To see the other types of publications on this topic, follow the link: Біотехнологічний процес.
Journal articles on the topic 'Біотехнологічний процес'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 17 journal articles for your research on the topic 'Біотехнологічний процес.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Терещук, М. Б., C. В. Клюс, Н. М. Цивенкова, and В. В. Чуба. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ ПАРАМЕТРІВ ПРОЦЕСУ КОНВЕРСІЇ БІОСИРОВИНИ В ЗАКРИТІЙ КАМЕРІ ФЕРМЕНТАЦІЇ." Vidnovluvana energetika, no. 1(64) (March 30, 2021): 87–97. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2021.1(64).87-97.
Full textAbstract:
Зброджування біосировини в закритих камерах ферментації є одним з перспективних методів виробництва компостів, що інтенсивно розвивається. Однак, одним з невирішених питань процесу зброджування субстратів на основі біосировини в закритих камерах є низька ефективність, пов’язана із втратами енергії. З метою дослідження енергетичних параметрів процесу зброджування біосировини розроблено та представлено конструкцію камери ферментації закритого типу. Встановлено, що саме температурний режим на кожній з фаз зброджування субстрату є вагомим чинником впливу на ефективність усього процесу виробництва компосту. Експериментально визначено, що оптимальними температурами на кожній з фаз зброджування є: фаза розігрівання субстрату – до 20 °С; мезофільна фаза – від 20 до 42 °С; термофільна фаза – від 42 до 65 °С; фаза дозрівання – від 65 °С до температури навколишнього середовища. Забезпечення вказаного температурного режиму на кожній з фаз зброджування дозволяє зробити процес компостування керованим та отримувати компости високої якості відповідно до біотехнологічних норм. Експериментально досліджено, що найбільше енергії втрачається через конвекцію на термофільній фазі компостування. Найвищі значення коефіцієнту конвекційного теплообміну становили 1,6…1,7 Вт/(м2·°С) при температурі процесу рівній 61…62 °С і мали місце на 108…132-й годинах тривання процесу компостування. При цьому на 132-й годині тривання процесу значення коефіцієнта тепловиділення становило 8,5 Вт на кілограм органічної речовини субстрату, а сумарна кількість теплоти, виділена з кілограму органічної речовини субстрату, досягала 2 МДж/кг. Хоча під час термофільної фази компостування біосировини внутрішня енергія субстрату різко зростала, на забезпечення енергетичних потреб процесу витрачалося лише 5 % цієї енергії. Аналіз параметрів процесу свідчить, що близько 95 % від виробленої в процесі компостування теплоти втрачається через конвекцію, теплове випромінювання та під час аерації субстрату повітрям. Ці втрати можна зменшити, розробивши відповідні термопідтримуючі засоби – теплоізоляційне покриття зовнішніх поверхонь камер, використання нагрівачів. Бібл. 14, рис. 5.
2
Єгоров, Богдан Вікторович, Олена Миколаївна Кананихіна, and Тетяна Михайлівна Турпурова. "ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА БІЛКОВО-ВІТАМІННОЇ ДОБАВКИ БІОТЕХНОЛОГІЧНИМ МЕТОДОМ." Scientific Works 82, no. 2 (February 15, 2019): 4–9. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v82i2.1168.
Full textAbstract:
В матеріалах статті розглянуто проблему білоквмісних кормів в годівлі сільськогосподарських тварин. Надано функціональну схему виробництва білково-вітамінної добавки біотехнологічним методом, яка включає наступні етапи: підготовка меляси, культивування дріжджів виду Saccharomyces cerevisiae, приготування розчину солей та стимуляторів росту, дріжджування при температурі 30 ºС, рН-середовищі 4,5…5,5, а також підготовка зернової сировини. Отриману біомасу змішують з підготовленим зерном пшениці у співвідношенні від 10:90 до 20:80 і подають на лінію екструдування. Екструдування здійснюють при температурі 110…130 ºС та тискові пари 2…3 МПа. Екструдат охолоджують до температури не вище 10 °С температури навколишнього середовища і подрібнюють до крупності, передбаченої відповідним рецептом комбікорму. Досліджено процес вирощування дріжджів виду Saccharomyces cerevisiae. Підібрано склад поживного середовища на основі меляси. Визначено вміст сирого протеїну в екструдованому зерні зволоженого мелясою.
3
Krysenko, A. V., T. V. Sklyar, A. I. Vinnikov, and N. V. Prischepa. "Вплив іонів важких металів і цинкового комплексу на динаміку росту бактерій роду Pseudomonas." Biosystems Diversity 20, no. 1 (March 21, 2012): 55–59. http://dx.doi.org/10.15421/011208.
Full textAbstract:
Проблема очищення стічних вод – одне з найактуальніших питань із початку століття. Особливе місце важких металів серед забруднювачів довкілля пов’язане з їх накопиченням в організмі та передачею трофічними ланцюгами, високою їх токсичністю. Розроблено сучасні технології очищення стічних вод: перспективи мають природні та найдешевші біологічні методи очищення, що являють собою інтенсифікацію природних процесів розкладання органічних сполук мікроорганізмами в аеробних або анаеробних умовах. Одні з основних – процеси нітрифікації та денітрифікації. Велика увага приділяється мікроорганізмам, здатним виконувати ці процеси. Процеси взаємодії між іонами важких металів і мікроорганізмами мають велике значення не тільки для фундаментальної науки, а і як можливе застосування у біотехнологічних процесах.
4
Шишко, Ігор Миколайович. "МОРАЛЬ ТА ПУБЛІЧНИЙ ПОРЯДОК ЯК УМОВА ПАТЕНТОЗДАТНОСТІ БІОТЕХНОЛОГІЧНИХ ВИНАХОДІВ У СФЕРІ МЕДИЦИНИ: ДОСВІД ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇН." New Ukrainian Law, no. 4 (October 1, 2021): 283–92. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2021.4.42.
Full textAbstract:
Статтю присвячено дослідженню проблемних питань застосування такої умови патентоз- датності винаходів у сфері біомедичних технологій, як відповідність нормам моралі та публіч- ному порядку. Наголошуємо, що, зважаючи на стрімкий розвиток біомедичних технологій, які супро- воджується їх патентуванням, з одного боку, та необхідністю захистити людину, її права та гідність від негативного впливу останніх, з іншого боку, дослідження проблемних питань застосування вказаної умови патентоздатності стає вкрай актуальним. Метою статті було вивчення таких оціночних категорій, як мораль та публічний порядок у контексті патентування біомедичних технологій та визначення критеріїв, які б надали мож- ливість установити, який винахід відповідає досліджуваній умові патентоздатності, а який – ні, а також установити приблизний перелік біомедичних технологій, які не відповідають досліджуваній умові патентоздатності. На підставі аналізу міжнародних і регіональних нормативно-правових актів, а також практики правозастосовних органів, зокрема Суду Європейського союзу та Європейського патентного відомства, було встановлено два критерії відповідності винаходів нормам моралі та публічному порядку, а саме: первинний (незавдання шкоди життю та здоров’ю людини) і вторинний (несуперечність людській гідності). Особлива увага була приділена досліджен- ню вторинного критерію й такої етико-правової категорії, як людська гідність, оскільки від- сутність чіткого визначення терміна «людська гідність» та високий ступінь його оціночнос- ті значно ускладнюють процес установлення відповідності винаходів досліджуваній умові патентоздатності. Більше того, було встановлено приблизний перелік біомедичних техноло- гій, які не відповідають досліджуваній умові, що значно полегшить процес установлення від- повідності винаходів у сфері біомедичних технологій нормам моралі та публічному порядку.
5
Бужилов, Микола Георгійович, Леонід Вікторович Капрельянц, and Лілія Георгіївна Пожіткова. "ОЦІНКА ФРАКЦІЙ ВИСІВОК ПШЕНИЦІ ЯК ОБ’ЄКТІВ БІОТЕХНОЛОГІЧНОЇ ПЕРЕРОБКИ." Scientific Works 82, no. 2 (February 15, 2019): 55–61. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v82i2.1144.
Full textAbstract:
У роботі розглянуто можливість використання пшеничних висівок як джерела ряда біологічно активних речовин та харчових волокон. Проаналізовано структурні зміни, які відбуваються в клітинах алейронового шару висівок в результаті їх замочування, це в свою чергу значно підвищує дифузію поживних речовин вакуолей в навколишнє водне середовище, і створює сприятливе поживне середовище для подальшого розвитку мікроорганізмів. Встановлено закономірність кількісного співвідношення розміра фракцій в залежності від вмісту вологи. Досліджено хімічний склад загальних пшеничних висівок з трьох зернопереробних підприємств одеської області: Грейн Милл, ВАТ Одесахарчкомбінат і ТОВ Софія. Встановлено всі досліджувані зразки не перевищують вимог показників, які висуваються до пшеничних висівок згідно ДСТУ 3016-95. З огляду біохімічного складу та морфологічних ознак клітини визначено і обґрунтовано доцільність проведення фракціонування за розміром часток пшеничних висівок. Показано, що вміст білку, легко гідролізуємих полісахаридів та кількість крохмалю у всїх фракціях відрізняється, це обумовнене тим, що кожна з фракцій утворюється у процесі переробки з різних шарів зерна. Графічно наведено залежність розміру фракцій пшеничних вісівок на вміст білку, полісахаридів та вологості. Встановлено, що вміст білків, вуглеводів та біологічно активних речовин дає нам можливість, їх подальшого використання, як питомого середовища для культивування пробіотичних мікроорганізмів.
6
Palianytsia, L. Ya, N. I. Berezovska, and Z. G. Pikh. "Spelta as a raw material in biotechnological processes." Chemistry, Technology and Application of Substances 3, no. 2 (November 1, 2020): 73–78. http://dx.doi.org/10.23939/ctas2020.02.073.
Full textAbstract:
The analysis of literature sources on the prospects of cultivation and use of spelt Triticum spelta L. in biotechnological processes is carried out. Today there is considerable interest in spelt. Spelt can be an alternative raw material in alcohol production, so its microflora has been identified. The wort was obtained by thermoenzymatic treatment of grain raw materials. The microflora of spelt and wheat wort was determined. The advantages of spelt in comparison with common wheat in terms of reducing the contaminating microflora on both grain and wort are shown in the article.
7
Danylkovych, A., V. Lishchuk, and O. Okhmat. "BIOTECHNOLOGICAL PROCESSES IN THE TECHNOLOGY OF FORMING OF LEATHER MATERIALS." Scientific Works of National University of Food Technologies 24, no. 5 (October 2018): 14–24. http://dx.doi.org/10.24263/2225-2924-2018-24-5-4.
Full text
8
Бондаренко, Ірина Вікторівна. "ВМІСТ ЛАКТАТДЕГІДРОГЕНАЗИ В ТКАНИННИХ ЕКСТРАКТАХ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ШАРУ ЕНДОМЕТРІЯ ЗА РІЗНИХ СТАДІЙ СТАТЕВОГО ЦИКЛУ ТА ПРИ АНАФРОДИЗІЇ КОРІВ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine, no. 2 (53) (January 27, 2022): 18–25. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.vet.2021.2.3.
Full textAbstract:
Рентабельність молочного тваринництва залежить від ефективного впровадження й планомірного застосування сучасних репродуктивних методів корекції, які дозволяють суттєво підвищити кількість поголів’я, покращити генетичний потенціал високопродуктивних тварин, та спланувати їх відтворення (Makrigiannakis A, 2021). Неодмінна умова сталої рентабельності молочного тваринництва – апробація та практичне застосування сучасних методів стимуляції та корекції. Саме це забезпечить зростання відсотку запліднених самок, мінімізує кількість абортів й буде сприяти отриманню здорового приплоду (Riordan, N. H. 2018; Khamytova L. F. 2015). Репродуктивний потенціал залежить від повноцінної нейрогуморальної регуляції та інтенсивності обмінних процесів організму. Оптимальний гормональний статус організму корів, зумовлює фізіологію обмінну речовин, сприяє функціональній активності геніталій, що в свою чергу забезпечує отримання найкращих показників відтворення. (Granot I, 2012) Саме через це, навіть незначні санітарно-гігієнічні помилки утримання та експлуатації корів, обумовлюють погіршення показників відтворення. Фізіологія запліднення, розвитку зиготи, й вагітності, передусім залежать від збалансованості гормонального фону материнського організму (Sheremeta VI, 2011).. Корекція відтворної функції корів полягає у створенні комфортних умов для фізіологічного існування організму протягом репродуктивного періоду, та передбачає застосування біологічно-активних речовин, тканинних, гормональних препаратів, та біотехнологічних прийомів, що посилюють та активують ендокринний та метаболічний профіль організму, покращують обмінні процеси репродуктивних органів (Tuckerman E, 2010). Необхідність стимуляції та корекції репродуктивного потенціалу корів, змушує фахівців до пошуку та широкого вжитку біологічно активних речовин, тканинних препаратів та біотехнологічних заходів, які активують метаболічну і ендокринну системи, та підсилюють обмінні процеси статевих органів (Hara R. 2002.). Тому питання корекції та стимуляції репродуктивної здатності лишаються актуальними дотепер і потребують комплексного вивчення й аналізу морфо-фізіологічних особливостей підготовки статевої системи корів до запліднення, імплантації та вагітно- сті (Tvarynnytstvo ta veterynariya 2018). Для результативного застосування стимулюючих біологічно-активних засобів на репродуктивну функцію корів протягом різних стадій статевого циклу, неодмінним є вивчення механізмів впливу та взаємозв’язок останніх з різними ланками метаболічних процесів (Edwards R.G. 2006). При вирішенні вищевказаних питань, першорядна увага приділяється стану ендометрія за вагітності корів, тоді як сам процес ремоделювання функціонального шару ендометрія протягом стадії збудження, що забезпечує фізіологію імплантації та вагітності, лишається поза увагою. (Bondarenko I. V. 2016) Функціональний шар ендометрія має високу ферментативну активність, в тому числі й лактатдегідрогеназну. Зміни вмісту останньої, є інформативними, а сама ЛДГ відносяться до маркерів деградації сполучного матриксу, оскільки доведена роль ферментів, в тому числі й лактатдегідрогенази (ЛДГ) за розвитку патології статевих органів. Так, за перерозподілу типів обміну тканини, та при зниженні диференціювання клітин, активність лактатдегідрогенази зростає. За пошкодження клітин, вищевказаний фермент потрапляє в кров, тому може використовуватися в якості додаткового діагностичного показника та контролю лікування (Zhou A. G. 2018). У статті наведено й проаналізовано результати дослідження концентрації лактатдегідрогенази в тканинних екстрактах функціонального шару ендометрія корів за різних стадій статевого циклу та за анафродизії. Встановлено, що під час еструсу відбувається найактивніша фізіологічна активізація обміну речовин, що супроводжується зростанням концентрації лактатдегідрогенази в екстрактах тканин ендометрія, порівняно з проеструсом та за розквіту жовтого тіла. У тварин, що перехворіли на ендометрит та затримку посліду, й знаходились в стані анафродизії, концентрація лактатдегідрогенази у тканинних екстрактах функціонального шару ендометрія наближається до мінімальних значень.
9
Sergienko, S., V. Nykyforov, T. Bedriy, O. O., S. Digtiar, and T. Kozlovs’ka. "APPLICATION OF LabVIEV GRAPHIC ENVIRONMENT IN MODELING BIOTECHNOLOGICAL PROCESSES." Transactions of Kremenchuk Mykhailo Ostrohradskyi National University 6 (December 30, 2018): 86–94. http://dx.doi.org/10.30929/1995-0519.2018.6.86-94.
Full text
10
Pirog, T. P. "MIXED SUBSTRATES IN ENVIRONMENT AND BIOTECHNOLOGICAL PROCESSES." Biotechnologia Acta 6, no. 6 (2013): 28–44. http://dx.doi.org/10.15407/biotech6.06.028.
Full text
11
Bordunova, Olga, Evgeniya Samokhina, Leontiy Khmelnychyi, Mykola Povod, Victoria Vechorka, and Vyacheslav Popsuy. "БІОТЕХНОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ТЕХНОЛОГІЇ КОНСТРУЮВАННЯ «GREEN ARTICLE» ДЛЯ УПРАВЛІННЯ ХАРАКТЕРИСТИКАМИ БІОКЕРАМІЧНОГО ЗАХИСНОГО ШАРУ ШКАРАЛУПИ ЯЄЦЬ КУРЕЙ В ТЕХНОЛОГІЧНОМУ ПРОЦЕСІ ІНКУБАЦІЇ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 3 (42) (November 30, 2020): 27–32. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2020.3.5.
Full textAbstract:
Авторами теоретично обґрунтована та практично доведена ефективність застосування розробленого способу передінкубаційної обробки яєць з використанням біоміметичної технології «штучна кутикула» «ARTICLE» («ARTIficial cutiCLE») «GREEN ARTICLE» для поліпшення структурних і фізіологічних характеристик шкаралупи як біокерамічного захисного шару інкубаційних яєць, котра полягає в утворенні на поверхні яйця захисної плівки з суміші штучних і природних матеріалів, що регулює рівень газопроникності шкаралупи пташиного яйця. Захисна плівка являє собою полікомпонентне покриття для відновлення та посилення бар’єрних властивостей біокерамічних структур шкаралупи і шкаралупних мембран, якому притаманна біоцидна (антибактеріальна та антивірусна) активність, а також здатність оптимізувати газообмін ембріонів протягом інкубації та поліпшувати процеси обміну речовин ембріона і якість молодняка птиці. Метою нашої роботи була розробка технології передінкубаційної обробки курячих яєць «GREEN ARTICLE» з використанням захисних нанокомпозитних покриттів «Штучна кутикула», що були створені за біоміметичним принципом, для зниження контамінації патогенною мікрофлорою та підвищення виводимості яєць. Для проведення досліду було сформовано три партії яєць, котрі були отримані від курей-несучок Легорн білий, по 540 штук в кожній групі. В кожній партії був контроль і дослідна група. Інкубацію проводили в інкубаторі «Універсал» протягом 21 доби згідно методики. Першу групу яєць перед закладкою на інкубацію обробляли кислото розчинним хітозаном, другу – водорозчинним хітозаном, третю – водорозчинним хітозаном сукцинат. Рахували відсоток браку інкубації, вивід та виводимість курчат. Перед закладкою на інкубацію, а також на сьому та вісімнадцяту добу інкубації, перед перенесенням яєць у вивідну шафу, брали змиви з поверхні шкаралупи і досліджували їх на наявність мікробної контамінації. Доведено, що використання для передінкубаційної дезінфекції курячих яєць композиції на основі кислоторозчинного хітозана з додаванням надоцтової кислоти, пероксиду водню (H2O2) та наночасток металів (нанодисперсного діоксиду титану TiO2, оксиду заліза Fе2O3 та сульфату міді CuSO4), стимулює розвиток ембріонів та забезпечує підвищення виводимості яєць на 7,7 % відносно контролю. Технологія «GREEN ARTICLE» для передінкубаційної обробки яєць з використанням препарату «Штучна кутикула» призводить до значного зниження кількості патогенних мікроорганізмів на поверхні шкаралупи, що призводить до підвищення виводимості яєць.
12
Cheliabiieva, Viktoriia, and Ekaterina Sosedova. "ВИКОРИСТАННЯ ЗАКВАСОК СПОНТАННОГО БРОДІННЯ ТА БОРОШНА БОБОВИХ КУЛЬТУР У ВИРОБНИЦТВІ ХЛІБА." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, no. 3(13) (2018): 251–57. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-3(13)-251-257.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Використання закваски спонтанного бродіння та борошна бобових культур дозволяє отримати хліб із високими органолептичними і фізико-хімічними показниками якості. Постановка проблеми. Тривалість бродіння, кислотність закваски залежать від фізико-хімічних показників борошна, що потребує вивчення. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Науковцями вивчались питання впливу температури виведення, вологості, співвідношення стиглої закваски та поживної суміші на показники якості закваски спонтанного бродіння, доцільність використання борошна бобових культур у виробництві пшеничного хліба. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Питання впливу якості борошна на фізико-хімічні та біохімічні процеси під час виведення закваски спонтанного бродіння не висвітлене. Постановка завдання. Досліджено вплив фізико-хімічних показників житнього обдирного борошна на біотехнологічні процеси закваски спонтанного бродіння; вивчено вплив використання борошна сочевиці в рецептурі житньо-пшеничного хліба на харчову цінність та якість готового виробу. Виклад основного матеріалу. Готували густі закваски вологістю 48–50 %, з різного житнього обдирного борошна. На виведеній заквасці проводили випічку подового житньо-пшеничного хліба без додавання та з додаванням борошна сочевиці. Житньо-пшеничний хліб як із додаванням борошна сочевиці, так й без нього мав дуже приємний м’який смак, злегка кислуватий, не прісний, не пересолений, без хрусту. Запах обох видів хліба не сильний, відповідав даному виду виробу. Висновки відповідно до статті. Фізико-хімічні показники якості борошна – вологість, зольність, автолітична активність – впливають на накопичення і розвиток активної мікрофлори спонтанних заквасок. Комплексне використання пшеничного цільнозернового та сочевичного борошна в рецептурі житньо-пшеничних сортів хліба дозволяє отримати вироби з високими показниками якості, споживчими властивостями та покращеною харчовою цінністю.
13
СОКОЛОВА, Н. Ю., О. М. КОТУЗАКИ, and Л. Г. ПОЖИТКОВА. "АНАЛІЗ ПРОБЛЕМ ХЛІБОПЕКАРСЬКОЇ ГАЛУЗІ, СТАН РИНКУ ТА АКТУАЛЬНІ ШЛЯХИ РОЗШИРЕННЯ АСОРТИМЕНТУ." Grain Products and Mixed Fodder’s 18, no. 3 (October 24, 2018): 20–24. http://dx.doi.org/10.15673/gpmf.v18i3.1074.
Full textAbstract:
Хлібопекарська промисловість України має велике соціальне значення, вона є підтримкою стабільності у суспільстві, а підприємства, що виробляють такий значимий для кожного пересічного українця продукт харчування, як хліб, прагнуть задовольнити потреби усіх верств населення. Тим не менш, не дивлячись на таку значимість, останнім часом у галузі спостерігаються негативні процеси, що істотно впливають не лише на якість виробів, а й на загальні тенденції у виробництві та реалізації продукції. В даній статті проаналізовано основні проблеми хлібопекарської промисловості, розглянуто стан ринку хлібобулочних виробів у цьому аспекті та запропоновано актуальні шляхи розширення асортименту. Вибір напрямів впровадження інноваційних засад має ґрунтуватися на індивідуальних потребам кожного окремо взятого виробництва і бути націленим на конкретну групу споживачів. Саме такий підхід має забезпечити гарантований результат. Останнє десятиліття ціла група хлібобулочних виробів, залишається поза увагою великих підприємств та науковців, розроблені за останні роки основні концептуальні підходи до розвитку нових технологій хлібобулочних виробів рідко стосуються сухарних виробів. Тим не менш, їх можна розглядати як перспективну групу хлібобулочних виробів, що за рахунок оптимізація параметрів тістоприготування, складу харчових добавок багатофункціонального дії дасть можливість отримати додатковий прибуток, оскільки їх вартість значно відрізняється від вартості соціально значимого хліба, окрім того строки реалізації хлібобулочних виробів пониженої вологості дають можливість розглядати їх навіть як групу виробів, що можуть імпортуватися. Створення нових технологій сухарних виробів поліпшеної якості на основі регулювання біотехнологічних процесів виробництва дозволить розширити асортимент та популяризувати цей продукт харчування. Модернізація існуючих шляхів удосконалення якості хлібобулочних виробів пониженої вологості, які включають як використання поліпшувачів різної природи, так і застосування технологічних прийомів та рішень дозволить перевести такі вироби у площину дієтичного та спеціального призначення. Оскільки в світлі останніх досягнень в області науки про харчування пріоритетним є створення асортименту виробів пониженої вологості для дієтичного та спеціального харчування.
14
Ivchenko, T. V., A. V. Mozgovska, N. A. Bashtan, T. M. Miroshnichenko, and R. V. Krutko. "ХАРАКТЕРИСТИКА ГЕНОТИПІВ-ІНТРОДУЦЕНТІВ БАТАТУ (ІPOMOEA BATATAS L.) ЗА УМОВ ВИРОЩУВАННЯ В ЗОНІ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ." Vegetable and Melon Growing, no. 67 (July 24, 2020): 6–12. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2020-67-6-12.
Full textAbstract:
Мета досліджень – розроблення ефективних селекційних технологій створення висококонкурентних і цінних сортів батату з високими біохімічними показниками та адаптованих до агрокліматичних умов Лівобережного Лісостепу України. Матеріали й методи досліджень. Польові, лабораторні, статистичні, фенологічні. Дослідження проводились впродовж 2016-2019 рр. у лабораторії генетики, генетичних ресурсів і біотехнології Інституту овочівництва і баштанництва НААН в умовах відкритого ґрунту. Дослідним матеріалом слугували 13 колекційних зразків батату. За рослинами проводили фенологічні спостереження та біометричні виміри згідно з дескриптором. Результати. Викладено сновні наукові підходи селекційної й насінницької роботи з перспективною нішевою культурою бататом. Проаналізовано актуальні напрями селекційної роботи й принципи підбору вихідного матеріалу. В результаті досліджень виділено перспективні генотипи батату для вирощування в умах Східного Лісостепу України, визначено їх господарсько-цінні характеристики. Представлено схему селекційного процесу й насінництва з використанням біотехнологічної ланки на етапі розмноження генотипів батату (Ipomoea batatas L.). Найбільшу урожайність кореневих бульб батату отримано у генотипу десертного призначення D-2 (111.92 т/га), при цьому товарність склала – 87,8 %. Сорт столового призначення V-6 також мав високу урожайність (86,48 т/га), а товарність кореневих бульб була 80,6 %. Отже, розроблена технологія садіння живців батату дозволяє отримувати кореневі бульби з високою урожайністю та товарністю на рівні 90 %. За варіансою специфічної адаптивної здатності (CAЗi), яка більш інформативна, оскільки враховує компенсаційний ефект, кращу стабільність мали V-6 та D-2. Висновки. В умовах Східного Лісостепу України проведено оцінку 13 сортів батату іноземної селекції. Виявили, що генотипи дуже різняться за довжиною вегетаційного періоду, настанням фенофаз, урожайністю. Довели статичними розрахунками, що краще співвідношення середньої врожайності та показника екологічної пластичності відмічено у сортів V-6 (86,48 т/га, bi=1,04) та D-2 (111,92 т/га, bi=1,08). За результатами наукової роботи було отримано заявки на отримання сорту Слобожанський рубін (клоновий відбір із генотипу V-6), номер заявки (№19662003) та сорту Адмірал (клоновий відбір із генотипу D-2), номер заявки (№19662004).
15
Ніколюк, О. В., and М. І. Ступницька. "Стратегічні імперативи управління змінами інвестиційних процесів у харчовій промисловості." Food Industry Economics 12, no. 4 (December 29, 2020). http://dx.doi.org/10.15673/fie.v12i4.1911.
Full textAbstract:
У статті представлено основні стратегічні імперативи управління змінами інвестиційних проце-сів у харчовій промисловості. Обґрунтовано концептуальні підходи до формування стратегічних імпе-ративів управління змінами інвестиційних процесів у харчовій промисловості. Успішна реалізація стра-тегічних завдань залежить від забезпечення стійкого розвитку харчової промисловості на основі нау-комістких підходів й інноваційних рішень. Основними напрямками в цій сфері є: розробка принциповонових технологій й устаткування; створення на основі новітніх досягнень генетики, мікробіології, нан о-технологій й інформатики, сучасних принципів харчової комбінаторики технологій виробництва; удо-сконалювання біотехнологічних процесів переробки сільськогосподарської сировини; створення біока-талітичних і біосинтетичних технологій виробництва функціональних продуктів харчування з викорис-танням біологічно активних добавок імуномоделюючої, антиоксидантної й біокорегувальної дії; розро-бка наукових основ прижиттєвого формування заданих якісних і функціональних характеристик сиро-вини тваринного й рослинного походження; розробка інтегральної системи моніторингу, управління,контролю, моніторингу безпеки і якості сировини й готових продуктів. Оцінку результативності реалі-зації визначених стратегічних заходів варто проводити на основі використання цільових індикаторів,які дозволяють відслідковувати динаміку інвестиційних процесів розвитку харчової промисловості.
16
КРУСІР, Г. В., Heinz LEUENBERGER, and О. О. ЧЕРНИШОВА. "ДОСЛІДЖЕННЯ СУМІСНОЇ УТИЛІЗАЦІЇ РИСОВОЇ ЛУЗГИ ТА ВІДХОДІВ М’ЯСОПЕРЕРОБНИХ ВИРОБНИЦТВ МЕТОДОМ АНАЕРОБНОГО ЗБРОДЖУВАННЯ." Grain Products and Mixed Fodder’s 62, no. 2 (September 11, 2018). http://dx.doi.org/10.15673/gpmf.v62i2.140.
Full textAbstract:
Основні положення стратегії політики з охорони навколишнього середовища та забезпечення сталого розвитку країни передбачають комплексне вирішення проблем збалансованого розвитку економіки країни та поліпшення стану навколишнього середовища. Сучасні темпи розвитку зернопереробної та м’ясопереробної галузей роблять все більш актуальними питання ефективних та економічно вигідних шляхів утилізації відходів виробництв. Відповідно до принципів концепції повторної обробки сировинних відходів особливої уваги потребує утилізація відходів м’ясопереробної галузі, до яких відносяться стічні води, що утворюються безпосередньо під час виробництва м’ясної продукції, та гній з цехів передзабійного утримання ВРХ (великої рогатої худоби). Перспективним напрямком утилізації відходів харчових виробництв вважають біотехнологічні методи переробки. Одним з таких методів є анаеробне зброджування, що являє собою безперервний багатокомпонентний процес перетворення органічних речовин до кінцевих продуктів – біогазу з вмістом метану, парів води та вуглекислого газу, яке забезпечується роботою різних мікробіальних співтовариств.Метою даної роботи було дослідження спільної утилізації рисової лузги, гною ВРХ та стічних вод м’ясопереробного підприємства (СВ МПП) шляхом анаеробного зброджування в лабораторному анаеробному UASB біореакторі (Upflow Anaerobic Sludge Blanket reactor) періодичної дії на протязі 10 днів. Під час дослідження виділені параметри впливу складу субстрату на ефективність розкладання органічних речовин, утворення біогазу та вихід метану у результаті анаеробних реакцій. Проведено низку експериментів анаеробного зброджування субстратів з різним ваговим співвідношенням гною ВРХ, СВ та рисової лузги при мезофільному температурному режимі (36±1°С). У результаті дослідження визначено ступінь деструкції органічних речовин гною ВРХ та рисової лузги і оцінено негативний вплив жирних кислот на протікання анаеробних реакцій з метою виділення оптимальних вагових пропорцій складників змішаних відходів у якості субстрату для зброджування в анаеробному біореакторі. Була доведена ефективність використання змішаних субстратів для отримання метану та збільшення ступеня біорозкладання органічних речовин відходів у порівнянні з показниками зброджування моносубстратів.
17
Сабадаш, Віра Василівна, and Ярослав Михайлович Гумницький. "ВИЛУЧЕННЯ БІЛКІВ ЗІ СТІЧНИХ ВОД ХАРЧОВИХ ВИРОБНИЦТВ ШЛЯХОМ ЗАСТОСУВАННЯ НВЧ ВИПРОМІНЮВАННЯ." Scientific Works 82, no. 1 (August 23, 2018). http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v82i1.1011.
Full textAbstract:
В роботі приведено результати досліджень кінетики вилучення білків з модельного середовища, зміни оптичної густини дисперсій білка в результаті дії на досліджувану дисперсію випромінювання надвисокочастотного діапазону. Процес денатурації дисперсій білка, що моделюють стічні води підприємств харчової промисловості, здійснювали під дією НВЧ випромінювання з частотою 2450 Гц. Обробленню піддавали водні дисперсії альбуміну та казеїну з масовою часткою сухих речовин 5% за потужності надвисокочастотного випромінювання 800 Вт. Контроль за процесом денатурації білка здійснювали за зміною оптичної густини досліджуваних дисперсій. Експериментальні дослідження показали, що ступінь вилучення альбуміну без застосування інших методів розділення становила 80%, а казеїну 35%. Виведено теоретичну залежність для розрахунку зміни температури досліджуваного об’єкту від потужності генератора електромагнітних хвиль та часу дії на об’єкт випромінювання надвисокочастотного діапазону. В основу розрахунків кінетики нагрівання електролітів у полі дії електромагнітного випромінювання поставлено зв'язок між напруженістю електромагнітного поля, що генерується в резонаторній НВЧ-камері, та потужністю НВЧ-генератора. Експериментальне дослідження кінетики денатурації водних дисперсій білка показало хорошу збіжність експериментальних та розрахункових даних. За допомого приведеного рівняння можна з достатньою точністю визначати теплофізичні параметри процесу нагрівання вологих об’єктів та дисперсій до 100°С, або для діелектриків з низьким вмістом вологи. Розроблений спосіб обробки стічних вод передбачає введення НВЧ модуля у технологічну схему очищення стічних вод біотехнологічних виробництв. Це дозволить здійснювати знезараження стічних вод та ефективного вилучення білкових сполук шляхом переведення білків у коагульований стан та збільшити ефективність очищення стічних вод. The paper presents the results of investigations of the kinetics of protein extraction from the model dispersions and changes in the optical density of protein solutions as a result of influence of the ultrahigh-frequency radiation on the test dispersion. The process of denaturation of protein solutions that simulate wastewater from food industry enterprises under the influence of microwave radiation at a frequency of 2450 Hz was carried out. The samples of aqueous dispersions of albumin and casein with a mass fraction of dry matter of 5% were treated of ultrahigh-frequency radiation of the power of 800 W. Control of process of the protein denaturation was carried out by changing the optical density of the investigated samples. Experimental studies have shown that the degree of albumin excretion without application of other methods of separation was 80% and casein 35%. The theoretical dependence for calculating the temperature change of the investigated object from the power of the generator of electromagnetic waves and the time of action on the object of radiation of the ultrahigh-frequency range was derived. The basis of calculations of the kinetics of heating of electrolytes in the field of electromagnetic radiation is the relationship between the intensity of the electromagnetic field generated in the chamber of microwave resonator and the power of the microwave generator. An experimental study of the kinetics of denaturation of aqueous dispersion of the protein showed good correlation of experimental and calculated data. Application of the given equation it is possible to determine with sufficient accuracy the thermophysical parameters of the process of heating the wet objects and solutions to 100ºС or for dielectrics with low moisture content. The developed method of treatment of sewage involves the introduction of a microwave module in the technological scheme of sewage treatment of biotechnological industries. This will allow for the disinfection of sewage and the effective removal of protein compounds by converting proteins into a coagulated state and increasing the efficiency of wastewater treatment.