Journal articles on the topic 'Вартісна цінність'

Унікальністю Черемського природного заповідника є не тільки збереження рідкісних і типо-вих природних комплексів Українського Полісся, але й те, що його територія входить до складу водно-боло-тного угіддя міжнародного значення «Заплава р. Стоходу», яке, згідно з критеріями Рамсарської конвенції, має велику цінність. Оскільки із загальної площі Черемського природного заповідника болота займають 33,7% території, актуальним є вивчення їх екосистемного значення. Методика інтегральної вартісної оцінки екосистемних послуг базується на теорії екологічної ренти і механізмі її вираження – альтернативної вартості з урахуванням ефективності відтворення в економічній та екологічній сферах. Поелементна вартісна оцінка екосистемних послуг заснована на оцінці величини депо-нування вуглекислоти лісовими й природними болотними екологічними системами, сорбційної функції боліт, асиміляційного потенціалу лісових екологічних систем. Представлені результати апробації методики варті-сної оцінки екосистемних послуг Черемського болота у Черемському природному заповіднику. Показано, що Черемське болото забезпечує виконання екосистемних послуг на суму 3696003 грн/рік, а також сорбційну (водоочисну) функцію на суму 11560951 грн/рік та поглинання діоксиду вуглецю на суму 244048 грн/рік.

Анотація. Постіндустріальна специфіка суспільних процесів зумовила суттєві зміни в усіх сферах економічної діяльності, у тому числі й капіталотворенні. Іманентною властивістю процесів і результатів капіталізації є їхню інвестиційна природа, яка набуває суттєвих змін за сучасних умов господарювання підприємств, що актуалізувало здійснення нашого наукового дослідження. За результатами критичного аналізу змістовного наповнення категорії «капіталізації» було зроблено впорядкування наукових підходів до її визначення, що дозволило в подальшому дослідженні сфокусуватися на більш значущих моментах, які характеризують інвестиційну специфіку досліджуваного явища. Базуючись на сучасних положеннях теорії капіталізації, які визначаються на основі взаємопов’язаних категорій «Капітал — Цінність — Зростання» (у класичній інтерпретації теорії капіталізації такими концептами є «Капітал — Вартість — зростання») було встановлено, що інвестиційну специфіку сучасних процесів і результатів капіталотворення доцільно досліджувати на засадах концепції імпактінвестування, яка передбачає пріоритизацію інвестиційних вкладень не тільки в комерційно-, а й суспільно орієнтовані сфери життєдіяльності, у яких забезпечуються соціально значущі та екологічні ефекти. У ході дослідження було доведено, що ключові вартісні результати капіталізації за сучасних умов діяльності підприємств є залежними від рівня розвитку нефінансованих і нематеріалізованих видів капіталу, сфер діяльності та інвестування. На основі використання методу рангової кореляції було визначено зв’язок факторів капіталотворення і ключових вартісних показників, що розраховані на основі фундаментально-вартісного підходу. За результатами досліджень 19 промислових підприємств України протягом 2009—2018 рр. було доведено високий рівень залежності між обсягами інвестицій, ціннісними результатами капіталотворення і показниками фундаментальної вартості капіталу та її різновидів. Визначено, що наслідки інвестування в розвиток управлінських і комунікаційних технологій, цифровізацію бізнес-процесів мають досить високий рівень зв’язку із фундаментальною вартістю операційного капіталу досліджуваних підприємств. Зроблено висновок про посилення впливу інтелектуальних і соціальних факторів на вартісні результати капіталізації підприємств. Ключові слова: капіталізація, імпактінвестування, фундаментальна вартість капіталу, ціннісні результати, інвестований капітал, промислові підприємства. Формул: 0; рис.: 3; табл.: 0; бібл.: 15.

У статті здійснюється спроба формалізації нової інтелектуальної теорії вартості шляхом інтерпретації трудової теорії Маркса з позиції розбиття додаткової вартості за джерелами її створення, а саме: трудовим капіталом (працею) та інтелектуальним капіталом. При цьому впроваджено фактори ваги експлуатації цих джерел в процесі створення вартості. Запропоновано діалектичне декомпонування і синтез категорій «вартість», «цінність» та «ціна» на основі методології причинності явищ з точки зору їх сприйняття суб’єктами створення вартості у виробництві та обміні. Визначено, що вартість є об’єктивною цінністю товару, загальним для обох, протиставних з точки зору секторів ринку, систем її сприйняття, об’єктивною основою формування суб’єктивної цінності з позицій покупця і продавця (виробника) (або їх сукупностей), конфлікт яких вирішується на ринку взаємодією репрезентованих відповідно попиту і пропозиції, а результатом вирішення цього конфлікту стає домовленість суб’єктів обміну про уніфіковану (десуб’єктивну) цінність – ринкову ціну товару. Проведене дослідження дозволило гіпотетично формалізувати інтелектуальну теорію вартості. Водночас подальших досліджень потребує розробка методичного інструментарію, що дозволить визначити границі фактору інтелектуального капіталу у новоствореній вартості.

В статті піднімається проблематика ціннісно-орієнтованого управління сучасними компаніями в умовах екологічних і соціальних викликів, цифрових трансформацій, масштабних криз, у т. ч. викликаних пандемією короновірусної інфекції COVID-19. Зазначається необхідність здійснення узагальнень найважливіших складових сформованої теорії та систематизації існуючих ціннісно-орієнтованих моделей. Шляхом аналізу змісту досліджень, опублікованих документів і наукових статей, підготовлених для академічної та комерційної аудиторій, наукових баз даних, сайтів видавців, світових, держаних і професійних організацій було узагальнено концептуальні засади та головні методичні положення досліджуваної теорії. Розкрито зміст ціннісно-орієнтованого управління та ціннісно-орієнтованого мислення, вибудовано логіку розвитку моделей ціннісно-орієнтованого управління, виділено групи моделей, між якими розкрито взаємозв’язок. Проведене дослідження продемонструвало, що сучасне ціннісно-орієнтоване управління є бізнес-філософією, що орієнтує на створення і максимізацію цінності компанії для стейкхолдерів, процес формування теорії триває і знаходиться в активній фазі, моделі ціннісно-орієнтованого управління поділяються на фінансові моделі управління вартістю та інтегральні моделі управління цінністю компанії, концептуальний і методологічний розвиток теорії демонструє спадкоємність та тісний зв’язок між моделями, зокрема інтегральні моделі управління ґрунтуються на фундаментальних положеннях та інструментарії фінансових моделей та ураховують глобальні тенденції та провідні теоретичні концепції сучасності. Зважаючи на достовірність використаних джерел та системність наукового підходу отримані узагальнення мають стати надійним теоретичним фундаментом подальших досліджень з означеної проблематики.

В статті розроблена нова технологія напоїв з фруктовими дієтичними добавками. При виборі сировини керувались наступними ознаками: доступність і вартість сировини, висока біологічна цінність, гармонічне поєднання смакоароматичних речовин. Підтверджено доці

Мета. Визначити основні етапи проведення та критерії оцінки стародруків при проведенні ідентифікаційної та митної експертиз. Методика. Загальний підхід до визначення змісту і структури роботи ґрунтується на основі методу системного аналізу. Для підведення окремих підсумків у роботі використано методи аналізу та синтезу, абстрагування та групування. Результати. Коротко проаналізовано стан контрабанди та незаконної торгівлі культурними цінностями. Розглянуто класифікаційні ознаки стародруків, за яким класифікують старовинні книги при перетині митного кордону чи в букіністичній торгівлі. Розглянуто особливості проведення ідентифікаційної експертизи старовинних книг як об’єктів культурної спадщини. Подано характеристику ознак, за якими ідентифікуються книги; визначено основні етапи та методи проведення експертизи. Автором подано повну характеристику зовнішніх ознак книг, за якими визначається їх видова приналежність. Визначена, що основною класифікаційною ознакою книг є період друкування. Встановлено, що повну оцінку книги як вартісну, так і ідентифікаційну можна надати лише на підставі комплексного вивчення всіх ознак, їх сукупності. При митній експертизі працівники повинні проводити огляд книги в строгій послідовності: визначити назву, час друку, друкарню, стан збереження, матеріал, вид друку та фарби, наявність поміток і підписів. На визначення вартості стародруків впливають не тільки часові чи матеріальні критерії, а також художні та соціо-культурні. Зокрема, вагоме значення на вартість книг мають приналежність книги певній історичній особі, художня змістова цінність видання, інформаційна насиченість книги і конфіденційність, наявність маргіналій, рідкісність. Сукупність усіх цих та інших ознак може підвищувати початкову вартість книг в декілька разів. Практична значимість. Питання процедури проведення ідентифікаційної експертизи стародруків, заявлених до вивезення (тимчасового вивезення) та повернутих в Україну після тимчасового вивезення можуть бути використані для вдосконалення чинних методик.

Мета. Аналіз основних підходів до визначення поняття “предмети розкоші”, їх класифікації та проектування шкали для товарознавчої оцінки їх якості. Методика. Для проведення загальної класифікації предметів розкоші за індексом їх якості було використано стандартні методи регресійного аналізу. Результати. Згідно чинного законодавства України, предметами розкоші вважаються речі, які не є «предметами повсякденного вжитку» або критично важливими для життя та діяльності людини. Ці товари повинні бути символами заможності, індивідуальності, причетності до вищих верств населення та здійснювати емоційний вплив на оточуючих . Саме ці атрибутивні якості дозволили виділити групу критеріїв для товарознавчої оцінки предметів розкоші та спроектувати авторську шкалу для їх загальної класифікації відповідно до раніше визначеної послідовності операцій . При розробці критеріїв для товарознавчої оцінки предметів розкоші враховували принцип: «Чим інформаційно змістовнішим є комплекс гуманітарних потреб, які задовольняються за допомогою предмета, тим вища його цінність як предмета розкоші». Авторами було запропоновано критерії для товарознавчої оцінки предметів розкоші: актуальність символізму, який притаманний предмету; презентативна цінність; емоційний ефект; комунікаційна (консолідуюча) цінність; широта впливу на різні верства населення; відповідність культурним традиціям; перцептивність. Наукова новизна. Запропоновано класифікацію, в якій головними критеріями для віднесення товарів до предметів розкоші є їх придатність для задоволення гуманітарних потреб особистості та її репрезентації в суспільстві. Спроектовано авторську шкалу для загальної класифікації предметів розкоші. Для розробки класифікації предметів розкоші, запропоновано поділ інтервалу можливих значень індексу цінності предметів розкоші на три загальні групи: товари підвищеної якості або дорогі товари, предмети для індивідуальної саморепрезентації, предмети розкоші. Практична значимість. Встановлено, що предмети розкоші не можуть бути масовими й широко тиражованими, їх вартість предметів повинна бути високою, але залежною від фінансової спроможності потенційних покупців; з часом предмети розкоші можуть втрачати або збільшувати свою цінність, їх товарознавча оцінка повинна враховувати мету замовника, обставини й час проведення оціночних робіт.

В статті обґрунтовано, що зі зміною особливостей розвитку виробництва та суспільства, змінювалася праця, а відповідно і вклад людських ресурсів. Криза «етики праці» зумовила перехід до концепції управління «людськими ресурсами». Сучасні форми управління людськими ресурсами бізнес-структур трактують працівників як вартість, здатну до швидкого і багатогранного розвитку, тобто відбувся перехід до управління людським капіталом, яке виходить за рамки конкретного підприємства і спонукає перетворенню традиційного суб'єкта господарювання у складну організаційну структуру. Організаційні зв'язки цієї структури визначають методи контактів персоналу бізнес-структури з внутрішнім і зовнішнім середовищем, а також можливості внутрішньої міграції працівників. Доведено, що в цьому процесі вплив на людей як капітал трансформується в нову цінність – управління капіталом знань бізнес-структури.

Мета. Мета дослідження полягає у визначенні особливостей, проблем і перспектив функціонування ринку лізингових послуг у сільському господарстві та його місця в розвитку лізингу в Україні. Методологія / методика / підхід. Методологічною основою дослідження стали як загальнонаукові, так і спеціальні методи наукового пізнання. Було використано методи: монографічний, абстрактно-логічний, діалектичний, системно-структурний аналіз. Крім того, для досягнення поставленої мети використано системний підхід, методи інституціональної політичної економії, узагальнення, індукції, дедукції, аналізу, синтезу та порівняння. Результати. У статті ґрунтовно досліджено питання розвитку ринку лізингових послуг в Україні, здійснено аналіз тенденцій його розвитку. Узагальнено особливості лізингу як виду економічної діяльності, що впливають на його розвиток і поширення. Визначено, що найбільш активно застосування лізингових операцій відбувається в сільському господарстві й транспортній сфері. Установлено, що основними гравцями на ринку послуг фінансового лізингу залишаються юридичні особи лізингодавці, десять найбільших із них формують до 80 % портфеля чинних договорів. За умови збереження тренду до зростання вартості лізингового портфеля, у 2020 р. вартість договорів фінансового лізингу в аграрному виробництві України може збільшитися до 8192,6 млн грн. Визначено, що лізингове кредитування є поширеним способом формування матеріально-технічної бази сільськогосподарського виробництва, воно забезпечує підвищення продуктивності виробництва, сприяє модернізації агробізнесу та підвищенню конкурентоспроможності продукції, підприємств і галузі в цілому. Оригінальність / наукова новизна. Наукова новизна полягає у визначенні співвідношення динаміки зміни вартості договорів фінансового лізингу укладених у сільському господарстві з показником валового внутрішнього продукту, та розробці математичних функцій, що описують зміну зазначених показників. Дістало дальшого розвитку обґрунтування місця сільського господарства на ринку послуг фінансового лізингу. Практична цінність / значущість. Практична цінність цієї статті полягає в тому, що одержані автором теоретичні узагальнення сприятимуть формуванню уявлень про стан і перспективи розвитку ринку лізингових послуг в Україні та місце сільського господарства в ньому. Розроблені функції екстраполяції вартості договорів фінансового лізингу галузі та валового внутрішнього продукту можуть бути використані в процесі поточного планування діяльності.

У статті обґрунтовано, що функції митниці при переміщенні (пересиланні) товарів у міжнародних поштових і експрес-відправленнях через митний кордон України, зводяться до фіскальної, безпекової та інформаційно-аналітичної. Акцентовано, що головна увага митниць при переміщенні (пересиланні) товарів у міжнародних поштових (МПВ) і експрес-відправленнях (МЕВ) через митний кордон України повинна бути зосереджена на: 1) вміст посилки: недопущення переміщення (пересилання) у МПВ і МЕВ заборонених товарів; недопущення переміщення (пересилання) у МПВ і МЕВ товарів, що становлять культурну та історичну цінність; 2) вартість і вагу посилки: недопущення свідомого заниження митної вартості товарів, що пересилаються у МПВ і МЕВ; запобігання ухилянню від сплати митних платежів; запобігання мінімізації митних платежів. Зроблено висновок, що виконання митницями своїх функцій при переміщенні (пересиланні) товарів у МПВ і МЕВ через митний кордон України має бути організоване за принципами ефективності (при мінімальних витратах на організацію та обслуговування процесу переміщення товарів у МПВ і МЕВ досягається максимальна віддача від цього у вигляді збільшення надходження митних платежів, попередження порушень митних правил, запобігання контрабанді тощо), гласності (широке інформування громадськості про результати проведеної митницями роботи, зміни у законодавстві стосовно особливостей переміщення товарів у МПВ і МЕВ та відповідальність за порушення митних правил й контрабанду товарів) та об’єктивності (мінімізація впливу людського фактору при переміщенні товарів у МПВ і МЕВ за рахунок функціонування «Смарт»−митниці).

Виробництво сиру «Урда» у промислових умовах може зайняти вагоме місце в асортиментному ряді молочних продуктів, оскільки сир має високі біологічну цінність та смакові якості. Одержання сиру «Урда» залежить від кількості свіжої овечої молочної сироватки. Відомо, що з 10 дм3 овечого молока можна отримати 450…500 г сиру «Урда», тому що такий продукт виготовляють виключно з овечої сироватки. Він є значно дорожчим порівняно з іншими видами сиру. Однак, використавши як додаткову сировину сироватку з коров’ячого молока, можна значно здешевити вартість готового продукту, а також раціонально використати вторинну сировину, що утворюється при виробництві сирів із коров’ячого і овечого молока. У статті запропоновано науково обґрунтовані рецептури для виробництва альбумінового сиру «Урда»; розроблено технологічну схему виробництва продукту. Технологія альбумінового сиру «Урда» пройшла промислову апробацію на ПАТ «Ковельмолоко», м. Ковель. На продукт розроблено технічні умови ТУУ 01.4-00492990-004:2014. В основі розрахунку рецептур альбумінового сиру «Урда» було проведення експериментальних досліджень, які дали можливість визначити раціональне співвідношення овечої та коров’ячої сироваток для виробництва продукту. Встановлено, що для виробництва сиру «Урда» можна використовувати суміші сироваток (овеча:коров’яча) у співвідношеннях 1:1 та 3:1. Розроблена технологія альбумінового сиру «Урда» може бути впроваджена на молокопереробному підприємстві, де налагоджено випуск твердих сичужних сирів і розсольного сиру бринза. Впровадження нової технології не потребує великих виробничих площ, дороговартісного обладнання і додаткового переоснащення виробництва. Виробництво альбумінового сиру «Урда» може бути реалізовано на діючих виробничих площах паралельно з випуском основної продукції.

Анотація. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні конкурентоспроможного розвитку регіональних сільськогосподарських товаровиробників в умовах корекції їхньої галузевої структури в контексті євроінтеграційних процесів. Методологія / методика / підхід. Теоретичною і методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання, системний підхід до вивчення економічних явищ і процесів, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених з проблем теорії та практики забезпечення конкурентоспрожного розвитку аграрного товаровиробництва з урахуванням екзогенних та ендогенних факторів. Зі спеціальних методів дослідження використано економіко-статистичний — під час аналізу сучасного стану й прогнозування перспектив конкурентоспрожного розвитку регіональних аграрних товаровиробників в умовах євроінтеграційних процесів, графічний — для визначення прогнозованих обсягів тваринницької продукції у фермерських господарствах у розрізі областей Карпатського регіону України, абстрактно-логічний з метою обґрунтування інституціонально-економічного механізму конкурентоспроможного розвитку сільськогосподарських товаровиробників Карпатського регіону України в контексті корекції їхньої галузевої структури. Результати. У результаті проведеного дослідження виявлено, що з огляду на можливості налагодження транскордонного партнерства, поглиблення економічної євроінтеграції з країнами ЄС важливим економічним пріоритетом регіональних сільськогосподарських товаровиробників Карпатського регіону України є можливість формування ринку різних видів агропродовольчої продукції з географічним зазначенням. Карпатський регіон України володіє достатньо потужним земельно-ресурсним потенціалом для виробництва якісної і безпечної молочної продукції з високою доданою вартістю. Згідно з проведеними розрахунками за умови використання конкурентних переваг, які законодавчо закріплені у країнах ЄС, у досліджуваному регіоні потенційні обсяги виробництва найважливішої тваринницької продукції — молока у фермерських господарствах можуть зрости з 14 тис. тонн до 252 тис. тонн, або у 18 разів. У регіоні відродження традиційних напрямів спеціалізації в сільськогосподарському виробництві сприятиме корекції його галузевої структури, поліпшенню організаційно-економічних умов щодо самозабезпечення регіону тваринницькою продукцією, мінімізації економічного ризику внаслідок розширення напрямів спеціалізації, зниженню трансакційних витрат на транспортування і реалізацію завдяки розвиткові фірмової торгівлі, підвищенню рівня конкурентоспроможності аграрних підприємств різних організаційно-правових форм господарювання, що вироблятимуть продукцію з високою доданою вартістю. Оригінальність / наукова новизна. Уперше обґрунтовано організаційно-економічні засади оптимізації галузевої структури регіональних сільськогосподарських товаровиробників з урахуванням конкурентних переваг, які законодавчо закріплені у країнах ЄС. Практична цінність / значущість. Згідно з проведеними розрахунками в Карпатському регіоні врахування принципу боніфікації в розмірі 10,0 % на агропродовольчу органічну, приміром нішеву або крафтову тваринницьку продукцію, з географічним зазначенням, дозволить скоригувати галузеву структуру аграрних підприємств відповідно до науково обґрунтованих вимог і підвищити рівень рентабельності традиційно важливого виробництва і водночас життєвого необхідного виду продовольчої продукції — молока на 13,0—22,0 процентного пункту. Ключові слова: конкурентоспроможний розвиток, галузева структура, аграрна продукція, конкурентні переваги, екологічний маркетинг, регіон. Формул: 0; рис.: 4; табл.: 2; бібл.: 20.

Мета. Метою статті є дослідження розвитку українського ринку страхових продуктів у сільському господарстві з виокремленням і класифікацією чинників, які впливають на динаміку основних показників ринку, та визначення на цій основі концептуальних напрямів розбудови ефективної системи агрострахування України. Методологія / методика / підхід. Методологію дослідження становили положення неокласичної та інституційної теорій; використано методи узагальнення та систематизації (при визначенні сучасних тенденцій розвитку ринку агрострахування), періодизації (для визначення спільних рис і розбіжностей у становленні агрострахування в Україні), статистичного аналізу (для аналізу динаміки показників розвитку аграрної сфери, ринку агрострахування), факторний аналіз (для визначення чинників впливу на ефективність агрострахування); кореляційний і регресійний аналізи (при виявленні залежності показників розвитку ринку агрострахування від макроекономічних показників й обсягів державного фінансування), прогностичний (для формулювання висновків і пропозицій щодо концептуальних векторів розвитку агрострахування). Результати. У результаті дослідження виявлено низький рівень проникнення страхування в сільське господарство України. Агрострахування здійснюється переважно у рослинництві. На ринку агрострахування України представлені сучасні страхові продукти, але їх асортимент є меншим у порівнянні з країнами з розвинутим агрострахуванням. Нормативно-правове забезпечення страхування продукції сільського господарства представлено значною кількістю документів, невиконання у повному обсязі окремих положень яких, наприклад, щодо державного субсидіювання страхових премій, перешкоджає розвитку агрострахування. Ми узагальнили та класифікували чинники розвитку агрострахування в Україні й використали математичну модель для виявлення основних функціональних чинників, які мають вплив на динаміку застрахованих площ. Ми встановили важливу залежність розвитку агрострахування від комплексу інституційних і функціональних чинників. Оригінальність / наукова новизна. Отримав подальший розвиток системний підхід до дослідження агрострахування як складника умов сталого розвитку аграрної сфери. Визначено, що реалізації потенційних можливостей агрострахування, як складника забезпечення умов сталого розвитку аграрної сфери, перешкоджають висока вартість страхових премій, недостатні обсяги фінансування державних програм, непослідовність державної політики, відсутність при її розробленні та реалізації середньострокового планування; неповнота інформації з боку стейкхолдерів щодо необхідності, доступності агрострахування. Для розвитку агрострахування необхідно зменшити негативний вплив таких чинників. Практична цінність / значущість. Інституалізації агрострахування, як однієї з передумов функціонування сільського господарства України на принципах сталого розвитку, будуть сприяти перехід від мультиризикового до індексного страхування, формування прозорого регуляторного середовища, запровадження середньострокового державного програмування, поширення інформації на державному рівні для стейкхолдерів щодо необхідності, доступності, доцільності агрострахування.

Порушено проблему життєстійкості сучасної молодої людини, де важливим маркером виступає її психологічне здоров’я. Здоров’я як базове поняття означеного феномена досить активно вивчається у площині міждисциплінарного наукового знання. Це зумовлено, насамперед, намаганням науковців дослідити сутність окресленого явища з урахуванням його багатовимірності, оскільки йдеться про здоров’я і фізичне, і психологічне, і духовне, і соціальне. Натомість, попри значне пояснювальне значення, яке притаманне саме психологічній своєрідності означеного явища, цей аспект ще й досі перебуває на периферії наукових пошуків. А саме такий ракурс осмислення психологічного здоров’я особистості набуває виключної гостроти у контексті наукової дискусії, що нині триває відносно таких “полярних трендів”, якими розцінюються (О. Асмолов, О. Шехтер, О. Чорноризов) спеціалізація й універсиалізація пізнання.Вивчення й узагальнення наукового фонду з проблеми дослідження психологічного здоров’я доводить, що нині склались такі потужні концепції її дослідження як-от: медична, біомедична, біосоціальна, ціннісно-соціальна. Конструктивність, зокрема останньої, уже визнано у межах предметної специфіки експериментальної психології, психології розвитку, но правомірність осмислювати феноменологію здоров’я у взаємозв’язку із конструктом “індивідуальний сенс життя”, вивчати проблематику здоров’я в аспекті розуміння динамічності здорового стану та трактування як здатності людини до “оптимальної працеспроможності, соціальної активності за умови максимальної тривалості життя” (В. Казачеєв). Установлено, що серед сучасних науковців домінує позиція, за якою психологічне здоров’я особистості доцільно вивчати в ракурсі резервів адаптаційних можливостей представників певної професії. Констатовано, що здебільшого склались наукові уявлення про науковий статус понять “психічне” і “психологічне здоров’я”, про трактування психологічного здоров’я як динамічного процесу, про доцільність пов’язувати психологічне нездоров’я людини із вибором нею пасивної життєвої стратегії, про правомірність визначення єдиних критеріїв психологічного здоров’я особистості незалежно від її вікової своєрідності. У результаті проведеної аналітичної роботи окреслено коло проблемних питань, які потребують наукового осмислення. Одночасно увагу звернено на методологічно вартісне зауваження А. Маслоу відносно того, що траєкторія “руху” до психологічного здоров’я окремої людини має вибудовуватися в напрямі “наближення до соціальної гармонії”.

Modern megacities are becoming inconvenient not only for the lives of citizens, but also become uncomfortable for visiting suburban residents and guests. For harmful substances that get into the air, three quarters consist of emissions from road transport. The infrastruc-ture of megacities is subject to cars, and people in the car-centered city are subjected to various oppressions, their natural rights suffer. Because of this, changes in the transport behavior of suburban residents who use private cars to travel to the city (they make up the bulk of the flow of cars) are an urgent need. Since the cost of a suburban trip by private car can be significant (especially when applying the economic impact on destructive transport behavior), and the number of costs will be a significant part of the family budget, in the context of managing transport behavior there is a search question: would you prefer public transport?” The article is devoted to the creation of methodological bases for finding the answer to it. This creation will take place as a justification for the choice of methods for measuring a person's sensitivity to the cost of travel and their adaptation to the specifics of suburban transportation. Thus, the work aims to develop methods for finding grounds to increase the cost of suburban travel by private car, which forces its owner to change its transport behavior in favor of public transport in the implementation of suburban services. To achieve the goal set in the article, it is necessary to investigate the existing procedures of organization and methods of measuring price sensitivity and adapt them to suburban travel by private car and public transport. Determining a person's attitude to the price is a non-trivial marketing task, so solving it requires the introduction of the necessary concepts, explanation of introductory theses and consideration of factors that motivate the driver from the suburbs to switch to public transport or continue to use a private car. The practical implementation of such initiatives can take place by increasing the direct costs of drivers of private cars, as the most effective measure to manage their transport behavior. The work implies such an increase in the cost of suburban travel.Keywords: consumer value, methods of measuring sensitivity, suburban passenger traffic, private transport, transport behavior, transportation cost. Сучасні міста-мегаполіси перетворюються на незручні не лише для життя городян, а й стають некомфортними для відвідування мешканцями передмість та гостями. Інфраструктура мегаполісів підпорядковується автомобілям, а людина в автомобі-лецентрованому місті зазнає різноманітних утисків. Через це зміни транспортної поведінки мешканців передмість, які викорис-товують для поїздок у місто приватні автомобілі, є нагальною необхідністю. Вартість приміської поїздки приватним автомобілем може виявитися значною, а сума витрат становитиме вагому частку бюджету родини. Статтю присвячено створенню методичних основ пошуку відповіді на питання, за якого зростання вартості приміської поїздки приватним автомобілем людина надасть перевагу транспорту загального користування. Таке створення відбуватиметься як обґрунтування вибору методів вимірювання чутливості людини до вартості поїздки та їх адаптації до специфіки приміських перевезень.Kлючові слова: споживча цінність, методи вимірювання чутливості, приміські пасажирські перевезення, приватний транспорт, транспортна поведінка, вартість перевезень.

На сьогоднішній день існує багато компаній у всьому світі, що займаються розробкою систем машинного перекладу (СМП), за допомогою яких здійснюється переклад на різні мови світу. Серед них можна виділити такі: SYSTRAN (США, systransoft.com), Langenscheidt (Німеччина, langenscheidt.de), Transparent Language (США, transparent.com), LANGUAGE ENGINEERING CORPORATION (США, lec.com), Translation Experts (США, tranexp.com), Linguatec (Німеччина, linguatec.net), SDL (Великобританія, sdl.com), STAR (Швейцарія, star-group.net), ATRIL (США, atril.com), Alis Technologies (Канада, alis.com).Вивчення джерел щодо комп’ютерних технологій перекладу й опрацювання текстів свідчить, що проблеми перекладу і розпізнавання образів за допомогою машини тісно пов’язані із проблемами штучного інтелекту і кібернетикою. Проблеми створення штучної подібності людського розуму для вирішення складних завдань і моделювання розумової діяльності вивчаються досить давно. Вперше ідею штучного інтелекту висловив Р. Луллій у XIV столітті, коли він намагався створити машину для вирішення різноманітних задач з основ загальної класифікації понять. А у XVIII столітті Г. Лейбніц і Р. Декарт розвили ці ідеї, запропонувавши універсальні мови класифікації всіх наук [1].Ці ідеї лягли в основу теоретичних розробок у галузі створення штучного інтелекту. Проте розвиток штучного інтелекту як наукового напряму став можливим лише після створення електронних обчислювальних машин (ЕОМ). Це сталося у 40-ві роки ХХ століття.Термін «штучний інтелект» був запропонований в 1956 р. на семінарі, присвяченому розробці логічних завдань з аналогічною назвою у Стенфордському університеті. Штучний інтелект – розділ комп’ютерної лінгвістики та інформатики, де розглядаються формалізація проблем та завдань, які нагадують завдання, виконувані людиною. При цьому у більшості випадків алгоритм розв’язування завдання невідомий наперед. Точного визначення цієї науки немає, оскільки у філософії не вирішене питання про природу і статус людського інтелекту. Немає і точного критерію досягнення комп’ютером «розумності», хоча стосовно штучного інтелекту було запропоновано низку гіпотез, наприклад, тест Тьюринга або гіпотеза Ньюела-Саймона [2].Після визначення штучного інтелекту як самостійного розділу науки відбувся його поділ за двома основними напрямками: нейрокібернетика і кібернетика «чорного ящика». Розпізнавання образів – традиційний напрямок штучного інтелекту, близький до машинного навчання і пов’язаний з нейрокібернетикою. Кожному об’єкту відповідає матриця ознак, за якою відбувається його розпізнавання. Машинний переклад належить до кібернетики «чорного ящика», головним принципом якого є принцип, протилежний нейрокібернетиці, а саме: немає значення, як побудований «розумовий» пристрій – головне, щоб на задані вхідні дії він реагував, як людський мозок.Слід зазначити, що сьогодні науковці розглядають штучний інтелект як один з напрямків інформатики, метою якого є розробка апаратно-програмних засобів, за допомогою яких можна користувачу-непрограмісту ставити і вирішувати завдання, що традиційно вважаються інтелектуальними [2].З другої половини 1960-х рр., коли людство вступило в епоху комп’ютерних технологій, використання комп’ютерів звільнило людей від багатьох видів рутинної роботи, будь то трудомісткі обчислення чи пошук необхідних елементів в різних базах даних. При цьому слід мати на увазі, що принципова відмінність комп’ютерних технологій від будь-яких виробничих технологій полягає саме в тому, що в одному випадку технології не можуть бути безупинні, тому що вони поєднують роботу рутинного типу (скажімо, оперативний облік) і роботу творчу, яка не піддається поки що формалізації (прийняття рішень), а в іншому випадку функція виробництва безупинна і відображає строгу послідовність всіх операцій для випуску продукції (конвеєризація процесу).Переклади текстів з однієї мови на іншу можна віднести до рутинної роботи, але тільки частково. Дійсно, з одного боку, в роботі будь-якого перекладача є досить велика кількість елементів формалізму, хоча, з іншого боку, у даний час жоден серйозний переклад не може бути виконаний зовсім формально.Усі переклади можна розділити на технічні і літературні. Межа між ними є дуже «розмитою» (проміжне положення займають, наприклад, переклади ділових листів). Особливістю технічних перекладів є необхідність у першу чергу знати стандарти фахових понять. Специфіка ж літературного перекладу полягає в тому, що потрібно одержати текст, за художньою цінністю максимально близький до оригіналу. Якість виконання з використанням комп’ютера технічних і літературних перекладів у теперішній час зовсім різна: технічні переклади є якісніші, ніж літературні. Останній факт особливо відчутний при перекладі віршованих форм  тут використання комп’ютера практично неможливе: його використання поступається поетам-перекладачам.Переклад текстів  одна з перших функцій, яку людина спробувала виконати за допомогою комп’ютера. Всього через кілька років після створення перших ЕОМ з’явилися і програми машинного перекладу. Датою народження машинного перекладу як галузі досліджень прийнято вважати 1947 р. Саме тоді У. Уівер [3] (який написав трохи пізніше, у 1949 р., разом із К. Шенноном книгу з основ теорії інформації), написав лист Н. Вінеру, «батькові кібернетики», порівнявши в цьому листі завдання перекладу із завданням дешифрування текстів.Завдання дешифрування до цього часу вже вирішувалися (і небезуспішно) на електромеханічних пристроях. Більше того, перша діюча ЕОМ за назвою Colossus-1, сконструйована в Англії в 1942-43 рр. знаменитим математиком і логіком А. Тьюрінгом, автором теоретичного автомата «машина Тьюрінга», разом з Х. А. Ньюменом, використовувалася під час війни для розшифровування секретних німецьких кодів. Оскільки ЕОМ Colossus-1, як і всі перші обчислювальні машини, конструювалася і використовувалася головним чином для військових цілей, відомості про неї стали відомі набагато пізніше її введення в експлуатацію. У 1944 р. Г. Айкен сконструював обчислювальну машину МАРК-1 на електромеханічних елементах і установив її в Гарвардському університеті. Ця машина також використовувалася для виконання завдань дешифрування. Відзначимо також, що завдання дешифрування доводилося і доводиться нерідко вирішувати не тільки військовим, але також археологам і історикам при спробах прочитати рукописи давніми, забутими мовами [4].Після листа У. Уівера Н. Вінерові відбувся ряд гострих наукових дискусій, потім були виділені гроші на дослідження. Сам Н. Вінер, що вільно розмовляв 13-тьма мовами, довгий час оцінював можливості комп’ютерного перекладу дуже скептично. Він, зокрема, писав: «...що стосується проблеми механічного перекладу, то, відверто кажучи, я боюся, що межі слів у різних мовах занадто розпливчасті, а емоційні й інтернаціональні слова займають занадто велике місце в мові, щоб який-небудь напівмеханічний спосіб перекладу був багатообіцяючим... В даний час механізація мови... уявляється мені передчасною» [5, 152]. Однак, всупереч скепсису Вінера і ряду інших вчених зі світовими іменами, у 1952 р. відбулася перша міжнародна конференція з машинного перекладу. Організатором цієї конференції був відомий ізраїльський математик І. Бар-Хіллел. Він прославився в першу чергу застосуванням ідей і методів математичної логіки в різних напрямках досліджень з теорії множин і основ математики, але видав також ряд робіт із загальної теорії мови, математичної лінгвістики, автоматичного перекладу і теорії визначень (у СРСР була дуже популярна монографія «Основи теорії множин», написана І. Бар-Хіллелом разом з А. А. Френкелом) [3].Незабаром після конференції 1952 р. був досягнутий ряд успіхів у академічних дослідженнях, які, у свою чергу, стимулювали комерційний інтерес до проблеми машинного перекладу. Вже в 1954 р. знаменита фірма IBM разом із Джорджтаунським університетом (США) зуміла показати першу систему, що базується на словнику з 250-ти слів і 6-ти синтаксичних правилах. За допомогою цієї системи забезпечувався переклад 49-ти заздалегідь відібраних речень. Вже до 1958 р. у світі існували програмні системи для машинного перекладу технічних текстів, найдосконаліша з яких була розроблена в СРСР і мала запас 952 слова.В період з 1954 р. по 1964 р. уряд і різні військові відомства США витратили на дослідження в галузі машинного перекладу близько 40 млн. доларів. Однак незабаром «запаморочення від успіхів» змінилося повною зневірою, що доходила практично до повного заперечення здійсненності машинного перекладу. До подібного висновку прийшли на основі звіту, виконаного спеціальним комітетом із прикладної лінгвістики (ALPAC) Національної Академії наук США. У звіті констатувалося, що використання систем автоматичного перекладу не зможе забезпечити прийнятну якість у найближчому майбутньому. Песимізм ALPAC був обумовлений, головним чином, невисоким рівнем розвитку комп’ютер­ної техніки того часу. Справді, труднощі роботи з перфокартами і величезними комп’ютерами I-го і II-го поколінь (на електронних лампах чи транзисторах) були чималими. Саме з цих причин перші проекти не дали істотних практичних результатів. Однак були виявлені основні проблеми перекладу текстів природною мовою: багатозначність слів і синтаксичних конструкцій, практична неможливість опису семантичної структури світу навіть в обмеженій предметній галузі, відсутність ефективних формальних методів опису лінгвістичних закономірностей [6].До поширення персональних комп’ютерів машинний переклад міг бути швидше цікавим об’єктом наукових досліджень, ніж важливою сферою застосування обчислювальної техніки. Причинами цього були:висока вартість часу роботи ЕОМ (з огляду на той факт, що кожну обчислювальну машину обслуговувала велика група системних програмістів, інженерів, техніків і операторів, для кожної машини було потрібне окреме, спеціально обладнане приміщення і т.п., «комп’ютерний час» був дуже і дуже дорогим);колективне використання ресурсів комп’ютера. Це часто не дозволяло негайно звернутися до електронного помічника, зводячи нанівець найважливішу перевагу машинного перекладу перед звичайним  його оперативність.За результатами звіту ALPAC дослідження з комп’ютерного перекладу припинилися на півтора десятка років через відсутність фінансування. Однак у цей же час відбувся якісний стрибок у розвитку обчислювальної техніки за рахунок переходу до технологій інтегральних схем. ЕОМ III-го покоління на інтегральних схемах, що використовувалися у 1960-ті роки, до кінця 1960-х  початку 1970-х років стали витіснятися машинами IV-го покоління на великих інтегральних схемах. Нарешті, у 1970 р. М. Е. Хофф (Intel) створив перший мікропроцесор, тобто інтегральну схему, придатну для виконання функції великої ЕОМ. До середини 1970-х років з’явилися перші комерційно розповсюджувані персональні комп’ютери (ПК) на базі 8-розрядних мікропроцесорів фірми Intel. Це була на той час комп’ютерна революція.Саме поява ПК стала сильним додатковим стимулом для вдосконалювання комп’ютерного перекладу (особливо після створення комп’ю­терів Apple II у 1977 р. і IBM PC у 1981 р.). Поновленню досліджень з комп’ютерного перекладу сприяло також підвищення рівня розвитку техніки і науки взагалі. Так, у 1970-ті рр. одержала поширення система автоматизованого перекладу SYSTRAN. Протягом 1974-75 рр. система була використана аерокосмічною асоціацією NASA для перекладу документів проекту «Союз-Аполлон». До кінця 1980-х років за допомогою цієї системи перекладали з кількох мов вже близько 100 000 сторінок щорічно. Розвитку комп’ютерного перекладу сприяло ще і зростання інтересу дослідників і проектувальників до проблеми штучного інтелекту (тут явно переважали лінгвістичні аспекти) і комп’ютерного пошуку даних [7].Починаючи з 1980-х рр., коли вартість машинного часу помітно знизилась, а доступ до них можна було одержати в будь-який час, машинний переклад став економічно вигідним. У ці і наступні роки удосконалювання програм дозволило досить точно перекладати багато видів текстів. 1990-ті рр. можна вважати справжньою «епохою Відродження» у розвитку комп’ютерного перекладу, що пов’язано не тільки з широкими можливостями використання ПК і появою нових технічних засобів (у першу чергу сканерів), але і з появою комп’ютерних мереж, зокрема глобальної мережі Internet.Наприклад, створення Європейської Інформаційної Мережі (EURONET DIANA) стимулювало роботи зі створення систем автоматизованого перекладу. У 1982 р. було оголошено про створення європейської програми EUROTRA, метою реалізації якої була розробка системи комп’ютерного перекладу для всіх європейських мов. Спочатку проект оцінювався в 12 млн. доларів США, але вже в 1987 р. фахівці визначили сумарні витрати по цьому проекту більш ніж у 160 млн. доларів [4].Використання глобальної мережі Internet об’єднало мільйони людей, що говорять різними мовами, у єдиний інформаційний простір. Домінує, природно, англійська мова, але: є користувачі, які нею зовсім не володіють чи володіють дуже слабко; існує безліч Web-сторінок, написаних не англійською мовою.Для полегшення перегляду Web-сторінок, описаних незнайомою користувачеві мовою, з’явилися додатки до браузерів, за допомогою яких здійснюється переклад обраних користувачем фрагментів Web-сторінки або всієї Web-сторінки, що переглядається. Для цього досить лише скопіювати частину тексту та вставити його у відповідне поле або «натиснути» на спеціальну кнопку меню. Прикладом такого комп’ютерного перекладача є програмний засіб WebTransSite фірми «Промт», створений на базі програмного засобу Stylus, який можна використовувати в різних браузерах (Netscape Navigator, Internet Explorer, Mozilla Firefox, Opera та ін.) або, наприклад, Google Translate – це сервіс компанії Google, за допомогою якого можна автоматично перекладати слова, фрази та Web-сторінки з однієї мови на іншу. В системі Google використовується власне програмне забезпечення для перекладу на основі статистичного машинного перекладу. З вересня 2008 р. підтримуються й переклади українською мовою. Користувач уводить текст, поданий мовою оригіналу, та вказує мову, якою цей текст потрібно подати.Проблемами машинного перекладу в теперішній час займається ряд відомих компаній, таких як SYSTRAN Software Inc., Logos Corp., Globalink Inc., Alis Technologies Inc., Toshiba Corp., Compu Serve, Fujitsu Corp., TRADOS Inc., Промт та інші. З’явилися також компанії, що спеціалізуються на машинному перекладі, зокрема компанія SAP AG, яка є європейським лідером у розробці програмного забезпечення і протягом багатьох років використовує системи машинного перекладу різних виробників при локалізації своїх програмних продуктів. Існує і служба машинного перекладу при комісії Європейського Союзу (обсяг перекладу в комісії перевищує 2,5 млн. сторінок щорічно; переклади всіх документів виконуються оперативно 11-тьма офіційними мовами, забезпечують їх 1100 перекладачів, 100 лінгвістів, 100 менеджерів і 500 секретарів) [8].Проблемам комп’ютерного перекладу значна увага науковців приділяється в галузі лінгвістики, зокрема в Україні у Київському державному університеті лінгвістики, дуже міцною є лінгвістична школа Санкт-Петербурга та Москви. Не можна не згадати такі праці, як фундаментальна монографія Ф. Джорджа «Основи кібернетики» [5], Дж. Вудера «Science without properties», О. К. Жолковського «О правилах семантического анализа», Ю. М. Марчука «Проблемы машинного перевода», Г. С. Цейтіна, М. І. Откупщикової та ін. «Система анализа текста с процедурным представлением словарной информации» [6] та інші, в яких сформульовані основні принципи і проблеми практичної реалізації машинного перекладу. Ці монографії містять цікавий фактичний матеріал і можуть бути корисні педагогу в побудові курсу лекцій з комп’ютерних технологій перекладу й опрацювання текстів.Протягом багатьох років науковці в галузях лінгвістики, кібернетики, інформатики вели інтенсивні пошуки моделей і алгоритмів людського мислення і розробок програм, але так сталося, що жодна з наук – філософія, психологія, лінгвістика – не в змозі запропонувати такого алгоритму. Таким чином, штучний інтелект як «генератор знань» [9, 139] ще не створений, машинний переклад є частково структурованим завданням, а тому втручання людини в створення досконалих перекладів буде потрібне завжди і її треба, як слід, цього навчати.

Зміст систем контролінгу, орієнтованих на виробничу діяльність підприємства. Аналіз критеріїв ефективності, що використовуються в системах контролінгу. Досліджено порівняння інформативності показників фінансових результатів та показника економічної доданої вартості. Надано пропозиції щодо організації змісту контролінгу машинобудівного підприємства з використанням показника економічної доданої вартості як показника управління поточною ефективністю та формуванням потенціалу розвитку. У статті розглянуто сутність концепції витратно-орієнтованого управління, висвітлено її позитивні та негативні сторони, визначено основні складові витратно-орієнтованого підходу. Розглянуто механізм управління вартістю підприємства на основі концептуального підходу та його складові елементи. Поглиблення євроінтеграційних процесів та ринкових умов функціонування промислових підприємств в Україні вимагають від вітчизняного виробника побудови новітніх моделей управління бізнесом, які б відповідали потребам сучасної української економіки та конкуренції з боку європейських компаній. Першочерговим завданням фінансово-економічної роботи на підприємстві в такий спосіб є забезпечення фінансової стійкості, ліквідності та ефективності його роботи на всіх рівнях управління в умовах економічної нестабільності та посилення конкуренції. Одним із засобів виконання цього завдання є впровадження вартісної моделі управління. Перехід на новий якісний рівень управління потребує також впровадження інноваційної культури використання сучасних інструментів підтримки процесу прийняття управлінських рішень. Контролінг є саме такою системою, яка інтегрує інструменти інформаційно-аналітичного та методичного забезпечення сучасного менеджменту, а також формує принципово новий підхід до прийняття управлінських рішень та прогресивну філософію управління. Необхідність вивчення витратно-орієнтованої концепції контролінгу та її застосування на підприємствах різних видів економічної діяльності пов'язана з необхідністю прозорого та ефективного управління та інструментів для оцінки впливу управлінських рішень на фактори, що формують вартість бізнесу, а отже врахування враховувати інтереси власників та інвесторів та уникати недобросовісних маніпуляцій з боку керівництва.

Трансформація функцій фінансів дозволяє надавати замовникам аналітико-стратегічні та орієнтовані на додану вартість/цінність послуги, виступати як бізнес-партнер та консультант; стати учасником та лідером процесу прийняття рішень; впливати на покращення показників функціонування у масштабах всієї компанії. Напрямком трансформації функцій фінансів є інструментарії фінансового аутсорсингу (F&A), що забезпечує передиктивні методи обробки наборів Open даних для оптимізації доходної частини місцевих бюджетів, що дозволяє виявити додаткові джерела фінансування, які можуть бути спрямовані на стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу в Україні. Трансформація функцій фінансів забезпечується аутсорсинговою компанією, яка здійснює облік, складає звітність та розробляє рішення, спрямовані на покращення управління фінансовою діяльністю клієнтів.

Дана робота спрямована на дослідження впливу зовнішнього вигляду ресторанних страв на їх сприйняття споживачами. Саме презентація та подача страви підвищують чи зменшують її цінність, а з тим і її вартість. В ході дослідження використовувався метод анонімного онлайн анкетування певної цільової аудиторії. Респонденти оцінювали зовнішній вигляд однакових страв в різних варіаціях подачі – «базова» та «вишукана». Таким чином було перевірено гіпотезу щодо важливості дизайну та презентації ресторанних страв. Отримані результати дослідження дозволяють вважати, що зовнішній вигляд страви дуже впливає на її сприйняття гостем ресторану. Чим вишуканіше презентація та дизайн страви тим більше гості готові за неї платити. Таким чином можна зробити висновок, що шеф-кухар повинен приділяти увагу презентаціям не менше ніж смаку страви.

Мета - виявлення, співставлення та узагальнення існуючих поглядів на сутність категорії якості та формування авторського погляду на категорію що досліджується. Методи. У процесі дослідження використано методи аналізу, синтезу, абстрагування та логічного узагальнення при дослідженні еволюції поглядів на сутність категорії «якість» та формулюванні авторського бачення щодо визначення поняття «якість». Результати. Проведені дослідження дозволили виявити значні розбіжності у поглядах науковців на сутність категорії «якість», які пропонують власні погляди та точки зору. Згідно авторського погляду, під даною категорією пропонується вважати намагання відповідати ідеалу, який постійно зникає при наближенні до нього. Якість – це шлях довершеності, досконалості, прагнення відповідати очікуванням сучасних споживачів та інших зацікавлених сторін та суспільства, намагання задовольняти майбутні, навіть скриті, латентні потреби шляхом надання продукції належних характеристик, які представлятимуть цінність для споживача, може бути визнана джерелом стійкої конкурентної переваги та буде сприяти значному успіху підприємства та якості життя суспільства. Крім того, аналіз наукових джерел дозволив виявити ряд відповідних підходів, що об’єднує погляди авторів на сутність та розуміння категорії що досліджується. Такими підходами є - еволюційний, функціональний, вартісний, споживчий, нормативний та комплексний. Кожен з зазначених підходів зауважує на відповідному аспекті, залишаючи поза увагою інші. Саме тому запропонований комплексний підхід на сутність категорії «якість», що дозволяє об’єднати всі існуючі погляди та пропонує розглядати категорію «якість» як складну багатовимірну категорію, яка трансформувалась на протязі еволюції людства від категорії відмінності до сучасної економічної категорії.

У роботі здійснений аналіз системи послуг “Все включене” в аспекті економіки вражень. На ду-мку автора, економічна сутність системи “Все включено” полягає в тому, що це комплекс товарів тапослуг, які необхідні для формування вражень споживачів. Враження, які отримують гості на різнихетапах свого відпочинку, володіють корисністю, споживчою цінністю та в кінцевому підсумку маютьвартість. Вона створюється в процесі взаємодіі з постачальниками різних послуг, кожен з яких робитьсвій внесок в створення цілісного враження і тим самим формує вартість кінцевого продукту гостинно-сті. Технологічна послідовність вражень формує ланцюги доданоі вартості. І ці ланцюги обєднуютьсубєктів гостинності, як в межах одного, так і різних інфраструктурних секторів.Визначені сильні та слабкі сторони системи “Все включене”, проаналізовані загрози та можли-вості впровадження даноі системи в Україі. Охарактеризовані особливості проектування транспорт-них послуг, розміщення, харчування та анімацій системи “Все включене” в аспекті формування чоти-рьох областей вражень - розваги, навчання, відхід від реальності, естетика. Зроблено висновок щодоможливості та доцільності впровадження формули “Все включене” в умовах Україи, що дозволяє ро-звивати внутрішній туризм, утримуючи туриста всередині країи, надаючи йому все те, що він ранішеотримував за кордоном, а також залучити іноземних туристів, насамперед з ближнього зарубіжжя.Приведені рекомендаціі щодо забезпечення конкурентоздатності формули “Все включене” в умовахУкраїи. Означені напрями подальших досліджень, які полягають у необхідності проведення сегмен-тування гостей, вивчення ї ментальних особливостей, потреб, настрої, інтересів.

У тваринництві, головним є організація раціональної годівлі. Хороша кормова база є запорукою повноцінного розвитку цієї галузі. Тому, велике значення відводиться виробництву комбікормів, які повинні повністю задовольняти організм тварин в усіх поживних і біологічно активних речовинах, так як незначний їх дефіцит затримує ріст тварин і не дозволяє в подальшому використовувати їх продуктивний потенціал на необхідному рівні. Сучасні породи і кроси сільськогосподарських тварин особливо вимогливі до поживності раціону і якості білка в ньому, що відчутно позначається на вартості корму. Додаткові джерела протеїну, отримані шляхом промислової переробки і синтезу сировини рослинного і тваринного походження, дозволяють замінити частину дорогих рослинних і тваринних інг- редієнтів в кормах. Основним джерелом білка в раціоні продуктивних тварин є зернобобові культури та корми тваринного походження. Проте, використання зернобобових при виробництві комбікормів обмежується через високий вміст антипоживних речовин. А використання кормів тваринного походження – забороною на їх використання в країнах ЄС та їх сильними коливаннями за якістю. Використання білкових рослинних концентратів при виробництві комбікормової продукції дозволить вирішити пе- релічені проблеми, оскільки характеризуються високим вмістом протеїну та невеликою вартістю. Для визначення доцільності використання білкових рослинних концентратів в якості компонента комбікорму, було досліджено їх класифікації та методи отримання. В статті наведена принципова схема виробництва соєвого концентрату та аналіз хімічного складу і поживності деяких соєвих продуктів. Білковий рослинний концентрат в різних співвідношеннях може використовуватися для відгодівлі всіх груп тварин, через хорошу засвоюваність сприяє підвищенню продуктивності, знижує ризик кишкових хвороб і характеризується високою біологічною цінністю.

Мета. Мета статті – поглиблення концептуальних положень нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення на основі аналізу методології економіки землекористування, закладеної в основу Методик нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (1995 р., 2016 р.), для більшої відповідності сучасному етапу агрогосподарювання в умовах формування ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення. Методологія / методика / підхід. У статті на основі діалектичного методу пізнання використано методи: абстрактно-логічний – при систематизації публікацій, присвячених питанню використання та оцінки земель сільськогосподарського призначення; аналізу, синтезу, порівняння – при аналізі та порівнянні теоретико-методичних положень, покладених в основу офіційних Методик нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення 1995 та 2016 років; метод узагальнення – при формуванні висновків; графічний метод – для візуалізації характеристик землі як триєдиного засобу виробництва; розрахунково-конструктивний – при розробці методичних підходів до визначення диференційного рентного доходу та нормативної грошової оцінки землі та розрахунку значення нормативної грошової оцінки орних земель кращої та гіршої якості для природно-кліматичної зони Лісостеп Сумської області. При написанні статті використовували наукові праці вітчизняних і закордонних вчених за період 1995–2020 рр., а також дані офіційних сайтів Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та Державної служби статистики України. Результати. Обґрунтовано концептуальні положення удосконалення методичних основ нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, що дають можливість системно та комплексно врахувати у вартісній оцінці землі її характеристики як засобу праці, предмету праці та просторового базису, зокрема запропоновано методичні підходи до визначення диференційного рентного доходу та нормативної грошової оцінки землі, які базуються на використанні набору культур і терміну ротації сівозміни. Розрахована в статті грошова оцінка земель орних земель кращої та гіршої якості для природно-кліматичної зони Лісостеп Сумської області з урахуванням запропонованих положень, значення якої більш повною мірою відповідає сучасному етапу агрогосподарювання в умовах формування ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення. Оригінальність / наукова новизна. Запропоновано концептуальні положення удосконалення методичних основ нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, зокрема: використовувати набір культур науково обґрунтованої сівозміни для оцінки земель; здійснювати повторні оцінки земель після закінчення терміну ротації сівозміни й на підставі результатів оцінки застосовувати компенсаційні виплати за підвищення родючості або штрафи за погіршення родючості; запропоновано методичний підхід до визначення диференційного рентного доходу на основі порівняння нормативної урожайності та доходу від виробництва культур сівозміни на кращих і гірших за родючістю землях; запропоновано при визначенні абсолютної ренти враховувати не лише дані про витрати на орендну плату та підтримку державою сільського господарства, а й дані про потребу в коштах на фінансування землевпорядкувальних і землеохоронних робіт; окремою статтею виокремити кошти на підтримку галузі тваринництва, що сприятиме дотриманню сівозмін і збереженню родючості ґрунту. Практична цінність / значущість. На основі пропозицій щодо удосконалення нормативної грошової оцінки землі розраховано нормативну грошову оцінку орних земель для природно-кліматичної зони Лісостеп Сумської області, яка більш точно відповідає цінам на землю в західних країнах і може бути застосована в умовах функціонування ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення.

Мета. Метою статті є поглиблене дослідження еколого-економічних та організаційно-агрономічних аспектів застосування посівів сидеральних культур у проміжні (після збирання врожаю основних культур) строки в сівозмінах органічного землеробства в рослинницьких господарствах Полісся. Методологія / методика / підхід. Дослідження проведено в Інституті сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України (НААН) упродовж 2011–2020 рр., у рамках виконання завдань відповідних програм наукових досліджень НААН. Аналіз еколого-економічних та організаційно-агрономічних аспектів застосування посівів сидеральних культур у проміжні (після збирання врожаю основних культур) строки проведено за підсумками авторського дослідження на прикладі узагальнення прогнозних результатів розроблених типових моделей органічних сівозмін для господарств рослинницького спрямування зони Полісся. Основні методи: прогнозування (прогноз надходження елементів живлення, органічної речовини тощо); розрахунково-конструктивний (калькулювання витрат на вирощування сидеральних культур і розрахунок вартості удобрювального потенціалу їх біомаси); абстрактно-логічний (формулювання висновків за результатами проведених досліджень); порівняльного аналізу (порівняння сидеральних культур за комплексом біологічних, економічних та організаційних аспектів); вирівнювання динамічних рядів (визначення частки внеску посівів сидеральних культур у проміжні (після збирання врожаю основних культур) строки у формування удобрювального потенціалу розроблених моделей сівозмін у динаміці); монографічний (вивчення біологічних та агрономічних аспектів застосування сидеральних культур за результатами досліджень інших авторів). Результати. Установлено, що для органічних господарств рослинницького виробничого спрямування, за відсутності можливості застосування такого важливого джерела удобрення як гній, посіви сидеральних культур у проміжні (після збирання врожаю основних культур) строки є важливим чинником підвищення удобрювального потенціалу сівозмін та, відповідно, продуктивності агроценозів. Зазначене є особливо актуальним для зони Полісся з її відносно малородючими ґрунтами з одного боку й сприятливими природно-кліматичними умовами для застосування посівів сидеральних культур у проміжні (після збирання врожаю основних культур) строки – з іншого. Нашими теоретичними розрахунками визначено, що в розроблених органічних сівозмінах рослинницького виробничого спрямування зони Полісся частка посівів сидеральних культур у проміжні (після збирання врожаю основних культур) строки за їх внеском в удобрювальний потенціал може становити 18,5–27,0 % від усіх урахованих джерел. Водночас внесок сидератів у процеси гумусоутворення (збереження гумусу) є менш вагомим (4,7–6,4 %), проте саме завдяки біомасі сидератів, як додаткового джерела надходження (збереження) гумусу, у низці випадків досягаються позитивні баланси гумусу. Оригінальність / наукова новизна. Уперше запропоновано та обґрунтовано за еколого-економічними й організаційно-агрономічними параметрами широке застосування посівів сидеральних культур у проміжні (після збирання врожаю основних культур) строки для органічних сівозмін рослинницького виробничого спрямування зони Полісся. Уперше, наскільки нам відомо, проведено економічну оцінку удобрювального потенціалу найбільш поширених у практиці вітчизняного аграрного виробництва сидеральних культур і розраховано вартість елементів живлення, що містяться в їх біомасі, за різних варіантів їх використання. Практична цінність / значущість. Практична значущість основних результатів дослідження полягає, передусім, в еколого-економічному обґрунтуванні доцільності широкого застосування посівів сидеральних культур у проміжні (після збирання врожаю основних культур) строки в сівозмінах органічного виробництва Полісся та в рекомендаціях щодо їх добору залежно від організаційно-економічних умов конкретного господарства. Крім того, доцільність посівів сидеральних культур у проміжні (після збирання врожаю основних культур) строки є актуальною і для традиційних систем землеробства.