Academic literature on the topic 'Валідація даних'

Зважаючи на значимість достовірності даних щодо вогнезахисної здатності вогнезахисних матеріалів при визначенні проєктних параметрів об’єктів вогнезахисту, актуальними є дослідження, спрямовані на подальше удосконалення і розвиток методів оцінювання показників якості цих матеріалів, в тому числі в частині показників точності отримуваних результатів. В статті наведено результати дослідження збіжності показників точності європейських і національних методів розрахунку мінімальної товщини вогнезахисних матеріалів, призначених для захисту сталевих конструкцій, які ґрунтуються на розв’язанні рівняння теплопровідності (зі змінним і сталим коефіцієнтом теплопровідності вогнезахисного матеріалу). Під час цього дослідження для визначення показників точності європейських розрахункових методів використовували процедуру валідації, яка ґрунтується на застосуванні методу обчислювального експерименту. За цією процедурою визначено показники точності європейських розрахункових методів, які ґрунтуються на розв’язанні рівняння теплопровідності і наведено в EN 13381-4:2013 і EN 13381-8:2013. Для програмної реалізації процедури валідація було розроблено блок-схеми і програмне забезпечення з використанням мови програмування Python 3.7 з інтегрованим середовищем розробки JetBrains PyCharm. За результатами проведеної валідації встановлено, що діапазони відхилення між розрахунковими і дійсними величинами мінімальної товщини вогнезахисного матеріалу для європейських методів зі змінним і сталим коефіцієнтом теплопровідності відповідно становлять від –2,6 % до 2,4 % і від –0,3 % до 3,5 %, що є прийнятним для практичного застосування цих методів. Встановлено, що має місце значна відмінність між значеннями показників точності європейських і національних розрахункових методів, які наведено в ДСТУ Б В.1.1-17:2007. Діапазон відхилення між розрахунковими і дійсними величинами мінімальної товщини вогнезахисного матеріалу для європейських розрахункових методів значно (у 22,8 рази) менший ніж для національних методів.

Метою дослідження є удосконалення основних модулів системи оцінювання рівня знань студентів «ZELIS» (розробники О. С. Зеленський та В. С. Лисенко) Задачами дослідження є вдосконалення окремих модулів системи та розробка наступних алгоритмів: – уведення даних із документа у форматі rtf; – валідація даних при їх записі до бази даних; – розпізнавання відповідей на поставлені питання з бланків; – дистанційне навчання за допомогою клієнт-серверних технологій. Об’єктом дослідження є система оцінювання рівня знань студентів «ZELIS». Предметом дослідження є вдосконалення існуючих модулів системи та розширення її можливостей. У роботі проведено аналіз, узагальнення та систематизацію досліджень, передбачено візуальний контроль вхідних даних, надано можливість їх корегування. Система виконує контроль не тільки даних з документу, а й при формуванні бази даних з питаннями і відповідями. При роботі з системою доступні різні режими тестування. Результати дослідження планується узагальнити для формування рекомендацій щодо оптимальних способів обробки вхідних даних і подальшої роботи з ними, а також можливі шляхи подальшого вдосконалення системи.

Реферат – значні дослідження та розробки в галузі біомедичних імплантатів розширили можливості лікування широкого спектру захворювань. Імплантат є інвазивним медичним виробом, який повністю або частково вводиться в тіло або у природний отвір людини для заміни пошкоджених структур в організмі людини та залишається в організмі людини терміном не менш ніж на 30 днів. Технічна документація (технічний файл) являє собою сукупність документів, які описують медичний виріб. Технічний файл розробляється під час процесу проектування і розробки виробу, підтримується протягом усього життєвого циклу, має бути структурований та підтримувати адекватний рівень деталізації, уникаючи при цьому включення зайвих деталей, щоб полегшити огляд та оцінку. Життєвий цикл медичного виробу складається з шести етапів: концепція, планування, проектування, валідація, запуск та постмаркетинговий нагляд. Для оцінки відповідності імплантатів в українському законодавстві обов‘язковим є відповідність нормативним вимогам двох технічних регламентів: Технічного регламенту щодо медичних виробів, Технічного регламенту щодо активних медичних виробів, які імплантують і стандарту щодо медичних виробів ДСТУ EN ISO 13485:2018 Медичні вироби. Система управління якістю. Вимоги до регулювання. Для проведення процедури з оцінки відповідності імплантатів використовуються методи статистичного оцінювання зібраних даних під час проведення експертизи документації, перевірки виробництва та результатів випробувань. У даній статті проведено аналіз вимог до технічного файлу: основні розділи та особливості їх формування, а також наведено перелік основних нормативних документів, що стосуються імплантатів. Ключові слова: технічний файл, медичні вироби, імплантат, оцінка відповідності, Технічний регламент

Описано принципи валідації та верифікації методик вимірювання геометричних розмірів в умовах виробництва. Зазначається, що виготовлена деталь перевіряється за допомогою вимірювального пристрою і порівнюється з еталоном з метою перевірки специфікацій розмірів та геометричних характеристик (фактичний розмір і допуск), а потім відхилення обчислюються та відображаються. Представлена модель налаштування процесу перевірки в якій схематично наведено всі етапи верифікації. Сформовано визначення основних понять, так валідація – верифікація, при якій встановлені вимоги пов'язані з передбачуваним використанням; валідація методик вимірювань – це процес підтвердження, через приведення об'єктивних доказів, як правило, отриманих експериментальним шляхом, того, що методику можна використовувати для певного призначення, а верифікація – надання об'єктивних доказів того, що даний об'єкт повністю відповідає встановленим вимогам. Математично обґрунтовано принцип формування вимірювальної величини та комбінованої стандартної невизначеності. Описано метод Монте-Карло, який зазвичай використовується для наближення статистичної поведінки вимірюваної величини в ситуаціях, коли функцію вимірювання неможливо знайти безпосередньо. Наведено модель налаштування комп’ютерної результуючої системи геометричних вимірів та описано концептуальну основу для перевірки моделі системи геометричних вимірів, яка включає п’ять типів дійсності (концептуальний, логічний, типовий, експериментальний, оперативний). Зазначено, що довгострокові переваги використання перевіреної моделі для доповнення фізичного вимірювання повинні бути збалансовані із витратами, пов'язаними з розробкою моделі та моделлю вимірювання геометричних розмірів в умовах виробництва.

Описано принципи валідації та верифікації методик вимірювання геометричних розмірів в умовах виробництва. Зазначається, що виготовлена деталь перевіряється за допомогою вимірювального пристрою і порівнюється з еталоном з метою перевірки специфікацій розмірів та геометричних характеристик (фактичний розмір і допуск), а потім відхилення обчислюються та відображаються. Представлена модель налаштування процесу перевірки в якій схематично наведено всі етапи верифікації. Сформовано визначення основних понять, так валідація – верифікація, при якій встановлені вимоги пов'язані з передбачуваним використанням; валідація методик вимірювань – це процес підтвердження, через приведення об'єктивних доказів, як правило, отриманих експериментальним шляхом, того, що методику можна використовувати для певного призначення, а верифікація – надання об'єктивних доказів того, що даний об'єкт повністю відповідає встановленим вимогам. Математично обґрунтовано принцип формування вимірювальної величини та комбінованої стандартної невизначеності. Описано метод Монте-Карло, який зазвичай використовується для наближення статистичної поведінки вимірюваної величини в ситуаціях, коли функцію вимірювання неможливо знайти безпосередньо. Наведено модель налаштування комп’ютерної результуючої системи геометричних вимірів та описано концептуальну основу для перевірки моделі системи геометричних вимірів, яка включає п’ять типів дійсності (концептуальний, логічний, типовий, експериментальний, оперативний). Зазначено, що довгострокові переваги використання перевіреної моделі для доповнення фізичного вимірювання повинні бути збалансовані із витратами, пов'язаними з розробкою моделі та моделлю вимірювання геометричних розмірів в умовах виробництва.

Прогрес інформаційних технологій, доступність обчислювальних потужностей, наявність великих наборів даних, розвиток технологій штучного інтелекту, машинного і глибокого навчання дали поштовх розвитку цифрової гістології. Сучасні дослідження спрямовані на створення єдиного стандартизованого рішення цифрової гістології, яке відповідатиме рівню діагностичної точності традиційної світлової мікроскопії. В статті представлено результати аналізу поточного стану і перспектив використання інформаційних технологій для цифровізації процедур патогістологічного дослідження. Розглянуто напрямки цифрової гістології, що включають телепатологію, цифрову патологію, аналіз зображень мікроскопій гістологічних препаратів та аналітику даних. Розглянуто основні технології цифрової гістології за напрямками, які, перетинаючись, доповнюють один одного. Визначено поточні завдання і проблеми цифрової гістології, а також напрямки досліджень у відповідності до задач аналізу і пошуку ефективних рішень у цій галузі. Формалізовано наступні основні етапи цифрової гістології: формування оптичного зображення мікроскопом, обробка цифрового зображення, передача даних по мережі, їх відображення на моніторі та формування патогістологічного висновку, який, в свою чергу, містить розпізнавання та аналіз гістологічних зображень, інтерпретацію і валідацію отриманих результатів, оцінку ефективності використовуваних аналітичних моделей. Виділено основні обмеження цифрової гістології, пов'язані з технологіями розпізнавання гістологічних зображень. Розглянуто умови валідації досліджень та інструментів цифрової гістології, які повинні бути належним чином перевірені з використанням репрезентативних даних для забезпечення узагальнення підходів і сумісності. Обґрунтовано задачі подальших досліджень у вигляді удосконалення процесу розпізнавання та аналізу гістологічних зображень з використанням технології глибокого навчання, яка показує високу точність сегментації, виявлення та класифікації при аналізі зображень мікроскопій гістологічних препаратів.

Зважаючи на значимість достовірності даних щодо вогнезахисної здатності вогнезахисних матеріалів при визначенні проектних параметрів об’єктів вогнезахисту, актуальними є дослідження, спрямовані на розвиток процедур оцінювання методів визначення властивостей систем вогнезахисту. Проведене дослідження ставило за мету удосконалення реалізації існуючої процедури валідації методів розрахунку характеристики вогнезахисної здатності покриттів для сталевих конструкцій, яку засновано на проведенні обчислювального експерименту. Для досягнення цієї мети розроблено блок схему алгоритму і створено програмний продукт для автоматизованої реалізації зазначеної процедури валідації, що дозволяє звести до мінімуму кількість операцій ручного введення вхідних даних і передачі даних між пакетами програм, які в ньому застосовані. Результати апробації створеного програмного продукту свідчать про його придатність до практичного застосування для валідації методів розрахунку характеристики вогнезахисної здатності покриттів для сталевих конструкцій, наведених в EN 13381-4:2013 і EN 13381-8:2013.

Актуальність теми дослідження. Інтенсивність впровадження інформаційних систем у виробничі процеси та зростання складності конфігурацій таких систем безпосередньо пов’язано з певною сукупністю ризиків, основною причиною яких є уразливості інформаційних технологій і систем. Коли ризик стає неприйнятно великим, необхідно застосовувати відповідні обґрунтовані заходи для своєчасного виявлення причин і зниження рівня ризику або ж повної ліквідації ризику. Постановка проблеми. Відсутність єдиної уніфікованої методики оцінювання ризиків ставить під загрозу не тільки проект впровадження і валідації системи, а і якість продукції, цілісність даних і безпеку для кінцевого споживача. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Останніми роками дослідження зазначеної проблеми проводилося в багатьох наукових вітчизняних і закордонних працях, в яких було запропоновано та апробовано різні варіації методик та підходи до оцінювання ризиків при розробці та експлуатації інформаційних систем відповідного рівня складності. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Усі сучасні системи аналізу та управління ризиками, як вітчизняні, так і зарубіжні, спираються у своїй роботі на досить суб’єктивні думки експертів, або ж допускають застосування спеціальних опитувальників, на питання яких часто змушені відповідати некомпетентні особи. Сучасні методики оцінювання ризиків не дозволяють у повному обсязі виявити і належним чином оцінити можливі ризики під час проектування, розроблення, впровадження та експлуатації АІС на фармацевтичному виробництві. Постановка завдання. Метою роботи є розробка методики управління ризиками проектів, пов’язаних із розробкою, впровадженням валідацією і подальшим супроводом автоматизованих інформаційних систем для фармацевтичних виробництв. Виклад основного матеріалу. У статті представлена покрокова методика управління ризиками в процесі валідації автоматизованих інформаційних систем, запропонована схема розподілу ключових ролей і обов’язків членів групи оцінки ризиків. Розглянуто класифікацію рівнів тяжкості, ймовірності виникнення і ймовірності виявлення в розрізі кількісної та якісної шкали оцінювання. Запропоновано принцип інтерпретації результатів оцінки ризиків. Висновки відповідно до статті. Підсумковим результатом стало створення уніфікованої науково обґрунтованої методики управління ризиками в проектах зі створення автоматизованих інформаційних систем, що дозволяє підвищити ефективність впровадження та експлуатації АІС, унаслідок чого успішне проходження процесу валідації.

Starting in 2020, some businesses in Ukraine will submit financial statements to government agencies in eXtensible Business Report-ing Language format. These changes in the current legislation require companies that fall under this legislation to use new approaches in preparing and submitting financial statements. eXtensible Business Reporting Language, which stands for eXtensible Business Reporting Language, is an XML-based language for tagging financial data, and enabling businesses to efficiently and accurately process and share their data. eXtensible Business Reporting Language taxonomies play the important role in financial reporting. On the one hand, they pro-vide a system of computer-readable tags to allow the interchange of interactive information. On the other hand, a systematic, agreed-upon convention for naming each taxonomy tag is needed. The International Financial Reporting Standards taxonomy does not include tags for industry International Financial Reporting Standards reporting. Although the International Financial Reporting Standards taxonomy provides opportunities for expansion, taking into account the specifics of individual industries, not all jurisdictions will require or allow the use of the possibility of expansion. The purpose of the article is to identify the advantages and disadvantages of implementing the eXtensible Business Reporting Language format for the presentation of financial statements in Ukraine under International Financial Reporting Standards, as well as possible ways to organize this process in domestic enterprises. The results of the study identified the benefits of implementing such reporting for different groups of users of financial reporting information. It is determined that the algorithm of preparation for the transition to reporting in eXtensible Business Reporting Language consists of the following steps: 1) checking their own IT systems for the ability to generate reports in eXtensible Business Reporting Language format; 2) mapping of data from IT systems and extended taxonomy UA eX-tensible Business Reporting Language International Financial Reporting Standards; 3) eXtensible Business Reporting Language validation.Keywords: financial statements, international financial reporting standards, taxonomy, XBRL, iXBRL. Починаючи з 2020 р. частина суб’єктів господарювання в Україні подаватиме фінансову звітність державним органам у форматі XBRL. Такий підхід є розповсюдженим у міжнародній практиці, проте достатньо новим для суб’єктів господарювання в Україні. Метою статті є визначення переваг та недоліків упровадження формату XBRL для подання фінансової звітності в Україні за МСФЗ, а також можливих способів організації цього процесу на вітчизняних підприємствах. За результатами дослідження встановлено переваги впровадження такого звітування для різних груп користувачів інформації фінансової звітності. Визначено, що алгоритм підготовки до переходу на звітування у XBRL складається з таких кроків: 1) перевірка власних ІТ-систем на предмет можливості формувати звітність у форматі XBRL; 2) мапінг даних із ІТ-систем і розширеної таксономії UA XBRL МСФЗ; 3) валідація XBRL.Ключові слова: фінансова звітність, міжнародні стандарти фінансової звітності, таксономія, XBRL, iXBRL.

Метою доповіді є проведення дослідження механізмів валідації введення даних та обробка помилок в даних, наданих користувачем або додатком. Перевірку введення і обробку помилок виведення можна розглядати як два основних і ефективних механізми захисту, які можна використовувати для пом'якшення безлічі програмних атак. Варто використовувати неповні повідомлення про помилки, що містять тільки необхідну інформацію.

Проведена оцінка існуючих варіантів рішення проблеми автоматизації великих обсягів даних з використанням різноформатних запитів. Спроектована модель обробки та верифікації даних різнотипних форматів, розроблено графічний інтерфейс на базі веб, спроектована база даних. При створенні системи була використана архітектура MVC, а також ADO.NET Entity Framework. Було проведено тестування розробленого програмного продукту з використанням тестових даних.