Journal articles on the topic 'Біогенні елементи'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Біогенні елементи.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 19 journal articles for your research on the topic 'Біогенні елементи.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Kravtsova, O. V., V. I. Scherbak, and M. I. Linchuk. "ЗАКОНОМІРНОСТІ ФОРМУВАННЯ ФІТОПЛАНКТОНУ ЗА РІЗНИХ КОНЦЕНТРАЦІЙ БІОГЕННИХ ЕЛЕМЕНТІВ ТА ОРГАНІЧНОЇ РЕЧОВИНИ." Scientific Issue Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University. Series: Biology 75, no. 1 (June 23, 2019): 43–51. http://dx.doi.org/10.25128/2078-2357.19.1.5.
Full textAbstract:
The seasonal dynamics of the concentration of nutrients in the form of inorganic nitrogen (NH4+, NO2, NO3-, ΣN), dissolved phosphorus, organic matter and the connection with the development of phytoplankton in waters with high content of total inorganic nitrogen (from 23.31 to 102.65 mg N/dm3) and its compounds (ammonia - from 8.42 to 76.60, nitrate - from 4.94 to 15.93, nitrite - from 0.077 to 4.35 mg N/dm3) and organic matter (from 8.00 to 21.92 mg O/dm3 by permanganate oxidation values and from 58.46 to 265.2 mg O/dm3 by dichromate oxidation values) were analyzed in paper. The peculiarity of the hydrochemical regime of the reservoirs was phenomenally high relations ΣN:P (133,54-12152,86) during the growing seasons. Found that response algal plankton communities such features hydrochemical regime is a simplification of the structure due to the predominance of representatives of departments Euglenophyta, Chlorophyta and Bacillariophyta, while Chrysophyta, Dinophyta, Charophyta and presented Cryptophyta 1-3 species. The response of phytoplankton to the high content of compounds of inorganic nitrogen is the increase in the number and biomass of green algae, and organic matter - eugenic algae.THE REGULARITIES OF PHYTOPLANKTON FORMATION AT VARIOS BIOGENIC ELEMENTS AND ORGANIC MATTER CONCENTRATIONS
2
Сніжко, С. І. "Надходження біогенних елементів з атмосферними опадами та їх розподіл в басейні Дніпра." Вісник Київського університету. Географія, Вип. 40 (1993): 101–7.
Find full text
3
Писаренко, В. М., П. В. Писаренко, В. В. Писаренко, О. О. Горб, and Т. О. Чайка. "ФОРМУВАННЯ РОДЮЧОСТІ ҐРУНТУ В УМОВАХ ОРГАНІЧНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 3 (September 27, 2019): 85–91. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.03.11.
Full textAbstract:
Викладено сучасне розуміння щодо формування поживного режиму рослин за умов ведення орга-нічного землеробства, яке ґрунтується на створенні агроекосистем, максимально наближених до природних формацій завдяки регулюванню двох глобальних процесів – фотосинтезу й азотфіксації в усіх їхніх проявах. Обґрунтовано, що азот є не лише основним біогенним елементом живої матерії, виконуючи найважливішу роль у житті рослин і тварин, але є провідним елементом землеробства. Проаналізовано вплив бульбочкових бактерій на збагачення ґрунту азотом різних рослин і формуван-ня врожайності зерна, що необхідно враховувати при визначенні норм азотних добрив. Виявлено, що іншим важливим чинником оптимізації поживного режиму сільськогосподарських культур за умови органічного землеробства є органічні добрива, внесення яких сприяє активізації діяльності ґрунтової мікрофлори, а після їхньої мінералізації відбувається насичення ґрунту поживними речовинами, які використовують рослини. Встановлено, що також сидерати є одним з чинників у формуванні пожи-вного режиму сільськогосподарських культур як невичерпне, постійно поновлювальне джерело орга-нічної речовини. Зазначено, що системне вирощування багаторічних та однорічних бобових трав, сидеральних культур і внесення гною як елементів технологій органічного землеробства, враховуючи їхню післядію, практично забезпечує рекомендований режим мінерального живлення основних сільсь-когосподарських культур. Визначено, що на поживний режим рослин також значно впливають коп-роліти дощових черв’яків, які покращують поживний режим ґрунту, його структуру та фізичні вла-стивості. Обґрунтовано, що органічні добрива є одним із резервів поповнення вмісту вуглекислого газу в приземному шарі атмосфери, що має суттєве значення для фотосинтезу і, в кінцевому підсу-мку, для формування врожайності сільськогосподарських культур. Результати цих спостережень можуть слугувати предметом подальших наукових досліджень задля впровадження у виробництво, а також їх можна використати у навчальному процесі при підготовці спеціалістів у галузі знань 20 «Аграрні науки та продовольство».
4
Польовий, Володимир Мефодійович, Людмила Анатоліївна Ященко, Оксана Володимирівна Курач, Галина Францівна Ровна, and Богдан Васильович Гук. "ВИНОС БІОГЕННИХ ЕЛЕМЕНТІВ ПРОДУКЦІЄЮ РІПАКУ ОЗИМОГО ЗАЛЕЖНО ВІД ЗАСТОСУВАННЯ ДОБРИВ І ВАПНЯКОВИХ МЕЛІОРАНТІВ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology 43, no. 1 (October 12, 2021): 36–41. http://dx.doi.org/10.32845/agrobio.2021.1.5.
Full textAbstract:
Наведено вплив застосування N120Р90К120 сумісно з S40, позакореневим підживленням мікродобривом, а також різних доз і видів вапнякових меліорантів на вміст і винос азоту, фосфору, калію основною та побічною продукцією ріпаку озимого. Мета досліджень – встановити специфіку розподілу біогенних елементів у насінні та соломі ріпаку озимого, залежно від удобрення і вапнування, їх винос на формування одиниці продукції. Методи досліджень: польові, агрохімічні, статистичні. За вирощування ріпаку озимого на дерново-підзолистому ґрунті Західного Полісся застосування вапнякових меліо-рантів на фоні N120Р90К120 забезпечило істотне зростання врожайності насіння на 1,08–2,07 т/га, соломи – на 2,09–3,40 т/га до контролю (без добрив) та формування відношення насіння до побічної продукції на рівні 1,95–2,32. Вміст еле-ментів живлення у насінні ріпаку озимого, залежно від удобрення та вапнування, коливався у межах 3,17–3,56 % азоту, 0,85–0,95 фосфору, 1,09–1,17 % калію; у соломі – 1,05–1,24 % азоту, 0,22–0,35 фосфору, 1,39–1,52 % калію. Найбільш ваго-мий вплив на показники мало застосування на фоні мінерального удобрення 1,0 дози НГ доломітового борошна у поєднанні з сіркою та мікродобривом. Господарський винос елементів живлення урожаєм і побічною продукцією, головним чином, залежав від поєднання компонентів удобрення та доз вапнування. Максимальним він був за внесення доломітового борошна 1,0 дози НГ сумісно з S40 і мікродобривом Нутрівант Плюс олійний та 1,5 дози НГ на фоні N120Р90К120: азоту 156,7 і 163,9 кг/га, фосфору 42,8 і 40,3 кг/га, калію 106,1 і 110,9 кг/га. Встановлено, що найвищий нормативний показник виносу елементів живлення на формування 1 т насіння та від-повідної кількості побічної продукції спостерігався за внесення 1,0 дози НГ доломітового борошна із S40 та мікродобривом на фоні N120Р90К120 і становив 59,1 кг азоту, 16,1 фосфору та 40,1 кг калію.
5
Авраменко, Н. І. "СЕЗОННА МІНЛИВІСТЬ БІОГЕННИХ РЕЧОВИН У РІЧЦІ ВОРСКЛА." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1 (March 27, 2014): 115–20. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2014.01.28.
Full textAbstract:
Розглядаються основні чинники, що найбільшевпливають на сезонну мінливість біогенних речовин урічці Ворскла. Встановлено, що важливу роль віді-грають природні циклічні коливання водного стоку ійого зарегулювання. Зазначено пряму залежністьміж життєдіяльністю гідробіонтів та сезоннимвмістом біогенних речовин у водоймах. Наведено ре-зультати досліджень із вивчення впливу гідробіологі-чних (фотосинтетичних) процесів та біологічногофактора на коливання значень вмісту біогенних ре-човин. Підкреслюється, що рівень вмісту біогеннихречовин лімітує розвиток біологічних процесів у воді.Визначено, що мінливість біогенних елементів у річ-ковій воді має чітко виражений сезонний характер.Встановлено залежність між величиною водногостоку й розвитком гідробіологічних процесів. Охарак-теризовано евтрофікаційні процеси річки Ворскла, зякої проводився збір агроекологічної інформації.
Specified is the main factors that have the greatest impact on the seasonal variability of nutrients in the river Vorskla. Found that an important role is played by the natural cyclical fluctuations in water flow and its regulation of . Specified is a direct relationship between the vital functions of aquatic and seasonal content of nutrients in water bodies . The results of research on the impact of hydrobiological ( photosynthetic ) processes and biological factors on fluctuations in the values of nutrient content . Emphasized that the levels of nutrients limiting the development of biological processes in the water. Determined that the variability of nutrients in river water has a distinctly seasonal. The dependence on the magnitude of water runoff and the development of hydrobiological processes.
6
Holiaka, D. M., S. E. Levchuk, V. I. Yoschenko, L. V. Yoschenko, and M. A. M. A. "Модель біогенних потоків і депо 90Sr у забруднених соснових насадженнях." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 9 (December 26, 2019): 81–86. http://dx.doi.org/10.36930/40290914.
Full textAbstract:
Лісові екосистеми вважають найбільш постраждалими внаслідок радіаційного забруднення після аварій на Чорнобильській і Фукусімській АЕС. Потрапивши у довкілля 137Cs і 90Sr, швидко включилися у біогеокругообіг речовини деревних фітоценозів. Останнього із перелічених радіонуклідів стосується значно менша кількість наукових публікацій за цим напрямом досліджень, тому подано розроблену модель біогенних потоків та депо 90Sr типового соснового насадження Чорнобильської зони відчуження. Спираючись на вихідні дані спостережень упродовж 2016–2019 рр. за сосновою ділянкою: концентрації і запаси радіонукліда у вивчених депо та потоках органічної речовини та інші показники, здійснено оптимізацію параметрів системи рівнянь потоків 90Sr між його депо імітаційної математичної моделі біокругообігу досліджуваного радіоізотопу методом стохастичного градієнтного спуску шляхом мінімізації суми квадратів відхилень цільової функції. Оцінено динаміку перерозподілу активностей 90Sr у компонентах біогеоценозу. Встановлено можливість депонування компонентами біомаси більшої половини активності 90Sr від наявної у сосновому біогеоценозі. Прогнозовано часові ряди коефіцієнтів переходу радіонукліда від ґрунту до елементів стовбура. Виявлено "стабілізацію" значень коефіцієнтів переходу 90Sr розрахованих, використовуючи щільність забруднення метрового шару ґрунту, що в разі підтвердження на більшому масиві спостережень за лісовими ділянками з контрастними ґрунтами та іншим деревним складом можна використовувати як простий спосіб прогнозування вмісту радіонукліда в компонентах біомаси.
7
Kolisnyk, O. V. "Адаптаційний потенціал як складова ідентифікаційних стратегій особистості." Grani 18, no. 8 (June 17, 2015): 59–63. http://dx.doi.org/10.15421/1715157.
Full textAbstract:
У статті аналізується адаптаційний потенціал особи як складова її ідентифікаційних стратегій та механізм множинних проявів соціального. Встановлено, що складовою соціальної ідентифікації особистості постає її соціальна адаптація, яка спирається у свою чергу на власний адаптаційний потенціал. З’ясовано, що адаптаційні здібності людини залежать не тільки від індивідуальнопсихологічних, фізіологічних властивостей особи, а й від її самоідентифікаційних ціннісних пріоритетів, які більшою мірою визначають рівень особистісних потреб й способи їх задоволення. Адаптаційний потенціал, отже, постає складною багаторівневою системою, яка знаходиться під впливом взаємодіючих та взаємодоповнюючих біогенних, соціогенних та культурогенних факторів. Домінуючу роль у цій взаємодії відіграють суб’єктивні ментальні настанови та стереотипи сприйняття людини. Кожному типу адаптаційних стратегій відповідає свій набір ціннісних орієнтацій, які визначають модель ідентифікаційної поведінки особи. Суспільство, будьякі елементи соціальної структури, як і особистість, зазнають на собі впливу процесів адаптації, в яких соціальне та індивідуальне динамічно поєднано й взаємозалежить одне від одного. Переосмислення самоідентифікаційних сенсоутворюючих складових впливає, врешті, на зміни форм соціальності, й моделює при цьому підґрунтя для появи нових типів соціальної адаптації, прояву адаптаційного потенціалу загалом.
8
Zhezherya, V. A., T. P. Zhezherya, and P. M. Linnik. "ZHEZHERYA V.A., ZHEZHERYA T.P., LINNIK P.M. INFLUENCE OF HIGHER AQUATIC VEGETATION ON THE CONTENT OF BIOGENIC ELEMENTS IN LIMNIC SYSTEMS OF AN URBANIZED TERRITORY." Hydrology, hydrochemistry and hydroecology, no. 1 (59) (2021): 50–58. http://dx.doi.org/10.17721/2306-5680.2021.1.5.
Full textAbstract:
There were considered the results of studies of the content of inorganic nitrogen and its compounds, inorganic phosphorus, dissolved silicon and labile iron in the areas of the Verbne and Telbin Lakes, covered with higher aquatic vegetation and free vegetation, as well as with depth. It was found that the content of inorganic nitrogen, ammonium nitrogen, nitrate ions and in some cases inorganic phosphorus was decreased in the thickets of higher aquatic vegetation during the growing season several times compared to areas of the lake without thickets. It was found that higher aquatic vegetation during its growing season reduced the content of inorganic nitrogen in the surface layer of water by 1.1–2.0 times, and inorganic phosphorus in some cases by 1.2–1.5 times, compared with their content in sections free vegetation. The concentration of ammonium nitrogen and nitrate ions in the thickets of higher aquatic vegetation was also 1.1–3.1 and 1.3–2.5 times lower, respectively. From the beginning of the growing season, the concentration of inorganic nitrogen, phosphorus and dissolved silicon in the area of the lake without vegetation was decreased on average from 1.122 to 0.096 mg N/dm3, from 0.250 to 0.075 mg P/dm3 and from 4.1 to 0.31 mg/dm3 and in the coastal area from 1.168 to 0.073 mg N/dm3, from 0.298 to 0.063 mg P/dm3 and from 4.0 to 0.32 mg/dm3 respectively. It was found that the share of nitrate ions in the surface layer of the water of Verbne Lake increased from 9.9% to 68.3% from March to June, and in Telbin Lake nitrate ions dominated, even in March. This was due to the increase in the intensity of the nitrification process. In the first case, this was due to the supply of oxygen during photosynthesis, and in the second case, due to artificial aeration. The effect of higher aquatic vegetation on the content of dissolved silicon and labile iron were not observed. The maximum values content of inorganic nitrogen and phosphorus and dissolved silicon were observed during spring homothermia. Their content in the surface layer of water gradually decreased due to the assimilation of plant organisms with the beginning of the growing season. Direct temperature stratification led to an increase in the content of inorganic nitrogen and phosphorus, dissolved silicon and labile iron in the bottom layer of water due to their inflow from bottom sediments, especially in the absence of dissolved oxygen.
9
Kovbasenko, R. V., and O. P. Dmitriev. "Application of nanoparticles of biogenic elements and chitosan at cultivation of solanaceous in vitro and in vivo." Vìsnik Harkìvsʹkogo nacìonalʹnogo agrarnogo unìversitetu. Serìâ Bìologiâ 2019, no. 1 (March 14, 2019): 73–80. http://dx.doi.org/10.35550/vbio2019.01.073.
Full text
10
Skryl'nyk, Je, A. Kutova, and V. Getmanenko. "Influence of anaerobic fermentation of organic waste to change the content of biogenic elements in the effluent biogas plant." Visnyk agrarnoi nauky 98, no. 3 (March 15, 2020): 71–76. http://dx.doi.org/10.31073/agrovisnyk202003-10.
Full text
11
Boichuk, A. V., V. S. Shadrina, and T. V. Vereshchahina. "ГІПЕРПЛАЗІЯ ЕНДОМЕТРІЯ – СУЧАСНИЙ СИСТЕМНО-ПАТОГЕНЕТИЧНИЙ ПОГЛЯД НА ПРОБЛЕМУ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)." Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, no. 1 (May 24, 2019): 67–72. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2019.1.9906.
Full textAbstract:
Збереження здоров’я жінок і вивчення захворювань, пов’язаних із гендерною проблематикою, залишаються пріоритетними в медицині. Стаття присвячена актуальній проблемі сьогодення – гіперпластичним процесам ендометрія. У проблемі вирішення даної патології за останні роки накопичилося досить багато інформації щодо етіології, причин виникнення, діагностики та лікування. Мета нашого пошуку – огляд літератури, присвяченої факторам розвитку, етіології та патогенезу, які відіграють найважливішу роль у розвитку гіперпластичних процесів ендометрія. Ендометрій являє собою гормоночутливу тканину, яка має здатність не тільки до циклічного оновлення майже всього клітинного складу, а й до певного реагування на всі зміни гормонів, цитокінів, молекул адгезії, факторів росту, біогенних амінів та інших біологічно активних речовин на рівні цілого організму. У статті розглянуто основні ланки етіопатогенезу даної патології, такі, як: естрогенна стимуляція, що поєднується з недостатністю прогестерону, гормон-незалежна проліферація, запалення, знижений апоптоз, патологічний неоангіогенез, а також порушення імунного статусу в ендометрії. Крім того, коротко подана інформація про нові ключові елементи факторів розвитку, що сприяє значному покращенню вирішення проблеми у виборі патогенетично обґрунтованих методів діагностики та лікування. У статті показано, що нормальний процес росту клітин вимагає тонкого балансу між гормонами, факторами росту та молекулами адгезії, у тому числі інтегринами й апоптоз-зв’язаними генами. Переглянуто літературні джерела, в яких відзначається велике число випадків рецидивування гіперплазії ендометрія, що зумовлює посилення контролю у напрямку онконастороженості. Представлена нова класифікація гіперплазії ендометрія (WH094), запропонована Всесвітньою організацією охорони здоров’я, що значно спростить термінологію і розуміння проблеми для клініциста.
12
Korsun, S. G. "Assessment of Biogenic Elements and Heavy Metals Content in the Topsoil of the Coastal Islands of Antarctic Peninsula." Ukrainian Antarctic Journal, no. 3 (2005): 151–54. http://dx.doi.org/10.33275/1727-7485.3.2005.581.
Full text
13
Степова, О. В., and В. В. Рома. "Оцінка біогенного забруднення поверхневих водойм Полтавської області." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1-2 (June 24, 2016): 93–97. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2016.1-2.19.
Full textAbstract:
У роботі виконана екологічна оцінка стану річкових вод та проведено аналіз останніх досліджень і публікацій щодо екологічного стану річкових систем у Полтавській області. Досліджено динаміку вмісту біогенних елементів в поверхневих об’єктах Полтавської області. Проведено аналіз проблем евтрофікації поверхневих водойм на регіональному рівні. Запропоновано основні заходи щодо обмеження використання миючих засобів, своєчасного контролю за очисним обладнанням, його модернізацією, і орієнтування на Європейські норми якості, що дасть змогу регулювати та контролювати потрапляння фосфатів зі стічними водами до поверхневих водойм.
The ecological estimation of the state of river waters is described in the article. The analysis of the last researches and publications consisting of the ecological state of the river systems of Poltava region is given in the article. We investigated dynamics of maintenance of biogenic elements in the surface objects of Poltava region. We did the analysis of problems of eutrophication of surface reservoirs at regional level. We have suggested a list of basic measures in relation to limitation of the use of cleansers, timely control of cleansing equipment, its modernization, and orientation on the European quality norms which will allow to regulate and control the hit of phosphates with flow waters to the surface reservoirs.
14
Zamai, Zhanna, Valentina Dzjuba, and Nataliia Buialska. "ДОСЛІДЖЕННЯ МОЖЛИВОСТІ ДООЧИЩЕННЯ СТІЧНИХ ВОД МОЛОКОПЕРЕРОБНИХ ЗАВОДІВ ЗА ДОПОМОГОЮ БІОПРЕПАРАТІВ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, no. 3(21) (2020): 286–92. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-3(21)-286-292.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. У зв’язку з тим, що більшість харчових виробництв залежно від галузі, асортименту продукції, що виробляється, сезонності та інших факторів, мають різний склад стічних вод, дослідження нових ефективних технологій біологічного водоочищення для конкретних виробництв є актуальним. Постановка проблеми. Стічні води підприємств молокопереробної галузі характеризуються високим вмістом органічних домішок, завислих речовин, можуть мати несприятливий для біологічного очищення вмісту біогенних елементів і значення рН, тому ефективність очищення води може залишатися досить низькою. І нагальною проблемою сьогодення є удосконалення наявних і розробка новітніх технологій очищення стічних вод на підприємствах галузі. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Дослідження використання біопрепаратів для очищення природних і штучних водойм, побутово-господарських та стічних вод багатьох підприємств обґрунтовані та представлені в роботах багатьох відомих українських та закордонних учених. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Незважаючи на численні дослідження, у літературних джерелах недостатньо даних щодо ефективності застосування біопрепаратів для очищення стічних вод молокопереробних підприємств. Постановка завдання. Метою роботи було визначення можливості та ефективності доочистки стічних вод молокопереробних підприємств за допомогою біопрепаратів. Досліджували вплив біопрепаратів «Гріз-Тріт», «Лагун-Тріт», «Біо-Р», «Понд-Тріт» на гідрохімічні показники стоків ПрАТ «Новгород-Сіверський сирзавод». Виклад основного матеріалу. Показано можливість використання біопрепаратів торгової марки «Мікрозим» у технології очищення стічних вод сирзаводів. Ефективність доочищення стічних вод перевірялась шляхом визначення хімічної потреби кисню (ХПК), вмісту фосфатів, амонію сольового та заліза загального до та після внесення біопрепарату. Висновки відповідно до статті. Найбільш ефективним для доочищення стічних вод є біопрепарат «Понд-Тріт». При його використанні ХПК знижується у 18,9 раза, вміст амонію сольового – у 4,5 раза, фосфатів – у 4,7 раза, заліза загального – у 3,6 раза.
15
Шевченко, Володимир. "Глибоке видалення біогенних елементів зі стічних вод." Матеріали міжнародної науково-практиченої конференції "Екологія. Людина. Суспільство", May 20, 2021, 85–87. http://dx.doi.org/10.20535/ehs.2021.232980.
Full textAbstract:
Найважливішими біогенними елементами є кисень, углець, водень, азот, фосфор, сірка, кальцій, калій, натрій, хлор. Всі перераховані елементи відіграють важливу роль в біологічних процесах, що відбуваються у навколишньому середовищі, в том числі й у воді. В практиці очищення стічних вод виділяють два основних біогенних елемента: азот (N) та фосфор (P). Метою роботи було розглянути методи глибокого видалення біогенних елементів із стічних вод. Найбільш проста схема розроблена в США для одночасного видалення сполук азоту та фосфору (найбільшою мірою фосфору) з стічних вод на високонавантажених очисних спорудах. Вона отримала назву А/О процесу (Anaerobic/Oxic-процесу). Найбільш відома, широко застосовувана в Європі схема очистки, що дозволяє ефективно видаляти сполуки азоту і фосфору на низьконавантажених спорудах, отримала назву за ім’ям розробника Bardenpho-процес. Модифікацією Bardenpho-процесу є Phoredox-процес. У світовій практиці біологічної очистки різних азотмістких стічних вод, широке застосування знайшли також біологічні реактори (аеротенки) циклічного типу наповнення. Очистка стічних вод за цією технологією здійснюється циклами і є однією з альтернатив загальноприйнятій очистці в реакторах проточного типу (в аеротенках). Основною перевагою SBR є в те, що всі процеси біологічної очистки (окиснення органічних і біогенних речовин, а також седиментація) здійснюється в одному реакторі, що дає змогу регулювати тривалість і послідовність фаз очистки в залежності від концентрацій стічних вод, які поступають на очистку при використанні автоматизованих систем управління. До недоліків відноситься складна система аерації, яка експлуатується в циклічному режимі і вимагає подачі кількості кисню в залежності від концентрації субстрату в реакторі. Отже, найпростішим і найдешевшим є А/О процес.
16
Ilina, V., and G. Vovkodav. "МОДЕЛЮВАННЯ БАЛАНСУ БІОГЕННИХ ЕЛЕМЕНТІВ В УМОВАХ ПІВДНЯ УКРАЇНИ." Аграрний вісник Причорномор'я, no. 96 (July 21, 2020). http://dx.doi.org/10.37000/abbsl.2020.96.25.
Full textAbstract:
Південь України відноситься до зони із сприятливими для вирощування великого набору сільськогосподарських культур( зернових, технічних, кормових, овочевих, бахчевих та інших) кліматичними умовами, за винятком умовзволоження. Незважаючи на це, для отримання високих та стійких врожаїв на цій території необхідно використання мінеральних та органічних добрив, у зв`язку із недостатнім вмістом органічної речовини у грунті. До складумінеральних добрив входить велика кількість біогенних елементів, основними з яких є азот та фосфор. Моделювання, як сучасний метод оцінки та прогнозу можливих змін стану довкілля, зазнає все більшого розповсюдження. В рамках роботи, за допомогою методики оцінки балансу біогенних елементів та математичної моделі, яка дозволяє спрогнозувати рівень врожайності, виконано моделювання балансу біогенних елементів на території ПівдняУкраїни. Розрахунки проводилися за даними 2010 -2015 років по всій території, з урахуванням площі сільськогосподарських рослин, норм внесення мінеральних та органічних добрив та площ, на які вносилися окремі види добрив, при цьому виконано аналіз внесення мінеральних та органічних добрив за останні 25 років. Баланс складався за рахунок внесення біогенів з добривами( прихідна частина балансу) та поглинанням біогенів кореневою системою рослин для формування врожаю ( розхідна частина балансу).
17
Тягній, Людмила, and Олена Степова. "Аналіз джерел та видів забруднення р. Ворскли та її притоків (в межах Полтавської області)." Матеріали міжнародної науково-практиченої конференції "Екологія. Людина. Суспільство", May 20, 2021, 77–79. http://dx.doi.org/10.20535/ehs.2021.232943.
Full textAbstract:
В роботі розглянуті джерела та види забруднення річки Ворскли та її притоків (в межах Полтавської області), а саме проведено оцінку сучасного стану річок від забруднення біогенними елементами, та досліджено зміни якості поверхневих вод за гідрохімічними показниками. Метою роботи є проведення оцінки сучасного стану річки Ворскли та її притоків (в межах Полтавської області). Коротко охарактеризовано природні умови в басейні річки Ворскли. Проаналізовано, що очисні споруди біологічного очищення стічних вод в Полтавській області, працюють вкрай неефективно, внаслідок чого є причиною забруднення природних водойм, процесів розвитку біоценозу, заростанням, а також пригніченням розвитку водних організмів, де активно розмножуються ціанобактерії, перетворюючи чисту водойму в дуже брудну. Біогенні речовини є ключовим фактором евтрофікації, що призводить до серйозного порушення водних екосистем і при цьому впливає на стан води в зонах масового купання. Пов'язано це в основному з розвитком промисловості і зростанням міст. Розглянуто у гідрогеологічному відношенні річка Ворскла та її притоки (в межах Полтавської області) та коротко дана характеристика джерел Полтавської області. Надходження у водойми величезної кількості забруднюючих речовин призводить до деградації, як окремих компонентів екосистеми, так і цілих груп в водоймі. На основі методологічного підходу досліджено якість води річки Ворскли, та її притоків, який базується на оцінці якості води водних об’єктів за гідрохімічними показниками. В ході аналізу було виявлено, що саме впливає на збільшення комплексного показника забруднення в даній річці, та містить такі забруднення як фосфат-іони, амоній-іони, нітрит-іони та органічні забруднення.
18
Вестхольм, Лена Йоханссон. "Біовугілля для очищення стічних вод - мініогляд." Матеріали міжнародної науково-практиченої конференції "Екологія. Людина. Суспільство", May 20, 2021, 285–90. http://dx.doi.org/10.20535/ehs.2021.233525.
Full textAbstract:
Стічні води повинні очищатися незалежно від того, чи їх повторного використовують, чи скидають в навколишнє середовище. Вартість очищення стічних вод може бути досить високою, хоча йде пошук інших рішень. Одним з них є застосування фільтруючих матеріалів. Фільтруючі матеріали використовувались для видалення різних забруднюючих речовин у різних видах стічних вод та досліджувався широкий спектр фільтрувальних матеріалів (природні продукти, промислові відходи або штучні продукти). Серед цих фільтруючих матеріалів біовугілля привертає все більшу увагу протягом останнього десятиліття. Велика кількість публікацій присвячена виробництву, властивостям та потенційному застосуванню біовугілля. Показано, що біовугілля здатне видаляти забруднюючі речовини різних класів зі стічних вод. Проведено ряд експериментів з видаленні широкопошиених забруднювачів, наприклад, біогенних елементів, важких металів, органічних речовин та фармацевтичних препаратів. Було встановлено, що походження вихідної сировини та спосіб термохімічної обробки тісно пов’язані між собою і впливають на властивості біовугілля. Прожарювання та піроліз можуть перетворити різноманітні вихідні матеріали, такі як деревина чи відходи деревини, садові відходи, в біовугілля. Властивості біовугілля залежатимуть від методу трансформації. Площа поверхні, пористість, рН, поверхневий заряд, функціональні групи та мінеральні компоненти сприяють появі багатьох механізмів, що відповідають за видалення металів, наприклад електростатичної взаємодії між поверхнею біовуглецю та конкретним металом, катіонообмінної здатність між металами та протонами s лужними металами на поверхні біовуглецю, комплексоутворення металів з функціональними групами та осадження металів у вигляді нерозчинних сполук. Біовугілля було успішно застосовано у штучних болотних системах для посилення вилучення окремих цільових забруднюючих речовин.
19
Щаплева, Минка, and Сілвія Лаврова. "Очистка звалищних відходів природною сухою біомасою - очерет звичайний (Phragmites australis)." Матеріали міжнародної науково-практиченої конференції "Екологія. Людина. Суспільство", May 20, 2021, 281–84. http://dx.doi.org/10.20535/ehs.2021.232956.
Full textAbstract:
Санітарні звалища були найпопулярнішими сховищами твердих побутових відходів за останні десятиліття у всьому світі, проте останнім часом політика поводження з відходами головним чином зосереджується на мінімізації та повторному використанні відходів. Спалювання та відновлення енергії відіграють важливу роль у зменшенні відходів та перетворенні енергії. Однак санітарні сміттєзвалища все ще існують і надалі використовуватимуться для утилізації твердих відходів та залишків у багатьох країнах. Переробка фільтратів звалищ, що утворюються в процесі зберігання відходів, та вимоги до їх контролю після рекультивації звалищ є однією з головних інженерних проблем дотримання екологічних вимог. Основне питання стосується того, як вибрати метод обробки фільтрату звалища, який буде відповідати відповідним положенням та з розумною вартістю та складністю операції. Вимивки звалищ характеризуються низькою біологічною здатністю до розкладання, високою концентрацією органічних забруднювачів та біогенних елементів, а також можливі також інші токсичні компоненти, що є результатом процесів розкладання відходів на звалищах твердих побутових відходів. Мета цього дослідження - визначити адсорбційну здатність природної сухої біомаси Phragmites australis (очерет звичайний) та ефективність обробки реальних фільтратів звалища. Звалищні відходи, використані в експериментах, були взяті з реального сміттєзвалища, розташованого на північному заході Болгарії, а використана рослинність була взята з порівняно чистої території. Біомасу багаторазово промиваи дистильованою водою для видалення частинок пилу з її поверхні, потім висушили при кімнатній температурі (20 оС) до постійної маси. Суху біомасу нарізали на невеликі шматочки. Для дослідження рівноваги процесу (адсорбції в статичних умовах) готують розчини з певною початковою концентрацією ХПК. Також проводились порожні дослідження (дистильована вода з адсорбентом), щоб виключити вплив адсорбенту при аналітичному визначенні забруднювача. Після досягнення рівноваги зразки фільтрували і визначали рівноважну концентрацію ХПК у кожній з них. На основі отриманих даних будуються криві рівноваги. Результати обробляли за допомогою моделей Ленгмюра, Фрейндліха та Темкіна. Максимальна досягнута адсорбційна здатність становить qe = 7,39 мг г-1. Ізотермічний метод Ленгмюра II найкраще описує хід експериментальної ізотерми, підтверджуючи коефіцієнт кореляції R2 = 0,9946. Можна також зробити висновок, що ця модель найкраще підходить для опису адсорбційної рівноваги. Висока сорбційна здатність звичайного очерету, його широке поширення в природі та легка попередня обробка визначають його як придатний недорогий біосорбент для очищення стічних вод. Phragmites australis можна успішно використовувати як адсорбент для видалення речовин, що не піддаються біологічному розкладанню.