Journal articles on the topic 'Вантажні судна'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Вантажні судна.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 21 journal articles for your research on the topic 'Вантажні судна.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Колодін, А. "Щодо особливостей договору чартеру (фрахтування) за цивільним законодавством України." Юридичний вісник, no. 1 (August 7, 2020): 292–97. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i1.1636.
Full textAbstract:
У запропонованій статті визначається, що розвиток бізнесу, розширення міжнародних відносин вимагають від учасників мобільності й оперативності пересування, що не завжди забезпечується регулярним повітряним сполученням. Все це зумовило розвиток сегменту чартерних перевезень.
Договором фрахтування судна називають як договір перевезення вантажів, пасажирів, багажу, якщо він укладений з умовою надання для перевезення всього судна або окремих суднових приміщень, так і договір оренди судна з екіпажем або без нього. І в тому, і в іншому випадку сторони можуть називатися однаково -«фрахтувальник (судновласник)» і «фрахтувальник», предмет договору - переміщення певних обумовлених об'єктів (вантажів, пасажирів, багажу) може бути один і той самий.
Акцентується увага на тому, що договір фрахтування (чартер) є двостороннім і оплатним, зміст якого полягає у праві фрахтувальника зарезервувати все обумовлене договором судно, інший транспортний засіб (частину його місткості) для перевезення за плату протягом одного або декількох рейсів, передбачених цим договором вантажів, пасажирів і багажу, а фрахтувальника - отримати за наданий транспортний засіб (частину його місткості) встановлену угодою сторін плату (іменовану в морському праві фрахтом).
Пропонується виділяти такі ознаки лінійного судноплавства: 1) регулярність повідомлення і наявність розкладу судів; 2) перевезення дорогих генеральних вантажів; 3) завантаження судна вантажами багатьох вантажовідправників; 4) оплата перевезення за лінійними тарифами; 5) здійснення вантажно-розвантажувальних операцій перевізником; 6) публічний характер послуг перевізника.
Водночас українське право застосовує поняття «договір фрахтування» виключно до перевезення вантажів, пасажирів, багажу. Всі інші форми експлуатації суден є договором оренди судна як транспортного засобу.
Чартер зазвичай розрахований на перевезення великих партій масових вантажів, тому її умовою виступає надання всього судна, його частини або певних суднових приміщень.
Звертається увага на те, що, хоча відносини фрахтування (чартеру) в морському праві детально регламентовані на законодавчому рівні, чинне законодавство України в цій сфері не є досконалим.
2
Glavatskhih, V. I. "ЕФЕКТИВНІСТЬ РОБОТИ СУДЕН ЗАЛЕЖНО ВІД ШВИДКІСНОГО РЕЖИМУ." Transport development, no. 4(11) (January 14, 2022): 104–15. http://dx.doi.org/10.33082/td.2021.4-11.10.
Full textAbstract:
Вступ. У статті розглянуто можливість експлуатації суден на малих швидкостях для досягнення суттєвого зменшення рівня споживання пального та, як наслідок, зменшення експлуатаційних витрат. Час доставки вантажу є одним із найважливіших показників якості діяльності судноплавної компанії. Досліджено, яким чином швидкісний режим експлуатації судна впливає на час доставки вантажу й роботу судноплавної компанії в цілому. Для отримання вичерпної об’єктивної інформації та дослідження завдання використано багатокритеріальний аналіз, а визначена множина Парето стає доступною для особи, що приймає рішення, при плануванні експлуатаційного режиму судна. У розв’язанні завдань багатокритеріального аналізу передусім повинні бути визначені й описані набори рішень, із яких варто здійснювати вибір. Роблячи такий вибір, особа, що приймає рішення, може використати додаткові критерії та міркування або покладатися на свої професійні знання, досвід та інтуїцію. Норми витрат палива встановлюються на тепло-технологічних випробуваннях для шкірного судна окремо на ходу й на стоянці. Норми витрати палива залежать від кліматичних умов. У зимовий період витрачається палива більше, оскільки воно витрачається на прогрів вантажних поміщень, лебідок і палубних механізмів – на 6–8% більше порівняно з літніми. Витрати на паливо є головною статтею витрат при використанні морського транспорту. Тому велике значення має розробка комплексу заходів, спрямованих на зниження витрат палива при експлуатації суден. При плануванні роботи суден у трамповому судноплавстві для перевезення важких масових вантажів проводиться розрахунок бункерування. Економічний ефект рейсів залежить від балансу між кількістю перевезеного вантажу та запасами палива. Має сенс складати план бункерування судна на рейс з урахуванням усіх особливостей маршруту й можливих портів бункерування. При цьому варто брати до уваги ціни на паливо в кожному порту, включаючи вартість доставки до борту судна, тривалість бункерування, можливість поповнення паливом на зовнішньому рейді, де не потрібна оплата портових зборів, що діють на місцевій митній, екологічній, та інші спеціальні вимоги. Пункт про право судновласника на заходження в проміжний порт для бункерування варто включати в рейсовий чартер. Також судновласниками враховується можливість економії палива від руху судна зі зниженою швидкістю, що може дати значний економічний ефект як у трамповому, так і в лінійному й торговельно-промисловому судноплавстві. У роботі обґрунтовано методику вибору інвестиційного проекту придбання судна-балкера з огляду на можливість його експлуатації на різних швидкостях.
3
Koskina, Yu O. "Формалізація причинно-наслідкових зв'язків складових процесу виконання судном рейсу." Herald of the Odessa National Maritime University, no. 60 (March 19, 2020): 93–108. http://dx.doi.org/10.33082/2226-1893-2019-3-93-108.
Full textAbstract:
Рейс судна, яким реалізується перевезення вантажів морем, є його основним виробничим процесом. Організація і реалізація перевезення вантажу морським судном багато у чому визначається чіткою координацією окремих процесів, якими ініціюється та супроводжується виконання судном рейсу. Початок та закінчення кожної складової рейсу забезпечується документооборотом та діями не лише перевізника, а і інших учасників процесу перевезення вантажів. З використанням операторів темпоральної логіки встановлено причинно-наслідкові зв'язки частин рейсу із процесами, які реалізуються фрахтово-брокерськими, агентськими, стивідорними та експедиторськими компаніями, та формалізовано процес виконання судном рейсу.
4
Sagaydak, O. I. "КОНЦЕПЦІЯ ОПТИМІЗАЦІЇ ВЗАЄМОДІЇ СУДНО-ПОРТ-ВАНТАЖ З УРАХУВАННЯМ НАЯВНИХ МЕТОДИК ОЦІНКИ РИЗИКІВ ТА ВИКОРИСТАННЯМ ЕЛЕКТРОННИХ ТЕХНОЛОГІЙ." Transport development, no. 2(9) (August 12, 2021): 64–77. http://dx.doi.org/10.33082/td.2021.2-9.05.
Full textAbstract:
Вступ. Вантажопотоки в усьому світі значно виросли останнім часом. Зрос- ли не тільки кількість та об’єм вантажів, виникло також і багато нових ван- тажопотоків. Це зумовлює більшу, ніж до того, вірогідність виникнення збоїв або затримок у процесі перевезення. Будь-яка затримка може привести до пору- шення графіків роботи портів, графіків постачання вантажів та збоїв в інших логістичних ланцюжках. Мета. У цій статті аналізуються деякі наявні системи автоматизації транспортного процесу, розроблені з метою оптимізації робо- ти суден як на лініях, так і у трамповому режимі. Крім того, розглядаються системи автоматизації роботи портів, що використовують комп’ютерні про- гнози розвитку ситуації. Мета статті – сформулювати концепцію розробки сучасного рішення проблем автоматизації та можливих збоїв у рамках взаємодії судно-порт-вантаж із залученням методів оцінки ризиків. Результати. На осно- ві проведеного аналізу можна припустити, що наявні системи автоматизації не задовольняють сучасні вимоги, особливо щодо прорахунку можливих негараздів, що можуть виникнути під час транспортування вантажу. Використання мож- ливостей сучасних обчислювальних систем, зокрема систем із використанням штучного інтелекту, дасть поштовх розвитку усієї транспортної ланки, осо- бливо якщо прогнозувати розвиток ситуації, не тільки базуючись на аналізі мину- лих подібних ситуацій, але й із застосуванням методик оцінки ризиків. Висновки. У цій статті ми показуємо, що, на наш погляд, найбільш перспективним напря- мом розвитку автоматизації транспортного процесу є застосування елементів штучного інтелекту з широким використанням методик оцінки ризиків на всіх напрямах взаємодії у трикутнику судно-порт-вантаж. Тобто реалізація окремих проєктів не дасть істотного якісного покращення роботи усього транспорт- ного комплексу, для досягнення стабільної мети потрібна взаємодія усіх стейк- холдерів, у тому числі на рівні взаємодії програмного забезпечення, або розробка єдиного програмного забезпечення, що забезпечить якісними даними усіх корис- тувачів.
5
Костиря, О. В. "Лідерство в багатонаціональному екіпажі: вимоги Міжнародної морської організації." Прикарпатський юридичний вісник, no. 4(33) (November 25, 2020): 122–27. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i4.635.
Full textAbstract:
У статті розглянуті вимоги Міжнародної морської організації до лідерства й керівництва (менеджменту) в морських екіпажах, які мають свої особливості й відрізняються від менеджменту берегових організацій.
Відповідно до вимог переглянутої Міжнародної Конвенції зі стандартів підготовки, дипломування моряків і несення вахти й однойменного Кодексу (ПДНВ-95), суднові спеціалісти операторського рівня (вахтові офіцери-судноводії та механіки) повинні не лише мати відповідні професійні знання та практичні навички, але й вміти піклуватися про здоров'я, безпеку підлеглих і членів екіпажу, забезпечувати виконання чинних дисциплінарних правил, підтримувати в судновому колективі обстановку взаєморозуміння, доброзичливості, взаємовиручки, дотримання громадських норм і людських відносин.
Основними нормативними документами, що визначають систему порозуміння на судні, є Міжнародний кодекс з управління безпекою - МКУБ, що вимагає впровадження на судні Системи Управління Безпекою (СУБ) і Кодексу ПДНВ-95, що визначає рівні взаємин.
Формальне лідерство на судні існує на різних рівнях. Опис таких рівнів наведено в Конвенції ПДНВ 78/95.
Рівні відповідальності визначені на трьох рівнях (levels):1. Управління (management): означає рівень відповідальності, пов'язаний із:а) роботою як капітана, старшого помічника капітана, старшого механіка або 2-го механіка;б) забезпеченням того, що всі функції в межах визначеної сфери відповідальності виконуються належним чином. Це особи, які відповідають за виконання обов'язків екіпажем.Рівні відповідальності визначені на трьох рівнях (levels):1. Управління (management): означає рівень відповідальності, пов'язаний із:а) роботою як капітана, старшого помічника капітана, старшого механіка або 2-го механіка;б) забезпеченням того, що всі функції в межах визначеної сфери відповідальності виконуються належним чином. Це особи, які відповідають за виконання обов'язків екіпажем.2. Експлуатація (operational): означає рівень відповідальності, пов'язаний із:а) роботою на посаді вахтового помічника капітана або вахтового механіка суден із періодично безвахто-вим обслуговуванням машинного відділення або роботою радіооператора на морському судні;б) здійсненням безпосереднього контролю за виконанням усіх функцій у межах визначеної сфери відповідальності відповідно до належних процедур і під контролем особи, що працює на рівні управління в цій сфері відповідальності. Це помічники капітана, механіки, радисти, особи, що забезпечують навігаційну, машинну вахту або радіовахту, виконання робіт з обслуговування судна, вантажних операцій.3. Допоміжний (support) рівень: означає рівень відповідальності, пов'язаний із виконанням призначених завдань, обов'язків, або відповідальності на морському судні під контролем особи, що працює на рівні експлуатації або управління. Це рядовий склад, що бере участь у несенні навігаційної або машинної вахти, вахти в порту, у вантажних операціях, обслуговуванні судна тощо.
Капітан судна є стратегічним і командним лідером -керує всім судном. Рівень командний - це коли лідер відповідає за екіпаж у цілому або підрозділ на судні (капітан, старший помічник - палуба, старший механік - машина). Операційний лідер (помічники капітана, механіки) відповідає за частину суднової організації - вахту, суднові роботи. Кожному командному лідерові підпорядковуються декілька операційних. Для успіху організації важливо, щоб сильні лідери були на всіх трьох рівнях. Вони повинні спільно працювати як лідерська команда.
6
Малахов, О. В. "ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРОЦЕСУ ТЕПЛО-МАСОПЕРЕНОСУ В ЗАСТОСУВАННІ ДО ВЕНТИЛЯЦІЇ ІНЕРТНИМИ ГАЗАМИ ВАНТАЖНИХ ТРЮМІВ ТАНКЕРІВ." Ship power plants 39, no. 1 (May 5, 2019): 56–68. http://dx.doi.org/10.31653/smf39.2019.56-68.
Full textAbstract:
Ефективність експлуатації танкерів визначається двома основними напрямками: - якістю проведення транспортних операцій під час виконання рейсу; - технологічними схемами і виробничими операціями, які використовуються під час підготовки судна до прийому нового вантажу. Перший напрямок визначається якістю управління судном і, зокрема його технічним менеджментом. Другий напрямок визначається виробничими процесами, які використовуються при проведенні вантажно-розвантажувальних операцій. У другому напрямку особливе значення має якість експлуатації системи інертних газів танкера. Її головне призначення полягає в реалізації комплексу заходів, які забезпечують створення атмосфери, безпечної з точки зору виникнення вибухів або пожеж всередині трюму. Скорочення часу роботи системи інертизації трюмів танкеру безпосередньо визначає вартісні показники його роботи. Ця система повинна підтримувати в будь-якій частині вантажного трюму атмосферу із вмістом кисню не більше 8% за обсягом і надлишковий тиск на 20% більше атмосферного. При цих параметрах буде забезпечуватися протидія надходженню зовнішнього атмосферного повітря (надлишкової концентрації кисню) в середину трюму.
7
Сагун, Є. C. "Мультикритеріальна оптимізація як підхід до планування завантаження повітряного судна." Системи озброєння і військова техніка, no. 3(63), (September 30, 2020): 85–89. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2020.63.12.
Full textAbstract:
Стаття присвячена висвітленню особливостей використання методу мультикритеріальної оптимізації та аналізу припущень перед створенням алгоритму планування та оптимізації завантаження повітряного судна. Використовується комбінація з декількох раніше вивчених методів для створення нової моделі оптимізації, яка складається з математичної моделі та евристичних тверджень на базі експертних систем. Така система надасть можливість сформувати нові критерії, за якими слід в подальшому організовувати та оформлювати вантажну документацію, запобігаючи впливу сформованих вільних місць у вантажному відсіку на проміжних відрізках маршруту слідування повітряного судна. Було визначено, що задля реалізації мультикритеріального підходу до вирішення проблеми планування та оптимізації завантаження повітряного судна та прийняття рішень, заснованих на альтернативах, необхідно подальше впровадження алгоритму оптимізації в експертну систему, орієнтовану на правилах.
8
Олексійович, Колодін Артем. "ЩОДО ПОРІВНЯЛЬНОГО АНАЛІЗУ ДОГОВОРУ МОРСЬКОГО ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖУ ТА ДОГОВОРУ ЧАРТЕРУ (ФРАХТУВАННЯ) ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ." Часопис цивілістики, no. 41 (August 6, 2021): 51–55. http://dx.doi.org/10.32837/chc.v0i41.422.
Full textAbstract:
У запропонованій статті визначається, що об’єктивні закономірності розвитку продуктивних сил сучасної епохи, прискорення науково-технічного прогресу у всіх сферах матеріального виробництва настійно вимагають подальшого зміцнення міжнародного економічного співробітництва, розширення торгових зв’язків між країнами світу.
Вивчення договору фрахтування (чартеру) судна необхідне з погляду зору нормотворчої діяльності, спрямованої як на подальше вдосконалення норм радянського морського законодавства, так і на створення міжнародних угод, у яких із метою уніфікації морського права були би врегульовані певні відносини, що виникають на підставі чартеру.
Акцентовано увагу на тому, що без дослідження умов фрахтування (чартеру) неможливі розробка і затвердження стандартних форм або проформ чартерів, кожна з яких становить систематизований виклад загальних умов перевезення вантажу певного виду або кількох видів на певному напрямку / напрямках.
У ході порівняльного аналізу двох видів договорів морського перевезення і фрахтування (чартеру) було зроблено висновок про різну правову природу цих договорів.
Договір фрахтування судна належить до групи договорів майнового найму. У частині надання послуг екіпажу при фрахтуванні, безсумнівно, договір чартеру виходить за рамки «чистої» оренди, однак, беручи до уваги основну мету договору (користування і володіння майном) і не враховуючи другорядну мету (послуги членів екіпажу судна), слід констатувати: договір фрахтування судна є схожим із договором оренди транспортних засобів.
У статті визначається, що юридична природа договору морського перевезення загалом і чартеру як одного із його різновидів залишається в рамках договору перевезення. Предметом названих договорів є надання послуг особливого роду - послуг із переміщення вантажів, багажу, пошти, пасажирів у просторі.
Відносини у сфері фрахтування морських суден регулюються угодою сторін і диспозитивними нормами національних законів, що з'явилися під впливом великої морської практики. За відсутності єдиної уніфікованої конвенції про морські перевезення регулювання таких відносин буде проходити стихійно із застосуванням стандартних проформ, які тією чи іншою мірою влаштовуватимуть сторони договору.
9
Ждеров, О. Д., and М. А. Козьміних. "ПІДВИЩЕННЯ НАДІЙНОСТІ ХОЛОДИЛЬНОЇ УСТАНОВКИ РЕФРИЖЕРАТОРНОГО КОНТЕЙНЕРУ ЗА РАХУНОК ВИКОРИСТАННЯ НАВАНТАЖЕННОГО РЕЗЕРВУ." Ship power plant 41 (November 5, 2020): 97–103. http://dx.doi.org/10.31653/smf341.2020.97-103.
Full textAbstract:
Вибір напряму досліджень обумовлен передусім стійкою тенденцією зростання морських контейнерних перевезень, у тому числі і рефрижераторний контейнерів. Водночас, питання надійності холодильного обладнання в умовах морського судна залишається на одному з найважливіших місць. Оскільки відмова холодильної установки в період знаходження на борту судна може викликати псування вантажу і спричинити штрафні санкцій до перевізника. В якості об'єкту визначеного для детального розгляду обрано питання технічного стану холодильної установки. Головне призначення холодильної установки рефрижераторного контейнеру полягає у забезпеченні та підтримці необхідного температурного режиму у вантажному об'ємі, при цьому температура залежить від виду вантажу, що перевозиться та зовнішніх умов.
10
Сандлер, А. К., and О. В. Дрозд. "РОЛИКОВИЙ ВУЗОЛ СТРІЧКОВОГО ТРАНСПОРТЕРА." Automation of technological and business processes 10, no. 4 (December 24, 2018): 73–76. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v10i4.1237.
Full textAbstract:
Розглянуті відомі конструкції роликових опор стрічкових транспортерів, як елементу вантажної системи судна. Визначені недоліки та шляхи вдосконалення. Запропоновано нове схемотехнічне рішення роликової опори.
11
Краснова, Ю. "Правові засади визначення джерел та об’єктів шкідливого впливу водного транспорту України на довкілля." Юридичний вісник, no. 3 (October 5, 2020): 86–94. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i3.1908.
Full textAbstract:
У статті акцентується увага на особливостях впливу водного тран-спорту на довкілля шляхом право-вого визначення екологічно шкід-ливих джерел та об’єктів водного транспорту. На підставі аналізу сучасного нормативно-правового регулювання екологічної безпеки на водному транспорті з’ясовано, що сфера небезпечного впливу водно-го транспорту на довкілля досить розгалужена і включає в себе такі види діяльності (джерела):1) будівництво, реконструк-ція, реставрація, капітальний ремонт морських і річкових портів, пристаней для завантаження і розвантаження (за винятком при-станей паромних переправ); 2) використання, зберігання та транспортування шкідливих (небезпечних) речовин, небезпечних вантажів; 3) використання спеціальних технічних засобів, необхідних при експлуатації морських і річкових суден, які призводять до утворен-ня фізичних (електромагнітних, іонізуючих) впливів – радіоцентри; 4) скидання небезпечних від-ходів.Встановлено, що шкідливі впли-ви на водному транспорті ство-рюються об’єктами, якими висту-пають: 1) небезпечні речовини, відходи, вантажі, які використо-вуються, утворюються або тран-спортуються морськими та річко-вими суднами; 2) морські та річкові судна; 3) об’єкти інфраструктури водного транспорту. Правове регулювання таких видів діяльності має здійснювати-ся в межах механізму правового забезпечення екологічної безпеки, який визначається як сукупність державно-правових засобів, спря-мованих на регулювання діяльно-сті, спроможної посилювати рівень екологічної безпеки, попередження погіршень екологічної обстановки та виникнення небезпеки для насе-лення й природних систем, локалі-зацію виявів екологічної небезпеки. Автор доходить висновку, що сучасне вітчизняне законодавство про водний транспорт потребує удосконалення шляхом закріплення прямих правових норм про джерела та об’єкти шкідливого впливу на довкілля.
12
Murad'yan, А., and S. Rusanova. "Обгрунтування методики планування підведення залізничних вагонів у транспортні вузли під морські судна." Herald of the Odessa National Maritime University, no. 59(2) (January 20, 2020): 183–98. http://dx.doi.org/10.33082/2226-1915-2-2019-183-198.
Full textAbstract:
Формування транспортних логістичних ланцюгів на основі календарного планування завантаження і підведення вагонів в транспортний вузол під морські судна є одним з основних завдань регіо-нального транспортно-логістичного центру [1-3]. Необхідність розробки методики календарного планування для цієї мети диктується недо-сконалістю існуючих підходів до взаємодії залізничного транспорту з морським, які ґрунтуються на стереотипі, що для виключення простою вагонів на підходах до порту досить забезпечити їх рівномірне підве-дення залізницею в кількості, що не перевищує можливості вантажно-розвантажувальних машин і механізмів порту
13
Богданов, М. С., and В. А. Голіков. "ПІДВИЩЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ МОРСЬКОГО СУДНА В РІЗНИХ КЛІМАТИЧНИХ УМОВАХ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТАНСФОРМАЦІЄЮ СКИДНОЇ ТЕПЛОТИ." Ship power plant 41 (November 5, 2020): 59–66. http://dx.doi.org/10.31653/smf341.2020.59-66.
Full textAbstract:
Актуальними проблемами експлуатації суден річкового та морського транспорту, на данний період, стали: розроблення технічних заходів для підвищення надійності і енергетичності транспортних систем та створення умов для високоефективного використання суден з дотриманням вимог охорони навколишнього середовища. В першу чергу, це стосується проблеми екологічності судна, яке для просування під час перевезень вантажів та пасажирів викидує в навколішне середовище значну кількість шкідливих вихлопних газів та скидної теплоти від роботи теплових двигунів. Останні три десятиріччя Міжнародна Морська Організація (IMO) та Міжнародна організація стандартів (ISO) неухильно постийно підсилють вимоги до граничних норм викидів COx, NOx і SOx та кількості скидного тепла. У зв'язку з викладеним, розробка технологічних схем засобів по утилізації скидного тепла для підвищення енергетичної ефективності силової установки судна лежить в основі представленних результатів дослідження. За своїм змістом робота повністю
14
Сагун, Є. C., and А. О. Сагун. "Алгоритм планування завантаження повітряного судна за критерієм пріоритетності." Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, no. 4(66), (October 22, 2020): 40–45. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2020.66.05.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню особливостей алгоритму оптимізації планування завантаження та необхідності його використання у реальному часі. Оскільки більшість вивчених моделей оптимізації завантаження не враховують фактори часу завантаження та деякі обмеження з центрування та завантаження, то представлений алгоритм завантаження надасть можливість більш ефективно організувати планування завантаження повітряного судна, запобігаючи появі невикористаного простору у вантажному відсіку, в умовах мультилагового маршруту. Представлений надалі алгоритм оптимізації передбачає розташування вантажу у вантажному відсіку ПС у заздалегідь визначений час та у порядку, визначеному конкретною документацією з пріоритетністю вивантаження у проміжних ділянках мультилагового маршруту, не перевищуючи обмеження із центрування та завантаження, а також мінімізувавши час завантаження та витрати на обслуговування у перерахунку на кожний рейс. Даний алгоритм став основою для оптимізаційної моделі планування завантаження, яка була наочно представлена у програмі комп’ютерного моделювання Blender v 2.83 Beta.
15
Сандлер, А. К., and М. О. Опришко. "Автоматизований засіб підвищення безпеки під час перевантаження зернових культур на суднах." Automation of technological and business processes 13, no. 1 (April 19, 2021): 50–54. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v13i1.2000.
Full textAbstract:
Правила IМО по перевезенню зерна вимагають дотримання мінімального рівня прийнятної остійності для перевезення зерна, визначеного кутом крену внаслідок умовного зсуву зерна, залишкової відновлювальної енергії, після такого передбачуваного зсуву зерна, й початкової метацентричної висоти. Сучасні навантажувальні комплекси для перевалки зернових культур мають високу продуктивність, що зобов'язує здійснювати постійний контроль положення судна, у тому числі вносити корективи в довжину й натяг швартовних канатів. Поряд зі швартовними лебідками, брашпилями й шпилями в цьому процесі беруть участь і динамічні швартовні кнехти. Аналіз швартовних обладнань показав, що найбільш ефективним для корекції положення судна є застосування керованих кнехтів у комплексі з автоматичним лебідками. Однак, досвід застосування керованих кнехтів відомих конструкцій, свідчить, що в їхніх конструкціях закладені рішення, що у значній мірі обмежують можливості використання при положенні судна, яке швидко змінюється, чи в складних кліматичних умовах. Пропонована конструкція відрізняється тим, що тумби мають електромеханічні стопори з датчиками зусилля, пальці встановлені на осях обертання тумб і з'єднані з валами п'єзоелектричних двигунів, які жорстко приєднані до основи, і разом зі стопором з'єднані із блоком керування. Таким чином, розроблене обладнання забезпечить: розширення діапазону експлуатаційних режимів застосування швартовних кнехтів завдяки застосуванню п'єзоелектричних двигунів; спрощення конструктивного виконання; відсутність необхідності компенсації впливу кліматичних факторів на елементи кнехта; відсутність загрози забруднення навколишнього середовища вуглеводневими робочими речовинами; підвищення ремонтопридатності за рахунок обрання модульної конструкції. Використання розробленого обладнання дозволить оперативно підтримувати безпеку положенням судна при вантажних операціях
16
Колодін, А. "ЩОДО ПИТАНЬ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ, СУТНОСТІ ТА ОСНОВНИХ ІНТЕРЕСІВ СТОРІН ЗА ДОГОВОРОМ БЕРБОУТ-ЧАРТЕРУ." Юридичний вісник, no. 2 (July 6, 2021): 153–58. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i2.2168.
Full textAbstract:
У статті визначається, що регулювання приватноправових договірних відносин, пов'язаних з перевезенням за договором чартеру, не підлягає нормативній міжнародній регламентації. Це означає, що морське перевезення за договорами чартеру в міжнародному сполученні підпадає під дію норм застосування національного права.
Для сфери застосування чартеру як об'єкта договірних відносин з перевезення служить вантаж, який через певні обставини (вели
кий обсяг партії, специфічну регулярність відвантажень тощо) не може бути переданий для доставки публічному перевізнику - транспортному підприємству загального користування. Йдеться, як правило, про міжнародні морські перевезення масових вантажів на великі відстані. Для великих партій сировини, енергоносіїв, металів, сільськогосподарської продукції та іншого публічні перевізники не являють для вантажовласників інтерес. Ті в основному працюють на головних магістральних маршрутах переміщення товарів міжнародної торгівлі, встановлюють високі ціни, пристосовують судна для перевезень генеральних вантажів, як правило, контейнерів для розміщення в них великотоннажних контейнерів на лінійних судах-контейнеровозах.
Правова регламентація договору чартеру, а також зміст і умови документа чартеру залежать від того, до якого виду національне право відносить той чи інший договір чартеру. ЦК України кваліфікує чартер як договір фрахтування без підрозділу його на види.
Одним з різновидів договору чартеру натепер є договір про користування чужим судном. Договір бербоут-чартеру можна визначити як угоду, згідно з якою орендодавець передає фрахтувальнику корабель без екіпажу й обладнання (можливо, з частковим екіпажем і обладнанням) на певний термін, зазначений у договорі, або на неви- значений термін, а фрахтувальник зобов’язується виплатити орендодавцю узгоджену плату.
17
КАЛІНСЬКИЙ, Є. О., Г. А. ТІХОСОВА, and К. М. КЛЕВЦОВ. "ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ПОРЯДКУ МИТНОГО ОФОРМЛЕННЯ ТА КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ВАНТАЖІВ У МОРСЬКИХ ПОРТАХ УКРАЇНИ." Товарознавчий вісник 1, no. 14 (March 13, 2021): 205–14. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2021-14-19.
Full textAbstract:
Мета. Метою даної роботи є пошук шляхів можливих напрямів вдосконалення взаємовідносин, які виникають під час здійснення митного контролю, і розробка методів їх практичної реалізації шляхом скорочення кількості документів у відповідності з міжнародними конвенціями та директивами ЄС.
Методика. Для досліджень використовували методи аналізу та синтезу, порівняльного аналізу та синтезу інформації, абстрагування та групування.
Результати. У статті проведено аналіз стану адаптації національного законодавства до норм ЄС у сфері митного контролю на морському та річковому транспорті. Визначено основні проблеми імплементації до національного законодавства норм, визначених в Угоді про Асоціацію з ЄС. На основі результатів дослідження запропоновано шляхи перспективних напрямів удосконалення порядку митного оформлення контролю якості вантажів у морських портах України з метою скорочення кількості документів та прискорення оформлення вантажів у відповідності з міжнародними конвенціями та директивами ЄС. Для підвищення конкурентоспроможності та економічної привабливості морських портів України пропонується запровадити електронний документообіг, скасувати комісійний контроль на борту судна, скасувати процедури при переході між портами України, скасувати хімічний контроль та спростити радіологічний та екологічний, скасувати фінансові обмеження та прискорити процедури.
Наукова новизна. Проаналізовано стан нормативно-правового забезпечення у сфері митного контролю на морському та річковому транспорті. Вперше розроблено комплекс практичних рекомендацій щодо удосконалення порядку митного оформлення і контролю якості вантажів у морських портах України
Практична значимість. Розроблені та запропоновані рекомендації з удосконалення порядку митного оформлення і контролю якості вантажів у морських портах України, внесені до проекту змін існуючого Порядку оформлення приходу суден у морський порт. Одержані результати можуть бути використані для прискорення оформлення вантажів та зменшення термінів перебування суден в портах.
18
Melnyk, O. M., K. S. Koriakin, and O. V. Lohinov. "CУПУТНИКОВІ КОМПАСИ У СИСТЕМІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ НАВІГАЦІЇ СУДЕН." Transport development, no. 1(12) (May 3, 2022): 54–63. http://dx.doi.org/10.33082/td.2022.1-12.05.
Full textAbstract:
Вступ. Перевезення вантажів з використанням морського транспорту має надзвичайно довгу історію, яка безперервно продовжується і сьогодні, набуваючи нових особливостей, пов’язаних з технічним розвитком суден, удосконаленням технології перевезення вантажів, інтенсивною трансформацією зовнішнього середовища. Обладнання сучасних морських суден навігаційним устаткуванням, радіообладнанням, рятувальними та протипожежними засобами та пристроями відбувається за певних правил та підлягає строгому нагляду щодо відповідності всім наявним на поточний момент міжнародним вимогам і стандартам з метою забезпечення безпечної практики експлуатації суден, що досягається шляхом належного використання всіх технічних приладів і систем. Метою цієї роботи є дослідження характеристик і особливостей застосування електронних засобів супутникової навігації, визначення перспектив використання альтернативних засобів курсовказання, таких як супутникові компаси, їх функціональних можливостей з метою підвищення ефективності процесу судноводіння і забезпечення безаварійної експлуатації суден. Результати. У представленій роботі розкриваються практичні та теоретичні аспекти використання систем супутникової навігації, зокрема впровадження таких альтернативних засобів курсовказання, як супутникові компаси. Висновки. У ході дослідження встановлено, що характеристики та функціональні можливості супутникових пристроїв курсовказання здатні не тільки підвищити ефективність процесу судноводіння, але й забезпечити безаварійну експлуатацію суден, що додатково підтверджує їх актуальність. Поширене використання супутникових компасів як невід’ємної частини навігаційного обладнання сучасних суден значно спрощує процес судноводіння і дає можливість швидко і точно визначати необхідні параметри руху судна.
19
Сандлер, А. К., and Д. П. Данчук. "Засіб підвищення ефективності моніторингу стану вантажу на суднах-газовозах на основі волоконно-оптичних технологій." Automation of technological and business processes 13, no. 4 (February 3, 2022): 18–26. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v13i4.2202.
Full textAbstract:
Дослідження базується на запиті практики про необхідність розробки й впровадження нових засобів волоконно-оптичних засобів моніторингу вологості газу, які, за рахунок підвищення вірогідності вимірювальної інформації, забезпечують зниження невиробничих втрат. У роботі вирішене актуальне науково-технічне завдання наукового обґрунтування, розробки й дослідження засобу моніторингу вологості газу. Пропонований засіб забезпечує підвищення достовірності результатів вимірювання за рахунок використання принципів часткової інваріантності до зовнішніх неконтрольованих впливів вимірювань, яка досягається шляхом синтезу процесів перетворення світла, конструкції, комбінації матеріалів і способу одержання вимірювальної інформації. Як об'єкт дослідження визначені процеси формування й перетворення інформаційного сигналу у волоконно-оптичному засобі моніторингу вологості газу у складних умовах транспортування. Відповідно, предметом дослідження є волоконно-оптичні засоби моніторингу, що функціонують у складних умовах експлуатації. Теоретична частина роботи виконана з використанням: а) системного аналізу й дослідження операцій – при визначенні структурних зв'язків між елементами вимірювального засобу діагностики й декомпозиції об'єкта дослідження; б) теорії оптичних хвилеводів – при розрахунках коефіцієнтів оптичного зв'язку ділянок оптичного волокна (ОВ); в) методів аналітичного дослідження процесів взаємодії полів хвилеводних елементів – при дослідженні процесів перетворення світлового випромінювання у чутливому елементі (ЧЕ) під впливом деформацій. Проведено порівняльний аналіз впливу експлуатаційних факторів на характеристики волоконно-оптичних пристроїв контролю властивостей газу на суднах-газовоза. Проведений аналіз результатів впливу експлуатаційних дестабілізуючих факторів на характеристики пристроїв моніторингу відомих типів, дозволив локалізувати коло досліджень у межах використання волоконно-оптичних датчиків амплітудної модуляції. Визначено, що компенсацію некорельованої складової погрішності акселерометра необхідно виконувати на основі використання методів інваріантних перетворень, заснованих на принципі багатоканальності. Обрані методи, припущення і математичний апарат дослідження. Обґрунтовано застосування хвильового аналізу процесів у чутливому елементі (ЧЕ) засобу моніторингу на основі рівнянь Максвелла та методу рівних об'ємів. На підґрунті модифікованої теорії зв'язаних мод у оптичних волокнах, а також положеннях теорії пружності, сформована математична модель перетворення світлового випромінювання у пропонованому засобі моніторингу. Застосування запропонованого методу визначення параметрів синтезованого засобу діагностування на практиці створює передумови для розробки вимірювальних перетворювачів широкого цільового призначення.
20
Kamienieva, A., and K. Kamieniev. "BY ADDITIVE ALGORITHM FOR DISPOSITION OF DANGEROUS GOODS ON CONTAINER SHIP." Shipping & Navigation 28, no. 1 (2018): 70–77. http://dx.doi.org/10.31653/2306-5761.27.2018.70-77.
Full text
21
Malaksiano, M. O., and O. M. Melnyk. "Vessel Choice Justification for Chartering On a Time-Charter Basis, Considering Feasibility for Oversized Cargo Shipment." Visnyk of Vinnytsia Politechnical Institute 148, no. 1 (2020): 90–96. http://dx.doi.org/10.31649/1997-9266-2020-148-1-90-96.
Full text