Journal articles on the topic 'Бюлетень'

Основним виданням Міжнародної федерації залізобетону (fib) є Бюлетень. За станом на сьогодення видано понад 90 бюлетенів, серед яких 7 присвячені проблемам сейсмостійкого будівництва. Зокрема:Бюлетень № 24 «Сейсмічна оцінка доцільності відновлення залізобетонних споруд». Дано огляд основних та інноваційних методів для попередньої або детальної оцінки окремо існуючих будівель щодо доцільності відновлення. Описано стратегії та інструкції щодо вибору тої чи іншої технології відновлення.Бюлетень № 25 «Сейсмічне проектування залізобетонних будівель з урахуванням зсуву». Підсумовано, критично проаналізовано і співставлено всі відомі підходи до проектуваннязалізобетонних споруд, що базуються на теорії зміщення, що у подальшому сприятиме покращенню проектних норм і практичному використанню найбільш раціональних, надійних проектних методів.Бюлетень № 27 «Сейсмічне проектування збірних залізобетонних будівельних конструкцій». Представлено широкий систематизований огляд основних особливих шляхів об’єднання збірних елементів для створення ферм, стін, подвійних систем і діафрагм, що протидіють згинальному моменту, в той же час описуючи концепції і даючи детальні пояснення особливостей дії механізмів опору поперечному навантаженню. Обґрунтовані й описані унікальні інноваційні рішення, зокрема, так звані «гібридні системи», в яких використовуються розв’язані напружені елементи в сполученні з низьковуглецевою сталлю для з’єднання елементів таким чином, аби мінімізувати залишкову деформацію.Бюлетень № 35 «Відновлення бетонних конструкцій за допомогою зовнішнього обв'язування фіброполімерами з огляду на можливе застосування в сейсмічних регіонах». Розкрито зміст сучасного методу відновлення за допомогою фіброполімерів і надано відповідні положення з трьох наведених нижче нормативних документів: EN 1998-3:2005 «Єврокод 8: Розрахунок конструкцій на сейсмостійкість – Частина 3: Аналіз і відновлення будинків»; Проекту нормативу Туреччини щодо сейсмічного проектування за 2005 рік; Італійської настанови CNR-DT 200/04: «Інструкція щодо проектування, виконання і контролю за характеристиками конструкції при її зміцненні за допомогою фібро-полімерних композитів».Бюлетень № 39 «Сейсмостійке проектування і відновлення моста – конструктивні рішення». Цей бюлетень є підсумком сучасного рівня знань про мости, що підпадають під дію сейсмічних впливів. Це корисне джерело інформації для інженерів, які залучені до нетривіальних завдань сейсмостійкого проектування мостів.Бюлетень № 68 «Сейсмостійке проектування на основі імовірнісного підходу». Бюлетень носить оглядовий характер щодо відомих методів проектування сейсмостійких споруд.Бюлетень № 69 «Критичне порівняння основних сейсмічних норм для будівництва». У бюлетені дано порівняння норм США, Японії, Нової Зеландії, Європи, Канади, Чилі та Мексики.

За результатами аналізу вітчизняного і зарубіжного досвіду стратегічного (оборонного) планування та проведення оборонних оглядів, а також з урахуванням потреб подальшого реформування сектору безпеки і оборони України наведено погляди на особливості оборонного планування на основі спроможностей та його впровадження в інтересах розвитку Збройних Сил України та інших складових сил оборони, на досвіді проведення Оборонного огляду — 2019–2020. Ключові слова: спроможність, сили оборони, стратегічне планування, оборонне планування на основі спроможностей, оборонний огляд, гармонізація оборонного та бюджетного планування, Стратегія воєнної безпеки України, Стратегічний оборонний бюлетень України.

Мета роботи. Дослідження повноти виконання завдань і досягнення цілей оборонної реформи України 2016-2020 років щодо медичного забезпечення Збройних Сил (ЗС) України та інших складових сил оборони та напрямів подальшого реформування і розвитку системи військової охорони здоров’я та медичного забезпечення сил оборони, визначених новим Стратегічним оборонним бюлетенем (СОБ) України. Матеріали та методи. Використано законодавчі, нормативно-правові акти, доктринальні документи, монографії та інформаційно-довідкові матеріали щодо реформування і розвитку військової охорони здоров’я та медичного забезпечення сил оборони. Методи дослідження: бібліографічний, аналітичний, системного підходу, узагальнення. Об’єкт дослідження – система військової охорони здоров’я та медичного забезпечення сил оборони. Предмет дослідження – організація виконання положень СОБ України. Результати. Проаналізовано та встановлено повноту виконання завдань і досягнення цілей щодо медичного забезпечення ЗС України та інших складових сил оборони, визначених СОБ України, схваленим Указом Президента України від 6 червня 2016 року № 240. Зазначено, що у 2016 році розпочато створення нової системи медичного забезпечення військ, спроможної надавати відповідну медичну підтримку всім завданням, що стоять перед силами оборони, яка функціонує відповідно до стандартів НАТО, водночас констатовано про незавершеність започаткованої роботи та проаналізовано основні причини, що до цього призвели. Наведено стратегічну ціль розвитку системи медичного забезпечення ЗС України та інших складових сил оборони, основні завдання та пріоритетні заходи для її досягнення до 2030 року, які визначені новим СОБ України, що затверджений Указом Президента України від 17 вересня 2021 року № 473, та пропонуються шляхи для успішного виконання завдань і досягнення цілей. Висновки. Незавершеність створення системи військової охорони здоров’я і медичного забезпечення ЗС України та інших складових сил оборони викликають необхідність розроблення окремої державної цільової програми розвитку системи військової охорони здоров’я і медичного забезпечення ЗС України та інших складових сил оборони. Важливим інструментом досягнення стратегічних цілей розвитку сил оборони в галузі військової медицини є використання та впровадження сучасних досягнень медичної науки, техніки і новітніх технологій.

Розглянуто пропорційну виборчу систему з відкритими списками, запроваджену Виборчим кодексом, що набрав чинності 1 січня 2020 р. Проаналізовано вплив виборчої системи на ефективність виборів як одного з механізмів політичної відповідальності. Визначено, що “відкритість” списків доволі відносна і не дає всім учасникам виборчих перегонів однакових переваг. Встановлено, що: 1) партії в бажанні здобути більшу підтримку тепер мають відповідально формувати регіональні списки та вести спеціальну інформаційну роботу для виборців, щоб добре познайомити їх зі своїми кандидатами; 2) політична відповідальність за кодексом зростає не лише у партій, але й у виборців – вони повинні більше знати про кандидатів, бути готовими до позначення конкретного прізвища у бюлетені, що потребує від партій спеціальних зусиль саме в регіонах.

Упродовж 1995-2014 рр. загальна чисельність мисливських звірів в Україні зменшувалася, а щільність окремих груп тварин змінювалася по-різному. Максимальної щільності поголів’я копитних тварин досягло в 2014 р., а мінімальної – у 2000. Найбільшу щільність хутрових звірів зареєстровано у 2000 р., а найменшу – у 2013. Щільність пернатої дичини впродовж 1995-2005 рр. зменшилася на 16%, а в наступному п’ятиріччі збільшилася на 14%. З 25 видів пернатої дичини, чисельність якої представлена в Статистичному бюлетені, масове полювання можливе на 21 вид. Незважаючи на охоронний статус, загальна чисельність глушця, орябка і сірої качки виявляє постійну тенденцію до зменшення, а позитивну динаміку відзначено лише для тетерука. Регіональні відмінності в динаміці чисельності мисливських тварин пов’язані з природно-кліматичними особливостями.

Мета роботи. Дослідження створення і становлення медичної служби Збройних Сил (ЗС) України та етапів формування і розвитку системи медичного забезпечення ЗС України. Матеріали та методи. Використано законодавчі та нормативно-правові акти, доктринальні і керівні документи, монографії та інформаційно-довідкові матеріали щодо формування і розвитку військової охорони здоров’я та медичного забезпечення ЗС України. Методи дослідження: історичний, бібліографічний, аналітичний, системного підходу, узагальнення. Результати. Наведено основні етапи формування та розвитку ЗС України відповідно до загальнодержавних програмних документів. Висвітлено створення і становлення медичної служби ЗС України та етапи формування і розвитку системи медичного забезпечення ЗС України у контексті будівництва та розвитку ЗС України. Розкрито та проаналізовано зміст основних заходів кожного етапу реформування і розвитку системи медичного забезпечення ЗС України, показано досягнення та акцентовано увагу на проблемах і недоліках, що мали місце під час їх проведення. Висновки. Формування та розвиток ЗС України здійснювалися згідно законодавчих і нормативно-правових актів України. Розвиток системи медичного забезпечення ЗС України відбувався відповідно до етапів будівництва та розвитку ЗС України. Подальший розвиток системи медичного забезпечення ЗС України та нарощування спроможностей Медичних сил здійснюватиметься відповідно до нового Стратегічного оборонного бюлетеня України, що затверджений Указом Президента України від 17 вересня 2021 року № 473, та інших програмних документів щодо розвитку сил оборони.

У статті представлено результати експериментальної перевірки ефективності навчання майбутніх офіцерів-прикордонників правильного оформлення бойових графічних документів за стандартами НАТО. З’ясовано, що труднощі, на які натрапляють науково-педагогічні працівники вищих військових навчальних закладів під час викладання навчального матеріалу, пов’язані з низьким рівнем володіння іноземною мовою як викладачів, так і курсантів, нормативною невизначеністю (недосконалістю) методичних підходів до використання графічних умовних знаків для відображення відповідної інформації в різних документах і програмних продуктах, а звідси й суперечливим трактуванням вимог до бойових графічних документів на кафедрах і факультетах.Експериментально встановлено, що рівень ефективності навчання майбутніх офіцерів-прикордонників правильного оформлення бойових графічних документів за стандартами НАТО значно підвищується за умов проведення тематичних тренінгів (взаємного відвідування занять викладачами зацікавлених кафедр) зі спеціального перекладу, на які залучається науково-педагогічний склад і курсанти, напередодні практичних занять за визначеною тематикою; постійного обговорення під час методичних заходів (конференцій, спільних нарад, комплексних інструкторсько-методичних занять тощо) результатів порівняльної характеристики нормативних документів, що регламентують порядок використання бойових графічних документів силовими відомствами країн НАТО та України; регулярної участі у міжнародних навчаннях й інших релевантних заходах науково-педагогічного складу з подальшою підготовкою звітних матеріалів (бюлетенів передового досвіду) з метою опрацювання чітких вимог до оформлення та використання бойових графічних документів за стандартами НАТО під час проведення всіх видів занять з майбутніми офіцерами-прикордонниками.

Мета: на основі даних Національного канцер-реєстру проаналізувати захворюваність на меланому і рак шкіри в осіб молодого віку з обґрунтуванням канцерогенного впливу ультрафіолетового опромінення. Матеріали і методи. У роботі використано статистичні дані з бюлетенів Національного канцер-реєстру України та власні клінічні спостереження. Проведено аналіз показників захворюваності у вікових групах від 20 до 44 років за період 2007–2019 рр. Здійснено порівняння показників захворюваності у когорті населення, яке у 2007–2008 рр. належало до вікової категорії 30–34 роки, а через 10 років (у 2018–2019 рр.) увійшло до вікової категорії 40–44 роки. Результати. Показано, що протягом десятирічного інтервалу відбулось зростання захворюваності на меланому в 2 рази, а на рак шкіри – в 4 рази. Враховуючи активну мобільність молодого населення в країни з високим ультрафіолетовим індексом сонячної активності, можна з високою ймовірністю вважати, що значна частка зло­якісних пухлин шкіри була ініційована надмірним ультрафіолетовим опроміненням. Представлено клінічні приклади меланоми і раку шкіри, у виникненні яких ультрафіолетова радіація відіграла основну роль. Висновки. Короткочасна міграція білого населення в екваторіальні широти спричиняє прискорене виникнення передракових локусів у шкірі молодих осіб під дією ультрафіолетової радіації. Трансформація передракових уражень у злоякісні пухлини шкіри це тривалий процес, який на сьогодні можна ефективно контролювати візуальним самооглядом шкіри, цифровим фотоскринінгом і телемедичними консультаціями з онкологами. Вчасні діагностика та лікування поверхневих форм злоякісної меланоми запобігають переходу її у фазу метастатичного поширення.

Мета роботи – аналіз законодавчої і нормативно-правової бази суспільної охорони здоров’я України та дослідження її впливу на медичне забезпечення Збройних Сил (ЗС) України. Матеріали та методи. Використано законодавчі та нормативно-правові акти з питань охорони здоров’я в Україні, публікації у відкритих наукових джерелах. Методи дослідження: бібліографічний, аналітичний, системного підходу. Результати. Встановлено, що стан охорони здоров’я в Україні потребує радикальних змін, зокрема в частині удосконалення законодавчого врегулювання забезпечення населення своєчасною та якісною медичною допомогою. З цією метою Президентом України поставлене завдання Кабінету Міністрів України розробити та затвердити Стратегічний план розвитку системи охорони здоров’я населення України на період до 2030 року з визначенням чітких механізмів, строків і відповідальних за виконання забезпечення рівного доступу громадян України до своєчасної, безпечної та якісної екстреної, первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої), паліативної медичної допомоги та реабілітації у сфері охорони здоров’я. Висновки. Виконання завдань, визначених Стратегічним оборонним бюлетенем України та Стратегією розвитку Медичних Сил Збройних Сил України до 2035 року передбачає поетапне нарощування спроможностей Медичних сил ЗС України для виконання завдань з медичного забезпечення ЗС України як у мирний час так і в особливий період, що корелює з перспективами розвитку системи охорони здоров’я в Україні та Стратегією людського розвитку України, рішенням Ради національної безпеки і оборони України «Про стан національної системи охорони здоров’я та невідкладні заходи щодо забезпечення громадян України медичною допомогою».

Стаття підготовлена на актуальну тему, що пов’язана з підвищенням ефективності функціонування системи логістичного забезпечення. З метою досягнення стратегічних цілей і виконання основних завдань, визначених Стратегічним оборонним бюлетенем України та Державною програмою розвитку Збройних Сил України продовжується планова поетапна робота щодо впровадження реформ, спрямованих на розвиток єдиної ефективної системи логістики за стандартами НАТО, спроможної надати ефективну підтримку усім складовим сил оборони, які встановленим порядком і на умовах, що визначені законодавством України, залучаються до виконання завдання з оборони держави у складі сил оборони. Метою статті є вибір та обґрунтування показників оцінки ефективності функціонування системи логістичного забезпечення. Для проведення подальшого дослідження щодо оцінки ефективності функціонування системи логістичного забезпечення в умовах ведення бойових дій необхідно вибрати і обґрунтувати відповідні показники, що характеризують ті принципи, які найбільш впливають на наш погляд на ефективність функціонування системи логістичного забезпечення в умовах ведення бойових дій. Так стійкість логістичного забезпечення припускає здатність системи і органів управління виконувати свої функції в будь-якій обстановці. Тому, під час визначення результуючого показника живучості системи доцільно будувати цей показник з двох частин: перша частина має бути показником ступеня збереження функцій підсистеми військової логістики під час дій супротивника, наприклад, ймовірністю збереження функцій цієї підсистеми, тобто ймовірністю збереження готовності, тобто коефіцієнта готовності підсистеми під час дії супротивника; друга частина показника живучості має (у разі незбереження функцій підсистеми військової логістики під час дій супротивника) бути показником ступеня відновлення функцій підсистеми військової логістики, наприклад, у вигляді показника перевищення ймовірності перебування підсистеми у стані повної готовності до ймовірності перебування цієї підсистеми у неготовому стані. Таким чином, перша складова показника живучості – має сенс показника стійкості під час дії противника, а друга – показника ефективності відновлення, у разі пошкодження противником будь-яких складових з функцій логістичної підсистеми. Цей узагальнений показник є основою для побудови в подальшому критерію з метою оцінювання рівня досягнення мети збереження живучості підсистеми забезпечення військ протягом операції.

У статті проведено аналіз підготовки фахівців військових формувань та правоохоронних органів за напрямом логістичного забезпечення у вищих військових навчальних закладах України на прикладі Військової академії (м. Одеса) та Національної академії Національної гвардії України (м. Харків). Проведений аналіз дає змогу порівняти та врахувати підходи ВВНЗ освіти до питань логістичного спрямування. Починаючи із 2020 року у Військовій академії (м. Одеса) та Національної академії Національної гвардії України (м. Харків) розпочато підготовку фахівців з логістики за новими підходами відповідно до стандартівд ержав-членів НАТО. Розвиток логістичного компоненту відбувається з урахуванням завдань, що визначені Стратегічним оборонним бюлетенем України та Державними програмами розвитку Збройних Сил України та Національної гвардії України щодо створення ефективної системи логістичного забезпечення. Ключовими питаннями підготовки фахівців логістики для військових формувань та правоохоронних органів є: впровадження стандартів НАТО під час навчання курсантів; науково-методичне забезпечення підготовки фахівців з логістики з урахуванням нових розробок та досягнень у галузі підвищення якості військової освіти; підготовка військових фахівців враховуючи нові вимоги до особового складу, вивчення можливостей інноваційних технологій для забезпечення функціонування автоматизованих систем управління логістичним забезпеченням. Вищезазначені ВВНЗ мають достатньо розвинуту систему підготовки курсантів, яка базується на сучасних нормативно-правових документах з логістичного забезпечення, сучасній матеріально-технічній базі, що здатна забезпечити навчання з усієї номенклатури підрозділів матеріально-технічного забезпечення, обізнаності науково-викладацького складу з питань логістичного забезпечення, постійній співпраці з військовослужбовцями-інструкторами держав-членів НАТО. Посилює практичну складову підготовки курсантів й участь науково-педагогічного складу (службові відрядження) у зоні проведення операції об’єднаних сил, що дозволяє відчувати тенденції розвитку та реформування системи логістичного забезпечення, які відбуваються у підрозділах ЗСУ. Такий підхід сприяє проведенню наближених до реалій сьогодення різних видів навчальних занять та робить їх корисними й актуальними. Аналіз наведеного матеріалу дає можливість стверджувати, що впровадження у освітній процес Національної академії Державної прикордонної служби України стандартів НАТО, досвіду участі прикордонних підрозділів в операції об’єднаних сил, розроблення нових нормативних документів з логістичного забезпечення, розроблення науково-методичного забезпечення, застосуванням сучасних інноваційних технологій навчання у освітньому процесі може і буде впливати на якість навчання курсантів НАДПСУ з питань ЛЗ.

В умовах сучасного науково-технічного прогресу стратегічний розвиток системи вищої освіти значною мірою пов’язаний із створенням і впровадженням перспективних інформаційних технологій як однієї з базисних основ для реформування вищої школи, істотного підвищення ефективності і якості підготовки спеціалістів до рівня, який забезпечить їм конкурентоспроможність на ринку інтелектуальної праці.Як відмічаютькерівники освіти практично всіх країн світу, вирішення проблем створення і розвитку перспективних систем освіти і впровадження дистанційної освіти (ДО) на основі нових інформаційних технологій повинно визначатися прийняттям і реалізацією політичних рішень на загальнодержавному рівні.Це особливо важливо для країн, які мають слаборозвинену інфраструктуру і значну концентрацію наукових і освітніх центрів. Для їхніх громадян можливість одержання бажаної освіти без відриву від основної діяльності і місця проживання є дуже важливою. До таких країн відносяться, зокрема, Індія, Китай, Бразилія, Росія. До них варто приєднати й Україну, про що говорять соціологічні дослідження особливостей освітнього ринку в Україні.Створення організаційної інфраструктури забезпечення процесу інформатизації освіти в названих вище та інших країнах йде, в основному, шляхом організації і розвитку регіональних центрів нових інформаційних технологій (РЦНІТ). Зокрема в Росії для координації роботи таких регіональних центрів створено Центр інформатизації освіти “Інформіка” [1]. Такі системи РЦНІТ створюються з метою залучення інтелектуальних і фінансових ресурсів регіонів для вирішення задач інформатизації освіти і для подальшого переходу до інформатизації всього суспільства. Система регіональних центрів інформатизації і центрів нових інформаційних технологій функціонує, як правило, на базі вищих навчальних закладів. Вона є виробничо-технологічною базою для реалізації розробок у галузі нових інформаційних технологій і телекомунікацій. Робота центрів НІТ дозволяє створювати в регіоні єдиний науково-освітній інформаційний простір в інтересах його економічного, соціального і культурного розвитку. Поступово і в Україні починають створюватися подібні центри. Зокрема згідно Концепції розвитку дистанційної освіти в Україні передбачено функціонування регіональних центрів ДО у містах: Харків, Львів, Одеса, Донецьк, Дніпропетровськ.На думку авторів, одним з перших кроків, який забезпечить регіональному центру НІТ вирішення покладених на нього завдань, є створення регіонального освітнього порталу.Портал – це інформаційне середовище, яке створюється для підтримки прийняття оперативних рішень у певній галузі діяльності людини та їх всебічного аналізу.Інформаційні портали дозволяють формалізувати доступ до інформаційних ресурсів компанії, організації, товариства, громади тощо незалежно від типу джерела інформації.Зокрема, інформаційний портал організації пропонує його користувачам єдину точку доступу (єдиний URL) до всіх структурованих і неструктурованих даних, необхідний їм інструментарій для персоніфікованого доступу, перегляду й аналізу корпоративної інформації і для подальшого швидкого реагування на події на основі більш повної й оперативної інформації. На відміну від статичних мереж Intranet, портали здатні надавати інформацію, яка оперативно змінюється і відповідає поточному моменту звернення до неї. У бізнесі портал забезпечує:надійні ділові зв’язки із співробітниками, клієнтами, постачальниками і партнерами;створення нових моделей бізнесу і мережевої стратегії через глибоке розуміння потреб клієнтів, аналіз статистики і оточення;безпечне спільне використання інформації в режимі реального часу;зростання задоволення клієнтів і партнерів від підвищення рівня обслуговування;більш якісне наповнення і обслуговування ділової спільноти через партнерство та інтегроване наповнення порталу.Відкрита портальна платформа дозволяє підприємству розгорнути портал із наданням на ньому послуг, орієнтованих на потреби конкретного бізнесу, а при необхідності доповнити його додатковими послугами.Освітні портали необхідні для підвищення ефективності освітніх процесів на основі використання сучасних інформаційних технологій і телекомунікаційних засобів. Мета даної статті розглянути деякі організаційні особливості створення освітніх регіональних порталів і дати загальну характеристику їх змістовної складової.Серед основних причин, які обумовлюють створення освітніх регіональних порталів можна виділити такі:неспроможність існуючої інфраструктури регіональної освіти забезпечити всім бажаючим можливість одержати необхідну їм освіту (територіальність);відставання знань, які одержують студенти при традиційних формах навчання, від сучасного рівня розвитку науки та інформаційних технологій (консерватизм);низька адаптивність системи регіональної освіти до різних соціально-економічених умов (інерційність);специфічність освіти, яку надають окремі навчальні заклади регіону (локальність);обмеженість номенклатури спеціальностей, які пропонують регіональні ВНЗ особам, котрі бажають навчатися на відповідній території (обмеженість).Створення регіонального освітнього порталу, на нашу думку, буде сприяти частковому вирішенню зазначених проблем, а також дозволить:активізувати використання наявних і створення нових актуальних і якісних інформаційних та освітніх ресурсів;розширити доступ до освітніх ресурсів учням і студентам, вчителям і викладачам, працівникам органів управління освіти і науки, адміністрацій різного рівня, політичним і громадським організаціями;створити організаційну і технологічну базу для впровадження дистанційних форм навчання в регіоні;забезпечити прозорість та інвестиційну привабливість освітніх установ;підвищити рівень конкурентоспроможності випускників ВНЗ регіону на ринку праці;знизити витрати на освітні процеси;скоротити час навчання і підвищити рівень професійної підготовки студентів;забезпечити загальний доступ до інформаційних і освітніх ресурсів населення регіону;покращити процес взаємодії між освітніми установами;інтегруватися регіональним навчальним закладам у світовий освітній простір;створити єдину платформу для надання освітніх послуг;підвищити продуктивність праці професорсько-викладацького складу;підвищити віддачу від інвестицій в освіту.Як зазначено в [2], розвиток ідеї створення інформаційного освітнього порталу – задача всіх вищих навчальних закладів регіону. Лише колективними зусиллями кількох ВНЗ можна забезпечити створення і підтримку такого порталу. Створення освітнього регіонального порталу повинно спиратися на результати ряду попередніх дій, зокрема:написання і широке обговорення концепції освітнього порталу, яка повинна містити такі основні розділи:актуальність створення порталу та його призначення;цілі й основні напрями діяльності порталу;основні завдання порталу;учасники проекту та їх ролі;структура порталу;організаційне забезпечення порталу;правове забезпечення діяльності порталу;змістовна складова порталу;технологічна складова порталу;фінансове забезпечення процесу створення і функціонування порталу;очікувані кінцеві результати проекту.досягнення домовленостей відносно змісту і технології оперативного оновлення даних корпоративної бази даних ВНЗ-учасників проекту;аналіз наявних інформаційних ресурсів ВНЗ довідкового, навчально-методичного, наукового та іншого характеру і можливості їх об’єднання;визначення номенклатури видів оперативної інформації і технології її публікації всіма ВНЗ;оцінка можливостей створення віртуальних творчих колективів із складу співробітників ВНЗ-учасників проекту, які спроможні здійснювати спільну освітню, науково-дослідну, проектно-конструкторську, рекламно-видавничу, культурно-просвітницьку, інноваційну, благочинну, правозахисну та інші види діяльності;визначення номенклатури тематичних дискусійних форумів, списків поштової розсилки та персоналії авторитетних спеціалістів регіону, спроможних виконувати функції модераторів даних служб;розподіл між ВНЗ-учасниками проекту функцій підтримки окремих розділів порталу з урахуванням специфіки і можливостей кожного ВНЗ.Розглянемо деякі аспекти створення регіонального освітнього порталу, які стосуються організаційних, змістових і технологічних його складових.Організаційно освітній портал створюється як консорціум провідних навчальних закладів регіону, як державної, так і недержавної форм власності, управління освіти і науки регіону, що об’єднують за допомогою Internet свої інформаційно-довідкові та освітні ресурси і технології для їх широкого й ефективного використання.Діяльність порталу повинна ґрунтуватися на законодавчих і нормативно-правових актах, зокрема таких, як: Конституція України; Закон України “Про освіту”; Закон України “Про вищу освіту”; Закон України “Про Національну програму інформатизації”; Постанова Верховної Ради України від 06.07.2000 р. №1851-III “Про затвердження Завдань Національної програми інформатизації на 2000-2002 роки”; Указ Президента України від 31.07.2000 року № 928/2000 “Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мереж в Україні”; Наказ Міністерства освіти і науки України “Про створення Українського центру дистанційної освіти” від 07.07.2000 р. №293; Концепція розвитку дистанційної освіти в Україні.Оскільки освітній портал призначений для реалізації задач сучасного розвитку всіх рівнів освіти в регіоні, тому він повинен бути, насамперед орієнтований на свого користувача.Тому, на думку авторів, інформація і послуги порталу повинні групуватися за категоріями користувачів:учні;батьки;вчителі;абітурієнти;студенти;аспіранти;викладачі ВНЗ;наукові співробітники;адміністратори ВНЗ;випускники ВНЗ;роботодавці;адміністратори середніх і вищих навчальних закладів;адміністратори регіонального органу управління освіти і науки;адміністратори МОН України.Повинні бути передбачені також загальні розділи, які, насамперед, будуть містити нормативно-правову базу в галузі освіти, електронну бібліотеку навчальних матеріалів, що мають гриф МОН України, новини освіти і науки.Дамо стислу характеристику можливостей освітнього порталу відповідно до категорій користувачів.Учням освітній портал повинен пропонувати:мультимедійні матеріали з кожного предмету, що вивчається у школі;можливість контактувати з вчителями і консультуватися з ними за допомогою електронної пошти і чатів;можливість брати участь в освітніх форумах, онлайнових конференціях і бюлетенях;можливість індивідуально настроювати сайт для відображення персональних завдань, розкладу занять й контрольних заходів (персоналізація);можливість оцінити власні успіхи в навчанні й одержати матеріали для вивчення найбільш складних тем;місце для збереження навчальних матеріалів і документів учня на сервері порталу.Батькам учнів портал повинен пропонувати можливість:здійснювати навігацію в сфері освіти, а також одержати допомогу у виборі майбутньої кар’єри для своєї дитини;контактувати з вчителями і методистами, консультуватися з ними з питань навчання своєї дитини;одержати кваліфіковану консультацію психолога або соціального педагога з питань сімейного виховання та особистих проблем;аналізувати успішність своїх дітей;брати участь у освітніх форумах, онлайнових конференціях і бюлетенях для батьків.Вчителям і викладачам портал повинен пропонувати:великий вибір мультимедійних матеріалів, які вони зможуть використати при створенні власних навчальних (дистанційних) курсів;інформацію про новітні методики у дистанційному навчанні;можливість створювати власні сторінки в Internet та сторінки на порталі, на яких вони зможуть розміщувати власну інформацію;засоби спілкування через портал з своїми учнями за допомогою електронної пошти і чатів;можливість спілкуватися з колегами, національними й міжнародними експертами з питань освіти;можливість брати участь у освітніх форумах, онлайнових конференціях і бюлетенях;можливість розміщувати на порталі свої навчально-методичні матеріали, наукові публікації;можливість слідкувати за успішністю своїх учнів (студентів), а також порівнювати її з успішністю паралельних класів (академічних груп).Адміністраторам регіонального органу управління освіти і науки портал повинен пропонувати:нормативну базу даних з дошкільної, середньої, професійної та вищої освіти, національні й міжнародні новини в галузі освіти, накази й інші документи Міністерства освіти і науки України;можливість створювати власні сторінки на порталі;засоби спілкування з колегами, національними й міжнародними експертами з питань управління освітою;можливість брати участь у освітніх форумах, онлайнових конференціях і бюлетенях;місце для збереження власних документів на сервері порталу, в тому числі для створення інформаційних баз даних.Орієнтований перелік загальних розділів порталу:Структура й склад регіонального адміністративного органу управління освіти і науки;Форум з тематичних питань і періодичною участю відповідальних працівників органів управлення освіти;Положення про орган управління освітою і наукою, інші документи, що регламентують його діяльність;Плани й основні напрями діяльності органу управління освіти й науки;Інформація про національні й регіональні освітні програми, проекти, фонди, гранти і конкурси;Освітні стандарти середньої, спеціальної і вищої освіти;Правила ліцензування, акредитації й атестації закладів освіти;Міжнародне співробітництво в галузі освіти;База даних з нормативними документами МОН України;Каталог науково-пізнавальних та освітніх журналів, книг й навчальних посібників;Бази даних навчальних матеріалів відкритого й персоніфікованого доступу;Інформація про освітні й наукові конференції, семінари й виставки;Інформація про акредитовані навчальні заклади регіону;Новини;Карта веб-сайту з системою пошуку;Фотогалерея подій.Інформація, яка буде розміщуватися на освітньому порталі, повинна бути якісною, достовірною, оперативною й по можливості повною.Одним з напрямків діяльності освітнього порталу повинна бути підтримка дистанційної освіти інвалідів або створення умов, які забезпечують реальні права інвалідів на вищу освіту.Крім зазначених послуг портал може надавати різноманітні додаткові послуги:1. Система тестування знань.Необхідно передбачити, щоб за допомогою освітнього порталу учні старших класів середніх шкіл, а також всі бажаючи, в том числі і дорослі, могли проходити регулярне тестування своїх знань, пройти підсумкову атестацію через систему Державного централізованого тестування для одержання відповідного сертифіката;2. Магазин електронної т

Проблема неврологічних захворювань є вкрай важливою: вони належать до найбільш розповсюджених захворювань ХХІ століття, і більшість із них призводить до довготривалих стійких неврологічних дефіцитів. Вивчення регіональної епідеміології неврологічної патології може сприяти оптимізації управління установами охорони здоров’я з даного питання та раціональному розподілу наявних та потенційних ресурсів. Метою нашого дослідження було вивчення та аналіз епідеміології неврологічних захворювань серед дорослого населення Закарпатської області у 2017 році у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Для отримання інформації щодо кількості випадків захворювань і демографічної обстановки нами було проаналізовано звіти (форма №12) установ охорони здоров'я МОЗ України, що надавали медичну допомогу дорослому населенню з неврологічною патологією в Закарпатської області в 2017 році, та статистичний бюлетень Головного управління статистики в Закарпатській області. На наступному етапі було підраховано загальну та первинну захворюваність на неврологічну патологію з визначенням питомої ваги останньої та наступним аналізом отриманих показників. Було визначено, що в Закарпатській області відмічається подібна до України тенденція загальної захворюваності на неврологічну патологію, але значення показників на Закарпатті у 2017 році були значно нижчими, ніж у країні загалом. Також було відмічено значні коливання значень показників в розрізі районів.

Представлені результати аналізу онкопрофілю населення за даними Бюлетеню-№21 Національного канцер-реєстру України за 2018-2019 рр.. Домінуючи позиції у структурі захворюваності чоловічого та жіночого населення займали «Інші злоякісні новоутворення» (по 49,3% відповідно). На другій позиції у чоловіків представлені дані по раку трахеї, бронхів та легенів (15,%), а серед жінок – по раку грудної залози (20,6%). Третю позицію у чоловіків зайняв рак передміхурової залози (12,1%), а у жінок – немеланомні злоякісні новоутворення шкіри (12,5%). У структурі смертей від онкологічних патологій серед чоловіків (50,2%) та жінок (46,3%) позиції лідерів займали також «Інші злоякісні захворювання». На другій позиції у чоловіків був представлений рак трахеї, бронхів та легенів (22,0%), у жінок – рак грудної залози (20,5%, ), а на третій у чоловіків – колоректальний рак (13,2%), у жінок – рак ободової кишки (8,6%). Доведено, що більше половини (51,4%) чоловіків хворих на ЗН були у віці 65 років й вище. У жіночій популяції кількість таких хворих складала 47,8%. Встановлено, що у 2018 р. смертність зменшилась на 2,1% (в т. ч. на 2,9% у чоловіків та на 1,9% у жінок).

<p>Нирково-клітинний рак (НКР) становить близько 3 % усіх злоякісних пухлин у дорослих і понад 90 % усіх новоутворень нирки. За останнє 10-річчя відзначають значне підвищення захворюваності на цю пухлину, про що свідчать статистичні дані.<strong> </strong>Аналіз показників захворюваності та смертності на НКР в Україні здійснювався за даними Бюлетеня національного канцер-реєстру України 1999–2012 рр. Було проаналізовано такі показники: грубі (звичайні) показники захворюваності та смертності, стандартизовані за віком показники захворюваності та смертності, широко вживаний для порівняння показників між країнами світу світовий стандарт населення, а також український стандарт населення, обчислений на основі вікової структури населення України у 2000 р. Проведений аналіз динаміки показників захворюваності на НКР у 1999–2012 рр. продемонстрував їх зростання як в Україні в цілому, так і в кожній окремій області. У 1999 р. показник захворюваності (світовий стандарт) на НКР в Україні становив 5,6 а в 2012 р. – 8,1. При цьому в чоловіків даний показних перевищував такий у жінок у середньому в 2 рази. Аналіз динаміки показників смертності внаслідок НКР у 1999–2012 рр. засвідчив чітку тенденцію до їх зростання по Україні в цілому та в кожній окремій області. В 1999 р. показник смертності (світовий стандарт) внаслідок НКР в Україні становив 2,8, а в 2012 р. – 3,2. При цьому даний показник був майже в 3 рази вищий у чоловіків, ніж у жінок. В результаті проведеного дослідження було встановлено чітку тенденцію до зростання показників захворюваності та смертності у хворих із НКР в Україні та її областях із 1999 до 2012 рр. При цьому спостерігали гендерні особливості – у чоловіків обидва показника значно перевищували такі у жінок. Невпинне зростання захворюваності та смертності у хворих із НКР потребує перегляду протоколів обстеження та лікування такої категорії хворих.</p>

Анотація. Для України пшениця є важливою зерновою культурою, що покриває велику частину продовольчого забезпечення, підвищує економіку країни шляхом експорту зерна, а також використовується на кормові та технічні потреби. У статті наведено результати аналітичних досліджень динаміки та трендів змін посівних площ, врожайності, валового збору, показників якості зерна пшениці в Україні у період 2000–2019 рр. та чинників, що них впливають. Предметами досліджень були статистичні дані з посівних площ, внесення добрив, урожайності, валового збору та якості зерна пшениці, зібрані зі статистичних бюлетенів та збірників Держстату України, літературних даних, а також власних даних із зернозаготівельних підприємств півдня Одеської та Миколаївської областей. Результати проведених аналітичних досліджень показали, що у період 2000–2019 рр. щорічні площі посіву пшениці коливалися при загальній тенденції до збільшення площ посіву. Однак, уже з 2008 р., коли була засіяна найбільша площа під пшеницю (7116,3 тис. га), подальший тренд став негативним, тобто площа під пшеницю поступово зменшувалась і в 2019 р. склала 6683,5 га. За досліджений період відбувались хвилеподібні зростання врожайності з 1,98 до 4,36 т/га та валового збору пшениці з 10,2 до 28,2 тис. т. Однак, поряд з цими тенденціями, відмічено погіршення якості зерна пшениці за деякими показниками. Так, у 2004–2019 рр. середня натура пшениці по країні була від 770 до 808 г/л, що задовольняє вимогам більшості експортних контрактів, які коливаються у межах 750…770 г/л на партію. За даними підприємств півдня України у 2019 році спостерігалося надходження окремих партій пшениці з натурою 670 г/л. Пшениця цього періоду вирізнялась високим показником числа падіння, яке було в межах 292…380 с (за виключенням 2004 та 2015 рр. з найменшими значеннями, відповідно 226 та 286 с). Зростання числа падіння пов’язане, у першу чергу, з кліматичними умовами та сушінням свіжозібраного врожаю. Вміст білка з певними коливаннями суттєво не змінювався та був у межах 11,3…13,0 %. За даними підприємств нині все частіше зустрічаються партії пшениці 4 класу зі значенням білка 9,2…10,0 %, у них найчастіше збільшений вміст пошкоджених клопом-черепашкою зерен — до 5…6 %. Класоутворюючий показник «вміст клейковини» змінювався у межах 21,6…26,9 %. Порівняння співвідношення «клейковина – білок» показало, що його значення, коливаючись у окремі роки, знаходилось у межах 1,8…2,1, що свідчить про нестабільність виходу клейковини по відношенню до вмісту білка. Треба відмітити, що щорічно виділяються певні «проблематичні зони» стосовно зміни якості зерна пшениці за окремими показниками. Таким показником у 2019 р. є низька натура пшениці, за якою зерно доводиться переводити до 4-го класу. Актуальним та маловивченим питанням залишається формування партій пшениці на експорт з використанням некондиційного за деякими показниками зерна.

Анотація. Для України пшениця є важливою зерновою культурою, що покриває велику частину продовольчого забезпечення, підвищує економіку країни шляхом експорту зерна, а також використовується на кормові та технічні потреби. У статті наведено результати аналітичних досліджень динаміки та трендів змін посівних площ, врожайності, валового збору, показників якості зерна пшениці в Україні у період 2000–2019 рр. та чинників, що них впливають. Предметами досліджень були статистичні дані з посівних площ, внесення добрив, урожайності, валового збору та якості зерна пшениці, зібрані зі статистичних бюлетенів та збірників Держстату України, літературних даних, а також власних даних із зернозаготівельних підприємств півдня Одеської та Миколаївської областей. Результати проведених аналітичних досліджень показали, що у період 2000–2019 рр. щорічні площі посіву пшениці коливалися при загальній тенденції до збільшення площ посіву. Однак, уже з 2008 р., коли була засіяна найбільша площа під пшеницю (7116,3 тис. га), подальший тренд став негативним, тобто площа під пшеницю поступово зменшувалась і в 2019 р. склала 6683,5 га. За досліджений період відбувались хвилеподібні зростання врожайності з 1,98 до 4,36 т/га та валового збору пшениці з 10,2 до 28,2 тис. т. Однак, поряд з цими тенденціями, відмічено погіршення якості зерна пшениці за деякими показниками. Так, у 2004–2019 рр. середня натура пшениці по країні була від 770 до 808 г/л, що задовольняє вимогам більшості експортних контрактів, які коливаються у межах 750…770 г/л на партію. За даними підприємств півдня України у 2019 році спостерігалося надходження окремих партій пшениці з натурою 670 г/л. Пшениця цього періоду вирізнялась високим показником числа падіння, яке було в межах 292…380 с (за виключенням 2004 та 2015 рр. з найменшими значеннями, відповідно 226 та 286 с). Зростання числа падіння пов’язане, у першу чергу, з кліматичними умовами та сушінням свіжозібраного врожаю. Вміст білка з певними коливаннями суттєво не змінювався та був у межах 11,3…13,0 %. За даними підприємств нині все частіше зустрічаються партії пшениці 4 класу зі значенням білка 9,2…10,0 %, у них найчастіше збільшений вміст пошкоджених клопом-черепашкою зерен — до 5…6 %. Класоутворюючий показник «вміст клейковини» змінювався у межах 21,6…26,9 %. Порівняння співвідношення «клейковина – білок» показало, що його значення, коливаючись у окремі роки, знаходилось у межах 1,8…2,1, що свідчить про нестабільність виходу клейковини по відношенню до вмісту білка. Треба відмітити, що щорічно виділяються певні «проблематичні зони» стосовно зміни якості зерна пшениці за окремими показниками. Таким показником у 2019 р. є низька натура пшениці, за якою зерно доводиться переводити до 4-го класу. Актуальним та маловивченим питанням залишається формування партій пшениці на експорт з використанням некондиційного за деякими показниками зерна.