Journal articles: 'Біосфера'

1

Кравчук, А. А. "Біосфера – феномен геологічної природи." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія, вип. 3 (113) (2013): 22–25.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Кравчук, А. "Біосфера - феномен геологічної природи." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, вип. 3 (62) (2013): 32–35.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Загородній, Анатолій Глібович, Володимир Григорович Радченко, Павло Миколайович Черінько, and Віктор Юрійович Ремінний. "Мова йде про життя!" Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, no. 1 (January 29, 2022): 52–62. http://dx.doi.org/10.15407/visn2022.01.052.

Full text

Abstract:

У статті наведено стислий огляд передумов започаткування Програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера», простежено 50-річну історію її діяльності, виокремлено найвагоміші досягнення в роботі Національного комітету України з програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера» за період з 1973 по 2021 р. Наголошено на важливій ролі біосферних резерватів у формуванні нового уявлення про взаємозв’язок між вирішенням проблем навколишнього середовища, сталого розвитку, збереження біологічного та ландшафтного різноманіття. Розглянуто особливості окремих резерватів ЮНЕСКО в Україні, історію їх створення та функції, які вони виконують. Окреслено основні завдання та перспективи подальшої діяльності національної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО в Україні.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Костюк, Н. М. "Інтегрований урок на тему "Біосфера", 6 клас." Географія та економіка в сучасній школі, no. 4 (134) (2013): 10–11.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Копилець, Євгеній. "Екологічне виховання шестикласників у процесі вивчення тем "Біосфера" та "Географічна оболонка"." Географія та основи економіки в школі, no. 3 (2010): 34–37.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Stoyko, Stepan M. "BIOSPHERE AS GLOBAL ECOSYSTEM AND INFLUENCE OF TECHNOSPHERE ON ITS BALANCE." Visnik Nacional'noi' academii' nauk Ukrai'ni, no. 09 (September 20, 2020): 41–65. http://dx.doi.org/10.15407/visn2020.09.041.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Пістунов, І. М. "Оптимізація витрат на закупівлю деталей для ремонту обладнання на заводі "КПД" корпорації "Біосфера"." Економічний вісник Національного гірничого університету, no. 2 (66) (2019): 151–59.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Коцюруба, В. В. "Особливості живлення звичайної сороки (Pica Pica l.) на Криворіжжі." Екологічний вісник Криворіжжя 2 (December 14, 2016): 111–14. http://dx.doi.org/10.31812/ecobulletinkrd.v2i0.6799.

Full text

Abstract:

На території Криворіжжя звичайна сорока є широко поширеним видом. В умовах міста чисельність її висока, досягає від 3,85 та більше гніздових пар на 10 га [2, 3]. Після грака сорока є найбільш чисельним видом воронових птахів на Криворіжжі [2, 4]. Заданим видом в місті Кривий Ріг проводять спостереження вже майже 30 років. Встановлені особливості гніздування, чисельності, біотопічного розподілу, зимівлі та сезонних переміщень, ночівля [2, 3,4]. Але особливостям живлення сороки в умовах Криворіжжя приділено мало уваги, дані є фрагментарними та не узагальненими. Тому виникає потреба у детальному вивченні особливостей трофіки сороки, тим більше - цей вид включений до списку видів птахів що потребують першочергового вивчення згідно Міжнародної програми «Людина і біосфера», напрямку досліджень «Вид та його продуктивність в межах ареалу».

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Сімахіна, Галина, Наталія Науменко, and Світлана Камінська. "ОСОБЛИВОСТІ ХАРЧУВАННЯ В ЕКСТРЕМАЛЬНИХ УМОВАХ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ." ГРААЛЬ НАУКИ, no. 11 (January 18, 2022): 141–46. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.24.12.2021.026.

Full text

Abstract:

У нинішніх екологічних умовах (забруднення довкілля, техногенні катастрофи, результати необдуманої діяльності людей, коронавірусна пандемія) біосфера як середовище життя для людини і єдине джерело ресурсів втрачає свою здатність до самоочищення і з часом може поставити населення планети на межу екологічної катастрофи. Тому особливого значення набувають харчові продукти, котрі містять сполуки, здатні захистити організм людини від негативних чинників довкілля. Практично усім харчовим продуктам, що їх традиційно споживає населення, можна надати функціональних властивостей. Для цього необхідно знаходити природні джерела найбільш ефективних функціональних інгредієнтів; дослідити властивості різних біологічно активних компонентів їжі (вітамінів, мінеральних елементів, полісахаридів, амінокислот, жирів тощо) і розробити нові технології отримання оздоровчих харчових продуктів на основі наукових принципів комбінування біоактивних сполук, що й стало метою даної роботи.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Лисенко, В. В., and В. М. Гришко. "Аналіз підходів визначення пробних ділянок на першотравневому відвалі для моніторингових досліджень специфіки мікробіологічних процесів у рекультиземах." Екологічний вісник Криворіжжя 1 (December 14, 2015): 50–53. http://dx.doi.org/10.31812/ecobulletinkrd.v1i0.6324.

Full text

Abstract:

У вік науково-технічного прогресу ґрунт, як і біосфера в цілому, перетворилася з системи, що контролюється природними факторами, в систему, яка працює під сильним впливом антропогенних чинників. Особливо великий негативний вплив на навколишнє середовище і, насамперед, на земельні ресурси Криворіжжя спричиняє гірничодобувна промисловість. У районах з високою концентрацією зазначених підприємств відбувається порушення природних ландшафтів і на значних територіях утворюються промислові відвали, на яких відсутній родючий шар ґрунту. Так, на сьогодні земельні відводи гірничодобувних підприємств у Кривому Розі займають 65,7 тис. га, з яких відвали - 17,5 тис. Га. Тому актуальним завданням є вирішення питання рекультивації таких новоутворених екосистем, яке не можливе без визначення участі мікроорганізмів в процесі створення родючого шару ґрунту. Для вирішення цього питання визначним є вибір пробних площадок з врахуванням різних підходів технічної рекультивації та використання певних видів рослин для біологічної рекультивації.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Дідух, Яків Петрович. "Наукові засади фітобіотичної стратегії збереження навколишнього середовища в сучасних умовах." Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, no. 12 (December 15, 2021): 90–98. http://dx.doi.org/10.15407/visn2021.12.090.

Full text

Abstract:

У доповіді акцентовано увагу на актуальності й гостроті проблеми втрати біорізноманіття в умовах змін клімату та інтенсивного антропогенного впливу. Наведено результати досліджень установ НАН України, які свідчать про значущість рослинного світу та необхідність його збереження як ключового компонента біосфери, який забезпечує її збалансоване функціонування та розвиток. Наголошено, що неможливо стабілізувати зміни клімату, не зберігаючи і не рятуючи при цьому біосферу. Слід відмовитися від системи утилітарної класифікації відносин між людиною та природою, побудованої на основі використання, експлуатації, а не збереження природних ресурсів. Обґрунтовано необхідність розроблення фітобіотичної стратегії збереження навколишнього середовища та запропоновано низку першорядних завдань, які сприятимуть приєднанню України до Європейського зеленого курсу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Sribna, Y. V., and I. V. Vasiuk. "ЕВОЛЮЦІЯ ФОРМУВАННЯ ЗНАНЬ – ГЛОБАЛЬНИЙ ВЕКТОР РОЗВИТКУ ЛЮДСТВА ТА ЙОГО СУПЕРЕЧНОСТІ." Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 2, no. 98 (June 24, 2022): 262. http://dx.doi.org/10.31713/ve2202223.

Full text

Abstract:

У статті відзначено значний вклад у розвиток наукової думки щодо формування знань В. Вернадського, який передбачив перехід біосфери в ноосферу, тим самим вказав на роль інтелекту у формуванні знань. Проте він не зміг кінцево визначити механізми такого переходу через ряд об’єктивних та суб’єктивних чинників, а саме: відсутність повного розуміння ролі інформації у формуванні економіки та соціальної сфери, а також пріоритет інформаційно-комунікаційних технологій та комп’ютеризації. В. Вернадський чітко відзначив необхідність зміни концепції сприйняття природи та навколишнього середовища людиною. В економічному плані знання формують розвиток сучасної економіки на рівні країн та регіонів: внесок знань у рівень ВВП сягає 50%, а стимулювання економічного зростання на рівні 60–70%. Інформатизація знань проявляється у сучасному економічному середовищі як краудфандинг.Головним здобутком дослідження є вияв еволюційної закономірності динаміки формування знань. Якщо до 21 століття знання накопичувалися відносно повільно та в недостатньому обсязі і виключно в межах наукових досліджень окремих талановитих дослідників, то з 21 століття знання набули форми масштабного характеру. Тому відзначається окремий етап – економіка знань. При цьому знання формується як у науковому середовищі, так і у виробництві, у тісній взаємоінтеграції.Відслідковано роль інтелекту у формуванні знань. Відзначено, що початковий інтелект зародився у біосфері. В подальшому це призвело до формування штучного інтелекту. Відповідно вказано, що штучнийінтелект спричиняє конфлікт, а це проявляється як порушення біосфери. Стаття піднімає надзвичайно складну проблему людства, якастосується конфлікту людського та штучного інтелектів. При цьому штучний інтелект у процесі розвитку формує штучну інформаційнупроцесорну систему, яку не в змозі оцінити людським розумом та логікою. Відзначено і концепцію гармонійної співпраці цих інтелектів, що призведе до автоматичного повного контролю знань людства та будевизначати реалізацію таких знань.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Пестушко, Валерій. "Біосфері потрібні донори." Географія та основи економіки в школі, no. 6 (2006): 20.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Корсак, Костянтин. "«HOMO-8 МЛРД» НА СТАРТІ ДВОХ МЕГАНООРЕВОЛЮЦІЙ – ВИРОБНИЧОЇ ТА ГУМАНІТАРНОЇ. А ЯКИМ БУДЕ ФІНІШ?" Humanities Studies, no. 12(89) (November 1, 2022): 35–46. http://dx.doi.org/10.26661/hst-2022-12-89-04.

Full text

Abstract:

Щойно чисельність людства перевищила 8 млрд. осіб з одночасним зростанням деструктивного впливу на всю біосферу Землі. Сучасний Хомо проголосив себе «подвійно розумним (Sapiens Sapienses)», але не доводить це щоденною діяльністю. Зростає розрив між об’ємом наукових знань і спроможністю людства в їх використанні собі на благо. Навіть ООН перетворилася в засіб посилення негативної есхатології і поширює помилкові повідомлення про смертельну небезпеку для всього людства невеликого збільшення кількості двоокису вуглецю в тропосфері Землі, що вже набагато підвищило продуктивність фотосинтезу. Помічені нами ще в 2000 році екологічно ідеальні технології (ноотехнологій) спроможні забезпечити безпечне і комфортне існування Хомо разом з лікуванням біосфери від пошкоджень. Вже дві третини століття автор постійно стежить за науковими і технологічними досягненнями і зрідка робить власні відкриття, аналіз яких складає зміст цієї статті. Мета полягає в доведенні можливості двох глобальних і рятівних для людства ноореволюцій. Це ліквідація на планеті голоду та інших небезпек на основі розвитку ноонаук і ноотехнологій (виробничої ноореволюції) та гуманітарна ноореволюція, що розпочалася у формі заміни історичних наук як сфери міфів і цілеспрямованої неправди на сукупність фактів і наукових вимірів, що доцільно називати «нооісторією». Головне завдання автора – поширення правди про вирішальний внесок носіїв українських генів у соціальний прогрес людства у формі здійснення п’яти мегаподвигів: 1) переходу від канібалізму до гуманізму через утвердження праукраїнського архетипу; 2) світоглядне і технологічне забезпечення появи індоєвропейського мовного і культурного світу; 3) винайдення універсальної світової релігії (зороастризму); 4) створення В. Вернадським століття тому теорії ноосимбіозу людства і біосфери; 5) сучасний наш спільний спротив намаганню «ракової пухлини» (керівників і населення Росії) знищити українців і назавжди утвердити на планеті домінування «російського світу». Загалом використовуємо ефективну комплексну методологію у межах принципів глобального еволюціонізму з пошаною до найновішої інформації з усього світу Noosciences&Nooarts. До результатів нашого дослідження слід віднести не тільки перелічені відкриття, а й доведення початку ноореволюції в усій гуманітарній сфері, зокрема, історико-археологічної мегареволюції, що спирається на велику групу молодих наук – археометрію, палеогенетику, нооантропологію, секвенування генів, розвиток Штучного інтелекту та ін. Ми пропонуємо співвітчизникам і всьому людству відмовитися від поширених світоглядних помилок (одна з них – заборона використання «ноо – noo» у світі Sciences&Arts), застосувати запропонований нами разом з Ю. Корсаком «Нооглосарій» зі «словами з майбутнього» і концентрувати всі ресурси на розвитку ноонаук і ноотехнологій. Україна має шанси на лідерство у «шостому мегаподвигу» – побудові після перемоги у війні-2022 ноосуспільства й реалізації довготривалого ноосимбіозу людства і біосфери.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Крисаченко, В. С. "Вчення про біосферу П.А.Тутковського." Екологія довкілля та безпека життєдіяльності, no. 2 (2001): 11–15.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Тюріна, Т. Г., and А. Л. Васильчук. "ДУХОВНІСТЬ ЯК ВИЗНАЧАЛЬНИЙ ЧИННИК ГАРМОНІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ЛЮДИНИ І СВІТУ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 94, no. 1 (March 4, 2020): 232–44. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-94-1-232-244.

Full text

Abstract:

У статті у світлі концепції біосфери і ноосфери В. Вернадського та сучасної інформаційно-енергетичної парадигми розглянуто людину і світ як єдиний космопланетарний організм. Визначено людину як органічну складову космопланетарного світу, єдність духовного, космічного і земного начал, яка має не тільки первинні тонкоматеріальні тіла (ТМТ – термін А. Васильчука), але й вторинне фізичне тіло, завдяки яким вона поєднана і взаємодіє з навколишнім світом і утворює з ним інформаційно-енергетичне голографічне Єдине Ціле. Через свої ТМТ людина перебуває у сталій інформаційно-енергетичний єдності, взаємообміні зі світом (людством, суспільством, Землею, біосферою, ноосферою, Всесвітом, Духовним Буттям): «підживлюється», «насичується» ідентичними, соціоприродними і духовними інформаційно-енергетичними матеріями. Доведено, що характер інформаційно-енергетичної єдності, адекватні інформаційно-енергетичні взаємодії і активні взаємообміни людини і світу залежать від рівня її духовного розвитку. Високорозвинений інтелект і всебічна духовність сприяють гармонійній взаємодії ТМТ людини з космопланетарним світом, забезпечуючи гармонію її взаємовідносин в інформаційно-енергетичній системі «Людина – Суспільство – Земля – Всесвіт – Духовне Буття». Теоретично обґрунтовано, що чим вища духовність людини, тим всебічніше розвинуті її ТМТ, тим більш всебічним і змістовним інформаційно-енергетично є її біополе, і відповідно міцніше духовне, психічне, соціальне, фізичне здоров’я та необмежені можливості для духовної і соціальної самореалізації. Доведено, що від всебічно розвинених ТМТ і ступеня духовного розвитку особистості залежить і рівень духовності суспільства, його життєздатність, життєстійкість і подальша еволюція нашої цивілізації.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Корсак, Костянтин, Петро Таланчук, Ганна Давиденко, Тамара Кірик, and Анатолій Похресник. "ДАВНІ НООПЕРЕДБАЧЕННЯ В.І. ВЕРНАДСЬКОГО ТА ЇХ СУЧАСНІ НАСЛІДКИ ДЛЯ СВІТУ, УКРАЇНИ І РОСІЇ." Grail of Science, no. 14-15 (June 12, 2022): 469–86. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.27.05.2022.084.

Full text

Abstract:

Автори продовжують на найвищому рівні на основі новітньої інформації критичний аналіз українського та світового сьогодення, розпочатий у матеріалах 2021 року в журналі «Грааль науки». Стаття містить опис фундаментальних наукових досягнень, які засвідчують факт феноменального прискорення прогресу світу у двох головних керунках, що були передбачені й запропоновані людству нашим геніальним співвітчизником В.І. Вернадським у 1920-х роках, коли він разом з родиною отримав притулок та необхідний захист у Парижі. Парадокс сьогодення полягає у тому, що дві головні його тогочасні пропозиції втілюються у життя без усвідомлення їх обсягу, значення і головних перспектив — такою є особливість руху великих систем з так званої «точки біфуркації». Перша пропозиція В.І. Вернадського полягає у рекомендації популяції Хомо негайно рятувати себе і лікувати біосферу через самостійне виготовлення харчових та інших продуктів життєзабезпечення, а друга — у радикальній зміні світоглядних уявлень про будову Землі та головні процеси у ній разом з відмовою від багатьох наукових теорій, які з самих своїх витоків були усього лише гіпотезами (логічними, але нічим не обґрунтованими припущеннями). Обидві ці пропозиції «несвідомо» здійснюються після 2010 року так активно, що ми пропонуємо назвати найближче майбутнє терміном «Вернадсько-Ренесанс ХХІ». Він гарантує прискорений вихід людства з сучасних криз і забезпечує досягнення його стійкого ноосимбіозу з біосферою. Автори здійснили аналіз витоків Війни-2022 між Росією та Україною й прогноз її наслідків.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Корсак, Костянтин, Петро Таланчук, Ганна Давиденко, Ярослав Калакура, Тамара Кірик, and Анатолій Похресник. "ФАКТИ З НООНАУК ПРО НОРМИ Й АНОМАЛІЇ У МИСЛЕННІ ТА ДІЯХ СУЧАСНИХ HOMO SAPIENS SAPIENSES." Grail of Science, no. 22 (December 5, 2022): 257–80. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.25.11.2022.50.

Full text

Abstract:

Колектив авторів пропонує науковій громадськості й загалу читачів з професійною освітою й без неї оглядову статтю з критичним аналізом сукупності сучасних знань про людство в цілому і про тих суб’єктів, з яких воно складається. Обрана нами тема відзначається всеохопністю й відсутністю чітких меж (хоч її можна назвати «Нооснови сучасного людинознавства») та прискоренням накопичення все більшої і все суперечливішої інформації. Мету статті ми визначаємо як спробу надати кожному читачу загальну інформацію про Homo не у вигляді огляду досягнень політичних, соціальних чи всього ансамблю гуманітарних наук, а як сукупність найбільш важливих і переконливих законів природи, найцінніших фактів, експериментів і вимірів з усього світу «сучасних наук». Ми сподіваємося, що факти стануть основою об’єктивних оцінок себе самого, найближчого оточення, всіх співвітчизників, представників інших народів і всього людства в цілому. У попередніх статтях ми вказали не тільки на загрози його існуванню й тимчасову неспроможність жити в гармонії з довкіллям, а й запропонували шлях порятунку через заміну екологічно деструктивних виробництв рятівними для себе і довкілля ноотехнологіями (nootechnology≡wisetechnology), що надають потрібне й лікують біосферу. Ми попередили про сучасне поєднання двох глобальних ноореволюцій — виробничої (№1) та гуманітарної (№2). Перша швидко зумовить стійкий ноосимбіоз Homo і решти біосфери, а друга дуже повільно замінить всі попередні гіпотези і нафантазовані припущення в історії, археології, психології, когнітології та інших гуманітарних науках точними фактами про появу людей та їх тривалу суспільну еволюцію. Стаття пропонує новітню ноонаукову інформацію для ефективного ноомислення і діяльності кожної людини й закликає до свідомої участі в розвитку двох вказаних ноореволюцій на благо співвітчизників і «кращої частини людства».

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Bojko, T. Gh, M. V. Ruda, M. M. Paslavskyi, S. O. Sokolov, S. V. Petrenko, and S. I. Skakovskiy. "Кібернетична природа складних ландшафтних комплексів та супра-оптимізація механізмів самовідновлення та самозбереження." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 5 (May 30, 2019): 134–40. http://dx.doi.org/10.15421/40290527.

Full text

Abstract:

Описано кібернетичну сутність і методи керування екологічними процесами в екосистемі, що визначають її прагнення до самозбереження і самовдосконалення, а отже, неможливі без самовідтворення і самовідновлення. Опрацьовано системно-організаційні зв'язки у природі та охарактеризовано біосферу як географічну, термодинамічну, хімічну, біотичну та кібернетичну систему. На основі аналізу вітчизняних і зарубіжних літературних джерел визначено особливості самоорганізації, самозбереження і саморегуляції біотичних систем, розкрито механізми саморегуляції екосистем, що дало змогу підійти до обґрунтування складного ландшафтного комплексу (СЛК), як системи. Системність – це загальна властивість об'єктивно існуючої єдності СЛК, їх структурованості та взаємозв'язку. Основну регуляторну функцію, яка забезпечує стійкість і надійність екосистеми, тобто її гомеостазис і гомеорезис, виконує зворотний зв'язок, в основі якого знаходяться внутрішні процеси, внутрішньосистемні зв'язки і відносини (трофічні, інформаційні та ін.), особливо зворотні зв'язки як дія у відповідь одного із внутрішніх компонентів на сильний вплив на нього з боку іншого компонента. Ієрархічність будови біосфери зумовлює й ієрархічність систем регуляції рівноваги (гомеостазу) її ландшафтних комплексів, компартментів, підсистем та ярусів. Саме ієрархічність просторово-часових характеристик живої матерії дає змогу змоделювати в просторі і часі весь спектр процесів, що забезпечують адаптацію біологічних систем. Вихідні специфічні змінні компартментів формують, з одного боку, деяку сумарну специфічну змінну об'єкта (супра-контуру), а з іншого – є входами для блоку обчислення його цільової функції, вихід якого є визначальним для організації адаптивної поведінки кожного з компартментів. Отже, схема ієрархічної оптимізації притаманна для організації насамперед природних систем (за цільовими критеріями енергоструктурного характеру). Визначивши процес "супра-оптимізації" як процес безперервної еволюції супра-систем, виділено фундаментальні особливості такого процесу, чітко сформульовано завдання функціональної організації СЛК, а також визначено яруси і зв'язки супра-контуру компартменту. Запропонована концептуальна схема може бути використана як базова модель під час постановки і вирішення найрізноманітніших проблем, що супроводжують надійність біологічної системи, зокрема – модель механізму реалізації процесів адаптації та еволюції СЛК.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Качала, Софія Віталіївна, and Тарас Богданович Качала. "УДОСКОНАЛЕННЯ КОМПЛЕКСНОЇ ОЦІНКИ ПРИРОДНО-ТЕХНОГЕННОГО ВПЛИВУ НА ГІДРОЕКОСИСТЕМУ (НА ПРИКЛАДІ ВЕРХНЬОГО ДНІСТРА)." Ecological Safety and Balanced Use of Resources, no. 2(20) (February 24, 2020): 94–101. http://dx.doi.org/10.31471/2415-3184-2019-2(20)-94-101.

Full text

Abstract:

Розвиток світової економіки призвів до безпрецедентного за масштабом негативного впливу на біосферу. Виникло протиріччя між зростаючими потребами світової спільноти і обмеженими можливостями біосфери щодо їх задоволення. Гармонійний розвиток природи і техніки можливий тільки внаслідок науково обґрунтованого компромісу між компонентами природного середовища та соціальною та господарською діяльністю людини. На сьогоднішній день єдиний прийнятний варіант прогресивного руху людства – це рух в «рамках сталого розвитку». Реалізація концепції гармонійного розвитку потребує розробки науково-технічного обґрунтування і створення системи екологічного забезпечення та супроводу господарської діяльності. Під екологічним супроводом слід розуміти систему постійного контролю, аналізу та цілеспрямованого впливу на умови, чинники і характеристики, що впливають на показники природно-техногенного ризику, з метою встановлення, забезпечення і підтримки необхідного рівня екологічної безпеки в процесі проектування, виробництва, експлуатації, утилізації технічних об'єктів. Основними причинами формування паводків на річках Карпатського регіону є природно-кліматичні особливості. Формування паводків тут відбувається шляхом різкого підняття рівнів води в річках внаслідок тривалих інтенсивних опадів, що спричинює затоплення територій населених пунктів, виробничих об’єктів і завдає значних народногосподарських збитків. Аналіз попередніх досліджень показує, що роботи, котрі проводились у цій галузі, як правило, не охоплювали всього спектру необхідних компонентів та не враховували їхнього взаємозв’язку. Головними недостатньо вивченими аспектами існуючих досліджень є недостатня реалізація екосистемного підходу до вирішення проблем комплексного визначення та прогнозування гідроекологічної небезпеки, створення умов гармонійного функціонування гідроекосистеми, недосліджена необхідність врахування кліматичних факторів при дослідженні гідроекологічних небезпек, природні та техногенні навантаження на гідроекосистему, не достатньо ефективна система моніторингу водних об'єктів. Внаслідок сукупності наведених факторів відбувається порушення стану гідроекосистеми та неефективне управління ризиками. Дослідження кліматотворчих факторів, закономірностей їх зміни, а також їх вплив на стан водних об’єктів та формування стоку річок Карпатського регіону є ключовим напрямом проведення даних досліджень. Дане питання потребує аналізу методів дослідження гідроекосистем за басейновим підходом, виділення основних елементів, які впливають на формування гідроекологічних небезпек, та створення методу визначення природно-техногенного впливу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Ільченко, О. І. "Значення вчення В.І.Вернадського про біосферу для сучасної науки." Практична психологія та соціальна робота, no. 1 (2001): 45–48.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Кравчук, А. А. "Концепція біосфери та методолого-теоретичні орієнтири її пізнання." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія, вип. 52/53 (2003): 46–48.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Protasov, A. А. "System concept of biosphere evolution and the modern environmental crisis." Visnik Nacional'noi' akademii' nauk Ukrai'ni, no. 04 (April 20, 2016): 53–64. http://dx.doi.org/10.15407/visn2016.04.053.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Popova, Inna. "Впровадження спеціальної екологічної освіти – соціальне завдання модернізації освітнього процесу." Multiversum. Philosophical almanac, no. 3-4 (May 17, 2019): 147–57. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2015.3-4.14.

Full text

Abstract:

Ще донедавна суспільний розвиток і регенерація навколишнього природного середовища перебували у динамічній рівновазі. Проте останніми роками, незважаючи на колосальні екологічні резерви біосфери та її самоочисну спроможність, інтенсивне зростання чисельності населення планети, бурхливе піднесення промисловості, сільського й комунального господарства та інші антропогенні чинники призвели до різкого негативного впливу на природу. Насамперед це стосується забруднення біосфери хімічними речовинами-ксенобіотиками, порушення природних геохімічних циклів, а також інтенсивного, нераціонального використання природних ресурсів. Тому сьогодні надзвичайно актуальним є формування нової екологічної свідомості громадян. А запровадження спеціалізованої екологічної освіти має сприяти генеруванню їх екологічного світогляду, прищеплювати їм любов до рідного краю, виробляти навички бережливого й раціонального споживання природних ресурсів і спрямовувати на створення ефективної системи екологічної безпеки.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Голубець, М. А. "Ноосфера - нова фаза, стадія організованості, останній із станів біосфери." Екологія і ресурси, Вип. 7 (2005): 102–10.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Старовойтова, Т. В., and О. С. Мезінов. "ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБУВАННЯ ПТАХІВ ВОДНО-БОЛОТНОГО КОМПЛЕКСУ НА ТЕРИТОРІЇ БІОСФЕРНОГО ЗАПОВІДНИКА "АСКАНІЯ-НОВА" ЗА ОСТАННІ 35 РОКІВ." Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», no. 21 (April 14, 2021): 250–53. http://dx.doi.org/10.53904/1682-2374/2019-21/36.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Гетьман, В. І. "Біосферна роль НПП "Черемоський" у збереженні біотичного і ландшафтного різноманіття." Фізична географія та геоморфологія, Вип. 2 (78) (2015): 42–50.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Корсак, Костянтин, Юрій Корсак, Лариса Ляшенко, and Анатолій Похресник. "ПРО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОВГОТРИВАЛОГО СИМБІОЗУ ЛЮДСТВА І БІОСФЕРИ НА ОСНОВІ МУДРОТЕХНОЛОГІЙ." ГРААЛЬ НАУКИ, no. 4 (May 15, 2021): 258–73. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.07.05.2021.049.

Full text

Abstract:

Стаття має футурологічне спрямування. Автори враховують головні особливості сьогодення і критично узагальнюють наукові праці, що стали результатом початкового періоду діяльності «Київського клубу АНТИКОЛАПС». Клуб являє собою розосереджену спілку науковців і педагогів, які об’єдналися для боротьби з Екологічним і Духовно-інтелектуальним колапсами (ЕК та ДіК). Ми багато в чому подібні до учасників Римського клубу, але спираємося на власні відкриття і безперервний моніторинг світових наукових і технологічних досягнень. Імпульсом до об’єднання стало незадоволення останніми пропозиціями Римського клубу й багатьма іншими подібними зарубіжними прогнозами, що не вказують реальних засобів для ліквідації глобальних загроз. На ключове запитання «Як урятувати людство?» ми маємо чітку відповідь — це можливо тільки через використання мудротехнологій (mudrotechnologies or wisetechnologies), які надають людям усе їм потрібне й одночасно виліковують біосферу від наявних пошкоджень.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Міскевич, І. О. "ОСНОВНІ ЧИННИКИ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНО ВПЛИВУ ОБ’ЄКТІВ ВДЕ НА ЕЛЕМЕНТИ БІОСФЕРИ." Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, no. 3 (November 9, 2020): 109–14. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2020.3.14.

Full text

Abstract:

Будь-які вид та спосіб отримання енергії не є повністю чистими. Ми розглядаємо вплив енергетичних ланок на навколишнє природне середовище саме ВДЕ. Традиційні джерела енергії є більше дослідженими з погляду науки та практики у цьому сенсі. Опираючись на досвід досліджень впливу різних джерел енергії, варто проаналізувати безпечність отримання енергії з джерел ВДЕ. Ця енергетична сфера набула колосальної розповсюдженості за останні сорок років. Еколого-економічний інтерес розвинених держав розглядає потенціальні можливості повного переходу енергетичної сфери до «чистої енергії». Дослідження цього питання допоможе знайти слабкі сторони і виявити економічні ризики їх використання, а в подальшому ліквідувати або замінити на більш економічно вигідні та екологічно безпечні для всіх елементів біосфери, оскільки основним завданням тисячоліття незмінно залишаються ідеї сталого розвитку, котрі варто враховувати.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Сова, А. "Вчення В.І. Вернадського про біосферу та перехід, становлення її в ноосферу." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, вип. 3 (62) (2013): 47–51.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Наумко, І. М. "Розвиток ідей академіка В.І. Вернадського у монографії Петра Білоніжки "Геохімія біосфери"." Мінералогічний журнал 41, no. 2 (2019): 100–102.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Корсак, Костянтин, and Юрій Корсак. "Семантичні і когнітивні перешкоди на шляху до ноосимбіозу людства і біосфери." Idei, no. 1(17)-2(18 (November 30, 2021): 65–77. http://dx.doi.org/10.34017/1313-9703-2021-1(17)-2(18)-65-77.

Full text

Abstract:

У статті доведено, що модель еволюції у вигляді "трьох хвиль" (Е. Тоффлер, США) необхідно доповнити 4-ю ноохвилею. Її основа – помічені авторами екологічно ідеальні технології (ноотехнології), здатні усунути загрози пандемій та екологічного колапсу. У 2000 р їх було дві, у 2010 – 4, у 2019 – 8. За два роки їхня кількість зросла майже до 30, що й доводить прихід 4-ї ноохвилі. Науковий світ не вірить в реальність екологічно ідеальних виробництв і відкидає авторські пропозиції. Західні видання відхилили усі наші статті, в РФ та Україні вони були надруковані, але не отримали повного визнання. Це можна пояснити тим, що на Заході після дискусій 1955-1970 років домінує визначення ноосфери як нематеріальної (духовної) оболонки Землі (Т. де Шарден, Франція). Це виключає сприйняття ноотехнологій як матеріальних сутностей, що блокує прогрес і усунення глобальних загроз. Автори створили словник (Нооглосарій-2), що містить термін "ноосфера" і ноопоняття "з майбутнього" (це ноотехнології, ноопроцеси і ноонауки). Настав час прискорити побудову ноосфери в її матеріальному втіленні, як пропонував В. І. Вернадський.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Гольонко, Р. А. "Особливості становлення та розвитку законодавства про біосферні заповідники." Проблеми законності, Вип. 134 (2016): 139–51.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Чеботарьова, І. В. "Формування в майбутнього фахівця нового світосприйняття на основі синергетичного підходу." Освітній вимір 34 (January 13, 2012): 320–27. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v34i0.3617.

Full text

Abstract:

Чеботарьова І. В. Формування в майбутнього фахівця нового світосприйняття на основі синергетичного підходу. У статті охарактеризовано негативний вплив населення планети на біосферу, що зумовлює виникнення глобальних проблем людства. Доведено, що синергетика як міждисциплінарне вчення дає можливість формувати в людині новий погляд на світ, на себе. Це наука, що об’єднує фахівців з різних галузей знань для спільного вирішення проблем на духовно-моральній основі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Лагода, Ю. Г., and І. О. Комарова. "Різні види порушень мітозу в умовах техногенного навантаження." Екологічний вісник Криворіжжя 2 (December 14, 2016): 93–95. http://dx.doi.org/10.31812/ecobulletinkrd.v2i0.6788.

Full text

Abstract:

В процесі індустріалізації та впровадження сучасних технологій в біосферу надходить понад півмільйона нових синтетичних речовин. Багато з них характеризуються мутагенною активністю. Процеси, які відбуваються безпосередньо після дії мутагенів, призводять до хромосомних перебудов і патологій мітозів на клітинному рівні. Відомо, що аберації хромосом відіграють важливу роль у спадковій мінливості і є важливим показником генетичної активності мутагенів. Структурні зміни хромосом, зокрема транслокації, використовують як генетичні маркери рівня забруднення територій.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Фролов, Олександр. "АВСТРАЛІЯ В ЦІЛЯХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ 2019." ΛΌГOΣ. МИСТЕЦТВО НАУКОВОЇ ДУМКИ, no. 6 (October 6, 2019): 6–8. http://dx.doi.org/10.36074/2617-7064.06.00.001.

Full text

Abstract:

Усвідомлення людством реальної небезпеки екологічної катастрофи, яка загрожує існуванню цивілізації, стало причиною початку розробки концепції сталого розвитку. Новою парадигмою розвитку суспільства розглядається парадигма сталого розвитку, яку доцільно розуміти не лише в контексті зміни стосунків людини і природи задля розширення можливостей економічного зростання, а як скоординовану глобальну стратегію виживання людства, орієнтовану на збереження і відновлення природних спільнот у масштабах, необхідних для повернення до меж господарської місткості біосфери.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Sydorchuk, I. Y., and S. Ye Deineka. "ЯНКОВСКИЙ Д.С., ШИРОБОКОВ В.П., ДЫМЕНТ Г.С. МИКРОБИОМ. – КИЕВ: ФЛП ВЕРЕС О.И., 2017. – 640 с." Інфекційні хвороби, no. 3 (October 12, 2018): 73–75. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2018.3.9427.

Full text

Abstract:

Прорецензована монографія, на думку авторів, є капітальною працею, в якій наведені основні наукові положення про роль мікробіому з моменту від зародження біосфери, молекулярно-біологічної організації представників мікробного світу, екології мікроорганізмів до мікробіому людини. Вона є завершеною, і зацікавлений читач зможе поповнити свої знання в галузі мікробіому людини. Буде корисною мікробіологам, інфекціоністам, дерматовенерологам, спеціалістам з ЛОР-захворювань, педіатрам, хірургам та іншим лікарям практичної охорони здоров’я.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Марчик, В. І., and В. В. Шутько. "Адаптація молодших школярів в умовах негативного екологічного впливу." Екологічний вісник Криворіжжя 3 (April 12, 2018): 68–70. http://dx.doi.org/10.31812/ecobulletinkrd.v3i.6870.

Full text

Abstract:

Залежність здоров’я від факторів зовнішнього середовища є одним із основних аспектів проблеми здоров’я людей на популяційному рівні. Екологічний стан сьогодення характерний тим, що обсяг допустимої дії людства на біосферу вже перебільшено у 8-10 разів. Лише в одному Кривому Розі від стаціонарних джерел щорічно викидається в повітря десята частина всіх забруднюючих речовин в Україні. Актуальність вивчення негативного екологічного впливу на гармонійний розвиток дітей, підлітків та молоді на сучасному етапі розвитку суспільства далі все більше буде набувати вагомого статусу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Hnativ, P., T. Dazko, A. Shovhan, and N. Lopotych. "Захист довкілля, екобезпека та суспільна свідомість як системна функція соціуму." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 14 (January 13, 2018): 191–97. http://dx.doi.org/10.15421/411627.

Full text

Abstract:

Проаналізовано теперішню ситуацію щодо поглиблення кризових процесів у навколишньому середовищі планети й акцентовано на актуалізації системного підходу людства до вирішення проблем довкілля і сталого (екобезпечного) розвитку. На основі системотвірної ролі свідомості, як головного дієвого важеля екологізації сфер людської діяльності, можлива консолідована функція соціумів щодо збереження навколишнього середовища та природних ресурсів біосфери. Окреслено світові тенденції та основні риси концепцій послаблення теперішнього кризового становища. Обґрунтовано потребу розроблення й прийняття на законодавчому рівні дієвої «Програми сталого розвитку України», виходу на світові стандарти оцінювання стану й захисту довкілля.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Трошин, А. М., and Я. В. Маленко. "Таксономічний аналіз адвентивної складової урбанофлори Кривого Рогу." Екологічний вісник Криворіжжя 3 (April 12, 2018): 86–92. http://dx.doi.org/10.31812/ecobulletinkrd.v3i.6877.

Full text

Abstract:

Розвиток техносфери, спряжений з інтенсифікацією антропогенної діяльності, техногенезом, - характерна об’єктивна складова сучасного етапу еволюції біосфери. Глобальні масштаби природоперетворюючої діяльності людства визначають темпи та напрями розвитку органічного світу і, зокрема, рослинності. Узагальнюючим відображенням стихійної антропогенної еволюції є синантропізація, одним з провідних напрямів якої є занесення, натуралізація та швидке поширення адвентивних рослин. Актуальність різноспрямованих досліджень адвентивних видів обумовлена можливістю на основі аналізу їх складу деталізувати історію та визначати тенденції розвитку певних флор, планувати заходи охорони цінних аборигенних та шляхи ефективного використання корисних господарських властивостей заносних видів, контролювати та регулювати поширення небажаних бур’янових рослин, оцінювати ступінь антропогенної трансформації екосистем різних масштабів тощо.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

ШВЕД, О. В., І. І. ГУБИЦЬКА, Ж. Д. ПАРАЩИН, І. П. ЛОБУР, З. В. ГУБРІЙ, Р. О. ПЕТРІНА, А. М. КРИЧКОВСЬКА, and В. П. НОВІКОВ. "Особливості освітнього процесу у сфері біотехнології та промислової фармації в технічних університетах." EUROPEAN HUMANITIES STUDIES: State and Society 3, no. II (November 30, 2019): 152–68. http://dx.doi.org/10.38014/ehs-ss.2019.3-ii.12.

Full text

Abstract:

Проаналізовано сучасний стан навчального процесу у вищій школі для здобуття професії у сферах сучасної біотехнології та фармації. Ці галузі відкривають можливості для підвищення якості життя за умови їх розвитку, використання з дотриманням заходів безпеки щодо довкілля і здоров'я людини, біоетичних норм поведінки відносно біосфери при застосуванні нових технологій. Впроваджено розроблені стандарти та матеріали у навчальний процес підготовки фахівців зі спеціальності 162 “Біотехнології та біоінженерія” і 226 “Фармація, промислова фармація”. Завдяки оптимальному та логічно послідовному поєднанню начальних дисциплін в ОПП та ОНП у студентів закладається фаховий фундамент для професійної діяльності для розуміння і застосування наукових підходів зі збереження природних ресурсів через залучення до інтерактивних інноваційних проектів в рамках мережевої інтеграції освіта-наука-виробництво.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Корсак, Костянтин, Тамара Кірик, Анатолій Похресник, and Юрій Корсак. "ПРО КОНЦЕПЦІЮ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ НООРОЗВИТКУ ГУМАНІТАРНОЇ СФЕРИ УКРАЇНИ (СТРАТЕГІЇ НООПРОГРЕСУ АНТРОПОГЕННОГО ДОВКІЛЛЯ В УКРАЇНІ-ХХІ)." ГРААЛЬ НАУКИ, no. 5 (June 14, 2021): 258–76. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.04.06.2021.049.

Full text

Abstract:

Стаття є колективним твором групи науковців і педагогів України з назвою «Київський клуб АНТИКОЛАПС», об’єднаних ідеєю боротьби не тільки з пандеміями, а й з Екологічним і Духовно-інтелектуальним колапсами (ЕК та ДіК). Ми пропонуємо нове бачення «гуманітарної сфери України» як комплексного матеріального та духовного явища, побудованого на поєднанні історичних досягнень усіх поколінь наших пращурів з наявними і майбутніми екологічно ідеальними мудротехнологіями (mudrotechnologies or wisetechnologies) 7-го укладу (приклад — протеїн Fy та ін.), які вже розпочали надавати людям усе їм потрібне й одночасно виліковувати біосферу від накопичених індустріальних та інших пошкоджень. Мета і завдання полягають в інформаційній допомозі КМ, МОН, НАН та іншим держорганам України в їх статутній діяльності під час вибору стратегії подальшого розвитку Вітчизни як можливого інноваційного лідера світу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Карпаш, Олег Михайлович, Максим Олегович Карпаш, and Віолетта Антонівна Блощинська. "ОКРЕМІ АСПЕКТИ ЕТИКО-ЕКОЛОГІЧНОЇ СВІТОГЛЯДНОСТІ В РЕТРОСПЕКТИВІ ЗАГАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ." Ecological Safety and Balanced Use of Resources, no. 1(25) (July 18, 2022): 90–99. http://dx.doi.org/10.31471/2415-3184-2022-1(25)-90-99.

Full text

Abstract:

В даній статті розглядається процес злиття етики, екології та енергетичного менеджменту тривав тисячі років і є колективним продуктом пізнання світу. Природа стала розумітися як комплекс живих та неживих організмів. Все і всі поєднано в один живий важливий ланцюг. К.Ясперс звертає увагу на намагання людей отримати найбільше від природи шляхом посиленої експлуатації, насильства над оточуючим світом[1]. Гуманіст А. Швейцер вимагав розумного відношення до природи[2]. На це ж звертав увагу і еколог Леопольд Олдо[3]. Ідея космізму започаткована Фалесом Мілетським (624-547 рр.до н.е.)[4]. Термін «космос» - ймовірно ввів Піфагор (570-497 рр.до н.е.)[5]. Представник натурфілософії Геракліт Темний з Ефесу (540-480 рр. до н.е.). вважав: «Світ єдиний і цілісний. Він ніколи ніким не створений»[6]. Через тисячоліття, натурфілософія та космізм отримали «друге дихання». Німецький дослідник А. Гумбольдт (1769-1859) в книзі «Космос» сказав: « …дві планетні оболонки, повітря і море, які складають єдине ціле в природі, від них залежить все різноманіття кліматів,..впливає розподіл моря і землі», « а на планету в цілому впливає космос…»[7]. В 1915 р. О.Л. Чижевський (1897-1969) в Москві написав доповідь «Періодичний вплив Сонця на біосферу Землі»[8]. Видатний вчений академік В.І Вернадський (1863 – 1945) створив всеосяжне вчення про біосферу [9]. Саме Вернадський спонукав науковий світ інакше поглянути на проблеми людства, пов’язані з природою і космосом. Натуралістичний здобуток знань та космізм попередників був сублімований в працях американського біолога, еколога Б. Коммонера (1917-2012), професора Гарвардського університету. «Усе пов’язане з усім і одне впливає на інше.» « Ніщо з нічого не виникає і постійно кудись перетікає, дівається» «Природа знає краще, ніж людина» «В природі немає безкоштовного обіду». Експлуатація природи веде до виснаження ресурсів і деформації її образу»[10]. Формування етико-екологічної культури – процес багатогранний і довгий. Гуманізм – обережне, чутливе відношення не тільки до людини, а й до природи. Від просвіти та виховання до розумних дій заради гармонійного життя на планеті. Людський фактор впливу на природу має бути обережним.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Крисаченко, В. "Два вчення про біосферу в українській теоретичній думці (до 140-річчя від дня народження Володимира Вернадського і Павла Тутковського)." Українознавство, [на 2004 рік] (2003): 192–98.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Розенберг, Г. С. "Рецензия на книгу: Протасов О.О. «Біогеоміка. Екосистеми світу в структурі біосфери» (Протасов А.А. «Биогеомика. Экосистемы мира в структуре биосферы»)." Биосфера 10, no. 3 (October 23, 2018): 52. http://dx.doi.org/10.24855/biosfera.v10i3.459.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Baranov, George, Olena Komisarenko, Vladimir Kravchuk, and Mykhailo Ivanyuta. "ПРОБЛЕМИ АГРОТЕХНОЛОГІЧНОГО ЕЛЕКТРОННОГО КАРТОГРАФУВАННЯ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ВРОЖАЇВ РОСЛИННИЦТВА." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, no. 69 (October 3, 2022): 49–53. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2022.3.049.

Full text

Abstract:

В роботі досліджено принципи побудови роботів з штучним інтелектом для мобільного потокового виконання агротехнологічних технологій за всіма критеріями сучасних знань агротехнології та біології природних ресурсів, необхідних для отримання прибуткових врожаїв продукції рослинництва у зонах підвищеного ризику впливів незалежного природного середовища. Наведено вимоги до сучасних форм цифровізації агротехнологічних електронних карт, що точно відображають багаторівневі гетерогенні фактори прогнозних впливів зовнішнього середовища та відповідних адекватних дій робота. Формалізовано описи даних для бортових інформаційно-керуючих комплексів безпосередньо на гонах конкретного сільськогосподарського поля за почерговими регламен-тованими процедурами керованого землеробства. Доведено ефективність наскрізної інтелектуалізації від початку до механізованого й автоматизованого збору врожаїв з постачанням у контейнерах до споживачів товарної продукції. Визначено актуальність та перспективність застосування запропонованих принципів накопичення практичних знань у вигляді тематичних атласів з апробованими реальними цифровими картами конкретних полів. Запропоновано згруповувати дані, що відображають поняття синергетичних та симбіозних властивостей, а також фактичну родючість ґрунту у нестаціонарних областях ризикованого землеробства біоценозу у біосфері.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Пустовіт, Григорій. "Володимир Вернадський і сучасність." New pedagogical thought 108, no. 4 (December 28, 2021): 3–10. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-108-4-3-10.

Full text

Abstract:

У змісті статті частково розкрито життєвий шлях і творчу спадщину В. І. Вернадського насамперед у період 1917–1921 років. Схарактеризовано його науковий внесок у розвиток української науки, освіти, культури, мови, а головне – у створення вчення про біосферу і ноосферу. На основі аналізу наукових праць і сторінок щоденника В. І. Вернадського здійснено спробу розкрити його реальне ставлення до багатьох як суто наукових проблем і напрямів, так і внутрішньополітичних питань, зокрема щодо усамостійнення України в різні періоди життя дослідника. Водночас актуалізовано думку про те, що будучи президентом Української академії наук у свідомості Володимира Вернадського переважала думка не лише про українське походження, а й українське самовизнання, а це – перший щабель на шляху до українства. Окреслено ставлення вченого до науки, яка в його розумінні є не стільки ментальною системою переконань суб’єкта, його вірувань, сподівань, скільки безпосередньою життєвою силою, укоріненою у свідомості й самосвідомості та суспільних діях. У зв’язку з цим стаття є певним науковим досвідом особистих відкриттів її автора, що відповідно вважаємо суб’єктивним розумінням досліджуваної проблеми.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Tsaryk, Y. V., and I. S. Khamar. "Review. G. I. Rudko, O. M. Adamenko. Pressure on the biosphere: recovery or pathway to Mars: monograph. Kyiv; Chernivtsi: Bukrek, 2014. – 336 p." Studia Biologica 9, no. 1 (2015): 229–32. http://dx.doi.org/10.30970/sbi.0901.375.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Кубальський, Олег Нарцизович. "СУТНІСТЬ ТА ОСНОВНІ ВИКЛИКИ СОЦІАЛЬНО-ТУРБУЛЕНТНОГО ПРОСТОРУ СУЧАСНОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ." Humanities Studies, no. 12(89) (November 1, 2022): 47–52. http://dx.doi.org/10.26661/hst-2022-12-89-05.

Full text

Abstract:

Актуалізується категорія соціальної турбулентності в аспекті філософського аналізу різних вимірів сучасного культурно-цивілізаційного простору. Ключовими сутнісними характеристиками епохи турбулентності визначаються нестійкість, нестабільність, невизначеність, непередбачуваність та регулярні або хаотичні переходи від безладу до порядку і назад. Фіксуються на концептуально-теоретичному рівні узагальнень такі світоглядні виклики соціально-турбулентного простору як втрата аксіологічних орієнтирів, нівеляція довіри до наукового знання, насиченні ментального простору містичними уявленнями, забобонами нової інформаційної доби. Підкреслюється, що соціально-турбулентний простір особливо гостро відчуває наступні виклики глобалізованого світу: нерівномірно розподілений фінансовий капітал, різноманітність культур і життєвого укладу, розширення інформаційного середовища людині, що супроводжується маніпуляціями масовою свідомістю, цифровим насильством і несправедливістю, змінами взаємовідносин між людством та біосферою, стиранням роздільних ліній між станом війни і миру. Вони у свою чергу зумовлюють суттєві зміни соціокультурних орієнтацій, коли одні відчувають крах ідейної системи координат й розвиток одного з трьох негативних сценаріїв реакції людини і суспільства на явища соціальної турбулентності (деградації, сегментація суспільства або відмови від всіх соціальних зв’язків), інші – сплеск соціальної активності й прагнення до різноманітних форм реалізації власного творчого потенціалу. Іншим вектором змін соціокультурних орієнтацій людини та суспільства в умовах соціальної турбулентності є поширення прагматичних настанов і посилення впливу логіки здорового глузду або актуалізація містичного компонента у світоглядній карті сучасної людини. Соціально-турбулентний простір як місце, де відбуваються події, явища і процеси, характеризуються нестійкістю, нестабільністю, невизначеністю, непередбачуваністю. Регулярні або хаотичні переходи від безладу до порядку і навпаки особливо гостро відчувають наступні виклики глобалізованого світу. Вони включають нерівномірно розподілений фінансовий капітал, різноманітність культур і життєвого укладу, розширення інформаційного середовища, що супроводжується маніпуляціями масовою свідомістю, цифровим насильством і несправедливістю, змінами взаємовідносин між людством та біосферою, стиранням роздільних ліній між станом війни і миру.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Таланчук, Петро, Костянтин Корсак, Ганна Давиденко, Віталій Давиденко, and Ярослав Калакура. "СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ ФОРМУВАННЯ В УКРАЇНІ ГУМАНІТАРНОЇ СФЕРИ ХХІ СТОЛІТТЯ З ВРАХУВАННЯМ НЕУСВІДОМЛЕНИХ СВІТОВИХ ЯВИЩ." ГРААЛЬ НАУКИ, no. 11 (January 20, 2022): 443–62. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.24.12.2021.079.

Full text

Abstract:

Стаття відкриває нову стадію дослідження гуманітарної сфери в українській науці на основі виявлення доказів перетину людством чергової біфуркаційної точки в своєму соціально-економічному розвитку й досягненню сьомого технологічного укладу. Нові зміни ще не усвідомлені не тільки політиками, а й більшістю науковців, тому відбуваються переважно спонтанно. Цей прогрес має в основі дві фундаментальні пропозиції В.І. Вернадського часів його викладання в Сорбонні (Париж, 1922-1926). Перша полягає у рекомендації популяції Хомо припинити деструкцію біосфери через самостійне виготовлення собі харчових та інших продуктів життєзабезпечення, а друга — у вирішенні енергетичних проблем через вловлювання водню, що безперервно виходить з ядра й глибинних оболонок Землі. Спираючись на ноосферні уявлення В.І. Вернадського, ми в 2000 р. помітили перші дві екологічно ідеальні ноотехнології й пізніше створили «нооглосарії» зі словами з майбутнього й запропонували засоби ліквідації демографічних, екологічних та інших загроз для всього людства через розвиток ноонаук і винайдення ноотехнологій як заміни індустріальних виробництв. У статті досліджено попередні спроби створити Концепцію розвитку в Україні гуманітарної сфери і вказано на їх принципові недоліки. Автори пропонують перспективну концепцію народного ноомайбутнього, втіленням якого є поєднання матеріальної і гуманітарної складових ноосфери України.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Біосфера'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles