To see the other types of publications on this topic, follow the link: Біологічний аспект.

Journal articles on the topic 'Біологічний аспект'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Біологічний аспект.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Гуцман, С. В., А. О. Ногас, О. І. Ніколенко, П. С. Подоляка, and Т. В. Гамма. "ДО ПИТАННЯ МЕДИКО-БІОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ТА СПОРТУ." Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), no. 9 (March 21, 2022): 156–60. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2021.9.20.

Full text
Abstract:
У статті розглядаються основні медико-біологічні проблеми фізичної культури та спорту як принципи взаємодії біологічних закономірностей у процесі оволодіння людиною цінностями фізичної культури. Складовою частиною навчання фізичної культури є система знань із проведення занять фізичними вправами з урахуванням медико-біологічних аспектів. Варто звертати увагу на такі напрями, як: регулярний медико-біологічний контроль, визначення рівня функціонального стану здобувачів освіти, побудова кривої через зміни частоти серцевих скорочень, визначення загальної рухової активності тощо. Ключовий пріоритет усіх методичних знань у фізичній культурі – формування в здобувачів освіти усвідомленої необхідності та стійкої звички турбуватия про своє здоров’я, підвищення рівня фізичної підготовленості з урахуванням медико-біологічних аспектів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Karpenko, S. R. "Дискурс влади і дискурс мас у сучасній філософській антропології: культурний, біологічний та релігійний виміри." Grani 18, no. 6 (April 19, 2015): 60–67. http://dx.doi.org/10.15421/1715121.

Full text
Abstract:
Тема філософсько­ антропологічного значення дискурсивного зв’язку між владою і масами у суспільстві постмодерну набуває значної актуальності через технологізацію процесів володарювання та перетворення раніше сакральної владної функції на сукупність стандартних процедур. Методологія статті полягає у розкритті особливостей культурних та змістовних форм дискурсу влади та дискурсу мас в основ­них підрозділах філософської антропології середини ХХ та початку ХХІ століття. Наукова новизна. Визначені інституціональні напрями смисловиразу у дискурсі влади про маси та зафіксований процес змішування владно­управлінської та представницької антропології. Виокремлені біологічний, релігійний та культурний рівні, відображення антропологічного значення дискурсу влади. Надано визначення антропному змісту дискурсивних масивів владної мовленєвої діяльності, а також способів філософської рефлексії мас щодо владного дискурсивного самовиразу. Визначено специфіку взаємодії владного та масового дискурсів у національних та загальнолюдських смислових просторах. Завданням статті є встановлення особливостей антропологічного змісту владного та масового дискурсів в умовах сучасних перетворень. У висновках зазначено, що антропний простір сучасної масової людини істотно звужується, оскільки участь індивідів у технологіях управління суспільством остаточно виключається. На цій основі розпадається навіть ключовий аспект дискурсу мас – наративи мас про владу, оскільки влада здійснює пряме втручання у смислотворчі структури дискурсу мас шляхом сугестії.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Prodanchuk, M. G., M. V. Velychko, and Ya M. Honcharuk. "Створення національного банку генофонду біорізноманіття України — важливого елементу системи біологічної безпеки та біологічного захисту держави: аспекти управління та економіки." One Health and Nutrition Problems of Ukraine 53, no. 2 (November 10, 2020): 17–28. http://dx.doi.org/10.33273/2663-9726-2020-53-2-17-28.

Full text
Abstract:
Мета. Дослідити доцільність створення національного банку генофонду біорізноманіття держави як окремого елементу системи біобезпеки та біозахисту у контексті протидії загрозам біологічного характеру національній безпеці України. Матеріали і методи. Міжнародне та вітчизняне законодавство, наукові публікації, матеріали науково-практичних конференцій стосовно збереження генофонду біорізноманіття ‒опрацювання цих документів і дописів стали підгрунтям дослідження. Були використані наступні методи: герменевтичний для аналізу цитованих наукових праць, наведених законодавчих актів, пояснення понять і термінів стосовно генетичних ресурсів біорізноманіття; системного аналізу джерел фінансування при створенні банку збереження генофонду біорізноманіття як елементу біобезпеки та біозахисту в системі національної безпеки України та системи методів державного управління збереження біорізноманіття, а також логічний та формально-економічний методи. Результати та обговорення. У статті досліджено питання про доцільність створення національного банку генофонду біорізноманіття держави як окремого елементу системи біобезпеки та біозахисту у контексті протидії загрозам біологічного характеру національній безпеці України. Зазначено, що створення Національного банку генофонду біорізноманіття України надасть можливість ефективно, безпечно та економічно грамотно управляти генетичними ресурсами біорізноманіття як на внутрішньодержавному рівні, так і міжнародному відповідно до Нагойського протоколу регулювання доступу до генетичних ресурсів та спільного використання переваг, зокрема фінансових. Розглянуто основні інноваційні інструменти збереження біорізноманіття держави. Досліджено можливості запровадження інноваційних інструментів збереження біорізноманіття та імплементації кращого закордонного досвіду в Україні. Висновки. Доцільно створити Національний банк генофонду біорізноманіття держави як окремого елементу системи біобезпеки та біозахисту у контексті протидії загрозам біологічного характеру національній безпеці України. Запропоновано законодавчо закріпити його створення шляхом включення до проекту Закону України «Про біологічну безпеку та біологічний захист». Ключові слова: національний банк генофонду біоти, біорізноманіття, біологічні загрози, біоризики, біологічна безпека, біологічний захист, державне управління, фінансування.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Kostiuchkov, S. K. "Cоціально-культурний аспект людської природи в контексті філософської антропології." Grani 18, no. 3 (February 10, 2015): 102–7. http://dx.doi.org/10.15421/1715067.

Full text
Abstract:
У статті розглядаються підходи до соціокультурного розуміння людської природи у контексті філософської антропології; аналізується сутність протиріч людської природи, закладених у контрадикції між біологічною і соціальною складовими; автор акцентує увагу на розгляді поняття «особистість» у контексті філософської антропології та характеристиці статусу людського життя; висувається аргументоване твердження, що світогляд, як рівень філософського осмислення світу, поєднує в собі як біологічні, так і соціальні компоненти людської природи. Підкреслюється, що універсальним, трансісторичним принципом суспільного ставлення до людського життя є визнання його безумовної цінності у різних вимірах – релігійному, філософському, науковому. Автор зауважує, що релігійне, зокрема, біблійне вчення наголошує на тому, що цінність людського життя витікає із відчуття власної гідності людини, створеної по Божому образу, розумної істоти, котра приходить на Землю, як, у певному сенсі, представник Бога. У статті наголошується на актуальності нової філософської парадигми, як важливого світоглядного орієнтиру, що вимагає сприймати і розуміти біологічну основу людини не як неодмінне, але нейтральне підгрунтя соціального життя, проте як основу, на якій і завдяки якій людина трансформується у культурну і цивілізовану істоту.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Krutsevych, Tetiana, Oksana Marchenko, and Vitalii Melnik. "Історичні засади формування гендерного підходу у фізичному вихованні." Physical education, sport and health culture in modern society, no. 4(48) (December 30, 2019): 19–31. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2019-04-19-31.

Full text
Abstract:
Актуальність. У представленій роботі викладено основні теоретичні аспекти та історичні передумови виникнення гендерного підходу у фізичному вихованні. Розглянуто та охарактеризовано співвідношення біологічних та соціальних характеристик особистості крізь призму категорії «гендер». Основою особливістю даного дослідження є міждисциплінарний, крос-секторальний підхід щодо гендерної проблематики, який охоплює відповідні філософські, психолого-педагогічні, соціологічні, правові та інші аспекти до його розу­міння. Наголошено на синкретичному поєднанні відомостей теорії і практики фізичної культури, педагогіки, психології в контексті організації навчання та виховання школярів в процесі їхньої гендерної соціалізації. Мета. Вивчення історичних засад у формуванні гендерного підходу у структурі розвитку фізичної культури і спорту. Методи дослідження. Були використані теоретичні методи дослідження: аналіз, порівняння, узагальнення, систематизація, теоретичне моделювання. Результати дослідження. Обґрунтовано актуальність обраної теми, проаналізовано та узагальнено дані вітчизняних і зарубіжних авторів щодо історичних передумов диференційованого фізичного виховання молоді. Систематизуючи сутнісно-змістовну характеристику категорії «гендер» у контексті психолого-педагогічних досліджень, констатуємо його різне тлумачення дослідниками, розглянуто історичний аспект виникнення ґендерного підходу в педагогічній науці, охарактеризовано особ­ливості розвитку ґендерних досліджень в Україні. З’ясовано, що факторами впливу на пріоритети використання гендерного підходу у фізичному вихованні є дискусійні питання переважання двох парадигм: соціокультурної і соціо-біологічної, що переконливо доводить про необхідність залучення нових знань у галузі фізичної культури і спорту з визначенням пріоритетних напрямків спрямованого впливу гендерного підходу на формування цінностей індивідуальної фізичної культури школярів. Висновки. Історичний аспект формування гендерного підходу у сфері фізичної культури і спорту має певні відмінності та особливості, що робить його окремим напрямком гендерного пізнання, згідно з яким усі педагогічні та соціокультурні аспекти у фізичному вихованні молоді можуть мати гендерний вимір. Використання гендерного підходу в теорії і методиці фізичного виховання надає широкі можливості для конструктивної взаємодії змісту гендерних досліджень з наявними методиками навчання та концепціями у сфері фізичного виховання школярів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Євтух, М. Б., and І. Б. Червінська. "СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ АСПЕКТ ТРАДИЦІЙ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗДОРОВ’Я МОЛОДІ ГІРСЬКИХ РЕГІОНІВ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 94, no. 1 (March 4, 2020): 74–88. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-94-1-74-88.

Full text
Abstract:
У статті розглядається соціокультурний аспект феномену філософії здоров’я в традиційній культурі молоді гірських регіонів Українських Карпат. На підставі опрацювання філософської, психолого-педагогічної, етнографічної літератури, вивчення архівних матеріалів, етнографічних досліджень, анкетування студентів, автори розкривають феномен процесу культивування здорового способу життя людини крізь призму етнокультурних традицій, видів діяльності та способів життєзабезпечення населення гірських регіонів. Методологічні засади дослідження складають теоретичні засади етнографічних, психолого-педагогічних та філософських наук щодо вивчення унікальності процесу взаємодії людини і гірського середовища, людини і автентичної культури в контексті етнопедагогічного, етнокультурного та середовищного підходів. Авторами наголошується на тому, що філософія здоров’я людини, відображена в етнокультурних традиціях жителів гірських регіонів, є надзвичайно багатогранною, оскільки вона сприяє подоланню меж між тілесним та духовним, біологічним та соціальним, індивідуальним та глобальним і включає цілісність людської особистості, гармонію психофізичних сил, спосіб життя людини, основними параметрами якого є праця, побут, освітня, суспільно-корисна та культурна діяльність, різноманітні звичаї, традиції, поведінка людини. Наголошується, що вивчення та узагальнення сутності здоров’я з позицій фізичного, психологічного, соціального й духовного благополуччя дозволить виявити соціокультурні, медико-біологічні й психолого-педагогічні аспекти його формування, що в комплексі сприятиме покращенню рівня здоров’я населення гірських регіонів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Рудік, О. Л., Н. М. Рудік, Л. А. Сергєєв, and В. В. Чугак. "Просо посівне в системі адаптації аграрного виробництва до глобальних викликів сьогодення." Аграрні інновації, no. 12 (May 23, 2022): 52–59. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2022.12.9.

Full text
Abstract:
Метою статті є аналіз сучасної інформації щодо біологічних особливостей проса посівного, усвідомлення світового досвіду та узагальнення агротехнологічних і господарських переваг культури, вивчення сучасних тенденцій його виробництва та особливостей вирощування, перспектив ефективного використання біологічних переваг культури у системі сучасного аграрного виробництва в аспекті поточних світових викликів та проблем зумовлених війною Росії в Україні. Методика досліджень. Робота виконана з використанням аналізу та узагальнення опублікованих результатів наукових досліджень вітчизняних та закордонних вчених. Були застосовані загально визнані методи наукового пізнання – діалектичний, абстрактно-логічний та аналітичний метод. Результати досліджень. На основі узагальнення наукових вітчизняних і закордонних розробок та практичного досвіду виділено унікальні біологічні особливості проса як скоростиглість, широка межа терміну сівби, посухостійкість, жаровитривалість, пластичність до умов вирощування, широке господарське використання біологічної маси. Зосереджено увагу, що зазначені особливості проса дозволяють успішно його використовувати для коригування зернового та кормового балансу, оптимізації польових та зрошуваних сівозмін порушених у наслідок екстремальних погодних явищ та військових дій. Велика кількість вітчизняних сортів забезпечує одночасно широку можливість вибору для конкретних умов, проте потребує урахування їх морфофізіологічної реакції на специфічні умови альтернативного розміщення, що поєднано із ключовими технологічними елементами, та впливає на ефективність використання факторів інтенсифікації. Вирощування проса дозволяє отримувати повноцінну зернову продукцію та, по завершенню обмежень, спрощено перейти до традиційної системи аграрного виробництва. Висновки. Просо посівне є унікальною культурою широкого використання, що дозволяє адаптувати та стабілізувати аграрне виробництво в екстремальних умовах гібридної війни. Наукові дослідження щодо раціонального використання культури в сівозмінах інтенсивного типу повинні бути спрямовані на розробку ресурсоощадних та адаптивних технологій спрямованих на підвищення продуктивності і окупності витрат у сівозміні в цілому.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Krushelnytsky, O. D., I. V. Ohorodniychuk, and O. M. Ivanko. "ДОЦІЛЬНІСТЬ ПРОТИЕПІДЕМІЧНИХ ЗАХОДІВ ПРИ ХВОРОБІ ЗІКА І НЕБЕЗПЕКА ЇХ НЕОБҐРУНТОВАНОЇ КРИТИКИ." Інфекційні хвороби, no. 4 (January 30, 2019): 65–68. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2018.4.9777.

Full text
Abstract:
Мета роботи – дослідити та визначити помилковість заперечень своєчасності протиепідемічних заходів при хворобі Зіка в засобах масової інформації. Стисло викладені міркування щодо заперечень в засобах масової інформації протиепідемічних заходів при хворобі Зіка. Нагадується про чинність саморегуляції епідемічного процесу при цьому захворюванні. Розглянуті деякі аспекти реклами та її можливий вплив на епідемічні аспекти біологічної безпеки. Висновок. Маніпуляції зі свідомістю людей, коли в засобах масової інформації оприлюднюються сумніви обґрунтованості протиепідемічних заходів щодо тієї чи іншої інфекційної хвороби, спонукають до акцентування уваги на епідемічних аспектах біологічної безпеки.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Романів, Христина Богданівна. "БІОСОЦІАЛЬНИЙ ВИМІР ЛЮДСЬКОГО БУТТЯ ЯК ОСНОВНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАВА НА ЖИТТЯ." New Ukrainian Law, no. 4 (October 1, 2021): 50–56. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2021.4.8.

Full text
Abstract:
Актуальність статті полягає в новому погляді на поняття «право на життя» через філософ- сько-правовий підхід, який передбачає визнання життя та невід’ємні від нього здоров’я, честь та гідність найвищими соціальними цінностями. Це означає, що надання переваг іншим цін- ностям не допускається. Внаслідок аналізу значного наукового матеріалу вдалося встановити такі ознаки права на життя: воно є невід’ємним, невідчужуваним і непорушним, а отже, при- роднім правом; право на життя характеризується рівністю (загальністю) та універсальністю; є фундаментальним та абсолютним правом; немайновий, особистісний характер права на жит- тя, неможливість поновлення та неможливість правонаступництва; передбачає тісний зв’язок з людиною як носієм цього права; об’єктом правової охорони права на життя є життя як єдність буття у трьох його формах: фізіологічній, соціологічній та внутрішній (духовній). Розкриття основних ознак права на життя допомогло нам установити, що людину як носія цього права необхідно розглядати як біосоціальну істоту, яка володіє здатністю жити не лише як біологічний вид, але і як соціальний. Відповідно, людина включає поняття «особистість» й «індивід», де поняттю особистості відповідають соціальна і духовна сторони людського буття, а поняттю «індивід» – біологічна, природна сторона. Враховуючи це, характеристика людини має виходити з її біологічних ознак з акцентом на соціальну, культурну, духовно-моральну сто- рону. Людина – це біосоціальна істота, яка володіє такими тільки їй притаманними ознаками, як: свідомість, свобода, творчість, мислення, мова тощо та поєднує в собі фізичний, соціаль- ний, духовний та моральний аспекти. Тому об’єктом правової охорони права на життя є життя як єдність трьох форм буття: фізіологічного, соціологічного та духовного.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

КНИШ, Світлана. "НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ БІОЛОГІЇ ТА ОСНОВ ЗДОРОВ’Я." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (April 2020): 297–303. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-1-297-303.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто науково-методичні аспекти підготовки майбутніх учителів біології та основ здоров’я у закладах вищої освіти, проаналізовано психолого-педагогічні умови навчання студентів в контексті впровадження компетентнісно-діяльнісного підходу. Сучасна орієнтація освіти на формування компетенцій передбачає створення дидактичних і психологічних умов, у яких студент може проявити не тільки інтелектуальну і пізнавальну активність, але й особистісну соціальну позицію, індивідуальність, суб'єктність. Саме тому, для організації успішної освітньої діяльності майбутніх фахівців потрібно обирати такі форми та методи, які б викликали в них зацікавленість та бажання пізнавати нове. Формування предметної компетентності в процесі навчання біології та основ здоров’я тісно пов’язано з використанням методу біологічного експерименту. У процесі вивчення біологічних наук у ЗВО майбутні фахівці формують ключові компетентності, яких потребує сучасне життя, застосовуючи інноваційні форми навчання. Значущим для здобуття методичних знань, формування методичних умінь і навичок є досвід самостійної діяльності майбутніх педагогів, що дає їм змогу визначити свою позицію з того чи іншого методичного питання, висловити власну думку щодо професійної проблеми. Сьогодні важко уявити собі освітній процес ЗВО без використання сучасних технологій, перш за все, інформаційно-комп'ютерних технологій. Вдале використання хмарних сервісів надає змогу створення єдиного інформаційного простору ЗВО – хмаро орієнтоване освітнє середовище. Сучасна підготовка майбутніх вчителів біології та основ здоров’я з кожним роком модернізується й орієнтується на формування професійних компетенцій, завдяки чому студенти проявляють інтелектуальну й пізнавальну активність, особистісну соціальну позицію, індивідуальність, суб'єктність. Формування знань, мети, основних завдань біологічної освіти досягається в процесі вивчення біологічних наук у ЗВО із активним застосуванням інновацій. Для повного формування та розвитку біологічних знань студентів необхідно цілеспрямовано і наполегливо користуватися активними та інтерактивними формами та технологіями організації вивчення біологічних наук. Ключові слова: вчителі біології, методична підготовка, компетентнісно-діяльнісний підхід.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Bondarіeva, T. H., and O. B. Nemkovуch. "ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНИЙ АСПЕКТ УПРАВЛІННЯ БІОЛОГІЧНИМИ АКТИВАМИ В СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ." Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 3, no. 83 (July 23, 2019): 19. http://dx.doi.org/10.31713/ve320182.

Full text
Abstract:
У статті досліджено економічну сутність біологічних активів та удосконалено їх класифікацію. Розглянуто зміни щодо ведення обліку біологічних активів в частині довгострокових біологічних активів рослинництва. Удосконалено методичні підходи до аналізу біологічних активів. Запропоновано систему показників, що характеризують ефективність використання біологічних активів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

S.V., Skrypnyk. "SCIENTIFIC AND METHODOLOGICAL PRINCIPLES OF TEACHING THE FUNDAMENTALS OF GENETICS AND CYTOLGY IN INSTITUTIONS OF GENERAL SECONDARY EDUCATION (METHODOLOGICAL ASPECT)." Collection of Research Papers Pedagogical sciences, no. 94 (May 6, 2021): 114–19. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2021-94-16.

Full text
Abstract:
Provide students with deep, strong and conscious knowledge of the basics of genetics and cytology, to implement educational and developmental functions of the subject can be a teacher who has mastered the basics of biological sciences in the university, fluent in the content of school textbooks. No less important is his training in psychology, pedagogy and, of course, in the field of theory and methods of teaching biology in general.The article considers the system of biological education of modern school, education and development of students in the learning process, methods and techniques of teaching, the main traditional and innovative forms of organization of the educational process, optional and elective classes, forms and types of extracurricular activities, material base of genetics and cytology.To a large extent, success in solving the problems of school biological education in the country is determined by the methods of teaching biology in general. In the near future, teachers of methodology will have to solve a number of problems focused on the development of school biological education.The first task is related to the selection of the content of education and the construction of the logic of the learning process based on the professional qualifications of the teacher of biology and the basics of genetics and cytology in particular.The second is the organization of educational and cognitive activities of schoolchildren. In practice, there is a fact – in the explanatory-illustrative learning cognitive activity of students, despite all attempts to intensify it, mostly remains reproductive. It is necessary to prepare future teachers of the basics of genetics and cytology to work in the system of organization of collective educational and cognitive activities of students.The third problem is related to the availability of computer equipment and the creation of high-quality programs, which, depending on the specific didactic tasks can be control, training, modelling, games, etc.But it should be remembered that at all costs, computer programs are only a means of improving efficiency, a teacher’s assistant, which does not replace the teacher himself.If the methods of teaching the basics of genetics and cytology can successfully cope with these problems, it will be confident that the system of biological education will be at the forefront, to prepare the younger generation with biological thinking and ready for practice.Key words: methodology, basics of genetics and cytology, biological sciences, school, pupils, educational process. Забезпечити учнів глибокими, міцними і усвідомленими знаннями з основ генетики та цитології, реалізувати виховні і розвиваючі функції предмета може той учитель, який добре засвоїв у виші основи біологічних наук, вільно володіє змістом навчального матеріалу шкільних підручників. Не менш ваго-ме значення має і його підготовка в галузі психології, педагогіки і, звичайно, в галузі теорії і методики навчання біології загалом.У статті розглядаються система біологічної освіти сучасної школи, виховання і розвиток учнів у процесі навчання, методи та методичні прийоми навчання, основні традиційні та інноваційні форми організації навчально-виховного процесу, факультативні та елективні заняття, форми і види позакласної роботи, матеріальна база навчання основ генетики та цитології.Значною мірою успіх у вирішенні проблем шкільної біологічної освіти в країні визначається методикою викладання біології загалом. Найближчим часом викладачам методики належить вирішити низку завдань, орієнтованих на розвиток шкільної біологічної освіти.Перше завдання пов’язане з відбором змісту освіти і побудови логіки процесу навчання на основі професійно-кваліфікаційної характеристики вчителя біології та основ генетики та цитології зокрема.Друге – це організація навчально-пізнавальної діяльності школярів. У практичній діяльності має факт – у разі пояснювально-ілюстративного навчання пізнавальна діяльність учнів, незважаючи на всі спроби її активізації, в основному залишається репродуктивною. Слід готувати майбутніх учителів основ генетики та цитології до роботи у системі організації колективної навчально-пізнавальної діяльності школярів.Третя проблема пов’язана з наявністю комп’ютерної техніки і створенням якісних програм, які залежно від конкретних дидактичних завдань можуть бути контролюючими, тренувальними, такими, що моделюють, ігровими та ін.Але слід пам’ятати, що за всіх можливостей комп’ютерні програми є лише засобом підвищення ефективності діяльності, помічником педагога, що не заміняє самого педагога.Якщо методиці викладання основ генетики та цитології вдасться успішно впоратися з вирішенням перерахованих проблем, то з’явиться впевненість, що система біологічної освіти буде на передових позиціях, що дозволяють готувати молоде покоління, що володіє біологічним мисленням і готове до практичної діяльності.Ключові слова: методика, основи генетики та цитології, біологічні науки, школа, учні, навчально-виховний процес.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

Obertynska, O. V. "Діагностичний інструмент для боротьби з пандемією та точність біоматеріалів для виявлення SARS-COV-2." Health of Society 10, no. 6 (March 7, 2022): 193–200. http://dx.doi.org/10.22141/2306-2436.10.6.2021.280.

Full text
Abstract:
Актуальність. Пандемія спричинена новим коронавірусом SARS-CoV-2 продовжує справляти безпрецедентний вплив на соціальні аспекти суспільства та економіку всього світу. Для запобігання та контролю передачі COVID-19, моніторингу інфекції залишається постійна потреба у високоефективних технологіях для ідентифікації збудника чи його маркерів. Важливим інструментом і золотим стандартом сьогодення у діагностиці коронавірусної хвороби (COVID-19) є молекулярно-генетичні технології, а саме метод полімеразної ланцюгової реакції із зворотньою транскрипцією (RT–PCR) для виявлення маркерів рибонуклеїнових кислот (РНК) гострого респіраторного синдрому коронавірусу - 2 (SARS-CoV-2) у зразках різного типу біологічного матеріалу, з визначених найбільш імовірних за локалізацією збудника місць організму людини доступних для відбору. Досліджували біологічний матеріал мазків з носу (NS), слину (SS), хоча достовірні дані про їх точність використання обмежені. Для цього ми провели вивчення діагностичної цінності та точності зібраних зразків різного біологічного матеріалу: носоглотки/носу/слини (NPS/NS/SS). Матеріали та методи. Тридцять пацієнтів були включені після позитивного тесту на SARS-CoV 2 RT-PCR у зразках NPS відповідно до чинного наказу № 662 МОЗ України «Методичні рекомендації "Порядок забору, транспортування та зберігання матеріалу для дослідження методом полімеразної ланцюгової реакції», рекомендацій ВООЗ щодо збору, обробки та тестування клінічних зразків на COVID-19. У порівнянні з цим рекомендованим методом дослідження, зразки NPS/NS/SS були протестовані за допомогою автоматизованої портативної системи виявлення НК ExiStation 48 (Bioneer Corporation, Південна Корея). Щоб дослідити доцільність та корисність методу системи ExiStation 48 та різницю між типами вибірок біологічних зразків, було розраховано специфічність та чутливість. Від кожного пацієнта було відібрано три – п’ять зразків за загальний період досліджень 6 – 9 днів. Результати. Було відібрано 171 комплект зразків NPS/NS/SS, з яких 122 дали позитивний результат на COVID-19 методом RT-PCR з біологічного матеріалу NPS. У цілому, коефіцієнт конкордатності щодо типів біологічного матеріалу були 82,0 %/68,2 %/50,4 % для зразків NPS/NS/SS (системи ExiStation 48); однак для зразків, зібраних на 9-й день після початку захворювання (66 негативних і три позитивні зразки), відповідні показники були 91,7 %/80,0 %/65,2 %. Загальні оцінки чутливості були 100,0 %/67,5 %/37,5 % для зразків NPS/NS/SS (системи ExiStation 48). Для зразків до 7 днів після початку захворювання значення були 98,0 %/84,4 %/64,6 %. Висновки. Біологічний матеріал зразків відібраних із нижнього носового ходу (вводимо кінчик тампона в ніздрю на 2-3 см від носового отвору, торкаючись передньої носової раковини і слизової оболонки перетинки) NS є більш надійними, ніж зразки SS, і можуть бути альтернативою біологічним зразкам NPS зібраними і доставленими у транспортному середовищі для вірусів з лізуючим компонентом. Отже, біологічний матеріал зразків відібраний з передньої носової раковини в спеціальне транспортне середовище з лізуючим компонентом можуть бути рекомендованими для досліджень методом RT-PCR для діагностики COVID-19 під час епідемії чи підйому захворюваності щодо ГРВІ з метою диференційної діагностики.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

Shchubelka, K. M., О. T. Oleksyk, T. K. Oleksyk, and Y. S. Hasynets. "Вітамін D у генетичному аспекті та його роль за цукрового діабету 1-го типу." Endokrynologia 24, no. 4 (December 20, 2019): 367–72. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2019.24-4.367.

Full text
Abstract:
Вітамін D бере участь у різноманітних біологічних процесах, включаючи кістковий метаболізм, модуляцію імунної відповіді та регуляцію проліферації й диференціювання клітин. Дефіцит вітаміну D пов’язують із впливом на виникненням таких нескелетних захворювань, як цукровий діабет 1-го та 2-го типів, рак, серцево-судинні захворювання, що підтверджує плейотропний характер біологічної дії вітаміну D. Генетичні дослідження дають можливість вивчити генетично-молекулярні механізми впливу на циркулюючі рівні вітаміну D. Варіативні ділянки ДНК, які часто трапляються в популяції — однонуклеотидні поліморфізми (OHП, SNP) — можуть справляти вплив на метаболізм вітаміну D, а також модулювати дію вітаміну D у ході розвитку цукрового діабету 1-го типу. В огляді описано дані літератури щодо молекулярних механізмів дії вітаміну D, а також генів, які кодують ензими, відповідальні за його метаболізм, розглянуто генетичні дослідження різного типу в людських популяціях, метою яких було вивчення успадкування циркулюючих рівнів вітаміну D, вплив цих генетичних детермінант на розвиток цукрового діабету 1-го типу.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

Япринець, Тетяна Сергіївна. "Географічні аспекти формування змісту природоохоронних знань учнів основної школи." Освітній вимір 47 (July 23, 2019): 136–43. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v47i0.2445.

Full text
Abstract:
Япринець Т. С. Географічні аспекти формування змісту природоохоронних знань учнів основної школи. У статті розкрито дидактичні особливості формування змісту природоохоронних знань у процесі навчання географії в основній школі. Узагальнено біологічні і географічні підходи до вивчення природоохоронних питань у школі. Обґрунтовано доцільність посилення географічних аспектів у змісті екологічної освіти та її трансформацію в енвайроментальну освіту. Запропоновано структуру природоохоронних знань учнів, які вони опановують у процесі навчання географії, за елементами змісту і напрямами охорони природи.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

Kravets, A. Y. "Витоки біополітики як нового напрямку наукових досліджень у межах вітчизняної політичної науки." Grani 19, no. 3 (February 19, 2016): 68–72. http://dx.doi.org/10.15421/1716062.

Full text
Abstract:
Основною метою є дослідження витоків біополітики як нового напрямку наукових досліджень у межах вітчизняної політичної науки. З’ясовано, що в науковому співтоваристві й досі не вироблено чіткого уявлення про витоки цієї наукової дисципліни: одні біополітики бачать їх в еволюції біологічного знання, інші – підкреслюють важливу роль політичних концепцій. Запропоновано комплексний підхід до цієї проблематики, де до витоків біополітики можна віднести філософські, біологічні, політичні та психологічні концепції від античного періоду до сучасності, що сприяє уточненню наукового знання стосовно цієї проблематики, підкреслює міждисциплінарний статус цієї дисципліни і конкретизує сферу її наукового інтересу. З’ясовано, що біополітика – це міждисциплінарна галузь знання в межах вітчизняної політичної науки, яка поєднує безліч напрямів досліджень: витоки та еволюція політичної поведінки людини, психофізіологічні аспекти такої поведінки, роль виховання і соціальних норм у трансформації соціальної та політичної поведінки, вплив політичної поведінки на політичний процес тощо. Запропоновано визначення біополітики як суміжної дисципліни, що досліджує «людину політичну» як біологічний вид з акцентом на психофізіологічних механізмах політичної поведінки та їх впливом на політичний процес.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

Melnychuk, N. Ya, and Ya V. Henyk. "Ландшафтно-екологічні особливості формування зелених насаджень у Львівській урбоекосистемі." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 9 (December 26, 2019): 9–14. http://dx.doi.org/10.36930/40290901.

Full text
Abstract:
Розкрито ландшафтно-екологічні особливості структури Львова та їх вплив на формування еколого-біологічних особливостей зелених насаджень міста. Проведено аналіз картографічного матеріалу, цільове натурне обстеження садово-паркових об'єктів міста Львова, їх ландшафтно-планувальну та типологічну структуру. Проаналізовано елементи ландшафтної структури на рівні макрорельєфу та мезорельєфу, які зберегли свою ідентичність, а тому певною мірою репрезентують ландшафтний аспект природного середовища Львова. Досліджено фітоценотичну структуру 10 дослідних ділянок комплексної зеленої зони міста Львова. З'ясовано еколого-біологічні відмінності та особливості формування просторових природних явищ у певному фітоценотичному угрупованні. Встановлено, що формування фітоклімату над окремою територією є наслідком інтегрованої взаємодії основних кліматотвірних чинників, що включають в себе надходження сонячної радіації, особливостей атмосферної циркуляції та підстильної поверхні. Виявлено, що знаючи кліматотвірні властивості едифікаторів головної синузії, можна формувати паркові та лісопаркові фітоценози, які володіють високою естетичною цінністю та сприятливими санітарно-гігієнічними умовами. Окреслено негативні явища впливу на різноманітні елементи ґрунтового покриту та рослинного вкриття урбанізованованих екосистем. Встановлено, що негативні наслідки рекреаційного природокористування підсилюються сезонністю, а також зосередженням рекреантів у найбільш освоєних паркових насадженнях. Відзначено, що Львівська урбосистема потребує зменшення рекреаційного навантаження на паркові та лісопаркові рослинні угруповання.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

Kuz, Oleh, and Valentin Cheshko. "ТРАНСБІОПОЛІТИКА: ОНТОЛОГІЯ ТА МЕТАТЕОРІЯ КЕРОВАНОЇ ЕВОЛЮЦІЇ." Epistemological Studies in Philosophy Social and Political Sciences 4, no. 1 (July 21, 2021): 84–94. http://dx.doi.org/10.15421/342110.

Full text
Abstract:
Постановка проблеми. Сучасний етап розвитку науки визначається радикальними інституційними змінами в її соціальному статусі та структурі. Основні відмінності від класичного етапу зводяться до: по-перше, відмови від принципу етичної нейтральності наукового знання і, по-друге, реального перегляду змісту категорії «парадигма» як центрального елементу організації теоретичних знань. Її замінюють значно більш складними конструкціями, що складаються з кількох гетерогенних компонентів. Відбувається взаємне проникнення публічно-аксіологічної та описово-наукової форм дискурсу, що створює нерозривну єдність щодо змісту теоретичної структури. Публікацію присвячено аналізу цих обидвох аспектів теоретичної технонауки. У відповідності до специфічності предмету дослідження було застосовано методи квантифікаційного дискурсивного та концептуального аналізу метатеоретичних і онтологічних знань відповідно. Надметою є визначення базової схеми взаємодії між організацією трансдисциплінарної матриці та онтологічним рівнем теоретичного технознання. У онтологічному аспекті технонаука (постакадемічна наука) є теоретичним і технологічним інструментарієм щодо управління напрямком біологічної та соціокультурної еволюції. У епістемологічному аспекті сучасні теорії, що мають людський вимір, містять специфічну (транс)дисциплінарну матрицю, що складається не з одного, а двох парадигмальних ядер: науково-дескриптивного та гуманітарно-аксіологічного. Згідно з нашою моделлю, принципи біоетики є соціальним інститутом регулювання та контролю технологічного (біологічного та соціального) ризику. Прикладні технологічні розробки представлені (1) генною інженерією як інструментом управління біологічною еволюцією та (2) соціально-економічною інженерією як засобом управління цивілізаційним і соціокультурним розвитком. Ця бінарна структура логічно походить з постульованої нами трьохмодульної організації стабільної еволюційної стратегії людини розумної. Натурфілософія знову набуває статусу основної теорії еволюції в експліцитному вигляді. Існує система метафізичних постулатів і онтологічних категорій, що походить з антропного принципу участі. Для сучасної неоліберальної політичної демократії біовлада та біополітика є найбільш ефективною технологією стабілізації сценаріїв і тенденцій глобального еволюційного процесу, оптимальними щодо цієї ідеологічної системи. Висновки. Трансбіополітика у нашому розумінні постає як політична проблематика, пов’язана з раціоналізацією глобального еволюційного процесу. Найближчими десятиліттями трансбіополітика стане несучим елементом глобального процесу еволюції ноосфери з подальшим ускладненням і збільшенням когезії між окремими соціокультурними типами, що входять до системи сучасної глобальної цивілізації.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

Цомко, О. О. "Біологічні та духовні аспекти феномену життя." Політологічний вісник, Вип. 50 (2010): 97–105.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

Хмара, Міла. "МЕДИЧНЕ ПРАВО В КОНТЕКСТІ АКТУАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ БІОЕТИКИ: ПЕРИНАТОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ." Young Scientist, no. 12 (88) (December 30, 2020): 19–25. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2020-12-88-5.

Full text
Abstract:
Досліджено правовий складник біоетики, реалізований у медичному праві як новаційному спрямуванні юридичної науки, у конкретизації до перинатологічних питань. Проаналізовано змістове, функціональне, цільове співвідношення біоетики і медичного права. Охарактеризовано предметно-методологічну специфіку біоюриспруденції. Розглянуто зміст і проблематику правової перинатології у конкретизації до актуальних морально-етичних і правотворчих завдань. Продемонстровано, що підґрунтям дивергентності медичних, правових, філософсько-правових, філософсько-етичних, релігійних поглядів на допоміжні репродуктивні технології є розбіжності в уявленнях про природу зачаття, подружніх стосунків, моменту виникнення права на охорону життя ембріона людини, колізія між правом жінки на вільне прийняття рішень щодо можливості дітонародження та правом на охорону життя ембріона, правами сурогатної матері і біологічних батьків. Відзначено необхідність удосконалення правового регулювання застосування допоміжних репродуктивних технологій щодо низки вимог (договір про сурогатне материнство, відповідальність біологічних батьків).
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
21

Sklianska, Olha. "ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ СУПРОВІД ДИТИНИ РАННЬОГО ВІКУ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ В УМОВАХ ІНКЛЮЗИВНО-РЕСУРСНОГО ЦЕНТРУ." HUMANITARIUM 42, no. 1 (November 14, 2019): 154–64. http://dx.doi.org/10.31470/2308-5126-2019-42-1-154-164.

Full text
Abstract:
Розглянуто моделі психолого-педагогічної допомоги дітям раннього віку та раннього втручання. Здійснено порівняння основних принципів та характеристик програм ранньої психолого-педагогічної допомоги та раннього втручання. Визначено провідні аспекти психолого-педагогічної допомоги дітям раннього віку з позицій біопсихосоціальної моделі інвалідності. Виділено завдання та спрямованість психолого-педагогічної допомоги дітям з особливими потребами, що забезпечується інклюзивно-ресурсним центром. Здійснено спробу визначити структуру психолого-педагогічного супроводу дітей раннього віку з особливими потребами в умовах інклюзивно-ресурсного центру. Розглянуто основні етапи підготовки дитини раннього віку з особливими потребами до інклюзивного навчання в дошкільному закладі: розвиток дитини з особливими потребами та підготовка до включення в освітнє середовище; комплексна психолого-педагогічна оцінка розвитку дитини та розробка рекомендації щодо освітньої програми, корекційно-розвиткової роботи та необхідних пристосувань середовища; супровід інклюзивного навчання дитини з особливими потребами в закладі освіти. Окреслено провідні аспекти функціонального підходу до оцінки розвитку дитини раннього віку. Виділено принципи психолого-педагогічного супроводу з огляду на біопсихосоціальну модель розуміння інвалідності, що враховує взаємодію біологічних, психологічних та соціальних факторів розвитку дитини. Наведено апробовані методики вивчення стану психічних функцій та діяльності дитини як окремого індивіда, різних аспектів батьківства та особливостей соціальної взаємодії дитини раннього віку з дорослим. Окреслено ключові аспекти складання та реалізації індивідуальної програми розвитку дитини раннього віку.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
22

Жуйков, О. Г. "Біологічний метод захисту рослин у сучасному органічному землеробстві України: історичні аспекти, тренди, перспективи." Аграрні інновації, no. 12 (May 23, 2022): 23–27. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2022.12.4.

Full text
Abstract:
Біологічний метод захисту культурних рослин від шкідників і хвороб заснований на використанні хижих і паразитичних комах (ентомофагів), хижих кліщів (акарифагів), нематод, птахів, ссавців і ін. для пригнічення або зниження чисельності шкідливих організмів (проти шкідників с.-г. культур), і біопрепаратів, заснованих на продуктах життєдіяльності мікроорганізмів (проти шкідників і хвороб с.-г. культур). Даний метод боротьби зі шкідниками й хворобами відрізняється тим, що абсолютно безпечний для навколишнього середовища й людини, а також має ряд переваг у порівнянні із застосуванням хімічних препаратів. Сучасні біологічні методи, застосовувані для захисту сільськогосподарських культур від шкідників, умовно діляться на наступні: а) застосування харчових і феромонних принад; б) зоологічний метод; в) застосування ентомофагів; г) препарати на основі продуктів життєдіяльності мікро й макроорганізмів. Використовуючи харчові принади, можна локалізувати шкідників у певному місці, де їх буде не складно знищити. Інший метод принад – застосування пасток з феромонами й атрактантами. Заснований цей метод боротьби з комахами на їхній здатності до комунікації за допомогою пахучих речовин, що виділяються спеціальними статевими залозами. Зоологічний метод – залучення на ділянку дрібних тварин і птахів, що харчуються шкідливими комахами, їх яйцями й личинками. Ентомофаги – корисні комахи, що харчуються комахами-шкідниками, що є їхніми природними ворогами. Застосування ентомофагів при вирощуванні культурних рослин дозволяє забезпечити раннє виявлення шкідника, знизити пестицидне навантаження й зберегти екологічну чистоту врожаю. Використання організмів і продуктів їх життєдіяльності (або їх синтетичних аналогів) для контролю щільності популяцій комах-шкідників, бур'янів і грибів, що викликають хвороби сільськогосподарських культур – найбільш зручний, оперативний і технологічний варіант біологічного методу захисту с.-х. культур. Цілком припустима комбінація елементів біологічного захисту разом із помірним використанням синтетичних пестицидів у строки, коли вони найменш небезпечні для ентомофагів і не виявлять фунгіцидної дії на корисну мікрофлору.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
23

Глушко, О. В. "Амортизація, як джерело фінансування відтворення довгострокових біологічних активів рослинництва: обліково-аналітичний аспект." Економіка. Фінанси. Право, no. 12 (2013): 28–30.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
24

Глушко, О. В. "Амортизація, як джерело фінансування відтворення довгострокових біологічних активів рослинництва: обліково-аналітичний аспект." Економіка. Фінанси. Право, no. 12 (2013): 28–30.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
25

Tikhankov, I. O. "Перспективи використання нітрату кобальту як контрастеру для електронної мікроскопії біологічних об’єктів." Biosystems Diversity 16, no. 2 (January 28, 2008): 165–71. http://dx.doi.org/10.15421/010865.

Full text
Abstract:
Розроблено методику контрастування ультратонких зрізів рослинних і тваринних тканин, залитих в епоксидні смоли, водними розчинами нітрату кобальту. Розглянуто різні аспекти такої підготовки препаратів. Визначено оптимальні умови проведення контрастування зрізів. Проаналізовано переваги розробленої методики порівняно із загально прийнятим способом підготовки препаратів. Оцінено перспективи її використання при вивченні морфології та гістохімії різноманітних біологічних об’єктів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
26

Труба, О. О. "ЕПІЗООТОЛОГІЧНІ ТА ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ КИШКОВОГО ІЄРСИНІОЗУ В УКРАЇНІ (ОГЛЯД)." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine, no. 3 (54) (February 17, 2022): 48–53. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.vet.2021.3.7.

Full text
Abstract:
Стаття містить аналітичні відомості про сучасний епідеміологічний стан поширення кишкового ієрсиніозу серед тварин і людей як за кордоном, так і в Україні. На підставі аналізу національних і закордонних наукових джерел у статті представлено інформацію щодо поширення ієрсиніозу серед людей і тварин. Охарактеризовано сучасні підходи до ідентифікації патогенних штамів. Проведено огляд інформації і порівняльну характеристику методів виявлення і дослідження Yersinia enterocolitica. Встановлено наявні нині методи диференціації патогенних і непатогенних штамів Y.enterocolitica різних сероварів, які можна умовно поділити на 4 групи: біологічні, генетичні, фенотипічні, імунологічні. Базуючись на отриманих даних і власному дослідженні, можна стверджувати, що найбільш достовірні результати досліджень можна отримати, використовуючи тільки повну комбінацію методів. Під час аналізу показників визначено головні серовари збудника кишкового ієрсиніозу, які є патогенними як для людей, так і для тварин. На основі аналізу літературних джерел в останні роки територію України можна умовно поділити на області, що відповідають трьом рівням ураження: низькому, середньому і високому. Низький рівень захворюваності встановлюють у разі виявлення від 0,01 до 0,11% випадків на 100 тисяч населення, середній рівень - 0,12-0,58% випадків на 100 тисяч населення, високий рівень - 0,59% спалахів і вище на 100 тисяч населення. Хоча Yersinia enterocolitica є загальним ентеропатогеном, який зазвичай спричинює відносно легкий перебіг хвороби, проте він може бути основною причиною небезпечної для життя інфекції, що виникає після гемотрансфузії, спричиняючи сепсис, а також може призводити до тяжких постінфекційних ускладнень, таких як артрит. Унаслідок здійснення власних досліджень установлено, що одним із досить простих, економічно доцільних та інформативних методів діагностики ієрсиніозу у котів є посів на ієрсиніозне поживне середовище, на якому бактеріальна культура росте досить швидко і специфічно. Із використанням літературних джерел проведено вибірку основних комплексів дослідження Yersinia enterocolitica. Проведено економічну оцінку їх застосування. Піднято питання про біологічну безпеку людини і дрібних домашніх тварин щодо поширення збудника кишкового ієрсиніозу.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
27

Soloduchina, L. S. "Проблемні аспекти публічної політики щодо забезпечення виховання дітей У біологічних сім’ях." Державне управління: теорія та практика, no. 1 (November 28, 2019): 58–70. http://dx.doi.org/10.36030/2311-6722-2019-1-58-70.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
28

Tumanov, V. "Діазинон. Основні аспекти біологічної дії, токсикологічні властивості та патоморфологія отруєнь." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, no. 77 (March 5, 2017): 131–36. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7729.

Full text
Abstract:
The article represents data on chemical properties and main aspects of the biological action of the diazinon - organophosphate pesticide that is widely used as a drug with marked acaricidal and insecticidal properties. Analyzed published data on metabolism, diazinon accumulation in various organs and systems, and ways of removing from the body. The article shows the median lethal dose (LD50) diazinon for various kinds of animals. The special features of the pathogenesis of poisoning, the main mechanism of action of toxic organophosphorus pesticides is the phosphorylation and inhibition of acetylcholinesterase, resulting in a marked accumulation of acetylcholine in the cholinergic synapses, excessive stimulation of nerves and muscles, disruption passage of nerve impulses. The article detailed the clinical signs of acute poisoning by organophosphate compounds. These data indicate that the effects on the body organophosphorus pesticides includes muscarinic effects (sialorrhea and excessive secretion of sweat glands, bronchorrhea, increased motility of the gastrointestinal tract, accompanied by spastic contractions of the intestinal wall, vomiting and gastroenteritis), nicotine action (miofibrillation, rigidity pectoral muscles, paralysis of respiratory muscles with the development of sudden hypoxemia) and central effects (arising from the impact of the central nervous system and are accompanied by violation of its function). The analysis pathmorphology of poisoning of the organophosphate pesticide. These data indicate that structural changes diazinon poisoning is less specific than clinical signs and characterized by: the development of the circulatory disorders (acute congestive hyperemia recorded and hemorrhage), the appearance of dystrophic and necrotic changes parenchymal elements of the brain and spinal cord, liver, kidneys and so on. Also recorded alterations changes ganglion cells and spinal cord autonomic ganglion, proliferation of glial cells, and for subacute and chronic poisoning – disintegration of the myelin and nerve fibers axial cylinder. Described diazinon influence on organs of the immune system and ability to induce endocrine disorders. There are published data on the potential mutagenic, carcinogenic and teratogenic effects of the diazinon. The range of problems researd structural changes by the origin and development of clinical evidence for the effect of different doses diazinon and certain aspects of forensic veterinary diagnostic poisoning mammals and birds of organophosphate pesticides.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
29

Andrushyshyna, I. N., I. O. Golub, and O. G. Lampeka. "АНАЛІТИЧНІ АСПЕКТИ МІЖЛАБОРАТОРНОГО КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ РЕЗУЛЬТАТІВ ЕЛЕМЕНТНОГО АНАЛІЗУ В БІОЛОГІЧНИХ СЕРЕДОВИЩАХ ЛЮДИНИ." Medical and Clinical Chemistry, no. 1 (April 12, 2019): 10–16. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2019.v0.i1.9993.

Full text
Abstract:
Вступ. У роботі розглянуто питання аналізу мікроелементного складу сироватки і цільної крові людини як важливий момент проведення клінічної діагностики. Стандартні зразки біологічних матеріалів є повноцінним носієм правильності та прецесійності вимірювання. Мета дослідження – дати порівняльну оцінку правильності та прецесійності визначення макро- і мікроелементів у тестовій сироватці й цільній крові методом багатоелементного аналізу оптико-емісійної спектрометрії з індуктивно зв’язаною плазмою. Методи дослідження. Зразки сироватки крові на вміст Na, K, Ca, Mg, Fe, Cu, Zn, P та цільної крові на вміст Pb, Cd, Mn, Se готували відповідно до валідованої і затвердженої методики. Дослідження проводили на приладі оптико-емісійної спектрометрії з індуктивно зв’язаною плазмою моделі Optima 2100 DV фірми “Perkin-Elmer” (США). Результати й обговорення. Дослідження по визначення 8-ми хімічних елементів у сироватці крові за програмою “Sequas” (FORTRESS), які проводили впродовж року, продемонстрували високу кількість добрих (6) та задовільних (4) результатів з 12-ти визначень. Найбільша кількість високих збігів під час участі в програмі “LAMP” (CDC) була характерна для Mn і Se, менша – для Cd та Pb. Визначено методологічні підходи для отримання адекватних результатів, наприклад застосування коефіцієнта поправок та прийоми корекції спектральних завад. Описано особливості використання референтних зразків для проведення міжлабораторних тестів і контролю якості досліджень вмісту макро- та мікроелементів у біологічних середовищах. Показано перспективність застосування сучасних спектральних методів багатоелементного аналізу в клінічній діагностиці мікроелементозів. Висновки. Участь у програмах міжлабораторних порівнянь макро- та мікроелементів дозволяє вдосконалювати власні внутрішні процедури контролю якості визначення у біологічних середовищах, дає додаткову зовнішню оцінку випробувальних спроможностей лабораторій і, таким чином, підвищує надійність отриманих результатів лабораторної діагностики.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
30

Ущаповський, Артем. "ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ОБОГАЩЕНИЯ ЖЕЛИРОВАННЫХ СЛАДКИХ БЛЮД НЕТРАДИЦИОННЫМ РАСТИТЕЛЬНЫМ СЫРЬЕМ." Научный взгляд в будущее, no. 22-01 (June 30, 2018): 37–41. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2021-22-01-029.

Full text
Abstract:
Споживання жельованих солодких страв відіграє значну роль у повноцінному харчуванні різних вікових груп населення, особливо у людей похилого віку. Тому при створенні нових видів продуктів із підвищеною харчовою та біологічною цінністю в даному напрямку на
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
31

Король, Ярослав. "СПЕЦИФІЧНІ АСПЕКТИ ТА АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ВЕДЕННЯ ХІМІЧНОЇ, БІОЛОГІЧНОЇ, РАДІАЦІЙНОЇ РОЗВІДКИ В УМОВАХ МІСТА." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 85, no. 2-3 (April 11, 2022): 123–38. http://dx.doi.org/10.32453/3.v85i2-3.834.

Full text
Abstract:
Сучасні умови підготовки та ведення загальновійськового бою (бойових дій), які підтверджені досвідом локальних війн, збройних конфліктів останніх десятиріч та перебігом подій щодо відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, враховуючи, що бойові дії відбуваються переважно в умовах урбанізованої місцевості, обумовлюють необхідність створення сучасної системи хімічного, біологічного, радіологічного та ядерного захисту у Збройних Силах України. На жаль, попри безперечну важливість комплексної готовності та спроможності військових підрозділів до дій у складних умовах сучасного загальновійськового бою, деякі питання бойової підготовки вважаються непріоритетними та залишаються недостатньо вивченими. Одним із них є всебічна підготовка та ведення військовими частинами (підрозділами) хімічної, біологічної, радіаційної розвідки в умовах урбанізованої місцевості, яка апріорі характеризується великою щільністю промислових об’єктів. Деякі з них у своїх технологічних процесах серед іншого використовують небезпечні хімічні речовини. В умовах сучасності, коли за рахунок своєї асиметричності загрози суттєво відрізняються від небезпек двадцятого століття, проявляються тенденції не тільки до збільшення просторових і скорочення часових показників загальновійськового бою, але і його наземно-повітряно-підземного характеру, а специфіка бою у населеному пункті дуже часто вимагає від підрозділів здатності діяти самостійно, у відриві від основних сил військових частин, питання своєчасного виявлення та оцінювання хімічної, біологічної, радіаційної обстановки стає одним із першочергових. У статті на основі досвіду локальних війн і збройних конфліктів останніх десятиріч та загальних тенденцій розвитку приладів і засобів хімічної, біологічної, радіаційної розвідки Збройних Сил України та армій провідних країн світу розглянуто проблемні питання подальшого удосконалення та особливостей ведення хімічної, біологічної, радіаційної розвідки в умовах міста (населеного пункту).
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
32

Krutsevych, Tetyana, Yevgenij Imas, and Oksana Marchenko. "Гендерні відмінності ієрархічної структури ціннісних орієнтацій школярів різних вікових груп." Physical education, sports and health culture in modern society, no. 3 (43) (September 29, 2018): 26–35. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-03-26-35.

Full text
Abstract:
Актуальність. У статті розглянуто різноманітні аспекти гендерної проблематики та гендерного підходу у фізичному вихованні школярів. Завдання роботи. Вивчення гендерних відмінностей у структурі ціннісних орієнтацій юнаків і дівчат різного віку та вплив психологічної статі на формування ієрархії ціннісних орієнтацій школярів. Методи. Для вивчення ієрархії ціннісних орієнтацій школярів та їх психологічного типу були використані методика М. Рокича, та тест-опитувальник Сандри Бем. У дослідженні взяли участь школярі 5-11 класів (564 особи). Результати роботи. Доведено, що у віковому аспекті між юнаками та дівчатами існують як спільні пріоритетні ціннісні орієнтації, так і досить суттєві розходження у виборі термінальних та інструментальних цінностей, що свідчить про вікову зміну пріоритетних якостей завдяки яким школярі досягають власної життєвої мети. Досліджено взаємозв’язок ієрархії термінальних та інструментальних цінностей з психологічною статтю школярів (фемінність, маскулінність і андрогінність). Виявлено суттєі відмінності у виборі власних пріоритетних цінностей між юнаками та дівчатами одного статеворольового типу. Висновки. Для формування стратегії залучення учнівської молоді до систематичних занять фізичною культурою, вивчаючи інтереси, мотиви, ціннісні орієнтації у сфері фізичної культури, їх ставлення до рухової активності, не можна орієнтуватися тільки на один з показників біологічної чи психосоціальної системи, необхідно врахування не тільки фізіологічних, та морфо-функціональних особливостей школярів, але і весь комплекс біосоціальних ознак особистості, впроваджуючи гендерний підхід у процес шкільного фізичного виховання.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
33

Trachtenberg, I. M., I. S. Chekman, V. O. Linnik, V. G. Kaplunenko, M. P. Gulich, E. M. Biletska, V. F. Shatorna, and N. M. Onul. "Interaction of Microelements: Biological, Medical, and Social Aspects." Visnik Nacional'noi' akademii' nauk Ukrai'ni, no. 6 (June 25, 2013): 11–20. http://dx.doi.org/10.15407/visn2013.06.011.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
34

Matveieva, Nataliia. "Чинники впливу на мовленнєві порушення дітей молодшого шкільного віку." Освітній простір України 17 (November 22, 2019): 153–59. http://dx.doi.org/10.15330/esu.1.153-159.

Full text
Abstract:
Н.Матвеєва наголошує на тому, що мова забезпечує потреби особистості у спілкуванні, ознайомленні з навколишнім світом, нормами взаємодії між людьми, реалізації власних задумів та потреб. У статті проаналізовано основні чинники впливу на появу порушень мовлення у дітей. Автор розглядає різні аспекти проблеми виникнення мовленнєвих порушень, а саме: біологічний, соціально-психологічний, педагогічний. Акту-алізується необхідність родинного виховання на усталених традиціях українського народу, збереження звичаїв та морально-етичних цінностей, які загалом дозволяють розвинути мовлення особистості на відповідному рівні. Стаття розкриває основні вимоги Державного стандарту щодо навчання осіб із порушеннями мовлення, а також визначає чіткі завдання задля підвищення ефективності та якості навчання учнів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
35

ПЕЛИПЕНКО, Микола. "САМОЗБЕРЕЖЕННЯ МАЙБУТНЬОГО РЯТУВАЛЬНИКА ЯК АСПЕКТ СТАЛОГО РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 3 (December 2020): 354–62. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-3-354-362.

Full text
Abstract:
АНОТАЦІЯ У статті узагальнюється поняття сталого розвитку суспільства, визначено його сутність та коротко описується його походження. Обґрунтовується роль готовності майбутніх рятувальників до самозбереження в реалізації моделі сталого розвитку. Розглядаються психологічні, управлінські, моральні аспекти самозбереження майбутніх рятувальників в екстремальних умовах професійної діяльності, його зв’язок з відповідною поведінкою. Доводиться значення самозбереження в контексті виконання рятувальниками своїх професійних обов’язків. Наголошується на специфіці ставлення суспільства до збереження життя та здоров’я рятувальників, розкривається відповідна етична суперечність. Обґрунтовується природність самозберігаючої поведінки рятувальника, як з біологічної, так і з психологічної точки зору. Проаналізовано деякі нормативні документи минулого і сучасності, на основі яких описується і обґрунтовується трансформація офіційної позиції держави щодо необхідності збереження життя і здоров’я рятувальників. Підбито підсумки щодо необхідності формування самозберігаючої поведінки майбутніх рятувальників в контексті розвитку ідеї сталого розвитку суспільства. Ключові слова: сталий розвиток, готовність до самозбереження, самозберігаюча поведінка, майбутній рятувальник, оперативно-рятувальна служба, виправданий ризик.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
36

Pershko, I. O., and N. A. Todosiichuk. "МІЖДИСЦИПЛІНАРНА ІНТЕГРАЦІЯ ПРИ ВИКЛАДАННІ БІОХІМІЇ У ФАРМАЦЕВТИЧНОМУ КОЛЕДЖІ НА ПРИКЛАДІ ТЕМИ «ВСТУП ДО ОБМІНУ РЕЧОВИН ТА ЕНЕРГІЇ»." Медична освіта, no. 3 (October 15, 2020): 49–55. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2020.3.10772.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано теоретичні та практичні аспекти міждисциплінарної інтеграції при викладанні біологічної хімії. Розглянуто механізм реалізації предметно-орієнтованого навчання в межах вертикальної міждисциплінарної інтеграції на прикладі теми «Вступ до обміну речовин та енергії». Запропоновано конкретні шляхи підвищення ефективності викладання біохімії засобами міжпредметних зв’язків. Реалізація принципів міждисциплінарної інтеграції під час проведення лекційних занять вимагає від викладача глибоких знань не лише його предмета, але й багатьох інших навчальних дисциплін, у тому числі і предметів фахової підготовки студентів-фармацевтів. Вкрай важливо дотримуватися оптимального балансу між матеріалом теми, що вивчається під час лекції, та інформацією суміжних тем чи навчальних дисциплін. Використання принципів міждисциплінарної інтеграції при вивченні біологічної хімії сприяє підвищенню мотивації студентів, а саме усвідомленню практичної значущості навчального матеріалу та набутих компетентностей у майбутній професійній діяльності.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
37

Шимон, В. М., and Ю. Ю. Меклеш. "Хірургічне лікування переломів довгих кісток із використанням керамічних імплантів (огляд літератури)." Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Медицина 60, no. 2 (December 31, 2019): 43–49. http://dx.doi.org/10.24144/2415-8127.2019.60.43-49.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто історичний аспект та сучасний стан проблеми розробки та використання імплантів для заміщення дефектів кісткової тканини. Істотний сегмент сучасного ринку науковоємних технологій становить розробка і виробництво біоматеріалів. Створення «штучної кістки» є першочерговим завданням медичного матеріалознавства, яке може бути вирішене вченими шляхом розробки біоактивних склоподібних та керамічних матеріалів з високою резорбційною здатністю, не токсичністю та біосумісністю. Характер регенеративних процесів у значній мірі визначається властивостями матеріалів, які використовуються для заповнення дефектів кістки. Сучасний рівень медицини важко уявити без біологічних імплантів, за допомогою яких виконуються реконструктивні хірургічні втручання в травматології-ортопедії, щелепно-лицевій хірургії. Найбільш широкомасштабні дослідження виконані в галузі отримання та клінічного застосування матеріалів на основі гідроксиапатиту. Для підвищення здатності до тимчасової механічної функції необхідні більш щільні кісткові замінники. Серед представників кераміки перевагу у міцності має гідророксилапатит (ГА). Для підвищення остеоінтегративних властивостей, здатності до переносу та поступового вивільнення стимуляторів остеогенезу потрібен високопористий кістковий замінник. У цьому випадку переваги має біфосфатна кераміка (БФ) на основі ГА, здатність якої до біодеградації вище, ніж ГА, але показники міцності недостатні для використання у навантажених ділянках скелета. Незважаючи на існування значної різноманітності зразків ГА чи кераміки, що відрізняються за складом, пористістю та, відповідно, міцністю, до теперішнього часу не існує диференційованого підходу до вибору кісткового замінника в залежності від характеру та локалізації порожнинного кісткового дефекту, його розмірів та умов навантаження. На основі виконаного аналітичного аналізу літературних даних щодо проблеми використання імплантаційних матеріалів для пластики кісткових порожнин в ортопедії та травматології можна зробити висновки щодо актуальності та значущості вибраного напрямку наукового дослідження та окреслити деякі аспекти розвитку цієї проблеми, а також визначити питання, котрі потребують подальшого вирішення. Ключові слова: кісткова тканина, дефект, гідроксилапатитна кераміка, біфосфатна кераміка, імплантат.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
38

МАКСИМЕНКО, Сергій. "ІНФОРМАЦІЙНО-ЕНЕРГЕТИЧНА НУЖДА ЯК ВЛАСТИВІСТЬ ОСОБИСТОСТІ: ДЖЕРЕЛА Й РУШІЙНІ СИЛИ РОЗВИТКУ." Психологічне здоров’я, no. 2 (April 28, 2021): 75–88. http://dx.doi.org/10.32689/2663-0672-2021-2-8.

Full text
Abstract:
Постановка проблеми. Сучасна наука не має метода, який був би адекват- ним щодо наукового дослідження психології особистості як унікальної, неповторної та ціліс- ної системи. Ми вважаємо, що генетико-моделюючий метод відображає ті сутнісні ідеї, які необхідно реалізувати в дослідженні особистості як цілісності, що саморозвивається зав- дяки дії біосоціальної основи – життєвої енергії, яка «опредметилася» в даній особистості. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Складну суперечливу взаємодію біологічного та соціального є сенс розглядати в двох площинах – як фактори, що діють на особистість, і як фактори, які утворюють особистість та забезпечують її існування та розвиток «зсереди- ни». Біологічні та соціальні фактори не існують як окремі, кожний із них являє собою інакше буття другого. Принцип єдності біологічного та соціального відкриває реальну сутнісну при- роду витоків активності особистості. Формулювання мети статті. Мета – проаналізу- вати поняття «особистість» і адекватний метод її дослідження – генетико-моделюючий, описати атрибутивні характеристики життєвої енергії людини. Виклад основного ма- теріалу. Перший принцип генетико-моделюючого метода – принцип аналізу за одиницями, другий принцип -єдності біологічного та соціального, третій принцип – креативності, чет- вертий принцип – рефлексивного релятивізму, п’ятий принцип – єдність експериментальної та генетичної ліній розвитку. Першою атрибутивною змістовою ознакою життєвої енергії (нужди) є її гетерогенність: біологічне й соціальне тут від початку складають суперечливу, але абсолютно нерозривну єдність. Друга атрибутивна змістова характеристика життє- вої енергії (нужди) – здатність до розвитку (саморозвитку). Ця характеристика тісно пов’я- зана з інформаційним аспектом життєвої енергії. Третя атрибутивна ознака життєвої енергії (нужди) полягає в тому, що її розвиток спрямований і являє собою ортогенез. Чет- верта атрибутивна змістова характеристика життєвої енергії (нужди) – її здатність до породження. Зустріч двох гілок життєвої енергії, втіленої в живих істот різної статі, поро- джує якісно інформаційно та енергетично нову життєву енергію, яка продовжується в існу- ванні нової живої істоти. Цей акт – єдине цілісне «опредмечування» життєвої енергії в жи- вій природі. Якщо ж казати про людину, ми зустрічаємося з «іншою» реальністю: життєва енергія людини може створювати і нову людину, і якісно новий продукт (творчість). П’ята атрибутивна характеристика життєвої енергії (нужди) полягає в тому, що вона існує лише в формі втілення народженої нею живої істоти. Жива істота існує одночасно і як структу- ра, і як втілена в ній життєва енергія. Водночас, життєву енергію ми не можемо пізнати іншим шляхом, крім вивчення живої істоти як її прояву. Шоста атрибутивна характеристи- ка життєвої енергії (нужди) – це її афіліативна природа. Істинною формою існування жит- тєвої енергії є любов, яка протистоїть космічній ентропії та визначає рух усіх живих істот (не лише людей) один до одного. І результатом цього руху буде народження нової людини. Сьома атрибутивна характеристика життєвої енергії (нужди) – нескінченність її існуван- ня. Завершеним кінцевим) буде існування організму, особистості як носія життєвої енергії. Але завдяки зустрічі й любові життєва енергія продовжує свої існування і стає нескінченною в часі. Нам здається, що аналіз даної атрибутивної властивості дозволить, крім усього ін- шого, відкрити нові аспекти значення часу в житті. Висновки і перспективи подальших досліджень. У відповідності зі створеною нами оригінальною теоретичною парадигмою, в основі розвитку особистості знаходиться дія життєвої енергії як генетично вихідної оди- ниці людського розвитку та існування. Будучи інформаційно-енергетичним потоком, жит- тєва енергія специфічно з’єднує біологічні та соціальні детермінанти людського існування і являє собою початкову рухову силу саморозвитку особистості як окремої людської істоти. Суперечлива діалектична єдність біологічного та соціального, свідомого та несвідомого, що здійснюється в особистості, породжує найважливіші атрибутивні характеристики остан- ньої. Постійна енергетична напруга життєвої енергії створює реальні умови формування самою особистістю реципрокних механізмів, які, базуючись на потужних соціальних впливах, трансформуються в онтогенезі в біологічні (морфологічні) та психічні структури.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
39

Poltavsky, Anatolii, Volodymyr Savenko, and Oleksandr Brusak. "Socio-Biological Aspects of Physical Culture." Bulletin of Luhansk Taras Shevchenko National University 2, no. 4 (327) (2019): 5–14. http://dx.doi.org/10.12958/2227-2844-2019-4(327)-2-5-14.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
40

Palasiuk, B. M. "ДИДАКТИЧНІ АСПЕКТИ ВИКЛАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ФІЗИКИ У ВИЩОМУ МЕДИЧНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ." Медична освіта, no. 4 (February 14, 2020): 98–102. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.4.10866.

Full text
Abstract:
Важливою складовою базової підготовки майбутнього медика залишається медична та біологічна фізика, оскільки саме у процесі вивчення цього предмета здійснюється розвиток природничо-наукового мислення студентів. Медична фізика вивчається на першому курсі вищого медичного закладу. На початку вивчення матеріалу студенти повинні володіти фундаментальними теоріями з фізики, які розглядалися у середніх навчальних закладах. Сформована у них наукова та фізична картина світу за шкільні роки під час вивчення природничих наук у виші лише розширюється та поглиблюється. Таким чином реалізується принцип наступності вивчення фізики у системі неперервної освіти. Специфіка дидактичного підходу до вивчення фізики в медичному університеті значною мірою зумовлена тим, що для спеціаліста-фізика основним є фізична суть явищ природи, а для фахівця-медика об’єктом дослідження є людина. Для фахівців медичної галузі фізика виступає як фундаментальна природничо-наукова дисципліна, і для них головним є вміння використовувати знання фізики при розв’язанні фахових проблем. Викладачі кафедри підготували нову навчально-методичну літературу для дисциплін, які викладаються на кафедрі. У нових навчальних посібниках приділено багато уваги практичному аспекту можливого використання набутих знань у майбутній діяльності лікаря, відображено останні досягнення фізичної науки в галузі медичної діагностики та лікування. Однією з форм проведення практичних занять на кафедрі є використання елементів проблемного навчання. Створення проблемних ситуацій активізує пізнавальну діяльність студентів на занятті. У професійній діяльності лікаря важливу роль відіграє вміння правильно діагностувати захворювання. В основі більшості діагностичних методів лежать фізичні закони, теорії, наукові факти, а також фізичні властивості об’єктів і закономірності перебігу фізичних явищ, тому виникає необхідність навчати майбутнього лікаря діагностичної діяльності уже на етапі вивчення медичної фізики. У цьому аспекті застосовуємо компетентнісний підхід, у рамках якого закладаються основи діагностичних компетенцій.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
41

Стаценко, О. М. "БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ІСНУВАННЯ ЛЮДИНИ ЯК РУШІЙНА СИЛА МОВНОГО ГЛОТОГЕНЕЗУ." Nova fìlologìâ, no. 82 (August 11, 2021): 259–66. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-42.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто актуальні дослідження в галузі нейрофізіології, антропології, психології; наводяться аргументи, які спростовують положення про те, що соціалізація виявилась рушійною силою для когнітивного розвитку людини. Згідно з новітніми відомостями антропоцентричних наук фундаментом для ментального вдосконалення, зокрема такої структури, як комунікація, послугували суто фізіологічні процеси і біологічні потреби. Так, проаналізовано теорію історика і антрополога Б.Ф. Поршнєва, що базується на постулатах фізіологів І.П. Павлова й О.О. Ухтомського, у якій учений виявляє та обґрунтовує нову структуру у взаємодії гальмівної домінанти й імітації – інтердикцію, що стала фізіологічною основою не лише невербальної комунікації тварин, а й людської мови. З’ясовано, що явище імітації, яке є особливо спостережуваним серед представників фауни та у еволюційних процесах первісних людей та дотепер з успіхом використовується для навчання й адаптації немовлят на ранніх періодах розвитку, спільно з гальмівною домінантою активують інтердикцію і зумовлюють появу та розвиток мовленнєвих процесів. Активну роль у когнітивному вдосконаленні людини відіграють фізіологічні потреби у їжі, теплі, безпеці впродовж онтогенезу людства. Б.Ф. Поршнєвим виокремлено три значущих для розвитку первісної цивілізації періоди, які відзначились виживанням протолюдей, що змогли адаптуватись до нових умов життя, видів харчування, і чим перейти на новий прогресивний щабель фізіологічного і ментального розвитку. Підтвердженням теорії походження мови Б.Ф. Поршнєва є відкриття нейрофізіологом Дж. Ріцолатті і філософом К. Сінігалья «дзеркальних нейронів» у мозку деяких тварин і людини, що відповідають за імітативні процеси в організмі і сприяють набуттю мовних навичок. Вивчено вплив орофаціальної, ороларінгальної і брахіомунальної жестової комунікації на становлення і еволюцію людського вербального спілкування. У результаті проведеного аналізу праць дослідників суміжних із лінгвістикою наук виявлено переконливі факти, що підтверджують фізіологічну основу когнітивного розвитку людства, зокрема мовного аспекта.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
42

Shapoval, Larysa. "ФОРМУВАННЯ ПОНЯТЬ ЯК ВАЖЛИВИЙ АСПЕКТ МЕТОДИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ БІОЛОГІЇ У КОНТЕКСТІ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ ДО НАВЧАННЯ." HUMANITARIUM 45, no. 2 (July 3, 2020): 162–68. http://dx.doi.org/10.31470/2308-5126-2019-45-2-162-168.

Full text
Abstract:
У статі проаналізовано теоретичні та прикладні аспекти формування понять в учнів 7-х класів загальноосвітніх закладів середньої освіти у процесі вивчення біології. Теоретично обґрунтовано важливість врахування компетентісного підходу до методичної підготовки майбутнього вчителя біології. Розкрито основні педагогічні умови, реалізація яких у процесі діяльності майбутнього вчителя біології сприяє успішному засвоєнню учнями біологічних термінів та понять. Визначено критерії оцінювання рівня сформованості понять. Розкрито засоби формування понять.Вказано на важливість володіння вчителем змісту поняття, що формується, розуміння його місця і ролі в системі понять даної галузі знань; розуміння вчителем значення формування даного поняття в учнів (навчальне, виховне, світоглядне); знання основних вимог, яким має задовольняти засвоєне учнями поняття (згідно програми з навчальної дисципліни); розуміння основних етапів формування поняття; уміння здійснювати розширення змісту та обсягу поняття; володіння мнемічними методами, що забезпечують відтворення учнями змісту цих понять; знання типових помилок в засвоєнні поняття, причин їх виникнення та шляхів попередження цих помилок при формуванні даного поняття.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
43

Kovalchuk, І. O., O. I. Skakal's'ka, and Ya A. Getman. "АСПЕКТИ ІНТРОДУКЦІЇ ПРЕДСТАВНИКІВ РОДУ ROSA L. У КРЕМЕНЕЦЬКОМУ БОТАНІЧНОМУ САДУ." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 2 (March 29, 2018): 72–76. http://dx.doi.org/10.15421/40280213.

Full text
Abstract:
Одним із важливих напрямів науково-дослідних робіт у галузі інтродукції рослин є створення, вивчення, збагачення і збереження генофонду рослинного царства. Види і сорти роду Rosa здавна приваблюють увагу дослідників завдяки їх широкому використанню у декоративному садівництві та промисловому квітникарстві. Наведено результати з інтродукції представників роду Rosa в Україні. Колекція троянд Кременецького ботанічного саду на 2017 р. нараховує 28 сортів, що входять до 5 садових груп (чайно-гібридні, мініатюрні, паркові, виткі, флорибунда). Інтродукційне вивчення проведено з урахуванням еколого-біологічних та декоративних особливостей троянд. За абіотичними екологічними факторами сорти троянд належать до факультативних геліофітів, мезоксерофітів, мезотрофів. Згідно з розподілом сортів за садовими групами найбільше у колекції сортів троянд, що належать до чайно-гібридної – 10 видів (35,7 %) від усієї колекції, найменш численною є група паркових – 1 (3,5 %). За результатами фенологічних спостережень у період з 2012 по 2016 рр. за 28 видами, які зростають на колекційній ділянці ботанічного саду, встановлено, що більшість видів колекції цвітуть та плодоносять щороку.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
44

Melnychuk, N. Ya, and Ya V. Henyk. "Еколого-біологічні основи формування садово-паркових композиційних груп парків міста Львова." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 6 (June 27, 2019): 9–13. http://dx.doi.org/10.15421/40290601.

Full text
Abstract:
Висвітлено результати досліджень формування садово-паркових композиційних груп паркових насаджень міста Львова, які протягом останніх 20 років не зазнавали істотного господарського впливу. Встановлено, що паркові насадження міста хоча і створювались у різних композиційних напрямах, однак відзначаються високою насиченістю місцевими та екзотичними деревними видами. Проаналізовано в історичному аспекті фіторізноманіття паркових насаджень м. Львова. Проведено аналіз впливу основних урбогенних чинників на біорізноманіття як старовинних історичних парків міста, так і нових паркових насаджень. З'ясовано найтиповіші ураження садово-паркових композиційних груп та охарактеризовано закономірності їх санітарного стану. Наведено характеристику ґрунтових умов паркових насаджень Львова та оцінено вплив антропогенного навантаження на ущільнення ґрунтового покриву, показники яких на ділянках із підстилкою (невитоптані місця) становлять у середньому 10–12 кг/см2, а у сильно витоптаних місцях із знищеною підстилкою – до 50–60 кг/см2. Наведено результати аналізу впливу температурних градієнтів на зелені насадження Львова. Проаналізовано вплив інших метеорологічних показників на стан мікроклімату парків Львова з врахуванням різних типів підстилаючої поверхні. Окреслено найважливіші проблеми формування садово-паркових композиційних груп та узагальнено недоліки утримання та експлуатації зелених насаджень парків Львова. Визначено перспективи оптимізації видового складу та просторової організації композиційних груп паркових насаджень Львова. Зроблено відповідні підсумкові висновки.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
45

Пастухова, В. А., В. М. Ільїн, М. М. Філіппов, and С. П. Краснова. "Фізична рекреація і рухова реабілітація – складові фізичної культури: медико-біологічні аспекти (огляд спеціальної літератури)." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 2 (September 29, 2017): 69–73. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2017.2.69-73.

Full text
Abstract:
Мета. На основі огляду спеціальної літератури вивчити сучасний стан поставленої проблеми. Методи. Аналіз сучасної науково-методичної та спеціальної літератури. Висновки. Вивчено вплив фізичної рекреації і рухової реабілітації на підвищення рівня фізичного стану людей. Розглянуто поняття, види, завдання, основні принципи рекреації та реабілітації, а також актуальність фізичної рекреації і рухової реабілітації як найважливіших компонентів фізичної культури. Висвітлено питання про специфічні принципи використання фізичних вправ у процесі фізичної рекреації і рухової реабілітації
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
46

Джежик, Ольга. "Теоретичні аспекти віктимології: сексуальна агресія та сексуальне насильство." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 2(52) (2020): 193–204. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-52-2-193-204.

Full text
Abstract:
У статті розглядаються теоретичні аспекти віктимізації особистості жінки, які сприяють сексуальної агресії або сексуальному насильству проти неї, як з точки зору практики, так і профілактики даного виду злочинів. Метою нашого дослідження є аналіз специфічних психологічних механізмів формування процесів віктимізації та вияву зв’язків між несприятливими факторами що обумовлюють схильність до віктимізації та розвитку віктимної поведінки особистості. Проведений нами аналіз літературних джерел показав, що у всьому світі рівень насильства по відношенню до жінок, у тому числі сексуальне насильство, нанесення каліцтв, примусових шлюбів і торгівлі жінками залишається неприйнятно високим. Показано, що сексуальна злочинність детермінується не тільки біологічними, а й соціальними факторами, що включають умови виховання і соціалізації особистості, особистісну характеристику і поведінку жертв сексуальних злочинів, ступінь віктимності яких значно перевищує ступінь віктимності жертв будь-яких інших злочинних посягань. Виявлено, что основними факторами віктимізації є процеси втрати особистістю своєї соціальної ідентичності, процеси індивідуалізації, а також сукупність зовнішніх і внутрішніх факторів, які обумовлюють особистісну схильність жінок до перетворення їх в жертву сексуального насильства.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
47

Blystiv, V. I., N. G. Lukyanchuk, and V. Ya Spachynsky. "ЕКОЗБАЛАНСОВАНЕ ГОСПОДАРЮВАННЯ У СМУЗІ ДУБОВИХ І БУКОВИХ ЛІСІВ ЗАКАРПАТТЯ." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 3 (April 26, 2018): 73–76. http://dx.doi.org/10.15421/40280315.

Full text
Abstract:
Розглянуто поняття сукцесії та генези лісостанів. Викладено питання лісової типології з позицій забезпечення стабільності природного відбору в популяціях деревних видів та відповідного ведення лісового господарства. Проаналізовано особливості популяційного підходу до екозбалансованого лісогосподарювання. Підхід базується на тотожності сукцесійного і популяційного процесів лісостанів у просторі й часі. Розглянуто питання сукцесійних змін лісостанів для грабово-букових та дубово-букових типів лісу Закарпаття. Рекомендуючи лісовідновлення з використанням природного поновлення, формування насаджень розглянуто з лісокультурних позицій, для яких придатнішою є еколого-лісівнича типологія. Генезисний ряд об'єднано за типами лісорослинних умов для ведення певного типу лісового господарювання (гірське лісівництво, екологічно орієнтоване чи лісоексплуатаційне), які передусім враховують лісоексплуатаційний аспект та відповідне лісовідновлення. Популяційний підхід на типологічній основі дасть змогу прив'язати ці загальні положення до певних гірських територіальних комплексів. Для вирішення питання щодо поєднання результатів біологічних та екологічних досліджень в лісознавчу парадигму на типологічних засадах запропоновано сукцесію, як стадійний процес, розглядати в контексті розвитку типу лісу, його генези відповідної класифікації за стадіями.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
48

Усенко, С. О., А. С. Сябро, В. І. Березницький, Є. В. Чухліб, В. Г. Слинько, and О. І. Мироненко. "НОВІТНІ АСПЕКТИ МІНЕРАЛЬНОГО ЖИВЛЕННЯ СВИНЕЙ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 27, 2019): 126–33. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.04.15.

Full text
Abstract:
Висвітлені сучасні уявлення щодо мінерального живлення свиней. Викладено новітні дані щодо впливу мікроелементів на фізіологічні процеси в організмі через активність ензимів, гормонів та ві-тамінів. Встановлено, що мікроелементи беруть участь у біосинтезі білків, нуклеїнових кислот, за-безпечують ліпідний обмін та синтез окремих гормонів щитоподібної, підшлункової залози та гіпофіза. Виявлено, що залізо, цинк, мідь, селен та магній мають істотний вплив на продуктивність тварин та особливу роль відіграють у репродуктивній здатності свиноматок. При недостатньому або надмірному вмісті мінеральних речовин у раціоні, спостерігається зниження життєвих та від-творювальних функцій тваринного організму. Розглянуто нові напрями мінерального живлення сви-ней та виявлено, що на відмінну від солей металів хелатні сполуки мікроелементів у травному каналі краще взаємодіють з біологічно активними речовинами корму, мають нижчу токсичність та май-же повністю всмоктуються в кишечнику, зберігаючи свої властивості. Різноманітні розміри та фо-рми наночастинок підсилюють їх здатність зв'язуватися з білками, нуклеїновими кислотами, прони-кати у клітинні органели, вбудовуватися в мембрани і, таким чином, більш ефективно впливати на функції біоструктур. Це дає змогу зменшити дози введення до організму солей мікроелементів, що запобігає забрудненню навколишнього середовища металами. Встановлено, що завдяки широкому спектру дії хелатних сполук мікроелементів істотно покращуються показники відтворювальної фу-нкції: у свиноматок підвищується багатоплідність, великоплідність, збільшується маса гнізда та молочність, покращується збереженість поросят до та після відлучення; у кнурів-плідників підви-щується рухливість, виживаність та терморезистентність сперміїв, що сприяє придатності спер-ми до тривалого зберігання. Включення до раціонів хелатних мікроелементів сприяє збільшенню жи-вої маси свиней, підвищенню забійного виходу та покращенню фізико-хімічних властивостей м’яса.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
49

Іванощук, Л. О. "ҐЕНДЕРНА ТА ПРОФЕСІЙНА ІДЕНТИЧНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ: ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК І ВЗАЄМОВПЛИВ." Problems of Modern Psychology, no. 4 (February 11, 2022): 47–53. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2021-4-6.

Full text
Abstract:
У статті висвітлюється питання взаємозв’язку та взаємовпливу ґендерної та професійної ідентичності, обґрунтовується актуальність дослідження цієї проблематики з метою підвищення адаптивності особистості, її розвитку, сприяння ефективній професійній діяльності, активізації продуктивної співтворчості людей різної ґендерної приналежності для розвитку суспільства загалом. Проаналізовано й узагальнено наукові погляди щодо визначення професійної ідентичності, виокремлення її основних компонентів та чинників, що впливають на її формування, умов ідентифікації особистості як професіонала. Також висвітлено поняття ґендерної ідентичності, її структури. З’ясовано, що основними у формуванні ґендерної ідентичності виступають індивідуальні та психофізіологічні особливості розвитку, а біологічні характеристики лише доповнюються психологічною статтю. На підставі вивченого теоретичного матеріалу зроблено висновок, що ґендерна та професійна ідентичності як складові частини соціальної ідентичності мають схожі компоненти (когнітивний, афективний, конативний), значною мірою впливають на формування і розвиток особистості. Це дало змогу стверджувати, що дані види ідентичності особистості пов’язані одна з одною і можуть впливати одна на одну у процесі життєдіяльності особистості. Емпіричним шляхом визначено, що тип сформованості професійної ідентичності у студентів другого і четвертого курсів значно відрізняється загалом і за ґендерним аспектом зокрема – для студентів другого курсу характерна «дифузна ідентичність» (40 %), для студентів четвертого курсу – «досягнута ідентичність» (33 %). Водночас значна частина студентів-економістів четвертого курсу мають статус професійної ідентичності «мораторій» (30 %). Висунуто гіпотезу, що формування і розвиток ґендерної ідентичності, зміна чинників, які на неї впливають, у представників різних статей проходять по-різному. Як перспектива дослідження пропонується проведення більш детального теоретико-емпіричного вивчення основних компонентів ґендерної та професійної ідентичності, розроблення навчальних і тренінгових програм розвитку професійної ідентичності особистості з урахуванням ґендерного аспекту.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
50

Рostoienko, Volodymyr, Ipen Prokhoda, and Anna Grechka. "MAIN ASPECTS OF BIOLOGICAL VALUE AND PROSPECTIVE USE IN FOOD TECHNOLOGIES OF APIPRODUCT FROM TRUTH LARVES." SCIENTIFIC AND PRODUCTION JOURNAL "BEEKEEPING OF UKRAINE" 1, no. 4 (August 2020): 45–52. http://dx.doi.org/10.46913/beekeepingjournal.2020.4.09.

Full text
Abstract:
Науково обґрунтовано основні аспекти біологічної цінності та перспективного використання в харчових технологіях апіпродукту з трутневих личинок – пасти та порошку. Встановлено, що в пасті утримується сухих речовин 23,2%, білків – 13,2, цукрів – до 9,5 і жирів 1,2%; у порошку білка – 51,2%, вітамінів і мінеральних речовин – у 4 рази більше. Білок належить до повноцінного, за шкалою ФАО/ВООЗ по лізину, триптофану й гістидину вдвоє перевищує рівень ідеального. Апіпродукт містить до 5% жирів, 28 вищих жирних кислот. Кількісний склад жирів відповідає формулі збалансованого харчування. Багатофункціональний вплив нового апіпродукту на живий організм є підставою наукового обґрунтування щодо прогнозу нового напряму у ункціональному харчуванні. Ключові слова: апіпродукт, паста, порошок «Білар», трутневі личинки, харчова промисловість.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography