформації з 1993 року зазнав рахунок, на якому ведеться облік гудвілу. Зазначено, що виокремлення об’єктів нематеріальних активів для включення їх у План рахунків бухгалтерського обліку України здійснено з урахуванням міжнародних, європейських та українських стандартів експертної оцінки й обліку. Обґрунтовано необхідність виокремлення субрахунку для обліку безпосередньо програмного забезпечення із введенням субрахунку для обліку програмних прошивок для програмних пристроїв. Розкрито доцільність виокремлення на окремому рахунку поточних нематеріальних активів. Зазначено необхідність ведення обліку внутрішнього гудвілу, що дасть змогу визначити сильні сторони компанії під час її поточної діяльності, а також розкрити їх при продажу, за потреби. Рекомендовано для обліку внутрішнього гудвілу використовувати аналітичні рахунки, на яких згруповано інтелектуальні активи за їх видами (людські активи, персональний внутрішній гудвіл керівника, клієнтські активи, нематеріальні активи, пов’язані з контрактами, організаційні активи, соціальні активи, екологічні активи). Ключові слова: нематеріальні активи (НМА), гудвіл, інтелектуальний капітал, рахунки бухгалтерського обліку, фінансовий облік, управлінський облік. Формул: 0; рис.: 2; табл.: 4; бібл.: 30.

У масштабах всього людства продовжується розвиток нової комунікативної системи (нових медіа), які розглядають найчастіше як союз інтерактивних комунікативних технологій і цифрових засобів трансляції, в яких головним посередником стає мережа Інтернет. Як наслідок, активний розвиток Інтернет-технологій дедалі швидше змінює медіа-простір, ставлячи перед суспільством нові виклики та окреслюючи нові перспективи, які доводиться брати до уваги. Результати досліджень компанії GfK Ukraine продемонстрували стрімке зростання аудиторії українського Інтернету, чисельність якої в 2017 р. становила 21,6 млн. користувачів. Нерозривно пов’язані з Інтернетом соціальні мережі, які зуміли підкорити користувачів всього світу. На поточний момент найбільше користувачів налічується в Facebook (62,18%), друге місце займає Pinterst (16,12%), третій рядок у YouTube (8,71%), а на на 4-му місці Twitter (8,17%) Розвиток соціальних мереж активно модифікує комунікацію, окреслюючи нові форми контакту виробників контенту зі споживачами, особливо у системі маркетингових комунікацій. Маркетинг соціальних мереж (Social Media Marketing ‒ SMM) є порівняно новою сферою діяльності для сучасних підприємств, яку вони активно опановують незалежно від масштабу та специфіки їх діяльності. Унікальність соціальних медіа полягає в тому, що вони дають можливість підприємству взаємодіяти безпосередньо зі споживачами, без нав’язливої дії традиційних маркетингових технологій. До переваг SMM слід віднести низьку вартість просування; наявність широкої аудиторії; можливість ретельно відбирати користувачів, які побачать рекламу (ранжування цільової аудиторії за соціальними параметрами: віком, місцем проживання, інтересам); поступове напрацювання іміджу, який збережеться на тривалий період.

У статті виявлено проблеми, пов’язані з обліком дебіторської заборгованості що полягають у відсутності чіткого співвідношення дебіторської заборгованості та кредиторської заборгованості у загальній їх структурі; непристосованості методів визначення резерву сумнівних боргів, які передбачені в П(С)БО 10 до обліку на українських підприємствах; розмежуванні понять короткострокової та довгострокової дебіторської заборгованості тощо. Систематизовано класифікацію дебіторської заборгованості за такими критеріями, як: визначення мети, формулювання завдань, конкретизування користувачів інформації, вибір ознаки класифікації, визначення пріоритетних принципів, вибір та групування дебіторської заборгованості за оптимальним типом, а також додатково запропоновано: суб'єкт дебіторської заборгованості, сума заборгованості, вид оцінювання, причина виникнення. Це дозволило визначити такі методи оцінки заборгованості, як , історичної собівартості; вартість реалізації (погашення) – факторингове, форфейтингове оцінювання, оцінювання при дисконті векселя; на основі поточної вартості; теперішня вартість. Запропоновано комплексний методичний підхід до розрахунку резерву сумнівних боргів, що містить аналітичну і математичну моделі розрахунку. Аналітична модель полягає в оцінюванні рівня платоспроможності дебітора на основі розроблених критеріїв рівня неплатоспроможності, за результатами якого списують дебіторську заборгованість покупців і відображають списані суми як сумнівний борг. Обґрунтовано, що математична модель визначення величини резерву, що заснована на методі класифікації дебіторської заборгованості за термінами непогашення. Використання комплексного методичного підходу до розрахунку резерву сумнівних боргів забезпечує розробку комплексної політики розрахунку такого резерву, виходячи з всебічного оцінювання розмірів, складу та термінів виникнення дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи і послуги з урахуванням специфіки господарюючого суб’єкта. Аргументовано, що більшість акціонерних підприємств, звітність яких є обов’язковою, не створюють резерву сумнівних боргів, за такими причина, як: а). це вимагає вилучення з обороту коштів, що можуть бути задіяні в інших сферах діяльності; б). підприємства не хочуть нести додаткові трудові витрати на створення цього резерву. Обґрунтовано перспективи забезпечення ефективного обліку дебіторської заборгованості. Запропоновано оптимізаційну форму бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості, атрибутивні ознаки якої включають: а). наявність єдиного підходу до обліку заборгованості (дебіторської та кредиторської), що забезпечує можливість проведення порівняльного аналізу і загального оцінювання дебіторської та кредиторської заборгованості, а також пов'язаність суб'єктів обліку (будь-яке підприємство може бути у ролі дебітора і кредитора); б).високоякісний облік довгострокової дебіторської заборгованості, що передбачає наявність розробки єдиного підходу до реєстрації та обліку довгострокової дебіторської заборгованості в системі синтетичних рахунків; ведення аналітичного обліку за кожним видом довгострокової дебіторської заборгованості в розроблених відомостях аналітичного обліку; узагальнення та накопичування аналітичної інформації про довгострокову дебіторську заборгованість. В цих умовах, створення ефективної моделі обліку дебіторської заборгованості дозволить уникнути ризиків неплатоспроможності і зниження показників ліквідності внаслідок отримання об’єктивної та своєчасної інформації для прийняття оптимальних управлінських рішень.

Метою роботи є аналіз ефективності інвестиційної діяльності підприємства та обґрунтування напрямів її підвищення. Об’єктом дослідження є економічні відносини, які виникають між підприємством і його контрагентами в процесі здійснення інвестиційної діяльності. Методи дослідження - абстрактно-логічний, порівняльний, вертикальний, горизонтальний, коефіцієнтний аналіз. Інвестиції — найважливіший чинник економічного зростання, що забезпечує збільшення певної частини щорічного реального продукту країни. Однак у перехідний до ринку період найбільшої деградації в Україні зазнала саме інвестиційна діяльність. 1 нині стан цієї сфери є досить складним унаслідок зниження ділової активності більшості суб'єктів господарювання, остаточного погіршення інвестиційного клімату та можливостей бюджетів усіх рівнів. У вступі обґрунтовується актуальність теми роботи, визначається об’єкт, предмет та мета дослідження. У першому розділі розглядаються основні економічні концепції інвестиційної діяльності підприємства, Сутність інвестиційної діяльності підприємства, класифікація реальних та фінансових інвестицій, аналіз інвестиційної ситуації в Україні, правова база інвестиційної діяльності в Україні. В другому розділі розглядаються основні принципи та методики управління інвестиційним процесом на підприємстві, основні фактори, що впливають на ефективність інвестицій, методи складання та оцінки ефективності інвестиційних проектів, вплив інфляційних процесів на ефективність інвестицій, моделювання ризику інвестиційної діяльності, джерела фінансування інвестиційної діяльності. Третій розділ присвячений напрямам підвищення ефективності інвестиційної діяльності.

Оптимизация срока эксплуатации техники на предприятии как фактор активизации инновационно-инвестиционной деятельности
Optimization of the life of equipment at the enterprise as a factor in the activation of innovation and investment activities

Запропоновано математичну модель діагностики чутливості інноваційно- інвестиційних проектів підприємства за критерієм чистої поточної вартості. Отриманий коефіцієнт чутливості пропонується використовувати як додатковий при оцінці економічної ефективності інноваційно-інвестиційних проектів підприємства. Він дозволяє оцінити вплив одночасно кількох внутрішніх параметрів проекту на показник чистої поточної вартості.

Обгрунтовано доцільність перетворення енергоспоживачів України на просьюмерів. Визначено економічні перешкоди такого переходу. Оцінено конкурентоспроможність проєкту відновлюваної енергетики на прикладі будівництва наземної промислової фотоелектричної сонячної електростанції встановленою потужністю 100 кВт з урахуванням різних опцій її використання. Розрахунок чистої поточної вартості проєкта засвідчив доцільність перетворення підприємства на просьюмера.
Обоснована целесообразность превращения энергопотребителей Украины в просьюмеров. Определены экономические препятствия для такого перехода. Оценена конкурентоспособность проекта возобновляемой энергетики на примере строительства наземной промышленной фотоэлектрической солнечной электростанции установленной мощностью 100 кВт с учетом различных опций ее использования. Расчет чистой текущей стоимости проекта показал целесообразность превращения предприятия в просьюмера.
The expediency of transforming Ukraine's energy consumers into prosumers is substantiated. The economic obstacles to such a transition have been identified. The competitiveness of the renewable energy project was assessed on the example of the construction of a terrestrial industrial photovoltaic solar power plant with an installed capacity of 100 kW, taking into account various options for green electricity use. The calculation of the project's net present value proved the feasibility of transforming the company into a prosumer.
Публікація підготовлена в рамках виконання наукового проєкту «Фундаментальні основи фазового переходу до адитивної економіки: від проривних технологій до інституційної соціологізації рішень» (№ держреєстрації 0121U109557), що фінансується з державного бюджету України

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Сумський державний університет, Суми, 2013. У дисертації досліджено місце управління інвестиційною діяльністю в системі управління вартістю підприємства, визначено теоретичні передумови ефективного управління інвестиціями в сучасних умовах, викладено концептуальні основи формування вартісно-орієнтованої системи управління інвестиційною діяльністю підприємства, обґрунтовано принципи управління інвестиційною діяльністю підприємства. На основі вдосконалення моделі доданої вартості грошового потоку запропоновано критерії оцінювання стратегічних інвестиційних проектів. Базуючись на аналізі показників дохідності інвестицій та середньозваженої вартості капіталу, на основі методу нормованого розмаху запропоновано підхід до визначення економічного періоду життя стратегічних інвестицій. Удосконалено методичні підходи до оцінки підтримуючих (поточних) інвестицій на основі використання методу реальних опціонів, розроблено науково-методичні підходи до координації стратегічних та поточних інвестиційних рішень у системі вартісно-орієнтованого управління інвестиційною діяльністю. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/31400
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 – экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). – Сумский государственный университет, Сумы, 2013. В диссертации исследовано место управления инвестиционной деятельностью в системе управления стоимостью предприятия, определены теоретические предпосылки эффективного управления инвестициями в современных условиях. На основе анализа подходов к пониманию системы управления инвестиционной деятельностью предприятия, теоретической и методологической базы стоимостного подхода и стратегического управления систему стоимостно-ориентированного управления инвестиционной деятельностью предприятия предложено рассматривать как систему принципов, методов и функций управления, которые определяют механизмы реализации инвестиций предприятия в соответствии с общей целью роста его стоимости на основе стоимостной координации управленческих решений. Основой научно-методического подхода к стоимостно-ориентированному управлению инвестиционной деятельностью предприятия предложено рассматривать следующие теоретические концепции: стоимостно- ориентированное (ценностно-ориентированное) управление, динамическую теорию стратегического управления, концепцию жизненного цикла предприятия (организации). Обобщение подходов к дифференциации основной цели деятельности в зависимости от стадии жизненного цикла предприятия в соответствии с уровнем согласованности интересов, факторов и параметров, которые определяют состояние фирмы в системе жизненного цикла, позволило систематизировать разные показатели стоимости для оценки эффективности деятельности предприятия на каждой стадии цикла. В структуре системы стоимостно-ориентированного управления инвестиционной деятельностью предприятия необходимо выделять две взаимосвязанных подсистемы: подсистему управления стратегическими инвестициями – инвестициями в создание стоимости и подсистему управления поддерживающими (текущими) инвестициями – вложениями в ее сохранение (поддержание). Обоснованы принципы управления инвестиционной деятельностью, которые отвечают общей цели деятельности предприятия, определяют структуру инвестиционной программы, позволяют согласовывать промежуточные задания, критерии оценки эффективности с общей целью. Обобщив подходы к определению принципов управления инвестиционной деятельностью, предложено сформировать следующий их перечень: приоритетности создания стоимости; стоимостной координации; последовательности инвестиционных решений; непрерывности; гибкости; соответствия; альтернативности; эффективности. Процедуры управления предложено осуществлять, основываясь на принципе стоимостной координации, которая рассматривается как согласованность управленческих процедур на основе стоимостных критериев оценивания и ранжирования инвестиционных решений, принимаемых в процессе инвестиционного планирования, реализации проектов, мотивации менеджмента, а также во время мониторинга и контроля за реализацией инвестиций. На основе анализа модели добавленной денежной стоимости (CVA- модели) и подходов к ее модификации выявлен ряд недостатков и ограничений, обоснованы авторские усовершенствования, которые позволят преодолеть некоторые недостатки и повысить обоснованность оценок инвестиционных решений на основе CVA, в частности усовершенствовано: порядок расчета необходимого операционного денежного потока; определение критериев эффективности стратегических инвестиций на основе СVA-модели, что позволяет координировать решения относительно реализации стратегических и поддерживающих инвестиций. Основываясь на анализе показателей доходности инвестиций и средневзвешенной стоимости капитала на основе метода нормируемого размаха, предложен подход к определению экономического периода жизни стратегических инвестиций. Усовершенствованы методические подходы к оценке поддерживающих (текущих) инвестиций на основе использования метода реальных опционов, разработаны научно-методические подходы к координации стратегических и текущих инвестиционных решений в системе стоимостно-ориентированного управления инвестиционной деятельностью. 20 Сопоставление результатов оценки эффективности поддерживающих проектов, полученных на основе применения модели реальных опционов, с показателями добавленной денежной стоимости стратегического проекта позволяет оценить их влияние на динамику стоимости, которая создается предприятием, и выявить возможные факторы ее роста. Ключевые слова: инвестиционная деятельность, стратегические инвестиции, поддерживающие инвестиции, стоимость предприятия, стоимостно-ориентированное управление, эффективность, добавленная стоимость денежного потока, небходимый денежный поток, стоимостная координация, реальный опцион. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/31400
Thesis for a degree candidate of in economic sciences in speciality 08.00.04 – Economics and management of enterprises (by kinds of economic activity). Sumy State University, Sumy, 2013. The dissertation is dedicated to the research of the place of investment activity management in the value management system of enterprises. Theoretical preconditions of effective investments management under current economic conditions are researched. The main concepts of value-based management of enterprise investment activity are analyzed and principles of enterprise investment activity management are grounded. Based on the improvement of cash value added model the criteria of evaluation of strategic investment projects are offered Being based on the analysis of indexes of investments performance, weighted average cost of capital and the method of the Hurst exponent, the approach to the determination of economic period of life of strategic investments is offered. The methodological approach to the evaluation of the non-strategic (maintaining) investments is improved by use of method real options, the scientific and methodologic approach to the co-ordination of strategic and non-strategic (maintaining) investment decisions in the system of the investment activity management according to the value creation concept is developed. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/31400

Макущенко С. Л. Обліково-аналітичні аспекти управління основними засобами ТОВ «Промінь» : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 071 "Облік і оподаткування" / наук. керівник Ю. Б. Скорнякова. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 124 с.
UA : Кваліфікаційна робота: 124 с., 8 рис., 25 табл., 2 додатки, 86 джерел. Об’єкт дослідження  процес обліку і методи аналізу основних засобів ТОВ «Промінь». Метою кваліфікаційної роботи є обґрунтування теоретичних положень та розробка практичних рекомендацій щодо удосконалення обліку основних засобів, а також проведення аналізу стану, руху та ефективності використання основних засобів ТОВ «Промінь» з метою формування пропозицій щодо підвищення результативності роботи підприємства та зміцнення його конкурентоспроможності. Методи дослідження: системний підхід до вивчення економічних явищ і процесів. Під час виконання дослідження використано загальнонаукові методи пізнання: методи наукового узагальнення, діалектичний метод, методи індукції та дедукції, класифікації, порівняння, наукової абстракції, системного та комплексного аналізу, синтезу, моделювання. Наукова новизна одержаних результатів полягає в теоретико-методичному обґрунтуванні та вирішенні комплексу питань, пов’язаних з удосконаленням організації обліку і аналізу основних засобів з метою підвищення ефективності діяльності підприємства та зміцнення його конкурентоспроможності. У процесі дослідження отримано такі наукові результати, яким притаманна наукова новизна: набули подальшого розвитку:  питання ідентифікації облікової категорії «основні засоби» шляхом визначення ідентифікаційних відмінностей даної категорії від інших активів;  методичне забезпечення відображення в обліку реалізації основних засобів шляхом розмежування операцій з реалізації основних засобів, що перебували в експлуатації на момент реалізації, та операцій з реалізації основних засобів, що утримувались з метою продажу;  методичне забезпечення оцінки рівня ефективності використання основних засобів шляхом обґрунтування доцільності застосування показника модифікованої фондовіддачі як відношення доданої вартості у виробленій продукції до середньорічної вартості основних засобів, що дозволить виключити вплив на показники ефективності використання основних засобів зміни вартості спожитих сировини та матеріалів або зміни у структурі виробництва на користь більш або менш матеріаломістких видів продукції. За підсумками проведеного дослідження розроблені пропозиції щодо вдосконалення обліку витрат на ремонт основних засобів, систематизовані напрямки підвищення ефективності використання основних засобів, а також обґрунтовані пропозиції, спрямовані на підвищення результативності роботи підприємства за рахунок оновлення виробничого обладнання. Застосування на практиці запропонованих автором рекомендацій дозволить підвищити якісний рівень процесів обліку і аналізу основних засобів, а також досягти підвищення ефективності використання основних засобів, результативності діяльності підприємства та зміцнення його конкурентоспроможності. Отримані результати дослідження спрямовані на підвищення якісного рівня процесів обліку і аналізу основних засобів, що у підсумку сприятиме підвищенню ефективності функціонування підприємства та зміцненню його конкурентоспроможності.
EN : Qualifying work: 124 pp., 8 fig., 25 tab., 2 annex, 86 references. The object of study is the accounting process and methods of analysis of the fixed assets of LLC «Promin». The purpose of the qualification work is to justify of the theoretical regulations and work out practical recommendations to improve accounting of fixed assets and analysis the status, movement and efficiency of use of fixed assets of LLC «Promin» to formulate proposals to improve the efficiency of the enterprise and strengthen its competitiveness. Methods of research: a systematic approach to the study of economic events and processes. During research performance scientific methods of cognition were used: methods of scientific analysis, the dialectical method, methods of induction and deduction, classification, comparison, abstraction, systematic and comprehensive analysis, synthesis, simulation. Scientific novelty of the results is theoretical and methodical substantiation and solving complex issues related to improving of the organization of accounting and analysis of fixed assets in order to improve the efficiency of the enterprise and strengthen its competitiveness. The study yielded the following scientific results, which are characterized by scientific innovation: Got further development:  identification of the fixed assets accounting category by determining the identification differences of this category from other assets;  methodological support for accounting for the sale of fixed assets by distinguishing between cases of sale of fixed assets in operation at the moment of realization and cases of realization of fixed assets held for sale;  methodological provision of estimation of the level of efficiency of the use of fixed assets by substantiating the expediency of using the indicator of the modified return of fixed assets as a ratio of value added in the manufactured products to the average annual cost of fixed assets, which will eliminate the influence on the indicators of the efficiency of the use of fixed assets of changes in the consumption of raw materials and materials or changes in the structure in favor of more or less material-intensive products. According to the results of the research were developed recommendations to improve the accounting of fixed assets repair costs, systematic directions for improving the efficiency of fixed assets utilization, as well as substantiated proposals aimed at improving the efficiency of the enterprise by updating production equipment. The application of proposed recommendations in practice will improve the quality of the organization of accounting and analysis of fixed assets, as well as to increase the efficiency of the use of fixed assets, the effectiveness of the enterprise and strengthen its competitiveness. The results of research are aimed at improving the quality level of the organization of accounting and analysis of fixed assets, which will ultimately improve the efficiency of the enterprise and enhance its competitiveness.